Планування дослідно–конструкторських робіт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Луцький державний технічний університет

Кафедра менеджменту і маркетингу

Курсовий проект

на тему: Планування дослідно-конструкторських робіт

по курсу: Організація виробництва

Виконав: Бондарчук І.Р.

Керівник: Загоруйко В.Л.

Луцьк, 2001 р.

Вступ

Дослідно-конструкторські роботи - це складний процес, який поєднує власне конструкторські розробки з експериментальним дослідженням.

Зміст ДКР зумовлений характером об'єкта розробки, його призначенням, способом виготовлення тощо. Етапи роботи регламентуються Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях промисловості.

ДКР складаються з таких етапів:

Технічне завдання;

Технічна пропозиція;

Ескізний проект;

Технічний проект;

Розробка робочої документації;

Виготовлення дослідного зразка;

Коректування документації і випуск першої партії;

Внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, його передача в відділ головного технолога.

Для прискорення конструкторської розробки використовують такі методи:

Уніфікація;

Стандартизація;

Перевірка виробу на технологічність;

Використання технічних засобів проектування;

Сіткове планування і управління.

Вихідні дані.

Варіант 31

Група складності 3.

Група новизни 1.

Рівень уніфікації 0,48.

Коефіцієнт додаткових вимог 1,25.

6. Варіант сіткового графіка 2.

Перелік подій і робіт сіткового графіка

Шифр події	Перелік подій	Шифр роботи	Зміст роботи
0	Технічне завдання отримано	0 - 1	Ознайомлення з технічним завданням і його погодження
1	Технічне завдання погоджено	1 - 2 1 - 3	Розробка блоксхем пристрою Розробка принципових схем
2	Блоксхеми пристрою розроблені	2 - 4	Розробка блоксхем пристрою
3	Принципові схеми блоків розроблені	3 - 4	Розробка і випробування макетів
4	Макети випробувані, блоксхема розроблена	4-5	Розробка принципових схем приладів
5	Принципові схеми розроблені	5 - 6 5 - 7	Розробка робочих креслень Розробка електричних схем
6	Робочі креслення розроблені	6 - 8	Складання матеріальних специфікацій
7	Електрична схема розроблена	7- 8	Складання методики
8	Технологія виготовлення	8- 9	Виготовлення документації на технологічну оснастку
9	Робоча документація розроблена	9 -10	Виготовлення і випробування дослідного зразка
10	Дослідний зразок пройшов випробування

Третя група складності

Вироби мають, як правило, оригінальне технічне вирішення. складаються з самостійних вузлів, число яких перевищує 10, вимагають для налагодження безпосередньої участі співробітників лабораторії, а для виготовлення - скрупульозної технологічної підготовки, мають складну електричну схему.

Уніфіковані елементи застосовуються порівняно рідко. Високі вимоги пред'являються до монтажу виробів, в процесі проектування необхідне виготовлення макетів.

Коефіцієнт ускладнення приймається 2.

Перша група новизни

Модернізація діючої техніки.

Коефіцієнт новизни розробок 1.0

1. Основні положення

Конструкторська підготовка виробництва складається з наступних етапів: розробка технічного завдання на проектування; ескізне проектування; розробка технічного проекту; складання робочої документації, виготовлення дослідного зразка і його випробування.

Технічне завдання на проектування включає призначення нової конструкції, основні параметри машин, експлуатаційні показники, які відповідають характеру роботи, а також інші технікоекономічні показники, які визначають якість машин в експлуатації, перспективну потребу і річний випуск.

Ескізний проект включає розробку креслень загального вигляду машини або складальних одиниць, схем, специфікацій складальних одиниць, розрахунок основних технікоекономічних показників, строку служби.

Технічний проект розробляється на основі ескізного проекту і передбачає уточнення креслень загального вигляду машини і її найбільш важливих складальних одиниць, а також конструкторську розробку найбільш трудомістких деталей.

Робоча документація включає розробку певного комплекту робочих креслень, специфікацій, матеріалів, комплектуючих відомостей і інших технічних документів, копіювання і розмноження креслень, тощо. Розробка робочої документації поділяється на підготовку документації дослідного зразка; документації встановленого серійного або масового виробництва

Дослідний зразок являє собою спроектований виріб, виконаний в натуральну величину у відповідності з вимогами креслень технічних умов і призначений для випробування, вивірки і доведення конструкції та уточнення проектної документації.

2. Нормування робіт по технічній підготовці виробництва

Визначення нормативної трудомісткості дослідноконструкторських робіт. Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги.

Норматив трудомісткості ДКР визначається по формулі

Т_н=Т₁*К_с*К_н

де Т_н - нормативна трудомісткість ДКР;

Т₁ - базова трудомісткість для першої групи;

Т_с - коефіцієнт, що характеризує групу складності;

Т_н - коефіцієнт, що характеризує групу новизни.

Т_н = 3000*3*1= 9000 (людиногодин)

Базова трудомісткість для третьої групи складності і першої групи новизни, прийнята за 3000 людиногодин, визначена шляхом систематизації і аналізу звітностатистичних даних, які характеризують фактичну трудомісткість проведення ДКР. Для обліку впливу на трудомісткість застосування уніфікованих елементів користуються коефіцієнтом К₁, величина якого визначається по формулі

К₁=1 - 0,25К_у

де К_у - рівень стандартизації деталей, які проектуються.

К₁=1 0.25*0.48 = 0.88

Для обліку додаткових умов, які можуть бути пред'явлені для апаратури, що створюється, передбачають введення коефіцієнта К_к. Числове значення К_к встановлюють в умовах 1,0 ч 1,3.

Т_б = Т_н*К₁*К_к

Т_б = 9000*0,88*1,32 = 9504 (люд.год.)

ф = 9504 / 8 = 1188 (люд.днів)

Одержана трудомісткість являється базою для визначення співвідношення витрат праці по стадіях ДКР, і по виконаннях.

Для визначення трудомісткості всі роботи сіткового графіка необхідно віднести до того чи іншого етапу ДКР у відповідності з їх змістом. В пояснювальній записці проводиться розподіл робіт по етапах ДКР. Потім виконуєм розподіл загальної трудомісткості ДКР в процентному відношенні по етапах і роботах.

Якщо на сітковому графіку відсутній той чи інший етап (наприклад ЕП), а роботу (розробка принципової схеми) виконують на стадії ТП, то трудомісткість робіт сумують по обох етапах.

Розподіливши трудомісткість ДКР в процентному відношенні по роботах сіткового графіка розраховують трудомісткість в людиноодиницях. На основі встановленої по нормативах трудомісткості робіт можна визначити тривалість роботи в календарних днях за формулою

Т₀=(ф*к₁*к₂) /R

де Т₀ - очікувана тривалість роботи;

t - трудомісткість роботи, люд.дн.

К₁-коефіцієнт, який враховує додатковий час налагодження, затвердження, внесення змін до технічної документації та інші роботи, непередбачені нормативами (К₁=1,3)

К₂ - коефіцієнт переведення робочих в календарні.

К₂ =Д _к /Д _р

де Д _р - кількість робочих днів в плановому році;

Д_к - кількість календарних днів в плановому році;

R - кількість працівників, які одночасно виконують дану роботу.

К₂ = 365 / 3651048 = 1,44

Для визначення заробітної плати по роботах сіткового графіка необхідно розрахувати плату виконавців, зайнятих на даній роботі за один день і помножити її на тривалість роботи.

Таблиця 1.

Шифр події	Назва роботи	Шифр роботи	Трудомісткість, %	Тривалість, люд.днів	Чисельність працюючих	Тривалість в кал. днях
0	Технічне завдання отримано	0 - 1	2	24	2	12
1	Технічне завдання погоджено	1 - 2 1 - 3	1 1	12 12	2 2	6 6
2	Блоксхеми розроблені	2 - 4	5	59	3	15
3	Принципові схеми блоків розроблено	3 - 4	4	48	2	24
4	Макети випробувані, блоксхеми розроблені	4 - 5	6	71	4	18
5	Принципові схеми розроблено	5 - 6 5 - 7	15 10	178 119	4 3	45 40
6	Робочі креслення розроблені	6 - 8	18	214	6	36
7	Електрична схема розроблена	7 - 8	6	71	3	24
8	Технологія виготовлення	8 - 9	5	59	3	20
9	Робоча документація розроблена	9 - 10	10	119	6	20
10	Дослідний зразок пройшов випробування	10 - 11	17	202	5	40

3. Розрахунок параметрів сітки при нормальній тривалості робіт

Параметри сіткового графіка розраховують в такій послідовності:

розрахунок ранніх періодів настання подій; розрахунок пізніх періодів настання подій;

вивчення критичного шляху;

визначення повного і вільного резерву часу робіт;

визначення коефіцієнтів К_nij, К₁, К₂ робіт.

Ранній період настання подій Т_рі - період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій. Його встановлюють по максимальному із шляхів, які проходять через дану подію.

Пізній період настання подій Т_ni - це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події.

Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху L_ni - це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху L_кр і максимального із наступних за даною подією шляхів

Т_рі=t [L_max (I+i)];

Т_ni= t [L_kp] - t [L_max (i+с)],

де I - початкова подія;

C - завершальна подія;

і -дана подія.

Резерви часу події визначають як різницю між пізнім і раннім періодами настання події

R_i=Т_ni Т_{рі ;}

Шлях, який з'єднує події резервом часу, є критичним. Він відповідає максимальній тривалості послідовних робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху. Повний резерв часу роботи R_nij - це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху

R_nij=Т_njТ_piТ_ij

Важливою властивістю повного резерву часу роботи є те, що коли його використати частково або повністю для збільшення тривалості будьякої робрти, то відповідно зменшиться резерв часу решти робіт, що лежать на цьому шляху.

Вільний резерв часу роботи R_вij - це максимальний час, на який можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх періодів початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала в свій ранній період

R_вij=Т_рjT_nit_ij.

Резерви часу роботи дозволяють маневрувати періодами початку і закінчення робіт, їх тривалістю. При необхідності оптимізації сіткового графіка, в першу чергу, доцільно виключити резерви на найменш напружених шляхах. Напруженість шляхів характеризують коефіцієнтами напруженості робіт, які лежать на цих шляхах.

Коефіцієнт напруженості роботи - це відношення тривалості неспівпадаючих відрізків шляху (що знаходяться між одними і тими ж подіями), одним з яких є шлях максимальний по тривалості, що проходить через дану роботу, а другим - критичний шлях. Він дозволяє визначити ступінь складності виконання вчасно кожної групи робіт некритичного шляху, тобто:

Таблиця 2. Розрахунок параметрів сіткового графіка

Перелік подій і робіт	Tрні	Tпні	Rі	Rпіj	Rвij	Tрніj	Tпніj	Tрзіj	Tпзіj	Kніj
0	0	0	0
01				0	0	0	0	12	12
1	12	12	0
12				9	0	12	9	18	27	0.7
13				0	0	12	12	18	18
2	18	27	9
24				9	0	18	27	33	42	0.7
3	18	18	0
34				0	0	18	18	42	42
4	42	42	0
45				0	0	42	42	60	60
5	60	60	0
56				0	0	60	60	105	105
57				17	0	60	77	100	117	0.79
6	105	105	0
68				0	0	105	105	141	141
7	100	117	17
78				17	0	100	117	124	141	0.79
8	141	141	0
89				0	0	141	141	161	161
9	161	161	0
910				0	0	161	161	181	181
10	181	181	0
1011				0	0	181	181	221	221
11	221	221	0

4. Визначення кошторисності вартості робіт при їх нормальній тривалості

Для погодження часу і витрат на дослідноконструкторську розробку зметою оптимізації термінів її виконання необхідно знати кошторисну вартість різних етапів роботи.

Витрати на ДКР включають слідуючі статті: 1) матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; 2) среціальне обладнання; 3) основна заробітна плата виконавців; 4) додаткова заробітна плата виконавців; 5) відрахування на соціальне страхування; 6) відрахування в пенсійний фонд; 7) відрахування в фонд зайняиості населення; 8) витрати на відрядження; 9) контрагентні витрати; 10) інші витрати.

Стаття «Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати» включає вартість всіх матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів. Вартість допоміжних матеріалів включають в цю статтю тільки в тому випадку, якщо їх витрати пов'язані з виконанням даної теми. В інших випадках їх вартість включають в статтю “Накладні матеріали”. Матеріали оцінюють по діючих оптових цінах з врахуванням транспортнозаготівельних витрат. Вартість матеріалів зменшують на вартість використання відходів.

Стаття “Спеціальне обладнання для дослідних і експериментальних робіт” включає витрати на придбання чи виготовлення спеціального обладнання (нестандартних приладів, установок, випробувальних стендів), необхідного для проведення дослідноекспериментальних робіт по даній темі. Такі витрати включають в кошторисну вартість лише в тих випадках, коли це обладнання використовують для розробки тільки однієї теми. Якщо для виконання теми використовують обладнання, необхідне для виконання кількох тем, то в кошторисну вартість включають витрати, зв'язані з його експлуатацією. Визначення витрат на спеціальне обладнання проводять по фактичній вартості його придбання чи виготовлення з врахуванням транспортнозаготівельних витрат, а також витрат на встановлення і монтаж.

Стаття “Основна заробітна плата виконавців” включає основну заробітну плату керівника теми і персоналу підрозділів, зайнятих розробкою теми, основних робітників цехів дослідного виробництва, макетних цехів, зайнятих виготовленням замовлень. Заробітну плату виконавців інших підрозділів (заводу, КБ), зайнятих управлінням, плануванням, матеріальнотехнічним забезпеченням теми, включають в статтю “Накладні витрати”.

В статтю “Додаткова заробітна плата виконавців” включають заробітну плату персоналу, зайнятого розробкою теми, за час відпусток, виконання державних обов'язків і ін.

Статті “Відрахування на соціальне страхування”, “Відрахування в пенсійний фонд”, “Відрахування в фонд зайнятості населення” включають суми, визначені в процентах від основної і додаткової заробітної плати, відображеної в статтях “Основна заробітна плата виконавців”, а також “Накладні витрати”.

Стаття “Витрати на відрядження” включає всі витрати, пов'язані з відрядженням, необхідні для виконання даної теми (ДКР).

Стаття “Інші витрати” включає витрати на управління, обслуговування, а також інші, що відносяться до діяльності ДКБ, КТБ, чи іншої організації, де виконують дану ДКР. Питома вага цих витрат в кошторисній вартості робіт значна, їх планують і ведуть облік по затвердженій номенклатурі статей.

Статті витрат, які включаються в кошторисну вартість, класифікують по різних ознаках. Один з них - метод включення в кошторисну вартість. По цій ознаці статті витрат поділяють на прямі і посередні.

До прямих статей відносять “Основну заробітну плату виконавців”, “Додаткову заробітну плату виконавців”, “Відрахування на соціальне страхування” і т. д. Сума витрат по цих статтях змінюється обернемо пропорційно до зміни тривалості розробки.

Інші статті витрат являються посередніми. Величина витрат по цих статтях або зовсім не змінюється або змінюється прямо пропорційно до зміни тривалості розробки. Зокрема, витрати по статтях “Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати” і “Контрагентні витрати” практично не змінюються із зміною тривалості розробки. Тому їх можна назвати постійними посередніми статтями витрат. Витрати по статтях “Витрати на відрядження” “Інші витрати” як правило із збільшенням тривалості розробки також збільшуються, тому їх називають посередньо змінними. Умовно приймемо, що витрати по цих статтях змінюються прямо пропорційно до зміни тривалості розробки.

Як правило, на стадії проектування неможливо точно визначити кошторисну вартість дослідноконструкторської розробки по статтях витрат через відсутність вихідних даних. Тому використовують різні методи укрупнення розрахунків кошторисної вартості ДКР. В курсовому проекті доцільно використовувати метод розрахунку по величині однієї із статей витрат. В основі цього методу лежить принцип детального розрахунку витрат лиш по одній статті. Такою статтею може бути “Основна заробітна плата виконавців”, що обґрунтовується слідуючим: витрати по цій статті складають 3040% від загальної кошторисної вартості; достатньо вихідних даних для детального розрахунку витрат по цій статті на стадії проектування. Статті витрат “Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати”, а також “Спеціальне обладнання” можна розрахувати виходячи із питомої їх вартості на різних етапах ДКР на 100 грн. основної заробітної плати виконавців. Слід мати на увазі, що витрати по статтях “Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати”, а також “Спеціальне обладнання” визначають тільки на етапах виготовлення, випробування, регулювання, відладки, експериментальних дослідних зразків і нестандартної контрольновимірювальної апаратури.

Всі інші статті витрат по етапах робіт визначають пропорційно до суми основної заробітної плати виконавців.

Основну заробітну плату виконавців визначають, виходячи з їх кількості, посадових окладів і тривалості етапу.

По даних організації чи підприємства, або по довідкових даних уточнюють конкретний склад і посадові оклади виконавців кожного етапу ДКР. Основну заробітну плату визначають з врахуванням 40% преміальних. Розрахунок основної заробітної плати приведеній в табл.3.

Таблиця 3. Розрахунок основної заробітної плати виконавців

Шифр роботи	Назва роботи	Виконавці	Тривалість, кал. днів	Кількість люд.днів	Зарплата за 1 день	Зарплата без премії	Зарплата з премією
1	2	3	4	5	6	7	8
0 - 1	Ознайомлення з технічним завданням і його погодження	ведучий інженерконструктор 1чол. Інженерконструктор 1ї категорії 1 чол.	12	12 12	4.67 4.33	56.04 51.96	78.46 72.74
Разом		2	12	24	9.00	108.00	151.20
1 - 2	Розробка блоксхеми пристрою	Ведучий інженер 1чол. Інженерконструктор 1ї категорії 1 чол.	6	6 6	4.67 4.33	28.02 25.98	39.23 36.37
Разом		2	6	12	9	54.00	75.60
1 - 3	Розробка принципови схем	1) Інженерконструктор 2ї категорії 2 чол.	6	12	4.00	48.00	67.20
Разом		2	6	12	4.00	48.00	67.20
2 - 4	Розробка блоксхеми пристрою	Ведучий інженер 1чол. Інженерконструктор 1ї категорії 2 чол.	15	15 30	4.67 4.33	70.05 129.90	98.07 181.86
Разом		3	15	45	9	199.95	279.75
3 - 4	Розробка і випробування макетів	1) Інженерконструктор 2ї категорії 2 чол.	24	48	4.00	192.00	268.80
Разом		2	24	48	4.00	192.00	268.80
4 - 5	Розробка принципових схем приладів	1) Старший технік 1 чол. 2)Робітники 6розряду 3 чол.	18	18 54	2.67 3.33	48.06 179.82	67.28 251.75
Разом		4	18	72	6.00	227.88	319.03
5 - 6	Розробка робочих креслень	1) ведучий інженер 1 чол. 2)Інженерконструктор 1ї категорії 2 чол. 3)Інженерконструктор 2ї категорії 1чол	45	45 90 45	4.67 4.33 4.00	210.15 389.70 180.00	294.21 545.58 252.00
Разом		4	45	180	13.00	779.85	1091.79
5 - 7	Розробка електричноїсхеми	1) ведучий інженер 1 чол. 2) Інженерконструктор 2ї категорії 2 чол.	40	40 80	4.67 4.33	186.80 320.00	261.52 448.00
Разом		3	40	120	9.00	506.80	709.52
6 - 8	Складання матеріальних специфікацій	1) Кресляр 1 чол. 2) інженертехнолог 1 чол. 3) робітник 6го розряду 2 чол. 4)інженер - конструктор 2ї категорії 2 чол.	36	36 36 72 72	2.00 4.00 3.33 4.00	72.00 144.00 239.76 288.00	100.80 201.60 335.66 403.20
Разом		6	36	216	13.33	743.76	1041.26
7 - 8	Складання методики	1)Інженерконструктор 1ї категорії 2 чол. 2)Інженерконструктор 2ї категорії 1 чол.	24	48 24	4.33 4.00	207.84 96.00	290.98 134.40
Разом		3	24	72	8.33	303.84	425.38
8 - 9	Виготовлення документації на технологічну оснастку	1) старший технік 1 чол. 2)технік 2 чол.	20	20 40	2.67 2.50	53.40 100.00	74.76 140.00
Разом		3	20	60	5.17	153.40	214.76
9 - 10	Виготовлення і випробування дослідного зразка	1)Ведучий інженер 1 чол 2)Інженерконструктор 1ї категорії 2 чол. 3)Інженерконструктор 2ї категорії 2 чол 4)Інженер -конструктор 3ї категорії 1 чол	20	20 40 40 20	4.67 4.33 4.00 3.67	93.40 173.20 160.00 73.40	130.76 242.48 224.00 102.76
Разом		6	20	120	16.67	500.00	700.00
10 - 11	Дослідний зразок пройшов випробування	1)Старший технік 1 чол. 2)Технік 2 чол. 3)Інженертехнолог 1категорії 2 чол.	40	40 80 80	2.67 2.50 4.00	106.80 200.00 320.00	149.52 280.00 448.00
Разом		5	40	200	9.17	626.80	877.52

Витрати на матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати по конкретному етапу роботи (М_і) визначають із залежності

М_і= У_мі* З_оі / 100

де У_мі - питома вага матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на

іму етапі роботи в гривнях на 100 грн. основної заробітної плати

виконавців.

З_оі - основна заробітна плата виконавців даного етапу при нормальній тривалості робіт, грн.

Витрати по статтях “Додаткова заробітна плата виконавців”, “Витрати на відрядження”, “Контрагенські витрати”, “Інші витрати” по етапах ДКР визначають в процентах від основної заробітної плати виконавців. Витрати по статтях “Відрахування на соціальне страхування”, “Відрахування в пенсійний фонд”, “Відрахування в фонд зайнятості населення” визначаються в процентному відношенні від суми основної і додаткової заробітної плати.

Розрахунок витрат на дослідноконструкторську розробку вводять в табл. 4.

Таблиця 4. Розрахунок кошторису витрат

Шифр роботи	Матеріали	Спеціальне обладнання	Основна зарплата	Додаткова зарплата (15%)	Відрахування на соц. cтрахування (4%)	Відрахув. в пенсійний фонд (32%)	Відрахув. в фонд зайнятості (1,5%)	Контрагентні витрати (0,8%)	Витрати на відрядження (7%)	Ін. витрати (75%)
0 - 1			151.20	22,68	6,96	55,64	2,61	1,21	10,58	113,40
1 - 2			75.60	11,34	3,48	27,82	1,30	0,61	5,92	100,8
1 - 3			67.20	10,08	3,09	24,73	1,16	0,54	4,70	50,40
2 - 4			279.75	41,96	12,87	102,95	4,83	2,24	19,58	209,81
3 - 4			268.80	40,32	12,37	98,92	4,64	2,15	18,82	201,60
4 - 5	287.13	6.38	319.03	47,85	14,68	117,40	5,50	2,55	22,33	239,27
5 - 6			1091.79	163,77	50,38	403,06	18,89	8,73	76,43	818,84
5 - 7			709.52	106,43	32,64	261,14	12,24	5,68	49,68	532,14
6 - 8			1041.26	156,19	47,90	383,18	17,96	8,33	72,89	780,95
7 - 8			425.38	63,81	19,57	156,54	7,34	3,40	29,78	319,04
8 - 9			214.76	32,21	9,88	79,03	3,71	1,72	15,03	161,07
9 - 10			700.00	105,00	32,20	257,60	12,08	5,60	49,00	525,00
10 - 11	157.95	70.20	877.52	131,63	40,37	322,93	15,14	7,02	61,43	658,14

Розрахунок прямих і посередніх витрат по роботах

Шифр роботи	Прямі витрати	Посередні витрати
	ВСЬОГО	ЗА 1 ДЕНЬ	ПОСТІЙНІ	ЗМІННІ
01	239,09	19,92	1,21	123,98
12	119,54	19,92	0,61	106,72
13	106,26	17,71	0,54	55,10
24	442,36	29,49	2,24	229,39
34	425,05	17,71	2,15	220,42
45	504,46	28,03	296,06	261,60
56	1727,89	38,40	8,73	895,27
57	1121,97	28,05	5,68	581,82
68	1646,49	45,74	8,33	853,84
78	672,64	28,03	3,40	348,82
89	339,59	16,98	1,72	176,10
910	1106,88	55,34	5,60	574,00
1011	1387,59	34,69	235,17	719,57

Розрахунок параметрів сіткового графіка в умовах прискореного виконання робіт. Допустимо, що сітковий графік має слідуючий вигляд:

Нормальна тривалість робіт поставлена над стрілками. Критичний шлях рівний 221.

Для складання сіткового графіку прискореного виконання ДКР необхідні дані про найменший час виконання етапів робіт. При призначенні мінімальної тривалості етапів використовують імовірнісний метод оцінки, який грунтується на жорстких нормативних величинах трудомісткості, або жорстких часових характеристиках, які дають відповідальні виконавці. Для розрахунку мінімальної тривалості етапів необхідно використовувати коефіцієнт жорсткості від 0,5 до 0,83. Значення коефіцієнтів вибирається довільно в залежності від величини резерву роботи. Допустимо, що тривалість етапів будьякої роботи сіткового графіка, що розглядається, може бути зменшена до певної межі з допомогою допустимих величин коефіцієнтів жорсткості. Розрахунки зводимо в табл. 5. Потім необхідно визначити ранні строки відтворення подій, критичний шлях і вільний резерв часу робіт. Розрахунки зводимо в табл. 6.

Таблиця 5. Розрахунок мінімальної тривалості етапів робіт

Шифр роботи	Нормальна тривалість роботи в календ. днях	Коефіцієнт жорсткості	Прискорена тривалість
01	12	0,6	7
12	6	0,7	4
13	6	0,88	5
24	15	0,78	12
34	24	0,8	19
45	18	0,94	17
56	45	0,79	36
57	40	0,73	29
68	36	0,84	30
78	24	0,82	20
89	20	0,9	18
910	20	0,89	18
1011	40	0,86	34

Сітковий графік при прискореній тривалості робіт

Таблиця 6. Розрахунок параметрів сіткового графіка при мінімальній тривалості робіт.

Перелік подій і робіт	Трні	Тпні	Rі	Rнij	Rвij	Tрніj	Тпніj	Tрзіj	Тнзіj	Kніj
0	0	0	0
01				0	0	0	0	7	7
1	7	7	0
12				8	0	7	15	11	19	0.67
13				0	0	7	7	12	12
2	11	19	8
24				8	0	11	19	23	31	0.67
3	12	12	0
34				0	0	12	12	31	31
4	31	31	0
45				0	0	31	31	48	48
5	48	48	0
56				0	0	48	48	84	84
57				17	0	48	65	77	94	0.74
6	84	84	0
68				0	0	84	84	114	114
7	77	94	17
78				17	0	77	94	97	114	0.74
8	114	114	0
89				0	0	114	114	132	132
9	132	132	0
910				0	0	132	132	150	150
10	150	150	0
1011				0	0	150	150	184	184
11	184	184	0

5. Послідовний розрахунок оптимальної тривалості розробки

Раціональне планування тривалості ДКР можливе тільки при чіткій координації робіт в часі в поєднанні з мінімізацією витрат на проведення робіт. Встановлення оптимальної тривалості розробки грунтується на послідовному розрахунку критичного шляху при заданій тривалості виконання ДКР. Вважається, що із зменшенням часу виконання робіт збільшується їх вартість. Тому визначають а_ij витрати в одиницю часу по слідуючій залежності:

а_ij=cij / tнij

Де с_ij - прямі витрати на виконання роботи ij, грн

t_нij - нормальна тривалість роботи ij,

Одержані результати використовують для визначення витрат при прискореному виконанні ДКР. Для цього визначимо прямі витрати по кожній роботі за умови прискореного її виконання. Вони складаються з двох частин: витрати при нормальній тривалості роботи і суми, на яку вони збільшаться за рахунок прискорення виконання даної роботи. Вважається, що прямі витрати збільшуються пропорційно до часу прискорення. Тому сума збільшення витрат визначається як добуток прямих витрат на одиницю часу при нормальній тривалості роботи на час прискорення виконання даної роботи. Результати розрахунків подають в табл. 7.

Щоб скоротити тривалість розробки, необхідно зменшити критичний шлях. До цього всі роботи, що розміщені на критичному шляху, розмістимо в порядку збільшення прямих витрат на одиницю часу.

Шифр роботи	8 9	1 3	3 4	0 - 1	4 5	10 11	5 6	6 8	9 10
Прямі витрати (1 день)	16,98	17,71	17,71	19,92	28,03	34,69	38,40	45,74	55,34

Для визначення оптимальних рішень необхідно скоротити, в першу чергу, тривалість робіт, які дають мінімальне збільшення витрат. Процес поступового скорочення тривалості робіт ітераційний.

t89 = 2дні С89 =33,96 грн.

t13 = 1 день С13 = 17,71 грн.

t34 = 5 днів С34 = 88,55 грн.

t01 = 5 днів С01 = 99,60 грн.

t45 = 1 день С45 = 28,03 грн.

t1011 = 6 днів С1011 = 208,14 грн.

t56 = 9 днів С56 = 345,60 грн.

t68 = 6 днів С68 = 274,44 грн.

t910 = 2 дні С910 = 110,68 грн.

Таблиця 7. Розрахунок прямих затрат виконання робіт

№ п/п	Шифр роботи	Нормативна тривалість	Прискорена тривалість	Прямі витрати при норм.тривалості	Прямі витрати на одиницю часу	Прямі витрати при приск тривал
1	0 - 1	12	7	239,09	19,92	338,69
2	1 - 2	6	4	119,54	19,92	159,38
3	1 - 3	6	5	106,26	17,71	123,97
4	2 - 4	15	12	442,36	29,49	530,86
5	3 - 4	24	19	425,05	17,71	513,60
6	4 - 5	18	17	504,46	28,03	532,49
7	5 - 6	45	36	1727,89	38,40	2073,49
8	5 - 7	40	29	1121,97	28,05	1430,52
9	6 - 8	36	30	1646,49	45,74	1920,93
10	7 - 8	24	20	672,64	28,03	784,76
11	8 - 9	20	18	339,59	16,98	373,55
12	9 - 10	20	18	1106,88	55,34	1217,56
13	10 - 11	40	34	1387,59	34,69	1595,73
	РАЗОМ			9839,81		11595,53

Зараз необхідно визначити вартість виконання всіх робіт зі скороченою тривалістю в кінцевому варіанті. Її визначають як суму вартості робіт при нормальній тривалості і розрахунку прямих витрат за рахунок скорочення тривалості робіт. Результати розрахунку заносять в табл. 8.

Таблиця 8. Розрахунки вартості р...