Технологія біологічного очищення стічних вод молокозаводів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія біологічного очищення стічних вод молокозаводів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Досить актуальною проблемою України є питання очищення стічних вод підприємств м'ясомолочної промисловості. З одного боку це внутрішньодержавна проблема охорони навколишнього середовища, з другого - необхідна умова для просування продукції підприємств харчової промисловості України на зовнішній ринок.

Необхідність пошуку та розробки нових технологій очищення стічних вод молокозаводів обґрунтована низькою ефективністю роботи існуючих очисних споруд. Використання класичної технології біологічного очищення, що характеризується наявністю рециркуляційних потоків, пов'язано із порівняно високими витратами електроенергії на обробку стічних вод та утворенням значної кількості надлишкової біомаси. Необхідність стабілізації утворених осадів вимагає додаткових витрат. Потреба у розробці нових технологій очищення стічних вод обґрунтована також зміною характеру та фазово-дисперсного стану забруднень стічних вод молокозаводів. За останні 10 років спостерігається зміна фазово-дисперсного складу стічних вод молокозаводів, пов'язана із зростанням попиту на кисломолочну продукцію та зменшенням обсягів виробництва пастеризованого молока, отже, зростає концентрація нерозчинених органічних часток порівняно із вмістом розчинених сполук.

Запропонована нами технологія біологічного очищення стічних вод молокопереробних підприємств та споруда біологічного очищення стали предметом дисертаційних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності до плану наукових і дослідницьких робіт кафедри водовідведення і ТГВ Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) за держбюджетною темою №0101У005466 «Науково-технічні аспекти фізико-хімічного та біологічного очищення води із застосуванням магніто-ферополімерних і штучних матеріалів».

Мета і задачі досліджень полягають в обґрунтуванні і розробці на цій основі технології біологічного очищення стічних вод молокозаводів на затопленому біофільтрі, конструктивні особливості якої дозволили б утримувати біоценоз із домінуючим видом - детритофагом трубочником звичайним (Tubifex tubifex), а також в теоретичному і експериментальному дослідженні цієї біотехнології для отримання найкращих показників її роботи і мінімальних витрат на будівництво й експлуатацію очисних споруд.

Досягнення мети передбачало вирішення наступних завдань:

- провести аналіз фізико-хімічного складу, визначити найбільш поширені методи очищення стічних вод молокозаводів та основні їх переваги та недоліки;

- розробити технологію та конструкцію споруди для біологічного очищення стічних вод молокозаводів;

- експериментальним шляхом визначити основні технологічні параметри схеми біологічного очищення на затопленому біофільтрі;

- розробити і впровадити рекомендації на проектування запропонованої технології біологічного очищення.

Об'єкт досліджень - процес очищення стічних вод підприємств молочної промисловості.

Предмет досліджень - параметри процесу біологічного очищення стічних вод молокозаводів за технологією біологічного очищення на затопленому біофільтрі.

Методи досліджень. Дослідження проводились в лабораторних умовах на модельних розчинах та на реальних стічних водах підприємств молочної промисловості. Визначення показників якості води виконувалось згідно з чинними керівними нормативними документами на базі лабораторії хімії і мікробіології води НУВГП та лабораторії аналізу якості продукції ВАТ «Житомирський маслозавод». Математична обробка експериментальних даних здійснювалась методами кореляційного і регресійного аналізів на ПЕОМ. Метод фізичного моделювання використано при розробці конструкції затопленого біофільтра.

Наукова новизна одержаних результатів:

- обґрунтовано доцільність використання у процесах біологічного очищення стічних вод молокозаводів трубочників (Tubifex tubifex) як мінералізаторів нерозчинених органічних речовин та регуляторів приросту маси мікроорганізмів у очисній споруді;

- на основі моделі Лотки-Вольтера розроблено математичну модель взаємовідносин між основними трофічними групами затопленого біофільтра, у який на відміну від попередньої моделі враховано залежність приросту біомаси ценозу затопленого біофільтра від вмісту у стічних водах органічних речовин та температури стічних вод;

- отримано залежності ефективності очищення стічних вод молокозаводів на моделі затопленого біофільтра за БСК₅ та завислими речовинами від гідравлічного навантаження та питомої біомаси трубочників, окисної потужності від навантаження по органічній речовині;

- на підставі експериментальних даних побудовано номограми, в яких відображено зв'язок між вмістом завислих речовин, БСК₅ та гідравлічним навантаженням, навантаженням по органічній речовині, тривалістю попередньої аерації, ефективністю очищення, питомою біомасою трубочників.

Практичне значення одержаних результатів:

- розроблено біотехнологію очищення стічних вод на затопленому біофільтрі, на конструкцію якого отримано деклараційний патент України №53985 А;

- розроблено спосіб біологічного очищення стічних вод, на який отримано деклараційний патент України №37721 А, який забезпечить ефективне очищення стічних вод від органічних речовин, що легко окислюються (забруднень, характерних для стічних вод підприємств харчової промисловості, санаторіїв, домів відпочинку та ін.);

- у результаті лабораторних досліджень визначено оптимальні технологічні параметри запропонованої технології та розроблено методику інженерного розрахунку затопленого біофільтра;

- результати досліджень впроваджено при розробці проекту на Житомирському маслозаводі (Акт впровадження від 9.04.2003 р.);

- за розробленою нами біотехнологією планується будівництво каналізаційних очисних споруд ТОВ «Радивилівмолоко».

Особистий внесок пошукувача: аналіз літературних джерел про фізико-хімічні показники забруднень та методи очищення стічних вод молокопереробних підприємств; розробка класифікацій забруднень стічних вод підприємств молочної промисловості та методів їх очищення; розробка конструкцій лабораторних установок для обробки модельних розчинів та реальних стічних вод; проведення експериментальних досліджень та обробка їх результатів; теоретичне обґрунтування розробленої біотехнології.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та окремі розділи наукової роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях НУВГП (м. Рівне, 2000-2005 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Вода, экология, общество» (м. Харків, 2002 р.), науковому семінарі кафедри гідравліки та сантехніки «Львівської політехніки» (м. Львів, 2003 р.), засіданні відділу мікробіології очищення води ім. проф. М.М. Ротмістрова ІКХХВ ім. А.В. Думанського НАН України (м. Київ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми охорони і раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод» (м. Миргород, 2002, 2004, 2005 рр.), Міжнародному симпозіумі, присвяченому 50-річчю Люблінської політехніки (м. Люблін, Польща, 2002 р.), науково-практичній конференції «Водопідготовка в харчовій промисловості» ІІІ Міжнародного водного форуму «АКВА УКРАЇНА-2005» (м. Київ, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, в тому числі 7 у фахових виданнях та 2 патенти.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, загальних висновків; викладена на 129 сторінках машинописного тексту, містить 33 рисунки, 11 таблиць, список літератури (128 джерел), список літератури (128 джерел), 15 сторінок додатків; загальний об'єм роботи - 158 сторінок.

Основний зміст роботи

стічний біофільтр молокозавод

У першому розділі проведено аналіз літературних джерел з питання умов утворення стічних вод молокозаводів та їх очищення. Розглянуто роботи вітчизняних та закордонних науковців: Яковлєва С.В., Шифріна С.М., Мішукова Б.Г., Карюхіної Т.А., Голубовської Е.К., Феофанова Ю.А, Горбатової К.К., Синьова О.П., Таварткіладзе Й.М., Охримюка Б.Ф., Гвоздяка П.І., Гіроля М.М., Астреліна І.М., Запольського А.К., Полянського Ю.І., Тіма Т.Є., Форестера К.Ф., Вейза Дж.В.А., Джеймса А.

Стічні води підприємств молочної промисловості характеризуються високими значеннями БСК та ХСК (найбільші - для сирзаводів та маслозаводів); різкими коливаннями значення рН протягом доби через особливості технології промивки обладнання. Оскільки для очищення обладнання використовують миючі розчини та воду, нагріті до високих температур, стічні води мають досить високі температури (18-32С). Також у стічних водах молокопереробних заводів міститься значна кількість завислих речовин - переважно решток кисломолочної продукції, що потрапляють у стічні води разом із відпрацьованими промивними розчинами.

Для очищення стічних вод молокозаводів застосовують переважно методи біологічного очищення, що пояснюється не тільки особливостями складу стічних вод, а й економічною доцільністю застосування біотехнології. Через високі експлуатаційні витрати та проблемність утилізації відходів, що утворюються в процесі очищення, фізико-хімічні методи використовуються обмежено (лише для попереднього очищення, при дефіциті земельних ділянок та у складних кліматичних умовах) (Душин Н.Ф., 1991).

У результаті аналізу роботи очисних споруд підприємств молочної промисловості підтверджена низька ефективність класичної біотехнології, що пояснюється непристосованістю конструкцій та біоценозів біологічних очисних споруд до складу стічних вод підприємств молочної промисловості (Синьов О.П., Охримюк Б.Ф., 1983). Так для аеротенків характерним є «спухання» активного мулу, що пояснюють інтенсивним розвитком нитчастих бактерій, а для біофільтрів - замулення фільтруючого завантаження. Також підтверджена недоцільність первинного відстоювання стічних вод молокозаводів (ефект затримки завислих речовин у кращому випадку становить 30%; часто спостерігається загнивання осаду у відстійниках та його спливання).

За останні роки в Україні за статистичними даними («Молочна промисловість», 2002-2004) спостерігається постійне зростання попиту на морозиво та кисломолочну продукцію (йогурти, ряжанку, кефір, сиркові маси) і зменшення об'єму виробництва пастеризованого молока; відповідно у стічних водах зростає концентрація нерозчинених органічних часток (кисломолочної продукції та сухого молока). Низька ефективність первинного відстоювання при очищенні стічних вод молокозаводів та зростання концентрацій завислих речовин є причинами пошуку нових рішень щодо очищення стічних вод підприємств молочної промисловості.

У другому розділі на основі сучасних теоретичних даних запропоновано технологічний ланцюг очисних споруд, що забезпечує реалізацію ідеї «біоконвеєра» при очищення стічних вод.

Оскільки характер забруднень стічних вод молокозаводів дозволяє використовувати в процесах їх очищення широкий спектр організмів, які мають різні метаболічні властивості та потреби, існує можливість ефективного очищення стічних вод та надання їм високих кондицій якості без утворення надмірного об'єму осаду. Для практичної реалізації такої ідеї необхідна розробка технологічної схеми біологічного очищення стічних вод молокозаводів, комплекс споруд якої реалізують переваги просторової сукцесії організмів та розгалуженого трофічного ланцюга.

Необхідність включення у технологічну схему усереднювача пояснюється не лише високим коефіцієнтом нерівномірності надходження стічних вод (к = 1,4-3) та різкими коливаннями концентрацій та температури стічних вод, а й можливістю зменшити показники БСК, ХСК, амонійного азоту у стічній воді в процесі усереднення (аерування) за рахунок хімічного окиснення, віддувки та біофлокуляції. Після усереднювача стічна вода має бути очищена у біореакторі від органічних сполук, що містяться в ній в розчиненому та нерозчиненому станах. Відсутність у запропонованій технології очищення первинного відстійника пояснюється невисокою ефективністю відстоювання стічних вод молочної промисловості та можливістю мінералізувати нерозчинені органічні частки завдяки штучно створеному біоценозу затопленого біофільтра.

При розробці конструкції біореактора - затопленого біофільтра (рис. 2) були враховані результати аналітичного огляду ролі гідробіонтів у процесах очищення стічних вод (зокрема, трубочників), даних про населення біологічних очисних споруд молокозаводів та результати лабораторних досліджень. Запропонована нами конструкція затопленого біофільтра із напрямком фільтрації знизу уверх дозволяє уникнути проблем, характерних для краплинних і високонавантажуваних біофільтрів, що очищають стічні води молокозаводів, та ефективно вилучати із таких стічних вод нерозчинені органічні забруднення. В якості фільтруючого завантаження рекомендується використовувати керамзит крупністю 1-2 см. Розподільна система біофільтра може виконуватись у вигляді дірчастого трубопроводу або жолобу із щілинними отворами.

Конструктивні особливості затопленого біофільтра дозволяють утримувати у споруді біоценоз із значною масовою часткою трубочників, в результаті чого можливе зменшення кількості осадів, що утворюються на очисних спорудах.

Математичний опис взаємовідносин між основними трофічними групами ценозу затопленого біофільтра (трубочниками та мікроорганізмами) розроблено на основі моделі Лотки - Вольтерра, яка описує поведінку системи, що отримала назву системи хижак - жертва. Для адаптації даної моделі для затопленого біофільтра, біоценоз споруди умовно розділено на дві основні групи - умовні хижаки (трубочники) та жертви (водорості, гриби, бактерії). Адаптована до затопленого біофільтра модель Лотки - Вольтера матиме вигляд

, (1); , (2)

де N» - загальна чисельність організмів нижчого трофічного рівня (бактерій, грибів та водоростей);

C» - чисельність трубочників;

a' - коефіцієнт, що залежить від концентрації мікроорганізмів у мулі та біоплівці;

к - температурний коефіцієнт, що враховує уповільнення обмінних процесів організму трубочників при зниженні температури;

В - концентрація завислих речовин у стічній воді.

q - смертність трубочника, виражена в частках одиниці.

У третьому розділі приведено описання методик, на основі яких проводилось планування експерименту, проведення аналізів води. Дослідження проводилися на стічних водах підприємств молочної промисловості (молокозаводі та маслозаводі) та на модельних розчинах води із додаванням молочної продукції у різних кількостях. В ході експериментальних досліджень було використано дві лабораторні установки - установку для пошукових досліджень і модель затопленого біофільтра, спеціальне обладнання (мікрокомпресор, водяна помпа, підігрівачі, реле температури).

У четвертому розділі приведено результати експериментальних досліджень, у яких підтверджено теоретичні висновки, наведені у другому розділі, та визначено основні технологічні параметри розробленої технології У процесі досліджень визначався вплив таких параметрів, як гідравлічне навантаження, температура стічної води, концентрація забруднень, питома маса олігохет у фільтруючому завантаженні, тривалість попередньої аерації стічних вод на ефективність очищення за основними показниками (БСК, ХСК, завислі речовини).

У результаті дослідження впливу величини гідравлічного навантаження на процес біологічного очищення (рис. 4) встановлено, що для затопленого біофільтра з висотою фільтрувального шару 0,5 м при роботі на повне біологічне очищення стічних вод молокозаводів допустимими є значення гідравлічного навантаження до 4 м³/(м²доб) або 8 м³/(м³·доб). Подальше збільшення гідравлічного навантаження приводить до зниження ефективності очищення за БПК₅ та вимивання із споруди біоплівки.

Дослідження кожної серії проводились при різних гідравлічних навантаженнях на споруду, м³/(добу·м²): 1,8…2,2; 5,7…6,2; 9,7…10,3, або відповідно, м³/(добу·м³): 6,1; 18,2; 30,3. Навантаження по органічній речовині при цьому коливалось у межах 0,97…15,7 г БСК₅/(л·доб). У результаті лабораторних досліджень було встановлено, що при попередній аерації модельних розчинів із концентрацією БСК₅ в межах 300-1000 мг/л протягом 8-12 годин можна досягти зниження БСК₅ на 9-45% залежно від виду та концентрації забруднень.

Дослідження залежності приросту біоплівки від концентрації нерозчинених органічних речовин проводили при різній питомій біомасі трубочників. У результаті досліджень нами було підтверджено можливість зниження приросту активного мулу або біоплівки у 7-10 разів за рахунок включення у ценоз споруди детритофагів трубочників (рис. 6).

У лабораторних умовах було досліджено вплив на процес біологічного очищення стічних вод їх попередньої аерації. Тривалість попередньої аерації змінювали від 0,5 до 24 годин при інтенсивності приблизно 3 м³/м²·год (за умови підтримання твердих нерозчинених часток у завислому стані). Модельний розчин аерувався барботажним методом у подаючому баці визначений період часу, після чого подавався у приймальне відділення лабораторної установки.

Для встановлення оптимальних значень навантаження по органічній речовині на споруду при незмінному гідравлічному навантаженні (1,8-2 м³/(м²·доб)) було проведено чотири серії досліджень при різній питомій масі трубочників у фільтруючому завантаженні установки.

Для визначення ефективності роботи моделі затопленого біофільтра при очищенні стічних вод підприємств молочної промисловості була проведена серія досліджень з очищення в лабораторних умовах стічних вод молокозаводу ТОВ «Радивилівмолоко».

На основі аналізу фізико-хімічних показників якості стічних вод молокозаводу за номограмами для визначення оптимальних технологічних параметрів процесу очищення стічних вод в затопленому біофільтрі були прийняті такі технологічні параметри процесу:

- тривалість усереднення стічних вод - 8-10 годин;

- гідравлічне навантаження на споруду - 2,0-2,2 м³/(м²Мдоб.);

- питома маса трубочників у фільтруючому завантаженні - 6-8 кг/м².

Дослідження з очищення стічних вод молокозаводу проводили при температурі води 14-17?С.

Ефективність очищення стічних вод за основними показниками на кожному ступені лабораторної установки приведена на рис. 8.

Таблиця 1. Ефективність очищення стічних вод ТОВ «Радивилівмолоко» на лабораторній моделі затопленого біофільтра

У п'ятому розділі приведено склад технологічного ланцюга схеми очищення стічних вод молокозаводів на затопленому біофільтрі із рекомендованими параметрами. Наведено алгоритм інженерного розрахунку конструктивних елементів затопленого біофільтра.

У результаті техніко-економічного порівняння класичної біотехнології із розробленою визначено, що застосування розробленої біотехнології дає можливість зменшити приведені затрати, пов'язані з очищенням води, на 20-30% за рахунок економії електроенергії на аерацію та зниження кількостей утворених осадів. При порівнянні базового варіанту та запропонованої нами технології біологічного очищення очікуваний річний економічний ефект перевищує 13 тис. гривень.

Загальні висновки

У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання по розробці технології біологічного очищення стічних вод підприємств молочної промисловості, що має характеризуватись надійністю експлуатації, економічною доцільністю та простотою апаратного оформлення.

1. Основними недоліками класичної технології біологічного очищення, що використовується для обробки стічних вод молокозаводів, є низька ефективність первинного відстоювання, порівняно великі витрати енергії на перекачування рециркуляційних потоків та обробку значної кількості утворених осадів.

2. На підставі розроблених схем трансформації органічних речовин у затопленому біофільтрі підтверджена доцільність використання трубочників звичайних при очищенні стічних вод молокозаводів як мінералізаторів нерозчинених органічних речовин та регуляторів приросту біоплівки.

3. Розроблено математичну модель взаємовідносин між основними трофічними ланками біоценозу затопленого біофільтра, на основі якої можна прогнозувати приріст біоплівки в залежності від складу біоценозу, температури стічних вод та вмісту органічних речовин у стічних водах.

4. У результаті експериментальних досліджень визначені оптимальні значення параметрів запропонованої технології очищення стічних вод: гідравлічне навантаження на затоплений біофільтр - 1,6-2 м³/(м²Мдоб), навантаження по органічній речовині - до 3,4 кг/(м³Мдоб), питома маса трубочників у фільтруючому завантаженні - 6-8 кг/м². При ефекті очищення за завислими речовинами та БПК₅ відповідно 80-84% та 90-98% приріст біоплівки споруди становитиме 0,01-0,07 г./г БПК₅. За результатами лабораторних досліджень побудовані номограми для визначення технологічних параметрів роботи затопленого біофільтра.

5. Розроблено технологічну схему повного біологічного очищення та попереднього очищення стічних вод підприємств молочної промисловості на затопленому біофільтрі і методику інженерного розрахунку затопленого біофільтра та основних конструкційних елементів технологічної схеми.

6. На підставі результатів експериментальних досліджень розроблені рекомендації з проектування споруд технологічної схеми біологічного очищення стічних вод молочної промисловості. Розроблену технологію впроваджено в проектних розробках технології попереднього біологічного очищення стічних вод ВАТ «Житомирський маслозавод» та повного біологічного очищення стічних вод ТОВ «Радивилівмолоко».

7. У результаті техніко-економічних розрахунків встановлено, що використання запропонованої нами технології біологічного очищення дає можливість знизити на 20-30% приведені витрати на очищення стічної води та спростити апаратне оформлення процесу очищення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Саблій Л.А., Кононцев С.В. Біотехнологія очищення стічних вод підприємств молочної промисловості // Збірник наукових праць Українського державного університету водного господарства та природокористування. Випуск 2 (21), Рівне. - 2003. - С. 142-150.

Здобувачем проведено аналіз фізико-хімічних показників стічних вод малопотужних молокозаводів.

2. Саблій Л.А., Кононцев С.В. Глибоке біологічне очищення стічних вод // Збірник наукових праць «Вісник РДТУ», Випуск 3 (16), Рівне. - 2002. - С. 181-187.

Здобувачем проведено серію досліджень та оброблено їх результати.

3. Саблій Л.А., Кононцев С.В. Дослідження очищення стічних вод на горизонтальному біофільтрі // «Вісник УДУВГП», Частина 4, Випуск 5 (18), Рівне. - 2002. - С. 172-178.

Здобувачем виготовлено лабораторну установку, проведено серію досліджень, визначено регламент роботи споруди.

4. Саблій Л.А., Кононцев С.В. Дослідження доочищення стічних вод молокозаводів біологічним методом // Збірник наукових праць «Вісник РДТУ», Випуск 3 (5), Рівне. - 2000. - С. 289-293.

Здобувачем розроблено конструкцію лабораторної установки та проведено аналітичний огляд літератури.

5. Саблій Л.А., Кононцев С.В. Біологічне доочищення стічних вод // Збірник наукових праць «Вісник РДТУ», Випуск 4 (6), Рівне. - 2000. - С. 168-174.

Здобувачем проведено серію лабораторних досліджень та обробку їх результатів.

6. Гіроль М.М., Саблій Л.А., Кононцев С.В. Роль Тubifex tubifex у самоочищенні водойм // Збірник наукових праць, присвячений 80-річчю з дня заснування РДТУ, «Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво». Випуск 26, Рівне. - 2001. - С. 228-234.

Здобувачем проведені натурні спостереження природних водойм, визначено склад їх ценозів.

7. Гроховська Ю.Р., Кононцев С.В. Теоретичні основи цілорічного культивування макрофітів з метою доочищення стічних вод у закритих системах // «Вісник НУВГП», Випуск 3 (31), Рівне. - 2005. - С. 264-270.

Здобувачем проведено лабораторні дослідження умов утримання макрофітів у замкнутих системах доочищення

8. Спосіб біологічного доочищення стічних вод: А. с. 37721 А, Україна, МПК 7 С02F3/34 / Саблій Л.А., Кононцев С.В. - №2000041988; Заявл. 07.04.2000; опубл. 15.05.2001, Бюл. №4, 2001 р.

Здобувачем здійснено патентний пошук та визначено умови реалізації розробленого способу.

9. Горизонтальний біофільтр для очищення стічних вод: А. с. 53985 А, Україна, МПК 7 С02F3/34 / Гіроль М.М., Саблій Л.А., Кононцев С.В. - №2002043024; Заявл. 15.04.2002; опубл. 17.02.2003, Бюл. №2, 2003 р.

Здобувачем розроблено окремі конструктивні елементи затопленого біофільтра (буферна зона споруди, над фільтровий шар).

10. Саблий Л.А., Кононцев С.В., Омельчук Н.О. Биотехнология очистки сточных вод // Сборник материалов первого симпозиума докторантского, посвящённого 50-летию Люблинской политехники. - Люблин. - 2002. - С. 104-109.

Здобувачем запропоновано окремі конструктивні рішення споруди та визначено склад біоценозу.

11. Саблій Л.А., Кононцев С.В. Глибоке біологічне очищення стічних вод // Збірник матеріалів конференції «Сучасні проблеми охорони і раціонального використання водних ресурсів та очистки стічних вод», м. Миргород. - Київ: «Знання України», 2002. - С. 29-34.

Здобувачем проведено серію лабораторних досліджень та здійснено обробку результатів досліджень.

12. Саблій Л.А., Кононцев С.В. Перспективи біологічного очищення стічних вод м'ясо-молочної галузі // Матеріали науково-практичної конференції «Водопідготовка в харчовій промисловості» ІІІ Міжнародного водного форуму «АКВА УКРАЇНА-2005» (4-7 жовтня 2005 р., м. Київ). - Київ: українська водна асоціація. - С. 269.

Здобувачем здійснено аналіз можливості використання олігохет для очищення стічних вод підприємств м'ясомолочної промисловості.

13. Кононцев С.В., Гроховська Ю.Р. Перспективи отримання біомаси Tubifex tubifex у процесі очищення стічних вод підприємств молочної промисловості // Збірник наукових праць «Таврійський науковий вісник», випуск 38, Херсон. - 2005 р. - С. 164-168.

Здобувачем проведено аналіз можливості культивування у біореакторах трубочників звичайних з метою очищення стічних вод підприємств харчової промисловості.

Размещено на Allbest.ru