Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну»

Дипломна робота

Тема: «Розробка моделі святкового костюму із шовкових тканин»

Виконала

учениця групи № 41

з професії - закрійник

Орлова Н.І.

Суми, 2014



Зміст

Вступ

1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямку моди

1.2 Формування технологічного завдання

1.3 Формування конструктивно-декоративних елементів

1.4 Вибір і характеристика матеріалів

2. Технологічна частина

2.1 Основні вихідні дані для побудови креслення

2.1.1 Опис моделі

2.1.2 Технічний малюнок

2.2 Характеристика методу побудови креслення

2.3 Розрахунок для побудови конструкції жилету

2.4 Моделювання виробу

2.5 Технологічна документація

2.5.1 Паспорт замовлення

2.5.2 Ескіз моделі

2.5.3 Розкладка на тканині

2.5.4 Характеристика лекал

3. Вибір і обґрунтування обладнання і пристосувань для виготовлення виробу

4. Технологічна послідовність обробки брюк

5. Економічна частина

Висновок



Вступ

Історія появи жіночих брюк. Брюки існували в західноєвропейській культурі ще в 15 столітті, але свою популярність вони отримали лише через століття. Кочові євразійські жінки-вершниці, такі як скіфи, поряд з персами, були першими, хто носив штани, пізніше введені в сучасну Європу угорцями і оттоманськими турками. Однак в Стародавній Європі ще кельти носили брюки. технологічний обробка лекало тканина

Хоча штани для жінок не були модним пунктом до більш пізнього 20-го століття, жінки почали носити чоловічі штани (відповідно змінені) для зовнішніх робіт ще раніше років на сто.

Дівчата, що працюють на небезпечних вугільних шахтах, на той час шокували Вікторіанське суспільство, одягаючи на роботу брюки. Поверх штанів вони носили спідниці, скатані до талії, щоб не спадали. Жінки, що працюють на ранчо, одягали штани для верхової їзди, а на початку 20-го сторіччя жінки-льотчиці теж почали одягати брюки. Акторки Марлен Дітріх і Кетрін Хепберн часто фотографувалися в штанах і тим самим допомагали робити штани ще більш популярними серед жінок. За часів Другої світової війни жінки, які працювали на фабриках і виконували різні форми «чоловічої роботи» з військового обслуговування, носили брюки. У повоєнні часи популярність на брюки тільки збільшилася і вони стали прийнятним повсякденним одягом для того, щоб працювати в саду, ходити на пляж, або просто носити їх на дозвіллі вдома.

У 1960-х, Andre Courreges представив на показ довгі штани для жінок як модний атрибут гардеробу, розпочавши еру жіночого брючного костюму і дизайнерських джинсів. Він поступово зруйнував заборону для дівчаток і жінок - тепер у них з'явилася можливість одягати штани в школу, на роботу, і навіть на романтичну вечерю до ресторану.

І все ж першою відомою жінкою, яка вдягла штани, стала Елізабет Сміт Міллер. Вона була суфражистка (суфражисти - учасниці руху, які боролися за те, щоб жінкам надали виборчі права). Її мета полягала в тому, щоб допомогти жінкам у Сполучених Штатах отримати право брати участь у виборах. Вона також допомагала рабам боротися за відновлення свободи, при цьому сама проживала в дуже поганих умовах - зупинка в підземному метро і була її будинком.

Pantaloons, як вони називалися в той час, стали відомі завдяки ще одній суфражистці, Амелії Дженкс Блумер. Два рази на тиждень Блумер випускала газету під назвою «The Lily», в якій вона висловлювала власну точку зору на жіночу стриманість в моді й поведінці. В додаток до цього, в «The Lily» вона пропагувала концепцію реформи в жіночому одязі. Амелія була прихильником такого стилю одягу, який буде менше обмежувати жінок, на відміну від традиційного стилю того часу: корсети, занадто довгі спідниці.

Скоріш за все, що Міллер також не пропустила повз ідеї Амелії з приводу реформи і пошила для себе пару брюк. Це були довгі брюки мішкуватої форми, які звужувалися на щиколотки. Ці ранні штани були покликані надати жінкам більшу свободу пересування, в той же час зберігаючи порядність. Але вони отримали занадто жорстку критику в ЗМІ.

Елізабет Кеді Стантон, можливо, краще за всіх підвела підсумок важливості появи брюк у жіночому гардеробі, сказавши: «Питання вже полягає не в тому, як Ви виглядаєте, а в тому, як Ви себе почуваєте?»

Кілька фактів про моду на штани:

Сьюзан Молінарі, жінка - конгресмен з Нью-Йорка, викликала переполох в 1990 року, коли вона стала першою жінкою, яка дозволила собі одягти штани на засідання Парламенту. Молінарі звернулася до палати представників, і вона чекала, що промова викличе бурхливу реакцію в ЗМІ. Замість цього, на другий день у всіх газетах обговорювався тільки її зовнішній вигляд, а особливо - штани.

Кетрін Хепберн була першою актрисою, яка носила штани на знімальному майданчику.

Шарлін Артур, західна зірка, була першою співачкою, яка виступала на сцені в брюках в 1940 році.

До 1950-го, джинси і капрі стали стандартним одягом для жінок.

Історія виникнення жіночого желета. Жилет з'явився в період Тридцятирічної війни. Спочатку його носили під камзол (з'явився на чотириста років раніше жилета). В його назві вгадується латинське слово "камиза", тобто сорочка, сорочка. З часом ця сорочка подовжилася мало не до колін і від ворота до самого низу знайшла застібки. "Безрукавний короткої чумарці до попереку" назвав її В. І. Даль).

У жилета були рукава, він був приталений, мав підлоги і шилася з того ж матеріалу. Вдома його носили замість халата. З кінця XV століття носили в Італії, в XVI - у Франції, приблизно сто років тому в Німеччині. До Росії камзол завітав на самому початку XVIII століття з реформами Петра Великого.

З XVII століття жилет зображують в одязі без рукавів, він коротшає, прибираються підлоги. В епоху рококо увійшов в моду так званий англійський жилет з білого піке, з гудзиками з дорогих каменів. В епоху Французької революції жилет залишався модним елементом, його шили з шовку і оксамиту і прикрашали вишивкою. В епоху бідермейер його робили з тих же тканин, що й дамські сукні, - з малюнком у квіточку, в смужку і в клітку.

У Росію жилети потрапили лише в XIX столітті. А в кінці XVIII століття, в роки правління імператора Павла I, жилети були під забороною. «Жилети заборонені. Імператор говорить, що саме жилети скоїли Французьку революцію. Коли який-небудь жилет зустрічають на вулиці, господаря надсилає в частину», - писалося в одному щоденнику того часу. Через два-три роки після смерті Павла I столичного

а публіка захворює жилетами. Їх починають носити по два-три відразу, вибираючи з безлічі фасонів. То була свого роду жілетоманія, тривала не на одне десятиліття

Жилет постійно мінявся. Непостійними були не тільки його довжина і крій, але також форма вирізу, характер застібки, форма кишень і гудзиків. В істо-рії моди були періоди, коли одягали по два або навіть по три жилета одночасним-обелівську. Але потім строкаті варіанти жилета стали вважати вульгарними. Припускає-читання віддавалася білим (в особливо урочистих випадках), чорним або з крейда-ким непомітним малюнком. Потім жилет увійшов до складу костюма-трійки і шилася з тієї ж тканини, що штани і піджак.

У середині XIX століття жилет став частиною жіночого гардероба. На відміну від чоловіків, жінки носили жилети поверх іншого одягу. Існує різновид жилета - болеро. Це короткий відкритий жилет іспанських тореадорів. Але дами його запозичили в свій гардероб.

1. Творча частина

Останнім часом я швидко виросла і мені стали малі все костюмиПотрібно зшити щось нове, щоб ходити на свята.Темою свого диплому я обрала створення святкових костюмів.

В даний час споживач ставить перед виробником одягу жорсткі вимоги: якість, новизна, стильність, зручність, оптимальна ціна. p> Підвищення вимог до якістю може бути здійснено при вирішенні комплексу питань, пов'язаних з вдосконаленням процесів моделювання та конструювання на базі застосування нових матеріалів, різноманітної техніки, комплексної механізації та автоматизації виготовлення деталей, вузлів вироби, застосуванням паралельного, паралельно-послідовного методів обробки з урахуванням використання нових матеріалів. Високі вимоги, пропоновані до якості виготовляються виробів, можливо задовольнити тільки при постійному вдосконаленні технології. При цьому підвищення ефективності процесів виготовлення може бути досягнуто за рахунок використання прогресивних способів обробки. p> Технологія швейного виробництва стає механізованої, її ефективність обумовлюється застосуванням спеціальних машин та обладнання. Сучасна техніка дозволяє механізувати й автоматизувати виконання складально-з'єднувальних технологічних операцій. У результаті значно підвищується продуктивність праці, забезпечується висока точність складання, стабільність оброблюваних деталей і вузлів, знижується стомлюваність операторів. p> Використання САПР в процесі конструкторської та технологічної підготовки дозволяють скоротити терміни створення моделі і покращують його якість. САПР дозволяє автоматизувати всі етапи проектування та виробництва одягу. p> Впровадження передової техніки і технології, організація виробництва на промислових підприємствах сприяють зміцненню технічної дисципліни в галузі, підвищення продуктивності праці та поліпшення якості виробу. Великі можливості має малоопераційних технологія, що дозволяє за один прохід виконати кілька неподільних операцій або здійснити монтаж вузлів, міную попереднє з'єднання окремих деталей.

Поряд з існуванням спеціальних швейних машин, напівавтоматів, швейних установок і комплексних робочих місць з'являються так звані технологічні модулі, керовані комп'ютерами.

Використання новітніх досягнень науки і техніки на кожній стадії виробничого циклу дозволяє створити продукцію найкращої якості. Вирішення питань підвищення конкурентоспроможності та зниження собівартості випускається в значній мірі пов'язано з автоматизацією проектних робіт. p> Метою курсового проекту є розробка високопродуктивного технологічного процесу з виготовлення жіночих суконь, що відповідає вимогам сучасного виробництва, заснованого на застосуванні прогресивних методів обробки, використання нового устаткування і засобів оргтехоснащення.

При виконанні курсової роботи вирішуються такі завдання:

- вибір моделей, що відповідають сучасному напрямку моди;

- обгрунтування вибору матеріалів, розгляд їх споживчих і технологічних властивостей і вибір відповідних режимів і методів обробки;

- вибір найбільш ефективних методів обробки і розрахунок ефективності.

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямку моди

В даний час споживач ставить перед виробником одягу жорсткі вимоги: якість, новизна, стильність, зручність, оптимальна ціна. p> Підвищення вимог до якістю може бути здійснено при вирішенні комплексу питань, пов'язаних з вдосконаленням процесів моделювання та конструювання на базі застосування нових матеріалів, різноманітної техніки, комплексної механізації та автоматизації виготовлення деталей, вузлів вироби, застосуванням паралельного, паралельно-послідовного методів обробки з урахуванням використання нових матеріалів. Високі вимоги, пропоновані до якості виготовляються виробів, можливо задовольнити тільки при постійному вдосконаленні технології. При цьому підвищення ефективності процесів виготовлення може бути досягнуто за рахунок використання прогресивних способів обробки. p> Технологія швейного виробництва стає механізованої, її ефективність обумовлюється застосуванням спеціальних машин та обладнання. Сучасна техніка дозволяє механізувати й автоматизувати виконання складально-з'єднувальних технологічних операцій. У результаті значно підвищується продуктивність праці, забезпечується висока точність складання, стабільність оброблюваних деталей і вузлів, знижується стомлюваність операторів. p> Використання САПР в процесі конструкторської та технологічної підготовки дозволяють скоротити терміни створення моделі і покращують його якість. САПР дозволяє автоматизувати всі етапи проектування та виробництва одягу. p> Впровадження передової техніки і технології, організація виробництва на промислових підприємствах сприяють зміцненню технічної дисципліни в галузі, підвищення продуктивності праці та поліпшення якості виробу. Великі можливості має малоопераційних технологія, що дозволяє за один прохід виконати кілька неподільних операцій або здійснити монтаж вузлів, міную попереднє з'єднання окремих деталей.

Поряд з існуванням спеціальних швейних машин, напівавтоматів, швейних установок і комплексних робочих місць з'являються так звані технологічні модулі, керовані комп'ютерами.

Використання новітніх досягнень науки і техніки на кожній стадії виробничого циклу дозволяє створити продукцію найкращої якості. Вирішення питань підвищення конкурентоспроможності та зниження собівартості випускається в значній мірі пов'язано з автоматизацією проектних робіт. p> Метою курсового проекту є розробка високопродуктивного технологічного процесу з виготовлення жіночих суконь, що відповідає вимогам сучасного виробництва, заснованого на застосуванні прогресивних методів обробки, використання нового устаткування і засобів оргтехоснащення.

При виконанні курсової роботи вирішуються такі завдання:

- вибір моделей, що відповідають сучасному напрямку моди;

- обгрунтування вибору матеріалів, розгляд їх споживчих і технологічних властивостей і вибір відповідних режимів і методів обробки;

- вибір найбільш ефективних методів обробки і розрахунок ефективності.

1.2 Формування технічного завдання

І. Назва і область застосування

1.Вид виробу-свяковий костюм

2.Призначення- одяг для свята

3.Вид основної сировини-креп-атлас

4.Стать,вік-жіноча,від 18 до 35

5.Розмір,зріст-46розмір,164 см

6.Сезон-демісезонний

ІІ. Технічні вимоги.

1.Комплектність виробу-брюки,жиле

2.Рекомендовані розміри,зріст-164-96-104

3.Основні конструктивні прибавки-Пг,Пс,Пт,Поп

ІІІ. Вимоги до надійності.

1.Передбачуваний час без відмовної праці-3 роки

2.Час фізичного зносу-2-2,5

3.Час морального зносу-6 місяців

IV. Естетичні вимоги.

1.Колір-чорний

2.Композиційний центр-

3.Вид декору(оздоблення)-

4.Основні динамічні навантаження-на плечових,бокових,зріз пройми,пояса.

V. Додаткові вимоги

1.Естетичні- відповідає сучасному напрямку моди

2.Конструктивні-креслення побудоване за методом Калініна Т.В

3.Техніко-економічні вимоги-використання машинної голки № 100,наперсток,ножиці,голки для ручних робіт,кравецькі шпильки,кравецька крейда, сантиметрова стрічка,машина-1022А кл ОЗЛМ,спец машина-51кл.

1.3 Формування конструктивно-декоративних елементів

Таблиця 1 Матриці конструктивно-декоративних елементів Мод.1 Мод.2 Мод.3 Мод.4 Мод.5

Силует
Покрій
Пілочка
Спинка

Моделі аналоги



1.4 Вибір і характеристика матеріалів

Тканини з натуральної шовку

Тканини цієї групи такі й легенькі, не мнуться, добредрапируются, приємні навпомацки, за правильної експлуатації довговічні, гарні, мають високими гігієнічними властивостями. Використовують їх переважно для пошиття жіночих ошатних суконь, рідше застосовують для пошиття чоловічих сорочок, жіночої білизни, піжам, підкладки і штучних виробів.Платьевие тканині з натурального шовку включені укреповую,гладьевую,жаккардовую іворсовую підгрупи.

У підгрупікрепових представлені тканини, вироблені зкреповой нитки в качці і зкреповой чи ниток пологоюкрутки основу. У цій ознакою розрізняютьчистокреповие іполукреповие тканини. Вони може мати більш (>чистокреповие) більш-менш (>полукреповие) виражений дрібнозернистийкреповий ефект.

У підгрупукрепових входять тканини, вироблювані з цих двох-, трьох-, чотирьох- іпятиниточного крепу з ниток завтовшки 3,23Текс (№ 310), 2,33 (№ 429) і 1,56Текс (№ 643).Креповие нитки застосовують поперемінно правої та скільки лівоїкрутки, післяотварки й оздоблення внаслідок вигинукрепових ниток поверхню тканини стає шорсткуватій,мелкозернистой. З використанням в качці крепу зкруткой одного напрями тканину набуває великугофристую некрасиву шорсткість, структура тканини нестійка при пошитті і експлуатації. По масі 1 м2креповие тканини розрізняють легкі - 20-30 р, середні - 40-65 і із підвищеною масою - 70-100 р.

>Чистокреповие представлені двома типовими тканинамикреп-шифоном ікреп-жоржетом.

>Креп-шифон - легка, напівпрозора,платьевая іблузочная тканину полотняного переплетення, з двониткового крепу по основі, і качку. Маса 1 м2 - 20-25 р. Тканина то, можливо вибіленої,гладкокрашеной і набивної.

>Креп-жоржет - прозора, з матовій, і шорсткуватої навпомацки поверхнею тканину полотняного переплетення, виробляється з цих двох-, трьох- ічетирехуточного крепу, з безліччю 1 м2 36-67 р.Предназначен для пошиття ошатних літніх суконь і блузок.Полукреповие тканини виробляють із застосуванням нитоккреповойкрутки лише качка, а основи використовують шовк-сирець, який надає тканинам м'якість, хороше заповнення, підвищений шовковистий блиск.

>Крепдешин - одне з найширше поширених тканин з натуральної шовку. Тканина полотняного переплетення, зі злегка зернистої поверхнею завдяки застосуванню в качці трьох-, чотирьох- чипятиниточного крепу лівої і правоїкрутки. Для основи використовують шовк-сирець 3,23Текс (№ 310), 2,33Текс (№ 429) зазвичай, у три чи чотири нитки за, маса 1 м2 55-75 р. Випускають крепдешин вибілений,гладкокрашений у різні кольору та набивної, з різними за формою і малюнку малюнками. Застосовують їх у основному задля суконь.

>Файдешин - тканину типу крепдешину з ниток тієї ж видів, як і крепдешин. Застосовують переплетення типу репсу, тканину має підвищену щільність, тому лицьова поверхню її з не різко вираженими поперечнимирубчиками. Тканина м'яка, еластична, не утворюєнерасправляющихся складок, з середньої сталістю в швах. Дуже ефектнийгладкокрашенийфайдешин темних тонів. До підгрупігладьевих ставляться тканини полотняного переплетення, з ниток, які даютькрепового ефекту (шовкова прядиво, нитки малоїкрутки -шелк-основа,шелк-уток,гренадин та інших.). Зовні полотна нагадують бавовняні, але перевершують їх м'якістю,тониной, приємним блиском. Основна тканину даної підгрупи - полотно шовкове.

Полотно шовкове типове -гладкокрашеная,пестротканая чи вибілена тканину полотняного переплетення, з крученої шовкової пряжі 10Текс2 - 5Текс2 (№ 100/2-200/2). Полотно стійко при розтягненні, характеризується хорошою зносостійкості, потім із нього шиють літні сукні, верхні сорочки, піжами.

У підгрупужаккардових входять тканини, які у основному задля виготовлення національної одягу республіках Середню Азію, і навіть для оббивки меблів, і інших виробів. До цих тканинам відносять атлас,шои, пояси монгольські, штоф та інших. Їх виробляють зшелка-сирца, шовкової пряжі, ниток пологоюкрутки (>шелк-основа ішелк-уток), переважно гладкофарбованими чи пістрявотканими із наступними характернимижаккардовими малюнками.

До підгрупіворсових належитьплатьевая тканину оксамит, вироблювана з фарбованою пряжі натурального шовку (№ 140/2-200/2)ворсовим переплетенням.Бархат має щільний, порівняно короткий (1,5 мм) ворс, який майже вертикально.Ворс виходить з допомогоюворсовой основи. Міцність закріплення його забезпечується підвищеним числомуточних ниток.

1. Основна тканина -креп-атлас;

2. Підкладковий -;

3. Клейові матеріали -флізілін;

4. Для з'єднання -нитки;

5. Для застібки - ґудзики

6. Для оздоблення -.

7. Прокладковий -



Таблиця 2 Характеристика вибраних матеріалів

Назва

Артикул

Зовнішній вигляд

Переплетення

Волокнистий вміст

Способи догляду

Характеристика пряжі

Механічні властивості

Технологічні властивості

Гігієнічні властивості

Режим ВТО

Основа

Піткання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

атлас

А001021

Блискуча, дволицьова (з одного боку блискуча, з іншого матова)

Атласне

100% ПЕ

Обережне ручне прання

поліестр

поліестр

Підвищена міцність Середня розтяжність у різних напрямках, малозминаєма, висока драпірувальність, зносостійка.

Прорубується голкою, висока ковзкість, обсипається, чинить опір різанню, підлягає формоутворенню

Низька гігроскопічність і вологовіддача, середне водовбирання, низька повітропроникність, середня половловлюваність, низька гігроскопічність

100-110 0С, 15 сек. Без вологи.

Флізелін

935506

Нетканий матеріал з крапчато -.клейовим. покриттям.

Нетканий матеріал

Поліамід, поліестр

Ручне прання

Середньої міцності, малозминається

Висока прорубність, незначна ковзкість

Повітряпроникна, середня гігроскопічність.

130-160 0С, 30-40 сек.



2.Технологічна частина

Для створення і розроби дипломної роботи,необхідно знати для кого закрійник виготовляє швейний виріб,де буде носити його замовник,а відповідно для того необхідно знати вихідні дані,опис моделі який буде узгоджено закрійником і замовник.

Що аке иприбавка

2.1 Основні вихідні дані для побудови креслення

Таблиця 3. Розмірні ознаки фігури

№з/п	Найменування розмірних ознак	Позначення	Величина вимірів типової фігури	Величина вимірів реальної фігури	Відхилення від типової фігури
1	2	3	4	5	6
1	Напівобхват шиї	Сш	18,4	18,4	0
2	Напівобхват грудей ІІІ	Сг ІІІ	48	48	0
3	Напівобхват талії	Ст	38,6	38	0,6
4	Напівобхват стегон	Сс	52	52	0
5	Ширина грудей І	Шг І	17,1	17	0,1
6	Ширина грудей ІІ	Шг ІІ	21	21	0
7	Відстань між грудними залозами	Цг	10,2	10,2	0
8	Ширина плечового схилу	Шп	13,1	13	0,1
9	Довжина рукава	Др	59,5	60	0,5
10	Обхват плеча	Оп	30,5	30	0,5
11	Обхват зап'ястка	Оз	16,6	17	0,4
12	Довжина спини до талії І	Дст І	42,1	42	0,1
13	Довжина переду до талії	Дпт	43	43,3	0,3
14	Висота грудей	Вг	27,4	27	0,4
15	Положення розхилу виточки	Прв	10,1	10	0,1
16	Висота плеча коса переду	Впкп	25,4	25,4	0
17	Висота плеча коса спинки	Впкс	43	42,5	0,5
18	Довжина талії спинки	Дтс	39,2	39,2	0
19	Ширина спини	Шс	18,3	18	0,3
20	Висота бочка	Вб	21,2	21	0,2
21	Ширина пройми	Шпр	10,9	10,9	0

По вертикалі:

ДстІ+Дпт=42+43,3=85,3

Загальна мірка від лінії талії спинки через лопатки, через точку основи шиї до лінії талії спереду 85,3 см.

Похибки немає.

По горизонталі:

Шс+ШгІІ+Оп/3=СгІІІ+1

Шс+ШгІІ+Оп/3=18+21+30/3=49

СгІІІ+1=48+1=49

Похибки немає, отже мірки знято вірно.

Аналіз вимірювань

1. Шс=18; ШгІ=17 - різниця 1 см, отже фігура нормально складена.

2. ДстІ=42; Дпт=43,3 - різниця 1,3 см, отже фігура нормально складена.

3. ДстІ=42; Впкс=42,5 - різниця 0,5 см, отже фігура нормально складена.

4. Вг=27, Впкп=25,4 - різниця 1,6 см, отже фігура нормально складена.

За даним аналізом можна зробити висновок, що фігура нормально складена

Конструктивні прибавки по основних конструктивних ділянках виробу

№з/п	Назва прибавки	Позначення	Призначення	Величина, см
1	Прибавка по лінії грудей	Пг	На вільне облягання	4
2	Прибавка по лінії талії	Пт	На вільне облягання	3
3	Прибавка по лінії стегон	Пс	На вільне облягання	1
4	Прибавка до ширини спини	Пшс	На вільне облягання	1,2
5	Прибавка до ширини пілочки	Пшг	На вільне облягання	0,8
6	Прибавка до ширини пройми	Пшпр	На вільне облягання	2

Технологічна частина.

Щоб виготовити дану модель необхідно знати вихідні дані, виміри, прибавки, тобто все що потрібно для виготовлення даної моделі.

Вимірювання -- пізнавальний процес визначення числового значення вимірюваної величини, а також дія, спрямована на знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом, порівнюючи її з одиницею вимірювання за допомогою засобів вимірювальної техніки.

Вибір прибавок

Прибавка - це різниця між розмірами тіла і внутрішнім розмірам одягу на вільне облягання.

Величина на вільне облягання залежить від силуету, обраної моделі, тканини, віку.

Декоративно-конструктивна прибавка має різну величину в залежності від виду одягу,силуету, моди в цілому. Величина прибавки залежить від розміру, покрою, вікової групи.

Технічна прибавка використовується для забезпечення вільного дихання, рухів, дозволяє створити певний прошарок для регулювання теплообміну.

Прибавка по лінії грудей є основою під час побудови базисної сітки креслення конструкції плечових виробі в більшості методик конструювання одягу.

В деяких методиках прибавка Пг поділяється у відсотковому співвідношенні: 30% - по спинці, 20% - по пілочці, 50% - по проймі.

У корсетних виробах прибавка дорівнює 0 або з від'ємним знаком, в залежності від тканини, та в залежності від щільності прилягання корсета по фігурі замовника.

Тіло людини має складну просторову поверхню. Основна задача одягу полягає в тому, щоб форма його співпадала з тілом людини. Для цього необхідно враховувати розмірні ознаки людини, а для вільності рухів i зручності, прибавки. Все це враховується при побудові конструкції виробу i має велике значення. Необхідно також враховувати данні про тіло будову людини, форму майбутньої людини. Складність поверхні фігури людини визначає складність розгортки деталей крою, тому побудова конструкції одягу є складним процесом обраної системи конструювання.

Вихідними даними для розробки конструкції виробу є:

· Данні про тіло будову людини;

· Величини їх розмірних ознак;

· Відомості про форму моделі

· Конструктивні прибавки.

Тілобудова людини - це її зовнішня форма. Вона дає уявлення про форму людини в цілому. Відомо декілька класифікацій тіло будови людини в залежності від розподілу на тілі людини жирових відкладень. Типова ж фігура, на яку розподіляється модель, характеризується рівномірним розподілом жировідкладень по всьому тілу.

Poзмірнi ознаки - це окремі виміри тіла людини, що дають його розмірні характеристики. Розмірні ознаки бувають дугові i лінійні по засобу вимірювання.

Величина розмірних ознак залежить від тіло будови людини i повинні бути дуже точними. Вони поділяються на:

Дугові розмірні ознаки визначаються на поверхні;

Лінійні - по поверхні тіла людини, поділяють його на поперечні та прокольні ділянки;

Поперечні вимірювання включають до себе обхвати та ширини;

Продольні вимірювання включають довжини, відстані та дуги, що визначають довжину окремих ділянок тіла людини, а також висоти;

Лінійні розмірні ознаки визначаються як відстань між двома крапками на поверхні. Їх поділяють на проекційні та прямі;

Проекційні розмірні ознаки визначаються відстанню між двома точками на поверхні тіла людини в проекції на вертикальну площину - висоти, чи горизонтальну - проекційні діаметри та глибини;

Прямі виміри визначаються по найкоротшому шляху між двома точками на поверхні тіла людини.

Вихідними даними для розробки конструкції є i відомості про форму моделі. Форма - це зовнішній вигляд, зовнішній контур предмету. Сучасний одяг характеризується гнучкою м'якою формою, яка повторює форму тіла людини.

До тотальних розмірних ознак відносяться найбільш крупі антропометричні ознаки: довжина тіла (зріст), вага тіла, обхват (периметр) грудей, парних верхніх та нижніх кінцівок, шиї, тулуба. Вимоги до якості швейних виробів, які повинні відповідати формі та розмірам тіла людини, визначається необхідність глибокого й всебічного вивчення особливостей будови тіла людини всіх віків та статей, для яких виготовляється одяг. Тіло людини має складну поверхню. Для того, щоб одяг відповідав формі тіла людини необхідно враховувати розмірні ознаки людини, а для вільності рухів та зручності - прибавки. Всі ці ознаки враховують при побудові конструкції виробу, що є важливим. При побудові необхідно також враховувати дані про тіло будови людини, її зовнішню форму. Форму та розміри тіла людини визначає його тверда основа - скелет.

Типова фігура, на яку проектується модель характеризується рівномірним розподілом жировідкладень по всьому тілу, а також нормальною осанкою й пропорціями.

Данні для побудови основних креслень деталей одягу конкретизують залежно від обраної системи конструювання. Розмірні ознаки повинні бути точними для отримання правильної й точної конструкції.

2.1.1 Опис моделі

Брюки

Прямі не завузені до низу, по переду виточки, застібка блискавка

По задній половинкі дві виточки

Жилет

Силует прителений

2.1.2 Технічний малюнок

Таблиця 3. Розмірні ознаки фігури

№з/п	Найменування розмірних ознак	Позначення	Величина вимірів типової фігури	Величина вимірів реальної фігури	Відхилення від типової фігури
1	2	3	4	5	6
1	Напівобхват шиї	Сш	18,4	18,4	0
2	Напівобхват грудей ІІІ	Сг ІІІ	48	48	0
3	Напівобхват талії	Ст	38,6	38	0,6
4	Напівобхват стегон	Сс	52	52	0
5	Ширина грудей І	Шг І	17,1	17	0,1
6	Ширина грудей ІІ	Шг ІІ	21	21	0
7	Відстань між грудними залозами	Цг	10,2	10,2	0
8	Ширина плечового схилу	Шп	13,1	13	0,1
9	Довжина рукава	Др	59,5	60	0,5
10	Обхват плеча	Оп	30,5	30	0,5
11	Обхват зап'ястка	Оз	16,6	17	0,4
12	Довжина спини до талії І	Дст І	42,1	42	0,1
13	Довжина переду до талії	Дпт	43	43,3	0,3
14	Висота грудей	Вг	27,4	27	0,4
15	Положення розхилу виточки	Прв	10,1	10	0,1
16	Висота плеча коса переду	Впкп	25,4	25,4	0
17	Висота плеча коса спинки	Впкс	43	42,5	0,5
18	Довжина талії спинки	Дтс	39,2	39,2	0
19	Ширина спини	Шс	18,3	18	0,3
20	Висота бочка	Вб	21,2	21	0,2
21	Ширина пройми	Шпр	10,9	10,9	0

По вертикалі:

ДстІ+Дпт=42+43,3=85,3

Загальна мірка від лінії талії спинки через лопатки, через точку основи шиї до лінії талії спереду 85,3 см.

Похибки немає.

По горизонталі:

Шс+ШгІІ+Оп/3=СгІІІ+1

Шс+ШгІІ+Оп/3=18+21+30/3=49

СгІІІ+1=48+1=49

Похибки немає, отже мірки знято вірно.

Аналіз вимірювань

5. Шс=18; ШгІ=17 - різниця 1 см, отже фігура нормально складена.

6. ДстІ=42; Дпт=43,3 - різниця 1,3 см, отже фігура нормально складена.

7. ДстІ=42; Впкс=42,5 - різниця 0,5 см, отже фігура нормально складена.

8. Вг=27, Впкп=25,4 - різниця 1,6 см, отже фігура нормально складена.

За даним аналізом можна зробити висновок, що фігура нормально складена

Конструктивні прибавки по основних конструктивних ділянках виробу

№з/п	Назва прибавки	Позначення	Призначення	Величина, см
1	Прибавка по лінії грудей	Пг	На вільне облягання	4
2	Прибавка по лінії талії	Пт	На вільне облягання	3
3	Прибавка по лінії стегон	Пс	На вільне облягання	1
4	Прибавка до ширини спини	Пшс	На вільне облягання	1,2
5	Прибавка до ширини пілочки	Пшг	На вільне облягання	0,8
6	Прибавка до ширини пройми	Пшпр	На вільне облягання	2

2.2 Характеристика методу побудови креслення

В наш час дуже багато методів побудови креслення, але як на мене самий оптимальний варіант це розрахунково вимірювальний метод.

За даним методом знімаються мірки,використовується розрахунок і будується креслення деталей крою за допомогою однієї, або двох примірок, виріб підганяється по фігурі, цей спосіб найточніший, дуже широко використовується при виготовленні індивідуального одягу.

Системи крою мають загальні ознаки:

· В їх основу покладено побудову креслення за знятими мірками

· В усіх системах крою є базисна сітка

· Найчастіше деталі спинки і пілочки мають загальну вершину бокового зрізу

Методи формоутворення, що використовуються при конструюванні сучасного одягу.

Формостійкість одягу та окремих його деталей багато в чому визначаеться способами її формоутворення.

Формоутворення швейних виробів з пласких матеріалів може бути виконано шляхом механічного, фізико-механічного та фізико-хімічного впливу на напівфабрикат.

Відповідно до видів впливу можна виділити три методи формоутворення:

· Конструктивний (з використанням членувань поверхні на частини, тобто деталі) - механічний вплив.

· Метод впливу на “жорстку” структуру швейних матеріалів з використанням драпірувальних властивостей та рухомої сітчатої структури тканини - фізико-механічний вплив.

· Метод впливу на “тонку”, або молекулярну, структуру швейних матеріалів - фізико-хімічний вплив.

При конструктивному методі за рахунок механічного впливу відбуваеться членіння полотен швеіних матеріалів, з”еднання окремих частин. Додатково вводяться інші конструктивні елементи: виточки, рельефи, складки, сборки та ін. Метод впливу на “жорстку” структуру швейних матеріалів включае кілька способів отримання об”емно-просторової форми: використання рухомості сітчатої структури тканини, використання драпіровочних швейних матеріалів. Формоутворення шляхом фізико-хімічного метода провідиться під впливом тепла, тиску, вологи.

Даний метод зумовлює два вида обробки:

· Суха теплова обробка (тиск - тепло) застосовкеться для швейних матеріалів з високим вмістом синтетичних термопластів (більше 70%) або чистосинтетичних при способі видавлювання.

· Волого-теплова обробка (тепло - тиск - волога) застосовуеться для формоутвогення з чистошерстяних та напівшерстяних, що містять до3% синтетичних волокон. Волого-теплова обробка може виконуватися при статичному та динамічному тиску. Динамічний тиск можна вконувати двома способами: циклічним впливом та віброфомуванням. Волого-теплова обробка з введенням хімічних засобів застосовуеться для формування деталей одягу підвищеної фомостіїкості (топло - тиск - волога - хімічні засоби).

2.3 Розрахунок для побудови конструкції жилету

№з/п	Конструктивна ділянка на кресленні	Умовне позначення	Розрахункова формула	Розрахунок	Величина відрізку
Побудова базисної сітки
1	Побудувати прямий кут у точці Т та визначити положення лінії талії	Т
2	Лінія підгину	НН'	Від 4 до 6		4
3	положення лінії висоти сидіння	ТШ	Вс	28 см	28 см
4	положення лінії стегон	ШС	ТШ/3	20/3	9.3
5	положення лінії коліна	СК	СН/2	82/2	41
6	Напрямок базисної сітки,ширина передньої половинки брюка	СС1	Сс/2+2	50/2 +2	27
7	Вершина крокового зрізу передньої половинки брюк	ШІ ШІІ	Сс/10	50/10	5
8	Ширина пер.половинки брюк по лінії талії	ТІ ТІІ	Ст/2+2+3	40/2+2+3	25
9	Баланс брюк	ТІІ ТІІІ	(Сс-Ст)/10	(50,-40)/10	1
10	Лінія стрілки	Ш Ш0	Ш ШІІ/2	32/2	16
11	Ширина по низу	НІ НІІ	Шбрпн/2+2	48/2+2	25
12	В бік базисної сітки	к КІ	1	1	1
13	Сполучити точки	КІ НІ КІІ НІІ
14	Опукло угнута лінія
15	Оформити лінію середини передньої половинки брюк	ТІ СІІ ШІІ
16	Оформити лінію талії	ТІІІ Т0 ТІ
	ЗАДНЯ ПОЛОВИНКА
1	Провести на основі передньої половинки від 1 до2			2	2Для типу фігури
2	Дана величина залежить від величини опуклості сідниць	С СІІ	Сс/10	50/10	5
3	Пряма перетинає лінію стегон і точці ЦІІІ	Ш4 Т7	Сс/10-1	50/10-1	4
4	Ширина брюк по лінії сегон	СІІІ СІІ	Сс/2+2+1	50/2+2+1	28
5	Для типу фігури	С СІІ		4	4
6		Н НІ=НІІ Н4	1(на розш.+1 на припуск)	2	2
7	Пряма тонка	К4 Н4 КІІІ НІІІ
8	Оформити припуск на підгин
9	Плоска пряма і продовжити	КІІІ СІІ
10	Зрівняти довжину бокового зрізу	ТІІІ КІ		61	61
11	Пряма	Т4 Т7
12	Ширина задньої половинки брюк	Т7 Т5	Ст/2+3+1	40/2+3+1	24
13	Оформити боковий зріз
14	Величина крокового зрізу	Ш5	Сс/10+2	50/10+2	7
15	Угнута лінія	К4 Ш5	1…1.5		1
16	На продовжені лінії талії	т 7 т3			3
17	СІІІ 1.5				1.5
18	пряма	Т3 т1.5

Алгоритм побудови Жилета

1	Побудувати прямий кут з вершиною тА	А
2	Положення лінії талії	АТ	ДстІІ + Птк	41.9+0.25	42.145
3	Положення лінії низу	ТН	Дв+Птк	60+0.25	60.25
4	Положення лінії стегон	ТС	16…18		18
5	Лінія грудей	ТГ	Вб- на вільність (1.5…3см)	19.9-3	16.9
6	Ширина базисної сітки	Г Г4	СгІІІ + Пг	46+4	50
7	Ширина пілочки0	Г4 Г5	ШгІІ + 20%Пг/100%	20+0.8	20.8
8	Провести вертикальну лінію	Г2 Г6	Г2 Г5/2	10/2	5
9	Ширина ростка по спинці	АР	Сш/3	18/3	6
10	Висота ростка	АР1	ДстІІ-ДстІ.	41.9-39.1	2.8
11	З креслення	АЛ	АГ/2
12				1	1
13	Точка перетину лінії талії з хребтом	Т Т0	Приблизно 2.5		2.5
14	Визначення плечової точки	Т0 П	.Впкс	42.3	42.3
15	Визначення плечової точки	РП	Шп+На виточку 1.5…3	15+2.5	17.5
16	Положення плечової виточки	Рв	Шп/3	13/3	4.3
17	Довжина виточи	в в2	7….9		8
18	Розхил виточки	в2 в1	2.5		2.5
19	Точка 7	7			7
20	Рівень центру грудей	ВЦ	Вг+(Вттк/2)	26.5+0.25	26.75
21	Положення центру грудей	Ц ЦІ	Цг	9.9	9.9
22	Ширина ділянки грудей	Г4 Г5	ШгІІ*20%Пг/100%		20.8
23	Ширина горловини	В ВІ	АР	6	6
24	Висота горловини	В В2	ВВІ+1	6+1	7
25	Положення нагрудної виточки	ВІ В5	З креслення	13/3	4.3
26	Тонка пряма	Ц ВІІІ В ЦІ
27	Положення розхилу виточок	ЦІ вІІІ	Прв=ЦЦІ		9.9
28	Розхил нагрудної виточки	в 3 в4	ШгІІ-ШгІ	20-16.7	3.3
29	пряма	Ц1 В4
30	Вирівняти базові лінії виточки	В4	ЦІ В4= ЦІ В3		26
31	Під прямим кутом відкласти до В4
32	Знайти плечову точку	П1	Впкп+Ппн	23+0.7	23.7
33	пряма	В5 ПІ
34	Урівняти лінії нагрудної виточки	ЦІ В6			24.9
35	пряма	ВІ В6
36	Контрольна точка	Г5 т5		5	5
37	Лінія пройми	П т5 Г6
38	Ширина пройми	ГІІ Г5	Шп/3+50%Прв/100%
39	Ширина пілочки	Г2Г6	Г2 Г4= Г5 Г6



2.4 Моделювання виробу

Моделювання - це вивчення і побудова моделей різних предметів і явищ. Моделювання одягу - це створення ескізів швейних виробів з урахуванням характеристик використовуваних матеріалів, призначення виробу і фігури людини.

Моделювання - творчий процес створення зразка або ескізу майбутнього виробу. З латинської мови «моделювання» перекладається як "зразок". При моделюванні важливо враховувати ряд важливих факторів. У першу чергу необхідно в...