Размещено на http://www.allbest.ru/

Ремонт кривошипно-шатунного механізму ВАЗ-2108

Вступ

ВАЗ-2108 випускався Волзьким автомобільним заводом. В цей час не випускається. Випускається її наступниця -- 2113, яка зовні відрізняється від 2108 зміненою формою передка (крила, капот, оптика), іншими бамперами, наявністю пластикових накладок на порогах і спойлером на задній двері.

Автомобіль ВАЗ-2108 вперше з'явився в 1984 році. Ця модель з трьохдверним кузовом хетчбек стала воістину епохальною подією не тільки для Волжського автозаводу, але і для вітчизняних автоаматорів. Запропоновано було іменувати її на внутрішньому ринку -- «Супутником», але назва не прижилася і врешті-решт затвердилося експортне -- «Самара». Модель ВАЗ-2108 Спутник / Lada Samara поклала початок масовому випуску в країні передньопривідних легкових автомобілів. Автомобіль вийшов, звичайно, надійніший у керуванні, безпечний і економічний у порівнянні з класичними «Жигулями». Корозійна стійкість кузова також стала об'єктивно краще.

У новинку було все: передньопривідна компоновка, кузов хетчбек, поперечне розташування двигуна, безконтактна система запалювання, передня підвіска типу McPherson, рейкове рульове управління, тросовий привід зчеплення, пластмасові енергопоглинаючі бампери. Автомобілі перших випусків страждали, як прийнято, «дитячими хворобами», які завод усував прямо по ходу виробництва, на споживачах. Особливо дошкуляли тоді недовговічні і дефіцитні компоненти системи електронного запалювання (особливо рання модель комутатора 36.3734). Втім, і карбюратори типу -- «Солекс» особливо розслабитися не давали (і не дають досі), не кажучи вже про стійки, знос чохлів і самих шарнірів рівних кутових швидкостей, «гримлячі» передня панель і оббивка салону та ненадійну конструкцію замків дверей. Частково з деякими несправностями на пізніших випусках змогли впоратися, наприклад, з самовідгвинчуванням гайок передніх маточин та обривом троса зчеплення, але більшість проблем можуть траплятися і далі.

Втім, скрипи і тріск, які видають оббивка і панелі, можуть говорити і про неправильної експлуатації (з перевантаженням, від якої повело кузов) або про нещільне прилягання панелей оббивки до правління після аварії кузова. Незважаючи на широкі двері, вихід і вхід на заднє сидіння тримісне утруднені. Ця обставина, як правило, тлумачиться на користь якогось іміджу молодіжної спортивності, хоча в усьому світі це, швидше, ознака «автомобіля для домогосподарок» (дешевше і безпечніше при перевезенні маленьких дітей -- не вилізуть). Салон комплектують гобеленовими анатомічними сидіннями з достатнім запасом регулюваття у трьох напрямках, оббивка дверей дефектами не страждає, як і інша периферія в салоні (хоча й починають «акомпанувати» вже після невеликого пробігу). Серед прикрих дрібниць зустрічаються такі, як відсутність підголовників для задніх сидінь і попільнички, незручність доступу до ременів безпеки передніх сидінь (дуже далеко зрушена назад стійка кузова), високе розташування кромки багажника. Запасне колесо розташоване в ніші багажника. Місткість багажника збільшується при складеній спинці заднього сидіння (на жаль, вона не складається по частинах і не приймає до кінця горизонтальне положення, що не дозволяє перевозити дійсно громіздкі предмети).

Машина оснащується рядними 4-циліндровими бензиновими двигунами. Спочатку базовим двигуном на ВАЗ-2108 був узятий 1,3-літровий 65-сильний (ВАЗ-2108) з чотириступінчастою коробкою передач. Його відрізняє, при правильному і своєчасному технічному обслуговуванні, достатня надійність. Він здатний без проблем пройти 150 тис. км (за умови не гоночного темпераменту власника). Єдине, з чим доведеться миритися, так це з частою заміною масляного фільтру і необхідністю обслуговування запалення і регулювання клапанів тільки на СТО. Модифікація ВАЗ-21083, що випускається з 1987 року, оснащується карбюраторним двигуном робочим об'ємом 1,5 л. ВАЗ-21083i -- інжекторним двигуном робочим об'ємом 1.5л. Дещо пізніше, для експорту в деякі країни, почали виробництво модифікації ВАЗ-21081 з рядним 4-циліндровими бензиновим 1,1-літровим 53-сильним не дуже темпераментним двигуном. У 1996 році випуск цієї модифікації завершили.

З 1994 року Волзький автозавод випускав ВАЗ-2108-91 з РПД ВАЗ-415 об'ємом 1,3 літра, потужністю 140 к.с. при 6500 об / хв, але, звичайно -- обмеженими партіями. На цьому автомобілі вперше в модельному ряду ВАЗу була застосована п'ятиступінчаста коробка передач, яка надалі стала встановлюватися на всі моделі сімейства «Самара» (перший радянський легковий автомобіль з п'ятиступінчастою КПП -- Москвич-2141. Також ці автомобілі вперше для російської автомобільної промисловості стали забарвлюватися металізованими емалями в серійному виробництві.

У 1990 році був проведений рестайлінг передньої частини, в результаті якого «вісімка» придбала іншу форму крил і позбавилася від горезвісного «дзьоба». На ринку версії з окремим «дзьобом» в передку і «коротким крилом» (до 1991 року випуску) поступаються місцем моделям ВАЗ-21083 з «довгим крилом». Досить багато пропозицій про продаж ВАЗ-21081 і ВАЗ-21083 з велюровим салоном і зручнішою панеллю «люкс» з тахометром і маршрутним комп'ютером (стандарт для седанов ВАЗ-21099 і версій з інжекторними двигунами), які також встановлюють на автомобілі, що побували в аварії (щоб подорожче спихнути). Свого часу невдалий дизайн «дзьоба» викликав до життя цілу прошарок дрібних фірм і фірмочок, які намагалися випускати різні накладні деталі оформлення, що міняли невдалу зовнішність «вісімки». Існує ще ряд моделей, які за своїми характеристиками не відрізняються від базових моделей, але з Через різницю в розташуванні вузлів та агрегатів отримали власні індекси. Експортні варіанти, що випускаються для Великобританії -- ВАЗ-21086, ВАЗ-21087, ВАЗ-21088. Це аналоги відповідно моделей ВАЗ-2108, ВАЗ-21081, ВАЗ-21083, але з правостороннім розташуванням рульової колонки. Відповідно змінено розташування педалей управління і вакуумного підсилювача гальм. Змінений алгоритм руху двірників вітрового скла. Вони рухаються зліва направо, що обумовлено 'дзеркальним' механізмом приводу двірників.

За оголошенням зрідка зустрічаються кабріолети західного виробництва з інжекторними двигунами (Natasna, Bohemia Cabrio). Іноді пропонують моделі з правим кермом з Великобританії (такі машини носять заводські індекси: 21086 з двигуном 1,3 л; 21087 -- 1,1 л; 21088 -- 1,5 л). Попадається також двомісний фургон ВАЗ-2108Ф (ВАЗ-1706) Човник (назва говорить сама за себе) з високим пластиковим дахом (загальна висота 1900 мм) і вантажним відсіком об'ємом 2,2 м3.

Його вантажопідйомність 450 кг,а навантажувальна висота за рахунок оригінальної конструкції задніх дверей знижена до 550 мм. Зараз можна вибрати варіанти з різними панелями приладів («висока» або «низька»), з системою уприскування палива і різним додатковим устаткуванням. Остання новинка -- встановлюється на заводі на частину випуску системи захисту автомобіля від угону. Цей, у цілому вдалий автомобіль, навіть після понад 15 років випуску залишається популярним у покупців, в основному завдяки низькій ціні, хорошим їздовим властивостям і доступності ремонту.

У 1998 році на базі моделей 21083 та 21213 був розроблений позашляховик ВАЗ-210834 Лада Тарзан, в 2000 році ВАЗ-210832 Супутник / Самара.

З 2001 р. була прийнята нова програма комплектації моделей: варіанти виконання для автомобілів з карбюраторним двигуном: «стандарт» (ВАЗ-21083-00), «норма» (ВАЗ-21083-01) і «люкс» (ВАЗ-21083-02). У модельному ряду АТ «АВТОВАЗ» 2001--2002 рр. представлені модифікації ВАЗ-21083 з карбюраторним і вприсковим двигунами.

1. Будова та принцип дії

кривошипний шатунний вал несправність

Кривошипно-шатунний механізм слугує для перетворення зворотно-поступального поршня на обертальний рух колінчастого вала.

Типи і види КШМ

а ) Незміщений (центральний) КШМ, у якого вісь циліндра перетинається з віссю колінчастого валу.

б) Усунутий КШМ, у якого вісь циліндра зміщена щодо осі колінчастого вала на величину а;

в) V -подібний КШМ (у тому числі з причіпним шатуном ), у якого два шатуна, що працюють на лівий і правий циліндри, розміщені на одному кривошипі колінчастого валу.

Рис. 1 Склад КШМ

Деталі кривошипно-шатунного механізму можна розділити на дві групи: рухомі і нерухомі. До перших належить поршень з кільцями і поршневим пальцем, шатун, колінчастий вал і маховик, до других - блок циліндрів, головка блоку, кришка блоку розподільних зубчастих коліс і піддон ( картер ). В обидві групи входять також і кріпильні деталі.

Конструктивне виконання деталей

Головка блоку циліндрів призначена для закриття циліндра, в ній розміщуються впускні і випускні канали і клапани, а також форсунка або свічка.

Головка блоку циліндрів, як правило, виготовляється з алюмінієвих сплавів методами точного лиття з наступною механічною обробкою і має дуже складну форму.

Головку кріплять до блоку циліндрів болтами або шпильками, затяжка яких виробляється в певній послідовності і з певним моментом затяжки, рекомендованим заводом - виробником.

Циліндр - одна з основних деталей машин і механізмів: порожниста деталь з циліндричною внутрішньою поверхнею, в якій рухається поршень.

Циліндри також як і головка блоку циліндрів бувають: індивідуальні, групові і загальні.

Існує два типи гільз.

" Сухі " це гільзи, що не мають безпосереднього контакту з охолоджувальною рідиною.

" Мокрі " це гільзи, зовнішня поверхня яких омивається охолоджуючої рідиною.

Мокрі гільзи забезпечують хороший тепловідвід, і можуть бути легко замінені при ремонті. Вони найчастіше використовуються в дизельних двигунах з діаметром циліндра більше 120 мм, але іноді застосовується в двигунах з меншим діаметром циліндра.

Сухі гільзи простіше у виготовленні. Двигуни, забезпечені сухими гільзами, мають гарну ремонтопридатністю. У разі зносу гільзу можна легко замінити без розточування циліндрів. Сухі гільзи також можна використовувати при ремонті двигуна, в якому раніше гільзи не застосовувалися.

У більшості сучасних двигунів легкових автомобілів циліндри виконуються безпосередньо шляхом розточування в блоці циліндрів. У разі, коли блок алюмінієвий, на стінки циліндрів наносять спеціальні покриття, а до сполучених деталей ( поршням і кільцям ) пред'являються особливі вимоги.

Внутрішня поверхня гільзи піддається спеціальній обробці - хонінгуванню, хромуванню, азотуванню. Гільзи відливають з чавуну високої міцності або спеціальних сталей. Сорочки і корпус блоку циліндрів виготовляють зазвичай з того ж матеріалу, що і штанина двигуна.

Поршень - деталь, призначена для циклічного сприйняття тиску розширюються газів і перетворення його в поступальний механічний рух, сприймається далі кривошипно -шатунним механізмом. Служить також для виконання допоміжних тактів з очищення та наповненню циліндра. Як правило, оснащений поршневими кільцями для поліпшення герметичності системи циліндр - поршень. Поршні бувають складовими і нескладовим.

Поршень підрозділяється на дві частини: головку і спрямовуюча частина ( спідниця). У головку входять днище, камера згоряння і канавки для кілець. У спідниці є два бобишка для отвору під палець.

Рис. 2 Шатуно-поршнева група: а - поршень; б - поршневі кільця; в - шатун; 1 - спідниця поршня; 2 - бобишки; 3 - стопорні кільця; 4 - головка поршня; 5 - днище; 6 - канавки для установки поршневих кілець; 7 - поршневий палець; 8 - компресійні кільця; 9 - маслоз'ємне кільце; 10 - нижня кришка шатуна; 11 - вкладиші; 12 - бронзова втулка; 13 - отвір для змазки поршневого пальця; 14 верхня головка шатуна; 15 - стержень

Кільця бувають двох видів: компресійні, слугуть для виключення витоку газу з надпоршневого простору і маслоз'ємні, призначені для видалення масла зі стінок циліндрів

Поршневий палець, слугує для шарнірного з'єднання поршня з шатуном, виготовляється пустотілим зі сталі з поверхневою загартуванням струмами високої частоти. Від подовжнього переміщення, що могло б викликати деформування на стінках циліндрів, палець утримується в бобишках поршня за допомогою двох стопорних кілець, що вставляються в кільцеві виточки. Пальці бувають закріпленими і незакріпленими.

Шатун призначений для з'єднання поршня з колінчастим валом через палець. Здійснює складний рух, що гойдає. Складається з трьох частин: верхня головка шатуна, стержень, нижня головка з кришкою для кріплення на колінчастий вал.

Колінчастий вал призначений для передачі крутного моменту споживачеві і одночасного забезпечення зворотно- поступального руху поршня за рахунок повороту кривошипа. У колінчастого вала є носок і хвостовик, на якому встановлений маховик.

Рис. 3 Колінчастий вал двигуна з маховиком: 1 - колінчастий вал двигуна; 2 - маховик із зубчатим вінцем, 3 - шатунна шийка; 4 - корінна (опорна ) шийка; 5 - противага

Маховик - це масивний металевий диск, який кріпиться на колінчастому валу двигуна. Під час робочого ходу, поршень, через шатун і кривошип, розкручує колінчастий вал двигуна, який і передає запас інерції маховика. Маховик ж передає крутний момент через зчеплення на коробку передач.

Запасена в масі маховика інерція дозволяє йому, в зворотному порядку, через колінчастий вал, шатун і поршень здійснювати підготовчі такти робочого циклу двигуна. Тобто, поршень рухається вгору ( при такті випуску і стиску) і вниз ( при такті впуску ), саме за рахунок відданої маховиком енергії. Якщо ж двигун має декілька циліндрів, що працюють в певному порядку, то підготовчі такти в одних циліндрах здійснюються за рахунок енергії, що розвивається в інших, ну і маховик звичайно теж допомагає.

N = 54,3 к.с. при n = 5600 об / хв

Max частота обертання колінчастого вала = 7,94 кгс ? м

Діаметр поршня: D = 76 мм

Хід поршня: S = 60,6 мм

Радіус кривошипа: R = 30,3 мм

Ступінь стиснення: е = 9,0

Кривошипно-шатунний механізм служить для перетворення поступального руху поршня під дією енергії розширення продуктів згорання палива в обертальний рух колінчастого вала. Механізм складається з поршня з поршневими кільцями і пальцем, шатуна, колінчастого вала і маховика. Поршень 4 відливається з високоміцного алюмінієвого сплаву. Оскільки алюміній має високий температурний коефіцієнт лінійного розширення, то для виключення небезпеки заклинювання поршня в циліндрі в голівці поршня над отвором для поршневого пальця залита терморегулююча сталева пластина 5. Поршні, також як і циліндри, по зовнішньому діаметру сортуються на п'ять класів: Вимірювати діаметр поршня для визначення його класу можна тільки в одному місці: в площині, перпендикулярній поршневому пальцю на відстані 51, ??5 мм від днища поршня. В інших місцях діаметр поршня відрізняється від номінального, т.к. зовнішня поверхня поршня має складну форму. У поперечному перерізі вона овальна, а по висоті конічна. Така форма дозволяє компенсувати нерівномірне розширення поршня через нерівномірний розподіл маси металу всередині поршня. На зовнішній поверхні поршня нанесені кільцеві мікроканавки глибиною до 14 мікрон. Така поверхня сприяє кращому приробітку поршня, так як в мікроканавками затримується масло. У нижній частині бобишек під поршневим пальцем є отвори для проходу масла до поршневого пальця. Для поліпшення умов змащення у верхній частині отворів під палець зроблені два поздовжніх паза шириною 3 мм і глибиною 0,7 мм, в яких накопичується масло. Вісь отвору під поршневий палець зміщена на 1,2 мм від діаметральної площини поршня в бік розташування клапанів двигуна. Завдяки цьому поршень завжди притиснутий до однієї стінки циліндра, і усуваються стуки поршня об стінки циліндра при переході його через ВМТ. Однак, це вимагає установки поршня в циліндр в строго певному положенні. При складанні двигуна поршні встановлюються так, щоб стрілка на днище поршня була спрямована в бік передньої частини двигуна. По масі поршні сортуються на три групи: нормальну, збільшену на 5 г і зменшену на 5г. Цим групам відповідає маркування на днищі поршня: "Г ", "+ " і "-". Поршні, також як і циліндри, по зовнішньому діаметру сортуються на п'ять класів:

У запасні частини поставляються поршні номінального розміру тільки трьох класів: А, С і Е. Цього достатньо для підбору поршня до будь-якого циліндру при ремонті двигуна, так як поршні і циліндри розбиті на класи з деяким перекриттям. Наприклад, до циліндрів класів В і D може підійти поршень класу С. На двигуні всі поршні повинні бути однієї групи за масою, щоб зменшити вібрації через неоднакових мас зворотно - поступально рухомих деталей. Головне при підборі поршня забезпечити необхідний монтажний зазор між поршнем і циліндром 0,025-0,045 мм. Крім поршнів номінального розміру в запасні частини поставляються та ремонтні поршні із збільшеним на 0,4 і 0,8 мм зовнішнім діаметром. На днищах ремонтних поршнів ставиться маркування у вигляді квадрата або трикутника. Трикутник відповідає збільшенню зовнішнього діаметра на 0, 4 мм. а квадрат на 0,8 мм. Поршневий палець 10 сталевий, трубчастого перетину, запресований у верхню головку шатуна і вільно обертається в бобишках поршня. По зовнішньому діаметру пальці сортуються на три категорії через 0,004 мм відповідно категоріям поршнів. Торці пальців фарбуються у відповідний колір: синій перша категорія, зелений другий і червоний третя. Поршневі кільця забезпечують необхідне ущільнення циліндра і відводять тепло від поршня до його стінок. Кільця притискаються до стінок циліндра під дією власної пружності і тиску газів. На поршні встановлюються три чавунних кільця два компресійних 7,8 ( ущільнюючих ) і одне ( нижнє) маслоз'ємне 6, яке перешкоджає попаданню масла в камеру згоряння. Верхнє компресійне кільце 8 працює в умовах високої температури, агресивного впливу продуктів згорання і недостатнього мастила, тому для підвищення зносостійкості зовнішня поверхня хромована і для поліпшення припрацьованості має бочкоподібні форму твірної. Нижнє компресійне кільце 7 має знизу проточку для збирання масла при ході поршня вниз, виконуючи при цьому додаткову функцію маслозкидальго кільця. Поверхня кільця для підвищення зносостійкості і зменшення тертя об стінки циліндра фосфатується. Маслоз'ємне кільце має хромовані робочі кромки і проточку на зовнішній поверхні, в яку збирається масло, що знімається зі стінок циліндра. Усередині кільця встановлюється сталева кручена пружина, яка розтискає кільце зсередини і притискає його до стінок циліндра. Кільця ремонтних розмірів виготовляються (так само, як і поршні ) із збільшеним на 0,4 і 0,8 мм зовнішнім діаметром. Шатун є сталевим, обробляється разом з кришкою, і тому вони окремо невзаємозамінні. Щоб при зборці не переплутати кришки і шатуни, на них клеймується номер циліндра, в який вони встановлюються. При складанні цифри на шатуні і кришці повинні знаходитися з одного боку. Колінчастий вал 25 відливається з високоміцного спеціального чавуну і складається з шатунних і корінних шліфованих шийок.

Рис. 4 Кривошипно-шатуний механізм: 1. Кришка шатуна; 2. Болт кріплення кришки шатуна, 3. Шатун: 4. Поршень; 5. Терморегулююча пластина поршня; 6. Маслоз'ємне кільце; 7. Нижнє компресійне кільце; 8. Верхнє компресійне кільце; 9. Розтискні пружина: 10. Поршневий палець; 11. Вкладиш шатунного підшипника; 12. Наполегливі півкільця середнього корінного підшипника; 13. Вкладиші корінного підшипника; 14. Канали для подачі масла від корінного підшипника до шатунного: 15. Тримач заднього сальника колінчастого вала: 16. Задній сальник колінчастого вала: 17. Штифт для датчика ВМТ: 18. Мітка ( лунка ) ВМТ поршнів 1 -го і 4 -го циліндра; 19. Шкала в люку картера зчеплення: 20. Мітка ВМТ поршнів l - го і 4 -го циліндрів на ободі маховика; 21. Шайба болтів кріплення маховика: 22. Установчий штифт зчеплення: 23. Зубчастий обід маховика: 24. Маховик; 25. Колінчастий вал; 26. Заглушка масляних каналів колінчастого вала; 27. Передній сальник колінчастого валу ( запресований в кришку масляного насоса ); 28. Зубчастий шків приводу розподільного валу; 29. Шків приводу генератора: 30. А.Маркування категорії поршня по отвору для поршневого пальця: 31. В.Маркування класу поршня по зовнішньому діаметру; 32. С. Маркування ремонтного розміру поршня, 33. D. Установлююча мітка; 34. I. Мітки для установки моменту запалювання; 35. II. Маркування кришок корінних підшипників колінчастого вала (рахунок опор ведеться від передньої частини двигуна).

Рис. 5 Двигун ЛАДА: 1. Колінчастий вал; 2. Кришка першого корінного підшипника; 3. Шків приводу розподільного валу; 4. Шків приводу генератора; 5. Передній сальник колінчастого вала; 6. Масляний насос; 7. Шатун; 8. Передня захисна кришка зубчастого ременя; 9. поршень;10. Впускний клапан; 11. Випускний клапан; 12. Ремінь приводу розподільного валу; 13. Шків розподільного вала; 14. Задня кришка зубчастого ременя; 15. Сальник розподільного вала; 16. Передній корпус підшипників розподільного валу: 17. Розподільчий вал; 18. Сітка масловіддільника системи вентиляції картера; 19. Кришка головки циліндрів; 20. Кришка масловіддільника; 21. Задній корпус підшипників розподільного валу; 22. Ексцентрик приводу паливного насоса; 23. Датчик -розподільник запалювання; 24. Корпус допоміжних агрегатів; 25. Відвідний патрубок сорочки охолодження; 26. Свічка запалювання; 27. Головка циліндрів; 28. Блок циліндрів; 29. Тримач з заднім сальником колінчастого валу: 30. Маховик: 31. Кронштейн з опорою передньої підвіски двигуна; 32. Силовий агрегат (двигун з коробкою передач і зчепленням ); 33. Кронштейн з опорою лівої підвіски двигуна; 34. Кронштейн з опорою задньої підвіски двигуна; 35. Опора передньої підвіски двигуна; 36. Кронштейн передньої підвіски двигуна; 37. Масляний картер; 38. Покажчик рівня масла; 39. Пробка отвори для зливу масла з картера; 40. Кронштейн лівої підвіски двигуна; 41. Опора лівої підвіски двигуна; 42. Кронштейн задньої підвіски двигуна; 43. Опора задньої підвіски двигуна.

Для зменшення деформацій при роботі двигуна вал зроблений п'ятиопорний і з великим перекриттям корінних і шатунних шийок. У тілі валу просвердлені канали 14 для подачі масла від корінних шийок до шатунних. На задньому кінці колінчастого валу встановлений маховик 24, відлитий з чавуну. На маховик напресований сталевий зубчастий обід. Технологічні висновки каналів закриті пробко подібними заглушками 26. Для зменшення вібрацій двигуна вал забезпечений противагами, відлитими в одне ціле з валом.

Блок циліндрів. Всі циліндри двигуна об'єднані разом з верхньою частиною картера в один загальний вузол блок циліндрів, відлитий із спеціального високоміцного чавуну. При такій компоновці забезпечується міцність конструкції, жорсткість, компактність і зменшується маса двигуна.

Протоки для охолоджуючої рідини зроблені по всій висоті блоку циліндрів, що поліпшує охолодження поршнів і поршневих кілець і зменшує деформації блоку циліндрів від нерівномірного нагрівання. Циліндри блоку по діаметру поділяються на п'ять класів через 0,01 мм, що позначаються буквами А, В, С, D. Е. Клас циліндра вказаний на нижній площині блоку проти кожного циліндра. Циліндр і сполучаються з ним поршень повинні бути одного класу. При ремонті циліндри можуть бути розточені і отхонінгований під збільшений діаметр поршнів на 0, 4 і 0, 8 мм. Знизу блок циліндрів закривається сталевим штампованим картером 37. Картер має перегородку для заспокоєння масла. Між олійними картером і блоком циліндрів встановлена прокладка з пробкорезіновой суміші. До заднього торця блоку циліндрів кріпиться картер зчеплення. Точне розташування картера щодо блоку циліндрів і співвісність колінчатого валу і первинного валу коробки передач забезпечується двома центруючими втулками, запресованими в блок циліндрів. Головка циліндрів 27 загальна для чотирьох циліндрів, відлита з алюмінієвого сплаву, має камери згоряння клиноподібної форми. У головку запресовані напрямні втулки клапанів і сідла, виготовлені з чавуну. Сідла, попередньо охолоджені в рідкому азоті, вставлені в гнізда нагрітої головки циліндрів. Завдяки цьому забезпечується надійна і міцна посадка сідел в голівці. Між головкою і блоком циліндрів встановлена спеціальна безусадкова прокладка на металевому каркасі. Головка центрується на блоці циліндрів двома втулками і кріпиться до нього десятьма болтами. У верхній частині головки циліндрів розташовані п'ять опор під шийки розподільного вала 17. Опори виконані роз'ємними. Верхня половина знаходиться в корпусах підшипників 16 і 21 ( передньому і задньому ), а нижня в голівці циліндрів. Установчі втулки корпусів підшипників розподільного вала розміщено біля шпильок кріплення корпусів. Отвори в опорах обробляються в зборі з корпусами підшипників, тому вони невзаємозамінні, і головку циліндрів можна заміняти тільки в зборі з корпусами підшипників.

2. Ремонт

Основні несправності кривошипно-шатунного механізму, їх ознаки, причини виникнення і способи усунення

Несправність Ознаки Причини виникнення Способи усунення

1. Передчасне спрацювання корінних і шатунних шийок колінчастого вала і їх підшипників. 1. Глухі стуки при переході на великі оберти колінчастого вала.

2. Зниження тиску мастила. 1. Застосування інших, ніж передбачено в інструкції мастил, несвоєчасна їх заміна.

2. Перегрів двигуна. Провести ремонт двигуна.

2. Спрацювання поршневих пальців і втулок верхніх головок шатунів. Дзвінкі металічні стуки при різкому збільшенні обертів колінчастого вала. 1. Природне спрацювання пальців і втулок.

2. Використання інших, ніж передбачено інструкцією по експлуатації пального і мастил. Замінити зношені деталі.

3. Передчасне спрацювання циліндрів, поршнів, поршневих кілець. Зниження компресії, збільшення витрати мастила, сильне диміння з вихлопної труби. Часті перегрівання двигуна, застосування інших, ніж передбачено інструкцією мастил і пального. Замінити спрацьовані деталі.

4. Залягання поршневих кілець, їх поломка. Втрата потужності двигуна, зниження компресії. Відкладення нагару на кільцях, втрата пружності кілець. Замінити кільця.

Технічне обслуговування

Термін роботи деталей двигунів залежить як від якості їх виготовлення, так і від точного виконання правил технічної експлуатації. При нормальних умовах експлуатації та правильному обслуговувані спрацювання деталей кривошипно-шатунного механізму незначне і його надійна робота забезпечується протягом усього часу роботи двигуна. У випадку порушення правил технічного обслуговування деталі кривошипно-шатунного механізму, які працюють в дуже несприятливих умовах, спрацьовуються швидше, потужність двигуна різко зменшується, інколи це може призвести до серйозних аварій.

Для забезпечення нормальних умов роботи деталей кривошипно-шатунного механізму забороняється:

1. Повністю завантажувати без попередньої обкатки, згідно з інструкцією з експлуатації, новий двигун або після капітального ремонту. Обкатка двигуна при поступово зростаючих навантаженнях забезпечує наближення тертьових поверхонь до розрахункових геометричних параметрів.

2. Тривалий час працювати з перевантаженням двигуна.

3. Працювати при температурі охолоджувальної рідини нижче 80°С і вище 95°С.

4. Допускати тривалу роботу двигуна (понад 15 хв) при холостому ході, оскільки це супроводжується значним нагароутворенням і пригорянням (заклинюванням у канавках) поршневих кілець.

5. Запускати двигун при температурі повітря нижче -5°С без попереднього його прогрівання за допомогою підігрівального пристрою або іншими способами.

6. Експлуатувати двигун зі стуками, димними вихлопами, низьким тиском масла (нижче 0,2 МПа) та інтенсивним вигорянням масла.

7. Розбирати кривошипно-шатунний механізм без необхідності. Робити це можна лише у закритому приміщенні і лише у випадку крайньої потреби.

Технічний догляд за кривошипно-шатунним механізмом треба виконувати згідно з вимогами інструкції заводу-виробника.

Для запобігання підвищеного спрацьовування деталей кривошипно-шатунного механізму водій зобов'язаний виконувати такі операції:

· при щоденному технічному обслуговуванні (ЩТО) очищати двигун від пилу і бруду;

· усувати підтікання охолоджувальної рідини і масла;

· перевіряти зовнішнє кріплення деталей, звертаючи особливу увагу на щільність з'єднання повітроочисника і впускних трубопроводів;

· перевіряти рівень і стан масла в картері двигуна; під час роботи слідкувати за тиском масла, перевіряти роботу двигуна для виявлення сторонніх стуків;

· при перших ознаках ненормальної роботи потрібно усунути несправності;

· при першому і другому технічному обслуговуванні (ТО-1 і ТО-2) перевірити і при необхідності долити масло в картер двигуна;

· перевірити тиск масла в головній магістралі системи мащення. Зниження тиску масла на прогрітому двигуні при працюючих агрегатах системи мащення і правильних показаннях манометра свідчить про значне спрацювання підшипників колінчастого вала;

при третьому технічному обслуговуванні (ТО-3) перевірити технічний стан циліндро-поршневої групи за кількістю газів, які надходять в картер двигуна, за допомогою індикатора витрати газів при роботі у номінальному режимі або вимірюванням компресії (тиск в циліндрі наприкінці такту стиску) за допомогою компресометра. Для цього знімають головку циліндрів двигуна, очищають від нагару головку циліндрів і поршні, при необхідності міняють поршневі кільця і прокладку.

· після встановлення головки циліндрів на блок-картер гайки шпильок необхідно затягувати у певній послідовності з необхідним моментом затягування гайок кріплення головки циліндрів.

3. Охорона праці

1. Загальні положення

1.1. До самостійної роботи слюсарем по ремонту автомобілів (далі - слюсарем) допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійну підготовку і пройшли:

- попередній медичний огляд (при ухиленні від проходження медичних оглядів працівник не допускається до виконання трудових обов`язків);

- вступний інструктаж;

- навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;

- первинний інструктаж на робочому місці.

До роботи з електрифікованими інструментом і обладнанням допускаються слюсарі, які пройшли відповідне навчання і інструктаж, а також мають першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Виконання робіт, не пов`язаних з обов`язками слюсаря, допускається після проведення цільового інструктажу.

1.2. Слюсар зобов`язаний:

1.2.1. Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.2.2. Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.

1.2.3. Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров`ю людей.

1.2.4. Виконувати тільки доручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

1.3. Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях.

1.4. Небезпечними і шкідливими виробничими факторами для слюсаря при виконанні робіт з профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:

- падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

- падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

- падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

- падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;

- падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;

- рухомі частини вузлів і агрегатів;

- наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в`їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;

- термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);

- осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);

- знижена температура повітря в холодний період року;

- недостатнє освітлення;

- ураження електричним струмом;

- незручна робоча поза;

- гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

1.5. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» слюсареві по ремонту автомобілів видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців);

- черевики шкіряні (термін носіння - 12 місяців);

- берет (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу).

При виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах, підйомниках, естакадах додатково видається:

- каска будівельна (чергова).

При виконанні робіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення і промивки деталей двигунів та при роботі з етилованим бензином видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців);

- фартух прогумований (термін носіння - 6 місяців);

- чоботи гумові (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці гумові (термін носіння - 6 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

- окуляри захисні (до зносу).

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Надіти спецодяг. Пересвідчитися, що він справний. Працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, кросівках, кедах) не дозволяється.

2.2. Автомобілі, які направляються на пости технічного обслуговування і ремонту, повинні бути вимиті, обчищені від бруду і снігу. Постановка автомобілів на пости технічного обслуговування та ремонту здійснюється під керівництвом відповідальної особи.

Після постановки автомобіля на пост необхідно загальмувати його стоянковим гальмом, вимкнути запалювання (перекрити подачу палива у автомобілі з дизельним двигуном), установити важіль перемикання передач в нейтральне положення, під колеса підкласти не менше двох спеціальних упорів (башмаків). На рульове колесо повинна бути вивішена табличка з написом "Двигун не запускати - працюють люди!" На автомобілях, що мають дублюючі пристрої для запуску двигуна, аналогічна табличка повинна вивішуватися і біля цього пристрою.

2.3. При обслуговуванні автомобіля на підйомнику на пульті управління підйомником повинна бути вивішена табличка із написом "Підйомник не включати - працюють люди!"

2.4. У робочому (піднятому) положенні плунжер гідравлічного підйомника повинен надійно фіксуватися упором (штангою), що гарантує неможливість довільного опускання підйомника.

2.5. Перед проведенням робіт, які пов`язані з прокручуванням колінчастого і карданного валів, необхідно додатково перевірити відключення запалювання (перекриття подачі палива для дизельних автомобілів), нейтральне положення важеля перемикання передач, звільнити важіль стоянкового гальма.

Після виконання необхідних робіт автомобіль слід загальмувати стоянковим гальмом.

2.6. При необхідності виконання робіт під автомобілем, який знаходиться поза оглядовою ямою, підйомником, естакадою, робітники повинні забезпечуватися лежаками.

2.7. При обслуговуванні та ремонті автомобілів (у тому числі двигунів) на висоті понад 1 м робітники повинні бути забезпечені і користуватися спеціальними помостами, естакадами, майданчиками або драбинами-стрем'янками.

Застосовувати приставні драбини не дозволяється.

При підійманні по драбині робітникові забороняється тримати у руках інструмент, деталі, матеріали та інші предмети. Для цієї мети повинна застосовуватись сумка або спеціальні ящики.

Забороняється проводити одночасно роботу на драбині, помостах, площадках та під ними.

2.8. Помісти повинні бути стійкі і мати поручні та драбину. Металеві опори помостів повинні бути надійно пов`язані між собою.

Дошки настилу помостів повинні бути укладені без зазорів і надійно закріплені. Кінці дощок повинні знаходитися на опорах. Товщина дощок помостів повинна бути не менше 40 мм.

2.9. Переносні драбини-стрем'янки, що виготовлені із дерева, повинні мати врізані східці шириною не менше 150 мм.

Драбини-стрем'янки повинні бути такої довжини, щоб робітник міг працювати зі східців, що відстають від верхнього кінця драбини не менше, ніж на 1 м. Нижні кінці драбини повинні мати наконечники, що перешкоджають ковзанню.

2.10. Перед зняттям вузлів та агрегатів системи живлення, охолодження та мащення автомобіля, коли можливо витікання рідини, необхідно спочатку злити з них паливо, масло та охолоджувальну рідину в спеціальну тару, не допускаючи їх проливання.

2.11. Перед початком роботи з електроінструментом потрібно перевірити наявність і справність заземлення. При роботі електроінструментом з напругою вище 42 В необхідно користуватися захисними засобами (гумовими рукавичками, калошами, килимками, дерев`яними сухими стелажами).

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. При виконанні операцій по технічному обслуговуванню, які вимагають роботи двигуна автомобіля, вихлопну трубу з`єднайте з витяжною вентиляцією, а при її відсутності вживіть заходів по видаленню з приміщення відпрацьованих газів.

3.2. При роботі на поворотному стенді (перекидачі) необхідно попередньо надійно укріпити на ньому автомобіль, злити паливо з паливних баків і рідину з системи охолодження та інших систем, щільно закрити маслоналивну горловину двигуна і зняти акумуляторну батарею.

3.3. При вивішуванні частини автомобіля, причепа, напівпричепа підйомними механізмами (домкратами, талями тощо) крім стаціонарних, необхідно спочатку підставити під колеса, що не підіймаються, спеціальні упори (башмаки), потім вивісити автомобіль, підставити під вивішену частину козелки і опустити на них автомобіль.

3.4. Забороняється:

- працювати, лежачи на підлозі (землі) без лежаків;

- виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;

- підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

- установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

- знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля:

- проводити технічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;

- підіймати (вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;

- підіймати (навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;

- знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;

- підіймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгів;

- працювати на несправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;

- залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;

- працювати під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;

- використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упора;

- працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;

- запускати двигун та переміщати автомобіль при піднятому кузові;

- проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;

- транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;

- прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;

- здувати пил, ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.

3.5. Ремонт, заміна підйомного механізму кузова автомобіля-самоскида, самоскидного причепа або доливка в нього масла повинні проводитися після установлення під піднятий кузов спеціального додаткового упору, що виключає можливість падіння або довільне опускання кузова.

3.6. У зоні технічного обслуговування і ремонту автомобілів забороняється:

- виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;

- протирати автомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками і т.п.);

- зберігати легкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінної потреби;

- проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;

- заправляти автомобіль паливом;

- зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

- захаращувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;

- зберігати відпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;

- при установці автомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;

- встановлювати автомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності течі із паливної системи.

3.7. При проведенні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів на газовому паливі необхідно:

- підняти капот для провітрювання;

- виконувати роботи по зняттю, установці і ремонту газової апаратури тільки за допомогою спеціального пристосування, інструмента і обладнання; агрегати газової апаратури дозволяється знімати тільки в охолодженому стані (при температурі поверхні деталей не вище +60 °С);

- перевіряти герметичність газової системи живлення стиснутим повітрям, азотом або іншими інертними газами при закритих витратних і відкритому магістральному вентилях;

- оберігати газове обладнання від забруднення і механічних пошкоджень;

- кріпити шланги на штуцерах хомутиками.

3.8. Регулювання приладів газової системи живлення безпосередньо на автомобілі повинні виконуватись в окремому спеціально обладнаному приміщенні, ізольованому від інших приміщень перегородками (стінами).

3.9. При проведенні технічного обслуговування і ремонту автомобілів, працюючих на газовому паливі, забороняється:

- підтягати різьбові з`єднання та знімати з автомобіля деталі газової апаратури і газопроводи, що знаходяться під тиском;

- випускати стислий газ в атмосферу або зливати зріджений газ на землю;

- скручувати, сплющувати та перегинати шланги і трубки, користуватися замасленими шлангами;

- установлювати газопроводи “кустарного” виробництва;

- застосовувати допоміжні важелі при відкриванні та закриванні магістрального та витратних вентилів;

- використовувати для кріплення шлангів дріт або інші предмети.

3.10. При роботі гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до розмірів гайок; правильно накладати ключ на гайку. Не можна підтискати гайку ривком.

3.11. При роботі зубилом або іншим інструментом для рубки необхідно користуватися захисними окулярами для запобігання пошкодження очей металевими частками, а також надівати на зубило захисну шайбу для захисту рук. Забороняється стояти проти кінця заготовки, що обрубається.

3.12. Перевіряти співвісність отворів дозволяється за допомогою конусної оправки, а не пальцями.

3.13. Зняті з автомобіля вузли та агрегати слід установлювати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі - на стелажі.

3.37. Перед накачуванням шин після їх установки на колесо пересвідчитеся, що замкове кільце правильно встановлене в пазу диска.

Щоб уникнути травмування диском, що вилітає, накачувати колесо слід з запобіжною вилкою або в спеціальній кліті.

3.38. Не можна знімати з машини агрегати, вузли в той час, коли під машиною працюють люди.

3.39. Не можна укладати і ставити біля машини, на підніжки, на естакаді зняті агрегати, вузли і деталі, оскільки вони можуть впасти і нанести травму працюючим.

3.40. При заміні мостів і ресор під піднятий кінець рами підставте спеціальні підставки. Забороняється замість підставок використовувати різні предмети або залишати машину на домкратах.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Упорядкуйте робоче місце. Приберіть інструменти і пристосування.

4.2. Прибирати робоче місце від пилу, тирси, стружки, дрібних металевих обрізок слід щіткою.

4.3. Повідомте керівника про несправності, що виникали в процесі роботи.

4.4. Очистите спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту.

4.5. Вимийте обличчя та руки милом або прийміть душ.

Висновок

В даний час авторемонтне виробництво є досить великою галуззю промисловості, поряд з автомобілебудуванням покликане задовольняти зростаючі потреби народного господарства країни в автомобілях, агрегатах, деталях. Завдяки ремонту термін служби автомобілів значно підвищується, а парк автомобілів, що у транспортному процесі, набагато збільшується. Вторинне використання деталей з допустимим зносом та відновлення зношених деталей, вузлів і механізмів, сприяє успішному вирішенню проблеми постачання автогосподарств та ремонтних підприємств запасними частинами і дає велику економію різних матеріалів.

В даній курсовій роботі я використовуючи матеріал з різних джерел описав будову і принцип дії кривошипно-шатунного механізму, навів дані з охорони праці, неполадки та методи їх усунення. Ознайомився з більш детальною будовою двигуна автомобіля ВАЗ 2108, з ремонтом та технічним обслуговуванням автомобіля. Поглинув багато нового матеріалу, щодо модифікацій автомобілів ВАЗ. Ознайомився біль детально з історією виникнення марки ВАЗ та розвитку автомобілебудування. Поглибив знання з будови кривошипно-шатунного механізму, ремонту та технічному обслуговувані.

Список використаної літератури

1. Кланица В.С. Охрана труда на автомобильном транспорте, - М,: Издательский центр «Академия», 2012.

2. Токаренко В.М. Практикум по устройству, техническому обслуживанию и ремонту автотранспорта. - К.: Урожай, 1989. - 350с.

3. Кузнецов А.С. Слесарь по ремонту автомобилей (моторист), М,: Издательский центр «Академия», 2012.

4. Білоконь Я.Ю. та інші. Автотранспортні засоби категорій «В» і «С»: навчальний посібник. - К.:Арій, 2009.

5. . Шадричев В.А. Основи технологии автомобилестроения и ремонт автомобилей. -М.Машиностроение, 2006.

6. Туревский И.С. Техническое обслуживание и текущий ремонт автомобилей. Учебное пособие. - М.: ИД «Форум» ИНФРА-Н, 2007.

7. Мельников И.В. Автослесарь: учебное пособие. - Ростов н/Д: Феникс,2009.

Размещено на Allbest.ru

...