Грунтові фрити для електростатичного емалювання побутової техніки з маловуглецевих сталей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Грунтові фрити для електростатичного емалювання побутової техніки з маловуглецевих сталей

Однією з найважливіших умов розвитку економіки України є підвищення якості та конкурентоспроможності промислових виробів шляхом впровадження нових матеріалів та передових енерго- і ресурсозберігаючих технологій. В емалювальній галузі це технології, які передбачають нанесення покриттів в електричному полі. Вони широко використовуються в світі при виробництві побутової техніки, санітарно-технічного обладнання, архітектурно-будівельних деталей, нагрівальної апаратури.

Найбільш перспективною технологією виробництва таких виробів із тонколистової сталі, а саме деталей електро- та газових плит, є електростатичне порошкове емалювання з одноразовим випалом ґрунтового та покривного шарів - PUESTA 2C/1F. Переваги цієї технології полягають у можливості одержання високоякісних емалевих покриттів при повній автоматизації виробничих процесів, значному зниженні енерговитрат за рахунок виключення операції сушки, практично цілковитій безвідходності виробництва, високій економічності та екологічності. Реалізація цієї технології за кордоном здійснюється лише за умови використанням спеціально розроблених марок сталей, які відрізняються від звичайних емалювальних маловуглецевих сталей наявністю в своєму складі мікролегуючих добавок, вмістом вуглецю не більше 0,02 % та високою якістю поверхні прокату.

Через відсутність в Україні виробництва таких сталей та велику кількість дефектів в покриттях при емалюванні за режимом 2C/1F виробів із звичайних маловуглецевих сталей на вітчизняних підприємствах, що випускають побутову техніку, технологія PUESTA використовувалась лише з окремим випалом ґрунтового та покривного шарів (2C/2F) та готових імпортних емалевих порошків.

Необхідність реалізації в Україні енерго- та ресурсозберігаючої технології PUESTA 2C/1F і відмови від імпорту вартісних емалевих порошків обумовила постановку актуальної задачі - розробки наукових основ синтезу ґрунтових фрит на основі сировинної бази України для електростатичного порошкового емалювання вітчизняних маловуглецевих сталей з однократним випалом ґрунтового і покривного шарів та впровадження цієї технології у виробництво побутових плит.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Здобувач як виконавець проводила дослідження в рамках держбюджетних тем “Фізико-хімічні основи регульованого синтезу легкотопких стекол з високим питомим електроопором в системі R2O?RO?B2O3?Al2O3?Si2О та процесів формування багатошарових склоемалевих покриттів одноразового випалу” (№ Д.Р. 0100U001679) і “Фізико-хімічні основи синтезу оксидних стекол з регульованим газопроникненням для розробки хімічно стійких покриттів нового покоління” (№ Д.Р. 0103U001531), відповідно до наукового напрямку 70 “Наукові основи хімічної технології створення нових неорганічних речовин та матеріалів, комплексної хіміко-технологічної переробки сировини України”, яка входила до плану фундаментальних НДР МОН України (наказ № 507 від 30.10.2000 р.), та в відповідності з госпдоговірними темами: № 51125 (2002-2003 р.) і № 51258 (2004 р.) з ВАТ “Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут” (ГСКТІ), м. Маріуполь.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка наукових основ синтезу легкотопких ґрунтових склофрит для одержання двошарових покриттів однократного випалу на маловуглецевих сталях вітчизняного виробництва за енерго- та ресурсозберігаючою технологією порошкового електростатичного емалювання. Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити наступні задачі:

провести аналіз дефектів в таких покриттях, встановити фактори, які відповідальні за їх появу, та розробити основні критерії синтезу легкотопкої ґрунтової фрити для нанесення на звичайні маловуглецеві сталі за технологією PUESTA 2C/1F;

обрати вихідну склоутворюючу систему для синтезу скломатриці-основи легкотопких ґрунтових фрит з високим питомим електроопором і встановити оптимальне співвідношення лужних та лужноземельних оксидів для досягнення високого питомого електроопору легкотопких тонкодисперсних склопорошків за рахунок забезпечення прояву полілужного та полікатіонного ефектів;

виявити специфіку впливу вологості тонкодисперсних склоемалевих порошків на характер зміни їх питомого електроопору з температурою та взаємоз'язок полілужного і полікатіонного ефектів і вологостійкості легкотопких ґрунтових фрит;

на основі вивчення склоутворення і дослідження фізико-хімічних та електричних властивостей модельних стекол з урахуванням встановлених критеріїв розробити склад скломатриці - основи легкотопких ґрунтових фрит з високим електроопором;

синтезувати легкотопку вологостійку ґрунтову фриту з питомим електроопором не нижче с?107 Ом·м і мінімальним вмістом вартісних активаторів зчеплення для одержання міцнозакріпленого двошарового склоемалевого покриття з однократним випалом та встановити механізм взаємодії синтезованого ґрунту з маловуглецевими тонколистовими сталями вітчизняного виробництва;

розробити технологічні параметри варки синтезованого ґрунту та одержання двошарових склоемалевих покриттів однократного випалу з використанням розробленої ґрунтової фрити, провести дослідно-промислові і промислові випробування з метою подальшого впровадження в серійне виробництво побутових електро- та газових плит.

Об'єкт дослідження: електростатичне нанесення тонкодисперсних склоемалевих порошків на тонколистові маловуглецеві сталі.

Предмет дослідження: легкотопкі ґрунтові фрити для одержання двошарового склоемалевого покриття за технологією порошкового електростатичного емалювання з однократним випалом ґрунтового та покривного шарів на деталях побутової техніки із звичайних маловуглецевих сталей вітчизняного виробництва.

Методи дослідження: рентгенофазовий, диференційно-термічний, металографічний, енергодисперсійний мікроструктурний і електронно-мікроскопічний аналізи, визначення фізико-хімічних характеристик емалей та порошків, експлуатаційних показників покриттів з використанням стандартних матеріалознавчих методик, а також математичне планування експерименту і розрахунок фізико-хімічних властивостей склофрит із використанням ЕОМ.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше в Україні розроблено основні критерії синтезу легкотопкої ґрунтової фрити для технології електростатичного порошкового емалювання звичайних маловуглецевих сталей.

Науково обґрунтовані і експериментально встановлені закономірності впливу лужних та лужноземельних оксидів на електричні властивості тонкодисперсних порошків легкотопких стекол системи Na2O-K2O-Li2O-BaO-CaO-B2O3-SiO2.

Розроблено принципи синтезу легкотопкої ґрунтової фрити з високим електроопором на основі скломатриці псевдопотрійної системи R2O-RO-(B2O3+SiO2) за рахунок забезпечення прояву полілужного та полікатіонного ефектів із встановленим співвідношенням лужних та лужноземельних оксидів.

Встановлено взаємозв'язок між вологостійкістю тонкодисперсних склоемалевих порошків та проявом полілужного та полікатіонного ефектів.

Розроблено склад комплексного активатора зчеплення, який містить мінімальну кількість вартісних оксидів СоО і NiO та забезпечує необхідну реактивність ґрунтового розплаву при температурі випалу 800-820?С за рахунок додаткового введення MnO2 і Fe2O3.

Виявлено специфіку процесів та встановлено оптимальні умови формування системи маловуглецева сталь - легкотопке двошарове емалеве покриття однократного випалу при температурі 820?С на основі розробленого ґрунту, який має в своєму складі комплексний активатор зчеплення, в комбінації з білою титановою емаллю.

Вперше розроблено та експериментально відпрацьовано технологічні параметри одержання двошарових покриттів однократного випалу на основі розробленого ґрунту та білої титанової емалі на деталях побутових плит із маловуглецевих тонколистових сталей.

Науково-технічна новизна розробки підтверджена деклараційним патентом України № 52074А “Грунтова емаль” 7 С03С8/08 від 16.12.2002р.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі висунутих наукових положень вперше в Україні розроблено легкотопку ґрунтову фриту з високим питомим електроопором та комплексом топкісних і реологічних параметрів, які забезпечують одержання якісних міцнозчеплених двошарових склоемалевих покриттів на звичайних маловуглецевих сталях вітчизняного виробництва за енерго- та ресурсозберігаючою технологією PUESTA 2C/1F. Розроблені технічні умови виробництва легкотопкої ґрунтової фрити для технології порошкового електростатичного емалювання з однократним випалом ґрунтового та покривного шарів - ТУ У 27.1-576-2004.

Розроблена ґрунтова фрита пройшла дослідно-промислові та промислові випробування на ВАТ “Азовмаш” (м.Маріуполь) і впроваджена в серійне виробництво побутових газових та електроплит, деталі яких виготовляються з тонколистових маловуглецевих сталей 08кп і 08пс. Це забезпечило вперше в Україні перехід від енергоємної технології 2 шари / 2 випали до енергоресурсозберігаючої технології 2 шари/1випал та відмову від імпорту порошків ґрунтових емалей. Одержаний економічний ефект від впровадження розробленої ґрунтової фрити для емалювання деталей побутових плит за технологією PUESTA 2C/1F тільки за рахунок зниження вартості матеріалу і зменшення витрат електроенергії склав 45800грн./10 тис. штук виробів. Отримані результати створили передумови для застосування зазначеного ґрунтового покриття на підприємствах України, які випускають побутову техніку із звичайних маловуглецевих сталей типу 08кп та 08пс за сучасною технологією електростатичного порошкового емалювання.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес на кафедрі технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей НТУ “ХПІ” при підготовці бакалаврів, спеціалістів і магістрів за фахом 091606 “Хімічна технологія тугоплавких неметалічних і силікатних матеріалів”.

Особистий внесок здобувача. Всі положення дисертації, які виносяться на захист, отримані здобувачем особисто. Серед них: виявлення особливостей формування двошарових покриттів, одержаних за технологією PUESTA “2C/1F” на вітчизняних маловуглецевих сталях; розробка основних критеріїв синтезу легкотопкої ґрунтової фрити для нанесення на звичайні маловуглецеві сталі за вказаною технологією; встановлення параметрів варіння модельних стекол і експериментальних фрит та визначення комплексу їх технологічних та фізико-хімічних властивостей; проведення дослідно-промислових та промислових випробувань.

Апробація результатів дисертації. Загальні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Міжнародних науково-технічних конференціях: “Технология и применение огнеупоров и технической керамики в промышленности” (Харків,2002-2005р.); “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (Харків, 2003-2005р.); на Міжнародних конгресах “Современные технологии в промышленности строительных материалов и стройиндустрии” (Бєлгород, 2003р.); “Innovative trends in enamelling technology” (Острава, Чехія, 2004р.); “20.Internationale Emaіl Kongres” (Стамбул, Туреччина, 2005); “Surface treatment in enamelling technology” (Острава, Чехія, 2005р.); на Науково-технічній конференції “Перспективні напрямки розвитку науки і технології тугоплавких неметалічних і силікатних матеріалів” (Дніпропетровськ, 2003р.); на Других наукових читаннях імені академіка НАНУ А.С.Бережного “Физико-химические проблемы в технологии тугоплавких неметаллических и силикатных материалов” (Харків, 2004р.).

Публікації: по темі дисертаційної роботи опубліковано 18 робіт, у тому числі 9 статей у наукових фахових виданнях, 8 тез доповідей і 1 патент України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 6 розділів, висновків та додатків. Повний обсяг дисертації складає 179 сторінок, з них 41 ілюстрація по тексту, 11 ілюстрації на 6 сторінках; 30 таблиць по тексту, 5 таблиць на 7 сторінках; 5 додатків на 11 сторінках; 180 найменувань використаних літературних джерел на 19 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність, а також наукову і практичну важливість питань, що складають предмет дослідження дисертаційної роботи, сформульовано мету й шляхи її досягнення.

У першому розділі проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної науково-технічної і патентної літератури з питань сучасних технологій емалювання тонколистової маловуглецевої сталі. За даними аналізу зроблено висновок про актуальність досліджень в цій області та найбільшу ефективність і перспективність застосування сучасного способу електростатичного порошкового нанесення покриттів з однократним випалом ґрунтового та покривного шарів (PUESTA 2C/1F) для емалювання деталей побутової техніки.

Встановлено, що найбільш проблемним аспектом реалізації технології PUESTA 2C/1F є специфічні умови формування двошарового покриття при однократному випалі ґрунтового та покривного шарів емалі. Одержання якісного бездефектного покриття за вказаною технологією можливо лише при застосуванні спеціальних емалювальних сталей та емалей. Тому виробництво конкурентноздатної емальованої продукції за технологією PUESTA 2C/1F за кордоном здійснюється з використанням спеціальних легкотопких склофрит та високоякісного тонколистового прокату із зневуглецьованих мікролегованих сталей. У зв'язку з відсутністю в Україні власних розробок і виробництва фрит з певним комплексом властивостей та спеціальних емалювальних сталей, на вітчизняних підприємствах, які застосовують електростатичне порошкове емалювання, реалізується більш ресурсо- та енергозатратна технологія “2C/2F”. У зв'язку з цим необхідною та актуальною є розробка наукових основ синтезу легкотопких ґрунтових склофрит для емалювання деталей побутових газових та електроплит з вітчизняних маловуглецевих сталей із застосуванням однократного випалу ґрунтового і покривного шарів, нанесених електростатичним порошковим способом, що і обумовило мету даної роботи.

У другому розділі обґрунтовано необхідність створення наукових основ синтезу легкотопких ґрунтових фрит на основі сировинної бази України для емалювання деталей побутової техніки із звичайних маловуглецевих сталей за технологією PUESTA 2C/1F та впровадження цієї технології у виробництво газових і електроплит. Наведено обґрунтування вибору напрямку і методики досліджень.

За основу досліджень була обрана наступна гіпотеза. Досягнення високого питомого електроопору силікатних стекол при збереженні їх легкотопкості можливе при забезпеченні прояву полілужного ефекту за рахунок одночасної присутності декількох лужних катіонів і полікатіонного ефекту шляхом введення в склад стекол декількох лужноземельних катіонів. При цьому для легкотопких ґрунтових емалей необхідна підвищена інтенсивність взаємодії їх розплавів із сталевим субстратом в порівнянні з традиційними ґрунтами (температура випалу 870-890?С). Тому ґрунти з високими значеннями питомого електроопору у твердому стані (сv200?107 Ом•м) повинні бути корозійно активними при температурах випалу покриттів 800-820?С.

Фазовий склад та структуру модельних стекол, ґрунтових фрит та емалевих шарів в системі метал-покриття визначали за допомогою рентгенофазового, металографічного, електронномікроскопічного аналізів та енергодисперсійного рентгенівського мікроаналізу. Вивчення процесів, які мають місце при нагріванні тонкодисперсних склоемалевих порошків, здійснювали за допомогою ДТА на дериватографі системи Паулік-Паулік-Ердей. ТКЛР фрит визначали на кварцевому дилатометрі ДКВ-5А за ДОСТ 10978-83; розтікання, інтервал топкості, крайовий кут змочування, хімічну стійкість фрит та міцність зчеплення покриттів зі сталлю визначали за ДОСТ 24405-80; розрахунок в'язкості емалевих розплавів проводили за методикою Декера, враховуючи поправки Л.Брагіної та В.Резнікової. Схильність сталей до утворенні газових дефектів визначали за ТУ 14-106-607-2000 на приладі НГ-1-2М.

Дослідження питомого об'ємного електроопору тонкодисперсних порошків модельних стекол та експериментальних фрит проводили в режимі нагрів-охолодження в інтервалі температур 20-300-20°С та визначали на лабораторному стенді з двохелектродною схемою. Корозійну активність емалевих ґрунтів оцінювали втратами сталевих зразків при витримці в емалевих розплавах за методикою НТУ “ХПІ”.

Технологічні та експлуатаційні властивості емалевих порошків: гідрофобність, текучість, гранулометричний склад, адгезійну і заряджувальну здатність, - визначали за ДСТУ 3276-95.

У третьому розділі були встановлені причини утворення дефектів в покриттях, одержаних за технологією PUESTA 2C/1F із порошків основних європейських виробників емалей на вітчизняних емалювальних сталях. На основі обробки масиву експериментальних даних по якості двошарових емалевих покриттів на зразках із сталей 08кп и 08пс від 155 партій і плавок була проведена класифікація дефектів в них. Встановлені 2 основні групи дефектів: визвані газовою фазою і обумовлені несумісністю реологічних властивостей ґрунту й покривної емалі. Визначені фактори, які впливають на процес утворення дефектів: хімічний склад, мікроструктура, якість поверхні сталевого прокату, характеристика пічного середовища та оточуючої атмосфери, фізико-хімічні властивості, спосіб грануляції і нанесення емалей. Виявлено ступінь впливу кожного із встановлених факторів на якість двошарового покриття. Показано, що реально керованим фактором з усіх розглянутих є хімічний склад та властивості ґрунтової фрити в поєднанні з правильно підібраною покривною емаллю.

Встановлено роль топкісних характеристик, змочувальної здатності, поверхневого натягу, розтікання і в'язкості дослідних ґрунтових та покривних емалей в утворенні дефектів в покриттях.

На основі узагальнення результатів комплексних досліджень розроблені основні критерії синтезу грунтової фрити для електростатичного порошкового емалювання деталей побутових плит із сталей 08кп і 08пс за режимом 2С/1F (табл. 1).

маловуглецевий сталь промисловий

Таблиця 1. Критерії синтезу ґрунтової фрити для технології PUESTA 2C/1F

У четвертому розділі для теоретичної перевірки та практичного втілення зазначеної вище гіпотези з урахуванням розроблених критеріїв в псевдопотрійній системі R2O-RO-(B2O3+SiO2) була виділена область для синтезу модельних стекол, обмежена вмістом компонентів (мол.%): ?(SiO2 + B2O3 )=55-75; R2O 10-30; RO 0-15 (рис.1).

Вивчена можливість синтезу в обраній системі легкотопких стекол з високим об'ємним електроопором за рахунок забезпечення полілужного та полікатіонного ефектів.

Експериментально встановлено оптимальне співвідношення лужних оксидів (мол.%) 2na2o:1К2О:1Li2O для досягнення високого питомого електроопору тонкодисперсних легкотопких склопорошків. Виявлено значне зростання електроопору при додатковому введенні лужноземельних оксидів BaO і CaO в еквімолярному співвідношенні с200?107,5 Ом·м (рис.2). Досліджено взаємний вплив катіонів К+, Na+, Li+ на прояв полілужного ефекту, лужноземельних катіонів Ba2+ і Ca2+ на величину полікатіонного ефекту і комплексну позитивну дію цих груп катіонів на загальне зростання електроопору модельних стекол обраної системи.

Із збереженням встановленого співвідношення цих компонентів синтезовано 14 складів модельних стекол в обмеженій області псевдопотрійної системи. Вивчено температурну залежність питомого електроопору сv порошків модельних стекол в режимі нагрів-охолодження 20-300-20 оС (рис.3-для МС14.1 і МС8.3) та розрахунково-аналітичним шляхом, за допомогою формули одержано значення енергії активації електропровідності Еж дослідних стекол (табл.2).

Таблиця 2. Значення енергії активації Еж електропровідності модельних стекол

Встановлено залежність між значеннями сv и Еж дослідних порошкоподібних стекол, яка дозволяє стверджувати про проявлення в них вказаних ефектів як результату ущільнення структури стекол при введені різнорозмірних лужних катіонів К+, Na+, Li+ і, додатково, двухвалентних катіонів Ba2+ і Ca2+ , що гальмують рух іонів-переносчиків струму.

На основі одержаної залежності lgс=f(1/T) (рис.3) і даних ДТА виявлена специфіка впливу вологості тонкодисперсних склопорошків на характер зміни їх питомого електроопору з температурою, що обумовлено внеском їх поверхневої провідності. Встановлено, що вологостійкість тонкодисперсних порошків підвищується по мірі прояву полілужного і полікатіонного ефектів, що супроводжується підвищенням їх питомого електроопору сv. Це характеризується відповідним зміщенням в область низьких температур ендоефектів, обумовлених видаленням вологи. Встановлення такої залежності важливо для забезпечення безвідходності даної технології: висока вологостійкість тонкодисперсних порошків підвищує можливість їх багаторазового використання навіть при пошкодженні на них гідрофобних кремнійорганічних плівок. Згідно з критеріями синтезу, визначили властивості модельних стекол - табл.3.

Таблиця 3. Властивості модельних стекол згідно розроблених критеріїв синтезу

Симплекс-методом за комплексом розроблених критеріїв здійснено вибір складу скломатриці-основи легкотопкої ґрунтової фрити для електростатичного порошкового емалювання - МС 12 (рис.4).

У п'ятому розділі наведено результати досліджень щодо синтезу легкотопкої грунтової фрити для технології PUESTA 2C/1F на основі розробленої скломатриці, які передбачали підвищення вологостійкості модельного скла МС 12, забезпечення високої міцності зчеплення з маловуглецевими сталями та одержання бездефектних двошарових покриттів.

В якості компоненту, який підвищує вологостійкість скла та не чинить негативного впливу на його питомий електроопір і температурний інтервал розм'якшення, був обраний диоксид титану. Встановлено, що введення ТіО2 в кількості 8 мол.% (фрита Ф4) підвищує вологостійкість емалевої фрити в 4,3 рази (рис.5), що підтверджується також зменшенням площі низькотемпературних ендоефектів та забезпечує її рентгеноаморфність при температурі випалу покриття (800-820?С) - рис.6.

З метою підвищення реактивності емалевих розплавів при знижених температурах випалу 800-830?С за рахунок значного зниження в'язкості та підвищення розтікання було розроблено комплексний активатор зчеплення з мінімальним вмістом вартісних оксидів СоО і NiO та додатковим введенням MnO2 і Fe2O3 - фрита Ф4.5.

Результати визначення корозійних втрат сталі 08кп свідчать про суттєве збільшення реакційної здатності емалевого розплаву з введенням в їх склад додатково оксидів MnO2 і Fe2O3. Зв'язок між реактивністю ґрунтового розплаву і міцністю зчеплення покриттів підтверджується також характером рельєфу контактуючих поверхонь сталі 08кп з покриттями Ф4 - без активатора зчеплення і ґрунту Ф4.5 з комплексним активатором зчеплення (рис.7). З метою зниження температури варіння та випалу в склад ґрунтової фрити Ф4.5 вводили CaF2. Властивості синтезованого ґрунту Ф3F відповідають комплексу розроблених критеріїв. Встановлено, що застосування грунту Ф3F в комбінації з білими покривними емалями виключає прояв таких дефектів, як динактивність, “риб'яча луска”, інших дефектів, обумовлених газовою фазою, та забезпечує високу міцність зчеплення двошарових покриттів однократного випалу з емалювальними сталями. Проведені порівняльні металографічні дослідження поперечного перетину композицій сталь-грунт-покров (рис.8) показали наявність розвиненої поверхні розділу метал-грунт Ф3F на відміну від згладженої межі сталь-грунт МРЕ 8121 (“Ferro”); чітку межу між шаром ґрунту Ф3F і покривною емаллю ЕК180102 як показник відсутності динактивності.

Ґрунтовий шар Ф3F характеризується мікропоруватою структурою, що є передумовою вільного проходження основної газової фази і розміщення залишкової із мікронеоднорідностей поверхні стального прокату. Максимальний розмір газових включень в покривному шарі по ґрунту “Ferro” в 2-3 рази перевищує розмір пухирців в покрові по ґрунту Ф3F. Поверхневий шар покривної емалі на ґрунті Ф3F характеризується достатньою суцільністю і відсутністю проривів, що визначає високу якість покриття в цілому на відміну від комбінації емалей “Ferro” (Голандія).

У шостому розділі наведено результати дослідно-промислових варок розробленої ґрунтової фрити Ф3F на ВАТ “НМТЗ” з встановленням їх оптимального режиму. На виробництво фрити Ф3F розроблені ТУ У 27.1-576-2004.

При дослідно-промислових випробуваннях на автоматизованій лінії електростатичного порошкового емалювання деталей побутових плит в умовах ВАТ “Азовмаш” відпрацьовані технологічні параметри одержання двошарових покриттів однократного випалу на основі ґрунту Ф3F і покривної емалі ЕК180102 (“Mefrit”, Чехія). Визначені технологічні властивості порошків ґрунтової фрити Ф3F і покривної емалі ЕК 180102 з гідрофобними оболонками (табл.4) та розроблена технологічна інструкція.

За результатами цих випробувань, які довели техніко-економічні переваги розробленої ґрунтової фрити в порівнянні з закордонними (табл.5), ВАТ “МЗТМ” ВАТ “Азовмаш” відмовився від імпорту порошків фірми “Ferro” та перейшов на ресурсоенергозберігаючу технологію 2 шари/1 випал. Ґрунтову фриту Ф3F було впроваджено в серійне виробництво побутових плит на ВАТ “МЗТМ” ВАТ “Азовмаш” з економічним ефектом 174772 грн. при виробництві 38162 шт./рік.

Таблиця 4. Технологічні властивості емалевого порошків ґрунтової фрити Ф3F - ТУ У 27.1-576-2004 і покривної емалі ЕК 180102 та параметри їх нанесення

Таблиця 5. Техніко-економічні показники розробленого ґрунту Ф3F та ґрунтової емалі МРЕ 8121 фірми “FERRO” (Голандія)