Структура зернистого шару і рух газів у доменних печах

,

,

суміші окатишів ПівнГЗК, агломератів ПівдГЗК (Х₂) і МК «Азовсталь»

,

,

Агломерат МК ім. Ілліча кращий за агломерат ПівдГЗК у складі доменної шихти МК «Азовсталь», тому що забезпечує більш вузький температурний інтервал розм'якшення і більш високу температуру початку зниження газопроникності при розм'якшенні. Широке поширення набуло застосування у складі доменної шихти силікомарганцевистого щебеню і конверторного шлаку, замінників марганцевої руди і флюсів. Зниження газопроникності при розм'якшенні шлаку виробництва силікомарганцю лужністю 0,44 - 0,55 відбувається в інтервалі температур 1091-1111 ⁰С. Конверторний шлак лужністю більше 3,0 втрачає газопроникність через перехід у в'язкопластичний стан при температурах 1257-1300 ⁰С. Інтервали розм'якшення силікомарганцевистого щебеню і конверторного шлаку істотно відрізняються від інтервалів зниження газопроникності основних компонентів доменної шихти. Роздільне завантаження в доменну піч силікомарганцевистого і конверторного шлаків приведуть до значного збільшення зони розм'якшення й опору проходу газів. Для забезпечення рівного ходу доменної печі доцільно перед завантаженням змішувати конвертерний і силікомарганцевистий шлаки в співвідношеннях 2:1 - 4:1. При цьому інтервал зниження газопроникності при розм'якшенні змішаних шлаків збігається з інтервалом розм'якшення основних компонентів шихти.

Важливою умовою раціональної організації протитечії шихти і газів у доменній печі є формування розвинутого осьового потоку газів, що забезпечує активізацію роботи центральної частини горна і запобігання його загромадження, формування раціональної - подібної зони розм'якшення і зниження опору проходу газів у цій зоні, збільшення ступеня використання відновлювальної здатності газового потоку і зниження питомої витрати коксу при збереженні рівного ходу печі. Для підвищення газопроникності осьової зони роблять завантаження частини коксу безпосередньо в центр колошника. Порівняння показників роботи доменної печі (ДП) №3 МК «Запоріжсталь», обладнаної триконусним ЗП з осьовим технологічним отвором у великому конусі, і ДП №3 МК «Азовсталь» з лотковим ЗП при періодичній подачі коксу в центр колошника і завантаженні частини коксу в осьову зону з кожної подачі показало, що при формуванні безперервного осьового стовпа коксу його питома витрата додатково знижується на 6 - 9 кг/т чавуну при одночасному збільшенні продуктивності печі на 0,5 - 2,2%. Розроблений метод розрахунку форми осьової зони коксу дозволяє контролювати дотримання умов її нерозривності для різних систем завантаження (табл. 3). Безперервність осьового коксового стовпа досягається при завантаженні в центр не менше 230 кг коксу за подачу. Найбільш раціональним при використанні ЗП з осьовим технологічним отвором у великому конусі представляється завантаження чотирискіпових подач зі збільшеною колошею. На ДП №3 і 4 МК «Запоріжсталь», обладнаних такими ЗП, при формуванні безперервного стовпа коксу в центрі печі питома витрата коксу знизилася на 15 кг/т чавуну, а добова продуктивність збільшилася на 47 т у порівнянні з ДП №5, обладнаною БЗП «лійка - сковзало». Серед різних конструкцій нових ЗП засипний апарат з осьовим технологічним отвором у великому конусі при установці на ДП середнього об'єму, наближаючись за досягнутими показниками до БЗП, має найкоротший термін окупності капітальних витрат, 0,75 року, у той час як окупність витрат при установці дорогого БЗП на середній доменній печі складає орієнтовно 4,8 роки. Разом з високою ефективністю експлуатація триконусного ЗП з технологічним отвором у великому конусі на МК «Запоріжсталь» показала деякі його недоліки: обмежені можливості в регулюванні маси подаваного в осьову зону колошника коксу й окружного шихторозподілу. Усунути їх можна, установивши в міжконусному просторі між середнім і нижнім конусом рухомі плити (рис. 3). У положенні І плити не впливають на розподіл шихти. У положенні III вони утворюють єдину лійку і дозволяють завантажувати шихту безпосередньо в осьову зону, минаючи великий конус. У II-му положенні плити зменшують об'єм міжконусного простору, сприяючи збільшенню кількості коксу, що зсипається в центр. У секторах, де плити розташовані ближче до осі, в центр зсипається більше коксу, рудне навантаження збільшується, і при тривалому завантаженні знижується інтенсивність газового потоку. Збільшенню ступеня використання відновлювальної і теплової здатності доменного газу сприяє підведення додаткового тепла і відновників у зону рудного гребеня і досягнення відповідності розподілів рудної відновлюваної шихти і газу-відновника. Необхідною умовою цього є підвищення газопроникності зони рудного гребеня. Збільшити інтенсивність газового потоку в зоні найбільшого зосередження залізорудних матеріалів можна шляхом зниження там рудного навантаження. Необхідно, щоб максимальній кількості рудних матеріалів відповідало знижене рудне навантаження, а максимум рудного навантаження перемістився в зону з меншою масою рудної шихти. Досягти цього можна, якщо зони найбільшого скупчення рудних матеріалів і коксу будуть збігатися. Причому гребінь коксу повинний бути більш скупченим, ніж рудний гребінь. Конусним завантажувальним пристроєм забезпечити радіальний розподіл шихти зі зниженим рудним навантаженням у зоні рудного гребеня можна застосовуючи роздільне завантаження . При завантаженні агломерату швидкість опускання великого конуса зменшують. Рудні матеріали в процесі зсипання поступово змінюють траєкторію падіння, і укладаються у вигляді розподіленого гребеня на відрізку радіуса колошника в периферійній зоні. Два скіпи коксу завантажують на поверхню шихти після досягнення заданого рівня засипки з конуса, що опускається з нормальною швидкістю, і також розташовуються біля стін колошника у вигляді скупченого гребеня. Дослідження на секторній моделі колошника доменної печі показали, що при роздільному завантаженні з уповільненим опусканням конуса з рудною шихтою в периферійній зоні зосереджено 67% залізорудних матеріалів, що вимагають відновлення, а рудне навантаження складає 2,7 - 3,1 т/т коксу. Максимальне рудне навантаження 6,4 т/т і понижена газопроникність відповідає області на відстані 0,36 радіуса колошника від стін, у якій зосереджено лише 10,7% залізорудної шихти і потреба в газі-відновнику відносно невелика.

При використанні БЗП лоткового типу зниження рудного навантаження в зоні рудного гребеня можна забезпечити за рахунок розподілу залізорудних матеріалів по декількох послідовних станціях нахилу лотка і завантаження коксу при постійному куті нахилу лотка, що попадає в середину інтервалу зміни рудних станцій. На ДП №3 МК «Азовсталь» у цикл завантаження були введені подачі, що формують розподілений рудний і скупчений коксовий гребені: АА_8-10 КК₉, де 8, 9, 10 - станції

нахилу лотка, які відповідають кутам до вертикалі 40, 42, 45,6⁰. При переході до нової системи завантаження рудне навантаження зросло з 3,08 до 3,44 т/т коксу, витрата коксу скоротилася на 14,3 кг/т чавуну, продуктивність печі збільшилася з 2216 до 2295 т/доб., незважаючи на зниження витрати дуття з 3319 до 3279 м³/хв. На ДП №4 МК «Азовсталь» застосували режим завантаження КК₁₁ АА₁₀; КК₉ АА₉; КК₃ АА₈; КК₉ АА₉; КК₉ АА₉; КК₃АА₈. Третина коксу подавалася безпосередньо в центр колошника. 16% коксової колоші завантажувалося безпосередньо до стін.

Половина коксу укладалася в середину розосередженого рудного гребеня. При переході до нової системи завантаження покращилася робота доменної печі. Рудне навантаження поступово підвищилося з 3,2 - 3,3 т/т до 3,5 - 3,7 т/т. Приведена до рівних умов витрата коксу скоротилася на 16,5 кг/т чавуну, продуктивність доменної печі збільшилася на 152 т/доб.

У розділі 6 «ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДОМЕННОЇ ПЛАВКИ І ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ЧАВУНУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ» запропоновано заходи із зниження собівартості чавуну в сучасних умовах нестабільності забезпечення і вартості енергоносіїв.

В Україні і в країнах СНД одержала поширення технологія доменної плавки на комбінованому дутті, заснована на застосуванні природного газу, багато в чому завдяки відносно низькій вартості останнього в 60-70-і роки ХХ століття. На даний час економічні умови змінилися. Вартість природного газу наближається до вартості коксу, а в окремі періоди перевищувала її. Економія і раціональне використання природного газу при виплавці чавуну стає таким же першорядним завданням, як і зниження витрати коксу. Вдування природного газу в горн доменної печі супроводжується зниженням теоретичної температури горіння. Це дозволяє, зберігаючи незмінні температурні умови в горні, одночасно з подачею природного газу змінювати параметри дуття, збільшуючи або його температуру, або вміст у ньому кисню.

Були визначені техніко-економічні показники доменної плавки при різній витраті природного газу на основі розрахунків повних матеріального і теплового балансів виплавки чавуну і зміни його собівартості. Зі збільшенням витрати природного газу збільшується продуктивність доменної печі, що обумовлено впливом супутніх факторів: збільшення температури і вмісту кисню в дутті, і знижується питома витрата коксу. Більш значне зниження витрати коксу спостерігається при одночасному зі збільшенням витрати природного газу зростанні температури дуття. Сумарний розрахунковий коефіцієнт заміни коксу природним газом при одночасному зростанні температури дуття досягає 3,2 кг/м³. При вдуванні природного газу і збагаченні дуття киснем коефіцієнт заміни складає 0,64-0,97 кг/м³. Менші значення коефіцієнта заміни відповідають більшій температурі дуття. Більш низька ефективність застосування природного газу зі збагаченим киснем дуттям обумовлена тим, що при збільшенні температури дуття прихід тепла з повітрям, що вдувається, зростає зі збільшенням витрати газу, а при збагаченні повітря киснем - знижується за рахунок зменшення кількості дуття, що витрачається на 1 т чавуну. При відношенні вартості 1000 м³ природного газу до 1 т коксу 0,88 залежність собівартості чавуну від витрати газу має екстремальний характер. Мінімальні витрати досягаються при витраті природного газу, що відповідає максимально можливій температурі атмосферного дуття. При збагаченні дуття киснем собівартість чавуну зростає. Витрати на природний газ, що витрачається, при коефіцієнті заміни 0,7 - 0,8 кг коксу на 1 м³ газу і на виробництво кисню, перевершують вартість зекономленого коксу. Зниження собівартості чавуну при збільшенні витрати природного газу і збагаченні дуття киснем досягається, якщо відношення вартості 1000 м³ природного газу до вартості 1 т коксу менше 0,88 при температурі дуття 900 ⁰С, менше 0,74 при 1000 ⁰С, 0,62 при 1100 ⁰С і 0,42 при 1200 ⁰С.

Перебої в подачі природного газу приводять до різкого зниження техніко-економічних показників роботи доменних печей. Через необхідність збереження незмінним рівня теплового стану горна і рівного сходу шихти під час відсутності газу температуру дуття знижують до 750 - 900 ^ос. Питома витрата коксу зростає на 180 - 250 кг/т чавуну, продуктивність доменної печі знижується на 14 - 16%, а собівартість чавуну збільшується на 40 - 50 грн/т. Для запобігання значних втрат при перебоях подачі природного газу до доменних печей потрібна резервна технологія виплавки чавуну і система підведення додаткових добавок до дуття. Кількості коксового газу, найбільш ефективного замінника природного газу, звичайно недостатньо для забезпечення потреб доменних печей, і його використовують в інших цехах металургійних комбінатів. Зберегти високу температуру дуття без підвищення температури у горні і зменшити втрати при виробництві чавуну без природного газу дозволяє застосування як добавки до дуття водяної пари, води, конверторного газу, колошникового газу, що знижують температуру горіння палива біля фурм. Найбільш ефективною резервною технологією виробництва чавуну є плавка на дутті зі зниженим вмістом кисню. Зменшення вмісту кисню в дутті нижче атмосферного є засобом збереження нагрівання повітря, яке вдувається в доменну піч, і теплового стану горна. Тепло, внесене дуттям зі зниженим вмістом кисню, не витрачається на розвиток ендотермічних реакцій у зоні горіння і практично цілком використовується в доменній печі. Зниження температури горіння обумовлено збільшенням виходу горнового газу на 1 кг вуглецю, що згоряє. Зменшення вмісту кисню в дутті з 21 до 17% під час відсутності паливних добавок дозволяє збільшувати його температуру на 67 ⁰С на кожний 1% зниження вмісту кисню без збільшення теоретичної температури горіння. За рахунок збільшення приходу тепла з гарячим дуттям можливе зниження перевитрати коксу на 53 - 86 кг/т чавуну. Зниженням витрати коксу обумовлене зменшення собівартості чавуну на 7,65 грн/т на кожен 1% зниження вмісту кисню в дуття. Незважаючи на зниження інтенсивності доменної плавки за киснем, за рахунок скорочення витрати коксу і питомої витрати кисню дуття продуктивність доменної печі збільшується на 0,075 - 0,106 т/(м³*доб.) і наближається до рівня доменної плавки на зволоженому дутті. Зменшення вмісту кисню в дутті нижче 21% досягається добавкою до нього 176 - 320 м³/т чав. технічного азоту. Найменшу вартість технічного азоту для подачі в дуття можна забезпечити, використовуючи азот скруберів блоків поділу кисневого цеху, який подається за допомогою вентиляторів низького тиску до повітрозабірних пристроїв повітродувних машин по азотопроводу під тиском до 5 кПа. Можливість зменшення вмісту кисню в дутті доменних печей нижче атмосферного не тільки дає металургійним підприємствам резервну технологію виплавки чавуну на випадок припинення подачі природного газу, але й розширює межі технології доменної плавки на комбінованому дутті з регулюванням вмісту в ньому кисню в широкому діапазоні - як більше, так і менше 21%, забезпечуючи додаткові переваги: можливість роздування доменних печей на дутті зі зниженим вмістом кисню; можливості в регулюванні і стабілізації теплового стану горнів доменних печей і запобігання технологічних аварій; додаткові можливості регулювання інтенсивності доменної плавки.

В умовах обмеження витрати природного газу до 100 - 110 м³/т чав. зниження вмісту кисню в дутті до 20% дозволить збільшувати його температуру до 1250-1300 ⁰С, зберігаючи теоретичну температуру горіння без зволоження дуття. Підвищення нагрівання дуття з 1050 до 1300 ⁰С дозволить при незмінних шихтових умовах знизити питому витрату коксу на 92 кг/т чав. при збільшенні продуктивності доменних печей на 5%. Зниження собівартості чавуну складе 27,32 грн/т. Значно збільшити позитивний ефект, обумовлений підвищенням температури гарячого дуття, дозволяє використання багатої залізорудної шихти. Збільшення вмісту заліза в шихті з 54,35% до 58,6% знижує вихід доменного шлаку з 481 до 315 кг/т чавуну і питомої витрати коксу на 54 кг/т чавуну. Незважаючи на збільшення вартості сировини на 9,38 грн./т чав., собівартість металу знижується на 7,57 грн./т за рахунок зменшення енергетичних витрат. Ріст продуктивності доменних печей складає 13%. Спільне використання цих факторів дозволяє знизити витрату коксу до 421 кг/т чав. при збільшенні виплавки чавуну на 17% і зниженні його собівартості на 29,39 грн/т.

Висновки

Основний результат роботи - рішення крупної актуальної науково-технічної проблеми розробки теорії порозності шару доменної шихти і встановлення нових закономірностей руху і розподілу статичного тиску газів по висоті доменної печі для удосконалювання керування шихто- і газорозподілом у доменній печі за допомогою нових завантажувальних пристроїв, способів підбору і завантаження шихти, що забезпечує при мінімальних витратах підвищення ефективності й економічності виробництва чавуну в сучасних умовах.

Уперше розроблена цілісна теорія порозності зернистого шару. Об'єм пустот у шарі часток однієї крупності визначається за формулою Сліхтера з попереднім розрахунком кута укладання куль і врахуванням форми часток. Порозність бінарного шару при низькому вмісті дрібної фракції визначається з урахуванням імовірності проникнення дрібних часток у міжкускові пустоти великої фракції, що збільшується зі зменшенням відношення розмірів дрібних часток і міжкускових каналів. При високому вмісті дрібної фракції в бінарному шарі враховується розпушуючий вплив стінок міжкускових каналів крупної фракції. Порозність трифракційного шару розраховується для трьох можливих його структур: з домінуючою великою, середньою і дрібною фракцією.

При розрахунку порозності шару довільного фракційного складу матеріал представляється у вигляді суміші трьох фракцій. Розрахунок включає попереднє визначення діаметра домінуючої фракції, вмісту дрібної і крупної фракції, порозності домінуючої фракції, яка формує шар.

Загальний перепад статичного тиску газу в бінарному зернистому шарі може бути визначений додаванням втрат напору в кожній із фракцій. При цьому приведена швидкість газу для дрібних часток одночасно є фактичною його швидкістю в міжкускових пустотах крупної фракції. Новий метод розрахунку дозволяє визначати перепад тиску газу в шарі при переході дрібної фракції в пустотах між великими кусками в псевдозріджений стан.

Порозність шару зі стікаючим розплавом зменшується на величину об'єму, зайнятого рідкою фазою. У заплечіках доменної печі стікаючий шлак займає 0,013-0,018 м³/м³, тобто 3,4 -4,7% об'єму пустот коксової насадки. Стікаючий чавун займає незначний об'єм 2,4*10^-4 - 4,8*10^-4 м³/м³ через високу щільність і низьку в'язкість і його вплив на порозність коксової насадки можна не враховувати.

Перепад тиску газу в шарі зі стікаючим розплавом визначається порозністю вільної насадки і порозністю шару з урахуванням об'єму рідини. При заповненні до 10% об'єму пустот шару розплавом збільшення перепаду тиску газу не перевищує 30%. Більше заповнення рідиною пустот шару супроводжується збільшенням перепаду тиску газу в 2 - 2,5 рази. У нижній частині доменної печі найбільш сильно впливає на газопроникність шару коксу зі стікаючим розплавом його механічна міцність. Зниження порозності коксової насадки на 0,05 м³/м³ приводить до збільшення перепаду тиску доменного газу більше ніж на 62%.

У результаті формування нерівномірності розподілу шихти в горизонтальному перерізі робочого простору її опір проходу газів зменшується в 1,257 - 1,50 рази. Більше зниження опору шихти проходу газів досягається при системах завантаження, що знижують рудне навантаження в периферійній зоні.

Через пошарове укладання при завантаженні залізорудних матеріалів і коксу в доменній печі формується міжшарова нерівномірність у розподілі дрібної фракції по висоті. Опір шихти проходу газів зростає зі збільшенням вмісту дрібних часток і міжшарової нерівномірності. Для врахування нерівномірності розподілу дрібної фракції по висоті введена поправка в розрахункове значення коефіцієнта опору, що враховує співвідношення товщини шарів залізорудних матеріалів і коксу в різних радіальних зонах доменної печі.

Розроблено детерміновану тризонну математичну модель розподілу статичного тиску газу по висоті доменної печі. Загальний перепад тиску газу складається з утрат напору в сухій зоні шахти, зоні розм'якшення в розпарі і зоні коксової насадки зі стікаючим розплавом у заплечиках і верхній частині горна. Модель враховує склад і властивості шихти, горизонтальну і міжшарову нерівномірність її розподілу, зміну з висотою складу і температури газу, вплив розплаву, особливості профілю робочого простору, руху газу в нижній частині печі і структури зони розм'якшення.

На основі тризонної математичної моделі розподілу статичного тиску газу по висоті доменної печі розроблені наукові основи контролю газопроникності зони розм'якшення. При формуванні розвиненого осьового потоку газу гідродинамічний опір у зоні розм'якшення зменшується на 30%.

Збільшити газопроникність в'язкопластичної зони при завантаженні в доменну піч багатокомпонентної шихти можна за рахунок формування шихтових сумішей раціонального складу, що забезпечують скорочення температурного інтервалу зниження газопроникності при розм'якшенні. Його початком прийнята температура, при якій вихідна порозність скорочується на 10%, а кінцем - температура, при якій рідка фаза заповнює всі міжкускові пустоти і порозність розм'якшеного матеріалу стає рівною 0.

Серед нових завантажувальних пристроїв різних конструкцій при установці на доменній печі середнього об'єму найкоротший термін окупності капітальних витрат - близько 9 місяців - має засипний апарат з осьовим технологічним отвором у великому конусі, що забезпечує формування безперервного осьового стовпа коксу. Одним з напрямків збільшення його технологічних можливостей є установка в міжконусному просторі рухомих плит, що дозволяють регулювати кількість коксу, що пересипається в центр колошника, і ефективно керувати окружним розподілом шихтових матеріалів і газів.

Досягненню відповідності розподілу шихти і газів у доменній печі сприяє збільшення інтенсивності газового потоку в зоні найбільшої концентрації залізорудних матеріалів. Для формування такого розподілу необхідно, щоб максимальній кількості рудних матеріалів відповідало понижене рудне навантаження, а максимум рудного навантаження перемістився в зону з меншою масою рудної шихти. Рудний матеріал необхідно завантажувати розподіленим на відрізку радіуса колошника гребенем, а кокс скупченим гребенем у середину рудного. Застосування способів завантаження, що забезпечують збільшення інтенсивності газового потоку в рудному гребені, на доменних печах №3 і 4 МК «Азовсталь», обладнаних лотковим БЗП, забезпечило зниження витрати коксу на 14,3 - 16,5 кг/т чавуну.

У сучасних економічних умовах мінімальні витрати на виплавку 1 т чавуну досягаються при витраті природного газу, що відповідає максимально можливій температурі атмосферного дуття. При подальшому збільшенні витрати природного газу й одночасному збагаченні дуття киснем собівартість чавуну зростає, тому що витрати на природний газ, що витрачається, і виробництво кисню перевершують вартість зекономленого коксу.

Ефективною резервною технологією виробництва чавуну під час відсутності природного газу є плавка на високотемпературному дутті зі зниженим вмістом кисню. Дуття з вмістом кисню менше атмосферного може бути ефективно використане при підвищенні його температури до 1250-1300 ⁰С і більше для збереження рівня теплового стану горна при обмеженій витраті природного газу. Мінімальну вартість технічного азоту для зниження вмісту кисню в доменному дутті забезпечує розроблена система подачі азоту від скруберів блоків поділу кисневого цеху до повітрозабірників повітродувних машин за допомогою вентиляторів низького тиску.

Основні публікації по темі дисертації та особистий внесок автора у спільних публікаціях

Томаш А.А. Новый подход при расчёте перепада давления газа в бинарном зернистом слое // Известия вузов. Чёрная металлургия, 1997. - №9. - С. 16 - 18.

Томаш А.А. Расчётный метод контроля перепада давления доменного газа в зоне размягчения // Теория и практика металлургии, 2003. - №3. - С. 35 - 39.

Томаш А.А. Расчёт порозности трёхфракционного зернистого слоя при значительном различии крупности частиц // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 1997. - Вып. 3. - С. 7 - 9.

Томаш А.А. Изменение сопротивления проходу газов в шахте доменной печи при послойной укладке рудных материалов и кокса // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 2000. - Вып. 9. - С. 11 - 14.

Томаш А.А. Расчёт порозности полифракционного зернистого слоя // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 2001. - Вып. 11. - С. 11 - 15.

Томаш А.А. Потери напора газа в коксовой насадке со стекающим расплавом // Вестник Приазовского государственного технического университета, 2002. - Вып. 12. - С. 9 - 11.

Томаш А.А., Тарасов В.П., Ковалевский И.А. Анализ влияния различных факторов на порозность зернистых материалов // Известия вузов. Чёрная металлургия, 1998. - №9. - С. 8 - 12.

Здобувачем розроблені методи розрахунку й отримані рівняння порозності зернистого матеріалу в залежності від співвідношення діаметрів часток, посудини і бінарного шару в залежності від частки дрібної фракції і співвідношення розмірів дрібних і крупних часток.

Томаш А.А., Тарасов В.П., Ковалевский И.А. Определение объёма пустот в слое, состоящем из частиц одной крупности // Известия вузов. Чёрная металлургия, 2002. - №4. - С. 67 - 70.

Здобувачем розроблений метод усунення викривлень зображення внутрішньої будови шару куль, визначені значення кутів укладання куль, отриманий зв'язок між коефіцієнтом внутрішнього тертя і кутом укладання, запропоновані зміни в рівнянні Сліхтера.

Выбор оптимальных условий использования природного газа в доменной плавке при сложившемся соотношении цен на энергоносители / А.А. Томаш, Л.В. Быков, Е.И. Четыркин, В.П. Лозовой, В.Б. Семакова // Металл и литьё Украины, 1999. - №13 - 14. - С. 41 - 43.

Здобувачем розраховані технічні показники доменної плавки з різними параметрами і зміна собівартості чавуну, визначені умови, що забезпечують мінімальну собівартість металу.

Пути приближения технико-экономических показателей работы доменных печей Украины к уровню европейских стран / А.А. Томаш, Л.В. Быков, А.А. Шокул, В.П. Лозовой, М.Я. Васькевич // Металл и литьё Украины, 2002. - №9 - 10. - С. 28 - 31.

Здобувачем проведений порівняльний аналіз показників доменної плавки і зроблені висновки про економічну ефективність підвищення температури дуття і вмісту заліза в шихті в сучасних економічних умовах.

Изменение порозности многокомпонентной доменной шихты при размягчении / А.А. Томаш, В.П. Тарасов, В.Б. Семакова, А.В. Зотов // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 1999. - Вып. 8. - С. 9 - 14.

Здобувачем сплановані експериментальні дослідження, в яких він брав активну участь, проведена математична обробка результатів з одержанням рівнянь залежності температур зниження газопроникності при розм'якшенні від складу шихти.

Томаш А.А., Тарасов В.П., Шапиро-Никитин Д.Е. Методы достижения соответствия радиального распределения шихты и газов в доменной печи, оборудованной конусным загрузочным устройством // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 2003. - Вып. 13. - С. 9 - 13.

Здобувачем сплановані експериментальні дослідження, в яких він брав активну участь, і зроблені висновки про можливість зниження рудних навантажень у зоні рудного гребеня при завантаженні шихти конусним завантажувальним пристроєм.

Особенности работы конусного загрузочного устройства с осевым технологическим отверстием при использовании типовых систем загрузки/ В.П. Тарасов, А.А. Томаш, В.Н. Булава, А.Ф. Айкашев, В.А. Маянов // Обзорная информация ин-та Черметинформация. - М., 1991. - С. 14 - 25.

Здобувачем розроблений метод розрахунку форми і розмірів осьового стовпа коксу і розраховані його форми по осі доменної печі при використанні різних режимів завантаження з подачею частини коксу в центр колошника.

14. Тарасов В.П., Томаш А.А. Метод определения эквивалентных газодинамических характеристик шихты в горизонтальном сечении рабочего пространства при построении одномерной модели движения газа в шахте доменной печи // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 1995. - Вып. 1. - С. 7 - 12.

Здобувачем розроблений розрахунковий спосіб оцінки впливу нерівномірності розподілу шихти в горизонтальному перерізі доменної печі на опір проходу газів.

Тарасов В.П., Томаш А.А., Кривенко С.В. Современные методы исследований и математическое описание строения зернистого слоя // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 2000. - Вып. 10. - С. 9 - 14.

Здобувач виконав порівняльний аналіз сучасних методів розрахунку порозності зернистих матеріалів.

К вопросу рационального распределения материалов и газов по радиусу доменной печи / В.П. Тарасов, А.А. Томаш, В.Б. Семакова, О.Т. Хайретдинова // Вестник Приазовского государственного технического университета. - 2003. - Вып. 13. - С. 14 - 19.

Здобувачем запропоновано використовувати завантажувальний пристрій з рухомими плитами в міжконусному просторі, зроблений порівняльний аналіз показників роботи доменних печей МК «Запоріжсталь», обладнаних різними завантажувальними пристроями.

17. Снижение энергетических затрат на выплавку чугуна в современных условиях Украины / В.П. Тарасов, В.П. Русских, А.А. Томаш, В.Б. Семакова // Металл и литьё Украины, 2000. - №3 - 4. - С. 5 - 7.

Здобувачем виконаний порівняльний аналіз показників доменної плавки з використанням різних добавок до дуття, запропонована схема підведення технічного азоту від скруберів кисневого цеху до повітродувних машин доменних печей.

Лозовой В.П., Белоног В.А., Томаш А.А. Снижение затрат на выплавку чугуна и обеспечение рационального режима шлакообразования при совместном использовании конвертерного и силикомарганцовистого шлака в доменной шихте // Вестник Украинского дома экономических и научно-технических знаний, 1999. - №4. - С. 9 - 12.

Здобувачем розроблений метод визначення температурного інтервалу зниження газопроникності шихти і визначене співвідношення конверторного і силікомарганцевистого шлаків, що забезпечує раціональний інтервал розм'якшення їхньої суміші.

Результаты эксплуатации конусного загрузочного устройства с подачей части кокса в осевую зону колошника / В.А. Сацкий, В.П. Тарасов, В.И. Набока, Н.В. Крутас, А.А. Томаш, П.В. Тарасов // Сталь, 2001. - №11. - С. 9 - 12.

Здобувач брав участь у розробці способів завантаження доменної печі за допомогою завантажувального пристрою з подачею частини коксу в осьову зону колошника і виконував порівняльний аналіз терміну окупності різних завантажувальних пристроїв.

А. с. №1725562. СССР. МКИ⁵ С 21 В 7/08. Загрузочное устройство доменной печи / В.П. Тарасов, Е.А. Царицын, А.Ф. Айкашев, В.М. Минаев, С.В. Ботман, А.А. Томаш, П.В. Тарасов, В.А. Маянов, В.В. Коваленко, Н.Н. Темнохуд, И.Э. Крылов // Изобретения, 1992. - №13. - С. 228.

Здобувачем запропоноване регулювання окружного розподілу газів у доменній печі за рахунок переміщення рухомих плит у міжконусному просторі завантажувального пристрою.

Патент №21765. Украина. МКИ⁶ С 21 В 7/20. Большой конус засыпного аппарата доменной печи / В.П. Тарасов, В.П. Лозовой, А.А. Томаш, В.А. Шолотов, В.А. Калачёв, Е.И. Четыркин, Г.И. Золотарёв, В.А. Коваль // Промислова власність. - 1998. Книга 2. - №2. - С. 3.1.149

Здобувачем запропоновано виконувати отвори для відсівання в конусній обичайці навколо осьового отвору над поверхнею великого конуса.

Патент №46990 А. Украина. МКИ⁷ С 21 В 7/18. Способ загрузки доменной печи / В.А. Белоног, А.А. Томаш, В.П. Лозовой, Л.В. Быков, Е.И. Четыркин, М.Я. Васькевич, А.В. Зотов // Промислова власність. - 2002. - №6. - Книга 1. - С. 4.81.

Здобувач визначив співвідношення конверторного і силікомарганцевистого шлаків, що забезпечує раціональний інтервал розм'якшення їхньої суміші, і запропонував способи змішування шлаків перед завантаженням.

Патент №47820 А. Украина. МКИ⁷ С 21 В 7/20. Способ загрузки доменной печи / А.А. Томаш, В.П. Тарасов, Л.В. Быков, В.А. Безменов, Е.И. Четыркин, М.Я. Васькевич, В.Б. Семакова, Г.А. Кононов // Промислова власність. - 2002. - №7. - Книга 1. - С. 4.70

Здобувачем запропоноване завантаження шихти в доменну піч з розподіленим рудним гребенем і скупченим коксовим гребенем у середину рудного.

Томаш А.А. Углубление теоретических положений расчёта порозности зернистых материалов // Труды V международного конгресса доменщиков «Производство чугуна на рубеже столетий». Днепропетровск - Кривой Рог, 7 - 12 июня 1999 г. - Днепропетровск: Пороги, 1999. - С. 273 - 276.

Новые аспекты снижения содержания кислорода в дутье доменных печей в современных экономических условиях / А.А. Томаш, В.П. Русских, В.П. Тарасов, В.Б. Семакова, И.М. Пефтиев, Е.И. Хрущёв, А.А. Малимон, В.С. Чумаченко // Труды V международного конгресса доменщиков «Производство чугуна на рубеже столетий». Днепропетровск - Кривой Рог, 7 - 12 июня 1999 г. - Днепропетровск: Пороги, 1999. - С. 238 - 242.

Здобувачем розраховані показники доменної плавки при зниженні вмісту кисню в дуття і запропонована схема підведення технічного азоту від скруберів кисневого цеху до повітродувних машин доменних печей.

Томаш А.А., Лозовой В.П., Быков Л.В. Влияние расхода природного газа и параметров дутья на себестоимость чугуна в новых экономических условиях // Труды V международного конгресса доменщиков «Производство чугуна на рубеже столетий». Днепропетровск - Кривой Рог, 7 - 12 июня 1999 г. - Днепропетровск: Пороги, 1999. - С. 337 - 339.

Здобувачем розраховані технічні показники доменної плавки з різними параметрами і зміна собівартості чавуну, визначені умови, що забезпечують мінімальну собівартість металу.

Тарасов В.П., Томаш А.А., Семакова В.Б. Изменение расхода кокса и производительности доменной печи при содержании кислорода в дутье менее 21% // Труды международной научно-технической конференции «Теория и технология аглодоменного производства». - Днепропетровск, 1995. - С. 37 - 39.

Здобувачем розраховані показники доменної плавки на дуття зі зниженим вмістом кисню.

Размещено на Allbest.ru