Розробка математичних моделей для обґрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні

Визначення головних найдоцільніших напрямків підвищення ефективності функціонування систем діагностування технологічного обладнання. Вивчення основних принципів побудови системи діагностування верстатного комплексу з числовим програмним керуванням.

Рубрика Производство и технологии
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 42,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя

УДК 681.335.2:519.85

Розробка математичних моделей для обґрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні (верстатного комплексу з ЧПК)

Спеціальність 01.05.02 - математичне моделювання та обчислювальні методи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Веселовська Наталія Ростиславівна

Тернопіль 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інформатики та автоматизації процесів управління Вінницького державного сільськогосподарського інституту Міністерства агропромислового комплексу України.

Захист відбудеться “_24___” _06__________ 1999 р. о __10___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К58.052.01 в Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя, 282001, м. Тернопіль, вул. Руська,56.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Тернопільського державного технічного університету, 282001, м.Тернопіль, вул. Руська, 56.

Автореферат розісланий “___22__” ______05_____ 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петрик М.Р.

діагностування обладнання верстатний

АНОТАЦІЇ

Веселовська Н. Р. Розробка математичних моделей для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні (верстатного комплексу з ЧПК).-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 01.05.02 - математичне моделювання та обчислювальні методи.- Тернопільський державний технічний університет, Тернопіль,1999.

Дисертацію присвячено розробці математичних моделей для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК. Проведено огляд математичних моделей, засобів і методів технічного діагностування технологічного обладнання. Проаналізовано критерії оцінювання ефективності технологічного обладнання з врахуванням їх переваг та недоліків і визначено межі їх використання. Запропоновано новий функціонально-статистичний критерій, який найбільш повно характеризує об'єкт і систему діагностування. Розроблено систему діагностування та математичні моделі алгоритмів прийняття рішень в дво-, три- та багатоальтернативних ситуаціях при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК в умовах промислового виробництва. Запропоновано випробувально-діагностичний стенд, що відтворює роботу системи діагностування. Результати роботи отримали виробничу апробацію.

Ключові слова: система діагностування, об'єкт діагностування, математична модель, алгоритм, програмне забезпечення, випробувально-діагностичний стенд, критерій оцінювання ефективності.

Веселовская Н. Р. Разработка математических моделей для обоснования алгоритмов принятия решений при диагностировании (станочного комплекса с ЧПУ).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 01.05.02 - математическое моделирование и вычислительные методы. - Тернопольский государственный технический университет, Тернополь, 1999.

В современном машиностроении основой гибких производственных систем являються станки с числовым программным управлением (ЧПУ), которые обеспечивают выполнение разнообразных технологических операций металлообработки.

Повышенные технологические требования к конечному продукту обработки и условия обеспечения функционирования производства в автоматизированном режиме привели к значительному усложнению станков с ЧПУ за счет использования автоматизированных систем управления, технологической подготовки производства, инструментального обеспечения, установления и съема заготовок, удаления отходов, контроля и т.п.

Надежность и эффективность работы таких современных станочных комплексов с ЧПУ в процессе эксплуатации зависит от многих составных технологического оборудования, которое включает механические, гидравлические, пневматические, электрические, электронные, оптические приспособления, блоки, устройства, и тому подобное.

Определяется надежность и эффективность станочных комплексов с ЧПУ при помощи систем диагностирования. При создании последних широко используются известные методы и способы технической диагностики, в частности, методы определения граничных (аварийных) положений и тестовые методы измерения диагностируемых параметров, при помощи датчиков внутренней информации и внешних сенсорных систем с использованием ЭВМ разного уровня. Математический аппарат, алгоритмическое и программное обеспечение этих методов и способов существенно отличаются, что вызывает усложнение при их применении, например, для постепенного прогнозирования дефектов и выбора единого подхода при разработке критерия оценки эффективности при диагностировании. Особенно это положение несогласованности математического и программного обеспечения диагностирования проявляется при эксплуатации металлообрабатывающего оборудования в массовом производстве, например, на предприятиях где изготовляют подшипники, а именно во время обточки и шлифования колец подшипников.

Потому важной является проблема разработки и использования способов и методов технического диагностирования станочного комплекса с ЧПУ и математических моделей для обоснования алгоритмов принятия решений при диагностировании этого оборудования с целью повышения эффективности и надежности работы комплекса и качества деталей, которые им обрабатываются. Решение этой актуальной проблемы предлагается автором в диссертационной работе.

За объект исследования в диссертационной работе принята система диагностирования станочного комплекса с ЧПУ. Предметом исследования являются математические модели и алгоритмы, которые необходимы для оценки эффективности принятия решения при диагностировании. Целью работы есть разработка математической модели критерия оценки эффективности и математических моделей алгоритмов принятия решений для повышения эффективности при диагностировании станочного комплекса с ЧПУ.

Диссертация посвящена разработке математических моделей для обоснования алгоритмов принятия решений при диагностировании станочного комплекса с ЧПУ. В работе проанализированы известные критерии оценки эффективности технологического оборудования, определены их достоинства и недостатки. Разработан новый функционально-статистический критерий наиболее полно характеризующий объект и систему диагностирования. Аргументирована разработка системы диагностирования станочного комплекса с ЧПУ и математических моделей алгоритмов принятия решений в двух-, трех- и многоальтернативных ситуациях при диагностировании оборудования в условиях реального производства. На основе теоретических выводов предложен испытательно-диагностический стенд, отображающий работу системы диагностирования станочного комплекса и обеспечивающий повышение эффективности и надежности его работы. Результаты работы прошли производственную апробацию

Ключевые слова: система диагностирования, объект диагностирования, математическая модель, алгоритм, программное обеспечение, испытательно-диагностический стенд, критерий оценки эффективности.

Veselowska N. Development of mathematical models for the substantiation of algorithms of a decision making for want of diagnosing (machine-tools of a complex from the numerical control).- Manuscript.

Dissertation to receive of a scientific degree of the candidate of technical sciences on a speciality 01.05.02 - “Mathematical modeling and computing methods”. - Ternopil state technical universyte, Ternopil, 1999.

The dissertation is devoted to a solution of an actual problem of development both use of methods and means of technical diagnostics and mathematical models for the substantiation of algorithms of a decision making for want of diagnosing machine-tools of a complex from the numerical control with the purpose of increase of efficiency both reliability of work to a complex and quality of details, treated on it. In work the known criterions of an evaluation of efficiency of the process equipment are analysed, their dignities and defects are determined. The mathematical functional - statistical model of a system " object of diagnosing - system of diagnosing " is offered and the new functional - statistical criterion most completely describing object and system of diagnosing is developed. The system engineering of diagnosing machine-tools of a complex from the numerical control consisting of subsystems of monitoring, operating and item diagnosing, self-diagnosing giving a possibility of increase of an overall performance of the equipment and quality of details, treated by the machine tool is argued. The mathematical models of algorithms of a decision making in two -, three and multialternative situations for want of diagnosing machine-tools of a complex from the numerical control in conditions of actual production for want of manufacturing and turning of bearings are developed. Because of theoretical conclusions the test-diagnostic stand mapping work of a system of diagnosing machine-tools of a complex and ensuring increase of efficiency and reliability it of work is offered. The outcomes of work have passed industrial approbation.

Key word: a system of diagnosing, object of diagnosing, mathematical model, algorithm, software, test-diagnostic stand, criterion of an evaluation of efficiency .

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасному машинобудуванні основу гнучких виробничих систем складають верстати з числовим програмним керуванням (ЧПК), які забезпечують виконання різноманітних технологічних операцій металообробки. Підвищені технологічні вимоги до кінцевого продукту обробки та умови забезпечення функціонування виробництва в автоматизованому режимі привели до значного ускладнення верстатів з ЧПК за рахунок використання автоматизованих систем керування, технологічної підготовки виробництва, інструментального забезпечення, встановлення та з'єму заготовок, видалення відходів, контролю. Надійність та ефективність роботи таких сучасних верстатних комплексів з ЧПК в процесі експлуатації залежить від багатьох складових технологічного обладнання, яке містить в собі механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні, електронні, оптичні пристрої, блоки, прилади, тощо. Надійність та ефективність верстатних комплексів з ЧПК визначаються за допомогою систем діагностування. При створенні останніх широко використовуються відомі методи та засоби технічної діагностики, зокрема, методи визначення межевих (аварійних) станів та тестові методи з вимірюванням параметрів, що діагностуються, за допомогою давачів внутрішньої інформації та зовнішніх сенсорних систем з використанням ЕОМ різного рівня. Математичний апарат, алгоритмічне та програмне забезпечення цих методів та засобів суттєво відрізняються та не є уніфікованими, що викликає ускладнення при їх застосуванні, наприклад, для поступового прогнозування дефектів та вибору єдиного підходу до розробки критерію оцінювання ефективності прийняття рішень при діагностуванні. Особливо цей стан неузгодженості математичного та програмного забезпечення діагностування проявляється при експлуатації металооброблювального обладнання в масовому виробництві, що має місце, наприклад, на підприємствах де виготовляють підшипники, а саме під час точіння та шліфування кілець підшипників.

Тому важливою є проблема розробки та використання математичних засобів та методів технічного діагностування верстатного комплексу з ЧПК і математичних моделей для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні цього обладнання з метою підвищення ефективності і надійності роботи комплексу та якості деталей, які обробляються на ньому. Вирішення цієї актуальної проблеми пропонується автором в дисертаційній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та розробки, наведені у дисертаційній роботі, безпосередньо пов'язані з виконанням розділів ряду держбюджетних тем (зокрема Д142), які включені до координаційного плану Міністерства освіти України “Високоефективні технологічні процеси в машинобудуванні” у 1996-1999 рр.

Мета і задачі дослідження. За об'єкт дослідження в дисертаційній роботі прийнята система діагностування верстатного комплексу з ЧПК. Предметом дослідження є математичні моделі та алгоритми, які необхідні для оцінювання ефективності прийняття рішень при діагностуванні. Метою роботи є розробка математичної моделі критерію оцінювання ефективності функціонування і математичних моделей для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень для підвищення ефективності при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі задачі:

визначити найдоцільніші напрямки підвищення ефективності функціонування систем діагностування технологічного обладнання;

проаналізувати зміни дієздатності верстатного комплексу з ЧПК, як об'єкту діагностування, в процесі його експлуатації;

обгрунтувати принципи побудови системи діагностування верстатного комплексу з ЧПК, розробити структурну та математичну модель системи “об'єкт діагностування-система діагностування”;

дослідити властивості і можливості існуючих критеріїв оцінювання ефективності технологічного обладнання та аргументувати вибір критерію оцінювання ефективності функціонування верстатного комплексу з ЧПК при проведенні діагностування;

розробити математичну модель обраного критерію оцінювання ефективності та математичні моделі для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК, дослідити ці моделі за допомогою ЕОМ;

встановити експериментальним шляхом адекватність математичних моделей на натурному зразку системи діагностування верстатного комплексу з ЧПК;

розробити рекомендації для впровадження розробленого математичного апарату при проведенні діагностування технологічного обладнання на виробництві.

Для вирішення поставлених задач застосовувався математичний апарат, що грунтується на класичних положеннях та законах математичної теорії перевірки гіпотез, теорії інформації та прийняття рішень, теорії імовірностей і математичній статистиці, основи яких закладені фундаментальними дослідженнями Ф.М.Вудворта, Д.Мідлтона, А.М.Колмогорова, М.В.Смирнова, Дж.Неймана, Р.Фішера, К.Шеннона, Р.Фано, М.П.Байди, І.В.Кузьміна.

Експериментальні дослідження виконувалися з метою перевірки теоретичних положень і розробленого у роботі математичного апарату та алгоритмів за допомогою ЕОМ безпосередньо на виробництві, що дає можливість говорити про вірогідність виконаної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів:

визначені межі використання відомих критеріїв оцінювання ефективності діагностування технологічного обладнання з врахуванням їх переваг та недоліків і запропоновано науково-обгрунтований підхід розширення цих меж за допомогою створення нового функціонально-статистичного критерію, який за умови врахування мінімізації витрат та забезпечення отримання максимальної вигоди, найповніше характеризує об'єкт та систему діагностування;

запропонована нова система діагностування верстатного комплексу з ЧПК, до складу якої входять підсистеми контролю, оперативного циклового та вузлового діагностування, самодіагностування;

на інформаційній основі з відтворенням стохастичної природи процесу діагностування розроблені математичні моделі системи “об'єкт діагностування-система діагностування” та функціонально-статистичного критерію оцінювання ефективності цієї системи;

вперше розроблені математичні моделі для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК в дво-, три- та багатоальтернативних ситуаціях в умовах промислового виробництва, а саме при виготовленні підшипників;

досліджена залежність оцінки ефективності прийняття рішень при проведенні діагностування верстатного комплексу з ЧПК в альтернативних ситуаціях від імовірності його безвідмовної роботи та помилок першого та другого роду.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі теоретичних узагальнень розроблено випробувально-діагностичний стенд, що відтворює роботу системи діагностування верстатного комплексу з ЧПК і забезпечує підвищення ефективності та надійності його роботи. Обгрунтовані методики передані ВАТ “Вінницький підшипниковий завод”.

Розроблені в дисертаційній роботі математичні моделі критерію оцінювання ефективності і алгоритмів прийняття рішень в альтернативних ситуаціях можуть бути застосовані в системах діагностування верстатних комплексів з ЧПК в промисловому виробництві підшипників, а саме під час точіння та шліфування кілець підшипників, що забезпечить зменшення похибки при їх обробці та відсотку браку готових виробів.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно. Особистий внесок здобувача в працях, виконаних у співавторстві: в [1,7-10] автором проведено огляд моделей, засобів і методів діагностування технологічного обладнання, запропонована методика моделювання властивостей заготовок; в [6] автору належить розроблення алгоритму визначення частоти обертання валу; в роботі [4] відпрацьовано алгоритм прийняття рішення в багатоальтернативній ситуації; в роботах [5,11] та [2,12] відповідно визначені переваги і недоліки критеріїв, аргументовано вибір критерію оцінювання ефективності, розроблено критерій оцінювання ефективності технологічного обладнання та структурна схема системи діагностування і випробувально-діагностичний стенд верстатного комплексу з ЧПК; в роботі [3] розглянуто математичну модель системи “об'єкт діагностування-система діагностування”.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-технічних конференціях: “Приборостроение-93” (Вінниця-Миколаїв, 1993р.); “Приборостроение-95” (Вінниця-Львів, 1995р.); “Приборостроение-97” (Вінниця-Сімеиз, 1997р.); “Приборостроение-98” (Вінниця-Сімферопіль, 1998р.); “Наука та підприємництво-99” (Вінниця-Львів,1999р.), “Композиционные материали. Технология и производство” (Київ, 1994 р.); 3-ій міжнародній науково-технічній конференції “Контроль і управління в технічних системах” (Вінниця, 1995р.); XVI, XVIІ симпозіумах “Вібрації в фізичних системах” (Польща, Познань, 1996,1998 рр.); на молодіжній науковій конференції “ХХ1 Гагаринские чтения” (Москва, 1996 р.) та другому молодіжному форумі “Радиоэлектроника и молодежь в ХХІ веке” (Харків,1998р.); а також наукових семінарах кафедр “Інтелектуальні системи” Вінницького державного технічного університету та “Інформатика та АПУ” Вінницького державного сільськогосподарського інституту та спільному науковому семінарі Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.

Публікації. Результати роботи опубліковано у 12 друкованих наукових працях. З них: 3 статті у фахових журналах, 3 статті у збірниках праць, 1 патент Росії та 4 тези доповідей на міжнародних науково-технічних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яті розділів, списку літературних джерел, що використовувалися, і додатків. Обсяг дисертації містить 146 друкованих сторінок основного тексту, 8 таблиць, 23 рисунки, списку літератури з 130 найменування, 39 сторінок додатків з 3 таблицями та 15 рисунками.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

програмний математичний керування верстатний

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації; сформульована мета роботи та визначені задачі, які потрібно розв'язати для досягнення поставленої мети; приводиться наукова новизна та практичне значення отриманих результатів; наведено відомості про особистий внесок здобувача; реалізацію результатів роботи; апробацію її результатів на науково-технічних конференціях та наявні публікації.

У першому розділі проведено аналіз сучасного стану питання і формулювання задачі дослідження. Проведено огляд існуючих математичних моделей, засобів і методів діагностування технологічного обладнання, принципи побудови діагностичних та математичних моделей. Запропонована класифікація систем технічної діагностики технологічного обладнання, за допомогою якої можна визначити метод, засіб і тип моделі діагностування, проаналізувати систему на різних рівнях: конструктивному, інформаційному та економічному. Наведено узагальнений алгоритм функціонування засобів діагностування, завдяки якому визначається дієздатність об'єктів в різноманітних ситуаціях, проводиться пошук дефектів та прогнозується зміна стану верстатного комплексу з ЧПК. Сформульовані в першому розділі задачі дослідження вирішуються в наступних розділах.

У другому розділі розглянуто структуру верстатного комплексу з ЧПК, вивчені існуючі інформаційні потоки між його складовими та запропонована формалізована структурна схема потоків інформації в багатовимірній динамічній моделі системи “об'єкт діагностування-система діагностування”(рис.1).

В результаті дослідження формалізованої структурної схеми потоків інформації багатовимірної динамічної системи розроблена її математична функціонально-статистична модель

, (1)

де t - поточне значення часу; - момент часу до якого ведеться спостереження об'єкту; - вектор первинних параметрів; - нелінійний оператор, що характеризує праву частину рівняння; M - поліноми, відносно оператора диференціювання з коефіцієнтами, які змінюються в часі.

За допомогою запропонованої моделі визначається функціональний стан об'єкту діагностування та проводиться оцінювання ефективності прийняття рішення при його діагностуванні за допомогою критерію оцінювання ефективності. Тому проведено аналіз та систематизацію критеріїв, що використовуються при оцінюванні ефективності технологічного обладнання. Визначено їх недоліки і переваги, сформульовані загальні вимоги до критеріїв і алгоритм вибору критеріїв оцінювання ефективності. Запропонована система критеріїв і обмежень, де кожний з критеріальних параметрів формулюється в двох формах: максимізації і мінімізації його значення, а кожній формі критерію відповідають шість ієрархічних варіантів систем обмежень. Це пояснюється тим, що для прийняття рішення мають значення не тільки вигляд і форма задання критерію, але і відносна вагомість різноманітних обмежень з точки зору їхнього впливу на прийняття рішення при діагностуванні в альтернативних ситуаціях.

Для мінімізації витрат та отримання найбільшої вигоди від експлуатації технологічного обладнання розроблено новий функціонально-статистичний критерій оцінювання ефективності при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК:

, (2)

де Ем - ефективність діагностування; Р(), Р() - відповідно ймовірності безпомилкової роботи і виявлення помилок, що з'являються водночас в ОД і СД; Еод - ефективність об'єкта діагностування; - ентропія ОД і СД до початку діагностування; - ентропія ОД і СД після діагностування; - загальна вартість ОД і СД;- вартість СД; - вартість ОД.

У третьому розділі досліджено взаємодію та дієздатність усіх складових верстатного комплексу з ЧПК (ОД - круглошліфувальний горизонтальний верстат моделі SIW-3/1 САС з комп'ютерно-адаптивною системою) в процесі його експлуатації, від правильного та надійного функціонування яких в значній мірі залежить точність виконання заданої програми керування обробкою деталі. На протязі встановленого періоду експлуатації необхідно забезпечити безвідмовне функціонування верстатного комплексу з ЧПК та виконання зумовлених його призначенням технологічних операцій з дотриманням показників якості, ефективності і оптимальності. При цьому процес діагностування розглядається як інформація про об'єкт, що залежить від стадії життєвого циклу обладнання. Сам процес складається з наступних операцій (рис.2): 1) вимірювання параметрів Хі об'єкта; 2) формування за результатами вимірювань Fі даних про фактичний стан Ff об'єкта; 3) оцінки параметрів (знаходження нев'язки F між заданими Fз та фактичними даними Ff(F=Ff-Fz)); 4) формування дії регулювання Fр в залежності від нев'язки; 5) перетворення дії регулювання в команди керування Fu, що адекватно розробленій математичній моделі системи.

Для вирішення цієї задачі була запропонована структурна схема системи діагностування (рис.3), що складається з підсистем, кожна з яких виконує окрему функцію. Система дозволяє значно скоротити простій обладнання, завдяки оперативному отриманню інформації про місце і характер дефекту (пошкодження, відмови), а також дає можливість прогнозувати стан окремих елементів ОД, оцінювати похибки і вчасно видавати інформацію для проведення технічного обслуговування і ремонту.

Рис. 3 Структурна схема системи діагностування верстатного комплексу з ЧПК

У четвертому розділі для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК в альтернативних ситуаціях (дво-, три- і багатоальтернативній) розроблено математичний апарат, який базується на математичній теорії перевірки гіпотез, теорії інформації та прийняття рішень.

Алгоритм прийняття рішення, в загальному випадку, являє собою правило, що ставить у відповідність кожному результату спостережень рішення, яке приймається і розглядається як статистична задача перевірки гіпотез. Досліджено, що в статистичній задачі алгоритм прийняття рішень залежить від трьох елементів: класу щільності розподілу, якому по припущенню належить спостереження; структури простору можливих рішень та форми функції витрат та виграшів.

Основний принцип двоальтернативної процедури зводиться до визначення стану параметру, що діагностується та набуває значення “норма”-“немає норми”. Умови задачі припускають апріорне знання: вигляду розподілу параметрів стану ОД, стаціонарності, апріорних імовірностей появи ситуації “немає норми” та “норма”. В результаті прийняття рішення визначаються оптимальні параметри : час прийняття рішень, грубость діагностування та проводиться оцінка ефективності прийняття рішення. Оптимальність означених параметрів розглядається з позицій існування декількох можливих критеріїв або відсутності апріорних відомостей, що визначаються наявністю відомостей про вектори X,U. Визначення умовних імовірностей помилок, що виникають в двоальтернативній ситуації зводиться до обчислення інтегралів

, (3)

, (4)

де - помилка першого роду (умовна “неправдива тривога”), а - помилка другого роду (умовний “пропуск сигналу”),0 - математичне сподівання параметра, що діагностується, 0 -дисперсія параметра, що діагностується, (диференціальні закони розподілу ймовірностей нормальні).

Знання апріорних імовірностей рішень “норма” - Р1 і “немає норми” - Р0=1-Р1, дозволяє визначити апостеріорні ймовірності помилкових рішень: Р01 - апостеріорну ймовірність помилки типу “пропуск сигналу”, Р10 - апостеріорну ймовірність помилки типу “неправдива тривога”. Враховуючи елементи платіжної матриці

, (5)

де L00 - плата при помилковому рішенні типу “пропуск мети”; L01- плата при помилковому рішенні типу “неправдива тривога”; L10 - плата при правильному рішенні типу “ціль відсутня”; L11- плата при правильному рішенні типу “ціль виявлена”, ризик (витрати), що вносяться при прийнятті рішень, має вигляд

(6)

Аналіз виразу (6) дає можливість визначити можливі напрямки зниження ризику r: збільшення часу контролю T; збільшення рівня сигналу “немає норми”; вибір еталонного, порогового значення m. Вартісні витрати, які вносяться старінням інформації, записуються функціональною залежністю

(7)

Де - витрати пов'язані зі старінням інформації; - коефіцієнт, що визначається виглядом діагностування; - коефіцієнт просторів “час-вартість”.

Вартісні витрати в загальному випадку, можуть бути подані у вигляді

(8)

де - витрати що визначаються грубістю рівнем сигналу, що діагностується; - коефіцієнт, що визначається виглядом діагностування; - коефіцієнт просторів рівня “діагностування-вартість”.

Апріорні знання про витрати, що зумовлені грубістю діагностування, можуть бути визначені тільки областю існування прийнятої грубості діагностування. При спільному розгляді виразів (6)-(8) з'являється ситуація, в якій повинні бути оптимально перерозподілені витрати в процесі діагностування: помилки, що виникають при діагностуванні, повільність дії та грубість діагностування. Враховуючи, що розмірності вимірювань ризику, щільності старіння інформації та вартісних витрат , , однакові, то критерієм ефективності є повний ризик

. (9)

Кількість аргументів може змінюватися в залежності від повноти апріорних знань (наприклад, може виявитися невідомою апріорна ймовірність появи сигналу “немає норми”). Мінімізацією функціоналу R визначаються оптимальні технічні параметри верстатного комплексу з ЧПК, при яких витрати на експлуатацію будуть найменшими у вартісному відображенні. Доцільність застосування СД зумовлена тим, що в процесі діагностування існує ймовірність прийняття вірного рішення про стан параметру. При цьому умовні ймовірності вірних рішень та мають вигляд

, (10)

де - умовна ймовірність правильного рішення про стан “норма”, - умовна ймовірність правильного рішення про стан “немає норми”.

Повні надходження в вартісному відображенні з урахуванням апріорної імовірності появи відмови (немає норми) Р0 і платіжної матриці мають вигляд

(11)

де L00 - надходження при прийнятті правильного рішення про стан” норма”, L11 - надходження при прийнятті правильного рішення про стан “немає норми”.

Чистий виграш при діагностуванні параметру

. (12)

Математичні моделі алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні в три- та багатоальтернативній ситуаціях подібні до двоальтернативної. Розробки цих моделей наведені в дисертації.

У п'ятому розділі розглянута практична реалізація і впровадження результатів дисертаційної роботи. Для відтворення інформаційних зв'язків системи “ОД-СД” розроблено випробувально-діагностичний стенд з пристроєм імітатора частоти обертання валу шпинделя верстату. За допомогою розроблених математичних моделей здійснено чисельне моделювання на ЕОМ. Проведена оцінка ефективності алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні верстатного комплексу з існуючою системою діагностування та з запропонованою. Наприклад, для фіксованої точки (обраної довільно) порівняння оцінок ефективності систем діагностування існуючої Еісд та запропонованої Езсд при змінних помилках першого роду (0.005 ; 0.01; 0.05) та незмінних помилках другого роду (0.008) і ймовірностях р0 (0.65) дало такі результати: Езсд ( 0.95; 0.75; 0.65), що у відношенні до Еісд відповідно склало 1.26; 1.21;1.11. Тобто Езсд >Еісд .

Графічне дослідження результатів оцінки ефективності прийняття рішень при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК наведені на рис.4.

В додатках до розділів наведені розрахункові таблиці, отримані графічні залежності оцінки ефективності верстатного комплексу, алгоритми чисельних розрахунків, програмне забезпечення, акти впровадження результатів роботи.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі створена система діагностування та розроблено її математичне та програмне забезпечення, яке необхідне для обгрунтування алгоритмів прийняття рішень при оцінюванні ефективності верстатних комплексів з ЧПК в умовах виробництва за допомогою критеріїв оцінювання ефективності, зокрема:

1. В результаті вивчення переваг та недоліків існуючих критеріїв оцінювання ефективності технологічного обладнання визначені межі їх використання та запропоновано науково-обгрунтований підхід розширення цих меж за допомогою створення нового функціонально-статистичного критерію. Цей критерій дозволяє най повніше, за умови врахування мінімізації витрат та забезпечення отримання максимальної вигоди, характеризувати об'єкт та систему діагностування.

2. На основі вивчення існуючих інформаційних потоків між складовими верстатного комплексу з ЧПК запропоноване формалізоване уявлення цих потоків у вигляді багатовимірної динамічної моделі системи “об'єкт діагностування - система діагностування” та розроблена її математична функціонально-статистична модель, яка дозволяє дослідити ефективність прийняття рішень при діагностуванні.

3. Досліджені напрямки підвищення ефективності існуючих діагностичних систем, що дозволило науково обгрунтувати принципи побудови та розробити систему діагностування круглошліфувального верстатного комплексу з ЧПК, яка складається з підсистем оперативного вузлового і циклічного діагностування, контролю та самодіагностування. Застосування цієї системи діагностування передбачає підвищення її ефективності порівняно з існуючою за рахунок зменшення часу на знаходження пошкоджень, дефектів, відмов об'єкту діагностування, контролю за якістю деталей, що оброблюються, та можливості прогнозування скритих пошкоджень та дефектів.

4. Розроблені та обгрунтовані математичні моделі алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні верстатного комплексу з ЧПК, які дозволяють оцінити його ефективність в дво-, три- та багатоальтернативних ситуаціях, що мають місце при експлуатації верстатного обладнання в умовах промислового виробництва.

5. За результатами проведених комплексних теоретичних досліджень і узагальнень розроблено та створено випробувально-діагностичний стенд з пристроєм імітатора частоти обертання валу, на якому відтворені реальні зв'язки між запропонованою системою діагностування та об'єктом діагностування в процесі шліфування кілець підшипників. Експериментально підтвержено підвищення вірогідності контролю та глибини діагностування технологічного обладнання при прийнятті рішень про оцінку його ефективності. Встановлено, що ефективність роботи запропонованої системи діагностування за умовами експлуатації верстатного шліфувального комплекса з ЧПК в альтернативних ситуаціях більше за існуючу в 1.26 рази.

6. Розроблені та передані ВАТ”Вінницький підшипниковий завод” рекомендації для впровадження системи діагностування у вигляді науково-обгрунтованої методики використання алгоритмів прийняття рішень при діагностуванні шліфувального верстатного комплексу з ЧПК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Байда Н.П., Веселовська Н.Р. Вибір критерію для оцінки ефективності систем комбінованого діагностування // Вісник ВПІ. - № 3. - 1995. - С. 22-26.

2. Веселовська Н.Р. Аналіз та розробка випробувально-діагностичного стенду для верстатів з ЧПК// Вибрации в технике и технологиях.-№ 2(6).-1998.-С.31-34.

3. Веселовська Н.Р. Математична модель системи “Об'єкт діагностування-система діагностування” для автоматизованної системи технологічного обладнання// Вісник ВДСГІ. - Випуск №2.-1998.- С.147-151.

4. Кузьмін І.В., Веселовська Н.Р. Синтез алгоритму прийняття рішення в багатоальтернативній ситуації// Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах .- №3. -1998.-С.107-110.

5. Патент 2059216 РФ, МКИ G 01 М 15/00. Имитатор частоты вращения вала/ В.А.Поджаренко, А.В. Трофимов, П.Л. Мельничук, Н.Р. Искович-Лотоцкая (Украи-на); Винницкий государственный технический универсистет- №5012139/06; Заявл.17.07.91; Опубл.27.04.96; Бюл.№12-с.5.

6. Wesolowska N. The criteria of parameters effectiveness valuation of vibration technological machines// Vibrations in phуsical systems, Poznan. - 1996. - P.262-263.

7. Кузьмин И.В., Веселовская Н.Р. Общая характеристика средств диагностирования. Сборник трудов международной научно-техн. конференции “Приборостроение-98”.- Винница-Симферополь, 1998.- С.196-199.

8. Веселовська Н.Р., Павлов С.В., Тімофеев І.В. Ефективність діагностичного забезпечення електронних пристроїв. Сборник трудов международной научно-технической конференции “Приборостроение-97”.-Винница-Симеиз, 1997.-С.314-316,ч.2.

9. Байда Н.П., Веселовская Н.Р., Заика В.И. Оценка эффективности систем покомпонентного диагностирования электронной аппаратуры //Компьютерные технологии в промышленности: Тез. докл. международной конф.-Киев,1994-С.7-8.

10. Искович-Лотоцкий Р.Д., Заика В.И., Веселовская Н.Р. Моделирование свойств заготовок из порошковых КМ // Композиционные материалы. Технология и производство: Тез. докл. международной конф.- Киев, 1994.- С.28.

11. Веселовская Н.Р. Анализ критериев оценки эффективности систем диагностирования электронных устройств // Контроль и управление в технических системах: Тез. докл. третьей международной научно-техн. конф. - Винница, 1995. - Часть П, С. 367-368.

12. Веселовська Н.Р. Розробка системи діагностування для верстатного ком-плексу з ЧПК для підвищення оцінки ефективності прийняття рішень //: Сборник трудов международного симпозиума: Наука и предпринимательство. - Винница-Львов,1999.- С.151-154.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.