Наукові принципи вибору структурних складових і створення композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук титану і кремнію з підвищеною зносо- і корозійною стійкістю

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Невід'ємною частиною розвитку сучасної техніки є використання нових матеріалів, що мають високий рівень фізико-механічних і експлуатаційних властивостей при роботі в умовах інтенсивного зношування і впливу корозійно - активних середовищ у широкому діапазоні температур, включаючи температури, що перевищують 1000 0С. Вимоги, що пред'являються до нових матеріалів, постійно зростають, їхнє створення нерозривно зв'язано із застосуванням сучасних наукових методів дослідження, виробництвом і впровадженням нового обладнання, а також з використанням нетрадиційних технологічних рішень.

Як основні інгредієнти високотемпературних, зносостійких і корозійностійких композиційних матеріалів широке застосування знаходять металоподібні і неметалічні тугоплавкі сполуки. Безумовним лідером по застосуванню в різних галузях промисловості є карбід вольфраму: найбільш часто використовуються вольфрамвміщуючі тверді сплави марок ВК і ТК.

Найбільш успішно вольфрамвміщуючі тверді сплави застосовуються для металообробки різанням, штампуванням, волочінням, а також у якості дереворіжучого і бурового інструменту. Низька корозійна стійкість карбіду вольфраму обмежує застосування твердих сплавів ВК і ставить задачу розробки і впровадження безвольфрамових твердих сплавів (БВТС).

Для застосовуваних у різних галузях промисловості БВТС характерним недоліком є те, що в процесі їхньої експлуатації на міжфазній границі зносостійкої складової і металевої зв'язки інтенсивно протікають дифузійні процеси. Вони приводять до зміни складу тугоплавкої складової і її розпушенню. У результаті цього відбувається розміцнення матеріалів і, отже, погіршення їхніх експлуатаційних властивостей. При нанесенні зносостійких покриттів і наплавленні композиційних матеріалів (КМ) на сталеві поверхні процеси розміцнення протікають ще інтенсивніше за рахунок взаємної дифузії заліза і компонентів КМ.

Актуальність роботи визначається необхідністю створення для ряду галузей промисловості нових безвольфрамових композиційних матеріалів, для чого потрібне проведення комплексу наукових досліджень, спрямованих на визначення механізмів взаємодії тугоплавких сполук з металевими розплавами, і вивчення закономірностей структуроутворення КМ. Визначення складу, оптимального співвідношення структурних складових і технології одержання композиційних матеріалів - найважливіша проблема нинішнього дослідження, яка розв'язується з урахуванням умов експлуатації КМ, механізмів їхнього зношування і високотемпературної корозійної стійкості. При цьому перспективними є матеріали, що не тільки мають високий рівень службових характеристик, але і такі, до складу яких входять дешеві і недефіцитні інгредієнти.

Виходячи з вищесказаного, була висунута гіпотеза про доцільність розробки композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук титану із залізовмісними металевими зв'язками. Наявність заліза в зв'язці КМ при нанесенні покриттів на сталі приводить до зниження градієнта концентрацій Fe у захисному шарі і підкладці, та практично до відсутності його дифузії. Це дозволяє зберегти склади підкладки і твердого сплаву без істотних змін як безпосередньо при нанесенні зносостійкого наплавочного шару, так і в процесі експлуатації.

Вибір складу металевої зв'язки є ключовою проблемою при розробці гетерофазних композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук, і повинний проводитися з урахуванням наступних вимог:

· Зв'язка повинна добре змочувати тугоплавкий компонент, утворювати контактні кути И << 900.

· Між металом - зв'язкою і тугоплавкою складовою повинна бути відсутня активна взаємодія, наявність якої приводить до утворення нових хімічних сполук.

Аналіз літературних джерел показав, що на сучасному етапі не існує універсальних композиційних матеріалів, здатних в однаковій мірі успішно застосовуватися в умовах ударних навантажень, інтенсивного зношування, в агресивних середовищах, а також при високих температурах.

У роботі на підставі результатів дослідження контактної взаємодії у системах “тугоплавка сполука титану, кремнію - металевий розплав” розроблені нові КМ, досліджена їхня структура, визначені фізико-механічні та експлуатаційні характеристики. Ці матеріали були опробувані в якості зносостійких і корозійоностійких деталей, порошків для газотермічних і детонаційних покриттів, а також електродів для електроіскрового легування сталей і конструкційних сплавів.

Мета роботи - розробка наукових принципів вибору структурних складових і створення композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук титану і кремнію з металевими зв'язками, що володіють високим рівнем фізико - механічних і фізико - хімічних властивостей, для їхнього використання як ущільнювальних матеріалів високонавантажених вузлів тертя в агресивних середовищах, арміторів бурового інструменту, зносо- і корозійностійких покриттів. Для досягнення мети в роботі вирішуються наступні задачі досліджень: визначення фізико - хімічних принципів вибору структурних складових зносостійких композиційних матеріалів за результатами вивчення контактної взаємодії тугоплавких сполук з металевими розплавами; розробка технології одержання композиційних матеріалів; оптимізація співвідношень компонентів зносостійкої і пластичної фаз КМ; вивчення закономірностей структуроутворення розроблених матеріалів, їхніх властивостей (стійкості до високотемпературного окиснювання, зносостійкості, визначення триботехнічних характеристик); визначення областей застосування розроблених КМ.

1. Кінетичні закономірності змочування, особливості механізмів контактної взаємодії тугоплавких сполук титану, кремнію і матеріалів на їхній основі (TiС, TiCrС, TiС-Mo2C, TiВ2 - TiС, TiCN, TiCN - AlN, SiC - Al2O3, TiВ2) зі сплавами Fe-Ni(Cr), Ni-Cr(Mo, P, Al) і силікатними розплавами

Досліджено структури вихідних компонентів і продуктів їхньої взаємодії, а також проведений кількісний і якісний аналіз фаз, що утворюються після взаємодії.

Для системи TiС - (Ni - P) установлено, що при введенні малих додатків Р в нікель (до 1,5%) фосфор виявляє поверхневу активність і сприяє розтіканню сплаву по поверхні карбіду титану, утворюючи нульові контактні кути змочування. Зі збільшенням вмісту фосфору в сплаві Ni - P до 4% утворюється значна кількість фосфідів нікелю, що приводить до росту значень контактних кутів при взаємодії з карбідом титану до 90. При взаємодії сплавів, що містять до 11% Р, з карбідом титану в зоні сплаву спостерігається утворення складних фосфідів, а також інтерметалідів Ni3Ti, що приводить до погіршення змочування і росту контактних кутів до 200. Таким чином, при створенні КМ на основі TiС з нікель - фосфорними металевими зв'язками кількість фосфору у зв'язці не повинна перевищувати 1,5 - 2%.

При експлуатації твердих сплавів ТіС - (Nі - Мо) відбувається розпушення міжфазних границь за рахунок дифузії молібдену в карбідну фазу, що приводить до погіршення властивостей твердого сплаву. Одним зі шляхів рішення даної проблеми може бути використання в якості вихідної твердої складової КМ подвійного карбіду ТіС - Мо2С. Для рішення задачі створення КМ на основі ТіС - Мо2С вивчені механізми міжфазної взаємодії і досліджений вплив різних додатків Мо2С (у кількості 5 - 20мас. %) у карбід титану, а також Мо в нікелевий сплав (1 - 35мас. %) на кінетику змочування і величину роботи адгезії в системах (ТіС - Мо2С) - (Nі - Мо). Результати досліджень показали, що нікель - молібденові сплави змочують подвійні карбіди ТіС - Мо2С з утворенням контактних кутів, близьких до нульового, і слабко взаємодіють з карбідною фазою. Введення Мо2С у карбід титану і формування кільця подвійного карбіду титану - молібдену на переферійних ділянках зерен ТіС (рис.2) приводить до того, що взаємодія (Nі - Мо) сплаву з карбідною фазою характеризується незначною взаємною розчинністю компонентів твердої і рідкої фаз з утворенням твердих розчинів.Таким чином, нікель - молібденові сплави можна рекомендувати як металеві зв'язки для зносостійких композиційних матеріалів на основі ТіС - Мо2С.

Вивчено особливості міжфазної взаємодії подвійного карбіду титану - хрому з нікелевими сплавами Ni - Cr, Ni - P, Ni - Mo і сплавами на основі заліза. При взаємодії TiCrС і сплавів Ni - P, Ni - Mo, Ni - Cr з малим вмістом фосфору, молібдену і хрому в зоні взаємодії з боку краплі спостерігалося утворення евтектики і нікелевого сплаву. Характер взаємодії в системах “TіСrС - нікелевий сплав” визначається природою і концентрацією другого компоненту в нікелевому сплаві (табл.1). Встановлено, що при взаємодії в системі TіСrС - (Ni - Cr) вуглець і титан розчиняються в рідкому сплаві, а хром з карбідної фази, взаємодіючи з вуглецем, утворює карбід хрому. При цьому відбувається переважна дифузія хрому в рідку фазу і виділення карбідного шару в приконтактной зоні. У системі TiCrС - (Ni - Р) малі додатки фосфору в нікель (до 1,5 %), виявляючи поверхневу активність, поліпшують змочування подвійного карбіду титану - хрому, а також сприяють формуванню дрібнозернистої структури в зоні взаємодії.

При збільшенні вмісту фосфору в сплавах (Ni - Р) до 7% і вище спостерігається утворення фосфідів Ni3P, присутність яких приводить до істотного росту значень контактних кутів у системах TiCrC - (Ni - Р). Основною особливістю взаємодії складного карбіду з Ni - Mo (10 - 20% Мо) сплавами є утворення в зоні їхньої взаємодії фаз на основі TiCrС, збагачених молібденом.

Таблиця 1. Енергетичні параметри змочування подвійного карбіду титану-хрому нікелевими сплавами (температура 1400-14500С, вакуум 1,33 мПа)

У системі TiCrC - Мо так само, як і в системі TiС - Mo, утворюються тверді розчини. Встановлено, що при збільшенні вмісту молібдену у вихідному Ni - Mo сплаві при взаємодії з подвійним карбідом TiCrС зменшується дифузія хрому з карбіду в сплав, тобто додатки молібдену перешкоджають міграції хрому з карбідної фази, і сплави Ni - Mo можуть бути використані як метал - зв'язка КМ на основі подвійного карбіду титану - хрому. Вивчено контактну взаємодію подвійного карбіду титану - хрому зі сплавами на основі заліза Fe - Cr і Fe - Ni і встановлено, що при змочуванні в системах TiCrС - (Fe - Cr,Ni) утворюються нульові контактні кути. У зоні взаємодії спостерігається дифузія хрому з твердої фази в металевий розплав. Це приводить до збіднення складного карбіду щодо хрому і виділення окремих зерен TiС. Змінюючи вміст хрому в сплаві Fe - Cr, можна регулювати інтенсивність дифузії з підкладки в краплю. У цілому, сплави на основі нікелю і заліза можна рекомендувати для використання в якості металевих зв'язок у КМ із тугоплавкою складовою TiCrС.

Детально вивчені механізми міжфазної взаємодії карбонітриду титану і матеріалу TiCN - AlN зі сплавми Fe - Cr, Fe - Ni, Ni - Cr і Ni - Cr - Al. У системі TiCN - (Fe - Cr) при контактній взаємодії утворюються нульові (для сплавів, що містять 2 - 5 % Cr) або невеликі (И 900) кути змочування (табл. 2). Уведення хрому в залізо приводить до зниження поверхневого натягу сплаву і знижує значення контактних кутів при змочуванні. У даних системах відсутня активна хімічна взаємодія між компонентами твердої і рідкої фаз, утворюються взаємні обмежені тверді розчини.

Таблиця 2. Енергетичні параметри змочування в системі TiCN - (Fe - Cr)

При взаємодії карбонітриду титану зі сплавами Fe - Ni спостерігається задовільне змочування, а сплав, що містить 12% Ni, розтікається по поверхні TiCN з утворенням ? = 00 (рис.3). При вивченні мікроструктури зони взаємодії карбонітриду титану зі сплавом (Fe -20% Ni) у сплаві, що містить залізо і нікель, виявлені одиничні включення темно - сірої фази. До складу цієї фази входять титан, азот і вуглець. Очевидно, виявлені включення являють собою карбонітрид титану, що утворився за рахунок перекристалізації через рідку фазу. В цій фазі залізо і нікель не виявлені. З боку підкладки утворюється гетерофазна структура, що містить зерна TiCN, між якими виявлені компоненти вихідного сплаву Fe -20% Ni. Периферійні ділянки зерен карбонітриду містять невеликі кількості нікелю і заліза, тобто в дослідженій системі спостерігається утворення обмежених твердих розчинів.

Досліджено закономірності змочування в системах TiCN - (Ni - Cr - Al) і (TiCN - AlN) - (Fe -Cr) і показано, що в цих системах утворюються нульові контактні кути, а в зонах взаємодії утворюються взаємні обмежені тверді розчини. Введення у карбонітрид титану додатків нітриду алюмінію обумовлене тим, що AlN сприяє підвищенню жаро- і корозійної стійкості матеріалів. Отримані результати дають підставу зробити висновок про те, що карбонітрид титану може служити ефективним зносостійким компонентом твердого сплаву, що у сполученні з металевими зв'язками на основі заліза і нікелю рекомендується для створення композитів різного призначення і наплавочних матеріалів.

При змочуванні матеріалу TiВ2 - TiС сплавами Fe - Ni утворюються контактні кути 8 - 210. При контактній взаємодії в цих системах нікель адсорбується на міжфазній границі і, виявляючи міжфазну активність, сприяє зниженню міжфазного натягу утр , що приводить до зменшення значень контактних кутів. Сплави Fe - Cr розтікаються по поверхні TiВ2 - TiС, з утворенням контактних кутів 10 - 140. Сплави на основі заліза можуть бути рекомендовані як металеві зв'язки для створення композиційних матеріалів на основі TiВ2 - TiС.

Для створення кераміки з металевою зв'язкою були проведені роботи з вивчення контактної взаємодії в системах (SiC-Al2O3) - металевий розплав. У якості адгезійно - активних металів були обрані нікель, алюміній і сплави на основі нікелю з додатками хрому й алюмінію. На підставі проведених досліджень було встановлено, що сплави Ni - Al змочують матеріал SiC-Al2O3, а в результаті взаємодії в цій системі виявлене утворення твердих розчинів на основі сплаву й одиничних зерен силіциду нікелю. Введення хрому не позначається на величині контактного кута, у порівнянні з чистим нікелем (рис.6). Додатки хрому в цьому випадку, виявляючи поверхневу активність, сприяють збільшенню швидкості розтікання. Хімічна взаємодія хрому з твердою фазою не спостерігається, що свідчить про наявність міцних зв'язків Ni - Cr у сплаві. Сплави Ni - Cr - Al за адгезійними характеристиками до SiC-Al2O3 близькі до сплавів Ni - Al і, також як і інші досліджені сплави, можуть бути використані як металеві зв'язки для композиційних матеріалів на основі карбіду кремнію. Композити на основі SiC-Al2O3 з металевими зв'язками Ni - Cr і Ni - Cr - Al можуть бути використані для нанесення детонаційних покриттів на сталеві поверхні. Нікелеві сплави в цьому випадку забезпечують міцний зв'язок карбідокремнієвого композиту й зміцнюємого матеріалу.

Таким чином, досліджена контактна взаємодія складних тугоплавких сполук титану та кремнію зі сплавами на основі нікелю і заліза, визначені кінетичні й енергетичні параметри змочування, вивчені структура і склад продуктів взаємодії, що утворюються. Дані системи характеризуються інтенсивним змочуванням і утворенням взаємних обмежених твердих розчинів, що забезпечують високий адгезійний зв'язок металевих сплавів з тугоплавкою складовою.

2. Розробка принципів вибору структурних складових композиційних матеріалів

На підставі системного дослідження процесів міжфазної взаємодії в системах “тугоплавка сполука - металевий розплав” були сформульовані принципи вибору структурних складових композиційних матеріалів:

1. Зносостійка складова композиційного матеріалу повинна мати високу термодинамічну стабільність стосовно металевих розплавів. При цьому в системі “тугоплавка сполука - металевий розплав” повинні реалізовуватися гарне змочування і високий адгезійний зв'язок при відсутності активної хімічної взаємодії, що супроводжується утворенням нових хімічних сполук. Цій вимозі, зокрема, відповідають тугоплавкі сполуки титану і кремнію: тверді розчини TiCN, TiCrС і механічні суміші TiВ2 - TiС, SiС - Al2O3, що змочуються сплавами на основі заліза і нікелю (?<< 900) і утворюють з ними обмежені тверді розчини.

2. Металева зв'язка повинна бути багатокомпонентною, складатися з міжфазно - активних металів, які утворюють між собою тверді розчини в широкій області концентрацій, що приводить до зниження їхньої хімічної активності (при високому адгезійному зв'язку з тугоплавкою складовою), тим самим забезпечуючи зниження інтенсивності взаємодії зі зносостійкою складовою композиційного матеріалу.

Цим вимогам відповідають сплави на основі заліза (Fe - Ni, Fe - Cr, Fe - Cr - Al) і нікелю (Ni - Cr, Ni - Cr - Al).

При дослідженні взаємодії тугоплавких сполук із зазначеними металевими сплавами чітко простежується тенденція зменшення активності металів у твердому розчині в процесі міжфазної взаємодії. Для пояснення цього факту в роботі розглянутий термодинамічний аспект утворення твердих розчинів і роль кожного з компонентів у процесі хімічної взаємодії між контактуючими фазами.

Одержане, відповідно до статистичної теорії ідеальних бінарних систем, у т.ч. твердих розчинів, рівняння для хімічного потенціалу будьякого компоненту має такий вигляд:

мі = м 0і + k ln аі, (1)

де аі - активність відповідного компоненту в розчині.

При переході від ідеальних розчинів до реальних значення хімічного потенціалу здобуває наступний вид:

м2(розчин. речовини)=м20 + k ln (1 - х) + (2),

де W - енергетичний член взаємодії, що визначається зі співвідношення: W = (цАА-2цАВ+цВВ); F -ступінь упорядкованості системи; х - мольна частка розчиненої речовини.

У цьому випадку W дорівнює енергії, що поглинається системою, коли пар типу А - А и пар В - В утворюються з С пар А - В. По припущенню, W не залежить ні від складу, ні від температури системи. Знак зміни хімічного потенціалу м2 за рахунок утворення твердого розчину В в А визначається знаком величини W. Якщо відповідні величини енергій взаємодії пар атомів А - А и В - В більше енергії взаємодії пар А - В, то при цьому, згідно (2) хімічний потенціал зростає. У випадку, коли мають місце нерівності цАВ > цАА і цАВ > цВВ , тобто 2цАВ > цАА +цВВ, утворення твердого розчину приводить до зниження хімічного потенціалу.

Оскільки повний диференціал ізобарного потенціалу:

dG = VdP - SdT + У мi dni, (3)

де Р - тиск системи, V - її об'єм, Т - температура, S - ентропія, мi - хімічні потенціали і ni - маса (кількість молів) компонентів розчину, то зменшення величини м2 dn2 при сильній взаємодії А - В за рахунок останнього члена рівняння (2) при W< 0 при утворенні бінарного твердого розчину приводить в кінцевому результаті до істотного зниження величини зміни ізобарного ізотермічного потенціалу (енергії Гіббса) ДG.

У випадку двохкомпонентної системи (твердого розчину В в А) ізобарний потенціал системи за умови постійності тиску і температури визначається рівнянням:

ДG = У мi dni = м1 n1 + м2 n2.

Зменшення величини ДG за рахунок зменшення члена м2 n2 є причиною зниження хімічної активності компонентів твердого розчину при взаємодії розплавів твердих розчинів з тугоплавкими сполуками. При цьому передбачається, що в рідкому стані структура твердого розчину дотримує ближнього порядку.

Сформульовані наукові критерії вибору структурних складових композиційних матеріалів були реалізовані при розробці нових КМ наступних класів:

1. Композиційні зносостійкі матеріали ;

2. Керамічні матеріали на основі неметалічних тугоплавких сполук;

3. Армовані композиційні матеріали для оснащення бурового інструменту;

4.Композиційні матеріали для нанесення зносо - і корозійностійких покриттів.

3. Дослідження особливостей мікроструктури і вивченню властивостей нових композиційних матеріалів на основі TiCN, TiCrС і TiВ2 - TiС, отриманих з урахуванням результатів контактної взаємодії цих сполук з металевими розплавами

Композит TiCN - (Fe - Cr) являє собою гетерофазний матеріал, що складається з зерен карбонітриду з рівномірно розподіленою між ними металевою зв'язкою (рис.9,10). Темна фаза - це зерна TiCN, у яких розчинено ~ 1% заліза, світла фаза - металева- містить залізо, хром, що відповідає вихідному складові зв'язки, а також розчинений титан (?2%). Величина твердості для спечених композитів складає 89 - 90 HRA (табл.3). Значення границі міцності при вигині змінюється в діапазоні від 980 МПа (для сплаву з 15% металевої зв'язки) до 1120 МПа (для сплаву з 30% зв'язки). Відносна зносостійкість матеріалів на основі карбонітриду титану в порівнянні зі сталлю У8 складає 21 - 23.

Таблиця 3. Фізико-механічні й експлуатаційні характеристики розроблених композиційних матеріалів і стандартних твердих сплавів.

* КН - композиційний матеріал на основі TiCN зі зв'язкою Fe- Cr (відповідно 15, 25 і 30мас. % зв'язки).

Вивчено закономірності пружно-пластичного деформування і крихкого руйнування розроблених матеріалів на основі карбонітриду титану. Мікромеханічні властивості визначалися методом мікроіндентування з використанням автоматичного режиму при навантаженні 3,4Н і оцінювалися по показниках мікротвердості, мікроміцності і тріщиностійкості як для розроблених матеріалів, так і для стандартних твердих сплавів (табл. 4).

Таблиця 4. Мікромеханічні властивості зносостійких матеріалів

* КН - матеріал на основі TiCN зі зв'язкою Fe - Cr (15, 25 і 30 мас% металевої зв'язки).

При високотемпературному окиснюванні композита TiCN - (Fe - Cr) на ДТА кривій відзначається утворення двох піків - при 525 і 8000С, а на кривій TG відповідні їм ефекти.

Петрографічний аналіз порошку КМ TiCN - (Fe - Cr), витриманого 2 години при температурі 525С, виявив у його складі 3-5% рутилу і 10% Fe2О3. Аналіз порошку, окисленого при температурі 800єС, що відповідає другому пікові на кривій ДТА, показав збільшення кількості високодисперсної фази TiО2 до 20%. Аналіз кривої показує, що при температурі 7800С процес окиснювання здобуває лінійний характер і при температурі 900єС величина питомого приросту маси досягає 7,5 мг/см2.

Введення до складу композиту додатків AlN дозволяє істотно підвищити стійкість матеріалів до високотемпературного окиснювання. При окиснюванні матеріалу TiCN - 10%AlN на його поверхні утворюється щільна плівка, що представляє собою хаотично орієнтовані голки твердого розчину TiО2 - Al2O3 (рис.12). Наявність цієї плівки істотно знижує інтесивність окиснювальних процесів. Для композита (TiCN - AlN) - (Fe - Cr) при температурі 1150єС величина питомого приросту маси знижується до 2,5 мг/см2.

Вивчено механізми електрохімічної корозії матеріалів TiС, TiN, TiCN, а також композитів системи TiCN - AlN без металевої зв'язки, і (TiCN - AlN) - (Fe - Cr) з металевою зв'язкою у 3% розчині NaCl. Анодне окиснювання зразка (TiCN - AlN) - 30%(Fe - Cr) протікає за кілька етапів. Спочатку (до потенціалу 0,05 В) зразок з невеликою швидкістю розчиняється до стану титану Ti(IV).

Перше уповільнення процесу розчинення також зв'язано з утворенням шару оксикарбонітриду TiCxNyOz, а друге (при потенціалі 0,28 В) може бути обумовлене утворенням оксикарбіду титану TiCxОy. Починаючи з Е = 0,55 В, цей процес змінюється процесом утворення пухкої плівки вищого оксиду титану TiО2 (рутил) у суміші з Fe2O3 і Cr2O3. При більш високих значеннях анодного потенціалу знову спостерігається перехід іонів титану в розчин, спочатку в стані Ti (IV), а потім у Ti (III). Установлено, що продуктом анодного окислення цього композита є оксикарбонітрид ти- тану TiCxNyOz у суміші з незначною кількістю оксиду заліза Fe2O3.

Травлення іонами Ar+ поверхні окисненого зразка не приводить до зміни вмісту заліза на поверхні. Це свідчить про те, що навіть при потенціалах ~ 1,8 В розчинення заліза в електроліті не відбувається.

Розроблено технологію одержання і вивчені структура і властивості КМ на основі подвійного карбіду TiCrС з металевою зв'язкою Ni - Cr. Вивчені триботехнічні характеристики компози-ційного матеріалу TiCrС- 20%(Ni-Cr). Визначено значення коефіцієнта тертя і зносостійкість матеріалу при різних швидкостях (у діапазоні 5 - 15 м/с) і навантаженнях ( 2,5 - 10 МПа). Коефіцієнт тертя зі збільшенням швидкості випробувань зменшується і при V=15 м/с дорівнює 0,25. Зносостійкість з ростом швидкості зменшується, причому якщо при малих швидкостях знос зразка не перевищує 3,5 мкм/км, то при максимальній швидкості випробувань знос збільшується до 11 мкм/км.

Досліджено поведінку порошків матеріалу TiCr- 20%(Ni-Cr) при нагріванні на повітрі до температури 10000С. Взаємодія композита на основі TiCrС з киснем повітря протікає в чотири стадії. На першій стадії при температурах 500 - 6200С протікає реакція:

TiCrС + O2 = TiО2 + CO2 + Cr2O3,

яка супроводжується утворенням інтенсивного екзотермічного піку. Цьому тепловому ефектові відповідає і приріст маси, зафіксований на кривій TG. На другій стадії окиснювання, що протікає при температурах 620 - 710С, відбувається взаємодія утворюваних оксидів титану і хрому, що супроводжується незначним виділенням тепла на ДТА - кривій:

TiО2 + Cr2O3 = Cr2TiО5

На третій стадії при температурах 770 - 900С відбувається окиснювання компонентів металевої зв'язки нікелю і хрому з утворенням оксидів NiО і Cr2O3, що при більш високих температурах (920 - 1000С, четверта стадія) взаємодіють між собою з утворенням хроміту нікелю:

NiО + Cr2O3 = NiCr2O4.

Досліджено корозійні властивості композиційного матеріалу TiCrС- (Ni-Cr) у 3% розчині NaCl і встановлено, що розроблений КМ TiCrС-(Ni-Cr) має високу стійкість до електролітичного окиснювання за рахунок утворення на його поверхні плівок (їхня товщина ~ 10 мкм), які практично зупиняють процес окиснювання.

Розроблено композиційні матеріали, основу яких складають плаковані нікелем (міддю) порошки дібориду титану, а металевою зв'язкою служить сплав Fe - Cr. Такі матеріали рекомендується використовувати у вигляді порошків для нанесення зносо- та корозійностійких покриттів.

Попередньо нанесені на поверхню порошку дібориду титану плівки нікелю (міді) повинні захистити частки TiВ2 від окиснювання у високотемпературному газовому потоці. При спіканні матеріалу (TiВ2+Ni) - (Fe - Cr) нікель при утворенні рідкої фази розчиняється в ній, і в цьому випадку структура матеріалу складається із зерен дібориду титану, а металевою зв'язкою є твердий розчин Fe - Cr - Ni, що підтверджується результатами мікрозондового аналізу. При спіканні композиту (TiВ2+Cu) - (Fe - Cr) на дефектних ділянках зерен дібориду виявлені конгломерати міді, оскільки вона практично не розчиняється в залізі.

Проведені дослідження виявили високий рівень експлуатаційних характеристик розроблених КМ, що дозволяє рекомендувати їх для застосування як деталей і вузлів для ущільнювальних елементів, що працюють в умовах інтенсивного зношування, агресивних середовищ і високих температур.

4. Особливості технології одержання, вивчені мікроструктура і визначені властивості керамічних матеріалів на основі карбіду кремнію для ущільнювальних елементів

Базовим компонентом кераміки обраний карбід кремнію, що має високу твердість (Нм=30ГПа), однак порошок SiС не спікається без активуючих додатків. Введення додатків оксиду алюмінію в карбід кремнію дозволяє одержувати безпористі гарячепресовані зразки з високим рівнем властивостей.

При температурах 1870 - 1920С відбувається утворення рідкої фази за рахунок оксидних плівок, що присутні на поверхні дисперсного карбіду кремнію й оксиду алюмінію, і під впливом зовнішнього тиску відбувається ущільнення зерен карбіду кремнію й формування безпористого матеріалу. Матеріал SiС - Al2O3 має високий рівень механічних властивостей, корозійної стійкості, триботехнічних характеристик. Структура цього матеріалу гетерофазна і складається з зерен SiС, між якими рівномірно розподілена фаза оксиду алюмінію.

Рентгеноструктурним аналізом матеріалу SiС - 50%Al2O3 виявлені SiС, Al2O3, а також сліди складного оксиду Al2O3·SiО2, наявність якого сприяє ущільненню кераміки при гарячому пресуванні. Введення в SiС - Al2O3 додатків ZrО2, В4С, AlN приводить до збільшення рівня фізико - механічних властивостей кераміки.

В даній роботі були вивчені триботехнічні характеристики карбіду кремнію і матеріалів на його основі. Оцінка цих характеристик проводилась при різних швидкостях ковзання на повітрі, без змащення в парі з контртілом зі сталі ШХ-15. Карбід кремнію має коефіцієнт тертя 0,33 при швидкості ковзання 5м/с і навантаженні 6 МПа.

Результати триботехнічних випробувань кераміки SiС - 50% Al2O3 представлені в табл. 5.

Розроблені керамічні матеріали на основі карбіду кремнію з додатками оксиду алюмінію, нітриду алюмінію, оксиду цирконію і карбіду бора мають високі фізико - механічні властивості, а по зносостійкості й антифрикційним властивостям перевершують широко використовуваний закордонний ущільнювальний матеріал “силайд” (реакційно спечений карбід кремнію) і можуть бути рекомендовані для використання як ущільнювальні елементи.

Таблиця 5. Триботехнічні властивості керамічних матеріалів на основі карбіду кремнію (контртіло - сталь ШХ15)

*Результати довгострокових випрбовувань протягом 10 год.

5. Механізми взаємодії долотної сталі 06Х6Г9МФ зі стандартними твердими сплавами ТН -20, ТВ-4 і ЛЦК-20, а також з розробленим композиційним матеріалом на основі карбіду титану КТФХ (карбід титану зі зв'язкою Fe - Cr)

Тверді сплави на основі карбонітриду титану (ТВ-4, ЛЦК20) активно взаємодіють з дослідженою долотною сталлю з утворенням нових хімічних сполук (складних карбідів) і відповідно змінюється їхній фазовий склад, (відбувається перерозподіл компонентів металевої зв'язки, твердого сплаву і сталі). Це приводить до втрати фізико - механічних і експлуатаційних властивостей композиту. Активна взаємодія в даних системах приводить до значних змін у складі долотної сталі, істотно змінюючи кількість і співвідношення легуючих елементів, у порівнянні з вихідним складом. Твердий сплав ТН-20 взаємодіє зі сталлю з утворенням подвійних карбідів на основі титану і ванадію. Нікель частково заміщається залізом, що приводить до зміни фазового складу металевої зв'язки, тобто спостерігається процес розміцнення твердого сплаву. Композиційний матеріал КТФХ у контакті зі сталлю практично не взаємодіє з нею (у зоні взаємодії не виявлені нові хімічні сполуки, а утворюються взаємні обмежені тверді розчини) і не змінює свого вихідного складу, при цьому в системі “КТФХ - долотна сталь” утворюються нульові контактні кути.

Це дозволило рекомендувати матеріал КТФХ у якості армітору бурового інструменту з матрицею зі сталі 06Х6Г9МФ. Для одержання арміторів бурового інструменту була сконструйована і виготовлена дослідна установка, що дозволяє формувать порошки композиційних матеріалів у вигляді гранул різного діаметру (рис.18). Формування гранул відбувається шляхом утворення крапель зі шликерної суміші, що під дією власної ваги відриваються від сопла фільєри попадають у ванну з гліцерином і охолоджуються, зберігаючи сферичну форму. Розміри гранул регулюються заслінкою фільєри. З матеріалу КТФХ були отримані гранули розміром 2-3 мм. Гранули використовували для локального армування зубків бурового інструменту методом відцентрового лиття.

6. Апробація розроблених КМ для нанесення захисних зносо- і корозійностійких покриттів електроіскровим, ВГПН, газотермічним і детонаційним методами

На підставі результатів по створенню композиційних матеріалів на основі карбонітриду титану були виготовлені електроди для електроіскрового легування сталей і сплавів наступних складів: TiCN - (Fe - 16%Cr), (TiCN - 7%AlN) - (Fe - 16%Cr) і (TiCN - 14%AlN) - (Fe - 16%Cr). Електроіскрові покриття наносили на сталь 45 у повітряному середовищі на установці Елітрон - 21. У роботі вивчені триботехнічні характеристики покриттів на сталі 45 після зміцнення електродними матеріалами на основі карбонітриду титану з різними додатками AlN. Для порівняння випробували зразки з покриттям із твердого сплаву Т15К6.

Тертя і знос зразків визначали при постійній швидкості 10 м/с і навантаженні, що змінюється від 0,5 до 1 МПа. Зразки з покриттями випробували на повітрі, без подачі змащення в зону контакту за схемою вкладиш - вал, у парі з термообробленою сталлю 45. Введення додатків нітриду алюмінію сприяє зниженню коефіцієнта тертя. Спостерігається загальна тенденція до зниження втрат на тертя при збільшенні навантаження. Зносостійкість покриттів також збільшується з ростом вмісту AlN в електродах (рис.19). За даними проведених досліджень покриття, отримані з матеріалів на основі карбонітриду титану з додатками AlN, по зносо-стійкості перевершують покриття з твердого сплаву Т15К6. Електроди (TiCN-AlN) - (Fe - Cr) використовували для нанесення зносостійких і корозійностійких покриттів на титановий сплав ВТ6 і твердий сплав ВК6. ЕІЛ цих сплавів істотно знижує їх знос на 60 і 33% відповідно.

При цьому робоча температура твердого сплаву ВК 6 з електроіскровим покриттям збільшується на 160 градусів у порівнянні з вихідною поверхнею внаслідок утворення оксикарбонітриду титану й алюмініду заліза. Для електроерозійного зміцнення швидкорізальної сталі Р9К5 застосовували електроди на основі дібориду титану TiВ2 - (Fe - Cr) (TБФХ). Суцільність покриттів, нанесених електродами ТБФХ, не перевищує 30 - 45%. Цей параметр може бути збільшений при пошаровому легуванні з використанням другого електроду. Як другий електрод використовують присадки нікелю або молібдену. Для з'ясування впливу цих металів (Ме) на формування електроіскрового покриття і його властивості здійснювали пошарове ЕІЛ сталі Р9К5 матеріалом ТБФХ у послідовності: Ме - ТБФХ - Ме або ТБФХ - Ме - ТБФХ. При пошаровому ЕІЛ величину сумарного приросту ваги катода УДк обчислювали без обліку змін приросту ваги, внесених при легуванні металевим електродом. Особливістю формування поверхневого шару при ЕІЛ є перемішування матеріалів електродів у мікрованні. З цієї причини при пошаровому легуванні нікель (молібден) присутній в покритті не у вигляді окремих шарів, а як самостійна фаза (біла) у суміші з іншими фазами.

При пошаровому легуванні (особливо в сполученні з нікелем) істотно зростають ефективність процесу і сумарний приріст ваги катода. При пошаровому ЕІЛ електродами ТБФХ у сполученні з нікелем і молібденом у два рази збільшується суцільність покриття (при збереженні високих значень Нµ), а також з'являється зона термічного впливу (ЗТВ), мікротвердість якої вище, ніж Нµ вихідної сталі.

Приведені дослідження свідчать про перспективність використання електродних матеріалів на основі карбонітриду і дібориду титану для електроіскрового зміцнення робочих поверхонь деталей і вузлів, що працюють в умовах підвищеного зношування.

Ґрунтуючись на результатах по змочуванню і контактній взаємодії подвійного карбіду титана - хрому з нікелем і нікель - фосфорними сплавами, композиційні порошки системи TiCrС - Ni, (Ni - P) були використані для газотермічного напилювання. Частки подвійного карбіду попередньо плакували нікелем або нікель - фосфорним сплавом. Для напилювання використовували композиційні порошки фракції 40 - 80 мкм. У якості плазмоутворюючого газу застосовувалася аргоноводнева суміш. Покриття мали товщину 250 - 300 мкм. При оптимальних режимах напилювання пористість покриттів не перевищувала 10 - 15%, причому покриття, отримані з порошків з нікель - фосфорною плакованою оболонкою, були більш щільними. Основними фазовими складовими в покритті були карбід титану - хрому і нікель. Оксидні й інші фази були присутні в невеликій кількості у вигляді слідів.

Для нанесення зносостійких покриттів методом високошвидкісного газополуменевого напилювання (ВГПН) на нержавіючу сталь Х18Н10Т використовували гранульовані композиційні порошки (TiCN - AlN) - (Ni - Cr - Al). Покриття мають ламельну тонкодисперсну структуру, їх товщина складає ~ 200 мкм. Покриття з композиційного порошку на основі TiCN - AlN має гетерофазну структуру, у якій тонкі шари фаз, збагачених титаном, чергуються з Ni - Cr сплавом, зміцненим Al-Ti, Cr2O3, NiAl2O4, а також сферичними частками Al2O3. Пористість покриттів на основі TiCN - AlN складає 20%. Пори мають сферичну форму, середній розмір - 1мкм. Визначено середні величини мікротвердості на поверхні покриття: сіра фаза на основі титану має значення Нм=19,7ГПа, а світла металева фаза - Нм=6,8ГПа.

Як матеріал для високотемпературних покриттів на сталі авіаційного призначення (30ХГСНА) використані композиційні матеріали системи (Si - Al2O3 - ZrО2) - 30%(Ni - Cr). Композиційні порошки для напилювання одержували в результаті розмелу вихідних компонентів у планетарному млині з наступним гранулюванням шихти. Розмір гранул складав 80 - 100 мкм. Покриття наносили на детонаційнно - газовій установці "Дніпро". Основними фазами покриття є фаза на основі Al2O3, ZrО2 і б - SiС, а також сплав Fe - Ni, NiCrО4 і в невеликій кількості SiО2. МРСА спектри покриття вказують на можливість існування також твердих розчинів Al2O3 - Cr2O3, Al2O3 - SiО2, ZrО2 - SiО2 і Ni2O3 - Cr2O3.

У процесі трибоокиснення покриття з SiС - Al2O3 - ZrО2 на поверхні утворюються вторинні плівки твердих розчинів на основі оксидів:

Al2O3 -Cr2O3,Al2O3 - SiО2, ZrО2-SiО2 і Ni2O3 - Cr2O3.

Присутність у вторинних плівках твердих розчинів на основі оксидів забезпечує чотириразове зменшення інтенсивності зношування покриття на основі SiС - Al2O3 - ZrО2 у порівнянні з покриттям з вольфрамового твердого сплаву.

Проведені дослідження показали, що розроблені композиційні матеріали можуть бути використані для нанесення зносо- і корозійностійких покриттів різними методами і є перспективними для поліпшення службових характеристик деталей і вузлів, що працюють в умовах високих температур і інтенсивного зношування.

7. Результати триботехнічних досліджень і вивчені закономірності механізмів зношування композиційної кераміки і покриттів на основі карбіду, карбонітриду титану з жаростійкими додатками (AlN), а також металевими зв'язками (Fe - Cr, Ni - Cr - Al) у парі з термообробленою сталлю при високих швидкостях (4 - 16 м/с) і навантаженнях (2 - 10 МПа)

Триботехнічні параметри (коефіцієнт тертя f, інтенсивність зношування I, мкм/км) визначали умовах сухого тертя. Коефіцієнт тертя КМ КТФХ (TiС - Fe - Cr) зменшується від 0,21 до 0,16 зі збільшенням швидкості ковзання від 4 до 15 м/с при навантаженні 5МПа, при цьому інтенсивність зношування складає 5,8 мкм/км. При фіксованій швидкості V=15м/с зі збільшенням навантаження від 2,5 до 10 МПа коефіцієнт тертя зменшується до 0,12, а знос складає 4,2 - 6,0 мкм/км. Зі збільшенням швидкості ковзання і навантаження коефіцієнт тертя зменшується при малій величині зносу. Таке поводження КМ на основі карбіду титану з металевою зв'язкою можна пояснити тим, що при великих швидкостях і навантаженнях у контактній зоні підвищується температура і, як результат, частково окиснюється поверхня матеріалу з утворенням оксидних плівок (TiО2, Fe2O3, Cr2O3, NiО). Ці плівки утворюють оксидні фази Fe2TiО5 і Cr2TiО5, що мають високу міцність зв'язку з поверхнею КМ. При цьому утворення твердих розчинів оксидних фаз повинне сприяти ущільненню оксидної плівки.

Розроблені композиційні матеріали на основі карбіду і карбонітриду титану з металевою зв'язкою Fe - Cr(Ni) і жаростійкими додатками AlN можуть бути рекомендовані для роботи в екстремальних умовах експлуатації (високі температури і навантажно - швидкісні параметри у вузлах тертя ковзання). Для всіх складів КМ і покриттів з них з ростом швидкості ковзання і навантаження коефіцієнт тертя й інтенсивність зношування зменшується, досягаючи для КМ на основі (TiCN - AlN) значень 0,11 і 3,2 мкм/км відповідно. Отриманий ефект пояснюється формуванням оксидних плівок, що екранують, у процесі трибоокислення.

При цьому утворенню суцільної і щільної оксидної плівки сприяють ізоморфні оксидні фази, що утворюють тверді розчини TiО2 - Al2O3, TiО2 - Fe2O3, TiО2 - Cr2O3 і адгезійно міцно зв'язані з поверхнею матеріалу або покриття.

Нові КМ можуть бути використані також у виді електродів і порошків для нанесення зносо - і корозійностійких покриттів на конструкційні сплави.

Висновки

зносостійкий композиційний тугоплавкий

1. Вперше сформульовані науково - обґрунтовані принципи вибору структурних складових нових зносо- і корозійностійких композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук титану, кремнію з металевою зв'язкою:

- зносостійка складова повинна мати високу термодинамічну стабільність стосовно металевих зв'язок при реалізації гарного змочування і високого адгезійного зв'язку між ними.

- металева зв'язка повинна бути багатокомпонентною і складатися з міжфазно - активних металів, що утворюють між собою тверді розчини в широкій області концентрацій, що знижує їхню хімічну активність (при високому адгезійному зв'язку з тугоплавкою складовою), тим самим зменшує інтенсивність взаємодії зі зносостійкою складовою і перешкоджає утворенню нових хімічних сполук.

2. Вперше досліджена контактна взаємодія складних тугоплавких сполук титану (TiС, TiCN, TiCrС, TiС - Mo2C, TiВ2 - TiС, TiCN - AlN) зі сплавами на основі нікелю (Ni - Cr, Ni - P, Ni - Mo) і заліза (Fe - Cr, Fe - Ni). Визначено кінетичні й енергетичні параметри змочування, вивчені структура і склад продуктів взаємодії, що утворюються. Показано, що дані системи характеризуються інтенсивним змочуванням (значення контактних кутів И<< 900), що супроводжується утворенням взаємних обмежених твердих розчинів, які забезпечують високий адгезійний зв'язок металевих сплавів з тугоплавкою складовою.

3. На підставі виявлених особливостей міжфазної взаємодії тугоплавких сполук титану з металевими розплавами визначений вибір структурних складових і оптимальних складів нових композиційних матеріалів, розроблена технологія їхнього одержання. Аналіз структури, фазового складу і властивостей розроблених КМ дозволили сформулювати їхню класифікацію щодо складу і областей застосування.

4. Досліджено структуру і властивості керамічних композиційних матеріалів SiС - Al2O3 з додатками ZrО2 і B4C. Вивчені фізико - механічні (міцність при вигині складає 650 - 1025 МПа) і триботехнічні характеристики цих матеріалів (у залежності від складу і режимів випробування знос складає I = 5 - 12 мкм/км, а величина коефіцієнту тертя f = 0,32 - 0,2). Досліджено особливості контактної взаємодії розробленої кераміки SiС - Al2O3 з нікелевими сплавами, що дозволило зробити рекомендації зі створення КМ на основі карбідокремнієвої кераміки з металевою зв'язкою для детонаційних покриттів.

5. У широкому діапазоні складів і навантажно - швидкісних параметрів вивчені триботехнічні характеристики розроблених композиційних матеріалів на основі TiCN, TiCN - AlN, TiCrС, TiС з металевими зв'язками Fe(Ni) - Cr в умовах сухого тертя ковзання на повітрі в парі зі сталлю. Показано, що основний вплив на тертя і знос чинить склад вторинних плівок, що утворюються в процесі трибоокислення. Установлено, що з ростом швидкості ковзання і навантаження коефіцієнт тертя й інтенсивність зношування зменшуються, досягаючи для КМ на основі (TiCN - AlN) значень 0,11 і 3,2 мкм/км відповідно. При цьому утворенню щільної оксидної плівки сприяють оксидні фази, що утворюють тверді розчини TiО2 - Al2O3, TiО2 - Fe2O3, TiО2 - Cr2O3 і адгезійно міцно зв'язані з поверхнею КМ.

6. Проведено комплексні дослідження корозійної стійкості розроблених матеріалів в агресивних середовищах: при високих температурах на повітрі й у морській воді. Показано, що металева зв'язка (Fe - Cr) у розроблених матеріалах на основі тугоплавких сполук титану приводить до утворення при температурах ? 800 0С твердих розчинів Cr2TiО5 і Fe2TiО5, які утворюють щільну оксидну плівку, що має високу адгезію до основи. Це сприяє збільшенню корозійної стійкості матеріалів зі зв'язками при високих температурах (до 1200 0С). Виходячи з вимірюваних значень стаціонарних потенціалів поляризаційних кривих, залежності швидкості корозії від прикладеного потенціалу установлена висока корозійна стійкість у морській воді розроблених матеріалів у порівнянні з конструкційними сталями.

7. Розроблено технологію формування і спікання гранул з нового КМ на основі карбіду титану з метою створення локально армованого породоруйнівного бурового інструменту. Вивчена сумісність гранул КТФХ із долотною сталлю, досліджена зона їхньої взаємодії. Показано, що твердосплавні гранули практично не взаємодіють з долотною сталлю і не піддаються розміцненню (зміні їхнього вихідного складу). Отримані гранули рекомендовані для одержання зубків бурового інструменту методом відцентрового лиття.

8. Дано рекомендації з використання розроблених матеріалів для нанесення електроіскрових покриттів. Застосування технології пошарового легування дозволило збільшити товщину і суцільність захисного покриття зі збільшенням зносостійкості в 2 - 2,5 рази. Показано принципову можливість застосування нових матеріалів для одержання зносо - корозійностійких покриттів методами газотермічного напилювання. Розроблений жаростійкий композиційний матеріал SiС - Al2O3 - ZrО2 забезпечує одержання детонаційних покриттів на сталі 30ХГСНА, що перевищують зносостійкість покриттів із твердого сплаву ВК15 у 3,5- 4 рази.

9. Розроблені на основі карбонітриду титану композиційні матеріали пройшли апробацію як деталі торцевих ущільнювачів для нафтоперегонних насосів. Встановлено, що при зміцненні сталевих поверхонь (штампового оснащення) і карбідовольфрамових сплавів ВК 6 стійкість зміцнених деталей зростає в 1,3 - 1,8 разів. Карбідокремнієві КМ пройшли успішні випробування як конуси гідроциклону на Криворізькому Центральному гірничозбагачувальному комбінаті, з цих матеріалів виготовлені елементи ущільнювальної техніки і засоби індивідуального захисту. З нового керамічного матеріалу на основі карбіду кремнію виготовлені і випробувані торцеві ущільнювачі, що за експлуатаційними характеристиками перевершують закордонний аналог "Силайд".

Література

1. Панасюк А.Д., Уманский А.П. Взаимодействие структурних составляющих композиционного материала на основе карбида титана // Порошковая металургия. - 1987. - №2. - С.79 -82.

2. Довгань А.Г., Ващенко А.Н., Панасюк А.Д., Уманский А.П. Взаимодействие диборидов титана и циркония с силикатными расплавами // Порошковая металлургия. - 1988. - №7. - С.84 - 88.

3. Панасюк А.Д., Уманский А.П., Смирнов В.П. Контактное взаимодействие тугоплавких соединений титана со сплавами железо - хром // Адгезия расплавов и пайка материалов. - 1988. - №21. - С.45 - 48.

4. Богданов Е.И., Верхотуров А.Д., Подчерняева И.А., Панасюк А.Д., Столярова Н.С., Уманский А.П. Использование минерального сырья в получении новых электродных материалов для электроискрового легирования // Порошковая металлургия. - 1989. - №9. - С.85 - 90.

5. Уманский А.П., Шведова Л.К., Панасюк А.Д., Горбатов И.Н., Врублевский А.С. Смачивание двойного карбида титана-хрома никелевыми сплавами // Адгезия расплавов и пайка материалов. - 1990. - №23. - С.69 - 73.

6. Подчерняева И.А., Панасюк А.Д., Верхотуров А.Д., Дятел В.П. Уманский А.П. и др. О возможности получения лазерных покрытий с использованием минерального сырья //Физика и химия обработки материалов. - 1990. - №4. - С.63 - 68.

7. Уманский А.П., Панасюк А.Д., Белобородов Л.Н., Врублевский А.С., Середа Н.Н. Особенности межфазного взаимодействия в системах (TiC-Mo2C) - (Ni - Mo). Сообщение I.Смачивание материалов TiC-Mo2C сплавами Ni - Mo // Адгезия расплавов и пайка материалов. - 1991. - №26. - С.38 - 41.

Размещено на Allbest.ru