Теоретико-методологічні та прикладні засади логістичного управління фармацевтичними підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Підприємницьке середовище перебуває у постійній динаміці. Змінюються не тільки економічні, але й політико-правові, демографічні, соціокультурні умови, прискорюються темпи науково-технічного прогресу в державі, тому фармацевтичні підприємства повинні постійно адаптуватися до навколишніх змін, удосконалювати стратегію, виробничий і розподільчий процес, організаційну структуру, корпоративну культуру, тобто змінюватися відповідно до динамічного зовнішнього середовища.

Водночас, як свідчить досвід реформування вітчизняної фармацевтичної галузі, багато фармацевтичних підприємств не зуміли адаптуватися до змін в економічній системі, що почалися десятиріччя тому, позаяк пропозиція тільки високоякісної продукції вже недостатня для задоволення зростаючих потреб споживачів. При цьому методи управління, які успішно застосовуються в умовах економіки розвинутих країн, не завжди генерують адекватний результат на українському ринку, що зумовлює необхідність вдосконалення і адаптації сучасних теорій управління до специфіки ринкових умов господарювання вітчизняних фармацевтичних підприємств з необхідним врахуванням таких стратегічних тенденцій розвитку світового господарювання, як глобалізація, інформатизація, індивідуалізація, актуалізація проблем охорони довкілля.

Проблема подальшого розвитку теоретичних та методично-прикладних засад формування управління фармацевтичними підприємствами, в першу чергу матеріальним, кадровим, фінансовим та інформаційним потоковими процесами, визначає актуальність теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і зміст.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці прикладних положень та конкретних рекомендацій стосовно вдосконалення логістичного управління фармацевтичними підприємствами в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Для реалізації поставленої мети заплановано вирішити такі завдання:

- визначити особливості розвитку та існуючі проблеми національного фармацевтичного підприємництва;

- обгрунтувати концептуальні питання фармацевтичної логістики як методологічну базу управління;

- здійснити наукознавчий аналіз розвитку фармацевтичної логістики в Україні;

- опрацювати логістичне забезпечення етапів розробки, просування і рециклювання лікарських засобів;

- розробити моделі логістичних рішень для збутової діяльності фармацевтичних підприємств, роботи аптек зокрема;

- опрацювати методику логістичного управління фармацевтичним підприємством;

- запропонувати напрямки кадрового забезпечення фармацевтичних підприємств на основі логістичного підходу.

1. Особливості і проблеми національного фармацевтичного підприємництва

На основі вивчення джерел наукової літератури систематизований процес розвитку інфраструктури національного фармацевтичного ринку. При цьому всі елементи інфраструктури узагальнено у три групи: елементи, що притаманні одночасно зовнішньому і внутрішньому ринку, елементи лише зовнішнього ринку, елементи лише внутрішнього ринку. З'ясовано, що інфраструктура фармацевтичного ринку перебуває у постійній динаміці. При цьому стрімкі, не завжди позитивні і, деколи, кардинальні зміни економічних, політико-правових, демографічних і соціокультурних умов потребують від фармацевтичних підприємств здатності адекватно реагувати на періодично виникаючі протиріччя в навколишньому середовищі за сприяння впровадження сучасних управлінських теорій.

Враховуючи наявність труднощів в управлінській політиці фармацевтичних підприємств та неприйнятність деякими з них нових управлінських положень, здійснено узагальнення процесу еволюції трьох основних наукових теорій управління - менеджменту, маркетингу і логістики. Обґрунтовано, що мікромаркетинг і логістика, як наука і система управління, не були характерні для доринковго періоду розвитку національної економіки, фармацевтичної галузі зокрема, а менеджмент і макромаркетинг набув гіпертрофованого значення.

З'ясовано, що розвиток теорії фармацевтичного управління, супроводжений змінами форм і методів їх практичного використання, на сьогодні характеризується вагомими здобутками і об'єктивною необхідністю формування якісно нових напрямків оптимізації, оскільки їх західні моделі потребують низки змін з метою адаптування до вітчизняних умов підприємницької діяльності в галузі фармації.

2. Загальна методика та основні методи дослідження

Обґрунтована основна ідея наукової роботи, опрацьована загальна методика її проведення, наведена теоретична та методологічна основи дисертаційного дослідження, джерела інформації та методи вирішення задач дослідження, що формують в цілому програму організації та виконання дисертації.

3. Теоретико-методологічне обґрунтування концепції фармацевтичної логістики

Визначено науково-практичну сутність та проведено структурний аналіз фармацевтичної логістики, особливостей її взаємозв'язку з іншими управлінськими теоріями.

Результати наукознавчого аналізу існуючих визначень поняття логістики показали, що вони відрізняються неоднозначністю та багатоваріантністю вкладеного в нього змісту. При цьому трактування логістики ґрунтуються на класичному та неологістичному підходах, на врахуванні напрямку господарської діяльності, економічної сторони досліджуваної теорії, управлінсько-економічного погляду, оперативно-фінансового аспекту, поняття циклу споживання виробу, творчих засад, міждисциплінарного наукового напрямку, наукового, практичного, системного, науково-системного і науково-практичного підходів. У значній мірі це веде до спрощення та обмеження розуміння сутності логістики.

Ураховуючи наявність різних поглядів на логістику та використовуючи методологію моделювання термінів у мові науки, вперше з погляду науки управління, системи управління та практики управління обґрунтовано сутність фармацевтичної логістики як процесу управління матеріальним, фінансовим та кадровим потоками, а також необхідним інформаційним потоковим процесом для прискорення фізичного розподілу і мінімізації загальних витрат при здійсненні процесу постачання, виробництва і збуту лікарських засобів та виробів медичного призначення з метою задоволення потреб споживачів.

При цьому під логістичним управлінням фармацевтичними підприємствами автор розуміє трансформацію логістики як науки і системи управління в практику управління. Воно реалізується в три етапи: формування логістичної збутової системи фармацевтичного підприємства інтеграція функціональних підсистем в рамках логістичної системи підприємства інтеграція підприємства в ланцюг поставки, в якому реалізується повна системна інтеграція процесів постачання, виробництва і збуту.

На основі вивчення основних характеристик матеріальних і нематеріальних потоків здійснено структуризацію фармацевтичної логістики у вигляді концентричної моделі, де виділено три основні або функціональні (закупівельна, виробнича і збутова) і шість допоміжних складових (транспортна, складська, поводження з відходами, інформаційна, фінансова, кадрова). Розкрито основні положення кожної з них. Показано відмінності між фармацевтичною і медичною логістикою внаслідок сервісної орієнтації останньої.

На основі аналізування економічних термінологічних джерел показано, що матеріальний потік фармацевтичного підприємства є ширшим від його матеріальних ресурсів, позаяк, крім останніх, до нього належать напівфабрикати та незавершене виробництво, малоцінні та швидкозношувані предмети і виробниче обладнання, призначене для встановлення, а також готова фармацевтична продукція та відходи виробництва і споживання.

З погляду відношення до логістичної системи, напрямку руху, призначення, методів перенесення авансованої вартості на лікарський засіб, форм розрахунку, характеру господарських зв'язків розглянуто змістовне навантаження суті фінансових потоків фармацевтичних підприємств.

На підставі функціонального підходу і принципу корисності, з позицій комплексу маркетингу та ієрархії підприємницьких цілей, з погляду завдань маркетингу і логістики вперше обґрунтований взаємозв'язок сучасних теорій фармацевтичного управління. Визначено, що формальну корисність лікарського засобу для споживача забезпечує менеджмент (як результат оптимального планування й організування виробництва і контролювання виробничого процесу та якості ліків), корисність володіння - маркетинг, корисність часу і місця - логістика, корисність інформації і додаткового сервісу - кожна концепція.

Показано, що при синхронному впровадженні трьох аналізованих теорій фармацевтичного управління отримують свій подальший розвиток комплекси факторів внутрішнього середовища і функцій менеджменту. При цьому кожна складова комплексу маркетингу розробляється та оптимізується з позицій двох комплексів менеджменту. У свою чергу, комплекс маркетингу перетворюється в комплекс логістики шляхом трансформації складової “лікарські засоби” у складові “якість” і “кількість”, складової “ціна” - у “витрати” і “час”, складової “розподіл” - у “місце” і “час”, складових “просування” і “персонал” - на складову “споживач”.

Ураховуючи зазначене вище, модель взаємозв'язку сучасних управлінських теорій (Sm) можна записати у такому формалізованому вигляді:

Sm = F, M, L, O,

де F = {f} - множина загальних функцій менеджменту, M = {m} - множина елементів комплексу маркетингу, L = {l} - множина елементів комплексу логістики, O = {o} - множина об'єктів менеджменту.

4. Наукознавчий аналіз розвитку фармацевтичної логістики в Україні

На основі вивчення періодичних видань фармацевтичного профілю за період з 1956 р. до 2005 р. встановлено, що лише з 1998 р. фармацевтична логістика формувалася комплексно - як наука управління, система управління та практика управління. До того розвиток управління потоковими процесами у вітчизняній фармації відбувався у вигляді практики управління окремими фармацевтичними підприємствами та в окремі періоди - галузі в цілому. При цьому визначено характерні риси кожного етапу її становлення.

На першому етапі світової періодизації розвитку логістики (1956-1965 рр.):

- у фармацевтичній промисловості здійснювалась мінімізація витрат матеріальних і людських ресурсів, виробництво ліків за часто повторюваними рецептурними прописами, оптимізація географічного розміщення нових підприємств, удосконалювалася робота з утилізації відходів;

- для покриття потенційного попиту і безперебійного постачання новими препаратами їх виробництво здійснювалося з врахуванням часу перебування готової продукції на шляху від заводу до споживачів і перехідних залишків в аптечних закладах;

- для країни в цілому було опрацьовано методичні основи визначення потреби в медикаментах до 1980 р., норми оборотності товарів і товарних запасів для аптечних закладів у залежності від їх типу, категорії та регіону;

- для оперативності постачання аптечними складами впроваджувалася попередня фасовка лікарських засобів у масі “ангро”, контейнеризація, кільцеве завезення фармацевтичних товарів, створювалися “цитові” відділи;

- у постачанні аптечної мережі регіонів зростала роль центральних районних (міських кущових) аптек, започатковано створення мережі міжлікарняних госпрозрахункових аптек, нові аптеки та їх структурні підрозділи розміщувалися у найбільш відвідуваних місцях та поблизу або разом з лікувально-профілактичними закладами;

- для удосконалення лікарського забезпечення населення впроваджувалася низка сервісних підходів (самообслуговування, торгові апарати, розносна форма торгівлі, системи попереднього замовлення і доставки ліків додому, швидка фармацевтична допомога, пункти прокату, безрецептурний відпуск ліків медичними працівниками, безвідмовний метод обслуговування хворих).

Другий етап (1966-1970 рр.) характеризувався:

- початком впровадженням автоматизованої системи управління у фармацевтичну промисловості, організацією цехів при галеново-фасувальних виробництвах аптекоуправлінь з виготовлення стерильних ліків великої розфасовки;

- розробкою адаптованої до ЕОМ методики матричної оптимізації розподілу фондів аптечних управлінь між заводами-постачальниками;

- пропозицією економічно обґрунтованих нормативів товарних запасів для аптечних складів при підвищенні нормативів для аптечної системи в цілому, алгоритмізацією функцій аптечних складів з постачання аптек, а також розробкою раціональної структури складів у залежності від обсягу їх роботи;

- розвитком мережі дрібнооптових аптек, спеціалізацією роздрібної реалізації ліків, пропозицією різних форм і методів наближення лікарської допомоги до сільського населення, розробкою на підставі лінійного програмування математичної моделі для обґрунтування схем розміщення аптечної мережі в сільській місцевості.

- опрацюванням рекомендацій з раціональної організації зберігання і розміщення товарів у матеріальних кімнатах і залах обслуговування аптек, обґрунтуванням показників рівня сумарних витрат обігу аптек залежно від обсягу їх роботи.

На третьому етапі (1971-1979 рр.):

- удосконалювалася технологія, механізація та автоматизація виробничих процесів фармацевтичної промисловості, зокрема запропоновані рекомендації, які вивільнили б аптечні склади і аптеки від невластивої їм роботи щодо перефасовки продукції;

- опрацьовані структури кодів для АСУ медичної промисловості та автоматизованої підсистеми планування медикаментозного забезпечення та управління аптечним господарством;

- для аптечних складів обґрунтована нова організаційна структура, раціональний порядок проходження вимог, виготовлення замовлень і організації складських робіт, а також методики маршрутизації з використанням теорії графів, для міжлікарняних аптек опрацьований раціональний взаємозв'язок виробничих приміщень;

- для аптек запропонована формула управління товарними запасами з урахуванням шляхово-транспортних умов й віддаленості їх від аптечних складів, формули оптимального розміру виконання замовлення за Вільсоном;

- розроблені принципи територіального розміщення аптечної мережі, ефективність діяльності аптек оцінювалася з погляду системного підходу, тобто аналізом відносин між матеріальними і трудовими ресурсами та якістю лікарської допомоги;

- безвідмовний метод обслуговування хворих поступово трансформувався у метод адміністративно-командного розподілу ліків дефіцитної групи.

Як диференційований метод управління багатопродуктовими запасами вперше був охарактеризований АВС-аналіз. Проте неправомірно констатувалося, що для планування запасів лікарських засобів його застосовувати не можна, оскільки лікарські засоби широкого спектру дії необхідно розбити на групи взаємозамінних препаратів, для яких управління запасами пропонувалося здійснювати у перерахунку на характерного представника групи, яку розглядали як один продукт.

Четвертий етап (1980-1985 рр.) характеризувався:

- обґрунтуванням та практичною реалізацією специфічних логістичних структур - республіканського виробничо-наукового об'єднання (комплекс „Фармація”) та оптово-виробничих об'єднань обласних (міських) аптекоуправлінь;

- активним впровадженням комплексної системи управління якості лікарського обслуговування;

- пропозицією спеціалізованого автомобіля для транспортування ліків, а також пересувного аптечного кіоску з оптимальними умовами для правильного зберігання лікарських засобів;

- моделюванням процесу серійного виробництва стерильних розчинів в умовах аптеки як певного числа послідовних, паралельних або послідовно-паралельних операцій, опрацюванням тижневого і щоденного почасового графіку виготовлення ін'єкційних розчинів посерійним методом та обґрунтуванням доцільності організації аптечних розподільчих пунктів у лікувально-профілактичних закладах, що не мали власної аптеки;

- визначенням чотирьох основних груп факторів, які характеризують обсяг товарних запасів, управлінням запасами ліків, що надходили у достатніх кількостях, на підставі моделі, яка вміщувала два рівні запасів і фіксовану періодичність замовлення;

- удосконаленням відпуску ліків індивідуального виготовлення шляхом упровадження методу пришвидшеного прийому рецептів, кабінетного методу обслуговування, чекового методу оформлення замовлень.

У першому періоді п'ятого етапу (1986-1991 рр.):

- обґрунтовано необхідність встановлення складської націнки у відсотках до оптової ціни принципи і методичні рекомендації ціноутворення на лікарські засоби індивідуального виготовлення та фасувальні роботи;

- для аптечних складів запропоновані оптимальні організаційні структури, які моделювалися адекватно конкретним умовам діяльності з окремих структурних блоків, та необхідність включення у програму навчальних закладів підготовку спеціалістів з організації складського господарства, а також уперше використаний термін “комплексна система логістики”;

- елементом організації поставок обраний “поставний комплект”, який включав оптимізований для кожної аптеки асортимент і розмір партії ліків та диференційовану періодичність поставки;

- опрацьовано методику маятникового завезення фармацевтичної продукції дрібними партіями і визначення оптимальних маршрутів за кожною групою аптек з врахуванням найкоротших сумарних віддалей між аптеками;

- здійснювалася атестація робочих місць, впроваджувалися бригадні форми організації праці та розроблялося математичне забезпечення автоматизованих робочих місць в аптечних закладах;

- модифіковано чековий метод організації праці при прийомі рецептів на ліки індивідуального виготовлення та їх відпуску, впроваджено талонну систему заповнення дефектури лікарських засобів у рецептурно-виробничому відділі аптеки;

- на основі методу типологічного групування розроблено методичні підходи до визначення потреби в ліках специфічної дії і до розміщення аптечної мережі;

- при прогнозуванні потреби в лікарських засобах обґрунтована доцільність використання методу балансового розрахунку, а також групування асортименту за близькістю дії та взаємозаміни препаратів, запропонована формула розрахунку обсягу страхового запасу як добуток середньомісячного споживання на корінь квадратний інтервалу часу між поставками. Застосовані принципи логістичного підходу до класифікації витрат обігу аптеки;

- для вивчення лікарського забезпечення міжлікарняних аптек вперше використаний концентричний аналіз.

Другий період п'ятого етапу (1992-2005 рр.) характеризувався:

- обґрунтуванням доцільності використання системного управління потоковими процесами фармацевтичних підприємств, детальним розглядом методології і теоретичних засад фармацевтичної логістики;

- впровадженням методів логістики у побудову формулярної системи та Національної лікарської політики;

- обґрунтуванням напрямків логістичного забезпечення інноваційної діяльності;

- структуруванням стандартів фармацевтичного управління та опрацюванням методики моделювання ділових процесів фармацевтичних підприємств.

5. Логістичне забезпечення процесів розробки, просування і рециклювання лікарських засобів

Визначено напрямки логістичного забезпечення процесів пошуку нових лікарських засобів, управління їх впровадження та освоєння, моделювання управлінських рішень стосовно формулярних переліків лікарських засобів, а також екогомологічних проблем фармацевтичної галузі.

Показано, що “природна” перевага технологій пошуку лікарських засобів ґрунтується на відносно нижчій вартості і використанні традиційних простих підходів, а “набута” перевага досягається внаслідок використання інноваційних (капітало- та наукомістких) технологій.

Опрацьована методика “природної” технології пошуку лікарських засобів, яка складається з п'яти етапів: інформаційний пошук прописів рослинних зборів аналіз прописів за складністю і частотою родин та рослин вивчення поєднання рослин у зборах побудова алгоритму поєднання рослин формування нових рослинних зборів.

На прикладі розчину куріозину (2,05 мг/мл) - 10 мл виробництва угорського хімічного заводу “Ріхтер Гедеон АТ” проведено вивчення системи впровадження у фармацевтичний ринок інноваційних лікарських препаратів, а також опрацьовано програму стимулювання реалізації інноваційних лікарських засобів, яка характеризується такою послідовністю етапів: оцінка перспектив попиту на інноваційні препарати на конкретному ринку встановлення критеріїв вибору каналу розподілу вибір каналів розподілу визначення цілей та завдань стимулювання вибір засобів стимулювання розробка організаційно-економічного забезпечення програми планування обсягу реалізації тестування програми втілення у життя програми контроль і регулювання програми, оцінка її результатів.

Запропоновано і апробовано на прикладі двох контрацептивних препаратів-аналогів графічно-математичну методику оцінки конкурентоспроможності лікарських засобів, яка відрізняється від інших більшою точністю і наглядністю та може бути використана для контролю, регулювання та оцінки результатів програми стимулювання реалізації ліків.

Для стаціонарних лікувально-профілактичних закладів опрацьована методика розробки формулярів, яка включає збір даних про структуру захворювань і про закуплені та використані лікарські засоби за рік, ранжування за кількістю випадків кожної нозології та за затратами на лікування кожного виду захворювання, аналіз відповідності асигнувань витрат на фармакотерапію потребам лікування, інтегрований АВС/VEN-аналіз і фармакоекономічний аналіз.

Для амбулаторно-поліклінічних умов опрацьовано методичний підхід з формування переліків лікарських засобів для включення у стандарти медикаментозної терапії певних нозологій на основі клініко-епідеміологічних і фармакоепідеміологічних досліджень, експертної оцінки лікарських засобів щодо періодів перебігу хвороби і терапевтичної ефективності, добору критеріїв віднесення препаратів до відповідних переліків, статистичної і матричної обробки результатів експертного опитування та фармакоекономічних досліджень.

З позиції небезпеки для довкілля та шкідливості для здоров'я людей розглянуто актуальність проблеми відходів фармацевтичної галузі і використання для її вирішення логістичного підходу, а також обґрунтовано необхідність опрацювання та запропоновані принципи концепції поводження з відходами фармацевтичної галузі і відповідної національної програми. Серед них:

1. Перехід фармацевтичної галузі на екогомологічні засади функціонування за умови впровадження міжнародних стандартів ISO серії 14000.

2. Зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності на основі розробки, впровадження і реєстрації лікарських засобів з високою біологічною доступністю.

3. Опрацювання чіткої класифікації лікарських засобів за класами токсичності і відповідних способів їх знешкодження.

4. Внесення змін до правил оформлення упаковок лікарських засобів, на яких виробник повинен обов'язково вказувати спосіб їх знешкодження.

5. Створення механізмів та умов зацікавленості в утилізації відходів лікарських засобів фармацевтичними виробниками у сфері споживання.

6. Опрацювання нормативного документу про особливі умови постачання лікарських засобів, у якому надати аптекам право повертати лікарські засоби постачальнику за три місяці до закінчення терміну придатності.

7. Створення нової галузі регіонального комунального господарства - системи очищення конкретної території від відходів лікарських засобів.

8. Забезпечення повного збирання і своєчасної утилізації, знешкодження та/або видалення відходів при дотриманні екологічно прийнятних умов поводження з ними.

9. Здійснення керованого збирання протермінованих і фальсифікованих лікарських засобів від населення шляхом забезпечення кожної аптеки спеціальним контейнером, який можна спорожнити тільки після зняття відповідної пломби, а також проведення роз'яснювальної роботи серед населення.

10. Забезпечення комунального підприємства кожного обласного центру країни спеціальними установками для спалювання лікарських препаратів.

11. Здійснення обліку місць утилізації лікарських засобів та регулярного контролю за виконанням екологічних правил при цьому.

12. Мінімізація шкідливого впливу на довкілля та здоров'я людини всіх складових поводження з відходами при мінімізації витрат на збирання, зберігання, оброблення, перевезення, а також видалення, знешкодження та захоронення відходів.

6. Логістичне управління збутовою діяльністю фармацевтичних підприємств

Розроблялися питання раціональної системи збуту та стратегій розподілу лікарських засобів, принципів класифікації оптових фармацевтичних фірм і логістичних систем продажу, характерних для них, управління їх асортиментною політикою.

При цьому упорядковано понятійний апарат, що характеризує технології доведення лікарських засобів від виробника до кінцевого споживача, а саме: сформульована фармацевтична сутність понять “збут”, “збутова діяльність”, “збутова політика”. Враховуючи насамперед медико-соціальну, а не торговельну спрямованість фармації, державне її регулювання з боку МОЗ України, обґрунтована необхідність виділення пов'язаної з нею видів діяльності, принаймні збутової (оптової та роздрібної реалізації), в окрему групу класифікатора видів економічної діяльності 85.4 “Фармацевтична діяльність” розділу 85 “Охорона здоров'я та соціальна допомога”.

Визначено раціональні системи збуту та стратегії розподілу лікарських засобів. Охарактеризовано аптечні мережі і запропоновано показник ширини розвитку аптечних мереж (Wc.n.) для порівняльної їх характеристики:

Wc.n. = (qc 1) + 0,75qs + 0,5qk,

де qc, qs та qk кількість аптек, аптечних пунктів і аптечних кіосків у мережі, 1, 0,75 і 0,5 вага відповідного учасника мережі, яка опосередковано відображає організаційно-економічні особливості аптеки, аптечного пункту та аптечного кіоску.

Опрацьовано класифікацію оптових фармацевтичних фірм за числом працюючих і місячним товарообігом, розвитком логістичних каналів. Охарактеризовано три основні напрями спеціалізації оптових фармацевтичних підприємств: за специфікою суб'єктів постачання, за специфікою переважного збуту окремих груп лікарських засобів та за специфікою покупців. Розкрито суть асортиментного процесу як концентрування, змішування і розподілення лікарських засобів.

Проаналізовано особливості реалізації вітчизняними фармацевтичними фірмами основних логістичних систем продажу (венселлінгу, попереднього продажу, телемаркетингу, електронного підприємництва). Промодельовано й обгрунтовано основні сегменти електронного фармацевтичного підприємництва, показано, що провідні фармацевтичні підприємства України використовують всесвітню електронну мережу як:

інтернет-представництво, що являє собою своєрідну візитку фармацевтичної фірми в інтернет-просторі без інтеграції з її діловими процесами;

інтернет-цінника, тобто цінових пропозицій лікарських засобів для придбання традиційним шляхом;

інтернет-складу та інтернет-аптеки, як частини корпоративного сайту, що використовується як візитка підприємства і додатковий канал для збуту лікарських засобів і повністю або частково інтегрований у ділові процеси фармацевтичної фірми та забезпечує максимальною інформацією користувача.

Уніфіковано трактування видів товарних запасів, сформовано та опрацьовано алгоритм управління товарними запасами оптових фармацевтичних підприємств, що інтегрує у собі два основних блоки: інформаційну базу, до якої подаються вимоги оперативності та ймовірності, і банк моделей управління товарними запасами, діючий у діапазоні від умов визначеності до умов невизначеності.

Запропоновано методику управління запасами лікарських засобів вітчизняного виробництва, в основі якої оперативне передбачення закупівель конкретного препарату в натуральних показниках з фіксованим інтервалом замовлення за допомогою формул кількісного обсягу або оптимального передбачення періодичного замовлення.

Обґрунтовано методичний підхід, згідно з яким управління товарними запасами лікарських засобів, що закуповуються у зарубіжних виробників, варто здійснювати шляхом короткотермінованого передбачення закупівель загального обсягу продукції у вартісному вираженні в режимі фіксованого розміру замовлення.

Передбачення окремого лікарського засобу ґрунтується на його питомій вазі у загальному обсязі прогнозу. При цьому використовується аналітичне вирівнювання часового ряду довжиною до п'яти років за найточнішою моделлю залежності, обраної серед альтернативних варіантів за найменшим середнім рангом чотирьох метрологічних характеристик їх результатів. Прогнозування на наступний період відбувається з врахуванням індексу сезонності та обов'язково піддається індивідуальній експертизі.

7. Моделювання логістичних рішень у роботі аптек

На основі документального аналізу фактори, що визначають оптимальність розміщення аптек та їх структурних підрозділів, узагальнені в чотири основні групи, а саме: група місцеутворюючих факторів, група транспортних факторів, група соціальних факторів і група економічних факторів.

На підставі вивчення індексів локалізації за 1997-2003 рр. встановлено, що найвищий рівень середньодушового споживання лікарських засобів при низькому рівні грошових витрат характерний для населення м. Києва. При цьому високий рівень споживання і високий рівень грошових витрат були відмічені лише у 2003 р. для населення Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Харківської та Чернівецької областей.

Найвища частка витрачених грошових доходів при одночасному найнижчому рівні середньодушового споживання ліків на початок дослідження спостерігалася у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій і Закарпатській областях, на кінець періоду - лише у Закарпатській. При цьому сім областей (Київська, Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Чернігівська) у 2003 р. мали низький рівень споживання і низькі грошові витрати, що характеризує обсяги регіональних фармацевтичних ринків як критичні.

Розраховані значення коефіцієнту локалізації відображають відносну пропорційність розподілу товарообігу стосовно чисельності населення при одночасному зменшенні пропорційності розподілу товарообігу аптечної мережі держави до грошових коштів населення.

Для формування фінансових потоків, зумовлених процесом закупки товарів, запропонована методика короткотермінового прогнозування товарообігу аптеки, апробація якої показала більшу точність прогнозу у порівняні з відомою методикою. Опрацьована методика грунтується на методі ковзкої середньої і середньому індексі товарообігу:

Т7= (Т1х0,048+Т2х0,095+Т3х0,143+Т4х0,19+Т5х0,238+Т6х0,286) х сІТ,

де Т7 - прогноз товарообігу на наступний місяць; від Т1 до Т6 - показники щомісячних товарообігів за останні шість місяців; 0,048 ... 0,286 - арифметично прогресуючий ряд; сІТ - середній індекс товарообігу (як відношення обсягу товарообігу за визначений місяць до середньомісячного товарообігу).

На основі проведеного аналізу асортименту аптеки готових лікарських засобів обґрунтовано, що матрична проекція інтегрованого АВС і XYZ-аналізу являє собою не що інше, як аналогову модель, що дозволяє приймати стратегічні рішення стосовно асортиментної політики підприємства від стану “як є” до стану “як бути”. При цьому між зазначеними параметрами існує циклічний взаємозв'язок.

На підставі SWOT-аналізу інформації веб-сайтів 40 інтернет-аптек запропоновані 8 обов'язкових та 8 доцільних управлінських рішень з організаційно-правового забезпечення діяльності таких аптек в України. Серед них найважливішими є представлення інтернет-аптеки оффлайновою аптекою, в ліцензії якої має бути зазначено право на провадження онлайнового підприємництва, подання на веб-сайті сканованої копії згаданої ліцензії та номерів контактних телефонів оффлайнової аптеки та державного дозвільно-контролюючого органу, дотримання правил роздрібної реалізації ліків, у т.ч. рецептурного відпуску, гарантування надання касового і товарного чеків при доставці ліків і, за попередньою вимогою, копії висновків виробників стосовно якості ліків та інформації про постачальника ліків тощо.

8. Розробка та апробація методики логістичного управління фармацевтичним підприємством

Шляхом критичного аналізу і теоретичного узагальнення наукових публікацій зі стандартизації систем управління підприємствами обґрунтована суть і класифікація стандартів фармацевтичного управління та промодельований у вигляді матриці їх взаємозв'язок з теоріями фармацевтичного управління. Під стандартами фармацевтичного управління автор розуміє сукупність правил, вимог, принципів і рекомендацій технологічного, соціально-психологічного та адміністративного характеру до системи управління будь-якої фармацевтичної організації незалежно від відомчої приналежності, форми власності, ринкової ланковості її засновника. При цьому стандарти фармацевтичного управління узагальнені в п'ять груп, а саме: комплекс належних практик, тотальне управління якістю, стандарти міжнародної організації стандартизації серії ISO 9000, стандарти реструктуризації ділових процесів, корпоративні (інтегровані) системи управління.

На підставі функціонально-структурного і процесно-орієнтованого підходів опрацьована методика моделювання логістичних потоків фармацевтичного підприємства, яка відрізняється від існуючих тим, що побудова моделі „як є” вирішується шляхом опрацювання дерева логістичних функцій підприємства і на його основі IDEF0 моделі, а трансформація моделі „як є” у модель „як буде” відбувається у зворотному порядку: IDEF0 опис та його проекція на дерево логістичних функцій.

Апробація запропонованої методики на прикладі оптового фармацевтичного підприємства показала її зручність у використанні, сприйнятті та аналізі отриманих результатів. При цьому на підставі власних спостережень і критичному аналізі даних літератури було сформовано трирівневе дерево функцій оптового фармацевтичного підприємства, головна логістична функція якого визначена як необхідні ліки за погодженими цінами у короткі терміни. Контекст моделі визначено у такий спосіб, що входами процесу є інформація про фармацевтичний ринок, потреба аптек (лікувально-профілактичних закладів - ЛПЗ), їх оплата, комерційні пропозиції постачальників, лікарські засоби та супроводжуюча їх документація; виходами ж процесу є комерційні пропозиції аптекам (ЛПЗ), замовлення і оплата постачальникам, лікарські засоби та супроводжуюча їх документація.

Для регламентації порядку виконання посередницького процесу оптового фармацевтичного підприємства запропоновано десять стандартів логістичного обслуговування аптек і лікувально-профілактичних закладів, критеріїв та інтегральний показник його оцінки:

де Is - інтегральний показник логістичного обслуговування, який показує фактичний його рівень за певний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік); p1, p2 ... p10 - відсоткове значення складових стандартів логістичного обслуговування.

9. Оптимізація кадрового забезпечення фармацевтичних підприємств на основі логістичного підходу

Промодельований взаємозв'язок семи базових кадрових функцій (набір кадрів, підготовка, розміщення, перепідготовка і професійно-кваліфікаційний ріст, оплата і стимулювання праці) з логістичними функціями фармацевтичного підприємства, а також процес прийняття можливих рішень при виборі місця роботи фармацевтичним фахівцем.

Розкрито сутність двох шляхів задоволення потреби фармацевтичного підприємства в якісному наборі персоналу: підготовка конкурентноздатного фахівця за контрактом із фармацевтичним навчальним закладом при активній участі в цьому процесі самого підприємства, а також відкритий конкурс.

На основі аналізу оголошень 167 фармацевтичних підприємств на заміщення 248 вакантних посад, надрукованих у 2000 р. у “Еженедельнику Аптека” і журналі “Провизор”, встановлено, що недоліками багатьох оголошень є відсутність назви фармацевтичного підприємства, вказівки на вид діяльності майбутнього співробітника, конкретизації рівня оплати і функціональних обов'язків фахівців, відсутність принципового значення виду освіти, необхідності направлення резюме і конкретизації граничного терміну звертання на фірму.

Ураховуючи важливість відкритого конкурсу, опрацьована раціональна технологія його проведення, яка містить три етапи: підготовчий, власне конкурс, який складається з трьох стадій (попередній добір претендентів на основі аналізу заяв (резюме), психологічна діагностика претендентів, аналіз та інтерпретація отриманих результатів співбесіди) та аналіз і систематизація результатів психологічної діагностики і співбесіди.

З метою адаптації навчальних програм вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110201 “фармація” відповідно до вимог ринку фармацевтичних фахівців опрацьовано і впроваджено в навчальний процес варіанти структур та основних змістів навчальних дисциплін організаційно-економічного спрямування: “Медичне і фармацевтичне товарознавство” та “Організація та економіка фармації” в частині розділу “Організація лікарського забезпечення населення та лікувально-профілактичних закладів”. Запропонована методика побудови освітнього процесу із зазначених дисциплін забезпечує подолання відокремлення і пов'язує елементи навчання в єдине ціле, надає змісту навчання закінченого вигляду, забезпечує ув'язку цілей навчання та його змісту.

З огляду на інтегрування вітчизняної освіти у Болонський процес та необхідності досягнення і підтримання адекватності між потребами ринку праці та пропозиціями ринку освітніх послуг з'ясовано (табл.2), що напрямок організаційно-економічної підготовки для конкретного студента-провізора представлений 11 освітніми блоками. При цьому з врахування трьох спеціалізацій за вибором менеджмент представляють сім блоків, маркетинг - п'ять. Питання фармацевтичної логістики можуть бути розглянуті лише при вивченні окремих тем певних дисциплін.

Ураховуючи, що більшість освітніх блоків, особливо три міні-дисципліни - охорона праці в галузі, фармацевтичне законодавство, належна фармацевтична практика, характеризуються низькою трудомісткістю річної освітньої діяльності, запропонована уніфікація навчального процесу шляхом об'єднання трьох міні-дисциплін в одну або їх інтегрування в інші навчальні дисципліни.

Для усунення фрагментарного і несистематизованого характеру подачі знань з окремих тем, розсіяності і дублювання інформації в різних навчальних дисциплінах, недостатньої інтеграції між ними і з метою формування цілісного, послідовного та спадкового подання дисциплін організаційно-економічного спрямування запропоновано кардинально переглянути зміст усіх дисциплін організаційно-економічного спрямування, їх послідовності викладання.

На основі необхідності досягнення та підтримання адекватності між потребами ринку праці та пропозиціями освітніх послуг і з позиції активізації випереджаючих темпів розвитку освіти обґрунтована необхідність впровадження фармацевтичної логістики в навчальний процес за спеціальністю 7.110201 “фармація”. Для цього опрацьований проект змісту навчальної програми окремої дисципліни “Фармацевтична логістика” або відповідного розділу дисципліни “Менеджмент, маркетинг і логістика у фармації”.

Висновки

фармацевтичний логістичний лікарський

1. Теоретично обґрунтовано та представлено нове вирішення наукової проблеми - підвищення рівня системності управління фармацевтичними підприємствами в умовах динамічного зовнішнього середовища шляхом визначення теоретичних положень фармацевтичної логістики, методологічних підходів до формування механізмів логістичного управління фармацевтичними підприємствами та розробки практичних рекомендацій його здійснення.

2. На основі вивчення розвитку інфраструктури національного фармацевтичного ринку показано, що зміни, які супроводжують цей процес, потребують від фармацевтичних підприємств здатності адекватно реагувати на періодично виникаючі протиріччя в навколишньому динамічному середовищі за сприяння впровадження сучасних управлінських теорій. Шляхом узагальнення процесу еволюції управлінських наукових концепцій з'ясовано, що розвиток теорій фармацевтичного управління, супроводжений змінами форм і методів їх практичного використання, характеризується вагомими здобутками і об'єктивною необхідністю формування якісно нових напрямків оптимізації, оскільки їх західні моделі потребують низки змін з метою адаптування до вітчизняних умов.

3. Узагальнюючи різні погляди на логістику та використовуючи моделювання термінів у мові науки, з погляду науки управління, системи управління та практики управління обґрунтована сутність фармацевтичної логістики, логістичного підходу, логістичного обслуговування споживачів лікарських засобів, логістичного управління та трьох етапів його розвитку для фармацевтичного підприємства. Здійснено структуризацію фармацевтичної логістики у вигляді концентричної моделі, де виділено три функціональні і шість допоміжних складових, розкрито основні положення кожної з них, ідентифіковано специфіку категорій “матеріальні ресурси” і “матеріальний потік” та змістове навантаження суті фінансових потоків і їх класифікацію стосовно фармацевтичного підприємства.

На підставі функціонального підходу і принципу корисності, з позицій комплексу маркетингу та ієрархії підприємницьких цілей, з погляду завдань маркетингу і логістики обґрунтований взаємозв'язок сучасних теорій фармацевтичного управління.

4. За допомогою наукознавчого аналізу періодичних видань фармацевтичного профілю за 1956-2005 рр. визначені закономірності функціонування і розвитку національної фармацевтичної логістики як соціального інституту та особливої форми діяльності. При цьому встановлено, що лише з 1998 р. вона почала формуватися комплексно - як наука управління, система управління і практика управління. До того фармацевтична логістика розвивалася як практика управління окремими фармацевтичними підприємствами і в окремі періоди - галузі в цілому.

5. На основі логістичного підходу опрацьована методика “природної” технології пошуку лікарських засобів, промодельовано процес і встановлені основні результати при здійсненні фармацевтичними фірмами комплексу заходів щодо стимулювання реалізації інноваційних лікарських засобів, запропонована і апробована графічно-математична методика оцінки конкурентоспроможності лікарських засобів та методики розробки формулярних переліків лікарських засобів для стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладів.

Ураховуючи актуальність проблеми відходів фармацевтичної галузі і використання для її вирішення логістичного підходу, обґрунтована необхідність опрацювання та запропоновані принципи концепції поводження з відходами фармацевтичної галузі і відповідної національної програми.

6. За допомогою теоретичного узагальнення та моделювання термінів у мові науки сформульована фармацевтична сутність понять “збут”, “збутова діяльність”, “збутова політика”, опрацьовано принципи класифікації оптових фармацевтичних підприємств та розкрито сутність асортиментного процесу, проаналізовано особливості реалізації ними основних логістичних систем продажу, промодельовані й обґрунтовані основні сегменти електронного фармацевтичного підприємництва. З погляду логістики опрацьований алгоритм управління товарними запасами оптових фармацевтичних підприємств, зокрема, запропоновані окремі підходи до управління запасами лікарських засобів, що закуповуються у вітчизняних виробників і посередників та у зарубіжних виробників.

Ураховуючи насамперед медико-соціальну, а не торговельну спрямованість фармації, державне її регулювання з боку МОЗ України, обґрунтована необхідність виділення пов'язаної з нею діяльності, принаймні збутової (оптової та роздрібної реалізації), в окрему групу класифікатора видів економічної діяльності 85.4 “Фармацевтична діяльність” розділу 85 “Охорона здоров'я та соціальна допомога”.

Для порівняльної характеристики аптечних мереж та їх структур запропонований показник ширини розвитку аптечних мереж.

7. На підставі вивчення індексів локалізації встановлено, що найвищий рівень середньодушового споживання лікарських засобів характерний для населення Києва, Дніпропетровської та Запорізької областей. При цьому в даних регіонах, крім останнього, спостерігається найнижча частка витрат грошових доходів на придбання ліків. Найвища частка витрачених грошових доходів при одночасному найнижчому рівні середньодушового споживання ліків спостерігається у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях, що характеризує обсяги регіональних фармацевтичних ринків як критичні.

Розраховані значення коефіцієнту локалізації відображають відносну пропорційність розподілу товарообігу стосовно чисельності населення при одночасному зменшенні пропорційності розподілу товарообігу аптечної мережі держави до грошових коштів населення.

8. Для формування фінансових потоків, зумовлених процесом закупки лікарських засобів і виробів медичного призначення, запропонована методика короткотермінового прогнозування товарообігу аптеки, яка ґрунтується на методі ковзкої середньої і середньому індексі товарообігу.

На основі проведеного аналізу асортименту аптеки готових лікарських засобів обґрунтовано, що матрична проекція інтегрованого АВС/XYZ-аналізу дозволяє приймати стратегічні рішення стосовно асортиментної політики підприємства від стану “як є” до стану “як бути”.

На підставі SWOT-аналізу інформації веб-сайтів 40 інтернет-аптек запропоновані вісім обов'язкових та вісім доцільних управлінських рішень з організаційно-правового забезпечення діяльності таких аптек в Україні.

9. Шляхом теоретичного узагальнення обґрунтована суть і класифікація стандартів фармацевтичного управління та промодельований у вигляді матриці їх взаємозв'язок з теоріями фармацевтичного управління.

На підставі функціонально-структурного і процесно-орієнтованого підходів запропонована та апробована зручна для сприйняття та аналізу методика моделювання логістичних потоків фармацевтичного підприємства.

Розглянуто перелік стандартів логістичного обслуговування оптового фармацевтичного підприємства і можливі критерії їх оцінки, а також запропоновано інтегральний показник логістичного обслуговування аптек і лікувально-профілактичних закладів.

10. Промодельований взаємозв'язок семи базових кадрових функцій з логістичними функціями фармацевтичного підприємства, а також процес прийняття можливих рішень при виборі місця роботи фармацевтичним фахівцем. Розкрито сутність двох шляхів задоволення потреби фармацевтичного підприємства в якісному наборі персоналу: підготовка конкурентноздатного фахівця за контрактом із фармацевтичним навчальним закладом з активною участю в цьому процесі самого підприємства та відкритий конкурс. Для останнього опрацьована раціональна технологія проведення.

На основі аналізу оголошень 167 фармацевтичних підприємств на заміщення 248 вакантних посад, встановлено, що основними їх недоліками є відсутність назви фармацевтичного підприємства, вказівки на вид діяльності майбутнього співробітника, конкретизації рівня оплати і функціональних обов'язків фахівців, що займає ту чи іншу посаду, відсутність принципового значення виду освіти, необхідності направлення резюме і конкретизації граничного терміну звертання на фірму.

11. З метою адаптації навчальних програм вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації за спеціальністю 7.110201 “фармація” відповідно до вимог ринку фармацевтичних фахівців та Болонського процесу опрацьовані і впроваджені в навчальний процес варіанти структур та основних змістів навчальних дисциплін “Медичне і фармацевтичне товарознавство” і “Організація та економіка фармації” в частині розділу “Організація лікарського забезпечення населення та лікувально-профілактичних закладів”, запропонована уніфікація навчального процесу шляхом об'єднання трьох міні-дисциплін організаційно-економічного спрямування в одну або їх інтегрування в інші навчальні дисципліни, а також обґрунтована необхідність впровадження фармацевтичної логістики, для чого опрацьований проект змісту її навчальної програми як окремої дисципліни або як відповідного розділу дисципліни “Менеджмент, маркетинг і логістика у фармації”.

12. Уперше опрацьовані, уточнені та удосконалені в дисертації теоретичні і методичні підходи були впроваджені в роботу фармацевтичних підприємств, лікувально-профілактичних установ і вищих навчальних закладів фармацевтичного профілю України та ряду зарубіжних держав, у результаті чого доведено, що запропоновані теоретичні положення та методологічні засади логістичного управління створюють умови для підвищення оперативності прийняття і виконання рішень та зниження трудомісткості управлінських процедур внаслідок раціоналізації потокових процесів. Крім цього, на підставі дисертаційного дослідження можна запропонувати:

- управлінню освіти та науки Міністерства охорони здоров'я України використати при розробці навчальних програм підготовки фахівців за спеціальністю 7.110201 “фармація” опрацьований проект змісту навчальної програми окремої дисципліни “Фармацевтична логістика” або відповідного розділу дисципліни “Менеджмент, маркетинг і логістика у фармації”;

- Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення при розробці нормативно-правових актів щодо фармації послугуватися методиками розробки формулярних переліків лікарських засобів і основними принципами побудови концепції поводження з відходами фармацевтичної галузі;

- Державному комітету статистики України використати викладені у роботі рекомендації стосовно уніфікації класифікатора видів економічної діяльності стосовно розділу 85 “Охорона здоров'я та соціальна допомога”.

Література

1. Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В., Громовик Б.П. Фармацевтична логістика: Монографія / За ред. О.В. Посилкіної. - Харків: В-во НфаУ; Золоті сторінки, 2004. - 320с.

2. Фармацевтичний маркетинг: Навч. посібник; Зб. вправ / Б.П. Громовик, Г.Д. Гасюк, Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай - Львів: Наутілус, 2000. - 320с.

3. Практикум з організації та економіки фармації / Б.П. Громовик, С.І. Терещук, О.Л. Гром, А.М. Новикевич, І.Л. Чухрай; За ред. Б.П. Громовика та С.І. Терещук. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 448с.

4. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 464с.

5. Громовик Б.П. Організація роботи аптек: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів фармацевтичного профілю III-IV рівнів акредитації. Видання друге, виправлене і доповнене. - Вінниця: Нова Книга, 2005. - 272с.

7. Менеджмент у фармації: Підручник / О.Є. Кузьмін, Б.П. Громовик, Г.Д. Гасюк, О.Р. Левицька, О.Г. Мельник; За ред. О.Є. Кузьміна і Б.П. Громовика. - Вінниця: Нова книга, 2005.- 448с.

...