Основи створення багатолезового оснащення з міжінструментальними зв’язками для обробки поверхонь обертання

Показано, що застосування ВІО із КМІЗ дозволяє збільшити продуктивність багатолезового різання порівняно із однорізцевим від 1,8 до 4,5 рази, причому найбільш ефективним є використання КМІЗ при обробці маложорстких деталей. В той же час продуктивність трилезового точіння порівняно із дволезовим доцільно збільшувати до 17%, чотирилезового порівняно із трилезовим - до 12%.

Розглянуто формування шорсткості поверхонь обертання при багатолезовій самоналагоджувальній обробці. Показано, що максимальне значення зміни шорсткості формується внаслідок взаємних рухів елементів КМІЗ і при цьому повна висота геометричних мікронерівностей може бути оцінена виразом: , де r - радіус заокруглення вершини різця; Дsnmax- максимальна різниця у величинах миттєвих подач сусідніх різців відповідно до їх слідів. Зокрема, для дволезової самоналагоджувальної обробки сумарну висоту геометричних мікронерівностей можна оцінити виразом

,

де Afmax - максимальний пік зміни подачі.

Контрольні вимірювання шорсткості оброблених поверхонь здійснювались після їх дворізцевої обробки з допомогою самоналагоджувальної системи із КМІЗ . Оброблялись вали діаметром 20 мм, довжиною 180 мм із сталей 40Х і 20Х при їх консольному закріпленні.

Оброблена поверхня має вигляд дрібної сітки, що пояснюється тим, що в процесі обробки траєкторії різальних лез перетинаються і при цьому частково зрізаються гребінці, утворені сусіднім різальним лезом на попередньому проході.

Спостерігається пластичне деформування і зміцнення поверхні випереджуючим різцем. Цим пояснюються значні відмінності шорсткості обробленої поверхні з допомогою ВІО із КМІЗ порівняно із поверхнею, отриманою після однорізцевої обробки. На основі експериментальних даних побудовані графіки залежностей зміни величини шорсткості при обробці від подачі (рис. 6).

На основі запропонованої математичної моделі оцінено вплив міжінструментальних зв'язків на утворювану хвилястість та висоту хвиль при багатолезовій обробці із КМІЗ поверхонь із вираженою “спадковістю”.

Показано, що величини хвилястості при багатолезовій обробці незначні і визначаються власне інерційністю процесу різання і динамічними параметрами системи. Максимально можливе значення амплітуди коливань можна обрахувати за формулою:

, (10)

де - фазовий кут запізнення, причому можна прийняти, що , sy - усталене значення подачі на кожному різці; tб - амплітуда хвилястості, викликана попередніми проходами, ky - коефіцієнт пропорційності між радіальною складовою зусилля різання і глибиною різання; - кругова частота обертання заготовки. Порівнюючи цю функцію із формулою для однолезової обробки визначено коефіцієнт динамічного послаблення хвилястості при дволезовій обробці порівняно з однолезовою

.

Показано, що найбільш ефективним є використання оснащення із КМІЗ для багатолезової обробки при жорсткостях технологічної системи С = 1107 3107 Н/м. При цьому вдається зменшити теоретичну величину хвилястості, викликаної “спадковістю” поверхні, порівняно з однолезовою обробкою в (2 30) разів.

У п'ятому розділі досліджено стружкоподрібнення при багатолезовій обробці із КМІЗ.

Розглянуті особливості стружкоутворення при багатолезовій обробці із КМІЗ. Показано, що в результаті функціонування КМІЗ спостерігається ефект кінематичного загострення різального леза різця, що бере участь у коливаннях вирівнювального механізму. Стружка при багатолезовій обробці із КМІЗ виявляється тоншою, ніж при однорізцевій обробці, але змінної товщини. Форма зрізуваного шару на відміну від звичної обробки є змінною не лише в поперечному, але і поздовжньому перерізі, що створює умови для переходу зливної стружки в елементну.

Досліджена кінематика утворення елементів стружки при стружкоподрібненні із застосуванням КМІЗ і доведена можливість застосування КМІЗ для кінематичного подрібнення стружки. Гарантоване утворення елементів стружки забезпечується власне механізмом кінематичного міжінструментального зв'язку за рахунок отримання вимушених взаємопов'язаних зворотно-поступальних чи інших переміщень різальних лез з допомогою налагодження механізму КМІЗ чи створення заданих умов різання. При цьому для обробки внутрішніх поверхонь доцільніше використовувати в якості додаткових вібрацій зворотно-поступальні коливання інструменту, а при обробці зовнішніх поверхонь - зворотно-гойдальні, чи зворотно-поступальні коливання.

Досліджені основні кінематичні параметри багатолезового різання із КМІЗ на основі аналізу розгорток обробленої поверхні з траєкторіями різальних лез. Так, при усталеній багатолезовій токарній обробці траєкторії різців будуть паралельними лініями, зміщеними по вертикалі на величину подачі на різець. Але, зокрема, у випадку дволезової обробки із КМІЗ (рис. 7) умови різання на різальних лезах 1 і 2 можуть виявитись різними.

Початку обробки сліди від різальних лез 1 і 2 перетнуться. Цьому моменту відповідатиме точка А1 (для елемента 1) і точка А2 (для елемента 2). Таким чином, через те, що різальний елемент 2 змушений знімати весь припуск самостійно, він зупиниться (горизонтальний фрагмент штрихової траєкторії), а різальний елемент 1 з подачею s переміститься до початкового відносного положення.

Проведений аналіз кінематики дволезової обробки із КМІЗ при подрібненні стружки поширюється і на n-лезову обробку. При цьому маємо, що співвідношення між подачами різальних елементів на відповідних етапах утворення стружки :

І-ий: KiSi = const, s=

ІІ-ий: 0S1=KsSs ; S1=S; Si=0 (i=2,n),

N-ий етап: 0S1=0S2=…=0Sn-1= KnSn; S1=S2=… =Sn-1=S/(n-1); Sn=0.

Досліджена кінематика утворення елементів стружки при багатолезовому різанні із КМІЗ є основою для розробки конструктивних схем ВІО для подрібнення стружки та його налагодження.

На основі застосування методу морфологічного аналізу здійснено структурний синтез нових схем оснащення для кінематичного подрібнення стружки при обробці поверхонь обертання із використанням КМІЗ. При цьому розглянуті лише схеми подрібнення стружки, які передбачають коливання різальних елементів у напрямку подачі, як такі, що практично не впливають на точність обробки. Всю множину морфологічних ознак вказаних схем розподілено на 5 груп: 1) (tур) різновидності багатолезової обробки, кількість різальних елементів, що беруть участь в обробці та зв'язки між цими різальними елементами; 2) (kin) сукупність рухів, що їх здійснюють елементи верстатно-інструментального оснащення при подрібненні стружки; 3) (sys) налагодження технологічної системи на подрібнення; 4) (cut) геометрія самих різальних лез (кути в плані, передні кути, кути нахилу лез), загострення цих лез; 5) (mech) конструктивні особливості механізмів КМІЗ. Тоді загальна логічна функція схем дискретного різання: = typ kin sys cut mech.

Об'єднання цих диференційованих ознак дозволяє розробити основну морфологічну матрицю, комбінації елементів якої утворюють множину схем подрібнення стружки при багатолезовій обробці із застосуванням КМІЗ. Застосовуючи раціональну стратегію вибору варіантів оснащення для токарних і розточувальних робіт, свердління та інших методів обробки, з врахуванням додаткових обмежень морфологічну множину вдалося звузити. Наприклад, для токарної дволезової обробки із КМІЗ з важільним вирівнюванням зусиль різання запропоновано такі альтернативи, які, зокрема, охоплюють обробку однаковими лезами, виставленими на зняття різних припусків t1 і t2; обробку лезами із різними головними кутами в плані 1 і 2 ; виконання КМІЗ у вигляді різноплечого важеля із плечами R1 і R2; комбінування цих та інших методів. При цьому час циклу подрібнення стружки становить

,

де Т - період обертання деталі. Таким чином, при багатолезовій обробці можна керувати часом циклу стружкоутворення і відповідно довжиною подрібнюваної стружки.

Випробування зразків ВІО із КМІЗ підтвердили гарантоване, стабільне і надійне подрібнення стружки з допомогою оснащення в процесі різання. Доведена можливість керувати процесом подрібнення зливної стружки із в'язких сталей при багатолезовій обробці в широкому діапазоні параметрів. Осцилограми демонструють періодичні різкі скачки амплітуди відносних осьових зміщень різальних елементів, які викликані відривами елементів стружки, тобто її подрібненням. При цьому розходження у визначенні часу стружкоподрібнення і довжини стружки за експериментом і згідно теоретичних досліджень не перевищують 10%, а розходження щодо визначення співвідношень амплітуд коливань різцетримачів складають 15...30%.

Ситовий аналіз стружки при самоналагоджувальному свердлінні показав, що майже 80% вмісту фракцій стружки відповідали очікуваному діапазону 4-6 мм, який був попередньо розрахований. Створена математична модель динамічного аналізу системи багатолезової обробки при подрібненні стружки. Встановлено, що дискретність процесу викликає певні динамічні збурення, які впливають на динамічну поведінку системи ВІО. Радіальні деформації ТОС на етапі стружкоподрібнення до відділення елементу стружки є незначними, перехідний процес нетривалий і швидко затухає, в той час як після відділення елементу стружки при певних умовах є можливим виникнення коливань значних амплітуд (рис. 8).

Показано, що при цьому рівняння радіальних вібрацій системи має вигляд:

(11)

де kСvk - сталі інтегрування, v0 - усталена швидкість подачі різального елемента, .

Розв'язання рівняння (11) дає змогу отримати аналітичні вирази для амплітуд і фаз результуючих радіальних коливань системи при n-лезовій обробці із КМІЗ у функції часу:

(12)

.,

де , і сталі інтегрування, а

, (13)

де Ан2 і Ан3 - постійні, а

,

де h - коефіцієнт демпфування переміщень першого різального елементу.

Визначені умови безрезонансної роботи ВІО при подрібненні елементів стружки, що передбачають вимогу підвищення жорсткості елементів КМІЗ і необхідності забезпечення нерівності h/m та різномасовості верстатно-інструментальної системи і різальних елементів: Н/Mh/m. При таких параметрах амплітуди полігармонічних коливань є незначними і практично не впливають на точність обробки.

У шостому розділі розглянуті експлуатаційні особливості багатолезового оснащення з міжінструментальними зв'язками.

Досліджено характер дій сил тертя в напрямних ВІО. Встановлено, що точність спрацьовування механізму КМІЗ в значній мірі визначається силами тертя спокою в напрямних елементів оснащення. При цьому коефіцієнт точності такого спрацьовування для пар тертя ковзання (загартована сталь по загартованій сталі) при відсутності змащування складає 1,6...1,8, а при наявності змащування - 1,2...1,5. Запропоновані конкретні конструктивні рішення, які забезпечують наближення значення до 1.

На основі розробленої математичної моделі динамічної поведінки елементів механізмів КМІЗ при дискретних переміщеннях з врахуванням відмінності сил тертя спокою і руху розраховані критичні швидкості обертання заготовки, закріпленої з певною похибкою ексцентриситету, при яких можна уникнути стрибкоподібних явищ при роботі системи ВІО

, (14)

де ш - відносне розсіювання енергії при коливаннях. Вираз в чисельнику (14) представляє собою зміну сили тертя при переході від спокою до руху:

,

де Дг - різниця коефіцієнтів тертя при спокої і русі; Pzo- постійна складова тангенціальної сили різання. Вираз в знаменнику (14) - зусилля, яке викликає спрацювання системи із КМІЗ і коливання повзуна (з врахуванням сили тертя руху):

,

де - коефіцієнт тертя руху в напрямних;

;

kp - коефіцієнт різання, е - ексцентриситет.

Раціональним способом уникнення стрибків і підвищення чутливості переміщень є виконання напрямних кочення: при цьому різниця початкової сили тертя і сили тертя при русі значно зменшується. Для напрямних ковзання доцільно правильно підбирати матеріали поверхонь, що контактують в процесі тертя, а також забезпечувати їх раціональне змащування. Показано, що для підвищення вібростійкості в системі ВІО доцільно використовувати комбіновані напрямні кочення-ковзання, в яких грані ковзання є накладними напрямними, наприклад, з полімерних матеріалів. При тонкому розточуванні, яке характеризується малими значеннями зусиль різання, раціонально застосовувати пружинні напрямні у вигляді, наприклад, плоских пружин, конструкція яких забезпечує їх високу податливість лише в осьовому напрямку при достатньо великій жорсткості в радіальному і тангенціальному напрямках.

З точки зору енергетичного підходу досліджені особливості функціонування інструментального забезпечення з врахуванням перехідних процесів. Виведена залежність зменшення коефіцієнту динамічності багатолезового врізання порівняно із однорізцевим врізанням

,

де шn - коефіцієнт розсіювання коливань при n-лезовій обробці. Показано, що в той час як при однорізцевому врізанні коефіцієнт динамічності може досягати значення 2, що викликає короткочасні перевантаження, то при одночасному багатолезовому врізанні в заготовку при однаковій продуктивності сумарні динамічні навантаження вдвічі менші. З точки зору безударності при врізанні рекомендується застосовувати дво- і трилезове різання різальними елементами із середніми значеннями головних кутів в плані. В той же час для зменшення динамічних навантажень в перехідних процесах доцільно використовувати раціонально підібрані пружнодеформовані елементи; знижувати подачу при n-лезовому врізанні в n раз; стопорити систему КМІЗ при врізанні таким чином, щоб врізання здійснювалось почергово різними різальними елементами; регулювати подачу при врізанні та виході спеціальною стабілізуючою системою.

У сьомому розділі запропоновано методологію розробки ВІО із КМІЗ для обробки поверхонь обертання.

В основу розробки ВІО для багатолезової обробки покладено алгоритм структурно-параметричного паралельно-направленого синтезу і аналізу оснащення, узагальнена схема якого представлена на рис.9. Об'єднання процедур структурно-параметричного синтезу і аналізу в процесі паралельно-послідовного проектування єдиною архітектурою дозволяє забезпечити більшу ефективність проектування на основі аналізу вхідних даних і характеристик та вирішення відповідних задач і досягнення прогнозованої мети - створення взірця оснащення раціонального з конструкторської і технологічної точки зору. Розроблений алгоритм проектування багатолезового оснащення із КМІЗ дозволяє інтерпретувати чотири основні модулі синтезу і аналізу: 1) багатоваріантний вибір технологічної схеми, методу різання та компоновочного рішення оснащення і їх раціоналізація на основі оцінки технолого-економічних показників; 2) розробка механізмів адаптивних зв'язків, конструктивних елементів та інструментів оснащення і перевірка їх функціонування; 3) моделювання і оптимізація конструктивних схем оснащення, визначення раціональних параметрів технологічних режимів, складових адаптивних зв'язків, форм і розмірів всіх елементів; 4) розрахунок і оцінка основних техніко-економічних показників на основі експериментально-теоретичного аналізу синтезованого взірця оснащення. Структурний схемотехнічний, компоновочний та топологічний синтез оснащення передбачає розробку комплексних критеріїв якості, які б дозволяли реалізовувати вибір проектного рішення в процесі розробки.

Проведено порівняльний аналіз техніко-економічних показників багатолезового оснащення із КМІЗ, розрахунок яких служить методичною основою оптимізації системи оснащення при його проектуванні. Запропоновані аналітичні оцінки ефективності використання багатолезового самоналагоджувального оснащення із КМІЗ порівняно із оснащенням для однолезової обробки жорстким інструментом, як традиційної і найчастіше застосовуваної в практиці. Найважливішою вимогою до оснащення є забезпечення раціонального балансу між параметрами точності обробки і жорсткості та продуктивності оснащення. Встановлені порівняльні співвідношення (рис. 10) зменшення Yp макропохибок форми радіальному напрямку, підвищення Yд динамічної точності самоналагоджувального оснащення (R - співвідношення частот коливань товщини зрізу і власне вирівнювального механізму), зміни Yп продуктивності різання при багатолезовій обробці, зменшення Yш шорсткості утвореної поверхні тіл обертання (Z - співвідношення усталеної подачі різального елемента і найбільшого піку зміни подачі від усередненого значення). В роботі розроблено прикладне програмне забезпечення автоматизованих розрахунків і конструювання оснащення.

Намічені основні перспективи подальшого розвитку систем ВІО із КМІЗ. Зокрема, з метою розширення застосування обробки деталей типу тіл обертання оснащенням із самоналагоджувальними зв'язками на абразивне різання розроблені нові принципові кінематичні та технологічні схеми для круглого, суміщеного, плоского і фасонного врізного шліфування. Перспективним напрямком подальшого розвитку ВІО із КМІЗ є можливість його використання не тільки для обробки металів, але і для обробки інших твердих матеріалів, зокрема в деревообробній промисловості, а також в гірничій галузі. Можливі також технологічні схеми використання КМІЗ для багатолезового різання при обробці плоских поверхонь, коли виникають питання суттєвого збільшення продуктивності різання і забезпечення уникнення вібраційних процесів.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

1. Розроблені наукові основи вирішення проблеми підвищення ефективності обробки зовнішніх та внутрішніх поверхонь обертання на підставі встановлення закономірностей впливу міжінструментальних зв'язків на процес багатолезової обробки та їх використання для створення багатолезового оснащення адаптивного типу.

2. Розроблено теоретичні основи створення багатолезового оснащення, яке самоналагоджується в процесі обробки за рахунок звільнення системи оснащення від надлишкових в'язей і введення в його структуру міжлезових кінематичних зв'язків адаптивного типу. Це дозволило сформувати принципово нові кінематичні і технологічні схеми обробки зовнішніх і внутрішніх поверхонь обертання і на основі встановлення особливостей кінематики розглянутої самоналагоджувальної системи синтезувати:

- нові структурні формули і компоновочні схеми конструкцій оснащення;

- нові компонувальні схеми оснащення для кінематичного подрібнення стружки.

3. На основі теоретичних досліджень розроблених математичних моделей динамічної поведінки пружної системи ВІО в умовах багатолезової обробки з використанням КМІЗ встановлено, що:

- при обробці маложорстких циліндричних деталей або отворів маложорстким інструментом за рахунок зміни форми АФЧХ процесу різання із КМІЗ порівняно з однолезовою обробкою підвищується динамічна стійкість системи оснащення в межах 1,75...1, 85 рази;

- динамічні похибки при обробці із змінною товщиною зрізу, зумовленою відхиленнями форми заготовки та похибками її закріплення зменшуються при дво- і чотирилезовій обробці із КМІЗ порівняно із однолезовою в 1,25…12 разів, а при трилезовій - в 1,6...13 разів.

4. Встановлено межі раціонального використання багатолезового ВІО із КМІЗ для безвібраційної високопродуктивної обробки, а саме:

- діапазон режимів різання призначається в границях s/V=0,3...0,5[ммс/(моб)], причому продуктивність різання порівняно із однорізцевою обробкою збільшується від 1,8 до 4,5 рази; продуктивність трилезового точіння порівняно з дволезовим збільшується до 17%, а чотирилезового порівняно із трилезовим до 12%;

- швидкості обертання заготовок обмежуються виникненням стрибкоподібних явищ при роботі системи і залежно від коефіцієнта зміни сили тертя (=0,05...0,2) знаходяться в діапазоні 50...200 c -1;

- при обробці маложорстких деталей із співвідношенням між довжиною і діаметром, більшим 5...10, раціонально здійснювати різання за методом поділу подачі; при обробці відносно жорстких заготовок - за методом поділу глибини; при обробці деталей малої жорсткості і нерівномірному розподілі жорсткостей між передньою і задньою бабками верстата - за методом поділу об'єму зрізуваного матеріалу.

5. Розроблена механічна система оснащення дає можливість забезпечувати положення різальних елементів в одному перерізі зрізу та надійне вирівнювання зусиль різання, результатом чого є зменшення макропохибок обробки в 2…4 рази, хвилястості оброблюваної поверхні 1,6…3,8 разів, шорсткості 1,1...1,2 рази.

6. На основі дослідження кінематики утворення елементів стружки при застосуванні КМІЗ підтверджена можливість використання міжінструментального зв'язку для кінематичного подрібнення стружки за рахунок отримання вимушених взаємопов'язаних зворотно-поступальних переміщень різальних лез з допомогою налагодження механізму КМІЗ чи створення заданих умов різання. При цьому встановлено, що дискретність процесу викликає динамічні збурення, які впливають на динамічну поведінку системи ВІО в цілому. Радіальні деформації ТОС на етапі стружкоподрібнення, який передує відділенню елементу стружки, є незначними, а перехідний процес - нетривалий і швидко затухає. Забезпечення умов безвібраційного перехідного процесу після відділення елементу стружки визначається параметрами пружної системи оснащення і режимів обробки.

7. Для забезпечення безударності при врізанні різальних елементів в тіло заготовки ефективно застосовувати дво- і трилезову обробку елементами із середніми значеннями головних кутів в плані. Зменшення динамічних навантажень в перехідних процесах досягається: раціональним підбором пружно-деформованих елементів; зниженням подачі при n-лезовому врізанні в n раз; стопорінням системи КМІЗ при врізанні таким чином, щоб врізання здійснювалось почергово різними різальними елементами; регулюванням подачі при врізанні і виході.

8. Методологію розробки багатолезового верстатно-інструментального оснащення із КМІЗ реалізовано в алгоритмі структурно-параметричного паралельно-направленого синтезу і аналізу та прикладному програмному забезпеченні автоматизованих розрахунків і конструювання оснащення. Викладені в дисертаційній роботі положення, підходи, методики, результати теоретичних та експериментальних досліджень використані у навчальному процесі Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя при підготовці фахівців за спеціальностями 7.090202 "Технологія машинобудування", 7.090203 "Металорізальні верстати та системи" і впроваджені у виробництво на ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”, Львівському заводі фрезерних верстатів, ВАТ “Коломиясільмаш”, що дозволило підвищити продуктивність обробки поверхонь валів, осей та гільз в 2,1…2,4 рази, зменшити макропохибки у поперечному січенні у 2,3…2,7 рази, покращити шорсткість поверхні на 25…30%.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ

1. Нагорняк С.Г., Луцив И.В. Повышение производительности токарной обработки деталей малой жесткости. - Технология и организация производства, 1987, №2, с.30-32. (здобувачем розроблені компоновочні схеми оснащення і методика оцінки впливу кінематичних міжінструментальних зв'язків на точність обробки).

2. Нагорняк С.Г., Луцив И.В. Обработка отверстий большого диаметра инструментами с адаптивной кинематической связью. - Технология и организация производства, 1987, №4, с.27-29. (здобувачем розроблені компоновочні схеми інструментів з адаптивними кінематичними зв'язками).

3. Луцив И.В., Нагорняк С.Г. Об определении статической и динамической характеристики процесса резания. - Резание и инструмент. - Киев: Техніка, 1989, вып. 41, с.64-67. (здобувачем розроблена методика визначення статичної і динамічної характеристики процесу різання).

4. Луцив И.В., Нагорняк С.Г. Влияние осевой жесткости инструментальной оснастки на виброустойчивость процесса точения. - Изв. вузов. Машиностроение, 1990, №3, с.146-148. (здобувачем розроблена математична модель динаміки токарного верстату в процесі різання з врахуванням впливу осьової жорсткості оснащення на вібростійкість).

5. Нагорняк С.Г., Луцив И.В. Эффективные способы дробления сливной стружки. - Технология и организация производства, 1990, №4, с.30-32. (здобувачем розроблено комплекс способів кінематичного подрібнення стружки).

6. Нагорняк С.Г., Луцив И.В. Головка для двухрезцовой обработки деталей приборов. - Приборостроение, К.: Техніка, 1990, вып.42, с.70-73. (здобувачем розроблена модель оцінки точності спрацьовування дволезової головки ).

7. Луців І. Структурний синтез багатолезового оснащення з кінематичними міжінструментальними зв'язками. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 1997, т.2, №1, с.78-84.

8. Луців І.В. Алгоритм проектування верстатно-інструментального оснащення для багатолезової адаптивної обробки. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 1997, т.2, №2, с.139-142.

9. Луців І. Кінематичні особливості багатолезової адаптивної обробки. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 1998, т.3, №4, с.107-111.

10. Луців І. Аналіз частотними методами динамічної стійкості багатолезової самоналагоджувальної обробки. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 1999, т.4, №1, с.97-103.

11. Луців І., Брощак І. Розрахунок областей вібростійкості для багатолезового самоналагоджувального різання. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 1999, т.4, №2, с.51-57. (здобувачем розроблена математична модель і методика розрахунку областей вібростійкості для багатолезового самоналагоджувального різання).

12. Луців І. Формування шорсткості і хвилястості поверхні при багатолезовій адаптивній обробці. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 1999, т.4, №3, с.135-138.

13. Луців І. Динамічні особливості функціювання напрямних багатолезового адаптивного оснащення. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 1999, т.4, №4, с.89-95.

14. Луців І.В. Продуктивність різання при багатолезовій обробці з самоналагодженням. - Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту, 1999, №9, с.116-120.

15. Луців І., Вовк Ю. Збірні комбіновані саморегульовані інструменти для зенкерування отворів. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 2000, т.5, №3, с.33-38. (здобувачем запропоновані конструктивні схеми комбінованих самоналагоджувальних інструментів для зенкерування отворів).

16. Луців І. Амплітудно-частотні характеристики самоналагоджувального верстатно-інструментального оснащення при багатолезовій обробці. - Збірник наукових праць Кіровоградського державного технічного університету, 2000, вип. 6, с.33-38.

17. Луців І.В., Брощак І.І. Проектування свердл адаптивного типу для оброблення глибоких отворів з допомогою ПЕОМ. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 2001, т.6, №1, с.45-51. (здобувачем розроблена методика і алгоритми проектування свердл адаптивного типу).

18. Луців І.В., Брощак І.І. Пакет прикладних програм для САD-конструювання свердл адаптивного типу. - Вісник Тернопільського державного технічного університету, 2001, т.6, №2, с.56-62. (здобувачем розроблено методику CAD-конструювання свердл адаптивного типу).

19. Брощак І., Луців І. Аналіз технологічних та геометричних параметрів свердл адаптивного типу для оброблення глибоких отворів. - Машинознавство, 2001, №3, с.29-32. (здобувачем розроблено методику експериментальних досліджень і запропоновано регресійні моделі).

20. Луців І.В. Багатолезове адаптивне оснащення: техніко-економічні показники. - Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту, 2001, №16, с.52-59.

21. Луців І., Вовк Ю. Зенкерування отворів збірними самовста-новлювальними інструментами. - Машинознавство, 2003, №4, с.49-51. (здобувачем розроблена методика оцінки роботи збірних самовстановлювальних інструментів).

22. Луців І., Семків Ю. Модель процесу вібраційно-відцентрової обробки деталей типу тіл обертання. Вісник Тернопільського державного технічного університету, 2004, т.9, №4, с.63-68. (здобувачем розроблена математична модель процесу обробки тіл обертання).

23. А.с. 1349875 СССР, МКИ В23в 1/00. Токарный станок/ С.Г. Нагорняк, И.В. Луцив (СССР). - №4011986/31-08. Заявлено 27.11.85; Опубл. 7.11.87, Бюл. №41. - 2с.

24. А.с. 1683878 СССР, МКИ В23в 29/24. Двухрезцовая головка для точения/ П.Д. Кривый, И.В. Луцив, С.Г. Нагорняк, Н.И. Кузьмин, О.В. Федина, М.С. Грод (СССР). - №4470970/08. Заявлено 08.08.88; Опубл. 15.10.91, Бюл. №38. - 8с.

25. А.с. 1729701 СССР, МКИ В23в 25/02. Токарный станок/ С.Г. Нагорняк, И.В. Луцив (СССР). - №4133225/63. Заявлено 14.10.86; Опубл. 30.04.92, Бюл. №16. - 4с.

26. Деклараційний патент на винахід 30761А Україна, МКВ 6 В23в 29/24. Багаторізцева головка для точіння/ Кривий П.Д., Нагорняк С.Г., Луців І.В., Юхименко Г.О. (Україна). - №98052536. Заявлено 15.05.98; Опубл. 15.12.2000, Бюл. №7-II.

27. Деклараційний патент на винахід 51937А Україна, МКВ 7 В23в 51/06. Інструмент для свердління глибоких отворів/ Луців І.В., Брощак І.І. (Україна). - №2001107135. Заявлено 22.10.2001; Опубл. 16.12.2002, Бюл. №12.

28. Деклараційний патент на винахід 71711А Україна, МКВ 7 В23в 51/10. Інструмент для зенкерування отворів/ Луців І.В., Вовк Ю.Я. (Україна). №20031213349. Заявлено 31.12.2003; Опубл. 15.12.2004, Бюл. №11.

29. Нагорняк С.Г., Луцив И.В. Предохранительные механизмы металлообрабатывающего оборудования. - К.: Техніка, 1992, - 72с. (здобувачем написано розділи “Общие сведения о предохранении металлообрабатывающего оборудования от перегрузок”, “Предохранительные механизмы для токарных станков”, “Синтез способов и механизмов кинематического дробления сливной стружки”, “Двухрезцовые саморегулируемые механизмы кинематического дробления стружки”.

30. Луцив И.В., Нагорняк С.Г. Разработка устройств автоматического дробления стружки при двухрезцовом точении в условиях ГПС. - Тез. докл. обл. научн.-техн. конф. “Автоматическое манипулирование объектами и технологическая оснастка в станках с ЧПУ и ГПС”. - Тернополь, 1988.- с.17-18. (здобувачем запропонована багатоваріантна структура пристроїв автоматичного подрібненння стружки).

31. Нагорняк С.Г., Луцив И.В., Шемчук И.В. Повышение надежности технологического оборудования в условиях гибких производственных систем. - Тез. докл. конф. “Комплексная механизация и автоматизация производства на основе внедрения станков с ЧПУ, промышленных роботов, гибких производственных систем и роторно-конвейерных линий”. - Луцк, 1988, с.41-42. (здобувачем представлено вплив багатолезового самоналагоджувального оснащення на надійність обробки).

32. Нагорняк С.Г., Луцив И.В. Многовариантность конструирования технологическо-инструментальной оснастки на основе регулирования формообразующими движениями. - Тез. докл. конф. “Повышение качества и надежности машиностроительной продукции”, Луцк, 1989, с.44. (здобувачем розроблена графічна схема конструювання оснащення).

33. Нагорняк С.Г., Луцив И.В. Инструментальная оснастка с адаптивными кинематическими связями. - Тез. докл. конф. “Типовые механизмы и технологическая оснастка станков-автоматов, станков с ЧПУ и ГПС (СТАНКИ-91)” в Чернигове, Киев, 1991, с.63-64. (здобувачем розроблена структура схем інструментального оснащення з адаптивними кінематичними зв'язками).

34. Луцив И.В. Особенности настройки двухрезцовой токарной оснастки с адаптивной межинструментальной связью. - Тез. докл. конф. “Типовые механизмы и технологическая оснастка станков-автоматов с ЧПУ и ГПС (СТАНКИ-92)” - Киев, 1992.- с.39.

35. Луців І.В. Вплив дворізцевої оснастки на точність і якість обробки.- Тези доп. конф. “Прогресивні технології і обладнання в машино- і приладобудуванні”. - Тернопіль, 1992. - с.143.

36. Луців І.В., Савчук М.А. Автоматизоване проектування спеціального інструменту нестандартного профілю. - Тези доп. конф. “Прогресивні технології і обладнання в машино- і приладобудуванні”. - Тернопіль, 1992. - с.20. (здобувачем розроблені методика і алгортими проектування інструменту).

37. Луцив И.В. Автоматическое дробление стружки при двухрезцовой адаптивной обработке. - Тез. докл. Междунар. науч.-техн. конф. “Автоматизация и диагностика в механообработке”. - Луцк, 1993.- с.27.

38. Луців І.В. Інструментально-верстатне оснащення багатолезової адаптивної обробки. - Тези доп. 2-ї наук.-техн. конф. “Прогресивні матеріали,технології і обладнання в машино- і приладобудуванні”. - Тернопіль, 1993. - с.40.

39. Нагорняк С., Луців І. Синтез адаптивного технологічного оснащення для високопродуктивної лезової обробки. - Тези доп. 1-го Міжнарод. Симпозіуму українських інженерів-механіків у Львові 18-20 травня 1993 р. - Львів, 1993. - С.340-341. (здобувачем запропоноване багатолезове оснащення адаптивного типу для високопродуктивної обробки).

40. Нагорняк С., Луців І. Прогресивні технології та оснащення для дискретного лезового оброблювання. - Тези доп. 2-го Міжнарод. Симпозіуму українських інженерів-механіків у Львові 4-6 травня 1995 р. - Львів, 1995. - С.112. (здобувачем запропоновані механізми для дискретного лезового оброблювання при токарній обробці).

41. Нагорняк С., Луців І. Багатоваріантна структура систем автоматичного подрібнення стружки. - Тези доп. 3-го Міжнарод. Симпозіуму українських інженерів-механіків у Львові 21-23 травня 1997 р. - Львів, 1997. - С.122-123. (здобувачем запропоновані механізми подрібнення мтружки і модель розрахунку циклів різання елементів стружки).

42. Луців І., Брощак І. Автоматизоване проектування збірних свердл для самоадаптивної обробки глибоких отворів. - Тези доп. 4-ї наук.-техн. конф. “Прогресивні матеріали, технології і обладнання в машино- і приладобудуванні”. - Тернопіль, 2000. - с.35. (здобувачем розроблені методика і алгоритми проектування свердл для адаптивної обробки глибоких отворів).

43. Луців І., Вовк Ю. Збірні комбіновані саморегульовані інструменти для зенкерування отворів. - Тези доп. 4-ї наук.-техн. конф. “Прогресивні матеріали, технології і обладнання в машино- і приладобудуванні”. - Тернопіль, 2000. - с.34. (здобувачем запропоновані конструктивні схеми комбінованих саморегульованих інструментів для зенкерування отворів).

44. Луців І., Брощак І. Адаптивне оброблення глибоких отворів збірними свердлами. - Тези доп. 5-го Міжнарод. Симпозіуму українських інженерів-механіків у Львові 16-18 травня 2001 р. - Львів, 2001. - С.92-93. (здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень і проведено аналіз їх результатів).

45. Луців І., Вовк Ю. Адаптивне зенкерування інструментами з міжлезовими зв'язками. - Тези доп. 5-ї наук.-техн. конф. “Прогресивні матеріали,технології і обладнання в машино- і приладобудуванні”. - Тернопіль, 2001. - с.32. (здобувачем розроблені методика експериментальних досліджень адаптивного зенкерування інструментами з міжлезовими зв'язками).

46. Луців І.В., Вовк Ю.Я. Порівняльна характеристика процесу самовстановлювання чотирилезового інструменту для зенкерування отворів та існуючих самовстановлюваних інструментів. - Матеріали 3-ї Всеукраїнської конференції “Современные металлорежущие системы машиностроения”. - Донецьк, 2002. - С.78-82. (здобувачем запропонована методика порівняння процесу самовстановлення чотирилезового інструменту та існуючих інструментів).

47. Луців І., Вовк Ю. Зенкерування отворів збірними самовстановлювальними інструментами. Тези доп. 6-го Міжнарод. Симпозіуму українських інженерів-механіків у Львові 21-23 травня 2003 р. - Львів, 2003. - С.102. (здобувачем розроблена методика проектування збірних самовстановлювальних інструментів для обробки отворів).

Размещено на Allbest.ru