Фізико-технічні основи свердловинних геотехнологій з керованим тріщиноутворенням

В основному це методи розриву ПЗП, створення високої температури в ній, а також комплексні технології (термогазохімічна обробка, гідрокислотний розрив, метод депресій-репресій, електроімпульсний метод тощо). Ефективність кожного методу визначається його енергетичними характеристиками і відповідно радіусом необоротної зміни проникності ПЗП, а також тривалістю збереження необоротних змін колекторських властивостей ПЗП і флюїду. Вибір конкретного методу інтенсифікації роботи визначається початковими і очікуваними даними по дебіту або приймальності свердловини. Для підвищення продуктивності низькодебітних свердловин глибиною 2…5 км бажано застосовувати відносно дешеві імпульсні методи для забезпечення окупності робіт. Іншим критерієм для вибору потрібної технології ПЗП є селективність - спрямованість обробки, бо більшість нафтогазових покладів характеризуються складною геологічною будовою і необхідністю керованої зміни колекторських властивостей порід ПЗП по пласту.

Принцип керованого руйнування покладено в основу впроваджених вибухових технологій.

Впровадження робіт виконувалось в нафтогазових свердловинах НГВУ “Надвірнафтогаз”, нафтових свердловинах НГВУ “Мамонтовнефть”, газових і нафтових свердловинах НГВУ “Чернігівнафтогаз”, “Полтаванафтогаз”, АТ “Уренгойгазпром”, нагнітальних і нафтових свердловинах НГВУ “Охтирканафтогаз”.

Проводилися експерименти двох типів: одноразова обробка свердловини торпедою з двох-трьох зарядів і дворазове торпедування торпедами з трьох, двох або трьох і двох зарядів. При цьому друга торпеда розміщувалась від першої на відстані (0…4-6) lo (lo - довжина першої торпеди). Результати експериментів показали, що при одноразовому торпедуванні дебіт нафтової (нафтогазової) свердловини збільшується в середньому в 1,4-1,8 раз по нафті, а після дворазового - в 1,8-3 рази. Ефективність обробки нагнітальних свердловин дворазовим торпедуванням вища (збільшення приймальності в 3-6 разів), а газових - найбільша (збільшення продуктивності в середньому 5-10 разів).

Окремі результати показали, що технологія може бути застосована як метод освоєння бурових, законсервованих свердловин і після їх капітального ремонту.

На рис. 6, а показана динаміка дебіту газової свердловини № 42 Талалаєвського родовища НГВУ “Чернігівнафтогаз”, а на рис. 6, б - динаміка дебіту нафтової свердловини № 2 Суходолівського родовища НГВУ “Полтаванафтогаз”. Торпедування 42-ї свердловини здійснювалось однією секційною торпедою з комплектуючих торпеди ТШТ-65/70. Торпедування 2-ї свердловини - двостадійне із застосуванням комплектуючих з фугасних торпед ТШТ-65/70 і ТШТ- 84.

Застосування методу на обводнених свердловинах показало, що він може бути застосований лише при певному, меншому,ніж критичний, ступені обводнення. В протилежному випадку обробку потрібно проводити з попередньою ізоляцією водоносних прошарків.

Запропоновані і частково впроваджені вибухово-хімічні методи інтенсифікації видобутку природних вуглеводнів.

В основному використовувалась конструкція торпеди, зображена на рис. 5,б. На окремих об'єктах - конструкція зображена на рис. 5, а і шашки із комплектів торпед ТШТ 20/25 та ін. Всього на родовищах ВАТ “Укрнафта” оброблено 23 свердловини. Стабільність результатів підтверджена кількістю обробок і різноманітністю умов. Лише при відхиленнях від проектних параметрів спостерігалось різке зниження ефективності технології.

Для оцінки трішиноутворення в обсадній колоні при розповсюдженні гідроударної хвилі (ГУХ) по свердловинній рідині використано енергетичний підхід. Для цього енергія, що переноситься ГУХ Еув прирівнювалася енергії, яка йде на деформування обсадної труби свердловини:

де , d - товщина труби; l - довжина хвилі (l=сt); с - швидкість звуку в рідині; t - час дії тиску в хвилі; Ro - середній радіус труби.

Напруги розтягу середнього кола труби розраховуються за формулою:

,

де [s] - допустима напруга на розрив для сталі.

Для цементного кільця умова міцності у вигляді деформаційного критерію має такий вигляд:

Розрахунок для двошарової системи “внутрішня сталева” труба - цементне кільце шириною 3...5Ч10-2 м з усередненими пружними характеристиками Н/м за формулою (4), і з використанням інших інженерних оцінок показав, що критичні деформації, які приводять до руйнування цементного кільця при вибухах зарядів 2,5…4 кг при якісному цементуванні спостерігаються на відстані до 3…3,5 м, при неякісному цементуванні - на відстанях до 4…5 м.

Запропоновано два методи локалізації тріщин в затрубному цементі свердловини:

- створенням локалізуючих отворів, або щілин обережним розкриттям ПЗС над (під) зоною вибухової обробки, наприклад, корпусними кумулятивними, перфораторами;

- установкою над (під) торпедою локалізаторів найпростіших конструкцій.

Спеціальна увага була приділена питанням безпеки проведення прострільно-вибухових робіт. Розглянуті основні причини ускладнень, які виникають при проведенні прострільно-вибухових робіт в свердловинах. Сформульовані вимоги до основних конструкційних і вибухових елементів торпед, перфораторів і апаратів розриву пластів, які б зводили до мінімуму можливість виникнення ускладнень і аварійних ситуацій, а також можливі випадки травматизму. Розроблені рекомендації по дотриманню безпеки прострільно-вибухових робіт ввійшли до керівних документів, які прийняті ВАТ “Укрнафта” до використання у виробничому процесі нафтогазовидобутку: “Инструкция по обращению с торпедой ТФ1-65-150-000” (затверджена 12.01.1995 р.); “Інструкція по дилатансійному торпедуванню нафтогазових і нагнітальних свердловин” (затверджена 12.12.1997 р.); “Проект дилатансійного торпедування нафтогазових і нагнітальних свердловин (типовий) (затверджений 17.09.1996 р.).

В результаті впровадження розроблених рекомендацій по підвищенню ефективності вибухових методів підвищення продуктивності нафтогазових і нагнітальних свердловин на родовищах України, було отримано додатково 11211,9 т нафти, 1343 т газоконденсату, 13792,1 тис. м3 природного газу. Економічний ефект від впровадження вибухових технологій на родовищах нафти і газу України за 1997-1998 р. склав 1042,6 тис. гривень і Росії - 869 тис. рублів в цінах 1990 р.

По результатам впроваджу вальних робіт додатковий щомісячний видобуток нафти НГВУ “Охтирканафтогаз” в 2000 р. складає 3300...5100 т/місяць.

Висновки

Основні наукові результати, висновки і рекомендації, отримані при виконанні досліджень на різних стадіях їх проведення полягають в наступному.

1. В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-технічної проблеми розробки імпульсних методів інтенсифікації гідродинамічних процесів навколо свердловини шляхом керованого розкриття і руйнування порід пласта при видобутку твердих, рідких і газоподібних корисних копалин для підвищення продуктивності свердловин в умовах малопотужних продуктивних пластів поблизу границь розділу порід і флюїдів з використанням енергії горіння і вибуху з розробкою селекційних торпед, локалізаторів свердловинного вибуху, спеціальних перфораторів і апаратів для спрямованого розриву пласта.

2. На основі аналітичного огляду науково-технічної інформації встановлено, що вивчення необоротних змін властивостей порід при динамічних навантаженнях проводилося в основному для крихких кристалічних порід. Їх основа - догранична дилатансія породи на рівні кристалів і мікропустот між ними. Локальне руйнування крихких, квазікрихких і пластичних порід не вивчалася. Не досліджувалися питання про кількість тріщин, утворюваних при імпульсному гідро-, газорозриві і слабких вибухах при різноманітних швидкостях навантаження стінок свердловини, про вплив конструкції заряду і геометрії області навантаження навколо початкової тріщини або надрізу на характер руйнування, практично не досліджувались залежності порогового тиску руйнування від швидкості навантаження стінок свердловини і початкової тріщини, мало досліджені процеси розповсюдження окремих тріщин імпульсного гідрогазорозриву в породах різної крихкості і пластичності; відсутні достовірні дані про руйнування гірських порід при внутрішньотріщинному вибуху, про руйнування попередньо напружених гірських порід при імпульсному гідрогазорозриві.

Вирішення сформульованої проблеми полягає в наведенні в привибійній зоні пласта (ПЗП) спрямованих тріщин і зон розущільнення за межами зруйнованих областей. Наведення тріщин і зон розущільнення в ПЗП пов'язане з застосуванням свердловинних і тріщинних зарядів горючих і вибухових речовин. Вперше експериментально установлено, що при слабких вибухах, а саме: при горінні в свердловині зарядів конденсованих і газоподібних горючих речовин, при вибухах бризантних зарядів з інертними оболонками і відсутності або наявності радіальних концентраторів напруг (надрізів, тріщин, перфораційних отворів тощо) в привибійній зоні свердловини (ПЗС) утворюються поодинокі радіальні тріщини. При швидкостях навантаження проміжних між квазістаціонарним гідророзривом і вибуховим руйнуванням (109ЈЈ1015 Па/с) кількість найбільших радіальних тріщин росте за законом близьким до параболічного. При наявності дископодібної тріщини на стінці свердловини і підриванні кільцевих зарядів напроти неї утворюється дископодібна тріщина в пласті. При зміщенні джерела імпульсного навантаження (дископодібного, або кільцевого заряду) від площини початкової дископодібної тріщини на стінках свердловини з'являються додаткові радіальні тріщини.

3. Вперше експериментально встановлено, що швидкості тріщин при всіх видах імпульсного навантаження стінок свердловини або тріщини максимальні на старті, причому стартова швидкість тріщини зростає з ростом швидкості навантаження від 5...60 м/с (гідророзрив) до граничних швидкостей при вибуховому руйнуванні (0,38 С1, де С1 -швидкість повздовжніх хвиль).

Режим руху рідини в тріщині і фільтраційні втрати необхідно уточнювати експериментально. Кінцеві розміри тріщин при імпульсному гідрогазорозриві малов'язкою рідиною і газом пористих гірських порід і модельних матеріалів лінійно ростуть в часі. При нагнітанні в'язкої рідини, в режимі гідророзриву пористих крихких порід ріст кінцевих розмірів тріщин відбувається за нелінійним законом, характер якого обумовлений в'язким опором ламінарного руху флюїду по тріщині. Нелінійність росту розмірів тріщин газогідророзриву в пластичних породах обумовлена стисливістю породи і утворенням порожнини навколо осередку імпульсного тиску. При збільшенні в'язкості руйнування і міцності гірських порід при інших рівних умовах знижуються середні швидкості тріщин гідророзриву та їх кінцеві розміри в діапазоні швидкостей навантаження 0,5Ч109…0,5Ч1010 Па/с.

При енергетичній еквівалентності бризантного і газового або порохового заряду розмір зони радіальних тріщин в останньому випадку в 2-4 рази більший, ніж при вибуховому руйнуванні.

В умовах попереднього напруженого стану основне зменшення розмірів тріщин імпульсного газорозриву (Ј1011 Па/с) відбувається при збільшені гірського тиску від 0 до 20 МПа, імпульсного розриву - при збільшенні гірського тиску від 0 до (0,1…0,2)рm (pm - амплітуда тиску в імпульсі ).

Основні параметри імпульсного розриву продуктивного пласта (глибина і ширина тріщин) залежать в більшому ступені від термодинамічних характеристик генератора тиску в свердловині (часу і тиску нагнітання), ніж від в'язкості флюїду, що нагнітається для промислових рідин розриву.

4. Вперше теоретично обгрунтовано і експериментально доведено, що режим руху в'язких промислових рідин (mі600 мПаЧс) по тріщині при імпульсному ГРП - ламінарний, малов'язких рідин (mЈ10 мПаЧс) і газів при імпульсному гідро- і газорозриві - перехідний від ламінарного до турбулентного, або турбулентний, продуктів детонації газів і ВР - турбулентний і нестійкий. Це використано для проектних розрахунків розповсюдження тріщин імпульсного ГРП в масиві шляхом точного вибору коефіціенту опору руху флюїду по тріщині.

Експериментально показано, що рух рідини по тріщині в процесі гідророзриву відбувається з швидкостями ~ 5…60 м/с, вибуховий розпад ацетилено-повітряної суміші в тріщині з осьовою симетрією відбувається в режимі розповсюдження хвилі нестаціонарного горіння із швидкістю D=600-800 м/с. Детонація конденсованої ВР (ТЕН) в початковій тріщині розповсюджується в нестаціонарному режимі із швидкістю D”1500-3500 м/с (при товщині заряду, близькій до критичної).

5. Експериментально установлена і теоретично підтверджена залежність критичних параметрів руйнування порід від швидкості навантаження в осередку горіння чи вибуху, виду і розміру початкової тріщини. Час затримки старту тріщини розриву збільшується із зменшенням швидкості навантаження. Залежність індукційного періоду докритичного росту трішини від середнього тиску, діючого в осередку вибуху (горіння) аналогічна кривим довговічності для монолітних гірських порід. Пороговий тиск руйнування зменшується з ростом початкових тріщин; чим більша швидкість навантаження, тим сильніша залежність порогового тиску руйнування від величини початкових тріщин.

6. Експериментально показано, що під час детонації конденсованих вибухових речовин в тонкій щілині з гострою тріщиною руйнування породи характеризується утворенням магістральних тріщин в околі вершини початкової тріщини і боковим руйнуванням її берегів. Кількість магістральних тріщин та інтенсивність бокового руйнування збільшується з ростом швидкості детонації ВР і для крихких гірських порід визначається міцністю і величиною гірського тиску. Існує певна критична швидкість розповсюдження хвилі детонації вздовж заряду, при якій починається руйнування на берегах початкової тріщини.

7. Теоретично доведено і підтверджено практикою вибухових робіт, що при підземному вибуху поодинокого заряду, на невеликих глибинах залягання пласта (НЈ200-400 м) і групи зарядів на інших глибинах відбувається знеміцнення і розущільнення порід в масиві за межами зруйнованої породи шляхом зміни розмірів мікро- і макротріщин в фазі розтягуючих напруг вибухової хвилі а також при умові взаємодії хвиль стиснення з границями розподілу пластів або між собою від сусідніх зарядів шляхом створення полів зсувних напруг навколо свердловини. Розміри зон знеміцнення визначаються параметрами вибухових хвиль і характеристиками породи і початкового напруженого стану. Створення необхідної інтенсивності і тривалості зсувних напруг в зонах взаємодії вибухових хвиль забезпечується нерівновеликими по масі зарядами, різними моментами їх підривання і параметрами детонації ВР в сусідніх зарядах.

8. Розроблені рекомендації по використанню енергії горіння і вибуху для:

- створення спрямованих початкових концентраторів напружень в стінках свердловини спеціальними перфораторами і торпедами;

- безвибухового обережного вторинного розкриття пласта піроструминними перфораторами;

- створення зон локального руйнування в пластах, складених із крихких і квазікрихких порід середньої і високої щільності підриванням секційних торпед;

- створення зон спрямованого розриву в пластах, складених із квазікрихких (заглинизованих) і пластичних гірських порід при наявності поблизу границь розділу флюїдів, зокремав нафтових облямівках спеціальними генераторами тиску;

- обмеження областей тріщиноутворення в обсадних колонах.

9. Використання розроблених рекомендацій в промисловості здійснено для підвищення ефективності вибухових методів інтенсифікації видобутку нафти і газу в нафтогазовій галузі України і дослідження їх на свердловинах ВАТ “Укрнафта” і ряду нафтогазовидобувних підприємств Росії.

Закономірності знеміцнення обмежених об'єктів із геоматеріалів при вибуху та імпульсному пробиванні використані для розробки безбурового методу розкриття масивних залізобетонних об'єктів осесиметричними кумулятивними зарядами.

Закономірності деформування металевих пластин і оболонок при високошвидкісному їх руйнуванні лінійними зарядами використані на об'єктах ВПК колишнього СРСР при проектуванні спеціальних зарядів.

Методи підвищення безпеки вибухових робіт і попередження аварій, засоби захисту від уражаючих чинників вибуху застосовані в розроблених нових технологіях ведення робіт в геотехнологічних свердловинах і на будівництві.

Методика розрахунку параметрів вибухових робіт з врахуванням структури і вихідних властивостей порід-колекторів в масиві, методика постадійного розущільнення порід-колекторів в привибійній зоні пласта впроваджена і використовується на підприємствах ВАТ “Укрнафта”, АТ “Юганскнефтегаз” та інших підприємствах Росії, що займаються нафтогазовидобутком.

Технологія струминного імпульсного розкриття і розриву пластів доведена до стадії дослідно-промислових випробувань передана АТ “Юганскнефтегаз”, визначені потенційні її споживачі.

Технологія різки труб в свердловинах з локалізацією осередку вибуху і безбурового вибухового розкриття масивних залізобетонних об'єктів з захистом наземних споруд від дії вибуху використана у виробничому процесі НІЦ “Матеріалообробка вибухом” при ІЕЗ ім. Е.О. Патона відповідно для різки труб в геотехнологічних свердловинах і реконструкції наземних сховищ паливно- мастильних матеріалів в/ч 29221 Міноборони СРСР.

10. Додатковий видобуток нафти і газу від впроваджень нових вибухових технологій на родовищах нафти і газу України склав 11211,9 т нафти, 1343 т. газоконденсату і 13792,1 тис. м3 природного газу. Економічний ефект від впровадження вибухових технологій на родовищах нафти і газу України за 1997-1998 р.р.склав 1042,6 тис. гривень і Росії - 869 тис. рублів в цінах 1990 р.

По результатам впроваджувальних робіт в 1999-2000 р.р. середній додатковий щомісячний видобуток нафти НГВУ “Охтирканафтогаз” в 2000 р. складає 3300...5100 т/місяць.

Основний зміст дисертації опубліковано в роботах

1. Михалюк А.В, Войтенко Ю.И. Импульсный разрыв пород - К.: Наук. думка, 1991. - 204 с.

статті, авторські свідоцтва і патенти

2. Войтенко Ю.И. Физические основы управления разрушением при гидроразрыве пород // Теория и практика совершенствования взрывных работ: Зб. наук. пр. - К.: Наук. думка, 1988. - С. 64-69.

3. Войтенко Ю.И. Гидроразрыв серных руд в условиях подземной выплавки // Горные породы при динамических нагрузках: Зб.наук. пр. - К.: Наук. думка, 1988. - С. 82-88.

4. Войтенко Ю.И., Михалюк А.В, Токарчук А.В. Импульсный гидроразрыв пористой среды // Прикл. механика и техн. физика. - 1992. - № 1. - С. 98-102.

5. Войтенко Ю.И., Пушня Н.И. Экспериментальное исследование внутренней баллистики струйных аппаратов разрыва пород // Нетрадиционные технологии взрывных работ: Зб.наук.пр. - К.: Наук. думка. - 1993. - С. 13-16.

6. Войтенко Ю.И., Михалюк А.В. Трещинообразование в призабойных зонах скважин при газовых взрывах // Доповіді НАН України. - 1994. - № 12. - С. 103-106.

7. Войтенко Ю.И., Кукшин В.Д., Белоиван А.Ф. Деформирование прямоугольной пластины при взрывной кумулятивной резке // Проблемы прочности. - 1995. - № 6-7. - С. 43-48.

8. Войтенко Ю.И. Особености разрушения твердых сред при слабых взрывах // Физика горения и взрыва. - 1995. - № 4. - С. 100-108.

9. Войтенко Ю.И., Захаров В.В. Разрушение объемных образцов ПММА при газовых взрывах // Проблемы прочности. - 1995. - № 8. - С. 82-87.

10. Войтенко Ю.И., Кукшин В.Д. Пластическая деформация и разупрочнение преграды при высокоскоростном проникании клиновидного ударника // Проблемы прочности. - 1996. - № 7. - С. 43-48.

11. Войтенко Ю.И. О количестве радиальных трещин в ПММА при взрыве скважинного заряда // Физика горения и взрыва. - 1996. - № 2. - С. 143-145.

12. Войтенко Ю.И. О времени задержки старта трещины разрыва при разрушении неметалических материалов // Проблемы прочности. - 1997. - № 1. - С. 133-137.

13. Нова технологія інтенсифікації видобутку нафти і природного газу із застосуванням енергії вибуху/ Михалюк А.В., Войтенко Ю.І., Лігоцький М.В., Бойчук І.Я., Васьків О.В. // Нафтова і газова промисловість. - 1997. - № 4. - С. 24-27.

14. Войтенко Ю.И. Импульсный гидроразрыв хрупких и пластичных горных пород и пути его усовершенствования // Физ. - техн. пробл. разраб. полез. ископаемых - 1997. - № 4. - С. 50-58.

15. Колодий В.И., Войтенко Ю.И. Динамические нагрузки на крепь скважины при воздействии внешней взрывной волны // Физ. - техн. пробл. разраб. полез. ископаемых. - 1997. - № 5. - С. 34-41.

16. Войтенко Ю.И. Деформирование прямоугольной пластины при разрушении ее взрывами удлиненных зарядов разных конструкций // Проблемы прочности. - 1998. - № 6. - С. 85-90.

17. Впровадження вибухової технології інтенсифікації видобутку нафти і газу на східних родовищах АТ “Укрнафта” / Войтенко Ю.І., Михалюк А.В., Лігоцький М.В., Щелінський М.О., Назарук С.В. // Нафтова і газова промисловість. - 1998. - № 4. - С. 26-28.

18. Войтенко Ю.І. Шляхи підвищення безпеки при веденні прострільно-вибухових робіт в нафтогазових свердловинах // Праці ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з охорони праці. - К.: Комітет по нагляду за охороною праці, 1998. - С. 307-311.

19. Войтенко Ю.И. Управление гидроразрывом пород применительно к дегазации угольных пластов // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1999. - № 1. - С. 33-36.

20. Войтенко Ю.І. Підвищення ефективності вибухово-прострільних робіт при видобутку нафти і природного газу // Нафтова і газова промисловість. - 1999. - № 6. - С. 34-35.

21. Войтенко Ю.І. Про вплив гірського тиску на параметри тріщиноутворення в привибійних зонах свердловин при газових вибухах // Вісник Київського політехнічного інституту. Серія: Гірництво. - К.: НТТУ КПІ, 1999. - С. 76-83.

22. Войтенко Ю.И., Поплавский В.А. Кинетика трещин в объемных образцах ПММА при внутреннем динамическом нагружении // Проблемы прочности. - 1999. - № 1. - С. 86-94.

23. Войтенко Ю.И., Ткачук К.Н. Об изменении свойств геофизической среды при подземных взрывах // Физ. - техн. пробл. разраб. полез. ископаемых. - 1999. - № 3. - С. 45-50.

24. Войтенко Ю.І. Тріщиноутворення в експлуатаційній колоні при внутрішньосвердловинному горінні та вибухах // Проблеми охорони праці в Україні. Вип. 2 - Київ.: вид-во ННДІОП. - 2000. - С. 136-142.

25. А.с. 1540368 СССР, МКИ Е 21 37/00 Способ подземного выщелачивания полезных ископаемых / Лысюк Н.А., Михалюк А.В., Лобода Н.И., Войтенко Ю.И. (СССР).- № 4372631/03; Заявл. 8.02.1988. ДСП.

26. А.с. 1554542 СССР, МКИ Е 21 В 43/263 Скважинное устройство для направленного трещинообразования / Войтенко Ю.И., Михалюк А.В. (СССР).- № 4483095/03; Заявл. 17.06.1988. ДСП.

27. А.с. 1628613 СССР, МКИ Е 21 В 43/263 Скважинное устройство для разрыва пластов / Войтенко Ю.И., Кошколда К.Н., Михалюк А.В., Пушня Н.И. (СССР).- № 4703011/03; Заявл. 11.04.1989. ДСП.

28. А.с. 1639203 СССР, МКИ F 42 D 7/00 Способ отделения горных пород от массива / Войтенко Ю.И., Михалюк А.В. (СССР).- № 4665579/03; Заявл. 13.02.89. ДСП.

29. А.с. 1658017 СССР, МКИ G 01 N 3/10 Способ определения динамической трещиностойкости материала / Войтенко Ю.И., Михалюк А.В., Войтенко В.Л. (СССР).- № 4675906/28; Заявл. 11.04.91; Опубл.23.06.91, Бюл № 23 - 1 с.

30. А.с. 16939222 СССР, МКИ Е 21 В 26/43 Устройство для разрыва пластов в скважинах / Войтенко Ю.И., Пушня Н.И. (СССР).- № 47571801/03; Заявл. 18.09.1989. ДСП.

31. А.с. 1722083 СССР, МКИ Е 21 В 43/263 Способ направленого трещинообразования в скважине / Войтенко Ю.И., Михалюк А.В., Белоиван А.Ф. (СССР).- № 47152703/03; Заявл. 7.07.1989. ДСП.

32. А.с. 1739702 СССР, МКИ Е 21 В 43/263 Способ взрывной обработки скважин и устройство для его осуществления / Войтенко Ю.И., Михалюк А.В., Артемьев В.Н. (СССР).- № 4818207/03; Заявл. 4.04.1990. ДСП.

33. А.с. 1750340 СССР, МКИ Е 42 D 7/00 Устройство для создания трещин в стенках скважин / Войтенко Ю.И., Михалюк А.В., Писарев Ю.А., Складчиков Г.Г. (СССР).- № 4804536/03; Заявл. 19.03.1990. ДСП.

34. А.с. 1820663 СССР, МКИ Е 21 В 43/263 Устройство для направленного щелеобразования в скважинах / Войтенко Ю.И., Белоиван А.Ф., Пушня Н.И. (СССР).- № 4880845/03; Заявл. 28.11.1990. ДСП.

35. Патент 2060380 РФ, МКИ Е 21 В 43/263 Способ дилатансионного торпедирования скважин и торпеда для его осуществления / Войтенко Ю.И., Михалюк А.В., Чуриков В.А., Кукшин В.Д. (UA).- № 5043735/03; Заявл. 25.03.1992; Опубл. 19.06.96; Бюл. № - 2 с.

36. Рішення по заявці № 98063203 Україна, МПК 6 Е 21 В 43/11 Спосіб вибухової обробки свердловин / Войтенко Ю.І., Михалюк А.В., Лігоцький М.В., Бульбас В.М., Хотульов Г.П., Абрамов Ю.Д., Гаркот В.С., Лилак М.М. (Україна); ВАТ Укрнафта.- № 98063203; Заявл. 19.06.1998.

37. Вершинин Ю.Н., Михалюк А.В., Войтенко Ю.И., Пушня Н.И.. Техника и технология импульсного разрыва пластов: Препр. / АН Украины. Ин-т геофизики. Миннефтепром СССР. Главтюменьнефтегаз. - К.: 1988. - 35 с. ДСП.

38. Михалюк А.В., Войтенко Ю.И. Импульсный гидроразрыв горных пород // Труды Международ. конф. по механике горных пород - М.: ИПКОН, 1993. - С. 98.

39. Войтенко Ю.І., Лігоцький М.В., Михалюк А.В. Впровадження технології дилатансійного торпедування свердловин на родовищах АТ “Укрнафта” // Матеріали 5-ї Міжнарод. конф. “Нафта і газ України” - Том 2. - Полтава: УНГА, 1998. - С. 150

Размещено на Allbest.ru