Нафтогазова галузь України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Підприємства та компанії, які функціонують у паливно-енергетичній сфері в ринкових умовах, як правило, орієнтуються на вертикальну інтеграцію виробничого циклу від видобування сировинних ресурсів, через їх переробку до реалізації кінцевого продукту. На ситуацію в паливно-енергетичному комплексі України впливає і структура балансу енергоспоживання в країні. Україна забезпечує себе нафтою власного видобутку на 10%, а газом на 40-50%.

Щороку Україна споживає газу більше ніж такі країни як Франція, Італія чи це свідчить про стабільний розвиток нафтогазової промисловості. Її вплив на довгостроковий розвиток ринку газу залишився непомітним.

Найбільші родовища, які ще певною мірою формують поточний видобуток нафти в Україні, показують, що вони знаходяться на завершальній стадії експлуатації.

Нафтовіддача продукту зменшується з кожним роком.

Протягом останнього десятиріччя нафтогазова галузь України перебуває у затяжній глибокій кризі, одним із проявів якої є сповільнення, а в окремих випадках цілковите призупинення модернізації і реконструкції об'єктів нафтогазового комплексу, удосконалення технологічних проектів у сфері пошуку і розвідки родовищ, буріння свердловин, видобутку і транспортування нафти і газу.

Ці чинники у своїй сукупності і взаємозв'язку значною мірою впливають на ефективність виробничих процесів. Відносна стабілізація показників видобутку та транспортування нафти і газу у 1999-2003 роках не є результатами корінних змін у науково-технічній галузі, а скоріше свідчить про інтенсивне використання сировинної бази, виробничих потужностей, інтелектуального потенціалу галузі, який було створено у попередні десятиріччя. Правда, на сьогоднішній день знайдені далеко не всі запаси нафти і газу в Україні.

Є ще великі території, переважно акваторії морів, де можуть бути відкриті нові родовища. Недостатньо розвідані також великі глибини земних надр. Це дає змогу з оптимізмом дивитись на подальший розвиток нафтогазової промисловості.



1. Загальна частина

1.1 Призначення та комплектність обладнання

До складу станції нагнітання належать: газомотокомпресор, складна система трубопроводів. Основним елементом станції є газомотокомпресор.

Газомотокомпресор - стаціонарний агрегат, призначений для стиску і перекачування природних або нафтових горючих газів в системі магістральних газопроводів бензинових або нафтопереробних заводів.

Газомотокомпресор10ГКН1 представляє собою стаціонарний агрегат який складається із двохтактного двигуна з V - подібним розміщенням циліндрів і поршневих горизонтально розміщених компресорних циліндрів подвійної дії з'єднаних під кутом на загальній фундаментній рамі, і загальним колінчастим валом.

Марка означає наступне:

- 10 ГКН1:

- 10 - ти циліндровий двигун;

- Г - газовий;

- К - компресор;

- Н - з наддувом;

- друга цифра (1) число ступенів.

Газомотокомпресор складається з:

1. Фундаментної рами;

2. Кривошипно-шатунного механізму;

3. Компресорних циліндрів;

4. Паливної системи;

5. Приводу допоміжних механізмів;

6. Системи управління контрольно-вимірювальними приладами і системи регулювання числа обертів;

7. Системи запалення;

8. Системи пуску;

9. Масляної системи;

10. Система охолодження;

11. Системи наддуву, продувки і випуску.

Фундаментна рама відлита з чавуну. У внутрішніх поперечних перегородках рами знаходяться гнізда рамових підшипників з вертикальним роз'їм.

Верхня і бічна частини рами мають подвійні стінки, утворюють ресивер для продувочного повітря. Для огляду та очищення ресивера передбачені вікна, що закриваються кришками. До фундаменту рама кріпиться болтами, що проходять через отвори в її фланцях. Для вивірення лінії колінчастого вала при монтажі у фланцях є отвори з різьбленням під віджимні болти.

Для додання жорсткості і міцності рами проти гнізд рамкових підшипників встановлені на штифтах і закріплені болтами сталеві розпірки, на яких кріплять кришки люків картера. Кришки люків картера забезпечені запобіжними клапанами. Торці рами закриті чавунними кришками.

1.2 Конструктивне виконання та принцип роботи обладнання.

Газомотокомпресор складається з наступних вузлів: ротора, соплового апарату, дифузора, підшипників, ущільнень та вхідного пристрою.

Ротор газомотокомпресора має зварний вал. Лопатки робочого колеса приварені до диска ротора.

Колесо компресора виготовлене з алюмінієвого сплаву. Воно щільно насаджено на вал і не розбирається, його заміна можлива тільки в заводських умовах.

На диску колеса компресора є лабіринтові гребінці, які з невеликим зазором входять в канавки лабіринту диска. Це ущільнення перешкоджає перетіканню повітря з порожнини компресора в газову порожнину турбіни.

При виготовленні ротор піддається точному динамічному балансуванню. Прогин вала і інші пошкодження ротора ведуть до порушення балансування, що абсолютно недопустимо, так як це неминуче призводить до виходу з ладу підшипників, а в окремих випадках і до більш тяжких наслідків.

Шийка підшипників ротора загартована струмами високої частоти. На кінці ротора з боку компресора є п'ята, через яку передається осьове посилення від турбіни на бурт втулки підшипника.

Шайба закріплена гайкою, що обмежує осьовий люфт ротора. П'ята і шайба заштифтовані, гайка стопориться замковою пластиною.

Сопловий апарат набраний з чотирьох сегментів з лопатками. Сегменти виготовлені з жаростійкої сталі. Сегменти поміщені між внутрішнім і зовнішнім чавунним кільцем і кожухом. Кільце і кожух болтами кріпиться до корпусу

Дифузор - лопатковий, затиснутий між вставкою і гумовим кільцем. Від повороту дифузор фіксується штифтом.

Підшипники. Ротор обертається в двох підшипниках.

В сталевий корпус запресована втулка, виготовлена з бронзи. У корпусі і втулки підшипника є свердління для підведення і відведення масла і отвори з різьбленням для виймання.

Ущільнення зі сторони компресора перешкоджає унесення масла з порожнини підшипника в компресор. Воно складається з двох пружних кілець і лабіринтів, утворених завальцованими у вал гребінцями і втулкою, запресованої в корпусі компресора.

Ущільнення зі сторони турбіни, перешкоджає проходженню гарячих газів в порожнину підшипника і також запобігає потрапляння мастила з підшипника на нагріту частину валу, де воно може закоксуваться і заповнити зазори, перешкоджаючи вільному обертанню ротора.

Теплоізоляційний кожух. Для захисту від гарячих газів вал газокомпресора закритий кожухом, який кріпиться гвинтами до випускного корпусу. Теплоізоляційний кожух складається з лабіринту, кожуха ротора і екрану. Деталі кожуха роз'ємні, що дозволяє проводити розбирання і складання без знімання колеса компресора. Внутрішня порожнина кожуха заповнена теплоізоляційним матеріалом.

Газомотокомпресор працює наступним чином: гази з випускного колектора надходять в порожнину газоприйомного корпусу, з якого через сопловий апарат з великою швидкістю спрямовується на лопатки робочого колеса. Під дією енергії газів робоче колесо разом з ротором починає обертатися.

При обертанні ротора повітря всмоктується колесом компресора і по виході з нього набуває значну швидкість і стискається. Після колеса повітря проходить через дифузор в спіральний канал корпусу компресора, з якого по трубопроводу направляється в холодильник.

На верхніх площинах фундаментної рами під кутом 60^о в два ряди встановлені десять циліндрів двигуна. До вертикальної бічної стінки рами кріпляться п'ять продувних насосів, на які навішуються компресорні циліндри.

У розвалі між циліндрами проходить випускний колектор на якому закріплений відвідний водяний колектор. Газокомпресори (по одному на кожен ряд циліндрів) встановлено на торці фундаментної рами з боку маховика.

Колінчастий вал обертається в десяти рамових підшипниках. Шатуни двигуна - причіпні, з'єднані з кривошипною головкою головного (компресорного) шатуна. Друга головка головного шатуна пальцем з'єднується з крейцкопфом, який обертає шток поршня компресорного циліндра і кріпить поршень продувного насоса. Поршні двигуна охолоджуються маслом.

На передньому торці знаходиться пост управління, масляний насос, фільтри тонкої очистки масла, мембранно-важільні механізми і коробка автоматики.

Паливний газ в циліндри двигуна надходить під тиском через газовпускні клапани, розташовані на кришках циліндрів. Відкриття клапанів здійснюється через штанги і важелі від кулачків, закріпленого на колінчастому валу. Регулювання кількості газу, що надходить у двигун, автоматична за допомогою регулятора числа оборотів сполученого тягами з газорегулюючим клапаном. Розподіл навантаження по циліндрах регулюється клапанами ручного регулювання, встановленими на газовпускних клапанах.

1.3 Технічні параметри і характеристики обладнання

Технічна характеристика:

Тип двигуна:

- Газовий двохтактний з петлевою продувкой;

- V - подібний тронковий з комбінованим наддувом (10ГКН - без наддува);

- Номінальна потужність лс. 1000;

- Номінальне число обертів за хвилину: 300;

Направлення обертання (якщо дивитися зі сторони маховика) за часовою стрілкою.

Кількість циліндрів 10.

Діаметр циліндрів, мм. 355.

Хід поршня, мм. 355.

Середня швидкість поршня, м/сек. 355.

Спосіб сумішоутворення безпосередньо в циліндрах.

Ступінь стиску 5.8-7.0.

Тиск стиску, кгс/см² 9-13.

Максимальний тиск згорання, кгс/см² 38

Середній ефективний тиск, кгс/см² 4.25

Порядок нумерування циліндрів від маховика до поста управління:

- лівого ряду 1, 3, 5, 7, 9;

- правого ряду 2, 4, 6, 8, 10.

Порядок роботи циліндрів:

1 - 2 - 9 - 10 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8.

Тиск парів в картері двигуна не більше 15 мм.

Тиск в фонарній частині компресорного циліндра не більше 15 мм.

Газорозподіл (по верхній площині поршня) лівий ряд - (о) та правий ряд - (о).

Відкриття продувних вікон після В.М.Т. 132130.

Закриття продувних вікон до В.М.Т. 121127.

Відкриття випускних вікон до В.М.Т. 107107.

Закриття випускних вікон до В.М.Т. 99104.

Начало впуска топливного газа в цилиндр до В.М.Т. 142148.

Час відкриття газовпускного клапана 90^о.

Паливо: Природний газ з вмістом СН4 не менше 80%;вміст механічних домішок не більше 0,03 г/мм³, вміст сіркових з'єднань не більше 0,1% по об'єму, С4Н10 + високі вуглеводи не більше 1,5% по об'єму при відсутності пентана.

Тиск газу перед двигуном, кг/см² 3,5 - 4

Тип зажигання:електричне низьковольтне від магнето.

Регулятор числа оборотів механічний центробіжний.

Масло МС - 20 ГОСТ1013 - 49.

Витрата масла, кг/час не більше 3.

Тиск пускового повітря, кгс/см² 17.

Система охолодження циліндрів двигуна Закрита, циркуляційна.

Охолоджуюча вода.

Конденсат(допускається вода жорсткістю не більше 0,7 мг. экв/л.)

Кількість проточної води через двигун, л/лсч 105.

Температура води на вході в охолоджувач і компресорні циліндри не більше 33^оС.

Кількість води, протікаючи через охолоджувач масла не менше 41.

Компресорні циліндри Подвійної дії, горизонтальні.

Тиск води в холодильнику повітряне більше 2кгс/см².

Максимально допустиме штокове навантаження, кг 15000.



2. Технічна частина

2.1 Підготовка площадки для проведення монтажу обладнання та будівництво

Обладнання, яке використовується для фонтанної і компресорної експлуатації свердловин, аналогічне.

Важливе значення при монтажі обладнання для компресорної експлуатації свердловин повинно бути приділено компресорам. Як поршневі, так і турбокомпресори встановлюються на спеціальні фундаменти. По конструкції фундаменти розрізняють на масивні, стінові і рамні. Масивні фундаменти представляють собою моноліт, шахтами і отворами для розміщення машин і обладнання. Масивні фундаменти застосовують під поршневі компресори, а також турбокомпресори при умові встановлення цих машин на рівні пола першого поверха і невеликій висоті наземної частини фундаменту. В цілях економії сталі масивні фундаменти армують сітками із стержнів діаметром 8-12 мм. через 150-200 мм., викладаючи їх по контуру фундаменту і в містах, значно ослаблених отворами або вирізами. Масивні фундаменти об'ємом більше 40 м³ армують сітками із стержнів діаметром 12-16 мм. через 300-400 мм. теж по контуру фундаменту.

При будівництві масивних фундаментів під турбокомпресори слід пам'ятати, що повітряні канали не можна роботи безпосередньо в тілі фундаменту. Для цієї мети слід використовувати металеві короба з надійною ізоляцією їх поверхні. Для фундаменту під поршневі компресори використовують бетон марки не нижче 100, а для тонкостінних елементів залізобетонних конструкцій - бетон марки 150. Фундаменти під турбокомпресори виконують із залізобетону або бетону марки не нижче 100, а для верхньої частини рамних фундаментів - із бетону марки не нижче 150. Глибина залягання фундаменту залежить від його розмірів і конструкції, від розташування прилягаючих каналів, ям, сусідніх фундаментів, від геологічних і гідрогеологічних умов будівельного майданчика, а також від того, чи опалюється майданчик, в якому встановлюють компресори. Якщо приміщення не опалюється, то при визначенні глибини залягання фундаменту враховують глибину промерзання ґрунту. Після приймання фундаменту, доставки компресора до місця монтажу і підготовки монтажних механізмів і пристроїв приступають до установки компресора на фундамент. Після установки компресора на фундамент вирівнюють його горизонтальність по рівню, заливають цементним розчином фундаментні болти і раму компресора, а потім його обкатують и випробовують.

При монтажі великих компресорних станцій присутні, безпосередньо керують монтажем і складають проміжні акти на монтаж обладнання шеф - монтери - представники заводу - виробника.

2.2 Підйомно-транспортні роботи з доставки і монтажу нафтопромислового обладнання. Машини та механізми, які використовуються при цьому

Підйомно-транспортне обладнання являє собою сукупність машин і механізмів, необхідних для виконання трудомістких робіт: навантаження, розвантаження, пересування та укладання частин.

Використання підйомно-транспортного обладнання дозволяє полегшити тяжкі та трудомісткі роботи, підвищити продуктивність праці робітників.

Автомобільні самохідні крани загального призначення служать для підйому та опускання вантажів і переміщення їх на невеликі відстані в горизонтальному напрямку при монтажних роботах на об'єктах.

Повний цикл роботи крана складається з ряду послідовних операцій: захоплення вантажу, його підйом і переміщення до місця призначення, опускання і відчеплення вантажу, підйом і переміщення вантажного пристрою або пристосування у вихідне положення для захоплення наступного вантажу і його подальшого підйому і переміщення. Так як робота крана складається з повторюваних циклів, то автомобільні самохідні крани відносяться до підйомно-транспортних машин циклічної (періодичного) дії.

Стрілові самохідні крани, в порівнянні з іншими групами машин періодичної дії (наприклад, баштовими будівельними кранами), відрізняють наступні експлуатаційні переваги:

- велика рухливість і незалежність пересування в межах будівельного майданчика;

- монтаж та демонтаж кранів, підготовка майданчиків для їх експлуатації і пересування, а також перебазування крана з об'єкта на об'єкт здійснюються простіше, швидше і дешевше;

- наявність комплекту змінного стрілового обладнання, що дозволяє використовувати кран на різних видах робіт і порівняно швидко змінювати його основні параметри.

Для розвантажувальних завантажувальних робіт використовуємо кран ИВАНОВЕЦ КС - 8973, вантажу 100 т. змонтований на спеціальному п'яти вісному шасі, яке дозволяє переміщатися по всім видам доріг.

В якості тягача використовуємо автомобіль Scania R 730. Машина приводиться в рух двигуном Scania V8, потужністю 730 к. с.

Він був спеціально створений для важких перевезень. Це тягач з колісною формулою 8x8, оснащений кабіною Scania CrewCab, виготовленої на основі модульних компонентів. В кабіні достатньо місця для двох осіб спереду і додаткові сидіння де можуть розташуватися ще від 4 до 6 осіб. Автомобіль оснащений повністю автоматизованої 12-швидкісною коробкою передач автоматизованим перемиканням Scania Opticruise. Повна маса автомобіля складає 32 тонн, а максимальна загальна вага поїзда 120 тонн.

Для перевезення газомотокомпресора використовуємо напівпричіп-ваговоз ТСП 9416-0000012 вантажопідйомністю 67500, кг.



2.3 Пускові роботи при проведенні монтажу нафтопромислового обладнання

До пуску ретельним оглядом необхідно переконатися, що складання газомотокомпресора виконано правильно, а в картері і на зовнішніх частинах агрегату немає сторонніх предметів.

Щоб підготувати газомотокомпресор до пуску необхідно виконати наступні роботи:

1. Заповнити систему охолодження водою. Ретельно оглянути її і переконатися у відсутності підтікання як в зовнішніх з'єднаннях, так і всередині агрегату при повному робочому тиску води.

2. Ретельно промити картерну порожнину рами гасом і протерти чистими ганчірками. Переконатися у відсутності сторонніх предметів у картері і заповнити його фільтрованим маслом до верхньої позначки на масло мірному склі (приблизно 970 кг.). Залити масло в лубрикатори.

3. Прокачати масляну систему прокачаним масляним насосом і переконатися в надходженні масла до всіх частин, що обертаються. Прокачати вручну лубрикатори та переконатися в подачі масла до всіх зміщуваних точок.

4. Змастити опорні кінці штанг, кульові поверхні нижніх штанг і щільно закрити люки.

5. Заповнити маслом амортизатор регулятора і перевірити затяжку сальника. Сальник затягується зусиллям пальців однієї руки.

6. Заповнити коромисла впускних клапанів і змастити газовипускні клапани.

7. Перевірити натисканням від руки, чи не заїдають газовпускні клапани.

8. Перевірити зазори між ударником і шпинделем газовпускних клапанів.

9. Включити граничний вимикач числа обертів.

10. Накачати повітря в пусковий балон до тиску 17 кгс/см² і продути з нього конденсат.

11. Поставити рукоятку коробки автоматики в положення «Стоп».

12. Поставити магнето в стан крайнього запізнення.

13. Переконатися, що засувки на всмоктувальному і нагнітальному колекторах щільно закриті, а байпасна - відкрита.

14. Відкрити кишені регуляторів продуктивності компресорних циліндрів.

15. Переконатися, що вентиль подачі паливного газу двигуна закритий.

16. Закрити індикаторні крани.

17. Закрити повітряний спусковий кран на пусковому трубопроводі.

18. Попередити присутніх про пуск газомотокомпресора.

19. Відкрити вентиль на повітряному трубопроводі від балона до двигуна.

20. Повільним поворотом рукоятки пускового крана пустити газомотокомпресор на стислому повітрі.

Під час роботи газомотокомпресора на повітрі переконатися у відсутності сторонніх стуків і шумів, переконатися в нормальній роботі пускової і масляної системи, тиск вхідного масла повинен піднятися до 0,8-1,0 кгс/см². Після прокручування на повітрі газомотокомпресор вважається підготовленим для роботи на паливному газі.

Для пуску газомотокомпресора на холостому ходу, необхідно:

1. Перевірити тиск паливного газу.

2. Перевірити тиск пускового повітря в балоні.

3. Закрити засувку на трубопроводі підведення води до масляного холодильника і переконатися, що всі інші засувки на трубопроводах охолоджуючої води повністю відкриті.

4. Подати стиснуте повітря до приладів автоматики.

5. Закрити спускний повітряний кран на пусковому трубопроводі.

6. Переконатися, що індикаторні крани закриті.

7. Переконатися, що рукоятка коробки автоматики займає положення «Стоп».

8. Відкрити вентиль на трубопроводі від балона стиснутого повітря до двигуна.

9. Плавно відкрити пусковий кран.

10. Як тільки піднімається тиск вхідного масла перевести рукоятку коробки автоматики в положення «Пуск».

11. Плавно відкривати рукоятку газового крана, спостерігаючи по манометру на щиті за тиском газу.

12. При появі в циліндрах спалахів, рукоятку подачі газу залишити в досягнутому положенні, закрити пусковий кран, відкрити спускний повітряний кран на пусковому трубопроводі після пускового крана. Попередження: якщо двигун не дав спалахів при відкритому паливному крані, то потрібно негайно закрити газовий кран, вимкнути запалювання і продути циліндри шляхом багаторазового прокручування газомотокомпресора на стислому повітрі. Тільки після продувки циліндрів з'ясувати причину, що не дозволяє пустити двигун, усунути її і приступити до повторного пуску.

13. Як тільки газомотокомпресор почав працювати, перевести рукоятку коробки автоматики з положення «Пуск» в положення «Робота».

14. Підтримувати такі обороти двигуна, щоб надмірно не підвищувався тиск масла. Тиск циркуляційного масла повинно бути в межах:

- після насоса не більше 5 кгс/см².

- на вході в двигун 1,8 - 2,5 кгс/см².

15. По мірі нагріву масла поступово збільшувати подачу газу так, щоб регулятор числа оборотів взяв контроль над роботою двигуна.

16. Повернути «монетку» магнето запалювання в бік збільшення кута випередження запалювання.

17. Перевірити на дотик, не прогріваються чи повітряно-пускові труби двигуна.

Протягом перших 10-15 хв. роботи переконатися в нормальному нагріванні циліндрів двигуна, компресорних циліндрів і продувних насосів. Прослуховуванням переконатися у відсутності ненормальних стуків і шуму.

Прогрів газомотокомпресора ведеться при 250-270 об/хв.. до тих пір, поки температура виходить з двигуна охолоджуючої води не досягне 50оС, а виходить масла - не нижче 45^оС.

При досягненні температури масла на виході 45^оС відкривають засувку на трубопроводі підведення води до масляного холодильника і, регулюючи прохідний перетин цієї засувки, підтримують температуру масла на 5-8⁰С нижче температури виходить з двигуна охолоджуючої води. Потім число оборотів двигуна доводять до 300 об/хв., після чого газомотокомпресор може бути навантажений.

У разі циркуляції в системі охолодження двигуна гарячої води при прогріві потрібно довести до норми тільки температуру масла.

Обкатка і регулювання проводиться з метою перевірки правильності складання, перевірки взаємодії рухомих частин, виявлення та усунення дефектів, припрацювання вузлів і деталей, а також з метою перевірки основних технічних характеристик агрегату.

Обкатка газомотокомпресора повинна проводитися протягом 35 годин, приблизно на наступних умовних режимах:

1-й режим: холостий хід - не менше 3 годин.

2-й режим: навантаження 30 - 40% не менше 6 годин.

3-й режим: навантаження 75 - 85% не менше 10 годин.

4-й режим: навантаження 100% не менше 15 годин.

5-й режим: навантаження 110% не більше 1 години.

Зупинка газомотокомпресора для огляду, регулювання, перевірки нагріву деталей та усунення виявлених при огляді неполадок проводиться:

На 1-му режимі - приблизно через 5, 10, 30 хв., 1 год. після пуску.

На 2-му режимі - приблизно через 15 хвилин, 1 годину і 3 години після пуску.

На 3-му режимі - приблизно через 30 хв., 3 години і 5 годин після пуску.

На 4-му режимі - приблизно через 30 хв., 3 години та 8 годин після запуску.

Не слід відкладати усунення поміченого дефекту. Дефект, не усунений своєчасно, в міру подальшої роботи і зростання навантаження приводить до нових, більш серйозних проблем.

На холостому ходу, після того як машина достатньою мірою обкаталася і прогрілася, перевіряється фактична лінійна величина шкідливого простору в компресорних циліндрах відбитком свинцю, просунутого через клапанний отвір під торець поршня.

При роботі газомотокомпресора на навантаженні 75% і вище за величиною температури випускних газів перевіряють і регулюють розподіл навантаження по циліндрах. Кут випередження запалювання підбирають так, щоб температура вихлопних газів при повному навантаженні не перевищувала 420⁰С, а тиск згоряння при нормальній витраті палива не перевищував 51 кгс/см². Кут початку подачі палива в циліндр підбирається досвідченим шляхом, при цьому різниця по циліндрах повинна бути не більше 3-4⁰С.

В процесі роботи машини під навантаженням в перший час особливо уважно стежити за роботою компресорних циліндрів, вислуховуючи і перевіряючи температурний їх стан на дотик рукою. Це викликається тим, що разом з газом в циліндри можуть заноситися зварювальні окалини, шлак, пісок тощо, відриваються від стінок трубопроводу при протіканні газу, які можуть стати причиною здирання циліндра. Тому при появі будь-якого сигналу, що вказує на неправильну роботу компресорного циліндра, необхідно зупинити газомотокомпресор.

Після закінчення обкатки і регулювання піддаються огляду рамні підшипники, заміряється розбіжність щік колінчастого вала, перевіряється нагрівання всіх обертових частин, розкриваються для огляду 2-3 циліндра двигуна і 1-2 компресорних циліндра, якщо робота і стан їх викликали сумніви. Вибір циліндрів і питання необхідності розтину або розбирання їх вирішує керівник монтажу.

Після ревізії зібраний газомотокомпресор пускається в роботу на повне навантаження. Тривалість контрольної роботи встановлює керівник монтажу. На цьому обкатка і регулювання газомотокомпресора вважається закінченою і він вводиться в експлуатацію.

Зупинка:

1. Для звичайної зупинки газомотокомпресора який працює під навантаженням, необхідно:

а) розвантажити агрегат, закриваючи і відкриваючи відповідні засувки на газовому трубопроводі та компресорних циліндрах;

б) попрацювати на холостому ходу протягом 10 хв., поступово знижуючи оберти до 250-200 об/хв.;

в) закрити кран і вентиль паливного газу у двигуна. Після зупинки агрегату перевести рукоятку коробки автоматики в положення «Стоп», закрити вентиль на повітряному трубопроводі до приладів автоматики;

г) при зупинці агрегату на тривалий час закрити засувки на трубопроводах охолоджуючої води і спустити воду з усіх водяних порожнин. При короткочасній зупинці необхідно перекрити воду на масляний холодильник, а охолоджуюча вода на двигуні може не перекриватися;

д) обтерти машину і усунути помічені несправності.

2. Для термінової (аварійної) зупинки газомотокомпресора необхідно закрити кран паливного газу на двигуні і встановити рукоятку коробки автоматики в положення «Стоп».

Слід пам'ятати, що раптова зупинка агрегату який працював на повній або близькій до неї потужності, викличе через припинення циркуляції мастила значний нагрів деталей які обертаються. Тому, негайно після зупинки слід прокачати агрегат маслом від насоса протягом 3-5 хв.

Циркуляція охолоджуючої води повинна продовжуватися.

Газомотокомпресор повинен бути негайно зупинений у наступних випадках:

- при падінні тиску масла на вході до 1.3 кгс/см²;

- при припинення подачі охолоджувальної води;

- при появі наростаючого стуку в кривошипно-шатунного механізмі;

- при перегріві або припиненні роботи одного або декількох циліндрів;

- при перегріві підшипників або при появі стуку в них;

- при пошкодженні або сильному нагріванні компресорних клапанів;

- при заїданні ущільнювальних кілець і появі пропусків газу через сальник штока;

- при нагріванні труби пускового клапана;

- при вимкненому освітленні;

- при пожежі.



3. Спеціальна частина

3.1 Скласти короткий план основних робіт при монтажі газомотокомпресора

Нижче наводяться загальні правила, яких слід дотримуватися при зборці і монтажі газомотокомпресора.

1. Після розпакування ящиків всі частини газомотокомпресора піддаються розбиранню, очищенні і промиванні від антикорозійного мастила, після чого протирають насухо чистою ганчіркою і змащуються маслом.

2. Після чищення і промивання зібрані вузли повинні бути перевірені на правильність складання. При складанні рухомих частин необхідно перевірити їх рухливість.

3. При складанні і кріплення вузлів і деталей повинні застосовуватися спеціальні інструменти і пристосування. Застосування невідповідного інструмента веде до пошкодження деталей.

4. При монтажі звертати увагу на заводські мітки, риски і керна, які визначають правильне положення зібраних частин. Контрольні штифти, шпильки і болти необхідно заводити на місце до остаточного прикріплення деталі або вузла, щоб зібрані деталі не могли виявити зміщеними відносно один одного.

5. Болти і гайки, що підлягають шплінтуванню, обов'язково повинні шплінтуватися, шплінти неповинні виступати за межі гайок.

6. При затисненні будь-якої деталі в лещата, на них повинні надіватися губки з червоної міді.

7. Не можна класти деталі притертими поверхнями на непокритий металевий верстак або підлогу. Під деталь повинні бути покладені дошки, фанера.



3.2 Навести перелік нормативної документації, яка складається перед проведенням монтажних робіт та її короткий зміст

Правильна організація праці передбачає відповідний порядок розташованого на робочому майданчику бурового обладнання, блоків, деталей, техніки, будівельних та інших матеріалів з тим, щоб не допустити зайвих переїздів механізмів, перетягування обладнання і переходів робітників у процесі монтажу, а з іншого боку - не створювати тісних умов для проведення робіт.

Для нормального ведення монтажних робіт бригада повинна бути забезпечена необхідною технічною документацією. Перед початком демонтажних робіт складають:

1. Акт про готовність бурової до демонтажу. Такий акт складають представники УБР і монтажного цеху (контори). У ньому указано всі замічені недоліки в обладнанні, основах блоків і вишки, строки виправлення несправностей і конкретних виконавців.

2. Акт про закладення свердловини.

3. Графік на транспортування бурового обладнання. Графік на транспортування бурового обладнання складають начальник монтажного цеху (ділянки) і старший механік монтажного цеху (контори) до початку демонтажних робіт. Графік затверджує начальник монтажного цеху і вручає виконробу монтажної бригади. У ньому зазначено, куди транспортуються вузли, блоки та обладнання з демонтованою буровою, терміни і відповідальні за транспортування особи. У проекті повинна бути описана траса, по якій транспортується вишка, вказано кількість транспортних засобів, техніка безпеки. Проект видають на руки виконробу монтажної бригади до перетягування вишки.

4. Наряд на демонтажні роботи. Окремі наряди і графік на виробництво демонтажних робіт видаються монтажній бригаді тільки в тих випадках, коли ці роботи виконуються окремо від монтажних робіт.

Перед початком монтажних робіт також складають:

1. Схему раціонального розміщення блоків, устаткування і будівельних матеріалів на робочому майданчику. Таку схему для кожного типу бурової розробляє технічний відділ монтажної контори за участю виконроба. Вона необхідна для того, щоб до мінімуму скоротити відстань піднімання матеріалів і підтягування бурового устаткування і блоків до моста установки і монтажу. Якщо монтаж устаткування ведуть крупноблочним способом, при якому блоки відразу ж встановлюються на фундаменти, то схему розміщення обладнання не складають.

2. Заявку - дозвіл на виконання вибухонебезпечних робіт. Дозвіл на газо- та електрозварювальні роботи при монтажі бурової узгоджується з представником пожежної охорон. Начальник монтажного цеху до початку монтажних робіт визиває на робочий майданчик представника пожежної охорон, який ознайомлюється з об'ємом вибухонебезпечних робіт, виписує дозвіл на їх виконання і віддає виконробу. У дозволі зазначаються додаткові вимоги представника пожежної охорони, які необхідно виконати для безпечного ведення робіт.

3. Наряд на виконання монтажних робіт. У тих випадках, коли роботи зі спорудження бурової монтажна бригада починає з демонтажу, наряд видається єдиний на всі роботи зі спорудження бурової. Наряд складає інженер з нормування праці монтажного цеху на основі обсягів робіт, представлених виконробом монтажної бригади згідно з типовою монтажною схемою. Наряд перевіряє і підписується начальник відділу праці монтажної контори УБР і затверджує керівництво. З нарядом монтажна бригада ознайомлюється до початку спорудження бурової.

4. Лімітно-забірна карта на необхідну кількість матеріалу. Крім цього, виконробу, прикріпленому до бригади, вручають:

1) акт на відведення земельної ділянки під спорудження бурової;

2) затверджений план підготовки траси для транспортування блоків і устаткування.

Крім технічної документації, яку видають монтажній бригаді перед початком демонтажних робіт і перед початком монтажу бурової, бригадир і виконроб заповняють ще деякі документи:

1) акт про початок демонтажу або монтажу. Цей акт є основним документом, що фіксує початок робіт зі спорудження бурової;

2) акт про закінчення монтажних робіт. Цей акт є основним документом, що фіксує закінчення робіт зі спорудження бурової;

3) добовий рапорт бригадира монтажної бригади.

Бригадир монтажної бригади щодня складає рапорт і передає виконробу. У рапорті відображена робота, виконана бригадою за день, і робота технічних засобів, а також кількість робочих, які взяли участь в роботі. По цьому документу диспетчер контролює виконання оперативного графіка по кожній буровій.

Документація на облаштування свердловини: проект облаштування площі залежить від режиму роботи, місце - народження, системи розміщення свердловин на площі, складу видобувної нафти, фізико-хімічних властивостей пластових вод, кліматичних і метеорологічних умов району.

Виконавча документація готується монтажною організацією. У зіставленні, деяких актів беруть участь і представники нафтогазовидобувного управління. Завершення облаштування свердловин оформляється відповідною документацією. До складу документації входять:

- первинна проектна документація;

- документи, складені на стадії виконання будівельно-монтажних робіт;

- акт про приймання в експлуатацію об'єкта.

Приймально-здавальні акти підписуються комісією, призначеною нафтогазовидобувним управлінням, до складу якої входять представники всіх організацій, що брали участь в облаштуванні свердловини. В акті прийому - здачі дається оцінка виконаної роботи.



4. Розрахункова частина

4.1 Розрахувати фундамент під газомотокомпресора

Фундамент істотно впливає на надійність і тривалість роботи газомотокомпресора, тому питанню які пов'язані з проектуванням і зведенням, необхідно приділяти серйозну увагу.

При зведенні фундаменту для газомотокомпресора необхідно особливо ретельно стежити за точністю розташування фундаментних болтів з трубами, щоб вони не погнулися при установці фундаментної рами.

Перед початком установки рами необхідно перевірити розміри і якість фундаменту, а також точність розташування і якість очищення від захисного матеріалу залитих фундаментних болтів.

Розрахунок фундаменту під газомотокомпресор.

Площа та форма верхньої плоскості фундаменту визначаються розмірами та формою машини.

Для міцності країв фундаменту верхня його площина повинна бути на 100-200 мм. більшою з кожного боку машини

Спираючись на ці дані попередньо приймаємо ширину 7850 мм., і довжину 5480 мм. фундаменту.

Поверхню фундаменту, на яку розподіляється сила тяжіння машини, слід перевірити на зминання за формулою:

Висота фундаменту визначається за формулою:



Де:

h1 та h2 - висота, відповідно підземної та надземної частин фундаменту.

H = 1,45 + 0,5 = 1,95 м.

4.2 Розрахувати потужність транспортного засобу для переміщення газомотокомпресора до місця монтажу

Розрахунок транспортної операції являє собою визначення необхідних тягових засобів для перекидання до місця монтажу нафтопромислового обладнання, якщо відомі маса вантажу, тип і маса причепа або вантажного автомобіля, а також стан і профіль траси перевезення.

Сила тяги двигуна розраховується за формулою:

Використання цієї потужності не буде ефективним, якщо не буде забезпечене належне зчеплення ведучих коліс з поверхнею траси F_з:

618520,5 Н.

Для автомобілів де всі колеса є ведучими, то Р3=Q.

Повинна виконуватись умова:



Далі розраховується сила опору рухові транспортного потягу Повний опір в W(Н) складе. У випадку коли береться тягач з причепом:

Опір від нерівностей дороги береться із знаком + якщо автопотяг підіймається вгору та із - знаком якщо автопотяг рухається вниз.



5. Забезпечення умов безпечної праці та охорони навколишнього середовища

Основні вимоги по техніці безпеки повинні відповідати ГОСТ 12.2.016-76. Газомотокомпрессори повинні бути встановлені в окремому, спеціально для них призначеному приміщенні.

Машинний зал повинен бути просторим, світлим, чистим і добре вентилюватися. Проходи між машиною, стіною і обладнанням не повинні захаращуватися. При роботі машини в нічний час необхідно забезпечити гарне освітлення машинного залу, особливо біля поста управління, а також у місцях входів і виходів.

Вхід в машинний зал особам, які не обслуговують машину і не мають дозволу на право входу, забороняється.

До догляду та спостереження за роботою ГМК повинен допускатися обслуговуючий персонал, який має спеціальну підготовку та достатній досвід по їх експлуатації.

Весь обслуговуючий персонал регулярно в обов'язковому порядку повинен бути детально проінструктований з питань охорони праці, техніки безпеки. Не можна залишати працюючу машину без нагляду.

При змінній роботі машиніст може закінчити свою зміну тільки після того, як особа прийме від нього машину.

Чистка рухомих частин машини при її роботі не допускається. Також не допускається будь-яке виправлення і ремонт на працюючій машині.

Маховик машини повинен бути закритий огорожею.

Біля машини не повинно бути легко займистих речовин.

Не охолоджувані водою деталі випускного тракту та інші деталі газомотокомпрессора, температура зовнішніх стінок яких перевищує 155°С, повинні мати теплову ізоляцію і не повинні контактувати з горючим матеріалом. Трубопроводи газу повинні мати пристрої для спуску конденсату.

Не допускається скупчення конденсату, це призводить до гідравлічного удару.

Всі з'єднання труб повинні бути герметичними, не допускається витоку газу.

Необхідно стежити за правильним регулюванням запобіжних клапанів.

Перед пуском газомотокомпрессора переконатися в тому, що стопорний пристрій маховика не знаходяться в зачепленні з маховиком.

Пуск в хід двигуна киснем забороняється.

При складанні і розбиранні машини, пов'язаної з підйомом окремих частин, обов'язково користуватися спеціально для цього призначених краном, спеціальними пристосуваннями та інструментом.

Всі трубопроводи, розташовані в межах машинного залу, повинні бути пофарбовані в кольори, що відповідають призначенню трубопроводів.

На трубопроводах повинні бути поставлені стрілки, що вказують напрямок руху по них рідин, газів.

Всі крани зі знімними рукоятки повинні мати на квадратному хвостовику точні, глибоко вирізані покажчики напрямку проходу в пробці. Бажано, щоб рукоятки були незнімні і щоб напрямок кожної рукоятки відповідало напрямку проходу крана.

Забороняється підтягувати болти, гайки та фланці труб, що знаходяться під великим тиском (у пускових балонів, приймальних і нагнітальних трубопроводах).

Також підтягувати запобіжні клапани.

У машинному залі повинні бути вивішені плакати, що наочно ілюструють найважливіші правила з техніки безпеки та інструкції щодо заходів пожежної охорони.

Корисно мати плакати, що показують найважливіші її вузли, схеми трубопроводів і обслуговування машини.

Куріння в машинному залі категорично забороняється.

Забороняється перевірка витоків газу вогнем.

Полегшувати пуск двигуна вливанням в циліндри легкозаймистих рідин (гасу, бензину тощо) забороняється.



Висновки

В ході виконання контрольної роботи я ознайомився з монтажем газомотокомпресора марки 10 ГКН1. Провів розрахунки фундаменту та транспортного засобу, який буде транспортувати обладнання до місця монтажу на основі виданого завдання. В результаті проведених розрахунків вибрав автомобільний тягач Scania R 730 і напівпричіп - ваговоз ТСП 9416 -0000012. перекачування компресорний газомотокомпресор



Використана література

1. Абдуллаев Ю.Г., Велиев Т.К., Джафаров Ш.Т. Монтаж, эксплуатация и ремонт оборудования фонтанных и нагнетательных скважин. - М.:Недра, 1989.

2. Авербух Б.А. и др. Ремонт и монтаж бурового и нефтепромыслового оборудования. - М.: Недра, 1976.

3.Бухаленко Е.И., Абдуллаев Ю.Г. Монтаж, обслуживание и ремонт нефтепромыслового оборудования. - М.: Недра, 1985. - 350.

4. Раабен А.А. Шевалдин П.Е., Максутов Н.Х. Монтаж и ремонт бурового и эксплуатационного оборудования. М., Недра, 1975, 304 с.

Размещено на Allbest.ru

...