Ієрархічна декомпозиція в задачах оперативного управління інженерними мережними системами
Автоматизація технологічних процесів розподілу цільового продукту шляхом реалізації процесів оперативного управління ієрархічно організованими інженерними мережними системами водо- і газопостачання, зрошування і вентиляції, народногосподарське значення.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.02.2014 |
| Размер файла | 90,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук
ІЄРАРХІЧНА ДЕКОМПОЗИЦІЯ В ЗАДАЧАХ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНЖЕНЕРНИМИ МЕРЕЖНИМИ СИСТЕМАМИ
Спеціальність 05.13.07 - Автоматизація технологічних процесів
Лєві Леонід Ісаакович
Київ 2000
УДК 681.513:62-50
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Науковий консультант:
Доктор технічних наук, професор Михайленко Віктор Мефодійович, иївський національний університет будівництва і архітектури Міносвіти України, завідувач кафедри прикладної математики.
Офіційні опоненти:
Доктор технічних наук, професор Григоровський Євген Павлович, Київський національний університет будівництва і архітектури Міносвіти України, завідувач кафедри електротехніки та електроприводу.
Доктор технічних наук Коваленко Ігор Іванович, Навчально-науковий комплекс “Інститут прикладного системного аналізу” НАН України, заступник директора.
Доктор технічних наук, старший науковий співробітник, Ковальчук Павло Іванович, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, головний науковий співробітник.
Провідна установа:
Національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра автоматизації сільськогосподарського виробництва, м. Київ.
Захист відбудеться 8 червня 2000 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 056. 01 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ - 37, Повітрофлотський проспект, 31.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури.
Автореферат розісланий 25 квітня 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цюцюра С.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Актуальність дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній міститься комплекс досліджень, що дозволяють розв'язати проблему автоматизації технологічних процесів розподілу цільового продукту (ЦП) шляхом реалізації процесів оперативного управління ієрархічно організованими інженерними мережними системами (ІМС), що має важливе народногосподарське і соціальне значення. На відміну від відомих підходів до управління ІМС, запропоновані в дисертації призначені для ІМС із неповною інформацією про об'єкти управління і середовище їхнього функціонування.
Запропоновані підходи засновані на використанні можливості ієрархічної декомпозиції топологічної структури ІМС і породжуваної нею ієрархічної декомпозиції глобальних систем оперативного управління (ГСУ), що дозволяє реалізувати ефективні локальні процеси оперативного управління в окремих локальних мережах (ЛМ) різного рівня ієрархії.
На підставі спеціально розробленого концептуального підходу декомпозиція ієрархічно організованих керуючих систем подана як визначена система трьох породжуючих послідовно одна одну ієрархічних структур, що змінюються: універсальних локальних задач оперативного управління (УЛЗ) при розв'язанні глобальної задачі оперативного управління (ГЗ), універсальних локальних алгоритмів оперативного управління (УЛА) при реалізації глобального алгоритму оперативного управління (ГА), універсальних локальних систем оперативного управління (УЛСУ) у процесі функціонування ГСУ.
Результати, отримані в дисертаційній роботі, знайшли практичне застосування при моделюванні ГСУ та алгоритмізації процесів оперативного управління реальними зрошувальними системами, а також системами водопостачання. Використання матеріалів, розробок і результатів даної дисертаційної роботи дозволяє скоротити непродуктивні витрати ЦП і електроенергії, а також підвищити надійність і якість функціонування об'єктів управління розглядуваного класу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Початковий етап даної дисертаційної роботи виконаний при реалізації здобувачем ініціативної держбюджетної прикладної науково-дослідної теми “Багаторівнева ієрархічна декомпозиція в задачах моделювання та алгоритмізації систем і процесів управління складними технічними об'єктами”, що мала № держреєстрації 01.87.0071825 у плані робіт Держагропрому СРСР.
Подальший розвиток і завершення даної дисертаційної роботи зв'язано з розробкою здобувачем у якості наукового керівника теми фундаментальної науково-дослідної роботи “Моделювання та алгоритмізація процесів оперативного управління ієрархічно організованими інженерними мережними системами”, що має № держреєстрації 0198U004394 у плані робіт Мінагропрому України.
Поряд із цим матеріали і результати даної дисертаційної роботи були апробовані і використані здобувачем при виконанні держбюджетних прикладних науково-дослідних робіт “Теорія гібридного інтелектуального управління промисловими об'єктами в системі екологічного моніторингу” (№ держреєстрації 0198U002866) і “Створення нової інформаційної технології розробки моделі управління екологічними показниками розвитку виробництва, міста, району” (№ держреєстрації 0197U008350) у плані робіт Міністерства освіти України.
Мета, задачі та методи дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка теоретичних аспектів проблеми автоматизації технологічних процесів розподілу ЦП шляхом реалізації процесів оперативного управління ієрархічно організованими ІМС із неповною інформацією про об'єкти управління і середовище їхнього функціонування, реалізація теоретичних положень розглядуваної проблеми у вигляді конструктивних алгоритмів та відповідних пакетів прикладних програм (ППП), що практично реалізують процеси оперативного управління реальними ІМС розглядуваного класу.
Для досягнення заданої мети в дисертаційній роботі розв'язані такі задачі.
Дослідження стану проблеми оперативного управління реальними інженерними мережами (ІМ) в умовах неповної інформації про об'єкти управління розглядуваного класу і середовище їхного функціонування.
Створення концептуальних основ моделювання оперативно керованих ІМ в умовах неповної інформації, що дозволяють дати аналіз надійності та керовності для таких об'єктів.
Розробка концептуальних основ моделювання реальних ІМС розглядуваного класу як ієрархічно організованих об'єктів оперативного управління, що враховують їх структурні і функціональні особливості.
Створення концептуальних основ моделювання ієрархічно організованих ГСУ, що реалізують процеси оперативного управління в ІМС розглядуваного класу.
Дослідження проблеми координовності в ієрархічно організованих оперативно керованих ІМС.
Формалізація, алгоритмічна і програмна реалізація процесів оперативного управління ієрархічно організованими ІМС, адекватна стосовно істотних властивостей об'єктів управління розглядуваного класу.
Як методи дослідження в дисертаційній роботі використані такі розділи сучасного математичного апарату системного аналізу:
теорія функцій і функціональний аналіз, теоретико-множинні і теоретико-графові моделі;
теорія імовірностей, математична статистика та теорія випадкових процесів;
теорія інформації та системний аналіз; кластер-аналіз та функціональні відповідності;
теорія, моделі і методи математичного програмування;
дослідження операцій, теорія прийняття складних рішень та теорія нечітких множин.
Наукова новизна отриманих результатів. У даній дисертаційній роботі містяться такі нові наукові результати.
1. Комбінаторно-графові моделі і методи, зв'язані з визначенням керуючих дій у інженерних мережах (ІМ), а також оцінок надійності і керовності ІМ.
2. Моделі, що формалізують реальні ІМС як ієрархічно організовані об'єкти оперативного управління з неповною інформацією про такі об'єкти та середовище їхнього функціонування.
3. Система факторів для аналізу зміни найважливіших властивостей та особливостей, характерних для окремих ЛМ, у залежності від їхнього рівня ієрархії в ІМС.
4. Система моделей оптимізації проектованих ЛМ різного рівня ієрархії, що входять до складу реальних ІМС, в аспекті реалізації процесів оперативного управління такими об'єктами.
5. Моделі та умови, що формалізують принципи координовності в ієрархічно організованих ІМС.
6. Концептуальний підхід та система моделей, які формалізують багаторівневі ієрархічно організовані керуючі системи із структурою, що змінюється.
7. Моделювання вертикальних взаємозв'язків і взаємодій підсистем в ієрархічно організованих керуючих системах із структурою, що змінюється.
8. Концептуальні основи та інформаційно-технологічні моделі взаємозв'язку систем оперативного управління з об'єктами управління - реальними ІМС, що включають моделі, методи та алгоритми збору і мінімізації оперативної інформації про об'єкти управління розглядуваного класу, а також динамічного розподілу процесорного часу керуючої ЕОМ.
9. Моделі, методи, та алгоритми реалізації локальних процесів оперативного управління в окремих ЛМ ієрархічно організованих ІМС, що використовують математико-статистичні методи, кластер-аналіз і функціональні відповідності, а також моделі і методи теорії нечітких множин (НМ).
Практична цінність отриманих результатів. Практична цінність даної дисертаційної роботи обумовлена можливістю використання концептуальних підходів, що містяться в ній, методів, моделей і алгоритмів науково-дослідними та проектно-конструкторськими організаціями, зв'язаними з розробкою керуючих систем і процесів оперативного управління системами водо- і газопостачання, а також зрошувальними і вентиляційними системами в умовах неповної інформації про об'єкти управління розглядуваного класу і середовище їхнього функціонування.
Наукові і практичні результати, отримані в даній дисертаційній роботі, широко апробовані при розробці систем і процесів оперативного управління реальними ІМС.
Концептуальні аспекти, моделі, методи та алгоритми, що містяться в даній дисертаційній роботі, використані в навчальному процесі при підготуванні і читанні курсів, зв'язаних із управлінням зрошувальними і вентиляційними системами, а також системами водо- і газопостачання, у технічних і аграрних університетах.
Запропоновані в даній дисертаційній роботі моделі, методи та алгоритми реалізації процесів оперативного управління ІМС використані Інститутом гідротехніки і меліорації УААН, Луганським обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства, Луганським обласним державним комунальним підприємством “Луганськводоканал” при розробці і реалізації керуючих систем та процесів оперативного управління зрошувальними системами, а також системами водопостачання. В даний час впровадження матеріалів і результатів даної дисертаційної роботи продовжується.
Особистий внесок здобувача в дисертаційну роботу, її наукові результати, практичну спрямованість та впровадження визначається наступним.
Досліджено стан проблеми оперативного управління реальними ІМ в умовах неповної інформації про об'єкти управління розглядуваного класу і середовище їхнього функціонування.
Створено концептуальні основи моделювання оперативно керованих ІМ в умовах неповної інформації, що дозволяють дати аналіз надійності і керовності для таких об'єктів.
Розроблено концептуальні основи моделювання реальних ІМС розглядуваного класу, що враховують їх структурні та функціональні особливості.
Створено концептуальні основи моделювання ієрархічно організованих ГСУ, що реалізують процеси оперативного управління ІМС розглядуваного класу.
Апробація результатів роботи. Основні матеріали і результати, що містяться в дисертаційній роботі, повідомлені здобувачем і обговорені на наступних наукових конференціях, семінарах, радах:
постійно діючі семінари “Математична теорія систем” і “Теорія оптимальних рішень” Наукової ради по проблемі “Кібернетика” в Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України (м. Київ, 1990 - 1993 р.р.);
науково-технічна рада відділу автоматизації управління Інституту гідротехніки і меліорації УААН (м. Київ, 1991 - 1993 р.р.);
науково-технічні конференції професорсько-викладацького складу Московського державного агроінженерного університету (м.Москва, 1991 - 1994 р.р.);
науково-технічні конференції співробітників Луганського державного аграрного університету (м. Луганськ, 1986 - 1999 р.р.);
6-а Українська конференція по автоматичному управлінню “Автоматика - 99” (м. Харків, 1999 р.).
Публікації. По темі даної дисертаційної роботи здобувачем опубліковано 25 наукових праць, у тому числі одна монографія і 24 наукові статті в журналах та збірниках наукових праць, що відповідають профілю даної дисертаційної роботи.
При цьому особисто здобувачем написані монографія і 19 наукових статей, а інші - у співавторстві.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних позначень і скорочень, вступу, семи розділів, висновків, списку літературних джерел та п'ятьох додатків. Загальний об'єм дисертації складає 342 сторінки, у який входять 261 сторінка основного машинописного тексту, 38 окремих сторінок займають 30 малюнків і 8 таблиць, список використаних літературних джерел із 151 найменування на 15 сторінках та додатків на 28 сторінках, що включають 4 малюнки і 9 таблиць.
система мережна ієрархічна автоматизація
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У розділі 1 “Проблема оперативного управління інженерними мережами” розроблена формалізація структури і функціональних елементів оперативно керованих ІМ та зроблена постановка узагальненої задачі оперативного управління такими об'єктами. Розроблено систему показників для оцінки керуючих алгоритмів, породжуваних відомими методами реалізації поставленої узагальненої задачі оперативного управління ІМ. Проведено аналіз керуючих алгоритмів, породжуваних узагальненою задачею, із використанням для цієї мети системи показників для оцінки керуючих алгоритмів. Показано, що відомі традиційні методи реалізації узагальненої задачі оперативного управління ІМ не дають змогу одержати ефективні керуючі алгоритми. На підставі цього зроблений висновок про необхідність таких нових підходів до управління ІМ, які б враховували істотні структурні і функціональні особливості об'єктів управління розглядуваного класу і породжували ефективні алгоритми оперативного управління.
У розділі 2 “Концептуальні підходи до аналізу надійності і керовності інженерних мереж” на основі запропонованої концептуалізації була проведена формалізація і визначені прикладні аспекти комбінаторно-графового підходу до управління ІМ із неповною інформацією про об'єкти управління і середовище їхнього функціонування.
Використовуючи комбінаторно-графовий підхід до управління ІМ, формалізовані задачі, зв'язані з визначенням ефективності керуючих дій у ІМ, а також оцінок надійності і керовності ІМ. Для їхнього розв'язування використані такі відомі задачі мережної оптимізації, як задача про багатополюсний найкоротший ланцюг, а також задача про найкоротші шляхи, реалізовані за допомогою ППП мережної оптимізації.
Розглянемо реалізацію задачі визначення ефективності керуючих дій у ІМ. У якості ІМ розглянемо магістральну мережу (ММ) зрошувальної системи.
Для реалізації розглядуваної задачі будемо використовувати алгоритм рішення задачі про багатополюсний найкоротший ланцюг. При цьому будемо припускати, що топологічна структура розглядуваної ІМ формалізована моделюючим графом, що поданий на рис.1. Відносні приведені значення довжин дуг розглядуваної ІМ, що формалізують значення відповідних гідравлічних опорів, містяться в табл.1.
Таблиця 1 Відносні приведені значення довжин дуг до задачі визначення ефективності керуючих дій у ІМ
|
(,) |
(,) |
|||
|
(1,2) |
6,75 |
(3,7) |
4,50 |
|
|
(1,4) |
2,25 |
(4,7) |
3,75 |
|
|
(2,3) |
1,50 |
(5,6) |
7,50 |
|
|
(2,5) |
5,25 |
(6,7) |
5,25 |
|
|
(3,4) |
1,50 |
(8,5) |
6,75 |
|
|
(3,5) |
3,00 |
(8,6) |
9,00 |
|
|
(3,6) |
6,00 |
(8,7) |
7,50 |
У результаті розв'язання розглядуваної задачі за допомогою ППП мережної оптимізації одержимо матрицю довжин найкоротших ланцюгів і матрицю найкоротших маршрутів, приведених відповідно в табл.2 і табл.3.
Отримані матриці характеризують ефективність реалізації керуючих дій у розглядуваної ІМ Розглянемо реалізацію задачі оцінок надійності і керовності ІМ. У якості ІМ розглянемо ММ зрошувальної системи.
Таблиця 2 Матриця довжин найкоротших ланцюгів до задачі визначення ефективності керуючих дій у ІМ
|
Номер вершини |
Номер вершини |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||
|
1 |
0 |
5,25 |
3,75 |
2,25 |
5,75 |
9,75 |
6,00 |
||
|
2 |
5,25 |
0 |
1,50 |
3,00 |
4,50 |
7,50 |
6,00 |
||
|
3 |
3,75 |
1,50 |
0 |
1,50 |
3,00 |
6,00 |
4,50 |
||
|
4 |
2,25 |
3,00 |
1,50 |
0 |
4,50 |
7,50 |
3,75 |
||
|
5 |
6,75 |
4,50 |
3,00 |
4,50 |
0 |
7,50 |
7,50 |
||
|
6 |
2,75 |
7,50 |
6,00 |
7,50 |
7,50 |
0 |
5,25 |
||
|
7 |
6,00 |
6,00 |
4,50 |
3,75 |
7,50 |
5,25 |
0 |
||
|
8 |
13,50 |
11,25 |
9,75 |
11,25 |
6,75 |
9,00 |
7,50 |
0 |
Таблиця 3 Матриця найкоротших маршрутів до задачі визначення ефективності керуючих дій у ІМ
|
Номер вершини |
Номер вершини |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||
|
1 |
1 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
8 |
|
|
2 |
4 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
8 |
|
|
3 |
4 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
4 |
1 |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
7 |
8 |
|
|
5 |
4 |
3 |
3 |
3 |
5 |
6 |
3 |
8 |
|
|
6 |
4 |
3 |
3 |
3 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
7 |
4 |
3 |
3 |
4 |
3 |
6 |
7 |
8 |
|
|
8 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Для реалізації розглядуваної задачі будемо використовувати алгоритм задачі про найкоротші шляхи. При цьому будемо припускати, що топологічна структура розглядуваної ІМ формалізована моделюючим графом, що поданий на рис. 2. Відносні приведені значення довжин дуг розглядуваної ІМ, що формалізують значення відповідних коефіцієнтів гідравлічних опорів, містяться в табл. 4.
У даній задачі будемо припускати, що вершині 1 моделюючого графа розглядуваної ІМ, що утворює множину , відповідає визначений активний елемент (АЕ).
Таблиця 4 Відносні приведені значення довжин дуг до задачі оцінок надійності і керованості ІМ
|
(,) |
(,) |
|||
|
(1,2) |
3,00 |
(5,6) |
3,75 |
|
|
(1,3) |
3,00 |
(5,8) |
3,00 |
|
|
(2,3) |
3,75 |
(6,9) |
2,25 |
|
|
(2,4) |
1,50 |
(7,8) |
6,00 |
|
|
(2,5) |
2,25 |
(7,10) |
1,50 |
|
|
(3,5) |
1,50 |
(8,9) |
9,00 |
|
|
(3,6) |
1,50 |
(8,11) |
1,50 |
|
|
(4,5) |
7,50 |
(9,12) |
1,50 |
|
|
(4,7) |
3,75 |
- |
- |
Для цієї мети будемо використовувати ППП мережної оптимізації, що реалізує задачу про найкоротші шляхи. У даній задачі, з огляду на специфіку об'єктів управління розглядуваного класу, будемо обчислювати по чотири найкоротші шляхи, припускаючи при цьому, що =4.
У результаті розв'язання розглядуваної задачі за допомогою зазначеного ППП мережної оптимізації, одержимо інформацію про кожний з чотирьох найкоротших шляхів, що ведуть із вершини 1 у кожну з вершин 10, 11 і 12. Результуюча інформація про ці найкоротші шляхи міститься в табл.5, табл. 6 і табл.7, що відповідають вершинам 10, 11 і 12 із керованими напорами.
Отримані табл.5, табл.6 і табл.7 містять оцінки надійності і керовності розглядуваної ІМ.
У розділі 2 розроблений підхід до планування початкових потокорозподілів у реальних ІМ, у якому передбачається, що дуги ІМ мають обмежені пропускні спроможності, а для окремих споживачів цільового продукту (СЦП) задана система їхніх пріоритетів стосовно споживання ЦП. На підставі такого підходу побудований ефективний алгоритм планування початкових потокорозподілів, використовуваний для реалізації ітераційних процесів оперативного управління ІМ.
Таблиця 5 найкоротших шляхів із вершини 1 у вершину 10
|
Номер шляху |
Довжина шляху |
Послідовність вершин |
|
|
1 |
9,75 |
10, 7, 4, 2, 1 |
|
|
2 |
12,75 |
10, 7, 4, 2, 4, 2, 1 |
|
|
3 |
13,50 |
10, 7 , 4, 2, 3, 1 |
|
|
4 |
13,50 |
10, 7, 4, 2, 5, 3, 1 |
|
|
5 |
14,25 |
10, 7, 4, 2, 5, 2, 1 |
Таблиця 6 найкоротших шляхів із вершини 1 у вершину 11
|
Номер шляху |
Довжина шляху |
Послідовність вершин |
|
|
1 |
9,00 |
11, 8, 5, 3, 1 |
|
|
2 |
9,75 |
11, 8, 5, 2, 1 |
|
|
3 |
12,00 |
11, 8, 5, 3, 5, 3, 1 |
|
|
4 |
12,00 |
11, 8, 5, 3, 6, 3, 1 |
|
|
5 |
12,75 |
11, 8, 5, 2, 4, 2, 1 |
|
|
6 |
12,75 |
11, 8, 5, 3, 2, 1 |
|
|
7 |
12,75 |
11, 8, 5, 3, 5, 2, 1 |
|
|
8 |
12,75 |
11, 8, 5, 6, 3, 1 |
|
|
9 |
12,75 |
11, 8, 7, 4, 2, 1 |
Таблиця 7 найкоротших шляхів із вершини 1 у вершину 12
|
Номер шляху |
Довжина шляху |
Послідовність вершин |
|
|
1 |
7,75 |
12, 9, 6, 3, 1 |
|
|
2 |
11,25 |
12, 9, 6, 3, 5, 3, 1 |
|
|
3 |
11,25 |
12, 9, 6, 3, 6, 3, 1 |
|
|
4 |
12,00 |
12, 9, 6, 3, 2, 1 |
|
|
5 |
12,00 |
12, 9, 6, 3, 5, 2, 1 |
|
|
6 |
12,00 |
12, 9, 6, 5, 3, 1 |
|
|
7 |
12,75 |
12, 9, 6, 5, 2, 1 |
|
|
8 |
12,75 |
12, 9, 6, 9, 6, 3, 1 |
Для формалізації реальних ІМ як об'єктів управління з урахуванням специфіки їхньої топологічної структури і процесів функціонування використаний ієрархічний кластерний і параболічний регресійний аналіз. Такий підхід дозволяє формалізувати задачу управління ІМ як задачу сепарабельного програмування, реалізовану методом штрафів і бар'єрів. На підставі зазначеного підходу побудований ефективний керуючий алгоритм для реальних об'єктів управління розглядуваного класу.
1. На об'єкті оперативного управління - ІМ виконується вимір поточних значень керованих змінних для .
2. На підставі виміряних значень здійснюється перевірка виконання обмежень [ ,] для . Якщо усі вони виконуються, то здійснюється перехід до пункту 1. Інакше виконується пункт 3.
3. Визначається поточне значення вектора потоків шляхом виміру значень його координат.
4. На підставі поточного значення вектора з умови , визначається відповідний індекс класу .
5. На підставі визначеного значення індексу для , вибираються відповідні значення коефіцієнтів , і в рівняннях
6. На підставі визначеного значення індексу для вибираються відповідні значення коефіцієнтів , , і в рівняннях
7. На підставі відомих обмежень і цільової функції реалізується процедура пошуку розв'зку відповідної задачі сепарабельного програмування. У результаті для визначаються оптимальні значення керуючих параметрів .
8. Знайдені оптимальні значення керуючих параметрів для реалізуються шляхом установки відповідних режимів функціонування АЕ в розглядуваної ІМ.
9. Виконується передача управління до пункту 1.
Побудований алгоритм, що реалізує запропонований статистичний підхід до управління ІМС, апробований для об'єктів управління розглядуваного класу. Зокрема, він був використаний для реалізації процесу оперативного управління системою міського водопостачання.
У розділі 3 “Інженерні мережні системи як ієрархічно організовані об'єкти оперативного управління: моделювання та дослідження” на підставі відповідної концептуалізації встановлена ієрархічна організація реальних ІМС по функціональному принципу.
Проаналізовано зміну найважливіших властивостей і особливостей, характерних для окремих ЛМ, у залежності від їхнього рівня ієрархії в ІМС. Визначено прикладні аспекти запропонованого аналізу.
На підставі виділення істотних властивостей і характерних рис функціонування формалізовані окремі ЛМ різного рівня ієрархії, що входять до складу ієрархічно організованої ІМС.
Доведено твердження, що установлюють взаємозв'язок між керуючими параметрами і параметрами сталих потокорозподілів у розглядуваних ЛМ. Отримані залежності використані для алгоритмізації локальних процесів оперативного управління окремими ЛМ різного рівня ієрархії.
Для оптимізації трасування магістральних каналів (МК) оперативно керованих зрошувальних систем використана задача визначення найкоротшого ланцюга на моделюючому графі можливих варіантів трасування МК. Машинні програми, що входять у ППП мережної оптимізації, що використаний для чисельної реалізації поставленої задачі, засновані на відомому алгоритму Дейкстри, що враховує специфіку даної задачі.
Визначено оптимальний варіант трасування МК зрошувальної системи. При цьому передбачається, що множину варіантів трасування МК породжує мережа, приведена на рис.3. Кожна ділянка місцевості, на якій може бути розміщений АЕ, поданий відповідним вузлом. Кожна пара вузлів, між якими може бути прокладена частина МК зрошувальної системи, що з'єднує суміжні АЕ, подана на рис.3 дугою. З кожною такою дугою зв'язана узагальнена вартість відповідної їй частини МК зрошувальної системи.
Узагальнені вартісні оцінки дуг моделюючого графа мережі можливих варіантів трасування МК приведені в табл. 8. Дана задача розв'язана з використанням ППП мережної оптимізації на ПК АТ/486.
Оптимальний варіант трасування МК зрошувальної системи за критерієм витрат визначається наступним ланцюгом із вершини 1 у 44 на моделюючому графі мережі можливих варіантів: (1, 3), (3, 9), (9, 14), (14, 20), (20, 26), (26, 32), (32, 38), (38, 44). Узагальнена вартісна оцінка такого оптимального варіанта складає 9,9.
Для оптимізації топологічної структури оперативно керованих ЛМ, що входять до складу ієрархічно організованих ІМС, з урахуванням реалізації запропонованих до них конструктивних і експлуатаційних вимог, використана відома задача про найкоротше остовне дерево. Тому для оптимізації топологічної структури оперативно керованих ЛМ використаний ППП мережної оптимізації, що ефективно реалізує зазначену задачу на ЕОМ за допомогою алгоритму, “що поглинає”.
Таблиця 8 Узагальнені вартісні оцінки дуг мережі можливих варіантів трасування МК зрошувальної системи
|
(,) |
(,) |
(,) |
(,) |
(,) |
||||||
|
(1,2) |
1,8 |
(3,9) |
1,5 |
(6,12) |
2,7 |
(11,16) |
1,2 |
(15,20) |
0,6 |
|
|
(1,3) |
1,2 |
(4,8) |
1,2 |
(7,13) |
1,5 |
(11,17) |
1,5 |
(15,21) |
2,4 |
|
|
(1,4) |
2,1 |
(4,9) |
1,8 |
(7,14) |
2,1 |
(11,18) |
1,8 |
(16,20) |
1,2 |
|
|
(1,5) |
2,4 |
(4,10) |
2,4 |
(8,13) |
1,8 |
(12,17) |
0,3 |
(16,21) |
2,7 |
|
|
(1,6) |
0,9 |
(5,9) |
1,8 |
(8,14) |
1,8 |
(12,18) |
0,9 |
(16,22) |
1,2 |
|
|
(2,7) |
2,4 |
(5,10) |
2,1 |
(8,15) |
1,2 |
(13,19) |
0,6 |
(17,21) |
1,5 |
|
|
(2,8) |
1,8 |
(5,11) |
0,9 |
(10,15) |
2,7 |
(14,19) |
0,3 |
(17,22) |
0,3 |
|
|
(3,7) |
2,7 |
(6,10) |
2,7 |
(10,16) |
3,0 |
(14,20) |
0,9 |
(18,22) |
1,2 |
|
|
(3,8) |
1,5 |
(6,11) |
2,4 |
(10,17) |
3,0 |
(15,19) |
1,8 |
(19,23) |
1,2 |
|
|
(19,24) |
2,7 |
(24,29) |
2,4 |
(29,34) |
1,2 |
(34,40) |
1,8 |
- |
- |
|
|
(19,25) |
2,1 |
(24,30) |
2,7 |
(29,35) |
1,2 |
(35,39) |
1,5 |
- |
- |
|
|
(20,24) |
2,4 |
(25,29) |
2,4 |
(30,34) |
0,9 |
(35,40) |
1,8 |
- |
- |
|
|
(20,25) |
1,8 |
(25,30) |
2,4 |
(30,35) |
0,6 |
(35,41) |
2,1 |
- |
- |
|
|
(20,26) |
1,8 |
(25,31) |
1,2 |
(30,36) |
0,6 |
(36,40) |
1,5 |
- |
- |
|
|
(21,25) |
2,1 |
(26,30) |
2,1 |
(31,35) |
0,6 |
(36,41) |
0,9 |
- |
- |
|
|
(21,26) |
2,1 |
(26,31) |
0,9 |
(31,36) |
0,9 |
(36,42) |
1,8 |
- |
- |
|
|
(21,27) |
1,8 |
(26,32) |
0,9 |
(31,37) |
0,9 |
(37,41) |
2,4 |
- |
- |
|
|
(22,26) |
2,1 |
(27,31) |
1,8 |
(32,36) |
0,9 |
(37,42) |
1,5 |
- |
- |
|
|
(22,27) |
2,7 |
(27,32) |
2,7 |
(32,37) |
1,8 |
(37,43) |
2,1 |
- |
- |
|
|
(23,28) |
1,8 |
(28,33) |
1,5 |
(32,38) |
1,5 |
(38,42) |
0,6 |
- |
- |
|
|
(22,29) |
2,1 |
(28,34) |
2,1 |
(33,39) |
2,1 |
(38,43) |
1,8 |
- |
- |
|
|
(24,28) |
2,1 |
(29,33) |
1,5 |
(34,39) |
0,9 |
(38,44) |
1,2 |
- |
- |
Як приклад використання запропонованого підходу до оптимізації топологічної структури оперативно керованих ЛМ, що входять до складу ієрархічно організованих ІМС, розглянемо оптимізацію топологічної структури розподільної мережі (РМ) зрошувальної системи за критерієм суми узагальнених вартісних оцінок (узагальнених довжин) дуг цієї РМ. Для розглядуваної задачі на рис. 4 приведена мережа можливих варіантів топологічної структури РМ. Узагальнені вартісні оцінки дуг такої мережі містяться в табл. 9.
Таблиця 9 Узагальнені вартісні оцінки дуг мережі можливих варіантів топологічної структури РМ зрошувальної системи
|
(,) |
(,) |
|||
|
(1,2) |
2,1 |
(5,6) |
1,2 |
|
|
(1,4) |
2,7 |
(5,7) |
2,1 |
|
|
(1,5) |
3,6 |
(5,10) |
3,3 |
|
|
(2,3) |
1,2 |
(6,7) |
1,5 |
|
|
(2,4) |
1,8 |
(6,9) |
2,7 |
|
|
(3,4) |
2,1 |
(6,10) |
1,2 |
|
|
(3,7) |
0,6 |
(7,8) |
2,7 |
|
|
(3,8) |
1,8 |
(7,9) |
2,4 |
|
|
(4,5) |
1,8 |
(8,9) |
0,9 |
|
|
(4,7) |
3,0 |
(9,10) |
3,0 |
Для формування розв'язку даної задачі про найкоротше остовне дерево треба було 0,17 хв. процесорного часу ПК АТ/486. Дуги найкоротшого остовного дерева, що належать визначеному оптимальному варіанту топологічної структури РМ, позначені на рис. 4 стовщеними лініями.
Узагальнені вартісні оцінки дуг оптимального варіанта топологічної структури РМ приведені в табл. 10.
Таблиця 10 Узагальнені вартісні оцінки дуг мережі оптимального варіанта топологічної структури РМ зрошувальної системи
|
(,) |
(,) |
|||
|
(1,2) |
2,1 |
(5,6) |
1,2 |
|
|
(2,3) |
1,2 |
(6,7) |
1,5 |
|
|
(3,7) |
0,6 |
(6,10) |
1,2 |
|
|
(3,8) |
1,8 |
(8,9) |
0,9 |
|
|
(4,5) |
1,8 |
- |
- |
У розділі 4 “Проблема координовності в ієрархічно організованих оперативно керованих інженерних мережних системах” формалізована ієрархічна декомпозиція топологічної структури ІМС, породжувана ієрархічною декомпозицією ІМС на окремі ЛМ по функціональному принципу. Розроблено підхід до формалізації стану технічної справності, а також локальних цілей функціонування (ЛЦ) і породжуваних ними локальних задач оперативного управління (ЛЗ) для окремих ЛМ різного рівня ієрархії. На підставі такого підходу формалізовані умови, що реалізують принцип координовності ЛЦ і породжуваних ними ЛЗ для нижчих ЛМ стосовно відповідних ЛЦ і ЛЗ для безпосередньо вищих ЛМ в ієрархічно організованих ІМС.
Розроблено підхід до формалізації ЛЦ і ЛЗ для ЛМ нижчого рівня ієрархії, а також глобальна ціль функціонування (ГЦ) і глобальна задача оперативного управління (ГЗ) для ієрархічно організованих ІМС. На підставі такого підходу формалізовані умови, що реалізують принцип координовності ЛЦ і ЛЗ для ЛМ нижчого рівня ієрархії стосовно відповідних ГЦ і ГЗ для ієрархічно організованих ІМС.
У аспекті конкретизації багаторівневого підходу формалізовані умови, що реалізують принцип координовності ЛЦ і ЛЗ для РМ стосовно відповідних ЛЦ і ЛЗ для МС у реальних дворівневих ІМС. Формалізовано умови координовності ЛЦ і ЛЗ для РМ стосовно ГЦ і ГЗ для реальних дворівневих ІМС.
У розділі 5 “Обгрунтування концептуальних основ ієрархічної організації систем оперативного управління інженерними мережними системами” запропонований один із можливих підходів до декомпозиції ієрархічно організованих керуючих систем. Концептуально така декомпозиція подана як система трьох породжуючих послідовно одна одну ієрархічних структур, що змінюються: УЛЗ при рішенні ГЗ, УЛА при реалізації ГА, УЛСУ в процесі функціонування ГСУ. Запропонований підхід формалізований сукупністю відношень ізоморфізму між множинами УЛЗ, УЛА й УЛСУ при різних відношеннях упорядкування на ізоморфних множинах із множини можливих упорядкованостей. З урахуванням специфіки ієрархічно організованих керуючих систем визначені прикладні аспекти запропонованого підходу.
Виходячи з відповідної концептуалізації, постульовані умови, необхідні для реалізації координуючих та зворотних зв'язків між підсистемами в ієрархічно організованих керуючих системах. На підставі цього зроблені можливі підходи до формалізації координуючих і зворотних зв'язків: теоретико-множинний, у вигляді суворого часткового упорядкування, а також теоретико-графовий. Визначено прикладні аспекти запропонованих підходів з урахуванням специфіки реальних керуючих систем розглядуваного класу.
Дано підхід до концептуалізації та формалізації координуючих дій в ієрархічно організованих керуючих системах, що враховує різні можливі способи конкретизації змінних (параметрів) підсистем, що координуються. Запропонований підхід використаний при розробці ГСУ ієрархічно організованими ІМС.
Запропоновано концептуальний підхід до моделювання УЛЗ, породжуваних багатошаровими ієрархічно організованими керуючими системами зі структурою, що змінюється. Розглянуто різні методи розв'язування УЛЗ, що визначають можливі прикладні аспекти запропонованого підходу.
У розділі 6 “Глобальна система оперативного управління реальними дворівневими інженерними мережними системами: моделювання і дослідження” на підставі узагальненого концептуального підходу до формалізації ієрархічно організованих ГСУ для багаторівневих ІМС конкретизовані структурні і функціональні особливості ГСУ для реальних дворівневих ІМС.
У аспекті розробки окремих ЛА, які мають бути реалізованими визначеними ЛСУ у відповідних ЛМ, проведена алгоритмізація процесу оперативного управління МС, що входять до складу реальних дворівневих ІМС.
Проведено постановку і розроблений метод реалізації задачі ідентифікації стану вхідних вершин РМ. Запропонований підхід ефективний для побудови визначених ЛА, які мають бути реалізованими окремими ЛСУ у відповідних РМ, що входять до складу реальних дворівневих ІМС.
Розроблено метод формування кластера стану вхідних вершин РМ. Такий метод може бути використаний для розробки визначених ЛА, використовуваних окремими ЛСУ для реалізації процесів оперативного управління у відповідних РМ, що входять до складу реальних дворівневих ІМС.
У розділі 7 “Досвід реалізації локальних процесів оперативного управління в ієрархічно організованих інженерних мережних системах” на підставі відповідної формалізації зроблена постановка задачі регулювання локальних режимів функціонування (ЛР) в ієрархічно організованих ІМС. З урахуванням зазначеної постановки розглянуті прикладні аспекти реалізації процесів регулювання ЛР у ІМС.
Розроблено ефективний алгоритм динамічного розподілу процесорного часу керуючої ЕОМ, що враховує реальні стани окремих ЛМ різного рівня ієрархії в ІМС.
Показано, що для створення ефективних алгоритмів, що реалізують локальні процеси оперативного управління РМ, що входять до складу ієрархічно організованих зрошувальних систем, необхідно мінімізувати об'єми оперативної інформації про стани підключених до них об'єктів зрошення, що є СЦП. Таку мінімізацію пропонується здійснити шляхом зниження розмірностей признакових просторів станів окремих об'єктів зрошення на підставі використання методу головних компонент і факторного аналізу.
Запропоновано підхід до організації процесів збору даних у системах управління зрошенням, в основу якого покладена методика сканування режимів керованої системи, а також математико-статистичні методи попереднього опрацювання експериментальних даних. У якості технічних засобів для реалізації даного підходу використані відповідні вимірювальні перетворювачі (датчики), комплекси засобів телемеханіки, а також керуюча ЕОМ. Показано, що такий підхід забезпечує оперативність процесів збору даних у системах управління зрошенням.
На підставі використання моделей і методів сучасного кластер-аналізу і функціональних відповідностей зроблена формалізація ЛМ, що входять до складу ієрархічно організованих ІМС, як об'єктів оперативного управління. Даний підхід послужив основою для алгоритмізації процесів оперативного управління такими об'єктами.
На підставі даної формалізації побудований алгоритм, що реалізує процес управління розглянутим об'єктом.
1. Відповідно до цільової настанови процесу управління розглянутою ЛМ визначається індекс , що ідентифікує кластер , що містить потрібні значення вектора .
2. Для виміряного поточного значення вектора реалізується перевірка виконання умови, визначеної співвідношенням . Якщо зазначена умова виконується, то здійснюється перехід до пункту 1. У противному випадку виконується наступний , 3-й, пункт.
3. Виходячи зі співвідношення , визначається індекс кластера , що містить виміряне поточне значення вектора .
4. Виходячи зі співвідношення , визначається індекс кластера , що містить виміряне поточне значення вектора .
5. Виходячи зі співвідношення , визначається індекс кластера , що містить виміряне поточне значення вектора .
6. Виходячи зі співвідношень : та (, , , ) , визначається індекс шуканого кластера потрібних значень вектора .
7. Виходячи зі співвідношень : та (, , , ) , визначається індекс шуканого кластера потрібних значень вектора .
8. Виходячи зі співвідношення , визначається потрібне значення вектора .
9. Виходячи зі співвідношення , визначається потрібне значення вектора .
10. У розглядуваної ЛМ здійснюється реалізація потрібних значень та векторів та .
11. Здійснюється перехід до пункту 1 даного алгоритму.
Для перевірки приналежності виміряного поточного значення вектора визначеному кластеру потрібних його значень у пункті 2 даного алгоритму передбачається використовувати алгоритм пошуку індексу підобласті, що містить задане значення вектора. Зазначений алгоритм передбачається також використовувати в якості стандартної службової процедури для визначення індексів , та відповідних кластерів , та , що містять виміряні поточні значення , та векторів , та у пунктах 3, 4 та 5 даного алгоритму.
Для реалізації функціональних відповідностей (відображень) у пунктах 6 і 7 даного алгоритму передбачається використовувати відомий метод шаблонних розв'язків, застосовуваний в експертних системах прийняття рішень.
Даний алгоритм використаний для реалізації процесів управління МК зрошувальної системи, а також РМ системи міського водопостачання.
Для одержання робочої інформації про стани ЛМ ієрархічно організованих ІМС використана визначена процедура автоматичної класифікації (АК), що є послідовною модифікацією алгоритму еталонів. Апробація такої процедури показала ефективність її використання для реалізації процесів управління ЛМ ієрархічно організованих ІМС.
З урахуванням введених позначень і понять розглядуваний алгоритм АК полягає в наступному.
1. Вибираються еталонів і граничне значення функції відстані , визначеної співвідношенням:
2. Обмірюваному поточному значенню вектора ставиться у відповідність код із двійкових чисел (символів), визначений наступним співвідношенням: = (1,... ,). При цьому = 1 , якщо , і = 0 у противному випадку.
3. Встановлюється приналежність виміряного поточного значення розглядуваного вектора визначеному кластеру відповідно до його коду . У залежності від величини граничного значення та виміряних поточних значень кількісь таких кластерів може бути від 1 до .
У результаті аналізу отриманої інформації про поточні значення розглядуваного вектора у формі відповідної класифікації є можливим уточнення вибору еталонів і перехід до наступної ітерації даного алгоритму. Якщо в якості еталонів використовуються визначені виміряні поточні значення розглядуваного вектора , то в якості вхідної інформації для даного алгоритму досить використовувати матрицю взаємних попарних відстаней
У відповідності зі способом вибору (визначення) еталонів можливі наступні модифікації даного алгоритму АК.
1. У якості еталонів можуть бути використані випадково обраних точок у -мірному векторному просторі .
2. Еталони можуть бути визначені на підставі експертних оцінок або іншої апріорної інформації про типових представників класів.
3. У якості еталонів можуть бути використані значення векторів, що належать свідомо різним класам, але не обов'язково типових у своєму класі.
Розроблена на підставі даного підходу стандартна службова процедура АК використана для управління МК зрошувальної системи.
Показано, що реальні ЛМ, що входять до складу ієрархічно організованих ІМС, до яких, зокрема, відносяться зрошувальні системи, а також системи сільськогосподарського водопостачання, є нечіткими об'єктами управління, що функціонують у нечіткому середовищі. Тому для реалізації процесів управління об'єктами розглядуваного класу використані моделі і методи теорії НМ. Використовуючи зазначений підхід, розроблений нечіткий логічний регулятор (НЛР) рівня води в МК зрошувальної системи.
НЛР, що реалізує процес регулювання рівня води в МК зрошувальної системи, використовує евристичні правила формування рішень. При цьому визначення керуючих дій у розглянутому НЛР включає наступні чотири основних етапи.
1. Одержання відхилень фізичних величин, що є поточними значеннями вхідних змінних розглядуваного НЛР.
2. Перетворення цих значень до нечіткого виду.
3. Визначення нечітких значень вихідних змінних розглядуваного НЛР за допомогою використання композиційних правил виведення.
4. Знаходження детермінованых значень вихідних змінних розглядуваного НЛР, потрібних для реалізації керуючих дій на об'єкт управління.
Відповідно до нечіткого підходу до управління ІМС для реалізації НЛР будемо використовувати визначені змінні, що формалізують процес управління МК. Зокрема, будемо вважати відомим значення відхилення рівня , що визначим як різницю між поточним значенням рівня й обраним заздалегідь значенням рівня, що відповідає нормі (настанові). Також будемо вважати відомим значення зміни відхилення рівня , що визначим як різницю між поточним відхиленням і відхиленням, отриманим у попередньому вимірюванні
Значення і є вхідними змінними розглядуваного НЛР. Шуканим будемо вважати значення відносного переміщення затвора , що визначим як різницю між поточним і потрібним його положенням. Значення є вихідною змінною розглядуваного НЛР.
У відповідності зі специфікою розглядуваного процесу управління визначимо роль кожної із введених змінних.
Значення відхилення рівня є керованою змінною, оскільки вона визначає ступінь досягнення мети управління об'єктом розглядуваного класу - МК. Значення зміни відхилення рівня є збурювальною змінною, оскільки характеризує зовнішні стосовно МК збурювальні дії, що порушують цільову настанову управління цим об'єктом. Зокрема, такими діями можуть бути зміни споживання води РМ, підключеними до розглядуваного МК, зміна режимів функціонування головного водозабору, що здійснює подачу води в розглядуваний МК, зміна метеорологічних чинників, а також виникнення аварійних ситуацій. Значення відносного переміщення затвору є керуючою змінною, оскільки воно визначає дії, спрямовані на досягнення мети функціонування об'єктом управління розглядуваного класу. Суть цих дій полягає в такій зміні надходження води з головного водозабору шляхом зміни ступеня відкриття затвора, яка спрямована на відносне відновлення рівня води у визначеному перетині МК відповідно до заданої настанови. Відповідність між позитивними лінгвістичними значеннями змінних процесу управління та серединами інтервалів їх зміни визначена в табл.11.
Таблиця 11 Відповідність між позитивними лінгвістичними значеннями змінних процесу управління та серединами інтервалів їх зміни
|
Змінні процесу управління |
Середини інтервалів їх зміни, м |
||||
|
2,0 |
1,4 |
0,8 |
0,1 |
||
|
1,00 |
0,70 |
0,40 |
0,05 |
||
|
0,500 |
0,350 |
0,200 |
0,025 |
Функції приналежності нечітких множин (НМ), що відповідають лінгвістичним значенням змінних процесу управління, задані в табл. 12.
Таблиця 12 Функції приналежності нечітких множин (НМ), що відповідають лінгвістичним значенням змінних процесу управління
|
Лінгвістичні значення змінних |
Функції приналежності відповідних НМ |
|
| ... |
Подобные документы
Загальні відомості про технологію. Сировина, вода, паливо і енергія в забезпеченні технологічних процесів. Техніко-економічна оцінка рівня технологічних процесів. Основні напрямки управлінні якістю технологічних процесів і продукції, класифікатор браку.
курс лекций [683,0 K], добавлен 11.01.2013Розрахунок продуктів запроектованого асортименту сирів. Вибір та обґрунтування технологічних процесів. Організація виробництва заквасок. Організація технохімічного і мікробіологічного контролю на підприємстві. Автоматизація технологічних процесів.
дипломная работа [72,5 K], добавлен 23.10.2010Автоматизація виробничих процесів у металургії. Ефективність впровадження нових систем автоматизації полягає в економії палива і зменшенні втрат металу в угар, збільшення виробничої здатності печей, підтверджує необхідність проведення модернізації.
отчет по практике [62,1 K], добавлен 30.03.2009Дослідження цілей автоматизації технологічних процесів. Аналіз архітектури розподіленої системи управління технологічним процесом. Характеристика рівнів автоматизації системи протиаварійного автоматичного захисту і системи виявлення газової небезпеки.
реферат [164,1 K], добавлен 09.03.2016Сутність застосування уніфікованих технологічних процесів. Групові технологічні процеси в умовах одиничного, дрібносерійного, серійного і ремонтного виробництва. Проектування типових технологічних процесів. Класифікація деталей класу кронштейна.
реферат [376,7 K], добавлен 06.08.2011Адресний простір верстата з системами програмних управлінь. Схема оперативного запам'ятовуючого пристрою. Режими роботи мікросхеми пам'яті як шинного формувача з інверсією. Її умовне графічне позначення. Штатні засоби діагностики субблоку SВ-884.
курсовая работа [1003,1 K], добавлен 13.03.2015Техніко-економічне обгрунтування реконструкції підприємства молочної промисловості. Уточнення потужності, технохімічний контроль і управління якістю. Інженерно-технічне забезпечення функціонування виробництва. Автоматизація технологічних процесів.
дипломная работа [95,1 K], добавлен 22.03.2012Характеристика гнучкої виробничої системи, де здійснюється безпосереднє перетворення початкового матеріалу у кінцевий продукт або напівфабрикат. Основні напрямки розробки технологічних процесів. Основне устаткування для транспортування інструментів.
курсовая работа [302,8 K], добавлен 11.06.2011Продукція, що випускається фірмою ОВЕН. Прилади контролю та управління. Блоки живлення та прилади комутації. Функціональні можливості приладів. Елементи управління та індикація приладів. Суворий контроль за дотриманням технологічних процесів з боку фірми.
отчет по практике [596,1 K], добавлен 05.02.2014Автоматизація процесів управління електричними машинами. Визначення параметрів електропривода верстата з ЧПК: розрахунок потужності і вибір двигунів при контурно-позиційному керуванні. Інформаційні електромеханічні елементи виконавчих систем верстата.
курсовая работа [307,1 K], добавлен 22.12.2010Автоматизація роботи підприємств по виготовленню бетонних ростворів, автоматичне управління технологічним процесом. Теоретичні основи технологічного процесу в окремих технологічних апаратах і машинах. Розроблення системи автоматичного керування.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 26.09.2009Економічність роботи парового котла ДКВР-4/13 ГМ та система його автоматизації. Технічна характеристика котла. Основні рішення по автоматизації технологічних процесів, матеріально-технічні засоби. Техніка безпеки і охорона навколишнього середовища.
контрольная работа [575,2 K], добавлен 20.01.2013Проект комплексної електрифікації виробничих процесів кормоцеху з вибором електрообладнання і засобів автоматизації лінії приготування грубих кормів. Технологія виробничих процесів та організація виробництва. Розрахунок економічної ефективності проекту.
дипломная работа [227,7 K], добавлен 25.08.2010Сутність та етапи проектування технологічних процесів виготовлення деталі. Задачі підготовчого етапу проектування. Службове призначення деталі та основні вимоги до неї. Службове призначення корпусної деталі складальної одиниці редуктора конвеєра.
контрольная работа [159,9 K], добавлен 13.07.2011Стадії процесу складання машин: ручна слюсарна обробка і припасування деталей, попереднє та остаточне складання, випробування машини. Технічний контроль якості складання. Розробка операційної технології складання, нормування технологічних процесів.
реферат [1,9 M], добавлен 08.07.2011Фізико-хімічні особливості процесу виробництва полівінілацетату у двоступеневому реакторі-полімеризаторі. Принципова електрична схема дистанційного керування електродвигунами у виробництві. Якість перехідних процесів в аналоговій та дискретній системі.
курсовая работа [965,7 K], добавлен 07.02.2013Поняття газопостачання та його значення на сучасному етапі розвитку суспільства та промисловості. Порядок проектування системи газопостачання міста Маріуполь, її структура та елементи, визначення кількості його жителів та території, норми витрат газу.
курсовая работа [148,3 K], добавлен 05.05.2010Удосконалення технологічних процесів, заміна обладнання, комплексна автоматизація керамічного виробництва. Технологічні і швидкісні режими сушіння і випалу на обладнанні безперервної дії. Зневоднювання керамічних суспензій і одержання прес-порошку.
курсовая работа [245,8 K], добавлен 12.09.2014Вимоги до схеми автоматичного управління автоматизації бункера активного вентилювання зерна. Розробка схеми автоматичного управління, розрахунок електродвигуна, пускозахисної апаратури і інших засобів автоматизації. Заходи з монтажу електрообладнання.
курсовая работа [91,8 K], добавлен 27.05.2015Системи автоматичного контролю, управління і регулювання параметрів виробничих технологічних процесів. Загальна та технічна характеристика рівноміру буйкового пневматичного типу УБ-П, принципова схема приладу; його монтаж, обслуговування та ремонт.
дипломная работа [128,2 K], добавлен 01.11.2012
