Високоефективні джерела для дугового зварювання на основі індуктивно-ємнісних перетворювачів

П'ятий розділ охоплює коло питань, пов'язаних з розробкою та дослідженням характеристик ємнісних реакторів резонансних джерел. Показано, що при зустрічно-послідов-ному включенні окремих конденсаторів (на відміну від традиційного зустрічно-паралельного включення) суттєво поліпшується теплова стійкість реактора. Напруга, при якій може працю-вати зустрічно-послідовна чарунка, підвищується в 2,5…3,0 рази. А це означає, що кількість конденсаторів у реакторі може бути зменшена в такому ж співвідношенні. У розробленому в ІЕЗ ім. Є.О.Патона НАНУ джерелі РДК-300, максимальний зварювальний струм якого скла-дає 300 А та ПН = 40 %, загальна кількість конденсаторів (К 50-20, 2000 мкФ, 50 В) налічує 40 шт. При одноразовому резервуванні реактора, коли загальна кількість конденсаторів збільшувалася до 80, параметр ПН зростав до 70 %.

Найбільш важливими експлуатаційними характеристиками неполярних конденсаторів і реакторів на їх основі є залежність збільшення температури від виділеної на них потужності в режимі фіксованого часу. За допомогою цих даних можна прогнозувати такий параметр зварювального джерела, як тривалість навантаження (ТН). З цією метою нами випробувана велика кількість конденсаторів з оксидними діелектриками багатьох фірм. Результати вимірів параметрів теплового навантаження для деяких з них наведені на мал. 9. Вимірювання темпера-тури нагрівання конденсаторів провадилися після 150 с знаходження їх під навантаженням, що відповідає ПН = 50 % у п'ятихвилинному циклі. Отримані результати показують, що практично всі типи конденсаторів (окрім СЕ 1075 - Угорщина) придатні для використання в резонансних зварювальних джерелах. На деяких типах конденсаторів виявлено ано-мальну зміну температури при збільшенні навантаження. Є деякий діапазон Р_с, у якому зафіксовано зменшення температури нагрівання (мал.10). Цей факт ми пояснюємо тим, що при нагріванні зменшуються втрати tg?, що й призводить до такого аномального ефекту. Цю властивість можна використовувати для підвищення експлуатаційної надійності ємнісних реакторів, проектуючи їх таким чином, щоб робочий режим перебував у межах аномальної зони. На жаль, ці властивості виявлені нами у невеликої кількості типів конденсаторів. Найбільш чітко вони проявляються у конденсаторів FTcap (Данія), із вітчизняних - лише у К 50-7 і К 50-34.

При контролі теплових параметрів конденсаторів завжди необхідно обумовлювати температури, про які йдеться: максимальна температура усередині конденсатора Т_макс, серед-ньо-об'ємна внутрішня температура Т_вн і середньо-поверхнева температура корпуса конден-сатора Т_п. Остання найбільш доступна для контролю й тому найчастіше використовується для оцінки теплових параметрів конденсаторів. Однак її використання може призвести до істотних похибок при тепловій діагностиці ємнісних реакторів. Найінформативнішою з позицій теплового моніторингу ємнісних реакторів є Т_вн, вимір якої є досить складним технічним завданням. У роботі запропоновано спосіб виміру Т_вн, ідея якого полягає в наступному. Темпе-ратурний коефіцієнт ємності (ТКЄ) і збільшення середньої внутрішньої температури конден-сатора Т_вн зв'язані таким співвідношенням: ТКЄ = [(С_т - С_н)/С_н] • Т_вн, де С_т - ємність при заданій температурі; С_н - ємність при кімнатній температурі. Звідси алгоритм визначення Т_вн: Т_вн = ТКЄ/ [(С_т - С_н)/С_н]. Оскільки ТКЄ й С_н є паспортними параметрами, то для реалізації даного алгоритму необхідно безперервно контролювати поточне значення ємності.

Про розбіжності в результатах теплового контролю поверхневої та середньої внутрі-шньої температур свідчать дані, наведені на мал.11. Наприклад, для конденсатора К 50-20 (2200х63) похибка оцінки температури становить понад 100 %. Тому дані теплового монито-рингу по Т_п можна використовувати тільки з деяким упередженням за наявності даних відносно Т_вн. Стосовно до завдання контролю середньої внутрішньої температури нами розроб-лений вимірювальний індуктивний перетворювач ємності (ІПЄ), в основу якого покладений метод тестових перехідних процесів. Цей пристрій дозволяє здійснювати безперервний тепло-вий моніторинг ємнісного реактора.

При випробуваннях конденсаторів і ємнісних реакторів на їх основі нами виявлений ефект саморегулювання їх робочої температури. Його суть полягає в тому, що при нагріванні реактора зварювальним струмом, який протікає через нього, відбувається зміна (збільшення для електролітичних конденсаторів) ємності. Останнє призводить до розладу резонансного кон-туру, внаслідок чого зварювальний струм зменшується, і реактор повільно охолоджується, електрична ємність повертається до вихідного значення, а це знову призводить до збільшен-ня струму й т.д. Таким чином, ефект саморегулювання в резонансних зварювальних джере-лах призводить до паразитної модуляції зварювального струму, глибина й частота якої залежать від електричних параметрів конденсаторів. Ці коливання зварювального струму, як показують випробування, також залежать від обраного режиму зварювання й ступеня примусового обдування елементів реактора. Зафіксовано, що із зростанням зварювального струму амплітуда паразитних пульсацій збільшується, а їх частота спадає. Так, наприклад, при струмі 140 А (реактор на конденсаторах К 50-20, 2000 мкФ, 50 В) рівень пульсацій становив 12…15 А, а частота - 0,010…0,012 Гц.

Усунення цього недоліку, що викликає неконтрольовані флуктуації зварювального струму, можливе на основі створення комбінованих реакторів, складених з конденсаторів як з позитивним, так і з негативним ТКЄ. До останнього належать плівкові конденсатори серії UL30/UP36, здатні працювати при більших струмах. Порівняльну залежність відносної зміни ємності від температури плівкових і електролітичних конденсаторів наведено на мал. 12. Нові розробки плівкових конденсаторів є доволі перспективними елементами для створення реакторів РСИ.

У шостий розділ включені питання розробки та створення автономного зварювального обладнання на основі ІЄП. Показано, що при використанні міні-електростанцій, акумуляторів, а також альтернативних джерел енергії (геліозварювання на базі сонячних батарей) можна досяг-ти високих показників енергоефективності автономних зварювально-технологічних комплексів (АЗТК).

В області розробки та створення автономного зварювального обладнання на основі міні-електростанцій переважають два такі напрямки: 1 - розробка спеціалізованих мініелектро-станцій, режими роботи яких оптимізуються відповідно до заданих режимів зварювання; 2 - розробка зварювального обладнання з необхідними параметрами на основі серійних міні-електростанцій, що забезпечують гарантоване живлення 230 В, 50 Гц. До переваг другого під-ходу відноситься можливість використання міні-електростанцій в багатоцільовому режимі - для живлення різних електроінструментів, побутових і нагрівальних приладів, освітлення тощо. Таке розширення функціональних можливостей АЗТК значно підвищує їх конкурентоспроможність. За основну характеристику АЗТК, що описує її ефективність N, можна викори-стовувати відношення кількості наплавленого металу до об'єму палива, що витрачається (кг/л).

Відповідні діаграми для різних варіантів зварювальних комплексів наведені на мал.13, з яких випливає, що характеристика N для міні-електростанцій вища, ніж для зварювальних агрегатів, в середньому в 1,5 рази.

Вибір потужності генераторів змінного струму Р_г залежно від значення зварювального струму слід робити, використовуючи криву, наведену на мал.14. Вона побудована у відповідності

з експериментальними даними, отриманими для зварювального обладнання, виконаного на основі резонансних перетворювачів. Апроксимація цієї кривої у вигляді ступеневого полінома призводить до формули Р_г = 1,56+1,075•10^-3•I+7,34•10^-5•I², користуючись якою можна визначати необхідну потужність міні-електростанції.

Досвід практичного застосування резонансного зварювального обладнання, виконаного на основі акумуляторів, свідчить про високий рівень його зварювально-технологічних власти-востей. Основний недолік полягає в необхідності безперервного поновлення заряду використо-вуваної батареї, що досить незручно в польових умовах. Цей недолік можна усунути шляхом створення схем з комбінованим живленням зварювальної дуги. До складу таких пристроїв входять міні-електростанція і будь-який накопичувач електричної енергії. За останній зазвичай використо-вують акумулятори або молекулярні конденсатори, ємність яких може становити сотні й тисячі фарад. Розроблені й досліджені в роботі варіанти структур комбінованих АЗТК різняться алгоритмами формування енергетичного потоку, спрямованого в дугу. Показано, що оптимальний вибір цього алгоритму дозволяє забезпечити високу стабільність горіння дуги та її надійне збудження за рахунок додаткової напруги, сформованої акумуляторним модулем, що входить до складу ЗІЄП. При цьому є можливість значно знизити напругу холостого ходу. Результати експериментальних досліджень, проведені на дослідному зразку такого комбінова-ного пристрою, показали, що U_x.x можна знизити до 20 % без погіршення зварювально-тех-нологічних властивостей. Так, для електрода (d_е=3 мм) потрібно U_x.x ? 29 B, у той час як для стандартної схеми ЗІЄП воно не менше за 36 В.

Сьомий розділ роботи в основному присвячений опису методів і технічних засобів для проведення експериментальних досліджень розроблених зразків зварювального обладнання на основі ІЄП. Для успішної постановки й проведення випробувань, пов'язаних із визначенням як електричних, так і технологічних параметрів зварювальних резонансних джерел, необхідно в межах виконання даної роботи створити низку датчиків, вимірювальних перетворювачів і інформаційно-вимірювальних систем, призначених для автоматизованого збирання, обробки й представлення отриманих результатів. Основними параметрами дугового зварювання, які у достатній мірі характеризують технологічний процес, є електричні (напруга на дузі, зварю-вальний струм, а також струми й напруги на різних ділянках зварювального обладнання), швид-кісні параметри (швидкість зварювання та подачі електродного дроту) і параметри витрат захис-них газів. При створенні цих пристроїв однією з основних вимог, окрім необхідних метрологі-чних і динамічних характеристик, була необхідність забезпечення високих параметрів електро-магнітної сумісності. Це випливало з вимог їх використання в автоматизованих інформаційно-вимірювальних системах, стійкість проти перешкод функціонування яких визначає вірогід-ність експериментальних даних.

При виконанні даної роботи створені нові оригінальні пристрої датчиків і вимірю-вальних перетворювачів такого призначення:

- датчики середньоквадратичного значення зварювального струму та напруги (А.с.1114964 СРСР), що забезпечують похибку вимірів у смузі робочих частот 0…3 мГц не більше як 2 %; діапазон контрольованих струмів становить 10…1000 А, діапазон контрольо-ваних напруг - 1…150 В;

- датчик малих швидкостей зварювання, побудований у відповідності з запропоно-ваним у роботі методом подвійного синхронного цифроаналогового перетворення (А.с. 1428554 СРСР), що дозволяє з високою точністю вимірювати малі швидкості при зварюванні; у діапазоні контрольованих швидкостей 0,1…10,0 см/с запропонований пристрій забезпечує похибку вимірів не більше як 0,5 %.

При проведенні випробувань зварювального обладнання з урахуванням оцінки його технологічних параметрів нами запропонований і розвинений новий підхід, що дозволяє виключити з випробувань зварювання, замінивши його імітатором навантаження. При цьому

зварювально-технологічні властивості контрольованого обладнання прогнозуються на основі

моделей, розроблених з урахуванням лише електротехнічних досліджень. Зазначені моделі, створені на основі методів нечіткої логіки, дозволяють оцінювати параметри формування,

ступінь розбризкування, а також динамічні параметри ЗІЄП.

У висновку на основі порівняльного аналізу технічних параметрів ЗІЄП, що працюють на промисловій частоті з високочастотними ЗІЄП (таблиця), показано, що перші достатньо конкурентоспроможні за такими параметрами, як вартість, електромагнітна сумісність, надій-ність і електробезпечність, обумовлена доволі низьким рівнем напруги холостого ходу. Якщо ввести таку оцінювальну характеристику, як коефіцієнт відносної переваги пара-метра (КВПП), то виявиться, що переваги ВЧ ЗІЄП в основному стосуються питомих масогабаритних характе-ристик (див. діаграму). За енергетичними параметрами вони доволі близькі. В іншому ж вони поступаються резонансним джерелам, що працюють на промисловій частоті.

Результати випробувань зварювально-технологічних властивостей створених ЗІЄП наведені нижче. Для одноконтурних схем резонансних джерел зафіксовано залежність коефі-цієнта розбризкування k_р від ступеня частотного розладу зварювального контуру (мал. 15). Із збільшенням розладу практично для всіх типів електродів зафіксовано зменшення розбризку-вання електродного металу в діапазоні до ? ? 40 %. Подальше зростання ? призводить до незначного збільшення розбризкування. Для електродів з основним покриттям залежність k_р(?) набагато слабша, порівняно з рутиловими.

Значно кращі технологічні властивості отримані в схемах ЗІЄП з комбінованим резона-нсом (мал. 5). Двоконтурне резонансне джерело забезпечує поліпшені параметри еластичності зварювальної дуги, її довжина для електродів з основним покриттям зростає на 60…80 %, а для рутилових - на 100…120 %. Результати процесу формування шва в режимі наплавлення в нижньому положенні наведені на мал. 16. При цьому також забезпечуються добре формуван- ня на вертикальній площині, нормальний провар і відсутність дефектів у зломах кутових швів. Шви 1?3 виконані на струмах 120 А електродами відповідно МР-3, АНО-36 і АНО-4 діаметром 3 мм. Шов 4 виконано електродом діаметром 3 мм марки АНО-4 на струмі 55 А, при цьому зафіксовано високу стабільність горіння дуги. Шов 5 виконаний електродом марки УОНИ-13/55 діаметром 4 мм, розбризкування металу незначне.

Випробували джерела резонансного типу в режимі з модуляцією зварювального струму на пристроях, що являють собою багатомодульні структури простим управлінням режимами базового I_б та імпульсного I_і струмів шляхом безконтактної комутації відповідних модулів. Режими зварювання встановлювалися в таких межах: I_б = 50…150 А; I_і = 70…120 А. Тривалість імпульсу при цьому становила _і = 50…400 мс, а тривалість паузи дорівнювала _п = 120…840 мс. Результати випробувань показали, що в різних режимах з модуляцією зварювального струму поліпшується стабільність горіння дуги, значно зменшується дефектоутворення, прак-тично відсутні підрізи, непровари й пори. Набагато поліпшується якість формування зварних з'єднань на вертикальній площині та у стельовому положенні. На мал. 17 показано зразок шва, отриманого при режимах I_б = 120 А; I_і = 100 А; _і = 60 мс та _п = 150 мс, що відповідає частоті модуляції близько 5 Гц.

Досить цікавих результатів досягли при практичній реалізації режимів зварювання мало- амперною дугою із застосуванням резонансного джерела з когерентним керуванням. Такий при-стрій забезпечує стабільний процес зварювання в діапазоні струмів 1,5…20,0 А. Оснащення його стабілізуючим резонансним контуром дозволяє знизити поріг робочих струмів до 0,7 А.

На мал. 18 наведений загальний вигляд зразків, отриманих при малоамперному наплавленні (шви 1, 3) і зварюванні в торець (шов 2). Шов 1 виконаний на пластині товщиною 1 мм струмом 7 А, шов 2 - дві пластини товщиною 0,5 мм кожна зварені на струмі 5 А, шов 3 - наплавлення струмом 4 А на пластині товщиною 0,5 мм.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу методів побудови високоефективного зварювального обладнання, що характеризується високими параметрами енергозбереження, низькою матеріалоємністю, а також малим рівнем створюваних при роботі електромагнітних перешкод показано, що найкращих результатів можна досягти при використанні силових елементів зварювальних джерел ІЄП. Розроблено класифікацію даного типу обладнання, за допомогою якої визначені основні напрямки досліджень схемотехнічних рішень резонансних зварю-вальних джерел. Показано, що такі джерела живлення зварювальної дуги відрізняються, порівняно із традиційним обладнанням, зниженим енергоспоживанням (в 1,8…2,2 рази) і меншою матеріалоємністю (в 2,0…2,5 рази).

2. Розроблено основи теоретичних розрахунків електромагнітних процесів у резонансних перетворювачах, за допомогою яких установлено, що їх зовнішня характеристика може регулюватися відповідним вибором відношення реактивних елементів зварювального контуру (Х_L/Х_C); показано, що оптимальне значення цього відношення для Мма-зварювання перебуває в межах 0, 7…0,8, а для ТИГ- зварювання - 0, 4…0,5.

3. Установлено основні закономірності когерентної взаємодії зварювальних струмів у резонансних модульних джерелах з використанням теорії лінійно-залежних функцій, які дозволили визначити способи регулювання режимів зварювання. Запропоновано, роз-роблено й обґрунтовано нові способи регулювання зварювального струму в резонансних джерелах, що використовують дискретно-часове перетворювання, завдяки чому розлад зварювального контуру залишається практично постійним при зміні режимів зварювання в широких межах.

4. Показано й експериментально підтверджено, що при регулюванні зварювального струму у високочастотних ЗІЄП на основі ШДЛ доцільне комбіноване управління - резонансне перетворення із широтно-імпульсною модуляцією, при якому не відбувається порушення режимів настроювання контурів.

5. Використання індуконів як силових модулів ЗІЄП значно поліпшує їх зварювально-технологічні властивості, особливо це стосується процесу ТИГ- зварювання. Застосування комбінованої схеми, порівняно з базовою, дозволяє підвищити глибину проплавлення на 15…20 %, а також зменшити розбризкування металу до 8…12 %. Проведені випробування свідчать про те, що в схемах з індуконом забезпечується більш висока стабільність горіння дуги, що дозволяє зменшити напругу холостого ходу. Показано, що поліпшення повторного збудження дуги можна досягти шляхом оптимального вибору зазору. Наприклад, при збільшенні його до 2,5 мм стабільний процес зварювання на струмі 110…120 А відбувається при напрузі холостого ходу 29…32 В.

6. Для підвищення експлуатаційної надійності ємнісних реакторів резонансних джерел запропоновано новий спосіб температурного моніторингу його елементів, процедурна реалізація якого виконана з використанням методу тестових перехідних процесів. Установлено, що в режимі резервування ємнісного реактора, за необхідності набагато підвищити такий показник, як ПН резонансного джерела, процедура вмикання реактора з резерву має випереджати процедуру вимикання робочого реактора на 2..3 мс, що можливо завдяки тому, що перехідний процес у джерелах даного типу має аперіодичний характер.

7. Виявлено ефект саморегулювання робочої температури ємнісного реактора, який полягає в тому, що при його нагріванні зварювальним струмом відбувається змінення значення електричної ємності, а це призводить до розладу резонансного контуру, внаслідок чого робочий струм спадає, і реактор починає охолоджуватися, його ємність змінюється у зворотному напрямку, що викликає нове зростання струму, і т.д. Показано, що глибина такої паразитної температурної модуляції зварювального струму залежить від вибору типу конденсаторів по ТКЄ, застосування примусового обдування, а також установленого режиму зварювання; усунення флуктуацій зварювального струму, обумовлених ефектом саморегулювання температури ємнісного реактора, можна досягти шляхом створення комбінованих реакторів на основі конденсаторів з позитивним і негативним ТКЄ.

8. На основі проведених досліджень і запропонованих нових схемотехнічних рішень розроблено низку резонансних зварювальних джерел, призначених для ММА-зварю-вання, наплавлення й різання на струми 90, 120, 160, 200, 250 і 300 А. На зазначені зразки зварювального обладнання отримані патенти, а також сертифікати відповідності, які дозволили налагодити його промислове виробництво. На струми 180, 220 А запропоновані й створені зразки зварювального обладнання, виконані за двоконтурною схемою, які характеризуються поліпшеними властивостями стабільності горіння зварювальної дуги. Як показав досвід їх практичного використання, ці пристрої забезпечують стабільне горіння зварювальної дуги навіть при використанні електродів з основним покриттям. Досвід промислової експлуатації апарата РСИ-180/к при зварюванні трубопроводів на підприємствах ФТРМ АК "Київенерго" показав його високі зварювально-технологічні властивості.

9. На базі ІЄП розроблені й створені зразки зварювального обладнання для ТИГ- зварювання й механізованого зварювання в активних газах. Результати цієї роботи реалізовані в універсальному резонансному джерелі, призначеному для ММА-, ТИГ- та МИГ/ МАГ-зварюванні на струмах 50…250 А. Передбачено режими зварювання як на змінному, так і постійному струмах. Один з дослідних зразків цього пристрою впроваджений на підприємстві "Чорнобильводоканал" і експлуатується протягом шести років.

10. Розроблено й створено дослідні зразки чотирипостових зварювальних комплексів, у яких реалізована ідея просторово розподіленого резонансного контуру. Усунення взаємного впливу постів тут досягається за рахунок використання стабілізатора струму, виконаного на основі перетворювача з фазовим регулюванням. Потужність мотор-генератора, що живить такий комплекс при коефіцієнті завантаження постів 0,8, тривалості навантаження 60 % і струмі кожного поста 200 А, не перевищує 32 кВт, що значно менше, порівняно із традиційними багатопостовими зварювальними системами. Масові характеристики створеного пристрою такі: чотирипостовий трансформатор - не більше, як 38 кг, а обладнання кожного поста при зварюванні на змінному струмі - до 9 кг і до 13 кг при зварюванні на постійному струмі.

11. Створено низку високочастотних ІЄП, виконаних на базі ШДЛ, що характери-зуються високими зварювально-технологічними властивостями. Ці пристрої забезпечують режими зварювання на постійному струмі в діапазонах 5…140; 8…160 та 15…300 А. Останній виконано за двомодульною структурою, де підсумовування струмів модулів здійснюється після випрямлення, а регулювання режимів зварювання провадиться спеціальним пристроєм, що синхронно зрівнює вихідні параметри модулів.

12. Створено й впроваджено у зварювальне виробництво автономні зварюваль-но-технологічні комплекси на базі міні-електростанцій, що відрізняються високими показниками економічності відносно споживання пального (бензин або дизпаливо). Випущено низку зазначених пристроїв на струми 90, 120, 150, 220 і 300 А. Особливо слід виділити міні-агрегат потужністю 2,2 кВт, спроможний з використанням ІЄП забезпечити зварювальний струм 90 А, загальна маса якого менша за 40 кг. Цей пристрій не має аналогів у світовій практиці.

13. На основі порівняльного аналізу технічних параметрів ЗІЄП, які працюють на промисловій частоті з високочастотними ЗІЄП, показано, що перші конкурентоспроможні за такими параметрами, як вартість, електромагнітна сумісність, надійність і електробезпечність, що обумовлено досить низьким рівнем напруги холостого ходу. Якщо ввести таку оцінювальну характеристику, як коефіцієнт відносної переваги параметра, то виявиться, що переваги високочастотних ЗІЄП в основному стосуються питомих масогабаритних характеристик. За енергетичними параметрами вони досить близькі. В іншому вони поступаються резонансним джерелам, що працюють на промисловій частоті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТИЙ У ТАКИХ РОБОТАХ

Коротынский А.Е., Корниенко А.Н., Мухлыгин Н.С. Программно-управляемое устройство формирования временной задержки // ПТЭ. - 1981. - № 6. - С. 119-121.

Korotynskij A.E., Muchlygin N.S. Besonderheiten des Aufbaus von Messgeraten zur Erfassung des echten Effektivwertes des Schweisstromes // ZIS-Mitteilungen. - 1981. - № 5. - S. 507-512.

Коротынский А.Е., Симонов В.И. Устройство измерения малых скоростей с двой-ным цифро-аналоговым преобразованием // Методы и микроэлектронные средства цифрового преобразования и обработки сигналов: Сб. тр. всесоюз. конф. - Рига, 1983. - С. 76-81.

4. Выбор структурной схемы и технических средств сбора информации при дуговой

сварке / А.Е.Коротынский, Я.Ф.Кисилевский, Н.С.Мухлыгин, В.М.Терехов // Автомат. сварка. - 1984. - №10 - С. 59-62.

5. Коротынский А.Е., Мухлыгин Н.С. Контроль энергетических режимов процессов дуговой сварки и СЭМ. - Киев: Изд "Знание", 1985. - 22 с.

6. Коротынский А.Е., Мухлыгин Н.С., Заичко В.Н. Выбор информационных параметров при контроле режимов аргоно-дуговой сварки неплавящимся электродом // Автомат. сварка. - 1988. - № 6. -С. 33-35.

7. Коротынский А.Е. Принципы построения информационно-измерительных систем контроля электрических параметров дуговой сварки. - Киев: Изд-во "Знание", 1990. - 24 с.

Коротынский А.Е., Драченко Н.П. Устройство аналоговой оптической развязки для систем автоматизации экспериментальных исследований процессов дуговой сварки // Датчики систем контроля и управления технологическими процессами сварки: Сб. тр. - Киев: ИЭС им. Е.О. Патона, 1991. -С.121-124.

Коротынский А.Е., Вертецкая И.В. Особенности использования методов термо-шумометрии в сварочном эксперименте // Там же. - Киев: ИЭС им. Е.О. Патона, 1991. - С. 116-120.

10. Коротынский А.Е. Информационно-измерительные и управляющие комплексы для систем автоматизации экспериментов при исследовании дуговой сварки // Автомат. сварка. - 1993. - №2. - С. 28-31.

11. Коротынский А.Е., Панченко А.В. Линейный преобразователь расхода защитных газов // Там же. - 1993. - №11. - С. 48-50.

12. Коротынский А.Е., Куница И.И. Контроль основных параметров дуговой сварки плавлением с использованием стандартной аппаратуры КАМАК // Там же. - 1994.- № 2. - С.15-18.

13. Лебедев В.К., Коротынский А.Е. Дуга переменного тока в цепи с последо-вательно соединенными индуктивностью и емкостью // Там же. - 1994. - № 12. - С. 47-48.

14. Коротынский А.Е. Автоматизированный стенд для испытаний сварочного оборудования // Там же. -1997. - №12. - С. 21 - 24.

15. Paton B.E., Korotinskij A.E., Skopjuk M.J. Programowalny interfejs MacLab do two-rzenia systemow informacyjno-pomiarowych w spawalnictwie // Biuletyn Instytutu Spawalnictwa. - 1997. - №3. - S.27-30.

16. Lebedev W.K., Korotinskij A.E., Zuk G.W. О niektorych wlasnosciach procesu spawania lukowego z wykorzystaniem zrodel zasilania z obwodem resonansowym LC // Ibid.-1997. - №3. - S. 34-36.

17. Патон Б.Е., Дудко Д.А., Коротынский А.Е. Источники питания на основе аккумуляторов для дуговой сварки // Автомат. сварка. - 1999. - №1. - С. 29-34.

18. Коротынский А.Е., Павленко Г.Л. Бесконтактный широкополосный датчик сварочного тока с регулируемыми пределами измерений // Там же. - 1999. - №7. - С. 55-56.

19. Korotynsky А.Е. Peculiarities of operation of high-frequency welding inverters on the basis of an artificial long line // The Paton Welding J. - 1999.-- №1.-- P. 76-77.

20. Paton B.E., Korotinskij A.E. Wielozadaniowe urzadzenie spawalnicze о przeksztalcalnej structure // Biuletyn Instytutu Spawalnictwa. - 1999. - № 5. - S. 33-35.

21. Коротынский А.Е. Оборудование для дуговой сварки на основе резонансных циклоконверторов // Материалы доклада международной конференции "Сварные конструкции". - Киев. - 2000. - С.45-46.

22. Коротынский А.Е. Дискретно-временное регулирование сварочного тока в источниках типа LC // Автомат. сварка. - 2000. - № 6. - С. 44-46.

23. Коротынский А.Е. Ограничение напряжения холостого хода в резонансных сварочных источниках //Там же. - 2001. - № 2. - С. 46-49.

24. Опыт применения дуговой наплавки с импульсной подачей электродной проволоки / В.А.Лебедев, А.Е., Коротынский В.М. Мозок, В.Г.Пичак // Там же. - 2001.- №2.- С.37-41.

25. Коротынский А.Е. Повышение устойчивости горения сварочной дуги // Там же. - 2001. - № 10. - С. 63 - 65.

26. Коротынский А.Е. Функциональная и тестовая диагностика сварочного оборудования // Там же. - 2001. - № 11. - С. 47 - 50.

27. Методы построения устройств для гелиосварки / Б.Е. Патон, А.Е. Коротынский, Г.Ф. Колесник и др. // Там же. - 2001.-№ 12. - С. 53 - 57.

28. Система оперативного контроля качества сварочного оборудования в процессе его промышленного производства / Б.Е.Патон, А.Е. Коротынский, М.И. Скопюк и др. // Там же. - 2002. - № 5. - С. 29 - 31.

29. Коротынский А.Е. Состояние, тенденции и перспективы развития высоко-частотных сварочных преобразователей (обзор) // Там же. - 2002. - № 7. - С. 50 - 63.

30. Коротынский А.Е. Многоцелевой сварочный мини-агрегат //Там же. - 2002.- №10.- С. 52.

31. Коротынский А.Е., Махлин Н.М., Богдановский В.А. К расчету электронных регуляторов сварочного тока многопостовых сварочных систем // Там же. - 2002. - № 12. - С. 19 - 27.

32. Коротынский А.Е. Многофункциональный сварочный инвертор, выполненный по двухмодульной схеме // Там же. - 2003. - № 1. - С. 52 - 54.

33. Коротынский А.Е. Улучшение энергетической эффективности резонансных сварочных источников, выполненных на основе модульных структур //Там же. - 2004. - № 2. - С. 38-41.

34. Выбор методов комплексной оценки качества сварочного оборудования / Л.М. Лобанов, А.Е. Коротынский, В.И. Юматова М.И. Скопюк // Там же. - 2004.- № 9.- С. 37 - 39.

35. Электронные регуляторы сварочного тока для многопостовых сварочных систем / Н.М. Махлин, А.Е. Коротынский, В.А. Богдановский и др. // Свароч. пр-во. - 2004. - № 5. - С. 13-18.

36. Коротынский А.Е., Махлин Н.М., Полосков С.И. Об одном подходе в оценке надежности сварочного оборудования // Там же .- 2004.- № 4.- С.13 - 15.

37. Универсальный датчик электрических параметров сварки / А.Е. Коротынский, Н.М. Махлин, В.Г. Буряк, Д.Д.Кункин // Автомат. сварка. - 2005. - № 3. - С. 58 - 59.

38. Сравнение методов оценки тепловой мощности процесса дуговой сварки / А.Е. Коротынский, Н.М. Махлин, С.И. Полосков, Г.Л. Павленко // Свароч. пр-во. - 2005. - № 3. - С. 3 - 6.

39. Коротынский А.Е., Драченко Н.П. Резонансный сварочный источник с адаптацией к напряжению питающей сети // Славяновские чтения: Сб. науч. тр. междунар. науч.-техн. конф. - Липецк, 2004. - С. 194 - 202.

40. Резонансный сварочный источник для ТИГ-сварки / А.Е. Коротынский, Н.П. Драченко, Д.Д. Кункин, М.И. Скопюк // Там же. - Липецк, 2004. - С. 202 - 207.

41. Коротынский А.Е., Кункин Д.Д. Резонансный источник в режиме сварки пульсирующей дугой // Источники питания и системы автоматического управления сварочным оборудованием: Материалы докладов. - Санкт-Петербург, 2005. - С. 27 - 32.

Mobile photovoltaic electric welding system / V.G.Litovchenko, A.V.Makarov, B.E.Paton, A.E.Korotynsky // Nineteenth European Photovotaic Solar Energy Conf (Paris, France, 7 - 11, June, 2004). - Paris, 2004. - P.2364- 2366.

Оценка параметров электромагнитной совместимости оборудования для дуговой сварки /А.Е. Коротынский, Е.А. Копиленко, Г.В. Павленко, Г.Л. Павленко // Свароч. пр-во. - 2005. -№ 11. - С. 9 -12.

44. Имитационное моделирование и тренажерно-обучающие системы в электросварке / В.В. Васильев, Л.А. Симак, В.А. Богдановский, А.В.Васильев, О.С.Воронова, А.Ф.Зыков, А.Е. Коротынский и др.- Киев: НАН Украины, 2003. - 120 с.

45. Пат. 1494 С1 Украина, МКИ В 23 К 9/ 00. Сварочный источник питания перемен-ного тока / А.Е. Коротынский, Г.В. Жук, О.А. Митрофанов - Опубл. 25.07.94; Бюл. № 2.

46. Пат. 23804 А Украина, МКИ В 23 К 9/10. Автономное устройство для дуговой сварки / Б.Е. Патон, Д.А. Дудко, А.Е. Коротынский, Л.Д. Кистерская. - Опубл. 31.08.98; Бюл.№ 4.

47. Пат. 62977 Україна, МКІ В 23 К 9/ 10. Резонансне зварювальне джерело та спociб його захисту від перегрівання / О.Є. Коротинський, M.I. Скопюк. - Опубл. 15.01.04; Бюл. № 1.

48. Пат. 62982 Україна, МКІ В 23К 9/10. Резонансне зварювальне джерело живлення / О.Є. Коротинський, M.I. Скопюк. - Опубл. 15.01.04; Бюл. № 1.

49. Пат. 63930 Україна, МКІ В 23 К 9/ 10. Зварювальне джерело живлення змінного струму / О.Є. Коротинський, М. І. Скопюк. - Опубл. 16.02.04; Бюл. № 2.

50. Пат. 63934 Україна, МКІ В 23 К 9/ 10. Зварювальне джерело живлення / О.Є. Коротинський, M.I. Скопюк. - Опубл. 16.02.04; Бюл. № 2.

51. Пат. 67762 Україна, МКІ В 23 К 9/10, В 23 К 9/06 Резонансне зварювальне джерело живлення / О.Є. Коротинський, М.І. Скопюк. - Опубл. 15.07.04; Бюл. № 7.

52. А.с. 1707612 СССР А1, МКИ G 08 F 15/00. Измерительно-информационная система / А.Е. Коротынский, В.М. Лукаш, И.И. Куница, Е.А. Герасимчук. - Опубл. 23.01.92; Бюл. №3.

53. А.с. 1659889 А1 СССР, МКИ G01 R19/ 22. Измерительный преобразователь переменного напряжения в постоянное / А.Е. Коротынский, А.Е. Сергеев, В.М. Лукаш и др. - Опубл. 30.06.91;Бюл. № 24.

54. А.с. 1114964 А СССР, МКИ G 01 R 19/ 22. Преобразователь среднего значения на-пряжения / И.Ю. Сергеев, В.М. Лунин, А.Е. Коротынский и др. - Опубл. 23.09.84; Бюл. № 35.

55. А.с. 1428554 А1 СССР, МКИ В 23 К 20/26. Способ измерения частоты вращения шпинделя в сварке трением и устройство для его осуществления / А.Е. Коротынский, В.И. Симонов, В.Г. Станиславский, А.С. Товштейн. - Опубл. 07.10.88; Бюл. № 33.

Размещено на Allbest.ru