Критичні параметри для середнього в інтервалі температур 180Т285 К азеотропного складу суміші R23-R116 (0.64/0.36, моль/моль) мають значення: Т_С=287.1 К, Р_С=4.0353 МПа, _С=570.96 кг/м³. Виконано аналіз похибки одержаних даних і проведено зіставлення з результатами досліджень інших авторів.

Одержані експериментальні дані з тиску насичених парів, густини рідини і пари на бінодалі, поверхневого натягу вивчених холодоаґентів були апроксимовані за формулами (1)-(6). Ці залежності були також використані при обробці експериментальних даних з термічних властивостей на лінії насичення квазіазеотропних сумішей R152а-R134а, R125-R32 та R125-R143а і опису густини і тиску насичених парів азеотропних складів сумішей R23-R116 та R218-R134а. Для сумішей R152а-R134а, R125-R32 та R125-R143а одержані концентраційні залежності коефіцієнтів формул (4) та (5). Зіставлення розрахованих даних з результатами експериментального дослідження підтверджує достовірність одержаної інформації.

У дисертації автором ставилися цілі одержання інформації щодо термодинамічних властивостей маловивчених на момент проведення досліджень холодоаґентів і оцінки перспектив їх застосування. В умовах обмеженого обсягу експериментальної інформації для опису дослідних даних доцільно застосування малоконстантних рівнянь стану (РС).

Одержані експериментальні дані з термічних властивостей в рідкій фазі холодоаґентів R125, R134а, а також азеотропних сумішей R23-R116, R218-134а було використано при побудові РС, запропонованого П.М.Кессельманом

, (11)

де _l/k, b_ol - температурні функції, що є масштабованими параметрами ефективного потенціалу, які можуть бути розраховані за рівняннями

; ; . (12)

Для опису термодинамічної поверхні R125, що включає пограничну криву і газову область, побудовано кубічне рівняння стану вигляду

, (13)

де a_k, b_k, c_k, d_k - параметри, визначені обробкою дослідних даних в газовій фазі.

Дані на пограничній кривій і в газовій фазі суміші R23-R116 та R22-R142b були апроксимовані рівнянням стану вигляду

. (14)

За рівнянням стану (14) розраховані термічні властивості суміші R23-R116 в стані фазової рівноваги. В результаті проведеного з використанням РС (12) розрахункового дослідження тиску насичених парів суміші R23-R116 було встановлено, що її азеотропний склад в інтервалі температур 180285 К змінюється від 0.33 до 0.39 мольних долей R116. Зміну концентрації в указаних межах можна вважати незначною. Тому для даного температурного діапазону значення азеотропного складу було прийнято 0.36 моль/моль R116. Для апроксимації термічних властивостей у газовій фазі азеотропної суміші R23-R116 (Х=0.36 R116) було застосоване рівняння стану Мартіна-Хау

. (15)

В основу розрахунку термодинамічних властивостей сумішей R125-R32 та R143а-R125 було покладено РС вигляду

.(16)

Одержані РС дозволили дослідити характер виродження азеотропів для сумішей R125-R32 та R143а-R125. У результаті проведеного дослідження показано, що суміші холодоаґентів R125-R32 та R143а-R125 є квазіазеотропними з величиною Т_glide, меншою за 0.12 К. Причому суміш R125-R32 проявляє властивості додатного азеотропу, який із збільшенням температури вище 253 К вироджується в тангенціальний азеотроп (див. рис. 10). Навпаки, суміш холодоаґентів R143а-R125 при температурі 200Т258 К проявляє властивості від'ємного азеотропу.

Розрахунок термодинамічних властивостей сумішей R218-R134а, R152а-R134а на лінії насичення в рідкій і газовій фазах було виконано з використанням РС вигляду

. (17)

Результати виконаних розрахунків фазових рівноваг указують на квазіазеотропність суміші R152а-R134а й на появу мінімуму ізотерм у Р-Х_і діаграмі при Т<243.15 К. Згідно з виконаними в цій роботі розрахунками, суміш R152а-R134а при температурах Т<243.15 К утворює від'ємний азеотроп. При Т=243.15 К і концентраціях Х=0 моль/моль (R152а) реалізується тангенціальний тип азеотропу. В інтервалі температур 243.15Т<Т_С мінімум на ізотермах відсутній.

Запропоновані РС адекватно описують експериментальні дані з відхиленнями, співвимірними з виконаною оцінкою похибки. Проведено зіставлення одержаної інформації з наявними в літературі даними інших авторів.

Апроксимація експериментальних даних за капілярною сталою поверхневим натягом проводилася за рівняннями (1) та (3). Незважаючи на наявність всього лиш двох коефіцієнтів, дані формули адекватно описують дослідні дані як для чистих холодоаґентів, так і для сумішей в усьому інтервалі температур існування рідкої фази. Одержані значення коефіцієнтів рівнянь (1) та (3), вивчена їх концентраційна залежність для досліджених сумішей. Вивчено поверхневий натяг на кривій розшарування суміші R14-R22 і зроблено висновок про те, що правило Антонова не враховує характер змочуваности двох дотичних рідких фаз.

У результаті обробки експериментальних даних за двофазною теплоємністю холодоаґенту R134а та азеотропної суміші R23-R116 (64/36 моль%) розраховано теплоємність на лінії кипіння та ізобарну теплоємність. Вперше виміряні калоричні властивості R134а в твердій фазі, де виявлений фазовий перехід при температурі 124.1 К і визначена теплота цього фазового переходу.

Особливий практичний інтерес становлять результати дослідження тиску насичених парів, густини, теплоти пароутворення, ентальпії для декількох перспективних для застосування в холодильній техніці робочих тіл: ХФ 22с-16/R134а-R152а (0.8/0.2), ХФС-134/R134а-R152а (0.8/0.2), Mobil EAL Arctic 22/R134а, Castrol Icematic SW 22/R134a, ХМРА-1/NH₃. Обробка дослідних даних проведена в рамках розробленої методики прогнозування термодинамічних властивостей РХМ (див. розділ 5). Розраховані таблиці довідкових даних, аналізується характер температурної і концентраційної залежності вивчених термодинамічних функцій і підтверджена достовірність одержаної інформації.

У сьомому розділі дисертації наводяться результати дослідження впливу домішок мастила на енергетичні показники холодильного циклу. Показано, що наявність домішок мастила у холодоаґенті впливає на його термодинамічні властивості, зміщуючи тим самим положення точок холодильного циклу. Таким чином, енергетична ефективність холодильного обладнання визначається не тільки вибором холодоаґенту, конструктивними особливостями компресора, але й оптимальним вибором мастила. Виконані розрахунки для різних холодоаґентів і мастил дозволяють сформулювати такі висновки:

Наявність домішок холодильного мастила у холодоаґенті призводить до зменшення питомої холодовидатності (до 6% для Mobil EAL Arctic 22/R134а).

Внаслідок того, що тиск насичених парів розчину холодоаґент/мастило менший за тиск чистого холодоаґента, адіабатна робота стиснення зростає.

Збільшення концентрації мастила у випарнику до 15% може призвести до зниження холодильного коефіцієнта на 10%.

Чим більше впливають домішки мастила на тиск насичених парів РХМ, тим значніше зменшуються холодопродуктивність і холодильний коефіцієнт, тим більше зростає робота стиснення в компресорі.

В холодильних системах з розчинним в аміаку мастилом ХМРА-1 доцільно застосування реґенеративного теплообмінника.

Наявність домішок в аміаку мастила ХМРА-1 незначно впливає на енергетичну ефективність холодильного циклу. Даний висновок, поряд з іншими позитивними якостями мастила, дозволяє рекомендувати ХМРА-1 для застосування в новому поколінні аміачного холодильного обладнання.

Восьмий розділ дисертації присвячено розгляду основних принципів холодильного менеджменту з позицій еколого-термоекономічного аналізу. В розділі акцентується увага на тому, що антропогенний вплив холодильної техніки на навколишнє середовище зростає як за рахунок споживання великої кількості енергетичних ресурсів, так і за рахунок емісії озоноруйнівних холодоаґентів, що мають високий потенціал глобального потепління - GWP. Підкреслено, що принципова методична помилка, допущена на стадії формування стратегії переходу на альтернативні холодоаґенти, була пов'язана із бажанням вирішити нові макроекологічні проблеми методами, що добре зарекомендували себе, але не були адаптовані до розв'язання подібного роду задач. На думку автора, в ситуації, що склалася, більш прагматичним є застосування методик, які основані на кількісному регламентуванні одного з основних антропогенних факторів. До таких факторів, насамперед, може належати емісія парникових газів, оскільки її допустимий рівень достатньо точно визначений. У дисертації вказується на необхідність розробки методик обліку емісії парникових газів за весь життєвий цикл - від створення й експлуатації холодильного обладнання до його утилізації.

Реалізація викладеного підходу здійснена відповідно із запропонованим в дисертації методом еколого-термоекономічного аналізу (ЕТА). У рамках цього методу Повний Еквівалент Глобального Потепління повинен розраховуватися за формулою

, (18)

де GWP_R й GWP_BA - потенціали Глобального Потепління холодоаґенту й зпінюючого агента кг/рік;

L_R - витік холодоаґенту, кг/рік;

N - термін експлуатації обладнання, рік;

m_R - маса холодоаґенту в установці, кг;

- доля утилізованого холодоаґенту після закінчення експлуатації;

M_BA - маса зпінюючого агенту, кг;

- емісія СО₂ при виробленні 1 кВт^.год електроенергії, кг СО₂/кВт^.год;

E_i - додаткові енергетичні витрати на створення обладнання машинного залу, забезпечення заходів безпеки, ремонт та утилізацію холодоаґенту;

E_EX - електромеханічна потужність, що підводиться до компресора, може бути розрахована за формулою

, (19)

де П_КОМП, П_ДР, П_ИСП, П_КОНД, П_ВС, П_РТ - втрати ексергії у компресорі, при дроселюванні, у випарнику, конденсаторі, всмоктуючій лінії і реґенеративному теплообміннику;

L - теоретично мінімальна робота, яку необхідно витратити в оборотному циклі Карно для одержання заданої холодопродуктивності Q₀.

У дисертації розроблено балансову схему внесків TEWI_N при виробленні холоду (див. рис. 11) і методику їх розрахунку, запропоновано нові коефіцієнти для дослідження еколого-енергетичної ефективності холодильного обладнання (див. табл. 1)

Еколого-термоекономічний аналіз не претендує на роль альтернативи існуючим методам оцінки ефективності холодильного обладнання. Навпаки, відомі методики дослідження ефективності обладнання не суперечать, а можуть бути гармонійно узгоджені з концепцією еколого-термоекономічного аналізу. Разом з тим, запропоновані в роботі коефіцієнти дозволяють по-новому оцінити проблеми застосування пожежонебезпечних холодоаґентів, екологічної доцільності утилізації холодоаґентів і т.д. З їх допомогою можна розробити науково обґрунтовані квоти на питому емісію парникових газів при виробленні штучного холоду. Крім того, в рамках еколого-термоекономічного методу аналізу ефективності обладнання можна сформулювати основоположні принципи холодильного менеджменту, а саме:

Системний і поетапний характер аналізу ефективності: холодильний цикл теоретичний дійсний компресор холодильна машина холодильна установка холодильна технологія.

Облік енергетичних потоків й енергоємностей комплектуючих виробів на повному життєвому циклі холодильного обладнання.

Переведення всіх витрат енергії на повному життєвому циклі обладнання в еквівалентну емісію парникових газів.

Контроль і нормування об'ємів витоку холодоаґенту.

Впровадження в практику менеджменту питомих і зведених індикаторів, що відображають об'єм емісії парникових газів на одиницю виробленої продукції, на одиницю виробленого холоду, на одиницю витраченої енергії і т.д.

Розробка науково обґрунтованих квот на емісію парникових газів обладнанням, підприємством і т.д. Контроль за дотриманням виділених квот.

З позицій викладених в цьому розділі положень еколого-термоекономічного аналізу розглянута перспектива застосування найбільш часто застосовуваних озононеруйнівних холодоаґентів у різних типах холодильного обладнання. Виконані розрахунки показують, що зменшення антропогенного впливу на навколишнє середовище можна досягти переходом на такі енергетично ефективні робочі тіла, як аміак (з розчинним мастилом) та R410А, а також оптимальним вибором мастила, зниженням маси холодоаґента, що заправляється в установку, жорстким реґулюванням рівня витоку холодоаґента; зменшенням енергоємності обладнання малої холодопродуктивності, широким упровадженням у практику холодильного аудиту і менеджменту.

Таблиця 1

Еколого-термоекономічні коефіцієнти

TEWI_N - Повний Еквівалент Глобального Потепління холодильного обладнання; TEWI_р - емісія СО₂ від раціонально використаної енергії на вироблення холоду; TEWI_Q - емісія СО₂ від частини енергії, перетвореної на холод; TEWI_п - емісія СО₂ від енергії, витраченої на охолодження продуктів; TEWI_р^внеш і TEWI_р^внут - непрямий внесок у TEWI_N від зовнішньої і внутрішньої необоротності процесів у холодильному обладнанні відповідно; TEWI_Q - емісія СО₂ від нераціонально використаної енергії, витраченої на охолодження внутрішньокамерного обладнання, і компенсації теплових потоків у холодильну камеру; TEWI_эп - прямий внесок у TEWI_N від емісії холодоаґенту й зпінюючих агентів теплоізоляції; TEWI_эк - непрямий внесок у TEWI_N від витрат енергії на одержання конструкційних матеріалів, виготовлення обладнання, реновацію, забезпечення заходів пожежобезпечності; TEWI_всп - внесок у TEWI_N і TEWI_T від експлуатації допоміжного устаткування (насоси, вентилятори); TEWI_? - внесок у TEWI_N від нераціонально використаної енергії при виробленні холоду.

У додатку до дисертації наведено таблиці експериментальних даних з термодинамічних властивостей вивчених холодоаґентів, таблиці розрахованих даних для холодоаґентів й РХМ (для яких досі немає інформації в літературі), ілюстративний матеріал, що підтверджує достовірність одержаної інформації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нові методи розв'язання складної науково-практичної проблеми, пов'язаної з переведенням і створенням холодильних установок на екологічно безпечних холодоаґентах. Вказана проблема розв'язується як в рамках комплексного експериментально-розрахункового дослідження термодинамічних властивостей холодоаґентів та РХМ, так і розвитком сучасних методів еколого-енергетичного аналізу ефективності холодильного обладнання. Одержані в роботі наукові результати можуть розглядатися як основа для створення бази довідкових даних з термодинамічних властивостей холодоаґентів і РХМ для нового покоління холодильного обладнання. Запропонована в роботі методика еколого-термоекономічного аналізу орієнтована на розробку наукових основ і нормативної бази холодильного менеджменту.

Узагальнюючи одержані у роботі наукові і практичні результати, можна сформулювати загальні висновки:

1.Розроблені і створені експериментальні установки для проведення комплексних досліджень термодинамічних властивостей холодоаґентів і РХМ, включаючи фазові рівноваги, критичні параметри, поверхневий натяг, густину, теплоємність. Наявність подібної лабораторії в Україні значною мірою сприяє розвитку нормативної бази даних для органів Держстандарту і технологічному прогресу в холодильному машинобудуванні в цілому. При створенні установок для вимірювання поверхневого натягу запропонована нова модифікація диференційного методу капілярного підняття, а самі установки не мають аналогів. Розроблені методики проведення досліджень і виконано аналіз похибки одержаних даних.

2.У дисертації наведено нові експериментальні дані з фазових рівноваг, критичних параметрів і густини таких холодоаґентів як R125, R134a, R134a-R218, R134a-R152a, R22-R142b, R23-R116, R32-R125, R125-R143a; з поверхневого натягу для більшості холодоаґентів і сумішей, включаючи: R23, R32, R125, R134a, R143a 152a, R218, RC318, R134a-R218, R134a-R152a, R22-R142b, R23-R116; з ізохорної теплоємності R134a, R23-R116; з фазових рівноваг, кривої розшарування, густини для таких технічно важливих РХМ, як: Castrol Iсematic SW 22/R134a, Mobil EAL Arctic 22/R134a, ХФ22с-16/R134a-R152a, ХФС-134/R134a-R152a, ХМРА-1/NH₃. Одержану вихідну інформацію покладено в основу розроблених таблиць довідкових даних. Крім того, вивчено характер і величину зміни параметрів фазового переходу поблизу лінії конденсації в залежності від концентрації і температури. Показано, що розмиті фазові переходи поблизу лінії конденсації є методичним джерелом похибки для дослідження фазових рівноваг розчинів. Вперше виявлено фазовий перехід у твердій фазі R134а і виміряні його характеристики.

3.Запропоновано робоче тіло - аміак з розчинним у ньому мастилом, що відкриває широкі можливості для розробки нового покоління аміачного холодильного обладнання, яке має високу енергетичну ефективність.

4.Встановлено, що перемішування зразка РХМ в осередку при вивченні фазових рівноваг є серйозним джерелом похибки одержуваних даних. Іншим джерелом методичних похибок є зміна концентрації рідкого РХМ при ізохорному нагріванні зразка у двофазному стані у вимірювальному осередку. Вказані обставини мають принципово важливе значення при розробці методів розрахунку властивостей РХМ і одержання таблиць довідкових даних.

5.Запропонована нова термодинамічна узгоджена методика прогнозування капілярної сталої, поверхневого натягу і тиску насичених парів, густини на лінії насичення. На відміну від відомих методів прогнозування (роботи Л.П.Філіппова, І.І.Перельштейна, І.С.Бадилькеса та ін.), коефіцієнти запропонованих степеневих кореляцій пов'язані між собою термодинамічними співвідношеннями, ефективні показники степеня змінюються універсально від зведеної температури, значення коефіцієнтів не залежать від рівня температури, в якому вони виділяються із обмежених експериментальних даних, а самі рівняння придатні для розрахунку термодинамічних функцій у всьому інтервалі температур існування рідкої фази. Показана можливість застосування запропонованих кореляцій для експертизи якості експериментальних даних.

6.На підставі сформульованого в дисертації наукового положення про термодинамічну подібність РХМ в широкому інтервалі концентрацій холодоаґенту (0.3С_R1.0) і розробленої для чистих речовин методики розрахунку термодинамічних властивостей на лінії насичення запропонована методика прогнозування фазових рівноваг, молекулярної маси, густини, поверхневого натягу, ентальпії рідкої фази і теплоти пароутворення для розчинів холодоаґент/мастило. Розрахункові залежності пройшли детальну апробацію, і на їх основі запропонований метод оцінки достовірності експериментальних і розрахункових даних.

7.З використанням одержаних експериментальних даних побудовані рівняння стану для R125, R134a, R134a-R218, R134a-R152a, R22-R142b, R23-R116, R32-R125, R125-R143a, за допомогою яких докладно вивчені характерні особливості зміни фазових діаграм і розраховані термодинамічні властивості. Таблиці довідкових даних для перспективних, але недостатньо вивчених сумішей холодоаґентів R134a-R218, R134a-R152a, R23-R116 наведені в додатку. Там же подано вперше одержані дані з термодинамічних властивостей РХМ - Castrol Iсematic SW 22/R134a, Mobil EAL Arctic 22/R134a, ХФ22с-16/R134a-R152a, ХФС-134/R134a-R152a, ХМРА-1/NH₃. За результатами проведеного дослідження уточнена інформація щодо поверхневого натягу для найчастіше застосовуваних холодоаґентів.

8.Вперше для нових озононеруйнівних робочих тіл виконано теоретичне дослідження впливу домішок мастила в холодоаґенті на показники термодинамічної ефективності холодильного циклу. Показано, що наявність домішок мастила в холодоаґенті призводить до значного (до 10%) зниження холодопродуктивності і холодильного коефіцієнта. Тому підбір оптимального мастила має не менше значення, ніж вибір альтернативного холодоаґенту. Цій обставині сьогодні приділяється недостатня увага.

9.У дисертації запропонована методика еколого-термоекономічного аналізу ефективності холодильної техніки, основною метою якої є повномасштабне урахування емісії парникових газів на повному життєвому циклі холодильного обладнання. На підставі запропонованої методики розроблена система нових індикаторів для холодильного менеджменту, з використанням якої можуть бути розроблені квоти на питому емісію парникових газів при виробленні холоду. Урахування екологічних факторів в значній мірі розширив можливості вже існуючих методів аналізу ефективності використання енергетичних ресурсів.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кессельман П.М., Железный В.П. Особенности температурной зависимости капиллярной постоянной вблизи критической точки // Материалы II Всесоюзн. конф. по поверхностным явлениям в жидкостях "100 лет теории капиллярности Гиббса" - Л.: ЛГУ. - 1978. - С.78-79.

Zhelezny V.P., Katchurca Y.A., Ponomaryova O.P. Experimental and theoretical research on thermal properties of refrigerants R23, R116 and azeotropic mixtures of R23-R116 // Proc. of the XVIII International Cong. of Refrig. - Montrйal, Quebec (Canada). - 1991. - Vol.11. - P.626-630.

Zhelezny V.P. The temperature-concentration correlation of refrigerants R23-R116 mixture surface tension // Proc. The Seventh Conf. On Thermogrammametry and Thermal Engineering. - Budapest (Hungary). - 1991. - P.76-81.

Dobrokhotov A.V., Grebenkov A. G., Zhelezny V.P., Thermophysical properties of HFC 134a (equations and tables) // Proc. of the 13-th Japan Symp. on Thermophys. Prop.- Akita (Japan). - 1993. - P.267-274.

Dobrokhtov A.V., Grebenkov A.G., Ustjushanin E.E., Altunin V.V., Zhelezny V.P. at all. Equation of State and Thermophysic Properties for HFC-134a at the Single-Phase Region // Proc. of the Int. Cong. “Energy Efficiency in Refrigeration and global Warming Impact” Commission B Ѕ. - Gent (Belgium). - 1993. - P.175-181.

Железный В.П. Жидков В.В., Бютнер А.Г., Рыбников М.В. Эколого-энергетические аспекты перевода холодильного оборудования АО “НОРД” на альтернативные хладагенты // Материалы 1-й международной конференции по управлению использованием энергии. -Киев,1995.- 122-126.

Zhelezny V., Chernyak Y., Anisimov V., et all. Liquid-vapor equilibrium and thermal properties for the HFC32/HFC125 and HFC143a/HFC125 systems // Proc. 4^th Asian Thermophys. Props. Conf. - Tokyo (Japan). - 1995. - P.335-338.

Zhelezny V.P., Chernyak Y., Zhelezny V.P. Critical parameter for the several alternative mixture // Proc. 4^th Asian Conf. on Thermophys. Propers.- Tokyo (Japan).- 1995- P.291-294.

Zhelezny V.P., Semeniuk Y.V., Vladimirov D.A., et al. Phase equilibrium, density and miscibility of quaziazeotrope mixtures HFC152a/HFC134a in Refrigeration Oils // Proc. 19^th Int. Cong. of Refrig. - The Hague (The Netherlands).-1995. - Vol. IVa - P.630-637.

Onistchenko V. P., Zhelezny V.P., Vladimirov B. P. Thermodynamic properties of binary azeotropes of ozone- non-depleting refrigerants // Proc. 19^th Int. Cong. of Refrig. - Hague (The Netherlands) - 1995. - Vol.IVa - P.450-456.

Chumack I.G., Chepurnenko V.P. Onistchenko V. P. Zhelezny V.P. Systems of cooling on mixtures containing ammonia with soluble oil // Proc. 19^th Int. Cong. of Refrig. - The Hague (The Netherlands). - 1995. - Vol.IVa -P.665-670.

Geller V.Z., Bivens D.B., Yokozeki A., Zhelezny V.P. Transport properties and surface tension of R23/116 mixture // Proc. of 6^th Int. Refrig. Conf. at Purdue. - Purdue (USA). - 1996. - P.397-402.

Zhelezny V.P., Semenyuk Y.V., Anisimov V.N. Equlibria and thermal properties for the R23/R116 system // Proc. of 6^th Int. Refrig. Conf. at Purdue. - Purdue (USA). - 1996. - P.453-457.

Zhelezny V.P., Zhidkov V.V., Zhelezny P.V. Phase equilibrium of oil-refrigerant solution R134a/SW22 // Proc. of 6^th Int. Refrig. Conf. at Purdue. - Purdue (USA). - 1996. - P.447-451.

Zhelezny V.P., Voronovski A.M., Zhelezny P.V. et al. Phase equilibrium in ammonia new refrigerating oil mixtures, method of experimental data analysis // Proc. Conf. “Application for Natural Refrigerants” - Aarhus (Denmark). - 1996. - P.769-776.

Zhelezny V.P., Zhidkov V.V. Ecological safety of natural refrigerants in domestic refrigerating equipment. Illusions and reality // Proc. 1998 Int. Refrig. Conf. at Purdue. - Purdue (USA). - 1998. - P.455-460.

Chumak I.G., Onistchenko V.P., Zhelezny V P. et al. New class of lubricant oils soluble in ammonia // Preprints Joint Meeting of the Int. Institute of Refrigeration. Section Band E “Natural Working Fluids 98”. Oslo (Norway). - 1998. - P.417-419.

Zhelezny V.P., Rybnikov M.V., Voronovsky A.M., et.al. Influence of the ammonia-soluble compressor oil admixtures on the caloric properties of working fluid and energy efficiency of refrigerating cycle // Proc. IIR Conf. Sections B and E “Emerging Trend in Refrigeration and Air-Conditioning”. New Delhi (India). - 1998. - P.257-264.

Zhelezny V.P., Lysenko O.V. Ecological-and-thermoeconomic method of analysis of refrigerating equipment efficiency // Proc. 2000 Int. Refrig. Conf. at Purdue. Purdue (USA). - 2000. - P.537-544.

Ovcharenko V.S., Zhelezny V.P., Lysenko O.V. et al. Estimation of possibility of usage of quasiazeotropic mixture R134a/R152a in refrigerating engineering refrigerating engineering // Proc. 2000 Int. Refrig. Conf. at Purdue. Purdue (USA). - 2000. - P.185-191.

Железный В.П., Лысенко О.В., Рыбина Н.П. Эколого-термоэкономический метод анализа эффективности холодильного оборудования // Сб. научн. тр. Межд. научно-практической конф. ”Экологическая и техногенная безопасность”. - Харьков. - 2000. - С.225-237.

Особистий внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві :

[1, 3, 4, 6, 8, 10, 13, 20, 35 - 38, 40, 45, 52, 62, 64, 65 -67]

- постановка задачі, розробка моделі, аналіз і основні висновки

[5, 9, 11, 15, 23, 24 - 29, 39, 43, 46, 48, 53 - 55, 58 - 61]

- постановка експерименту, розробка методик, аналіз результатів

[2, 12, 16, 33, 50, 51, 56, 57, 63]

- аналіз результатів і висновки

[8, 14, 17, 30, 34, 42, 44, 45]

- принципові ідеї

Размещено на Allbest.ru