Розробка інформаційного методу аналізу та пропорціювання одягу промислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки проблема якості стає найактуальнішою проблемою промислового виробництва одягу. Головним напрямком її розвязання є поліпшення естетичних характеристик одягу на стадії його художнього проектування та інженерного конструювання.

Художнє проектування одягу, яке включає і його формоутворення, достатньо широко освітлене в сучасній спеціальній учбовій та монографічній літературі. Відповідні розділи містять ґрунтовний аналіз засобів композиції костюма та практичні рекомендації щодо оволодіння ними, правда, здебільшого взірцевого характеру. Такий підхід формує взаємодію свідомого і несвідомого, розвиває професійне чуття та інтуїцію. Але не можна шукати нових шляхів у мистецтві костюма за допомогою самого лише творчого чуття. Необхідно за допомогою наукового аналізу та синтезу показувати шлях художнику-модельєру, осмислюючи його творчість, чітко визначати йому мету і давати в його розпорядження засоби її досягнення.

Звичайно, почуття конструктивних і композиційних ліній, інтуїтивне відчуття довершеності костюма художнику не можуть навіяти ні раціональні побудови, ні математичні розрахунки, але в умінні втілювати образи на мові чисел, полягає успіх промислового випуску якісного одягу.

А втім - це теоретичні питання застосування методів точних наук у мистецтві костюма, та й у мистецтві взагалі. А практика показує, що кількісні критерії характеристик естетичних явищ, які можна було б одержати за допомогою цих методів, так і не з'явилися. Більше того, вона показує, що методи точних наук, перенесені у сферу мистецтва, в більшості своїй, стають наближеними, помилковими.

Найбільш суттєвою естетичною характеристикою виробів є пропорційність. Історія мистецтв переконливо свідчить про гармонійні властивості пропорцій, про те, що пропорція - кількісний інваріант гармонії. Проблема гармонії взагалі та пропорційної підпорядкованості елементів форми вивчалася багатьма дослідниками від стародавніх часів і до наших днів, проте головне питання теорії пропорцій щодо з'ясування причин гармонійності взаємозв'язку різних відношень елементів залишається відкритим. Проблема розкриття законів пропорціювання була і залишається однією з найбільш складних проблем естетики. Пошуки можливостей глибше дослідити природу пропорційності висувають на передній план проблему методу дослідження. Крім того, розвиток автоматизованих систем проектування виробів швейної промисловості вимагає від методу пропорційного аналізу чіткої алгоритмізації.

Актуальність роботи визначається також необхідністю підвищення об'єктивності оцінки проектних рішень, завданням скорочення затрат часу висококваліфікованих спеціалістів на експертизи при проектуванні нових моделей одягу та проблемою підвищення ефективності творчої праці модельєрів і конструкторів. А також підвищенням конкурентоспроможності швейних виробів у сучасних ринкових умовах.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вдосконалення процесу формоутворення одягу на основі розвитку інформаційної моделі пропорціювання, розробка ефективного засобу підвищення рівня естетичної якості моделей, які пропонуються до масового виробництва та пошук об'єктивної числової характеристики гармонії виробів швейної промисловості.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовані та вирішені наступні задачі.

· Застосовано теорію інформації до аналізу естетичного змісту форми одягу промислового виробництва.

· Розвинуто порогово-розрізнювальну модель інформації Г. Негая в зв'язку з її застосуванням в легкій промисловості.

· З'ясовано місце пропорції і співрозмірності в зоровому сприйнятті одягу людиною.

· Розроблено метод аналізу пропорційної будови ескізу, моделі, зразку чи готового виробу і закріплено його відповідною комп'ютерною методикою.

· Розроблено формалізований метод гармонізації виробів швейної промисловості, який відповідає сучасному раціональному конструюванню.

· Слідуючи Г. Негаю, запропоновано міру естетичності, як об'єктивну характеристику гармонії форми одягу.

1. Аналіз історичного розвитку поняття гармонії, засобів її досягнення та способів вимірювання

Це викликано складністю та неоднозначністю розуміння в сучасній науці головних понять дисертаційної роботи - гармонії, пропорції, співрозмірності та бажанням утвердитися в розумінні понять, прийнятих в роботі.

Внаслідок історичного екскурсу викристалізувалося уявлення про гармонію як про суттєву характеристику прекрасного. Відчуття гармонії є відображенням в уяві людини рівню довершеності твору.

Сформульовано проблему методу дослідження пропорційності форми. В цьому плані викликає інтерес теоретико-інформаційний підхід Г. Негая, застосований ним до пропорційного аналізу архітектурних форм.

Вивчення гармонії полягає у визначенні кількісних характеристик її ознак, які одержують шляхом вимірювань. Але справа вимірювання часто не така проста як може здаватися, особливо у випадках вимірювання якісних характеристик.

Тож необхідно знову звернутися до пошуків універсальних характеристик гармонії, розпочатих Г. Біркгофом, М. Айзенком, А. Молем, М. Бензе. В цьому плані привертає увагу естетична концепція М. Айзенка, в якій формула міри гармонії краси має вигляд залежності від складності об'єкту та його впорядкованості , інтуїтивний зміст яких кожному зрозумілий:

.

Не дивлячись на те, що автор не запропонував ніяких критеріїв щодо визначення складності і впорядкованості об'єктів, формула краси М. Айзенка визнана дослідниками як така, що не суперечить історичній практиці.

Із введенням К. Шенноном поняття кількості інформації виникли спроби А. Моля, М. Бензе та ін., наповнити величини та інформаційним змістом. Але практичне використання їхніх підходів не дало бажаних результатів, бо було механічним перенесенням поняття кількості інформації, розробленого виключно для теорії зв'язку, на об'єкти мистецтва.

В наш час на інформаційному рівні до формули М. Айзенка звернувся Г. Негай. Але він не приживлював ймовірнісну модель інформації Шеннона до проблем архітектури, а розробив нову модель інформації - розрізнювальну. Це дало позитивні результати і в пропорційному аналізі архітектурних об'єктів, і в обчисленні їх естетичної міри.

Таким чином, аналіз історичного розвитку поняття гармонії, засобів її досягнення та способів вимірювання дозволив визначитися з напрямком та методом дослідження пропорційності одягу, а саме - інформаційним.

2. Формування теоретичних передумов дослідження

Розв'язання проблем підвищення якості одягу промислового виробництва наражається на ряд суперечностей, подолання яких лежить на шляху їх філософського осмислення.

Основою сучасних уявлень про цілісність об'єктів, про узгодженість їх протилежних, суперечливих властивостей виступає в гносеології пізнання та філософії принцип доповняльності Н. Бора. Принцип доповняльності - це спосіб поєднання протилежних точок зору. Він полягає в створенні нової моделі явища, такої, яка б об'єднала попередні точки зору, тобто у створенні, так би мовити, метамови явища. Ідея принципу доповняльності на перший погляд здається майже тривіальною. Але її цінність визначається тим, що вона сприяє пошуку нових напрямків досліджень.

Формалізація у створенні якісного одягу промислового виробництва полягає в посиленні ролі формальної логіки та математичних методів у тих ланках художнього конструювання одягу, де панує інтуїтивний підхід.

Попередні методи раціональної естетизації костюму полягали у введенні пропорційної підпорядкованості елементів моделей одягу, виходячи з певних систем пропорційності, наприклад, пропорції золотого перетину, послідовностей переважаючих чисел і т.ін. Але ці методи при практичному застосуванні наражаються на ряд проблем. Наведемо деякі з них.

· Кожна модель одягу несе в собі свою систему пропорційності, а тому їй не можна нав'язувати сторонніх пропорційних схем.

· Художників-модельєрів мало хвилює відсутність раціональних методів гармонізації форми, історично питання гармонізації одягу вони розв'язують спираючись на досвід та інтуїцію.

· Естетика ще й досі не дійшла висновку у питанні, чи ґрунтується гармонія на якихось правилах та закономірностях, чи ні, і це не дивлячись на те, що виникнення формальних методів гармонізації форми одягу губиться у віках.

· Відсутність на сьогодні загальної теорії пропорцій.

Тож настав час виділити проблему раціональної естетизації одягу в окрему проблему і шукати її розв'язання безпосередньо, а не опосередковано.

3. Гіпотеза про інформаційну природу пропорційної узгодженості елементів одягу, розрізнювальна модель інформації Г. Негая

Запропонований її подальший розвиток, розроблену інформаційну модель пропорційного ряду величин.

Одяг відображається нашою свідомістю внаслідок засвоєння тієї інформації яку він несе. Природно припустити, що в цій інформації, яка сприймається нашим зором, закодована і пропорційна узгодженість його елементів. На підставі цього нами було висунуто гіпотезу: пропорційність одягу носить інформаційну природу. Щоб довести цю гіпотезу необхідно:

1. Запропонувати інформаційну характеристику пропорційної узгодженості елементів одягу.

2. Встановити взаємну відповідність між запропонованою інформаційною характеристикою та коефіцієнтом пропорційності.

Інформацію розглядаємо не як відомості чи повідомлення, а як міру відмінності елементів. Для доведення гіпотези ми виходимо з алгоритмічного означення кількості інформації А. Колмогорова, де кількість інформації визначається як мінімальна довжина програми, яка дозволяє однозначно перетворити однорідні об'єкти один в інший. Одиницею інформації є один крок цієї програми або стан елементарної відмінності об'єктів.

Оскільки ми оцінюємо пропорцію одягу відображеного зоровою системою людини, то за елементарну операцію в алгоритмічному означенні інформації Колмогорова візьмемо, за пропозицією Г. Негая, “зорову операцію”- крок, рівний значенню порога зорового розрізнення. Одиницею інформації буде “елер”- скорочення від слів “елементарне розрізнення”.

Г. Негаєм виведена формула кількості елементарних розрізнень в одному елементі відносно іншого для довільної послідовності елементів:

(1)

де:

- коефіцієнт, що залежить від чутливості С зорової системи людини, та - розміри -го та -го елементів.

При середній чутливості зорової системи, рівній , .

Для послідовності членів геометричної прогресії з коефіцієнтом , формула має вигляд:

, (2)

де - характеризує розташування членів пропорційного ряду:

, (3)

де - інформаційний модуль пропорційного ряду.

Існування інформаційної характеристики пропорційності одягу та те, що формула (3) взаємооднозначно зв'язує з коефіцієнтом пропорційності , доводить справедливість висунутої гіпотези: пропорційність одягу носить інформаційну природу.

Практичне застосування формул (2) та (3) до пропорції золотого перетину приводить нас до протиріччя взаємодоповняльного характеру. Маємо дві геометричні прогресії та . Вони мають різні знаменники та , але обидва у літературі називають золотою пропорцією, а тому їм повинна відповідати одна і та ж пропорційна система.

Протиріччя криється у відображенні пропорційних систем величин геометричною прогресією, тобто у моделі, що відтворює явище. Для зняття протиріччя, як слідує з принципу доповняльності, необхідно створити метамову, тобто модель зв'язку, яка поєднає обидві точки зору.

Інформаційний підхід дає грунт для створення такої метамови.

Обчислимо інформаційний модуль для та окремо:

, .

Тож, щоб зняти протиріччя, необхідно користуватися замість формул Г. Негая (2) та (3) вдосконаленими нами формулами:

, (4)

. (5)

Таким чином, ми маємо дві моделі пропорційності, два методи виявлення пропорційної узгодженості послідовності елементів: за допомогою інформаційного модуля та за допомогою коефіцієнта пропорційності - знаменника геометричної прогресії. Порівняльний аналіз моделей пропорційності форми одягу виявив суттєві переваги інформаційної моделі. Наприклад, тільки інформаційна модель спроможна:

· Виявляти систему пропорцій одягу, структура форми якого впорядкована довільною пропорційною залежністю її членів.

· Формалізованим чином виділяти психологічний центр форми.

· Робити висновок стосовно того, яка пропорція сприймається як більш гармонійна.

· Давати інтегральну оцінку гармонії форми виробу.

· Визначати розмірні припуски елементів форми, які б не змінювали закону її пропорційності.

4. Теоретико-інформаційне дослідження структури народного одягу та історичного костюму

Наведено пропорціювання структури моделі сучасного жіночого одягу з метою ілюстрації можливостей запропонованого методу у виявленні пропорційних взаємозв'язків. В процесі цих досліджень були відпрацьовані методичні рекомендації пропорційного аналізу та пропорціювання одягу.

Було виділено структурні рівні - рівні ієрархічної підпорядкованості частин та елементів одягу залежно від їх відносних розмірів та ролі в розмірній структурі форми одягу:

1. Рівень цілого: людина-одяг.

2. Рівень складових частин цілого: піджак, спідниця, блузка і т.ін.

3. Рівень елементів складових частин цілого: пілочки, рукава і т.ін.

4. Рівень деталей: комір, лацкани, манжети, хлястики, виточки і т.ін.

Далі в роботі викладено рекомендації щодо складання відношень елементів на рівнях та схему аналізу пропорційного устрою одягу. Схема носить алгоритмічний характер, що дало можливість побудувати блок-схему її реалізації. За блок-схемою складено комп'ютерну програму.

Наведемо теоретико-інформаційне дослідження пропорційної структури народного костюму з метою ілюстрації можливостей запропонованого методу у виявленні пропорційності, перевіреної часом.

Подаємо дівочий одяг в графічно-стилізованій формі.

Виділяємо 4 ієрархічні структурні рівні підпорядкування елементів, на яких підберемо наступні відношення.

I рівень:

II рівень:

III рівень:

IV рівень:

Введені позначення елементів та їхні значення в см подамо разом: З - зріст дівчини (15,5), ДО - довжина одягу (11,3), ШОП - ширина одягу в плечах (3,1), НЧО - найширша частина одягу (4,4), ДНО - довжина низу одягу (8,2), ДВО - довжина верху одягу (3,1), ШОТ - ширина одягу в талії (2,3), ДР - довжина рукава (5,7), НЧР - найширша частина рукава (1,8), НШР - найменша ширина рукава (1,35), ШФ - ширина фартуха (3,0), ДФ - довжина фартуха (7,2), ДПН - довжина провисання намиста (2,2), ВВ - висота вінка (0,7), ДЛ - довжина лиця (1,7), ВМ - висота манжети (0,2), ДМ - довжина манжети (0,5), ВП - висота пояса (0,5), ШНС - ширина низу сорочки (3,6), ВЧ - висота чобіт (1,4).

Обчислені інформаційні кроки виділених відношень за формулою (4) разом з модулями інформаційної єдності структурних рівнів подамо в таблиці 1.

Таблиця 1. Інформаційні кроки та інформаційні модулі структурних рівнів дівочого одягу

№ кроку	I рівень	II рівень	III рівень	IV рівень
1	11	11	20	10
2	55	33	40	30
3	33	44	10	30
4	-	-	10	50
5	-	-	30	30
	11	11	10	10

Одержані інформаційні модулі дозволяють зробити висновки:

· - наявна пропорційна узгодженість на кожному рівні.

· - пропорційний зв'язок високий, одяг впорядкований на основі двох пропорційних рядів.

· Структура основана на взаємопроникаючих пропорціях - на кожному структурному рівні ( ) існують інформаційні кроки, які мають спільний інформаційний модуль .

Аналогічним чином, за розробленою методикою, в роботі було проведено пропорційний аналіз структури форми історичного жіночого костюму XVIII ст. Пропорційний аналіз моделей одягу підтверджує:

· Високу пропорційну узгодженість елементів моделей одягу між собою та цілим, а звідси високу художню виразність як народного, так і історичного жіночого костюму.

· Справедливість гіпотези про інформаційну природу пропорційності та гармонійності одягу.

· Методика аналізу за своєю простотою може бути реалізована не тільки на комп'ютері, а також і за допомогою мікрокалькулятора.

За допомогою розрізнювальної моделі інформації можна не тільки проводити пропорційний аналіз одягу, але й пропорціонувати форму моделей одягу, тобто розв'язувати творчу задачу методом точної науки.

Зрозуміло, що реконструювання не повинно суперечити образним та формоутворюючим факторам, тобто величини змін розмірів регулюються їх вимогами. Для проведення цієї процедури створена методика пропорціювання ескізів, моделей та зразків одягу, призначених для масового виробництва. За цією методикою в дисертації було проведено пропорційне реконструювання експериментальної моделі сучасного жіночого одягу.

При практичному реконструюванні виникає задача внесення одержаних проекційних поправок обхватних розмірів (талії, стегон, грудей та ін.) в натуральні обхватні розміри експериментальної моделі. Зазвичай це робиться за допомогою формул відповідних кореляційних залежностей. Але, враховуючи, що поперечні перетини тіла людини в талії, в стегнах і т. ін., як загально прийнято в мистецтві костюма, добре апроксимуються еліпсами, то природно за їх обхватні розміри взяти довжину еліпса, вписаного у прямокутник зі сторонами, рівними відкоригованим довжинам проекцій (рис. 4). З цією метою нами виведена формула, що виражає довжину еліпса через спеціальну функцію (еліптичний інтеграл другого роду), для якого наведена таблиця значень. Одержано робочу формулу:

, (6)

де:

 - ексцентриситет еліпса,

- повний еліптичний інтеграл II роду, значення якого знаходять за спеціальною таблицею.

Знайдені так обхватні розміри використовуються як поправки в лекалах, що підвищує пропорційну узгодженість елементів моделі, гармонізує її.

Запропоновано загальну схему введення інформаційного аналізу форми в процес проектування нових моделей одягу. Сучасний розвиток процесу автоматизації проектування дає можливість обмежитися двома аналізами пропорційності та витікаючими з них коригуваннями форм нових моделей. Якщо процес автоматизації ґрунтується на комп'ютерних системах типу Investronika, Lectra Systems Ltd, Gerber Garment Technology Ltd, Дюркопп Адлер, при використанні яких створення лекал проводиться безпосередньо за ескізом моделі, то необхідно коригувати ескіз моделі та експериментальну модель.

Якщо для автоматизації процесу проектування використовуються комп'ютерні системи типу Автократ, “Леко” фірми Villar, які ґрунтуються на бібліотеці САПР нормалізованих конструкцій, то необхідно коригувати скомпоновану модель та експериментальні зразки виробу. Причому необхідно для кожної нормалізованої конструкції включати значення інформаційного модуля її пропорційної єдності . Тоді при створенні нових моделей ми зможемо коригуванням розмірів доповнюючих елементів та деталей доводити моделі до тієї ж величини пропорційного зв'язку, до тієї ж естетичної цінності, що і нормалізовані конструкції бібліотеки САПР, які складають їх основу.

Для порівняльної оцінки пропорційності структур одягу одного аналізу співрозмірностей може виявитися недостатньо. Необхідна інтегральна оцінка пропорційності.

На основі негаєвської інформаційної інтерпретації принципу найменшої дії для характеристики сили пропорційних зв'язків композиції моделі в цілому введено інформаційний показник пропорційності:

, (7)

де та - сусідні інформаційні кроки, - максимальний інформаційний модуль, спільний для цих кроків.

Показник пропорційності характеризує силу пропорційних зв'язків форми одягу. Чим сильніший інформаційний зв'язок сусідніх інформаційних кроків, тим меншою кількістю інформаційних кроків ми виміряємо сумарну інформацію сусідніх кроків (знаменник). Чим більше інформації буде припадати на один інформаційний модуль, тим сильніший узагальнений пропорційний зв'язок. Тому інформаційний показник пропорційності є її інтегральною характеристикою. З іншого боку, показник пропорційності є характеристикою складності і впорядкованості форми одягу і може розглядатися як інформаційна інтерпретація естетичної міри М.Айзенка , на що вперше звернув увагу Г.Негай. Інформаційний показник пропорційності, застосований до характеристики пропорційності моделей - стає об'єктивною оцінкою вибору переважаючих варіантів для впровадження у виробництво.

5. Питання виробничої, експериментальної та економічної ефективності впровадження результатів дослідження

Моделі одягу - складні системи, які характеризуються багатьма параметрами, серед яких є такі, що не мають природної шкали вимірювань, наприклад, естетичні, художні. Порівняння моделей за такими властивостями можливе лише на основі експертного методу. Але, як показує робота художніх рад в легкій промисловості, експертні оцінки, в більшій чи меншій мірі, носять суб'єктивний характер, тому гостро стоїть питання створення об'єктивних критеріїв ранжирування художнього рівня моделей. Статистично доведено, що інформаційний коефіцієнт пропорційності може виступати формалізованим методом ранжирування моделей одягу. Відповідна статистична перевірка ґрунтувалася на анкетному опитуванні споживачів, оброблені результати якого складали експертну оцінку. При цьому з'ясовувалась достовірність коефіцієнта конкордації - показника ступеню узгодженості заключень експертів. Узгодженість рангів знайдених двома способами, експертного та інформаційного коефіцієнта пропорційності, перевірялася як статистична гіпотеза за допомогою критерія знаків з надійністю 0,95.

Практичну сторону дослідження склали розроблені методики: методика аналізу пропорційності структури форми одягу, методика пропорціювання моделей та зразків одягу, призначених для масового виробництва та методика обчислення інформаційної міри гармонії одягу. Їх апробація виконувалася в умовах виробництва ТОВ “Негоціант” м. Дніпропетровськ, ЗАТ “Ворскла” м. Полтава, Полтавської трикотажної фабрики “Мрія”, які закріплені відповідними актами. В роботі наведено дані з економічної ефективності впровадження результатів дослідження у виробництво. Воно дозволяє скоротити тривалість, матеріальні і трудові витрати при проектуванні нових моделей одягу, а також підвищити конкурентоспроможність цих моделей.

естетичний швейний промисловий формалізований

Висновки

1. Аналіз стану вивчення пропорцій та їх застосування в практичній гармонізації одягу ставить на перший план проблему методу дослідження пропорцій.

2. Висунута і обґрунтована гіпотеза про інформаційну природу пропорційності елементів структури одягу.

3. Побудована інформаційна модель пропорційності ряду величин.

4. Проведено порівняльний аналіз інформаційної моделі пропорційності і моделі пропорційності, яка ґрунтується на геометричній прогресії. Він показав, що інформаційна модель є більш загальною моделлю пропорційності.

5. Дістала подальшого розвитку розрізнювальна модель інформації Г. Негая. Одержано вдосконалену формулу кількості зорової інформації в одному розмірному елементі одягу відносно іншого.

6. Вперше враховані закономірності зорового сприйняття людини при вивченні гармонії одягу.

7. Запропоновано інформаційний метод пропорційного аналізу форми одягу, який дозволяє виявляти пропорційні взаємозв'язки елементів одягу незалежно від того, яким чином вони були досягнуті в процесі створення моделі.

8. Теоретико-інформаційний аналіз народного одягу та історичного костюму продемонстрував ефективність запропонованого методу для виявлення пропорційних зв'язків.

9. Запропоновано інформаційний метод пропорціювання розмірної структури моделей одягу, які впроваджуються у виробництво, з метою естетичного корегування їх форми.

10. Розроблено рекомендації, як за реконструйованими величинами двох взаємно перпендикулярних проекцій обчислювати обхватні розміри груді, талії, стегон, як довжину еліпса, вписаного в прямокутник зі сторонами, рівними цим проекціям.

11. Розроблено методичне, математичне та комп'ютерне забезпечення практичних методик аналізу пропорційної будови та пропорціювання ескізу, моделі, зразка одягу, виробу.

12. Введено інтегральний показник пропорційності форми костюма як міру естетичності, краси, гармонії форми одягу та методику його обчислення.

13. Обґрунтована потреба у введенні до каталогу конструктивних рішень САПР значення інформаційного модуля конкретних конструкцій.

14. Отримано позитивні оцінки від практичного впровадження запропонованих методик у виробництво ТОВ “Негоціант” м. Дніпропетровськ, ЗАТ “Ворскла” м. Полтава, трикотажна фабрика “Мрія” м. Полтава, які закріплені відповідними актами.

15. Запропоноване пропорційне коригування моделей одягу промислового виробництва дозволяє скоротити матеріальні і трудові витрати на стадії проектування нових моделей одягу та підвищити конкурентоспроможність цих моделей, що дуже своєчасно при сучасних ринкових відносинах.

Література

1. Гусаров И.В., Пальцун Е.Н. Численная гармония моды / Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів. К.:ДАЛПУ. - 1994. - Ч.1. - ст.25 - 26.

2. Пальцун О. Золотий перетин у моделюванні костюма // Вісник Львівської академії мистецтв. - 1997. - Вип. 8. - С.127 - 130.

3. Заблоцька С., Пальцун О. До проблеми співвідношення образу та художнього образу костюма // Вісник Львівської академії мистецтв. - 1998. - Вип.9. - С. 177 - 181.

4. Пальцун О.М. Пропорційна будова промислового виробу як характеристика його якості / Матеріали наукової конференції за результатами досліджень ПВС, аспірантів та студентів Полтавського кооперативного інституту за 1996 - 1998 роки: у 2-х кн.. - Полтава: ПКІ. - 1999. - Кн.2. - С. 30 - 33.

5. Пальцун О.М. Інформаційна єдність форми одягу - основа його гармонії // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 1999. - №2. - С.174 - 176.

6. Пальцун О.М. Теорія інформації сприйняття // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету. Серія фізико-математичних наук. - 2000. - Вип.1(9). - С. 75 - 78.

7. Пальцун О.М. Пропорційний аналіз структури одягу на основі теорії інформації // Вісник ДАЛПУ. - 1999. - № 2. - С. 30 - 33.

8. Пальцун О.М. Стандарт та концепція невизначеності у промисловому виробництві одягу // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2000. - №3. - С.32 - 33.

Размещено на Allbest.ru

...