Комп’ютерна система керування процесом випалювання цегли в тунельній печі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет харчових технологій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

05.13.07 - Автоматизація технологічних процесів

Комп'ютерна система керування процесом випалювання цегли в тунельній печі

Голінко Ігор Михайлович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі автоматизації хімічних виробництв факультету хімічного машинобудування Національного технічного університету України “КПІ”.

Науковий керівник:

кандидат технічних наук, професор Остапенко Юрій Олександрович, Національний технічний університет України “КПІ”, професор кафедри автоматизації хімічних виробництв

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, старший науковий співробітник Бєляєв Юрій Борисович, НВК “Київський інститут автоматики”, директор ДНВП “АІСТ”

кандидат технічних наук, доцент Ковриго Юрій Михайлович, Національний технічний університет України “КПІ”, завідувач кафедри автоматизації теплоенергетичних процесів

Провідна установа:

Київський державний технічний університет будівництва і архітектури Міносвіти України, кафедра автоматизації будівельного виробництва, м. Київ

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат технічних наук, доцент Філоненко В.М.

Анотація

випалювання цегла тунельний піч

Голінко Ігор Михайлович. Комп'ютерна система керування процесом випалювання цегли в тунельній печі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.07 - автоматизація технологічних процесів - Національний технічний університет України “КПІ”, Київ 1999.

Дисертацію присвячено розробці комп'ютерної системи керування процесом випалювання цегли в тунельній печі. На основі аналізу діючих систем керування температурним режимом тунельних печей встановлено, що в даний момент системи керування не враховують температурний стан керамічних виробів при формуванні температури газового простору тунельної печі через неможливість їх вимірювання. Розроблено алгоритмічне забезпечення для контуру керування температурним режимом підзони випалювання, яке дозволяє розрахувати температурний стан виробів та враховувати параметри виробів при формуванні температурного режиму підзони випалювання. Проведено дослідження розробленої системи керування, які підтвердили її працездатність та ефективність.

Ключові слова: керамічні вироби, тунельна піч, підзона випалювання, процес, математична модель, алгоритм, автоматизація, система керування.

Аннотация

Голинко Игорь Михайлович. Компьютерная система управления процессом обжига кирпича в туннельной печи. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.07 - автоматизация технологических процессов - Национальный технический университет Украины “КПИ”, Киев 1999.

Диссертация посвящена разработке компьютерной системе управления процессом обжига кирпича в туннельной печи. На основе анализа действующих систем управления туннельными печами установлено, что в данный момент системы управления процессом обжига в туннельных печах не учитывают температурное состояние керамических изделий при формировании температуры теплоносителя из-за невозможности измерения температуры изделий движущихся на вагонетках. Указанный недостаток приводит к невозможности коррекции температурного режима туннельных печей при изменении химического состава сырья, при изменении схемы садки изделий на вагонетке, при переходе на обжиг изделий иных размеров и т.д., что в свою очередь приводит к ухудшению качества изделий, перерасходу топлива и т.п.

Для контроля температурного состояния керамических изделий разработан алгоритм определения температурных параметров керамики, который позволяет рассчитывать температурное состояние строительного кирпича по контролируемым параметрам туннельной печи. Алгоритм учитывает распределение температуры в садке кирпича и теплообмен излучением. Проведено экспериментальное исследование динамического режима температур для теплоносителя и садки строительного кирпича в подзоне обжига туннельной печи. Результаты экспериментальных данных и рассчитанных с помощью алгоритма практически совпадают.

Проведено исследования динамических свойств теплоносителя в процессе обжига строительного кирпича с помощью разработанной математической модели подзоны обжига. Математическая модель температурного режима подзоны обжига учитывает распределение температуры в садке керамических изделий и теплоизолирующей стенке печи, также учтен теплообмен излучением, который является доминирующим при высокотемпературном теплообмене. В результате исследования математической модели на ЭВМ получены переходные характеристики температуры теплоносителя по основным каналам возмущения и регулирования, что дает возможность учесть влияние этих каналов при разработке системы управления. Проверена адекватность математической модели подзоны обжига.

Для устранения недостатков существующих систем управления процессом обжига керамических изделий предложена супервизорная система управления подзоной обжига как типовое звено для зоны обжига туннельной печи. Разработан алгоритм управления температурой керамики, который совместно с алгоритм определения температурных параметров керамики используется в системе управления. Разработанное алгоритмическое обеспечение для контура управления температурным режимом подзоны обжига позволяет рассчитать температурное состояние изделий и учесть его при формировании температурного режима подзоны обжига. Предложенная типовая система управления подзоной обжига позволяет устранить недостатки существующих систем управления процессом обжига в туннельной печи, улучшить качество выпускаемых керамических изделий и повысить технико-экономические показатели печи. Проведенные исследования системы управления подтвердили ее работоспособность и эффективность.

Ключевые слова: керамические изделия, туннельная печь, подзона обжига, процесс, математическая модель, алгоритм, автоматизация, система управления.

Abstract

Golinko Igor Michajlovich. The Computer Control System of the burning bricks process in the tunnel furnace. - The Manuscript.

The thesis is presented for a master's degree by the field of specialization 05.13.07 - The automation of the technological processes - The National Technical University of Ukraine “KPI”, Kyiv 1999.

The thesis devotes to elaboration the Computer Сontrol System of the burning bricks process in the tunnel furnace. By analyzing the сontrol systems of the temperature regime in the tunnel furnace working nowadays was established that they did not take into consideration the temperature condition of ceramic products during the forming the gas space temperature in the tunnel furnace because of impossible of it's measurement. The developed algorithmical supplying for the сontrol circuit of the burning subzone temperature regime allows to calculate the products' temperature condition and take into consideration products' parameters during forming the burning subzone temperature regime. The effectiveness of this Control System has confirmed by the researches which were made.

Key words: ceramic products, tunnel furnace, burning subzone, process, mathematical model, algorithm, automation, control system.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Впровадження комплексної автоматизації на підприємствах керамічної промисловості дозволяє значно підвищити якість продукції та скоротити енерговитрати на виробництві, а також поліпшити умови праці.

Одним із найбільш енергоємких процесів у виробництві керамічних виробів є випалювання. Випалювання вносить завершальний вплив на якість виробів. Під час протікання процесу випалювання формується кінцевий фазовий склад і мікроструктура матеріалу, що випалюється. Саме від фазового складу та мікроструктури матеріалу залежать фізико-хімічні, механічні, термічні та багато інших властивостей керамічних виробів.

На сьогоднішній день значний відсоток керамічних виробів випалюється в тунельних печах (близько 90 %). Тунельні печі отримали широке розповсюдження у виробництві будівельної кераміки, вогнетривів, порцеляни, фаянсу і т.д. Тунельні печі відносяться до найбільш досконалих печей силікатної промисловості і дозволяють широко використовувати технічні засоби автоматизації та механізації. Проте, випалювання в тунельних печах проводиться без контролю стану виробів, контролюються та автоматично регулюються тільки параметри теплоносія печі, що пояснюється відсутністю вимірювачів для контролю стану виробів під час їх руху в печі. Температурний режим тунельних печей на виробництві коригується, виходячи із кінцевого результату випалювання виробів без достатнього наукового обґрунтування. Це призводить до зниження якості виробів, перевитрати палива і як слідство збільшення собівартості продукції.

Температурний режим більшості тунельних печей підтримується локальними засобами автоматизації. З появою комп'ютерних систем керування (КСК) розширився клас задач, які можна вирішити на сучасній комп'ютерній базі. З'явилася можливість моделювання процесів, що протікають у керамічних виробах на різних стадіях випалювання. Це дозволяє отримати температурні характеристики виробів під час випалювання, які можуть бути закладені в основу визначення оптимального температурного режиму тунельної печі. Застосування комп'ютерної техніки дозволяє проводити адаптацію системи керування піччю до хімічного складу сировини та інших факторів.

Таким чином, актуальність роботи полягає у розробці комп'ютерної системи керування тунельною піччю, яка враховує параметри керамічних виробів у визначенні температури теплоносія печі. Це дозволить формувати оптимальний температурний режим тунельної печі за температурними параметрами керамічних виробів, що покращить якість продукції та зменшить собівартість виробів. Враховуючи широке застосування тунельних печей у будівельній промисловості, в роботі розглядається тунельна піч для випалювання будівельної цегли.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та дослідження комп'ютерної системи керування процесом випалювання цегли в тунельній печі, що дозволить зменшити собівартість та підвищить якість готової продукції. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні задачі:

розробити алгоритм, який дозволяє визначати температурні параметри виробів тунельної печі, що контролюються;

розробити математичну модель процесу випалювання у тунельній печі та дослідити вплив основних факторів на процес випалювання;

розробити систему керування температурним режимом зони випалювання, що формує оптимальний температурний режим теплоносія за температурним станом цегляних виробів, та алгоритмічне забезпечення для неї.

Методи дослідження. В роботі використовуються методи математичного моделювання, чисельні методи розв'язку диференціальних рівнянь в частинних похідних. При розробці алгоритмів керування застосовані методи синтезу цифрових систем керування і методи теорії оптимізації.

Наукова новизна результатів полягає у розробці математичних моделей та алгоритмів, що використовуються в системі керування температурним режимом підзони випалювання тунельної печі. Від відомих, розроблені моделі та алгоритми відрізняються більш повним врахуванням особливостей процесу випалювання кераміки. В роботі отримані наступні наукові результати:

запропоновано алгоритм визначення температурних параметрів кераміки, який дозволяє розраховувати температурний стан цегляних виробів під час їх руху за параметрами тунельної печі, що контролюються в масштабі реального часу;

отримано математичну модель підзони випалювання, яка враховує теплообмін випроміненням та розподілення температур в просторі;

проведено розробку та дослідження алгоритмічного забезпечення для системи керування температурним режимом підзони випалювання тунельної печі, яка дозволяє усунути недоліки існуючих систем керування.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована система керування та алгоритмічне забезпечення може застосовуватися для керування тунельною піччю та тунельною сушаркою (з незначною доробкою) на виробництві будь-яких керамічних виробів. Запропоновані алгоритми можуть бути корисними для розробників КСК високотемпературними процесами де неможливо проводити вимірювання температурних параметрів виробів під час їх руху, наприклад, в металургійній промисловості для автоматизації прохідних печей.

Результати роботи використовуються у навчальному процесі Національного технічного університету України “КПІ” факультету хімічного машинобудування кафедри автоматизації хімічних виробництв та передані на впровадження ЗАТ “Оленівський завод керамічних виробів”, що підтверджено актами використання результатів.

Особистий внесок здобувача. Особисто автору належать наступні матеріали дисертаційної роботи:

запропоновано алгоритм визначення температурних параметрів кераміки для системи керування та досліджено вплив температури теплоносія печі на температурний стан будівельних виробів;

отримано адекватну математичну модель підзони випалювання тунельної печі та досліджено вплив основних каналів збурення та регулювання на температурний режим підзони випалювання;

досліджено вплив статичної нелінійності виконуючого пристрою в системі стабілізації температури газового простору підзони випалювання тунельної печі та дано рекомендації щодо її компенсації;

розроблено супервізорну систему керування температурою кераміки в тунельній печі та проведено імітаційне моделювання системи керування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень роботи доповідалися та обговорювалися на: 5-й Українській конференції з автоматичного керування “Автоматика-98”, м. Київ, травень 1998 р.; Міжнародній конференції “Актуальні проблеми вимірювальної техніки” (“Вимірювання 98”), м. Київ, вересень 1998 р.; 5-й Міжнародній науково-технічній конференції “Контроль і управління в складних системах” (КУСС-99), м. Вінниця, лютий 1999 р.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано: 3 статі в журналі “Автоматизація виробничих процесів” НВК “Київський інститут автоматики”, стаття в журналі “Наукові вісті НТТУ КПІ” Національного технічного університету України “КПІ”.

Структура та об'єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, основних висновків, загальним обсягом 135 сторінок; включає 41 рисунків, 5 таблиць, додатки, список використаних джерел (148 найменувань).

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульована мета і задачі роботи. Визначена наукова новизна та практична цінність отриманих результатів, а також відомості про апробацію та кількість публікацій за матеріалами дисертації.

У першому розділі проведено аналіз процесу випалювання виробів в тунельній печі як об'єкта керування, розглянуто фізико-хімічні основи випалювання керамічних виробів. Описано особливості технології випалювання керамічних виробів в тунельних печах на прикладі виробництва будівельної цегли. Проведено аналіз існуючих систем керування температурним режимом тунельних печей та показано їх недоліки. Сформульовано задачі дослідження для розробки КСК, яка дозволяє усунути недоліки існуючих систем керування тунельними печами.

У другому розділі вирішується задача розробки алгоритму визначення температурних параметрів кераміки. Алгоритм дозволяє розраховувати в масштабі реального часу КСК температурний стан садки будівельної цегли, яка рухається на вагонетках під час випалювання за параметрами печі, що контролюються. Проведено аналіз процесу випалювання садки цегляних виробів у газовому просторі підзони випалювання та отримано математичну модель прогріву цегляних виробів. У моделі садка цегляних виробів, що переміщається під час випалювання, розглядається у вигляді керамічної стінки з просторовим розподіленням температури. Координата x₁ характеризує прогрів цегляних виробів за найменшим геометричним розміром - товщиною цегли і визначає швидкість прогріву виробів, x₂ враховує переміщення садки з виробами під час випалювання.

Для елементарного об'єму H_Z dx₁ dx₂ розглянуто баланс теплових потоків Q_Z1, Q_Z2, Q_Z3, Q_Z4 та отримана модель теплового прогріву керамічних виробів, що випалюються:

(1)

Фізична суть констант, що використовуються в (1), їх значення та деталізацію можна знайти в дисертаційні роботі. Модель теплового прогріву керамічних виробів (1) включає в себе диференціальне рівняння динаміки в частинних похідних для керамічної стінки з граничними умовами. Взаємодія димових газів з керамічними виробами в робочій частині підзони випалювання проходить за рахунок теплообміну випроміненням з приведеним коефіцієнтом , через що граничні умови для керамічної стінки описуються нелінійними залежностями.

Щоб отримати алгоритм визначення температурних параметрів кераміки для КСК, неперервну математичну модель теплового прогріву керамічних виробів (1) представлено в дискретному вигляді, оскільки КСК є цифровою і оперує з дискретними величинами. Для дискретизації моделі (1), її неперервні координати записано в дискретному вигляді, а похідні замінено скінченними різницями:

 (2)

тут - поточні номери кроку дискретизації та величини кроку дискретизації по координатам відповідно. Система рівнянь (2) представляє рекурентний алгоритм визначення температурних параметрів кераміки.

Із (2) видно, що для розрахунку температурних параметрів керамічних виробів під час їх переміщення в підзоні випалювання необхідно мати значення температури газового простору в даній підзоні випалювання T_g[k+1], значення температурного поля керамічних виробів у попередній підзоні випалювання T_Z^*[S₁,N_Z,k+1], швидкість руху садки з цеглою W_Z та приведений коефіцієнт тепловіддачі . Дані параметри безпосередньо контролюються (T_g[k+1], W_Z ), або аналітично розраховуються (T_Z^*[S₁,N_Z,k+1], ).

У розділі наведено результати експериментального дослідження температурного режиму підзони випалювання із застосуванням методу часових характеристик. Експериментальне дослідження проведено для 5-ї підзони випалювання тунельної печі конструкції інституту Украгропроектбудіндустрія, яка використовується для випалювання будівельної цегли ЗАТ “Оленівський завод керамічних виробів”. За результатами експерименту розраховані необхідні параметри, а завдяки цьому і коефіцієнти для алгоритму.

Робота наведеного алгоритму імітувалася на ЕОМ. Дослідження показали, що зміна температури в газовому просторі підзони випалювання найбільше впливає на температурний профіль за товщиною керамічної стінки на виході з підзони випалювання. Результати роботи алгоритму визначення температурних параметрів кераміки порівнювалися з експериментальними даними. Отримано задовільне збігання розрахованих та експериментальних значень температури садки цегляних виробів.

У даному розділі розглянуто алгоритм розв'язку нелінійних граничних умов з застосуванням методу “половинного” перетину, який дозволяє розв'язувати нелінійні залежності що використовуються в (2).

Третій розділ присвячений моделюванню процесу випалювання цегли в тунельній печі. На основі аналізу процесу випалювання цегли в тунельній печі отримана математична модель температурного режиму підзони випалювання як типової ланки для тунельної печі, виходячи з того, що витрата природного газу на групі пальників кожної підзони випалювання підтримується власним контуром керування і кожна підзона випалювання виступає як окремий об'єкт керування.

Математичну модель підзони випалювання зведено до трьох основних динамічних елементів з наступними припущеннями:

газовий простір підзони випалювання розглядається як зосереджена акумулююча ємкість з температурою T_g(t), так як у газовому просторі проходить енергійне перемішування димових газів з примусовою циркуляцією;

садка цегляних виробів розглядається як керамічна стінка з просторовим розподіленням температури; прогрів цегляних виробів за найменшим геометричним розміром - товщиною цегли і визначає швидкість прогріву виробів; переміщення садки з виробами під час випалювання;

пічна теплоізолююча стінка, враховуючи поступову зміну температури стінки за товщиною, розглядається як елемент з просторовим розподіленням температури.

Розглянувши баланс теплових потоків Q_b, Q_м, Q_Z, Q_ry, Q_rx, Q_Z1 - Q_Z4, Q_M1, Q_M2 для кожного динамічного елементу, отримана модель теплового режиму підзони випалювання:

(3)

Фізична суть констант, що використовуються в (3), їх значення та деталізацію можна знайти в дисертаційні роботі. Модель температурного режиму підзони випалювання (3) включає в себе рівняння динаміки для газового простору, керамічної та пічної стінок з граничними умовами для двох останніх динамічних елементів. Взаємодія димових газів у робочій частині підзони випалювання проходить за рахунок теплообміну випроміненням з приведеними коефіцієнтами для керамічної та теплоїзолюючої стінок відповідно, через що граничні умови для даних елементів описуються нелінійними залежностями.

Для дослідження температурного режиму підзони випалювання на ЕОМ і використання її в рамках КСК розроблений дискретний аналог математичної моделі (3), в якому неперервні координати записані в дискретній формі, похідні змінних параметрів замінені скінченними різницями, а інтеграли - сумами:

(4)

тут - поточні номери кроку дискретизації та величини кроку дискретизації за координатами відповідно. Коефіцієнти a₁₁-a₁₅ дискретної моделі (2) залежать від температур динамічних елементів моделі, тобто для розрахунку на ЕОМ температурного режиму підзони випалювання на наступному кроці дискретного часу k+1 за відомим температурним режимом на даному кроці, необхідно перерахувати коефіцієнти a₁₁-a₁₅. Розрахунок коефіцієнтів a₁₁-a₁₅ на кожному кроці дискретного часу дозволяє збільшити крок дискретизації часу . Нелінійні граничні умови розв'язуються методом “половинного” перетину.

Дослідження температурного режиму підзони випалювання за основними каналами збурення та регулювання показали, що найбільші збурення на температурний режим підзони випалювання вносить температура димових газів T_rx(t) з наступної підзони випалювання та температурний стан керамічних виробів T_Z^*(x₁,L,t) з попередньої підзони випалювання відносно руху садки з виробами.

Проведена перевірка моделі температурного режиму підзони випалювання на адекватність.

У розділі наведено методику отримання частотних характеристик температурного режиму підзони випалювання та отримано АФХ і АЧХ підзони випалювання по каналу регулювання.

У четвертому розділі розглянута система керування температурним режимом підзони випалювання, яка є типовою ланкою для системи керування зоною випалювання тунельної печі. Із проведеного аналізу діючих систем керування можна зробити висновок, що в існуючих системах керування не враховується температурний стан керамічних виробів при формуванні температури газового простору підзони випалювання. Відсутність контролю цього параметру приводить до погіршення якості керамічних виробів, внаслідок зміни температурного режиму виробів в результаті температурних збурень в попередніх підзонах випалювання, зміни хімічного складу глини і т.д. Щоб усунути недоліки діючих систем керування температурним режимом підзони випалювання запропонована супервізорна система керування рис.3. Система керування містить контур стабілізації температури газового простору та контур керування температурою кераміки.

Для системи керування розглянуті методи компенсації статичної нелінійності витратної характеристики виконуючого пристрою. Дано рекомендації щодо компенсації статичної нелінійності клапану витрати палива підзони випалювання.

Дослідження контура стабілізації температури газового простору показали цілком задовільну якість підтримки температури теплоносія T_g(t) в газовому просторі підзони випалювання. Регулятор температури газового простору добре відпрацьовує завдання T_g^o(t) по каналам регулювання та збурення, компенсує статичну нелінійність виконуючого пристрою шляхом зміни витрати природного газу G_b(t).

У розділі обгрунтовано вибір визначальних точок керамічної стінки T_Z(x₁,L,t), що характеризують термомеханічний стан виробів під час випалювання. Для керамічних виробів, температура яких визначається системою диференціальних рівнянь (1), отримані необхідні умови оптимального керування температурою керамічних виробів, використовуючи варіаційний метод (отримана система рівнянь із застосуванням спряженої змінної з граничними умовами):

(5)

Розроблено алгоритм керування температурою керамічних виробів T_Z(x₁,x₂,t), який дозволяє отримати оптимальний температурний режим теплоносія в підзоні випалювання, що мінімізує середньоквадратичне відхилення температури критичних точок керамічної стінки T_Z(x₁,L,t), від заданого:

; (6)

за наявністю обмежень на керування:

;

тут T(x₁) - необхідне розподілення температурного профілю керамічної стінки на виході з підзони випалювання (визначається технологією випалювання для конкретної підзони випалювання); t_f - час перехідного процесу; T_g^min, T_g^max - мінімальна та максимальна температура газового простору підзони випалювання відповідно (визначається при мінімальній та максимальній витраті природного газу, що йде на спалювання у підзоні випалювання). Щоб врахувати нелінійні граничні умови для стабілізації температури критичних точок керамічної стінки (1) в алгоритмі керування температурою кераміки використаний метод градієнту. Отриманий дискретний аналог системи рівнянь (6) для спряженої змінної, що використовується в алгоритмі:

(7)

 Алгоритм керування температурою кераміки реалізується за такою послідовністю дій:

В момент технологічного пуску тунельної печі в КСК закладаються дані та розраховуються константи, які потрібні для функціонування алгоритму.

Вимірюється температура газового простору підзони випалювання T_g'[k].

Розв'язується система рівнянь (1) на N кроків дискретного часу вперед з моменту вимірювання температури T_g'[k] (визначається траєкторія температурного поля керамічної стінки T_Z[S₁,S₂,k] на N кроків вперед) та визначається значення для критерію:

.

В оперативній пам'яті (ОП) КСК запам'ятовується значення траєкторій температур T_О[S₂,k]=T_Z[0,S₂,k], T_L[S₁,k]=T_Z[S₁,N_L,k].

Використовуючи значення температур T_Z[0,S₂,k] і T_Z[S₁,N_L,k], що запам'ятовані в ОП КСК (T_О[S₂,k], T_L[S₁,k]), розв'язується дискретна система спряжених рівнянь (7) у зворотному часі та визначаються спряжені змінні .

Розраховується варіація керування температурою газового простору підзони випалювання за формулою:

.

Розраховується керування температурою газового простору підзони випалювання:

.

Проводиться діагностування сигналу керування в області допустимого керування та приймається необхідне рішення.

Переходимо до пункту 3, якщо значення критерію І>I_зад.

В результаті проведених досліджень системи керування температурним режимом підзони випалювання отримані перехідні характеристики, з яких видно, що алгоритм керування температурою кераміки добре відпрацьовує зміну завдання температурного прогріву цегляних виробів, що дозволяє керувати температурою газового простору підзони випалювання за параметрами стану цегляних виробів. Проведено аналіз необхідного об'єму оперативної пам'яті КСК, на якій реалізується алгоритм керування температурою кераміки. Дано рекомендації щодо апаратної реалізації КСК цегляним заводом.

Основні висновки

Проведено аналіз процесу випалювання цегли в тунельній печі як об'єкта керування та моделювання, визначено основні параметри та методи впливу на процес випалювання.

Розроблено алгоритм визначення температурних параметрів кераміки. Алгоритм враховує теплообмін випроміненням та дозволяє розрахувати в рамках КСК температурний стан садки будівельної цегли за параметрами печі, що контролюються. Робота алгоритму імітувалася на ЕОМ, розрахунки порівнювалися з експериментальними даними. Отримано задовільне збігання розрахункових та експериментальних даних.

Отримано динамічну модель температурного режиму підзони випалювання, яка є типовою ланкою зони випалювання тунельної печі. Модель включає три динамічні елементи: один зосереджений - газовий простір та два з розподіленими параметрами - керамічні вироби та теплоізолююча стінка. Основні теплові потоки тут визначаються через теплообмін випроміненням, через що отримана модель - нелінійна.

Отримано дискретний аналог динамічної моделі температурного режиму підзони випалювання для дослідження на ЕОМ, що дозволяє моделювати перехідні процеси в підзоні випалювання за основними каналам збурення та регулювання. Для врахування нелінійних залежностей динамічної моделі її дискретний аналог передбачає розрахунок числових значень коефіцієнтів перед змінними параметрами на кожному кроці дискретного часу, що дозволяє збільшити крок дискретизації і значно зекономити час розрахунків у масштабі реального часу КСК. Адекватність моделі підтверджується експериментом.

Проведено аналіз діючих систем керування процесом випалювання в тунельних печах. Запропоновано супервізорну систему керування температурним режимом підзони випалювання, яка є типовою для керування зоною випалювання печі, що дозволяє усунути недоліки діючих систем керування. Розроблено алгоритмічне забезпечення для системи керування, що дозволяє формувати оптимальний температурний режим теплоносія в підзоні випалювання за температурним станом керамічних виробів. Імітаційне дослідження на ЕОМ системи керування температурним режимом підзони випалювання підтвердили її працездатність і ефективність.

Основні публікації

1. Голінко І.М., Остапенко Ю.О. Компенсація інерційності та статичної нелінійності виконуючих пристроїв // Автоматизація виробничих процесів. -Київ: 1998. № 1, с. 27-31.

2. Голінко І.М., Остапенко Ю.О. Супервізорна система управління з компенсатором локального регулятора // Автоматизація виробничих процесів. - Київ: 1998. № 2, с. 73-77.

3. Голінко І.М., Остапенко Ю.О. Алгоритмічне визначення температурних параметрів випалювання кераміки в тунельній печі // Наукові вісті НТУУ КПІ. - Київ: 1999. № 2, с. 145-149.

4. Голінко І.М., Остапенко Ю.О. Моделювання динамічного режиму підзони випалювання // Автоматизація виробничих процесів. - Київ: 1999. № 2, с. 36-43.

5. Голінко І.М., Остапенко Ю.О. Система керування температурним режимом підзони випалювання тунельної печі // Наукові вісті НТУУ КПІ. - Київ: 1999. № 3, с. 21-25.

Размещено на Allbest.ru