Електрообладнання сучасного доменного цеху на "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика підприємства

2. Характеристика доменного цеху №1

3. Технологічний процес скіпа головного підйому

4. Опис роботи схеми

5. Заходи з Т/Б при експлуатації електрообладнання

Література



Вступ

Історія комбінату бере свій початок з 4 серпня 1934, коли був отриманий перший чавун на доменній печі № 1.

Надалі починається поетапне введення в дію промислових об'єктів і виробничих потужностей:

20 серпня 1939 - отримана перша плавка бесемерівської сталі.

31 березня 1949 - задута доменна піч № 1.

12 серпня 1956 - введено в експлуатацію безперервний дрібносортний стан 250-1.

28 лютого 1957 - Відбулося гаряче випробування блюмінга 1250 1.

12 квітня 1957 - введено в експлуатацію безперервний чотирьохнитковий дротяний стан 250-1.

25 грудня 1957 - на введеному в експлуатацію 35 тонному конвертері отримана перша повоєнна криворізька сталь. Завод став підприємством з повним металургійним циклом.

18 березня 1958 - пущена перша черга стана блюмінга 1150.

31 грудня 1960 - стала до ладу 600-тонна мартенівська піч № 1.

1964 р. - введено в дію блюмінг 1300 2.

1968 р. - Створена управління головного механіка.

1968 р. - Створена управління залізничного транспорту металургійного виробництва.

8 липня 1972 - в мартенівському цеху став до ладу перший двохванний сталеплавильний агрегат.

30 грудня 1974 - задута найпотужніша у світі доменна піч № 9 корисним об'ємом 5000 кубометрів. Разом з нею стала до ладу ТЕЦ № 3.

1996 р. - почалася реструктуризація комбінату. Цього року Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат увійшов до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» на правах його структурного підрозділу, створений агропромисловий комплекс.

1997 р. - до комбінату приєднаний коксохімічний завод.

2001 р. - на базі окремих виробничих потужностей рудоуправління ім. Кірова утворено шахтоуправління з підземного видобутку руди, як окремий підрозділ комбінату «Криворіжсталь».

З цього часу комбінат - інтегроване металургійне підприємство з повним металургійним циклом, до складу якого входять:

- Шахтоуправління з підземного видобутку руди;

- Гірничо-збагачувальний комплекс;

- Коксохімічне виробництво;

- Металургійне виробництво;

З 2004 року підприємство носить назву ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат».

У 2005 році входить до складу компанії «Міттал Стіл», а з 2007 - до складу корпорації «АрселорМіттал».

У червні 2007 року на загальних зборах акціонерів було прийнято рішення змінити назву підприємства з ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

11 серпня 2008 - після проведення капітального ремонту з реконструкцією була задута доменна піч № 8 корисним об'ємом 2700 м і.14 травня 2009 - у зв'язку з форс-мажором компанія «АрселорМіттал Дуйзбург ГмбХ» та Фонд Державного майна України уклали Договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу. Згідно з цим Договором 1 жовтня 2008 було визначено датою виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), підтверджених Торгово-промисловою палатою України. Відповідно з Додатковою угодою до Договору купівлі-продажу від 14 травня 2009 р. компанія «АрселорМіттал Дуйзбург ГмбХ» протягом дії форс-мажорних обставин має право призупинити виконання деяких інвестиційних зобов'язань. При цьому загальний термін виконання таких зобов'язань продовжується згідно з умовами Додаткової угоди.2 червня 2010 - початок будівництва першої в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ).21 квітня 2011 - під час загальних зборів акціонерів прийнято рішення змінити назву підприємства на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».3 жовтня 2011 - «АрселорМіттал Дуйзбург ГмбХ» (акціонер ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») і Фонд державного майна України підписали Договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат« Криворіжсталь ». Незважаючи на той факт, що економічні показники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та світової металургійної галузі ще дозволяють відстрочення деяких інвестзобов'язань відповідно до Договору купівлі-продажу, «АрселорМіттал Дуйзбург» добровільно виходить з обставин форс-мажору, дія яких припиняється 31 грудня 2011 г. Відповідно, з 1 січня 2012 р. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжить виконання зобов'язань згідно з умовами підписаної угоди



1. Характеристика підприємства

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» - найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України, унікальне за своїми масштабами і можливостями з повним металургійним циклом, яке включає виробництва: коксохімічне, гірничо-збагачувальне, шахтоуправління з підземного видобутку руди і металургійне, яке складається з аглодоменного, сталеплавильного і прокатного переділів.

Підприємство спеціалізується на виробництві арматурної сталі і катанки із звичайних і низьколегованих марок сталей, а також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь, сортовий і фасонний прокат, доменний шлак.

Виготовлений на підприємстві металопрокат використовують в усіх кліматичних зонах планети, і це сприяє створенню підприємству іміджу надійного партнера, який враховує і задовольняє запити кожного конкретного споживача.

Сильні сторони ПАТ «АрселорМітталКрівой Ріг»

- Власний видобуток залізної руди знижує залежність від коливань цін на сировину.

- Географічна близькість до джерел енергоресурсів - вугіллю і газу.

- Низькі витрати металургійного виробництва.

- Присутність на ринках з високим потенціалом росту (внутрішній ринок, Західна і Північна Африка, Близький Схід, СНД і Балкани).

- Географічна близькість до Європи та СНД - залізничне сполучення.

- Близькість до портів Чорного моря - відкритий доступ до світових ринків.



2. Характеристика доменного цеху №1

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ЦЕХУ:

Сучасний доменний цех складається з комплексу окремих агрегатів, призначених для підготовки та подачі шихти і дуття в доменні печі, виплавки та прибирання продуктів плавки. Крім доменних печей, до складу цеху входять склади сирих матеріалів, пристрої для подачі шихти до доменних печей, повітронагрівачі, засоби для прибирання чавуну і шлаку, система газоочистки. Доменний цех обслуговують киснева і повітродувна станції, що представляють собою самостійні підрозділи.

У деяких цехах знаходиться до 10 великих доменних печей і, природно, що цехи повинні розташовувати досконалим енергетичним і механічним господарством, що забезпечує безперервне постачання всіх печей коксом, агломератом і дуттям, а також прибирання величезних мас чавуну, шлаку і газу. У справжньому курсі розглянуті лише основні ділянки доменного цеху.

На рисунку приведені розріз і план доменного цеху з печами корисним об'ємом 2002 м3. На малюнках показані частина перевантажувача шихти, бункера, доменна піч, ливарний двір, повітронагрівачі, пиловловлювач і пристрої для збирання коксового дріб'язку.

Рудний двір доменного цеху призначений для прийому, зберігання і усереднювання сирих матеріалів доменної плавки. У зв'язку з тим, що доменні печі працюють на окускованомій і офлюсованій сировині, основна маса сирих матеріалів, що поступають на рудний двір, є дрібною агломераційною рудою, концентратами залізняку і флюсами. Ці матеріали з рудного двору поступають на фабрики кускування сировини, а потім вже в доменні печі. Лише незначна частина кускових руд, флюсу і добавок поступає в доменні печі безпосередньо з рудного двору. Враховуючи зміни вантажопотоків сировини і зміни в плануванні нових заводів, що сталися, склади сировини, як правило, відносяться до фабрик кускування. Рудний двір розташовується уздовж лінії доменних печей. З одного боку він обмежений бункерною естакадою, а з іншої - приймальною траншеєю . Ємкість рудного двору, а отже, і запаси сировини визначаються продуктивністю доменного цеху, віддаленістю джерел сировини, способом доставки матеріалів на металургійний завод, а також необхідністю усереднювання матеріалів.

Бункерна естакада призначена для прийому шихтових матеріалів і їх усереднювання, створення запасу матеріалів в печі і забезпечення механізації набору і подачі матеріалів до скіпового підйомника. Бункерна естакада розташована між доменними печами і рудним двором уздовж лінії печей. Бункери для залізовмісних і флюсуючих матеріалів розташовують або в два ряди (при подачі матеріалів з бункерів до скіпової ями вагон-вагами), або в один ряд (при конвеєрній шихтоподачі). На бункерну естакаду шихтові матеріали поступають у вагонах або за допомогою транспортерів. У першому випадку споруджують трьох або чотирьох шляхові естакади з опорою і без опори однієї «ноги» рудного перевантажувача.

Скіпи призначені для транспортування шихтових матеріалів з скіпової ями на колошник доменної печі до приймальної воронки завантажувального пристрою. доменний цех естакада промисловий

Повітродувні машини - забезпечують доменні печі необхідною кількістю стислого повітря для спалювання пального і тиском на колошнику в межах 5...7 МПа, а в нових печах до 25 МПа.

Розливна машина, пристрій для механізованого розливання рідкого металу (з метою здобуття злитків), а також штейна і деяких шлаків, що отримуються в кольоровій металургії. Стрічковий Р. м., використовується для розливання чавуну, є похилим конвеєром з двох паралельних безконечних ланцюгів, до яких прикріплені чавунні виливниці-мульди, що примикають один до одного, причому кожна мульда одним своїм краєм трохи перекриває сусідню, щоб рідкий метал не проливався в зазори між ними. До нижнього кінця машини подається ківш з металом, який при нахилі ковша через жолоб заливається в мульди. Чавун в мульдах проходить зону охолоджування, де він окропляється водою. У верхній частині конвеєра, при обгинанні ланцюгами провідних коліс, мульди перевертаються, чушки (злитки затверділого чавуну) вивалюються з них і потрапляють по жолобу на ж.-д. платформу або у вагонетку.

Чугуновоз -- вид вантажного вагону, поширений по всьому світу. Призначений для перевезення рідкого чавуну, як у складі поїзда, так і на близьких відстанях (на території заводів і промислових територій), до міксера і доменної печі. Частіше всього чугуновози використовується як технологічний транспорт на металургійних підприємствах, рідше використовуються для формування залізничних складів. Чугуновоз складається з візка і укріпленого на ньому ковша (циліндрової, грушовидної або конічної форми), в якому перевозиться рідкий (розплавлений) чавун. Зсередини ківш викладається вогнетривкою цеглиною.

Шлаковоз - це пристрій призначене для прийому рідкого шлаку, що випускається з доменної печі, і транспортування його до місць переробки, у відвал або грануляційну установку. Шлаковоз складається з наступних основних вузлів: чаші, опорного кільця, механізму перекидання чаші, рами з автозчепленнями, ходової частини, електроустаткування.

Механізм перекидання чаші складається з електродвигуна, самогальмівної муфти, редуктора і системи зубчастих передач. Вихідна вал-шестерня редуктора входить в зачеплення із зубчастим сектором.

Бункер -- ємкість для тимчасового зберігання рідких і сипких матеріалів. Розрізняють бункери залізобетонні (монолітні, збірні, змішаного типа), металеві, комбіновані. Крім того, як бункер можуть використовуватися гірські виробітки. За призначенням бункери розділяють на технологічні і акумулюючи.

Опис технології виробництва:

Технологія виробництва чавуну - складний процес, що складається з безлічі етапів, які мають певну послідовність Технологія складається з:

Постачальник поставляє сировину саморозвантажними вагонами на розвантажувальну естокаду яка передає сировину на полі рудного двору. Вагоноопрокидувачі передають сировину на бункерну естокаду Подача вихідних матеріалів на засипний апарат має також свій етап:

З бункера скіпами залізняк, окатиші, марганцева руда поступає на засипний апарат;

З бункера транспортерами кокс поступає на засипний апарат. З аглофабрики скіпами агломерат поступає також на завантажувальний апарат. За допомогою засипного апарату кокс, залізняк, агломерат, марганцева руда поступає на колошниковий пристрій, який передає вихідну сировину в шахту, де відбуваються хімічні перетворення і основний процес окислення і відновлення під дією плавки і горіння. Фурмені пристрої подають паливо в піч, яке активно бере участь в процесі горіння. Повітродувні машини подають повітря на повітронагрівальні пристрої, які нагріваються за рахунок охолоджування насадки. Насадки нагрівають за рахунок горіння газу, який поступає за рахунок газоподавальних пристроїв. В процесі плавки відбуваються безліч хімічних реакцій, і в результаті суміш стікає в горн (Блок 13), де спеціальним чином розподіляється на чавун і шлак, які виводяться через льотки (блок 14 і Блок 15) і стікають по жолобу (Блок 16 і Блок 17) на розливні машини (Блок 18 і Блок 19). Жолоб (Блок 16 і Блок 17) подає рідкий чавун і шлак на розливні машини (Блок 18 і Блок 19), які розливають їх в ковши для чавуну (блок 20) і ковши для шлаку (Блок 21). Ці ковши вирушають чугуновозамі (Блок 22) і шлаковозами (блок 23) для подальшої обробки. В даному випадку чавун передається в сталеплавітельний цех (24), де виробляється сталь, а шлак передається на шлакову гору (25), де замовники набувають шлаку для будівельних потреб. В процесі плавлення газ, що виділяється, в печі виходить через труби газовідводів, а пиловловлювачі уловлюють пил, який виникає в результаті колошникового перетворення.

Готова продукція доменного цеху - чавун, який широко застосовується практично у всіх галузях промисловості. Основні види чавуну, що виплавляється в доменних печах: передільний чавун, використовуваний для виробництва стали в сталеплавильних агрегатах; літейний, йде для чавунних відливань; спеціальні чавуни. Побічні продукти доменного виробництва: доменний газ [теплота згорання 3,6--4,6 Мдж/м3 (850--1100 ккал/м3)] після очищення від пилу використовується для нагріву дуття у воздухонагревателях, а Готова продукція доменного цеху - чавун, який широко застосовується практично у всіх галузях промисловості. Основні види чавуну, що виплавляється в доменних печах: передільний чавун, використовуваний для також в заводських котельних установках, коксохімічних, агломераційних і деяких інших цехах; доменний шлак знаходить вживання головним чином в промисловості будівельних матеріалів; колошниковий пил, що виноситься з печі і уловлювана системою газоочистки, містить 30--50% Fe, повертається в шихту доменних печей після її попереднього кускування (головним чином шляхом агломерації).

3. Технологічний процес скіпа головного підйому

C розвитком доменного виробництва змінилися способи і засоби подачі сирих матеріалів на колошником і завантаження їх в доменну піч. Найбільш досконалим виявився похилий двухскіповой підйомник врівноваженого типу, з яким обладнані доменні печі.

Сирі матеріали підлягають завантаженні в піч, подаються в скіпову яму, Сполучене похилим мостом з засипним пристроєм колошника печі. Загальна висота підйому матеріалу досягає 50-60 м, а довжина моста 85-95 м. За похилого мосту покладений подвійний рейковий шлях шириною 1454-1600 мм, по якому рухаються вгору і вниз скіпи за допомогою лебідки головного підйому, що знаходиться в машинному приміщенні. Від лебідки через спеціальні напрямні шківи йдуть дві гілки подвійних канатів до обох скіпів. Всього напрямних шківів 4 або 6 - по два чи три на кожну гілку. Канати на барабанах таким чином, що одна пара канатів опускається вниз порожнього скіпа розмотується, а інша пара піднімається вгору навантаженого скіпа намотується на одну і ту ж Двоходова нарізку барабана лебідки. Коли з одного скіпа, що знаходиться на колошнике, розвантажуються матеріали в піч, другий виявляється внизу в скіпової ямі під навантаженням чергового порції матеріалів. Завдяки такому пристрою підйомник на більшій частині шляху врівноважуються ваги скіпів і частково канатів, через що знижується встановлена ??потужність приводних двигунів і витрата електроенергії.

Похилий міст подвійним рейковим шляхом для скіпів можна розбити на три ділянки: нижній в скіпової ямі з великим кутом нахилу для кращого заповнення скіпів сирими матеріалами, висипали з проміжних або вагових воронок; середній, основний, з меншим кутом, довжина його визначається висотою печі і віддаленістю від неї скіпової ями; верхній, так званий дефлекторними, службовець для розвантаження скіпів до приймальні воронку колошника печі. Розвантажувальний пристрій верхньої частини мосту складається з додаткового рейкового шляху з більш широкою колією 1700-1800 мм, що йде вгору від основних напрямних. Завдяки цьому при підході скіпа до колошнике його передні скати продовжують котитися по основному, а задні скати йдуть по додатковому верхньому шляху. При цьому скіп перекидається і матеріали висипаються в прийомну лійку колошника, розташовану над розподільним пристроєм засипного апарату доменної печі.

На домнах Радянського Союзу прийняті типові скіпи, що характеризуються величиною корисного об'єму 6.5; 10.5; 14 і 17 м3. Для головних доменних підйомників застосовують однодвигуновий і дводвигунових лебідки застосовані на декількох доменних печах з корисним об'ємом до 700 м3 включно, з вітчизняним обладнанням завантажувальної системи і на 15 доменних печах з корисним об'ємом 1300-1400 м3, з лебідками головного підйому, виготовленими американською фірмою Отіс. На більшості ж доменних печах встановлені дводвигунових скіпові лебідки, які мають суттєві експлуатаційні переваги, що гарантують повну безперебійність в роботі. У разі виходу з ладу одного двигуна другий забезпечує роботу лебідки. Кінематична схема скіпової лебідки з двохрухових приводом представлені на малюнку.



Апаратура управління скіпової лебідкою головного підйому

Скіпова лебідка управляється, контролюється і захищається від аврійно режимів комплексом механічних та електричних пристроїв.

Робочі гальма - призначені для фіксації точних зупинок в крайніх положеннях шляху - в скіпової ямі і на колошником печі, а також для утримання лебідки в нерухомому стані. Діють вони спільно і пізніше електричного гальмування за робочих та аварійних зупинках.

Відцентровий вимикач - захищає лебідку від перевищення швидкості і контролює її зниження. У них використана здатність рідини (ртуті) при обертанні утворювати різні поверхневі рівні.



Вимикачі слабини - канатів встановлюються під середньою частиною барабана з обох боків його, призначені для аварійного відключення двигунів у разі ослаблення канатів і провисання їх витків по барабаном. Ослаблення канатів може відбуватися з-за випадково опинилися на рейках сторонніх предметів, що затримують вільне опускання скіпів, перекосу і сходу скіпів з рейок, зміщення центру ваги перекинутого скіпа.



Шляхові вимикачі - встановлювані з двох торцевих сторін барабана, призначені для автоматичного управління уповільнення двигуна, взаємних блокувань з іншими механізмами системи завантаження печі. На скіпових лебідках встановлено два однакових колійних вимикача типу КА-4188-3 на 24 електричні ланцюги. Вимикач складається з двох валиків, на кожному з яких закріплено по 12 шайб з преставляет кулачками. Привід колійного вимикача здійснений від барабана. Точність роботи лебідки залежить від передавального числа колійного вимикача, рівного відношенню довжини переміщення кулачка або сегмента путвого вимикача до соответсвующей довжині шляху скіпа. Чим більше передавальне число, тим більше точність колійного вимикача і, отже роботи лебідки.

Для збільшення передавального відношення робочі валики працюють не одночасно, а послідовно. Коли перший валик повернеться приблизно на ѕ кола від початку обертання, він зупиняється і починає обертатися інший валик. Останній також повертається на три чверті кола і зупиняється. При цьому точність роботи колійного вимикача збільшується майже вдвічі.

Для послідовної роботи валик застосований спеціальний редуктор. Малі шестерні 3 і 4 насаджені на робочі валики колійного вимикача. Середня зубчатка 2 закріплена на провідному валу. На половині диска цієї зубчатки нарізані зубці, по товщині відповідні товщині шестерень. Друга половина диска вдвічі тонше шестерень і не має зубців. На кожній з шестерень один-три зуба 5 зрізані на половину по товщині. При обертанні ведучого валика зубці зубчатки 2 ведуть тільки одну шестерню 4. Це час тонкої частиною зубчатка ковзає по зрізаним зубьям шестерні 3 і, впираючись у її сусідні зуби, щільно замикає шестерню, не дозволяючи їй обертатися. При повороті приблизно на 135-150 градусів зубці, зубчатки входять в зачеплення з зубами другий шестерні і обертають її, а перша шестерня заклинюється і зупиняється нерухомо

При підйомі правого скіпа в першій половині шляху лівий валик з шайбами ??повертається приблизно на 270-300 градусів, а правий валик нерухомо стоїть, у другій половині шляху правий валик повертається на той же кут, а лівий варто. При спуску правого скіпа, навпаки, спочатку обертається правий, а потім лівий валик.

Розгортки шайб колійних вимикачів показані на малюнку. Кожна розгорнення складається з двох половин, відповідних роботі лівого і правого валиків. Зверху вниз відкладені номери шайб колійного вимикача.

5. Заходи з Т/Б при експлуатації електрообладнання

До самостійного обслуговування електроустановок, допускаються тільки робочі електромонтери, які пройшли перевірку знань Правил технічної безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) та Правил технічної безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ) кваліфікаційній комісії і отримали кваліфікаційну групу з техніки безпеки.

Дія електричного струму супроводжується зовнішнім ураженням тканини та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.

До електротехнічного персоналу відносяться особи, які зайняті на електрообслуговуванні та експлуатації електроустановок. Їх умовно поділяють на такі групи:

- адміністративно - технічний персонал(начальники цехів, служб,- майстри);

- оперативний персонал (черговий персонал, який безпосередньо обслуговує електроустановки);

- ремонтний персонал (працівники ремонтно - налагоджувальних служб з обслуговування електроустановок);

- ремонтно оперативний персонал (особи які оперативно обслуговують електроустановки, де немає чергового персоналу)

До роботи з електрикою допускаються особи відповідних кваліфікаційних груп з електробезпеки із оформленням наряду - допуску, де визначається:

- допуск до роботи;

- нагляд під час роботи;

- оформлення перерв в роботі;

- переведень на інші робочі місця і закінчення роботи.

Відповідальними за безпеку роботи є особи, які видають розпорядження або наряд - допуск.

Загальні положення з протипожежної техніки безпеки

Кожен працівник цеху зобов'язаний знати і строго виконувати правила пожежної безпеки не допускати дії, що можуть спричинити пожежу або загоряння. При виникненні пожежі працівник цеху зобов'язаний :

- негайно повідомити в пожежну частину по тел. 101;

- приступити до гасіння пожежі наявними на дільниці або робочому місці засобами пожежогасіння;

- викликати на місце пожежі керівника або начальника.

Основні методи гасіння пожежі є:

- охолодження палаючої речовини нижче температури його запалення за рахунок введення в зону горіння інших речовин , збільш низькою температурою ;

- зменшення концентрації кисню в зоні горіння шляхом введення в неї інших не горючих газів, пару та т. п..

Вибір засобів і методів гасіння пожежі залежить від характеру пожежі , його розміру і наявності засобів пожежогасіння .

Найбільш частими причинами виникнення пожежі і вибухів є електричні іскри і дуги , недопустимий перегрів провідників струмом коротких замкнень. Для уникнення недопустимих перевантажень і струмів к.з. необхідно застосувати електричний захист, наприклад використовувати плавкий запобіжник, автоматичні вимикачі та інше.

Електродвигуни у вогненебезпечних зонах повинні бути закритого виконання , а прилади керування - пилонепроникного виконання . В цих зонах не допускаються відкриті тролейні проводи зі ковзаючи струмо'ємником , а повинен застосовуватися жильний провід . Супроводження струморозподільних пристроїв напругою вище 1000В у вогненебезпечних зонах не рекомендується, але при необхідності допускається при умові застосування щитів і шаф. Всі промислові та службові приміщення повинні утримуватися в чистоті, вільними від горючих матеріалів та промислових відходів, рідин та інше. Забороняється зберігати матеріали біля електрообладнання , розподільчих пристроїв, біля проводів, разом з другими матеріалами : карбід, кальцій, оліфа, рослинне масло, алюмінієвий порошок, лакофарби, розчинники, спирти, балони з киснем.

При загоранні електропроводів необхідно в першу чергу знеструмити лінію, вимкнути вимикачі та викликати пожежну охорону. Забороняється приступати до вогненебезпечних робіт в робочому одязі і рукавицях насичених рідинами або мастилами. Також забороняється зберігати у шафах промаслений одяг.

Типовий перелік пожежного щита:

- пінний вогнегасник 2 шт.

- вуглекислий вогнегасник 1шт.

- полотнина (азбест, повсть)1шт.

- багор 1шт.

- сокира1шт.

- лопата1шт.

- ящик з піском1шт.

- цебро 1шт.

Вода для гасіння пожежі застосовується у всіх випадках, крім випадку горіння речовин, які не можна гасити водою. Наприклад: карбід, негашене вапно, електропроводку під напругою.



Література

1. Афанасьєв В.Д. та ін. Електрообладнання підприємств чорної металургії. Металлургиздат, 1963р.

2. Бондаренко Л.С. Автоматизація процес сов доменного виробництва із застосуванням лічильно-обчислювальних пристроїв. Госенергоіздат, 1962р.

3. Зюзін В.І. Механічне та підйомно-транспортне обладнання доменних цехів. Металлургиздат, 1963р.

4. Левітанський Б.А. Електрообладнання предріятій чорною металурги. Металлургиздат, 1955р.

5. Науменко І.Є. Електрообладнання сучасного доменного цеху, Металлургиздат, 1941р.

6. Касьянов С.Ф. Механізація і автоматизація у чорній металургії. Металлургиздат, 1963р.



Приложения



Размещено на Allbest.ru

...