Автоматизація виробництва гелю

До робіт, що виконуються за розпорядженням протягом однієї зміни із зняттям напруги в електроустановках до 1000 В, належать: ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок, автоматичних вимикачів, рубильників, реостатів, контакторів та подібної до них пускової та комутаційної апаратури за умови встановлення її поза щитами і збірками; ремонт окремо розташованих магнітних станції і блоків керування; заміна запобіжників; ремонт освітлювальної проводки; ремонт одиничних електроприймачів (електродвигунів, електрокалориферів тощо).

Зазначені роботи мають виконувати дві особи зі складу ремонтних працівників, один з яких повинен мати групуIII, інший - групу II. В окремих випадках з відома працівника, що віддає розпорядження, допускається виконувати ці роботи одному ремонтному працівнику з групою III.

Обслуговування установок зовнішнього і внутрішнього освітлення, а також електроприймачів, підключених до групових ліній з захисними апаратами на номінальні струми до 20 А на території виробничого приміщення може проводитись спеціально закріпленими працівниками в порядку поточної експлуатації з повідомленням про місце, початок і закінчення робіт оперативними або адміністративно-технічними працівниками.

Організаційними заходами, які забезпечують безпеку робіт в порядку поточної експлуатації, є: визначення необхідності і можливості безпечного виконання робіт в порядку поточної експлуатації; складання і затвердження робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації, визначених вище, та додаткових робіт стосовно до місцевих умов із затвердженням цього переліку керівником; призначення виконавців (виконавця) робіт з групою з електробезпеки відповідно до характеру робіт, що виконуються.

Види робіт, які зазначені вище, є постійно дозволеними роботами, для виконання яких не вимагається оформлення будь-яких додаткових розпоряджень.

5.3 Вплив автоматизованого виробництва на персонал і навколишнє середовище

На фабриках по виробництву цукерок експлуатується велика кількість різноманітного обладнання, яке при неправильному використанні негативно впливає на здоров'я працівників.

Характеристика об'єкта проектування.

В даному дипломному проекті розробляється система автоматизації процесу виготовлення гелю. Система виконує вимірювання технологічних параметрів через відповідні прилади і після їх обробки передає інформаційні сигнали на пульт керування та керуючі сигнали на виконавчі органи.

Живлення системи що проектується відбувається від однофазної промислової мережі напругою 220 В з частотою 50 Гц.

Робоче місце оператора знаходиться в цеху підприємства, де знаходиться лінія. На робочому місці знаходиться пульт керування. Оператор веде спостереження за технологічними показниками параметрів роботи лінії і при необхідності може корегувати роботу об'єкту автоматизації. Згідно ГОСТ 12.0.003.-74 в приміщенні в якому знаходиться оператор існують такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

Фізичні:

незахищені елементи виробничого обладнання що рухаються;

підвищена температура поверхні обладнання робочої зони;

підвищена температура повітря робочої зони;

підвищена вологість повітря;

підвищений рівень вібрації;

-небезпечний рівень напруги в електричному колі, при замиканні якого через тіло людини може пройти струм;

-нестача природного освітлення;

психофізіологічні:

-нервово-психічні (монотонність праці).

Вимоги до параметрів мікроклімату в робочій зоні виготовлення цукерок описані в ГОСТ 12.1.005 - 8.

Показниками, що характеризують мікроклімат є: температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання.

Категорія обслуговуючих робіт - не важкі. До них відносяться роботи пов'язані з ходою, переміщенням мілких (до 1 кг) предметів в положенні стоячи чи сидячи і потребуючі конкретного фізичного навантаження. Інтенсивність теплового випромінювання на працюючих надходить від нагрітих поверхонь технологічного обладнання, освітлюючих пристроїв. Інсоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинні перевищувати 36 Вт/м2 при опромінені 50% і 100 Вт/м2 при опроміненні не більше 25% поверхні тіла.

Потрібний стан повітряного середовища може бути забезпечений використанням окремих заходів, до основних з яких належать:

Механізація і автоматизація виробничих процесів, дистанційне керування ними;

Захист від джерел теплових випромінювань;

Встановлення вентиляції і опалення.

Правильне освітлення робочого місця полегшує працю робітника, знижує втомленість, підвищує продуктивність праці, знижає небезпеку виробничого травматизму.

Основним джерелом шуму в приміщенні є двигуни електроприводів агрегатів, приводів вентиляторів.

Для зменшення рівня шуму до допустимого застосовують мало шумні електродвигуни, установки, оснащення машин і установок засобами дистанційного керування автоматичного контролю. Шум понижують також встановленням кожухів, глушників, екранів; встановлення штучних поглиначів звуку, підбір звукоізолюючих огороджень, перекрить.

Допустимий рівень звукового тиску в даному виробничому приміщенні при непостійному шумі складає 80 дБ А. Джерелами вібрацій можуть бути насоси. Причиною збудження вібрацій є зворотно-поступальний рух системи, неврівноважені обертові маси.

Основними гігієнічними характеристиками вібрації, які визначають її дію на людину, є середньо-квадратичні значення віброшвидкості чи її логарифмічні рівні. Систематична дія вібрації призводить до різних порушень здоров'я людини і може стати причиною вібраційної хвороби. загальна вібрація діє на нервову систему, серцево-судинну систему, порушується обмін речовин, виникає головний біль, порушується сон, знижується продуктивність праці. З метою виключення можливості виникнення вібраційної хвороби обмежують параметри вібрації робочих місць і поверхні контакту з руками працюючих згідно ГОСТ 12.1.012 -12.

Основними методами віброзахисту є зниження вібрації дією на джерело збудження; динамічне гасіння коливань і зміна конструктивних елементів установок.

Боротьба з вібрацією досягається вибором таких кінематичних і технологічних схем, при яких динамічні процеси, які викликані поштовхами, різкими прискореннями, були виключені чи гранично знижені. Динамічне гасіння вібрації відбувається частіше всього шляхом розміщення установок на фундаменти, масу яких визначають з розрахунку, щоб амплітуда коливань не перевищувала 0,1 - 0,2 мм.

В порядку поточної експлуатації можуть виконуватись: за розпорядженням протягом однієї зміни без зняття напруги віддалік від струмоведучих частин можуть виконувати такі роботи: прибирання приміщень щитів керування, за панелями релейної, вимірювальної та іншої апаратури (може виконувати працівник з групою II); ремонт освітлювальної апаратури і заміна ламп, розташованих поза камерою та комірками (в разі зняття напруги на дільниці освітлювальної мережі, на якій проводяться роботи); ремонт апаратури телефонного зв'язку; відновлювання написів на кожухах устаткування і огородження тощо.

Висновки

Розробивши дипломний проект по автоматизації процесу виготовлення гелю, та провівши його ґрунтовне дослідження з допомогою методики запропонованої та викладеної в розділі «Розрахунок економічної ефективності», можливо зробити висновок про те, що впровадження автоматизації є технічно доцільним та економічно вигідним. Автоматизація виготовлення гелю дозволяє стабілізувати продуктивність, інтенсифікувати виробництво; підвищити рівень техніки безпеки та коефіціент використання поружності. При ручному керуванні процесами відділення виготовлення кефіру було б неможливо добитись якісних його показників, а перехресні залежності вхідних та вихідних параметрів остаточно вивели б процеси виготовлення гелю з рівноваги. Автоматизація даного процесу усуває по суті більшість питань регулювання технологічного процесів виготовлення гелю.

Строк окупності системи автоматизації складає року, що свідчить про високу ефективність впровадження системи автоматизації.

Література

1. Оборудование производства парфюмерно-косметических изделий, синтетических душистых веществ и эфирных масел./ А.М. Журавлев, В.С. Непомнящий, А.Е. Огарев, В.В. Осипов. - М.: Пищевая промышленность, 1980.-264 с.

2. Каспаров Г.Н. Парюмерно-косметическое производство. - М.:Агропромиздат, 1989. -335 с.

3. Каспаров Г.Н. Основы производства парфюмерии и косметики. - М.:”Пищевая промышленность”,1978 г. - 250 с.

4. Дудашов И.В., Андропов Н.К. Производство конфет. - М.: Агропромиздат, 1986, - 151с.

5. Технологическое оборудование для предприятий кондитерской промышленности.Часть вторая.Кондитерская промышленность.-М.: Агро НИИТЭИИТО, 1990, - 254с.

6. Автоматизация производственных процесов и АСУ ТП в пищевой промышлености. Л.А. Широков, В.И. Мехайлов и др.; под ред. Л.А. Широков.- М.: Агропромиздат. 1986.- 311 с.

7. Л.П. Ковальская, Т.М. Мелькина, Н.Н. Шебершнева. Технология пищевых производств.- М.: Агропромиздат. 1988.-286 с.

8. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей. - М.: Энергоатомиздат, 1985. - 323 с.

9. Игнатов И.И. Производство геля..- М.: Агропромиздат, 1984. - 411 с.

10. Технология парфюмерного производства /И.Н. Васильев, К.В. Логутов, - М.: Агропромиздат , 1986:- 244 с.

11. Анатольев В.В. Автоматизация парфюмерной промышленности. Проблемы и перспективы. Легкая промышленность, №2, стр.2-41.

12. РМ4-4-90. Руководящий материал системы электропитания установок автоматизации. 1990.

13. Проектирование систем автоматизации технологических процесов: Справочное пособие / А.С. Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дубровский, А.А. Клюев: Под ред. А.С. Клюева - 2е изд., переработано и допол. - М.: Агропромиздат. 1990. - 464 с.

14. Компоненты систем электроснабжения и автоматизации в промышленности. К.:СВ. Альтера. 2003.-№2.

15. Чижов А.А. Автоматическое регулирование и регуляторы в пищевой промышленности.- М.: Легкая и пищевая промышленность. 1986. - 236 с.

16. Наладка систем автоматизации технологических процесов: Справочное пособие / А.С. Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дубровский, А.А. Клюев: Под ред. А.С. Клюева - 2е изд., переработано и допол. - М.: Агропромиздат. 1989. - 480 с.

Размещено на Allbest.ru