Розробка методiв конструювання сучасного одягу з впливом елементiв монгольського народного костюма

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук

Спеціальність 05.19.04 - технологія швейних виробів

РОЗРОБКА МЕТОДІВ КОНСТРУЮВАННЯ СУЧАСНОГО ОДЯГУ З ВПЛИВОМ ЕЛЕМЕНТІВ МОНГОЛЬСЬКОГО НАРОДНОГО КОСТЮМА

БАНЗРАГЧИЙН СУВД

Київ - 2000

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання впливу елементів народного костюма на розвиток формоутворення і дизайну сучасного одягу є загальною тенденцією, характерною для більшості країн з розвиненою індустрією моди. Це виражається у тому, що елементи народного костюма все частіше зустрічаються в колекціях ведучих модельєрів світу. Явище проявляється особливо яскраво в країнах Азії, де народному костюму надається особливе значення, що характерно і для Монголії, де народний костюм був широко поширений ще до 60-х років.

У той же час сучасне масове виробництво одягу вимагає науково-обґрунтованих підходів в проектуванні, в основі яких закладене типове проектування з використанням базових конструкцій. Широке використання базових конструкцій і великі розміри партій одягу, що випускаються зумовлюють високі вимоги, що пред'являються до них. Ця передусім висока якість посадки виробу на фігурі з урахуванням особливостей розмірної типології населення Монголії, а також традицій конструктивних рішень, витікаючої з традицій створення народного костюма.

І, якщо в ряді останніх робіт, виконаних в Монголії, вивчені питання розмірної типології населення, то особливості створення конструкцій одягу, які враховують розмірну типологію місцевого населення, з включенням елементів монгольського народного костюма, до цього часу не досліджені.

Особливий інтерес при створенні вузлів і елементів сучасного костюма представляють методи отримання об'ємних форм. Одним з поширених методів є конструктивний, при використанні якого задану просторову форму елемента або вузла виробу можна отримати, в основному, за рахунок варіювання конфігурації зрізів деталей, створюючих даний вузол або елемент.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційної роботи, відповідає основним напрямкам, відтвореним в тематичному Плані держбюджетних науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України на період до 2000 р., що проводяться в КДУТД за напрямком “Нові науковомісткі технології виготовлення матеріалів, виробів широкого споживання і спеціального призначення”.

Дисертаційна робота виконана в рамках Договору про співпрацю між КДУТД і Монгольським Технічним Університетом (м. Улан-Батор) на 1999-2005 роки, підписаному в м. Улан-Баторі 28.12.1998 р.

Мета і задачі дослідження. Основна мета роботи полягала у вдосконаленні методів конструювання сучасного жіночого одягу, що включає елементи монгольського народного костюма на основі вивчення закономірностей формоутворення і у використанні сучасних автоматизованих методів проектування.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачене рішення наступних задач:

1.Аналіз вихідних даних, необхідних для вирішення художньо-естетичних задач і визначення основних вимог, що пред'являються до сучасного жіночого одягу, що розробляється в умовах Монголії.

2.Розробка методики конструювання основи конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії з використанням вимірювального і розрахунково-пропорційного способів.

3.Аналіз конструктивної побудови різних видів Монгольського одягу з метою виявлення типових рішень незалежних елементів.

4.Розробка морфологічної матриці конструктивно - декоративних рішень елементів жіночого нарядного одягу на основі характерних рис монгольського костюма.

5.Класифікація форми зрізів деталей одягу.

6.Визначення впливу фізико-механічних властивостей матеріалу деталей одягу, що стачуються на форму виробу для різних сполучень зрізів.

7.Визначення впливу форми зрізів елементів тканини, що стачуються на форму виробу.

8.Визначення спільного впливу форми зрізу і розміру елемента тканини на формоутворення конструкції виробу.

9.Розробка стандарту Монголії на проектування сучасного жіночого одягу з використанням традицій монгольського народного костюма.

10.Експериментальна перевірка розроблених методик конструювання шляхом створення колекції сучасних нарядних жіночих суконь з елементами монгольського народного костюма.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній викладені і теоретично обґрунтовані принципи формоутворення елементів конструкції монгольського народного костюма з урахуванням фізико-механічних властивостей матеріалу, в тому числі:

класифікація форм зрізів елементів, що стачуються в різних вузлах монгольського народного костюма;

методика визначення впливу фізико-механічних властивостей матеріалу деталей одягу, що стачуються на форму виробу для різних сполучень зрізів;

методика визначення впливу форми зрізів елементів, що стачуються на форму виробу;

методика визначення спільного впливу форми зрізу і розміру елемента на формоутворення конструкції виробу;

методика конструювання основи конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії.

Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що:

На основі реального аналізу вихідних даних для прийняття проектних рішень в умовах сучасної Монголії визначені вимоги до жіночого нарядного одягу з елементами Монгольського народного костюма.

Дана техніко-естетична оцінка елементів монгольського народного костюма на основі класифікації форми зрізів а також з урахуванням фізико-механічних властивостей матеріалів одягу.

Запропоновані розрахункові моделі формоутворення, що враховують величину потенційної енергії форм одягу, які утворюються, за значенням якої дається оцінка формоутворення. Запропоновані 325 варіантів сполучень зрізів деталей як розрахункові. На основі моделі складене програмне забезпечення і отримані результати, які використані в проектуванні сучасного нарядного жіночого одягу.

Розроблена методика конструювання основи конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії.

Розроблена морфологічна матриця конструктивно-декоративних елементів жіночого одягу.

Розроблено і впроваджено стандарт Монголії МNS 5657-99 “Одяг легкого платтяно-блузочного асортименту. Загальні технічні умови”.

Розроблена і неодноразово демонструвалася колекція нарядних жіночих суконь з елементами монгольського народного костюма.

Результати роботи пройшли апробацію в умовах Будинку моделей “Хувцасни шилмэл загвар” (м. Улан-Батор), в Національному Центрі стандартизації і метрології Монголії, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача складається в постановці і вирішенні основних теоретичних і експериментальних задач. Статті, опубліковані у співавторстві з С.М.Глобенко, підготовлені за його безпосередньою участю як наукового керівника.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження доповідані, обговорені і дістали позитивну оцінку на науковій конференції молодих вчених і студентів ДАЛПУ (Державна академія легкої промисловості України) (1998 р.), на межкафедральному науковому семінарі Монгольського Технічного Університету в 1998 р. (м. Улан-Батор), на технічній нараді Національного центра стандартизації і метрології Монголії (1999 р.), на художній пораді Будинку моделей “Хувцасни шилмэл загвар” (1999 р.).

У повному обсязі результати дисертаційної роботи викладені і схвалені на межкафедральному науковому семінарі КДУТД (Київського державного університету технологій та дизайну)(березень 2000 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 друкованих робіт.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, використаної літератури і додатків.

Основна частина роботи викладена на 155 сторінках і містить 34 малюнки і 28 таблиць. Перелік літературних джерел включає 105 найменувань. Додатки представлені на 124 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

монгольський народний костюм одяг

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, представлений короткий аналіз стану проблеми, сформульовані мета і задача дослідження, сформульована наукова новизна і практична значущість результатів роботи.

У першому розділі здійснено огляд матеріалів з особливостей дизайну і конструктивної побудови монгольського народного костюма.

Основою монгольського національного костюма з давніх часів є халат дээл, який являє собою вид плечового одягу з суцільновикроєними рукавами, що перетягується поясом. Дээл по своїй конструкції забезпечує свободу рухів, надійно захищає від холоду і в одночас зберігає прохолоду в жару завдяки вільному крою. Конструкція халата дуже проста. Крій відрізняється відсутністю зайвих деталей.

Виявлено, що при створенні сучасного костюма виконується процес переусвідомлення традицій народного костюма з урахуванням сучасних умов. При цьому національні мотиви в найбільш цікавих моделях більше вгадуються, ніж акцентуються. Внаслідок аналізу моделей, представлених в показах мод ГОЕЛ, який організований Союзом монгольських дизайнерів (фундатором цієї організації і заходу є автор), за період з 1989 по 2000 рр. виявлені випадки звернення до монгольського народного костюма. Спостерігається стійка тенденція зростання частоти звернення до народного стилю. Що стосується особливостей розмірної типології жінок Монголії, то спостереження і дослідження почали проводитися в цій області з 1980 р. Ю.Д. Талько-Гринцевичем - польським вченим-лікарем.

Масові обміри населення Монголії проводилися в 1981-1983 рр. і в 1997 році. Останнім часом в масовому виробництві одягу використовується національний стандарт МNS4252-95, розроблений на основі досліджень.

Аналіз робіт, присвячених вивченню кон'юнктури ринку одягу Монголії дозволяє зробити висновок про переважання частки продажу на речових ринках (74%) в порівнянні з магазинами роздрібної торгівлі (26%).

Більшість жінок (73.6%) використовують нарядні сукні. Більше за половину (55.7%) віддали перевагу нарядним сукням з елементами монгольського народного костюма.

Аналіз робіт, присвячених дослідженню і розвитку принципів формоутворення показав відсутність комплексних досліджень в області впливу форми зрізів деталей і фізико-механічних властивостей матеріалів на кінцеву просторову форму вузла швейного виробу.

У другому розділі викладені матеріали дослідження з розробки методів конструювання основ конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії.

Виходячи з того, що основа конструкцій одягу розробляється як щільно і напівприлегла, що характеризується заданими коефіцієнтами на свободу облягання 0,06 і 0.1 - 0.11, був побудований графік визначення величин прибавок на свободу облягання для різних конструктивних відрізків в залежності від вихідного параметра конструкції, розташованого у вертикальній або горизонтальній площині (від величини відповідної розмірної ознаки або його частини).

Запропонована методика побудови основи конструкції жіночого одягу дозволяє кожний конструктивний відрізок визначати двома способами: вимірювальними з використанням різних розмірних ознак (наприклад РГ=Дт.с-Вв+0.5По.тс) і розрахунково-пропорційним способом з використанням всього одного вимірювання (Р - зріст) (РГ=1/10Р+4.6 см), що дуже зручно в умовах індивідуального пошиття одягу, у випадках коли складно знімати велику кількість вимірювань.

Проведений аналіз існуючих форм народного одягу показав, що можливе виділення інваріантних силуетних форм різного геометричного складу, на основі яких можна розробити типові базові конструкції, покладені в основу розробки колекції моделей.

Заропоновано встановити наступні ознаки новизни моделей одягу;

форма і об'ємно-просторова структура виробів одягу;

поверхня форми, наповнення її декоративними функціонально-декоративними елементами;

матеріали, різноманітні за структурою і властивостями;

колір і малюнок тканин;

На наступному етапі була розроблена морфологічна матриця конструктивно - декоративних елементів жіночого одягу на основі характерних рис монгольського народного костюма, яка дає 107520 варіантів сполучень морфологічних ознак.

При створенні морфологічної матриці конструктивно-декоративних елементів передбачалося, що в залежності від модельних особливостей деталі можуть викроюватися в різному напрямі по відношенню до ниток основи і утка тканини.

При цьому тканина може деформуватися, змінюючи помітним чином розміри деталі, що проектуються. У практичній роботі розміри звичайно уточнюються при виготовленні дослідного зразка виробу і відповідні зміни вносяться в первинні лекала. У зв'язку з цим була поставлена задача провести теоретичні дослідження принципів формоутворення елементів конструкції з урахуванням геометрії зрізів деталей і фізико-механічних властивостей матеріалу.

У третьому розділі приведені результати досліджень принципів формоутворення елементів конструкції монгольського народного костюма з урахуванням фізико-механічних властивостей матеріалу.

Очевидно, що дуже перспективним напрямком формоутворення можна вважати напрямок, де форма елемента одягу або готового виробу реалізується за допомогою стачування окремих деталей конструкції, що мають різну форму зрізу краю тканини, який використовується при стачуванні (конструктивний спосіб формоутворення).

На рис. 3.1 і 3.2 представлена класифікація форм зрізів тканини. За основні прийняті три форми: 1- прямолінійна; 2- криволінійна; 3- комбінована. Для формоутворення елементів виробу велику роль відіграє поєднання форми зрізів. У залежності від цього два елементи будуть знаходитися в більш або менш напружених умовах, що пояснюється розтягненням і вигином ниток основи і утка. Приведена класифікація дозволила визначити 325 основних сполучень зрізів. Основою для отримання класифікації сполучень зрізів використована оцінка міри відносної деформації елементів швейного виробу, які з'єднуються.

Цілком очевидно, що варіюючи поєднання форми зрізів окремих елементів, що стачуються, можна отримати досить високий ступінь прилягання до поверхні фігури.

Як критерій стійкості вузла швейного виробу, після стачування (деформації) двох деталей вибираємо найменше значення потенційної енергії.

За теоремою Ляпунова А.М. рівновага нестійка, якщо відсутність мінімуму потенційної енергії П виявляється по члену другого порядку в розкладанні:

Таким чином, задача зводиться до визначення значення потенційної енергії для різних випадків деформації елементів, що стачуються. Мінімальне значення величини П для конкретної схеми деформації і визначає умови стійкої рівноваги.

У відповідності з теоремою Діріхлє достатньою умовою стійкості рівноваги є мінімум потенційної енергії. З цього можна зробити висновок, що при стачуванні елементів тканини І та ІІ, один з яких (або обидва) має криволінійну форму зрізу. зразки будуть змінювати свою просторову форму за рахунок вигину як одноосного, так і багатоосного. При цьому величина потенційної енергії отриманої конструкції буде мінімальною. Отже, при формоутворенні переважною є деформація вигину елементів тканини.

Визначено вплив форми ліній зрізів стачуваних елементів тканини на форму виробу. Очевидно, що для з'єднання двох елементів тканини їх заздалегідь необхідно деформувати (зігнути) таким чином, щоб всі точки, які належать кожному з двох зрізів розташувалися в одній площині. Дані пласкі криві можливо апроксимувати кривими 2-го порядку або відповідними багаточленами. Очевидно, що апроксимуючі рівняння мають бути тотожними між собою. У роботі отримано алгоритм визначення форми лінії зрізу вигнутого елемента тканини.

З використанням ЕОМ вирішена задача визначення просторових координат розташування шва двох деталей, що стачуються в залежності від геометричних параметрів зрізів цих деталей.

Для цього розроблена блок - схема програми і складена сама програма.

У ході проведення досліджень також був розроблений математичний апарат для визначення спільного впливу форми лінії зрізу і розміру елемента тканини на формоутворення конструкції.

У четвертому розділі виконана розробка національного стандарту Монголії "Одяг легкий платтяно-блузочного асортименту. Загальні технічні умови". Заздалегідь приведене обґрунтування структури стандарту, а також дані рекомендації по його застосуванню. Приведені відомості виробничої апробації основних результатів роботи - розробки колекції моделей в Будинку моделей “Хувцасни шилмэл загвар" (м. Улан-Батор) і розрахунок очікуваного економічного ефекту.

Оцінка економічної ефективності виконаного дослідження проводилася з використанням елементів функціонально-вартісного аналізу. Показниками економічної ефективності в Будинку моделей (м. Улан-Батор) стало зниження витрат часу на розробку моделі одягу на 28%, підвищення продуктивності праці конструктора до 35%, економія матеріалів за рахунок зменшення припусків на уточнення розмірів деталей конструкції на 10%.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що останнім часом особливо актуальним є використання елементів народного костюма при розробці колекцій сучасного одягу як в Монголії, так і в інших країнах. При цьому відсутні науково обґрунтованих методи проектування такого одягу.

2. Внаслідок аналізу матеріалів з проблеми досліджень визначено, що при створенні сучасного костюма виконується процес творчого переусвідомлення традицій народного костюма з урахуванням сучасних умов. Вихідними даними для прийняття проектних рішень є розмірна типологія населення Монголії, кон'юнктура ринку одягу Монголії, тенденція розвитку моди в Монголії, споживчий попит. Аналіз цих вихідних даних дозволив сформулювати вимоги до одягу, що розробляється.

3. Розроблена методика конструювання основ конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії.

4. Розроблена морфологічна матриця конструктивно-декоративних елементів жіночого одягу на основі характерних рис монгольського народного костюма.

5. Розроблені основні теоретичні положення формоутворення об'ємних елементів швейних виробів з урахуванням геометричної форми зрізів деталей вузлів і фізико-механічних властивостей матеріалів. За критерій стійкості вузла швейного виробу після стачування вибране найменше значення потенційної енергії.

6. Розроблені методики для визначення величин потенційної енергії розтягнення і вигину для різних сполучень форм зрізів деталей і виконані розрахунки на ЕОМ, в результати яких зроблені висновки про переважання деформацій вигину внаслідок мінімальної потенційної енергії побачивши вказаному деформацію.

7. Розроблена методика визначення форми лінії зрізу елемента тканини після згину, що забезпечує отримання заданого просторового розташування з'єднання (шва) двох деталей.

8. Розроблена методика сумісного впливу форми ліній зрізу і розміру елемента тканини на формоутворення конструкції виробу.

9. Розроблено і впроваджено Національний стандарт Монголії MNS5657-99 “Одяг легкий платтяно-блузочного асортименту. Загальні технічні умови”.

10. Результатом впровадження запропонованої методики конструювання основ конструкцій жіночого одягу стала розроблена і виготовлена колекція жіночих нарядних суконь з елементами монгольського народного костюма.

ЛІТЕРАТУРА

1.,,Швейные изделия. Пальто, полупальто и костюмы мужские и женские. Технические требования,, MNS 3689 (Национальный стандарт Монголии).

2.,,Швейные изделия. Определение и снятие мерок,, MNS3397 (Национальный стандарт Монголии).

3.,,Швейные изделия. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение,, MNS1973 (Национальный стандарт Монголии).

4.,,Швейные изделия. Прикладные материалы. Термины и определения,, MNS1911 (Национальный стандарт Монголии).

5.,,Дэли монгольские национальные. Основные размеры, технические требования.,, MNS717 (Национальный стандарт Монголии).

6.,,Швейные изделия. Конструирование одежды,, MNS3246 (Национальный стандарт Монголии).

7.,,Швейные изделия. Метод проверки качества одежды. MNS1965 (Национальный стандарт Монголии).

8.,,Одежда легкая платьво-блузочного ассортимента. Общие технические условия,, MNS5657 (Национальный стандарт Монголии).

9.Банзрагчийн Сувд Аналіз конструктивного складу монгольського народного одягу // Легка промисловість, №?2. 2000 р.

10. С.М. Глобенко, Банзрагчийн Сувд Классификации и анализ влияния формы среза края ткани и особенности проектировнаия женской одежды с элементами, присущими монгольским народным традициям // Вісник Технологічного університета Подiлля, Хмельницкий: ТУП, №2, 2000 р.

11. С.М. Глобенко, Банзрагчийн Сувд, Определение влияния формы линий срезов стачиваемых элементов ткани на форму изделия. // Проблемы легкой и текстильной промышленности, г. Херсон, №2, 2000 р.

12. С.М. Глобенко, Банзрагчийн Сувд, Анализ видов и степени деформации соединяеміх єлементов швейного изделия. Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах // Вiсник Технологiчного Унiверситету Подiлля, - Хмельницкий: ТУП, №4, 1999 р.

13. Банзрагчийн Сувд, Анализ ассортимента монгольской народной национальной одежды // Ввісник Державної академії легкої промисловості України №2, 2000 р.

14. Банзрагчийн Сувд, // О результатах показов моды,,ГОЁЛ,, Урлах эрдэм, ?3, 1998г.

Размещено на Allbest.ru