Автоматична схема випікання хліба у тупіковій печі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра автоматизації

Самостійна робота

з дисципліни автоматизація

на тему: « Автоматична схема випікання хліба у тупіковій печі»

Викладач Архангельська К.С.

Студентка

ОП-4-2

Мокрогуз Олена Вікторівна



Зміст

Вступ

1. Коротка характеристика об'єкта автоматизації з параметричним аналізом

2. Принцип дії первинних перетворювачів та вторинних приладів

3. Структурна схема автоматичного контролю та регулювання

4. Вибір засобів регулювання

5. Опис схеми автоматизації

Висновки

Використана літератури



Вступ

Автоматизація виробництва завжди була однією з основних складових прискорення науково - технічного прогресу в агропромисловому комплексі. У 70-80 роки вона набула нових рис у зв'язку з бурхливим розвитком технічних засобів - мікропроцесорної техніки і персональних електроно - обчислювальних машин (ЕОМ), функціональні можливості яких дають змогу використовувати найдосконаліші методи в рамках сучасних складних систем управління. Мікропроцесорні пристрої та ЕОМ, пов'язані між собою обчислювальними й керуючими мережами з використанням загальних баз Даниних, дозволяють впроваджувати комп'ютерні технології у нетрадиційні сфери діяльності підприємства, що проявляються в інтеграції виробничих процесів та управління ними.

Розширення функціональних можливостей сучасних мікропроцесорних систем управління пов'язане з значною зрослою кількістю видів і систем відображення технологічної інформації: використанням динамічних лінеомосхем ; одержання графіків зміни технологічних параметрів за будь-який відрізок часу; формування передісторії розвитку процесу; архівуванням за допомогою таблиць, звітних документів тощо. Все це дає змогу підвищити оперативність управління, максимально врахувати виробничу ситуацію, що , зрештою, зумовлює зростання показників ефективності функціонування ТК. При створенні систем автоматизації використовують багатоконтурні системи, в яких реалізується принципи компенсації збурень, адаптації, досконалі структури типу каскадних систем, з додатковими сигналами тощо.

Автоматизація виробництва дає найкращі результати лише при системному підході, коли досконало вивчаються властивості об'єкта автоматизації, розробляється функціональна структура як сукупність виконуваних системою функцій. Головним є не те, що система - це не сума елементів, а цілісне утворення з новими властивостями, яких не мають окремі елементи. Кожна система функціонує в зовнішньому середовищі, утвореною своєю підмножиною ізольованих систем. У реальності пов'язані із зовнішнім середовищем і взаємодіють з ним. Крім того, реальні системи є відкритими, вони мають з часом змінюватися за складом елементів і зв'язків між ними. автоматизація перетворювач контроль

Для визначеності будемо вважати , що об'єктом автоматизації буде технологічний комплекс (ТК) харчового виробництва, а сукупності з ним узгоджено працюють інші підрозділи підприємства, утворюючи складну компютерно - інтегровану систему.

Технологічні комплекси харчових виробництв мають значну кількість ступенів (процесів) переробки сировини чи напівпродукту, при яких відбувається складні хіміко- фізичні перетворення речовини. Машинно- апаратурна схема включає як паралельно, так і послідовно з'єднані елементи, а також дільниці з байпасами та зворотними технологічними зв'язками. З погляду завдань автоматизації технологічні комплекси харчові виробництв ( цукрового, спиртового тощо) характеризуються рядом специфічних особливостей:

- Технологічні комплекси складаються з підсистем, які мають складні зв'язки між собою і навколишнім середовищем;

- Окремими підсистемами ТК можна управляти на основі різних критеріїв оптимальності, а для узгодження роботи підсистем формується спеціальне завдання;

- Необхідність врахування змінюваних у широкому діапазоні властивостей сільськогосподарської сировини;

- Наявність ієрархічної структури, що зумовлено існуванням глобальної мети та окремих цілей підсистем.



1. Коротка характеристика об'єкта автоматизації з параметричним аналізом

Випікання хліба відбувається під дією теплоти та вологи і є завершальним етапом циклу приготування хлібу. Всередині тістової заготовки, а також на її поверхні виникає складний комплекс фізичних, колоїдних, мікробіологічних та біохімічних процесів, в результаті яких вона перетворюється в готовий продукт.

Процеси, які протікають в тістовій заготовці у період випікання, носять, як правило, нестаціонарний характер. Сам об'єкт автоматизації - процес випікання - представляє собою нелінійний об'єкт з відповідними параметрами. Швидкість протікання процесу залежить швидкості зміни температури у відповідному шарі. Тістова заготовка у пічній камері відбуваються різні етапи гідротермічної обробки, які включають в себе процеси зволоження, теплообміну, конвекції та теплопровідності.

Основними якісними показниками хліба, зумовлені кінетикою тепло - та масообміну у пічній камері, вважають об'єм та форму хліба, товщину, забарвлення та глянцевість корки, а також аромат та смак. До основних факторів , які впливають на об'єм та форму хліба відносяться параметри процесу гідротермічної обробки хлібу в зоні зволоження: температуру і вологість середовища у пічній камері, а також тривалість випічки.

Випічка хліба здійснюється на сучасних печах, які представляють собою комплекс теплотехнічних, транспортно- механічних приладів, оснащених також засобами автоматичного регулювання основних параметрів процесу. У хлібопекарській промисловості широко використовуються хлібопекарні печі, працюючі на газовому та рідкому топливу з

рециркуляцією продуктів згоряння. Також печі мають малу теплову інерцію та малім енергоспоживанням.

Далі складаємо параметричну схему виробничого агрегату (тупикової печі), яка зображується у вигляді прямокутника довільного розміру. Змінні, що характеризують процес, поділяють на дві групи: вхідні і вихідні, тобто діяння і керовані параметри.

Групу діянь у свою чергу поділяють на керівні та збурю вальні. До перших належать вхідні величини, які можна легко змінити і які безпосередньо впливають на керований параметр, до других - незалежні або такі параметри, які неможливо виміряти, хоча вони також впливають на вихідні параметри.

Керівними діяннями відповідно будуть: витрати газу в топку Fг і витрата пари в зону зволоження Fп.

На малюнку керованими параметрами є температура пекарної камери Т і відносна вологість середовища в зоні зволоження М.

Збурювальними будуть такі параметри: кількість тістових заготовок, що надходить у пекарну камеру G тз, маса тістових заготовок W тз, температура тістових заготовок Т тз, температура навколишнього середовища Т ср.

Завершенням розділу є таблиця 1.



Таблиця 1. Завдання на розробку системи автоматизації випікання хліба в тупіковій печі

Машина, агрегат, апарат	Параметр, місце відбору сигналу	Допустиме значення параметра	Вид автоматизації	Характер контролю чи керування	Додаткові вимоги
Тупікова піч	Температура у камері	200-300?	Контроль	Покази, реєстрація
			Регулювання	Стабілізація	Дія на клапан подачі палива
	Тиск	50МПа	Контроль	Покази, реєстрація
			Регулювання	Стабілізація	Дія на клапан подачі повітря

2. Принцип дії первинних перетворювачів та вторинних приладів

Автоматимчні потенціомметри служать для контролю малих значень напруги (ерс) постійного струму. Як первинний датчик можуть застосовуватися термопари, п'єзоперетворювачі тощо. На рис. 1 подана схема підключення термопари до автоматичного потенціометра типу КСП.

Вимірювальна схема складається з моста постійного струму зі стабілізованим джерелом живлення і послідовно з ним підімкненої термопари (ТП). Для забезпечення можливості використання підсилювача змінного струму постійна напруга (=U), що знімається з вимірювальної схеми, за допомогою перетворювача (П) формується в змінну. Зі схеми видно, що на вхід перетворювача подається напруга:

ДU = UАБ -- Ех,

де UАБ -- напруга, що знімається з діагоналі моста;

Ех -- напруга, що виробляється термопарою.

Функціонування приладу пояснюється схемою. Принцип компенсації тут реалізований шляхом формування в діагоналі моста компенсувальної напруги (UАБ), включеної назустріч термоерс (Ех).

На схемі показані додатковий перетворювач (ДП), сигнал якого може використовуватися в системі регулювання, і контактна група (КГ) для сигналізації, блокування і релейного регулювання, які вбудовуються в деякі модифікації потенціометрів типу КСПю.

У розвитку аналогових вторинних приладів спостерігаються дві тенденції: створення простіших, малогабаритних, але надійних і дешевих приладів для АСУТП, де вони виконують роль зручних для оператора пристроїв надання інформації і зв'язувальних елементів між давачами і ЕОМ, та створення високоточних, швидкодіючих і багатограничних вторинних приладів для дослідження об'єктів.

Вторимнні вимімрювальні примлади

Основне призначення вимірювальних приладів -- візуальний показ контрольованого параметра, реєстрація його значення на різних носіях, вироблення сигналу поточного значення для системи регулювання. Деякі вторинні прилади містять контактну групу для сигналізації граничних значень параметра та інтегратор.

Вимірювальні прилади класифікуються за декількома ознаками:

-- за видом подання результатів вимірювання -- аналогові (безперервні) і цифрові (дискретні);

-- за видом структурної схеми -- прилади прямого вимірювання і прилади, що працюють за принципом компенсації;

-- за видом енергії, що використовується -- електричні, пневматичні і гідравлічні прилади.

Основні риси аналогових приладів прямого вимірювання -- малопотужний вихідний сигнал, здатний перемістити тільки стрілку відносно шкали, і відсутність зворотного зв'язку. Приклади таких приладів -- логометри, вольтметри, амперметри тощо.Найбільше промислове поширення отримали електричні вимірювальні прилади, які працюють за компенсаційним принципом з відповідними перетворювачами: з диференційно-трансформаторною і феродинамічною вимірювальними схемами; з автоматичними мостовими схемами (мости змінного струму і потенціометри). Дані прилади часто називають вторинними приладами.

Дія автоматичних вторинних приладів заснована на тому, що вимірювана величина, яка формується за допомогою первинного перетворювача (ПП) і передається на прилад у вигляді сигналу Евх, компенсується протифазним сигналом Ек, який утворюється в самому приладі за допомогою зворотного зв'язку, реалізованого за допомогою компенсаційного перетворювача (КП).

Робота приладів проста, розглянемо її детальніше, оскільки вона справедлива для всіх видів вторинних компенсаційних приладів. У початковому стаціонарному стані величини сигналів Евх = Ек, тобто ?Е = 0, оскільки сигнали знаходяться у протифазі. Ротор двигуна нерухомий. При зміні вхідного сигналу на елементі порівняння виникає розузгодження ?Е, яке після підсилення управляє роботою двигуна. Останній в залежності від фази сигналу переміщує робочий елемент компенсаційного перетворювача в ту або іншу сторону доти, поки не настане рівність сигналів Евх = Ек. Сигнал, що керує двигуном, зникає, ротор РД і показуюча стрілка приладу зупиняється в новому положенні, фіксуючи нове значення контрольованого параметра.

Вторинні прилади випускаються з метою прямого показування результатів вимірювань і їх фіксації самописцями. Такі прилади можуть обладнуватися одним або декількома додатковими пристроями: контактними групами, що

використовуються для сигналізації або найпростішого релейного регулювання, перетворювачами переміщення для передачі інформації на додатковий вторинний прилад або на регулятор, інтеграторами (лічильниками). Деякі прилади мають вбудовані пневматичні регулятори.

У динамічному відношенні вторинні прилади можна розглядати як аперіодичні ланки першого порядку, а у разі аналізу систем регулювання з інерційним об'єктом їх можна приймати за підсилювальну ланку. Для реалізації вказаного принципу автоматичні вторинні прилади містять вимірювальну схему, елемент порівняння (ЕП), фазочутливий підсилювач (ФП), реверсивний двигун (РД), компенсаційний перетворювач (КП) і систему реєстрації показань (стрілка, записуючий пристрій, шкала).

Нормувальні перетворювачі

Для перетворення вихідних сигналів первинних перетворювачів (термоелектричних, терморезисторних та інших датчиків) в уніфікований сигнал використовуються нормувальні перетворювачі. Особливої актуальності такі датчики набувають у системах автоматичного контролю та керування -- АСУТП та ІВС, оскільки мікропроцесорні системи в основному працюють з уніфікованими сигналами 0 .5 і 4 .20мА.

Нормувальні перетворювачі для роботи з термоелектричними термометрами

Для перетворення термоЕРС термоелектричних термометрів в уніфіковані сигнали постійного струму типу 0 .5; 0 .20; 4 .20 мА використовуються нормувальні перетворювачі. Промисловість України випускає перетворювачі таких типів: Ш78; П282; Ш705 з класами точності 0,4; 0,5; 1,0 та навантажувальними вихідними опорами 10; 2,5; 1; 0,5 кОм.

Принцип дії нормувальних перетворювачів ґрунтується на статичній автокомпенсації. Сигнал E(t;to) від термоелектричного термометра подається на вимірювальний міст постійного струму і далі -- на вхід підсилювача ЕПП. Вимірювальний міст складається з манганінових резисторів R1, R2, R3 і мідного резистора RМ, за допомогою якого вводиться термокомпенсація вільних кінців термоелектричного термометра. Резистор RМ розміщується поряд з вільними кінцями термометра. ТермоЕРС термоелектричного термометра за допомогою моста постійного струму коригується шляхом зміни падіння напруги вимірювальної діагоналі (с--d) за рахунок мідного резистора RМ. Загальний сигнал термоелектричного термометра і вимірювальної діагоналі компенсуючого моста дорівнює E(t;to)+Ucd.

Принципова схема нормувального перетворювача для роботи з термоелектричним термометром

Електронний підсилювач ЕПП виконаний за схемою модулятор-демодулятор. Демодульований сигнал підсилюється електронним підсилювачем постійного струму, вихідний струм Івих якого, проходячи через навантажувальний резистор RМ подається на пристрій зворотного зв'язку ПЗЗ. Струм зворотного зв'язку І33, проходячи через резистор Rзз зворотного зв'язку, створює падіння напруги Uзз на ньому, яке компенсує загальний сигнал термоелектричного термометра:

E(t; t0) Ucd = Uзз.

Нескомпенсований сигнал ДU = U33 - E(t; t0) - Ucd підсилюється підсилювачем ЕП, що спричиняє зміну вихідного струму Івих, струму зворотного зв'язку Ізз, зміни компенсуючої напруги Uзз і зрештою рівноваги сигналів схеми.

Мілівольтметр

Чутливий вольтметр для вимірювання напруги електричного струму в тисячних долях вольта. Чутливий вольтметр для вимірювання напруги електричного струму в тисячнх долях вольта. До кінців гаків приєднують кінці шнура від мілівольтметра.

Переваги електронного регулювальника:

поліпшення паливної економічності;

підвищення ресурсу двигуна;

захист двигуна при аварійних ситуаціях;

зниження димності і токсичності відпрацьованих газів;

підвищення якості електричної енергії.

Манометр (від грецького слова manos -- рідкий, неплотний, разрежённий) -- прилад, що вимірює тиск рідини або газу.

Принцип роботи

Принцип роботи манометра заснований на тому ж принципі, але із-за мети виміру низького тиску, замість пружини бурдона використовується чутливіша двухпластінчатая мембрана, яка розширюється при дії тиску.

Мановакуумметр U-образний. Виконується у вигляді скляної трубки зігнутою в U-образную форму прикріпленою до градуйованої шкали заданого діапазону, шкала знаходиться між двома кінцями трубки. Два кінці цієї трубки відкрито.кінців гаків прієднують кінці шнура від мілівольтметра

Відмітка «ноль» знаходиться рівно по середині шкали. Щоб виміряти тиск, потрібно: 1. налити воду, що дистилює, в трубку так, щоб її рівень відповідав точно відмітці «0» 2. одну частину трубки приєднати до вимірюваної середи а другу залишити відкритою по відношенню до навколишнього середовища. При виникненні надлишкового або залишкового тиску, рівень води в непрісоєдіненной трубці змінюватиметься щодо шкали. Свідчення рівня на шкалі і будуть значенням вимірюваного тиску.

У групу приладів що вимірюють надлишковий тиск входять:

Манометри -- прилади з виміром від 006 до 1000 Мпа (Вимірюють надлишковий тиск - позитивну різницю між абсолютним і барометричним тиском).

Вакуумметри -- прилади вимірюючі розрядки (тиск нижче атмосферного) (до мінус 100 кпа).

Мановакуумметри -- манометри вимірюють як надлишкове (від 60 до 240000 кпа) так і вакуумметрічеськоє (до мінус 100 кпа) тиск.

Напоромери -манометри малого надлишкового тиску до 40 Кпа

Тягоміри -вакуумметри з межею до мінус 40 Кпа

Дані приведені згідно ГОСТ 2405-88

Більшість вітчизняних і імпортних манометрів виготовляються відповідно до загальноприйнятих стандартів, у зв'язку з цим манометри різних марок замінюють один одного. При виборі манометра потрібно знати: межа виміру, діаметр корпусу, клас точності приладу. Також важливі розташування і різьблення штуцера. Ці дані однакові для тих, що всіх випускаються в нашій країні і Европі приладів.



Типи манометрів

Залежно від конструкції чутливості елементу розрізняють манометри рідинні, грузопоршневиє деформаційні (з трубчастою пружиною або мембраною). Манометри підрозділяються по класам точності: 0,15; 0,25; 0,4; 0,6; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0.

Загальнотехнічні: призначені для виміру не агресивних до сплавів міді рідин, газів і пари.

Електроконтакти: мають можливість регулювання вимірюваної середи, завдяки наявності механізму електроконтакта. Особливо популярним приладом цієї групи можна назвати ЕКМ 1у, хоча він давно знятий з виробництва.

Спеціальні: кислородні- мають бути знежирені оскільки інколи навіть незначне забруднення механізму при контакті з чистим киснем може привести до вибуху.

Еталонні: володіючи вищим класом точності (0,15;0,25;0,4) ці прилади служать для перевірки інших манометрів. Встановлюються такі прилади в більшості випадків на грузопоршневих манометрах або яких-небудь інших установках здатних розвивати потрібний тиск.

Термопроводность

Термопроводні манометри грунтуються на зменшенні теплопровідності газу з тиском. У таких манометрах вбудована нитка напруження, яка нагрівається про пропусканні через неї струму. Термопара або датчик визначення температури через опір (ДОТС) можуть бути використані для виміру температури нитки напруження. Ця температура залежить від швидкості з якою нитка напруження отдаёт тепло навколишньому газу і, таким чином, від термопроводності. Часто використовується манометр Пірані у якому використовується єдина нитка напруження з платини одночасно як нагрівальний елемент і як ДОТС. Ці манометри дають акуратні свідчення в інтервалі між 10 і 10?3 мм рт. ст., але вони досить чутливі до хімічного складу вимірюваних газів.

Термопарний і термісторний манометри працюють схожим чином. Відзнака ж в тому, що термопара і термістор використовуються для виміру температури нитки розжарення.

Вимірювальний діапазон: 10?3 -- 10 мм рт. ст. (грубо 10?1 -- 1000 Па)

Вживання манометрів

Манометри застосовуються у всіх випадках, коли необхідно знати, контролювати і регулювати тиск.

Кнопкова станція - апаратура призначена для ручного дистанційного керування (ввімкнення,вимкнення двигуна; відкриття, закриття запірного органа; зміна завдання регулятора), встановлена на щиті.

Магнітний пускач-пускова апаратура для керування електродвигуном.

Реле часу- прилад для керуванням процесом за часовою програмою, встановленому на щиті.

3. Розробка та опис структурної схеми автоматичного контролю та регулювання температури у тупиковій печі

Загальні вимоги зводяться до того, що апаратура повинна бути типовою; однорідною за технічними характеристиками; входити до ДСП.

На основі розробленої параметричної схеми виробничого агрегату складаємо спрощену схему регулювання основних технологічних параметрів.

На основі аналізу технологічних вимог визначаємо показники якості процесу регулювання. Вибирається закон автоматичного регулювання.

За довідковою літературою здійснюється вибір технічних засобів для апаратурної реалізації системи автоматичного регулювання . Особливо велику увагу слід приділити тому, щоб у вибраних засобів автоматизації узгоджувались вихідні сигнали попередніх елементів у контурі регулювання з вхідними наступних елементів.



Т- температура; вх тіста- витрата готового тіста; ЧЕ- чутливий елемент (первинний перетворювач); ЛЗ- лінія зв'язку; ВП- вторинний прилад; ВихП- вихідний перетворювач; АР- автоматичний регулятор; Зд- задавач; ВМ- виконавчий механізм; РО- регулювальний орган.

Специфікація на прилади і засоби автоматизацію

Позиція на схемі автоматизації	Найменування і технічна характеристика	Тип	Кількість
1-б, 2-б, 3-б, 6-б	Мілівольтметр. Матеріал захисної апаратури: сталь Х18Н1ОТ.		4
1-а, 2-а,3-а, 5-а	Перетворювачі термоелектричні хромель- копелеві		4
5-б	Регулятор температури двопозиційний		1
8-а	Датчик наявності полумя		1
8-в	Автомат контролю полумя		3
12-б	Розпал печі автоматичний		1
7-б	Вакуометр		1
15-а	Регулятор тиску газу прямої дії		1
4-а	Магнітний пускач приводу конвеєра		1
4-в	Реле часу		1
4-б	Щит управління		1
HL1	Конвеєр		1
HL2, HL3	Лампа сигнальна		2
14	Електрод зажигання		1
HL4	Вентиль		1
HL5,8-б	Сигналізація звукова аварійного режиму		2
HL6	Вентиль		1
HL7	Вентилятор		1
HL8	Димонасос рециркуляційний		1
5-в, 6-г, 16, 17	Вентилі		4
5-в, 6-г	Клапан		2
12-б	Трансформатор зажигання		1

4. Вибір засобів автоматичного контролю

Спочатку визначається метод контролю кожного контрольованого параметра. Для цього необхідна провести детальний аналіз можливих методів контролю і обґрунтувати вибір найкращого для даного випадку. Потім вибирається давач або первинний перетворювач (ПП) з урахуванням діапазону зміни контрольованого параметру. Особливу увагу слід звернути увагу на можливість впливу харчових продуктів на ту частину перетворювача, що розміщується в контрольованому середовищі, а також зворотний вплив матеріалу, з якого виготовлений перетворювач, на якість харчових продуктів. Бажано дати короткий опис принципу дії вибраного ПП.

Після вибору ПП підбирається відповідний вторинний прилад ( ВП). Необхідно прагнути до об'єднання на одному показу вальному чи показу вальному пристрої кількох однакових параметрів, а також взаємоузгодження вихідного сигналу ПП і вхідного сигналу ВП. Крім того, для подальшої передачі сигналу на регулятор ВП повинен мати вихідний перетворювач державної системи приладів (ДСП).

Діапазон шкали приладу вибирається так, щоб максимум вимірювальної величини був у останній чверті шкали приладу. Для контролю основних технологічних параметрів необхідно витрати малогабаритні, в інших випадках - мініатюрні приладів.



5. Опис схеми автоматизації

Система автоматизованого пічного агрегату РЗ-ХПА реалізує наступні функції: зміну температури в основних зонах печі ( у зоні зволоження 1-а), у першій (2-б) і у другій (3-б)зонах пекарської камери за допомогою мілівольтметрів 1-б, 2-б, 3-б у комплекті з хромель-копелевими термоперетворювачами 1-а, 2-а, 3-а; двохпозиційне регулювання температури середовища у пічній камері( 5-б); автоматичну блокіровку перевищення температури суміші топкових та рециркуляційних газів; контроль наявності полум'я датчиком 8-а разом з автоматом контролю полум'я 8-в; контроль та блокування тиску повітря у вентиляторі горілки; автоматичне розпалювання печі (12-а); контроль розрідження в топці вакуометром 7-б; регулювання тиску газу у газопроводі регулятором тиску газу 15-а прямої дії; автоматичне управління перервним рухом конвеєру пічці за допомогою магнітного пускача 4-а приводу конвеєру та реле часу 4-в; ручний пуск та аварійна установка конвеєра за допомогою кнопочної станції, яка встановлена на щітку управління 4-б; забезпечення безпеки; світлову сигналізацію режиму роботи вентилятора HL7, рециркуляційного димонасосу HL8, конвеєру HL1, світлову та звукову сигналізацію аварійного режиму (8-б та HL5).

При роботі системи автоматичного управління тепловим режимом пекарної камери, якщо температура середовища у пекарній камері ( термоелектричний перетворювач 5-а) менше заданої, вентилі клапанів 5-в та 6-г відкриті, в горілку потрапляє більше газу , що призводить до появи «великого факелу». Одночасно релейна схема автоматизації забезпечує за допомогою виконуваного механізму збільшення подачі повітря в топку. При досягненні у пічній камері заданої температури або перевищення її релейна схема забезпечує закриття клапана 5-в та закінчення подачі повітря у топку.

При цьому відкрито тільки клапан 6-г, витрата газу в топку знижується, відповідає режиму «малий факел». Передчасна настройка вентилів 16 та 17 забезпечує витрату газу через клапани 5-в та 6-г. Робота у режимі « Малий факел» призводить до зниження температури середовища у пічній камері. Коли температура середи становиться меншою заданої, спрацювання релейної схеми призведе до відкриття клапана 5-в та горілка перейде в режим роботи «великий факел». Застосування регулювального мілівольтметра в сполуці з релейною схемою забезпечує двохпозиційне автоматичне регулювання температурного режиму пічки. Відкриття клапанів 5-ві 6-г супроводжується включенням ламп HL2 і HL3.

Для забезпечення потрібної надійності та безпеки роботи передбачені наступні види блокування та захисту: для захисту каналів печі від бистрого прогорання ( температура більше 600?) автоматичне блокування перевищення температури суміші поточних та рециркуляційних газів; при збільшенні температури суміші газів більше 600 ? регулюючий мілівольтметр 6-б, відключуючий горілку шляхом закриття клапанів 5-в та 6-г; автоматичне відключення горілки при збільшенні температури продуктів згоряння в камері зміщення більше 600?, при зменшенні розрідженості в камер згоряння нижче 10 кПа, при відриві полум'я або його проскоку в горілку, при відсутності тиску у вентиляторі горілки.

Система автоматики безпеки передбачає автоматичне розпалювання печі в такій послідовності: продувка газоходів в печі перед пуском на протязі 1-2 хв.; включення подачі палива; возгоряння палива а допомогою електродів зажигання14, висока напруга (10-15 тис. в) на які подається від трансформатора заживання 12-б; підігрів топки на режимі «малий факел» протягом 1-2 хв.; відключення горілки при відсутності полум'я протягом 15 с після подачі палива.

Засоби автоматизації, контролю та управління рухом конвеєру, виміру температури по зонам пекарної камери розташовані на щиті управління №1, який розміщений у посадочному вікні печі. На щиту управління, який встановлений зі сторони топки, розташовані засоби автоматизації регулювання та безпеки.

Висновки

В даній курсовій роботі було виконано самостійну форму роботи, в процесі виконання якої було показано вміння користуватися технічною літературою, нормативними і номенклативними довідниками, технічною документацією науково - дослідних і проектних організацій, Державними стандартами України.

За допомогою курсової роботи було зміцнені і поглиблено теоретичні знання з дисципліни « Автоматизація виробничих процесів», а також набуто практичних навичок, необхідних для виконання відповідного розділу дипломного проекту.

Було розроблено пояснювальну записку з відповідними розділами і графічну частину. У графічній частині було розроблено схему автоматизації випікання хлібу у тупиковій печі.

Схема автоматизації нам необхідна тому, що це етап машинного виробництва, що характеризується звільненням людини від безпосереднього виконання функцій управління виробничими процесами та передачею цих функцій технічним засобам - автоматичним пристроям і системам.

Для регулювання та контролю кожного технологічного процесу повинні бути вибрані і використані саме ті технічні засоби, які в даному випадку можуть дати максимальний техніко - економічний ефект, бути надійним в експлуатації і у той же час простим і доступним в обслуговуванні.

Все це дає можливість для створення ефективного компютерно- інтегрованого виробництва.



Використана література

1. Д.И.Скабло, И.П.Глібин Автоматический контроль и регулирование процесов пищевих производств.-К.: Техника, 1997.-488с.

2. А.П.Ладанюк, В.Г. Трегуб, І.В. Ельперін. Автоматізація технологічних процесів та виробництв харчової промисловості.- К.: Аграрна освіта, 2001.-224 с.

3. М.А. Хажинський Основі автоматизації процесів хлібопекарського виробництва. -М.: Харчова промисловість, 1965.-297с.

4. Автоматизація виробничих процесів: Метод. Вказівки до викон.курс. роботи для студ.спец. 7.091701, 7.091702 ден. Та заоч. Форми навчання, Уклад.: Є.Н.Півень, К.С. Архангельська.- К.: УДУХТ, 2002.-24с.

Размещено на Allbest.ru

...