Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ ІМ. З.И. НЕКРАСОВА

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

УДК 621.771.25: 621.785.47

Спеціальність 05.16.01

"Металознавство та термічна обробка металів"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ та ВЛАСТИВОСТЕЙ ВУГЛЕЦЕВИХ СТАЛЕЙ ПРИ ГАЗОПОВІТРЯНОМУ ОХОЛОДЖЕННІ та РОЗРОБКА ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ ДРОТУ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОРШНЕВИХ КІЛЕЦЬ

Борисенко Андрій Юрійович

Дніпропетровськ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України, м. Дніпропетровськ

Науковий керівник: доктор технічних наук, доцент Левченко Г.В., Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України, завідувач відділом проблем структуроутворення і властивостей чорних металів.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Парусов В.В., Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України, завідувач відділом термічної обробки металу для машинобудування;

кандидат технічних наук Сухомлін Г.Д., Державний науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Є. Осади, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України, кафедра термічної обробки металів (м. Дніпропетровськ)

Захист відбудеться "05" грудня 2003 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.231.01 Інституту чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пл. Академіка Стародубова, 1

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту чорної металургії ім. З. І. Некрасова за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пл. Академіка Стародубова, 1

Автореферат розісланий "30" жовтня 2003 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради К 08.231.01 І.Ю. Приходько

Анотації

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.16.01 - "Металознавство та термічна обробка металів". - ІЧМ ім. З. І. Некрасова НАН України. м. Дніпропетровськ, 2003.

Дисертація присвячена встановленню закономірностей структуроутворення і формування властивостей вуглецевої сталі при охолодженні високошвидкісним газовим потоком і на цій основі розробці технологічних основ екологічно чистого і ресурсозберігаючого процесу термічної обробки дроту, призначеного для холодної пластичної деформації.

Вивчено особливості розпаду переохолодженого аустеніту і структури, що формується, вуглецевої сталі при традиційному патентуванні з застосуванням розплаву селітри або свинцю і високошвидкісного газового потоку як охолоджуючі середовища.

Показано, що технологія газового патентування забезпечує формування мікроструктури і властивостей вуглецевої сталі аналогічні після патентування в розплаві селітри (свинцю), що дозволило замінити традиційне патентування, застосовуване при виробництві сталевої стрічки для виготовлення поршневих кілець двигунів внутрішнього згоряння.

Ключові слова: перетворення аустеніту, кінетичні діаграми, газове патентування, технологія, мікроструктура, властивості.

Борисенко А.Ю. Особенности формирования структуры и свойств углеродистых сталей при газовоздушном охлаждении и разработка экологически чистой технологии термической обработки проволоки для изготовления поршневых колец. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.16.01 - "Металловедение и термическая обработка металлов". - ИЧМ им. З.И. Некрасова НАН Украины. г. Днепропетровск, 2003.

Диссертация посвящена установлению закономерностей структурообразования и формирования свойств углеродистой стали при охлаждении высокоскоростным газовым потоком и на этой основе разработке технологических основ экологически чистого и ресурсосберегающего процесса термической обработки проволоки, предназначенной для холодной пластической деформации.

Изучены особенности распада переохлажденного аустенита углеродистой стали при традиционном патентировании с применением расплава селитры или свинца в качестве охлаждающей среды. Показано, что применение расплавов в качестве охлаждающих сред для изучения кинетики распада аустенита углеродистой нелегированной стали не обеспечивают изотермичности превращений. Распад аустенита углеродистой стали в расплаве селитры с температурой 600-350 оС происходит при непрерывном охлаждении до достижения температуры расплава. При этом кинетика распада аустенита описывается термокинетической диаграммой, а не изотермической, как ранее считалось. Установлено, что распад аустенита углеродистой стали в интервале температур 620-520оС при патентировании приводит к образованию, наряду с перлитом различной дисперсности, целого ряда морфологических типов верхнего бейнита, зависящих от температуры превращения.

Исследовано влияние параметров газового охлаждения на температурно-временные интервалы превращений аустенита в средне и высокоуглеродистой стали. Показано, что повышение скорости воздушного потока до 80 - 150 м/с при охлаждении заготовки диаметром 6,5-3,0 мм из стали 75 и 55 обеспечивает такие же скорости охлаждения, как при охлаждении в расплавах. При этом равенство скоростей охлаждения в расплавах и газовым потоком определяется равенством коэффициентов теплоотдачи, изменяющихся от 400 до 800 Вт/м 2·оС. Охлаждение газовым потоком так же, как и в расплавах идет равномерно по всему сечению с формированием микроструктуры и свойств аналогичных микроструктуре и свойствам стали после патентирования в расплаве селитры или свинца.

Определены основные технологические параметры, на основании которых была создана опытно-промышленная установка газового патентирования. Технология газового патентирования позволила заменить традиционное патентирование, применяемое при производстве стальной ленты для изготовления поршневых колец двигателей внутреннего сгорания на ОАО "Одесский завод поршневых колец"

Ключевые слова: превращения аустенита, кинетические диаграммы, газовое патентирование, технология, микроструктура, свойства.

Borisenko А. Features of formation of structure and properties carbon steels at air-gas cooling and development of appropriate technology of thermal processing of a wire for manufacturing piston rings. - Manuscript.

The dissertation on the Candidate's Degree in Engineering to specialty 05.16.01 - "Physical metallurgy and thermal processing of metals". - Iron and Steel Institute of National Academy of Science of Ukraine. Dnipropetrovsk, 2003.

The dissertation is devoted to an establishment of mechanism structure and properties formation of carbon steels at cooling by a high-speed gas flow and on this basis to development of technological bases appropriate technology of thermal processing of a wire intended for cold plastic deformation. Is shown, that the technology of gas patenting provides formation of microstructure and properties carbon steel similar after patenting in melt of saltpeter or lead, that has allowed to replace traditional patenting used by manufacture of a steel tape for production of piston rings.

Keywords: transformations of austenite, kinetic diagram, gas patenting, technology, microstructure, property.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Нині підприємства країн СНД і провідні закордонні фірми, які виробляють дріт для виготовлення сталевих канатів, металокорду, пружин, струн і ін. виробів, широко застосовують класичний процес патентування з застосуванням розплавів свинцю чи селітри як охолоджуючих середовищ і подальшим травленням поверхневої окалини в розчинах кислот. Патентування, як попередня чи проміжна термообробка, за рахунок формування структури дрібнодисперсного перліту (сорбіту) визначає здатність сталі до подальшої холодної пластичної деформації. Однак використання в існуючому традиційному способі патентування екологічно шкідливих і дорогих матеріалів створює значні проблеми виробництва металовиробів (метизного виробництва). Для їхнього вирішення потрібна була розробка альтернативних способів формування сорбітної мікроструктури. Одним із яких може бути спосіб газового патентування, коли охолоджуючим середовищем використовується високошвидкісний газовий потік.

Однак відсутність відомостей про процеси структуроутворення і формування властивостей вуглецевої сталі при газовому охолодженні не дозволяє розробити технологічні основи і здійснити практичну реалізацію способу газового патентування.

У зв'язку з цим, представлена робота, що спрямована на вивчення закономірностей протікання фазових перетворень в сталі при використанні газового потоку як охолоджуючого середовища і визначення технологічних параметрів газового патентування заготовки різного марочного і розмірного сортаменту, є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання дисертаційної роботи зв'язано з тематичними планами наукових досліджень Інституту чорної металургії НАН України. Дослідження виконані в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи "Дослідження особливостей структуроутворення при газоповітряному охолодженні вуглецевих сталей і розробка технологічних основ екологічно чистого процесу виробництва дроту" (№ держреєстрації 0101U005028).

Мета роботи. Метою дисертаційної роботи було встановлення закономірностей структуроутворення і формування властивостей вуглецевої сталі при охолодженні газовим потоком і на цій основі визначення технологічних параметрів екологічно чистого і ресурсозберігаючого процесу термічної обробки дроту.

Для досягнення поставленої мети вирішені наступні задачі:

вивчено особливості розпаду переохолодженого аустеніту вуглецевої сталі при традиційному патентуванні з застосуванням розплаву селітри або свинцю як охолоджуючого середовища;

проведено теплотехнічний розрахунок можливості застосування газового потоку як охолоджуючого середовища при патентуванні;

досліджено вплив параметрів газового охолодження на температурно-часові інтервали перетворень аустеніту у вуглецевих сталях з різною стійкістю переохолодженого аустеніту;

установлено закономірності впливу параметрів газового охолодження на формування структури і властивостей у вуглецевих сталях;

досліджено властивості вуглецевої сталі, підданої газовому охолодженню і подальшій холодній пластичній деформації;

визначено основні технологічні параметри, на підставі яких була створена дослідно-промислова установка і здійснена практична реалізація технології газового патентування.

Об'єкт дослідження. Технологія термічної обробки дроту з вуглецевої сталі.

Предмет дослідження. Особливості перетворень аустеніту структури, що формується та властивостей вуглецевої сталі при охолодженні в розплавах і газовому потоці. Технологічні параметри газового патентування.

Методи дослідження. Експериментальне дослідження процесу газового патентування здійснювалося на спеціально створеній лабораторній установці з застосуванням термічного методу аналізу. Для вивчення особливостей розпаду аустеніту при патентуванні використовувався комплексний метод дослідження з застосуванням термічного і дилатометричного методів аналізу. Мікроструктурні дослідження проведені за допомогою світлової й електронної мікроскопії вуглецевих реплік із застосуванням методів кількісної металографії. Вивчення механічних і технологічних властивостей здійснювали за допомогою стандартних методів випробувань на розтягання, виміри мікротвердості, визначення числа крутінь і згинів. вуглецевий дріт сталь

Наукова новизна зв'язана з розвитком теорії і практики термічної обробки дроту, призначеного для холодної пластичної деформації:

1. Установлено, що при існуючому методі дослідження кінетики перетворення переохолодженого аустеніту вуглецевої нелегованої сталі в ізотермічних умовах із застосуванням розплавів як охолоджуючих середовищ, розпад аустеніту відбувається в інтервалі температур до досягнення температур ізотермічних витримок. При цьому процес розпаду аустеніту повинен описуватися термокінетичною діаграмою, а не ізотермічною, як вважалося раніше.

2. Одержало подальший розвиток уявлення про можливість протікання у високовуглецевих нелегованих сталях бейнітного перетворення при температурах, що лежать вище області мінімальної стійкості переохолодженого аустеніту. Показано, що розпад аустеніту в інтервалі 620-5200с при патентуванні приводить до утворення, поряд з перлітом різної дисперсності, ряду морфологічних типів верхнього бейніту.

3. Показано можливість застосування високошвидкісного газового потоку як охолоджуючого середовища при патентуванні дротової заготовки діаметром 3,0-6,5 мм із середньо- і високовуглецевої сталі, призначеної для холодної пластичної деформації.

Практичне значення отриманих результатів. Установлені закономірності формування структури і властивостей сталі при газовому охолодженні дозволили вперше розробити і практично реалізувати технологію газового патентування при виробництві стрічки для виготовлення сталевих поршневих кілець на ВАТ "Одеський завод поршневих кілець". Це дозволило замінити застосовуване до цього традиційне патентування з використанням розплавів селітри (свинцю) і кислоти.

Особистий внесок автора. При проведенні досліджень, результати яких опубліковані у співавторстві, автору належить постановка мети і задач досліджень [2, 3, 5, 6], планування, проведення й обробка результатів кінетичних і мікроструктурних досліджень [1, 3-7], а також формулювання основних положень технології газового патентування.

Апробація результатів роботи. Матеріали роботи були повідомлені й обговорені на: Науково-практичної конференції "Проблеми і перспективи одержання конкурентноздатної продукції в гірничо-металургійному комплексі України" (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); Науково-практичному семінарі "Метизна промисловість XXI сторіччя: проблеми і перспективи" (м. Харцизьк, 2001 р.); EUREKA Партнерських днях в Україні "Нові матеріали в енергетиці й транспорті" (м. Київ, 2002 р.); Міжнародних наукових конференціях "Проблеми сучасного матеріалознавства (Стародубівські читання)" (м. Дніпропетровськ, 2000, 2002 і 2003 р.); Науково-технічній конференції молодих вчених і студентів "Молода академія 2003" (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); II Всеукраїнській науково-технічній конференції молодих учених та спеціалістів "Зварювання та суміжні технології" (м. Київ, 2003 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації опублікований у 7 статтях у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікації результатів дисертаційних робіт.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел з 142 найменувань. Робота викладена на 158 сторінках тексту, містить 44 рисунки, 7 таблиць і 2 додатків.

Основний зміст роботи

У першому розділі приведено огляд сучасних технологічних схем виробництва високоміцного дроту, при яких основним видом термічної обробки є операція патентування. Показано, що для рішення екологічних і економічних проблем сталедротового виробництва розвиток технології патентування відбувається як у напрямку удосконалювання існуючих традиційних способів патентування, так і у напрямку розробки альтернативних технологій. Однак удосконалення традиційних схем патентування не вирішує головної проблеми сталедротового виробництва - усунення дорогих, дефіцитних і екологічно шкідливих охолоджуючих середовищ у вигляді розплавів свинцю чи селітри, а також необхідності кислотного травлення окалини. Тому основним напрямком розвитку технології термічної обробки високоміцного дроту є розробка альтернативних традиційному патентуванню способів, що усувають застосування селітри (свинцю) і кислоти зі створенням сучасних високопродуктивних агрегатів на основі цих технологій.

Проведений аналіз літературних джерел показав, що дуже перспективним охолоджуючим середовищем при термообробці дроту може бути газовий потік. Однак закономірності впливу параметрів газового охолодження на структуру і властивості сталі при цьому мало вивчені.

На основі проведеного аналізу обґрунтовані мета і задачі цієї роботи, вибрано матеріал для дослідження у вигляді катанки і дроту діаметром з вуглецевих марок сталі типу 55 і 75.

У другому розділі описані методики і результати дослідження перетворень переохолодженого аустеніту високовуглецевої сталі 75 при патентуванні з застосуванням розплаву селітри як охолоджуючого середовища.

Задачею цих досліджень було встановлення особливостей перетворень аустеніту у вуглецевій сталі при охолодженні в розплаві селітри і визначення температурно-тимчасових інтервалів перетворення. Для цього був обраний ізотермічний метод дослідження, що за своєю сутністю аналогічний операції патентування.

Матеріалом для дослідження слугували зразки катанки діаметром 6,5мм і дротової заготовки діаметром 5,0, 4,0 і 3,0мм, а також зразки перерізом 1,63,0мм, використовувані при побудові ізотермічних діаграм, зі сталі з 0,77 % С, 0,33 % Si, 0,53 % Mn, 0,05 % Cr, 0,07 % Ni, 0,01 % Cu, 0,018 % S і 0,016 % P. Кінетику фазових перетворень вивчали за допомогою дилатометричного і термічного методів дослідження.

При побудові кінетичних діаграм розпаду аустеніту зразки нагрівалися до температури 9205 0с протягом 2 хвилин, витримувались 3 хвилини при цій температурі і далі охолоджувалися в селітрі з температурою розплаву 600, 550, 500, 450, 400 і 350 0с.

Для вивчення впливу розміру поперечного перерізу зразка на температурно-часові інтервали перетворень аустеніту використовувалися зразки діаметром 6,5, 5,0, 4,0 і 3,0 мм, які обробляли за режимом, близьким до технологічного процесу патентування в заводських умовах: нагрівання до 9205 0с протягом 2-5 хвилин у залежності від розміру зразка, витримка 3 хвилини і наступне охолодження в розплаві калієвої селітри з температурою розплаву 4655 0с.

При аналізі отриманих кривих приймалося, що критичним точкам відповідають значення температури і часу, що відповідають найбільшій кривизні в місцях зміни ходу дилато- і термограм.

Оскільки вивчення кінетики перетворень аустеніту в ізотермічних умовах пов'язано з методичними труднощами визначення температури зразка в процесі охолодження, то визначення температурних інтервалів перетворень здійснювалося за двома методиками.

За методикою, яку використовують в Інституті чорної металургії, визначення температурних інтервалів перетворень для відповідних температур ізотермічних витримок провадилося непрямим шляхом, використовуючи еталонний зразок. За еталон приймався зразок, охолоджений при мінімальній з використовуваних температур розплаву, тобто 3500с. При цьому передбачалося, що в процесі охолодження до цієї температури еталонний зразок не перетерплює фазових перетворень, про що теоретично свідчить максимальна довжина горизонтальної ділянки (інкубаційного періоду) на дилатограмі. Побудована за цією методикою діаграма розпаду аустеніту за своїм виглядом була ізотермічною, тому що передбачалося, що температури перетворень аустеніту відповідають температурам ізотермічних витримок.

Для уточнення температурно-часових інтервалів перетворень аустеніту при охолодженні в розплавах були проведені додаткові комплексні дослідження на дилатометрі АД-80 шляхом одночасного запису і наступного спільного аналізу дилатограм і кривих охолодження досліджуваних зразків.

Аналіз отриманих кривих охолодження і дилатограм показав, що при охолодженні в розплаві селітри з температурою 600, 550, 500, 450, 400 і 3500с фактична температура початку перетворень аустеніту складає 670, 623, 600, 542, 460 і 3900с, відповідно. Отримана діаграма розпаду аустеніту відповідно до результатів проведених досліджень, є не ізотермічною, як передбачалося, а термокінетичною, тобто такою, що описує перетворення аустеніту при безперервному охолодженні. При цьому лінії отриманої кінетичної діаграми розпаду аустеніту зміщаються до верху за температурною шкалою на 40-1200с щодо діаграми, побудованої раніше за традиційною методикою. Крім того, екзотермічність реакції розпаду аустеніту підвищує температуру перетворень, що почалися, на 25-300С.

Аналіз кривих охолодження зразків діаметром 6,5, 5,0, 4,0 і 3,0 мм, оброблених за режимом, близьким до технологічного процесу патентування в заводських умовах, показав, що розпад аустеніту також відбувається неізотермічно. Показано, що фактична температура розпаду тим вища, чим більший діаметр зразка. При цьому час, за який зразки приймали температуру ванни, змінювався від трьох до однієї хвилини для зразків діаметром 6,5 і 3,0 мм, відповідно, що значно перевищує час початку і кінця розпаду аустеніту.

Застосування комплексного методу дослідження дозволило установити практично повну відповідність часу початку перетворень, обумовленого за температурними і дилатометричними кривими. Це дозволило надалі використовувати тільки термічний метод аналізу для визначення температурно-тимчасових інтервалів перетворень аустеніту в процесі газового охолодження.

Вивчення мікроструктури показало, що розпад аустеніту досліджуваної сталі в інтервалі 685-650⁰С (температура розплаву 600⁰С) приводить до формування грубопластинчатого перліту (П) з приграничними виділеннями ділянок (до 3 %) доевтектоїдного фериту (Ф).

Перетворення в інтервалі 650-620⁰С (температура розплаву 550⁰С) приводить до збільшення дисперсності перліту, зменшенню розмірів перлітних колоній і кількості приграничних виділень доевтектоїдного фериту. Одночасно з цим у структурі стали з'являються ділянки фериту пір'ястого вигляду (БВ), що розташовуються уздовж і проростають усередину колишніх аустенітних зерен. Усередині цих феритних ділянок є виділення цементиту.

Висновки

У дисертації приведене нове рішення науково-практичної задачі, що полягає у встановленні закономірностей протікання фазових перетворень і формування властивостей вуглецевої сталі при охолодженні високошвидкісним газоповітряним потоком. Це дозволило розробити альтернативну екологічно чисту технологію термічної обробки дроту для виготовлення сталевих поршневих кілець.

1. Установлено, що розпад аустеніту вуглецевої сталі в розплаві селітри з температурою 600-350 ос відбувається при безперервному охолодженні до досягнення температури розплаву. Показано, що кінетика перетворення аустеніту при охолодженні в розплавах зразків діаметром 1,6-6,5 мм повинна описуватися не ізотермічною, а термокінетичною діаграмою.

2. Показано, що розпад аустеніту у вуглецевій доевтектоїдній сталі відбувається з перекриттям температурних інтервалів перетворень, формуючи змішану структуру. Типи мікроструктур, що формуються, і їхнє співвідношення залежать від температурного інтервалу перетворень.

3. Неізотермічність розпаду аустеніту дозволяє використовувати інтенсивний газовий потік як охолоджуюче середовище при термічній обробці дроту, що забезпечує аналогічні з розплавами швидкості охолодження. В разі використання в якості охолоджуючого газу повітряного потоку зі швидкістю 80-150 м/с забезпечується одержання аналогічних швидкостей охолодження дротової заготовки діаметром 6,5-3,0 мм, як у розплавах свинцю і селітри. Розраховані коефіцієнти тепловіддачі при охолодженні газовим потоком і в розплавах селітри або свинцю збігаються.

4. Для запобігання утворення гартівних структур у патентованій заготовці діаметром 6,5-3,0 мм із середньо- і високовуглецевої сталі інтенсивне охолодження газовим потоком зі швидкістю більше 50-55 ос/с варто переривати при температурах не нижче 520-500 ос з подальшим охолодженням у спокійній газовій атмосфері.

5. Показано, що охолодження газовим потоком дротової заготовки діаметром 6,5-3,0 мм приводить до формування рівномірної мікроструктури по всьому перетину. Розпад аустеніту в інтервалі 620-520 ос при газовому охолодженні приводить до формування мікроструктури і рівня механічних властивостей, аналогічних після охолодження в розплавах селітри і свинцю.

6. Зниження температури розпаду від 620 до 520 ос зменшує розкид значень видимих міжпластинкових відстаней у перліті, знижує середні значення дійсних міжпластинкових відстаней, зменшує розміри перлітних колоній і змінює морфологію цементиту.

7. Показано, що на властивості сталі і морфологію цементиту впливає не тільки температурний інтервал перетворення, але й умови його досягнення і протікання реакції в цьому температурному інтервалі. Здійснення режиму перерваного охолодження приводить до збільшення частки перліту зі стрічковою і стрижневою морфологією цементиту і зниженню частки перліту з пластинчастою морфологією цементиту, формованого при безперервному газовому охолодженні й у розплавах.

8. Установлено, що розпад аустеніту в інтервалі температур 620 до 520 ос як при охолодженні газовим потоком, так і при охолодженні в розплаві селітри приводить до формування, поряд з високодисперсним перлітом, цілого ряду різних морфологічних типів верхнього бейніту. Розходження їхньої морфології обумовлені різним сполученням швидкостей дифузійного перерозподілу вуглецю і зсувного механізму б > г перетворення.

9. Ідентичність мікроструктури і властивостей вуглецевої сталі після газового і традиційного патентування приводить до однакового характеру зміни властивостей у процесі холодної пластичної деформації. Це дозволило застосувати технологію газового патентування при виробництві сталевої стрічки, використовуваної ВАТ "Одеський завод поршневих кілець", для виготовлення поршневих кілець двигунів внутрішнього згоряння.

Основний зміст дисертації опубліковано в роботах

1. Левченко Г.В., Борисенко А.Ю. Газовое патентирование стальной проволоки //Теория и практика металлургии. - 2001. - № 1. - С. 44 - 46.

2. Левченко Г.В., Борисенко А.Ю., Лохматов А.П., Барышев Е.В. Развитие технологического процесса патентирования проволоки //Металл и литьё Украины. - 2001. - № 1 - 2. - С. 48 - 52.

3. Левченко Г.В., Борисенко А.Ю., Филиппов В.В., Колосов Б.Н., Жигулин В.В., Галенко Ю.С. Исследование скорости охлаждения катанки и проволоки высокоскоростным газовым потоком //Фундаментальные и прикладные проблемы черной металлургии: Сб. науч. тр. - К.: Наукова думка, 2001. - С. 217 - 223.

4. Марцинив Б.Ф., Горбанев А.А., Борисенко А.Ю., Левченко Г.В., Колосов Б.Н., Жигулин В.В. Формирование структуры и свойств катанки при охлаждении высокоскоростным воздушным потоком //Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2001. - № 6. - С. 66 - 70.

5. Борисенко А.Ю., Марцинив Б.Ф., Левченко Г.В. Влияние непрерывного высокоскоростного воздушного охлаждения на структуру и свойства высокоуглеродистой стали //Фундаментальные и прикладные проблемы черной металлургии: Сб. науч. тр. - К.: Наукова думка, 2002. - С. 291 - 295.

6. Левченко Г.В., Борисенко А.Ю., Евсюков М.Ф., Марцинив Б.Ф., Исследование кинетики распада аустенита и формирования микроструктуры углеродистой стали при патентировании //Новини науки Придніпров'я. - 2003. - № 1- С. 17-22.

7. Борисенко А.Ю., Левченко Г.В., Вакуленко И.А., Сикачина И.В., Барышев Е.В. Применение технологии газового патентирования при производстве ленты для изготовления стальных поршневых колец //Металлургическая и горнорудная промышленность.-2003.-№. 3.- С. 61-65.

Размещено на Allbest.ru