Оцінка м’ясних і забійних якостей помісних бичків лебединської породи різних генотипів

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кисельов Олександр Борисович

УДК 636.22/28.082.033

Оцінка мясних і забійних якостей помісних бичків лебединської породи різних генотипів

06.02.04 - технологія виробництва продуктів

тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Суми - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному аграрному університету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ладика Володимир Іванович, Сумський державний аграрний університет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор Рубан Юрій Дмитрович, Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедри крупного тваринництва доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чигринов Євген Іванович,

Інститут тваринництваУААН, завідувач лабораторії утримання мясної худоби

Провідна установа: Вінницький державний сільськогосподарський інститут, кафедра розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни Міністерства аграрної політики України, м. Вінниця

Захист відбудеться “29”лютого 2000 р. о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.815.02 Сумського

державного аграрного університету за адресою:

40021, м. Суми, вул.. Кірова, 160

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці університету.

Автореферат розісланий“ 28 ”січня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованоїМашкін М.І.

вченої ради,професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Забезпечення потреби населення продуктами харчування, зокрема, м'ясом та м'ясопродуктами має велике народногосподарське значення. Головне місце в м'ясному балансі України належить яловичині, котру отримують на даному етапівід молодняку та дорослої худоби молочних та молочно-м'ясних порід.

Подальший розвиток виробництва яловичини планується проводити за рахунок створення самостійної галузі - спеціалізованого м'ясного скотарства та проведення промислового схрещування маточного поголів'я молочних і молочно-м'ясних порід з м'ясними бугаями-плідниками вітчизняної та зарубіжної селекції.

Актуальність теми. Одним із головних шляхів створення галузі спеціалізованого м'ясного скотарства в Україні є отримання помісних тварин при промисловому схрещуванні низькопродуктивних маток з бугаями-плідниками м'ясних порід (А.Г. Тимченко, 1993 М.В. Зубець, 1994 Є.М. Доротюк, 1994 В.М. Труш, 1996 В.С. Козир і інш., 1997 В.Г. Прудніков, 1997 Д.Т. Винничук, 1998 Г.Т. Шкурін, 1999).

В теперішній час в Україні розводять тварин нових вітчизняних порід - українську м'ясну, волинську і поліській тип, знам'янську, симентальську м'ясну і імпортних - абердин-ангуську, герефордську, шаролезську породи та інші (Г.Т.Шкурін, 1998). Досліди по схрещуванню бугаїв-плідників цих порід з маточним поголів'ям молочного і комбінованого напрямку продуктивності ведуться зараз у багатьох наукових закладах України, в різних господарствах і природно-кліматичних зонах.

Лебединську породу розводять в Сумській і Чернигівській областях. До теперішнього часу недостатньо повно вивчені господарські і біологічні особливості помісей від корів сучасної популяції лебединської худоби з бугаями-плідниками м'ясних порід при інтенсивному вирощуванні по технології мясного скотарства. Нема даних про вплив інтенсивності росту, скороспілості, використанні енегрії кормів на формування м'ясної продуктивності у чистопородного і помісного молодняка. Важливість рішення поставлених задач визначає актуальність проведених досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені у відповідності до плану науково-дослідної роботи Сумського державного аграрного університету за темою: “Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні молочної і мясної худоби” (номер державної реєстрації 0199 V 001622).

Мета і задачі дослідження. Метою наукових досліджень було порівняльне вивчення м'ясної продуктивності чистопородного і помісного молодняка, отриманого від схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками абердин-ангуської і української м'ясної порід, вирощених по технології мясного скотарства.

В зв'язку з цим були поставлені наступні завдання :

- порівняти ріст та розвиток чистопородного і помісного молодняка

- провести вивчення м'ясних і забійних якостей молодняка з урахуванням сполучень і віком (8,12,17 міс.)

- встановити деякі інтерєрні показники у молодняка лебединської породи і помісей з м'ясними бугаями-плідниками, вивчити їх екстерєрно - конституціональні особливості

- визначити якісні показники м'яса молодняка лебединської породи і помісей різних генотипів

- визначити якість шкіри і міцність кістяку піддослідних бичків різного віку

- встановити вихід харчового білка і коефіцієнт конверсії протеїну корму в білок туші

- розрахувати економічну ефективність промислового схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками абердин-ангуської і української м'ясної породами.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі експериментальних досліджень вперше в північно - східному регіоні України комплексно вивченні господарсько-біологічні властивості та екстерєрно - конституціональні і інтерєрні показники, м'ясні та забійні якості чистопородного молодняка лебединської породи і помісей з абердин-ангуською і українською м'ясною породами, вирощених по технології мясного скотарства. Вивчені морфологічні і біомеханічні властивості кістяка тварин лебединської породи і її помісей, формування шкіри з віком. Експериментально обґрунтована конверсія енергії і протеїну кормів в енергію і білок м'ясної продукції.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих результатів встановлена доцільність використання бугаїв-плідників м'ясних порід в промисловому схрещуванні з коровами лебединської породи. Дослідження підтвердили можливість додатково отримати на одного відгодованого бичка 28-43 кг яловичини і поліпшити її якість за рахунок залучення генетичного потенціалу м'ясної продуктивності тварин абердин-ангуської і української м'ясної порід. Результати досліджень прийняті до впровадження в ВАТ “Україна” Шосткинського району, господарствах Глухівського , Конотопського і Кролевецького районів Сумської області. Матеріали наукових досліджень використовуються в учбовому процесі Сумського державного аграрного університету на зооінженерному, ветеринарному та економічному факультетах.

Особистий внесок здобувача. Схема досліду і методика досліджень розроблені спільно з науковим керівником. Здобувач власноручно організував осіменіння корів, сформував піддослідні групи бичків, провів контроль за ростом, вимірював тварин, приймав безпосередню участь при проведенні забою тварин і розділі туш у віці 8,12 і 17 місяців. Цифровий матеріал дослідів опрацював методом варіаційної статистики, проаналізував отримані результати, провів економічний аналіз результатів досліду, сформував висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на :

- наукових конференціях Сумського державного аграрного університету (1995-1998)

- міжнародній науково - виробничий конференції “ Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби”(Київ,1996)

- міжнародній науково - виробничий конференції “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин”(Київ,1996)

- міжнародній науково - виробничий конференції, присвяченій 125 -літтю з дня народження академіка М.Ф. Іванова(Харків,1996).

- міжнародній науково-практичний конференції ”Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” (Суми, 1999).

Публікації. За матеріалами результатів досліджень дисертації опубліковано 10 робіт :4 статті в журналах, 6 статей у збірниках наукових праць.

Структура і об'єм дисертації. Загальний обсяг роботи - 132 стор., в т.ч. 29 табл., 7 рисунків, додатки - 3 табл. Дисертація має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал і методика досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення досліджень, висновки і пропозиції виробництву. Бібліографія - 211 найменування, в т.ч. 14 іноземною мовою.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на базі ВАТ “Україна” Шосткинського району Сумської області в 1994-1998 роках. Дослідні групи складались з трьох груп, в кожній з яких було по 20 голів (таб. 1).

Групи піддослідного молодняку були сформовані з урахуванням походження за принципом пар аналогів. Всі тварини знаходились в однакових умовах годівлі та утримання. За період досліду було згодовано на одну голову молодняка 3682.9-3734.1 кормових одиниць. Всі параметри мікроклімату приміщень, де утримувались тварини, відповідали зоогігієнічним нормам.

Таблиця 1

Схема досліду

Група	Порода	Кількість	Вік
	матері	батька	голів	забою, міс
-контрольна	лебединська	лебединська	20	8, 12, 17
-дослідна	лебединська	абердин-ангуська	20	8, 12, 17
-дослідна	лебединська	українська м'ясна	20	8, 12, 17

Для вивчення росту молодняку зважування проводилось у віці :при народженні, в 3, 6, 8, 12 і 17 місяців, на підставі яких розраховувались середньодобові і відносні прирости. Екстер'єрні особливості піддослідних бичків вивчались у 1, 8, 12 і 17-місячному віці шляхом отримання дев'яти основних промірів і визначення індексів будови тіла (І.А. Чижик, 1979).

У 8 і 17-місячному віці у п'яти тварин-аналогів з кожної групи вивчали клінічні і біохімічні показники крові : кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, загального білка, кальцію, неорганічного фосфору; температуру тіла; частоту дихання і пульсу - за загальноприйнятими методиками.

Вивченняякості шкіряного покровупроводилизаметодикоюЄ.А. Арзуманяна (1957). Товщину шкіри визначали в 3-х кратній повторності у наступних точках - ліктьовому бугрі, останнім ребрі, сідничих буграх, лопатці та грудях.

М`ясну продуктивність та якість мяса визначали за результатами контрольного забою бичків за методикою ВНДІМС (1984). Також визначали масу парної туші, внутрішнього жиру-сирцю, внутрішніх органів, шкіри та забійні показники. Морфологічний склад вивчали у розрізі природно-анатомічних частин туші, жиловане мясо розподіляли на сорта: вищий, перший і другий.

Біометричну обробку отриманих даних проводили методом варіаційної статистики (Є.К. Меркурева, 1984; Н.А. Плохинський,1969). Математична обробка отриманих даних проводилась на ЕОМ IBM РС/АТ- 486 ДХ з використанням програмного забезпечення компанії “Microsoft”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка живої маси піддослідних бичків. Одним із найважливіших показників росту тварин є їх жива маса. Бички різних генотипів за однакових умов годівлі та утримання проявили різну інтенсивність росту (рис. 1).

Найменша жива маса при народженні у помісного молодняка з абердин-ангуською породою (28.0 кг). До 12-місячного віку достовірної різниці у живій масі тварин контрольній і дослідних груп не спостерігалось (td=0,2-1,7), але перевага була на боці помісей. У 12-місячному віці різниця за живою масою між молодняком лебединської породи і помісями абердин-ангуської і української м'ясної складає 5.5% і 8.2% (Р0.99...0.999), у 17-місячному віці відповідно - 6.1 і 9.4% (Р0.999).

Найбільший приріст у бичків лебединської і української м'ясної порід у віці від 12 до 17 місяців - 858 і 960 г, а у помісей з абердин-ангуською, як найбільш скороспілих тварин, у віці від 8 до 12 місяців - 950 г. Відносний приріст з віком в усіх групах знижується, але у помісей це проходить більш різко.

Лінійний ріст. Вивчення лінійного росту піддослідного молодняку свідчить про те, що помісі переважають ровесників лебединської породи у віці 17 місяців за промірами обхвату, глибини та ширини грудей, напівобхвату заду (промір Грегорі) і ширини в клубах. В цьому віці вони мали більш високі індекси збитості, глибокогрудості, широкогрудості і масивності. Величина індексу м'ясності у піддослідних бичків з віком зростає, але він завжди вище у помісних тварин.

Мясна продуктивність і забійні якості. Для вивчення мясної продуктивності нами були проведені контрольні забої піддослідних бичків по три голови з кожної групи у 8, 12 і 17-місячному віці (табл..2 ).

Таблиця 2

Результат контрольного забою бичків у різному віці, Мm

		Групи
Показники	Вік, міс	I	II	III
Передзабійна жива маса, кг	8 12 17	220.42.10 323.82.10 455.71.91	227.02.30 338.61.21 484.70.88	234.22.70 347.80.91 498.72.34
Маса парної туші, кг	8 12 17	108.42.60 169.31.13 239.32.31	116.22.00 181.20.85 258.71.57	118.42.20 185.70.55 279.32.08
Вихід парної туші,%	8 12 17	49.19 52.28 52.51	51.19 53.51 53.37	50.56 53.40 56.01
Маса внутріш- нього жиру-сирцю, кг	8 12 17	3.50.40 8.20.21 19.50.29	3.10.30 7.60.19 23.80.50	3.00.20 11.80.29 19.70.23
Вихід внутріш- нього жиру-сирцю, %	8 12 17	1.58 2.53 4.28	1.37 2.25 4.19	1.28 3.39 3.95
Забійна маса, кг	8 12 17	111.93.00 177.51.19 258.82.61	119.33.30 188.80.87 282.51.86	121.43.10 197.50.69 299.02.31
Забійний вихід, %	8 12 17	50.770.5 54.810.4 56.790.3	52.560.6 55.760.3 58.280.3	51.840.4 56.7905 59.960.2

Р0.95 Р0.99 Р0.999

Визначальним показником мясної продуктивності є маса парної туші. Так, у 12-місячному віці різниця по масі парної туші між I і II групами склала 11.9 кг (Р0.99), I і III -16.4 кг (Р0.999). У 17-місячному віці між I і II - 19.4 кг (Р0.99), I і III -групами - 40.0 кг (Р0.999), II і III -20.6 кг (Р0.999).

За забійним виходом у 8-місячномувіцідостовірнарізницянами не встановлена. У 12-місячному віціміжI іIIIгрупамивонасклала -1.98 %

(Р0.95), а у 17-місячному віці вона була достовірна між всіма групами: I і II - 1.49 % (Р0.95), I і III - 3.17 % (Р0.99) і II і III - 1.68 %(Р0.99).

Морфологічний склад туш. Важливим показником якісної оцінки туш вважають співвідношення мязової та кісткової тканин (табл..3).

Таблиця 3

Морфологічний склад туш, Мm

Показники	Вік, міс	Групи
		I	II	III
Маса охолодженої туші, кг	8 17	104.82.1 234.81.6	112.52.4 253.00.9	114.21.9 273.81.3
Маса м'якоті, кг	8 17	76.00.91 186.20.34	84.60.40 206.60.52	87.30.38 225.50.33
Вихід м'якоті,%	8 17	72.5 79.3	75.2 81.7	76.4 82.4
Маса кісток, кг	8 17	25.60.30 43.80.08	24.80.12 41.20.10	24.00.10 43.60.06
Вихід кісток,%	8 17	24.4 18.7	22.0 16.3	21.0 15.9
Маса сухожилків і хрящів, кг	8 17	3.20.04 4.80.01	3.10.01 5.20.01	2.90.01 4.70.01
Вихід сухожилків і хрящів, %	8 17	3.1 2.0	2.8 2.0	2.6 1.7
Вихід мякоті, кг:
На 1 кг кісток	8 17	2.97 4.25	3.41 5.01	3.64 5.17
На 100 кг живої маси	8 17	34.5 40.9	37.3 42.6	37.3 45.2
На один день життя	8 17	0.310 0.359	0.345 0.399	0.356 0.435

З віком в усіх групах збільшується як абсолютна, так і відносна кількість маси мякоті. У 17-місячномувіці вона склала у помісних бичків з абердин-ангуською і українською мясною породами 81.7 і 82.4 %, що відповідає світовим стандартам для мясної худоби.

У піддослідних бичків змінювалась не тільки форма їх тіла, а також склад туш, співвідношення між мязовою і кістковою тканинами. В молодому віці більш інтенсивно розвивається кісткова тканина, потім мязова. Вихід мякоті на 1 кг кісток у 8-місячному віці по групах склал: I-2.97 кг, II - 3.41 кг і III - 3.64 кг. У 17-місячному віці цей показник зріс і склав відповідно по групах - 4.25, 5.01і5.17 кг.

Нами встановлено , що з віком у піддослідних тварин вихід мякоті на100 кг живої маси і на один день життя збільшується, але більш високі показники у помісних бичків.

Аналіз морфологічного складу природно-анатомічних частин туші піддослідних тварин всіх груп показав, що найбільший вихід мякоті був у поперековій з пашиною і тазостегновій частинах. Питома маса кісток з віком зменшується, де перевага за тазостегновою частиною туші.

Жиловка мяса показала, що піддослідні бички II групи мали більше мяса вищого сорту на 3.2 %, бички III - на 5.5% в порівнянні з аналогами лебединської породи.

Хімічний склад мяса та його фізико-технологічні показники. Біологічна цінність і якість мяса в значній мірі залежить від його хімічного складу. Різниця у хімічному складі середньої проби піддослідних бичків між групами незначна, але пріоритет за помісними тваринами. Помісі з абердин-ангусами відрізнялися підвищеним складом жиру протягом усіх вікових періодів. Відношення білок : жир з віком зменшується. У 8-місячном віці це співвідношення по групах знаходилось у межах 6.7-10.1 : 1, у 17-місячному віці -1.14-1.35 : 1, що відповідає сучасним вимогам до яловичини. В пробі найдовшого мяза спини в усі вікові періоди у помісних бичків вище вміст білка і жира в порівнянні з лебединськими аналогами. Кількість сухої речовини і золи во всіх групах у 8, 12, і 17-місячному віці практично однакове.

В пробах найдовшого мяза спини були вивчені у 8 і 17-місячному віці деякі фізико-технологічні показники, які визначають технологічну і кулінарну цінність мяса (табл.4. )

Величина рН, яка свідчить про інтенсивність дозрівання мяса знаходилась у межах 5.64-6.07. Виходячи із технологічних норм мясо всіх піддослідних груп проходило всі стадії дозрівання і пригодне для зберігання.

Важливе значення в оцінці якості мяса має показник вологоємкості. Кількість слабо звязаної води у мясі - одна з властивостей, яка характеризує соковитість і ніжність мяса. Наші дані показують, що вологоємкість мяса помісів вище у порівнянні з ровесниками I групи. Мясо бичків усіх піддослідних груп має високі технологічні якості і може служити доброю сировиною для переробної промисловості.

Таблиця 4

Фізико-технологічні показники найдовшого мяза спини, Мm

	Групи
Показники	I	II	III
8 місяців
рН	5.740.26	5.640.18	5.690.19
Волого- утримання, %	62.1	64.3	64.1
Уварювання, %	43.6	43.4	42.6
Ніжність, кг/см2-с	0.6540.08	0.5990.06	0.6050.09
Триптофан, мг%	1.3930.06	1.4230.08	1.4570.05
Оксипролін, мг%	0.3450.05	0.3280.04	0.3310.0.06
Білково-якісний показник	4.04	4.34	4.40
17 місяців
рН	6.050.28	5.970.26	6.070.19
Волого- утримання, %	56.8	60.3	61.9
Уварювання, %	39. 5	39 .0	37. 8
Ніжність, кг/см2-с	0.5710.07	0.4950.05	0.5330.08
Триптофан, мг%	1.4320.08	1.4870.06	1.4930.04
Оксипролін, мг%	0.3480.03	0.3340.06	0.3300.05
Білково-якісний показник	4.11	4.45	4.52

При визначенні ніжності мяса нами було встановлено, що у 8-місячному віці у тварин II групи воно ніжніше на 9.2 % в порівнянні з I групою і на 1.0 % - з III - групою. У 17-місячному віці тенденція збереглася відповідно - 15.4 і 7.7 %. Помісі також мали перевагу за білково-якісним показником, за яким вони переважали лебединських ровесників у 8-місячному віці - на 1.4 - 8.9 %, в 17-місячномувіці - 1.6 - 10.0 %. Мясо бичків усіхгруп, особливопомісних,комісією при дегустації відзначено високими харчовими якостями -легкість пережовування, соковитість, гарний смак.

Якість шкіряної сировини та морфологічні і біомеханічні властивості пясткових кісток. Придатність шкіри для переробки на хромову, технічну і підошвенну шкіру визначається товщиною, площею і її масою. З віком абсолютна товщина шкіри на всіх вивчаючих ділянках збільшується: найбільш на сідничому бугрі: I група - 2.98 мм, II група -3.24 мм і III група - 3.15 мм; найменш - на ліктьовому бугрі відповідно по піддослідним групам - 1.86, 2.24 і 1.90 мм.

Другим етапом зажиттєвого вивчення шкіри піддослідних бичків було визначення її площі і маси, які в кінцевому етапі безпосередньо визначають вихід готової продукції (табл.5.)

Таблиця5

Площа та маса шкіри піддослідних бичків після забою, Мm

Групи тварин	Довжина, см	Ширина, см	Площа, дм2	Маса, кг
8 місяців
I	134.76.07	114.72.34	154.47.69	12.50.50
II	155.02.65	129.72.61	201.16.76	17.80.60
III	148.71.77	126.31.53	187.92.61	16.30.44
17 місяців
I	196.71.77	206.31.45	405.86.44	41.71.20
II	199.32.34	209.31.76	417.18.20	44.60.88
III	200.72.41	213.32.34	428.19.71	47.31.20

Найбільша площа шкіри у 8-місячному віці у тварин II групи, а у 17-місячному віці у тварин III групи. Маса парних шкір достовірно відрізнялась по групам у 8-місячному віці (Р0.99). У 17-місячному віці достовірна різниця зафіксована тільки між тваринами I і III груп - 5.6 кг (Р0.95). Шкіри всіх піддослідних тварин у цьому віці віднесені до важких.

Основні показники, що характеризують розвиток пясткових кісток наведені у таблиці 6.

Найменша маса сирої кістки і її обєм у 17-місячному віці був у бичків I групи. Перевага за цими показниками у тварин II і III груп (Р0.95). Найбільшу достовірну (Р0.99) міцність пясткових кісток мають бички лебединської породи у порівнянні з помісями. З віком міцність пясткових кісток підвищується в усіх піддослідних бичків.

Економічна ефективність вирощування бичків різних генотипів. Ефективність виробництва яловичини залежить від рівня мясної продуктивності і оплати кормів. Наші дослідження показали, що піддослідні бички, отримані від промислового схрещування лебединських корів з бугаями-плідниками абердин-ангуської і української мясної порід, краще використовують поживні речовини корму. Вони витрачали на 1 кг приросту менше на 0.70-0.84 кг кормових одиниць.

Таблиця 6

Деякі особливості пясткових кісток піддослідних бичків у 17-місячному віці, Мm

	Групи
Показники	I	II	III
Маса сирої кістки, г	301.113.5	374.210.7	355.112.1
Обєм, см3	214.08.5	270.79.3	247.110.0
Питома маса, г/см3	1.4370.08	1.4070.11	1.3820.09
Товща кістної стінки, см	0.6750.09	0.6500.10	0.6940.11
Діаметр кістково-мозкової порожнечі, см	1.980.12	2.200.11	2.350.13
Площа розрізу у середині діафізу, см2	4.7300.17	5.8150.16	5.6750.18
Межа міцності, кг/см2	3412.245.8	2822.951.7	3279.949.9

Методом комплексної оцінки використання кормів піддослідними бичками можна вважати обчислення коефіцієнту конверсії протеїну у харчовий білок туші (табл.7 ).

Таблиця 7

Коефіцієнт конверсії протеїну кормів у білок туші

	Групи
Показники	I	II	III
Кількість використанного із кормом перетравного протеїну,кг	326.5	322.1	324.1
Відклалося в туші білку, кг	35.4	39.3	44.5
Вихід білку на 100 кг передзабійної маси, кг	7.77	8.11	8.92
Коефіцієнт конверсії протеїну корму в харчовий білок туші, %	10.84	12.20	13.73

Помісні бички III групи на 9.1 кг накопичили більше білка в туші, ніж молодняк лебединської породи і на 5.2 кг -в порівнянні з молодняком II групи. Коефіцієнт конверсії перетравного протеїну кормів у білок їстівної частини туші був вище у помісей з українською мясною породою.

Основним показником економічної ефективності вирощування піддослідних тварин на мясо є собівартість продукції, виручка від її реалізації, прибуток і рентабельність (табл.8 ).

Таблиця 8

Економічна ефективність вирощування піддослідних бичків (в цінах IV кварталу 1999 р.)

	Групи
Показники	I	II	III
Витрати на вирощування 1 голови, грн	1099.15	1099.50	1101.59
Одержано від реалізації 1 голови на ринку, грн	1924.72	2081.97	2212.26
Прибуток на 1 гол., грн	825.57	982.47	1110.67
Рівень рентабельності, %	34.4	43.4	50.5

Наші дослідження свідчать, що найнижчу собівартість 1ц приросту живої маси мали помісні бички II та III груп. Найвищу виручку від реалізації однієї голови одержано від помісних бичків II та III груп, що зумовило більший прибуток відповідно на 156.9 і 285.1 грн і рівень рентабельності на 9.0 і 16.1 %, ніж в I групі.

Таким чином промислове схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками абердин-ангуської та української мясної порід дозволяє не тільки підвищити мясну продуктивність і покращити якість мяса, але й одержати дешеву яловичину.

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що використання бугаїв-плідників абердин-ангуської і української мясної порід при схрещуванні з коровами лебединської породи в північно-східному регіоні України підвищує мясну продуктивність, поліпшує її якість, знижує собівартість приросту живої маси помісного молодняка, вирощеного по технології мясного скотарства.

2. Помісний молодняк за весь період вирощування мав високу інтенсивність росту. У 17-місячному віці тварини від бугаїв-плідників української мясної породи перевищували лебединських аналогів на 43.0 кг (9.3%, при Р0.999), з абердин-ангуською породою - на 28.0 кг (6.1%, при Р0.999).

За середньодобовими приростами за весь період вирощування пріорітет також за помісями з українською мясною (920 г при 837 г у лебединських аналогів).

3. За лінійними промірами і індексами помісні тварини більш низьконогі і широкотілі, мають кращу обмускуленність. За типом будови тіла вони наближаються до тварин мясних порід.

4. Висока продуктивність помісного молодняка обумовлена підвищеним змістом у крові еритроцитів, гемоглобіна, загального білка, неорганічного фосфору. Температура тіла, частота дихання і пульсу свідчить о більш вищим рівні обмінних процесів у помісних бичків, що найшло своє відображення в їх живій масі.

5. За результатами контрольних забоїв у піддослідного молодняку встановлено, що основні показники мясної продуктивності з віком збільшуються. Помісні тварини відрізнялися кращими забійними якостями по відношенню до лебединських ровесників. Так, у 17-місячному віці різниця по забійному виходу склала між I і II групами - 1.49% (Р0.95), I -III - 3.17% (Р0.99), II-III - 1.68% (Р0.99).

6. Помісний молодняк, отриманий від схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками української мясної мали кращий морфологічний склад туші. У 17-місячному віці вихід мякоті склав 82.4%, що на 3.1% вище в порівнянні з тваринами першой групи і на 0.7% - другої групи. Коефіцієнт мясності склав відповідно - 5.17, 4.25 і 5.01.

7. Морфологічний склад природно-анатомічних частин туші піддослідних бичків всіх груп показав, що найбільш цінними за виходом мякоті були поперекова з пашиною і тазостегнова частини.

За кількістю мякоті, кісток і сухожилок між піддослідними тваринамирізних сполучень встановлена різниця у 8, 12, і 17-місячному віці.

Вихід мяса вищого і першого сорту на 1 кг кісток склав у I групі - 2.72 кг, у II - 3.26 кг і у III - 3.50 кг.

8. За хімічним складом і співвідношенням білка і жиру (1.14-1.35 : 1) мясо піддослідних тварин відповідає сучасним вимогам. Фізико-технологічні показники найдовшого мяза спини підтверджують більш високу повноцінність мязової тканин піддослідних тварин третьої групи. Білково-якісний показник у них склав у 17-місячному віці 4.40, що на 0.36 і 0.06 вище в порівнянні з першою і другою групами відповідно.

9. Помісні тварини обох породних сполучень мають більш важчу шкіряну сировину в порівнянні з молодняком лебединської породи. У 17-місячному віці шкіра від усіх піддослідних тварин віднесена до важкої. Між тваринами першої і третьої груп зафіксована достовірна різниця - 5.6 кг (Р0.95).

10. Найменша маса сирої п'ясткової кістки і її обєм у 8 і 17 - місячному віці у бичків лебединської породи. Різниця за цими показниками між піддослідними тваринами достовірна (Р0.95...0.999).

Найбільша міцність пясткових кісток у бичків лебединської породи в порівнянні з помісними бичками у 8 і 17-місячному віці (Р0.95...0.99).

11. Ефективність виробництва яловичини в значній мірі залежить від рівня мясної продуктивності і оплати кормів. Помісні тварини краще використовують поживні речовини корму. На 1 кг приросту вони затрачували на 0.70 -0.84 кормових одиниць менше в порівнянні з лебединськими аналогами.

12. Помісні тварини характеризуються кращею здатністю трансформувати протеїн корму в білок туші. По коефіцієнту конверсії вони перевищували лебединських аналогів на 1.36 - 2.89 %. У 17-місячному віці помісні піддослідні тварини мали більш білка в туші на 3.9 і 9.1кг (11.0 - 25.7 %). корова бугай скотарство м'ясний

13. Різниця у живій масі піддослідних бичків різних сполучень обумовили зниження собівартості 1 ц приросту у помісних тварин третьої групи - на 20.02 грн (9.6 %), другої - 15.45 грн (7.2 %), по відношенню до лебединських аналогів. Від помісних бугайців абердин-ангуської породи додатково отримано 58.7 грн, від помісей з української мясної - 90.4 грн.

Пропозиції виробництву

У господарствах північно-східного регіону України з ціллю підвищення ефективності виробництва високоякісної яловичини по технології мясного скотарства широко використовувати в промисловому схрещуванні на маточному поголівї лебединської худоби бугаїв - плідників української мясної породи. Це дозволить зменшити собівартість 1 ц приросту живої маси на 7.2 - 9.5 % і підвищити рівень рентабельності на 9.0 - 16.1 %.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Котенджи Г.П., Киселев А.Б., Мирось В.В. О мясных качествах лебединского скота и его помесей // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби.- Київ: Асоціація “Україна”, 1996.-С.72-73. Дисертантом виконано розробку методики, аналіз і узагальнення експериментальних даних.

2. Киселев А.Б., Мирось В.В., Ладика В.И., Котенджи Г.П. Рост и развитие молодняка лебединской породы и помесей с быками абердин-ангусской и украинской мясной породами // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин.- Київ: Асоціація “Україна”, 1996.-С.83. Дисертантом виконано розробку методики, аналіз і узагальнення експериментальних даних.

3. Мирось В.В., Котенджі Г.П., Кисельов О.Б., Чудан М.М. Створення репродукторів мясної худоби на базі лебединської породи // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин.-Київ: Асоціація “Україна”, 1996.-С.112. Використано дані аналітичних досліджень, отриманих та узагальнених особисто здобувачем.

4. Мирось В.В, Котенджі Г.П., Кисельов О.Б., Чудан М.М. Використання мясних порід для поліпшення лебединської породи// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої до дня народження академікаМ.Ф. Іванова /Мін. с.-г. та продовольства України:Харківський зооветінститут. -Харків, 1996.-С. 52-53.сДисертантом виконані аналітичні дослідження, проведений аналіз отриманих результатів.

5. Шкурін Г., Мірось В., Кисельов О. Створення стада мясної худоби методом поглинального схрещування//Тваринництво України.-1997.-№10.-С.18. Використано дані аналітичних досліджень, отриманих та узагальнених особисто здобувачем.

6. Кисельов О.Б. Вікові зміни живої маси молодняка лебединської породи і його помісей з бугаями мясних порід // Вісник СДАУ, науково-методичний журнал.-Суми, Вип. 2.-1998.-С.342-343.

7. Кисельов О.Б. Морфологічні та біомеханічні властивості кістяка тварин лебединської породи та її помісей // Вісник СДАУ, науково-методичний журнал.-Суми, Вип. 2.- 1998.-С.343-345.

8. Ладика В.І., Кисельов О.Б.,Котенджі Г.П. Мясна продуктивність молодняка різних генотипів лебединської породи при інтенсивному вирощуванні.//Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини.-Вип. 4.-Т.1. Сільськогосподарські науки /Харківський зооветеринарний інститут. - Х.: РВВ ХЗВІ, 1998.-С.72-75. Дисертантом виконані аналітичні дослідження, проведений аналіз отриманих результатів.

9. Котенджі Г.П., Кисельов О.Б., Мороз М.В. Прижиттєве визначення товщини і площі шкури у бугайців лебединської породи різних генотипів//Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей/ /Айлант-Вип. 10.-Херсон, 1999.-С.79-83. Дисертантомвиконанорозробкуметодики,аналізіузагальнення експериментальних даних.

10. Економічне обґрунтування промислового схрещування лебединських корів з бугаями-плідниками мясних порід / Г.П. Котенджі, В.І. Ладика, О.Б. Кисельов, М.В.Мороз//Зб. статей за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції ”Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК”.-Суми, Видавництво “Козацький Вал”, 1999.-Т.2.-С.150-152. Використано дані аналітичних досліджень, отриманих та узагальнених особисто здобувачем.

Анотація

Кисельов О.Б. Оцінка мясних і забійних якостей помісних бичків лебединської породи різних генотипів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Сумський державний аграрний університет. - Суми, 2000 р.

Викладені результати досліджень по вивченню господарсько-корисних особливостей - помісних бичків лебединської породи різних генотипів, вирощених по технології мясного скотарства в умовах північно-східного регіону України. Помісний молодняк за весь період вирощування показав високу інтенсивність росту. За результатом контрольних забоїв встановлено, що помісі відзначались кращими забійними показниками по відношенню до лебединських ровесників. Порівняння передзабійної живої маси, маси туші, виходу туші і внутрішнього сала у піддослідних бичків вказує на користь помісів. Вищі забійні показники у 17-місячному віці були у тварин-помісів з українською мясною. Морфологічний склад туші також виявив перевагу помісів за виходом мякоті. Різниця в інтенсивності росту і живої маси піддослідного молодняка різних сполучень обумовили собівартість, прибуток та рівень рентабельності. Сума виробничих витрат, виручка від реалізації, собівартість і рівень рентабельності забезпечує значну перевагу помісей над лебединськими аналогами

Ключові слова : поєднання порід, мясна продуктивність, морфологічний склад, якість мяса, дегустація, собівартість, рентабельність.

Киселев А.Б. Оценка мясных и убойных качеств помесных бычков лебединской породы разных генотипов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04-технология производства продуктов животноводства. - Сумський государственный аграрный университет.- Сумы. 2000 г.

Проблема производства мяса в Украине занимает одно из ведущих мест. Говядина в общем объеме производства мяса составляла более 40 %. Однако в последние годы резко сократилось поголовье коров, а соответственно и поступление молодняка на выращивание и откорм. Поэтому, фактическое потребление говядины не превышает 20 кг на душу населения при годовой медицинской норме 30-35 кг.

Целью нашей работы было изучение продуктивности помесных животных, полученных при скрещивании лебединских коров с быками-производителями абердин-ангусской и украинской мясной породами, выращенных по технологии мясного скотоводства.

Проблема роста и развития является одной из наиболее важных и актуальных в области животноводства. Наименьшая живая масса при рождении была у помесных животных лебединская Х абердин-ангусская - 28.0 кг. Подопытные бычки от украинской мясной породы с наиболее высокой массой при рождении сохранили за собой это преимущество на протяжении опыта до 17-месячного возраста. Она составила 501.0 кг, что на 43.0 кг (9.4%, Р0.999) выше, чем у чистопородных лебединских аналогов и на 15.0 кг (3.1%, Р0.95) аналогов лебединская Х абердин-ангусская.

Исследования показали, что промышленное скрещивание оказало влияние не только на рост живой массы и среднесуточные приросты подопытных животных, но и на развитие экстерьера и конституцию животных. Общей закономерностью линейного роста всех подопытных бычков было увеличение у них с возрастом всех статей тела. Генотип животных оказал влияние на характер формирования экстерьерных особенностей. У помесных бычков лучше выражены мясные формы по сравнению с ровесниками лебединской породы.

О мясной продуктивности скота судят по живой и убойной массе, убойному выходу. Результаты убоя подопытного молодняка указывают на приоритет помесей с украинской мясной и абердин-ангусской породами. Так, по предубойной массе в 8-месячном возрасте разница с лебединскими ровесниками составила у помесей с украинской мясной 13.8 кг (6.3% Р0.999) и абердин-ангусской - 6.6 кг (3.0%). В 17-месячном возрасте эта разница составила соответственно - 43.0 кг (9,4%) и 29.0 кг (6.4%). Выход туши у бычков - помесей с украинской мясной в 17-месячном возрасте составил 56.01 % что выше на 3.50% в сравнении с лебединскими аналогами и на 2.64% - с абердин-ангуссами.

При оценке мясной продуктивности подопытного молодняка главными показателями принято считать убойную массу и убойный выход. Так, по убойному выходу в 8-месячном возрасте достоверная разница нами установлена между животными I и II групп. В 12-месячном возрасте - между первой и третьей и в 17-месячном возрасте она была достоверна (Р0.95…0.99) между всеми группами.

В состав туш входит мышечная, жировая и соединительная ткани, а также хрящи и связки. Наибольшее значение по питательности имеет мышечная и жировая ткани, менее ценны - соединительная и костная.

Нами установлено, что с возрастом во всех группах увеличивается как абсолютное, так и относительное количество массы мякоти. Разница между группами в 8, 12 и 17-месячном возрасте статистически достоверна (Р0.99…0.999). Выход мякоти у помесных бычков с абердин-ангусской и украинской мясной породами в 17-месячном возрасте составила 81.7 и 82.4 %, что отвечает мировым стандартам для мясных пород. С возрастом подопытных животных выход мякоти на 100 кг живой массы и один день жизни увеличивается, однако более высокие показатели у помесных бычков.

Биологическая полноценность и качество мяса в значительной мере зависит от его химического состава. В своих исследованиях мы изучили химический состав средней пробы, длиннейшей мышцы спины в возрастном аспекте. Он отражает возрастные, породные различия, а также изменения, которые происходят под влиянием генетических и паратипических факторов.

Эффективность производства говядины, выращивание и откорм молодняка различных генотипов определяется живой массой, сроком реализации, качеством продукции. Анализ экономических данных, полученных в наших исследованиях показал, что среди групп подопытных животных выявлены различия по оплате корма приростом живой массы, выходу пищевого белка, себестоимости и уровню рентабельности.

Анализ наших исследований свидетельствует о тои, что наиболее низкая себестоимость 1ц прироста живой массы у помесей с украинской мясной породой. От реализации их на мясо по ценам рынка получено на 287.54 грн больше в расчете на 1 голову в сравнении с лебединскими ровесниками. Также от помесных животных получено и больше прибыли. Следует отметить, что интенсивное выращивание помесных бычков лебединской породы различных генотипов экономически оправдано, так как при невысоких затратах корма достигли высоких убойных кондиций при высоком уровне рентабельности.

Таким образом, промышленное скрещивание коров лебединской породы с быками-производителями абердин-ангусской и украинской мясной пород позволяет повысить мясную продуктивность, значительно улучшить ее качество в хозяйственных и климатических условиях северо-восточного региона Украины.

Ключевые слова: сочетаемость пород, мясная продуктивность, морфологический состав, качество мяса, дегустация, себестоимость, рентабельность.

Кiselov А.B. Evaluation of meat and slaughter qualities of crossbreeding bulls an lebedyn breeds different genotype. - a Manuscript.

Thesis on pretender teaching degrees of candidate of agricultural sciences on professions 06.02.04-a technology of production of products of stock-breeding . - Sumy state agrarian university, 2000 .

Stated results of studies on studying economic-useful particularities of cross-breding bulls an lebedyn breed different genotype in conditions of northeasterly region of Ukraine. Crossbreeding young for the whole period of growing has shown a high intensity of growing. On results checking slaughter installed that mongrels were distinguished by best slaughter factors with respect to lebedyn a like agt. Comparison an before slaughter by the alive mass, mass of carcass, leaving a carcass and internal fat beside experimental bulls show on the advantage of mongrels. High slaughter factors in 17-a month age were beside bestial mongrels with ukrainian meat. Morphological composition of carcasses also points to the advantage of mongrels on leaving a pulp. Difference in intensities of growing and alive mass experimental young age different combinations is stipulated prime cost, profit and profitability level. Production expenses Amount, receipts from realization, prime cost and profitability level ensure a significant advantage of mongrels on lebedyn analogues.

The key words: combinability of sorts, meat efficiency, morphological composition, meat quality, test, prime cost, profitability.

Размещено на Allbest.ru

...