Підвищення ефективності захисної системи вантажопідйомних кранів при угоні вітром

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

Одеський Державний політехнічний університет

Спеціальність 05.05.05 -Піднімально-транспортні машини

УДК 621.873

Підвищення ефективності захисної системи вантажопідйомних кранів при угоні вітром

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Іваненко Олег Іванович

Одеса 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському державному університеті (м. Луганськ), Міністерство освіти України

Захист відбудеться 21 вересня 1999 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.052.05 при Одеському державному політехнічному університеті за адресою: 270044, м. Одеса, пр. Шевченка, 1; головний учбовий корпус

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського державного політехнічного університету, (пр. Шевченка, 1).

Автореферат розісланий 20 серпня 1999р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор технічних наук, професор І.М. Білоконєв

вантажопідйомний кран вітер

1. Загальна характеристика роботи

Підвищення надійності і безпеки роботи вантажопідйомних кранів, що експлуатуються на відкритих площадках, в більшості визначається попередженням аварій, викликаних угонами кранів вітром. Незважаючи на наявність приладів і пристроїв безпеки на кранах, існуючі на практиці угони кранів, призводять до руйнування металоконструкцій кранів, а також до травмування робочого персоналу.

Актуальність теми. Як показує досвід експлуатації, існуюча система захисту вантажопідйомних кранів (гальма механізму пересування, ручний захват, автоматичні протиугінні пристрої, тупикові упори та буфери) має низьку надійність і ефективність. Одна з причин цього - недостатня вивченність дії інтенсивного вітру на вантажопідйомні крани.

Динаміка руху вантажопідйомного крану, викликаного дією інтенсивного вітру, та процес його гальмування до останнього часу залишаються невивченими, що пов'язано з певними труднощами формалізації випадкового характеру вітрового навантаження, змінного в часі, по розміру та напрямку.

Відсутність математичної моделі процесу угону крану вітром та відомості про фактичні швидкості угону кранів також ускладнює розробку заходів, що сприяють подальшому вдосконаленню захисної системи кранів і розширенню диапазонів вітрового навантаження, при яких можлива експлуатація кранів.

Таким чином, для забезпечення безпеки, підвищення надійності та експлуатаційної ефективності вантажопідйомних кранів, працюючих на відкритих площадках, необхідно істотне вдосконалення кранових противоугінних захисних систем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота присвячена вирішенню задачі підвищення ефективності захисної системи вантажопідйомних кранів при угоні вітром. Вона виконувалася в рамках науково-дослідної теми №5/25лор/809 “Розробка захисної системи для вантажопідйомних кранів” по планам Луганського відділення Підйомно-транспортної Академії наук України та Східноукраїнського державного університету спільно з експертно-технічним центром Луганського територіального управління ДЕРЖНАДЗОРОХОРОНПРАЦІ України та ВО “Луганський верстатобудівельний завод”.

Мета та задачі дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності захисної системи вантажопідйомних кранів від руйнування при угоні вітром.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі дослідження:

- розробити математичну модель і визначити основні параметри руху вантажопідйомного крану при угоні вітром;

- визначити статистичні оцінки параметрів вітрового навантаження;

- дослідження динаміки процесу гравітаційного гальмування козлового крану при угоні вітром;

- дослідження структурної стійкості крану в режимі гравітаційного гальмування;

- розробити методику порівняльної оцінки надійності захисних систем вантажопідйомних кранів;

- виконати експериментальні дослідження динаміки угону козлового крану вітром і гравітаційного гальмування в тупікових відрізках шляху;

- розробити конструкцію і методику розрахунку захисної системи, що реалізує режим гравітаційного гальмування вантажопідйомних кранів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- встановлені закономірності руху вантажопідйомних кранів при угоні вітром, на основі яких визначені параметри угонів;

- розроблена методика порівняльної оцінки надійності (по показнику імовірності безвідмовної роботи) захисних систем вантажопідйомних кранів, працюючих в умовах дії інтенсивного вітру;

- виконаний статистичний аналіз вітрового навантаження для Донбаського регіону та встановлені стохастичні параметри вітрового навантаження;

- досліджена структурна стійкість козлового крану при русі у тупикових відрізках шляху в умовах інтенсивного вітру, на основі якої встановлені допустимі значення швидкості руху крану, що забезпечують його стійкість.

Практичне значення одержаних результатів:

- розроблена методика і програма розрахунків визначення угону вантажопідйомних кранів вітром;

- розроблена методика порівняльної оцінки надійності кранових захисних систем;

- запропонована нова захисна система кранів, яка має більш високі показники надійності та ефективності;

- розроблена конструкція, технологічна документація та технічні умови України ТУ У 02070714-001-96 “Пристрій гравітаційний тупиковий УГТ-1” на виготовлення захисних пристроїв для козлових кранів, що експлуатуються на відкритих площадках промислових підприємств, схвалена і прийнята до розробок ВГК ВО “Луганський верстатобудівельний завод”.

Особистий внесок здобувача:

- розроблена математична модель руху крану при угоні вітром;

- розроблена методика, яка описує стан і дозволяє виконати порівняльну оцінку надійності захисних систем вантажопідйомних кранів;

- встановлені закономірності проходження процесів руху гравітаційного гальмування вантажопідйомних кранів при угоні вітром;

- виконаний статистичний аналіз вітрового навантаження за 10 років для Донбаського регіону;

- одержані аналітичні розрахункові залежності для дослідження структурної стійкості козлових кранів;

- на основі виконаних досліджень розроблені і виконані експериментальні дослідження в лабораторних і виробничих умовах гравітаційних тупікових пристроїв.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, розділи та результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на науково-технічних конференціях Східноукраїнського державного університету (СУДУ, м. Луганськ, 1988-1998 р.р.), Всесоюзної науково-технічної конференції “Проблеми розвитку та вдосконалення підйомно-транспортної техніки” (м. Красноярськ, 1988 р.), конференції “Проблеми надійності, довговічності, металомісткості підйомно-тралового обладнання рибопромислових судів” (м. Севастополь, 1988 р.), на Всесоюзній науково-технічній конференції молодих спеціалістів Мінважмаш СРСР “Застосування САПР і мікропроцесорів при створенні підйомно-транспортного обладнання” (м. Москва, 1989 р.), Всесоюзній науково-технічній конференції “Нове у підйомно-транспортному машинобудуванні” (Державний технічний університет ім. М. Е. Баумана, м. Москва, 1991р.), на науково-практичній конференції “Проблеми надійності та безпечної експлуатації підйомних споруд” (м. Сочі, 1996 р.), на засіданні секції ПТМ науково-методичної комісії з інженерної механіки Міністерства освіти України (м. Дніпропетровськ, 1997 р.), на засіданні Луганського відділення Підйомно-транспортної Академії наук України (1998 р.), на засіданні кафедри ПТ та РО Одеського державного політехнічного університету (1999 р.) та засіданні кафедри "ПТМ і механізація портових робіт" Одеського державного морського університету (1999 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 8 робіт. У тому числі 3 статті у наукових журналах і один патент України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та п'ятьох додатків. Загальний обсяг роботи 135 сторінок машинописного тексту, 35 рисунків, 12 таблиць, список використаної літератури з 107 найменувань, 5 додатків на 52 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі приведена загальна характеристика роботи, показані актуальність і наукова новизна теми, визначені мета та задачі досліджень, практична цінність роботи. Представлені основні положення та результати, які виносяться на захист.

У першому розділі міститься аналіз питання захисту вантажопідйомних кранів від руйнування при угоні вітром, а саме: причини аварій, аналіз способів гальмування, аналіз надійності захисної системи вантажопідйомних кранів від угону вітром.

Незважючи на практичну важливість питання захисту кранів від угону вітром, рух кранів і умови їх гальмування при дії інтенсивного вітру до теперішнього часу вивчені недостатньо. Не випадково аварії кранів при угоні вітром в постановах Держнадзорохоронпраці України кваліфікуються, як небезпечні по своїм наслідкам.

Значний внесок в підвищення надійності захисних систем вантажопідйомних кранів внесли М. П. Александров, О. В. Григоров, В. І. Дейнега, Т. С. Джигкаєв, М. І. Єрофєєв, Г. П. Ксюнін, В. Ф. Семенюк та інші.

Дослідження процесів угону кранів вітром і впливу вітрового навантаження на крани розглядалися І. І. Абрамовичем, М. М. Гохбєргом, М. С. Комаровим, А. В. Мартиновим, В. І. Онищенко, Д. А. Спіциною, М. Шеффлером та іншими.

Великий внесок в дослідження динаміки угону вантажопідйомних кранів вітром внесений В. Ф. Гайдамакою. Однак повного дослідження процесу угону кранів вітром, як показав аналіз літературних джерел, до теперішнього часу ще не проведено.

Приведений аналіз попередніх досліджень дозволив сформулювати основні задачі дослідження, що були наведені вище.

Аналіз аварій і способів гальмування вантажопідйомних кранів, які працюють на відкритих майданчиках, дозволив зробити висновок про недосконалість систем гальмування, конструкцій гальм та протиугінних пристроїв механізмів пересування.

Одним з ефективних способів гальмування вантажопідйомних кранів, при угонах вітром, є використання режиму гравітаційного гальмування, що реалізується за допомогою похилих криволінійних профілів, що встановлються в тупикових відрізках підкранового шляху або на одному з взаємодіючих кранів, на які наїжджають передні по ходу руху колеса або ролики.

Аналіз 129 кранів, що досліджувалися на ряді підприємств Луганської, Донецької та Ростовської областей, показав, що існуюча захисна система кранів, які працюють на відкритих площадках, недостатньо надійна і часто не виконує свої функції, що дає підставу вважати однією з причин низької надійності систем захисту вантажопідйомних кранів, від руйнувань при угонах вітром, відсутність математичної моделі процесу угону кранів вітром і одержаних на її основі значень параметрів угону (найбільшої швидкості крану при даному вітрі та технічному стані механізму пересування, часу та шляху необхідному для розгону крану).

У роботі існуюча захисна система вантажопідйомних кранів, працюючих на відкритих площадках, що включає в себе гальмо механізму пересування, ручний захват, автоматичний противоугінний пристрій, тупиковий упор і буфер (ТРАСБ) представлена у вигляді графу стану. Вихід з робочого стану (відмова) одного, двох і т. д. елементів в будь-якому поєднанні дозволяє отримати 32 можливих станів системи ТРАСБ, з яких 16 (50%) - аварійні.

Запропонована захисна система включає в себе гальмо механізму пересування, ручний протиугінний захват, гравітаційний тупиковий упор в поєднанні з відцентровим гальмом, що виконуює при номінальних швидкостях руху крану функцію маховика (ТРГЦ).

По аналогії з системою ТРАСБ система ТРГЦ представлена у вигляді графа на рис. 1, де k-l позначає інтенсивність відмов елементів систем, в різноманітному поєднанні, відповідних переходам зі стану k в l.

Запропонована система (ТРГЦ) має 16 можливих станів, з яких тільки 5 - аварійні. Кожний можливий стан захисних систем описується системою диференціальних рівнянь Колмогорова. Порівнюючи імовірності безвідмовної роботи для захисних систем ТРАСБ і ТРГЦ маємо

(1)

де Р- імовірність безвідмовної роботи; t - час експлуатації крану; c - індекс, відповідний системі ТРАСБ; н - індекс, відповідний системі ТРГЦ; 1 - можливий робочий стан системи.

Таким чином, відношення надійності роботи (по показнику імовірності безвідмовної роботи) нової системи ТРГЦ і традиційної ТРАСБ складає Р1=е0,802=2,2, що свідчить про те, що надійність запропонованої системи в 2,2 рази вище існуючої. Із застосуванням нової системи відпадає необхідність в використанні традиційних тупикових упорів, буферів і автоматичних протиугінних пристроїв.

У другому розділі розглянуті питання теоретичного дослідження динаміки руху вантажопідйомних кранів при дії вітру. Режими руху вантажопідйомних кранів, що викликаються дією інтенсивного вітру і основні закономірності проходження процесів, що зв'язані з угоном кранів вітром до останнього часу були не вивчені. Рух вантажопідйомного крану при угоні вітром може бути описаний диференціальним рівнянням вигляду

, (2)

де mк - приведена маса рухомого крану; x - прискорення рухомого крану; Рв - сила вітру; W - опір пересуванню крану.

Звідки найбільша швидкість угону центру мас крану вітром х визначається з співвідношення

, (3)

де V - оцінка математичного очікування складової швидкості вітру у напмрямку руху крану; I - аеродинамічний фактор крану.

Рішенням диференціального рівняння (2) є функція

На підставі цього рішення в роботі отримані залежності для визначення часу і необхідної довжини шляху розгону крану до найбільшої швидкості.

В табл. 1 подані результати визначення параметрів угону вітром козлового крану типу ККС-10, з якої слідує, що при дії вітру зі швидкістю 27 м/с і нормально відрегульованих гальмах механізму пересування за 2,5 секунди на довжині шляху 1,3 м відбудеться розгін козлового крану до швидкості 2 м/с. Розгін крану до швидкості 6,3 м/с, при якій втрачається стійкість крану в випадку наїзду на тупикові упори, відбудеться за 21 с на довжині шляху 75 м.

Отримані залежності (3), (5), (6), дозволяють по відомим швидкостям вітру V, опіру пересуванню W і аеродинамічному фактору крану визначати найбільшу швидкість угону вантажопідйомного крану вітром, час і необхідний шлях розгону крану або вирішувати одну із задач ідентифікації швидкості вітру або опіру пересуванню (оцінки стану гальм механізмів пересування на момент угону крану вітром).

Аналіз отриманих статистичних даних по вітру за період з 1986 по 1996 роки в Донбаському регіоні показав, що швидкість і напрямок дії вітру є випадковими процесами, окремим реализациям яких відповідають статистичні дані конкретного розглядуваного року.

На рис. 2 подан графік середньорічного змінювання швидкості вітру у м. Луганську, побудований для вітру східного напрямку, для якого отримано каноніче розкладення типу

, (7)

з кореляційною функцією

. (8)

При розгляді середньомісячного розподілу швидкості вітру і облічуванні середньорічної зміни напрямку вітру, випадковий процес виявляється функцією двох змінних і канонічний розклад отримує вигляд

. (9)

Кореляційна функція у цьому випадку має вигляд:

. (10)

З (7, 10) слідують оцінки математичних очікувань і кореляційних функцій максимальної швидкості угону крану вітром, як випадкового процесу. Аналіз цих даних свідчить про те, щонормально відрегульованих гальмах механізмів пересування і дії середньостатистичного вітру угон вантажопідйомного крану малоймовірний.

Аналіз способів гальмування і надійності окремих елементів захисних систем вантажопідйомних кранів, працюючих на відкритих площадках показує, що одним з ефективних шляхів рішення проблеми запобігання угонів крану вітром є гравітаційне гальмування.

З обрахуванням загальноприйнятих допущень отримано нелінійне диференціальне рівняння, що описує плоский рух при гравітаційному гальмуванні крану у цілому

Із рівняння (12) отримуємо

Отримане диференціальне рівняння описує процес гравітаційного гальмування крану з урахуванням положення центру рухомих мас.

Після підстановки t=0, S1=0 визначаємо S10, S1, ?S і ?S1.

На рис. 4 подані графіки впливу положення центру тяжкості вантажопідйомного крану на величину гальмового шляху і початкового уповільнення крану до ряду значень куту ? профіля гравітаційних упорів.

З графіків виникає, що із збільшенням центру тяжкості зростає уповільнення крану і зменьшується його гальмовий шлях.

Далі в роботі була досліджена структурна стійкість козлового крану і отримано вираз, що характеризує зміну його потенціальної енергії ?П в тупикових дільницях шляху в вигляді

, (14)

де mк - маса крану; h - висота розташування центру тяжкості крану, відносно площини, що минає крізь осі ходових колес; b - база крану; hп=0,5yк; yk і hn відповідно, висота підйому передніх (по ходу руху) ходових колес крану та центру бази крану.

Формула (14) визначає катастрофу типу А3 (зборка), яка задається сім'єю функцій залежних від двох керуючих параметрів c і d.

Визначення критичних точок катастрофи типу зборки розглянуте на прикладі козлового крану ККС-10, для якого встановлена критична швидкість угону Vі5,6 м/с, при якій відбудеться втрата його стікості і падіння при наїзді на тупикові упори.

У третьому розділі приведені методика, техніка, результати і порівняльна оцінка експериментального і теоретичного досліду.

Мета експериментального досліду - оцінка точності і достовірності теоретичних результатів - досягається проведенням експерименту на фізичній моделі, яка забезпечує необхідний діапазон зміни впливаючих факторів і природних досліджень - для остаточного висновку про точність і достовірність результатів роботи.

В програму природних досліджень ввійшло виробниче випробування роботоздатності захисної протиугінної системи для козлових кранів типу ККС-10. В відповідності з методикою і програмою експериментальних досліджень на основі масштабів моделювання, знайдених за допомогою 5 критеріїв подібності, була виготовлена експериментальна установка для дослідження параметрів угону.

Комутаційна схема реєструючої і вимірювальної апаратури експерименту подана рис. 5.

Під час руху моделі козлового крану в аеродинамічній трубі під дією вітрового навантаження, створюваного вентилятором, і яке контролювалось анемометром, реєструючою апаратурою типу Н-3031-4 фіксувалися довжина розгону і прискорення крану, сила вітру з автоматичною відміткою часу.

Оцінка впливу швидкості вітру, опіру пересуванню, маси крану і аеродинамічного фактору крану виконані на основі повного факторного експерименту (ПФЭ) виду 24. Статистична обробка результатів експерименту, дисперсійний та регресійний аналізи здійснювались за стандартними методиками.

У результаті було отримано рівняння регресії

, (15)

де x1, x2, x3, x4 - фактори у кодованому вигляді, що характеризують відповідно швидкість вітру, масу крану, опір пересуванню і аеродинамічний фактор крану.

Аналіз рівняння регресії підтвердив правомірність методики теоретичного дослідження.

Порівняння отриманих результатів з результатами теоретичних досліджень показало, що розбіжності складають, в середньому не більш 10…11%.

У четвертому розділі подана методика розрахунку і проектування захисної системи вантажопідйомних кранів при угоні вітром.

У позаштатній ситуації, яка виникає при впливі на конструкцію крану ветрових навантажень, що перевищують сили опору руху, кран буде рухатися в відповідному напрямку і зупиниться після наїзду опорних роликів пристрою на криволінійні напрямні гравітаційних упорів. Гравітаційні тупикові упори забезпечують надійний захист кранів від руйнування при наїздах з швидкостями більш 2 м/с в поєднанні з відцентровими гальмовими пристроями, які виконують, при номінальних швидкостях двигуна функцію маховика, і спрацьовують при швидкості 1,5 м/с.

Одним з важливих питань, при розробці гравітаційних пристроїв гальмування є вибір раціонального профілю криволінійних напрямних, якій забезпечує мінімальний шлях гальмовування при заданій величині уповільнення.

Профіль гравітаційного упору для козлових кранів типу ККС-10 складається з наступних відрізків - перехідного, що описується рівнянням

, (16)

і робочого відрізка, на якому реалізується мінімум гальмового шляху крану

, (17)

де х - поточні координати точек, відповідних відрізків профілю; х0-абсциса початкової точки перехідного відрізку; n - показник ступеня перехідної кривої профіля; а - параметр перехідної кривої профіля; ?0-найбільш припущенний для даного крану кут нахилу до горизонту дотичної в точці сполучення криволінійних відрізків профіля; b - база крану;

Розрахунок раціонального профіля полягає в визначенні параметрів ?0, n, a і конструктивних параметрів упорів.

Далі в розділі приведено приклад розрахунку гравітаційних тупикових упорів для козлового крану ККС-10.

Аналіз профілів гравітаційних тупикових упоров і досвід їхньої експлуатації показують, що для вантажопідйомних кранів з швидкостями пересування до 60 м/хв достатньо застосовувати один перехідний відрізок профілю.

Далі у розділі виконана порівняльна оцінка ефективності захисних протиугінних систем, яка підтверджує більш високу (в 2,2 разу) надійність і ефективність запропонованої системи, приведена методика монтажу і технічного обслуговування гравітаційних тупикових пристроїв.

Приведено розрахунок економічного ефекту від впровадження гравітаційного тупикового пристрою на козловому крані ККС-10.

У додатку до роботи приведені відповідні документи, які підтверджують застосування результатів роботи.

Висновки

Відсутність надійної та ефективної захисної системи для вантажопідйомних кранів, працюючих на відкритих площадках, в умовах інтенсивного вітру, спричиняє аварії (зруйнування кранових металоконструкцій та травмування робочого персоналу).

На основі дослідження розробленої математичної моделі встановлені основні закономірності процесу угону вантажопідйомного крану вітром, що дозволяє визначати для конкретних умов параметри угону (найбільшу, при даному вітрі, швидкість угону, довжину шляху та час розгону). Зокрема, на прикладі козлового крану типу ККС-10 показано, що при дії вітру зі швидкістю до 21 м/с найбільша можлива швидкість угону крану складає не більше 2 м/с. При цьому довжина шляху та час розгону складають відповідно 70 м і 42 сек.

Стосовно до умов Донбаського регіону встановлені стохастичні параметри вітрового навантаження, а також оцінки математичних очікувань і кореляційних функцій максимальної швидкості угону вантажопідйомних кранів вітром як випадкового процесу.

Розроблена захисна система, що реалізує режим гравітаційного гальмування, що забезпечує надійний захист козлових кранів від руйнування при русі зі швидкістю до 2 м/с. При швідкостях вітру більш 21 м/с працездатність захисної системи забезпечується сумісною роботою з відцентровими гальмовими пристроями.

Розроблена методика порівняльної оцінки надійності захисних систем, на основі якої встановлено, що імовірність безвідмовної роботи запропонованої захисної системи у 2,2 рази вище у порівнянні з традиційною.

Визначені раціональні параметри кривої профіля гравітаційних пристроїв; отримані оцінки впливу висоти центру ваги крану на параметри руху (уповільнення, час і довжина шляху гальмування). Зокрема, встановлено, що із збільшенням висоти центру ваги крану, зростає уповільнення з відповідним зниженням гальмового шляху.

Дослідження структурної стійкості гравітаційного гальмування на прикладі козлового крану ККС-10 показує, що аварії, викликані угоном кранів вітром, описуються катастрофою типу А3 (зборка), що накладає обмеження на застосування гравітаційних тупикових пристроїв, для яких встановлена критична швидкість наїзду 5,6 м/с, перевищення якої призводить до перекидання крану.

Експериментальні дослідження в лабораторних та виробничих умовах підтвердили високу надійність і ефективність запропонованої захисної системи, а також коректність розроблених математичних моделей, величиною розбіжностей з даними теоретичного дослідження в межах 10-11%.

На основі виконаного дослідження розроблені технічні умови України ТУ У 02070714-001-96 “Пристрій гравітаційний тупиковий УГТ-1”. Досвід експлуатації гравітаційних тупикових упорів підтвердив їхні високі експлуатаційні показники.

Передбачуваний економічний ефект від впровадження гравітаційних тупикових пристроїв на одному крані складає 2988,69 грн.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Иваненко О.И., Мартынов А.В. Определение параметров угона грузоподъемных кранов ветром // Конструирование и производство транспортных машин. - Харьков, 1989. - Вып. 21. - с. 47-52.

2. Мартынов А.В., Иваненко О.И., Исследование структурной устойчивости грузоподъемных кранов // Вестник Восточноукраинского государственного университета. Изд-во ВУГУ. Серия “Транспорт”, 1996. - с. 67-70.

3. Иваненко О.И., Толмачев Д.А., Мартынов А.В., Редько А.М. Оценка надежности систем защиты грузоподъемных кранов от угонов ветром. // Вісник Східноукраїнського державного університету. Луганськ, Видавництво СУДУ, - 1997, №4(8). - с. 180-185.

4. Пат. 25623 А України, МКИ В 66С9/18. Протиугінний пристрій вантажопідйомного крана / А.В. Мартинов, В.І. Дейнега, В.М. Іванов, О.І. Іваненко, Ю.А. Нікішкін (Україна); Заявл. 18.08.95; Опубл. 30.10.1998 р. - 2с.

5. Иваненко О.И., Мартынов А.В. Повышение эксплуатационной эффективности грузоподъемных кранов, подверженных воздействию интенсивного ветра // Тез. докл. Всесоюзной конференции “Проблемы развития и совершенствования подъемно-транспортной техники”. - Красноярск, 1988.- С. 168-169.

6. Иваненко О.И. Повышение надежности грузоподъемных кранов при работе в условиях воздействия интенсивного ветра // Тез. докл. Всесоюзной научно-технической конференции молодых специалистов Минтяжмаш СССР “Применение САПР и микропроцессоров при создании подъемно-транспортного оборудования”. - М, 1989. С. 48-49.

7. Иваненко О.И. Исследование динамики гравитационного торможения козловых кранов // Тез. докл. Всесоюзной научно-технической конференции “Новое в подъемно-транспортном машиностроении”. - М, 1991. С. 80.

Размещено на Allbest.ru

...