Технологія та обладнання для напилення. Покриття з напиленням

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕХНИКА НАПЫЛЕНИЯ. ПОРОШКОВАЯ МЕТАЛЛУРГИЯ И НАПЫЛЕННЫЕ ПОКРЫТИЯ

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внутрішнє покриття труби. Покриття корозійно стійке. Масове виробництво. Матеріал: Ст. 5
	2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зовнішня поверхня труби. Покриття корозійне. Масове виробництво. Матеріал: Ст. 3
	3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шестерня трактору. Відновлення розмірів. Покриття функціонального призначення. Матеріал: Ст. 45
	4

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кришка двигуна внутрішнього згоряння. Жаростійке покриття внутрішньої поверхні. Матеріал: СЧ Штучне виробництво.
	5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Випускний клапан двигуна внутрішнього згоряння. Матеріал: Ст. У8 Масове виробництво.
	6

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відновлення розмірів шийки колінчастого валу машини. Масове виробництво. Матеріал: Ст. 45
	7

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відновлення розмірів катка. Матеріал: С 4 Штучне виробництво.
	8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нанесення жаростійкого покриття на внутрішню поверхню реактивного двигуна. Матеріал: Х18Н10Т Штучне виробництво.
	9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відновлення розмірів штампу. Матеріал: Ст. 45 Масове виробництво
	10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відновлення розмірів осі колісних пар коліс вагонетки. Матеріал:
	11

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніж гільйотинних ножиць. Зносостійке покриття. Відновлення робочої поверхні ріжучої кромки. Матеріал: ШХ 18. Штучне виробництво.
	12

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чашка. Нанесення декоративного покриття. Внутрішня і зовнішня поверхня. Матеріал: Скло. Масове виробництво.
	13

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тарілка. Нанесення декоративного покриття. Внутрішня поверхня. Матеріал: Фарфор. Масове виробництво.
	14

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клапан двигуна. Відновлення зовнішніх розмірів клапану двигуна. Матеріал: АМГ. Масове виробництво
	15

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внутрішня поверхня ємності для зберігання лугів. Покриття корозійно стійке. Матеріал: Ст. 5. Штучне виробництво.
	16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нанесення функціонального покриття на внутрішню поверхню дроту. Матеріал дроту: Ст. 5. Масове виробництво.
17		Нанесення теплоізолюючого покриття на внутрішню поверхню ємності для цементації деталей. Матеріал: Х18Н10Т. Штучне виробництво.
18		Ємність для зберігання екстрактів продуктів для виготовлення пива. Нанесення покриття на внутрішню поверхню з метою захисту від корозії та зносу. Матеріал: Ст. 3. Штучне виробництво.
19		Цистерна. Нанесення зносостійкого покриття для перевезення кислот. Матеріал: Ст. 5. Масове виробництво.
20		Циліндричний черв'як. Відновлення черв'ячної передачі. Матеріал Ст. 45. Масове виробництво.
21		Охолоджувач. Кавітаційна ерозія. Відновлення внутрішніх поверхонь труб. Матеріал мідь. Штучне виробництво.
22		Шків. Відновлення поверхні. Зносостійке покриття. Матеріал Ст. 3. Масове виробництво.
23		Колінчастий вал. Відновлення поверхні. Матеріал Ст. 45.
	24

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніж культиватору. Нанесення зносостійкого покриття. Матеріал ШХ 18.
25		Кришка котла. Корозійностійке покриття. Матеріал Ст. 3.
26		Нанесення зносостійкого покриття на зовнішні поверхні планшайби. Матеріал Ст. 45.
27		Захист зовнішньої поверхні упору від корозії. Матеріал Ст. 3. Масове виробництво.

РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПІДНІМАННЯ

прилад напилення електродвигун

Головним призначенням підіймальних механізмів є піднімання та опускання кронштейна, або висунутої штанги на яких закріплені розпилюючи пристрої.

Необхідне зусилля Р, яке треба для піднімання штанги, складається з ваги піднімаючого вантажу G і опору обертанню направляючих розмірів каретки, несучої на собі штанги. Вага всіх піднімаємих частин G і положення центра тяжіння є заданими величинами. Опір обертанню направляючих роликів каретки W, залежить від величини опорних реакцій цих роликів Т. З рисунку 1, маємо

Рис.1.

де плече може дорівнювати нулю при розміщенні точки підвісу (наприклад гайки гвинта підвісу) по вісі колони.

Опір обертання ролика при підніманні:

де - коефіцієнт тертя в підшипниках роликів;

- коефіцієнт, враховуючий тертя по клиноподібним направляючим;

- коефіцієнт тертя качення;

Звідки можна визначити піднімальне зусилля

де - діаметр ролика;

- діаметр осі ролика в підшипниках.

Якщо замість роликів каретка має упори ковзання то підіймальне зусилля буде дорівнювати:

де - коефіцієнт тертя в опорах;

Потужність електродвигуна механізму підйому визначається по формулі:

де - швидкість підйому м/хв; взагалі приймають =1-2м/хв.

При потужності електродвигуна і визначенні характеру його роботи виберемо марку електродвигуна згідно додатку 1.

РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ВИДВИГАННЯ ШТАНГИ

Зусилля переміщення штанги по направляючим роликам дорівнює опору обертання роликів W_ш.

При однаковому діаметрі обох роликів і їх осей маємо рівняння вигляду:

Потужність двигуна механізму видвигання штанги

Де швидкість пересування штанги, взагалі приймаємо =0,8-1,2 м/хв.

ПНЕВМАТИЧНІ ПРИВОДИ

Неодмінною умовою застосування пневматичного привода є забезпеченість механічних цехів стисненим повітрям з тиском у робочого місця не нижче 4 am *. Повітря, що надходить у пневматичне пристосування, повинне бути очищене від сторонніх домішок і осушені.

Витрата повітря. У процесі роботи пневматичного привода діє статичний напір; повітря витрачається тільки при переключеннях, тобто при випуску, якщо не враховувати можливий витік за рахунок неплотностей у місцях з'єднань.

Величина витрати за кожне переключення залежить від обсягу повітря приймального пристрою і різниці тисків між зовнішнім середовищем і робочою порожниною привода. Температурний фактор унаслідок незначності його впливу не враховується. Кількість повітря, що витрачається одним повітряприймачем за одиницю часу, визначається числом переключень.

Вартість одержання стиснутого повітря не перевищує 0,3 коп за 10 м³ **.

Обсяг робочої порожнини циліндра, заповнюваної повітрям, може бути підрахований по формулі

V = FL м³,

де F -- площа перетину робочої порожнини в м²;

L -- хід штока в м.

Витрата повітря W за 1 год. роботи одноциліндрового пневматичного привода складає: для циліндра однобічної дії

W = pVn м³/год,

де р -- тиск повітря в робочій порожнині циліндра в кГ/см²;

р, -- манометричний тиск на робочому місці в до/7с.м^а;

V -- обсяг робочої порожнини циліндра в м³; п -- число робочих ходів поршня в 1 ч; для циліндра двосторонньої дії

W₁₌ W+(pV₁n),

де V₁-- обсяг робочої порожнини з боку штока;

V₁ = (F - S) L;

S -- площа перетину штока в м².

Розрахунок діаметра воздухопроходной труби. Внутрішній діаметр воздухопровода, що підводить стиснене повітря до пневмоприводу, може бути визначений по формулі

см,

де V -- обсяг стиснутого повітря, що проходить по воздухопроводу, у див³;

v -- швидкість повітря, що протікає, у див/сек (практично складає 10-20 м/сек);

t -- час, необхідне для заповнення порожнини пневмопривода, у сек (варто задавати); чи

t = сек,

якщо відомий діаметр воздухопровода.

* Компресорні установки, застосовувані на машинобудівних заводах, забезпечують досить стабільний тиск повітря в мережі, рівне 5--6 am. ** Обсяг повітря обчислюється у вільному стані.

Рис. 2. Структурна схема складу механізмів управління пневмоклапаном.

Рис.3. Види конструкцій пневматичних клапанів.

Рис.4. Функціональна схема керуванням процесу роботи пневмоклапану.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Призначення та конструкції маніпуляторів для переміщення виробів відносно розпилювача.

Конструкції маніпуляторів призначені для зварювання та наплавлення, а також можуть застосовуватись для нанесення покриття.

Для механізації робіт по нанесенні покриття на поверхню виробу застосовують багатокоординатні маніпулятори,які автоматично виконують необхідні транспортуючі та допоміжні операції при нанесенні. Вони застосовуються,головним чином,механізмах і автоматичних лініях.

Позиціонери призначені для повороту та обертання виробів відносно двух взаємно перпендикулярно осей з взаємною марковою швидкістю,а також нахилу в позицію приємлиму для процесу. Таким чином, позиціонери, відраховується від маніпуляторів тим,що не мають регульованої швидкості обертання.

Рис.5.

Обертачі призначені для обертання виробів з одною швидкістю напилення відносно однієї осі при автоматичному, та полуавтоматичному процесу нанесення на тіло обертання.

Рис. 6.

Кантувачі потрібні для повороту(контовки)виробів і встановлення їх в потрібне положення.

Рис.6.

Роликові стенди застосовуються для обертання циліндричних виробів. Поворотні столи призначенні для обертання виробів з малою швидкістю повною однієї осі і установки їх.

Технологічне устаткування, призначене для закріплення і переміщення

Рис.7.

Джерела живлення повітрям.

Для забезпечення процесу напилення, підходящими є компресори середнього тиску, з постійним тиском 6-10 Атм.. Продуктивність компресора залежить від розпилювачів, а також від трубопроводів. Для зниження пульсацій використовують ресивери. Об`єм ресивера повинен бути досить високим і визначається за формулою:

, ;

де, - кількість повітря всасуємого компресором в мі/хв. ;

Щоб стиснуте повітря не мало вологи і мастила, використовують спеціальні пристрої.

Вентиляційні установки.

Металічні частки та гази, які утворюються і виділяються в процесі напилення, потрібно відбирати в місці їх утворення. Продуктивність вентилятора повинна складати близько 3000 мі/год., а нижня межа тиску близько 150 мм. вод. ст..

Продуктивність вентилятора вибирають від площі всасування. Для цієї цілі може бути використаний вентилятор середнього тиску. Швидкість подачі повітря в трубопроводах повинна бути не більше 20 м/сек., інакше, це приведе до великого шуму.

Діаметр трубопроводу розраховують по наступній формулі:

де, - продуктивність відсасування, мі/год.;

- швидкість руху повітря в трубопроводі, м/сек.;

- коефіцієнт тертя, приймається 0.95.

Вибір електродвигуна.

Для вибору електродвигуна повинні бути відомі потужність і число обертів валу. Відповідно з цими даними по каталогу, або (табл. 1) вибирають електродвигун.

В ряді випадків вибір електродвигуна спрощується:

1. Для повторно-короткочасних режимів роботи вибирають двигун з підвищеним пусковим моментом з врахуванням тривалості включення (ПВ%).

2. Якщо машина, для якої проектується привід, часто вмикається і вимикається, має високий статичний опір і значний динамічний момент в період пуску.

3. При довгій постійній, або не значно змінюючогося навантаження.

Промисловість випускає велику кількість електродвигунів.

По роду струму розділяють на наступні типи:

1. Двигуни постійного струму: вони забезпечують плавне регулювання кутової швидкості вала, плавний пуск, торможення та реверс.

2. Однорядні асинхронні двигуни невеликої потужності.

3. Трьохрядні (синхронні) двигуни, частота обертання яких не залежить від навантаження.

4. Трьохрядні (асинхронні) двигуни, перевага в простоті конструкції, більша експлуатаційна надійність.

Потрібна потужність P (Вт) двигуна визначається по розрахунковому номінальному навантаженню, при тяговому зусиллі F (Н) і швидкості для транспортерів, швидкість стрічки (м/с).

Тоді потужність знаходиться:

де, - коефіцієнт корисної дії (К.К.Д.) всього приводу, який дорівнює добутку всіх окремих К.К.Д. передач, які входять в привід.

Середнє значення К.К.Д. наведено в таблиці (1) (з врахуванням втрат на тертя в підшипниках). Якщо в вихідних даних на проектування приводу видані значення обертаючого моменту Т (н·м) на приводному валу і кутова швидкість цього валу (рад/с), то потужність електродвигуна , Вт.

По знайденій потужності двигуна визначають його тип, найбільш підходящий для конкретних умов роботи.

Таблиця (1). Значення К.К.Д. і передаточне відношення передач.

Передача	К.К.Д.	Передаточне відношення.
Зубчата. Черв`ячна з числом витків черв`яка 1-4. Ланцюгова. Ремінна. Фрикційна	0.95 - 0.97 0.70 - 0.90 0.94 - 0.96 0.94 - 0.96 0.90 - 0.95	2 - 6 10 - 40 2 - 6 2 - 5 2 - 4

Частота обертання електродвигуна визначається по формулі:

(об/хв),

де, - частота струму, рівна 50 періодам в 1 с;

- число пар полюсів.

Як правило, двигуни для механічних передач приводів вибирають з числом пар полюсів від 1 до 4; 1 2 3 4; (об/хв) 3000 1500 1000 750

Трьохфазні асинхронні коротко замкнуті двигуни, єдиної серії 4А, загального призначення, для тривалого режиму роботи виконують в двох варіантах: двигуни потужністю 15-400 кВт і потужністю 0.06-315 кВт.

Далі знаходять частоту обертання приводу вала (об/хв), якщо задана швидкість стрічки транспортеру (м/с) і відомий діаметр D барабана (м) то:

Потім визначають загальне передаточне відношення приводу.

,

і проводять попередню розбивку його:

де, - окремі значення передаточних відношень кожної передачі табл. 1.



Рис. 8 Кінематична схема приводу.

1 - двигун; 2 - ремінна передача; 3 - двохступеневий редуктор; 4 - з`єднувальна муфта; 5 - барабан та стрічка транспортера.

РОЗРАХУНОК КАБЕЛІВ І ПРОВОДІВ ЖИВЛЕННЯ

Переріз проводів і кабелів напругою до 1000 В за умови нагрівання вибирається в залежності від допустимого струмового навантаження.

Вибір перерізу ведеться:

За умови нагрівання тривалим розрахунковим струмом:

. (2.24)

За умови відповідності апарату максимального струмового захисту, який був вибраний:

, ( 2.25)

де - розрахунковий струм навантаження; - допустимий тривалий струм на кабель, провід, шинопровід (додаток К); - коефіцієнт захисту або кратність захисту (відношення тривалого струму для проводу до номінального струму або струму спрацювання захисного апарату).

Приймаємо для вибухо- і пожаробезпечних приміщень промислових підприємств .

- номінальній струм або струм спрацювання захисного апарату; k-поправочний коефіцієнт на умови прокладення проводів і кабелів (додаток К).

Згідно із стандартами всі електричні мережі поділяються на дві групи: мережі, які захищаються від перевантаження і струмів короткого замикання і мережі, які захищаються тільки від струмів короткого замикання.

Розрахунковий струм (А) навантаження для одного поста визначається слідуючим чином:

, (2.26)

де Р_Н - номінальна потужність апарата, кВт; U - лінійна напруга, В; - к.к.д. джерела; - номінальній коефіцієнт потужності.

Силу струму можна визначити для електродугового способу яку можна визначити при відповідній густині струму. Визначимо її по формулі:

де, d - діаметр дроту, мм;

J - допустима густина струму, А/год.;

Довжина, силового кабелю, від джерела живлення до навантаження, в середньому становить 3м, але в умовах монтажних та будівельних робіт, ця довжина може досягти 40-50 м. При великих довжинах кабелів відбувається значне падіння напруги і визначається по формулі:

?

де, I - сила струму, А;

- питомий опір металу кабелю, мк·Ом·м;

- довжина кабелю, см;

S - поперечний переріз кабелю, смІ .

Розрахунковий струм навантаження для одного поста визначається:

де, - номінальна потужність апарата, кВт;

- лінійна напруга, В;

- к.к.д. джерела;

- номінальний коефіцієнт потужності.

РОЗРАХУНОК БАЛАСТНОГО ОПОРУ

Значення баластного опору в колі допоміжної дуги визначається аналітично-графічним способом за побудованим у масштабі рис.2.7. На рисунку повинна бути ВАХ джерела напруги 1 (трансформатора із випрямним мостом) і ВАХ дугового навантаження 2.

Попередньо слід визначитись із значенням напруги холостого ходу джерела живлення допоміжної дуги. Його величина визначається величиною робочої напруги на дузі і діапазоном допустимих коливань струму дуги при випадкових коливаннях напруги. Крім того, воно залежить від необхідного значення коефіцієнта статичної стійкості системи, тобто від форми ВАХ струмового навантаження. Як правило, U_ХХ дорівнює (1.52).

На кривій 3 знаходимо точку А, яка відповідає необхідному струму допоміжної дуги і лежить, як правило, в межах (6090)А.

Враховуючи точку В, яка лежить на осі ординат і координата якої дорівнює , маємо дві точки А і В потрібної ВАХ джерела живлення, яке складається із джерела напруги та баластного опору. З`єднуємо їх і продовжуємо отриману пряму до перетинання з віссю абсцис. Отримане значення відповідає на ВАХ джерела напруги

де R_BH - внутрішній опір джерела.

Результат ділення на дає значення :

. (2.27)

Для спрощення будемо вважати, що внутрішній опір джерела незначний, тому . Баластний опір виготовляється із провідних матеріалів з високим питомим опором ( додаток Ж).

Переріз дроту визначається виходячи із допустимої густини струму:

, (2.28)

де -допустима густина струму, А/мм² (для ніхромових сплавів дорівнює 4-10 ); І - струм, А.

Опір (Ом), через розміри дроту (стрічки):

, (2.29)

, (2.30)

де s - переріз дроту (стрічки); l - довжина дроту, м.

Діаметр дроту круглого перерізу:

, мм (2.31)

де s - переріз дроту, мм².

Стандартні розміри дроту і стрічок наведені у додатку Ж.

Розрахований діаметр дроту або вибрані розміри стрічки потрібно привести у відповідність до стандартних розмірів і перерахувати потім переріз і довжину дроту. При разрахунку коригування розмірів слід вести в сторону зменшення густини струму. Діаметр спіралі опору приймають: для хромоалюмінієвих сплавів: D=(4-6)d; для ніхромів: D=(7-10)d. Спіраль намотують на трубках і полочках. Стрічкові спіралі - на ободах.

РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ

Захисне заземлення - навмисне електричне з`єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електроустановок, які можуть опинитися під напругою. В залежності від місця розміщення заземлювачів відносно обладнання, яке заземлюється, є два типи заземлюючих пристроїв: виносні і контурні.

При виносному заземлюючому пристрої заземлювач винесений за межі площадки, на якій розміщене обладнання, або зосереджений на деякій частині цієї площадки.

При контурному заземлюючому пристрої електроди заземлювача розміщують по контуру (периметру) площадки, на якій знаходиться обладнання, а також всередині цієї площадки.

Якщо установка встановлена на відкритій площадці, корпус джерела живлення приєднується безпосередньо до заземлювача дротом. У приміщеннях прокладається магістраль заземлення, до якої приєднують заземлюючі дроти. Магістраль заземлення з`єднують із заземлювачем не менше ніж у двох місцях.

Як заземлювачі в першу чергу слід використовувати природні заземлювачі у вигляді підземних металевих комунікацій, металевих конструкцій будов, які з`єднані із землею, свинцових оболонок кабелів і т.і.

Якщо опір природних заземлювачів вдовольняє потрібному опору розтікання струму, тоді потреби в штучних заземлювачах немає.

Якщо природні заземлювачі відсутні або їх використання не дає бажаних результатів, використовують штучні заземлювачі: стрижені із кутової сталі розміром 50 х 50, 60 х 60, 75 х 75 з товщиною стінки не менше 4мм, довжиною 2.5-3 м; сталеві труби діаметром 50- 60 мм довжиною 2.5-3 м і товщиною стінки не менше 3.5 мм; пруткову сталь діаметром не менше 10 мм, довжиною до 10 м і більше.

Заземлювачі забивають у ряд або по контуру на таку глибину, щоб від верхнього кінця заземлювача до поверхні землі зоставалося (0.5-0.8) м.

Відстань між вертикальними заземлювачами повинна бути не менше (2.5-3) м.

Для з`єднання вертикальних заземлювачів між собою застосовують сталеві полоси товщиною не менше 4 мм, і перерізом не менше 48 мм<sup>2</sup> або сталевий дріт діаметром не менше 6 мм. Полоси (горизонтальні заземлювачі) з`єднують із вертикальними заземлювачами зварюванням.

Магістралі заземлення всередині будов із установками нанесення покриттів напругою до 1000 В виконують сталевою полосою перерізом не менше 100 мм² або дротом круглого перерізу такої самої провідності. Відгалуження від магістралі до установок виконують сталевою полосою перерізом не менше 26 мм² або сталевим дротом діаметром не менше 5 мм.

Нормується значення опору заземлювачів. Для установок з напругою до 1000 В опір не повинен перевищувати 4 Ом.

Розрахунок заземлення проводиться слідуючим чином:

1. У відповідності до правил будови електроустановок встановлюється необхідне значення опору заземлення .

2. Шляхом вимірювання, розрахунком або на основі даних, отриманих на аналогічних діючих заземлюючих пристроях, встановлюється можливе значення опору розтікання природних заземлювачів .

3. Якщо , тоді не потрібно створювати штучне заземлення.

Якщо , необхідно створити штучне заземлення.

Опір (Ом) розтікання штучного заземлення:

. (2.32)

Далі розрахунок ведеться з використанням R_Ш.

4. Визначається питомий опір грунту за додатком Л, при цьому

враховується коефіцієнт сезоності, який залежить від виду заземлювача і кліматичної зони.

Більшість регіонів України відноситься до третьої зони для якої k_С=1.4-1.6 (при використанні стриженевих електродів довжиною 2-3 м і глибині їх закладення 0.5-0.8 м) і k'_С=2.0-2.5 (при використанні горизонтальних заземлювачів і заглибленні їх вершин 0.8 м).

(2.33)

Для горизонтального заземлювача:

(2.34)

5. Визначається опір (0м) розтікання одного вертикального заземлювача: для круглого стриженевого перерізу (трубчастий або кутовий) у землы:

, (2.35)

при цьому l >>d, t₀ >>0.5 м для кутового профилю з шириною полки d=0.95b (розміри в м, а питомий опір грунта в Ом м).

Опір розтікання вертикального заземлювача можна визначити за формулами (Ом):

Для кутового профілю 50505 мм: R_B=0.348 _PO3.B k_C; для кутового профілю 60606 мм: R_B=0.298 _PO3.B k_C; для кутового профілю 75758 мм: R_B=0.292 _PO3.B k_C; для труби діаметром 60 мм l =22.5 м, R_B=0.302 _PO3.B k_C.

6. Встановивши характер розміщення заземлювачів (у ряд або по контуру), визначити кількість вертикальних заземлювачів:

, (2.36)

де _В - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів, якій залежить від кількості заземлювачів і відстані між ними ( додаток Л).

7. Якщо заземлювач простий, у вигляді короткого ряду вертикальних стриженів, розрахунок на цьому закінчується.

Якщо заземлювачі розміщуються по контуру і складаються із ряду вертикальних заземлювачів, доцільно враховувати і опір розтікання полос (горизонтальний заземлювач). Для цього після розміщення на площі установки вертикальних заземлювачів n_В визначають довжину зєднувальної полоси (м) l_Г =1.05 n_В а, де а - відстань між вертикальними заземлювачами.

8. Визначити опір розтікання горизонтального заземлювача з урахуванням коефіцієнта використання:

, (2.37)

l > d; l >>4 t. Для полоси шириною b: d=0.5 b.

Дійсний опір (Ом) розтікання горизонтального заземлювача з урахуванням коефіцієнта використання:

R_Г = R_Г / _Г, (2.38)

де _Г - коефіцієнт використання горизонтального заземлювача, (додаток Л).

9. Уточнити опір (Ом) розтікання заземлювачів з урахуванням опору горизонтального заземлювача:

. (2.39)

10. Визначити уточнену кількість вертикальних заземлювачів. Значення n_B закруглюється в бік збільшення

.

ЛІТЕРАТУРА

1. Корж В.М. Технологія та обладнання для напилення: Навчальний посібник. К. : НМЦ ВО, 2000.-152с.

2. Газотермическое напыление композиционных порошков / А.Я. Кулик, Ю.С. Борисов, А.С. Мнухин, М.Д. Никитин.-Л.: Машиностроение, 1985.- 199с.

3. В.М. Пащенко Обладнання для газотермічного нанесення покриттів: Навч.посіб.-К.: ІВЦ ” Політехніка “, 2001.- 416 с.

4. Теория и практика нанесения защитных покрытий / П.А. Витязь, В.С. Ивашко, А.Ф. Ильющенко и др.- Мн.: Беларуская навука, 1998. - 583 с.

5. Теория и практика газопламенного напыления / П.А. Витязь, В.С. Ивашко, Е.Д. Манойло и др. -Мн.: Навука і тэхніка, 1993. - 295 с.

6. Катц Н.В., Антошин Е.В., Вадивасов Д.Г. Металлизация распылением. - М.: Машиностроение, 1966. -260 с.

7. Хасуй А. Техника напыления. -М.: Машиностроение, 1975. - 288 с.

8. Порошковая металлургия и напыленные покрытия: Учебник для вузов. / В.Н. Анциферов, Г.Б. Бобров, Л.К. Дружинин и др.: Под ред. Б.С. Митина. - М.: Металлургия, 1987. - 792 с.

9. Варгафтик Н.Б. Справочник по теплофизическим свойствам газов и жидкостей. - М.: Наука, 1972.- 720 с.

10. Хасуй А., Моригаки О. Наплавка и напыление.- М.: Машиностроение, 1985. - 240 с.

11. Донской А.В., Клубникин В.С. Электроплазменные процесы и установки в машиностроении.-Л.: Машиностроение, 1979. - 178 с.

12. Нанесение покритий плазмой./ Кудинов В.В., Пешков П.Ю., Белащенко В.Е. и др.- М.:Наука, 1990. - 307 с.

ДОДАТОК 1. ЕЛЕКТРОДВИГУНИ. ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Технічні данні асинхронних електродвигунів загального призначення в захищеному виконанні.

Тип електродвигуна	Номінальна потужність на валу (в квт)	При номінальному навантаженні	Вага електродвигуна (в кг) при формі виконання	Маховий момент ротора (в *)
		швидкість обертання (об/хв)	К.к д.%
3000 об/хв (синхр.)
А31-2 А51-2 А52-2	1,0 1,7 2,8	2850 2850 2870	79,0 81,5 84,0	-- -- --	0,008 0,014 0,024
1500 об/хв (синхр.)
А32-2 А41-2 А61-2	1,0 1,7 10	1410 1420 1450	78,5 81,5 87,5	-- -- --	0,019 0,042 0,36
1000 об/хв (синхр.)
А41-6 А52-6 А62-6 А71-6	1,0 4,5 10 14	930 950 970 970	77,0 84,5 86,5 87,0	-- -- 150 220	0,042 0,25 0,48 1,5
750 об/хв (синхр.)
А61-8 А62-8 А72-8	4,5 7,0 14	730 730 730	83,5 85,0 87,0	140 155 245	0,7 0,9 1,9
Технічні данні асинхронних електродвигунів загального призначення в закритому обдутому виконанні. 3000 об/хв (синхр.)
АО31-2 АО32-2 АО41-2 АО63-2	0,6 1,0 1,7 14	2860 2860 2880 2930	76,0 79,0 81,5 88,0	21,0 27,0 39,0 190	0,01 0,016 0,03 0,50
1500 об/хв (синхр.)
АО32-4 АО41-4 АО42-4 АО52-4	1,0 1,7 2,8 7,0	1410 1420 1420 1440	78,5 81,5 83,5 87,0	27,0 39,0 47,0 84,0	0,021 0,048 0,067 0,20
1000 об/хв (синхр.)
АО41-6 АО51-6 АО52-6	1,0 2,8 4,5	930 950 950	77,0 82,5 84,5	39,0 84,0 104	0,048 0,20 0,28
750 об/хв (синхр.)
АО62-8 АО63-8 АО72-8	4,5 7,0 10	735 735 735	84,5 86,0 87,0	170 185 275	1,0 1,3 2,3
Технічні данні асинхронних електродвигунів з підвищеним пускним моментом в захищеному виконанні 1500 об/хв (синхр.)
АП61-4 АП62-4 АП71-4	10 14 20	1450 1450 1450	86,0 87,5 88,0	125 140 205	0,36 0,48 0,95
1000 об/хв (синхр.)
АП61-6 АП62-6 АП71-6	7 10 14	960 960 970	85,0 86,0 86,5	125 140 205	0,36 0,48 1,50
750 об/хв (синхр.)
АП61-8 АП62-8 АП71-8	4,5 7,0 10,0	730 730 730	82,5 84,0 85,0	125 140 205	0,7 0,9 1,5
Технічні данні асинхронних електродвигунів з підвищеним пусковим моментом в закритому обдутому виконанні. 1500 об/хв (синхр.)
АОП41-4 АОП51-4 АОП52-4 АОП63-4	1,7 4,5 7,0 14,0	1420 1440 1440 1460	81,0 84,5 86,0 87,5	37 80 100 180	0,048 0,20 0,28 0,75
1000 об/хв (синхр.)
АОП41-6 АОП51-6 АОП52-6 АОП63-6	1,0 2,8 4,5 10,0	930 940 940 970	76,5 82,0 83,5 86,0	37 80 100 180	0,048 0,20 0,28 0,75
750 об/хв (синхр.)
АОП62-8 АОП63-8 АОП72-8	4,5 7,0 10,0	735 735 735	82,5 84,0 85,0	165 180 280	1,0 1,3 2,3

Технічні данні асинхронних електродвигунів з підвищеним ковзанням в захищеному виконанні.

Тип електродвигуна	Номінальна потужність	При номінальній потужності	Найбільша допустима потужність (в квт) при ПВ (%)	Вага електродвигуна (в кг)	Маховий момент ротора (·)
	квт	При ПВ(%)	Швидкість обертання (об/хв)	К.к.д.(%)	15	25	40	60	100
1500 об/хв (синхр.)
АС61-4 АС62-4 АС71-4	10 14 20	60 35 25	1305 1320 1335	79,0 80,5 82,0	12,0 15,5 21,5	11,5 14,5 20,0	10,5 13,5 19,0	10 13 18	9,5 12,5 16,5	125 140 205	0,36 0,48 0,95
1000 об/хв (синхр.)
АС61-6 АС62-6 АС71-6	7 10 14	70 45 35	850 860 870	75,0 77,0 78,5	8,5 12,0 15,5	8,0 11,0 14,5	7,5 10,2 13,5	7,2 9,5 13,0	6,8 9,0 12,0	125 140 205	0,36 1,48 1,50
750 об/хв (синхр.)
АС61-8 АС62-8 АС71-8	7 10 14	80 40 30	640 640 645	71,5 74,0 76,0	6,2 8,5 11,0	5,7 7,8 10,5	5,2 7,0 9,5	4,7 6,5 9,0	4,3 6,0 8,5	125 140 205	0,7 0,9 1,5
Технічні данні асинхронних електродвигунів з підвищеним ковзанням в закритому обдутому виконанні. 3000об/хв (синхр.)
АОС31-2 АОС32-2 АОС41-2	0,6 1,0 1,7	100 100 80	2670 2670 2670	70,0 73,0 5,5	0,8 1,3 2,6	0,75 1,25 2,3	0,7 1,2 2,1	0,65 1,1 1,8	0,6 1,0 1,6	21 27 37	0,010 0,016 0.030
1500об/хв (синхр.)
АОС31-4 АОС41-4 АОС51-4 АОС62-4	0,6 1,7 4,5 10	100 50 25 60	1260 1260 1290 1320	67,0 72,0 76,0 79,5	0,8 2,2 4,7 14,5	0,75 2,0 4,5 13,0	0,7 1,8 4,2 11,5	0,65 1,6 4,0 10,0	0,6 1,5 3,8 9,0	21 37 80 165	0,015 0,048 0,20 0,60
1000об/хв (синхр.)
АОС41-6 АОС51-6 АОС52-6 АОС63-6	1,0 2,8 4,5 10	70 35 25 45	840 850 860 870	69,5 74,0 76,0 77,5	1,55 3,3 4,8 14,0	1,4 3,0 4,5 12,5	1,2 2,7 4,0 10,5	1,1 2,65 3,9 8,8	0,9 2,6 3,6 7,5	37 80 100 180	0,048 0,20 0,28 0,75
750 об/хв (синхр.)
АОС62-8 АОС63-8 АОС72-8	4,5 7,0 10	75 60 45	645 645 650	72,0 74,5 76,5	8 11 14	7,0 9,5 12,0	5,8 8,0 10,5	4,8 7,0 9,5	4,3 6,5 8,5	165 180 280	1,0 1,3 2,3

Технічні данні асинхронних з двома та чотирьома швидкостями електродвигунів в закритому обдутому виконанні.

Тип електродвигуна	Число полюсів	Номінальна потужність на валу	При номінальному навантаженні	Вага електродвигуна (в кг) при формі виконання	Маховий момент ротора (в · )
			швидкість обертання (об/хв)	К.к.д. %
		В квт	В кгм
Електродвигуни з двома швидкостями 1000/1500 об/хв (синхр.) Постійний крутний момент.
АО41-6/4	6 4	0,6 1,0	0,62 0,68	940 1430	65,0 72,0	37,0	0,048
АО42-6/4	6 4	1,0 1,7	1,00 1,15	950 1440	71,0 76,0	45,0	0,067
АО51-6/4	6 4	1,7 2,8	1,75 1,90	960 1460	74,5 79,0	80,0	0,20
Електродвигуни з двома швидкостями 1000/1500 об/хв (синхр.) Постійна потужність.
АО41-6/4	6 4	0,8	0,85 0,55	930 1440	68,0 68,0	37,0	0,048
АО42-6/4	6 4	1,3	1,35 0,88	940 1450	72,5 72,5	45,0	0,067
АО51-6/4	6 4	2,1	2,15 1,40	950 1460	76,0 76,0	80,0	0,20
Електродвигуни з чотирьома швидкостями 500/750/1000/1500 об/хв (синхр.)
АО62- 12/8 /6 /4	12 8 6 4	1,3 2,0 2,5 3,0	2,7 2,7 2,7 2,0	470 715 930 1430	59,0 66,0 71,0 73,0	165	1,0
АО63- 12/8 /6 /4	12 8 6 4	2,0 3,0 3,5 4,5	4,2 4,1 3,7 3,1	470 715 930 1430	64,0 71,0 74,5 77,5	180	1,3
АО72- 12/8 /6 /4	12 8 6 4	3,0 4,0 5,0 6,5	6,2 5,5 5,2 4,4	475 720 940 1440	68,5 74,0 78,0 80,0	280	2,3

ДОДАТОК 2. ДОПУСТИМІ СТРУМОВІ НАВАНТАЖЕННЯ НА ДРІТ ТА КАБЕЛІ

К.1 Струмові навантаження на дріт та кабелі з гумовою та пластмасовою ізоляцією

Діаметр дроту, мм	2.5	4	6	10	16	25	35	50	70	95	120	150	185	240
Струм, А	30	41	50	80	100	140	170	215	270	330	385	440	510	605

К.2 Поправочні коефіцієнти на температуру землі та повітря для струмових навантажень на кабелі.

Розрах.темпер. середовища,	Темп. жил,	Коефіцієнт при фактичній температурі середовища
		-5 і нижче	0	+5	+10	+15	+20	+25	+30	+35	+40	+45	+50
15 25 25 15 25 15 25 15 25 15 25	80 80 70 65 65 60 60 55 55 50 50	1.14 1.24 1.29 1.18 1.32 1.2 1.36 1.22 1.41 1.25 1.48	1.11 1.20 1.24 1.14 1.27 1.15 1.31 1.17 1.35 1.20 1.41	1.08 1.17 1.2 1.1 1.22 1.12 1.25 1.12 1.29 1.14 1.34	1.04 1.13 1.15 1.05 1.17 1.06 1.2 1.07 1.23 1.07 1.26	1 1.09 1.11 1 1.12 1 1.13 1 1.15 1 1.18	0.96 1.04 1.05 0.95 1.06 0.94 1.07 0.93 1.08 0.93 1.09	0.92 1 1 0.89 1 0.88 1 0.86 1 0.84 1	0.88 0.95 0.94 0.84 0.94 0.82 0.93 0.79 0.91 0.76 0.89	0.83 0.9 0.88 0.77 0.87 0.75 0.85 0.71 0.82 0.66 0.78	0.78 0.85 0.81 0.71 0.79 0.67 0.76 0.61 0.71 0.54 0.63	0.73 0.8 0.74 0.63 0.71 0.57 0.66 0.5 0.58 0.37 0.45	0.68 0.74 0.67 0.55 0.61 0.41 0.54 0.36 0.41 - -

ДОДАТОК 3

3.1 Провідникові сплави високого опору

Марка сплава	Питомий опір , Ом м 106	Дріт	Стрічка
		Діаметр, мм	Товщина,мм	Ширина, мм
Х25Н20 Х15Н60 Х15Н60-Н Х20Н80 Х20Н80-Н	0.83 - 0.96 1.06 - 1.17 1.06 - 1.17 1.2 1.1	0.2 10 0.1 1	0.2 3.2 0.1 3.2	6 100 4 100

3.2 Стандартні розміри дротів та стрічок із сплавів з високим питомим опором.

Діаметр дроту, мм	Діаметр дроту, мм	Діаметр дроту, мм	Розміри перерізу стрічки, мм	Розміри перерізу стрічки, мм
2 2.2 2.5 2.8 3.2 3.6 4 4.5 5	5.6 6.3 7 8 9 10 11 12	13 14 15 16 17 18 19 20	2 10 1.5 15 2 15 2.2 20 2.5 20 3 20 2.2 25 2.5 25 3 25	2.2 30 2.5 30 3 30 2.2 36 2.5 36 2.2 40 2.5 40 3.0 40

ДОДАТОК 4. ПАРАМЕТРИ ЗАЗЕМЛЮЮЧИХ СИСТЕМ

4.1 Приблизне значення питомих опорів грунтів і води , Ом м.

Найменування грунта	Питомий опір, Ом м
Пісок Суглинок Глина Садова земля Глина (шар 7-10 м) або гравій Скала, валуни Чорнозем Торф Річкова вода Морська вода	700 100 40 40 70 2000-4000 20 20 10-100 0.2-1

ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ

1. Газополуменевий спосіб напилення.

№ вар.	Конструк. виконання	Продуктивність напилення кг/год	Склад пальної суміші	Тип матеріалу, який напилюється	Вид матеріалу	Признач. покриття
1	Ручний-інжекторний, односопл.	1,5	Ацетилен + кисень	ПР-Бр.А8,5	порошок	антифрикційне
2	Ручний-безінжекторний, багатосопл.	7	Ацетилен + кисень	ПХ17Н2	порошок	зносостійке
3	Маш.безінжекторний	12	Пропан-бутан+повітря	ПР-Н80	порошок	антикорозійне
4	Маш.безінжекторний	20	Пропан-бутан+кисень	ПР-Н80ХС2Р	порошок	жаростійке
5	Ручний-інжекторний, односопл.	3	Ацетилен + кисень	алюміній	дріт	антикорозійне
6	Стаціонарний без інжекторний	7	Ацетилен + кисень	ПТ-Ю5Н	порошок	підшар
7	Ручний-інжекторний, односопл.	10	Ацетилен + кисень	ПТ-19Н-01	порошок	антифрикційне
8	Стаціонарний без інжекторний	15	Ацетилен + кисень	Оксид титану	Гнучкий шнур	Тепло ізолююче
9	Ручний-інжекторний, багатосопл.	5	Пропан-бутан+повітря	бабіт	порошок	антифракційне
10	Ручний-інжекторний, односопл.	5	Ацетилен + кисень	ПС-12НВК-01	порошок	зносостійке
11	Стаціонарний без інжекторний	10	Пропан-бутан+кисень	ПГ-19М-01
12				ПТ88Н12;ТУ 14-1-3282-81
13				ПР-Н70Х17С4Р4
14				ПР-180Х16Н8Ф8Т3Р
15				ПМС-В

2. Плазмовий спосіб напилення.

№ вар.	Конструк. виконання	Продуктивність напилення кг/год	Склад пальної суміші	Тип матеріалу, який напилюється	Вид матеріалу	Признач. покриття
1	Ручний-інжекторний, односопл.	1,5	повітря+10% пропан	ПР-Бр.А8,5	порошок	антифрикційне
2	Ручний-безінжекторний, багатосопл.	7	Ацетилен+ кисень	ПХ17Н2	порошок	зносостійке
3	Маш.безінжекторний	12	Пропан-бутан+повітря	ПР-Н80	порошок	антикорозійне
<...

Подобные документы

• Розробка загальної схеми технологічного процесу нанесення покриття

  Аналіз умов роботи валу рециркуляційного димотягу. Вибір газів для плазмового напилення. Попередня механічна обробка. Розробка конструкції та розрахунок товщини покриття. Технологія відновлення великогабаритних валів рециркуляційних вентиляторів ТЕС.
  
  курсовая работа [955,6 K], добавлен 23.12.2014
  

• Розробка технології та модернізація обладнання для напилення теплозахисних покриттів на соплові лопатки ГТД плазмовим методом

  Роль захисту деталей і металоконструкцій від корозії та зносу, підвищення довговічності машин та механізмів. Аналіз конструкції та умов роботи виробу, вибір методу, способу і обладнання для напилення, оптимізація технологічних параметрів покриття.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.02.2010
  

• Технологія поверхневого зміцнення деталей з відновленням геометричних розмірів газотермічним напиленням

  Загальні відомості про отримання покриттів газотермічним напиленням. Термічні параметри плазмових струменів. Способи стабілізації дуги в плазмотронах. Плазмове нанесення і обробка. Контроль якості. Правила техніки безпеки при проведенні напилення.
  
  реферат [416,4 K], добавлен 03.02.2009
  

• Відновлення вала

  Визначення типу ремонтного виробництва. Технологічний процес відновлення вала, розробка плану операцій. Переваги та недоліки основних методів нанесення покриття напиленням. Схема живильника шнекового типу. Плазмотрон, класифікація основних видів.
  
  курсовая работа [303,1 K], добавлен 23.01.2012
  

• Технологія поверхневого відновлення валу плазмовим напиленням

  Відновлення черв’ячного валу плазмовим напиленням з врахуванням економічної доцільності. Розробка технології його проведення на прикладі валу лебідки черв’ячної з ручним приводом. Оцінка ступеню зношеності деталі, послідовність поверхневої обробки.
  
  дипломная работа [960,9 K], добавлен 07.10.2013
  

• Проект приводу пiдвiсного конвейера

  Вибір та перевірка електродвигуна. Вибір матеріалів для виготовлення черв'ячної передачі. Розрахунок циліндричних передач. Проектний та перевірочний розрахунок. Розрахунок вала на опір втомі. Вибір підшипників кочення. Розрахунок їх довговічності.
  
  курсовая работа [723,6 K], добавлен 17.09.2010
  

• Електропривод механізму переміщення візка мостового крана

  Розробка електропривода механізму переміщення візка з двигуном постійного струму. Розрахунок потужності двигуна, сили статичного опору рухові візка. Визначення моменту на валу двигуна, шляху розгону візка. Побудова навантажувальної діаграми двигуна.
  
  курсовая работа [789,9 K], добавлен 09.12.2014
  

• Технологія проектування привода

  Кінематичний розрахунок приводу. Вибір електродвигуна. Визначення обертаючих моментів на валах. Розрахунок зубчатої передачі. Конструювання вала-шестерні. Розробка технологічного процесу механічної обробки вала–шестерні для умов серійного виробництва.
  
  дипломная работа [4,2 M], добавлен 08.09.2014
  

• Розробка технологічного процесу відновлення зношення отвору під задній підшипник корпусу

  Вибір раціонального способу відновлення зношення отвору під задній підшипник корпусу. Послідовність операцій технологічного процесу. Розрахунок припусків на механічну обробку. Вибір обладнання та приладів, розрахунок режимів для оброблення і вимірювання.
  
  курсовая работа [88,0 K], добавлен 29.04.2014
  

• Гідропривід навісної системи трактора

  Вибір робочої рідини. Швидкість переміщення поршня. Потужність гідроприводу. Вибір тиску робочої рідини. Подача насосної станції. Частота обертання вала насоса. Розрахунок гідроциліндра, гідророзподільника та трубопроводів. Розрахунок втрат тиску.
  
  контрольная работа [31,3 K], добавлен 31.01.2014
  

• Редуктор

  Вибір електродвигуна, кінематичний розрахунок. Розрахунок параметрів зубчастих коліс, валів редуктора. Конструктивні розміри шестерні і колеса. Вибір підшипників кочення. Перевірка шпоночних з'єднань. Вибір та розрахунок муфти. Робоче креслення валу.
  
  курсовая работа [3,3 M], добавлен 19.02.2013
  

• Розрахунок і побудова механічної характеристики електроприводу

  Розрахунок механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Визначення часу нагрівання електродвигуна. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
  
  контрольная работа [43,8 K], добавлен 17.03.2015
  

• Технологічний розрахунок вовчка для подрібнення м’яса

  Опис, будова і принцип дії вовчка для подрібнення м’яса, вибір матеріалів для його виготовлення, технічні характеристики. Вимоги до апарату. Технологічний та механічний розрахунок, вибір електродвигуна, розміщення і монтаж. Технологічне обладнання галузі.
  
  курсовая работа [389,8 K], добавлен 27.03.2011
  

• Процес виготовлення електричної машини

  Основні види механізмів безперервного транспорту. Типи двигунів для конвеєрів і особливості їх вибору. Попередній розрахунок потужності приводного електродвигуна і вибір його типа за каталогом. Розрахунок пускових і гальмівних механічних характеристик.
  
  курсовая работа [763,8 K], добавлен 17.02.2012
  

• Розрахунок підсилювача низької частоти

  Ознайомлення з результатами розрахунку безтрансформаторного вихідного каскаду. Вивчення процесу вибору передвихідних транзисторів. Визначення коефіцієнта гармонік вихідного каскаду і зворотного зв'язку. Розрахунок ланцюгів фільтрації з живлення.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 25.05.2022
  

• Кран консольний

  Розрахунок механізму підйому. Вибір кінематичної схеми, поліспаста та каната. Розрахунок діаметра барабана і блоків. Перевірка електродвигуна за тривалістю часу пуску. Розрахунок гальмівного моменту та вибір гальма. Обчислення деталей механізму повороту.
  
  курсовая работа [151,0 K], добавлен 19.01.2014
  

• Розрахунок зубчасто-пасового приводу

  Вибір електродвигуна та визначення основних параметрів приводу. Розрахунок клинопасової та закритої циліндричної зубчатої передачі, веденого вала. Перевірний розрахунок підшипників кочення, шпонкових з’єднань, муфт. Змащування редуктора, вибір мастила.
  
  контрольная работа [1,1 M], добавлен 02.09.2010
  

• Розрахунок ректифікаційної колони

  Експлуатація промислових насадкових колон. Фізико–хімічні основи процесу ректифікації. Розрахунок основного обладнання. Матеріальний баланс ректифікаційної колони. Розрахунок та вибір кожухотрубного теплообмінника–холодильника кубового залишку.
  
  курсовая работа [629,7 K], добавлен 15.11.2015
  

• Розрахунок цеху виробництва знесолювання води

  Ступінь концентрування зворотнього осмоса. Приблизний розрахунок робочої поверхні мембрани. Розрахунок гідравлічного опору нагнітального трубопроводу. Автоматизація систем контролю технологічного процесу. Механічний розрахунок мембранного модуля.
  
  дипломная работа [1000,7 K], добавлен 28.10.2014
  

• Пристосування для закріплення деталі "Розвантажувальний диск" на свердлувальній операції у масовому типі виробництва

  Найбільший діаметр свердління в сталі. Відстань від осі шпинделя до напрямних призматичної колони. Установче переміщення свердлильної головки. Визначення похибки базування. Розрахунок сил закріплення заготовки. Вибір та розрахунок силового приводу.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 08.12.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам