Розрахунок стрічкового конвеєра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і природокористування

Кафедра будівельних дорожніх меліоративних машин та обладнання

Розрахунково пояснювальна записка до курсового проекту

з дисципліни: «Вантажопідйомна транспортна і транспортуюча техніка»

на тему: «Розрахунок стрічкового конвеєра»

Виконав:

студент 2 го курсу ННМЕІ

групи МБо-31

Войтюк О.В.

Рівне-2014

Зміст

1. Загальні відомості про транспортуючі машини

1.1 Роль і значення транспортуючих машин

1.2 Основні види транспортуючих машин

1.3 Характеристика деяких видів конвеєрів

1.3.1 Пластинчастий конвеєр основні типи

1.3.2 Скребково-ковшові конвеєр основні типи

1.3.3 Підвісні конвеєр основні типи

1.3.4 Коливальні конвеєр основні типи

1.3.5 Гвинтові конвеєр основні типи

1.3.6 Загальні відомості про стрічкові конвеєри

1.4 Складові частини стрічкового конвеєра

2. Розрахунок стрічкового конвеєра

Література

1. Загальні відомості про транспортуючі машини

1.1 Роль і значення транспортуючих машин

За принципом дії підйомно-транспортні машини розділяють на дві самостійні конструктивні групи: машини періодичної і неперервної дії. До перших відносяться вантажопідйомні крани всіх типів, ліфти, засоби напольного транспорту (візки, навантажувачі, тягачі), підвісні рейкові і канатні дороги (періодичної дії), скрепери та інші подібні машини, а до других (їх також називають машинами безперервного транспорту і транспортуючими машинами) - конвеєри різних типів, пристрої пневматичного і гідравлічного транспорту та подібні їм транспортуючі машини. Машини періодичної дії характеризуються періодичною подачею вантажів, переміщенням їх окремими порціями, обумовленими вантажопідйомністю машини. При цьому завантаження і розвантаження проходять при зупинці машини і лише іноді на ходу, під час переміщення вантажу.

Цикл роботи машини періодичної дії складається із зупинки для захвату (підйому) вантажу, руху вантажем, зупинки для розвантаження і зворотного руху без вантажу, тобто з поперемінно поворотних рухів із зупинками.

Машини безперервної дії характеризуються безперервним переміщенням насипних або штучних вантажів по заданій трасі без зупинок для завантаження або розвантаження. Переміщуваний насипний вантаж розміщується суцільним шаром на несучому елементі машини - стрічці або полотні або окремими порціями в безперервно рухомих послідовно розташованих на невеликій відстані один від одного ковшах, коробах і інших місткостях. Штучні вантажі переміщаються також безперервним потоком в заданій послідовності один за одним. При цьому робочий (з вантажем) і зворотний (без вантажу) рухи вантажонесучого елемента машини відбуваються одночасно. Завдяки безперервності переміщення вантажу, відсутності зупинок для завантаження і розвантаження і поєднанню робочого і зворотного рухів вантажонесучого елемента машини безперервної дії мають високу продуктивність, що дуже важливо для сучасних підприємств з великими вантажопотоками. Наприклад, сучасний стрічковий конвеєр на відкритих розробках вугілля може транспортувати до 30000 т/год. вскришної породи, забезпечуючи завантаження 10 залізничних вагонів за 1хв.

Основне призначення машин безперервної дії - переміщення вантажів по заданій трасі. Одночасно з транспортуванням вантажів вони можуть розподіляти їх по заданим пунктам, складувати, накопичуючи в обумовлених місцях, переміщати по технологічним операціям і забезпечувати необхідний ритм виробничого процесу.

Особливу групу транспортуючих машин і установок складають працюючі разом з ними допоміжні пристрої: живильники, ваги, завантажувальні машини, бункери, затвори, дозатори, жолоби і т. і.

Високопродуктивна робота сучасного підприємства неможлива без правильно організованих і надійно працюючих засобів промислового транспорту. Наприклад, на машинобудівному заводі одержують і розподіляють по цехах сотні тонн метала, палива, напівфабрикатів і готових виробів суміжних виробництв і відправляють з цехів готову продукцію і відходи виробництва. До доменних печей металургійного комбінату щодня подають тисячі тонн агломерату, флюсів, коксу, а від печей відвозять у інші цехи і на склади готовий метал. З вугільної шахти, кар'єрів відкритих розробок щоденне транспортують тисячі тонн здобутого вугілля і вскривної породи. Ці переміщення вантажів на підприємствах виконується засобами промислового транспорту.

Промисловий транспорт по територіальній ознаці розділяють на зовнішній і внутрішній (внутрішньозаводський). Зовнішній транспорт призначений для доставки ззовні на підприємство сировини, палива, напівфабрикатів, готових виробів суміжних виробництв і інших вихідних матеріалів виробництва та вивозу з підприємства готової продукції і відходів. Ці операції виконуються засобами залізничного, водного, автомобільного і повітряного транспорту. При характерному для сучасних умов розташуванні переробних і енергетичних підприємств поблизу джерел сировини (до 10-20км) і великих вантажопотоках (5-25 млн. т в рік, або 1250-6000 т/год.) для зовнішнього транспортування успішно починають використовувати конвеєри. Конвеєрний транспорт в цих умовах більш економічний, ніж залізничний або автомобільний.

Внутрішній (внутрішньозаводський) транспорт включає міжцеховий і внутрішньоцеховий транспорт. Міжцеховий транспорт призначений для розподілу вантажів, Що поступають по підприємству і між цехами (наприклад, між заготівельними і оброблювальними, механічними і складальними) і складами (рис. 1.1). Вибір засобу міжцехового транспортування визначається головним чином масштабом і родом виробництва. На сучасних підприємствах з масовим і крупносерійним виробництвом міжцехове транспортування здійснюється в основному конвеєрами. Для таких підприємств характерна організація наскрізного транспортування, що об'єднує міжцехові і внутрішньоцехові функції, тобто введення міжцехового конвеєра безпосередньо в цех, виключаючи проміжні перевантаження.

На підприємствах серійного виробництва операції міжцехового транспортування виконуються також самохідними візками і тягачами різного типу, засобами місцевого залізничного (широкої і вузької колії) і автомобільного транспорту. На підприємствах важкого і енергетичного машинобудування з важкими і великогабаритними вантажами міжцехові операції виконуються переважно залізничним транспортом.

транспортуюча машина стрічковий конвеєр



Рис. 1.1. Схема вантажопотоків міжцехового транспорту на машинобудівному заводі

Внутрішньоцеховий транспорт призначений для передачі вантажів всередині цехів між відділеннями, окремими агрегатами автоматичних ліній і робочими місцями по технологічному процесу виробництва, для між операційного переміщення вантажів-виробів при поточному методі виробництва.

Операції внутрішньоцехового транспортування на сучасних підприємствах виконуються переважно конвеєрами різного типа і тільки на окремих підприємствах серійного виробництва з невеликими вантажопотоками використовують візки і вантажопідйомні крани.

На сучасному підприємстві транспортні і технологічні лінії взаємопов'язані представляють собою єдину систему. Правильна організація і безперебійна робота міжцехового і внутрішньоцехового транспорту являються такою ж обов'язкової умовою успішної роботи підприємства, як і раціональна організація виробничих процесів.

Кількість вантажів, переміщуваних на сучасному підприємстві, велике: наприклад, вантажопотік доменної печі складає до 2000 т/год. різних вантажів при цілодобовій роботі; на районній електростанції середньої потужності повинна цілодобово забезпечуватися подача до топок до 350 т/год. вугілля; вантажопотік ливарного цеху середнього машинобудівного заводу складає до 2000 т/год. різних вантажів. Переміщення такої кількості вантажів може бути забезпечено тільки системою високопродуктивних конвеєрів.

Сучасне масове і крупносерійне виробництво продукції різноманітних галузей промисловості виконується потоковим методом з широким застосуванням автоматичних ліній. Потоковий метод виробництва і робота автоматичної лінії засновані на конвеєрній подачі виробів від однієї технологічної операції до іншої; необхідні операції з виробами( закалка, відпуск, очищення, охолодження, сушка, упаковка і т. п.) послідовно виконуються на рухомому конвеєрі. Отже, конвеєри є складовою і невід'ємною частиною сучасного технологічного процесу - вони встановлюють і регулюють темп виробництва, забезпечують його ритмічність, сприяють підвищенню продуктивності праці і збільшенню випуску продукції. Конвеєри є основними засобами комплексної механізації і автоматизації транспортних і завантажувально-розвантажувальних робіт і поточних технологічних операцій.

Конвеєри на сучасних підприємствах примінять в якості :

1) високопродуктивних транспортних машин, що передають вантажі з одного пункту в інший на ділянках внутрішньозаводського і ряді випадків - зовнішнього транспорту;

2) транспортних агрегатів потужних перевантажувальних пристроїв (наприклад, мостових перевантажувачів, відвалоутворювачів і т. п.) і завантажувально-розвантажувальних машин;

3) машин для переміщення вантажів-виробів по технологічному процесу поточного виробництва від одного робочого місця до іншого, від однієї технологічної операції до іншої, що встановлюють, організують і регулюють темп виробництва і суміщають, в деяких випадках, функції накопичувачів і розподільників вантажів-виробів по окремим технологічним лініям;

4) машин і передаточних пристроїв в технологічних автоматичних лініях виготовлення і обробки деталей і складальних одиниць виробів.

Тісний зв'язок конвеєрів з загальним технологічним процесом виробництва обумовлює їх високу відповідальність. Порушення роботи хоча б одного конвеєра в загальній транспортно-технологічній системі викликає порушення роботи всього комплексу машин системи і підприємства в цілому. Слід також мати на увазі, що конвеєри по транспортно-технологічному призначенню, як правило, не мають дублерів. Звідси слідує, що транспортуючі машини неперервної дії являються виключно важливими і відповідальними ланками обладнання сучасного підприємства, від дії яких багато в чому залежить успіх його роботи. Ці машини повині бути надійними, міцними і довговічними, зручними в експлуатації і здатними працювати в автоматичному режимі.

1.2 Основні види транспортуючих машин

Складання узагальненої класифікації транспортуючих - важка задача, так як області їх використання дуже обширні, а конструкції виключно різноманітні, тому найбільш доцільно класифікувати їх по окремим характерним ознакам (рис. 1.2.). По способу передачі вантажу, що переміщується рушійної сили розрізняють транспортуючі машини, що діють за допомогою механічного привода (електричного, гідравлічного, пневматичного), самотічні (гравітаційні) пристрої, в яких вантаж переміщується під дією власної сили тяжіння, пристрої гідравлічного та пневматичного транспорту. Особливу групу являють собою машини для транспортування розплавленого металу під дією електродинамічних сил біжучого електромагнітного поля (індукційні насоси), а також конвеєри для переміщення сипучих феромагнітних вантажів в біжучому магнітному полі.

Рис. 1.2. Класифікація транспортуючих машин неперервної дії

По характеру прикладання рушійної сили і конструкції транспортуючі машини розділяють на машини з тяговим елементом (стрічкою, ланцюгом, канатом, штангою) для передачі рушійної сили і без нього.

Тяговий елемент мають стрічкові, пластинчасті, скребкові, ковшові, штангові і крокуючі конвеєри, ескалатори та елеватори. їх характерною особливістю являється рух вантажу разом з тяговим елементом на робочій вітці. До машин без тягового елементу відносять гвинтові, вібраційні і роликові конвеєри та обертові транспортні труби. їх характерною особливістю є поступальний рух вантажу при обертальному або коливальному русі робочих елементів машини.

По роду переміщення вантажів розрізняють машини для насипних і штучних вантажів, однак більшість машин безпосередньо чи при деякій зміні конструкції можуть транспортувати і ті, і інші вантажі.

По напряму і трасі переміщення вантажів транспортуючі машини розподіляють на три групи. Машини першої групи - вертикально замкнуті. Вони розміщуються в одній вертикальній площині і переміщають вантажі по трасі, що складається з одного прямолінійного відрізка (горизонтального, похилого або вертикального ) або з поєднання декількох окремих прямолінійних відрізків (рис. 1.3,а). Машини другої групи -горизонтально замкнуті. Вони розміщуються в одній горизонтальній площині по одному горизонтальному рівню по замкнутій трасі різноманітного контуру (рис. 1.3,6). Машини третьої групи'.-- просторові. Вони розміщуються в просторі і переміщують вантажі по складній просторовій трасі з горизонтальними, похилими і вертикальними ділянками (рис.1.3,в).

По характеру руху робочого елемента машини розрізняють конвеєри з неперервним і періодичним (пульсуючим) рухами. В залежності від типу і конструкції конвеєра його робочий елемент може мати поступальний, зворотно-поступальний, обертальний і коливальний рух.

В транспортуючих машинах використовують наступні способи переміщення вантажів:

а) переміщення на несучому елементі у вигляді суцільної стрічки або настилу, що неперервно рухається (в стрічкових, пластинчастих і ланцюгово несучих конвеєрах);

б) переміщення в робочому елементі у вигляді коробів, ковшів, підвісок, візків і т.і., що неперервно рухається (в люлечних, ковшових, підвісних, візкових конвеєрах, ескалаторах і елеваторах);



Рис. 1.3. Схеми трас переміщення вантажів транспортуючими машинами

в) волочіння по нерухомому жолобу або трубі скребками, що неперервно рухаються (в скребкових конвеєрах);

г) волочіння (проштовхування) по нерухомому жолобу гвинтовими лопатями, що неперервно рухаються (в гвинтових конвеєрах);

д) пересипання і повздовжнє переміщування в трубі, що обертається - гладкій або з гвинтовими лопатями (в транспортних трубах);

є) ковзання під дією сил інерції або переміщення мікро стрибками по жолобу або трубі, що коливаються ( в хитних інерційних і вібраційних конвеєрах);

є) переміщення на колесах або візках по шляхам, укладеним на підлозі приміщення зовні конструкції конвеєра (у вантажоведучих конвеєрах);

ж) поступальний перенос на окремі строго фіксовані ділянки по довжині (крокуючі конвеєри);

з) переміщення в закритій трубі неперервним потоком в завислому стані в струмені повітря або окремими порціями під дією струменя повітря (в установках пневматичного транспорту, пневмопошті, пневмоконтейнерах);

і) переміщення в жолобі або трубі під дією струменя води (в установках гідравлічного транспорту);

к) переміщення феромагнітних вантажів в трубі або жолобі під дією біжучого магнітного поля (в соленоїдних конвеєрах).

По призначенню і положенню на виробничому майданчику розрізняють конвеєри стаціонарні, рухомі - розподільчі з власним поперемінно зворотним рухом машини, що точно фіксується ("човникові"), переставні, переносні, пересувні. Переносні і пересувні відносяться до навантажувальних машин.

1.3 Характеристика деяких видів конвеєрів

1.3.1 Пластинчастий конвеєр основні типи

Пластинчастий конвеєр служить для безперервного транспортування насипних і штучних вантажів по трасі, розташованій у вертикальній площині або, при спеціального виконання, в просторі. Тяговим елементом конвеєра служить одна або два ланцюги, грузонесущим -- жорсткий металевий або, рідше, дерев'яний, пластмасовий, гумовотканинний настил-полотно, що складається з окремих пластин (тому конвеєр називається пластинчастим), рухомий по суцільним - направляючих шляхах. Наявність тягових ланцюгів обмежує швидкість їх руху зазвичай до 1 м/сек, але дозволяє мати збільшену довжину конвеєра при великих погонних навантаженнях як з одним, так і декількома приводами, круті перегини по порівняно невеликих радіусах з підвищеними кутами нахилу. У цьому корінна відмінність пластинчастих конвеєрів від стрічкових.

По конструкції наздогнала, тяговому ланцюгу і розташуванню траси розрізняють пластинчасті конвеєри загального призначення (основний тип) і спеціальні конвеєри, що згинаються, з просторовою трасою. До спеціальних різновидів пластинчастих конвеєрів відносять також розливні машини для транспорту і охолоджування рідкого металу, пасажирські ескалатори і так звані «конвейєрні потяги». У «конвейєрного потягу» настил з ходовою частиною виконується у вигляді окремої прямолінійної секції, що пересувається реверсивними гусеничними приводами по направляючих шляхах з відгалуженнями (подібно до стрілок) в права і ліва сторони траси переміщення вантажу. Умовно в даному курсі до пластинчастих конвейєрів віднесені стрічковий-ланцюгові конвейєри, у яких тяговим елементом служить ланцюг, а грузонесущим -- стрічка. Всі ці різновиди мають свої конструктивні особливості, параметри і області застосування і тому надалі розглядаються окремо.

Пластинчасті конвейєри загального призначення. Пластинчастий конвейєр (мал. 1.4) складається із станини, по кінцях якої встановлено дві зірочки -- приводна 2 з приводом 3 і натяжна 4 з натягачем 5. Нескінченний настил 6, що складається з окремих металевих або, рідше, дерев'яних пластин, прикріплений до одній або двох тягових ланцюгів 7, які огинають кінцеві зірочки і знаходяться в зачепленні з їх зубами. Вертикально-замкнуті тягові ланцюги забезпечені опорними катками і рухаються разом з настилом по направляючих шляхах станини уздовж подовжньої осі конвейєра. Завантаження конвейєра проводиться через одну або декілька воронок 8 в будь-якому місці конвейєра, а розвантаження -- через кінцеву зірочку і воронку 9. Пластинчасті конвейєри застосовують для транспортування в горизонтальному і похилому напрямах різних насипних і штучних вантажів в металургійній, хімічній, вугільній, енергетичній, машинобудівній і багатьох інших галузях промисловості, а також для переміщення виробів від одного робочого місця до іншого по технологічному процесу при потоковому методі виробництва.

Часто на пластинчастому конвеєрі одночасно з транспортуванням вантажі-вироби піддаються технологічним операціям--закалке, відпустці, охолоджуванню, миттю, забарвленню, сушці, збірці, контролю і т.п. На пластинчастих конвеєрах, на відміну від стрічкових, переміщають важчі крупнокусковi, абразивні (руда, камінь і т. п.), а також гарячі (поковки, відливання і т. п.) вантажі.

Рис . 1.4. Пластинчастий конвейєр

Рис. 1.5. Геометричні схеми пластинчастих конвейєрів: а -- горизонтального; б -- похилого; у -- горизонтально-похилого; г і д - складної комбінованої траси.

До переваг пластинчастих конвеєрів відносяться: а) можливість транспортування важких крупнокускових і гарячих вантажів при великій продуктивності (до 2000 т/ч і більше) і великій довжині переміщення (відомі установки довжиною до 2 км.) унаслідок високої міцності тягових ланцюгів і можливості застосування проміжних приводів; би) спокійний і безшумний хід; у) можливість безпосереднього завантаження (саможивлення) з бункерів без застосування живильників; г) широка різноманітність трас переміщення вантажів (мал. 1.5) з крутішими, в порівнянні із стрічковими конвеєрами, нахилами (до 35--60°) і меншими радіусами переходів (5-8м) з одного напряму на інше.

Недоліками пластинчастих конвеєрів є: значну власну вагу наздогнала і ланцюгів і підвищена їх вартість; ускладнення експлуатації через велику кількість шарнірних з'єднань деталей ланцюгів.

Пластинчасті конвеєри класифікують по конструкції наздогнала, конфігурації траси і за призначенням. За призначенням вони бувають стаціонарні і пересувні. Останні використовують зазвичай як вантажні і перевантажувальні машини, самохідні і несамохідні.

Основні параметри (ширина і тип наздогнала) стаціонарних пластинчастих конвеєрів загального призначення встановлені Гостом 2035--54.

1.3.2 Скребково-ковшові конвеєр основні типи

Для транспортування вантажу по складній комбінованій трасі з горизонтальними і вертикальними ділянками, розташованими у вертикальній площині (рідко -- в просторі), служать скребково-ковшові, ковшові (рис. 1.6) і колосникові (рис. 1.7) конвеєри.

Конвеєри скребково-ковшові і ковшові транспортують насипні, а люлечні -- однорідні штучні вантажі. Тяговим елементом цих конвеєрів служать два пластинчасті ланцюги; несучими елементами служать, відповідно, ковші або спеціальні шарнірно підвішені полиці -- люльки.

Достоїнства конвеєрів цієї групи: бесперегрузочный транспорт в одному агрегаті по горизонтальній і вертикальній трасі; простота здійснення проміжного розвантаження на всьому протязі горизонтальних (для скребково-ковшових і ковшових) і вертикальних (для люлечних) ділянок траси конвеєрів; можливість транспорту гарячих вантажів. Поєднання в одному агрегаті горизонтальних і вертикальних ділянок траси конвеєра дозволяє у ряді випадків замінити транспортну систему з двох горизонтальних конвеєрів і одного ковшового елеватора, одним ковшовим конвеєром (мал. 1.6). Недоліки таких конвеєрів -- складність конструкції і підвищена вага ходової частини. Не дивлячись на спільність траси і деяку схожість принципу дії, конструктивних виконань конвеєрів цієї групи мають значну відмінність один від одного. Тому детальніше достоїнства і недоліки кожного типу конвеєрів будуть розглянуті нижче при розборі їх конструкцій.

Для конвеєрів цієї групи вибір розташування приводу обумовлюється аналізом натягнення ланцюгів на окремих ділянках траси.

До групи ковшових конвеєрів відносяться також конвеєри Дональта, у яких замість ковшів застосовують відрізки полотна або полотна, створюють свого роду кишені для вантажів, а також конвейєри-елеватори з горизонтальними ділянками завантаження і розвантаження. Найбільше розповсюдження мають ковшові конвеєри.

1.3.3 Підвісні конвеєри основні типи.

Підвісний конвеєр служить для безперервного (рідко періодичного) транспортування штучних вантажів -- виробів (іноді насипних вантажів в тарі) по замкнутому контуру складною, в більшості випадків просторовою, траси.

Переміщувані конвеєром вантажі розміщуються, на підвісках або в коробках, підвішених до кареток або візків, рухомих по підвісному шляху.

За основною ознакою --способу з'єднання тягового елементу (ланцюга, каната) з робочим елементом -- підвіскою, на якій знаходиться вантаж, що транспортується, і по характеру переміщення вантажів підвісні конвеєри розділяють на наступні типи:

Підвісний вантажонесучий конвеєр (мал. 1.8, а), у якого каретки з підвісками для вантажів прикріплені до тягового елементу і переміщаються по постійній трасі підвісних шляхів, уздовж яких рухається тяговий елемент.

Підвісний штовхаючий конвеєр (мал. 1.8, б), у якого візки з підвісками для вантажів не прикріплені до тягового елементу і рухаються по окремому підвісному шляху за допомогою штовхачів. Останні закріплені на тяговому елементі і штовхають візки, що знаходяться перед ними, з вантажами. Тяговий елементі каретками і штовхачами рухається по тяговому підвісному шляху, а візки з вантажами -- по самостійному вантажному шляху, який може мати різні відгалуження.

Підвісний несучий-штовхаючий конвеєр, який є комбінованим поєднанням вантажонесущего і що штовхає конвеєрів. У конвеєра цього типу до тягового елементу прикріплені каретки з крюками-штовхачами, що мають запобіжні замки. Підвіска з вантажем прикріпляється до вантажного візка і переміщається на одних ділянках траси проштовхуванням (як у штовхаю чого конвеєра), а на інших -- в підвішеному перебуванні на крюку каретки.

Підвісний вантажотянущий конвеєр (мал. 1.8, в), у якого вантаж, що транспортується, розміщується на підлоговому візку, що пересувається по підлозі цеху або складу. Візок має вертикальну провідну штангу, з штангою зчіплюється захоплення або штовхач, укріплений на каретці, яка прикріплена до тягового елементу і переміщається по підвісному шляху. Відома також комбінована конструкція підвісного вантажонесущого і вантажотянущого конвеєрів.

Не дивлячись на значну відмінність в характері переміщення вантажів і способі з'єднання тягового елементу з вантажною підвіскою, всі ці різновиди підвісних конвеєрів мають багато загального в конструкціях окремих елементів. Загальними (однаковими по конструкції) є тяговий елемент, привід, поворотні і натяжні пристрої. Істотну відмінність (у різних конструктивних виконань) мають ходові шляхи, каретки, візки. Основні параметри і властивості конвеєрів, які мають багато загального, розглядаються в цьому параграфі. Докладний розгляд конструкцій, особливостей і областей застосування дано нижче.

По характеру приводу розрізняють підвісні конвеєри одно приводні і багатоприводні.

По роду тягового елементу підвісні конвеєри бувають ланцюгові (що набули найбільшого поширення) і канатні. На підвісних конвеєрах можна транспортувати штучні вантажі-вироби, різноманітні за формою, характеру, розмірам (завдовжки від декількох міліметрів до 6--12 м) і вазі (від доль кілограма до 2,5 т), заготовки, напівфабрикати, готові деталі і вузли машин, приладів, радио- і телевізійних приймачів, колеса, покришки, ящики, кіпи, мотки і інші різноманітні вантажі.

Рис. 1.8. різновиди підвісних конвеєрів

а -- вантажонесущий; б -- вантажоштовхающий; у -- вантажотянущий: 1-- каретки; 2 -- підвіска; 3 -- ланцюг; 4 -- візок; 5 -- вантажний шлях; 6-- тяговий шлях; 7 й 8 -- штовхачі

Завантаження і розвантаження підвісок проводиться на ходу конвеєра автоматично, різними способами або ж уручну -- безпосередньо або за допомогою підйомних пристроїв. Замкнутий контур підвісного шляху конвеєра дозволяє транспортувати вантажі майже на всьому його протязі, зводячи до мінімуму не завантажені ділянки траси. Підвішені на конвеєрі вантажі-вироби можуть під час транспортування підлягати різним технологічним операціям: механічному очищенню в піскоструминних або дробеструйних камерах, миттю або труїть в хімічних ваннах, різним металопокриттям, забарвленню, сушці у фарбувальних і сушильних камерах, термообробці, складуванню, комплектації, збірці і т.п. Швидкість підвісних конвеєрів приймається в межах зразкового від 0,1 до 30 м/мін, а конвеєрів вантажоведущего типа-- до 45 м/мін.

У підвісних конвеєрів, в порівнянні з іншими транспортуючими машинами безперервної дії, є наступні характерні особливості і переваги: а) просторова траса (ходова частина підвісного конвеєра може переміщати вантажі в будь-якому напрямі в просторі) і велика протяжність траси конвеєра (до 500 м однопри-водного і до 3 км. і більш багато приводного) у поєднанні з його гнучкістю, дозволяє одним конвеєром обслужити повний виробничий цикл, що виконується в різних приміщеннях по поверхах або поряд розташованих корпусах; би) легка пристосовність траси конвеєра до можливих змін технологічного процесу виробництва; у) можливість створення на конвеєрі рухомого запасу виробів з метою ліквідації проміжних складів в цеху, що займають виробничу площу і що вимагають застосування додаткової робочої сили для навантажувально-розвантажувальних робіт; г) мала витрата енергії на транспортування вантажів; д) можливості широкого застосування автоматизації управління конвеєром, автоматизації розподілу вантажів і навантажувально-розвантажувальних операцій.

Ці достоїнства зробили підвісні конвеєри основними і найбільш поширеними засобами для внутрішньо цехового і міжцехового транспорту самих різних вантажів і між операційної передачі виробів в потоковому виробництві різних галузей промисловості -- машинобудівною, резино-технічних виробів, металургійною, радіотехнічною, текстильною, легкою і ін.

1.3.4 Коливальні конвеєр основні типи

Конвеєр, що коливається (що коливає), в загальному вигляді є відкритим або герметичним жолобом або трубою, підвішеною або оперту на нерухому раму. Жолоб за допомогою приводу -- збудника коливання повідомляють змінно-поворотні (що коливають) рухи, чому грузнув, завантажений в жолоб, здійснює безперервно належні один за одним короткі переміщення вперед з якоюсь швидкістю. Характер руху вантажу залежить від характеру і режиму руху жолоба, а останні, у свою чергу, залежать від конструкції і режиму роботи приводу і типу опорних пристроїв.

Строга і повна класифікація конвеєрів, що коливаються, вельми скрутна як унаслідок великої кількості конструктивних типів, так і із-за тісного взаємозв'язку їх один з одним. Конвеєри п, що коливаються, про режиму руху жолоба і вантажу бувають інерційні (з постійним і змінним тиском вантажу на дно жолоба) і вібраційні в декількох конструктивних різновидах. Принципова різниця в процесі транспортування вантажів на інерційних і вібраційних конвеєрах полягає в характері руху вантажу. На інерційному конвеєрі вантаж ковзає по жолобу під дією сили інерції (вертикальна складова прискорення жолоба менше прискорення сили тяжіння); на вібраційному конвеєрі грузнув в тому або іншому ступені відривається від жолоба («підскакує») і рухається мікрокидками (вертикальна складова прискорення жолоба більше прискорення сили тяжіння). Ця принципова різниця в русі вантажу робить найважливіший вплив на характер зносу стінок жолоба (труби) конвеєра і облік маси вантажу, що транспортується.

За профілем траси конвеєри, що коливаються, бувають прямолінійні горизонтальні, полого-похилі (з підйомом вгору і ухилом вниз під кутом до 10--15°) і вертикальні -- з переміщенням вантажу вгору в жолобі, розташованому по гвинтовій поверхні (просторовій спіралі).

Інерційні конвеєри, що коливаються, мали широке застосування для підземного транспорту вугілля в шахтах, проте в даний час вони мають порівняно мале розповсюдження, унаслідок властивих ним недоліків (див. нижчий). Найбільшого поширення набувають вібраційні конвеєри.

Достоїнства конвеєрів, що коливаються: порівняльна простота конструкції, можливість повної герметизації транспорту вантажів, що порошать, отруйних і гарячих; можливість виконання різних технологічних операцій (грохочення, сушки, охолоджування) одночасно з транспортуванням. Слід також відзначити малий знос жолоба вібраційних конвеєрів навіть при транспортуванні абразивних вантажів і порівняно невелика витрата енергії (0,004--0,011 кет на 1 т/ч при переміщенні на 1 м) при сталому русі. Недоліки конвеєрів: значне зниження продуктивності при транспортуванні вантажу по нахилу вгору; неможливість транспортування липких вантажів; зниження швидкості і продуктивності при транспортуванні вантажів, що порошать; передача (у тому або іншому розмірі) вібраційних навантажень на опорні конструкції. Крім того, у інерційних конвеєрів наголошується посилений знос жолоба при транспортуванні абразивних вантажів.

Конвеєри, що коливаються, застосовують для транспортування насипних і, рідше, штучних вантажів в горизонтальному і полого-похилому напрямах при порівняно невеликих довжинах переміщення (до 50 м, рідко -- до 100 м) і продуктивності приблизно до 400 мя1ч. Вертикальні конвейєри-елеватори, що коливаються, дозволяють транспортувати вантажі по гвинтовій поверхні вгору на висоту до 6--12 м з продуктивністю до 20 м3/ч. Найбільш оптимальною областю застосування конвеєрів, що коливаються (і особливо -- вібраційних), слід вважати герметичний транспорт насипних вантажів, що порошать, гарячих, газуючих, отруйних, хімічно-агресивних, в умовах повної ізоляції від навколишнього середовища на підприємствах хімічної і металургійної промисловості, при виробництві будівельних матеріалів і т.п.

Горизонтальні конвеєри, що коливаються, успішно використовують для транспортування чавунної і витої сталевої стружки, змоченою емульсією і мастилом, в механічних цехах, а також гарячої вибитої землі, літників і дрібного литва в ливарних цехах машинобудівних заводів. Вертикальні конвеєри, що коливаються, окрім вказаних областей застосування, з успіхом використовують також у вигляді бункерів-накопичувачів і завантажувальних пристроїв при транспортуванні дрібних деталей машин (гвинтів, заклепок, деталей приладів) на лініях механічної обробки і збірки в машинобудівній і приладобудівній промисловості. Такі конвеєри називають також вибробункерами, хоча вони, як правило, працюють в режимах інерційних конвеєрів, тобто з переміщенням вантажів без відриву від жолоба.

Конвеєри всіх типів, що коливаються, не можуть транспортувати липкі вантажі (наприклад, вологу глину) і погано транспортують тонкодисперсні пилоподібні вантажі (наприклад, цемент).

1.3.5 Гвинтові конвеєр основні типи.

Гвинтові конвеєри виконують горизонтальними або пологонахилим під кутом до 20° (основний тип) і вертикальними або круто нахиленими. До них можна також віднести гвинтові транспортуючі труби. Ці три види гвинтових конвеєрів мають як подібні, так і відміні конструктивні характеристики, але особливо відрізняються друг від друга за принципом дії, розглянутий нижче. Гвинтові конвеєри застосовують для транспортування пилоподібних, порошкоподібних і рідше -- дрібнокускових насипних вантажів на порівняно на невеликі відстані (до 40м. по горизонталі й до 30м. -- по вертикалі) при продуктивності звичайно до 100 т/год у хімічній й борошномельній промисловості й на підприємствах будівельних матеріалів. Гвинтовими конвеєрами недоцільно транспортувати липкі й сильно ущільнююся, а також високо абразивні вантажі. До переваг гвинтових конвеєрів ставляться простота пристрою і нескладність технічного обслуговування невеликі габаритні розміри, зручність проміжного розвантаження, герметичність, що особливо важливо при переміщенні порошкоподібних, гарячих з різким запахом вантажів.

Недоліками гвинтових конвеєрів є зв'язаний зі способом переміщення висока питома витрата енергії, значне стирання й подрібнення вантажу, підвищене зношування гвинта й жолоба, а також чутливість до перевантаження що веде до утворення усередині жолоба транспортуючі труби. Ці три види (особливо в проміжних підшипниках) гвинтових конвеєрів мають як скупчення вантажів.

Рис. 1.9. Гвинтовий конвеєр:

1 -- електродвигун; 2, ^ -- сполучні муфти; 5 -редуктор; 5 -- головний підшипник; 6 -- оглядовий люк; 7 -- жолоб; 8 -- проміжний підшипник; 9 --.завантажувальний патрубок; 10 -- задній підшипник; // -- вал із гвинтом; 12 -- проміжний розвантажувальний патрубок; 13 -- передній розвантажувальний патрубок

Горизонтальний (або пологонахиленний) гвинтовий конвеєр (Рис.1.1) складається із гвинта у вигляді розміченого в підшипниках поздовжнього вала з укріпленими на ньому гвинтовими витками, жолоба з напівциліндричним днищем, у якому гвинт розміщений співвісно, і привода (електродвигун і редуктор), що обертає гвинт. Насипний вантаж подається в ринву через одне або кілька отворів у його кришці і при обертанні гвинта сковзає уздовж ринви, подібно тому, як рухається по гвинту гайка, утримувана від сумісного з ним обертання. Спільному обертанню вантажу із гвинтом перешкоджає сила ваги вантажу й тертя його об жолоб. Розвантаження жолоба здійснюється через одне або кілька отворів у днищі, обладнаних затворами.

1.3.6 Загальні відомості про стрічкові конвеєри

Основними частинами стрічкового конвеєра (рис. 1.10) є: гнучка стрічка, що служить одночасно грузонесущим і тяговим органом; привод, що складається з одного або двох барабанів, одного або більшого числа двигунів і редукторів; станина й установлені на ній стаціонарні роликоопори, що підтримують стрічку по довжині конвеєра й натяжний пристрій для стрічки. В окремих випадках, при переміщенні неважких штучних вантажів робоча галузь стрічки замість роликоопор рухається по настилі. Крім того, до складу конвеєра можуть входити навантажувальне і розвантажувальний пристрій, пристрої для очищення стрічки, для зважування вантажу на стрічці, контрольна й автоматична апаратури та ін. У деяких випадках на конвеєрі встановлюють два або більше число приводів, а також два натяжні пристрої або більше. Стрічкові конвеєри, що є найпоширенішим засобом безперервного транспорту в промисловості, на будівництві, у сільському господарстві та ін., служать для переміщення як різнорідних насипних, так і штучних вантажів.

Рис. 1.10. Схема стрічкового конвеєра:

1 - стрічка; 2 - роликоопори; 3 - приводний барабан; 4 - натяжний барабан; 5 - навантажувальна станція

Насипні вантажі, що транспортують, можуть бути порошкоподібні, зернисті й дрібно-, середньо- і крупнокускові, а також рядові. Розміри й вага штучних вантажів обмежуються умовами переміщення їх на стрічці. Стрічкові конвеєри для насипних вантажів характеризуються надзвичайно широким діапазоном продуктивності - від декількох тонн до декількох тисяч тонн у годину (на найбільш потужних установках досягнута продуктивність до 15-- 20 тис. т/ч).

Довжина стрічкових конвеєрів в одному ставі теж коливається в широких межах -- від декількох метрів до декількох сотень і навіть тисяч

метрів (найбільша довжина стрічкового конвеєра в одному ставі досягає 4500 м, а конвеєрних ліній 40--12 км і більше).

Залежно від типу роликоопор стрічка може мати плоску або жолобчасту форму. Першу застосовують переважно при транспортуванні штучних вантажів, другу - при транспортуванні насипних, тому що жолобчаста форма забезпечує більшу продуктивність при тій же ширині й швидкості стрічки.

Стрічкові конвеєри можуть бути горизонтальні або похилі з рухом вантажу нагору або вниз. Найбільший припустимий кут нахилу конвеєра обмежується виникненням ковзання або зсипання вантажу уздовж стрічки під дією сили ваги. Прогин стрічки між роликоопорами й перегини на роликоопорах сприяють виникненню ковзання вантажу по стрічці, кут, що допускає тому, нахилу конвеєра приймають трохи менше кута тертя вантажу по стрічці. Для збільшення кута нахилу понад цю межу застосовують спеціальні типи стрічок .

Стрічкові конвеєри можуть бути як прямолінійними, так і вигнутими у вертикальній площині з опуклістю нагору або вниз. При опуклості нагору стрічка в місці вигину обгинає барабан, що відхиляє, або батарею розташованих по кривій роликоопор. При опуклості вниз стрічка лежить на розташовані по кривій роликоопорі, причому радіус кривизни повинен бути досить великий, щоб стрічка під натягом не піднімала з роликоопор. Геометричні схеми стрічкових конвеєрів показані на рис. 1.5, а-ж.



Рис. 1.11. Геометричні схеми стрічкових конвеєрів

Основний тип стрічки - прогумована стрічка з тихорєцькою або тросовою основою. Крім того, застосовують стрічки з тонкої сталевої суцільнокатаної смуги, а також стрічки дротового плетива. До спеціальних типів конвеєрів із вантажонесучою стрічкою ставляться стрічково-канатні й льон-точні-ланцюгові конвеєри. На них стрічка служить тільки вантажонесучим елементом, а функції тягового елемента виконують канати або ланцюги.

Залежно від призначення стрічкові конвеєри розділяють по конструкції на стаціонарні, пересувні й переносні.

1.4 Складові частини стрічкового конвеєра

Конвеєрна стрічка

Конвеєрна стрічка, що служить тяговим і вантажонесучим елементом конвеєра, складається із надаючого їй міцність каркаса й захисних гумових обкладок.

Найбільше поширення мають стрічки з каркасом із тканевих прокладок, що з'єднують між собою тонкими (товщиною 0,2--0,3 мм) гумовими прошарками (рис. 1.12, а)

На потужних конвеєрах, на яких стрічка випробовує значні тягові зусилля, набуває застосування каркас із тросів, звитих з тонких дротів (рис. 1.12, б).

До конвеєрної стрічки пред'являються вимоги високої поздовжньої міцності, еластичності (гнучкості) при вигині в поздовжньому (на барабанах) і поперечному (на лоткових роликоопорах) напрямку, невисока власна вага, мале пружне й залишкове подовження під дією поздовжніх сил, мала гигроскопичность, гарна опірність розшаруванню від дії багаторазових

перегинів на барабанах і роликоопорах, а також опірність стиранню й ушкодженню падаючими на стрічку в місці навантаження шматками вантажу,

Рис 1.12 Перетин конвеєрних стрічок особливо - абразивного й крупно кускового: а - з прокладками; б - з тросами.

Тканинні прокладки виготовляють із міцне, сприймаюче тягове навантаження, ниток основи й більше слабких і рідких ниток утоку. Прокладки стрічок підвищеної міцності виготовляють також з товстих шнурів основи, з'єднаних між собою тонкими нитками утоку (утокова шнурова тканина). Для підвищення опору стрічки пробою падаючими важкими шматками тканевий каркас іноді покривають зверху й з боків захисної розрідженої брекерной тканиною. Гумові обкладки з натурального або синтетичного каучуку охороняють каркас від механічних впливів і проникнення вологи.

Як матеріал для прокладок стрічок до останнього часу широко застосовувалася бавовняна тканина. ГОСТ 20--62 передбачує стрічки із прокладками з бавовняного бельтингу наступних типів, що дують: тип 1 - з гумовими прошарками між прокладками, брекерною тканиною й посиленим бортом; тип 2Р - з гумовими прошарками й брекерною тканиною; тип 2В - з гумовими прошарками й посиленим бортом. Ширина стрічок передбачена цим ГОСТом від 300 до 2000 мм, причому допускається можливість виготовлення стрічок шириною до 3600 мм.

В Україні серійно виготовляються прокладочні тканини з бельтингу Б-820 розрахунковою міцністю 61 кГ на 1 див ширини прокладки, особливо міцного бельтингу ОПБ міцністю 130 кГ/див і утокової шнурової тканини міцністю 132 кГ/див.

Кількість прокладок у стрічці, обумовлене по поздовжній міцності, що вимагається, залежить також від її ширини. У стрічках типу ОПБ і добовою шнуровою тканиною передбачається наступне число прокладок (за ГОСТу 20-62):

Ширина стрічки в мм ...... 650 800 1000 1200 1400 1600 1800 2000

Число прокладок ............. 3-5 3-6 4-8 5-9 6-10 7-10 8-12 10-12

Товщина гумових обкладок з робочої сторони стрічки залежно від умов її експлуатації прийнята 3; 4; 4,5 і 6 мм, а з неробочої сторони 2 мм (для стрічок 2В 1,5 мм). В окремих випадках, при переміщенні дуже важких і абразивних вантажів, товщину робочої обкладки приймають до 10 мм.

Головний недолік стрічок з основою з бавовняних прокладок складається в їхній невисокій міцності й у схильності гниттю при проникненні в стрічку вологи.

Тому все більше застосування одержують стрічки із прокладками із синтетичних тканин, що володіють значно більшої механічної й втомлю вальною міцністю й стійкістю проти гниття. Як синтетичні матеріали застосовують поліефірні матеріали типу лавсан (терилен); поліамідні матеріали типу капрон, анид (нейлон); штучний шовк, віскозу (рейон).

У Україні стрічки на синтетичній основі знаходять все більше застосування. Науково-дослідним інститутом НИИРП розроблений ряд таких стрічок з межею міцності тканини 150, 200 і 300 кГ на 1 див ширини прокладки. Намічені до виготовлення стрічки наступних характеристик (табл. 1).

Таблиця 1

Стрічки із прокладками із синтетичних тканин

Матеріал прокладок	Ширина в мм	Кількість	Міцність на розрив однієї прокладки в до Г/див	Матеріал прокладок	Ширина в мм	Кількість прокладок	Міцність на розрив однієї прокладки в кГ/див
Капрон Лавсан	800-1400 700-1200	2-8 4-10	400 500 600 150 200 300	Віскоза Многоосновние (тканий сердечник) на капроні	700 - 1200 300--800	3--8	50 75 115 До 300

Поряд з розвитком виробництва стрічок із синтетичною основою, все більше застосування на потужних конвеєрах знаходять стрічки із тросовою основою. Достоїнства гумовотросових стрічок полягають у невеликій величині їхнього подовження (не понад 0,5%), значно більшій довговічності й поздовжній і поперечній гнучкості, що дозволяє використати барабани щодо невеликого діаметра й роликоопори зі збільшеним кутом нахилу бічних роликів. Гумовотросові стрічки виготовляють із тросами діаметром від 2,1 до 11,6 мм із межею міцності від 700 до 6000 кг на 1 див ширини стрічки. Ширина їх досягає 3300 мм.

Крім стрічок для звичайних умов експлуатації, виготовляють спеціальні теплостійкі й негорючі стрічки. Властивість теплостійкості й негорючості досягається при застосуванні деяких видів пластмас, наприклад поліхлорвінілу. У стрічках, призначених для роботи при низьких температурах, гарні результати дає застосування натурального каучуку, що не губить еластичності при температурах до --45° С.

У зв'язку з тим, що стрічки випускаються заводами-виготовлювачами відрізками довжиною звичайно кілька десятків або до 200--300 м, для утворення нескінченної стрічки при монтажі конвеєрів доводиться з'єднувати кінці відрізків стрічки. До пристрою стику пред'являються вимоги міцності, що можливо наближається до міцності цільної стрічки, гнучкості, щільності (щоб уникнути просипання дрібних часток на нижню галузь), довговічності, а в деяких випадках - зручності й швидкості роз'єднання й з'єднання.

Способи стикування стрічок можна розділити на дві групи - «механічна» стикування за допомогою металевих елементів і стикування гарячою або холодною вулканізацією при застосуванні спеціальних клеїв. На стрічках із прокладками застосовують обидва способи; на стрічках із тросовою основою - тільки вулканізацію.

Два типи механічних з'єднань видні на рис. 1.13, а й б. Другий з них представляє зручності, якщо з'єднання повинне бути рознімним. Недолік механічних з'єднань складається в значному ослабленні загальної поздовжньої міцності стрічки, тому у відповідальних випадках, якщо уздовж стрічки діють більші зусилля, застосовують тільки з'єднання за допомогою вулканізації.

При з'єднанні вулканізацією стрічок із прокладками кінці стрічок зрізують східчасто, по одній прокладці під кутом до поздовжньої осі стрічки (рис. 1.13, б); прокладки очищають і промащують спеціальним клеєм, після чого стики стрічок накладають один на інший і витримують якийсь час під певним тиском під пресом.

Для виконання гарячої вулканізації застосовують преси, у плити яких вмонтовані електричні опори. Плити із затиснутими кінцями стрічок нагрівають до певної (з 150°С) температури, витримують якийсь час, а потім поступово температуру знижують. Для холодної вулканізації, при якій підігрів плит преса не потрібно, застосовують так називані «самовулканізуючі» клеї. Преси для холодної вулканізації мають більше просту конструкцію, значно меншу вагу й не вимагають підведення струму, тому вони більше зручні й застосовуються в якості переносних.

Рис. 1.13. З'єднання конвеєрних стрічок:

а-скобами; б -- петлевими затискачами; в и г --вулканізацією

Стикування резинотросових стрічок виробляються тільки за допомогою гарячої вулканізації. Якщо троси розташовані в стрічці із проміжками, то троси одного кінця стрічки укладають на стику в проміжках між тросами іншого кінця.

Якщо троси в стрічці розташований щільно друг до друга, то застосовують східчасте зрізання тросів так, щоб стики різних тросів не лежали в одному перетині стрічки (рис. 1.13,г). Міцність стиків у значній мірі залежить від точності дотримання правил по стикуванню стрічок.

Роликоопори

Підтримуючу стрічку по всій довжині роликоопори розділяють на однороликові (рис. 1.14, а) -- для плоскої стрічки на вантажній галузі й для зворотної галузі, двухроликові (рис. 1.14, б), трехроликові (рис. 1.14, в) -- для лоткової стрічки й чотирьох- і пятироликові -- для досить широких стрічок. Трьохроликові опори нормальних типів мають всі три ролики однакової довжини й бічні ролики, розташовані звичайно під кутом 20 або 30°, а для досить широких стрічок 35°. Стрічки із синтетичною й тросовою основою, що мають підвищену поперечну гнучкість, допускають збільшення кута нахилу бічних роликів до 30 і 35° без шкоди для довговічності стрічки. Достоїнством таких роликоопор є можливість підвищення продуктивності при тій же ширині стрічки приблизно на 15% і краще центрування ходу стрічки.

Ролики зворотної галузі нерідко роблять із надягнутими на них металевими або гумовими дисками (рис. 1.14, г). Такі ролики менше піддані забрудненню й сприяють очищенню стрічки.

До спеціальних типів роликоопор ставляться що амортизують роликоопори, на ролики яких надіті суцільні або порожні гумові кільця (рис. 1.14, д), а також центрують роликоопори. На рис. 1.14, е представлена що центрує роликоопора, установлювана на вантажній галузі, а на рис. 1.14, ж -- те ж, на зворотній галузі.



Рис. 1.14. Типи роликоопор:

а -- однороликова; б-- двухроликова; в -- трьохроликова; г -- для порожнякової галузі; д -- «амортизуючі»; е -- центрируюча для вантажної галузі: ж -центрирующая для зворотної галузі

Дія роликоопори першого типу засноване на тім, що стрічка, що збігає убік, натискає своїм бортом на укріплений на важелі за роликоопорой дефлекторний ролик, внаслідок чого вся роликоопора, установлена на центральній поворотній п'яті, повертається цією стороною вперед по ходу стрічки й направляє стрічку до центральної осі. Для усунення центруючої дії такі роликоопори встановлюють іноді по трьох-чотирьох поруч і з'єднують між собою шарнірними тягами, так що всі вони одночасно повертаються в ту або іншу сторону Дія поворотної що центрує роликоопори на зворотній галузі два бічних ролики якої огинаються стрічкою під натягом знизу, засновано на тім же принципі.

Завдяки тому, що до цих роликів стрічка притискається зі значною силою, ефективність центрування зростає. Крім того, що центрує дія цієї роликоопори підсилюється тим, що осі обох бічних роликів нахилені в плані зовнішніми сторонами на невеликий кут (2)° уперед.

Рис. 1.15. Типи підвісних роликоопор:

а -- дискові на обертовому гнучкому валу; б -- дискова на необертовій осі; б - роликова із шарнірним з'єднаними осями

Крім роликоопор, жорстко укріплених на станині, все більше застосування одержують роликоопори підвісного, «гирляндного» типу, що підвішують на поздовжніх балках станини або на лежачим на стійках поздовжніх канатах. Такі роликоопори бувають декількох типів: з дисками, укріпленими на обертовому гнучкому валу (рис. 1.15, а), з дисками, що обертаються на гнучкій осі (у даній конструкції -- пластмасові диски на не потребуючі змащення графітированних нейлонових вкладишах) (рис. 1.15, в) і з роликами нормального типу, що обертаються на порожніх осях, надягнутих на трос або з'єднаних між собою шарнірно(мал. 1.15,б). Як показав досвід експлуатації роликоопор гирляндного типу (особливо -і підвішених на канатах), завдяки їхній еластичності зм'якшуються поштовхи, що передаються на ролики, при проходженні по них великих, шматків вантажу й зростає термін служби стрічки.

Натяжний пристрій

За допомогою натяжного пристрою стрічці повідомляється натяг, достатнє для передачі на приводі тягової сили тертям. Крім того, натяг стрічки повинне бути достатнім для обмеження її прогину між роликоопорами.

Крім сили натягу, натяжний пристрій характеризується величиною ходу натяжного барабана. Чим довше конвеєр і більше пружне й залишкове подовження стрічки, тим більше повинен бути хід натяжного пристрою. На дуже довгих конвеєрах при застосуванні стрічки з малим модулем пружності, наприклад із синтетичною основою, може вимагатися хід натяжного пристрою порядку 10-15 чи більше. На конвеєрі такої ж довжини, але зі стрічкою з високим модулем пружності, наприклад із тросовою основою, необхідний хід натяжного пристрою зменшується в кілька разів. На недовгих конвеєрах як натяжний пристрій використають звичайно хвостовий барабан або ж установлюють на зворотній галузі поблизу привода спеціальний натяжний барабан, що обгинає утворюючу петлю стрічкою.

...