Інтроскоп багаторакурсний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Інститут аеронавігації Кафедра авіаційних радіоелектронних комплексів

Спеціальність 7.05090103 “Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси”

Тема проекту: Інтроскоп багаторакурсний

Керівник А.А.Семенов

Завдання прийняла до виконання А.В. Гончарова

ЗМІСТ

1. ЗАСТОСУВАННЯ РЕНТГЕНІВСКИХ УСТАНОВОК ДЛЯ ДОЛГЛЯДУ БАГАЖУ

1.1 Типи та види установок догляду багажу (РУДБТ)

1.2 Фізичний принцип роботи рентгенотелевізійних установок сканую чого типу

1.3 Конструктивні особливості і пристрій рентгенотелевізійних установок скануючого типу

2. БАГАТОРАКУРСНИЙ ІНТРОСКОП РТУ «Hi-Scan 130100 TST»

2.1 Принцип дії РТУ «Hi-Scan 130100 TST» серії HiTrax

2.2 Опис системи

2.3 Призначення

2.4 Основні технічні тахарактеристики

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ

інтроскоп рентгенівський рентгенотелевізійний скануючий

1. ЗАСТОСУВАННЯ РЕНТГЕНІВСЬКИХУСТАНОВОК ДЛЯ ДОГЛЯДУ БАГАЖУ

Однією з найактуальніших проблем розвитку суспільства була і залишається його безпека: це боротьба зі злочинністю, тероризмом та економічними правопорушеннями, попередження та запобігання техногенних та екологічних катастроф. Ефективність вирішення цих проблем нерозривно пов'язана з рівнем оснащеності відповідних структур технічними засобами, важливе місце серед яких належить інформативним пристроям, заснованим на методах інтроскопії і неруйнівного контролю (НК).

Контроль багажу і поштових відправлень, контейнерів і транспортних засобів, продуктів харчування, сипучих вантажів, будівельних конструкцій, меблів і предметів побуту, судово -медична експертиза і аналіз достовірності творів мистецтва, цінних паперів, банкнот і документів - все це здійснюється в даний час за допомогою технічних засобів інтроскопії, включаючи різні за призначенням і конструкції рентгенівські установки. Рентгенівські установки огляду багажу і товарів (далі - РУДБТ) забезпечують рішення задач пошуку і виявлення вибухових речовин і вибухових пристроїв, зброї та боєприпасів, припинення спроб нелегального провезення заборонених предметів, контрабанди та наркотиків. Методи та прилади, вирішальні викладені вище завдання, отримали назву «пошукові » або « доглядові » (відмінність у термінології укладено в нюансах застосування).

Різноманіття пошукових завдань, особливості об'єктів контролю, специфічні умови застосування пошукових пристроїв, високі вимоги за функціональними можливостями, чутливості, надійності, весогабарітнимі і експлуатаційним характеристикам зумовили необхідність і доцільність формування самостійного наукового напряму. Його основною метою є розробка і створення ефективних і безпечних для персоналу засобів пошуку в оптично непрозорих середовищах сторонніх включень методами інтроскопії і неруйнівного контролю.

Одним з найбільш універсальних і інформативних методів інтроскопії є радіаційний, що займає провідне місце в неруйнівному контролі матеріалів і виробів, а технічні засоби, засновані на цьому методі, відрізняються широким різноманіттям типів.

Оглядова рентгенівська техніка призначена для отримання візуальної інформації про внутрішній устрій та вмісті контрольованого об'єкта. Цілями митної інтроскопії є, встановлення приналежності знаходяться в них предметів до певних груп, видами, класами, типами, виявлення в контрольованих об'єктах характерних конструктивних ознак схованок або прихованих вкладень, а також предметів, підозрілих на певні конкретні види митних правопорушень. У процесі даної дії оператор РТУ, аналізуючи на екрані установки візуальне зображення внутрішньої будови об'єкта, за сукупністю характерних індивідуальних ознак логічно дізнається призначення і приналежність предметів. Найскладнішим і важливим є знання сукупності характерних ознак і способів пристрою схованок і зовнішнього вигляду предметів митних правопорушень і вміння виявляти їх на тлі безлічі маскирующих елементів (нелогічних пустот, перепон, ущільнень і т.п.). Практично доведено, якість виконання завдання залежить від технологічності комплексу обладнання, що забезпечує отримання достовірної інформації про вміст об'єкта митного контролю, високої оперативності, повноти та ефективності митного контролю, т.к. наступні види оперативно- технічних дій припускають цілеспрямоване, поглиблене обстеження товару або виявлених потенційних об'єктів митних правопорушень. Дані дії більшою мірою носять вибірковий або пошуковий характер. Особливого значення набувають знання, досвід і сумлінність оператора і всієї оглядової групи.

З оперативно -технічної точки зору доглядова рентгеновского техніка повинна відповідати таким основним вимогам:

- Забезпечувати можливість однозначного виявлення прихованих вкладень у контрольованих об'єктах;

- Забезпечувати радіаційну безпеку обслуговуючого персоналу і оточення;

- Не чинити впливу рентгенівського випромінювання на продукти харчування, лікарські препарати та фоточутливі матеріали, що знаходяться в об'єктах контролю;

- Забезпечувати досить високу продуктивність контролю;

- Забезпечувати зручність експлуатації.

1.1 Типи і види установок огляду багажу (РУДБТ)

В даний час відповідно до гігієнічних вимог РУДБТ діляться на 3 типи:

1. Стаціонарні із закритою досмотровой камерою, щілинним пучком випромінювання і об'єктом, що рухається контролю. В установках типу доглядова камера оточена стаціонарної радіаційним захистом, яка забезпечує безпечні умови роботи і виключає можливість опромінення людей прямим пучком випромінювання. Висока напруга подається на рентгенівську трубку тільки на період проходження об'єктом зони контролю.

2. Стаціонарні з закритою камерою, широким пучком випромінювання і нерухомим об'єктом контролю.

3. Мобільні РУДБТ з джерелами без стаціонарного захисту. Обмеження опромінення персоналу досягається його видаленням на деякий досить велику відстань від точки контролю та переносними захисними пристроями.

РУДБТ за принципом дії поділяються на:

- Використовують розсіяне рентгенівське випромінювання,

- Використовують поглинене випромінювання

- Використовують і поглинене, і розсіяне випромінювання.

По конструкції і призначенню РУДБТ можна розділити на:

- Пристрої підповерхневого зондування (« Ватсон »).

- Флюорографічні установки « прямого» зображення (« Короб »).

- Переносні малогабаритні рентгенотелевізійні установки (РТУ) скануючого типу (« Норка »).

- Стаціонарні рентгенотелевізійні установки (РТУ) скануючого типу для огляду багажу, товарів та поштових відправлень. Мобільні або пересувні системи вбудованим базовим елементом яких вони є (Rapiscan, Fi -Scan, Hi -Scan, Microdoza). У свою чергу, стаціонарні установки скануючого типу можна розділити по розташуванню генератора рентгенівського випромінювання (верхнє або бічне) і за типом коллиматора (обертовий дисковий або нерухомий щілинний). Останнім часом широке застосування знаходять установки, що дозволяють розглядати об'єкти в декількох площинах. Досягається це за рахунок двох і більше генераторів рентгенівського випромінювання або за рахунок переміщення рентгенівського генератора.

- Рентгенотелевізійні установки скануючого типу для огляду транспортних засобів і великогабаритних об'єктів. Інспекторські Доглядові Комплекси.

- Переносні рентгенотелевізійні установки скануючого або флюорографічного типу для огляду багажу, товарів і конструкцій транспортних засобів.

У даній лекції розглядається тільки стаціонарна рентгенотелевізійного установка (РТУ) для огляду багажу (товарів) скануючого типу з верхнім розташуванням генератора і щілинним коліматором «Hi- Scan 130100 », розроблена всесвітньо відомою німецькою фірмою « Smiths Heimann GmbH ». Т.к. РТУ є складовою (вбудованої) частиною пересувної рентгенівської системи « ScanTreiler », виробництва компанії «Техно- СПБ » (Росія), розглядається вся система в цілому і всі її складові частини, вузли та агрегати.

1.2 Фізичні принципи роботи рентгенотелевізійних установок скануючого типу

У 1895 році німецький фізик В.Рентген відкрив новий, не з Вестн раніше вид електромагнітного випромінювання, яке на честь його першовідкривача було названо рентгенівським. Було уста новлено, що це випромінювання має цілу низку дивовижних властивостей. По-перше, невидиме для людського ока рентге нівський випромінювання здатне проникати крізь непрозорі тіла і предмети. По-друге, воно здатне поглинатися речовинами тим інтенсивніше, чим більше їх атомний (порядковий) номер в перио дической системі Менделєєва. По-третє, рентгенівське випромінювання ня викликає світіння деяких хімічних речовин і з'єднань ний. По-четверте, рентгенівські промені мають лінійним характе ром розповсюдження. Ці властивості рентгенівських променів і використовуються для отримання інформації про внутрішній зміст і будову " просвічувати " ними об'єктів без їх розкривання.

Рентгенівські промені в шкалі електро магнітних хвиль, маючи діапазон довжин хвиль від 0,06 до 20 ангст рем (IA = 10-10 м), займає місце між ультрафіолетовим випроміню чением і гамма- променями і характеризуються енергією квантів від одиниць кілоелектронвольт до сотень мегаелектрон вольт.

На Рис.1 схематично представлені основні вузли рентгенів ської трубки: катод (1) нитку розжарення (2), скляна або керамічн чна колба (3), анод (4) і джерело високої напруги (5). Отримання рентгенівського випромінювання здійснюється шляхом бом бардіровкі анода трубки пучком електронів, прискорених доданим до її електродів напругою. Джерелом електронів явля ється катод з ниткою напруження з вольфрамового дроту, який нагрівається до високої температури (приблизно 2500 ° С).

Рисунок 1 Схема основних вузлів рентгенівської трубки

Фокусування потоку електронів у вузький пучок досягається оптимальним вибором електричного поля в міжелектродному просторі. Летять від катода до анода електрони бомбар лідирують анод, на поверхні тіла якого відбувається їх різке гальмування, утворюючи таким чином гальмівний випромінювання неперервним ної спектра. Інтенсивність його залежить від величини уско ряющего напруги і атомного номера матеріалу мішені анода. Чим вище атомний номер матеріалу мішені, тим сильніше гальмуються в ньому електрони. Тому, як правило, на виготовлення анода йдуть ма теріали типу вольфраму, що мають, крім цього, високу точку пла - тичних і хорошу теплопровідність. Інтенсивність гальмівного випромінювання характеризується так званої " променевої віддачею " рентгенівської трубки, яка залежить, головним чином, від величини живлячої трубку напруги і рівня попередньої фільтра ції випромінювання.

Оптичні властивості рентгенівської трубки визначаються формою і розмірами оптичного фокуса трубки, а також кутом розгортки пучка випромінювання. Крім гальмівного випромінювання при бомбардуванні анода електронами виникає характеристичне рентгенівське випромінювання, викликане, як уже говорилося, зраді ням енергетичного стану атомів. Якщо один з електро нов внутрішньої оболонки атома вибитий електроном або квантом гальмівного випромінювання, то атом переходить у збуджений стан. Звільнене місце в оболонці заповнюється електронами зовнішніх шарів з меншою енергією зв'язку. При цьому атом пере ходить в нормальний стан і випускає квант характеристи тичного випромінювання. Частота характеристичного рентгеновс кого випромінювання залежить від атомного номера (Z) речовини анода. На відміну від безперервного спектра гальмівного рентгенівського випромінювання довжини хвиль характеристичного рентгенівського випромі чення мають цілком певні для даного матеріалу анода значення.

При проходженні через досліджувану речовину пучок рентге ського випромінювання послаблюється внаслідок взаємодії його з електронами, атомами і ядрами речовини. Основні процеси взаємодії рентгенівського випромінювання з речовиною при енергії квантів електромагнітного поля (фотонів) менш 106еВ - це фотоелектричне поглинання і розсіяння. Фізика явищ при цьому абсолютно адекватна фізиці освіти рентгенівського випромінювання.

Фотоелектричне поглинання рентгенівського випромінювання відбувається при взаємодії фотонів рентгенівського випромінювання ня з атомами речовини. Фотони, потрапляючи на атоми, вибивають електрони з внутрішньої оболонки атома. При цьому первинний фотон повністю витрачає свою енергію на подолання енергії зв'язку електрона в атомі і повідомляє електрону кінетичну енергію. В результаті енергетичної перебудови атома, від- ходить після вильоту з атома фотоелектрона, утворюється характеристичне рентгенівське випромінювання, яке при взаємодій відно з іншими атомами може викликати вторинний фотоефект. Цей процес буде відбуватися до тих пір, поки енергія фото нов не стане менше енергії зв'язку електронів в атомі. Дуже важливо відзначити, що процес ослаблення випромінювання при прохож - деніі через речовину залежить не тільки від енергії фотонів і довжини хвилі випромінювання, але і від атомного номера речовини, в якому відбувається фотоелектричне поглинання.

Утворюється при проходженні через речовину розсіяне випромінювання або обумовлено тим, що під дією електричних кого поля електрони отримують змінне прискорення, в результа ті якого вони самі випромінюють електромагнітні хвилі з часто тій, що збігається з частотою первинного випромінювання і зміненим напрямком випромінювання, (так зване - когерентне розсіяння ня), або обумовлено взаємодією фотонів з вільними або слабо пов'язаними електронами атома речовини (так зване - комптонівське розсіювання).

Таким чином, в результаті фотоелектричного поглинання рентгенівського випромінювання в речовині і розсіювання - частина енергії первинного випромінювання залишається у вигляді характеристичного і розсіяного випромінювання, частина енергії поглинається, а частина пре утворюється в енергію заряджених частинок - електронів.

Основними вимогами до перетворювачів рентгенівського зображення є: максимальна інформативність рентгенів ського зображення при мінімально можливої поглиненої дози випромінювання просвічується, об'єктом і оптимальне преобразова ня рентгенівського зображення в оптичне, що забезпечує отримання оператором максимуму інформації, що міститься в те невом рентгенівському зображенні.

Якість рентгенівського зображення в основному определя ється: контрастністю, яскравістю, нерізкістю і роздільною здатністю.

Контрастність зображення тим вище, чим менше рівень розсіяного випромінювання. Реальні джерела випромінювання дають рас ходячи пучок променів, що виходить з фокусної плями анода рентгенівської трубки, причому інтенсивність рентгенівського випромінювання зменшується обернено пропорційно квадрату відстані від фокуса рентгенівської трубки. Для отримання більшої интен сивности випромінювання в площині наглядової екрану і, сле -послідовно, більшої яскравості світіння екрана при заданій мощ ності рентгенівської трубки вигідно максимально наближати фокус трубки і екран до досліджуваного об'єкта. Однак у залеж ності від відстані від фокуса трубки до поверхні просвечена ваемого об'єкта і від поверхні об'єкта до перетворювача рентгенівського зображення (екрана) виникає спотворення гео метричних співвідношень в тіньовому рентгенівському зображенні: однакові за розмірами структури елементів, що знаходяться на різних відстанях до фокуса рентгенівської трубки, дають сущес твенно розрізняються за формою і площі тіні. Оскільки розміри фокусної плями трубки мають кінцеву величину, перехід від найбільшої яскравості зображення до області повній тіні происхо дить поступово - замість різкої межі утворюється перехідна область півтіні. Нерізкість зображення визначається явищем розсіювання та кінцевими розмірами фокусної плями трубки. Нерізкість тим більше, чим ближче трубка до просвічувати об'єкту і чим далі знаходиться від об'єкта перетворювач рентгенівського зображення (екран). При просвічуванні рухомого об'єкту на нерізкість його зображення накладається так звана динамічна нерізкість, обумовлена інерційністю еле тів системи візуалізації рентгенівського зображення. До плав вим переходам інтенсивності між сусідніми ділянками рент геновского випромінювання (нерізкості) може призвести і сама вну тертям структура просвічувати об'єкта, товщина елементів якого може змінюватися поступово.

Принцип роботи рентгенотелевізійних установок, заснований на примене ванні методу скануючого рентгенівського променя можна продемонструвала на схемі. Нерухомий рентгенівський ге нератор (Re) за допомогою спеціального коллімірующего пристрої формує вузький (близько 1 ° по товщині) віялоподібний пучок рен тгеновскіх променів, по вертикалі має кут близько 60 °. Рентгеногра ського промені, що пройшли крізь об'єкт контролю за допомогою специ альної детекторної лінійки, перетворюються на електричні си гнав, які після відповідної обробки в блоці обработ ки інформації, записуються пристроєм цифрової відеопам'яті, а потім надходять на видеоконтрольное пристрій монітор, що трансформує їх у видиме зображення на телевізійному екрані.

1.3 Конструктивні особливості і пристрій рентгенотелевізійних установок скануючого типу

На схемі показані три основні функціональні системи рентгенівських апаратів скануючого типу: система управління, рентгенівська система і система отримання зображення.

Мозком системи управління є мікропроцесорний програмований блок управління. Він отримує керуючі си гнали від відповідних керуючих кнопок пульта управління оператора, від світлових датчиків зони включення і виключення рентгенівського випромінювання, реєстратора швидкості руху кон Вейєри, а також подає команди на конвеєрну стрічку, рентгенів ський генератор, монітор і модуль детекторної лінійки.

Рис. 2 Структурна схема побудови рентгенотелевізійного апарату за методом скануючого променя

Рентгенотелевізійного установка містить власне рентгенівський генератор, коллиматорном пристрій, блок управління режи мом роботи генератора і енергоживленням, систему отримання зображення, а також світлові датчики включення рентгенівського випромінювання.

Система отримання зображення - складається з контуру «Г -подібної » детекторної лінійки, куди попада ет пройшло через контрольований об'єкт рентгенівське ізлу чення, і де воно перетворюється на видиме світло, завдяки специ альних пристроям - сцінцілляторам. Сцінцілляція - це свойст во певних речовин випромінювати світло під дією іонізуючих випромінювань, до яких, як відомо, і відноситься рентгенівське випромінювання. Виникнення сцінцілляцій пов'язано з тим, що при взаємодії електронів, утворених іонізуючим излуче ням, з речовиною сцінціллятора його збуджені, іонізуючим ванні атоми повертаються в нормальний стан з випусканням ем мікрочастинок видимого світла. Світлові спалахи сприймаються фотодіодами, які перетворюються ними в електричні сиг нали, посилюються і надходять у процесор детекторної лінійки. Детекторні сигнали шляхом опитування кожного детектора всієї лінійки детекторів зчитуються і послідовно вимірюються, інте Грір за допомогою спеціальних пристроїв - аналогових або цифрових мульти- плексоров. За відсутності рентгенівського випромінювання процесор детекторної лінійки вимірює фонові величини (шуми і перешкоди) всіх каналів детекторної лінійки, переводить їх у цифрову форму і фіксує в блоці пам'яті. При включенні рентгенівського випромі чення ці фонові сигнали віднімаються із загального сигналу тіньового зображення, створюючи якісне, чітке (без аппаратур них шумів) зображення контрольованого об'єкту на чорно- білому або кольоровому моніторі. Система отримання зображення дозволяє оператору проводити аналіз тіньового зображення, використовуючи можливості електронних схем обробки записаної в пам'яті " картинки", що забезпечують зміну її контрастності, виділяючи більш пліт ні предмети або створюючи негативне зображення об'єкта.

2. БАГАТОРАКУРСНИЙ ІНТРОСКОП РТУ «Hi-Scan 130100 TST»

Застосовувані митними службами установки скані рующего типу «Hi-Scan», володіють певним недоліком - дозволяють на блюдать і аналізувати об'єкти за один цикл контролю тільки в одній площині, що в ряді випадків утрудняє розпізнавання та ідентифікацію предметів і знижує ймовірність виявлення контрабандних вкладень.

2.1 Принцип дії РТУ «Hi-Scan 130100 TST» серії HiTrax

Об'єкт, що підлягає контролю, транспортується по конвеєру з постійною швидкістю. Досягнувши світлових бар'єрів (датчиків), об'єкт ними виявляється. Включається генератор рентгенівського випромінювання. Луч рентгенівського випромінювання в тій чи іншій мірі поглинається об'єктом у процесі контролю і потрапляє на лінійку детекторів (принцип рядкової розгортки). Т.к. в даній РТУ генератор розташований зверху, лінійки детекторів розташовані L- образно (а протилежній від генератора стороні доглядового тунелю і під конвеєрною стрічкою). Лінійки детекторів складаються з 10 змінних модулів для отримання зображення в градаціях сірого кольору і розташованих за ними ще 10 модулів для отримання «кольорового » зображення. У кожному з модулів розташовуються 64 сцинтиляційних кристала, які комбінуються з 64 фотодіодами і 64 підсилювачами напруги. Внаслідок L- образного розташування детекторної лінійки, а також внаслідок того, що генератор рентгенівського випромінювання розташований в протилежному кутку, випромінюючи рентгенівські промені по діагоналі, проводиться розгортка по всьому поперечному перерізу інспекційного тунелю. Таким чином, навіть великі предмети повністю представлені на екрані монітора полнлстью. Дуже тонкий рентгенівський промінь розгортає об'єкт не по всій довжині, а по зрізах, кожен з яких має товщину близько 1 мм. Розгортка одного зрізу об'єкту і передача значень напруг, отриманих за допомогою кристалів сцінціллятора і фотодіодів в результаті такої розгортки зрізу, вимагає всього декількох мілісекунд. На один зріз передається 640 значень напруг для градацій сірого і 640 значень для «кольорового » зображень, тобто внаслідок геометричного розташування модулів і кристалів кожен зріз об'єкта буде « розбитий » на 640 (+640 «кольорових») елементів зображення. Передані таким чином значення напруг являють собою результат вимірювання змінюється поглинання рентгенівських променів. Зрештою, після обробки результатів вимірювань значень напруг мікропроцесорної системою отримання зображення, на екрані монітора формується зображення об'єкта в градаціях сірого (чорно -білого зображення об'єкта). Сучасні РТУ «Hi- Scan », яких стосується ця установка, забезпечені системою Hi - MAT + для розпізнавання матеріалів, з яких складається об'єкт. Саме система Hi - MAT забарвлює зображення об'єкта в « колір ». Досягається ефект за рахунок того, що за основним модулем детекторної лінійки розташовується ще один додатковий модуль інший чутливості. Два модуля різної чутливості розташовані один над іншим таким чином, що кожен елемент об'єкта створює не одне, а два значення напруги при розгортці. Мідний фільтр, який встановлений між модулями, служить для спектрального поділу рентгенівського випромінювання (метод декількох величин енергії). Внаслідок різної чутливості кристалів по відношенню до більш м'якого (більше поглиненому) і більш жорсткого (менше поглиненому матеріалом об'єкта) випромінюванню можна визначити матеріали, з яких складається об'єкт. Крок за кроком переміщається по конвеєру об'єкт розгортається по зрізах, і 640х2 значень напруги послідовно передаються для подальшої обробки в систему отримання зображень. Після обробки та корекції отримані дані записуються в цифрову відеопам'ять у вигляді двох зображень (Hi- MAT).

При створенні зображення проводиться періодично зчитування з відеопам'яті. Отримані дані перетворюються в півтони і в кольори за допомогою системи цифрової обробки зображення. Оброблений цифро -аналоговим перетворювачем відеосигнал відображається на моніторі. Система Hi - MATрассчітивает товщину і вид матеріалу об'єкта по яскравості і кольору в реальному масштабі часу за даними з двох спектральних діапазонів, які зберігаються паралельно у відеопам'яті. Інформація про яскравість дозволяє створювати зображення в градаціях сірого (чорно -білого зображення) і одночасно з цим фонову інформацію для кольорового зображення. Вже під час розгортки можна спостерігати на моніторі послідовне покрокове формування вертикальних колонок. Формування зображення у формі колонок називається прокруткою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Функціональна схема

Г -генератор, ПРД- передавач, С- сцинтилятор, ФЕП- фотоелеткронний помножувач, П -підсилювач, ПР - перетворювач, ЄП -електронна пам'ять, ВКУ - видеоконтрольное обладнання.

Гнеретор формує конусоподібний промінь в напрямку об'єкта контролю, через ланцюжок доданих умножителей посилюється просвічуючи ОК. Рентгенівські промені пройшли через ОК приймаються сцинтиляційними кристалами, перетворюються в електричний сигнал. Фотоелектронний помножувач змішує сигнал і надходить на підсилювач де відбувається останнє посилення сигналу, який записується в електронну пам'ять, Для відтворення записаного в пам'яті сигналу використовується відео- електронний перетворювач, Об'ємне, кольорове зображення видається на відео контрольному обладнання.

Рентгенотелевізійного установка « HI- SCAN 130100 ». Пересувна рентгенотелевізійного система « ScanTreiler ». Опис системи. Конструктивні особливості. Характеристики.

Рентгенотелевізійного установка « HI- SCAN 130100 » на поточний момент є однією з найсучасніших і функціональних. Призначена для огляду товарів (багажу) по висоті і ширині що не перевищують 130х100 см. (Довжина об'єкта обмежена налаштуваннями установки.) Найбільшого поширення набули як засіб забезпечення авіаційної безпеки в аеропортах. Експлуатуються дані установки митними органами багатьох країн світу.

2.2 Опис системи

ПРС 130 / 100 є «закритою » системою, всередині фургона змонтований і обладнаний рентгенівський доглядових апарат Hi - scan 130100, що дозволяє проводити огляд багажу і вантажів з розмірами 130 (Ш) х 100 (В) см. І вагою до 250 кг.

Зазвичай ПРТУ 130 / 100 використовується при митному огляді будь-якого вантажу - пошти, багажу і т.д.

Наявність вбудованого бензинового електроагрегату забезпечує автономну роботу установки при відсутності зовнішнього джерела електроенергії.

ПРС 130 / 100 може підключатися до зовнішнього джерела електроенергії, що дозволить проводити огляд в закритих зонах (склад, термінал, ангар і т.д.) або на відкритих майданчиках на відстані до 50 метрів від джерела електроенергії (відстань обмежена довжиною кабелю, що входить в комплект поставки).

Установка має джерело безперебійного живлення з параметрами, достатніми для електроживлення комп'ютерів, а також системи безпеки при відключенні зовнішнього електроживлення протягом 10 хвилин.

Рентгенівська доглядова система Hi - scan 130100 забезпечена механічними конвеєрами на вході і на виході (в транспортному положенні конвеєра складаються всередину трейлера). У робочому положенні висота конвеєрів регулюється залежно від профілю поверхні землі для забезпечення їх горизонтального рівня.

Завдяки вбудованій кліматичній системі охолодження і нагрівання повітря, кліматичні умови всередині ПРТУ 130 / 100 можуть змінюватися за бажанням оператора.

У комплект поставки входять 3 (три) радіостанції, що дозволяє оператору рентгенівської досмотровой установки Hi - scan 130100 спілкуватися з персоналом, що знаходиться зовні.

Система відеоспостереження, що складається з двох відеокамер і монітора, дозволяє оператору контролювати розташування багажу на вхідному і вихідному конвеєрах рентгенівської установки, а також простір навколо них.

2.3 Призначення

Hi -Scan 130100 - низькоенергетичним рентгенотелевізійного установка спеціально Установка Hi - scan 130100 призначена для огляду багажу і вантажів, за допомогою рентгенівського випромінювання. Установка дозволяє перевіряти вантажі з максимальними габаритними розмірами 130 см (Ш) х100 см (В) і вагою не менше 250 кг. Установка Hi -Scan 130100 розташована в технічному відсіку, а органи управління у відсіку оператора.

1.1 Умови експлуатації відповідають групі В3 ГОСТ 12997-84: діапазон робочих температур від 00С до 400С, відносна вологість 95 % при температурі 350С. По стійкості до впливу вібрації відповідає групі виконання L3 ГОСТ 12997-84: вібрації частотою до 25 Гц з амплітудою до 0,1 мм. За захищеності від впливу навколишнього середовища відповідає групі IP54 ГОСТ 14254-96: захист від пилу і будь-яких твердих тіл; захист від бризок з усіх боків.

2.4 Основні технічні характеристики

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ

1. Семенов А.А. Експлуатація технічних засобів служби авіаційної безпеки: Консп. лекцій. К.: НАУ, 2005. 122 с.

2. Семенов А.А. Технічні засоби служби авіаційної безпеки: конспект лекцій. - 3-я редакція виправлена та додана. Київ: каф-ра АРЕК Інституту аеронавігації НАУ, 2012. 248 с.

3. Семенов А.А., Мелкумян В.Г. Технічні засоби служби авіаційної безпеки: Навч. посібник. Київ: КМУЦА, 2000. 175 с.

4. Белый Ю. И. Аппаратура для борьбы с терроризмом на основе эффекта ЯКР// Специальная техника. 2002. № 2. С. 12-14.

5. Електронні мережі.

Размещено на Allbest.ru