Розрахунок плавильного простору печі

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розрахунок основних розмірів печі

Ванна печі виконується сферичною; об'єм її повинен бути достатнім для того, щоб вмістити весь рідкий об'єм металу та шлам. Об'єм шлаку займає приблизно 10% об'єму металу. На кресленні 1 показана форма плавильного простору сучасної печі. Вона сферо конічна з кутом а=45^о між твірною та віссю конуса. Об'єм конуса, який займає рідкий метал, обмежується рівнем С, вище якого лежить рівень шлаку, а вище - рівень порогу робочого вікна В. Рівень відкосів череня А роблять на 40-100мм вище рівня порогу С з тим, щоб шлак, який зкачують не торкався стін печі.

Основні розміри плавильного простору печі знаходять, виходячи з її заданої місткості (ваги рідкого металу) G, т.

В даному курсовому проекті використовується електродугова піч з кислою футеровкою номінальною місткістю 12т для плавки сірого чавуну.

Об'єм чавуну у ванні, V :

V = a * G , м³ (1.1)

де, а - питомий об'єм рідкого сірого чавуну (а = 0.145 м³ /т)

V = 0,145* 12 = 1,746 м³

Повний об'єм ванни до порогу робочого вікна:

V₁ = V + + e * V , м³ (1.2)

де , b = 0,05-0,1 - маса шлаку в долях маси металу (кратність шлаку),

c = (2,8-3,2) т/ м³ - густина рідкого шлаку,

e = 0,1-0,15 - допоміжний об'єм ванни у долях об'єму рідкого металу.

V₁ = 1,746 + + 0,1 * 1,746 = 2,3206 м³

Повна висота ванни Н, м, до рівня порогу робочого вікна може бути розрахована з емпіричної формули (для ванн з а=45^о)

H = A*G^0,25 ,м (1.3)

де, А - коефіцієнт, =0,38 - для печей з кислою футеровкою.

Н = 0,38* 12^0,25=0,707 м

Висота ванни складається з висоти її конусної Н₁=0,8Н та сферичної Н₂=0,2Н частини.

Н₁=0,8*0,707= 0,5656 м

Н₂=0,2*=0,707= 0,1414 м

Діаметр ванни на рівні порогу робочого вікна може бути розрахований з виразу:

d₁ = 0,89H+ ,м (1.4)

d₁ = 0,89*0,707+ = 2,617 м

Діаметр плавильного простору на рівні відсотків Д₁ може буди підрахований по формулі:

Д₁=d + 2 ?H ,м (1.5)

де, ?H = (0,14-0,15)Н - для печей місткістю до 20т

Д₁ = 2,617 + 2*0,15*0,707= 2,815м

Висота плавильного простору від рівня відкосів до п'ят склепіння, К, м:

К= (0,45-0,40) Д₁ ,м

К = 0,45 *2,815= 1,268 м

Верхній діаметр плавильного простору Д₂:

Д₂=Д₁+2m(К-?H), м (1.6)

де, m=0,07-0,08 - для печей місткістю до 20т

Д₂=2,815+2*0,07(1,268-0,14*0,707) = 2,979, м

Стріла склепіння ?К,м :

?К = (0,1-0,12) Д₂, м

?К = 0,1* 2,979=0,298 м

Ширина робочого вікна М,м :

М = р*Д₁ , м (1.7)

де, р = 0.3-0.26 для печей місткістю 15-40т

М = 0,3*2,815= 0,845 м

Висота робочого вікна N,м :

N = (0,65-0,7)M , м

N =0,65* 0,845=0,55 м

Стріла арки робочого вікна ? N, м:

? N = (0,13-0,14)М, м

? N = 0,13*0,845=0,109 м

Товщина череня Е,м дорівнює:

Е= (0,39-0,40) * ,м (1.8)

Е = 0,4 * = 0,61 м

З найденого розміру на теплоізоляційний шар припадає 0,15-0,20м для печей місткістю 15-40т. Залишок припадає на шар вогнетривкої цегли, та набивної частини череня.

Діаметр кожуха печі Дк перебільшує діаметр плавильного простору Д₁ на подвійну товщу футеровки в основі стін:

Дк = Д₁+2(Р_о+Р_т) , м (1.9)

Таблиця 1 - Рекомендовані товщини вогнетривкого шару (Ро) і теплоізоляційної (Рт) футеровки стін та товщини склепіння (L)

Шар футеровки	Товщина футеровки(м) для печей місткістю, т
	0,5-1,5	3,0-10,0	15,0-40,0	Більше 40
Ро	0,23	0,3	0,35-0,4	0,4-0,45
Рт	0,10	0,1-0,15	0,15-0,2	0,2
L	0,23	0,23	0,3	0,38-0,46

Дк = 2,815+ 2(0,35+0,15) = 3,815 м

Зовнішній діаметр кожуха Дк.з, м :

Дк.з. = Дк+2К ,м (1.10)

де, К - товщина листового заліза кожуха. Для печі місткістю 6-12т.

К= 0,018-0,020 м

Дк.з. = 3,815+2*0,020 = 3,855 м.

Виконання череня:

Діатомова засипка - 0.02 м

Шамот легковагий 2х113 - 0.226 м

Динасова цегла - 2х113 - 0.226 м

Набивка - 0.138 м

Всього - 0.61 м

Виконання стін:

Азбест - 0.02 м

Шамот легковагий 3х65 - 0.195 м

Динасова цегла 2х113; 1x65 -0.291 м

Всього - 0,506 м

Склепіння з динасової цегли - L = 0.23 м

електродуговий піч теплопровідність плавильний

2. Тепловий баланс

Тепловий баланс дугової печі уявляє собою порівнювання кількості підведеної енергії і витрати енергії за період плавки. Особливість роботи дугової печі є те, що вогнетривка кладка стін та склепіння з кожною плавкою зношується і тоншає. Тому теплові втрати через стіни і склепіння рекомендується або розраховувати для двох крайніх випадків - для нової вогнетривкої кладки з початку роботи стін та склепіння і для зношеної на половину товщини вогнетривкої кладки в кінці роботи печі, або вводити в розрахунки втрат 0.75 товщини вогнетривкої кладки ( при пускаючи, що до кінця кампанії кладка може зноситися на 50% первинної її товщини). До футеровки череня ці рекомендації не відносяться, по скільки по умовам технологічного процесу черінь дугової сталеплавильної печі після кожної плавки заправляють свіжим вогнетривким порошком і товщина вогнетривкої частини футеровки череня за час експлуатації печі істотно не змінюється.

Приймаємо, що для плавки сірого чавуну в печі з кислою футеровкою, яка загружається зверху, слідуючи тривалість операцій, год. - хв.:

Очистка та заправка печі - 0-15 год. - хв;

Завалка - 0-10 год. - хв;

Розплавлення - 1-20 год. - хв;

Випуск -0-10 год. - хв;

Всього - 1-55 год. - хв;

Прихід теплоти

Теплота окиснення електродів

При згоранні 1кг вуглецю виділяється 33500 кДж теплоті і якщо угар електродів за плавку рівняння д_ел, тоді:

Q_oe=0,6*33500* д_ел*G (2.11)

Коефіцієнт 0,6 враховує, що не вся теплота від горіння електродів виділяється у середині печі. Витрату електродів д_ел приймають для кислого процесу графітовані електроди 4-6 кг\т рідкого металу. Приймемо 6 кг\т рідкого металу.

Q_oe=0,6*33500*6*12=1206000 кДж = 335 кВт*г

Теплота екзотермічних реакцій Q_екз для звичайної плавки в печі з кислою футеровкою приймають 2% від загальної кількості приходу теплоти:

Q_прих=W+335+0,02(W+335), кВт*г

Витрати теплоти

Тепловий вміст металу

Теплота, яка необхідна для нагріву до температури плавлення, для розплавлення і перегріву до заданої температури металу або шлаку, визначається по формулі:

Q_мет=G[C₁(t_пл-t_o)+q+C₂(t_пер-t_пл)], кДж (2.12)

де, G - маса матеріалу, кг;

C₁ - середня питома теплоємкість матеріалу в інтервалі від початкової температури до температури плавлення , кДж(кг*К);

t_пл - температура плавлення, С^о;

t_o - початкова температура, С^о;

q - скрита теплота плавлення, кДж\кг;

C₂ - середня питома теплоємкість рідкого матеріалу в інтервалі від температури плавлення до завданої температури перегріву , С^о;

Q_мет=12000* [0,703* (1350-20)+68+0,816* (1450-1350)] = 12930720*2,78*10^-4= 3594,74 кВт*г

Тепловий вміст шлаку Q_шл, приймаючи кратність шлаку 0,05:

Q_шл = (1,09* (1400-20)+209,4) *12000*0,05 = 1028160*2,78*10^-4=285,83 кВт*г

Теплота ендотермічних реакцій Q_енд . Головним ендотермічним процесом в дугових печах є окиснення вуглецю рудою. На 1 кг вуглецю, який окислюється, затрачують 6814,7 кДж теплоти. При окисненні 0,2% вуглецю потрібно:

Q_енд= 6814,7*0,002*G, кДж (2.14)

Q_енд=6814,7*0,002*12000 = 163552,8 кДж

На інші ендотермічні реакції при кислому процесі встрати теплоти складають приблизно половину цієї величини. Всього на ендотермічні реакції:

Q_енд = 1,5* Q_енд кВт *г

Q_енд = 1,5*163552,8=245329,2 кДж = 68,147 кВт *г

Витрати крізь кладку

Теплопровідність вогнетривких матеріалів визначаємось зводячись на таблиці 2 і 3.

Таблиця 2 - Розміри футеровки печі

Частина футеровки печі	Найменування шару	Товщина шару S,м	Площа, м2
			Внутрішня Fвн	Зовнішня Fзов	Розрах. Fр
Стінки	Динасова цегла	0,291x0.75 =0,218	11,5527	16,5462	13,83
	Шамот Легкований ШЛБ-1.0	0,195	16,5462	19,15	17,8
	Азбест БТ	0,02	19,15	-------------	19,15
Черінь	Динасова Цегла (кладка+ набивка)	0,364	10,04	15,894	12,63
	Шамот легковагий	0,226	15,894	19,765	17,72
	Діатомова засипка	0,02	19,765	-------------	19,765
Склепіння	Динас	0,23x0.75 =0.17	5,36	-------------	5,36

Тепловий опір стінки

Таблиця 3 - Дані для розрахунку теплового опору стінки

Шар стінки	S,м	Fр, м2	tсер,Co	л, Вт\м
				Розрах.формул	Одерж.знач.
динас	0,218	13,01	1000	1,4+0,66*10-3 tсер	2,06
Шамот легковагий	0,195	15,57	400	0,15+0,28*10-3 tсер	0,262
Азбест БТ	0,02	19,15	100	0,128+0,255*10-3 tсер	0,154

F=П(R+r) м² (2.15)

Fp = м² (2.16)

Виходячи з креслення форми плавильного простору дугової електропечі отримали необхідні розміри для розрахунку:

F1=3,14 = 11,5527 м²

F3=3,14 = 16,5462 м²

F4=3,14 = 19,15 м²

F_{р.динас}==13,83 м²

F_{р.шамот}==17,8 м²

F_{р.азбест}=19,15 м²

Розраховуємо теплопровідність для таблиці 3

1,4+0,66*10^-3 *1000= 2,06 Вт\м

0,15+0,28*10^-3 *400= 0,262 Вт\м

0,128+0,255*10^-3 *100= 0,154 Вт\м

По прийнятим попереднім значенням середніх температур шарів футерівки і температури t_n+1 визначаюсь в першому приближенні теплопровідність л, Вт\м всих матеріалів і по цим значенням знаходять попередні значення теплових опорів шарів і стінки в цілому.

Rt = = + + = 0,007652+0,041813+0,0067817= 0,0562467 к/Вт

Визначаємо максимальний тепловий потік крізь стінку з розрахунку, що t_n+1 рівна температурі повітря обмиваю чого зовню поверхню стінки (Температура повітря = 20^о)

Qmax = , , Вт (2.17)

і визначаюсь максимальний питомий потік на 1м² зовнішньої поверхні стін

q max = , Вт\м² (2.18)

Qmax = = 21868 Вт

q max = =1141,93 Вт\м²

Відповідно рисунку 2, точка пересіку дає температуру зовнішньої поверхні 175^оС.

Питомий потік крізь стінку становить:

Q = (2.19)

де, t1 і tn+1 - зовнішня і внутрішня поверхня стінок;

Rt - витрати теплоти крізь стінку;

Q = = 19112,23 Вт

За плавку при її тривалості 2.3 години витрати крізь стінку становлять:

Qст = Q (2.20)

де, Т - час плавки,год;

Q - питомий потік крізь стінку, Вт;

Qст =19112,23 1,55 = 29623,9 Вт = 29,624 кВт

Таблиця 4 - Уточнені значення теплопровідності

Назва шару	?t, oC	Температура шару, oC	Теплопровідність
		Макс.	Мін.	середня	Уточнене значення	Попередн. прийняте значення
Динас	146,3	1000	900	950	2,027	2,06
Легковагий шамот	799,1	975	250	612.5	0,251	0,262
Азбест	129,6	196	96	146	0,1471	0,154

Перевіряємо правильність прийнятих значень теплопровідності:

?t=Q*Rt_мат., ^oC (2.21)

?t₁= 19112,23* 0,007652=146,3^oC

?t₂=19112,23*0,041813=799,1^oC

?t₃=19112,23*0,0067817=129,6^oC

t_сер = , ^oC (2.22)

t_d= =950 ^oC

t_l= =612.5 ^oC

t_a= =146 ^oC

Розраховуємо теплопровідність для таблиці 4

1,4+0,66*10^-3 *950= 2,027 Вт\м

0,15+0,28*10^-3 *612.5= 0,251 Вт\м

0,128+0,255*10^-3 *146= 0,1471 Вт\м

Розходження з попередньо прийнятими значеннями становить:

?л₁ = 1,65%

?л₂ = 0,55%

?л₃ = 0,345%

Так, як розходження менше 10%, перерахунку потоку не проводимо.

Витрати крізь склепіння

Для розрахунку площі F_скл використовуємо формулу:

F_скл=, м² (2.23)

де, D - це сума зовнішній і внутрішній діаметр кожуха, м

F_скл= м²

Приймаємо t_cp=700 ^oC, тоді л_скл=1,4*0,66*700*10^-3=1,86

Rt = (2.24)

Rt = =0,02307 к/Вт

За формулами (2.17) і (2.18) визначаємо питомий і максимальний теплові потоки крізь склепіння:

Qmax = = 53315,9 Вт

q max = =9946,996 Вт\м²

Звідси, відповідно рисунку 2, точка перетину дає температуру 433 ^oC.

Q = = 35413,96 Вт

Витрати крізь склепіння за плавку 2.3 години за формулою (2.20) становлять:

Qскл=35413,96 *1,55=54892,6 Вт*год = 54,893 кВт*год

Витрати крізь черень

Таблиця 5 - Дані для розрахунку теплового опору череня

Шар стінки	S,м	Fр, м2	tсер,Co	л, Вт\м
				Розрах.формул	Одерж.знач.
динас	0,364	13,01	950	1,4+0,66*10-3 tсер	2,027
Шамот легковагий	0,226	15,57	400	0,35+0,35*10-3 tсер	0,490
Діатомова засипка	0,02	19,15	200	0,105+0,232*10-3 tсер	0,453

F=П(R+r) м² (2.25)

Fc=2*П*r*h м² (2.26)

Fp = м² (2.27)

Виходячи з креслення форми плавильного простору дугової електропечі отримали необхідні розміри для розрахунку:

F1=3,14 =9,035 м²

F2=3,14 = 12,126м²

F3=3,14 =12,857 м²

Fc1=2*3,14*1,6*0,1=1,005 м²

Fc2=2*3,14*2*0,3=3,768 м²

Fc3=2*3,14*2,2*0,5=6,908 м²

F_{р.динас}== 12,63 м²

F_{р.шамот}==17,72 м²

F_{д.засипка}= = 19,765 м²

Тепловий опір череня:

Rt = = + + =0,01399+0,0326028+0,002234= 0,0488268 к/Вт

За формулами (2.17) і (2.18) визначаємо питомий і максимальний теплові потоки крізь склепіння:

Qmax = = 25191,1 Вт

q max = =1274,53 Вт\м²

Звідси, відповідно рисунку 2, точка перетину дає температуру 230 ^oC.

Q = = 20890,2 Вт

Витрати крізь черень за плавку 2.3 години за формулою (2.20) становлять:

Qчер=20890,2 *1,55=32879,816Вт*год =32,88 кВт*год

Таблиця 6 - Уточнені значення теплопровідності

Назва шару	?t, oC	Температура шару, oC	Теплопровідність
		Макс.	Мін.	середня	Уточнене значення	Попередн. прийняте значення
Динас	292,3	1100	700	900	1,994	2,027
Легковагий шамот	681,1	700	250	425	0,4884	0,490
Азбест	46,7	350	100	225	0,452	0,453

Перевіряємо правильність прийнятих значень теплопровідності:

?t=Q*Rt_мат., ^oC (2.28)

?t₁= 20890,2 * 0,01399=292,3^oC

?t₂=20890,2 *0,0326028=681,1^oC

?t₃=20890,2 *0,002234=46,7^oC

Розраховуємо теплопровідність для таблиці 5

1,4+0,66*10^-3 900 = 1,994Вт\м

0,35+0,35*10^-3425 = 0,4884Вт\м

0,105+0,232*10^-3 255 = 0,452 Вт\м

Розходження з попередньо прийнятими значеннями становить:

?л₁ = 1,63%

?л₂ = 0,33%

?л₃ = 0,22%

Так, як розходження менше 10%, перерахунку потоку не проводимо.

Загальна потужність теплових втрат крізь кладку становить :

Qкл= Qст+ Qчер+ Qскл кВт*год (2.29)

Qкл= 29,624+54,893+3288=117,4 кВт*год

Випромінювання крізь відкрите вікно, Q_{вип в}

Розрахунок проводиться по формулі

Q_{вип в} = 5,7[(T₁\100)⁴-(T₂\100)⁴] кВт*го (2.30)

Де 5,7 - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла Вт/(м².К⁴)

Т1 - внутрішня температура стін печі

Т2 - середня температура в цеху

Ф - коефіцієнт діафрагмування

F - площа випромінювання вікна . м²

T - тривалість роботи з відкритим вікном, г

Площа вікна з креслення :

Fвікна=0,77*0,44=0,34 . м²

При товщині стінки 0.5 м коефіцієнт діафрагмування ?=0,6

Для розрахунків приймаємо слідуючи дані (таблиця 7):

Час та середня температура футеровки по періодам плавки

Період плавки	Т, хвил	t, оС
Заправка	15	1150
Плавлення	50	1350

Тоді витрати крізь відкрите вікно становлять:

Q_{від в}= 5,7*0,6*0,34*((() -( ))+(() - ())) = 92495,01 Вт*год =

= 92,5 кВт*год

Випромінювання кладки і склепіння за час завантаження печі зверху Q_зав

Розрахунок проводимо окремо для склепіння і робочого простору.

Середня температура стін за час загрузки 1000 ^оС; середня температура склепіння 950 ^оС.

Q_зав=5,7[(T₁\100)⁴-(T₂\100)⁴ кВт*год (2.31)

Де Т1 - середня температура склепіння або робочого простору печі за час завантаження

F - поверхня що випромінює теплоту, яка рівняється горизонтальній проекції кладки на рівні п`ят склепіння, . м²

T - тривалістьзавантаження. Зверху баддею роб. простір 3хв склепіння 5 хв. відкрито

Q_{зав.скл.}=5,7[(1223\100)⁴-(293\100)⁴] = 56,77 кВт*год

Q_зав.кл=5,7[(1273\100)⁴-(293\100)⁴] = 66,86 кВт*год

Q_зав = 56,77+66,86 = 123,63 кВт*год

Витрати теплоти з газами, які відходять Qг = 3%, витрати теплоти з охолоджуючою водою Qв = 5%, невраховані витрати Qневр=5%, електричні витрати Qел=10% від загальної суми витрат теплоти.

Qмет+Qшл+Qенд+Qкл+Qвип.в.+Qзав.= 3594,74 +285,83+68,147 +117,4 +92,5 + 123,63 = 4282,247 кВт*год

Тоді:

Qг ==166,8 кВт*год

Qв ==278,1 кВт*год

Qневр ==278,1кВт*год

Qел ==556,14 кВт*год

Всього витрати в печі становлять 5561,387 кВт*год.

Порівнявши витрачену і підведену теплоту визначаємо витрату електроенергії :

5561,387 =W+335+0,02(W+335)

5561,387 = 1,02W+341,7

-1,02W=- 5561,387 +341,7

-1,02W= -5219,687

W = =5117,34 кВт*год

Техніко-економічні показники роботи печі:

Тепловий К. К. Д. коефіціент корисної дії печі:

?т= *100 , % (2.32)

?т= *100 = 70,95%

Електричний К. К. Д:

?ел= *100 ,% (2.33)

?ел= *100 =89,13 %

Питомі витрати електроенергії:

Wпит= кВт*год (2.34)

Wпит= = 426,5 кВт*год/т

Таблиця 8 - Зведена таблиця теплового балансу

Найменування статті	Означення	Витрати теплоти
		кВт.год	%
Приход теплоти
Електроенергія в мережі	Qee	5117,34	92,02
Окислення електродів	Qoe	335	6,02
Екзотермічні реакції	Qекз	111,23	2
Всього прихід	Qприх	5561,387	100
Витрати теплоти
Тепловий вміст металу	Qмет	3594,74	64,64
Тепловий вміст шлаку	Qшл	285,83	5,14
Ендотермічні реакції	Qенд	68,147	1,23
Втрати крізь кладку	Qкл	117,4	2,11
Випромінювання крізь відкриті вікна	Qвід.в	92,5	1,66
Випромінювання кладки під час загрузки шихти	Qзав	123,63	2,22
Витрати з газами	Qг	166,8	3
Витрати з охолоджуючою водою	Qв	278,1	5
Електричні втрати	Qел	556,14	10
Невраховані втрати	Qневр	278,1	5
Всього витрати	Qвитр	5561,387	100

3 . Електричний розрахунок печі

В період вимкнення печі між плавками входять випуск металу 10 хв, очистки та заправки печі 15хв, завалка 10 хв

Т5=Т2+Т3+Т4

T5=10+15+10=35хв

Використовуючі дані теплових розрахунків визначаемо

q1=Qкл Т5\Т+Qвв Т3\Твідкр+Qзав+(Qв+Qг+Qнв)Т5\Т4, кВт*год (3.1)

Де Qкл - теплові втрати крізь кладку

Qвв - теплові втрати крізь відкрите вікно

Qзав - теплові втрати випромінюванням під час завантаження

Qв - теплові втрати з охолоджуючою водою

Qг - теплові втрати з газами що відходять

Qнв - невраховані втрати

Твідкр - загальний час роботи печі з відкритим вікном

Т - загал тривалість плавки

q1= 117,4*35/115+92,5*15/65+123,63+(278,1+278,1+166,8)*

35/115 = 35,73+21,35+123,63+220,04=400,75 кВт*год

Теплові втрати за період розплавлення складаються з витрат через кладку, через відкрите вікно, з водою, з газами та невраховані втрати. Середня потужність теплових втрат за час Т1:

q2=Qкл T1/T+Qвв T6/Tвідкр+(Qв+Qг+Qнв)T1/T (3.2)

Де Т6 - час роботи печі з відкритим вікном в період розплавлення, хв.

q2= 117,4*80/115+92,5*50/65+(278,1+278,1+166,8)*

*80/115 = 655,78 кВт*год

Середня потужність періоду розплавлення:

Рс=G*q+q1+q2/соs ф*?ел*T1 (3.3)

Де G -маса садки , т;

q - теоретична питома втрата енергії на розплавлення металу

q= 360 кВт*год/т;

q1, q2 - теплові витрати печі, відповідно під час перерви між плавками і в період розплавлення , кВт*год;

соs ф - середньозважений коефіцієнт потужності агрегату за період розплавлення = 0,85;

?ел - електричний К.К.Д. печі під час розплавлення, соs ф=0,9;

Т1 - тривалість періоду розплавлення, г

Рс = (12*360+400,75+655,78)/0,85*0,89*1,2= 5376,53/0,98345=5467,01 кВ*А

По середній потужності періоду розплавлення визначають номінальну потужність трансформатору:

Pном=КРс (3.4)

Для середніх та великих печей рекомендується К=1,25

Pном = 1,25*5467,01 = 6833,76 кВ*А

Приймаємо трансформатор з номінальною потужністю 7000 кВ*А

Розрахунок лінійної напруги:

U2=36*⁴ (3.5)

U2=36*⁴ = 329,3 = 330 В

Для печей даної місткості приймаємо 4 ступені нагрузги. Другу ступінь приймаємо 85% від верхньої, останні 2 будуть одержані перемиканням первинних обмоток трансформатору з трикутника на зірку:

1 ступінь 330В

2 ступінь 0,85*330 = 281 В

3 ступінь = 191 В

4 ступінь = 163 В

При вибраних значеннях U2 і заданій потужності пічного трансформатору Pном кВа визначають струм в електроді печі:

І=Pном10³/U₂ . A (3.6)

І= 6917,025 *10³/ 330 = 12102 А

Dел= см (3.7)

Де Іg- густина робочого струму см²

D_{ел.графіт}= = 28,5 см

Або стандартний графітовий електрод діаметром 300 мм.

D_{ел.вуглец.}= = 39,26 см

Або стандартний вуглецевий електрод діаметром 400мм.

Діаметр розпаду електродів d_peповинен задовольняти умовам :

d_pe/d_e=2.5-3.6

1 ? ?0,3

Більші значення відносяться до печей меншої місткості, та графітових електродів.

Приймаємо d_pe = 850 мм, тоді

= =0.28 - задовольняє

= 850/300 = 2,83 - задовольняє

Размещено на Allbest.ru

...