Проектування моделей святкових жіночих тунік

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Формування вихідних даних до проектування серії моделей святкових жіночих тунік

1.1 Опис групи споживачів

1.2 Аналіз вимог до проектування

1.3 Аналіз напрямку моди

1.4 Характеристика групи матеріалів

2. Розробка базової моделі

2.1 Формування базової моделі за вихідними даними

2.2 Розробка первинного креслення деталей базової конструкції

2.3 Оцінка якості базової конструкції за первинними кресленнями деталей

2.4 Розробка первинного креслення деталей базової моделі

2.5 Виготовлення базової моделі з основного матеріалу

2.6 Розробка технічного опису на базову модель

3. Розробка моделей-модифікацій базової моделі жіночої повсякденної туніки

3.1 Розробка ескізів моделей-модифікацій

3.2 Розробка первинних креслень деталей моделей-модифікацій

Загальні висновки

Перелік посилань

Вступ

Швейна промисловість є однією з найбільших галузей легкої промисловості та займає особливе місце в наповнені споживчого ринку товарами народного вжитку. Легка промисловість України охоплює текстильну, швейну, шкіряну, взуттєву, хутрову та інші галузі. Її сучасний етап розвитку характеризується пошуком шляхів вирішення проблем, що виникли внаслідок зменшення обсягу виробництва та втрати позицій на ринку. Їх вирішенню сприятимуть такі заходи як: збільшення ролі приватної власності та вдосконалення всіх етапів процесу виготовлення швейних виробів. Також варто підтримувати вітчизняного виробника, орієнтувати виробництво одягу на громадян з середнім рівнем доходів, співпрацювати з міжнародними фірмами та підвищувати фінансову обізнаність робітників.

Для підвищення ефективності виробництва впроваджують раціональні технологічні конструкції одягу, що забезпечують підвищення продуктивності праці на 10-35% в результаті зниження ручних робіт, використання високоефективних клейових матеріалів, уніфікованих деталей, вузлів, конструктивних ліній. Уніфікація та стандартизація деталей та вузлів забезпечує скорочення витрат на розробку технічної документації, підвищує рівень механізації та автоматизації технологічних процесів, якість праці та продукції. жіночий туніка модель

Розширення потенціальних можливостей підприємств швейного виробництва по задоволенню потреб масового споживача направлене на розвиток автоматизації процесів підготовки швейного виробництва практично за всіма основними стадіями проектно-конструкторських робіт на основі використання сучасних інформаційних технологій. Проблем, пов'язаних з автоматизацією процесу виготовлення одягу, достатньо багато.

Виріб повинен приваблювати споживачів не лише виразним зовнішнім виглядом, але і якісною технологічною обробкою, бути зручним та виконувати покладену на нього функцію. Функції можуть змінюватись в залежності від того, хто являється споживачем даного виробу, які умови та способи його споживання. Також до виробу пред'являються дві групи вимог: споживчі, тобто ті вимоги які пред'являє споживач коли його купує; та промислові - стандартизації, уніфікації, технологічні та економічні. Відповідність цим вимогам є ознакою високої якості продукції. Все це диктується законами ринку і жорсткої конкуренції. [1]

Покращення якості швейних виробів, здійснюється завдяки використанню нових сучасних матеріалів. Вони повинні бути не лише естетичними, узгодженими з формою виробу, а й приємними та не шкідливими для людини. Тому останнім часом в економічно розвинутих країнах світу проводяться комплексні дослідження щодо створення екологічно чистого одягу [4].

Так як одяг є об'єктом масового проектування, а воно передбачає розробку моделей для задоволення смаків широкого кола споживачів, їх класифікують за різними критеріями: віком, статтю, матеріальним достатком, розмірними та морфологічними ознаками тіла, ставлення до одягу, до моди [2]. Сучасна мода, благополучна різноманітністю форм. Вона дає нам широкий асортимент швейних виробів. Разом із цим дозволяє кожній окремій людині знайти одяг, що виразить її індивідуальність, темперамент, культурний розвиток, соціальний статус.

Завданням даного курсового проекту є розробка серії нових моделей повсякденних жіночих тунік, яка складатиметься з базової моделі та її модифікацій. В процесі роботи необхідно розробити ескізи моделей серії, первинні креслення конструкцій, які будуть подані у додатках, комплект остаточних лекал, технічний опис та макет базової моделі.

1. Формування вихідних даних до проектування серії моделей святкових жіночих тунік

1.1 Опис групи споживачів

На даному етапі розробки, керуючись основними розмірно-віковими ознаками, типом статури, емоційно-психологічними ознаками складають характеристику визначеної групи споживачів.

Після проведеного аналізу спеціальної літератури та детального вивчення типології споживачів було упорядковано отримані дані та сформовано характеристику типу споживачів шляхом розробки матриці ознак, яка представлена у таблиці 1.1

Таблиця 1.1 - Матриця ознак споживачів (жінок молодшої вікової групи)

Група ознак	Назва ознаки	Варіанти ознаки
Антропо-морфологічні ознаки статури	Вікова група	доросла молодша (18-29 р.)
		доросла середня (30-44 р)
		доросла (45…)
	Зріст(Р)	158 см
		164 см
		170 см
	Обхват грудей третій (ОгIII)	88 см
		92 см
		96 см
	Обхват стегон (Об)	96 см
		100 см
		104 см
	Повнотна група	Перша
		Друга
		Третя
		Четверта
	Тип пропорцій тіла	Брахоморфний
		Мезоморфний
		Доліхоморфний
	Тип жировідкладень	верхній нижній рівномірний
	Тип постави	Нормальний
		сутулий
		перегинистий
	Форма ніг	О-подібна
		Х-подібна
		Пряма
Емоційно-психологічні ознаки особистості	Тип темпераменту	Холеричний
		Сангвіністичний
		Меланхолічний
		Флегматичний
	Ставлення до моди	Негативне
		Позитивне
		Помірне
		Байдуже (консерватори)
	Уподобання щодо стилю в одязі	Класичний
		Авангардний
		Романтичний
		Спортивний
	Уподобання щодо кольорової гами	Тепла
		Холодна
		Темна
		Світла
		Ахроматична
		Контрастна
		Пастельна
		Яскрава
	Уподобання щодо матеріалу	Бавовняний
		Вовняний
		Шовковий
		Лляний
		Синтетичний
		Штучний
Соціально-демографічні ознаки	Місце проживання	мегаполіс
		місто
		село
	Вид діяльності	Сфера обслуговування
		Економічна діяльність
		Творча діяльність
	Рівень матеріального забезпечення	низький
		середній
		високий
		дуже високий

В результаті розробки матриці ознак споживачів було виділено окремий тип споживачів нової серії моделей повсякденних жіночих тунік: це жінки темпераменту типу меланхолік, молодшої вікової групи, типової фігури (164-92-100) другої повнотної групи, тип постави - нормальний, рівномірні жирові відкладення, мезоморфний тип тіло будови, пряма форма ніг. Для споживачів характерна творча діяльність. Проживає у мегаполісі, середній рівень матеріального забезпечення.

Так як виділена група споживачів є молодими творчими особистостями, які знаходяться у постійному русі, туніка повсякденна призначення повинна забезпечити зручність одягу, комфорт, з натуральних тканин, в приємній колірній гаммі.

1.2 Аналіз вимог до проектування

Стадія проектування нової моделі одягу розпочинається із розробки програми вимог до властивостей майбутнього виробу, та для чого розглядаються умови його використання. До переліку основних вимог на стадії проектування виробу входять дві основні групи вимог до одягу: споживчі та промислові; кожна модель швейного виробу є предметом особистого користування та об'єктом промислового виробництва. Група споживчих вимог включає в себе такі вимоги: функціональні, естетичні, ергономічні, гігієнічні та технічні[3].

Виходячи з того, що туніка повсякденного призначення, першочерговими вважаються такі споживацькі вимоги як: гігієнічні, функціональні, ергономічні, технічні і менш вважливими вважаються естетичні вимоги до проектованого виробу.

Так як виріб-туніка, для повсякденного одягання влітку, дуже важливими вимогами є: забезпечення оптимального мікроклімату і регулювання теплового балансу, забезпечення нормальна - життєдіяльності організму (дихання шкіри, виділення поту). Ці вимоги передбачають також зручність одягу, комфорт.

Гігієнічні властивості є дуже важливими при проектування одягу, оскільки одяг покриває 80 % поверхні тіла людини важливим показником якості та гігієнічних властивостей одягу є під одяговий мікроклімат. За температури навколишнього середовища 18--22 °С рекомендуються такі його параметри: температура підодягового повітря 32,5--34,5 °С, відносна вологість 55--60 %, концентрація діоксиду вуглецю до 1--1,5 %. Дотримання цих вимог сприяє нормальному функціонуванню організму, підтримування здоров'я людини та її працездатності.

Гігієнічні властивості одягу залежать від виду тканини, характеру її фактури а також ступеня прилягання одягу до фігури.

Функціональні вимоги полягають в тому що одяг за своєю формою, розміром, матеріалом повинен відповідати основному призначенню та умовам експлуатації. Проте ці вимоги є першочерговими для повсякденного одягу, оскільки людина перебуває в ньому протягом дня.

Ергономічні вимоги полягають у тому щоб забезпечити оптимальний обмін речовин, гігроскопічність.

Технічні вимоги передбачають формостійкість (збереження форми в процесі носіння), надійність (тривале носіння одягу без втрати ним початкової форми), зносостійкість.

Естетичні вимоги передбачають художню виразність, гармонійність, відповідність віку, тіло будові, повинні підкреслювати індивідуальність і особливості фігури.

До естетичних показників відносять: відповідність сучасного стилю і моди, ступінь досконалості композиції, товарний вигляд моделі.

Зовнішній вигляд виробу визначається точністю і ретельністю технологічної обробки. Фірмові знаки, ярлики, етикетки, маркування і упаковка є свого роду візитною карткою виробу. Тому вони повинні бути достатньо привабливими, оригінальними і виразними. Економічні показники визначають ступінь відповідності одягу функціональним вимогам та психофізичним особливостям людини.

Споживчі властивості, вимоги та показники якості визначають попит на одяг. Для того щоб задовольнити попит споживачів і отримати прибуток, виробник повинен дотримуватись окрім споживацьких вимог ще й промислових.

Промислові вимоги включають стандартизацію та уніфікацію, економічність виробу, технологічність конструкції.

Стандартизація полягає в раціоналізації виробництва шляхом зменшення великої кількості видів виробу однакового призначення (вбираючи моделі найкращої якості, модні і актуальні). Стандартизація сприяє підвищенню серійності продукції, скороченню терміну проектування і технічної підготовки виробництва, створює передумови для зниження витрат на проектування, виготовлення, експлуатацію.

У масовому виробництві виготовляють одяг різних форм, крою, тому використовують такі методи стандартизації як типізація і уніфікація. Типізація - розробка та виділення типових конструктивних та технологічних рішень, тобто типової найхарактернішої конструкції. Уніфікація - це комплектування різних по формі деталей та вузлів до більш одноманітних.

Показники економічності пов'язують між собою споживчі і технічні (виробничі показники якості продукції і відображають економічну ефективність витрат на розробку виготовлення та експлуатації виробу).

Всі перераховані вище заходи сприяють скороченню розмаїття типів і розмірів елементів конструкції одягу, що дозволяє підвищити спеціалізації, механізації та автоматизації виробництва, тобто скоротити витрати на виготовлення виробів.

1.3 Аналіз напрямку моди

Сьогодні туніка - це універсальний предмет гардеробу, який ідеально підходить як для дому та відпочинку, так і для прогулянки або навіть для офісу. Вона може бути короткою, довгою або до коліна, із довгим або короткий рукав і вирізами горловини різних форм.

Зручність і практичність цього красивого елемента в гардеробі неможливо недооцінити. Зараз багато відомих дизайнери розробляють цілі колекції модних тунік 2013 з абсолютно різноманітним стилем. Але є одне єдино властивість, яка принципово об'єднує їх усіх - це простота і елегантність в будь-якому стилі.

Саме в цьому році така простота стилю придбала величезний інтерес. Модні туніки 2013 відрізняються саме своєю простою, красою, зручністю і практичністю.

Творці нової колекції модного дому Gucci представили яскраву революцію із насичених кольорів (рисунок 1.3.1). У їхній колекції туніки яскраво-червоного, жовтого, бірюзового, синього кольорів.

Рисунок 1.3.1

Якщо набридли яскраві однотонні кольори, їх можна різноманітити принтом. Модні туніки 2013 з великим візерунком, в основному квітковому, є одним найпопулярніших. Не менш популярна і леопардовий розмальовка (рисунок 1.3.2).

Рисунок 1.3.2

Так само дуже популярні модні туніки 2013 з етнічними елементами у візерунку. Вони виконуються як в яскравій гамі кольорів, так і в досить помірною, в постільних тонах (рисунок 1.3.3).

Рисунок 1.3.3

Особливе значення при виборі тунік звертають увагу на матеріал, з якого вона зроблена. Великий вибір матеріалу дає можливість дизайнерам експериментувати і поєднувати різні текстури, але не всі поєднання можу опинитися виграшними. Вибір тканини для туніки залежатиме від пори року. Для літнього періоду найкраще вибирати шифон і шовк. Вони чудово підкреслюють легкий і красивий крій туніки 2013 (рисунок 1.3.4).

Рисунок 1.3.4

Дивлячись на туніку 2013 року, можна зробити висновок, що в тренді яскраві кольори. Актуальні на модній туніці 2013 великі візерунки, принти тваринних і етнічних візерунків. Наймоднішими матеріалами є блузочні тканини. Отже можна зробити висновок, що кольори стали яскравішими, а фасони відвертішими. На основі виконаного аналізу моди сформовано матрицю морфологічних ознак (таблиця 1.2)

Таблиця 1.2 - Матриця морфологічних ознак повсякденних жіночих тунік, що відповідають напрямку моди.

Шифр ознаки	Назва ознаки	Варіанти ознаки
1	Ознаки форми
1.1	Ступінь об'ємності	Великий, середній
1.2	Силует	Прямий, розширений до низу
1.3	Рівень довжини	До лінії стегон, нижче лінії стегон, лінії коліна
2	Ознаки конструкції
2.1	Вид покрою рукава	Суцільнокроєний, вшивний одношовний
2.2	Лінії членування основних деталей	Горизонтальні: відрізна вище лінія талії
2.3	Конструктивно-декоративні елементи	Драпірування, склади, кокетки, підрізи, зборки
3	Декоративні елементи	Волани, рюші, оборки
4	Види матеріалів	Шовк, батист, блузочна
5	Види оздоблення	Мереживо, бісер, стрази

З представленої вище сформованої матриці, найактуальнішими морфологічними ознаками можна виділити такі як середня об'ємність форми, силует прямий, довжина туніки - до лінії стегон. Переважають горизонтальні лінії членування, зборки, складки. Основний матеріал - із шовкового асортименту, блузочна тканина.

1.4 Характеристика групи матеріалів

Одним із основних умов одержання високоякісного виробу є правильний і обґрунтований вибір матеріалів з урахуванням конструктивних особливостей та умов експлуатації виробу. Модель - пропозиція жіночої туніки повсякденного призначення, тому тканина повинна відповідати таким вимогам: гігієнічні: забезпечити оптимальний мікроклімат і тепловий баланс, гігроскопічність, не порушувати кровообіг, дихання та рухи, мати невелику масу, ергономічні - забезпечити оптимальний обмін речовин, експлуатаційні: стійкість матеріалів до тертя, міцність тканини на розрив, стійкість проти атмосферних впливів.

На основі аналізу сучасного асортименту текстильних матеріалів, вивчення їх властивостей та співставлення їх з вимогами до проектованої серії тунік, було запропоновано наступний пакет матеріалів, до якого входять: основна тканина, прокладкові матеріали, матеріали для їх з'єднання.

Враховуючи усі вимоги, я в якості основного матеріалу я пропоную використати тканину із асортименту шовкових, а саме тканини із штучних ниток.

Блузочна тканина - тонка, м'яка, гладка, легка, непрозора тканина, виготовлена полотняним переплетенням, поверхневою густиною 75 г/м 2, із віскозних ниток.

Ще одним матеріалом, який входить в пакет матеріалів для виготовлення виробу, є прокладка. Прокладкові матеріали використовують для надання необхідної форми та жорсткості окремим деталям або ділянкам одягу. В якості прокладки я рекомендую використати дублерин.

Дублерин - це сучасний прокладковий матеріал, за способом отримання це - ниткопрошивне неткане полотно, із волокнистим вмістом - 98% капрон і 2% еластан із клейовою мікрокрапкою, поверхнева густина 85 г/м 2, за забарвленням підбирається в тон основної тканини.

Для з'єднання деталей туніки на зшивно-обметувальному устаткуванні пропонується використовувати поліефірні штапельні нитки. Ці нитки виготовляють із високоякісного поліефірного штапельного волокна, в результаті створюється міцний, рівний шов, який не схильний до деформацій при подальшій ВТО. По кольору нитки обирають в тон основного матеріалу.

Висновки

В першому розділі курсового проекту була складена матриця ознак групи споживачів, проведений аналіз вимог до проектування серії моделей, та напрямку моди, та відповідно до них сформовано матрицю морфологічних ознак повсякденної туніки, а також обрано групу матеріалів.

2. Розробка базової моделі

На даному етапі розвитку промисловості основним методом побудови є і залишається метод типових конструкцій. Він полягає у попередній типізації конструкцій та їхніх елементів. Розробляються базові конструкції, типові конструкції та базові моделі.

2.1 Формування базової моделі за вихідними даними

Використовуючи базову конструкцію та прийоми конструктивного моделювання (перенесення виточок, паралельне розширення), було розроблено базову модель. При цьому враховувались тип споживача, напрямки моди, асортимент матеріалів.

Опис зовнішнього вигляду базової моделі

Туніка жіноча повсякденна, літня, із блузочної тканини, для жінок молодшої вікової групи. Напівприлеглого силуету, довжина нижче лінії стегон.

Спинка суцільнокрійна.

Перед виробу складається: із ліфа, вставки, нижньої частини. Ліф складається з верхньої та нижньої частин, нижня частина при зібрана по верхньому зрізу. Нижня частина переду при зібрана по верхньому зрізу.

Горловина V-подібної форми.

В бічних швах розташований пришивний пояс, який зав'язується на спинці. По низу виробу прокладена оздоблювальна строчка.

Сукня рекомендується для розмірів: (158…170) - (88…96) - (96…104)

2.2 Розробка первинного креслення деталей базової конструкції

Побудова креслень деталей конструкцій різних видів одягу надається у методичних рекомендаціях (методиках конструювання). Існує велика кількість методик для побудови креслення деталей одягу, аналіз яких дозволив розділити їх на дві групи: муляжна та розрахунково-графічна. Розрахунково-графічні методики дають можливість відобразити силует виробів різних фасонів, розмірів, типів крою на фігури різної тілобудови.

Для побудови БК було обрано один з найбільш поширених на практиці розрахунково-графічний метод, представлений документом "Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ)". Побудова креслень виконується із врахуванням властивостей матеріалу щодо формоутворення, креслення будують без припусків на шви, що дозволяє використовувати прийняту на підприємствах технологію обробки, обладнання. Методика може використовуватись в умовах масового та індивідуального виробництва.

На підставі аналізу базової моделі, в якості базової конструкції було обрано типову конструкцію туніки жіночої напівприлеглого силуету, середньої об'ємності форми, довжиною до лінії стегон. До складу БК входять креслення деталей спинки, пілочки, формоутворюючими елементами є нагрудні та плечові виточки. Розмір 46 (164-92-100).

Вихідними даними до виконання розрахунку лінійних вимірів конструкції, є розмірні ознаки типової фігури відповідного розміру (таблиця 2.1) та прибавки на вільне облягання (таблиця 2.2), які визначаються за стандартами відповідно до завдання проектування.

Розмірні ознаки фігури та прибавки на вільне облягання зумовлюють визначення лінійних розмірів базової конструкції туніки в готовому вигляді (таблиця 2.3)

Таблиця 2.1 - Розмірні ознаки для побудови базової конструкції жіночої повсякденної туніки (164-92-100)

№ п/п	Назва розмірної ознаки	Умовне позначення	Абсолютна величина, см
1	Зріст	Р	174
2	Висота лінії талії	Влт	103
3	Висота під сідничної точки	Впс	45,4
4	Півобхват шиї	Ош	18,1
5	Півобхват грудей перший	ОгІ	44,4
6	Півобхват грудей другий	ОгІІ	48,4
7	Півобхват грудей третій	ОгІІІ	46
8	Обхват талії	От	35,9
9	Обхват бедер	Об	50
10	Ширина плеча	Шп	13,2
11	Висота пройми спереду	Впрп	24,9
12	Висота грудей	Вг	34,6
13	Довжина талії переду	Дтп	52,2
14	Висота пройми ззаду	Впрз	17,7
15	Довжина талії спинки	Дтс	40,2
16	Висота плеча коса	Впк	43,8
17	Довжина талії спинки перша	ДтсІ	43,1
18	Довжина талії переду перша	ДтпІ	43,5
19	Ширина грудей	Шг	16,9
20	Центр грудей	Цг	9,9
21	Ширина спини	Шс	17,8

Таблиця 2.2 - Прибавки на вільне облягання до побудови креслення деталей типової конструкції туніки жіночої

№ з\п	Найменування прибавки	Умовне позначення	Величина, см
1	До напівобхвату грудей третього (СгІІІ)	Пг	4
2	До напівобхвату талії (Ст)	Пт	4,1
3	До напівобхвату стегон (Сб)	Пб	2
4	По ширині спинки (Шс)	Пс	0,9
5	До ширини грудей (Шг)	Пп	0,6

Таблиця 2.3 - Розрахунок лінійних вимірів базової конструкції сукні жіночої. Розмір (164-92-100)

Позначення виміру на рисунку	Найменування та умовне позначення, вимір	Формула, розрахунок, см	Результат
1	Довжина	Двир = Вшт-Впс-пдтк=140,9-73,7-2,6	65
2	Ширина по лінії грудей	Шл.г = СгІІІ + Пг=46+4	50
3	Ширина по лінії талії	Шл.т = Ст + Пт=35,9+4,1	40
4	Ширина по лінії стегон	Шл.ст = Сб+Пб=50+2	52
5	Довжина лінії плеча	Дл.пл=Шп ± Пшпт =13,2+0,3	13,5
6	Ѕ ширини спинки	Ѕ Шсп=Шс+Пс=17,8+0,9	18,7
7	Ѕ ширини переду	Ѕ Шп =Шг+Пп=16,9+0,6	17,5

Рисунок 2.2.1 - Технічний рисунок базової конструкції туніки жіночої з позначенням місць лінійних вимірів. Розмір (164-92-100)

Після проведеного аналізу виконується розрахунок вимірів БК, який подається у таблиці 2.4.

2.3 Оцінка якості базової конструкції за первинними кресленнями деталей

Важливим та обов'язковим етапом в процесі розробки моделі туніки є оцінка якості базової конструкції, що виконується за певними критеріями.

Після побудови БК було проведено її перевірку, наскільки БК відповідає розмірним ознакам фігури [4]. Це є важливим етапом в процесі проектування виробу, адже від цих факторів залежить поява дефектів.

Використавши креслення деталей типової конструкції туніки була перевірена оцінка передньо-заднього балансу туніки, опорному, боковому балансів. Наступним етапом оцінки якості є перевірка спряження ліній деталей конструкції: лінії горловини та лінії пройми; лінії пройми в точці вершини бокової лінії; та лінії плеча деталей спинки та переду.

Таблиця 2.5 - Аналіз перевірки правильності побудови креслення БК туніки жіночої

Назва позначення	Величина, см	Графічне позначення
1.Опорний баланс конструкції (доп)	/1-2/ -/1-3/=0 доп = 0 - для умовно нормальної фігури
2.Передньо-задній баланс(дп.з)	/5-8/-/3-4/ = Дтп 1-Дтс43,5-40,2=3,3
3.Боковий баланс (дб)	дб 1 = Вз.п - Вп.п = 39,5 - 36,6=2,9

Після перевірки спряження в креслення базової конструкції вносяться зміни, виправляються виявлені неточності. Скореговане креслення деталей БК подано в додатках.

2.4 Розробка первинного креслення деталей базової моделі

Базову модель розроблено відповідно до ескізу із використанням прийомів технічного моделювання. Застосовуючи зменшені деталі перевіреного креслення БК у масштабі 1:4 розроблені схеми конструктивного моделювання деталей базової моделі.

Прийоми конструктивного моделювання першого виду: прості перетворення цього виду здійснюються при збереженні конфігурації основних контурних ліній базової конструкції та силуету одягу. До них відносяться: перенос виточки в різних напрямках, проектування складок, додаткові членування деталей. Простий перенос виточки може виконуватись на різних деталях одягу шляхом розрізання лекал по новому напрямку, закриттям попередньої виточки та одночасним розкриттям нової виточки.

Прийоми конструктивного моделювання другого виду: паралельне та конічне розширення та звуження різних деталей на різних рівнях, розробка драпіровок та підрізів. Паралельне розширення використовують переважно для проектування зборок та м'яких складок на деталях. Для цього перетворена деталь з нанесеними на неї горизонтальними конструктивними лініями розсікається на декілька смуг, які розводяться на необхідну величину.

В процесі розробки базової моделі жіночої повсякденної туніки в конструкцію БК були внесені зміни, а саме:

Прийоми технічного моделювання першого виду:

- Перенесення виточки;

- Розширення горловини переду та спинки;

- Поглиблення горловини переду;

- Горизонтальне та вертикальне членування переду;

Прийоми технічного моделювання другого виду:

- Паралельне розширення нижньої частини переду;

2.5 Виготовлення базової моделі з основного матеріалу

Одним із головних етапів виготовлення базової моделі є розробка певної документації. Головну її частину становлять лекала. Побудова лекал розробляється у декілька важливих етапів. Початковим етапом є копіювання основних деталей із креслення конструкції. Згідно з вимогами ОСТ, визначають конструкцію швів від яких залежить величина технологічних припусків по зовнішніх контурах лекал. Наступним етапом виготовлення лекал є оформлення зрізів деталей. Зовнішні контури деталей оформляють за допомогою лекальний лінійок, перевіряють спряженість та конфігурацію зрізів.

Основними показниками хорошої посадки виробу на фігурі людини є рівновага основних деталей виробу, гладкість поверхні, зручність та свобода руху в одязі.

Однак не уникнути і дефектів, та щоб їх усунути, необхідно знати причину їх виникнення. Конструктивні дефекти виникають через невідповідність розмірів та форми виробу розмірам та формі фігури людини. Вони проявляються в одязі у вигляді горизонтальних, вертикальних та нахилених складок та зморшок, кутових заломів, балансових порушень та дефектів динамічної невідповідності.

Виявлені дефекти на примірці, їх причини та способи усунення вказані в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 - Характеристика конструктивних дефектів виробу

Рисунок із зображенням дефекту	Причина виникнення дефекту	Спосіб усунення дефекту
Заширока лінія плеча	Покатість плечей	Зрізають надлишок у верхній частині пройми

2.6 Розробка технічного опису на базову модель

На даному етапі завершується розробка проектно-конструкторської документації. Дана документація на модель складається з основних лекал базової моделі на базовий розмір типової фігури та технологічного опису.

У технічному описі на моделі надається:

· Титульна сторінка;

· Опис художньо-технічного оформлення зразка моделі;

· Таблиця лінійних вимірів базової моделі у готовому вигляді;

· Специфікація деталей;

· Конфекційна карта.

При виготовленні остаточних лекал, необхідно надати рекомендації щодо величин технологічних припусків для виготовлення базової моделі, що надано в таблиці 2.6

Таблиця 2.6 - Рекомендовані величини технологічних припусків для виготовлення базової моделі (жіночої повсякденної туніки) (164-92-100)

Назва припуску	Величина припуску, см
На зшивання деталей	1,0
На зшивання деталей з розпрасуванням припусків	1,0
На обшивання деталей	0,7
На підгин низу виробу	2,0

Висновки

Розробка базової моделі є досить трудомістким процесом, який включає в себе багато етапів. На основі проведеного аналізу нових пропозицій моди був сформований ескіз базової моделі. На основі її конструкції в подальшому будуть розроблені конструкції серії жіночих повсякденних тунік. Проаналізувавши силуетну форму, вид матеріалу як базову конструкцію для базової моделі було конструкцію туніки напівприлеглого силуету.

Конструкцію базової моделі побудовано графічно-розрахунковим методом, що представлений документом "Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ)". Система є прийнятною для масового виробництва. Також у другому розділі проекту була виконана перевірка спряження ліній за допомогою кальки, після чого було розроблено первинне креслення деталей базової моделі із застосуванням прийомів технічного моделювання першого та другого виду, виявлення та усунення дефектів, а також розроблення технічного опису на базову модель.

3. Розробка моделей-модифікацій базової моделі жіночої повсякденної туніки

3.1 Розробка ескізів моделей-модифікацій

На даному етапі проектування, враховуючи результати виконання попередніх розділів, застосовуючи прийоми конструктивного моделювання першого та другого видів до деталей базової моделі було запропоновано ряд моделей-модифікацій.

На основі ескізу та креслення базової конструкції туніки жіночої з типовими розмірами, розроблено зразки моделей-модифікацій. Усі вони не мають суттєвих відмінностей у конструкції основних деталей, крої та пропорціях. Також запропоновані моделі повністю відповідають як і споживацьким, так і промисловим вимогам.

Модель №1 Верхня частина ліфа при зібрана по всій довжині, нижня частина ліфа при зібрана по середньому шву.

Модель №2 У верхній частині ліфа зустрічна складка в нижньому зрізі, в нижній частині ліфа виточка яка починається з лінії пройми. В нижній частині переду по центру зустрічна складка, в правій і лівій частині по дві однобічні складки.

Модель №3 Верхня частина ліфу суцільнокрійна.

Модель №4 Верхня частина ліфу з вертикальними однобічними складками, в нижній частині ліфу виточка яка починається в центрі нижнього зрізу. В нижній частині переду однобічні склади, з права і ліва по три складки.

Запропоновані моделі було побудовано на основі базової моделі.

3.2 Розробка первинних креслень деталей моделей-модифікацій

Початковим етапом технічного моделювання є вивчення особливостей нової моделі за ескізом. Другим етапом є вибір відповідної базової конструкції, яка повинна відповідати формі виробу. Третім етапом технічного моделювання є внесення модельних особливостей у базову конструкцію (розробка нової моделі без зміни силуету базової основи).

Із застосуванням зменшених деталей перевіреного креслення БМ (у масштабі 1:4), ескізів моделей-модифікацій, відповідних прийомів конструктивного моделювання першого і другого видів, було розроблено схеми конструктивного моделювання деталей моделей-модифікацій.

Висновки

В подальшому були розроблені ескізи моделей-модифікацій. Вони задовольняють промислові та споживчі вимоги та відповідати силуетній формі, об'ємності та стильовим ознакам базової моделі.

Наступним кроком була розробка конструкцій моделей модифікацій на основі базової конструкції, із застосуванням прийомів моделювання першого та другого виду, за допомогою шаблонів деталей конструкції (переду, спинки та рукава).

Загальні висновки

Завданням даного курсового проекту була розробка серії нових моделей повсякденних жіночих тунік, яка складається з базової моделі та її модифікацій.

Так, як масове виробництво одягу орієнтується на типові фігури, спочатку було проведено аналіз та вивчення типології споживачів. Типова жіноча фігура характеризується нормальною поставою, мезоморфним типом пропорцій із рівномірним мінімальним жировідкладенням. Усі отримані дані впорядковано та сформовано матрицю морфологічних ознак споживачів.

Наступним етапом проектування серії моделей є формування вимог до виробу. Одяг за своїми розмірами, формою, конструкцією, матеріалами повинен в першу чергу відповідати призначенню - забезпечувати прокладену на нього функцією. Виходячи з того, що жіноча туніка повсякденного призначення, першочерговими вважаються такі споживацькі вимоги як: гігієнічні, функціональні, ергономічні, технічні і менш вважливими вважаються естетичні вимоги до проектованого виробу. Не менш важливими є промислові вимоги до виробу - стандартизація, уніфікація, технологічність конструкції, економічність швейного виробу.

Проведено аналіз сучасних модних тенденцій, який допоміг виявити актуальні форми, силуети, матеріали, колір. На основі виконаного аналізу, сформовано матрицю ознак, що відповідають напрямку моди, де виділені найактуальніші.

На основі проведених досліджень було розроблено технічне завдання, а саме конструкторський документ, який встановлює характеристики та вимоги до виробу, що проектується.

Найскладнішим етапом роботи конструктора є побудова креслень деталей лекал. Використовуючи графічно-розрахунковий метод, що представлений документом "Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ)", отримані конструкцію базової основи жіночої туніки напівприлеглого силуету, креслення БК виконано у М 1:1.

Подальша розробка моделі туніки полягає у нанесенні на креслення базової основи модельних особливостей відповідно до ескізу.

Отримані креслення деталей уточнені. В результаті проведення примірки макету туніки були виявлені та виправлені конструктивні дефекти. Завершальним етапом роботи конструктора є побудова лекал - еталонів на основні та похідні деталі проектованого виробу. При побудові лекал конструкцію швів визначають відповідно до галузевих стандартів, розраховують величину технологічних припусків. Величини припусків повинні бути раціональними. Також на лекала наносять текстові та маркувальні позначення, а на одній із основних деталей наносять специфікацію деталей.

Перелік посилань

1. Конструирование одежды с елементами САПР: Учеб. Для вузов / Е.Б. Коблякова, Г.С. Ивлева, В.Е. Романов и др. / Под ред. Е.Б. Кобляковоц. - М.: легпромбытиздат, 1988 - 464 с.

2. Шершнева Л.П. " Конструирование женских платьев" М. Легпромбытиздат, 1991-256с.

3. ОСТ 17-326-81.Изделия швейные, трикотажные, меховые. Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.

4. Патлашенко О.А. Матеріалознавство швейного виробництва: навч. Пос. - К.: Арістей, 2003. - 288 с.

5. http://lubov-plus.org.ua/moda-dlya-divchat/styl-moda-dlya-divchat/modni-sukni-vesna-lito-2012/

6. В.Г. Литвин, А.О. Степура "Конструювання швейних виробів" - К.: Вікторія, 2008. - 320с.

7. Славінська А.Л. Побудова лекал деталей одягу різного асортименту: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - 2-е видання, виправлене і доповлене - Хмельницький: ТУП, 2002. - 142с.

8. Рахманов Н.А., Стаханова С.И. Устранение дефектов одежды. М., 1985. - 128 с.

9. Л.П. Шершнева, А.П. Рогова "Проектирование и производство женского платья", Москва 1983г.

10. Е.Б. Коблякова "Основы конструирования одежды" Москва 80

11. О.К. Суворова, А.Т. Сушак "Принципы задания та контролю баланса швейных изделий", Киев 1999г.

12. В.Г. Сивак, О.К. Калинина, Г.Н. Харламова "Легкое платье", Киев 1992г

13. Е.А. Янчевская "Конструирование одежды" Москва 1986г.

14. Славінська А.Л. Побудова лекал деталей одягу різного асортименту. - Х.: ТУП, 2002. - 346 с.

Размещено на Allbest.ru

...