Удосконалювання технології обробки сталі порошковим дротом у проміжному ковші МБЛЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

УДОСКОНАЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ СТАЛІ ПОРОШКОВИМ ДРОТОМ У ПРОМІЖНОМУ КОВШІ МБЛЗ

Спеціальність: Металургія чорних металів

Бабанін Анатолій Якович

Донецьк, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У світовій металургійній практиці вже більш 15-20 років активно застосовуються порошкові дроти (ПД) з різними наповнювачами з метою впливу на фізико-хімічний стан розплаву, корегування хімічного складу у вузьких заданих межах, мікролегування, легування зі стабільно високим засвоєнням елементів, що введені, і в цілому для підвищення властивостей металопродукції, якості поверхні, внутрішньої структури і зниження виробничих витрат.

Найбільш широко використовуються порошкові дроти з кальційутримуючими наповнювачами.

Це обумовлено необхідністю забезпечення розливаємості сталі, що розкислена алюмінієм, на МБЛЗ і можливістю багатофакторного впливу на властивості рідкої і твердої сталі. Традиційна технологія передбачає обробку розплаву порошковим дротом із сілікокальцієм у сталерозливному ковші на установці доведення металу або на агрегаті ківш-піч. У цьому напрямку досягнуті значні успіхи, що підтверджують ефективність використання цього виду дроту. При цьому відомо, що в тимчасовому інтервалі від обробки розплаву дротом до розливання металу на МБЛЗ зміст кальцію знижується на 40-50%, що завдає клопоту для забезпечення заданого його вмісту в рідкій і твердій сталі, збільшує витрати на виробництво металопродукції. У зв'язку з цим останнім часом усе більш широко досліджується можливість остаточного доведення і рафінування сталі безпосередньо в проміжному ковші (ПК) МБЛЗ. Така технологія має свої особливості, що не виключає можливість використання традиційної технології обробки розплаву в сталерозливному ковші.

Досвідчені дослідження, які проведені в цьому напрямку, дотепер не забезпечують відтворюваність і одержання стабільних заданих результатів. Цим обумовлена актуальність подальших досліджень у цій області і реалізації їхніх результатів у практиці сталеплавильного виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в зв'язку з науково-технічною темою 9.08.24НТ НАН України "Розробити наукові основи і технологічні процеси виробництва економнолегованих сталей зі спеціальними службовими властивостями, видати вихідні дані для дослідно-промислового виробництва", а також госпдоговірних тем №945-91/2308 "Розробка і впровадження технології рафінування рідкої сталі при одержанні литої заготівки", №174/884-95/894 "Розробити й освоїти технологію введення мікролегуючих добавок у промківш під час безперервного розливання", у яких автор був виконавцем і відповідальним виконавцем.

Мета і задачі дослідження. Метою дійсної роботи є удосконалювання технології обробки сталі порошковим дротом у проміжному ковші МБЛЗ шляхом розробки способу її введення, що дозволяє забезпечити заданий залишковий вміст елемента, що вводиться, у готовому металі при його рівномірному розподілі по струмках МБЛЗ і довжині безперервнолитих заготовок, що відливаються.

Практична значимість отриманих результатів:

- на підставі отриманих результатів математичного моделювання циркуляційних потоків металу і фізичного моделювання спливання міхурів пару кальцію визначена область прийомної секції трисекційного проміжного ковша, при вивільненні в якої наповнювач порошкового дроту має високий ступінь засвоєння і рівномірно розподіляється по струмках МБЛЗ;

- стосовно до криволінійної двохструмкової слябової МБЛЗ ВАТ "МК "Азовсталь" розроблений спосіб введення і технологія обробки сталі порошковим дротом у процесі безперервного розливання, що може також застосовуватися на проміжних ковшах аналогічної конструкції;

- використання даної технології дозволяє забезпечити ступінь засвоєння кальцію, що вводиться, 12-14% при рівномірному його розподілі по струмках МБЛЗ, підвищити якість металу, зокрема, знизити осьову і крапкову хімічну неоднорідність на 0,5-1,0 бала, кількість сульфідних неметалевих включень у 1,5-2,0 рази, а витрати на обробку сталі кальцієм зменшуються на 3,23 грн/т;

- технологія розкислення ливарної сталі порошковою стрічкою з алюмінієвою стружкою в розливних ковшах малої ємності (0,6-1,0 тонн) дозволяє підвищити ступінь засвоєння алюмінію в 1,5-2,0 рази.

Публікації. Основний зміст роботи опублікований у 10-ти публікаціях, з яких 4 - у виданнях ВАК України.

Структура і склад дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів і висновків, переліку посилань із 150 найменувань, 6-ти додатків і містить 148 сторінок машинописного тексту, в тому числі 135 сторінок основного, 42 рисунка і 22 таблиці.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність роботи, сформульовані мета і задачі досліджень, наукова новизна і практична цінність отриманих результатів, а також особистий внесок здобувача, результати апробації і впровадження.

У першому розділі теоретично обґрунтовані необхідність і доцільність обробки сталі кальцієм для її рафінування від сірки, кисню і неметалевих включень, трансформації неметалевих включень (зміни їхньої форми, морфології, складу і розмірів) і мікролегування (поліпшення мікроструктури за рахунок внутрішньої адсорбції), що в комплексі позитивно впливає на поліпшення якості готового металу.

Показано, що в даний час основним способом обробки сталі кальцієм є його введення порошковим дротом у сталерозливний ківш на УДМ і на агрегаті ківш-піч. У залежності від поставленої мети, дана технологія дозволяє забезпечити залишковий вміст кальцію в сталі, у діапазоні 0,0010-0,0050%. Разом з тим відомо, що в тимчасовому інтервалі від останньої проби на УДМ до проби металу з кристалізатора вміст кальцію знижується на 40-50%, що спричиняє збільшену витрату кальцію для одержання заданого його залишкового вмісту в готовому металі. Тому технологічно й економічно доцільно робити корегування сталі за кальцієм в проміжному ковші МБЛЗ безпосередньо перед охолодженням і затвердінням сталі.

Для умов проміжного ковша, у зв'язку з малою глибиною металу й інтенсивних циркуляційних потоків, значний вплив на ефективність корегування робить спосіб уведення дроту і технологія обробки сталі. Спроби рішення цієї проблеми не привели до розробки технології, що забезпечує стабільно високе засвоєння кальцію і рівномірний його розподіл по струмках МБЛЗ. Це визначило актуальність, мету і задачі дійсної роботи.

В другому розділі описані основні методи досліджень, що проведені в основному для умов ВАТ "МК "Азовсталь": математичне моделювання циркуляційних потоків металу і фізичне моделювання спливання пузирів пару кальцію в прийомній секції ПК, експерименти в промислових умовах за кінетикою розчинення ПД і стрічки (ПС) у рідкій сталі і розподілу елемента, що вводиться, по струмках МБЛЗ і довжині слябів, що відливаються, експерименти в промислових умовах по обробці сталі ПД й алюмінієвою катанкою (АК) у проміжному трисекційному ковші ємністю 43 т. двострумкової криволінійної слябової і проміжному ковші ємністю 0,8 т. однострумкової вертикальної сортової МБЛЗ. Об'єктом дослідження були низьколеговані й конструкційні марки вуглецю сталі 13Г1СУ, 17Г1СУ, STM490, 09Т2ФБ, 10Г2ФБ, Ст. 3 і ін.

Для визначення хімічного складу металу використовувалися сучасні методи спектрального і хімічного аналізу. Оцінка макро- і мікроструктури, забруднення металу неметалевими включеннями, їхнього складу і форми, а також механічних властивостей сталі вироблялася з використанням стандартних методик.

Третій розділ присвячений дослідженням циркуляційних потоків металу в прийомній секції проміжного ковша і їхньому впливу на розподіл елемента, що вводиться.

Дослідження циркуляційних потоків розплаву виконано методом математичного моделювання в лабораторії ДонНУ (науковий консультант професор Білоусов В.В.). В основу розробленої математичної моделі покладені рівняння Нав'є-Стокса і нерозривності, що описують гідродинамічні процеси.

Задача реалізувалася чисельно кінцево-різницевими методами на нерівномірній просторовій і тимчасовій сітках із залученням методів обуреного оператора, різниці проти потоку, інтегро-інтерполяційного методу і прогону. Встановлено, що на початку розливання першої плавки в серії в прийомній секції спостерігається нерівномірна структура руху потоків розплаву. При цьому горизонтальна складова швидкості міняється незначно і знаходиться на рівні 0,7 м/с, у той час як вертикальна складова змінює як напрямок, так і величину (знаходиться в межах -1,40 +1,00 м/с), піддаючи перемішуванню усі великі обсяги металу. Через 10-12 хвилин після початку витікання металу з ПК у кристалізатори практично весь обсяг металу в прийомній секції бере участь у процесі перемішування, при цьому вертикальна складова швидкості руху потоків розплаву значно стабілізується як за величиною так і за напрямком. Представлені закономірності зміни горизонтальної і вертикальної складової швидкості руху потоків розплаву відповідають центральній подовжньої області прийомної секції у вертикальній площині на рівні середнього фільтраційного каналу.

У сталому режимі в прийомній секції спостерігаються три характерні області руху потоків розплаву, які приблизно рівні по висоті й охоплюючі відповідно по 30-35% обсягу металу і характеризуються:

- верхня область - двоконтурною структурою циркуляційних потоків з високою інтенсивністю перемішування металу і зі швидкістю руху в горизонтальному і вертикальному напрямку, рівної відповідно 0,1 0,2 і 0,4 0,6 м/с;

- середня область - двоконтурною структурою циркуляційних потоків з більш рівномірною інтенсивністю перемішування металу і з приблизно рівною швидкістю руху в горизонтальному і вертикальному напрямку, рівної 0,2 0,4 м/с;

- нижня область - спрямованим рухом циркуляційних потоків із прийомної секції в розливні з рівномірною інтенсивністю перемішування металу й однаковою швидкістю його руху в горизонтальному і вертикальному напрямку, рівної 0,1-0,3 м/с.

Подача металу зі сталерозливного ковша наступної плавки, що вироблена через протилежно розташований шибер, приводить до повного загасання існуючих і формуванню нових циркуляційних потоків. Час формування сталої гідродинаміки складає 9-10 хв. від відкриття шибера сталерозливого ковша наступної плавки.

Встановлено, що гідродинамічна структура металу в прийомній секції істотно міняється в процесі розливання серії плавок і має нестабільні періоди, що спостерігаються на початку розливання першої плавки в серії і при переході розливання з плавки на плавку.

Оптимальною для вивільнення наповнювача є нижня область, яка розташована під струменем металу, де циркуляційні потоки мають рівномірну інтенсивність перемішування і помірну швидкість руху в горизонтальному і вертикальному напрямку 0,1 0,3 м/с.

Результати математичного моделювання підтверджені на серії промислових плавок по розподілі елемента (вуглець), що вводиться, по струмках МБЛЗ і довжині слябів, що відливаються, при введенні порошкового дроту під кутом 40-70°С до струменя металу, що надходить, в область, яка розташована протилежно їй.

При введенні дроту зі швидкістю 0,2-0,3 м/с (це відповідає питомій витраті вуглецю, що вводяться, 0,31-0,46 кг/т) циркуляційні потоки впливають на розподіл наповнювача по струмках МБЛЗ. Вуглець нерівномірно розподіляється по струмках МБЛЗ (0,02%) у залежності від розташування струменя металу, що надходить у проміжний ківш і визначає структуру потоків металу в прийомній секції. Це пояснюється тим, що вивільнення наповнювача відбувається в області циркуляційних потоків, що не забезпечує розподіл елемента, що вводиться, по обсягу металу проміжного ковша. При швидкості введення 0,4- 0,5 м/с (питома витрата вуглецю складає 0,61-0,77 кг/т) знижується вплив розташування струменя металу, що надходить, у проміжний ківш на рівномірність розподілу вуглецю по струмках МБЛЗ.

Вплив розташування струменя металу, що надходить у проміжний ківш, на рівномірність розподілу елемента, що вводиться, по струмках МБЛЗ визначається симетричністю структури циркуляційних потоків, що утворюються, по довжині прийомної секції. Симетричність структури циркуляційних потоків забезпечується при розташуванні струменя металу по центру прийомної секції.

По довжині слябів, що відливаються, введення ПД супроводжується періодами приросту до заданого значення і зниження до існуючого значення елемента, що вводиться. Період приросту елемента, що вводиться, до заданого значення в безперервнолитій заготівці включає час досягнення заданого вмісту елемента, що вводиться, у проміжному ковші і час повного затвердіння безперервнолитої заготовки.

Експериментально підтверджено, що час перехідного періоду досягнення заданого вмісту вуглецю в слябах, що відливаються, не залежить від величини його приросту (0,04-0,06%) і складає 19-21 хв., що відповідає довжині сляба 14-15 м.

Четвертий розділ присвячений дослідженню особливостей розчинення порошкового дроту в умовах прийомної секції.

При введенні порошкової стрічки з алюмінієвою стружкою поперечного перерізу 18,0-3,8 мм. із температурою 25°С в рідку сталь з температурою 1550°С в початковий момент часу на її оболонці спостерігається наморожування шару металу, маса якого залежить від швидкості введення, і чим менше швидкість, тим більше металу і з більшою швидкістю наморожується на оболонку до початку процесу його розплавлювання. Процес наморожування протікає до визначеної критичної величини маси металу, що значно триваліше, ніж процес розплавлювання, і займає порядку 2/3 часу від початку введення до розплавлювання оболонки.

У результаті промислових експериментів установлено, що при збільшенні швидкості введення ПС довжина її в рідкій сталі до розплавлювання збільшується, а час перебування - зменшується. Для порошкового дроту діаметром 13 мм. із силікокальцієм при швидкості її введення 0,1-0,4 м/с довжина шляху і час до розплавлювання складають відповідно 0,47-1,14 м. і 4,7-2,7 с.

Уточнено механізм розчинення порошкового дроту, що полягає в тім, що під час наморажування шару металу оболонка в поперечному перерізі, у результаті температурного розширення, деформується з утворенням ділянок порушення її суцільності і ділянок її несплавки з намороженим шаром. Це приводить до прискорення розплавлювання порошкового дроту і вивільненню наповнювача до влучення в необхідну область. Для виключення цього експериментально визначену швидкість уведення дроту варто збільшити на 10-20%. Дослідження спливання пузирів пар кальцію стосовно до глибини металу в прийомній секції проводили методом фізичного моделювання на прозорій барботажній колоні.

Для реальних умов уведення ПД із силікокальцієм марки СК-15 зі швидкістю 0,2-0,5 м/с у прийомну секцію ПК (при глибині утворення пузирів 0,5 м) швидкість спливання і час перебування пузирів кальцію знаходяться в межах відповідно 0,42-0,59 м/с і 1,5-1,3 с.

П'ятий розділ присвячений дослідженням, розробці способу введення і технології обробки сталі дротом у проміжному ковші.

На підставі проведених досліджень розроблений спосіб уведення порошкового дроту в прийомну секцію ПК, що полягає в її введенні зі швидкістю 0,4-0,5 м/с під кутом 40-50° до струменя металу, що надходить, в область, яка розташована в центральній частині "дзеркала" металу в прийомній секції.

Введення дроту робили в трисекційний ПК ємністю 43 тони. При введенні ПД із силікокальцієм марки СК-15 зі швидкістю 0,4-0,5 м/с досягається величина приросту кальцію в металі, яка дорівнює 0,0015-0,0020% і ступінь його засвоєння - 11-13%.

При зниженні швидкості введення порошкового дроту менш 0,4 м/с приріст кальцію в сталі і ступінь його засвоєння значно знижується. Це відбувається в результаті вивільнення наповнювача з порошкового дроту, не досягаючи нижньої області циркуляційних потоків, що приводить до додаткових утрат кальцію.

Для промислового використання даної технології розроблена номограма визначення швидкості введення ПД у залежності від необхідного приросту змісту кальцію і контролю приросту кремнію.

Технологія обробки сталі ПД у проміжному ковші має два варіанти реалізації:

- з початку розливання плавки;

- у процесі безперервного розливання.

При обробці сталі з початку розливання сталі, у проміжному ковші, до подачі металу в кристалізатори, забезпечується заданий вміст кальцію. Підтримка вмісту кальцію в процесі безперервного розливання сталі в слябах, що відливаються, після забезпечення його приросту на задану величину за обома варіантами виконується введенням порошкового дроту.

Технологія обробки сталі порошковим дротом з початку розливання сталі дозволяє забезпечити приріст кальцію на величину до 0,0020-0,0025%, у процесі безперервного розливання - до 0,0010-0,0015%.

Вміст алюмінію в сталі на технологічному етапі її виробництва в період від закінчення позапічної обробки металу на УДМ і до надходження його в кристалізатор МБЛЗ помітно знижується і може привести до невідповідності хімічного складу за вмістом алюмінію вимогам ДСТ. Зниження вмісту алюмінію на перших трьох плавках серії, що розливається, знаходиться приблизно на одному рівні, рівному 20%, а на наступних плавках додатково знижується в середньому на 10-15% від плавки до плавки. Зниження вмісту алюмінію в сталі на початку і наприкінці розливання плавки щодо середини складає відповідно 7-10% і 5-7%.

Для корегування вмісту алюмінію у вузьких заданих межах у процесі безперервного розливання розроблена технологія введення АК зі швидкістю 0,2-0,3 м/с у прийомну секцію ПК на початку розливання 4-й і наступних плавок серії. Витрата АК діаметром 12 мм. на плавках №4-6 серії, що розливається, визначається по номограмі, що розроблена з розрахунку забезпечення вмісту алюмінію в готовому металі 0,040%.

Розроблено технологію корегування вмісту вуглецю в сталі в процесі її безперервного розливання у вузьких заданих межах 0,01-0,03% і її навуглецьовуванню на величину до 0,06% уведенням ПД із графітом у прийомну секцію ПК зі швидкістю 0,2-0,5 м/с. При прирості на величину 0,03% (швидкість уведення дорівнює 0,3 м/с) вуглець рівномірно розподіляється за поперечним перерізом сляба з нульовим відхиленням від середнього значення, при навуглецьовуванні на величину 0,06% (швидкість уведення дорівнює 0,5 м/с) відхилення складає 0,02%.

Шостий розділ присвячений якості металу, результатам промислового використання і техніко-економічної ефективності технології.

Результати досліджень якості металу підтвердили позитивний вплив кальцію на властивості сталі як і при його введенні в сталерозливний ківш.

Якість безперервнолитої слябової заготовки оцінювали в умовах ВАТ "МК "Азовсталь" при розливанні сталі марки 09Г2ФБ на двострумковій слябовій МБЛЗ криволінійного типу з уведенням порошкового дроту із силікокальцієм. Метал у поперечному перерізі має поліпшену макро- і мікроструктуру, спостерігається збільшення його щільності в осьовій зоні (зменшення розмірів лікваційного шнура і його відсутність), зниження осьової і крапкової хімічної неоднорідності відповідно до 0,5-1,0 і 0,0 бала, здрібнювання сульфідних включень і більш рівномірний їхній розподіл, глобуляризація неметалевих включень, що залишилися. У катаному металі спостерігається зменшення забруднення осьової зони рядковими оксидами, пластичними силікатами, що поліпшує механічні властивості готового прокату, підвищує відносне звуження й ударну в'язкість.

Оцінку якості сортової заготовки робили в умовах НВО "Тулачермет" при розливанні сталі марки Ст. 3 на однострумковій МБЛЗ вертикального типу в кристалізатор перетином 150 150 мм. із уведенням порошкової стрічки із силікокальцієм і РЗМ. Дана технологія дозволяє поліпшити макро- і мікроструктуру в поперечному перерізі заготовки, знизивши центральну пористість на 0,5-1,5 бала, осьову і крапкову хімічну неоднорідність на 0,5-1,0 бал, лікваційні порожнини на 0,5-1,0 бал. Питома кількість сульфідних неметалевих включень знижується в 1,5-2,0 рази, а наявні оксидні, сульфідні і складні оксисульфідні включення мають в основному глобулярну форму.

Промислове використання результатів роботи вироблялося в умовах ВАТ "МК "Азовсталь" при обробці конструкційних низьколегованих марок сталей порошковим дротом із сілікокальцієм і алюмінієвою катанкою у ПК МБЛЗ, в умовах ливарного виробництва при розкисленні сталі марок 30Л, 35Л, 40Л и 40Х в розливних ковшах малої ємності ПС із відсіваннями алюмінієвої стружки (ДВАТ "Моспинський РМЗ" і ДВАТ "Червоногвардійський РМЗ").

Очікуваний економічний ефект при обробці сталі ПД із силікокальцієм у проміжному ковші МБЛЗ складає 3,23 грн/т сталі.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішена актуальна науково-технічна задача обробки сталі порошковим дротом у проміжному ковші МБЛЗ, що забезпечує заданий залишковий вміст елемента, що вводиться, у готовому металі при рівномірному його розподілі по струмках МБЛЗ і довжині безперервнолитих заготовок, що відливаються. Основні наукові і практичні висновки роботи полягають у наступному:

1. Розроблено математичну модель і визначені гідродинамічна структура, швидкість і напрямок руху циркуляційних потоків металу в прийомній секції трисекційного проміжного ковша в залежності від геометричних розмірів секції і фільтраційних каналів, від зміни технологічних параметрів розливання протягом розливання однієї і серії плавок. Установлено три характерні області руху циркуляційних потоків у прийомній секції, що охоплюють приблизно рівні обсяги металу, але які відрізняються гідродинамічною структурою й інтенсивністю перемішування, напрямком і швидкістю їхнього руху. Результати математичного моделювання підтверджені на серії промислових плавок по розподілу наповнювача порошкового дроту (вуглець) по струмках МБЛЗ і довжині слябів, що відливаються, що дозволило визначити оптимальну область вивільнення наповнювача, розташовану в нижній частині прийомної секції під струменем металу, що надходить;

2. Шляхом промислового експерименту уточнений механізм розчинення порошкового дроту, що включає деформування оболонки в результаті її теплового розширення під намерзлим шаром металу з утворенням ділянок часткового порушення її сплошности і ділянок її несплавки з намороженим шаром, визначена довжина шляху і час перебування до вивільнення наповнювача для малих швидкостей уведення;

3. Методом фізичного моделювання визначені швидкість і час спливання пузирів пару кальцію в рідкій сталі стосовно до введення порошкового дроту із силікокальцієм у прийомну секцію проміжного ковша в залежності від швидкості введення для різної глибини утворення пару кальцію;

4. На підставі отриманих результатів розроблений спосіб уведення дроту в прийомну секцію, що полягає в її подачі зі швидкістю 0,4-0,5 м/с під кутом 40-500 до струменя металу, що надходить, в область, яка розташована на "дзеркалі" металу в центральній частині прийомної секції, що забезпечує доставку наповнювача в нижню область під струмінь металу, що надходить, і високий ступінь засвоєння при рівномірному його розподілі по струмках МБЛЗ і довжині слябів, що відливаються;

5. Розроблено технологію обробки сталі в проміжному ковші МБЛЗ кальцієм і алюмінієм при забезпеченні їхнього приросту на величину 0,0015-0,0020% і до 0,020% відповідно;

6. Розроблено технологію корегування сталі по вуглецю у вузьких заданих межах 0,01-0,03% і її навуглецьовуванню на величину до 0,06% у процесі безперервного розливання;

7. В обробленому кальцієм металі спостерігається глобуляризація і здрібнювання сульфідних неметалевих включень, більш рівномірний їхній розподіл, зменшення ступеня забруднення осьової зони рядковими оксидами і пластичними силікатами;

8. Очікуваний економічний ефект при спільній обробці сталі ПД із силікокальцієм у сталерозливному ковші й у проміжному ковші МБЛЗ складає 3,23 грн/т.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНИЙ У РОБОТАХ:

1. Обработка стали порошковой проволокой с силикокальцием в промежуточном ковше / А.Я. Бабанин, Л.С. Лепихов, О.В. Носоченко, И.Д. Буга // Сталь. - 1998. - №1. - С. 21-22.

2. Технология корректировки содержания кальция и алюминия в стали при непрерывной разливке / А.И. Троцан, А.Я. Бабанин, И.Л. Бродецкий, Б.Ф. Белов, Д.А. Дюдкин, Л.С. Лепихов, О.В. Исаев // Металл и литье Украины. - 1999. - №13-14. - С. 36-37.

3. Обработка стали порошковыми модификаторами при отливке непрерывнолитой сортовой заготовки / А.Я. Бабанин, Б.Ф. Белов, Г.А. Дорофеев, М.П. Лоик, Ю.А. Данилович // Бюл. НТИ. Черная металлургия. - 1991. - №8. - С. 45-46.

4. Десульфурация жидкой стали шлаковыми смесями и порошковыми проволочными модификаторами / А.Я. Бабанин, Б.Ф. Белов, Ю.А. Данилович, Г.А. Дорофеев, И.П. Лещенко, А.А. Мазун // Бюл. НТИ. Черная металлургия. - 1992. - №11. - С. 30-32.

5. Математическое моделирование потоков расплава в приемной секции промежуточного ковша слябовой МНЛЗ / Д.А. Дюдкин, А.Я. Бабанин, В.В. Белоусов // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Металургія. Випуск 66. - Донецк: ДонНТУ. - 2003. - С. 39-45. сталь рафінування метал

6. Доводка стали порошковой проволокой в промежуточном ковше МНЛЗ / Д.А. Дюдкин., А.Я. Бабанин, О.В. Носоченко, Л.С. Лепихов // Тезисы докладов международной научно-технической конференции "Прогрессивные техологии непрерывной разливки стали: 21 век" (28-30 мая 2002 г.), Донецк, 2002. - С. 26.

7. Микролегирование стали высокоактивными элементами в процессе непрерывной разливки / В.И. Трефилов, А.И. Троцан, Л.А. Позняк, А.Я. Бабанин, И.Л. Бродецкий // Материалы международной научно-технической конференции "Производство стали в 21 веке: прогноз, процессы, технол. экол.", посвященной 90-летию со дня рождения проф. В.И. Явойского (15-19 мая 2000 г.), Киев-Днепродзержинск, 2000. - С. 288-290.

8. Особенности растворения порошковой ленты с алюминиевой стружкой в жидкой стали / В.В. Паренчук, А.Я. Бабанин, М.В. Манин, В.В. Белоусов, С.В. Гридин // Материалы VI международной научно-технической конференции "Тепло-массообменные процессы в металлургических системах", посвященной 70-летию Приазовского государственного технического университета (7-9 сентября 2000 г.), Мариуполь. - 2000. - С. 214-217.

9. Ресурсосберегающая технология раскисления литейной стали алюминием / В.В. Паренчук, А.Я. Бабанин, М.В. Четыркин, В.Е. Саенко, В.А. Жариков, В.Х. Корабет // Материалы VI международной научно-технической конференции "Тепло-массообменные процессы в металлургических системах", посвященной 70-летию Приазовского государственного технического университета (7-9 сентября 2000 г.), Мариуполь. - 2000. - С. 218-221.

10. А.С. №1771869. Плакированный порошковый модификатор / Носоченко О.В., Николаев Г.А., Ленский В.Г., Белов Б.Ф., Данилович Ю.А., Троцан А.И., Крейденко Ф.С., Бабанин А.Я., Лоик В.П. // Опубл. Бюл. - 1992. - №40.

Размещено на Allbest.ru