Розвиток теорії краплеударної ерозії та створення ефективного протиерозійного захисту робочих лопаток парових турбін

Змінні в часі геометричні характеристики робочої лопатки задавалися відповідно до профілю її поперечних перерізів, обраних за довжиною лопатки, що змінюються внаслідок ерозії.

При проведенні чисельних досліджень змін вібраційних характеристик робочої лопатки розглядалися її вільні коливання.

У результаті проведених чисельних досліджень встановлено, що власні частоти коливань робочої лопатки останнього ступеня ЦНТ внаслідок ерозійного зношування підвищуються до 5 %. При цьому форми переміщень змінюються незначно, однак вищі форми вібраційних напружень у місцях розташування найбільш розвинених ерозійних пошкоджень набувають помітних сплесків.

Результати прогнозування ерозійного зношування робочої лопатки останнього ступеня ЦНТ турбіни К-220-44 ВАТ “Турбоатом”, отримані за допомогою запропонованої інформаційної системи в найбільш ерозійно-небезпечній периферійній зоні на момент часу t_е = 20000 годин і t_е = 100000 годин експлуатації на номінальному режимі, показані на рис. 10.

а) 20 тис. годин експлуатації б) 100 тис. годин експлуатації

На рис. 11 наведено результати розрахунку ерозійної небезпеки, що визначені за розробленим відносним критерієм (), яка виникає в точках опуклої поверхні робочої лопатки з різними осьовими координатами () в периферійному перерізі () останнього ступеня турбіни К-220-44-2М ВАТ “Турбоатом” при різних значеннях температури охолоджувальної води в конденсаторі. Наведені результати дозволяють розробляти обґрунтовані протиерозійні заходи в проточній частині, що враховують геометричні і режимні характеристики ступенів, а також реальні умови експлуатації паротурбінних установок.

Шостий розділ присвячено розробці і експериментальному обґрунтуванню високої ефективності нового способу пасивного захисту від ерозії робочих лопаток останніх ступенів енергетичних турбін.

На основі універсальної математичної моделі краплеударної ерозії лопаткових матеріалів, інтегрованої в інформаційну систему прогнозування ерозійного зношування робочих лопаток останніх ступенів ЦНТ парових турбін, було сформульовано та вирішено задачу створення для цих лопаток високоефективного протиерозійного захисного покриття за технологією атомно-іонного розпилення (АІР) матеріалів у вакуумі.

Запропонована інформаційна система дозволяє визначати на профільній поверхні робочої лопатки зони з найменшою ерозійною стійкістю та обґрунтовано вибирати такі параметри протиерозійного покриття, які зможуть забезпечити надійний пасивний захист робочої лопатки від ерозійного зношування.

Одним з основних питань при створенні протиерозійного захисного покриття для робочої лопатки останнього ступеня є питання про величину і знак структурних макронапружень, що виникають у захисному покритті на поверхні розділу "підкладку - покриття", і результат їхньої суперпозиції з напруженнями, що виникають у покритті при експлуатації робочої лопатки. Проведені розрахунково-експериментальні дослідження показали, що тонке ( 20 мкм) хромове вакуумне покриття, у якому осереднені за товщиною внутрішні напруження є стискаючими і дорівнюють _ос 300 МПа, дозволяє компенсувати найбільші розтягуючи напруження у хвилі Релея на зовнішній поверхні покриття в периферійній зоні довгої робочої лопатки останнього ступеня потужної парової турбіни від ударів досить великих ерозійно-небезпечних крапель.

Чисельний експеримент на розробленій моделі ерозії показав, що товщину хромового вакуумного протиерозійного покриття на вхідній кромці, обрану відповідно до розрахункових параметрів напружень у хвилі Релея і законом її загасання вглиб покриття, у найбільш ерозійно-небезпечній точці профільної поверхні робочої лопатки останнього ступеня потужної парової турбіни можна прийняти такою, що дорівнює 25 мкм.

Для експериментального обґрунтування високої ерозійної стійкості запропонованого для захисту від ерозії робочих лопаток останніх ступенів ЦНТ тонкого хромового вакуумного покриття, одержуваного методом АІР, виконана порівняльна оцінка його ерозійної стійкості по відношенню до захисного покриття, одержуваного методом електроіскрового зміцнення поверхні робочих лопаток сплавом Т15К6, що використовується у ВАТ “Турбоатом”. Для порівняння було обрано саме таке протиерозійне покриття, оскільки відомо, що його ерозійна стійкість приблизно на 20 % вище, ніж ерозійна стійкість лопаткової сталі, зміцненою загартуванням ТВЧ, що також застосовується у ВАТ "Турбоатом" для захисту робочих лопаток від ерозії.

Порівняльна експериментальна оцінка проводилася на стенді та за методикою ІФТТМТ ННЦ ХФТІ. Отримані результати стендових випробувань захисних покриттів наведено на рис. 12.

В експерименті на стенді встановлено, що ерозійна стійкість розроб-леного захисного покриття, отриманого методом АІР, в 5,7 разів перевищує ерозійну стійкість захисного покрит-тя, отриманого методом електроіскрового зміцнення. Макродефекти (шорсткість) зовнішньої поверхні покрит-тя, отриманого методом електроіскрового зміцнення, виступають у ролі штучно створених на профільній поверхні робочої лопатки сильних концентраторів нап-ружень у хвилі Релея, що обумовлюють інтенсивний процес його ерозійного руйнування.

Концентратори напружень подібного роду на зовнішній поверхні тонкого хромового вакуумного захисного покриття відсутні.

Сьомий розділ дисертації присвячено розробці наукових основ нового способу активного захисту робочих лопаток від ерозії - за допомогою НВЧ ЕМП. На цей спосіб активного захисту отриманий патент України.

У цьому розділі обґрунтована можливість істотного підвищення потужності, економічності та ерозійної стійкості останніх ступенів потужних парових турбін при переході від традиційних способів периферійного вологовидалення до принципово нового способу їхнього активного захисту від ерозії, що базується на використанні властивостей НВЧ ЕМП. Аналіз можливостей поліпшення показників потужності, економічності та ерозійної стійкості останніх ступенів ЦНТ, які відкриваються в рамках даного підходу, виконаний на прикладі останнього ступеня ЦНТ енергетичної турбіни К-220-44 ВАТ "Турбоатом", що має високі експлуатаційні показники.

В основі запропонованого способу активного захисту робочих лопаток останніх ступенів ЦНТ від ерозії лежить ефект розігріву НВЧ ЕМП деяких речовин, здатних інтенсивно поглинати НВЧ-енергію. При цьому металеві поверхні елементів конструкції проточної частини не здатні поглинати енергію НВЧ ЕМП, а можуть тільки багаторазово її перевідбивати в об'ємі ступеня. Ідея даного способу протиерозійного захисту полягає в закритті традиційно застосовуваних на периферії останніх ступенів кільцевих вологовидаляючих щілин високоміцним радіопрозорим матеріалом (кварцовим склом) і використання їхнього об'єму для підведення в проточну частину по стандартних хвилеводах НВЧ ЕМП, здатного зробити необхідний теплофізичний вплив на плівковий конденсат, що є основним джерелом ерозійно-небезпечних крапель.

Запропонована і обґрунтована принципова схема організації в проточній частини ЦНТ енергетичних турбін периферійного вологовидалення за допомогою НВЧ ЕМП.

З урахуванням розглянутих особливостей течій плівки сопловими лопатками останніх ступенів ЦНТ було встановлено таке.

Нагрівальні елементи, що несуть на собі конструкційне НВЧ-поглинаюче покриття, варто розмістити на периферії ступенів у зонах увігнутої поверхні напрямних лопаток, які безпосередньо прилягають до їхніх вихідних кромок. Параметри генераторів НВЧ ЕМП визначаються за допомогою запропонованої інформаційної системи за результатами чисельних досліджень в проточній частині ерозійної небезпеки, що виникає. Як генератори НВЧ-енергії можуть бути використані стандартні промислові магнетрони, що працюють у безперервному режимі.

Проведена оцінка впливу витоку робочого тіла в кільцеву щілину вологовидалення на потужність й економічність останнього ступеня турбіни К_220-44 ВАТ "Турбоатом" дозволила визначити можливе збільшення відносного внутрішнього ККД і потужності даного ступеня за умови, що витоку пари відбуватися не буде. З урахуванням розрахункової оцінки зростання потужності ступеня, а також оцінки витрат електричної потужності НВЧ-генератора на випар плівкового конденсату в периферійній зоні її напрямного апарата отримана оцінка можливого зростання електричної потужності, що склала кВт.

На основі загальної теорії НВЧ-нагріву визначена ефективність периферійного вологовидалення за допомогою НВЧ ЕМП. При виконанні необхідних чисельних досліджень використовувалась математична модель взаємодії плоскої електромагнітної хвилі НВЧ-діапазона з НВЧ-поглинаючими матеріалами, запропонованої Ю.К. Ковнеристим, що була адаптована до умов розглянутої задачі.

У результаті чисельного експерименту на даній математичній моделі було встановлене таке:

а) конденсатна плівка, що рухається напрямними лопатками у периферійній зоні останнього ступеня потужної парової турбіни, яка має товщину ~ 10 мкм, практично не поглинає енергії НВЧ ЕМП;

б) для успішної реалізації в проточній частині активного захисту робочих лопаток від ерозії за допомогою НВЧ ЕМП необхідно на периферії напрамних лопаток у зонах найбільшої концентрації плівкового конденсата розмістити нагрівальні елементи, що несуть на собі конструкційне НВЧ-поглинаюче покриття.

На прикладі керамічного покриття, пори якого заповнені яким-небудь провідним матеріалом (наприклад конденсатом) відпрацьована методика розрахунку основних параметрів НВЧ-поглинаючого покриття, яке дозволяє забезпечити високу ефективність його роботи. Результати чисельних досліджень наведені на рис. 13.

Подані на рис. 13 результати дозволяють вибрати режим і параметри газотер-мічного напилювання НВЧ-поглинаючого покриття з оксиду алюмінію на підкладку з лопаткового матеріалу за критерієм (1-|R|²), що визначає ефективність поглинача НВЧ-випромінювання.

Такий підхід до розробки НВЧ-поглинаючого покриття дозволив запропонувати більше ефективні поглиначі НВЧ-випромінювання - кермети.

Для виготовлення зразка нагрівального елемента, що може бути розміщений на ввігнутій поверхні порожньої соплової лопатки в периферійній зоні останнього ступеня ЦНТ енергетичної турбіни, використаний кермет складу: Al₂O₃ - 60% (вагових), Ni - 40% (вагових).

При встановленні працездатності запропонованого нагрівального елемента його випробовували у НВЧ-печі. Експериментальний нагрівальний елемент і контрольні зразки з лопаткового матеріалу без покриття з конденсатною плівкою встановлювали на теплоізолюючій основі для виключення можливого перетоку тепла, що в них виділяється, до елементів конструкції НВЧ-печі. Після підведення НВЧ ЕМП у робочу камеру НВЧ-печі було встановлене таке.

Зразок нагрівального елемента з НВЧ-поглинаючим покриттям із кермету зазначеного складу після включення НВЧ-печі швидко нагрівався, забезпечуючи кипіння і випар конденсатної плівки, що перебувала на ньому. Водночас сталеві контрольні зразки без покриття, що несуть на собі таку ж конденсатну плівку, не нагрівалися, зберігаючи початковий рівень температури конденсату. Експеримент проводився на режимі роботи НВЧ-печі, близькому до передбачуваного режиму підведення НВЧ-енергії в канали соплової решітки останнього ступеня ЦНТ за розробленою схемою.

З урахуванням отриманих експериментальних даних виконана розрахункова оцінка ефективності вологовидалення з периферійної зони останнього ступеня за допомогою запропонованого нагрівального елемента. Для розглянутого як приклад останнього ступеня вона склала = 5,9 %, що в 5,9 разів перевищує ефективність сучасних систем периферійного вологовидалення за напрямним апаратом останніх ступенів, у яких використовуються традиційні способи сепарації вологи.

Восьмий розділ дисертації присвячено розробці методу розрахунку міцності зчеплення з поверхнею підкладки з лопаткового матеріалу часток плазмового НВЧ-поглинаючого покриття з кермету.

Контрольованими параметрами процесу нанесення плазмових покриттів є температура і тиск у зоні контакту рідких часток покриття із твердою підкладкою. Відомі математичні моделі незадовільно описують процес ударної взаємодії краплі розплаву матеріалу покриття, що наноситься плазмою, із твердою підкладкою, у результаті якої на плямі контакту повинні забезпечуватися необхідні параметри (тиск, температура) процесу напилювання.

Експериментальні дослідження, проведені різними авторами, показали, що для створення міцного плазмового покриття на поверхні металевої підкладки необхідно забезпечити швидкість нормального співударяння з нею краплі розплаву матеріалу покриття в діапазоні 100 - 300 м/с. При цьому діаметр часток покриття, що напилюються плазмою, звичайно лежить у діапазоні 20200 мкм.

Зазначений діапазон швидкостей нормального удару, а також діапазон розмірів рідких часток плазмового покриття відповідає діапазону параметрів удару ерозійно-небезпечних крапель вологи, що попадають на вхідні кромки робочих лопаток останніх ступенів ЦНТ енергетичних турбін, закономірності якого були розглянуті в 2-му й 3-му розділах дисертації.

В.В. Кудиновим було показано, що фізичні процеси, пов'язані з високошвидкісним ударом і розтіканням краплі води твердою підкладкою, відбуваються на основі закономірностей, які можна віднести також і до процесів, пов'язаних з ударом і розтіканням цією підкладкою краплі розплаву матеріалу плазмового покриття (металів, оксидів).

Таким чином, наведені вище теоретичні результати можна віднести також і до удару по підкладці з лопаткового матеріалу (20Х13) сферичної краплі розплаву оксиду алюмінію й нікелю, які можуть використовуватися при створенні плазмового НВЧ-поглинаючого керметного покриття. При цьому варто прийняти обґрунтовану В.В. Кудиновим гіпотезу про те, що кожна крапля розплаву матеріалу плазмового покриття взаємодіє із твердою підкладкою індивідуально.

На базі наведених гіпотез побудована математична модель нестаціонарного фізико-хімічного процесу формування хімічних зв'язків між атомами рідкої частки плазмового керметного покриття і твердої підкладки з лопаткового матеріалу в різних кільцевих зонах плями контакту, що розширюється, при високошвидкісному співударянні частки з підкладкою, що має вигляд

З моделі (23) безпосередньо випливає модель В.В. Кудинова як окремий випадок, що відповідає умовам взаємодії частки з підкладкою на порівняно невеликих швидкостях нормального співударяння (V₀100 м/с), коли нестаціонарністю тиску в межах виділюваних на плямі контакту кільцевих зон і, відповідно, нестаціонарністю процесу формування хімічних зв'язків у цих зонах можна зневажити.

З (23) випливає, що при сталій температурі на поверхні підкладки (T_k) і досить високій швидкості нормального удару (V₀>100 м/с) у кільцевих зонах плями контакту, розташованих ближче до центра удару частки, кількість зв'язків, що виникають між її атомами й атомами підкладки, завжди буде більше, ніж у кільцевих зонах, більш віддалених від цього центра. Цей висновок кореспондує результатам експериментальних досліджень різних авторів зон тужавіння на плямі контакту.

Таким чином, міцність зчеплення з поверхнею підкладки з лопаткового матеріалу часток плазмового НВЧ-поглинаючого керметного покриття варто визначати з урахуванням нестаціонарності ударного тиску, що виникає в контактній області, що проявляється тим сильніш, чим вище швидкість нормального співударяння часток з підкладкою. Якщо дана характеристика покриття буде визначатися за моделлю В.В. Кудинова, то її значення в діапазоні швидкостей V₀ = 110335 м/с будуть явно завищеними.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ

1. Розроблено математичну модель напруженого стану робочих лопаток внаслідок ударів ерозійно-небезпечних крапель вологи.

2. Установлено механізм ерозійного руйнування, що реалізується в матеріалі робочих лопаток при різних краплеударних навантаженнях.

3. Розроблено математичну модель удару великої вторинної краплі конденсату по робочій лопатці останнього ступеня, що дозволяє визначати гідродинамічні параметри в краплі в аналітичному вигляді.

4. Установлено характер зміни сили удару, що діє на робочу лопатку при співударянні з ерозійно-небезпечною краплею, і обґрунтована зростаюча роль квазістатичних напружень у процесі ерозійного руйнування робочої лопатки на пізніх стадіях її взаємодії із краплею.

5. Розроблено універсальну математичну модель краплеударної ерозії лопаткових матеріалів і запропонований фізично обґрунтований метод прогнозування ерозійного зношування робочих лопаток останніх ступенів.

6. Розроблено алгоритм дворівневої ідентифікації комплексної математичної моделі ерозії, що дозволяє прогнозувати ширину зони ерозійних пошкоджень робочих лопаток натурних останніх ступенів ЦНТ парових турбін як функцію часу та режимів їхньої експлуатації.

7. Розроблено інформаційну систему прогнозування за часом і умовами експлуатації ерозійної стійкості робочих лопаток останніх ступенів ЦНТ потужних парових турбін та їхніх характеристик, що змінюються внаслідок ерозійного зношування робочих лопаток.

8. Виявлено локалізацію вібраційних напружень у зонах розвиненого ерозійного зносу на периферії довгих робочих лопаток останніх ступенів, здатну призводити до виникнення магістральних тріщин від утоми.

9. Теоретично за допомогою розробленої інформаційної системи і експериментально обґрунтовано метод, параметри й умови нанесення на робочі лопатки останнього ступеня ЦНТ ефективного тонкого хромового вакуумного протиерозійного захисного покриття, що забезпечує збільшення ерозійної стійкості цих лопаток в 5,5 разів у порівнянні із традиційними способами їхнього пасивного захисту від ерозії.

10. Обґрунтовано необхідність застосування НВЧ-поглинаючого керметного покриття, що дозволяє збільшити в 5,9 разів ефективність периферійного вологовидалення за напрямним апаратом останніх ступенів за допомогою НВЧ ЕМП у порівнянні з вологовидаленням з тієї ж зони проточної частини традиційними способами.

11. Обґрунтовано можливість значного збільшення потужності, економічності та ерозійної надійності останніх ступенів ЦНТ потужних парових турбін при переході від традиційних способів сепарації вологи до активного захисту їхніх робочих лопаток від ерозії за допомогою НВЧ ЕМП.

12. Запропонований фізично обґрунтований метод розрахунку міцності зчеплення частки плазмового НВЧ-поглинаючого керметного покриття з підкладкою з лопаткового матеріалу, що дозволяє враховувати особливості їхнього високошвидкісного співударяння.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИССЕРТАЦії

1. Шубенко А.Л., Ковальский А.Э. Кинетическая модель каплеударной эрозии рабочих лопаточных аппаратов паровых турбин // Изв. АН СССР. - Энергетика и транспорт. - 1989. - № 5. - С. 94-101.

2. Кжижановски Е., Шубенко А.Л., Ковальский А.Э. Совершенствование методов расчета каплеударной эрозии рабочих лопаток паровых турбин // Теплоэнергетика. - 1990. - № 7. - С. 58-62.

3. Krzyzanowski J.A., Kowalski A.E., Shubenko A.L. Some Aspects of Erosion Prediction of Steam Turbine Blading // Trans. of the ASME. - J. of Engineering for Gas Turbines and Power. - 1994. - V. 116. - № 2. - P. 442-451.

4. Ковальский А.Э. Повышение эрозионной надежности проточных частей влажнопаровых турбин на основе развития и обобщения математических моделей рабочих процессов в низкопотенциальных отсеках // Совершенствование турбоустановок методами математического и физического моделирования: Сб. науч. трудов. - Харьков: Ин-т проблем машиностроения им. А.Н. Подгорного НАН Украины, 1997. - С. 253-255.

5. Исследование и совершенствование показателей эрозионной надежности рабочих лопаточных аппаратов влажнопаровых ступеней энергетических турбин на различных эксплуатационных режимах. / А.Л. Шубенко, А.Э. Ковальский, Н.В. Лихвар, И.Н. Шевякова, Ж.В. Васильева // Авиационно-космическая техника и технология: Сб. науч. трудов. - Харьков: Нац. аэрокосмический ун-т “Харьк. авиац. ин-т”. - 1998. _ Вып. 5 (тематический). - С. 301304.

6. Оценка влияния наводораживания и коррозионных сред на процесс каплеударной эрозии элементов проточной части цилиндров низкого давления паровых турбин / А.Л. Шубенко, А.Э. Ковальский, И.С. Стрельников, И.Н. Шевякова // Пробл. машиностроения. - 1998. - Т.1, № 3-4. - С. 9-16.

7. Ковальский А.Э. Влияние эрозии рабочих лопаток последней ступени мощной энергетической турбины на показатели ее экономичности // Пробл. машиностроения. - 1999. - Т.2. - №3-4. - С.22-28.

8. Исследование показателей эрозионной и вибрационной надежности рабочих лопаток влажнопаровых турбин на различных эксплуатационных режимах. / А.Э. Ковальский, С.П. Канило, Н.В. Лихвар, И.Н. Шевякова // Авиационно-космическая техника и технология: Сб. науч. трудов.-Харьков: Нац. аэрокосмический ун-т "Харьк. авиац. ин-т", 1999.- Вып.9. Тепловые двигатели и энергоустановки. - C. 438 - 442.

9. О некоторых подходах к ослаблению отрицательного влияния крупнодисперсной влаги на рабочие процессы в последних ступенях мощных паровых турбин /Д.А. Переверзев, А.Л. Шубенко, М.П. Позигун, А.Э. Ковальський, И.С. Стрельников // Удосконалювання турбоустановок методами математичного і фізичного моделювання: Зб. наук. праць. - Харків: Ін-т проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, 2000. - С.136-141.

10. Ковальский А.Э., Васильева Ж.В., Богданов Д.А. Исследование на математических моделях влияния режимных и геометрических характеристик влажно-паровых ступеней энергетических турбин на интенсивность эрозии рабочих лопаток // Авиационно-космическая техника и технология: Сб. науч. трудов.-Харьков: Нац. аэрокосмический ун-т “Харьк. авиац. ин-т”, 2000.-Вып.19. Тепловые двигатели и энергоустановки. - С.190-194.

11. Ковальский А.Э. Теоретическое обоснование механизма каплеударной эрозии рабочих лопаток осевых турбомашин // Авіаційно - космічна техніка и технологія: Зб. наук. праць. - Харків: Нац. аерокосмічний ун-т "Харк. авіац. ін-т", 2001.- Вып.23. Двигуни та енергоустановки. - С. 33-41.

12. Влияние эрозии на вибрационные характеристики робочих лопаток влажно-паровых турбин /А.Л. Шубенко, А.Э. Ковальський, Ю.С. Воробьев, С.П. Канило, В.И. Романенко // Пробл. машиностроения. - 2003. - Т.6, №1. - С. 10-26.

13. Ковальский А.Э., Суслов Н.Н., Евич Н.Л. О возможности повышения экономичности, мощности и эрозионной износостойкости последних ступеней мощных парових турбин при подводе в проточную часть сверхвысокочастотного электромагнитного поля // Совершенствование турбоустановок методами математического и физического моделирования. - Сб. науч. трудов ИПМаш НАН Украины, Харьков. - 2003. - С. 62-70.

14. Ковальский А.Э. Математическая модель высокоскоростного удара эрозионно-опасной капли конденсата по рабочей лопатке влажно-паровой ступени энергетической турбины // Вестник двигателестроения. - 2004. - №2. - С. 51-59.

15. Ковальский А.Э. Математическая модель продолжительности стадии ударного взаимодействия эрозионно-опасной капли влаги с входной кромкой рабочей лопатки влажно-паровой турбинной ступени // Пробл. машиностроения. - 2005. - Т. 8. - № 1. - С. 9-16.

16. Новый способ активной защиты робочих лопаток последних ступеней энергетических турбин от эрозионного износа / А.Э. Ковальский, Г.Н. Картмазов, Н.Н. Суслов, Н.Л. Евич // Пробл. машиностроения. - 2005. - Т.8, № 2. - С. 6 - 18.

17. Ковальский А.Э. Влияние волны Рэлея на адгезионную прочность нанесенного плазмой на направляющие лопатки последних ступеней энергетических турбин конструкционного покрытия // Вестник двигателестроения. - 2005. - №2. - С. 85-94.

18. Ковальский А.Э. Универсальная математическая модель инкубационного периода каплеударной эрозии материала рабочих лопаток влажно-паровых турбин // Вестник двигателестроения. - 2006. - №3. - С. 107-116.

19. Ковальский А.Э., Картмазов Г.Н., Кунченко В.В. Обоснование толщины и условий нанесения вакуумного противоэрозионного покрытия для рабочих лопаток последних ступеней мощных паровых турбин // Авиационно-космическая техника и технология. - 2006. - №6 (32). - С. 5-18.

20. Ковальский А.Э. Метод расчета прочности сцепления с поверхностью подложки из лопаточного материала частиц плазменного СВЧ-поглощающего покрытия из кермета //Авиационно-космическая техника и технология.-2007.- №10 (46). - С.97-106.

21. Патент 34355, Україна, МКИ F01D5/28. Спосіб захисту робочих лопаток парових турбін від ерозійного зносу / О.Є. Ковальський, В.О. Конєв, М.М. Суслов (Україна); тов. “Міжнародний науковий комітет” (Україна). - №99063663; Заявл.30.06.99; Опубл. 15.05.03, Бюл.№5. - 3с.

22. Shubenko A.L., Kovalsky A.E. On prediction of erosion wear of details on the basis of its kinetic model by impact of liquid drop on polydisperse flows of moisture // Proc. 7-th Int. Conf. on Erosion by Liquid and Solid Impact. - Cambridge, England, UK. - September 7-10, 1987. - Paper 14. - P. 1-6.

23. Ковальский А.Э. Возможности прогнозирования эрозионного износа рабочих лопаток влажно-паровых турбин // Proc.1X-th Conf. Steam Turbines of Large Output.-Karlovy Vary, Czechoslovakia,1989. 3. P.357361.

24. Шубенко А.Л., Ковальский А.Э. Прогнозирование эрозионного износа рабочих лопаток влажнопаровых турбин методами математического моделирования // Двухфазный поток в энергетических машинах и аппаратах: Тез. докл. VIII всесоюз. конф., 1990. - Л.: НПО Центр. котлотурбин. ин-т, 1990. - Т. III. - С. 378-379.

25. Ковальский А.Э. Прогнозирование зон эрозионных повреждений профильных поверхностей рабочих лопаток цилиндров низкого давления паровых турбин методами математического моделирования и натурно-вычислительного эксперимента // Математическое моделирование и вычислительный эксперимент для совершенствования энергетических и транспортных турбоустановок в процессе исследования, проектирования, диагностирования и безопасного функционирования: Тез. докл. респ. науч.-техн. конф. Змиев, 1991. - Харьков: Ин-т пробл. машиностроения АН УССР, 1991. - Ч. I. - С. 97-98.

26. Шубенко А.Л., Ковальский А.Э., Шевякова И.Н. Разработка метода и программных средств прогнозирования интенсивности эрозионного износа лопаточных аппаратов паровых турбин // Совершенствование энергетических и транспортных турбоустановок методами математического моделирования, вычислительного и физического экспериментов: Тез. докл. междунар.науч.-техн. конф. Змиев, 1994. - Харьков: Ин-т пробл. машиностроения НАН Украины, 1994. - Ч. I. - С. 111.

27. A.L. Shubenko, A.E, A.E. Kovalsky, N.V. Lyhvar Methods of increasing erosive wear resistance factors of movable blades of wet steam turbines at various operating regimes // International Conference on Erosive and Abrasive Wear (ICEAW-98). - Churchill College, Cambridge, England, 13-17 September, 1998. - Abstracts. - Paper № 41. - P.1.

28. A.E. Kovalsky, A.L. Shubenko, I.N. Shevjakova. The influence of erosion on effectiveness of the last stages of high-capacity power-generating turbines // International Conference on Erosive and Abrasive Wear (ICEAW-98).- Churchill College, Cambridge, England, 13-17 September, 1998. - Abstracts. - Paper № 48. - P.1.

29. Оценка опасности эрозионных повреждений рабочих лопаток влажнопаровых турбинных ступеней и обоснование продления их ресурса / А.Л. Шубенко, А.Э. Ковальский, Ю.С. Воробьев, С.П. Канило // Оценка и обоснование продления ресурса элементов конструкций: Тр. междунар. конф. Т.2. Киев, 6-9 июня 2000г. - Киев, 2000. - С. 659-664.

Размещено на Allbest.ru