Дугове зварювання з комбінованими електромагнітними діями

Проведені з використанням наведених залежностей дослідження оптимальних величин для різних класів матеріалів показали, що їх значення відрізняються від визначених експериментально не більше ніж на 10ч 15%, що свідчить про достатню точність розробленої розрахункової схеми.

При виборі розрахункової схеми ванни для умов зварювання з ЕМД на основі центральносиметричних радіальних КМП враховували, що у головній її частині формуються вертикально спрямовані потоки розплаву. При належній полярності магнітного поля вони переміщуються вздовж донної поверхні ванни у напрямку фронту кристалізації. При цьому у наслідок зменшення товщини рідкого прошарку під дугою і розмивання донної поверхні ванни відбувається збільшення глибини проплавлення швів.

Верхня поверхня розплаву ванни має складну геометричну форму, яка залежить від параметрів режиму зварювання і теплофізичних властивостей матеріалів. При створенні розрахункової схеми були зроблені такі спрощення. Під тиском дуги у її передній частині утворюється кратер сферичної форми радіусом R1. Витіснений із під дуги розплав переміщується у хвостову частину ванни і під дією сили поверхневого натягу набуває найбільш компактної форми. У наслідок цього у поздовжньому її перерізі поверхня розплаву має вид двох спряжених у точці А дуг, радіуси яких дорівнюють: де bшв- ширина шву, hA - відстань від поверхні зварного з'єднання до точки спряження дуг;- глибина кратеру; - глибина проплавлення; - висота рідкого прошарку під дугою; rA - радіус провідності дуги; lкр - довжина хвостової частини ванни. У точці F на дні кратеру силова дія дуги на зварювальну ванну урівноважується різницею сил гідростатичного і гідродинамічного тиску розплаву:, де: Vп - швидкість потоку розплаву із щільністю г; - магнітна стала; hD - максимальна висота розплаву у хвостовій частині ванни відносно поверхні з'єднання; FF - його площа на глибині hк.

Швидкість потоку розплаву Vп оцінювали за залежністю:, де з - динамічна в'язкість розплаву; BY - радіальна складова індукції КМП (змінюючи її величину задавали інтенсивність ЕМД).

Необхідні для розрахунку глибини кратеру hк величини hA і hD також визначали із рівнянь балансу сил поверхневого натягу з різницею сил гідростатичного і гідродинамічного тиску розплаву у точках А і В.

При генеруванні радіальних центральносиметричних КМП дуга як джерело нагріву не змінює своєї сконцентрованості і, відповідно, здатності проплавляти. Потоки розплаву, переміщуючись із головної частини ванни вздовж її донної поверхні зменшують , що спричинює збільшення . Одночасно з цим збільшується hD, зменшуються R1 і R3 і, як наслідок, зростає крутизна задньої поверхні кратеру. До того, зменшення Щ 3 спричинює винос розплаву за межі фронту кристалізації ванни і утворення підсилення на верхній поверхні швів. Зазначені зміни відбуваються до тих пір, поки R1 > rA. Порушення даної умови при надмірному збільшенні індукції

КМП призводить до переміщення розплаву із хвостової частини ванни під дугу, збільшуючи .

Таким чином, оптимальною для збільшення глибини проплавлення швів є індукція центральносиметричного магнітного поля, при якій у наслідок збільшення швидкості потоків розплаву вздовж донної поверхні ванни зменшується об'єм її головної частини до рівня, при якому радіус кратеру є більшим за радіус провідності дуги.

У випадку застосування ЕМД з мультивекторними ортогональними КМП максимально можливого зменшення необхідно досягати за час tрY, який визначає тривалість періодів генерування BY. У даному випадку задачу вибору оптимальних параметрів центральносиметричного радіального КМП також вирішували за допомогою розмірного комплексу, отриманого на основі формули Пуазейля:. У цій залежності; Vз - об'єм розплаву, який за час tрY необхідно перемістити із під дуги у хвостову частину ванни. У періоди генерування аксіального КМП дуга набуває форми конусу, у наслідок чого істотно зменшується її силовий тиск на розплав ванни. За цих обставин вважали, що у ці часові інтервали hк =0. До того, у періоди генерування BY при оптимальних кратер за формою не значно відрізняється від сегменту сфери радіусом і висотою hк. Зазначені припущення дозволили спростити розрахунок Vз.

При зварюванні з ЕМД на основі імпульсних КМП електромагнітна сила, що діє на краплі розплавленого металу на торці плавкого електроду у напрямку від індуктора дорівнює:, де WM - електромагнітна енергія системи. Для випадку двох взаємозв'язаних контурів, де: L1 і i1 - індуктивність і струм розрядного кола; L2 і i2 - те ж краплі; М 12 - їх взаємна індуктивність. У цій залежності добуток дорівнює потоку індукції магнітного поля через переріз краплі:, де: BZ - аксіальна складова індукції імпульсного КМП.

Приймали, що краплі являють собою виток циліндричної форми радіусом rк і висотою. Це дозволило використати класичне рішення для обчислення індуктивності краплі:, де: - магнітна проникність вакууму, F1 - параметр, величина якого залежить від співвідношення розмірів контуру. Величину індукованого у об'ємі крапель вихрового струму знаходили із співвідношення:, де: - частота імпульсного КМП; со - питомий електричний опір розплаву крапель.

Вважали, що при зварюванні у нижньому положенні: з використанням зазначених ЕМД баланс основних сил, що діють на краплі, має вигляд:, де: РЕД, РТ і Ру - відповідно електродинамічна сила, сила тяжіння і сила поверхневого натягу. Їх величини знаходили із залежностей, де: g=9,81м/с 2; - коефіцієнт поверхневого натягу на границі метал краплі - захисний газ; і г- відповідно магнітна проникність і густина розплаву краплі; Vк - її об'єм. Користуючись наведеними вище формулами отримано залежність для розрахунку оптимального діапазону індукції КМП в області торцю електроду:.

Таким чином, оптимальною є індукція імпульсного КМП, яка створює у об'ємі крапель заданого розміру електромагнітну силу у напрямі від індуктору, величина якої достатня для їх відриву з торця електродного дроту. Частоту повторення імпульсів слід узгоджувати з часом утворення крапель, який є залежним від параметрів режиму зварювання і теплофізичних властивостей дроту.

При реалізації технологій широкошарового наплавлення з ЕМД одним із найважливіших показників, за яким оцінюють якість формування наплавлених шарів, є стабільність у всьому їх перерізі глибини проплавлення матеріалу основи. У даному випадку для забезпечення якості формування з'єднань необхідне визначення закону зміни за допомогою ЕМД швидкості руху дуги при її переміщенні від одного до другого краю робочої зони. Дану задачу вирішували шляхом моделювання процесу розповсюдження тепла у матеріалі виробу. Для урахування характеру руху дуги найбільш раціональним рішенням є розташування з однаковим кроком на поверхні робочої зони миттєвих джерел тепла (МДТ). Інтенсивність ЕМД на кожній елементарній ділянці задавали швидкістю переміщення дуги, яку розраховували за залежністю, де e, m - відповідно заряд і маса електрону; л - середня довжина його вільного пробігу; Е - напруженість електричного поля у стовпі дуги; BXj - поперечна по відношенню до напрямку її переміщення складова КМП у місці розташування j-го МДТ.

Точка О, у якій розраховували зміни температур, мала координати xo, yo і zo. При цьому дві перші із них були кратні відповідно lx і ly. Через те, що дуга здійснює зворотно-поступальні рухи, при моделюванні окремо враховували вплив на загальний розподіл температур МДТ, розташованих на траєкторії руху дуги праворуч і ліворуч. Із урахуванням зазначеного вище зміни температури у точці О, де: Q - потужність джерела тепла; Uд і Iн - відповідно напруга на дузі і струм наплавлення; - коефіцієнт корисної дії джерела тепла; л і cг - відповідно коефіцієнт теплопровідності і питома теплоємність; і - відстані від точки О до ij- х миттєвих джерел тепла, розташованих на траєкторії руху дуги при її переміщенні відповідно праворуч і ліворуч.

Перевірка адекватності розробленої математичної моделі показала, що розрахункові дані відрізняються від експериментальних не більше ніж на 12%, що свідчить про її достатню точність. Збільшення глибини проплавлення на краях робочої зони пояснюється тим, що при зворотно-поступальному русі дуги із віддаленням від центру шару, що наплавляється, зменшуються часові інтервали між двома поспіль енерговнесеннями у виріб. Для стабілізації даного параметру формування швидкість переміщення дуги у центрі шару повинна бути мінімальною і збільшуватись за експоненціальним законом при наближенні до його країв.

Наведені у даному розділі розрахункові схеми дозволяють з достатньою точністю здійснювати оптимізацію індукції і частоти аксіальних низько- та високочастотних і поперечних КМП. Визначення параметрів комбінованих КМП потребує їх сумісного використання.

П'ятий розділ присвячено питанням технічного забезпечення процесів дугового зварювання з комбінованими ЕМД і перспективним напрямам їх подальшого удосконалення і використання. На основі проведених досліджень сформульовано вимоги і викладено принципи створення спеціалізованого обладнання. Показано, що електромагнітні системи слід створювати не у вигляді автономних пристроїв, а вузлів і доповнювати ними конструктивні схеми найкращих зразків серійного технологічного обладнання. Загальними ознаками розробленого інструменту є розміщення електромагнітів всередині корпусних елементів, віддалення котушок намагнічування полюсів на достатню відстань від робочої зони і використання у якості магнітопроводів нижніх частин осердь. Це дозволило досягти компактності соплової частини пальників. При цьому забезпечувались нормальні теплові умови експлуатації електромагнітів при відсутності у їх складі вузлів примусового водяного охолодження.

В останній час існує тенденція найбільш динамічного розвитку роботизованих способів зварювання і наплавлення у середовищі захисних газів. Для забезпечення можливості застосування ЕМД у даних технологічних процесах, враховуючи практично безперервний режим роботи зварювального обладнання, всі розроблені спеціалізовані пальники і головки оснащено системами примусового водяного охолодження елементів струмопідводу. Для реалізації найбільш ефективних ЕМД з комбінованими КМП, у яких векторні характеристики відповідають просторовому розташуванню зварювальної ванни, вузли генерування магнітного поля у цьому технологічному устаткуванні являють собою багатополюсні ЕМС.

Узагальнено результати робіт, спрямованих на створення пристроїв автоматичного керування ЕМД, що відповідають сучасному рівню розвитку зварювального устаткування. Функціональні схеми, часові діаграми роботи і принципи функціонування розроблено з урахуванням можливості їх реалізації за допомогою однокристальних ЕОМ або спеціалізованих контролерів. Це забезпечує підвищену надійність апаратних засобів і простоту підстроювання параметрів КМП під специфічні умови зварювання з'єднань або наплавлення поверхонь будь якої просторової форми шляхом коректування програмного забезпечення.

З метою подальшого удосконалення способів магнітного керування процесами дугового зварювання і розширення області їх застосування сумісно із співробітниками ІЕЗ ім. Є.О.Патона проведено комплекс досліджень, спрямованих на перевірку ефективності застосування ЕМД на основі аксіальних низькочастотних КМП в умовах мокрого підводного зварювання конструкційної сталі 17Г 1С порошковим дротом ППС-АН 2. Виявлено, що при оптимальних параметрах КМП сумарний вміст водню у швах зменшується у 2,5 рази. Головним чином це відбувається через зменшення його дифузійної складової. Зменшенням завдяки ЕМД насиченості швів воднем пояснюється зафіксоване у процесі макроструктурного аналізу зменшення більш ніж у 8 разів сумарного об'єму пор. Головним чином це відбувається у наслідок зниження кількості пор великого розміру (більшого за 16мкм). До того, на відміну від швів, одержаних зварюванням за штатною технологією, пори дрібних розмірів були рівномірно розташовані по всьому перерізу швів, а не тільки поблизу лінії сплавлення.

Зазначені обставини спричинили збільшення завдяки ЕМД пластичності і механічних властивостей швів. Границі міцності і текучості підвищились відповідно на 8,5% і на 10%, а відносне подовження і звуження ділянки руйнування - на 66% і 33%. Показано, що застосування ЕМД з оптимальними параметрами КМП дозволяє на 13% знизити мікротвердість швів і на 15% - зони термічного впливу. Зазначені показники поліпшувались і у наслідок позитивних змін у мікроструктурах швів. При зварюванні за штатною технологією вони складаються переважно із перліту з дуже тонкими феритними прошарками по границях кристалів. У мікроструктурах швів, отриманих зварюванням з ЕМД, поряд зі збільшенням товщини феритних прошарків проглядаються ділянки структурно вільного фериту, що може бути наслідком підвищення дифузійної рухливості вуглецю через зменшення кількості недосконалостей кристалічної ґратки.

Порівняльний аналіз результатів зварювання з ЕМД матеріалів одного класу в звичайних умовах і під водою показав подібність залежностей показників якості швів від параметрів КМП. Це дозволяє стверджувати, що для подальшого удосконалення технологій підводного мокрого зварювання з ЕМД необхідне застосування модульованих аксіальних КМП, які є одним із видів комбінованих магнітних полів.

Висновки по роботі

Основні наукові положення роботи, виявлені закономірності, запропоновані принципи, розроблені способи і засоби для їх реалізації полягають у наступному:

1. Виникнення побічних негативних ефектів при зварюванні з використанням розроблених у минулі роки способів ЕМД тільки на основі аксіальних і радіальних магнітних полів пов'язано з різною їх дією на дугу як джерело нагріву і краплі на торці електродного дроту з одного боку, і розплав ванни з другого. Комплексне поліпшення процесів формування та кристалізації швів можливе при одночасному або почерговому генеруванні у зоні зварювання магнітних полів з різними амплітудними, частотними і векторними характеристиками, що є ознакою комбінованих КМП.

2. Комбінування магнітних полів шестиполюсних циліндричних і багатополюсних лінійних електромагнітних систем дозволяє генерувати у зоні зварювання всі їх необхідні конфігурації для керування переміщеннями розплаву і геометричним розташуванням дуги. Так при паралельному ввімкненні усіх полюсів створюються аксіальні КМП з індукціями до 20мТ, а при послідовному - центральносиметричні радіальні, які характеризуються відсутністю індукції на поздовжній осі дуги і її максимальними значеннями до 10мТ у головній і хвостовій частині ванни. Почергове генерування аксіальних і центральносиметричних радіальних КМП створює у зоні зварювання мультивекторні магнітні поля. Узгоджене ввімкнення пар протилежно розташованих електромагнітів дозволяє створювати радіальні магнітні поля з індукціями до 8мТ, а їх послідовне підключення - обертальні магнітні поля.

ЕМД на основі аксіальних і обертальних магнітних полів доцільно застосовувати для поліпшення кристалізації швів, а радіальних і центральносиметричних - для змін їх геометричних параметрів.

3. Встановлено, що в умовах зварювання неплавким електродом для збільшення до 65% глибини проплавлення швів у наслідок зменшення висоти екрануючого рідкого прошарку під дугою найбільш ефективними є ЕМД, що спричинюють створення у головній частині ванни вертикальної, спрямованої до її дна об'ємної силової дії на розплав. Це досягається генеруванням у зоні зварювання радіальних центральносиметричних КМП, у яких в головній частині ванни у секторі, обмеженому центральним кутом бп=60є120є, генерується поперечне магнітне поле з індукцією 610мТ.

Дещо менше (до 40%) збільшення глибини проплавлення досягається поздовжніми відхиленнями дуги радіальним КМП, у якого через проміжки часу 0,03ч 0,05с, достатньою для формування відцентрових потоків розплаву, змінюється на протилежний напрямів потоку індукції, величиною 8ч 10мТ.

4. Встановлено, що при зварюванні неплавким електродом подрібнення структури швів у наслідок повторної кристалізації, скорочення на 30% температурного інтервалу крихкості забезпечуються як почерговими переміщеннями перегрітого розплаву із головної і центральної частин ванни вбік фронту кристалізації, так і інтенсивними коливаннями всього її об'єму. Це досягається генеруванням у зоні зварювання:

- аксіальних низькочастотних КМП з індукцією 12мТ і частотою 25Гц;

- обертальних з частотою 2035Гц КМП з індукцією 8ч 10mТл;

- аксіальними модульованими КМП (для сплаву АМг 6 з частотою 215Гц і індукцією 100mT).

5. При дуговому зварюванні неплавким електродом одночасне подрібнення структури швів і збільшення до 40ч 45% глибини їх проплавлення досягається при об'ємному керуванні гідродинамікою розплаву ванни шляхом почергового переміщення розплаву із головної частини ванни у хвостову як вздовж її бічних, так і донної поверхні комбінованими ЕМД, які ґрунтуються на почерговому генеруванні у робочій зоні аксіальних знакозмінних і центральносиметричних радіальних КМП. При цьому за однакової їх індукції 15mT тривалість часових інтервалів, у продовж яких діє аксіальне по відношенню до електроду магнітне поле, має бути не меншим за 0,04с і більшим у 2ч 2,5 рази за тривалість часових інтервалів дії поперечного по відношенню до осі швів магнітного поля, яке забезпечує створення силової дії на розплав, спрямованої до дна ванни.

6. Встановлено, що при MIG-зварюванні створення у об'ємах крапель модульованими аксіальними магнітними полями (індукція 0,2ч 0,8Тл; тривалість одного імпульсу - 0,15мс; їх частота - 30Гц) об'ємної імпульсної сили, спрямованої до зварювальної ванни зменшує на 20% втрати електродного металу на розбризкування та більше ніж у 2 рази діаметр крапель, відповідно збільшує частоту їх переносу. Вибір оптимальних параметрів даних електромагнітних дій забезпечується використанням розробленої розрахункової схеми, що враховує теплофізичні властивості електродного дроту та умови зварювання.

7. Виявлено, що при широкошаровому наплавленні неплавким електродом періодичне генерування багатополюсною лінійною ЕМС радіального магнітного поля з індукцією у дуговому проміжку 7ч 10мТл створює електромагнітну силу, що діє на дугу перпендикулярно напрямку наплавлення, спричинює покрокове її переміщення зі швидкістю до 1,4м/с, у наслідок чого забезпечується однакова глибина проплавлення по всій ширині шару.

8. Для визначення у інженерній практиці оптимальних параметрів аксіальних, поперечних і імпульсних магнітних полів з точністю, більшою за 90% розроблено розрахункові схеми, які ураховують специфіку різних способів зварювання, параметри їх режимів і особливості енерговнесення у шви, геометричні характеристики ванни і теплофізичні властивості зварюваних матеріалів.

9. На основі проведених досліджень сформульовано основні принципи створення спеціалізованого обладнання для зварювання і наплавлення з комбінованими ЕМД, які полягають у тому, що ЕМС слід створювати у вигляді вузлів і доповнювати ними конструктивні схеми найкращих зразків серійного технологічного обладнання. Функціональні схеми повинні забезпечувати можливість їх реалізації за допомогою однокристальних ЕОМ або спеціалізованих контролерів, що надає підвищену надійність апаратним засобам і простоту підстроювання параметрів КМП під специфічні умови зварювання з'єднань або наплавлення поверхонь будь якої просторової форми шляхом коректування програмного забезпечення.

10. Визначені перспективні напрямки застосування комбінованих ЕМД, зокрема, для умов мокрого підводного зварювання. Показано, що і у даних умовах застосування ЕМД з аксіальними КМП супроводжується позитивними змінами у гідродинаміці розплаву ванни, які проявляються у зниженні у 2,2ч 2,5 рази вмісту водню у металі швів, подрібненні їх мікроструктурних складових, збільшенні коефіцієнту переходу легуючих елементів із дроту. Подальше удосконалення зазначеного способу зварювання потребує використання модульованих аксіальних магнітних полів, які додатково забезпечують інтенсивне керування процесами масопереносу електродного металу індукційним способом, що особливо актуально при орбітальному зварюванні кільцевих стиків.

Основні результати і положення дисертації опубліковані у таких роботах

1. Рижов Р.М., Скачков І.О., Черниш В.П. Повышение сопротивляемости сварных швов образованию горячих трещин при ручной дуговой сварке неплавящимся электродом // Автоматическая сварка. - 1997. - №4. - С. 25 - 29.

Здобувачем узагальнено результати експериментальних досліджень, запропоновано спосіб комплексної оцінки впливу параметрів керуючих магнітних полів на процеси кристалізації швів.

2. Черниш В.П., Рижов Р.М. Зависимость параметров управляющего магнитного воздействия от энерговложения в стык при дуговой сварке // Автоматическая сварка. - 1998. - №5. - С. 49 - 51.

Здобувачем досліджено вплив енергетичних параметрів режимів зварювання на оптимальні параметри зовнішніх електромагнітних дій.

3. Рижов Р.М., Скачков І.О. Измерение внешних управляющих магнитных полей при дуговой сварке // Автоматическая сварка. - 1998. - №6. - С. 6 - 7.

Здобувачем розроблено функціональну схему приладу і перевірено її працездатність в реальних умовах.

4. Максімов С.Ю., Пріліпко О.О., Рижов Р.М., Кожухар В.А. Влияние внешнего электромагнитного воздействия на содержание водорода в металле швов при мокрой подводной сварке // Автоматическая сварка. - 2003. - №6. - С. 55-56.

5. Рижов Р.М., Кожухар В.А., Максімов С.Ю., Пріліпко О.О. Применение внешних электромагнитных воздействий для улучшения механических свойств при подводной мокрой сварке // Автоматическая сварка. - 2004. - №11. - С. 53-54.

В роботах 4 і 5 здобувачем узагальнено результати експериментальних досліджень і зроблено їх порівняльний аналіз з даними інших авторів, отриманими в умовах зварювання під шаром флюсу.

6. Рижов Р.М., Кузнєцов В.Д., Малишев О.В.. Применение шестиполюсной электромагнитной системы для управления параметрами формирования швов при сварке неплавящимся электродом // Автоматическая сварка. - 2004. - №2. - С. 45-49.

Здобувачем розроблено пальних з електромагнітною системою, визначені найбільш доцільні схеми комутації її полюсів і узагальнено результати експериментальних досліджень.

7. Рижов Р.М., Семенюк В.С., Тітов А.О. Особенности формирования и кристаллизации швов при TIG-сварке с отклонениями дуги магнитным полем // Автоматическая сварка. - 2004. - №4. - С. 17-20.

Здобувачем розроблені принципи створення різних типів обертальних магнітних полів і узагальнено результати експериментальних досліджень.

8. Рижов Р.М., Сидоренко П.Ю., Золотовський А.О. Зависимость параметров внешних электромагнитных воздействий от технологических особенностей дуговых способов сварки // Вестник НТУУ"КПИ". - 2005. - №46. - С. 114 - 116.

Здобувачем узагальнено результати математичного моделювання і визначено вплив типових збурень на розподіл індукції у зоні зварювання.

9. Рижов Р.М., Применение комбинированных электромагнитных воздействий для улучшения качества швов при сварке неплавящимся электродом // Автоматическая сварка. - 2005. - №7. - С. 59-61.

10. Рижов Р.М. Принципи об'ємного керування гідродинамікою розчину зварювальної ванни // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2005. - №4. - С.83 - 87.

11. Рижов Р.М., Кожухар В.А., Максімов С.Ю., Пріліпко О.О. Влияние внешних электромагнитных воздействий на микроструктуру и химический состав швов при подводной мокрой сварке. // Автоматическая сварка. - 2005. - №10. - С. 41-42.

Здобувачем на основі аналізу мікроструктур зварних з'єднань і хімічного складу швів визначено оптимальні параметри керуючих магнітних полів.

12. Рижов Р.М, Кузнєцов В.Д. Выбор оптимальных параметров внешнего электромагнитного воздействия при дуговых способах сварки // Автоматическая сварка. - 2005. - №6. - С. 59-61.

Здобувачем розроблено розрахункову схему, що дозволяє вибирати оптимальні параметри керуючих магнітних полів, доведено її адекватність реальним умовам зварювання.

13. Р.М. Рижов, В.Д. Кузнєцов. Е.А. Пріліпко. Методика расчета параметров управляющего электромагнитного воздействия при дуговой сварке конструкционных сталей // Вестник НТУУ "КПИ". - 2005. - №45. - С. 176 - 177.

Здобувачем удосконалено розрахункову схему вибору оптимальних параметрів електромагнітних дій для умов зварювання як на повітрі, так і під водою.

14. Рижов Р.М., Кузнєцов В.Д. Электромагнитные воздействия в процессах дуговой сварки и наплавки // Автоматическая сварка. - 2006. - №10. - С. 36-44.

Здобувачем розроблено класифікацію керуючих магнітних полів, систематизовано і узагальнено дані відносно ефективності застосування різних електромагнітних дій в процесах дугового зварювання. Визначено найбільш перспективні шляхи удосконалення даних технологій.

15. Рижов Р.М., Сидоренко П.Ю., Золотовський А.О. Принципи конструювання спеціалізованих пальників для дугового зварювання з електромагнітними діями // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2006.- №1.- С. 54 - 59.

Здобувачем визначено методику розрахунку індукції магнітного поля і узагальнено результати моделювання.

16. Рижов Р.М., Сидоренко П.Ю. Принципи вибору структури багатополюсних електромагнітних систем для керування процесами дугового зварювання // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2006.- №3.- С. 76 - 82.

Здобувачем розроблені принципи вибору структур і геометричних параметрів багатополюсних електромагнітних систем.

17. Рижов Р.М., Максімов С.Ю., Пріліпко О.О. Влияние внешних электромагнитных воздействий на пористость швов при подводной мокрой сварке // Вестник НТУУ"КПИ". - 2006. - №48. - С. 226 - 229.

Здобувачем узагальнено результати експериментальних досліджень.

18. Рижов Р.М., Сидоренко П.Ю., Зімовченко О.Л. Принципи керування процесами широкошарового наплавлення з зовнішніми електромагнітними діями і конструювання головок для їх реалізації // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2007.- №1.- С. 62 - 70.

Здобувачем узагальнено результати математичного моделювання і розроблено принципи керування процесами широкошарового наплавлення з зовнішніми електромагнітними діями

19. Рижов Р.М. Влияние импульсных электромагнитных воздействий на процессы формирования и кристаллизации швов // Автоматическая сварка. - 2007. - №2. - С. 56-58.

20 W. Czernysz, R. Ryzhov, E. Tyrec. Influence of electromagnetic effect in welding on the increase in resistance to hot cracking // Welding international. - 2004. - vol. 18. - p. 257 - 262.

Здобувачем узагальнено експериментальні дані впливу електромагнітних дій на параметри температурного інтервалу крихкості складнолегованих сталей і сплавів.

21 Малишев О.В., Рижов Р.М. Пальник для зварювання з зовнішніми електромагнітними діями // Деклараційний патент на винахід №42252А В 23К 9/08. - 15.10.2001. - Бюл.№9.

Здобувачем розроблено електромагнітну систему, що входить до складу пальника.

22 Тітов А.А, Малишев О.В., Рижов Р.М. Спосіб зварювання неплавким електродом з використанням зовнішніх комбінованих керуючих магнітних полів і пристрій для його реалізації // Патент на винахід №50430 У 23ДО 9/08 15.10.2002. - Бюл. №10.

Здобувачем розроблено спосіб зварювання і функціональна схема пристрою для його реалізації.

23 Рижов Р.М., Кожухар В.А., Пріліпко Є.О., Максімов С.Ю. Спосіб підводного мокрого зварювання з використанням електромагнітних полів // Патент на винахід №67511А В 23К 9/08 від 15.06.2004. - Бюл. №6.

Здобувачем розроблено спосіб зварювання.

24 Рижов Р.М., Зімовченко О.Л. Спосіб дугового широкошарового наплавлення // Деклараційний патент на корисну модель №9158 В 23К 9/08. - 15.09.2004. - Бюл.№9.

Здобувачем розроблено спосіб широкошарового наплавлення неплавким електродом.

25 Рижов Р.М., Зімовченко О.Л. Головка для широкошарового наплавлення з використанням поперечних магнітних полів // Деклараційний патент на корисну модель №9160 В 23К 9/08. - 15.09.2004. - Бюл.№9.

26 Рижов Р.М., Зімовченко О.Л. Головка для дугового широкошарового наплавлення // Деклараційний патент на корисну модель №15855 В 23К 9/08. - 17.07.2006. - Бюл.№7.

В роботах 25 і 26 Здобувачем розроблено конструктивні схеми головок.

27 Рижов Р.М. Система стабилизации индукции магнитного поля при ручной аргонодуговой сварке с электромагнитными воздействиями // Тези доповіді на міжнародній науково-технічній конференції "Сварка и родственные технологии в XXI век". Київ 1999 р.

28 Рижов Р.М. Малишев О.В. Особливості формування швів при TIG - зварюванні з шестиполюсною електромагнітною системою // Тези доповіді на міжнародному симпозіумі українських інженерів-механіків у Львові. Львів 2001р.

Здобувачем сформульовано механізм впливу центральносиметричних магнітних полів на процес формування швів.

29 Максимов С.Ю., Прилипко Є.О., Рижов Р.М., Кожухар В.А. Применение внешних электромагнитных воздействий для улучшения качества швов при дуговой подводной сварке // Тези доповіді на міжнародній конференції "Современные проблемы сварки и ресурса конструкций", Київ, ІЕЗ ім. Є.О. Патона, 2003 г.

30 Рижов Р.М., Кожухар В.А., Прилипко Є.О Применение внешних электромагнитных воздействий для улучшения механических свойств соединений при подводной мокрой сварке // Тези доповіді на ІІ всеукраїнській науково-технічній конференції молодих учених та спеціалістів "Зварювання та суміжні технології", Київ, 2003р.

В роботах 29 і 30 Здобувачем узагальнено результати досліджень.

31 Рижов Р.М., Ярошенко В.М. Применение комбинированных электромагнитных воздействий для комплексного улучшения параметров качества швов при сварке неплавящимся электродом // Тези доповіді на ІІІ всеукраїнській науково-технічній конференції молодих учених і спеціалістів "Зварювання та суміжні технології", Київ, 2005р.

Здобувачем сформульовано принципи об'ємного керування параметрами якості швів.

32 Рижов Р.М., Зімовченко О.Л. Применение электромагнитных воздействий для управления параметрами перемещения дуги при широкослойной TIG- наплавке // Тези доповіді на ІІІ всеукраїнській науково-технічній конференції молодих учених і спеціалістів "Зварювання та суміжні технології", Київ, 2005р.

Здобувачем розроблено принципи керування зворотно-поступальними рухами дуги при зварюванні неплавким електродом.

33 Рижов Р.М., Зімовченко О.Л. Применение широкослойной импульсно-дуговой наплавки с электромагнитными воздействиями для управления параметрами формирования наплавляемого слоя // Тези доповіді на республіканській науково-методичній конференції "Современные проблемы сварки, наплавки и материаловедения", Маріуполь, ПГТУ, 2005р.

Здобувачем сформульовано особливості процесу формування наплавленого шару при імпульсному горінні дуги.

34 Зімовченко О.Л., Рижов Р.М. Моделювання теплових процесів у виробі при дуговому широкошаровому наплавленні // Тези доповіді на ІV всеукраїнській науково-технічній конференції молодих учених і спеціалістів "Зварювання та суміжні технології", Київ, 2005р.

Здобувачем розроблено принципи побудови математичної моделі.

35 Сидоренко П.Ю., Рижов Р.М., Бережний Д.В. Експериментальна оцінка силового впливу зовнішніх імпульсних електромагнітних полів на процеси масопереносу електродного дроту // Тези доповіді на ІV всеукраїнській науково-технічній конференції молодих учених і спеціалістів "Зварювання та суміжні технології", Київ, 2005р.

Здобувачем узагальнено результати досліджень.

Размещено на Allbest.ru