Енерго- та ресурсозбереження в промислових агрегатах скляного виробництва на основі удосконалення теплоенергетичного обладнання

Етапи розробки енерго- та ресурсозберігаючих заходів на базі удосконалення теплоенергетичного обладнання високотемпературних агрегатів в промисловому виробництві скла. Особливості термодинамічного аналізу процесів у теплотехнологічних агрегатах.

Рубрика Производство и технологии
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2014
Размер файла 112,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Реалізацію умов оптимізації режиму охолодження при Sп можливо забезпечити шляхом керування коефіцієнтом теплообміну в системі охолодження . Питому потужність на одиницю площі охолоджуваної поверхні N2=N2(б) визначали в залежності від виду, конструкції та режиму роботи системи охолодження. Для рішення задачі оптимального керування роботою системи охолодження розроблено програмне забезпечення, що реалізує метод координатного спуска в сполученні з методом золотого перетину для визначення експлуатаційних характеристик системи.

Виконані чисельні розрахунки по оптимізації режимів роботи дискретно-струминної і струминно-канальної систем охолодження скловарної печі ванного типу. Система охолодження складається з ряду сопел прямокутного перетину, установлених із зовнішньої сторони вогнетривкої кладки стін варильного басейну. Ширина зони охолодження ? 300 мм. Розрахунки виконані при коефіцієнтах теплообміну 11,6 ? бі ? 250 Вт/(м2K). Питому масову витрату повітря Gi=f(бi) розраховували по рекомендаціям Б.П. Дибана та А.І. Мазура. Застосування функцій максимізації питомого чистого прибутку дозволило одержати оптимальне рішення на 5-6% краще, ніж при використанні інших цільових функцій. Оптимальна тривалість робочої компанія печі склала Тп=48,0 місяців при питомих додаткових витратах Sп=153 грн/год, тоді як для інших цільових функцій ці параметри знаходяться на рівні Тп=42,0 місяці при Sп=169-171 грн/год.

На рис. 15 представлено характер знайденої оптимальної зміни витрати Gi і швидкості повітря при тривалості експлуатації TПорт=48 міс. Отримані результати свідчать про те, що відсутність охолодження басейну печі або застосування понадінтенсивного режиму охолодження протягом всієї робочої кампанії економічно не доцільно.

Виконано оптимізаційні розрахунки для варіантів роботи системи охолодження з шириною сопла від 5 до 18 мм. Визначено, що максимальна витрата повітря Gmax склала від 0,4 до 0,91 м3/(с·м), при цьому значення TПорт зменшувалось від 48,0 до 29,0 місяців. Отримані дані по рівню інтенсивності охолодження підтверджують обґрунтованість вибору сопла ширини b=5мм. Встановлено, що при значній ширині сопла b=18мм застосування понадінтенсивних режимів з витратою G=1,5-2,0 м3/(с м) також економічно не виправдане.

Досліджено також струйно-канальну систему повітряного охолодження, де замість сопел використовується перфорована стінка короба. Для струминно-канальної системи охолодження знайдено оптимальне значення параметрів, що забезпечує мінімальну потужність на подачу теплоносія. Встановлено співвідношення між відносною площею соплових отворів та їх відстанню до охолоджуваної поверхні h. Як цільову функцію використовували вираження для питомого чистого прибутку. Оптимізаційні розрахунки проведені при 11,6 ? бі ? 400 Вт/(м2K).

Отримано залежність оптимальної зміни коефіцієнта тепловіддачі і величини теплового потоку за робочу кампанію печі, знайдено оптимальний закон зміни витрати і швидкості повітря, що дозволяє реалізувати ці режими на скловарній печі.

Проведено порівняння двох способів повітряного охолодження. Для розглянутого варіанта розкладки вогнетривів відзначимо більшу ефективність системи струминно-канального охолодження в порівнянні із системою дискретно-струминного охолодження (рис. 16).

Встановлено характер максимальної оптимальної витрати повітря за кампанію печі. Виходячи з результатів оптимізаційних розрахунків рекомендовано раціональну розкладку вогнетривів при оптимальній товщині стін кладки варильного басейну.

Для утилізації теплоти пари СВО запропоновано ширококанальний пластинчатий випарник з плоскими і гофрованими каналами, для якого виконано теоретичні і експериментальні дослідження процесів кипіння в умовах спрямованого руху потоку рідини в вертикальному каналі. Ці апарати мають високу ефективність, меншу металоємність, ніж традиційні апарати трубчастого типу і можуть бути використані в СВО для утилізації теплового потенціалу пари при умові визначення коефіцієнтів теплообміну і теплопередачі.

Процес випаровування рідини має циклічний характер, включає в себе утворення і зростання парового пузиря, відрив його від центра утворення пари і повторення процесу. Це сприяє пульсуючому руху суміші рідини і пари в каналі, який відіграє значну роль в інтенсивності процесу теплопереносу. Неврівноважений стан системи пара-рідина підтримує мінімальний перегрів рідини , що забезпечує умови для зародження і виживання парового пузиря, визначається з рівняння теплового балансу для границі розподілу фаз (пара-рідина):

, звідкіля

де r - теплота пароутворення; с - теплоємність, індекси “'?” - рідка фаза, “?”- парова фаза.

Із рівняння Клапейрона-Клаузіуса для помірних значень перегріву маємо:

де - термодинамічний параметр, який має стале значення для заданої рідини і тиску.

Система диференційних рівнянь, що описує процеси кипіння рідини в щілинних каналах, містить рівняння енергії для двофазного потоку, рівняння руху потоку зі змінним змістом фаз, рівняння нерозривності потоку, рівняння теплообміну в пристінному шарі рідини, умови неврівноваженого процесу фазового перетворення, імовірність утворення парових пузирів у центрах пароутворення і їхнього відриву, умови механічної взаємодії на границі розподілу фаз, масштаб пузирів, що відірвалися, не має точного аналітичного рішення. Тому для рішення сформульованої задачі, яка полягала в знаходженні залежності для розрахунку коефіцієнтів теплообміну при кипінні рідини у вертикальному щілинному каналі з шириною 8-10 мм, використано метод аналізу розмірностей, який використовують для рішення задач теплообміну. Залежність для визначення коефіцієнта теплообміну при випаровуванні рідини в каналі можна представити у вигляді:

Рівняння містить фізичні величини, що характеризують процес кипіння рідини в каналі. Цю залежність можна звести до безрозмірної форми, одержавши ряд критеріїв. З використанням методу аналізу розмірностей було отримане критеріальне рівняння для визначення числа Нусельта Nu=бdeу вигляді:

де ? число Рейнольдса; - число Вебера; ? імовірність утворення парової фази, - термодинамічна величина, що характеризує процес випарювання рідини.

В рівнянні (20) коефіцієнти c, n1, n2, n3 визначали експериментальним шляхом. З цією метою було розроблено методику і на експериментальному стенді в ВАТ „УкрНДІХіммаш” виконано дослідження теплообмінних процесів у випарнику з гофрованими пластинами 0,5 Г з розмірами щілинних вертикальних каналів d =8-10 мм. Тиск пари змінювали в діапазоні Р=0,036-0,156 МПа, а температура пари складала t=72-112оС. Визначали загальне та питоме теплове навантаження на випарник, яке змінювалось від 10,01 до 70,01 кВт/м2. Визначили значення коефіцієнтів теплообміну при кипінні в каналі і значення коефіцієнтів теплопередачі в досліджуваному діапазоні параметрів.

У результаті обробки і аналізу експериментальних даних з урахуванням того, що імовірність утворення парової фази , було знайдено нові коефіцієнти і показники степеня в критеріальному рівнянні, що описує теплообмін при випарюванні рідини у вертикальному гофрованому каналі:

По розробленій методиці було оброблено експериментальні дані дослідження процесів випаровування рідини у вертикальному щілинному плоскому каналі, які було виконано в ВАТ“УкрНДІХіммаш”. Для плоских пластин отримано критеріальне рівняння аналогічне рівнянню (21), але з іншим значенням коефіцієнта c=35,5.

Критеріальні рівняння дійсні для пластин досліджуваного профілю в діапазоні зміни режимних параметрів: q=5-70 кВт/м2; Р=0,036-0,16 МПа. Максимальний рівень похибки при розрахунку коефіцієнтів теплообміну по отриманим залежностям рівнянням склав 16-18%. На рис. 17 показана залежність коефіцієнта теплопередачі від питомого теплового навантаження q при кипінні рідини у вертикальному щілинному каналі теплообмінника при різному тиску.

Таким чином, на основі дослідження закономірностей тепломасопереносу в каналах для використання теплового потенціалу пари СВО та інших вторинних енергоресурсів у якості теплоутилізатора-випарника було рекомендовано використати ширококанальний теплообмінник з гофрованою пластиною, що характеризується високою інтенсивністю теплообміну.

В дисертації розглянуто перспективні напрямки енерготехнологічного комбінування на основі широкорозповсюдженних ванних скловарних печей безперервної дії.

На сучасному етапі значну роль у рішенні задач раціонального використання ресурсів і енергозбереження мають розробки, що пов'язані з енерготехнологічним комбінуванням, яке дозволяє одночасно, поряд з склом, виробляти пару, теплову енергію, стиснене повітря та електроенергію, які широко використовуються промисловими підприємствами.

Існують рекомендації щодо багатоступеневого використання теплоти газів, що відходять, шляхом установки окрім традиційних теплообмінників для підігріву повітря горіння інших агрегатів для підігріву палива, шихти і склобою, водяних економайзерів, котлів-утилізаторів і парових турбін. Але реалізація таких схем в даний час стримується їх високою вартістю і тривалим терміном окупності.

Стосовно скловарних печей при рішенні конкретних задач, пов'язаних з енерготехнологічним комбінуванням, необхідно вирішувати проблему підвищення стійкості стін варильного басейну скловарної печі. Прикладом такого комплексного підходу було створення промислового енерготехнологічного комплексу для виробництва скла і водяної пари з використанням СВО (рис. 18). Як вказувалось, застосування СВО забезпечило підвищення стійкості вогнетривкої кладки ванни печі, значну економію електроенергії та витрати палива на опалення скловарної печі до 15%.

В випадку використання на підприємстві теплового потенціалу водяної пари СВО в кількості Dп може бути отримана додаткова економія палива:

де Iп, Iк - ентальпія насиченої пари і конденсату, - теплота згоряння палива,зк - ККД котла.

Встановлено, що використання пари СВО у кількості Dп=0,5 т/ч протягом опалювального сезону забезпечить економію природного газу до 166 тис. м3/рік. Річна економія електроенергії за рахунок відключення вентиляторів системи повітряного охолодження скловарної печі сягає близько 390 МВт год/рік. Одночасно, за рахунок зменшення витрати палива знизилося теплове забруднення довкілля, викиди СО2 і NОх. Окрім того, за рахунок установки охолоджуваних панелей зменшилася витрата вогнетривких матеріалів на кладку стін варильного басейну. Промислова експлуатація створеного комплексу показала ефективність його використання для ванних агрегатів при промисловому виробництві скла. Отримані на дослідно-промисловому агрегаті дані підтвердили результати виконаних теоретичних досліджень у цьому напрямку і були використані в подальшому для удосконалювання елементів систем охолодження.

Було запропоновано ряд рішень щодо використання комбінованого випарного та водяного охолодження для ванни скловарних печей. Одним із рішень, є розробки, що забезпечують утилізацію витрат теплоти зовнішньої поверхні стін варильного басейну шляхом додаткового водяного охолодження зовнішньої поверхні панелей для одержання гарячої води (рис. 19). Це дозволяє знизити температуру поверхні і одночасно більш повно використати теплоту, що відводиться від поверхні огородження басейну на технологічні потреби підприємства, що також заощаджує паливо.

Розроблено оригінальну схему комбінованої системи охолодження стін варильного басейну скловарної печі, де відведена гаряча вода надходить у двухсекційний бак-акумулятор для нагрівання бою скла. Для цієї схеми виконані теплотехнічні розрахунки по використанню удосконалених елементів системи водяного охолодження при тепловому навантаженні, яке забезпечує можливість утилізувати теплові втрати для можливих режимів роботи печі.

Розглянуто перспективний напрямок утилізаціїї теплоти в теплоенергетичних установках скляного виробництва з використання металогідридної технології. Проведено термодинамічний аналіз циклів теплоенергетичної установки на базі термосорбційного компресора, визначено пapaмeтpи пpoцecів та yмови, що забезпечують отримання мaкcимaльної ефективності утилізації. Встановлено, що конструктивні особливості і технічні характеристики метало гідридних систем визначаються рядом рішень, що включають вибір металогідрида, розробку конструкцій вузлів, визначення оптимальних режимів роботи, що пов'язано з взаємодією гидридоутворюючого матеріалу з воднем.

Результати досліджень засвідчили, що енерготехнологічне комбінування надає можливість використати на технологічні потреби скляного виробництва додаткову кількість теплової і електричної енергії. Це дозволить забезпечити реальну економію палива, знизити рівень теплового забруднення навколишнього середовища і зменшити викиди СО2 і NОх. За результатами розробок отримано авторське свідоцтво СРСР, патент Російської Федерації і три патенти України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до рішення актуальної науково-технічної проблеми підвищення енергоефективності промислових технологічних агрегатів для виробництва скла. Рішення даної проблеми пов'язано з розробкою і удосконаленням теплотехнологічних систем і енергозберігаючого обладнання регенеративних печей ванного типу, які формують технічну базу промислового виробництва скла. Теоретично обґрунтована і експериментально доведена реальна можливість економії енергетичних та матеріальних ресурсів. За результатами досліджень зроблені наступні висновки:

1. Обґрунтовано необхідність проведення досліджень, з використанням положень системного аналізу вперше сформульовано методологічний підхід до рішення комплексу актуальних задач енергозбереження у високотемпературних теплотехнологічних агрегатах ванного типу в промисловому виробництві скла. Виділено рівні ієрархії та внутрішні зв'язки з урахуванням основних стадій теплотехнології виробництва скла в агрегатах ванного типу, що дало можливість визначити пріоритетні напрямки енергозбереження.

2. Розширено область використання методів математичного моделювання для розрахунків параметричних характеристик і діагностики режимів роботи агрегатів ванного типу шляхом створення уточнених математичних моделей, які більш повно враховують реальні умови експлуатації агрегатів при виробництві скла:

- з використанням зонального методу створено математичну модель для дослідження променистого теплообміну при зміні режимних і геометричних параметрів факелу у варильній зоні скловарної печі;

- з урахуванням динаміки руйнування вогнетривкої кладки на основі методу кінцевих елементів розроблено математична модель для розрахунку і діагностики теплових режимів парогенеруючих елементів СВО ванної печі;

- розроблено математичну модель для оцінки ефективності роботи системи генерації теплової енергії з урахуванням особливостей експлуатації скловарних печей;

- запропонована і реалізована оригінальна методика розрахунку періоду стійкості і теплового стану вогнетривкої кладки варильного басейну із використанням залежності швидкості корозії і урахуванням інтенсивності повітряного охолодження.

3. Шляхом проведення чисельного експерименту визначено вплив зміни параметрів факелу на теплообмін випромінюванням у робочому просторі печі. Встановлено, що найбільший вплив на теплові процеси в варильній зоні має ширина і температура факелу. При підвищенні температури факелу з 1500 до 1650оС і зміні ширини факелу в діапазоні доля теплового потоку, що падає на ванну, може збільшитися на 5,6-7,0 %. Розроблена і впроваджена на промисловому агрегаті конструкція пальника з регульованими розмірами факелу за рахунок подачі стислого повітря. Промислові випробування на діючій печі показали можливість регулювання довжини факелу до 20% при поліпшенні умов сумішоутворення і взаємодії факелу з розплавом скла, отримано економію природного газу на рівні 5-7%, збільшено термін експлуатації пальників.

5. Встановлено реальну можливість підвищення ефективності роботи системи регенеративного нагрівання повітря горіння. Визначено вплив зміни режимних параметрів регенератора на температурний режим печі і економію палива. Встановлено, що підвищення температури димових газів на вході в насадку на кожні 50оС забезпечує приріст температури нагріву повітря на 30 оС, тоді як попередній нагрів повітря перед регенератором дає приріст температури тільки на 13 оС. На основі промислових випробувань скловарної печі розроблено з урахуванням технологічних особливостей скловаріння практичні рекомендації з підвищення ефективності роботи регенераторів.

6. Представлено науково-технічне обґрунтування використання для скловарних печей СВО, виконано діагностику теплового стану парогенеруючих елементів, знайдено максимальний рівень температур при умові моделювання їх роботи з урахуванням руйнування вогнетривкої кладки варильного басейну печі. Запропоновано технічні рішення і заходи для розробки та впровадження випарного охолодження для ванних скловарних печей безперервної дії.

7. Створено оригінальну дослідно-промислову установку з випарним охолодженням варильного басейну, на якій вперше відпрацьовано технологічні питання виготовлення, монтажу і експлуатації СВО з плоскими панелями та парогенеруючими екранами із сталевих труб. Експериментально підтверджено практичну доцільність і теплотехнічну ефективність використання СВО для скловарних печей. В результаті цього досягнуто підвищення стійкості варильного басейну, поліпшена маневреність агрегату. Зменшено витрату палива в середньому до 15%, зменшено витрату вогнетривів, досягнуто економію електроенергії в шість разів, встановлено можливість додаткової економії палива за рахунок використання пари СВО на потреби підприємства.

8. Шляхом теоретичних і експериментальних досліджень встановлено закономірності процесів теплообміну у ширококанальному випарнику пластинчатого типу, отримані нові критеріальні залежності для розрахунку коефіцієнтів теплообміну при використанні гофрованих і плоских пластин. Встановлено, що випарники з збільшеною шириною каналу до 8-10 мм є працездатними в діапазоні тиску гріючої пари Р=0,036-0,16 МПа. Вони мають рівень коефіцієнтів теплопередачі на 35?40% вищий, ніж традиційні випарники, що свідчить про доцільність їх використання для утилізації теплової енергії пари СВО.

9. З використанням уточненої методики розрахунку стійкості корозійного руйнування вогнетривів визначено вплив режимних параметрів на тривалість кампанії печі, визначено закон зміни оптимальних параметричних характеристик систем повітряного охолодження басейну за умови мінімізації експлуатаційних витрат для різних способів охолодження. Теоретично обгрунтовані оптимальні режими повітряного охолодження, показано переваги струминно-канального охолодження, що забезпечує збільшення міжремонтного періоду печі.

10. Розглянуто перспективні напрямки енерготехнологічного комбінування на основі скловарних печей з метою підвищення ефективності використання потенціалу палива, підвищення ККД установок. Розроблено оригінальні рішення по вдосконаленню конструктивних елементів систем випарного охолодження агрегатів, що підтверджено отриманими патентами. Також розглянута можливість використання теплоутилізаційних металогідридних установок в теплових схемах скляного виробництва. Встановлено, що шляхом енерготехнологічного комбінування можливо реально зменшити витрату палива, електроенергії при виконанні основних технологічних умов процесів скловаріння.

11. В результаті виконаних в дисертаційній роботі досліджень вирішена важлива прикладна науково-технічна проблема підвищення енергоефективності промислових агрегатів та систем скляного виробництва шляхом удосконалення теплофізичних процесів і теплоенергетичного обладнання. Результати розробки є актуальними для удосконалення існуючого і створення нового теплотехнологічного обладнання та систем керування технологічними режимами в скляному виробництві. Результати дисертаційної роботи впроваджені на ряді підприємств, в тому числі: на Мереф'янському склозаводі, на Московському кришталевому заводі, на ВАТ ”СКЛО”, в ДНДПІМП „ДІПРОСТАЛЬ” УкрНТЦ „ЕНЕРГОСТАЛЬ”, в ВАТ „УкрДНІХіммаш”, в ТОВ „Завод газорозрядних ламп”. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в учбовому процесі на кафедрі теплотехніки НТУ „ХПІ” при підготовці інженерів-теплоенергетиків.

теплоенергетичний агрегат скло

Література

теплоенергетичний агрегат скло

1. Левченко Б.А., Акмен Р. Г., Братута Э.Г., Волков Б.И., Воробьев В.М., Ефимов А.В., Ильченко О.Т., Капустенко П.А., Кошельник В.М., Мацевитый Ю.М., Павловский В.Г., Переселков А.Р., Рухлинский В.В., Соловей В.В., Тарасенко Н.А., Товажнянский Л.Л., Филипьев О.В., Фокин Ф.С., Шевелев А.А., Шульгин Ю.В. Тепло- и массообменные аппараты и установки промышленных предприятий: Учебное пособие. В 2 т. / Под. ред. Б.А. Левченко. - Харьков: ХГПУ, 1999. - Ч.1. ? 387 с.

2. Левченко Б.А., Братута Э.Г., Ефимов А.В., Кошельник В.М., Соловей В.В., Тарасенко Н.А., Филипьев О.В., Шевелев А.А. Тепло- и массообменные аппараты и установки промышленных предприятий: Учебное пособие. В 2 т. / Под. ред. Б.А. Левченко. -Харьков: Харьков: НТУ „ХПИ”.? 2000. ? Ч.2. ? 333 с.

3. Соловей В.В., Кошельник В.М., Ивановский А.И., Алексахин А.А. Способы улучшения теплотехнических показателей металлогидридных установок // Вопросы атомной науки и техники. - 1989. - Вып.1. - С.88 - 90.

4. Соловей В.В., Кошельник В.М., Алексахин А.А., Ена С.В. Анализ процессов теплопереноса в оребренном металлогидридном модуле // Энергетическое машиностроение. - 1992. - Вып.52. - С. 56 - 61.

5. Кошельник В.М., Долженко Е.Ю., Кошельник А.В., Ивановский А.Ю. Экономическая эффективность внедрения энергосберегающих мероприятий для стекловаренных печей // Вестник ХГПУ. - Харьков: ХГПУ. - 1998. - Вып. 13.- С. 33 - 36.

6. Кошельник В.М., Филипьев О.В., Кошельник А.В. О возможности применения опыта испарительного охлаждения металлургических агрегатов для стекловаренных печей // Вестник ХГПУ. - Харьков: ХГПУ.- 1998. - Вып. 16. - С. 165 - 168.

7. Кошельник В.М., Тарасов А.И., Жуков Ю.М., Кошельник А.В. Исследование теплового состояния конструкций огнетехнических установок методом конечных элементов // Вестник ХГПУ. -Харьков: ХГПУ. - 1999. - Вып. 36. - С. 3 - 8.

8. Кошельнік О.В., Родіонова Т.Ф., Кошельник В.М. Математичне моделювання променистого теплообміну в скловарних печах на основі зонального методу // Вісник Державного університету „Львівська політехніка”. - Львів. - 1999. - № 2. - С. 97 - 100.

9. Кошельник В.М. Методика экспериментальных исследований теплового состояния элементов СИО ванных стекловаренных печей // Інтегровані технології та енергозбереження. - 1999. - №1. - С. 55 - 60.

10. Кошельник В.М. Экспериментальные исследования теплового состояния парогенерирующих панелей системы испарительного охлаждения стекловаренной печи // Інтегровані технології та енергозбереження. - 1999.- №3. - С.30 - 36.

11. Кошельник В.М., Долженко Е.Ю., Кошельник А.В., Киуила И.Г. Перспективные направления энерготехнологического комбинирования на основе стекловаренных печей // Інтегровані технології та енергозбереження.- 1999. - №2. - С. 31 - 39.

12. Кошельник А.В., Кошельник В.М., Ковтун В.Б., Дьяченко Ю.В, Пашков В.Е. Экспериментальные исследования тепловых режимов регенераторов ванной стекловаренной печи // Вестник ХГПУ.- Харьков: ХГПУ. ? 2000. ? Вып. 104. - С. 6 10.

13. Кошельник В.М., Тарасенко М.О., Кіуіла І.Г., Ковтун В.Б Розробка та промислове впровадження на скловарній печі пальників з регульованою довжиною факелу // Вестник ХГПУ. - Харьков: ХГПУ.- 2000. - Вып. 124. - С. 14 - 17.

14.Фокин В.С., Кошельник В.М., Збараз Л.И. К постановке и решению задачи переноса тепла при движении кипящих теплоносителей в щелевых каналах // Коммунальное хозяйство городов. - 2001. - Вып. 33. - С. 173 - 178.

15. Збараз Л.И., Кошельник В.М, Фокин В.С Экспериментальные исследования кипения жидкости в щелевом канале пластинчатого теплообменника // Науковий вісник будівництва. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. - 2001. - Вип. 15. ? С. 86 - 94.

16.Фокин В.С., Кошельник В.М., Збараз Л.И. Особенности теплообмена при кипении жидкости в щелевых каналах // Вісник Національного технічного університету „ХПІ”. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2001. - № 7 - С. 261 - 266.

17. Кошельник В.М., Хавин В.Е., Хавина И.П. Расчет коррозионной стойкости огнеупоров варочного бассейна стекловаренной печи // Вісник Національного технічного університету „ХПІ”. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2002. - Т.12. -№ 9. - С. 107 - 112.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика основних положень термодинаміки. Аналіз термодинамічних процесів ідеального газу. Поняття, структура та призначення теплового насосу. Принцип розрахунку теплообмінних апаратів. Методи термодинамічного аналізу енерго-технологічних систем.

    учебное пособие [2,5 M], добавлен 28.11.2010

  • Етапи виробництва пива: приготування сусла, бродіння, доброджування, фільтрація, стабілізація, розлив напою. Умови проведення та розрахунки технологічних процесів, особливості роботи обладнання. Технохімічний контроль і компоновка бродильного відділення.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 11.08.2011

  • Сучасний стан виробництва медичного скла, технологічне обладнання, обробка матеріалів. Вибір складу скла та характеристика сировини. Дозування компонентів та приготування шихти. Контроль якості виробів. Фізико-хімічні процеси при варінні скломаси.

    дипломная работа [138,2 K], добавлен 01.02.2011

  • Поняття та призначення підготовчого цеху підприємства, його структура та елементи, принципи та обґрунтування вибору схеми комплексної механізації. Обладнання складського виробництва, для зберігання матеріалів. Промірювально-розбракувальне обладнання.

    лекция [401,8 K], добавлен 01.10.2013

  • Методи обробки пластикових матеріалів при виготовленні пакування. Способи задруковування пластику. Особливості технології висікання із застосуванням плоских штанцформ. Вибір оброблювального обладнання на основі аналізу технічних характеристик обладнання.

    дипломная работа [5,2 M], добавлен 12.09.2012

  • Удосконалення технологічних процесів, заміна обладнання, комплексна автоматизація керамічного виробництва. Технологічні і швидкісні режими сушіння і випалу на обладнанні безперервної дії. Зневоднювання керамічних суспензій і одержання прес-порошку.

    курсовая работа [245,8 K], добавлен 12.09.2014

  • Основні процеси обробки кишок. Опис фрагмента апаратурно-технологічної схеми виробництва, що включає в себе об’єкт розробки та вибраного для проектування типу обладнання. Вимоги до монтажу та наладки вальців для віджимання кишок, експлуатація обладнання.

    курсовая работа [345,5 K], добавлен 25.11.2014

  • Обладнання, сировинні матеріали, склади скла, які можуть застосовуватися для виробництва високоякісної склотари. Обробка усіх сировинних матеріалів. Готування шихти. Загальна характеристика умов здійснення технологічного процесу. Параметри мікроклімату.

    дипломная работа [479,7 K], добавлен 22.03.2009

  • Характеристика обладнання міні-цеху по виробництву котлет. Відомості про існуюче на ринку обладнання. Основні етапи виробництва. Машини для подрібнення м'яса, перемішування фаршу. Характеристика котлетоформовочних машин. Технологічна лінія по виробництву.

    контрольная работа [48,0 K], добавлен 24.11.2014

  • Призначення і технічна характеристика кормодробарки універсальної КДУ – 2,0, будова та принцип дії. Монтаж і експлуатація обладнання, сфери його застосування, а також загальні вказівки щодо зберігання. Безпека експлуатації обладнання, що вивчається.

    курсовая работа [634,9 K], добавлен 27.11.2014

  • Стадії технологічного процесу виробництва кулінарної продукції на підприємстві, наявність необхідного обладнання та виробничі площі. Використання складських приміщень, організація робіт в овочевому, м’ясному, рибному, гарячому, холодному і мучному цехах.

    отчет по практике [51,6 K], добавлен 09.11.2013

  • Призначення та використання спеціалізованих підприємств з ремонту холодильного обладнання. Технічна характеристика приладів для зберігання і замороження продуктів. Особливості та електричне устаткування холодильників. Дефекти і причини виникнення.

    дипломная работа [638,0 K], добавлен 19.10.2012

  • Технологічний розрахунок трубопроводів при транспорті однорідної рідини та газорідинних сумішей. Методи боротьби з ускладненнями при експлуатації промислових трубопроводів, причини зменшення їх пропускної здатності. Корозія промислового обладнання.

    контрольная работа [80,9 K], добавлен 28.07.2013

  • Характеристика технологічних процесів виробничого цеху деревообробки. Розроблення електропривода технологічного обладнання та схеми керування універсальним верстатом, розрахунок безвідмовної роботи електропривода та техніка безпеки при монтажі.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 28.06.2011

  • Особливості конструкції робочого обладнання бульдозерів, їх технічні характеристики. Опис процесів та технологія виконання земляних робіт бульдозерами, схема робочих циклів. Інструкція з охорони праці для машиніста бульдозера, правила техніки безпеки.

    реферат [4,2 M], добавлен 26.06.2010

  • Сутність та класифікація біопалива. Проектування генерального плану та технології періодичного виробництва біоетанолу, розрахунок і вибір основного та допоміжного технологічного обладнання. Оцінка перспектив використання біопалива в сучасних умовах.

    курсовая работа [496,1 K], добавлен 31.03.2018

  • Гідравлічний розрив пласта як один зі способів інтенсифікації припливу пластових флюїдів. Вибір і комплектування обладнання технологічного комплексу для ГРП. Опис технологічного обладнання. Типи конструкцій пакерів і якорів для проведення цієї технології.

    курсовая работа [851,9 K], добавлен 17.12.2013

  • Використання у плодоовочевому консервному виробництві апаратів для попередньої обробки сировини, обжарювальне, випарне, для спеціальної обробки, сушильне, а також допоміжне обладнання Характеристика та принцип дії апаратів, їх класифікація по визначенню.

    реферат [97,1 K], добавлен 24.09.2010

  • Теоретико-експериментальні основи керування технологічними процесами оздоблювально-зміцнюючої обробки для покращення показників якості й експлуатаційних властивостей деталей поліграфічного обладнання, підвищення ефективності поліграфічного виробництва.

    автореферат [33,1 K], добавлен 11.04.2009

  • Опис фрагменту технологічної схеми виробництва молочного цукру та проектованого обладнання. Характеристика вакуум-випарної та сушильної установок, фільтрів та фільтрувальних пристроїв, вакуум-охолоджувальних установок. Правила експлуатації обладнання.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 27.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.