Автоматизація системи насичення води двоокисом вуглецю

Рис 3.1 Клапан

Клапан складається з корпусу 9, в якомурозташований золотник (тарілка) 8 з прокладкою10. Золотник через шток 5 пружиною 4, розташованої в склянці 7,захищає пружину від зовнішніхвпливів. За допомогою регулювальноївтулки 11 з контрящей гайкою 2 можнарегулювати ступінь попереднього стисненняпружини, змінюючи положення наполегливої ??шайби6. Стакан закритий пробкою 3, що має каналдля регулювальної втулки. Втулкапримусового відкриття 12 взаємодієз хвилеподібною поверхнею торцярегулювальної втулки 11, забезпечуючиможливість примусового стисненняпружини. Втулка 12 утримується на штокупарою гайок 1. Перевищення тиску настройкивикликає стиск пружини і відкриттязолотника зі скиданням середовища через вихіднийпатрубок.

Обґрунтування вибору Регульованого запобіжного клапану тиску VT.1831.N.06

ѕ Простота будови;

ѕ Можливість самостійного ремонту;

ѕ Можливість ручного відкривання;

ѕ Широкий діапазон роботи;

ѕ Призначений для роботи у газовому і рідкому середовищах;

ѕ Робоча температура до 180⁰ С;

ѕ Мінімальний ресурс 5 тисяч циклів;

ѕ Гарантійне обслуговування;

ѕ Невелика вартість (112 грн.)

Зважаючи на те, що в баку №2 максимально допустиме значення тиску 0,4 МПа, що складає невелику різницю із відповідними значення бака №1, тому доцільно буде використати вищеназваний клапан для регулювання тиску у баку №2.

3.3.2 Вибір комплексу технічних засобів для регулювання концентрації

Усі методи визначення концентрації газу можна розділити за процесами покладеними в основу їх роботи на : фізичні, фізико-хімічні та хімічні.

Серед представлених на ринку концентратомірів я обрав OrbisphereProBrix+ 3624, тому що він володіє наступними перевагами:

Рис.3.2. Концентратормір

Пристрій вимірює дійсне значення СО₂ використовуючи спеціальну запатентовану технологію;

- Пристрій порівнює отримане значення концентрації із традиційними способами вимірювання

- Простота установки;

- Рухомий дисплей;

- Легка очистка;

- Шкаф із нержавіючої сталі;

- Детектор рідини;

- Контроль ефективності системи даерації;

- Ідентифікація витоку і притоку повітря;

- Зниження піно-утворення;

- Ефективна Інжекція СО2

- Можливість інтеграції з ПК;

- Зручне і гнучке програмне забезпечення;

- Статистичне програмне забезпечення

- Оптимальне відношення якості до ціни

- Звукова і візуальна сигналізація при відхиленнях технологічних параметрів;

- Можливість заміни деталей;

- Виконує вимірювання кількома способами і регулювання.

Рис.3.3. РРГ-12



OrbisphereProBrix+ 3624запезпечує високу якість вимірювання, а мікропроцесорна складова вираховувати необхідну витрату вуглекислого газу, необхідну для підтримання концентрації газу на заданому рівні. Тому для успішного регулювання концентрації газу виникає потреба регулювати його витрату. Серед усіх регуляторів витрати я зупинив свій вибір на регуляторі масової витрати газу РРГ-12

Опис: регулятор масової витрати газу являє собою пристрій для автоматичного регулювання витрати газу в системах технологічного газопостачання і конструктивно виконаний єдиним компактним агрегатом, об'єднуючим електронну і газову частини.

Склад регулятора - 1) корпус, що включає в себе сітчастий розсікач потоку, байпас, що забезпечує розподіл і ламінаризацію газового потоку, внутрішню систему каналів, вхідний і вихідний штуцери, 2) первинний калориметричний перетворювач, 3) виконавчий механізм, що регулює величину газового потоку, 4) плата управління;

Принцип перетворення - теплове перетворення масової витрати газу в електричний сигнал;

Принцип регулювання - посилений і лінеаризований електричний сигнал від перетворювача порівнюється із завданням витрати і їх різниця управляє клапаном, який плавно змінює прохідний перетин газового каналу таким чином, що на виході регулятора встановлюється задане значення потоку газу.

РРГ-12 розрахований на роботу з нейтральними, агресивними, токсичними, вибухо- і пожежонебезпечними газами, має високий ступінь герметичності. Технічні характеристики регулятора витрати газу наведені в таблиці 3.1.



Таблиця 3.1. Технічні характеристики

Тип вихідного сигналу	аналоговий, цифровий, RS232, RS485
Діаметр умовного проходу, мм	4
Верхня межа регулювання та перетворення витрати газу Qвп, л / год	0.36, 0.9, 3.6, 9, 18, ??36, 90, 180, 360, 720, 900, 1800
Надмірний тиск газу на вході, МПа	0,03 ... 0.3
Лінійність функції перетворення по витраті,%	± 0,2
Швидкодія (час встановлення показів), з	2
Керуюча напруга завдання, У	0 ... +5
Аналоговий вихідний сигнал при опорі навантаження <2 кОм, У	0 ... 10 або 0 ... +5
Живлення від стабілізованих джерел постійного струму напругою, В	+15 ± 3%
Споживаний від джерел напруги струм, А	0.2
Герметичність по He, м3 * Па / с	1,3 х 10-9
Напрацювання на відмову, год	15000
Ступінь захисту за ГОСТ 14254	IP 20
Габаритні розміри, мм (з встановленими штуцерами монтажного комплекту «М2»)	124 х 32 х 126
Маса, кг	1,0

Для забезпечення надійної та стабільної роботи регуляторів масової витрати газу, для керування роботою і відображення їх стану рекомендовано використовуватиблок управління, індикації і живлення (БУІЖ).

Опис: Пристрій являє собою компактний одно-канальний блок в настільному виконанні. На передній панелі блоку - панелі управління, - знаходяться цифровий індикатор (монохроматичне РК-дисплей), кнопки і ручки управління, світло-діоди. На задній панелі блоку знаходяться роз'єм електроживлення з плавким запобіжником, роз'єми DB-9F і кнопка включення / виключення блоку.

Функції:

1. Аналогове управління регулятором витрати газу з панелі управління блоку (напруга завдання - ручна установка необхідного витрати газу в режимі «Управління внутрішнє») або від зовнішнього джерела аналогового сигналу (режим «Управління зовнішнє»);

2. Цифрова індикація напруги завдання і напруги вихідного сигналу як в режимі внутрішнього, так і зовнішнього управління;

3. Стабілізоване електроживлення регулятора витрати газу.

Технічні характеристики БУІЖ наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Технічні характеристики	БУіЖ-1
Напруга завдання (внутрішньо і зовнішнє управління), У	0 ... +5
роз'єм	DB-9F
Вихідна напруга стабілізованого живлення РРГ, У	± 15 ± 3%
Максимальний вихідний струм, А	0,5
Розрядність цифрового індикатора	3,5 розряду
Ступінь захисту за ГОСТ 14254	IP 20
Напруга електроживлення, В	~ 220 +10, -15% / 50 Гц
Габаритні розміри (ДхГхВ), мм	180 х 155 х 58
Маса, кг	0,95



3.3.3 Вибір комплексу технічних засобів для регулювання співвідношення тисків між сатураційними баками 1 і 2

Рис.3.4. МИМ-ППХ

Зважаючи на те, що тиск у сатураційних баках різний, а вуглекислий газ безпосередньо подається тільки в один бак виникає необхідність регулювати співвідношення цих тисків. Звичайно ж, можна налаштувати подачу вуглекислого газу і в другий бак сатуратора, однак це понесе за собою додаткові затрати, підвищення небезпечності а також збільшення габаритних розмірів. Все це є негативними наслідками. Тому я вирішив зупинитися на пневматичному мембранному двохсідловому виконавчому механізмі.

Пневматичні засоби управління і регулювання задовольняють найжорсткішим вимогам пожежо-і вибухобезпеки, можуть працювати при наявності агресивних домішок в навколишній атмосфері і застосовуються для автоматизації виробничих процесів в хімічній, нафтохімічній, харчовій та інших галузях промисловості.

Виконавчий механізм такого типу, потребує незначної модифікації, яку можна виконати вручну, це дозволить краще підлаштувати механізм під виробництво. Механізм матиме наступний принцип дії. Під дією тиску вуглекислого газу Р, що по байпасній лінії подається з баку №1 на мембранний механізм зверху, а знизу у мембранну коробку по іншій обвідній лінії буде подаватися вуглекислий газ із баку №2, тиск у якому не буде перевищувати 0,4 МПа, завдяки запобіжним клапанам. У першому баку завжди буде більший тиск, відповідно, зверху на мембрану діятиме більше зусилля, тому шток, долаючи протидію спеціально виготовленої пружини, що не буде деформуватися при тискові менше 0,2 МПа або 2 кгс/см², змінює положення затвора, тим самим змінюючи прохідний перетин клапана. Ступінь відкриття перетину клапана пропорційна різниці тисків газу у колонах Р, що подається на мембранний механізм, однак нижня межа різниці тисків становить 0,2 МПа, цей тиск і буде компенсуватися пружиною.

Технічні характеристики МВМ ППХ

Умовний тиск керуючого повітря: 8,5 кгс/см2

Діаметр перетину підвідного трубопроводу (управління МІМ): > 5мм

Хід вихідного елемента здійснюється при зміні тиску: від 2 кгс/см2

Температура навколишнього середовища:від мінус 30 до 40° С

3.3.4 Вибір робочих органів

Серед наявних на ринку клапанів, я вирішив зупинити свою увагу на електромагнітних клапанах, тому що вони прості у використанні і це дозволить зменшити кількість виконавчих механізмів. Електромагнітний клапан - це електромеханічний пристрій, що регулює подачу рідини чи газу в трубопроводі. Вони включають і вимикають подачу води в різних технологічних схемах.

Рис.3.5. Клапан Genebre

Електромагнітні клапани GENEBRE створені для роботи з неагресивними рідинами або газами. Матеріали, які використовують для виготовлення клапана: латунь і нержавіюча сталь, ущільнення: NBR і Viton.

Рис.3.6. Схема клапану

Еластична мембрана в центрі має жорстке металеве кільце і через пружину з'єднана з плунжером. При відкритті клапана, під впливом магнітного поля котушки, плунжер піднімається вгору і знімає зусилля з мембрани, яка моментально піднімається і відкриває клапан. При закритті (відсутності магнітного поля), підпружинений плунжер опускається і з зусиллям притискає мембрану, через кільце до ущільнювальної поверхні.

Технічні характеристики аксесуарів електромагнітних клапанів

Клапани можуть бути укомплектовані котушками, що мають: 220В, 50Гц; 24В, 50Гц; 24В і 12В постійного струму. Для приєднання використовуються трьох контактні коннектори класу захисту IP65.

Електромагнітні котушки мають спеціальне водонепроникне покриття зі скловолокна, ізоляцію класу F (максимальна температура +155 ° С) і обладнані трьох контактним роз'ємом відповідно до ISO 4400, 6952. Працюють при стандартній напрузі живлення для змінного струму з частотою 50-60 Гц: 24, 220-230 В (+10% -15%); для постійного струму - 12, 24 В.

Електромагнітні клапани економічні, під час роботи вони споживають мінімальну кількість електроенергії.

Для зручного управління цими клапанами я вирішив використати тумблери П2Т-21.

Двополюсні тумблери П2Т-21 призначені для комутації електричних ланцюгів постійного і змінного струму в радіоелектронній радіоапаратурі.

Тумблери призначені для об'ємного монтажу.

Технічні характеристики П2Т-21:

* Вид навантаження .......... активна

* Комутовані напруги і струм:

- Постійна напруга .......... 0,1-300 У

- Змінна напруга .......... 0,1-250 У

- Струм .......... 0,1-6 А

* Зусилля перемикання .......... від 2,5 до 30 Н (від 0,25 до 3,0 кгс)

* Опір електричного контакту:

- Для виробів з прийманням «СКК» .......... не більше 0,15 Ом;

- Для виробів категорії якості «ВП» .......... не більше 0,01 Ом

* Опір ізоляції .......... не менше 1000 МОм

* Електрична міцність ізоляції .......... 1100 Вефф

* Зносостійкість, циклів комутації .......... 5000

* Діапазон робочих температур .......... від мінус 60 ° С до +85 ° С

* Строк збереження виробів .......... 15 років.

Для використання деяких клапанів я вирішив використати багатопозиційні перемикачі ELK 16 3b 41.01

Рис.3.7. Багатопозиційний перемикач ELK

Призначені для ручної комутації електричних ланцюгів низької напруги. Застосовуються для створення головних і керуючих ланцюгів, включення і виключення електродвигунів, трансформаторів та інших електричних пристроїв невеликої потужності.

3.4 Моделювання та розрахунок контуру автоматичного регулювання концентрації вуглекислого газу в напої

Для виконання математичного моделювання я вибрав контур регулювання концентрації вуглекислого газу у готовому напої, тому що цей контур, по суті, є цільовим у моїй дипломній роботі. Він виконує ключову роль у процесі насичення води двоокисом вуглецю. Регулювання концентрації вуглекислого газу в напої відбувається зміною витрати вуглекислого газу, що подається в установку.

Рис. 3.8. Регулювання концентрації вуглекислого газу

Спрощена функціональна схема регулювання концентрації вуглекислого газу у готовому напої зображена на рис. 3.8.

В резервуар подається вуглекислий газ і суміш води і купажного сиропу, під дією тиску (0,6 МПа) вода насичується вуглекислим газом.

Показник ефективності процесу - концентрація вуглекислого газу у готовому напої Q_CO2.

Ціль управління процесом - забезпечення заданої концентрації вуглекислого газу в готовому напої (0,04%).

Задача моделювання контуру регулювання забезпечити в умовах дії зовнішніх і внутрішніх збурень в процесі, заданих характеристик якості продукту. Збуреннями у даному контурі виступають піно-утворення і надмірний тиск.

3.4.1 Матеріальний та тепловий баланси технологічного об'єкта

Матеріальний баланс по цільовому компоненту.

Рівняння динаміки:

(3.1.)

Рівняння статики при :

(3.2.)

На основі (3.1.) и (3.2.) можна прийняти:

(3.3.)

Матеріальний баланс по всій речовині

Рівняння динаміки:

(3.4.)

Рівняння статики при :

(3.5.)



На основі (3.4.) и (3.5.) можна прийняти:

(3.6.)

3.4.2 Складання математичної моделі об'єкта регулювання

Аналіз рівняння динаміки на основі матеріального балансу по цільовому компоненту.

Рівняння динаміки.

(3.7.)

Початкові умови для знайдення передаточної функції по каналу керування :

(3.8.)

(3.9.)

Рівняння статики:

(3.10.)

Рівняння динаміки після перетворень набуде вигляду:

(3.11.)



Рівняння динаміки з нескінченими величинами:

(3.12.)

Рівняння динаміки об'єкта в часовій області без врахування транспортного запізнення:

(3.13.)

Рівняннядинаміки по каналу керування в часовій області з врахуванням транспортного запізнення:

(3.14.)

Передаточна функція об'єкту по каналу керування :

(3.16.)

де:

(3.17.)

де - об'ємтрубопроводу від Р.О. до входу апарат.

3.4.3 Розрахунок основних параметрів ТОК

Для знаходження параметрів об'єкта необхідно знати що:

(3.18.)

(3.19.)

(3.20.)

Виконавчий механізм буде мати передаточну функцію:

(3.21.)

Оскільки в контурі регулювання маємо запізнення то з трьох типових перехідних процесів вибираємо один, а саме з 20% перерегулюванням. Даний перехідний процес забезпечить оптимальний час регулювання і необхідну точність.

При виборі типу регулятора орієнтуємось на величину відношення запізнення до сталої часу об'єкта - . Для нашого випадку . Отже вибираємо цифровий ПІД-регулятор, який має компенсувати запізнення в контурі регулювання.

3.4.4 Розрахунок оптимальних параметрів регулятора

Розраховуємо оптимальні настроювання для ПІД-регулятора. Для даного регулятора і прийнятого перехідного процесу знаходимо:

(3.22.)

(3.23.)

(3.24.)

де - коефіцієнт підсилення регулятор;

- час ізодрома (постійна інтегрування регулятора);

- постійна диференціювання.

Передаточна функція регулятора

(3.25.)

3.4.5 Побудова перехідного процесу розрахованогоконтуру регулювання

Для побудови перехідного процесу використаємо програму MatLab і середовище Simulink. У вікні складемо наступний замкнутий контур і доразу оптимізуємо його підібравши відповідні коефіцієнти за допомогою блока OutPut:

Рис. 3.9. Контур регулювання в середовищі Simulink

В результаті моделювання отримаємо наступний перехідний процес:

Рис. 3.10. Перехідна характеристика контуру регулювання

Показники якості:

Перерегулювання- характеризує максимальне відхилення регульованої величини від її усталеного значення. В даному випадку воно рівне:

(3.26.)

Час регулювання - характеризує швидкодію системи. Це проміжок часу від початку регулювання до того моменту коли регульована величина набуває усталеного значення. В нашому випадку .

Усталена помилка,тобто помилка в усталеному режимі рівна. Запізнення даної системи =0,125.

В результаті оптимізації коефіцієнти ПІД регулятора для нашої системи виявились такими Kd =0.3625, Ki =0.1175, Kp =0.2848.

Після виконання перехідна характеристика контуру регулювання із оптимізованими коефіцієнтами ПІД-регулятора показана на рис 3.11.

Рис. 3.11. Перехідна характеристика після оптимізації

Показники якості:

Перерегулювання:

(3.27.)

Час регулювання - .

Усталена помилка - .

Запізнення даної системи =0,125.

3.5 Складання схеми зовнішніх підключень

Схема з'єднань зовнішніх проводок - це комбінована схема, на якій показані електричні і трубні зв'язки між приладами та засобами автоматизації, встановленими на технологічному обладнанні, поза щитів і на щитах, а також підключення проводок до приладів і щитів.

Схеми з'єднань та підключення зовнішніх проводок виконують на підставі наступних матеріалів:

- схем автоматизації технологічних процесів;

- принципових, електричних, пневматичних, гідравлічних схем;

- експлуатаційної документації на прилади та засоби автоматизації, застосованій в проекті;

- таблиця з'єднань та підключення проводок щитів і пультів, виконаних у відповідності до вказівок РМ4-107;

- креслень розташування технологічного, сантехнічного, енергетичного і тому подібного обладнання та трубопроводів з відбірними та прийомними пристроями, а також будівельних креслень з усіма необхідними для прокладання зовнішніх проводок закладними і приварними конструкціями, тунелями, каналами, прорізами і т. д

Схеми з'єднань та підключення виконують без дотримання масштабу на аркуші формату не більше А1 (594x841) за ГОСТ2.301-68.

Дійсне просторове розташування пристроїв та елементів схем або не враховується взагалі, або враховується наближено.

Розроблена схема зовнішніх електричних проводок проектованої системи автоматизаціївиконана комбінованим способом і наведена на листі №4 графічної частини проекту . На схемі з'єднань зовнішніх проводок показані електричні зв'язки між приладами та засобами автоматизації, які встановлені на технологічному обладнанні і засобами, що встановлені в шафах керування.

Вибір кабелів виконаний згідно матеріалу РМ4-6-79 «Проектування електричних та трубних проводок. Частина 1. Електричні проводки».

Кабельні проводки виконані за допомогою кабелів типу КВВГ4.

Пневматичні лінії зв'язку виконані за допомогою поліамідних трубок RILSAN PA 12 6*4.



3.6 Опис компоновки і комутації щита управління

Щити та пульти використовуються для розміщення контрольно-вимірювальних приборів на них, сигнальних пристроїв, апаратури управління, захисту, блокування і т. д. Щити і пульти встановлюються в виробничих та спеціальних приміщеннях: операторських, апаратних, диспетчерських і т. д.

Опис компоновки панелі щита

Компоновкою називається загальний вид щита і розміщені на ньому прилади і засоби автоматизації. Компоновку приборів і апаратури на щиті виконують з урахуванням наступних положень:

прилади і апаратуру управління об'єднують по функціональному признаку та розміщують по їх значимості, частоті використання і характеру призначення;

основні прилади по яким управляють чи показання яких характеризують аварійний стан, розміщують в центральній частині щита.

прилади і апаратуру управління на фасадних сторонах щитів встановлюють на висоті від підлоги у відповідності до рекомендацій наведених нижче:

прилади, що показують, і сигнальні засоби встановлюють на висоті 800--2100мм,

самописні прилади на висоті 1000--1600 мм,

оперативна апаратура контролю і управління (перемикачі, ключі, кнопки і т. д.) на висоті 700--1600 мм.

Компоновка апаратури повинна забезпечити зручність користування приладами та легке спостереження за ходом технологічного процесу. Щити встановлюються у виробничому і спеціальному щитовому приміщеннях з температурою навколишнього повітря від -35 до +50 С. При компоновці необхідно звертати увагу на естетику зовнішнього вигляду проектованого щита. Засоби автоматизації й апаратури керування компонуються функціональними групами в порядку ходу технологічного процесу.Апаратуру на панелях розташовують так, щоб черговому персоналу було зручно спостерігати за показниками приладів за технологічним процесом. Під кожним приладом поміщені рамки з написами про призначення приладу і вимірюваний параметр.

Схема комутації щита являє собою зворотну сторону передньої стінки щита з точним розташуванням на ній апаратури зі спрощеним зображенням проводки. У щити і пульти дозволяється введення електричного струму напругою , що не перевищує 400В. При введенні в щити з засобами автоматизації спрямованими понад 250В постійний і змінний струми рекомендується струму ведучої частини закривати контуром.

Живильні проводи, кабелі й імпульсні трубки рекомендується підводити безпосередньо до вступного вимикача щита.

Індивідуальні ланцюги живлення засобів автоматизації схем керування, сигналізації і т.д. рекомендується підводити від вхідного вимикача до відповідного вимикача і запобіжника. Схема щита наведена в листі №5 графічної частини дипломного проекту.



РОЗДІЛ 4. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Автоматизація системи регулювання перш за все передбачає встановлення приладів, обладнання і комунікацій для зменшення участі людини у виробничому процесі. Це в свою чергу призводить до збільшення енергоспоживання. Тому дуже важливим є співвідношення зручності керування автоматизованими системами управління технологічними процесами до затрат на експлуатацію цих автоматизованих систем.

У даній системі автоматичного регулювання тільки один контур регулювання не залежить від зовнішнього енергопостачання і працює автономно. У контурі регулювання співвідношення тисків між сатураційними баками використаний МИМ-ППХ, дія якого ґрунтується на деформації мембрани під дією різниці тисків між першим і другим баками. У даній ситуації можна було б використати не пневматичне, а електричне регулювання, однак, тоді були б необхідні додаткові затрати на впровадження автоматизації, у вигляді купівлі кількох первинних і вторинних приладів для вимірювання тиску з електричним вихідним сигналом, а також регулятора з двома каналами входу і відповідного виконавчого механізму. Це в свою чергу можливо забезпечило б дещо більшу якість регулювання ніж МИМ-ППХ, але таку велику кількість приладів було б важко розмістити на одній установці, до того ж потрібно було б підвести живлення до цих всіх приладів, і відповідно сумарні затрати на експлуатацію значно зросли б. Замість такої громіздкої системи регулювання був обраний лише один МИМ-ППХ, який працює тільки на різниці тисків між двома баками, тобто зовсім не потребує електроживлення.

Також у даному проекті було використано 9 нормально закритих електромагнітних клапанів фірми GENEBRE. Щоб забезпечити менші витрати на їхню експлуатацію були використані котушки потужністю 24 В. Зважаючи на те, що у більшості випадків більшість часу, 7 клапанів із 9-ти будуть закриті, досить енерго-економічним є те, що вони нормально-закриті, тобто вони відкриваються лише при підведенні до них напруги, тобто у той час коли вони закриті вони зовсім не будуть споживати електроенергії, що на мою думку є досить непоганим фактором енергозбереження.

Однак все одно із введення системи автоматизації затрати на електроенергію зростуть, тому що зросте загальна кількість електроприладів.

Враховуючи потужність вже наявних приладів - 30 кВт/добу, і величину споживання енергії нових засобів автоматизації, то загальна споживча потужність установки складе 40 Квт/добу.

У економічні частині проекту були виконані розрахунки з яких можна судити про зростання затрат на електроенергію. При ціні 0,79 грн/кВт загальні витрати на електроенергію будуть складати 8658,4 грн/рік. Зважаючи на те що при автоматизації ніяк не можна уникнути збільшення затрат на електроенергію, та на економічні ефекти від автоматизації, то ця сума не є дуже великою. І тому якщо порівняти продуктивність роботи заводу із затратами на електроенергію до і після автоматизації, то затрати на електроенергію навпаки зменшаться.



ВИСНОВКИ

В ході дослідження системи насичення води двоокисом вуглецю на ТзОВ «Еколайн» та характеристик існуючи технічних засобів, встановлено необхідність автоматизації технологічних процесів, та впровадження дистанційного керування всіма стадіями процесу на засадах впровадження сучасних і функціональних технічних засобів автоматизації.

У відповідності з поставленою темою та метою, визначені параметри контролю, сигналізації, блокування, автоматичного регулювання і розроблена функціональна схема автоматизації технологічного процесу.

Для забезпечення якості продукції досліджені характеристики об'єкту автоматизації.

Для узгодження сигналів існуючих первинних вимірювальних перетворювачів та виконавчих механізмів розроблена схема під'єднання первинних вимірювальних приладів, регуляторів і виконавчих механізмів.

У розділі енергозбереження описані енергозберігаючі заходи пов'язані із впровадженням системи регулювання у виробництво.

В розділі охорона праці передбачено проведення санітарно-технічних заходів, протипожежних та заходів щодо техніки безпеки, проведено розрахунок оптимізації роботи з охорони праці на підприємстві на прикладі аналогів.

Здійснено економічне обґрунтування, яке підтверджує правильність і доцільність впровадження розробленої системи насичення води двоокисом вуглецю у реальне виробництво.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Автоматическое управление в химической промышленности: Учеб. для вузов / Под ред. Е.Г. Дудникова. - М.: Химия, 1987. - 368 с.

2. Монтаж средств измерений и автоматизации: Справ. / К.А. Алексеев, В.С Антипин, А.Л. Ганашек и др. / Под ред. А.С. Клюева. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.:3нергоатомиздат, 1988. -- 488 с.

3. Алиев P.А. Методы интеграции в системах управления производством. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 330 с.

4. Проектирование систем автоматизации технологических процессов: Справ, пособ. / А.С. Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дубровский, А.А. Клюев / Под ред. А.С. Клюева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1990. -- 464 с.

5. Вальков В.М., Вершин В.Е. Автоматизированные системы управления технологическими процессами. -- 3-е изд., перер. и доп. -- Л.: Политехника, 1991. - 269 с.

6. Автоматизированные системы управления технологических процессов в промышленности строительных процессов: И.Б. Гинзбург, И.К. Непомнящий, М.Л. Трачевский; Под ред. И.Б. Гинзбург, - Л: Стройиздат, Ленинградское отделение, 1981. - 272 с.

7. Баясанов Д. Б. Автоматизовані системи керування трубопровідними об'єктами комунального господарства. М.: Стройиздат, 1974, 310 с.

8. Евдокимов А. Г. Тевяшев А. Д. Оперативне керування потокорозподілом в інженерних мережах. Харків - «Вища школа», 1980. - 144 с.

9. Егільський І. С. Автоматизовані системи керування технологічними процесами подачі і розподілу води. Ленінград - Стройиздат, 1988, 211с.

10. Єремєєв І. С. Караяніс С. П. Автоматизація систем водопостачання. К.: Будівельник; 1971 - 109с.

11. Карелин В.Я., Минаев А.В. Насосы и насосные станции: Учеб. для вузов. - М: Стройиздат, 1986. - 320ст.

12. Курсовое и дипломное проектирование по автоматизации производственных процессов: Учеб. пособие для вузов по спец. “Автоматизация и комплексная механизация химико - технологических процессов ” /И.К. Петров, Д.П. Петелин, М.С. Тюльпанов, М.В. Козлов; Под ред. И.К. Петрова., - М: Высшая школа, 1986. - 352 с.: ил.

13. Попкович Г. С. Автоматизація систем водопостачання і водовідведення. 1986.

14. Проектирование систем автоматизации технологических процессов: Справочное пособие / А.С. Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дубровский, А.А. Клюев; Под ред. А.С. Клюева. - 2-е изд., перераб. и доп., - М: Энергоатомиздат, 1990. - 464 с.

15. Рекомендації з застосування регульованого електропривода в системах автоматичного керування водопровідних і каналізаційних насосних установок. - М.: ВНИИ ВОДГЕО, 1987.

16. Системы автоматического регулирования химико-технологических процессов: пер. с англ., Ф. Шински; Под ред. Н.И.Гельперина, - М: Химия, 1974.

17. Сумароков С. В. Математичне моделювання систем водопостачання. Новосибірськ, 1983. 158 с.

18. Хоружий П. Д. Ткачук А. А. Батрак П. И. Эксплуатация систем водоснабжения и канализации. Справочник. К.: Будівельник; 1993 - 232с.

19. Цивільна оборона: підручник для вищих учбових закладів; Губський А.І. - К.: Міністерство освіти, 1995 - 216 с.

20. Дьяконов В.Н. Абраменкова И.В. Круглов В.В. MATLAB 5 с пакетами расширений. М:, изд. «Нолидж», 2001, с. 890

Размещено на Allbest.ru

...