Особливості масопереносу та фазоутворення в зоні взаємодії різнорідних металів при зварюванні тиском з імпульсним навантаженням
Дослідження фізико-хімічних процесів в умовах високих швидкостей зварювального деформування. Експериментальні результати утворення структури зварних швів різнорідних металів. Вплив структурних складових металу зони зварювання на міцність і пластичність.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 35,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Особливості масопереносу та фазоутворення в зоні взаємодії різнорідних металів при зварюванні тиском з імпульсним навантаженням
1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
зварний шов метал
Актуальність проблеми Конструкції та вузли сучасного приладо- і машинобудування потребують створення нових матеріалів, які мають комплекс особливих фізичних та службових характеристик. До таких матеріалів можна віднести композиційні і різнорідні матеріали.
Важливу роль у створенні різнорідних матеріалів відіграють способи зварювання тиском, що дає змогу зберегти властивості металів, що зварюються. Проте для з'єднань подібного типу характерна нестабільність механічних властивостей, що в основному зумовлено різною чутливістю структурно-фазового стану металів, що зварюються, до технологічних параметрів зварювання. Особливі труднощі виникають при одержанні з'єднань з матеріалів, що відрізняються обмеженою взаємною розчинністю та мають істотно відмінні фізико-механічні властивості (алюміній - залізо, сталі різного класу, алюміній - мідь тощо). Одержання якісних з'єднань з таких матеріалів є складною технологічною проблемою. Це пов'язано з утворенням в області контакту крихких фаз різного типу (інтерметалідів, карбідів тощо), що формуються за певних термо - деформаційних умов, а також концентраційних і фазових неоднорідностей у приконтактних областях.
Тому одержання надійних і якісних з'єднань різнорідних матеріалів в умовах зварювання тиском є актуальною проблемою, при вирішенні якої головне значення має більш глибоке вивчення основних для зварювання тиском фізико-хімічних процесів, у тому числі закономірностей пластичної деформації, масопереносу і фазоутворення, та виявлення на різних структурних рівнях (від зеренного до дислокаційного) механізмів, що контролюють ці процеси. Важливим є також визначення структурних факторів, що сприяють вирівнюванню градієнтів властивостей, які, як правило, спостерігаються для різнорідних з'єднань, а також забезпечують стійкість механічних характеристик, оскільки багато з'єднань подібного типу використовуються в складних експлуатаційних умовах з різко відмінними температурами, електричними полями, динамічними навантаженнями тощо.
Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відділі фізико-хімічних досліджень матеріалів Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України за планами науково-дослідних робіт: тема 16.1.22.16 “Провести фізико-хімічні дослідження складу, структури і властивостей зварних з'єднань і покриттів та розробити рекомендації з удосконалення технологій їхнього одержання “(№ ГС 0197U014891); тема 16.1.22.17 “Розробити наукові основи підвищення експлуатаційних властивостей зварених з'єднань і захисних покриттів шляхом вивчення їхньої тонкої структури, хімічної неоднорідності і визначення параметрів оптимізації структурно-фазового складу” (№ ГС 0100U004940); тема 16.1.22.13 “Удосконалити методики експерименту, досліджувати фізико-хімічні процеси і вивчити їхній вплив на структурно-фазовий склад і властивості при формуванні злитків, зварних з'єднань і покриттів” ”(№ ГС 0103U005240). У процесі виконання цих робіт здобувач брав активну участь у розробці плану досліджень, підготовці і проведенні експериментів, обробці й узагальненні результатів.
Мета роботи полягає у вивченні закономірностей механізмів основних фізико - хімічних процесів, що перебігають у зоні зварювання при одержанні з'єднань різнорідних металів і сплавів в умовах високошвидкісного деформування при використанні різних способів зварювання під тиском.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі задачі:
- дослідити на різних структурних рівнях особливості пластичної деформації - глибину її локалізації л, величину локалізованої деформації ел і механізми пластичної деформації;
- вивчити особливості масопереносу і процеси фазоутворення в зоні контакту різнорідних з'єднань при зміні швидкості зварювання;
- розробити методику оцінки властивостей міцності і пластичності зварних з'єднань за конкретними структурними параметрами;
- дослідити вплив структур і фаз, що формуються, на механічні характеристики зварних з'єднань для виявлення ключових структурно - фазових параметрів які лімітують якість зварних з'єднань.
Об'єктом досліджень є зона зварювання з'єднань різнорідних металів Al (АД0) + Fe (армко), Al (АД1) + сталі (Ст3, 12Х18Н9Т), Al (АД1) + Cu (М0, М1), фізико - хімічні процеси формування з'єднань (процеси пластичної деформації, особливості масопереносу, характер фазоутворення).
Предметом дослідження є мікроструктура в області контактної взаємодії металів, зміни хімічного складу у зоні зварювання, зона локалізації і величина локалізованої деформації, зона фазоутворення, склад і розміри інтерметалідних фаз, що формуються, розподіл їх по зоні зварювання і їхній вплив на характер руйнування зварних з'єднань.
Методи досліджень: експериментальні методи фізичного металознавства - світлова мікроскопія, скануюча та просвічуюча електронна мікроскопія, мікрорентгеноспектральний аналіз, мікродифракційний аналіз; методи кількісної металографії для визначення параметрів структурних складових і оцінки локалізованої деформації; методи локального стоншення об'єктів; кількісні методи оцінки розмірів і об'ємної частки дисперсних фаз та визначення скалярної щільності дислокацій; кількісні методи оцінки розподілу елементів у площині досліджуваних зразків у характеристичному випромінюванні; методи статистичної обробки результатів експериментів.
Наукова новизна отриманих результатів:
1. Для умов високошвидкісного навантаження (Э 1102…1105с-1) встановлено параметри і механізми деформації, локалізованої в зоні зварювання різнорідних металів залежно від фізичних характеристик металів, що зварюються.
Експериментально підтверджено, що фактором, що визначає зміну механізмів деформації від дислокаційних до зсувних і ротаційних механізмів, є показник рухливості дефектів кристалічної ґратки (енергія дефектів упаковки), при зменшенні якого підвищується частка структур, пов`язаних з поворотами мікрооб`ємів, двійниками та смугами переорієнтації.
Показано, що незалежно від типу ґратки при високошвидкісних способах зварювання глибина зони локалізованої деформації змінюється від ~ 50 мкм до ~ 300 мкм і від ~ 50 мкм до ~ 200 мкм для металів з максимальними і мінімальними значеннями енергії дефектів упаковки відповідно. При цьому ступінь пластичної деформації змінюється від 90 % при ударному зварюванні (Э 1102с-1) до 1000 % при зварюванні вибухом (Э 1105с-1) .
2. Встановлено, що в зоні контакту різнорідних металів при високих швидкостях навантаження внаслідок зростання впливу пластичної деформації значно розширюється (до ~ 300 мкм) глибина зони масопереносу і зона фазоутворення, для якої є характерним диспергування інтерметалідних фаз, що утворюються при достатньо рівномірному їхньому розподілі. Встановлено неоднорідність складу інтерметалідних фаз, які формуються в зоні зварювання, що відрізняються за стехіометричним складом, твердістю і схильністю до крихкого руйнування.
4. Розроблено новий метод аналітичної оцінки механічних властивостей (границі плинності, міцності, коефіцієнта інтенсивності напруг) різнорідних зварних з'єднань, що ґрунтується на обліку внеску структурних параметрів металу у зоні зварювання на зміну механічних характеристик зварних з'єднань. Розроблений метод дозволяє виявляти структурні параметри, котрі приводять як до зниження, так і до підвищення властивостей зварних з'єднань і прогнозувати властивості зварних з'єднань залежно від структурного стану металів, що зварюються.
Практичне значення отриманих результатів. У даній роботі виявлено вплив термо - деформаційних параметрів при високошвидкісних способах зварювання тиском на формування структурного стану в зоні контакту різнорідних з'єднань. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації режимів ударного зварювання у вакуумі (УЗВ), магнітно -імпульсного зварювання (МІЗ) і зварювання вибухом (ЗВб).
З використанням методів аналітичної оцінки внеску структурних характеристик у зміну механічних властивостей різнорідних зварних з'єднань, показано вплив різних конкретних структурно - фазових параметрів металів, що зварюються, на зміну властивостей міцності і пластичності зварних з'єднань.
Розроблені в роботі способи регулювання механічних властивостей різнорідних зварних з'єднань, можуть бути основою для створення нових і удосконалення існуючих технологій виготовлення технічних виробів з різнорідних матеріалів, виконаних різними способами зварювання тиском.
Особистий внесок здобувача. При участі автора були розроблені методики дослідження фізико - хімічних процесів, що перебігають при формуванні з'єднань різнорідних матеріалів; методики аналітичної оцінки основних властивостей міцності і пластичності (границі плинності ут, міцності ув і коефіцієнта інтенсивності напруг KIс); дана оцінка впливу різних структурно - фазових параметрів металів, що зварюються, на зміну властивостей міцності і пластичності.
Автором були проведені дослідження:
- концентраційних, структурних і фазових змін у з'єднаннях алюміній - залізо (сталь), алюміній - мідь, отриманих при високошвидкісних способах зварювання тиском (УЗВ, МІЗ і ЗВб);
- характеру і мікромеханізмів процесів пластичної деформації;
- особливості процесів масопереносу і фазоутворення по зоні зварювання різнорідних матеріалів.
Аналіз і узагальнення результатів роботи виконувалися в основному самостійно.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на міжнародному меморіальному симпозіумі академіка В.Н. Гриднєва “Металлы и сплавы: фазовые превращения, структура, свойства” (Київ, ІМФ ім. Г.В. Курдюмова НАНУ, 1998р.), на міжнародній конференції “Сварные конструкции” (Київ, ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ, 2000 р.), на міжнародних конференціях “Математическое моделирование и информационные технологии в сварке и родственных процессах” (Кацивелі, Крим, 2002 р., 2004 р.), на міжнародній науково - технічній конференції “Современные проблемы сварки и ресурса конструкций” (Київ, ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ, 2003р.), на I і ІІ Всеукраїнський науково-технічний конференції молодих вчених і фахівців “Зварювання та суміжні технології” (Київ, ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ, 2001р. і 2003р.).
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 8 статей у наукових журналах, з яких 5 відповідають вимогам ВАК України щодо дисертацій і 6-ти тез доповідей на науково - технічних конференціях.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п`яти розділів, загальних висновків і списку літератури з 201 найменувань. Робота містить 124 сторінки машинописного тексту, 30 таблиць і 56 рисунків.
1.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету і задачі, що необхідно вирішити в процесі досліджень.
Перший розділ присвячено аналізу відомих раніше робіт, у яких вивчалися основні фізичні процеси і закономірності утворення з'єднань, виконаних в умовах зварювання тиском. Наведено літературні дані про технологічні фактори, що визначають якість зварного з'єднання (температура нагрівання, зовнішні навантаження, швидкість деформування), стан контактуючих поверхонь і вплив пластичної деформації на процеси масопереносу і фазоутворення. Виконано аналіз літературних даних про проблеми одержання з'єднань з різнорідних матеріалів з обмеженою взаємною розчинністю, що відрізняються за фізико-механічними властивостями (Al, Cu, Fe, сталі різного класу), що пов'язані з особливостями структурно - фазового стану й утворенням в області контакту крихких фаз різного типу. Розглянуто існуючі кількісні оцінки основних механічних характеристик, що визначають надійність зварних з'єднань. На підставі літературного огляду обґрунтовано доцільність і необхідність подальших досліджень.
Другий розділ присвячено матеріалам і методикам експерименту. Виходячи з мети і поставлених задач та беручи до уваги результати аналізу наявних даних з досліджуваної проблеми, були визначені матеріали, апаратура і вибрані методики для подальших досліджень.
Для досліджень було обрано матеріали, що широко використовуються в промисловості - алюміній (АД0, АД1), залізо (Армко), сталь (Ст3, 12Х18Н9Т), мідь (М0, М1), які відрізняються за типом ґратки, енергією дефектів упаковки (ЕДУ) та іншими фізико-хімічними і механічними характеристиками. З'єднання для досліджень були виконані при різних швидкостях зварювального деформування (Э) в інтервалі від 1102 до 1105с-1, що використовуються при таких способах зварювання, як ударна (УЗВ), магнітно-імпульсна (МІЗ), зварювання вибухом (СВз) тощо.
У роботі застосовувався комплекс методів, що дають змогу виконувати дослідження на різних масштабних рівнях. Для вивчення структури і фазових складових отриманих з'єднань використовували металографічний аналіз, електронну растрову мікроскопію, та просвічуючу електронну мікроскопію. Дослідження мікроструктури з'єднань проводили за допомогою оптичних мікроскопів - 2 і Неофот - 32. Для виявлення структури було застосовано хімічний, електролітичний та іонний методи травлення.
Особливості загальної і локалізованої по зоні зварювання деформації оцінювали за осіданням і розширенням пари, що зварюється, користуючись координатними сітками з базою 15...50 мкм. Нанесення і розрахунок зміни бази сітки проводили під оптичним мікроскопом. Отримані дані використовували для кількісної оцінки поздовжньої і поперечної деформації, локалізованої по зоні взаємодії.
Для вивчення загального характеру розподілу хімічних елементів у досліджуваній зоні, визначення хімічного складу в локальних областях, наприклад, в області фазових виділень і сегрегацій, а також для вивчення структури поверхні зруйнованих зварних з'єднань використовували аналітичну растрову електронну мікроскопію. Дослідження проводилися за допомогою скануючого електронного мікроскопа типу СЕМ-515 фірми “Philips” (Голландія), оснащеного енергодисперсійним спектрометром системи “LINK”.
Електронно - мікроскопічні дослідження тонкої структури на просвіт проводили на приладі -200 СХ фірми “” (Японія) при прискорювальній напрузі 200к. Фазовий склад утворених дисперсних і ультрадисперсних виділень, розподіл хімічних елементів у різних ділянках зварних з'єднань визначали у відповідності зі стандартними методиками мікродифракційної, мікро- мікродифракційної мікроскопії (локальність методу складає 200-500 Е).
У третьому розділі наведено результати досліджень структурно - фазових змін у зоні зварювання різнорідних металів. Досліджували з'єднання Al+Fe, Al+сталь (Ст3, 12Х18Н9Т), Al+Cu, виконані УЗВ (Э ~ 1·102с-1), МІЗ (Э ~ 1·104с-1), ЗВб (Э ~ 1·105с-1), рис 1.
Дослідження особливостей пластичної деформації показали наступне. Глибина зони термодеформаційного впливу і локалізації деформації, що відрізняється найбільш значними структурними змінами (розмірів зерна, коефіцієнта форми зерна, мікротвердісті) в основному складає 50…300 мкм від поверхні поділу металів, що зварюються (рис. 1). З підвищенням швидкості зовнішнього навантаження (при переході від УЗВ до ЗВб) збільшується ступінь локалізації деформації в зоні контакту, а також глибина її поширення дл від ~ 50…100 мкм (УЗВ) до ~ 50…150 мкм (МІЗ) і ~ 200…300 мкм (ЗВб). При цьому для металів з максимальними (алюміній, залізо, Ст3) і мінімальними значеннями енергії дефекту упакування - ЕДУ (мідь, сталь 12Х18Н9Т) глибина локалізованої деформації змінюється до ~ 300 мкм та ~ 200 мкм відповідно. Розмір локалізованої деформації складає ел ~ 90…95% (УЗВ), ~ 120…150% (МІЗ), ~ 1000% (ЗВб), при цьому співвідношення розтягувальної і стискальної складових л.роз / л.ст зростає в 20 разів.
Вивчення мікромеханізмів пластичної деформації електронно-мікроскопічними дослідженнями на просвіт (по типах структур) показало таке. Типи структур під дією зростаючих зсувних деформацій змінюються від чарунково-блокових, фрагментованих і субзеренних структур до смугових структур смуг зсуву (СЗ), смуг переорієнтації (СП), і матеріальних поворотів, що охоплюють області субзеренних і зеренних розмірів (рис. 2).
При збільшенні Э до 1102...1105с-1 змінюється механізм пластичної деформації, що відбувається не тільки переміщенням одиничних дислокацій (дислокаційним ковзанням по кристалографічних системах), а реалізується по механізмах, що пов'язані з колективними формами руху дефектів кристалічної ґратки з підключенням потужних зсувних та поворотних мікромеханізмів пластичної деформації.
Дослідження зони зварювання з використанням електронного растрового мікроскопа показали наявність вузької зони концентраційних змін уздовж межі поділу ~ від 2 до 10 мкм (рис. 3). Крім цього, на значній відстані від межі поділу (до 100…200 мкм) спостерігаються локальні підвищення концентрацій хімічних елементів суміжного матеріалу пари, що з'єднується. Дослідження тонкої структури на просвіт показали зміни в характері масопереносу зі збільшенням швидкості зварювання. При УЗВ і МІЗ виявляється переміщення дисперсних частинок (рис. 4, а) суміжного металу в інший метал розміром від ангстремного порядку 10...30 Е (Al + Cu, МІЗ) до 0,1...0…0,4мкм (Al + сталь, УЗВ) на глибину до 300 мкм. При ЗВб (Al + сталь) - спрямоване переміщення частинок розміром порядку від десятих часток мікрона (0,2…0,5мкм) до кількох десятків мікронів уздовж “треків-каналів” (на глибину 400 мкм). Крім переміщення елементів і частинок різного розміру характерне переміщення шарів металу (на глибину ~ до 200 мкм) у напрямку дії зовнішніх зварювальних напруг (мал. 4, б).
Результати проведених досліджень дають змогу припустити, що в термодеформаційних умовах зварювання тиском у зоні контакту різнорідних металів, що зварюються, спостерігаються ефекти масопереносу, що мають різні механізми перебігу. Спектр цих механізмів істотно розширюється зі збільшенням швидкості зовнішнього навантаження за рахунок переміщення потоків мас і частинок, що відбувається під дією й у напрямку зовнішнього поля напруг і не має кристалографічної спрямованості.
Паралельні дослідження пластичної деформації, характеру масопереносу і їхніх механізмів дали змогу встановити взаємозв'язок процесів масопереносу і пластичної деформації, локалізованої в зоні зварювання. При низьких швидкостях деформування, коли пластична деформація здійснюється переміщенням індивідуальних дислокацій, масоперенос здійснюється по окремих дислокаціях і їхніх комплексах. При високошвидкісних способах зварювання масоперенос здійснюється за рахунок колективного руху дефектів і поворотів мікрооб`ємів за участі різних механізмів шляхом переміщення потоків мас одного металу в інший, переміщенням скупчень сегрегацій, окремих частинок різних розмірів та їхніх комплексів.
Дослідженнями закономірностей формування інтерметалідних фаз по зоні зварювання - параметрів фазових утворень (ФУ), їх мікротвердості, щільності розподілу, стехіометричного складу показано наступне. При високошвидкісних способах зварювання відбувається формування не суцільних, спрямованих уздовж поверхні контакту інтерметалідних прошарків, локалізованих по вузькій зоні з'єднання, а спостерігається значне зменшення (у 5…10 разів) розмірів фаз, що утворюються, (до ~ 2…50 мкм) і розподіл по зоні зварювання (на глибину 100…200 мкм). Розширюється спектр складу інтерметалідних фаз, що включають фази типу FeAl3, Fe0,5Al4 (для з'єднань Ст3, нержавіючої сталі, заліза з алюмінієм); CuAl2; CuAl; Cu3Al; Cu9Al4 (для з'єднань алюмінію з міддю).
Для з'єднань алюмінію зі сталлю та міддю при високошвидкісних способах зварювання дослідження на просвіт на глибині до 300 мкм показують зміни в характері фазоутворення по глибині зони зварювання. У внутрішніх об'ємах зерен алюмінію виявляються ультрадисперсні фази інтерметалідного типу розміром близько 0,03...0,10 мкм (рис. 5). Аналізуючи отримані результати, можна дійти висновку, що в зернах алюмінію відбувається утворення частинок нових фаз (ч0,1 мкм і менше) при щільному і рівномірному їхньому розподілі. Таким чином, можна припустити, що алюміній безпосередньо в зоні контакту являє собою практично нову структуру - структуру типу дисперсійно зміцненого матеріалу.
Аналіз впливу складу фаз на їх мікротвердість і характер руйнування зварних з'єднань дозволив визначити види інтерметалідних фаз, які сприяють в'язкому характеру руйнування і які провокують крихке руйнування з'єднань. Наприклад, з усіх фаз, що спостерігаються, у з'єднанні Cu з Al (ЗВб) фази CuAl2 і CuAl істотно відрізняються за мікротвердістю (рис. 6): фаза CuAl має мікротвердість ~ 200 МПа, а у фазах CuAl2 з максимальною мікротвердістю 570 МПа помітне формування тріщин.
Фрактографічними дослідженнями з'єднань алюмінію зі сталлю встановлено, що фази FeAl3 провокують крихке руйнування, а Fe0,5Al4 - квазікрихке. Однак наявність дрібнодисперсних фазових утворень типу FeAl3 розміром менш як 1 мкм сприйємнює в'язке руйнування. Результати досліджень показують, що загальний обсяг крихкого і квазікрихкого руйнування, пов'язаного з інтерметалідними фазами, для досліджуваних пар матеріалів зменшується від 50% до 25% при зварюванні високошвидкісними способами навантаження (Э 1102с-1...105с-1) (рис. 7).
Четвертий розділ присвячений аналітичній оцінці взаємозв'язку структурних параметрів у зоні зварювання матеріалів, і механічних властивостей з'єднань для різних умов зварювання тиском.
Результати досліджень, отримані в попередньому розділі, дають змогу підійти до прогнозування якості зварних різнорідних з'єднань, ґрунтуючись на аналітичній оцінці комплексу механічних характеристик міцності і пластичності, що включають границю плинності ут, границю міцності ув і параметр в'язкісті руйнування - коефіцієнт інтенсивності напруг KIC.
Приклад такої оцінки, зважаючи на реально сформовані в зоні зварювання структури (розмір зерна і субзерна, щільність дислокацій), хімічний і фазовий склад (розмір і розподіл фазових утворень) наведений для з'єднань сталі 3 з алюмінієм, виконаних дифузійним зварюванням (ДЗВ), зварюванням тертям (ЗТр) і вибухом (ЗВб) в интервалі швидкостей зварювального деформування Э від ~ 1?10-4 до ~ 1?105 с-1.
Як показує аналіз методик аналітичних оцінок однієї з міцністних характеристик металу зварних з'єднань, яким є границя плинності (т), запропоновані в літературі залежності, що включають переважно хімічний склад металу, частки фазових компонентів у структурі ЗТВ, структурні складові і їхній розмір, у деяких випадках - фазові утворення і їхні параметри. При цьому приведені розрахункові моделі розроблені тільки стосовно до сталей і використовуються не повною мірою, тобто не зважаючи на низку інших важливих структурних характеристик (в одному випадку - щільності дислокацій, величини зерна, субзерна; розміру і розподілу фазових утворень, в іншому - об'ємної частки фаз тощо), які у значній мірі впливають на міцністні властивості зварного з'єднання. Крім того, практично відсутні аналітичні оцінки властивостей зварних з'єднань, виконаних різними способами зварювання тиском, включаючи і з'єднання різнорідних матеріалів. З огляду на викладене доцільна розробка нового підходу до оцінки і прогнозування властивостей зварних з'єднань насамперед тощо з'єднань різнорідних металів, виконаних різними способами зварювання тиском.
Кількісна оцінка зміцнення (приросту границі плинності), обумовленого кожним з структурних параметрів, виконувалася в такий спосіб. Границю плинності розглядали як суму компонентів: 0 - опору ґратки металу (напруга тертя ґратки або напруга Пайєрлса - Набарро); т.р - зміцнення твердого розчину легуючими елементами і домішками, відповідно до теорії Мотта - Набарро; з, с - - зміцнення за рахунок зміни величини зерна і відповідно до залежності Холла - Петча, що зв'язує розмір зерна і субзерна з опором деформації; п - зміцнення за рахунок перліту (для сталі з феритною основою), пов'язану з часткою перліту (%) в сталі; д -дислокаційного зміцнення, обумовленого міждислокаційною взаємодією, відповідно до теорій Дж. Тейлора, А. Зегера, Н. Мотта і Г. Хірша, що характеризує пластичну деформацію, яка супроводжується утворенням нових дислокацій і їх розподілом (щільністю); ч - зміцнення за рахунок дисперсних часток по Е. Оровану (дисперсійне зміцнення некогерентними частинками, розташованими на відстані, що перевищує їхній радіус).
Таким чином, вихідними даними для кількісної оцінки міцності металу є дані про хімічний склад, розподіл елементів між фазами і кількісні параметри структури (розмір зерна, співвідношення фаз, їхній розмір, розподіл і тощо). В основу розрахунку покладено кількісні співвідношення, що дають змогу оцінити внесок різних механізмів зміцнення залежно від діючих факторів (кожного з механізмів) - впливу легування (%С); щільності дислокацій (); мікроструктурних параметрів (розмір зерна Dз, субзерна dс, розміри фазових виділень dч, lч); об'ємної частки фазових складових.
Оцінка зміни границі плинності за глибиною зони зварювання в з'єднаннях сталі 3 з алюмінієм в умовах ДЗВ показала наступне. З боку сталі основне збільшення границі плинності (т) забезпечується переважно за рахунок зеренного, субзеренного та дислокаційного зміцнення, що складає ~ 140…150; 70…40; 60…55 МПа відповідно на глибині ~ 0…500 мкм від поверхні поділу. З боку алюмінію такі структурні параметри як розмір зерна, субзерна і щільність дислокацій не дають значного внеску в зміну границі текучості в алюмінієвій області по зоні зварювання. Значення т складають відповідно 50...70; 20…30; 6…10 МПа. А найвагоміше за значенням зміцнення (до 585 МПа) вносить прошарок (завтовшки ФВ30...60 мкм) інтерметалідів (рис. 8). У зоні зварювання спостерігається істотний за величиною градієнт значення границі плинності (т) , що складає близько 360 МПа з боку алюмінію і ~125 МПа з боку сталі.
Аналіз зміни границі плинності в сталеалюмінієвому з'єднанні при ЗВб показав, що безпосередньо уздовж границі поділу з'єднання відсутній градієнт механічних властивостей, який звичайно спостерігається при низькошвидкісних способах зварювання різнорідних металів (рис.9).
У таблиці 1 наведено розмір окремих структурних параметрів та розрахункові значення збільшення ?т з'єднань алюмінію (АД1) зі сталлю (Ст3) при ЗВб. Плавна зміна механічних властивостей (від менш міцного - до більш міцного металу пари, що з'єднується) забезпечується істотним зміцненням звареного з'єднання з боку алюмінію за рахунок формування рівномірно розподілених по внутрішніх об'ємах зерен алюмінію дисперсних нових фаз (dч ~ 0,01…0,2 мкм) у перехідній зоні менш міцного металу (Al). Таким чином, алюміній по мірі завершення циклу зварювання по структурно - фазовому стану являє собою вже практично новий матеріал, що значно відрізняється від вихідного. Структура цього матеріалу - алюмінію, насиченого дисперсними частинками фазових виділень - аналогічна структурі дисперсійно зміцненого матеріалу.
Таблиця 1. Зміна структурних параметрів з'єднань алюмінію (АД1) зі сталлю (Ст3) при ЗВб
|
Параметри структури |
Відстань від поверхні поділу, мкм Al | Cт3 |
||||||||||
|
1000 |
500 |
100 |
50 |
5 |
5 |
50 |
100 |
500 |
1000 |
||
|
Dз, мкм |
26 |
20 |
18 |
17 |
17 |
14 |
15 |
20 |
27 |
30 |
|
|
dc, мкм |
4 |
2,5 |
1,5 |
1 |
0,7 |
1,3 |
1,5 |
1,8 |
2,5 |
5 |
|
|
, см-2 |
109 |
109 |
2·109 |
5·109 |
1010 |
8·1010 |
4·1010 |
2·1010 |
8·109 |
5·109 |
|
|
dч, мкм |
- |
0,2 |
0,08 |
0,02 |
0,01 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
lч, мкм |
- |
0,35 |
0,15 |
0,08 |
0,03 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Розрахункові значення збільшення ?т |
|||||||||||
|
з, МПа |
45 |
52 |
54 |
57 |
58 |
169 |
163 |
150 |
121 |
115 |
|
|
с, МПа |
42 |
54 |
70 |
106 |
151 |
115 |
100 |
83 |
75 |
60 |
|
|
д, МПа |
6 |
6 |
9 |
14 |
20 |
154 |
109 |
89 |
56 |
44 |
|
|
ч, МПа |
- |
45 |
121 |
151 |
332 |
- |
- |
- |
- |
- |
Порівняння характеристик міцності з'єднань по мірі збільшення швидкості зварювання від Э ~ 1·10-4 до ~ 1·105с-1 показало, що основною причиною наявності значного градієнта по границі плинності (насамперед з боку алюмінію, т ~ 360 МПа) при режимах ДЗВ є формування в локальній зоні зварювання сталеалюмінієвих з'єднань суцільних інтерметалідних прошарків. На противагу цьому при високошвидкісних режимах зварювання (ЗВб) відбувається загальне підвищення властивостей міцності, як з боку сталі, так і з боку алюмінію. Зміцнення з боку останнього (Al) виявляється особливо помітним. Найбільш значне підвищення границі плинності в зоні контакту в алюмінії обумовлено формуванням нових дисперсних фаз, розподілених усередині об'ємів зерен, а також подрібнюванням субструктури. При цьому сумарне зміцнення в алюмінієвій зоні (дуже ослабленої при ДЗВ) складає ~580 МПа. Ця величина ~ у 5 разів перевищує міцність алюмінію у вихідному стані. Основний внесок у зміцнення вносять такі структурні зміни в алюмінії: подрібнення зеренної і субзеренної структур, відповідно 58 і 150 МПа, формування нових дисперсних інтерметалідних фаз - 332 МПа, а також підвищення щільності дислокацій ~ 20 МПа (рис.10). У підсумку властивості менш міцного металу (Al) підтягуються до властивостей більш міцного (Ст3) і градієнт механічних властивостей уздовж зони зварювання алюміній - сталь відсутній.
Аналіз розрахункових результатів оцінки властивостей з'єднань сталь 3 - алюміній при ЗТр показує, що в з'єднаннях, виконаних інерційним зварюванням тертям (що відрізняється зниженням температурного поля), з боку сталі зміцнення зони зварювання забезпечується переважно за рахунок підвищення загальної щільності дислокацій (22%), а також подрібнення зеренної структури і субструктури (сумарний внесок 35%). При цьому в алюмінії (більш м'якому металі порівняно зі сталлю) безпосередньо в зоні контакту спостерігається значне підвищення границі плинності за рахунок формування нових дисперсних інтерметалідних фаз (15%), які утворюються рівномірно у внутрішніх об'ємах зерен, а також підвищення щільності дислокацій (12%). У цьому випадку (так само, як і при ЗВб) відсутній градієнт властивостей міцності по границі розподілу.
Оцінка границі міцності зварних з'єднань через приріст границі плинності т з урахуванням коефіцієнта деформаційного зміцнення показала, що границя міцності, як і границя плинності, залежить від величини зерна і розміру частинок фазових виділень, що утворюються.
З аналізу різних підходів до оцінки в'язкості руйнування матеріалів, найбільш оптимальним методом для прогнозування властивостей пластичності зварних з'єднань з різнорідних матеріалів, схильних до утворення крихких фаз в області зварювання, була обрана оцінка, що ґрунтується на залежності Дж. Крафта, в який КIС зв'язується з величиною критичного розкриття тріщини (t) з урахуванням механізму її поширення.
Для розрахунку КIС були використані експериментальні дані фрактографічного аналізу зламів, зокрема, розмір ямок на поверхні руйнування dя, значення якого прирівняно до значення t, а також дані субструктурних елементів, отримані при дослідженнях тонкої структури зварних з'єднань.
З аналізу зведеної діаграми конструктивної міцності з'єднань Ст3+Al (рис. 11) видно, що витягнуті області овального типу характеризують досяжні сполучення К1С и ут [з літературних даних]. Значна ширина цих областей свідчить про істотний вплив на показники конструктивної міцності структурних параметрів, що визначають мікромеханізм поширення тріщини. При конвенційній ЗТр і ДЗВ нарівні з градієнтом, що спостерігається безпосередньо в зоні зварювання по ут, має місце і зниження параметра в'язкості руйнування К1С. Однак при інерційній ЗТр і ЗВб спостерігається підвищення ут з незначним зниженням К1С. Останнє приводить до реалізації в'язкого механізму руйнування з'єднань, що багато в чому обумовлене утворенням дисперсних фаз по внутрішніх об'ємах зерен в алюмінії.
Прогноз зміни властивостей з'єднань при зміні основних параметрів структури і фаз. Розроблені методики кількісної оцінки властивостей міцності і пластичності з'єднань по конкретних структурних параметрах дають змогу удосконалити прогнозованість механічних властивостей. Конкретно, для сталі Ст3 цілком можливо одержати найбільші реальні значення збільшення т (200 МПа і більше), якщо регулювати зміну величини зерна (подрібнення зерна до ~ 10 мкм і менше) і субзерна (порядку 1 мкм), що можна виконати зміщенням температурного режиму зварювання від температур рекристалізації до температур полігонізації. Що стосується алюмінію як найменш міцного матеріалу, то градієнта механічних властивостей, що спостерігається звичайно по зоні зварювання, можна уникнути, підтягнувши властивості алюмінію до властивостей сталі за рахунок зміцнювальної дії частинок фазових утвореннь. На рис. 12 показано приклад прогнозування зміни ч (МПа) за допомогою відомої залежності Е.Орована - визначення дисперсійного зміцнення алюмінію по взаємозалежним параметрам, відстані між частинками (lч), діаметру (dч) і об'ємній частці (f) зміцнювальних фаз. Номограма дає змогу визначити дисперсійне зміцнення при відомих lч, dч і f. Тут можна бачити чітку залежність - змінюючи розмір і об'ємну частку частинок можна в широких межах (від кількох десятків до сотень МПа) регулювати величину границі плинності, за рахунок зміцнення частинками фаз (ч). Як видно з рис. 12, найбільший ефект дають дисперсні частинки розміром до ~ 1 мкм, а саме частинки порядку 0,1 мкм і менше.
У п'ятому розділі приведені приклади практичного використання результатів досліджень.
Показано, що якість і оптимізація властивостей виробів забезпечуються розробленими і науково обґрунтованими способами регулювання структури і фазового стану металу в зоні зварювання різнорідних зварних з'єднань з використанням методів аналітичної оцінки внеску конкретних структурних параметрів у зміну механічних властивостей різнорідних зварних з'єднань: границі плинності ут, міцності ув і коефіцієнта інтенсивності напруг KIс.
Отримані наукові результати покладено в основу оптимізації технологій високошвидкісних способів зварювання тиском при виготовленні: перехідників і шайб електротехнічного призначення (мідь М1 + алюміній АД1), перехідників теплових труб (алюміній АД33; АМг + нержавіюча сталь 12Х18Н10Т), виконаних c застосуванням ударного зварювання у вакуумі; біметалічних перехідників у системах циркулювання холодоагенту (мідь М1 + алюміній АД0) у холодильних установках і трубопроводах різного призначення, виконаних магнітно-імпульсним зварюванням; технологічних перехідників для анодотримачів електролізерів (Ст3 + алюміній АД1), контактних перехідників електротехнічного призначення (мідь М1 + алюміній АД1), отриманих плакуванням міддю алюмінієвих шин з використанням зварювання вибухом.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Установлено визначальний вплив швидкості зварювального деформування в умовах ударного зварювання, магнітно - імпульсного і зварювання вибухом на зміну основних параметрів локалізованої в області контакту пластичної деформації - глибини зони і величини деформації, що при збільшенні швидкості зварювального навантаження від ~ 1·102 до 1·105 с-1 зростають від ~ 50 мкм до ~ 300 мкм і з ~ 90...95%до 1000% відповідно.
2. Встановлено, що крім швидкості деформування при зварюванні тиском різнорідних металів,
визначальним чинником зміни параметрів і механізмів пластичної деформації є показник рухливості дефектів упаковки (ЕДУ). Для металів з максимальними значеннями ЕДУ (порівняно з мінімальними) глибина локалізованої деформації збільшується в середньому на 30%.
3. При збільшенні швидкості зовнішнього навантаження механізми пластичної деформації, локалізованої в зоні зварювання, змінюються від дислокаційного ковзання до зсувних (смуг зсуву, переорієнтації) і поворотних (ротаційних) механізмів, у тому числі і двійникування.
4. Установлено, що при збільшенні швидкості зварювального деформування в наслідок механічного переносу під дією й у напрямку поля зовнішніх напруг розширюється глибина зони масопереносу - за рахунок переміщення атомів хімічних елементів і їхніх комплексів, дисперсних частинок різних розмірів і потоків мас.
5. Збільшення швидкості зварювального деформування змінює характер процесів фазоутворення в зоні зварювання, при якому: зменшується об'ємна частка і розміри інтерметалідних фаз, що утворюються уздовж поверхні поділу, істотно розширюється зона фазоутворення, для якої характерне значне диспергування інтерметалідних фаз, що утворюються при їхньому рівномірному розподілі.
6. Показано, що для з'єднань металів з властивостями, що різко відрізняються (сталь 3+Al), формування нових дисперсних фаз всередині зерен особливо в більш м'якому металі, наприклад в алюмінії, приводить до формування дисперсійно зміцненої структури в об`ємі менш міцного металу (Al), що дає змогу нівелювати різкий градієнт механічних властивостей, що спостерігається звичайно у зоні контакту різнорідних з'єднань.
7. На основі широкого кола експериментальних даних (хімічного складу, розміру зерна і субзерна, щільності дислокацій, розміру і характеру розподілу фазових утворень) запропоновано метод аналітичної оцінки основних властивостей міцності і пластичності - границі плинності ут, міцності ув і коефіцієнта інтенсивності напруг KIс, що дало змогу виявити вплив конкретних структурних параметрів на зміну механічних властивостей різнорідних зварних з'єднань.
8. На підставі аналітичної оцінки механічних властивостей запропоновано номограми, що відбивають взаємозв'язок найбільш значущих структурних параметрів з характеристиками міцності металу, що дає змогу прогнозувати якість різнорідних зварних з'єднань при формуванні структур різного типу і технологічно формувати оптимальний структурний стан зони зварювання, що забезпечує необхідний рівень механічних властивостей зварних з'єднань.
9. Отримані наукові результати дозволили оптимізувати технології високошвидкісних способів зварювання тиском різнорідних матеріалів при виготовленні перехідників і шайб тепло- і електротехнічного призначення.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Маркашова Л.И., Григоренко Г.М., Арсенюк В.В., Бердникова Е.Н. и др. О взаимосвязи структуры и свойств сталеалюминиевых соединений, выполненных сваркой трением // Автоматическая сварка. - 1998. - №8. - С.7 - 14.
Дисертантом виконано підготовку тонких фольг для досліджень методами просвічувальної електронної мікроскопії, визначено розміри структурних складових, розроблено аналітичну кількісну оцінку зміцнення по зоні зварювання та проведено експериментальні дослідження методом скануючої електронної мікроскопії.
2. Маркашова Л.И., Арсенюк В.В., Бердникова Е.Н., Богайчук И.Л. Особенности фазообразования в условиях сварки давлением разнородных материалов при высокоскоростном деформировании // Металлофизика и новейшие технологии. - 2001. - т.23, №10. - С. 1403 - 1417.
Здобувачем проведено дослідження загального характеру розподілу елементів по перехідній зоні різнорідних з'єднань в характеристичному випромінюванні й локальних змін концентрацій в зоні формування фаз, структурних змін методами растрової мікроскопії у зварних з'єднаннях, отриманих зварюванням вибухом.
3. Маркашова Л.И., Арсенюк В.В., Григоренко Г.М., Бердникова Е.Н. Процессы массопереноса в условиях сварки давлением разнородных материалов // Автоматическая сварка. - 2002. - №7. - С.43 - 49.
Автором виконано дослідження з'єднань методами оптичної та растрової електронної мікроскопії, дослідження особливостей масопереносу й мікромеханізмів пластичної деформації різнорідних матеріалів у різних умовах зварювання тиском.
4. Маркашова Л.И., Арсенюк В.В., Григоренко Г.М., Бердникова Е.Н. Особенности фазообразования при сварке давлением разнородных металлов в условиях высокоскоростного деформирования // Автомат. сварка. - 2002. - №9. - С.12 - 17.
Здобувачем виконано експериментальний аналіз особливостей фазових утворень, що формуються в зоні зварювання в різнорідних з'єднаннях. Проведено аналіз впливу структурно - фазового стану металу в зоні зварювання на властивості різнорідних з'єднань.
5. Маркашова Л.И., Бердникова Е.Н., Хомутская И.И. Связь структуры и прочностных свойств сталеалюминиевых соединений, выполненных сваркой трением и взрывом // Автомат. сварка. - 2003. - №1. - С.23 - 26.
Автором виконано аналітичну оцінку зміцнення металу по зоні зварювання та внеску структурних факторів у зміну механічних властивостей з'єднань, отриманих зварюванням вибухом.
6. Маркашова Л.И., Григоренко Г.М., Арсенюк В.В., Бердникова Е.Н. Критерий оценки механических свойств соединений разнородных материалов // Сборник Междунар. конференции. Математическое моделирование и информационные технологии в сварке и родственных процессах. - 2002. - С.107 - 113.
Здобувачем виконано аналітичну оцінку механічних властивостей зварних з'єднань (границі плинності, міцності і коефіцієнта інтенсивності напруг) з урахуванням впливу структурно - фазових параметрів і проведено аналіз причин зниження і підвищення властивостей з'єднань.
7. Маркашова Л.И., Арсенюк В.В., Григоренко Г.М., Бердникова Е.Н. Особенности процессов массопереноса при сварке давлением разнородных металлов // Сварочное производство. - 2004. - №4. - С.28 - 35.
Автором експериментально підтверджено взаємозв'язок процесів пластичної деформації і масопереносу в з'єднаннях різнорідних металів залежно від швидкості зварювального деформування.
8. Маркашова Л.И., Григоренко Г.М., Арсенюк В.В., Бердникова Е.Н., Алексеенко Т.А. Структурный подход к оценке механических свойств в ЗТВ соединений сталей и сплавов // Сборник Междунар. конференции. Математическое моделирование и информационные технологии в сварке и родственных процессах. - 2004. - С.174 - 179.
Здобувачем проведено кількісну оцінку властивостей міцності різнорідних з'єднань по структурних параметрах, отримано результати для прогнозування якості зварних з'єднань залежно від структурного стану металу зони зварювання.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження процесу зварювання під час якого утворюються нероз'ємні з'єднання за рахунок сил взаємодії атомів (молекул) в місці, де з'єднуються матеріали. Зварювання плавленням і зварювання тиском (пластичним деформуванням). Газове зварювання металів.
реферат [467,9 K], добавлен 21.10.2013Загальна характеристика титанових сплавів. Особливості формування швів при зварюванні з підвищеною швидкістю. Методика дослідження розподілу струму в зоні зварювання. Формування швів при зварюванні з присадним дротом. Властивості зварених з'єднань.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 17.08.2011Пластична деформація металу, що може відбуватись ковзанням і двойникуванням. Металографічне вивчення механізму деформації. Вибір холодної і гарячої обробки металів тиском. Поперечна і беззлиткова прокатка металу. Вихідний продукт прокатного виробництва.
реферат [784,3 K], добавлен 21.10.2013Метали як хімічні елементи, ознаками яких є висока теплова та електропровідність, пластичність та міцність. Обумовленість властивостей металів їх електронною будовою. Параметри кристалічних решіток. Теорія сплавів, їх типи, компоненти, схеми утворення.
реферат [1,8 M], добавлен 21.10.2013Аналіз впливу легувальних елементів та домішок на технологічну зварність сталі 16ГНМА. Методика та розрахунок фазового складу металу зварного шва. Кількість структурних складових металу навколошовної ділянки. Схильність до утворення тріщин при зварюванні.
курсовая работа [847,8 K], добавлен 06.04.2012Зварювання маловуглецевих і середньовуглецевих сталей газовим способом. Часткове вигоряння легуючих домішок і втрата властивостей шва під час газозварки конструкційних легованих сталей. З'єднання чавуну, міді, латуні і бронзи, алюмінію та інших металів.
контрольная работа [2,1 M], добавлен 19.12.2010Характеристика, недоліки та переваги основних видів зварних з’єднань. Залежність якості зварювання металоконструкцій від доцільності обраного виду з’єднання. Утворення міжатомних зв'язків під час зварювання. Класифікація та характеристика зварних швів.
дипломная работа [12,6 M], добавлен 02.06.2019Види зовнішніх навантажень на зварні з’єднання і матеріали. Машини для випробувань на тривалу міцність. Продовження штанги для закріплення зразків. Форма запису результатів випробувань металів і сплавів на тривалу міцність, допустимі відхилення.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 01.06.2014Способи виробництва плавлених флюсів, схеми основних процесів зварювання. Вплив флюсу на стійкість швів проти утворення тріщин кристалізацій. Класифікація флюсів. Засоби індивідуального захисту при зварювальних роботах, дотримання електробезпеки.
дипломная работа [650,9 K], добавлен 19.12.2010Характеристика зварювання сталей, чавуну і кольорових металів. Сплави алюмінію: алюмінієво-марганцевисті, алюмінієво-магнієві, алюмінієво-мідні і алюмінієво-кремнисті. Наплавлення швидкоспрацьовуваних поверхонь. Зварювання залізо-нікелевими електродами.
реферат [35,6 K], добавлен 06.03.2011Вибір обладнання для зварювання кільцевих швів теплообмінника і його закріплення на обладнанні. Перевірочний розрахунок найбільш навантажених вузлів пристрою. Розробка схеми технологічних процесів для виготовлення виробу і визначення режимів зварювання.
курсовая работа [401,7 K], добавлен 28.01.2012Основні стадії процесу зварювання. Види газокінетичних перерізів, особливості термічної іонізації та рекомбінації. Способи зменшення розбризкування металу при зварюванні електродом. Технологія дифузійного зварювання у вакуумі з радіаційним нагрівом.
контрольная работа [112,1 K], добавлен 13.12.2011Застосування будівельних матеріалів у будівельних конструкціях, класифікація та вогнестійкість будівельних конструкцій. Властивості природних кам’яних матеріалів, виробництво чорних металів з залізної руди. Вплив високих температур на властивості металів.
книга [3,2 M], добавлен 09.09.2011Моніторинг зварних з'єднань за електричними показниками дуги при зварюванні в середовищі інертних газів неплавким електродом. Дефекти, котрі можуть виявитись під час зварювання. Аналіз процесу зварювання. Переваги способу зварювання неплавким електродом.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 15.01.2010Кисень і ацетилен, їх властивості і одержання, транспортування і зберігання. Вибір і підготовка зварювальних матеріалів. Апаратура, устаткування для газового зварювання. Будова ацетиленово-кисневого полум'я. Особливості і режими зварювання різних металів.
курсовая работа [917,2 K], добавлен 21.04.2013Технологічний аналіз операцій по виготовленню газового балону з низьколегованої сталі 14ХГС. Вибір складально-зварювального устаткування та способу зварювання. Розрахунок режиму зварювання, технологічної собівартості, вибір швів та підготовка кромок.
курсовая работа [347,4 K], добавлен 10.12.2014Розрахунок температурного поля граничного стану по вісі переміщення джерела нагріву. Порівняння температур точок тіла в період теплонасичення і граничного температурного стану. Визначення структури зварюваного металу по точці нагрітої до температури 1350.
контрольная работа [92,6 K], добавлен 09.11.2012Утворення тріщин сульфідного походження при зварюванні сталі. Металознавчі аспекти зварності залізовуглецевих сплавів. Розширення температурного інтервалу крихкості. Дослідження впливу сульфід заліза на армко-залізо. Засоби захисту при виготовлені шліфа.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 28.10.2014Зернинна структура металів, її вплив на властивості сплавів і композитів. Закономірності формування зернинної структури в металевих матеріалах з розплаву і при кристалізації з парової фази. Розрахунок розміру зерна по електронно-мікроскопічним знімкам.
дипломная работа [646,5 K], добавлен 19.06.2011Методи регулювання теплового стану зварного з'єднання. Визначення деформації при зварюванні таврової балки із легованої сталі без штучного охолодження і з ним. Розрахунок температурних полів та швидкостей охолодження. Розробка зварювального стенду.
магистерская работа [8,6 M], добавлен 18.04.2014
