Світильники слід встановлювати, забезпечуючи необхідну направленість світла й виключаючи пряму та відбиту блискучість, а також затінення робочої зони.

Максимальна штучна освітленість, з огляду на змінність природного світла, яке може різко змінюватись навіть протягом короткого проміжку часу, розраховується без коефіцієнта природної освітленості.

В якості джерел штучного освітлення візьмемо лампи розжарювання. Ці лампи дають неперервний спектр випромінювання з перевагою жовто-червоних променів, порівняно з природнім світлом.

Вирішення задачі визначення параметрів штучного освітлення для конкретного виробничого приміщення полягає у розрахунку необхідного світлового потоку ламп, що буде забезпечувати нормовану освітленість. Далі виконується вибір типу і потужності ламп.

Для розрахунку освітлювальної установки при рівномірному освітленні, розміщенні світильників загального освітлення і горизонтальної робочої поверхні основним являється метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.

Розрахунок здійснюється за формулою:

,(4.12)

де - світловий потік одного світильника, лм;

- нормована освітленість, лк;

S- площа приміщення, м²;

z- коефіцієнт рівномірності світлового потоку;

K_з- коефіцієнт запасу, що приймається залежно від забрудненості повітря в приміщенні за таблицею наведеною в ДСН 3.3.6.042-99;

Nкількість світильників;

зкоефіцієнт використання світлового потоку.

Коефіцієнт використання світлового потоку визначається за світлотехнічними таблицями в залежності від типу світильника, коефіцієнта відбиття стелі (с_п), стін (с_с) і розрахункової величини поверхні підлоги (с_р), а також індексу приміщення - і, що визначається за формулою:

,(4.13)

деh - розрахункова висота (висоту підвісу світильників над робочою площиною), м;

А, В - сторони приміщення, м.

Приміщення цеху має побілену стелю, світлі бетонні стіни, затемнену робочу поверхню. У зв'язку з цим визначаємо наступні коефіцієнти відбиття:

с_п=70%, с_с=50%, с_р=10%.

Для розрахунку індексу приміщення необхідні його геометричні розміри, висота робочої поверхні та висота підвісу світильника.

Мінімальна висота до робочої поверхні H_р в приміщенні зварювального цеху складає 0,5 м, довжина - А=15 м; ширина В=5,5 м, висота Н - 4 м. висота звисання світильника складає h_с=0,5 м

Визначаємо висоту підвісу світильників над робочою площиною:

h=H - H_р - h_с,(4.14)

h=4 - 0,5 - 0,5 = 3 (м)

Тоді за формулою (4.13):

.

Згідно даних нормативних документів, з урахуванням коефіцієнтів відбиття, встановлюємо коефіцієнт використання світлового потоку з=0,35.

Користуючись рекомендаціями, встановлюємо коефіцієнт запасу рівним К_з=1,3, а коефіцієнт рівномірності світлового потоку z=1,15.

Проаналізуємо ступінь точності зорових робіт при автоматизованому наплавленні шийки валу коробки передач на установці УДН-01 із випрямлячем ВДУ-506. Даний вид наплавлення згідно рекомендованих норм освітлення для збирально-зварювальних цехів при штучному освітленні [6] відноситься до операцій, що характеризується IV розрядом зорових робіт. Нормована освітленість для таких робіт при використанні ламп розжарювання встановлена в розмірі Е_н=200 лк.

Для забезпечення освітленості Е_н=200 лк необхідно встановити 24 світильника, що за формулою (4.12) мають світловий потік:

(лм).

Такий світловий потік можуть забезпечити світильники з лампами розжарювання типу Б 220-200.

Найбільш простим методом розрахунку штучного освітлення являється наближений розрахунок методом розрахунку освітленості за граничною потужністю:

,(4.15)

де Р- потрібна потужність лампи, Вт;

Р_гр - питома потужність, Вт/м², Р_гр=12,2 Вт/м²;

Таким чином, слід використовувати світильники з лампами розжарювання потужністю 50 Вт.

Освітленість проходів і частин приміщення, де роботи не проводяться, повинна складати не менше 25% освітлення, що створюється світильниками загального освітлення на робочих місцях, але не менше 30 лк при використанні ламп розжарювання. Для аварійного та евакуаційного освітлення слід застосовувати тільки лампи розжарювання та люмінесцентні. Чищення світильників проводиться не рідше чотирьох разів на рік.

Вентиляція.

Згідно Правил охорони праці під час зварювання металів [8], «Системи вентиляції і кондиціонування під час проведення основних і ремонтно-допоміжних робіт повинні забезпечувати оптимальні або допустимі мікрокліматичні умови в робочій зоні відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 а також зниження вмісту в повітрі шкідливих речовин до значень, що не перевищують граничнодопустимі концентрації, регламентованих ГОСТ 12.1.005-88 «Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Під автоматизованого наплавлення самозахисними порошковими дротами утворюються зварювальні аерозолі (ЗА) і гази, що вміщують, крім марганцю, кремнію, заліза, оксидів азоту та вуглецю, також фтористий водень, тетрафтористий кремній, розчинні і нерозчинні фториди. Інтенсивність виділення ЗА під час наплавлення цими дротами вища, ніж при застосуванні дротів суцільного перерізу, виділення фтористого водню складає 16,6...56,7 мг/хв, тетрафтористого кремнію -- 29,3...78,7 мг/хв.

Таким чином, під час автоматизованого наплавлення порошковими дротами залежно від їх складу основними шкідливими речовинами, що надходять в повітря робочої зони є фтористі гази, розчинні фториди та сполуки марганцю.

При автоматичному наплавленні самозахисним порошковим дротом для виловлювання аерозолів та газів рекомендується застосовувати щілинний (рис. 4.1) або лійкоподібний відсмоктувачі (рис. 4.2), приймальний отвір якого повинен розташовуватися на висоті 50…70 мм над поверхнею виробу. Такі пристрої до наплавлювальних установок вмонтовуються в зварювальні головки або навішуються безпосередньо біля електрода.



Рисунок 4.1. Щілинний відсмоктувач до установки для автоматизованого наплавлення:

1 - кільце; 2 - хомут; 3 - планка; 4 - конфузор; 5 - патрубок; 6 - щілина рівномірного всмоктування

Рисунок 4.2. Лійкоподібний відсмоктувач до установки для автоматизованого наплавлення:

1 - патрубок; 2 - повітроприймач; 3 - кільце; 4 - хомут; 5 - планка.

Основне завдання розрахунку систем штучної вентиляції -- визначити кількість повітря, що необхідно подати і вилучити з приміщення. При розрахунку вентиляції в цехах, повітрообмін, як правило, визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними про кількість шкідливих виділень (теплоти, вологи, парів, газів).

Взагалі розрахунок об'єму повітря, яке необхідно видалити місцевою вентиляцією, доцільно визначати, виходячи з заданої швидкості всмоктування біля джерела виділення шкідливих речовин, характеристики спектру швидкостей всмоктування для певної конструкції всмоктувального отвору та наявності поверхонь, що огороджують зону всмоктування.

Пил та шкідливі гази, які виділяються при автоматизованому наплавленні самозахисними порошковими дротами, видаляються через лійкоподібний чи щілинний відсмоктувачі довжиною 215…300 мм. В такому випадку продуктивність місцевої витяжної вентиляції, м³/год, обчислюють за формулою:

(4.16)

деL- об'єм повітря видаленого відсмоктувачем, м³/год;

k- коефіцієнт, що залежить від виду відсмоктувача:

для щілинного k=12, для лійкоподібного k=13,2;

І- зварювальний струм, А

Проведемо обчислення:

k=12, I=170 A

Отже, об'єм видаленого забрудненого повітря при проведенні автоматизованого наплавлення самозахисним порошковим дротом установкою УДН-01 із випрямлячем ВДГ-506 зі щілинним відсмоктвачем (дивись рис. 4.1), згідно формули 4.16 становить:

4.3 Заходи протипожежної безпеки

Наплавлення може виконуватися відповідно до вимог таких нормативних документів: ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.044-89, СНиП 2.09.02-85, Правил пожежної безпеки пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-95), Правил будови електроустановок (ДНАОП 0.00-1.32-01), Загальні вимоги до системи протипожежного та проти вибухового захисту щодо будівель і споруд (ДБНВ.1.-7-2002).

Місця, призначені для проведення наплавлювальних робіт та встановлення обладнання мають бути очищені від легкозаймистих матеріалів у радіусі не менше 5 м.

Проведення наплавлення на постійних місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі:

· відключення обладнання;

· очищення робочого місця від горючих матеріалів у радіусі не менше 5 м;

· захисту горючих конструкцій та обладнання;

· забезпечення первинними засобами пожежогасіння.

Постійні місця проведення наплавлення визначаються наказом по підприємству, а після їх обладнання приймаються комісією з участю представника пожежної охорони з оформленням відповідного акту. Акт складається на всі постійні місця або окремо на кожне. Акт приймання затверджується керівником підприємства.

Наплавлення на постійних місцях проводяться без оформлення наряду-допуску.

Обладнання постійних місць для проведення наплавлення повинні відповідати наступним вимогам:

· якщо місце для проведення наплавлення виділено не в окремому приміщенні, а в цеху чи іншому приміщенні, то воно повинно бути відгороджене негорючими щитами висотою не менше 1,8 метра;

· наявність витяжної вентиляції;

· наявність металевої шафи або стелажу для інструменту;

· ввідний щиток електроживлення, електрозварювальний трансформатор, рампи, пристрої для встановлення газових балонів добової потреби та інші пристрої повинні знаходитися у справному стані;

· наявність спеціального контуру заземлення;

· пожежні щити комплектуються двома або більше пінними чи вуглекислотними і одним порошковим вогнегасниками, азбестовим полотном, кошмою, ємністю з водою або ящиком з піском;

· не дозволяється розміщувати постійні місця для наплавлення у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях.

У постійних місцях проведення наплавлення мають бути:

· перелік видів дозволених вогневих робіт (затверджений керівником підприємства);

· інструкція про заходи з пожежної безпеки;

· необхідні плакати з технології проведення вогневих робіт.

Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги від'єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів, а у паяльних ламп тиск повинен бути повністю знижений.

Після закінчення робіт уся апаратура й устаткування мають бути відключені й прибрані.

Для запобігання розлітання жарин кожен пост необхідно відокремити постійними або переносними огорожами з негорючих матеріалів.

Забороняється спільне розташування в приміщеннях балонів з киснем, горючих газів, карбіду кальцію, фарб, масел і жирів.

З метою виключення випадків попадання розжарених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюється наплавлення, повинні бути закриті негорючими матеріалами. Двері до суміжних приміщень повинні бути зачинені.

Після закінчення наплавлення виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, усунути можливі причини виникнення пожежі, при потребі місце полити водою, а черговий персонал має забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж 2 годин після закінчення.

З'єднання зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів з наступним ізолюванням їх за допомогою гумового шланга. Підключення електропроводів до електротримача зварювального виробу та зварювального апарату здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтовими з'єднаннями.

Забороняється використовувати оголені або з пошкодженою ізоляцією проводи, а також застосовувати нестандартні запобіжники.

Проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані і в потрібних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічних впливів.

Для попередження пожеж кожен працівник повинен виконувати наступні правила:

Проходити регулярно інструктаж з пожежо-технічного мінімуму і правил безпечної роботи;

Суворо дотримуватись правил пожежної безпеки, чистоти, порядку на робочому місці;

Слідкувати за встановленням захисних огорож;

Правильно експлуатувати газові балони та інше обладнання;

Слідкувати за правильністю систем електроживлення;

Не загромаджувати проїзди та проходи, а також підступи до засобів пожежогасіння;

Забороняється користуватися відкритим вогнем, паління допускається лише у спеціально відведених місцях.

При виявленні ознак пожежі необхідно негайно викликати пожежну команду. Виклик здійснюється за телефоном 101, за допомогою електричної пожежної сигналізації ручної чи автоматичної дії, а також подаванням звукових сигналів тривоги.

До прибуття пожежної команди або заводської добровільної пожежної дружини робочі повинні відключити силову електромережу, вимкнути припливно-витяжну вентиляцію і приступити до гасіння пожежі місцевими засобами.

Для гасіння пожеж використовують такі засоби, як воду, інертні гази і сипучі матеріали, покривала (важкі азбестові чи шерстяні тканини), вуглекислотні вогнегасники (при гасінні масла), сопло яких направляють на джерело горіння і відкривають вентиль. При користуванні пінним вогнегасником необхідно прочистити запірно-пусковий пристрій, повернути ручку до відмови, перевернути вогнегасник і направити струмінь на джерело горіння.

4.4 Заходи із захисту навколишнього середовища

При роботі вентиляційних витяжних систем можливе забруднення повітряного середовища. Ймовірними джерелами забруднення є пости автоматизованого наплавлення самозахисними порошковими дротами.

Видалене повітря з виробничих приміщень в атмосферу повинно проходити фільтрацію (очищення) від шкідливих речовин до концентрацій, що не перевищують допустимих рівнів викидів, у відповідності зі СНиП 2.04.05-91 та ОНД-86.

У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть надходити у повітря і становити небезпеку для людей. Для визначення небезпечності медики досліджують вплив цих речовин на організм людини та встановлюють безпечні для людини концентрації й дози, які можуть потрапити різними шляхами в організм людини.

При нормуванні якості навколишнього середовища передбачено граничнодопустимі норми впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду.

Такими нормами є:

- граничнодопустимі норми та ліміти щодо вилучення та відновлення природних ресурсів, що випливають з необхідності підтримання рівноваги в природному середовищі;

- граничнодопустимі або тимчасово погоджені норми станів води у водоймищах (ГДС, ТПС);

- граничнодопустимі або тимчасово погоджені норми викидів у атмосферу шкідливих речовин (ГДВ, ТПВ);

- граничнодопустимі навантаження відходів виробництва на землі та в ґрунтах (ГДВ);

- граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунтах (ГДК), орієнтовно безпечні рівні впливу їх на людей (ОБРВ) або граничнодопустимі дози впливу шкідливих речовин на людей (ГДД), тощо.

Для суттєвого зниження кількості надходження газів та зварювальних аерозолів у повітря робочої зони необхідне комплексне сполучення технологічних та санітарно-технічних заходів.

Технологічні способи зниження рівня виділення зварювальних аерозолів полягають в удосконаленні (у гігієнічному відношенні) зварювальних матеріалів, технологій, обладнання та виборі оптимальних режимів наплавлення.

Слід передбачити очищення повітря від викиду двохступінчастою фільтрацією; на першому ступені фільтруючий матеріал - лавсан 200, на другому - тканина ФПП-15, ефективність очистки становить 0,99, що дозволяє знизити екологічний збиток на 20-25%.

При автоматизованому наплавленні самозахисними порошковими дротами з метою зниження кількості надходження газів та зварювальних аерозолів у повітря робочої доцільно обрати сталевий електродний дріт суцільного перерізу. Некондиційні фракції: окалина, шлак від зачистки та вирубки швів підлягають утилізації. Енергетичні забруднення знижують за рахунок екранування зовнішнього простору стінами із залізобетонних конструкцій.

Процес наплавлення порошковим дротом характеризується підвищеним рівнем виділень шкідливих речовин, зокрема, сполук фтору. Проте, наявність у дроті шлакоутворюючої серцевини дає можливість обирати шлакову основу, яка забезпечує мінімальний рівень утворення шкідливих речовин. Крім того, застосування порошкового дроту замість дроту суцільного перерізу дозволяє за рахунок наявності в його серцевині шихтових домішок лужних металів, що стабілізують горіння дуги, знижувати розбризкування електродного металу й тим самим зменшувати рівень виділень зварювальних аерозолів.

Для забезпечення максимального покращення умов праці є необхідним системний підхід - поєднанням технологічних та санітарно-технічних заходів щодо усунення шкідливої дії ЗА, а також застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) зварників. Перший напрямок - технологічний: полягає у зниженні рівня виділення ЗА в повітря шляхом удосконалення процесу наплавлення, виборі технології і способу наплавлення, виду і марки наплавлюваного матеріалу та режиму наплавлення. Другий напрямок - санітарно-технічний: полягає в локалізації і нейтралізації ЗА шляхом застосування сучасних ефективних засобів місцевої вентиляції. Третій напрямок - застосування ЗІЗОД нового покоління, що дозволяють захищати органи дихання зварників у різних виробничих умовах. Залежно від умов праці, а також від вимог до якості зварного з'єднання необхідно користуватися комплексом цих заходів, або окремими з них.

Також цікавим та корисним є впровадження на виробництвах нової інформаційно-розрахункової системи гігієнічних характеристик зварювальних електродів «Гігієна зварювання», що дозволяє прогнозувати ступінь забрудненості повітря та виконувати вибір зварювальних електродів з кращими гігієнічними а також надавати рекомендації щодо вибору виду вентиляції та засобів індивідуального захисту, що розроблено групою вчених Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці та Інституту електрозварювання імені Е.О. Патона НАН України.

Висновок

В даному проекті я розкрив сутність і послідовність монтажу, налагоджування та технічного обслуговування установки для автоматизованого електродугового наплавлення тіл обертання УДН-01, де в якості джерела зварювального струму обрано випрямляч ВДУ-506, для наплавлення шийки валу коробки передач, який виготовлений зі сталі 45, самозахисним порошковим дротом марки ПП-АН122.

У дипломному проекті підібрані режими наплавлення валу самозахисним порошковим дротом, проведені розрахунки площі перерізів кабелів для зовнішніх з'єднань, параметри заземлення, освітлення і вентиляції.

Комплекс заходів з охорони праці та навколишнього середовища враховує усі джерела небезпеки та шкідливого впливу під час автоматизованого наплавлення шийки валу, а дотримання всіх встановлених правил виключає можливість нанесення шкоди працівникам та навколишньому середовищу.

Економічні розрахунки підтвердили доцільність і ефективність прийнятих рішень, що забезпечують прогнозований економічний ефект.

В процесі розробки дипломного проекту я закріпив теоретичні знання та навички, набуті мною протягом навчання в коледжі та практичним досвідом роботи під час технологічної і переддипломної практики в умовах підприємства.

Я навчився користуватися і вільно орієнтуватися в розмаїтті технічної та наукової літератури, державних ГОСТів та інструкцій, застосовувати інформацію, здобуту з них, при написанні дипломного проекту.

Даний дипломний проект дав початок застосуванню моїх теоретичних знань на виробництві.



Список літератури

1. Биковський О.Г., Піньковський І.В. Довідник зварника. - К.: Техніка, 2002

2. Выпрямитель сварочный типа ВДУ 506 УЗ. Паспорт ИЕГВ 435 312.016 ПС. - Калининградский завод «Электросварка», 1989

3. Гандзюк М.П., Желібо Э.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник.4-е вид./ за ред. М.П. Гандзюка, - К.: Каравела,2008

4. Думов С.И. Технология электрической сварки плавлением - Учебник для машиностроительных техникумов. - 3-е издание, пере раб. И допол. - Л.: Машиностроение. Ленингр. Отд-ние, 1987.

5. Іванкова О.В, Гудженко О.В. До питання відновлення зношених деталей сільськогосподарської техніки типу вал// Технологический аудит и резервы производства -- № 2(4), 2012

6. Левченко О.Г. Охорона праці у зварювальному виробництві: Навчальний посібник для студентів зварювальних спеціальностей. - К.: Основа, 2010.

7. Марочник сталей и сплавов / под ред. В.Г.Сорокина /.- М.: Высшая школа, 1989

8. Правила охорони праці під час зварювання металів, затверджені Наказом МНС України 14.12.2012 № 1425, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 січня 2013 р. за № 63/22595.

9. Писаренко В.Л., Рогинский М.Л. Вентиляция рабочих мест в сварочном производстве. - М.: Машиностроение, 1981

10. Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджені Наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 N 4, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за N 93/2533

11. Сукманюк О. Автоматизація процесу електродугового зварювання та наплавлення при відновленні деталей машин: еволюція технічних засобів. // Переяславський літопис: зб. наук. статей. Вип. 1. - Переяслав- Хмельницький, 2011

12. Установка для автоматизированной наплавки тел вращения УДН-01. Паспорт. - К.: 2006

13. Хасуи А., Моригаки О. Наплавка и напыление/Пер. с яп. В.Н. Попова; Под ред. В.С. Степина, Н.Г. Шестеркина. - М.: Машиностроение, 1985

Размещено на Allbest.ru

...