Підвищення ефективності обробки деталей у вібруючих контейнерах
Аналіз руху робочого середовища в зонах контейнера верстата вібраційної обробки. Розробка інструмента у вигляді керованих гранул, що забезпечує активне переміщення всієї маси завантаження в пасивній зоні механізму під впливом електромагнітного поля.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 22,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Вступ
Актуальність теми. Одна з важливіших задач сьогодення є досягнення найвищого ґатунку та товарного вигляду виробів, що випускаються промисловістю. Ця задача пов'язана з удосконалюванням оброблювально-очищувальних операцій, що складають від 6% до 50% трудомісткості виготовлення різних виробів. Одним із методів, що дозволяють механізувати як очищувальні операції (видалення облою, заусенців, окалини, корозії, слідів пригару і скруглення гострих крайок), так і оброблювальні (підготовка поверхонь під покриття, зміцнення, шліфування, полірування та ін.), є процес вібраційної обробки (ВіО) вільними абразивами у вібруючих контейнерах. Найбільше поширення для ВіО одержали верстати з U-подібним контейнером і інерційним віброзбуджувачем, розташованим у крайній нижній точці контейнера вздовж усієї його подовжньої осі, із завантаженням деталей, що оброблюються, внавал, які дозволяють обробляти одночасно велику кількість деталей різної номенклатури. Саме ці конструкційні особливості верстата впливають на зниження ефективності вібраційного процесу за рахунок відсутності рівномірної обробки деталей у різних частинах контейнера через гасіння силового імпульсу при проходженні його через ущільнені та розпушені шари робочого середовища, а також за рахунок наявності в центрі контейнера малорухомої пасивної зони, що утворюється завдяки руху стійкого циркуляційного потоку робочого середовища вздовж стінок контейнера навколо його центра. Відповідно до цього актуальною науково-технічною задачею стосовно до вібраційної обробки є розробка методів, що сприяють підвищенню її ефективності шляхом розподілу рівномірного силового зусилля по всьому об'єму контейнера та, як наслідок, розширення його робочого об'єму за допомогою активізації впливу на деякі елементи робочого середовища або деталі, що оброблюються, у всіх зонах контейнера й можливості керування їхнім рухом.
Мета й задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності ВіО деталей в U-подібних контейнерах ВіО-верстатів шляхом застосування спеціальних пристроїв, що активізують рух відповідних їм робочих середовищ у будь-якій зоні робочого об'єму, визначення їх основних параметрів теоретичним та експериментальним шляхом.
Для досягнення поставленої мети в роботі було поставлено та розв'язано наступні задачі:
- аналіз методів підвищення ефективності ВіО;
- дослідження особливостей руху робочого середовища в різних зонах контейнера ВіО-верстата з метою створення рівномірної обробки деталей у всьому робочому об'ємі контейнера;
- розробка схем і конструкторських рішень у вигляді різних пристроїв для активізації процесу обробки деталей у всіх зонах контейнера;
- розробка інструмента у вигляді керованих гранул на основі феромагнітного порошку, що забезпечує активне переміщення всієї маси завантаження в пасивній зоні контейнера під впливом електромагнітного поля;
- вибір методу й розрахунок пристрою у вигляді рамкових індукторів, що виконує роль додаткового джерела енергії, активізує рух робочого середовища в найбільш пасивній зоні контейнера та забезпечує рівномірну обробку у всьому його об'ємі;
- отримання залежностей зйому металу, шорсткості поверхні деталей, що оброблюються, зносу інструмента від часу при ВіО внавал і при введенні додаткового пристрою, що впливає на керовані гранули;
- розробка рекомендацій із практичного застосування пристроїв та інструмента з метою підвищення ефективності процесу ВіО.
1. Аналіз технологічних можливостей процесу вібраційної обробки, зокрема, обробки у ВіО-верстатах з U-подібним контейнером й інерційним віброзбуджувачем, розташованим у крайній нижній точці контейнера вздовж усієї його подовжньої осі, зі плоскою траєкторією руху, що мають на цей час найбільше поширення
Розглянуто фактори, що впливають на продуктивність процесу ВіО, серед яких найменш вивченими є особливості поводження робочого середовища, що характеризуються як єдиний суцільний циркуляційний рух множинної сукупності одиничних гранул з осцилюючим рухом кожної окремої гранули. Відомо, що одинична гранула характеризується матеріалом абразивного зерна й зв'язки, зернистістю, формою, розміром, масою, поруватістю й твердістю гранули, у той же час усе робоче середовище має властивості псевдорідини, що виявляються в нерозривності потоку з такими характеристиками, як стискальність, розширення, плинність та ін. При цьому в загальному циркуляційному потоці, який формується під впливом силового імпульсу, переданого від віброзбуджувача робочому середовищу, що у русі повторює форму контейнера, має місце малорухома пасивна зона в центральній частині контейнера вздовж усієї його подовжньої осі.
Великий теоретичний внесок у розвиток теорії ВіО і практичне впровадження її у промисловість внесли Бабичев А.П., Шаїнський М.Є., Політов І.В., Гончаревич І.Ф., Фролов К.В., Блехман І.І., Самодумський Ю.М., Копилов Ю.Р., Берник П.С., Брандт В., Матсунагі М. та багато інших учених.
Аналіз показав, що підвищення продуктивності ВіО можливо здійсненням розробки нових і удосконалюванням конструкцій ВіО-верстатів, що існують (класифікацію приведено до вигляду, який є характерним для класифікацій металорізальних верстатів), і пристроїв (класифікація містить пристрої, які застосовувані і на основних, і на допоміжних операціях), а також інструмента, тобто абразивних гранул (у класифікацію включено гранули за ознаками: можливість керування й складність конструкції), що виконують подвійну роль: інструмента безпосередньо для мікрорізання і для передачі силового імпульсу. Ці розробки й удосконалювання спрямовано на інтенсифікацію руху абразивних гранул і стійку передачу силового імпульсу від віброзбуджувача крізь робоче середовище до поверхонь деталей, що оброблюються, для дотримання умови використання усього робочого простору контейнера.
Зрештою, проведений аналіз дозволив уточнити задачі досліджень, що узагальнено можна сформулювати в такий спосіб: дослідження особливостей руху робочого середовища (з урахуванням властивостей робочого середовища як псевдорідини і властивостей одиничної гранули) у різних зонах робочого простору контейнера з метою підвищення ефективності ВіО за рахунок розробки засобів й елементів робочого середовища з ліквідації пасивних зон і створення рівномірного силового впливу в розширеному робочому просторі.
2. Теоретичні дослідження засобів інтенсифікації процесу ВіО
Пропонується з метою ліквідації пасивної зони контейнера, що виникає за рахунок дисипації робочого середовища, ввести до неї гранули з феромагнітними властивостями (ГФВ), керуючи якими можна створити додатковий рух у пасивній зоні завдяки накладенню імпульсного магнітного поля високого градієнта, створеного пристроєм у вигляді системи котушок, що повторюють контур контейнера.
За наявністю в об'ємі контейнера імпульсного поля виникає пондеромоторна сила, що діє на феромагнітні тіла (або деталі, що оброблюються, або гранули з феромагнітними властивостями), величина якої визначається залежністю:
,
де 0=410-7 Гн/м - магнітна постійна; - магнітна сприйнятливість ГФВ; Н - модуль вектора напруженості магнітного поля, яке створюється котушкою; V - об'єм ГФВ.
Якщо позначити модуль питомої сили як:
, (2)
то встановлено, що його величина повинна вибиратися з умови:
, (3)
де - коефіцієнт опору середовища; - щільність переміщуваної ГФВ; VГФВ - необхідна швидкість руху ГФВ.
Числові розрахунки показали, що питома пондеромоторна сила повинна мати значення А2/м3.
Для можливості використання при розрахунках (3) запропоновано методику визначення магнітної сприйнятливості ГФВ, що залежить від її геометричної форми.
Залежність питомої сили від координати переміщення у апроксимувалася кусочно-ламаною лінією, у результаті чого отримано залежність величини переміщення ГФВ як функції часу дії імпульсу струму в обмотці котушок:
,
де t - час дії імпульсу сили; m - маса переміщуваної ГФВ; Fm - максимальне значення пондеромоторної сили.
Так, для числових значень Fm=1 H, =150 1/с, m=0,02 кг, t=0,01 с величина переміщення ГФВ складе у=3,3 мм.
Для забезпечення необхідної величини пондеромоторної сили в різних точках контейнера здійснено синтез магнітного поля в робочому об'ємі контейнера методом І.П. Стадника. Задача синтезу формується в такий спосіб: у робочому об'ємі контейнера потрібно створити необхідну за величиною й напрямком пондеромоторну силу шляхом формування магнітного поля заданої топографії. Магнітне поле створюється окремими секціями котушки, що мають різний за напрямком і величиною струм. При розв'язанні задачі синтезу шуканими величинами є ампер-витки секцій котушок. Математично задача синтезу зводиться до наступної умови:
, (4)
де - вектор напруженості магнітного поля, яке необхідно створити в N точках об'єму контейнера; - струм у j-ої секції котушки; - вектор напруженості магнітного поля, яке створюється j-ої секцією котушки.
Задача синтезу зводиться до системи лінійних рівнянь:
, ,
де - задані значення вектора напруженості магнітного поля.
Числова реалізація синтезу проводилася для чотирьох секцій котушки за розмірами 0,150,2 м і відстанню між секціями 0,2 м. Один із варіантів результату синтезу наведено у таблиці 1. Похибка синтезу не перевищує 1,1 %.
Струм у секціях котушки створюється шляхом розряду високовольтного конденсатора через тиристори, що керуються імпульсним генератором.
Проведено оптимізацію геометричних і енергетичних параметрів секцій за критерієм мінімального об'єму проводу і споживаної енергії.
Таблиця 1. Результати синтезу магнітного поля в робочому об'єму контейнера
|
Параметри |
Номер точки |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
Н, А/м 105 |
1,8 |
-32 |
32 |
-1,8 |
|
|
i, A 105 |
0,28 |
-4,6 |
4,6 |
-0,28 |
|
|
f0, А2/м3 1012 |
-0,36 |
0,21 |
0,21 |
0,36 |
Здійснено розрахунок індуктивності секцій котушки й визначено їхні постійні часу. Розраховано необхідну величину ємності конденсаторів і напруги.
Розрахунки доводять, що для додання швидкості ГФВ VГФВ=0,1 м/с, величина напруженості магнітного поля повинна складати (3-7)104 А/м, струм у секціях котушки - (3-20)103 А, величина розрядної ємності - 10-3 Ф, напруга на ємності - 500 В.
3. Устаткування й методика проведення експерименту
При експериментальних дослідженнях застосовувалися: циліндричні зразки з латуні ЛС 59-1Л і деталі-представники з різних матеріалів; ВіО-верстати НДЛ ОВА СНУ ім. В.Даля; лабораторна установка, що має U-подібний контейнер, основний дебалансний віброзбуджувач і пристрій у вигляді рамкових індукторів - системи котушок, що живляться від генератора імпульсів; прес Бринелля мод. ТШ-2М; балістична установка БУ-3; аналітичні терези ВЛА-200М; профілометр-профілограф мод. 201; теслаамперметр Ф4354/1; перетворювач сили та швидкісна кінокамера СКС-1М. Як робоче середовище використовувалися формовані гранули у вигляді призм тригранних (ПТ) із висотою 10, 15, 20 мм, а також ГФВ, отримані в результаті пресування й спікання суміші абразивного й металевого порошків.
Виготовлені гранули було перевірено на твердість, зносостійкість, різальну здібність і магнітну проникність.
Розміри пасивної зони U-подібного контейнера ВіО-верстата визначалися побічно ваговим методом при встановленні зйому металу в різних зонах контейнера зі зразків, закріплених на пристрої типу “хрестовина”.
Оцінка ефективності запропонованого способу здійснювалася порівнянням технологічних результатів обробки (зйому металу, шорсткості поверхні й часу досягнення результату) на класичному ВіО-верстаті з U-подібним контейнером у робочому середовищі з гранул ПТ і на лабораторній установці з пристроєм у робочому середовищі із суміші гранул ПТ і ГФВ (при цьому попередньо було визначено її раціональний склад). Для перевірки збіжності теоретичного розрахунку й експерименту визначалися індукція магнітного поля і пондеромоторна сила.
4. Результати експериментальних досліджень щодо визначення продуктивності процесу ВіО в U-подібних контейнерах ВіО-верстата і на лабораторній установці із застосуванням пристрою та керованих ГФВ
Дослідження процесу ВіО на ВіО-верстатах із U-подібними контейнерами довело, що в контейнерах будь-якого об'єму присутня зона, в якій обробка відбувається найбільш слабко, і розміри цієї зони складають 25-30% від усього об'єму контейнера (зона IV), а весь об'єм контейнера поділено на зони, в яких спостерігається різний зйом металу. Це пояснюється тим, що силовий імпульс при передачі від шару до шару поступово слабшає через сили взаємного зчеплення гранул, внутрішнього тертя між ними і непружними деформаціями. Крім зменшення амплітуди спостерігається поступове (неодночасне) переміщення сусідніх шарів, що відбувається за рахунок передачі силового імпульсу всій масі завантаження не одночасно, а послідовно від нижніх шарів до верхнього через здатність середовища стискуватися й розширюватися. Інтенсивність обробки зменшується по мірі віддалення шару від стінок контейнера. Найбільш активна зона (зона I) - біля дна контейнера, де гранули, що одержали силовий імпульс від дна контейнера, крім активного осцилюючого руху, починають загальний рух уздовж стінок убік протилежну обертанню вала віброзбуджувача. Друга зона за величиною зйому металу - зона “водоспадного” руху гранул (зона II), де вони рухаються під власною вагою з присутністю зустрічного силового імпульсу. Зона III - зона підйому гранул, що залежить від конструктивних особливостей ВіО-верстата: порівнюваності потужності приводу, розмірів контейнера (зокрема співвідношення висоти й ширини), об'єму завантаження та режимів (частоти й амплітуди). IV зона - пасивна зона в центрі контейнера. Наявність рівнозначних у відсотковому співвідношенні пасивних зон у різних U-подібних контейнерах з нижнім розташуванням віброзбуджувача для різних ВіО-верстатів є наслідком конструктивних особливостей устаткування й властивостей робочого середовища.
Здійснювалося визначення пасивної зони при використанні різних робочих середовищ. З аналізу результатів досліджень випливає, що робоче середовище і, зокрема, його грануляція для існуючих ВіО-верстатів об'ємом до 120 дм3 при загальновживаному завантаженні 75% несуттєво впливає на зміну розмірів (у відсотковому співвідношенні до загального об'єму контейнера) вищевказаних чотирьох зон, тобто при наведених режимах властивості робочого середовища не виявляються.
Таблиця 2. Розміри пасивної зони в U-подібних контейнерах різного об'єму
|
ВіО-верстат |
Об'єм, дм3 |
Потужність привода, кВт |
Потужність, що падає на 1 дм3, кВт |
Геометричні розміри U-подібного контейнера, мм |
Розмір пасивної зони, % / дм3 |
|||
|
Ширина |
Довжина |
Висота |
||||||
|
ВМІ-1003 |
15 |
0,7 |
0,047 |
200 |
315 |
280 |
27 / 4,05 |
|
|
УВІ-25 |
25 |
4,5 |
0,18 |
240 |
445 |
370 |
29 / 7,25 |
|
|
ВМІ-1004 А |
120 |
7,0 |
0,058 |
280 |
1180 |
435 |
31 / 37,2 |
Таблиця 3. Розміри пасивної зони контейнера у робочих середовищах різної грануляції
|
Робоче середовище |
Грануляція, мм |
Розмір пасивної зони, % |
|
|
Байкаліт |
20-30 |
25 |
|
|
АН-2 |
15-25 |
27 |
|
|
ПТ-10 |
10 |
28 |
|
|
ПТ-15 |
15 |
29 |
|
|
ПТ-20 |
20 |
30 |
|
|
Порцелянові кулі |
12 |
29 |
|
|
ГФВ |
2020 |
26 |
|
|
Формокорунд (циліндр) |
25…8 |
31 |
Як можливий інструмент досліджувалися абразивно-феромагнітні гранули з різним змістом компонентів: 40/60, 50/50, 60/40, 70/30 і 75/25 відсотків відповідно металевого й абразивного порошку на зносостійкість, твердість, різальну здатність, у результаті чого визначено, що для гранул оптимальним є співвідношення 30% абразивного і 70% металевого порошку.
З метою вибору оптимального складу робочого середовища, застосовуваного на верстаті з електромагнітним пристроєм, розглядалися варіанти суміші: 100/0, 50/50, 40/60, 30/70 і 20/80 відсотків відповідно ГФВ і ПТ-10. З результатів експерименту виявлено, що до застосування варто рекомендувати робоче середовище, яке складається з 30% ГФВ і 70% гранул ПТ.
За результатами досліджень по оцінці запропонованого методу обробки виявлено, що при накладенні магнітного поля на робоче середовище, до складу якого введено 30% ГФВ розмірами 1010, зйом металу зі зразків збільшився в середньому в 1,3 рази порівняно з обробкою в однорідному середовищі з ПТ-10 без застосування керованих ГФВ.
Результати експериментальних досліджень із виміру пондеромоторної сили, яке створюється запропонованим пристроєм, що теоретично обґрунтовано у гл. 2, представлено на рис. 4: в дужках наведені результати експериментальних досліджень, а без дужок - отримані в результаті розрахунку. Збіжність результатів підтверджує правильність обраної методики розрахунку й визначення швидкостей переміщення ГФВ в об'ємі контейнера.
5. Опис практичного застосування результатів досліджень
Пропонується інтенсифікувати процес ВіО з метою отримання максимальної величини зйому металу шляхом застосування ВіО-верстата моделі СНУ-10РІ, спорядженого пристроєм у вигляді рамкових індукторів, що створюють магнітне поле, яке впливає на ГФВ, що знаходяться в основному робочому середовищі з гранул ПТ. Пристрій розроблено на підставі деклараційного патента України №59626 А “Установка для обробки деталей в U-подібному вібруючому контейнері”. Для обробки деталей рекомендується використовувати основні типові технологічні процеси, відомі з апріорної інформації, і доповнювати устаткування запропонованим пристроєм, а робоче середовище - відповідними домішками зі спеціальних гранул.
Проведені дослідження підтверджують те, що обробка в різних зонах контейнера різна за ознакою зйому метала й установка просторового додаткового віброзбуджувача, що впливає на ГФВ, сприяє створенню однакових умов обробки у всіх зонах контейнера й підвищенню її ефективності.
Конструкції і технології, що розроблені, застосовано при обробці деталей із середньоуглеродістої сталі, алюмінію, латуні, а також срібних ювелірних виробів.
Висновки
верстат вібраційний електромагнітний
1. За класичною схемою обробки в U-подібному контейнері з віброзбуджувачем, розташованим у нижній його точці уздовж його подовжньої осі, буде спостерігатися наявність пасивної зони в центральній частині контейнера, що складає 25...30% об'єму незалежно від його розмірів. Виникнення пасивної зони зв'язане із загасанням силових імпульсів, які проходять крізь шари робочого середовища, і з конструктивними особливостями ВіО-верстата. Для інтенсифікації схеми обробки необхідно враховувати ущільнення й розрядження шарів робочого середовища та його характеристики.
2. Застосування як додаткового енергетичного джерела пристрою у вигляді рамкових індукторів (зовнішнього просторового віброзбуджувача), що створює магнітне поле у робочому середовищі, яке містить ГФВ або феромагнітні деталі, дозволяє раціонально використовувати, керувати й змінювати енергію, що подається в контейнер, в залежності від цілеспрямованості технологічного процесу, а також розширювати робочий простір контейнера, забезпечувати рівномірну обробку у всіх зонах контейнера і скоротити основний час обробки.
3. Переданий робочим середовищем і сприйманий поверхнею деталі додатковий силовий імпульс залежить як від параметрів устаткування, так і від властивостей робочого середовища, зокрема, від швидкості переміщення ГФВ і коефіцієнта опору середовища. Результати розрахунку доводять, що для додання швидкості ГФВ, рівної 0,1 м/с, величина напруженості магнітного поля повинна складати (3...7)·104 А/м, що відповідає току в секціях котушки (3...20)·103А. Уведення рамкових індукторів при кількісному співвідношенні в робочому середовищі гранул ПТ і ГФВ відповідно у відсотках 70/30 привело до підвищення продуктивності обробки. Як ГФВ використовувалися абразивно-феромагнітні тіла, що складаються з 30% абразивного (АЛ-14) і 70% металевого (ПЗР) порошків.
4. Визначено залежності та запропоновано методику розрахунку пристрою, яка базується на тім, що зйом металу є пропорційним силовому імпульсові, який надходить у контейнер. Це сприяє активному рухові робочого середовища у всіх зонах контейнера, що дозволяє:
а) на конструкційному рівні при розробці пристрою ВіО-верстата, тобто додаткового електромагнітного віброзбуджувача, визначати параметри магнітного поля, ґрунтуючись на синтезі магнітного поля, задаючи функцію пондеромоторної сили;
б) створювати робоче середовище з цілеспрямованими властивостями, виходячи з того, що воно є одночасно джерелом силового імпульсу й інструментом, який бере участь у процесі різання (патент України 59624А);
в) керувати переміщенням одиничних гранул робочого середовища в будь-якій точці об'єму контейнера;
5. Інтенсифікацію ВіО може бути досягнуто перерозподілом енергії, яка підводиться до робочого середовища ВіО-верстата. Необхідно використовувати різноманітні додаткові засоби, що дозволяють активізувати обробку в зонах, віддалених від дна контейнера, у тому числі і шляхом уведення пристроїв-вставок у центральну частину контейнера (патенти України 48404А, 59625А, 59626А, 59627А, 59628А).
6. Результати теоретичних і експериментальних досліджень використані при розробці технологічних процесів обробки виробів із срібла, латуні, алюмінію й сталі, впроваджених на АТЗТ “Булат” і ПТ “Союзавто” (Україна, м. Луганськ).
Література
1. Лубенская Л.М., Ясуник С.Н. Обработка серебряных ювелирных изделий в вибрационных установках // Вибрации в технике и технологиях. - 2000. - №3 (15). - С. 28-30.
2. Лубенская Л.М., Сухаревская О.Н., Ясуник С.Н. К вопросу повышения эффективности обработки в вибрационных станках // Ресурсозберігаючі технології виробництва та обробки тиском матеріалів у машинобудуванні. - Луганськ: вид-во СНУ, 2001. - С. 95-99.
3. Лубенская Л.М., Яковенко В.В., Ясуник С.Н. К вопросу повышения производительности вибрационной обработки // Вибрации в технике и технологиях. - 2002. - № 2 (23). - С. 32-33.
4. Лубенская Л.М., Ясуник С.Н. Повышение эффективности ВиО свободными абразивами деталей из немагнитных материалов // Ресурсозберігаючі технології виробництва та обробки тиском матеріалів у машинобудуванні. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. - С. 119-121.
5. Лубенская Л.М., Мицык А.В., Ясуник С.Н. Система СПИЗ в ВиО и ее классификация // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2002. - № 7 (53). - С. 275-280.
6. Лубенская Л.М., Ясуник С.Н., Калмыков М.А. Теоретические исследования электромагнитного вибровозбудителя ферромагнитных тел // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2002. - № 11(57). - С. 288-292.
7. Лубенская Л.М., Яковенко В.В., Ясуник С.Н. К расчету электромагнитных вибровозбудителей с распределенным магнитным полем // Вибрации в технике и технологиях. - 2003. - № 1 (27). - С. 59-60.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Шляхи підвищення ефективності механічної обробки деталей. Розробка математичної моделі технологічної системи для обробки деталей типу вал як системи масового обслуговування. Аналіз результатів моделювання технологічної системи різної конфігурації.
реферат [48,0 K], добавлен 27.09.2010Наукова-технічна задача підвищення технологічних характеристик механічної обробки сталевих деталей (експлуатаційні властивості) шляхом розробки та застосування мастильно-охолоджуючих технологічних засобів з додатковою спеціальною полімерною компонентою.
автореферат [773,8 K], добавлен 11.04.2009Технологічний процес обробки деталі на повздовжньо-стругальному верстаті, принцип роботи. Розрахунок механічної частини електропривода головного руху верстата. Визначення передавальної функції асинхронного двигуна. Розрахунок економічної ефективності.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 27.02.2012- Модернізація фрезерувального верстата з числовим програмним керуванням для обробки корпусних деталей
Характеристика базового верстату. Огляд і аналіз фрезерних верстатів і пристроїв зміни заготовок. Модернізація базового фрезерного верстата. Розробка компоновки РТК, розрахунок привода и роликових опор. Охорона праці при експлуатації промислових роботів.
дипломная работа [6,1 M], добавлен 04.07.2010 Кінематичні і силові розрахунки коробки швидкостей ст. 6А56 для обробки жароміцної сталі. Кінематичний аналіз ланцюга головного руху верстата 6А56. Структурна формула ланцюга головного руху. Силовий розрахунок приводної передачі та зубчастих коліс.
курсовая работа [441,3 K], добавлен 11.07.2010Принцип роботи пульту числового програмного керування. Текст керуючої програми для заданих умов обробки деталі. Частота обертання шпинделя верстата. Цикли поперечної обробки та обробки дуги проти годинникової стрілки. Цикл глибокого свердління.
лабораторная работа [62,6 K], добавлен 09.05.2011Технологічна характеристика деталей. Вибір заготовки, різального інструменту та верстатів для обробки деталей. Технічні характеристики верстатів. Трикулачковий самоцентрувальний патрон. Маршрутна карта обробки. Організація робочого місця токаря.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 10.04.2014Розрахунок зусилля закріплення деталі при обробці та вибір розмірів механізму закріплення. Основні вузли верстата та їх конструктивні особливості. Устрій та налагодження електрообладнання та автоматики верстата. Порядок проведення його корекції.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 01.09.2014Залежність продуктивності та собівартості обробки заготовок від вимог точності та шорсткості поверхонь деталей. Економічність застосування типорозміру верстата чи технологічного оснащення. Структура і сума затрат по експлуатації верстатів різного типу.
реферат [467,4 K], добавлен 17.06.2011Маршрут обробки деталі "Вал 150.054". Аналіз методів діагностики субблоку. Визначення трудомісткості технічного обслуговування й ремонту верстата з ЧПУ. Організація оснащення робочого місця електромеханіка. Проектування стендової апаратури контролю.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 06.07.2011Технічні характеристики компресорної установки. Аналіз технологічності деталі. Вибір та техніко-економічне обґрунтування методу отримання заготовки. Визначення припусків для обробки поверхні аналітичним методом та етапи обробки поверхонь деталі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2013Теоретико-експериментальні основи керування технологічними процесами оздоблювально-зміцнюючої обробки для покращення показників якості й експлуатаційних властивостей деталей поліграфічного обладнання, підвищення ефективності поліграфічного виробництва.
автореферат [33,1 K], добавлен 11.04.2009Токарні операції та оптимізація токарної обробки, співвідношення глибини різання. Обробка в два проходи та багаторізцева токарна обробка, час різання кожного інструмента на одну деталь, операція зміни різців при затупленні та стійкість інструментів.
контрольная работа [104,1 K], добавлен 30.06.2011Кваліфікаційна характеристика верстатника широкого профілю. Технологічний процес виготовлення воротка та його елементи, вибір верстатів для обробки деталей, різального та вимірювальних інструментів. Організація робочого місця токаря та фрезерувальника.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.08.2014Вибір, обґрунтування технологічного процесу термічної обробки деталі типу шпилька. Коротка характеристика виробу, що піддається термічній обробці. Розрахунок трудомісткості термічної обробки. Техніка безпеки, електробезпеки, протипожежні міри на дільниці.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 10.09.2012Маршрутна схема поетапної механічної обробки поверхонь деталі. Розрахункові уточнення та послідовність обробки і технологічні допуски, використання типових планів обробки поверхонь. Технологічний процес за принципом концентрації та точність обробки.
практическая работа [200,2 K], добавлен 17.07.2011Вивчення технології токарної обробки деталі в одиничному та серійному виробництвах. Схема технологічного налагодження обробки зубчастого колеса на одношпиндельному багаторізцевому напівавтоматі. Особливості обробки заготовки при складній конфігурації.
реферат [616,6 K], добавлен 20.08.2011Аналіз технологічних вимог деталі. Розрахунок операційних припусків аналітичним методом та встановлення міжопераційних розмірів та допусків. Маршрут обробки деталі. Розробка технологічних процесів. Вибір різального та вимірювального інструментів.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 08.01.2012Вибір матеріалів, розрахунок вибору заготовки. Використання технологічного оснащення та методи контролю. Розрахунок спеціального пристрою для механічної обробки шпинделя. Проектування дільниці механічного цеху, охорона праці. Оцінка ефективності рішень.
дипломная работа [641,9 K], добавлен 23.06.2009Аналіз креслення оброблюваної деталі і технічних вимог на її обробку. Попереднє технологічне компонування верстата. Розрахунок погрішності установки заготівель у пристосуванні. Система охолодження зони різання. Режими роботи і керування верстатом.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 23.12.2013
