Теоретичні основи прогнозування термопружних деформацій осьового інструмента і деталі і їх вплив на точність обробки отворів

Адекватність моделі вторинного теплообміну при обробці отворів перевірялася експериментальними вимірами температури методами природної і штучної термопари через 5 мм по глибині отвору Ш16мм у втулках із сталі 45 і 40Х при обробці осьовим інструментом із сталі Р6М5. Використовувалися діапазони швидкостей V = 4,02…13,32 м/хв при розвертуванні і V = 12,98…39,21 м/хв при зенкеруванні і подач S = 0,4…1,6 мм/об при розвертуванні і S = 0,4…0,8 мм/об при зенкеруванні. У всіх випадках розрахункове значення температури виявилося до 15% більше досвідченого (рис.13), що частково пояснюється прийнятим в розрахунковій моделі припущенням про адіабатичність бічних поверхонь деталі.

На основі проведених досліджень вторинного теплообміну і встановлених закономірностей розповсюдження тепла в інструменті і деталі при чистовій обробці отворів осьовим інструментом автором була запропонована аналітична залежність для визначення температури в зоні різання з урахуванням коефіцієнта впливу вторинного теплообміну і коефіцієнта що враховує відмінність в розповсюдженні тепла в плоскій і об'ємній задачі. У виразі (19): Т - час обробки отвору, Q_д - сумарна кількість теплоти, що поступає в деталь при первинному розподілі тепла.

Результати температурних досліджень, одержані в розділі 4 лягли в основу досліджень термопружних деформацій інструменту і деталі в зоні різання і зміщення осі інструменту в розділах 5 і 6.

У п'ятому розділі - “Вплив температури на пружні зсуви осі інструменту при обробці отворів” була розроблена методика і проведені експериментальні дослідження залежності модуля пружності швидкорізальних і конструкційних сталей від температури; розроблена математична модель розповсюдження тепла уздовж осі одномірного і комбінованого осьового інструменту з урахуванням конвективного теплообміну; розроблена математична модель поперечних зміщень одномірного і комбінованого осьового інструменту від неврівноваженої радіальної сили різання; проведені чисельні і експериментальні дослідження впливу температури в зоні різання при обробці отворів на поперечні зсуви інструменту від неврівноваженої радіальної сили різання з урахуванням конвективного теплообміну.

Оскільки розвиток пружних деформацій визначається модулем пружності матеріалу, який змінюється при підвищенні температури в зоні різання, заздалегідь були проведені дослідження температурної залежності модуля пружності матеріалів інструменту (сталь Р6М5) і деталі (стали 45 і 40Х).

Для проведення досліджень автором була спроектована і виготовлена оригінальна експериментальна установка, що працює за схемою згину. Вимірювання температури проводилися в п'яти точках по довжині зразків, що нагріваються. Залежність модуля пружності від температури визначалася по спеціальній методиці. Проведені дослідження дозволили виявити залежність модуля пружності для сталі Р6М5, 45 і 40Х від температури. В ході досліджень була встановлена стрибкоподібна залежність модуля пружності конструкційних матеріалів (сталі 45 і 40Х) при температурах відповідних точкам мартенситних перетворень. Проте ця температура перевищувала передбачувані робочі температури при чистовій обробці отворів. В результаті обробки експериментальних даних були одержані аналітичні залежності для визначення модуля пружності у вигляді де п = 0,4635 для сталі 45, п = 0,4266 для сталі 40Х і п = 0б5711 для сталі Р6М5.

При дослідженні температурного стану уздовж осі інструменту враховувався конвективний теплообмін по бічним поверхням інструменту на основі рішення про розповсюдження температури в напівнескінченому стрижні де . Коефіцієнти тепловіддачі визначалися на основі теорії подібності для умов природного і вимушеного теплообміну при поперечному і поздовжньому обтіканні інструменту охолоджуючою рідиною і сухим повітрям, де - коефіцієнт форми поперечного перетину інструменту, - температура навколишнього середовища або охолоджуючої рідини. На підставі експериментальних досліджень розповсюдження температури уздовж осі інструменту, проведених на стенді при нагріві інструменту спеціальними печами, що імітують тепловиділення в зоні різання, було встановлено, що найточніше умови конвективного теплообміну при Re < 1000 описуються виразом

Було встановлено, що за рахунок конвективного теплообміну з навколишнім середовищем і МОТС температура осьового інструменту знижується на 40-60% і через 30-35 секунд після початку обробки стабілізується за рахунок вирівнювання теплових потоків, що поступають в інструмент, і потоків, що відводяться за рахунок конвективного теплообміну.

З урахуванням (22) і (23) вираз (21) для визначення залежності модуля пружності уздовж осі інструменту мав вигляд

Цей вираз був використаний для визначення зміщень осі інструменту ₅ від дії неврівноваженої радіальної сили різання. При цьому використовувалися відомі методи опору матеріалів і розроблений автором метод визначення переміщень при поздовжньо-поперечному вигині закрученого стрижня, що дозволяє враховувати вплив всіх трьох компонентів сили різання. При жорсткому закріпленні інструменту величина ₅ визначалася залежністю адекватність якої була підтверджена експериментальними вимірами на стенді.

В результаті проведених досліджень зміщень осі одномірного і комбінованого осьового інструменту було встановлено, що в інтервалі робочих температур, характерних для умов обробки отворів, частка зміщення осі одномірного інструменту від нагріву не перевищує 6-7% (для розвертування 0,5-1%, для зенкерування 2-3,5%) від загального зміщення осі, викликаного дією неврівноваженої сили різання. Для комбінованого інструменту ця частка не перевищує 25-35%. В цілому величина зміщення осі залежить від точності заточування інструменту і в межах допуску на заточування не перевищує 10-12 мкм. Тому проблема зміщення інструменту може бути розв'язана шляхом підвищення вимог до точності заточування інструменту.

В ході дослідження поперечних зміщень осьового інструменту було встановлено, що причиною їх виникнення можуть бути не тільки неврівноважені радіальні сили різання, але й неврівноважені тангенціальні складові сили різання. Тому в загальному випадку величина поперечної сили, що викликає зміщення осі інструменту, повинна визначатися залежністю де - радіальне биття ріжучої кромки i -го зуба, z - число зубів.

У шостому розділі - “Термопружні деформації в зоні різання при обробці отворів” була розроблена математична модель і досліджений характер розвитку термопружних деформацій деталі в зоні різання при обробці отворів осьовим інструментом в товстостінній та тонкостінній циліндричній втулці; досліджено вплив параметрів режимів різання і розмірів деталі на термопружні деформації деталі в зоні різання при чистовій обробці отворів осьовим інструментом; розроблена математична модель і досліджено вплив параметрів режимів різання на термопружні деформації осьового інструменту; розроблені методи прогнозування термопружних деформацій інструменту і деталі в зоні різання при чистовій обробці отворів осьовим інструментом.

Основна увага в розділі була надана дослідженню термопружних деформацій деталі, які до теперішнього часу не були досліджені, оскільки вважалося, що розвиток цих деформацій по глибині отвору носить лінійний характер і, що вони завжди позитивні, тобто сприяють усадці отвору після обробки. Дослідження, проведені в розділі 6, дозволили переглянути уявлення як про характер розвитку термопружних деформацій деталі, так і про ступінь їх впливу на точність обробки отворів.

При визначенні температурних деформацій деталі в зоні різання використовувалося одержане раніше положення про обмеженість локальної зони високотемпературного нагріву, яка для деталі має форму кільця, обмеженого матеріалом з температурою в межах , де - середня температура деталі при обробці отвору на глибині х. При цьому деталі умовно були розбиті на дві групи - товстостінні втулки, для яких розміри зони нагріву малі в порівнянні з товщиною стінки, і тонкостінні, які в результаті тепловиділення в зоні різання прогріваються по всій товщині.

При дослідженні термопружних деформацій в товстостінній втулці вважалося, що кільцева зона розширяється за рахунок нагріву на температуру И, а решта об'єму деталі не нагрівається. Дія матеріалу деталі на нагріту зону зважаючи на явну аналогію враховувалася по аналогії з пресовою посадкою. З урахуванням граничних умов величина радіального зсуву поверхні деталі в зоні різання на початку і середині отвору визначалася виразами де - глибина зони прогрівання деталі.

Для визначення температурних деформацій в тонкостінних втулках використовувалася теорія тонкостінних циліндрових оболонок, а як зовнішнє навантаження розглядалися згинаючі моменти від нерівномірного прогрівання.

Дослідження, проведені на основі виразів (27) -(29) для різних варіантів режимів різання і розмірів деталі, дозволили виявити і обґрунтувати характерну нелінійність зміни температурних деформацій деталі по глибині отвору і їх домінуючий вплив на утворення бочкоподібної форми поздовжнього профілю отвору. Так, згідно з (27) і (28) при розвертуванні отвору d = 16 мм при V = 6,28 м/хв, S = 0,8 мм/об температурні деформації деталі на початку отвору склали мкм, в кінці отвору мкм, у середині отвору мкм. Отже, у середині отвору нагрів деталі сприяє звуженню отвору, зняттю додаткового припуска і розбиванню отвору. На початку і кінці отвору відбувається розширення отвору під час обробки і, як наслідок, зменшення товщини шару, що зрізається. Тому, після охолодження деталі в цих зонах отвір виявляється усадженим. Аналогічні результати були одержані і для тонкостінних втулок.

Оскільки вирази (27) - (29) не враховують нагрів всієї деталі і дозволяють визначати термопружні деформації тільки в характерних точках, для досліджень впливу режимів різання на температурні деформації деталі використовувалися чисельні методи досліджень. При цьому основною характеристикою температурних деформацій деталі була діаграма радіальних зсувів поверхні деталі в зоні різання , одержана як огинаюча діаграм радіальних зміщень для всіх положень теплового джерела. Для всіх випадків діаграма мала характерну сідлоподібну форму, яка відповідає бочкоподібній формі поздовжнього профілю отвору. Це дозволяє стверджувати про значний вплив температурних деформацій деталі на форму отвору. Для більшості деталей температурні деформації посередині отвору сприяють його розбиванню.

Дослідження термопружних деформацій інструменту проводилося лише на основі чисельного моделювання з використанням одержаних раніше теплових моделей інструменту. Виявилося, що температурні деформації інструменту по всій глибині сприяють розбиванню отвору. Проте у середині і в кінці отвору зміна температурних деформацій інструменту носить практично лінійний характер і не може впливати на утворення бочкоподібної форми отвору. Тому, очевидно, що домінуючий вплив на бочкоподібну форму поздовжнього профілю отвору в цих зонах робить нелінійна температурна деформація деталі.

Для оцінки температурних деформацій інструменту з урахуванням особливостей його нагріву, виявлених при чисельному моделюванні, була одержана залежність

- температура серцевини інструменту, - температура на вершині ріжучої кромки, що приймається рівній температурі деталі в зоні різання.

У сьомому розділі - “Підвищення точності поздовжнього профілю отвору при чистовій обробці осьовим інструментом” була розроблена загальна структура похибки поздовжнього профілю отвору при чистовій обробці осьовим інструментом, розроблена комплексна математична модель формування поздовжнього профілю отвору при його чистовій обробці осьовим інструментом і досліджено на її основі вплив робочих процесів на точність поздовжнього профілю отвору, розроблені практичні рекомендації по підвищенню точності поздовжнього профілю отвору, що містить рекомендації щодо прогнозування похибки поздовжнього профілю, проектування осьового інструменту і вибору раціональних режимів і схем обробки.

При розробці структури похибки поздовжнього профілю отвору були виділені наступні основні характеристики:

- відхилення від номінального розміру в довільному перетині х,

- розбивання отвору, бочкоподібність отвору або відхилення від прямолінійності, де - коефіцієнт, що враховує вплив МОТС.

На основі залежності (35) і результатів досліджень різних компонентів деформації в розділах 3-6 була розроблена комплексна модель утворення похибки поздовжнього профілю отвору і методи прогнозування його форми і розмірів. Перший метод заснований на результатах чисельного моделювання, другий - на одержаних в ході дослідження аналітичних залежностях. Для перевірки адекватності розробленої моделі і запропонованих методів прогнозування поздовжнього профілю отвору, були проведені експериментальні виміри похибки поздовжнього профілю через 5 мм за різних умов обробки (V = 4,02…13,32 м/хв при розвертуванні і V = 12,98…39,21 м/хв при зенкеруванні, S = 0,4…1,6 мм/об при розвертуванні і S = 0,4…0,8 мм/об при зенкеруванні) отвору Ш16мм. Порівняння результатів теоретичних і експериментальних досліджень показало, що найзначніша розбіжність фактичних і розрахункових відхилень для всіх варіантів умов різання спостерігається в кінці отвору. Це пояснюється тим, що крім краєвих ефектів величину деформації деталі в цій зоні визначають також осьова і радіальна складові сили різання.

Аналіз результатів експериментальних вимірів поздовжнього профілю отвору при різних режимах різання показав, що найбільший вплив на розбиття отвору надає швидкість різання. Збільшення швидкості різання на початку, середині і кінці отвору в межах дослідженого інтервалу швидкостей приводить до збільшення розбивання отвору (до 3,5мкм посередині отвору) за рахунок збільшення інтенсивності теплових потоків і збільшення температурних деформацій інструменту і деталі. Збільшення глибини різання і подачі також сприяє збільшенню розбиття отвору, проте їх вплив менш істотний (0,2 мкм при збільшенні подачі і 0,6 мкм при збільшенні глибини різання).

На основі проведених досліджень розвитку фізичних процесів при обробці отворів автором були запропоновані ефективні способи підвищення якості поздовжнього профілю отвору при розвертуванні і зенкеруванні.

У основу способу підвищення точності поздовжнього профілю отвору при розвертуванні (А.С. №59745) був покладений принцип мінімізації температурного впливу в зоні різання другого ступеня двоступінчастої розвертки. Підвищення точності поздовжнього профілю досягається за рахунок розділення припуска між ступенями двоступінчастої розвертки, що забезпечує мінімальний зріз на другому ступені , де - коефіцієнт, що враховує застосування МОТС; вибору відстані між ступенями, що забезпечує мінімальний вплив тепловиділення першого ступеня на температуру в зоні різання другого ступеня вибору раціональної геометрії ріжучої частини другої ступеня, що забезпечує умови зворотного зрізу на другому ступені шляхом регулювання і диференційованого заточування зубів (А.С. №37588А). Експериментальні випробування нової конструкції двоступінчастої розвертки на різних інструментальних і машинобудівних заводах показало, що в порівнянні з обробкою одноступінчатою розверткою розбивання отвору зменшується до 3,6 разів, а бочкоподібність - до 3,9 разів. За рахунок використовування зворотної схеми різання при обробці двоступінчастою розверткою шорсткість обробленої поверхні зменшилася до 1,8 рази, а за рахунок диференційованого заточування підвищилася стійкість інструменту.

У основу способу підвищення точності поздовжнього профілю отвору при зенкеруванні (А.С. № 68851А) покладено відоме наукове положення про періодичний зрив наросту по задній поверхні інструменту і плавній зміні величини наросту при зміні режимів різання. Усунення розбивання отвору досягається за рахунок зменшення номінального розміру інструменту , а зниження бочкоподібності - за рахунок зміни величини наросту при плавній зміні швидкості різання від до на початку отвору і від до в кінці отвору і узгодженій зміні подачі і . Застосування цього способу розраховане на обробку отворів з швидкостями різання, перевищуючими критичні швидкості для наростоутворення, що характерне для зенкерування і при використовуванні стандартного інструменту дозволяє понизити бочкоподібність отвору до 4 разів.

Всі запропоновані способи, і засновані на них методики підвищення якості поздовжнього профілю отворів, запатентовані і впроваджені у виробництво на різних інструментальних (ВАТ Вінницький інструментальний завод, м. Вінниця) і машинобудівних (ВАТ “Гормаш”, м. Донецьк; ВАТ КМЗ, м. Красноармійськ) заводах і проектних інститутах (ПКТІ, м. Донецьк). Очікуваний річний економічний ефект від упровадження нових способів чистової обробки отворів на ВАТ “Гормаш” при обробці базових поверхонь гідро розподільної апаратури вугільних комбайнів складає 52 тис. грн. Очікуваний річний економічний ефект від упровадження нових способів чистової обробки отворів на ВАТ КМЗ при обробці базових поверхонь пневмоапаратури систем шахтної вентиляції складає 21 тис. грн. У обох випадках економічний ефект був одержаний за рахунок оптимізації технологічного процесу, усунення деяких операцій чистової обробки і підвищення стійкості двоступінчастого інструменту. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження технологічного регламенту по обробці отворів підвищеної точності на машинобудівних заводах ВО “Укруглемаш” складає 62 тис. грн.

ВИСНОВКИ

Основний результат роботи - розробка теоретичних основ прогнозування і усунення похибки поздовжнього профілю отвору при чистовій обробці осьовим інструментом, що дозволило розв'язати важливу науково-технічну проблему підвищення точності отворів.

1. На основі розробленої моделі контактної взаємодії при обробці отворів, методів прогнозування контактних деформацій і чисельного моделювання встановлено, що основну частину (понад 80%) контактних деформацій по задній поверхні інструменту складають пластичні деформації поверхні деталі, які не роблять впливу на точність обробки. Пружні деформації інструменту і деталі, загальна частка яких не перевищує 20%, сприяють усадці отвору і повинні враховуватися при оцінці точності його обробки. Сумарна величина пружних деформацій при чистовій обробці отворів досягає 0,5-2 мкм при розвертуванні і 2-4 мкм при зенкеруванні.

2. Запропонований спосіб визначення кута зсуву при обробці отворів, який враховує вплив кривини оброблюваних поверхонь і температури в зоні різання. Встановлено, що вплив кривини оброблюваної поверхні досягає 30% (для отворів малого діаметру при г = 0є) і істотно зменшується при збільшенні переднього кута, а вплив температури на кут зсуву при чистовій обробці отвору досягає 5%.

3. Розроблена математична модель формування теплового балансу при обробці отворів з урахуванням вторинного теплообміну. Встановлено, що основну частку (понад 60%) тепла, складає теплота, що виділилася за рахунок тертя по стрічках, що калібрують, які виконують визначальну роль у формуванні теплового балансу при несталому теплообміні за рахунок відведення тепла від більш нагрітого інструменту до деталі. При цьому домінуючим чинником, що визначає температуру в зоні різання при обробці отворів є масова теплоємність деталі.

4. На основі аналітичних моделей поперечних зміщень осі інструменту від дії неврівноваженої радіальної сили різання встановлено, що в інтервалі робочих температур, характерних для умов чистової обробки отворів, збільшення зміщення осі одновимірного інструменту за рахунок зміни модуля пружності матеріалу інструменту при нагріві не перевищує 0,5-1% при розвертуванні і 2-3,5% при зенкеруванні.

5. Розроблені математичні моделі розповсюдження тепла і утворення термопружних деформацій в деталі типу циліндрової втулки. Вперше встановлений і підтверджений результатами чисельного моделювання нелінійний характер зміни температури і нелінійний характер розвитку температурних деформацій деталі в зоні різання по глибині отвору при чистовій обробці осьовим інструментом. Встановлено, що область інтенсивного нагріву деталі в зоні різання обмежена і складає 3-10 мм по глибині отвору і 3-7 мм по товщині деталі. Встановлено, що температурні деформації деталі у середині отвору сприяють його розбиттю, а на початку і кінці отвору залежно від режимів різання можуть сприяти як розбиттю, так і усадці.

6. Розроблена комплексна математична модель утворення похибки поздовжнього профілю отвору, на підставі якої встановлено, що його бочкоподібна форма є слідством температурних деформацій інструменту і деталі в зоні різання. Основною причиною бочкоподібності на початку отвору є температурні деформації інструменту, в кінці отвору - температурні деформації деталі. Основними причинами розбиття отвору є температурні деформації інструменту і деталі і зміщення осі інструменту.

7. Проведені експериментальні дослідження впливу виду осьового інструменту, способу обробки і режимів різання на форму і розміри поздовжнього профілю отвору, які підтвердили адекватність розробленої комплексної математичної моделі утворення похибки поздовжнього профілю. Розбіжність експериментальних і розрахункових значень розбиття отвору при розвертуванні не перевищувала 7%, а значень бочкоподібності - 15%. Найбільш суттєвий вплив на розбиття отвору надає швидкість різання.

8. Розроблені способи прогнозування форми і розмірів поздовжнього профілю отвору і способи зменшення його похибок за рахунок різних технічних і технологічних рішень. Використовування запропонованих конструкцій осьового інструменту, впроваджених на ВАТ “Вінницький інструментальний завод” (м. Вінниця), і способів обробки отворів при обробці деталей гідро- і пневмоапаратури на ВАТ “Гормаш” (м. Донецьк), ВАТ “КМЗ” (м. Красноармійськ) і ВО “Укруглемаш” дозволило понизити розбиття отворів до 3,6 разів, бочкоподібність до 3,9 разів і дало економічний ефект в 135 тис грн. за рахунок збільшення стійкості інструменту і оптимізації технологічного процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК АВТОРА В ПУБЛІКАЦІЯХ В СПІВАВТОРСТВІ

1. Татьянченко А.Г. Температурное состояние осевого инструмента в условиях конвективного теплообмена // Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып.15. - Донецк: ДонНТУ, 2001. - С. 249-253.

2. Татьянченко А.Г. Погрешность профиля продольного сечения отверстия за счет температурных деформаций детали и инструмента // Проблемы создания новых машин и технологий. Научные труды КГТУ. Вып.1(10). - Кременчуг: КГТУ, 2001. - С.401-404.

3. Малышко И.А., Татьянченко А.Г. Температурные деформации детали при обработке отверстий / Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып.17. - Донецк, 2001. - C.45-51. (Автором розроблені теоретичні основи утворенні термопружних деформацій).

4. Малышко И.А., Татьянченко А.Г., Бочаров С.И. Температурное состояние детали при развертывании отверстий // Вісник інженерної академії. - Київ, 2001. - №3. - С.231-233. (Автором розроблена математична модель і досліджено розвиток термопружних деформацій).

5. Татьянченко А.Г. Определение угла сдвига при обработке отверстий осевым лезвийным инструментом // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Машинобудування і машинознавство. Вип. 71. - Донецьк: ДонНТУ, 2004. - C.140-144.

6. Татьянченко А.Г. Определение температуры детали в зоне резания при обработке отверстий // Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып. 28. - Донецк, ДонНТУ, 2004. - C.179-184.

7. Татьянченко А.Г. Влияние контактного деформирования инструмента и детали в зоне резания на точность обработки отверстий // Резание и инструмент. - Харьков, 2004. - C.73-76.

8. Татьянченко А.Г., Малышко И.А. Прогнозирование точности обработки отверстий по температурным деформациям детали в зоне резания // Вісник двигунобудування. Научно-технический журнал. - Запорожье: ОАО “Мотор-Січ”, 2004. - №3. - С.80-85. (Автором розроблена математична модель і досліджено вплив термопружних деформацій на точність отвору).

9. Татьянченко А.Г., Малышко И.А. Влияние кривизны обработанной поверхности на характер тепловыделения по задней поверхности инструмента при обработке отверстий // Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып.21. - Донецк: ДонНТУ, 2002. -- С.80-85. (Автором розроблена математична модель і досліджено вплив кривини на кут зсуву).

10. Татьянченко А.Г. Малышко И.А. Определение контактных усилий по задней поверхности инструмента при развертывании // Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып.19. - Донецк: ДонНТУ, 2002. -- С.239-245. (Автором розроблена математична модель і досліджено вплив контактних деформацій на точність отвору).

11. Татьянченко А.Г. Динамическая устойчивость процесса глубокого сверления // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем. Збірник наукових праць. - Краматорськ, 2000. - С.74-79.

12. Малышко И.А., Татьянченко А.Г. Метод определения температурной зависимости модуля упругости инструментальных материалов // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем. Збірник наукових праць. Вип.№10. - Краматорськ: ДДМА, 2000. - С.108-112. (Автором розроблена і виготовлена дослідна установка і розроблені методи обробки експериментальних даних).

13. Малышко И.А., Татьянченко А.Г. О влиянии теплофизических процессов на точность обработки одномерным осевым инструментом // Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып.12. - Донецк, 2000. - C.219-226. (Автором розроблена математична модель і досліджений вплив неврівноваженої радіальної сили різання на точність отвору).

14. Татьянченко А.Г. Модель упругих перемещений длинного осевого инструмента // Надежность режущего инструмента и оптимизация технологических систем. - Краматорск: ДДМА, 1999. - C.124-129.

15. Татьянченко А.Г. Исследование температурной зависимости модуля упругости стали 40Х и 45 // Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып.10. - Донецк, 2000. - С.244-248.

16. Татьянченко А.Г. Динамическая устойчивость осевого инструмента // Збірник праць ІІІ Міжнародної конференції “Вібрації в техніці та технологіях”. - Євпаторія, 1998. - C. 100-103.

17. Татьянченко А.Г., Малышко И.А. Прогнозирование точности обработки осевым комбинированным инструментом // Прогрессивная техника и технология машиностроения. Тез. докл. межд. научно-техн. конф. - Севастополь, 1995. - С.158. (Автором розроблена математична модель і досліджено вплив схеми різання на точність отвору).

18. Татьянченко А.Г., Малышко И.А., Ширейкин А.Ю. Влияние геометрических смещений режущих кромок комбинированных инструментов на точность обработки // Прогрессивная техника и технология машиностроения. Тез. докл. межд. научно-техн. конф. - Севастополь, 1995. - С.159 (Автором розроблена математична модель і досліджено вплив неврівноваженої радіальної сили на точність отвору).

19. Татьянченко А.Г. Влияние температуры резания на точность обработки отверстий осевым инструментом // Вісник Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут”. - Київ: НТТУ “КПІ”, 2001. - №40. - С.367-376.

20. Малышко И.А., Татьянченко А.Г. Прогнозирование формы и размеров продольного профиля отверстия при обработке осевым инструментом // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем. Збірник наукових праць. Вип.17. - Краматорськ: ДДМА, 2005. - C.30-37. (Автором розроблена математична модель і досліджений вплив термопружних деформацій на точність отвору ).

21. Татьянченко А.Г. Влияние вторичного теплообмена на температурное состояние в зоне резания при обработке отверстий // Наукові праці Донецького технічного університету. Серія: Машинобудування і машинознавство. Вип.92. - Донецьк: ДонНТУ, 2005. - C.118-128.

22. Татьянченко А.Г. Влияние контактного деформирования в зоне резания на точность обработки отверстий одномерным осевым инструментом // Прогрессивные технологии и системы машиностроения. Международный сборник научных трудов. Вып. 26. - Донецк, 2003. - C.116-124.

23. Малышко И.А., Татьянченко А.Г. Моделирование процесса формирования продольного профиля отверстия с учетом термоупругих деформаций инструмента и детали при неустановившемся теплообмене // Високі технології в машинобудуванні. Збірник наукових праць НТУ “ХПІ”. - Харків, 2002. - С.211-216. (Автором розроблена математична модель і досліджений вплив вторинного теплообміну на термопружні деформації).

24. Татьянченко А.Г. Влияние термоупругих деформаций на точность продольного профиля отверстия при чистовой лезвийной обработке // Наукові праці Донецького технічного університету. Серія: Машинобудування і машинознавство. Вип.110. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - C.42-48.

25. А.С. №37588А Україна, МКІ 6 В23D77/00. Розвертка / Татьянченко О.Г., Малишко І.О., Дядюшек В.В. - Опубл. 15.05.2001. Бюл. №4. (Автором запропоновані технічні рішення, що підвищують стійкість інструменту).

26. А.С. №41236А Україна, МКІ 7 В23В51/02. Спіральне свердло / Татьянченко О.Г., Малишко І.О., Дядюшек В.В. - Опубл. 15.08.2001. Бюл. №7. (Автором запропоновані технічні рішення, що підвищують стійкість інструменту).

27. А.С. №37600А Україна, МКІ 7 В23D77/02. Комбінована розвертка / Татьянченко О.Г., Малишко І.О., Дядюшек В.В., Придатко Є.О. - Опубл. 15.05.2001. Бюл. №4. (Автором розроблена теоретичні основи підвищення точності отвору).

28. А.С. №59745 Україна, МКІ 7 В23D77/02. Спосіб обробки циліндричних отворів двохступінчатим осьовим інструментом / Малишко І.О., Татьянченко О.Г., Дядюшек В.В. - Опубл. 15.09.2003. Бюл. №7. (Автором розроблені теоретичні основи усунення похибки поздовжнього профілю отвору).

29. А.С. №68832А Україна, МКІ 7 В23D77/00. Спосіб обробки отворів / Татьянченко О.Г. - Опубл. 16.08.2004. Бюл. №8.

30. А.С. № 68851А Україна, МКІ 7 В23D77/00. Спосіб обробки отворів / Татьянченко О.Г., Малишко І.О., Комар О.П., Коллер С.В. - Опубл.16.08.2004. Бюл. №8. (Автором розроблені теоретичні основи усунення похибки поздовжнього профілю отвору).

Размещено на Allbest.ru