Методика формування раціональної структури підприємств різної потужності у системі автосервісу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНОЇ ПОТУЖНОСТІ У СИСТЕМІ АВТОСЕРВІСУ

Спеціальність 05.22.20 - Експлуатація та ремонт засобів транспорту

САЄД ЮСОФ

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі системотехніки та діагностики транспортних машин Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Гогайзель Анатолій Володимирович, Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет, доцент кафедри системотехніки та діагностики транспортних машин

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Лєбєдєв Анатолій Тихонович, Харківський державний технічний університет сільського господарства, завідуючий кафедрою тракторів і автомобілів

кандидат технічних наук, доцент Мастепан Микола Антонович, автодорожній інститут Донецького державного технічного університету, завідуючий кафедрою технічної експлуатації автомобілів

Провідна установа: Національний транспортний університет, кафедра

“Виробничі системи і сервіс на транспорті”, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “_17__” січня 2001 р. о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ВАК України Д 64.059.02 при Харківському державному автомобільно-дорожньому технічному університеті за адресою: 61002, Україна, м. Харків, вул. Петровського, 25.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету (м. Харків, вул. Петровського, 25.)

Автореферат розісланий 15 грудня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, доцент В.О. Богомолов

АНОТАЦІЯ

промисловий техноценоз потужність автосервіс

УДК 656.13.062.8. Саєд Юсоф. Методика формування раціональної структури підприємств різної потужності у системі автосервісу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.20 - Експлуатація та ремонт засобів транспорту. - Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет Міністерства освіти і науки України, Харків, 2000 р.

Дисертація присвячена вирішенню задач оптимального розвитку автосервісної системи як техноценозу. Розроблено моделі формування раціональної потужнісної структури її підприємств, які забезпечують вимоги гіперболічного розподілу їх видів за повторністю і стійкий розвиток системи. Теоретично досліджено і комп'ютерним моделюванням обґрунтовано оптимальне співвідношення автосервісних підприємств (АСП) за потужністю для систем промислових центрів. В роботі представлено методику, моделі і програми оптимізації потужності мобільних автосервісних засобів і пропускної здатності АСП (зони усунення несправностей) при організації профілактики та ремонту автомобілів згідно системі “ОР-Д-УН”. Для м. Кабула розроблено схему перспективної автосервісної системи управління їх працездатністю.

Ключові слова: автосервіс, система, підприємство, потужність, структура, співвідношення, вид, техноценоз, комп'ютерне моделювання.

ABSTRACT

UDK 656.13.062.8. Sayed Yousof. Forming methods of a rational structure of enterprises with different power in the system of the car-care centre. - Manuscript.

The thesis for a candidate's degree (technique) on specialization 05.22.20 - Maintenance and repair of transport facilities. - Kharkiv State Automobile and Highway Technical University. Ministry of Education and Science. Ukraine, Kharkiv, 2000.

The thesis is dedicated to problem solving of optimal development of the car-care centre as technocenose. Models of rational high-powered structure forming of its enterprises meeting the requirements of hyperbolic distribution of their modes by repetition and stable development of the system have been developed. The optimal ratio of car-care centre enterprises by power for systems of industrial centres has been studied theoretically and it has been substantiated by computer modeling. The methods, models and programs of power optimization of mobile car-care centre facilities and car-care centre enterprise capacity (zones of trouble-shooting) in organization of maintenance and repair of vehicles by the system “OR-D-UN” are given in this work. The layout of a car-care centre system having prospects has been developed for Kabul city.

Key words: car-care centre, system, enterprise, power, structure, ratio, mode, technocenose, computer modeling.

АННОТАЦИЯ

УДК 656.13.062.8. Саед Юсоф. Методика формирования рациональной структуры предприятий различной мощности в системе автосервиса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.22.20 - Эксплуатация и ремонт средств транспорта. - Харьковский государственный автомобильно-дорожный технический университет Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2000 г.

Диссертация посвящена решению задач оптимального развития автосервисной системы с предприятиями различной мощности, функционирующих на определенной территории.

Интенсивный рост парка легковых автомобилей в странах СНГ обусловил повышение требований к организации автосервиса. Анализ показал, что автосервисные предприятия (АСП) из-за их нерациональной мощностной структуры не могут быть максимально приближены к потребителям их услуг. Оценка эффективности АСП различной мощности подтвердила, что если количество рабочих постов предприятия увеличивается в 3,8 раза, то выработка - лишь в 1,7 раза. Тенденция незначительного ее роста (21%) сохраняется при увеличении мощности АСП до десяти постов. Это стимулировало рост числа малых и средних АСП, составляющих в прошлом всего 8%.

Экспертной оценкой более 20-ти факторов установлено, что улучшение мощностной структуры и дислокации АСП позволит повысить эффективность автосервиса на 48%, а обслуживание и ремонт автомобилей с диагностикой - на 25%.

Для поиска рациональной мощностной структуры АСП автосервис рассматривался как сложная вероятностная система, изучение закономерностей формирования которой проведено с использованием системного подхода. По результатам наблюдений и измерений исследуемых свойств мощностной структуры устанавливались распределения, параметры которых содержали пространственно-временную, информационную, энергетическую и документальную характеристики АСП.

В соответствии с концепцией устойчивого развития систем автосервисную систему для заданной территории рассматривали не просто как случайную совокупность предприятий любой мощности, а как теоретически обоснованное и математически определенное оптимальное соотношение классов мелких, средних, крупных и больших АСП, продиктованное законом информационного отбора их видов. При построении модели формирования рациональной структуры мощностей АСП современный автосервис, образованный, например, в Украине множеством предприятий (больше 10³), с общим количеством постов порядка 510³, численностью работающих около 210⁴ и объемом услуг - 1510⁴ грн., исследовался как техноценоз, т.е. сообщество всех АСП, образующих автосервисную систему. Теоретически доказано и на основании анализа более 6 тыс. анкетных данных экспериментально подтверждено, что видовое распределение АСП по мощности в любой автосервисной системе наиболее точно аппроксимируется гиперболическими зависимостями (коэффициенты корреляции - 0,965-0,989, ошибка оценки зависимой переменной - 4,74-5,55%).

На основе анализа и обобщения результатов исследования обоснована рациональная мощностная структура АСП, т.е. процентное соотношение их в автосервисных системах крупных промышленных центров: от 2 до 5 постов - 35%; от 6 до 9 - 25%; от 10 до 12 - 20%; от 13 до 15 - 10%; от 16 до 20 - 8%; больше 20 постов - до 2%. В условиях рыночных отношений такое соотношение обеспечивает устойчивое развитие автосервиса. Для рекомендуемой инфраструктуры АСП усовершенствованы методика, модели и программа оптимизации мощности мобильных автосервисных средств и пропускной способности зоны устранения неисправностей.

Разработаны системные принципы построения в г.Кабуле перспективной автосервисной системы управления работоспособностью, экологической и транспортной безопасностью легковых автомобилей с учетом гиперболического распределения АСП по мощности и применения высоких технологий системы “ОР-Д-УН”. Предложены комплексные критерии оценки качества услуг - количество неисправных автомобилей, обслуживаемых автосервисной системой, и вероятность вынужденного простоя их в профилактике и ремонте.

Разработанные методы оптимизации мощностной структуры и пропускной способности предприятий внедрены в автосервисной системе г.Харькова и позволили снизить суммарные потери от простоя постов АСП на 18%, а потерянную прибыль клиентов - на 37%.

Ключевые слова: автосервис, система, предприятие, мощность, структура, соотношение, вид, техноценоз, компьютерное моделирование.

ВСТУП

Інтенсивний ріст чисельності парку легкових автомобілів в Україні обумовив підвищення вимог до рівня розвитку й організації автосервісного обслуговування, як самостійної сфери ділової активності. Число автомобілів приватного користування настільки зросло, що існуюча мережа автосервісних підприємств (АСП) працює з перенавантаженням. Через нераціональну потужнісну структуру їх не можна максимально наблизити до споживача.

Актуальність теми. Можна вважати, що існуюча в минулому структура потужностей АСП у якісному розвитку досягла бар'єра ефективності. Відсутність науково-обгрунтованих методів управління її розвитком в умовах конкуренції не створило реальних передумов для становлення перспективної сфери автосервісних послуг. Тому проблема оптимального розвитку системи автосервісу для нашої держави набула особливої актуальності.

Щоб забезпечити високу якість профілактики і ремонту зростаючої кількості легкових автомобілів необхідно сформувати потужнісну структуру автосервісних підприємств на науковій основі. З урахуванням фінансових і природно-ресурсних обмежень управління розвитком структури підприємств різної потужності в автосервісній системі потрібно поліпшити, оптимізуючи істотні параметри за допомогою модельного експерименту до її практичної реалізації. У той же час методи визначення раціонального складу підприємств різної потужності в автосервісній системі практично відсутні. Це визначає пріоритетність розв'язання задачі теоретичного обґрунтування і математичного визначення оптимального співвідношення кількості великих, середніх, малих і дрібних підприємств в автосервісних системах міста, району, області або регіону.

Зв'язок із науковими програмами, планами і темами. Дана робота є складовою частиною досліджень кафедри системотехніки та діагностики транспортних машин ХДАДТУ і направлена на подальше удосконалення системи обслуговування і ремонту легкових автомобілів.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є теоретичне й експериментальне обґрунтування оптимального співвідношення автосервісних підприємств по потужності для максимального задоволення попиту власників легкових автомобілів у послугах профілактики та ремонту.

Об'єкт дослідження - автосервісна система з підприємствами визначеної території.

Предмет дослідження - пошук раціонального співвідношення підприємств різної потужності в автосервісній системі.

Методи дослідження. В роботі використані аналітичні та модельно-експериментальні методи досліджень, що базуються на концепції сталого розвитку систем, системному аналізу техноценозів і теорії інформаційного відбору видів.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

1. Розроблено концепцію стійкого розвитку структури автосервісних підприємств по потужності.

2. Розроблено методику встановлення закономірностей формування раціональної структури підприємств різної потужності в системі автосервісу.

3. Розроблено математичні моделі, що дозволяють оптимізувати співвідношення великих, середніх, малих і дрібних АСП у досліджуваному регіоні і промисловому центрі.

4. Розроблено методики і моделі для оптимізації чисельного складу мобільних автосервісних засобів і пропускної здатності зони усунення несправностей АСП при організації профілактики, діагностування і ремонту автомобілів по системі “ОР-Д-УН”.

5. Проведено модельний комп'ютерний експеримент для встановлення оптимальних значень параметрів, що характеризують раціональну потужнісну структуру підприємств автосервісної системи (на прикладі промислового центру) із перевіркою адекватності та оцінюванням похибок моделювання.

6. Виконано впровадження розроблених науково-практичних рекомендацій на автосервісних підприємствах промислового центру з оцінкою їхньої ефективності.

Наукова новизна отриманих результатів

Розроблено математичні моделі формування раціональної й оптимальної потужнісної структури підприємств, як техноценозу, що забезпечує вимоги гіперболічного розподілу їхніх видів по повторюванню з метою стійкого розвитку системи автосервісу в цілому.

Практичне значення отриманих результатів:

1. Наслідки роботи є науково-методичною основою для забезпечення стійкого розвитку автосервісних систем шляхом оптимізації процентного співвідношення великих, середніх, малих і дрібних підприємств на визначеній території.

2. Розроблені методики інженерного розрахунку оптимальних характеристик функціонування АСП можуть використовуватися для стаціонарних підприємств і мобільних засобів автосервісу.

3. Результати дослідження використано для поліпшення потужнісної структури і оптимізації пропускної здатності автосервісних підприємств м. Харкова.

Особистий внесок здобувача

Безпосередньо автором:

- розроблено математичні моделі формування раціональної потужнісної структури автосервісних підприємств, оптимізації пропускної здатності їхніх виробничих зон, а також чисельності мобільних засобів автосервісу;

- виконано системне моделювання для визначення оптимальних характеристик структури АСП;

- розроблено програми і методики анкетного обстеження АСП і встановлення закономірностей формування автосервісних техноценозів, проаналізовано, узагальнено і впроваджено результати досліджень.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри системотехніки та діагностики транспортних машин ХДАДТУ. Результати досліджень доповідалися на щорічних науково-технічних конференціях ХДАДТУ (1995…2000рр.), на міжнародних науково-технічних конференціях: “Проблеми розвитку автотранспорту і транспортних комунікацій у Центрально-Азіатському регіоні” (м. Ташкент, 1996 р.), “Концепція розвитку і високі технології виробництва і ремонту транспортних засобів” (м. Оренбург, 1997 р.), “Автомобільний транспорт: тенденція розвитку, прогрес, технології, менеджмент і маркетинг” (м. Севастополь, 1998…2000 рр.) і міжнародних науково-практичних семінарах “Шляхи удосконалення технічної експлуатації і ремонту машин АТК” (м. Володимир, 1995…1999 рр.), III-й міській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харкова” (м. Харків, 1999 р.).

Публікації. Матеріали дисертації подано в одинадцятьох публікаціях: чотирьох статтях у наукових журналах, трьох у збірниках матеріалів і чотирьох у збірниках тез міжнародних конференцій і семінарів.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 164 сторінку основного тексту, 32 рисунки, 18 таблиць і чотири додатки. Список використаних джерел налічує 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність і новизну обраної теми, наведено загальну характеристику роботи, сформульовано мету і задачі досліджень, визначено основні напрямки їхнього розв'язання.

У першому розділі виконано аналіз тенденції розвитку й ефективності автосервісу високорозвинених країн. Показано, що ефективність діючих систем автосервісу істотно залежить від співвідношення підприємств різної потужності. З урахуванням цього розвинуті країни переорієнтувалися на реалізацію гнучкої і широкої мережі різноманітних за потужністю АСП - від найменших і середніх до великих і дуже великих. Аналіз ступеня обґрунтованості їх співвідношення підтвердив, що незважаючи на частковий збіг закономірностей розвитку в різних країнах (рис. 1), моделі і критерії оптимізації потужнісної структури підприємств автосервісної системи відсутні. Структура ж потужностей СТО СРСР була далека від раціональної й описати її визначеною залежністю практично неможливо (рис. 1, ламана лінія). Це стало наслідком пануючої в той період помилкової концепції: вважалося, що розвиток автосервісу доцільно вести на базі будівництва великих СТО. Основними перевагами їх є більш високі продуктивність праці і технологія ТО і ТР автомобілів. Проте не враховувалося, що будівництво великих станцій приводить до збільшення площі території, що обслуговується , а значить і зростання витрат власників автомобілів на поїздки до СТО. Тим самим ігнорувалася зацікавленість населення у наближенні СТО до місця проживання, що можна досягнути лише будівництвом АСП малої потужності.

Аналізом виявлено також неузгодженість закономірностей росту парку легкових автомобілів і АСП ряду промислових центрів України і СНД (рис. 2), що являється основним протиріччям між можливостями автосервісної системи і зростаючим об'ємом потреб у послугах. Крім того, оцінка ефективності АСП різної потужності (рис. 3, дані 1988 р.) підтвердила наступне: постів СТО.

Вище викладене підтверджує актуальність і необхідність розроблення науково-обгрунтованої методики формування раціональної структури АСП різної потужності автосервісної системи, визначеної територіально.

Другий розділ присвячено розробці методичних основ і теоретичних передумов стійкого розвитку автосервісної системи.

Аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду удосконалення потужнісної структури АСП таких систем свідчить, що методи модельного управління її формуванням, а також пошук раціонального співвідношення різних за потужністю підприємств в автосервісній системі заданої території практично відсутні.

На відміну від детерміністського підходу (опис автосервісної системи, її підсистем і елементів звичайно зводять до лінійних моделей), запропонований методичний підхід розглядає автосервіс як складну імовірнісну систему. Для вивчення її властивостей використано статистичний підхід. За результатами спостережень і вимірювань характеристик досліджуваної властивості встановлюється розподілення, параметри якого - це своєрідний “алфавіт”, що включає просторово-часову, інформаційну, енергетичну та документальну характеристики, рівень упорядкованості структури (відхилення системи від стійкої рівноваги). Вибір розподілення базується на розумінні механізму досліджуваних явищ в системі і факторів, що формують кінцеву мету її функціонування - задоволення потреб населення в перевезеннях індивідуальними транспортними засобами. На досягнення кінцевого результату, як показав виконаний аналіз, впливає більш 20-ти факторів. З достатнім ступенем достовірності оцінено вплив керованих факторів і прогнозовано основні напрямки підвищення ефективності автосервісних систем: поліпшення структури потужностей і дислокації АСП на заданій території (48%), використання високих технологій профілактики, діагностування, усунення несправностей і ремонту - ОРДУН (25%), а також сертифікація автосервісних послуг (20%). Відповідно до концепції стійкого розвитку автосервісної системи (рис. 4), при якому її прогрес відбувається на основі якості роботи оптимальної сукупності АСП при відносній стабілізації їх виробничо-технічної бази, робочу гіпотезу сформульовано так: “Систему автосервісу на заданій території варто розглядати не просто як випадкову сукупність автосервісних підприємств будь-якої потужності, а як теоретично обґрунтоване і математично визначене оптимальне співвідношення класів дрібних, малих, середніх і великих АСП, продиктоване законом інформаційного добору їх видів”.

На цій методичній основі здійснено комплекс досліджень для поліпшення структури автосервісних систем промислових центрів та по створенню перспективних (мм. Харків і Кабул). З метою досягнення збалансованості між потребами в автосервісних послугах і системою, що забезпечує їхнє задоволення, вирішено також задачі щодо оптимізації пропускної здатності виробничих зон діючих стаціонарних підприємств і чисельного складу мобільних автосервісних засобів (для обслуговування клієнтів “вдома”).

У третьому розділі приведено теоретичні дослідження характеристик розвитку потужнісної структури АСП автосервісної системи. На сучасному етапі гостра конкурентна боротьба робить обов'язковою умовою успішної торгівлі на ринку сервісних послуг організацію численних дрібних і малих автомайстерень (work-shop), міні-СТО, пунктів контролю і діагностики, профілактики й усунення несправностей, консультаційних, навчальних і автосервісних центрів, що функціонують на певній території як одне ціле.

Розробкою моделей автосервісних підприємств займалося багато вчених і дослідників. Значний внесок у вирішення цієї проблеми і становлення автосервісу внесли Ф.М. Авдонькін, І.М.Арінін, М.Я.Говорущенко, І.П.Курніков, І.А.Луйк, О.Д.Марков, В.І.Ляско, Г.М.Напольський, О.Г.Сєргєєв, Г.Ф.Фастовцев, А.М.Харазов, А.І. Хлявич, а також С.І.Андрусенко, Н.В.Бєлов, Ю.А. Богом'яков, В.М. Варфоломєєв, Т.Ш. Васадзе, А.П.Галкін, В.Г.Дажин,



1.0	АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ, СТРУКТУРИ, РОЗПОДІЛУ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ І
РОЗТАШУВАННЯ АСП ПО РАЙОНАМ ПРОМИСЛОВОГО ЦЕНТРА, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
1.1	ВИВЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ		1.2	ВИРОБЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ,
РОСТУ АВТОМОБІЛІВ І АСП, ОБ'ЄМУ СЕРВІСНИХ ПОСЛУГ		ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ, ПО-ЛОЖЕНЬ І МОДЕЛЬНОГО ЗОБРАЖЕННЯ СИСТЕМи
2.0	РОзрОбка анкети, вИбІр моделей системИ І ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ
2.1	МЕТОДИКА МОДЕЛЮ-		2.2	МЕТОДИКА СИС-		2.3	МЕТОДИКА
ВАННЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ АВТОСЕРВІСА ЯК КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ ТЕХНОЦЕНОЗУ		ТЕМНОГО МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ СТАЦІОНАРНОГО АВТОСЕРВІСНОГО ПІДПРИЄМСТВА		МОДЕЛЮВАННЯ ПОТРЕБИ В ПЕРЕСУВНИХ АВТОСЕРВІСНИХ ЗАСОБАХ
2.1.1	МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ		2.4	ФОРМУВАННЯ АНКЕТНИХ ДАНИХ ПО АСП,
ПАРАМЕТРІВ ХАРАКТЕ-РИСТИК АВТОСЕРВІСНОЇ СИСТЕМИ І ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ		ХАРАКТЕРИСТИК ПОТОКУ ЗАЯВОК НА АВТОСЕРВІСНІ ПОСЛУГИ, ВИБІР ЦІЛЬОВОЇ ФУНКЦІЇ І КРИТЕРІЇВ ОПТИМІЗАЦІЇ; РОЗРОБКА МОДЕЛЕЙ
3.0	ПРОГРАМА ВИКОНАННЯ МОДЕЛЬНОГО КОМП'ЮТЕРНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
3.1	ВИВЧЕННЯ		3.2	МОДЕЛЮВАННЯ		3.3	ОПТИМІЗАЦІЯ
ТЕХНОЦЕННО ЗІВ АСП І ОПТИМІЗАЦІЯ ЇХ ПОТУЖНІСНОЇ СТРУКТУРИ І СПІВВІДНОШЕННЯ В СИСТЕМІ		РОБОТИ СТАЦІОНАРНОГО АСП І ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ЗОНИ УСУНЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ		ПОТРЕБИ В ПЕРЕ-СУВНИХ АВТОСЕР-ВІСНИХ ЗАСОБАХ
3.4	АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ АВТОСЕРВІСНОЇ СИСТЕМИ
4.0	НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ ПОТУЖНІСНОЇ
СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВ АВТОСЕРВІСНОЇ СИСТЕМИ
4.1			4.2			4.3
РАЦИОНАЛЬНА ПОТУЖ-НІСНА СТРУКТУРА АСП І ОПТИМАЛЬНЕ СПІВВІД-НОШЕННЯ ЇХ ДЛЯ ПРО-МИСЛОВОГО ЦЕНТРУ		МЕТОДИКА ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ДІЮЧИХ АСП З УРАХУВАННЯМ ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТІВ		ПЕРСПЕКТИВНА СИСТЕМА ОПЕРАТИВНОГО АВТОСЕРВІС-НОГО УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЗДАТ-НІСТЮ, ТРАНСПОРТНОЮ І ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ АВТОМОБІЛІВ

Рис. 4. Загальна методика і алгоритм дослідження

Н.С.Зіяддулаєв, А.Л.Клєйнерман, А.А.Козлов, П.Б. Комов, Е.І. Кривенко,

А.Т. Лєбєдєв, М.А. Мастепан, Г.Ш. Муравкіна, І.Є. Муратов, В.А. Нємков,

С.В. Нікульшин, А.Д.Пашин, С.Н.Петроченков, І.І.Радченко, В.С.Скороход, С.А.Смирнов, С.Ж.Темергалієв, Р.Г.Хабібуллін, Є.Г.Яковенко та ін.

Аналіз і оцінка методів формування мережі, розмірів і ефективності функціонування АСП підтвердили, що існуючі економіко-математичні моделі дозволяли досліджувати показники СТО в просторі визначеної постановником розмірності. Задачі зводилися до пошуку кращого екстремуму, по якому, порівнюючи варіанти технічних рішень АСП, вибирали оптимальний для переходу на більш високу продуктивність або до нових організаційних форм технологічних процесів. Однак оптимізувати співвідношення підприємств різної потужності в автосервісній системі для заданої території за допомогою відомих моделей не вдається.

Для вирішення поставленої задачі знадобилася розробка моделей, які описують автосервісну систему як техноценоз (за Б.І.Кудріним), що визначає додаткову умову функціонування автосервісу: стійка структура потужностей будь-якого сімейства підприємств, утворюючих систему для певної території, підпорядковується об'єктивно існуючій закономірності, яку необхідно знайти.

При побудові моделі виходили з того, що сучасний сервіс, наприклад, України утворений множиною слабозв'язаних і слабовзаємодіючих між собою підприємств (більш 10³), із загальною кількістю постів порядку 5·10³, чисельністю працюючих 2·10⁴ і об'ємом автосервісних послуг 15· 10⁴ грн.

Згідно з теорією інформаційного відбору на сукупність АСП, як систему заданої території, накладається необхідна умова існування - сталість розвитку їх потужнісної структури. Сталість описується видовим розподіленням. Видом вважається АСП, що відрізняється якісними і кількісними показниками: характером послуг, чисельністю фахівців із вищою освітою і техніків, числом робочих постів, стендів, приладів і ін. За спільністю властивостей і ознак їм можна присвоїти певну таксономічну категорію, в яку об'єднуються однорідні АСП із певними ознаками, що стійко зберігаються в часі. Чисельність АСП одного виду в системі - це чисельність їхньої популяції (за аналогією з біологією). Усі АСП - елементи системи, об'єднані у популяціях утворюють ценоз технологічних об'єктів (техноценоз). Загальне число видів АСП визначається як їхня сума по класах

,

кількість АСП у вибірці

,

а число їх видів у класі

.

Теоретичними дослідженнями доведено, що розподілення АСП за видами найбільш точно апроксимується сімейством гіпербол:

, де , ,

з умови нормування; - імовірність наявності в системі виду АСП із чисельністю популяції . Співвідношення числа і видів АСП в автосервісній системі як функцію і можна виразити:

.

Для доказу єдиності видового розподілення АСП в системі показник виразили в залежності від їх числа в ній. Якісний аналіз підтвердив падіння при збільшенні числа АСП і відсутність вираженого максимуму. На підставі цього можна стверджувати, що формування автосервісних техноценозів обумовлено об'єктивними закономірностями, а тому представимо розробленою математичною моделлю.

У четвертому розділі подано методику анкетування автосервісних підприємств, програму й основні результати комп'ютерного експерименту. Анкета включала: перелік, трудомісткість і вартість виконуваних послуг з діагностування, обслуговування і ремонту автомобілів; кількість і характеристику стендів, приладів; постів ОР-1-2, Д-1-2 і УН; чисельність робітників, їхню кваліфікацію й освіту, найменування і координати підприємства. Анкетуванням охоплено 470 акредитованих підприємств м. Харкова й області, а також інших промислових центрів, що одержали сертифікати якості. Обстеження АСП проводилося незалежними експертами Харківського Центру метрології, акредитації і сертифікації. Банк вихідної інформації налічував 6600 даних. Системним моделюванням за допомогою програми STATISTIKA, версія 4.3, і кореляційно-регресивного аналізу виділені і описані автосервісні ценози побудовою рангових розподілень видів АСП за повторністю і видових розподілень чисельності популяцій підприємств по класах. Останні більш інформативні і дозволили спочатку знайти перший клас k=1, загальне число видів у якому w₁, а чисельність елементів - a₁w₁; потім - усі види АСП подані двома елементами (k=2, a₂=2, w₂=51, a₂w₂=102); далі - трьома і т.д. Результати моделювання (рис.5,6,7,8) свідчать про високу точність апроксимації і достатнє сходження досліджуваних та завбачених даних: (коефіцієнт кореляції - 0,965 - 0,989; критерій Ст'юдента - 16,9 - 25,9; похибка оцінки залежної змінної - 4,74 - 5,55%). Їх аналіз дозволив виявити ряд системних принципів формування автосервісу як техноценозу. Всі види АСП автосервісної системи об'єднуються в класи, кожен з яких визначається чисельністю популяції. Неоднорідний клас об'єднує види з однаковою чисельністю в популяції. Його номер - це чисельність популяції видів класу. Однорідний клас поданий численним видом із

,

де - точка перегину Н - розподілення, що розділяє неоднорідні й однорідні класи; 2R - число поверхів, об'єм усієї системи

Нумерація однорідних класів ведеться по мірі зменшення їхньої чисельності, починаючи із самого численного з усіх можливих. Кожний клас займає деякий поверх автосервісної системи. Об'єм поверху - добуток чисельності АСП класу на її номер; останній означає питомий об'єм системи, що займається АСП класу. Поверхи системи “заселяються” класами еволюційно знизу вверх, через що верхні поверхи можуть пустувати. Система утворює навколо себе буфер, де знаходяться резервні види АСП. “Заселення” поверхів ведеться видами з буфера і супроводжується ростом . При цьому показник змінюється в межах (після “заселення” усіх поверхів ).

Установлені слідуючи розподілення АСП за чисельністю: робітників -

y=-0.87+92.31(1/x),

спеціалістів відповідно з середньою та вищою освітою -

y=-2.99+100.12(1/x), y=-4.06+67.93(1/x);

стендів -

y=-7.60+75.60(1/x);

діагностичних приладів -

y=-6.44+57.21(1/x);

підйомників -

y=-1.56+49.33(1/x)

Встановлено, що апроксимуюча оптимальне співвідношення підприємств різної потужності автосервісної системи залежність описується рівнянням:

y=-4.85+129.57(1/x),

де - х - кількість робочих постів, y - кількість АСП відповідної потужності. Ступінь близькості чисельних значень показників підтвердила стійкість формування автосервісного техноценозу, тобто правильність математичної моделі для пошуку оптимальної потужнісної структури АСП автосервісної системи заданої території. Таке співвідношення є основою забезпечення стійкого розвитку і створення перспективних систем в умовах ринку.

У п'ятому розділі з урахуванням результатів дослідження і досвіду розвинутих країн вироблено системні принципи побудови в м. Кабулі перспективної автосервісної системи управління працездатністю, екологічною і транспортною безпекою легкових автомобілів(рис. 9):

- автосервісна система конкретного регіону, області і міста повинна створюватися з урахуванням вимог гіперболічного розподілення видів АСП за повторністю, що забезпечує їх раціональне співвідношення за потужністю;

- модель організації АСП повинна бути ув'язана з моделями автомобілів, що обслуговуються, і гнучко трансформуватися з урахуванням характеру і трудомісткості профілактичної підтримки їхньої працездатності на основі достовірної діагностичної інформації і вчасно реагувати (через зворотний зв'язок), щоб забезпечити підприємству достатній прибуток, а власнику автомобіля - його надійну і безпечну роботу;

- держава застосовує жорстке регулювання для захисту суспільних інтересів від шкідливого впливу на безпеку дорожнього руху і навколишнього середовища парку приватних легкових автомобілів за допомогою служб технічного контролю і діагностування на основі законодавчо-правової бази, що установлює вимоги до власників автомобілів;

- функції по інструментальному контролю, приладовому і стендовому діагностуванню, обслуговуванню, підтримці і відновленню працездатності легкових автомобілів із застосуванням високих технологій (ОРДУН) держава здійснює через органи ДАІ, а також делегує акредитованим АСП з наступним наглядом за їхньою діяльністю і якістю виконуваних робіт;

- при оптимізації пропускної здатності діючих АСП слід застосовувати критерій ефективності, що враховує ступінь завантаження АСП і обумовлює

- зростання інтенсивності заявок означає зниження якості послуг АСП, комплексними показниками якої є кількість несправних автомобілів, що обслуговуються системою та імовірність змушеного простою їх в профілактиці і ремонті.

Запропонований шлях дозволяє охопити якісним і комплексним автосервісним обслуговуванням усі легкові автомобілі без надмірних витрат бюджетних коштів на будівництво і функціонування АСП.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що з урахуванням об'єктивних закономірностей росту парку автомобілів існуюча структура потужностей підприємств автосервісної системи недосконала і тому в умовах ринкових відносин не забезпечує в повній мірі задоволення зростаючого об'єму послуг.

2. Вивчення впливу різних факторів підтвердило, що підвищення ефективності роботи автосервісних систем може бути досягнуто за рахунок поліпшення потужнісної структури і дислокації їх підприємств (48%), використання високих технологій профілактики, усунення несправностей та ремонту з застосуванням діагностики (25%), а також сертифікації послуг (20%).

3. В роботі вирішується проблема підвищення ефективності автосервісу шляхом теоретичного обґрунтування раціонального співвідношення кількості різних за потужністю підприємств системи визначеної території, що створює умови для її сталого розвитку.

4. Виконані дослідження процесу формування автосервісу, як імовірної системи підтвердили, що таку систему для конкретного регіону, області, району, міста слід розглядати не просто як випадкову сукупність будь-яких за потужністю автосервісних підприємств, а як теоретично обґрунтоване і математично визначене оптимальне співвідношення дрібних, малих, середніх і великих АСП, продиктоване законом інформаційного відбору їх видів.

5. Розроблено моделі формування сукупної множини підприємств системи, як техноценозу, що забезпечують вимоги гіперболічного розподілення видів за повторністю і дозволяють визначити їх раціональну потужнісну структуру, чим забезпечується її стійкий розвиток.

6. Узагальнення результатів комп'ютерного дослідження характеристик автосервісних техноценозів ряду промислових центрів України дозволяють рекомендувати раціональну потужнісну структуру підприємств, що повинна включати 35% АСП із 2 - 5 робочими постами, 25% - із 6 - 9 постами, 20% - із 10 - 12 постами, 10% - із 13 - 15 постами, 8% - із 16 - 20 постами і 2% - більше 20 постів.

7. Для встановленої інфраструктури АСП удосконалено моделі і методики оптимізації пропускної здатності зони усунення несправностей діючих стаціонарних АСП та кількості робочих постів пересувних діагностичних та профілактичних пунктів з забезпеченням достатнього прибутку підприємства і мінімізацією втрат власників автомобілів.

8. Розроблено схему перспективної автосервісної системи управління працездатністю, транспортною і екологічною безпекою легкових автомобілів, що завдяки використанню високих технологій ОР-Д-УН дозволяє знизити кількість ДТП на 15%, а токсичні викиди - на 20%, сумарні втрати від простою постів - на 18 %, а втрачений прибуток клієнтів - на 37%.

9. Результати наведеного дослідження використані для підвищення ефективності роботи діючих підприємств автосервісу м. Харкова та проваджені в навчальний процес кафедри системотехніки і діагностики транспортних машин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Саед Юсоф. Методика и модель оптимизации пропускной способности зоны устранения неисправностей автосервисного предприятия. Вестник ХГПУ, выпуск 51. - Харьков: ХГПУ, 1998. - С. 129-134.

2. Гогайзель А.В., Саед Юсоф, Мельник С.В. Системное моделирование и оптимизация параметров автосервисных систем для их устойчивого развития. Вестник ХГПУ, выпуск 62. - Харьков: ХГПУ, 1999. - С. 106-117. (особистий внесок 50%)

3. Гогайзель А.В., Саед Юсоф, Мельник С.В., Пушкарев О.А. Оптимизация пропускной способности автосервисных предприятий // Вестник ХГАДТУ, № 10. - Харьков: РИО ХГАДТУ, 1999. - С. 77-79. (особистий внесок 30%)

4. Гогайзель А.В., Саед Юсоф, Танцюра А.П., Евченко А.А. Проблемы создания и управления автосервисными системами крупных городов. Вестник ХГПУ. Выпуск 97 . - Харьков: ХГПУ, 2000. - С. 198-202. (особистий внесок 50%)

Додаткові публікації

1. Саед Юсоф. Универсальная модель организации мини-модулей автосервисных систем // Тез. докл. научн. семинара “Пути совершенствования технической эксплуатации и ремонта машин АТК” - Владимир: ВГУ, 11-13 октября 1995. - С. 29.

2. Саед Юсоф, Гогайзель А.В. Комплексный критерий качества сертифицированных услуг по обслуживанию и ремонту автомобилей // Тез. докл. III междунар. научн.-техн. конференции “Концепция развития и высокие технологии производства и ремонта транспортных средств в условиях постиндустриальной экономики” - Оренбург: ОГУ, 1997. - С. 97-98. ( особистий внесок 50%)

3. Саед Юсоф, Гогайзель А.В. Оптимальное управление структурой модулей автосервисной системы // Тез. докл. междунар. научн.-практ. семинара. - Владимир: ВГУ, 29-30 октября 1997. - С. 61-62. (особистий внесок 45%)

4. Гогайзель А.В., Саед Юсоф. Новая концепция развития и модели автосервисной системы // Материалы III междунар. научно-техн. конф. “Автомобильный транспорт: тенденция развития, высокие технологии, менеджмент и маркетинг”. Севастополь, 14-17 сентября 1998. - С. 51-55. (особистий внесок 30%)

5. Саед Юсоф. Модели оптимизации численного состава мобильных автосервисных средств и качества услуг // Материалы III междунар. научно-техн. конф. “Автомобильный транспорт: прогресс, технологии, кадры”. - Севастополь: СевГТУ, 16-20 сентября 1999. - С. 51-55.

6. Мельник С.В., Саед Юсоф. Мониторинг устойчивого развития автосервисной системы Харьковского региона. Вестник Харьковского университета № 456. Серия: “Актуальные проблемы современной науки в исследованиях молодых ученых г.Харькова”. Ч. 2. - Харьков: ХНУ, 2000. - С. 236-240. (особистий внесок 50%)

7. Гогайзель А.В., Мельник С.В., Саед Юсоф. Методология и теория устойчивого развития автосервиса в условиях природно-ресурсных ограничений // Материалы IV междунар. научно-техн. конф. “Автомобильный транспорт: проблемы и перспективы”. - Севастополь: СевГТУ, 4-8 сентября 2000. - С. 83-89. (особистий внесок 40%)

Размещено на Allbest.ru

...