Розробка широко функціонального зварювального напівавтомата

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальний розділ проекту

1.1 Обґрунтування вибору схеми

1.2 Обґрунтування вибору елементної бази

1.3 Опис принципу роботи схеми

1.3.1 Схеми структурної

1.3.2 Схеми електричної принципової

2. Розрахунковий розділ

2.1 Логічний розрахунок

2.2 Конструктивний розрахунок друкованої плати

2.3 Розрахунок надійності

2.4 Розрахунок показників технологічності

3. Конструктивний розділ

3.1 Проектування друкованої плати(ДП)

3.2 Вибір і обґрунтування конструкції пристрою

4. Технологічний розділ

4.1 Вибір типу виробництва

4.2 Технологія виготовлення ДП

4.3 Технологія збірки і монтажу друкованого вузла

4.4 Вибір матеріалу основи друкованої плати

5. Охорона праці

5.1 Загальні питання організації охорони праці на радіоелектронних підприємствах

5.2 Розробка інструкції з техніки безпеки при експлуатації виробу

5.3 Охорона навколишнього середовища

5.4 Заходи з протипожежної безпеки

Висновки

Список літератури

Вступ

Дугове зварювання займає провідне місце в зварювальному виробництві. Підвищення якості та продуктивності при виготовленні зварних конструкцій можна досягти як шляхом вдосконалення та розробки нових технологічних процесів дугового зварювання, так і в результаті зростання рівня механізації та автоматизації зварювальних робіт. Найважливіша роль у цьому належить розробці та освоєнню у виробництві обладнання, що відповідає сучасним вимогам.

Прогрес, досягнутий в області виробництва силової напівпровідникової техніки, мікроелектроніки, нових електротехнічних матеріалів, дозволив розробити широку номенклатуру сучасного електрозварювального устаткування, що відрізняється розширеними технологічними можливостями, підвищеною надійністю і меншими масою і габаритами.

В даний час промисловістю випускається безліч типів зварювального обладнання: зварювальні трансформатори, зварювальні випрямлячі, зварювальні автомати та напівавтомати.

Найбільшого поширення в даний час отримала зварювання плавким електродом в середовищі вуглекислого газу. Це обумовлено рядом переваг, перерахованих нижче. Для того, щоб одержати високу якість зварного шва потрібно забезпечити достатньо високу стабільність режиму зварювання. Крім того для проведення зварних робіт при змінних умовах потрібно широке регулювання параметрів режиму зварювання.

Даних вимог найпростіше досягти при застосуванні зварювальних напівавтоматів. друкована плата монтаж радіоелектронний

За останнє десятиліття в зварювальному виробництві все більш широке застосування знаходять технології напівавтоматичного зварювання плавким електродним дротом в середовищі захисних газів. Це пояснюється тим, що процес напівавтоматичного зварювання дозволяє отримувати високу якість зварних з'єднань і хороші показники продуктивності при менших трудовитратах в порівнянні з іншими способами зварювання.

Напівавтоматичне зварювання набагато продуктивніше, ніж ручна дугова зварка, де автомат доводиться зупиняти всякий раз, коли необхідно замінити електрод.

Ручна дугова зварка також дає втрати, коли доводиться викидати залишки електродів. На кожен кілограм придбаних покритих електродів близько 65 відсотків йде на зварений шов, а решта викидається. Використання суцільний дроту та дроту з сердечником підвищує ККД до 80-95 відсотків.

Напівавтоматичне зварювання являє собою універсальну технологію, при якій накладення зварного шва може здійснюватися з високою швидкістю у всіх положеннях. Вона широко застосовується у виробництві тонких і середньої товщини сталевих конструкцій, а також конструкцій з алюмінієвих сплавів, де необхідна високошвидкісна ручне зварювання.

Широка поширеність напівавтоматичного зварювання ще пояснюється і можливістю її застосування для переважної більшості металів.

Сьогодні основними критеріями при виборі напівавтомата є: -простота в обслуговуванні (відсутність труднозаменяемих механізмів);

-тривалість режим навантаження без шкоди для механізму подачі дроту;

-Мобільні;

-можливість швидкої заміни зварювального дроту;

-швидке підключення зварювального пальника;

-швидка настройка напівавтомата і вихід на робочий режим;

-стабільність подача дроту (без ривків і затримок);

-Здатність працювати в самих різних кліматичних і виробничих умовах;

-ремонтопрігодность.

Завданням даного курсового проекту є розробка дешевого широко функціонального зварювального напівавтомата. Розроблюваний напівавтомат повинен забезпечувати стабілізацію параметрів режиму зварювання, а так само дозволяти в широких межах змінювати ці параметри.

1. Загальний розділ проекту

Зварювання - відповідно до ГОСТ 2601-74 визначається як процес отримання нероз'ємних з'єднань за допомогою встановлення міжатомних зв'язків між зварюються частинами при їх місцевому або загальному нагріванні, пластичній деформації або спільній дії того й іншого.

Нероз'ємне з'єднання, виконане за допомогою зварювання, називають зварним з'єднанням. Найчастіше за допомогою зварювання з'єднують деталі з металів. Однак зварні з'єднання застосовують і для зварювання неметалів - пластмас, керамік або їх поєднанні.

При зварюванні використовуються різні джерела енергії: електрична дуга, електричний струм, газове полум'я, лазерне випромінювання, електронний промінь, тертя, ультразвук. Розвиток технологій дозволяє в даний час проводити зварювання не тільки в умовах промислових підприємств, але в польових і монтажних умовах (в степу, в полі, у відкритому морі і т. П.), Під водою і навіть у космосі. Процес зварювання пов'язаний з небезпекою загорянь; уражень електричним струмом; отруєнь шкідливими газами; ураженням очей та інших частин тіла тепловим, ультрафіолетовим, інфрачервоним випромінюванням і бризками розплавленого металу.

Зварювання здійсненна при наступних умовах:

1) застосуванні дуже великих питомих тисків стиснення деталей, без нагрівання;

2) нагріванні і одночасному стисканні деталей помірним тиском;

3) нагріванні металу в місці з'єднання до розплавлення, без застосування тиску для стиснення.

1.1 Обґрунтування вибору схеми

Відмінною особливістю даної схеми є застосування одного джерела напруги 12 вольт і як логічних елементів у блоці управління використовуються мікросхеми КМОП серії, а саме К561ТЛ1.

У даній схемі використовується 2 режиму зварювання ручний і автоматичний.

У схемі є можливість відключати затримки перед газ і сел газ якщо вони вам не потрібні, цей під режим роботи назвемо без затримок. Також затримки можна відключити якщо варимо порошковим дротом (затримки перед газ і сел газ тут ні до чого).

Плата одностороння 73х76. Резистори, конденсатори і діоди SMD, розмір розмір 1206, діоди LL4148. Реле К1 і К2 типу HJR-3FF або HJR-21FF

1.2 Обґрунтування вибору елементної бази

Дуже важливе значення на етапі проектування схеми має вибір необхідної елементної бази, адже від цього вибору будуть залежати властивості і показники виробу. Вибір мікросхем відбувається за їх призначення та їхніми параметрами.

До основних факторів (параметрами) режимів зварювання в захисних газах відноситься: діаметр електродного дроту; марка дроту; сила зварювального струму; напруга дуги; швидкість подачі електродного дроту; швидкість зварювання; виліт електрода; витрата захисного газу; нахил електрода уздовж осі шва; рід струму і полярність. Коротко розглянемо вплив окремих факторів (параметрів) режиму на форму і розміри шва, а також його якість.

Діаметр електродного дроту вибирають в межах 0,5 - 3 мм залежно від товщини зварюваного металу і положення шва в просторі. Зі зменшенням діаметра дроту при інших рівних умовах підвищується стійкість горіння дуги, збільшується глибина провару і коефіцієнт наплавлення, уміщається розбризкування рідкого металу. Зі збільшенням діаметра дроту повинна бути збільшена сила зварювального струму.

Рід струму і полярність. Зварювання в захисному газі виконують постійним струмом зворотної полярності. Постійний струм прямої полярності і змінний струм майже не застосовують через - за низької стійкості процесу зварювання, незадовільною формування і поганої якості зварного шва. Змінний струм застосовують тільки при зварювання алюмінію і його сплавів.

Витрата захисного газу визначають в основному в залежності від обраного діаметра електродного дроту, але на нього чинять також вплив швидкість зварювання, конфігурація виробу і наявність руху повітря, тобто протягів в цеху, вітру та ін. Для поліпшення газового захисту в цих випадках доводиться збільшувати витрата захисного газу, зменшувати швидкість зварювання, наближати сопло до поверхні металу або користуватися захисними щитами.

Виліт електрода. Зі збільшенням вильоту електрода погіршується стійкість горіння дуги і формування шва, а також збільшується розбризкування рідкого металу. Дуже малий виліт утрудняє спостереження за процесом зварювання, викликає часте подгораніе газового сопла пальник до поверхні металу, оскільки із збільшенням цієї відстані погіршується газовий захист зону зварювання і можливе попадання кисню та азоту повітря в розплавлений метал, що призводить до утворення газової пір. Величину вильоту електрода, а також відстань від сопла пальника до поверхні металу встановлюють залежно від обраного діаметра електродного дроту

Сила зварювального струму. Зі збільшенням сили зварювального струму підвищується глибина провару, що призводить до збільшення частки основного металу в шві. Ширина шва спочатку дещо збільшується, а потім зменшується. Силу зварювального струму встановлюють залежно від обраного діаметра електрода.

Напруга дуги. Зі збільшенням напруга дуги глибина провару зменшується, а ширина шва збільшується. Надмірне збільшення напруга дуги супроводжується підвищеним розбризкуванням рідкого металу, погіршенням газового захисту і утворенням пір в наплавленого металу. Напруга дуги встановлюється залежно від обраної сили зварювального струму.

Швидкість подачі електродного дроту пов'язана з силою зварювального струму. Її встановлюють з таким розрахунком, щоб у процесі зварювання не відбувалося коротких замикань і обривів дуги, а протікав стійкості від обраної сили зварювального струму.

Швидкість зварювання. Зі збільшенням швидкості зварювання зменшується все

Геометричні розміри шва. Вона встановлюється залежно від товщини зварюваного металу і з урахуванням забезпечення гарного формування шва. Зварку металу великої товщини краще виконувати більш вузькими валиками на більшій швидкості. При занадто великій швидкості зварювання кінець електроду може вийти із зони захисту і окислюватися на повітрі. Повільна швидкість зварювання викликає надмірне збільшення зварювальної ванни і підвищує ймовірність утворення пор в металі шва.

1.3 Опис принципу роботи схеми

· при натисканні кнопки управління спочатку повинен податися вуглекислий газ, це робиться для того, що б пальник наповнилася газом.

· після затримки 1..3 секунди автоматично включається струм зварювання і подача дроту.

· після відпускання кнопки управління відключається подача дроту.

· потім через 1 ... 3 сек відключається подача вуглекислого газу, це потрібно для того, що б расславленний метал НЕ окислиться при охолодженні, і відключається зварювальний струм....

1.3.1Схеми структурної

Апарат призначений для ручної зварки сталевих матеріалів, деталей і агрегатів, що мають в місцях зварного шва товщину від 1,0 до 10,0 мм. Зварювання виробляється штучними плавкими електродами будь-якої марки діаметром від 1,6 до 5,0 мм при дузі, утвореної постійним струмом,

Апарат призначений для проведення зварювальних робіт у ремонтних майстернях, на об'єктах ЖКГ, у виробничих умовах, скрізь, де потрібна велика мобільність зварювальних робіт.

При розробці використана найсучасніша елементна база, мікропроцесорне управління.

Функціональна схема апарату представлена на рис.1

Рис.1

КК - пристрій комутації та захисту;

В - вхідний випрямляч;

Ф - вхідні фільтр;

TП - транзисторний перетворювач;

ВВ - вихідний випрямляч;

ВІП - внутрішнє джерело живлення;

УУ - пристрій управління.

1.3.2 Схемa електричної принципової

Рис.2

Ручний режим.

Схема в початковому стані, кнопка управління SB1 віджата. Перемикач SA1 (Авт / ручн) у верхньому по схемі положенні. Перемикач SA2 (Без затримок) в нижньому за схемою положенні, тобто затримки перед газ і сел газ включені.

При натисканні кнопки управління логічна 1 через діод VD4 відкриває клапан газу. Також запускає ланцюг затримки зібрану на D1.1 і D1.2. Після часу заданого ланцюжком R6, С4 на виході 4 елементи D1.2 з'являється логічна 1, яка запускає реле мотора через діод VD9. Одночасно на виході 11 D1.4 з'являється лог 1, яка включає реле струму через діод VD6.

В цей час йде процес зварювання.

При отжатии кнопки управління на виході 4 елементи D1.2 з'являється логічний 0, який відключає реле мотора. Потім через час задане ланцюжком R9, С9 на на виході 11 D1.4 з'являється лог 0, який вимикає реле струму і клапан газу.

У цей час зварювання закінчена.

Автоматичний режим.

Схема в початковому стані, кнопка управління SB1 віджата. Перемикач SA1 (Авт / ручн) в нижньому за схемою положенні. Перемикач SA2 (Без затримок) в нижньому за схемою положенні, тобто затримки перед газ і сел газ включені.

Схема в цьому режимі працює за тим же алгоритмом, що і в ручному режимі, тільки час зварювання задається ланцюжком C2, R5. За даних номіналах час зварювання регулюється в межах 0..15 сек.

Хочу зауважити, що кнопку потрібно утримувати в цьому режимі. Після закінчення часу, схема сама припинить процес зварювання.

Якщо в автоматичному режимі ви передумали варити, то досить відпустити кнопку управління і зварювання припиниться.

Під режим Без затримок.

Схема в початковому стані, кнопка управління SB1 віджата. Перемикач SA1 (Авт / ручн) у верхньому по схемі положенні. Перемикач SA2 (Без затримок) у верхньому по схемі положенні, тобто затримки перед газ і сел газ вимкнені.

При натисканні кнопки управління логічна 1 через діоди VD4, VD10, VD11 відкриває клапан газу реле мотора і реле струму одночасно, тобто затримок немає. При відпуску кнопки управління, також всі вимикається одночасно.

Теж саме в автоматичному режимі.

Режим без затримок потрібен для випадку коли варимо порошковим дротом, коли ці затримки не потрібні. Або з якихось інших причин, наприклад якщо залишилося мало газу (для економії) або потрібно швидко що то прихопити, де якість шва не так важливо.

Налаштування.

Зібраний за цією схемою апарат повинен заробити відразу без будь-яких проблем.

Підстроювання часу затримки перед газу і сел газу регулюється резисторами R6 і R9. За даних номіналах R6, С4 і R9, С9 максимальний час затримок приблизно 1 секунда. Якщо вам потрібно більше, то можна встановити конденсатори С4 і С9 більшої місткості, наприклад 3 МКФ.

2: Розрахунковий розділ

2.1 Логічний розрахунок

2.2 Конструктивний розрахунок друкованих плат

Друковані плати - пластина, виконана з діелектрика, на якій сформовано хоча б один провідний малюнок. На друковану плату монтуються електронні компоненти, і з'єднуються своїми виводами з елементами провідного малюнка.

Задача розрахунку

Зробити розрахунок розмірів друкованої плати.

Визначити лінійні розміри друкованої плати.

Визначити мінімальну відстань між елементами провідного малюнку.

Визначити мінімальну відстань між елементами провідного малюнку необхідну для прокладки двох провідників.

Зробити розрахунок електричних параметрів друкованої плати.

Розробити креслення друкованої плати і друкованого вузла.

Вихідні данні.

Схема електрична принципова.

Напруга живлення 12В

Таблиця основних розмірів елементів.

Крок координатної сітки 1,5мм.

Таблиця 2.2 Основні розміри елементів

Графічне позначення	Тип елемента	Розміри, мм
		Довжина	Ширина	Висота	Діаметр
С1-С4.C9	Конденсатор 1206	1.6	0.5	0.7	-
C5	Конденсатор 100Мкф	12	-	-	8
D1	Мікросхема NE 555	10	6.5	5	-
D2, D3	Мікросхема К561ТЛ1	19,5	7,5	5,0	-
К1, К2	Реле HJR-21FF	20,3	16,6	20,2	-
R1,2,3,5,6,7,8,10,12,13,14,16,17,18,19	Резистор SMD 1206	3.2	1.6	0.5	-
VD1,VD2, VD8	Діод 1N4007	5.2	-	-	2.7
VD3, VD4, VD9	Світодіод BL-L513	-	-	7.60	5.90
VD 5	Діод КД212	12,6	4	9	-
VD6,VD7, VD10-VD17	Діод LL4148	3.3	-	-	1.4
VТ1,VТ2, VТ4	Транзистор КТ972	7,8	2,8	10,8	-
VT3	Транзистор P0603BD	8,2	3,2	10,8	-
Х1-Х5	Роз 'єми SH131A-5.0-021	10	7,6	10	-
Х6	Вилка на плату,відкрита DS1070-2М	6	6,5	10,5	-
Х7-Х10	Вилка на плату,відкрита DS1070 3 М	6	9	10,5	-

Розрахунок:

Визначимо площу, яку займають елементи:

Розрахунок

Конденсатор 1206

S_С1= 4.96мм²

S _С1-С4.С9=24.8мм²

Конденсатор 100Мкф

S_С5= 25мм²

S _С5=25мм²

Мікросхема NE 555

S_D= 75мм²

S_D1=75мм²

Мікросхема К561ТЛ1

S_D= 146,25мм²

S_{D1. D2}=292.5мм²



Реле HJR-21FF

S_к= 323мм²

S_к1-к2=646мм²

Резистор SMD 1206

S_R1= 4.96мм²

S _R1-С4.С9=74.4мм²

Діод 1N4007

S_VD= 10мм²

S_VD1.VD2.VD8=30мм²

Світодіод BL-L513

S_VD= 34.81мм²

S_VD3.4.9=104.43мм²

Діод КД212

S_VD5= 50.4мм²

S_VD5=50.4мм²



Діод LL4148

S_VD= 4.62мм²

S_VD6.7.10-17 =46.2мм²

Транзистор КТ972

S_VT= 21.84мм²

S_VT1,VT2,VT4=65.52мм²



Транзистор P0603BD

S _VT= 26,24мм²

S _VT3=26,24мм²

Розєм SH131A-5.0-021

S _х= 76мм²

S_х1-х5=380мм²



Вилка на плату, відкрита DS1070-2М

S _х= 39мм²

S_х6=39мм²

Вилка на плату, відкрита DS1070 3 М

S _х= 54мм²

S_х7-х10=216мм²

Визначаємо площу зайняту мікроконтролером по формулі:

S_DD = B * L

Де, B - ширина корпусу мікроконтролера, мм;

L - довжина корпусу мікроконтролера, мм.

Тоді визначемо площу займану всіма елементами на платі за формулою:

S_DD = S_DD1+ S_DD2

Sс = 24,8+25=49,8

S_DD=75+292.5=367.5

S_VD==30+104.43+50.4+46.2=231.03

S_VT=65.52+26.24=91.76

S_X=380+39+216=635

S=49.8+367.5+646+74.4+231.03+91.76+635

Визначаємо загальну площу, яку займають елементи за формулою:

S_ел = S_C + S_DD +S_R +S_VD+S_VT1+S_Cr

S_ел =2095.49

Визначимо загальну площу плати, через окремі її частини (з урахуванням коефіцієнту запровнення) за формулою:

S_пп1 = S_ел1 /K1

S_пп2 = S_ел2 /K2

S_пп3 = S_ел /K

S_пп4 = S_ел4 /K

3: Конструктивний розділ проекту

3.1 Проектування друкованої плати

Вибір матеріалу

Друкована плата - плата з матеріалу що не проводить електрику, тобто діелектрика, і на ній є надрукований провідний малюнок. Розрізняють одно та двобічну, гнучку, дротову та багатошарову плати. Використані матеріали повинні мати високу міцність та добру електропровідність. Приклад запису познаки матеріалу: СФ-2-50-0,5 ГОСТ 20316-78Е, де: СФ - склотекстоліт фольгований, 2 - двобічна друкована плата, 50 - товщина шару фольги (в мкм), 0,5 - товщина матеріалу з фольгою.

Згідно з ДСТУ 2646-94 виготовлення друкованих плат здійснюють хімічним, електрохімічним або комбінованим методами, а останнім часом набуває також поширення адитивний метод.

Найпоширенішими матеріалами для друкованих плат в наш час являється слоїсті пластини, до яких відносять:

- гетинакс фольгований гальвано-стійкий: ГФ-2-35Г та ГФ-1-35Г ГОСТ10316-78;

- склотекстоліт фольгований гальвано-стійкий: СФ-1-50Г і СФ-2-50Г ГОСТ10316-78, склотекстоліт фольгований: СФ-1-35 і СФ-2-35 ГОСТ10116-78 і т. д.

Табл. 3.1.1

Марка матеріалу	Товщина фольги, мкм	Товщина матеріалу з фольги, мм	Міцність зчеплення, гс/3 мм	Діапазон робочих температур, °С
ГФ-1-35	35	1; 1,5; 2; 2,5; 3	220	от -60 до +85
ГФ-2-35
СФ-1-35	35	0,8; 1; 1,5 2; 2,5; 3	300	от -60 до +120
СФ-2-35
СФ-1-35	35	0,8; 1; 1,5 2; 2,5; 3	360	от -60 до +120
СФ-2-35
СФ-1-50	50	0,5; 1; 1,5 2; 2,5; 3	300	от -60 до +120
СФ-2-50
СФ-1-50-1-Г	50	0,5; 1; 1,5 2; 2,5; 3	420	от -60 до +120
СФ-2-50-1-Г
СФИН-1-50	50	0,5; 1; 1,5 2; 2,5; 3	450	от -60 до +120
СФИН-2-50
СТФ-1	35	0,5……2,5	450	от -60 до +120
СТФ-2	35	0,8……3

Вибір матеріалу для виготовлення друкованої плати залежить від частотних характеристик майбутнього приладу, від умов експлуатації, призначення спроектованого виробу і конструктивних особливостей.

Основними електричними параметрами матеріалу для ДП (друкованих плат), являється діелектрична проникність та тангенс кута діелектричних втрат, чим вони менше, тим матеріал краще. Ці характеристики враховуються особливо при проектуванні ВЧ апаратури, коли дуже важливо, щоб ці показники були мінімальними.

По цим параметрам найбільше підходить склотекстоліт. Але він складний в розробці і має високу собівартість, саме тому нерідко замість склотекстоліту використовують гетинакс. Гетинакс має майже аналогічні електричні характеристики, а також легкість у обробці і має меншу собівартість. Але він більш чуттєвий до умов навколишнього середовища.

Для даного виробу використовують двох стороній фольгований текстоліт. Він має такі переваги над гетинаксом:

- висока міцність зчеплення фольги з діелектриком = 300, плата виготовлялась в заводських умовах;

- широкий діапазон температур від -60 до 120 °С, це дозволяє виконувати групову пайку ПЕА не пошкодуючи основу, а це в свою чергу зменшує собівартість виробу;

- склотекстоліт має більшу вологість в порівнянні з гетинаксом;

- при використані гетинаксу неможливо металізувати отвори, а це

унеможивлює виготовлення двохстороніх ДП.

З таблиці 3.1.1 обираємо склотекстоліт марки СФ-2-50Г, який відрізняється від інших марок хорошим зчепленням та відносно низькою собівартістю. Отже для виготовлення плати ми будемо використовувати склотекстоліт марки СФ-2-50Г ГОСТ10316-78.

Вибір та обґрунтування класу точності

Точність виготовлення друкованих плат залежить від комплексу технологічних характеристик і з практичної точки зору визначає основні параметри елементів друкованої плати. У першу чергу це відноситься до мінімальної ширини провідників, мінімального зазору між елементами проводить малюнка, розміру контактних майданчиків і отворів.

ГОСТ 23.751-86 передбачає п'ять класів точності друкованих плат, і в конструкторської документації на друковану плату повинно міститися вказівка на відповідний клас, який обумовлений рівнем технологічного оснащення виробництва. Тому вибір класу точності завжди пов'язаний з конкретним виробництвом. Спроба вирішити цю задачу в зворотному порядку може призвести до того, що Ваш проект не буде реалізований.

Згідно до отриманих під час розрахунку габаритів, і мінімальною товщиною провідника, мм, обираємо 3 клас точності.

На основі розглянутих конструктивних вимог і обмежень, при розробки, і виготовленні друкованої плати був обраний 3 клас точності.

По класу щільності провідникового малюнка плата відноситься до 1 тому, що мінімальна відстань між провідником і контактою площадкою складає 0,25 мм, а це відповідає малій щільності.

Вибір та обґрунтування способу виготовлення друкованої плати

Метод виготовлення друкованої плати залежить від багатьох факторів, зокрема: залежить від складності схеми електричної принципової, можливості виробництва, конструктивно-технологічних вимог і т. д. методи виготовлення відрізняються між собою за способом нанесення зображення друкованих провідників та способом отримання провідного малюнку на платі.

Виготовлення друкованих плат (ГОСТ20406-75) здійснюють хімічним, електричним або комбінованим методом. Останім часом набуває поширення новий метод виготовлення - адитивний.

- хімічний полягає в тому, що на мідну фольгу приклеєну до діелектрика з одного або двох боків, наносять фоторезистивний рисунок друкованої плати. Заготованку з нанесеним рисунком піддають травленю, в результаті чого в незахищених фоторезистором ділянках, фольга розчиняється. Після цього фоторезист видаляється, проводиться свердлення монтажних отворів і лудіння провідників і контактних площадок. Таким чином, при хімічному методі монтажні отвори не металізується, що є одним із суттєвих недоліків.

- в електрохімічному методі провідний рисунок отримується в результаті осадження металу на нефольгований діелектрик. При цьому попереднє осадження тонкого шару металу здійснюють хімічним відновленням, а вибіркове - гальванічним осадженням.

- комбінований метод є поєднанням перших двох методів. Провідний рисунок отримують витравлюванням міді, а металізацію отворів здійснюють

електрохімічним способом. Залежно від того, на якому етапі відбувається травлення фольги розрізняють відповідно негативний і позитивний комбінований методи виготовлення друкованих плат.

- адаптивний метод полягає у створенні провідного рисунку шляхом вибіркового осадження провідного матеріалу на нефольгований матеріалів основи.

Для данної плати підійде фотокомбінований позитивний метод. Оскільки плата, що потребує металізації прохідних отворів, застосовується комбінований позитивний метод отримання струмопровідного покриття і врахвюючи, що плата відноситься до 4 класу точності, використовується фотоспосіб отримання струмопровідного покриття.

3.2 Вибір та обґрунтування конструкції пристрою

Щоб розробити конструкцій будь-якого виробу потрібно посилатись на вхідні данні, тобто технічне завдвання та схема електрична принципова з переліком елементів. Проаналізувавши ці данні можна визначити клас, групу та підгрупу використання розробки виробу.

Данний прилад, квадрокоптер відноситься до безпілотних літальних апаратів на радіо керуванні.

Даний прилад відноситься до безпілотних літальних апаратів на радіо керуванні, через те що основний сигнал передається через радіоприймач який встановлюється після прийому електромагнітної хвилі відповідної частоти та керує рухом апарату у просторі.

По елементарній базі і по конструкцій печатних плат, використаних в даному виробі, де радіосигнал який приходить на радіоприймач перетворюється на сигнал керування двигунами, що перетворюють електричний сигнал в механічний обертальний рух гвинтів, за рахунок чого буде створюватися підіймальну силу. Таким чином квадрокоптер підіймається у повітря.

Виходячи з розрахунку надійності видно, що даний виріб належить до відновлюваної РЕА, а по способу експлуатації до автоматичної радіоапаратури.

Конструкція виробу має забезпечувати наступні вимоги: висока технологічність, високі ергономічні характеристики, ударостійкість та стійкість до радіошумів.

Друкована плата виготовлена з односторонього фольгованого склотекстоліту марки СФ-2-50Г ГОСТ10316-78. Елементи на платі розташовуються прямокутно паралельно. Розташування елементів обгрунтовано мінімальними розмірами плати та зручністю монтажу.

Конструкція квадрокоптера повинна бути простою, легкою, надійною, універсальною, оперативною і стійкою до зовнішіх подразників.

3.3 Складання ТУ

Справжні технічні умови поширюються на пристрій «цифровий магнітофон» (КІСІТ .007 ТУ) перетворює аудисигнал в цифровий записуючи в карту пам'яті, і повинен відповідати вимогам справжніх технічних умов.

Технічні характеристики

Основні параметри і розміри

Напруга живлення, 7 В

Робоча напруга, 5-7 В

аксимальний струм контура, 0,5 мА

Габаритні розміри, Умовно дану плату можна розбити на декілька частини так як вона має «Н» образну форму. Верхні частини мають ширину 81 см та довжину 320 см, обидві частини рівні. Відстань між ними 43 см. Жовжина задньої западини 38см. Передньої 101 см.

Середній час напрацювання на відмову, 0,087*10⁶ год

Умови експлуатації

Квадрокоптер може експлуатуватись на вулиці при температурі навколишнього середовища від 0 °С до 45 °С, та силі вітру до 4 м/с.

Комплексність приладу

Квадрокоптер

Упаковочна коробка

Інструкція по експлуатації

Акамулятор

Зарядка до акумулятора

Маркування

Найменування приладу

Найменування підприємства виробника

Основні характеристики приладу.

Упаковка

Пакування проводиться в коробку з гофрованого картону. Спочатку в коробку вкладається зарядний пристрій потім вкладають інструкцію по експлуатації та паспортом, а потім вкладається пристрій упакований в поетиленовий кульок, коропка закривається кришкою і заклеюють коробку липкою стрічкою.

Методи перевірки

Кожен виріб підлягається перевірці за пунктами даних ТУ в послідовності, що вказані в таблиці 3.3.6.1.

Табл. 3.3.6.1

Найменування Перевіряємого показника	Номер пункту
	Технічні вимоги	Методи контролю
1) комплектність		Зовнішній огляд
2) зовнішній вигляд Відповідність кресленням		Зовнішній огляд
3) параметри виробу		Вимірювання параметрів
4) маркування		Зовнішній огляд
5) упаковка		Зовнішній огляд

На прийнятих умовах ставиться печатка виробника у вказаному місці.

Метод контролю

Всі випробування проводяться в нормальних кліматичних умовах:

- температура повітря 25°С + 10%;

- відносна вологість повітря 70-80%;

- атмосферний тиск 680-800 мм.рт.ст.;

- перевірка за пунктом …… виконується зовнішнім оглядом, зрівнянням із кресленням, вимірювальною лінійкою;

- перевірка за пунктом …… виконується по ГОСТ 1692-71.

Транспортування та зберігання

Запаковані вироби допускається транспортовувати транспортом усіх видів, в груповій, або індивідуальній тарі при умовах групи 5 ГОСТ 15150-69, при захисті їх від опадів, механічних ушкодженнь. Прилад слід зберігати в умовах групи 5 ГОСТ15150-69 при відсутності у повітрі кислот або інших агресивних домішок.

Гарантія постачальника

Підприємство постачальник приладу, «Квадрокоптер» несе відповідальність за період в розмірі один рік з моменту виготовлення потрібної кількості приладів для транспортування.

4: Технічний розділ

4.1 Вибір типу виробництву

Квадрокоптер використовується для безпілотних польотів у просторі.

Для переваг приладу можна віднести такі показники:

- виняткова простота приладу;

- універсальність застосування;

- зручність в роботі.

В залежності від кількості створюваної продукції існують три види організації виробництва:

Одиничне виробництво. Характерізуется виготовленням штучних, як правило, унікальних, виробів різноманітного виду і призначення, широкого асортименту і малим обсягом випуску однакових виробів. Зразки або не повторюються, або повторюються нерегулярно. Робочі місця не мають глибокої спеціалізації. Неможливо постійне закріплення операцій за окремими робочими місцями, і коефіцієнт спеціалізації більше 40 деталеоперацій на одне робоче місце. Спеціалізація таких робочих місць обумовлена ??тільки їх технологічної характеристикою і розмірами оброблюваних виробів. При цьому виробництві застосовують універсальне устаткування, і в основному послідовний вид руху партії деталей по операціях технологічного процесу. Заводи мають складну виробничу структуру, а цехи спеціалізовані за технологічним принципом. Одиничне виробництво характеризується наявністю значного незавершеного

виробництва, відсутністю закріплення операцій за робочими місцями, застосуванням унікального обладнання, частою переналадкой обладнання, високою кваліфікацією робітників, значною питомою вагою ручних операцій, загальною високою трудомісткістю виробів і тривалим циклом їх виготовлення, високою собівартістю продукції, що випускається. Різноманітна номенклатура робить одиничне виробництво більш мобільним і пристосованим до умов коливання попиту на готову продукцію. Цей тип організації характерний для досвідчених виробництв, що виготовляють дослідні зразки продукції. Таке виробництво виправдовує себе економічно тільки при виготовленні унікальних, складних у технічному відношенні виробів, агрегатів великої одиничної потужності, які вимагають в обмеженій кількості (наприклад, турбогенератори).

Серійне виробництво. Характеризується випуском партіями однорідної продукції протягом встановленого періоду часу. Серійне виробництво характеризується виготовленням обмеженого асортименту продукції. Партії (серії) виробів повторюються через певні проміжки часу. У залежності від розміру серії розрізняють дрібносерійне, среднесерійное і великосерійне виробництва.

У серійному виробництві вдається спеціалізувати окремі робочі місця для виконання подібних технологічних операцій. Рівень собівартості продукції знижується за рахунок спеціалізації робочих місць, широкого застосування праці робітників середньої кваліфікації, ефективного використання устаткування і виробничих площ, зменшення, порівняно з одиничним виробництвом, витрат на заробітну плату. Продукцією серійного виробництва є стандартна продукція, наприклад машини встановленого типу, що випускаються зазвичай у більш значних кількостях .

Масове виробництво. Характеризується випуском у великих обсягах обмеженої номенклатури виробів протягом тривалого часу. Масове виробництво характеризується виготовленням окремих видів продукції у великих кількостях на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.Механізація і автоматизація масового виробництва дозволяють значно знизити частку ручної праці. Для масового виробництва характерні незмінна номенклатура виробів, що виготовляються, спеціалізація робочих місць на виконанні однієї постійно закріпленої операції, застосування спеціального обладнання, невелика трудомісткість і тривалість виробничого процесу, висока автоматизація і механізація.

Собівартість продукції масового виробництва в порівнянні з продукцією одиничного і серійного виробництва мінімальна. Цей тип виробництва економічно доцільний при досить великому обсязі випуску продукції. Необхідною умовою масового виробництва є наявність стійкого та значного попиту на продукцію. В умовах економічної кризи масове виробництво стає найбільш уразливим.

Прикладами такого виробництва можуть служити процеси виготовлення автомобілів, комп'ютерів, побутової електронної техніки, шарикопідшипників; масове обслуговування у сфері сервісу - процеси функціонування метро, ??універмагів, аеропортів.

4.2 Технологія виготовлення друкованої плати

В розділі 3 обгрунтовано згідно з конструкцією друкованої плати та вимогами до точності роздільної здатності 3 клас, фотокомбінований позитивний метод.

При цьому друкована плата виготовляється із двухсторонього фольгового текстоліту фотокомбінованим позитивним методом. Цей метод дозволяє отримати двохстороній монтаж з металізацією прохідних отворів та забезпечує надійне зчеплення провідників з основою. При використанні позитивного комбінованого методу виготовлення друкованої плати зменшується працеємність виготовлення плати, оскільки не має потреби ручного видалення технологічних провідників, таких як в комбінованому методі.

Фотоспосіб отримання друкованого малюнку дозволяє отримати високу точність провідного рисунка (0,05мм) та високу родільну здатність (0,2мм), а це в свою чергу забезпечує четвертий клас точності друкованої плати, і встановлення на неї значної кількості мікросхем підвищеної інтеграції та двохсторонього монтажу, що є необхідним для виготовлення даного цифрового магнітофону.

Механічна обробка текстоліту проводиться методом штампування на пресах, при цьому необхідно виготовити оснастку - штамп. Цей метод є прогресивним і дозволяє зменшити працездатність і автоматизувати частину технологічного процесу, а також дозволяє зменшити працеємність заготівельних робіт.

Свердління монтажних та провідних отворів плати здійснюється на станках з ЧПУ, не забезпечує необхідно високу точність їх розташування, обумовлену використанням багатовивідних мікросхем і автоматизацією свердління.

4.3 Технологія збірка та монтаж друкованого вузла

Вихідні дані для розробки технологічного процесу:

- складальне креслення;

- схема електрична принципова;

- тип виробництва - дрібносерійне (опитна партія);

- програма випуску - 1000 шт.;

- такт багатопредметної поточної лінії хвилин

Розробка технологічного процессу

Табл. 4.3.2. таблиця нормування даних

Назва роботи	Норма часу, хв
1. Встановити на плату виводами в отвори РЕ з двома осьовими виводами	0,1 - 0,12
2. Встановити на плату виводами в отвори РЕ з трьома осьовими виводами	0,15 - 0,18
3. Встановити на плату виводами в отвори РЕ з чотирма осьовими виводами	0,2 - 0,25
4. Встановити МС із штриховими виводами	0,7 - 1,2
5.Флюсування та групова пайка	0,7 - 1,2
6. Ремонт або до пайка	0,9 - 1,2
7. Промивка плати	0,9 - 1,2
8. Вручну встановити та розпачти РЕ з двома осьовими виводами	0,25 - 0,35
9. Вручну встановити та розпаяти МС з чотирнадцятьма штриховими виводами	1,0 - 1,5

4.3.2.1 проводимо розрахунок працеємності складально-монтажних робіт, використовуючи заводськими нормувальними даними.

Табл. 4.3.2.1 розрахунок трудомісткості

Назва роботи	Норма часу, мм	Кількість	Сумарний час
1. Встановити на плату виводами в отвори РЕ з двома осьовими виводами	0,1	12	1,2
2. Встановити МС зі штирьовими виводами	1	12	12
3. Флюсування та групова пайка	1	1	1
4. Ремонт та до пайка	1	1	1
5. Промивка плати	1	1	1

Проводимо розрахунок кількості робочих місць для дрібносерійного виробництва:

n = tел.м./ф

n =

Проводимо розбиття процесу складання та монтажу друкованого вузла на окремі операції з урахуванням такту (припустиме відхилення ±10%)

Табл. 4.3.2.3.1 синхронізація

Назва та зміст операції	Норма часу	Номер робочого місця

Згідно з графіком синхронізації проводиться розробка маршрутної технології, і формується відповідно стандарту ГОСТ 3.118-85.

При випуску виробів на поточно конвеєрній лінії на кожну з операцій розробляється операційна технологія в комплекті з двух документів:

- операційна карта ГОСТ 3.1407-86;

- карта ескізів ГОСТ 3.1118-86.

Технологічні документи оформлені в додатках.

4.4 Вибір матеріалу основи друкованої плати

Для виготовлення данного апарату необхідно виготовити плату з склотекстоліту. Данний вибір базується на тому що текстоліт має переважно вищі фізичні якості, та краща стійкість до зовнішніх пошкоджень.

Текстоліт виготовляєтьсяз бавовняної тканини,просоченої фенолформальдегідною або крезолформальдегідною смолою, спресованої при підвищених температурах і тиску. Із текстоліту виробляють листки, стержні, трубки, але найбільш широко його застосовують для виготовлення шестерень, вкладишів, підшипників, шківів, прокладок, кілець. За своїми механічними показниками текстоліт перевищує гетинакс.

Також для більшої надійності на плату можна нанести покриття. Плати покриваються лаком пензлем або зануренням. І альтернативи цьому покриттю до сьогоднішнього дня не було. Технологія, запропонована ГК «Бінар Ко», заснована на нанесенні на готову плату ППКП за допомогою спеціального обладнання. В результаті обробки утворюється суцільне і рівномірне по товщині покриття від 5 мкм, яке не містить мікропорожнеч, має низьку волого-і газопроницаемостью, чудовими електроізоляційними властивостями.

5: Охорона праці

5.1 Загальне питання роботи праці в радієлектричному підприємстві

Охорона праці являє собою систему законодавчих актів, соціально- економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Загальні заходи з охорони праці на підприємстві здійснює директор, а безпосереднє керівництво - головний інженер підприємства.

Директор та головний інженер підприємства повинні забезпечити :

1) Створення безпечних умов праці в діючих підрозділах і при реконструкції виробничих об'єктів, утримання обладнання, установок та пристроїв у відповідності до норм та правил техніки безпеки та виробничої санітарії;

2) Введення в експлуатацію новозбудованих та реконструйованих об'єктів тільки після їх прийняття відповідно до вимог СНІП;

3) Виконання заходів з охорони праці у час передбачений колективним договором та угодою профспілкового комітету з адміністрацією, а також позапланових робіт, необхідних для запобігання аварій;

4) Подання до вищестоящих організацій та до місцевих органів ЦСІ звітів за встановленими формами;

5) Термінове повідомлення технічного інспектора з праці профспілки, вищестоящих організацій, прокуратури;

6) Притягнення до суворої відповідальності порушників трудової дисципліни, положень, правил і норм у відповідності до „Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників підприємств, організацій”;

7) Для забезпечення ефективності поточного нагляду за станом охорони праці на підприємствах радіоелектронної промисловості організовано трьохступеневий контроль:

- перший ступінь - здійснюється майстром та суспільним інспектором з охорони праці профгрупи. Щодня перед початком роботи вони перевіряють стан обладнання, інструменту, огороджувальних пристроїв та інше;

- другий ступінь - здійснюється начальником цеху та старшим суспільним інспектором з охорони праці спільно з технологом , механіком та енергетиком цеху. Один раз на тиждень, у встановлений наказом по підприємству день, вони перевіряють на всіх дільницях цеху роботу керівників та суспільних інспекторів з охорони праці профгруп і ефективність контролю першого ступеня, а також виконання заходів, передбачених угодою;

- третій ступінь - здійснюється головним інженером та старшим суспільним інспектором з охорони праці підприємства. Один два рази на місяць у дні, встановлені наказом по підприємству, вони перевіряють роботу керівників та старших суспільних інспекторів з охорони праці підрозділів, а також виконання плану з оздоровчих заходів і ефективність контролю першого та другого ступеня.

За невиконання заходів з охорони праці відповідальні особи притягаються до дисциплінарних стягнень у відповідності до правил внутрішнього розпорядку підприємства.

Всі працівники повинні пройти інструктаж з техніки безпеки. Інструктажі підрозділяють на:

- ввідний інструктаж - проводить інженер з техніки безпеки, це загальні питання з охорони праці та правила внутрішнього розпорядку;

- інструктаж на робочбму місці - проводить майстер;

- плановий інструктаж - проводить майстер згідно графіку затвердженого головним інженером;

- позаплановий інструктаж - проводить інженер з техніки безпеки у випадку, якщо стався нещасний випадок, пройшла заміна устаткування, введена нова технологія.

Кожний інструктаж повинен реєструватися в окремому журналі. Працівники повинні бути ознайомлені з правилами експлуатації обладнання і повині поставити свої підписи в журналі по техніці безпеки. Кожен новий робітник повинен проходити і інструктаж на протязі двох тижнів під наглядом майстра.

5.2 Розробка інструкцій при експлуатації виробу

Для запобігання ураження користувача електричним струмом та виходу приладу з ладу необхідно додержуватися певних правил експлуатації приладу.

Через пошкоджену ізоляцію і замикання на корпус виникає напруга на не струмопровідних частинах електроустановок. Основними технічними заходами щодо попередження електротравм при замиканні на корпус є захисне заземлення, занулення, захисне відключення. Та оскільки корпус проектує мого виробу зроблений з діелектричного полістиролу то замикання на корпус неможливе і тому використання заземлення і захисного відключення не являється оправданим.

Техніка безпеки при експлуатації зварювального напівавтомату:

1)Прилад забороняється експлуатувати при розібраному корпусі. Це може призвести до короткого замикання та пошкодження елементів та травмування користувача;

2) При роботі зі схемами пристрою необхідно використовувати антистатичний браслет, для запобігання пошкодження елементів схемистатичною напругою. Всхемі використовується чутливий до цього польовий транзистор і мікросхеми;

3) Забороняється експлуатувати прилад поблизу джерел теплової енергії та в місцях з високою вологістю. Пряме попадання вологи соже пошкодити або вивести з ладу елементи на друкованій платі. А температура навколишнього середовища, вища за температуру вказану в ТУ, негативно відбивається на роботі електричної схеми;

4) Не слід експлуатувати прилад в місцях надмірно запилених та при наявності піску. Це може призвести до потрапляння пилу в порожнину кнопок і перемикачів;

5) Не слід експлуатувати прилад в місцях з надмірною вологістю та під час дощу. Це може призвести до короткого замикання оскільки прилад розрахований на використання в середовищі з помірною вологістю;

6) Не слід піддавати виріб надмірним механічним навантаженням. Це може призвести до пошкодження корпусу;

7) Перед експлуатацією зварювального напівавтомату слід ознайомитися з правилами експлуатації приладу.

При невиконанні цих вимог строк служби приладу зменшується і припиняється гарантійне обслуговування.

5.3 Охорона навколишнього середовища

Під час будь-яких технологічних процесів у навколишнє середовище виділяється велика кількість шкідливих елементів, речовин.

Для запобігання отруєння навколишнього середовища та організму людини необхідно при проектуванні технологічних процесів передбачити різноманітні очисні споруди.

Випадання кислотних дощів, забруднення річок, руйнування озонової захисної оболонки Землі, парниковий ефект, все це є наслідки промислової діяльності людини.

За типом походження забруднення поділяються на чотири види:

- механічні забруднення - це різні тверді частки, викинуті як непридатні, спрацьовані на поверхні землі, в ґрунті, воді, повітрі, космосі;

- хімічні забруднення - це тверді, газоподібні та рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять у біосферу, порушуючи встановлені природою кругообігу;

- біологічне забруднення - це різні організми, які з'являються за рахунок життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси, а також катастрофічне розмноження рослин і тварин, перенесених з одного середовища в інше;

- фізичне забруднення - це зміна теплових, електричних, магнітних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили спричинені людиною.

5.4 Заходи з протипожежної безпеки

Пожежна безпека виробничих об'єктів і вибухова безпека технічних процесів забезпечується за рахунок систем попередження пожеж, вибухів до систем пожежної та вибухової безпеки, які визнаються ГОСТ 12.1.004-85 «Пожежна безпека» і ГОСТ 12.1.010-76 «Вибухова безпека».

Пожежна безпека грунтується на СНІП 11-2-8 «Протипожежні норми проектування пудівель та споруд». Будівлі виробничих цехів та інше, споруд побудовані з вогнестійких будівельних конструкцій. При розміщені виробничих конструкцій різної категорії відповідними документами передбачаються заходи по попередженню вибуху, появи розповсюдження пожежі.

До системи попередження пожежі та вибуху відносяться:

- передбачення виникнення горючої та вибухонебезпечного середовища;

- пожежі і вибуху внесення в горюче середовище джерел запалювання та ініціювання вибуху;

До систем пожежної та вибухової безпеки відносять:

- застосування негорючих та важкогорючих засобів та матеріалів;

- їх розміщення;

- передбачення розповсюдження пожежі за межі вогнища;

- застосування засобів пожежотушіння;

- кострукцій об'єктів з регламентованими межами вогнестійкості та горючості;

- евакуація людей;

- застосування засобів колективного та індивідуального захисту;

- систему протидимного захисту;

- застосування засобів пожежної сигналізації та засобів сповіщення про пожежу;

- організація пожежної охорони об'єкта.

Розповсюдження пожежі та вибуху передбачаються за допомогою пристроїв протипожежних перепон (стін, зон, поясів, захисних ліній), вогнеперепинювачів, гідро заторів, інертних газів або парових завіс; встановлення гранично допустимих площ протипожежних і вибухобезпечних відділів та секцій; пристроїв аварійного відключення та перемикання апаратів та комунікацій; захист апаратів від пошкодження про пожежі за допомогою пристроїв аварійного зниження тиску.

Застосовані засоби пожежогасіння повині обмежувати розміри пожежі і забезпечувати її гасіння і визначають при цьому засоби, види, кількість, розміщення і зміст первинних засобів пожежогасіння у відповідності з ГОСТ 12.4.009-75; порядок зберігання речовин, гасіння яких недопустимо одним і тими ж засобами: застосування систем активного придушення вибуху.

Cписок літератури

1. Бельфор М.Г., Патон В.Є. Устаткування для дугового і шлакової зварювання і наплавлення. Уебн. посібник для курсів інструкторів з впровадження в народне господарство передових методів зварювання і наплавлення. М., «Вища школа», 1974

2. Виноградов В.С. Обладнання та технологія дугового автоматичного і механізованого зварювання: Учеб. для проф. навч. закладів. - 2 - ге вид., Стер. - М .: Вища школа; Вид. Центр «Академія», 1999

3. Гайнулін Р.Т. Довідник зварника - монтажника. - Челябінськ: Пд. - Урал. Кн. Вид-во, 1990

4. Миколаїв А.А., Герасименко О.І. Електрогазозварник: Учеб. посібник для ПТУ. - Ростов - на - Дону, вид. «Фенікс», 2002

5. Рибаков В.М. Дугова і газове зварювання: Підручник для ПТУ. М., Вища школа, 1981

6. Фоміних В.П., Яковлєв А.П. Ручна дугова зварка: Підручник для середовищ. ПТУ. - 7 - е вид., Исправ. і доп. - М .: Вища школа, 1986

7. Шебеко Л.П. Обладнання та технологія дугового автоматичного і механізованого зварювання: Учеб. для середовищ. ПТУ. - М .: Вища. школа., 1986

8. Степанов В.В. Довідник зварника. Вид. 3 - Є.М., «Машинобудування», 1974

Размещено на Allbest.ru

...