Виробнича діяльність ВАТ "Сквирський КХП"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Історія створення ВАТ «Сквирський КХП»

2. Загальна характеристика підприємство

2.1 Характеристика генерального плану ВАТ «Сквирський КХП»

3. Характеристика сировини та готової продукції

3.1 Зберігання сировини на підприємстві

4. Поняття про технологічний процес

4.1 Технологічний процес виготовлення крупи гречаної

4.2 Виробництво гречаного борошна

4.3 Технологія вівсяного борошна

4.4 Технологія перлової крупи

4.5 Ліня виготовлення дієтичного борошна

4.6 Характеристика обладнання

5. Лабораторія ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів». Організація виробничого процесу

6. Роль стандартизації в технології круп'яного виробництва

7. Питання екології у технології круп'яного виробництва

Висновок

Список використаної літератури

1. Історія створення ВАТ “Сквирський КХП”

Сквирське хлібоприймальне підприємство було засноване в 1933 році, як хлібозаготівельний пункт.

В 1937 році з метою заготівлі i зберігання насіння в державні ресурси було побудовано склади №13 i №14. У 1938 році побудовано пожежне депо-контора, приміщення якого частково служить для стоянки автомашин, та як житло сьогодні. В 1939 році почало роботу ще 3 зерносклади №4,5,6. Таким чином, на 1941 рік загальна площа зерноскладів становила 12000т.

Під час Великої Вітчизняної війни "Заготзерно" фактично не припинило своєї діяльності. Заготівлі велися німецькими окупантами в навколишніх селах примусово.

У післявоєнний час розпочалося будівництво зернових складів та інших об'єктів. У 1951 році було збудовано склад №8, в 1952 році - №7,10, в 1956 році - №9 i примітивну очисну вишку №2, в 1965/68 роках було збудовано склади №15, 16, 17, 18, в 1970 році - №12 i залізницю, яка зв'язувала м.Сквира із Попільньою. В 1975/76 роках побудовано 2 зерносклади місткістю по 3,5тис/т кожен. В 1961 році на території підприємства розпочато будівництво елеватора (54тис т.), крупзаводу. Цех дієтичного борошна для дитячого харчування було побудовано в 1991 році i обладнано швейцарським обладнанням.

Сьогодні крупзавод є основою виробництва i головним джерелом прибутку.

2. Загальна характеристика підприємства

Загальна площа ВАТ “Сквирський КХП” становить 21,2га. На сьогодні завод є сучасним комплексом з переробки зерна гречки і виготовлення дієтичного гречаного борошна для дитячого харчування потужністю 230 і 34 т/добу відповідно. Також, наявний млин для пшениці потужністю 50 т/добу і лінії виробництва зернових круп та пластівців із гречки, гороху, ячменю і вівса потужністю 2-3т/год. Заготівельна база комбінату складається з повністю механізованого зерноскладського господарства на 74 тис./т зерна з новим циклом заготівлі, очистки, зберігання і відвантаження, виробничого і заготівельного елеваторів ємністю 36 і 16 тис.т зерна відповідно.

Енергопостачання забезпечується від "Київенерго", потужністю 4,5млн кВт/год. Газопостачання підприємства забезпечує "Київгаз" у кількості 950тис м³/год. Теплозабезпечення підприємства, пара i гаряча вода, надходить iз власної котельні, яка обладнана 2-ма котлами, які працюють на газовому пальному i твердому-гречаній луззі. Водозабезпечення - частково з міського водопроводу i частково з власної скважини. Стічні води по внутрішній каналізаційній мережі виводяться в каналізаційну насосну станцію, звідки перекачуються в міську каналізаційну мережу. Потім - в міські очисні споруди.

Джерелом постачання тепла i гарячої води є котельня з 3-ма котлами ДЕ-10-14 ТМ, які працюють на мазуті i одним котлом КЕ-10-14МТ, який працює на гречаній луззі.

Число працівників у 1997 році становило 314 чол; в 1998 - 330 чол; у 1999 р - 434 чол; у 2001р - 500 чол.

Підприємство виготовляє гречану крупу, а також кондитерське та дієтичне борошно, гречані пластівці, які виготовляються безпосередньо з гречаної крупи. Потужність переробки сировини становить 150 т/добу. Крім того, підприємство здійснює хлібозаготівельну діяльність, так як на його території наявний зерновий елеватор ємністю 16 тис/т.

2.1 Характеристика генерального плану ВАТ “Сквирський комбінат хлібопродуктів”

ВАТ "Сквирський комбінат хлібопродуктів" знаходиться в м. Сквира Київської області. Територія розташована по вул. Київська 25, має площу 21,2га, загороджена бетонним забором. З північної сторони ділянка межує з приватним сектором, з південної й східної сторін - із залізничною дорогою південно-західного напрямку руху.

Територія на якій розташовано ВАТ "Сквирський КХП" відповідає наступним вимогам: ділянка має відносно рівну поверхню й ухил, що забезпечує відвід поверхневих вод; основні споруди розташовані з урахуванням напрямку пануючих вітрів (рози вітрів); перебуває недалеко від залізничної станції.

Генеральний план підприємства (див. додаток 1) відповідає наступним вимогам:

- основні споруди розміщені й взаємозв'язані відповідно до вимог виробничого процесу, зберігають технологічну послідовність, без пересічних і зустрічних напрямків грузових потоків; відстань між спорудами відповідає протипожежним нормам і санітарним нормам промислових підприємств;

- залізничні шляхи й автомобільні дороги розміщені на території підприємства у відповідності до характеру руху грузових потоків, які забезпечують їх мінімальну довжину;

- будинки й споруди на території поділені на окремі зони: заготівельну, виробничу, підсобну й складську.

На території відповідно до Норм проектування СНИП 11-89-80 (Генеральні плани промислових підприємств) розміщено лінії водопостачання, каналізації, електропостачання, теплопостачання, газопостачання.

Територію підприємства за функціональним призначенням поділять на зони :

- передзаводська зона - призначена для розміщення контрольно-пропускних пунктів, стоянки автомобілів і т.д.;

- виробнича зона - в ній розміщені елеватори (заготівельний і виробничий), зерносушарки, круп'яний завод з переробки гречаної крупи продуктивністю 150 т/добу, млин продуктивністю 50 т/добу пшеничного борошна, склади готової продукції, котельня, механічні майстерні, гаражі і залізничне депо, склад ГСМ і автомобільні майстерні;

- заготівельна зона - призначена для здійснення хлібозаготівельної діяльності, в яку входять 16 складів, у тому числі - поточна лінія, де знаходяться 2 сушарки ДСП-32/2 і робоча башта МОВ. Також РОБ-1, РОБ-2, ДСП-32 і СКП-6, трансформаторна підстанція, мех. майстерня;

- підсобна зона - її займають корпуса підсобних приміщень, ремонтні майстерні, водопровід, каналізація, свинарник;

- складська зона.

Будівлі і споруди розміщені так, що забезпечують умови природного освітлення і провітрювання. За нормами пожежної безпеки будівлі і споруди розміщені на генплані з урахуванням їх вибухонебезпечності. Кільцевий пожежний водопровід має резервуар води об'ємом 300м³ із 3-х годинним запасом для гасіння пожежі. На кільцевий водопровід встановлені пожежні гідранти на відстані 5-10м, щоб воду можна було подавати до потрібного об'єкту.

З\д шляхи на території підприємства призначені для завантажувальних робіт, для передавання вагонів з одних шляхів на інші (маневрові шляхи) і для установки вагонів (шляхи очікування відправлення).

3. Характеристика сировини та готової продукції

Крупа - один із найцінніших продуктів масового споживання. Вироби із різних видів крупи володіють високою калорійністю, засвоюваністю, смаковими якостями та ін. споживчими перевагами.

Особливістю круп'яного виробництва є різноманіття видів сировини і продуктів, що виготовляються. Вітчизняні круп'яні заводи виробляють продукти з 8-ми зернових культур: рису, проса, вівса, ячменю, кукурудзи, пшениці, гречки, гороху. ВАТ “Сквирський КХП” виробляє продукти із таких зернових культур: вівса, гречки, гороху, пшениці, ячменю.

Різноманіття і специфічність фізико-механічних властивостей круп'яних культур привели до того, що необхідно було створювати значну кількість різних конструкцій машин і технологічних прийомів, які забезпечують високу якість крупи та іншої продукції в широкому асортименті. Норми виходу крупи і відходів при переробці зерна різних культур базисних кондицій передбачені Правилами організації і ведення технологічного процесу на круп'яних підприємствах.

При переробці рису та вівса вихід крупи складає 65 %, гречки - 67 %, проса - 44 %, ячменю - 40 %, перлової і ячної крупи - 62 %, гороху - 73 %, кукурудзи - 40 %.

Також, встановлені норми якості на допоміжні продукти, які отримують при очищені, калібруванні і переробці зерна на круп'яних заводах. Це в основному відходи зерноочисних машин, а також мучка, січка, дрібка, лузга, які отримують в лущильному відділенні.

Мучка складається із подрібнених частинок ендосперму і відноcиться до цінних відходів, являючись одним із найбільш концентрованих компонентів комбікормів. Лузгу, квіткові оболонки, виділяють у процесі лущення зерна. Вони містять невелику кількість домішок борошнистих частин.

Хімічний склад крупи визначається значною кількістю крохмалю і білка, вміст жиру і клітковини невеликий. Наявність значної кількості вуглеводів визначає високу калорійність крупи. Однією з найбільш калорійних вважається вівсяна крупа, яка містить велику кількість білків і жирів. Білкові речовини гороху обумовлюють його високу харчову цінність. Рис містить значну кількість водорозчинних білків, крохмалю і мінімальну-клітковини, що визначає його високу засвоюваність.

Високою поживністю відрізняється гречана крупа, яка містить цінний білковий і мінеральний комплекс, в якому важливу роль відіграють сполуки заліза і кальцію. Вона, крім того, є гарним попередником для озимих і ярих культур, повторних посівів з метою додаткового збору зерна, а ще медонос і страхова культура під час пересівання. Крім цього, зерно гречки характеризується здатністю до тривалого зберігання й перспективою створення фітоценозів майбутнього.

Крупа гречана й шліфований горох становлять 70-75 % експорту всіх круп з України. Підвищений попит на гречку обумовлений і унікальними харчовими й лікувально-дієтичними властивостями, здатністю зменшувати радіаційний вплив, поліпшувати діяльність травної системи й кровообігу.

У гречаній крупі втримується 12,6% білка, що значно більше чим в інших крупах і хлібі

Білки гречки є легкорозчинними й добре засвоюються організмом людини. Цінність їх обумовлена розмаїтністю амінокислот і збалансованістю амінокислотного складу, прийнятним співвідношенням трьох незамінних амінокислот - триптофану, лізину й метіоніну.

А ще вмістом гістидину, що стимулює ріст і розвиток дітей, високим вмістом цистеїну (300мг/100г гречаної крупи), який визначає гречку як стійку до радіаційних випромінювань.

Енергетична цінність гречки характеризується високим вмістом вуглеводів (85 %) за 1 % незасвоюваної клітковини.

У крупі гречки містять 3,8 % жиру. Продукція із гречки відрізняється особливою цінністю за вітамінно-ферментним складом і містить рутин (вітамін Р), нікотинову кислоту (вітамін РР), рибофлавін (вітамін В6), а також фолієву кислоту, вітамін В12 і тіамін (вітамін В1), а також ензими: протеїназу, амілазу, мальтозу, глюкозидазу й фатазу. Гречка - єдина зернова культура, що містить рутин.

Завдяки такому комплексу гречана крупа довго зберігається, не втрачаючи харчових і лікувально-дієтичних якостей.

Вихід і якість готової продукції залежить від ступеня досконалості технології її виробництва.

3.1 Зберігання сировини на підприємстві

Для забезпечення роботи крупозаводу на території підприємства у 1989р було побудовано виробничий елеватор ємністю 36 тис/т. Елеватор має 2 силосні корпуси і робочу башту. Він призначений для приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна гречки з наступним його відпуском у виробництво або залізничні вагони.

У робочій башті елеватора знаходиться основне технологічне та транспортне обладнання. Для внутрішніх переміщень використовують 5 норій, 2 з яких - для передачі зерна гречки на виробництво (2 норії потужністю 175 т/год), 2 - для проведення операцій на елеваторі (потужністю 350 т/год.) і 1 норія потужністю 100 т/год. Для очищення зерна гречки 2 повітряно-ситові сепаратори А1-БІС-100, з розмірами отворів сит: сортувального - Д7,5мм; підсівного (нижнього) - Ш1,5мм, встановлені також магнітні сепаратори для очищення зерна від металомагнітних домішок.

Після очищення зерно подається у виробництво або в силосні корпуси, або за потребою на зерносушарку відкритого типу ДСП-50.

Зберігають зерно в силосних корпусах № 1 або № 2, які мають сітку силосів 8x12, висота силосів 30м і розмір 3x3м. Силосні корпуси умовно поділені на 2 ряди, в яких зберігають звичайну гречку та спеціальну гречку. Обробка гречки здійснюється окремо 2-ма потоками і відпускають гречку у виробництво також окремо стрічковим конвеєром № 21, № 22.

При надходженні зерна відбувається його зважування на автоматичних порційних вагах ДН-1000 (відвіс 700кг), при відпуску автоматичними вагами ДН-2000 (відвіс 1400кг). Окрім вагів, встановлено також ваги для обліку відходів ДН-1000. Ваги встановлені на 7-му поверсі робочої башти.

Для приймання зерна гречки із залізничної дороги встановлено 2 інерційні розвантажувачі для приймання окремо спеціальної гречки (призначеної для виробництва борошна).

Для приймання зерна гречки з автотранспорту побудовано 4 проїзди з встановленими авторозвантажувачами У15-УРАГ.

Виробничий елеватор

Цей елеватор являє собою споруду, яка призначена для приймання та зберігання зерна.

Елеватор може приймати зерно як із залізничного, так і з автотранспорту.

Зерно з автотранспорту приймається з 2-х ліній. Воно вивантажується з автомобілів у бункера ємкістю 27т. Потім, за допомогою 2-х стрічкових транпортерів, потрапляє на норії, а з них в елеватор. Аспіраційні відходи розміщуються в спеціальних бункерах.

Приймання з залізничного транспорту може здійснюватись з 2-х ліній - для рядової та дієтичної гречки. Розвантажування здійснюється за допомогою вагонорозвантажувача марки У20-УВС, продуктивністю 140 т/год.

Для того, щоб зерно прийняти чи відпустити, його необхідно попередньо зважити. Усі прилади оснащені аспірацією.

4. Поняття про технологічний процес

Технологічний процес являє собою сукупність науково обґрунтованих і перевірених на практиці прийомів переробки сировини у високоякісні продукти.

Індивідуальні операції в технологічному процесі виконують технологічні системи, що складаються з окремих машин або ж із групи однотипних або різнорідних машин, об'єднаних для спільного виконання однієї технологічної операції. Технологія борошна, крупи й комбікормів розчленовується на ряд логічно взаємозалежних етапів, специфічних для кожного виду виробництва.

Ефективність технологічного процесу визначається ступенем реалізації його цільового завдання. Основними показниками ефективності служать вихід і якість готової продукції й питомі експлуатаційні витрати.

Кінцевий результат виробничого процесу визначають три основні фактори: властивості сировини, організація й ведення технологічного процесу й специфічні достоїнства технологічного встаткування.

Весь комплекс процесів на підприємствах розділяється на дві самостійні групи: процеси підготовки сировини й процеси виробництва готової продукції.

4.1 Технологічний процес виготовлення крупи гречаної

Технологічний процес виготовлення крупи регламентується "Правилами" і складається з 2-х етапів: підготовчого і лущільного. Підготовчий етап потрібний для очищення зерна від домішок, проведення водотеплової обробки і розділення зерна на фракції. На лущильному етапі зерно звільнюється від квіткових плівок, оболонок: видаляється частково зародок, зерно .набуває потрібних розмірів та форми, сортують і контролюють отримані побічні продукти та відходи.

Зерно, яке подається в зерноочисне відділення повинно відповідати встановленим нормам якості. Зерну надають відповідної якості на елеваторах круп'яних заводів, де відбувається його попереднє очищення і підготовка до переробки, оскільки від цього залежить ефективність переробки партії і раціональне використання зерна. Забороняється змішувати зерно різних типів, підтипів, сортів, бо вони володіють різними технологічними властивостями.

Основна операція, яка проводиться при очищенні круп'яного зерна в зерноочисному відділенні круп'яного заводу - це видалення смітної домішки.

Для основного очищення зерна в зерноочисному відділенні встановлені повітряно-ситові сепаратори, каменевідбірники, трієри. Водотеплова обробка призначена для направленої зміни технологічних властивостей зерна, для того, щоб підвищити міцність ядра і для кращого відділення кліткових плівок, оболонок, зародка (для гречки використовують гаряче кондиціювання водяним паром).

Очищення зерна проходить наступним чином: сепарування на сепараторі А1-БСХМ (виділення легких і крупних домішок, відбирання дрібної фракції); сепарування дрібної фракції відбувається на сепараторі А1-БЛС-12 (відбираються крупні, дрібні, легкі домішки);розсійник А1-БРУ виділяє крупні й дрібні домішки; аспіратор А1-БДЗ відбирає легку домішку.

Очищене зерно зберігають в накопичувальних бункерах. Ефективність роботи обладнання контролюється лабораторією та заноситься до Журналу ефективності роботи обладнання.

1. Бункера для зерна, що пройшло попередню очистку; 2. Ваги; 3. Первинне сепарування; 4. Очищення поверхні зерна в оббивних машинах; 5. Повторне сепарування; 6. Сортування по фракціям; 7. Видалення каменів у каменевідбірнику; 8. Видалення коротких і довгих домішок в трієрах; 9. Сепарування в аспіраторах або повітроситових сепараторах; 10. Гідротермічна обробка.

Для пропарювання круп'яного зерна використовують пропарювач А9-БПБ. Тривалість пропарювання 5 хв. Вологості зерна внаслідок пропарювання змінюється на 3,7-4,4 %.

Пропарювання зерна сприяє рівномірному зволоженню. Так як, поверхня зерна має більш низьку температуру, ніж температура пари, тому пар конденсується, рівномірно зволожуючи, як зовнішню поверхню зернівки, так і внутрішню, що забезпечує рівномірне зволожування всієї зернівки.

Після пропарювання зерно сушать у сушарках ВР-10-49, а потім охолоджують до температури, що не перевищує на 6-8 °С температуру виробничого приміщення. Підсушування зерна використовують для видалення зайвої вологи, подальшого підвищення міцності ядра і зниження міцності квіткових плівок і оболонок.

В результаті підсушування зерна оболонки сильно підсихають, їх вологість стає на 3-5 % менше вологості зерна, завдяки цьому знижується їх міцність і вони легко відділяються від ядер. При цьому, міцність ядра підвищується в результаті глибоких біохімічних змін, що відбуваються за рахунок денатурації білків, гідролізу крохмалю. Охолодження пропареного і підсушеного круп'яного зерна необхідно проводити рівномірно і поступово без різких змін температури.

Лущення - основа виробництва круп. Його проведення вимагає великих енерговитрат, проте від цього залежать усі основні технологічні показники виробництва.

Важливою технологічною операцією є також сортування продуктів лущення, які складаються з лущених і нелущених зерен, подрібненого ядра, мучки і лузги. Продукти лущення сортують, відсіюючи мучку і дрібку в просіюючих машинах, відсіюючи лузгу в аспіраційних машинах і виділяють ядро з продуктів лущення.

Зерноочисне відділення

В зерноочисному відділенні круп'яного заводу використовують такі операції:

- приймання зерна гречки;

- очищення зерна гречки;

- водотеплова обробка.

Очищення зерна гречки. Початкове очищення проходить в елеваторі. Кінцева очистка зерна гречки в зерноочисному відділенні призначена для доведення показників якості до норм, регламентованих стандартами.

У сепараторах зерно очищується від основної кількості домішок. Після сепаратора зерно поступає на каменевідбірник РЗ-БКТ-100, де проходить очистка від мінеральних домішок. Очищене зерно поступає на розсійник А1-БРУ-4.

Очищення проводиться в сепараторах відповідними розмірами сит:

Машини	Розміри отворів сит, мм
Сепаратори: 1-а система 2-а система	Верхнього Д7,5 Д6,5-7,0	Середнього - -	Нижнього 2,2-2,4х20 2,0х20
Розсійники: для контролю верхніх сходів сепараторів для контролю проходів сепараторів	Д7,0 Ш1,5	Д7,0 2,2-2,4х20	2,4х20 Д7,0

Розсійник А1-БРУ-4 - суцільно металевий, 4х-приймальний шкафного типу - використовується на круп'яних заводах для сортування зерна, продуктів його лущення, а також для сортування і контролю крупи та мучки. В кожній з 4-х секцій встановлено 14 ситових рам розміром 400x800мм і 2 збірні. Ситові рами розділені на 3 групи. У 1-й та 2-й-по 6 сит, в 3-й-2 сита. В результаті очищення зернової суміші гречки отримують 2 сходи і 1 прохід.

Сходи - крупна і дрібна фракція - піддають описці в аспіраторах замкненого циклу для очистки від легких домішок і далі відправляють у бункера для очищеного зерна (2 бункера ємністю 90 т). Після очищення з бункерів зерно поступає на ВТО.

Водотеплова обробка. ВТО передбачає пропарювання зерна з наступною його сушкою та охолодженням. ВТО включає наступні етапи:

- пропарювання у вертикальних порційних пропарювачах, яке відбувається насиченою парою при температурі 150С⁰, при Р=1,5-3атм (0,015-0,03мПа) протягом 2-5 хв.;

- короткочасне відволоження у теплоізоляційних бункерах;

- сушка в паровій сушарці ВС-10-49;

- охолодження в охолоджувальних колонах.

При пропарюванні у порційних пропарювачах А1-БПБ (порція 800кг) насичена пара конденсується на квіткових оболонках та завдяки високій температурі і надлишковому тиску, який проникає в середину зернівки. Під час пропарювання оболонки та ядро поглинають вологу, у ядрі йде часткова клейстерізація крохмальних зерен, проходить заповнення щілин та пустого ядра, в результаті знижується крихкість і підвищується опір до руйнації.

Після пропарювання зерно підлягає короткочасному відволожуванню у теплоізоляційних бункерах. Після відволоження, для видалення зайвої вологи з зерна .гречки, проводять сушку у паровій сушарці ВС-10-49. При сушці з ядра видаляється зайва волога, ядро ущільнюється, стає скловидним.

ВТО дозволяє збільшити вихід ядриці на 7-10 % за рахунок зменшення виходу проділу; покращує якість крупів, що виробляються. Пропарену гречку сушать до вологості 13,0 - 13,5 %, що дозволяє збільшити зберігання гречаної крупи до 18 місяців. Просушена гречка подається в охолоджувальні колони, де ядро гречки примусово продувається повітрям із приміщення. Температура зерна гречки на виході з охолоджувальних колон не повинна перевищувати більше, ніж на 9-8 °С температуру навколишнього середовища. Охолоджена гречка подається в лущильне відділення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лущильне відділення: 1. Сортування зерна на фракції за крупністю; 2. Лущення зерна; 3. Сортування продуктів лущення; 4. Шліфування зерна; 5. Полірування зерна; 6. Контроль круп з цілого зерна; 7. Подрібнення зерна; 8. Сортування продуктів подрібнення; 9. Шліфування подрібнених круп; 10. Контроль подрібнених круп.

У лущильному відділенні крупозаводу використовують наступні операції:

- сортування гречки за фракціями (попереднє та кінцеве);

- лущення гречки у вальцевих верстатах;

- сортування продуктів лущення в розсівах;

- очищення ядриці в аспіраторі від лузги;

-очищення ядриці і проділу від важковідокремлюваних домішок в паді-машинах;

- контроль за наявністю мінеральних домішок;

- контроль за наявністю металомагнітних домішок;

- фасування або вибій.

Ділення зерна гречки за крупністю проводять у 2 етапи:

1. попереднє сортування у розсійниках А1-БРУ-4;

2. кінцеве сортування.

У вальцьових верстатах відбувається лущення гречки. Після лущення суміш подається для розділення в розсійник, де проходить часткове розділення лущених зерен з квітковими плівками і виділення мучки, проділу та нелущених зерен.

Далі лущене зерно (1,2,3,4 фракції) поступає на контроль крупного ядра; 5,6 фракції - на контроль дрібного ядра. Дрібка поступає на контроль дрібки. Нелущені та лущені зерна поступають в аспіратори для виділення лузги. Режим лущення повинен бути таким, щоб кількість лущених зерен за 1 прохід через вальцьовий верстат становила для кожної фракції у %: 1 - 40 %, 2 - 45 %, 3 - 40 %, 4 - 35 %, 5 - 25 %, 6 - 20 %, при цьому кількість дрібного ядра не повинна перевищувати 1 та 2 - 1,5 %, 3 і 4 - 2,5%.

Продукти лущення гречки кожної фракції сортують окремо в розсійниках. Вміст частинок ядра у луззі не повинен перевищувати 1%.

Лущене ядро та проділ поступають в круповіддільні машини - падді-машини, де проходить остаточне очищення від важковідокремлюваної домішки. Готова крупа подається у бункера готової продукції і далі у вибійне відділення для фасування в мішки по 50кг або на фасовку у пакети по 1кг.

Фракції	Крупні зерна	Дрібні зерна
	Схід з сита	Вміст %, не більше	Прохід через сито	Вміст %, не більше
І	-	-	Ш4,7	6
ІІ	Ш4,7	2	Ш4,5	4
ІІІ	Ш4,5	2	Ш4,2	4
ІV	Ш4.2	2	Ш4.0	4
V	Ш4.0	5	Ш3.8	3
VI	Ш3,8	5	Ш3,6	3

У вибійному відділенні передбачене зважування готової продукції та проміжних продуктів на автоматичних потрійних вагах.

Контроль відходів

Ядриця в розсівах контролюється 2-ма потоками: з перших 4-х фракцій (крупна ядриця) і з 5-ї та 6-ї фракції (дрібної ядриці). Для цього підбирають відповідні розміри сит в контрольних розсівах. Потім йде магнітне і повітряне сепарування.

Для контролю проділу використовують також розсіви з розміром отворів сит 1,6x20мм і металоткане сито № 085. При цьому схід із сита 1,6x20мм направляють на контроль ядриці, а проділ на ситі №1,4 розділяють на 2 потоки за крупністю. Кожен потік піддають 3-х кратному сепаруванню в аспіраційних колонках, після чого обидва потоки об'єднують і направляють у магнітні сепаратори для видалення металомагнітних домішок.

Лузгу також контролюють 2-ма потоками в розсійниках: 1-й потік - з перших 4-х фракцій, 2-й-з 2-х останніх. Це пов'язане з тим, що видалені при контролі лущені зерна і ядро необхідно подавати для подальшої обробки з урахуванням їх крупності. Вміст частинок ядра в луззі не повинен перевищувати 1%. Мучка, яка отримана при контролі проділу проходом металотканого сита №085, надходить в металомагнітний сепаратор.

До круп-ядриць відносять цілі і надколоті ядра гречки схід сита з розміром отворів 1,6x20 мм.

Крупи ядриці, що виготовляються на заводі і призначені для виробництва гречаного дієтичного борошна після зважування подаються транспортним механізмом у бункера, що мають загальний об'єм 567т. Потім крупи подаються на попереднє очищення. Після бункера передбачена магнітна очистка і зважування. Очищення круп проходить в ситових сепараторах і каменевідбірниках. Очищена крупа передається далі на лінію виробництва пластівців або дієтичного борошна.

4.2 Виробництво гречаного борошна

Борошно гречане виготовляється з крупи гречаної згідно з ГОСТ 5550-74 і використовується як компонент для продуктів дитячого харчування.

Очистка. Оскільки до сировини, що використовується для виробництва продуктів дитячого харчування, висуваються особливі вимоги, крупи гречані повинні пройти додаткове очищення:

- магнітний сепаратор здійснює відбір намагнічених предметів із потоку продукту;

- сепаратор здійснює сортування продукту двома сортовими ярусами на фракції з крупністю більше або менше крупності круп;

- пневмосепаратор відбирає легкі домішки;

- відділення мінеральних домішок здійснюється каменевідбірником, що має вентилятор для створення рівномірного потоку.

Водотеплова обробка. Плющення.

Завданням ВТО з подальшим плющенням відбуваються зміни стану крохмалю для швидкого приготування і легкого засвоювання їжі. Ступінь змін стану крохмалю залежить від вологості, температури, часу обробки продукту, товщини пластівців, а також структури продукту, що обробляється.

ВТО проводиться в пропарювачі, який складається з 2-х частин: верхнього циліндричного пристрою вводу пари, оснащеного мішалкою,для рівномірного розподілу пари в потоці, і нижнього компенсаційного резервуару, де забезпечується тимчасова витримка до рівномірного розподілу вологи по всьому поперечному розрізі зерна.

Плющення проводиться двома валками, що обертаюся, зазор між якими можна регулювати. Температура крупи, що потрапляє на плющення досягає 100-110°С.

За допомогою сушарки/охолоджувача, на 2/3 робочої довжини якої подається гаряче повітря а на 1/3 - холодний, пластівці оброблюються до необхідної вологості і температури.

Задачею розмелу є попереднє і основне подрібнення гречаних пластівців так, щоб можна було відділити залишки лузги, що залишилися по різних причинах. Після цього, продукт подається для сепарації на 4-ярусний розсів, схема якого зібрана так, що фракція продукту, яка відповідає необхідній крупності помелу направляється безпосередньо в бункери готової продукції пропускаючи процес тонкого розмелу.

Перед подачею готової продукції в бункер виконується ще один відбір проб в цілях контролю готової продукції.

На вагах проводиться реєстрація кількості отриманої продукції.

Технічні вимоги до гречаної муки

Борошно повинне відповідати вимогам ГОСТ, технічним умовам і відповідати санітарним нормам і правилам.

Органолептичні і фізико-хімічні показники

Назва показника	Характеристика і норма
Зовнішній вигляд і колір	кремовий, або сірувато-бежевий порошок
Смак і запах	відповідний крупам гречаним без сторонніх присмаків та запахів
Масова частка вологи,%	не більше 13,0
Консистенція	однорідна, не допускається розшарування продукту
Металомагнітні домішки	не більше 3*
Кислотність, град	не більше 6
Сторонні домішки	не допускаються
Зараженість	не допускаються
Готовність до споживання, хв	не більше 5

Вміст токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів в борошні не повинен перевищувати допустимі рівні, які встановлені МБТ і СН№5061-89 від 01.08.89р, по радіологічним показникам борошно має відповідати вимогам ДР-97.

4.3 Технологія вівсяної крупи

Овес належить до групи дійсних хлібів, разом із пшеницею, житом, тритикале і ячменем. Зернівка тонка, плодова оболонка вкрита волосками (1...2% від маси зерна); квіткові плівки охоплюють зернівку 2...3 шари, так що на їх частку доводиться 20...40%; частка ендосперму становить 59...63%. Маса 1000 зерен 28...42г, зі збільшенням крупності (товщини) плівчастість знижується.

Ціла вівсяна шліфована крупа виробляється вищого, 1-го й 2-го сортів, загальний вихід встановлений у розмірі 45,5%; вихід дрібки кормової і мучки-15,5%.

Вівсяна крупа є високопоживним продуктом; з неї виробляють також пластівці й толокно.

За своїм хімічному складом зерно вівса відрізняється високим вмістом жиру - до 6,5%, близько 10% доводиться на клітковину, крохмаль займає 35-40%, білки - близько 10%.

У підготовчому відділенні вівсяного заводу зерно ретельно очищають від домішок і піддають воднотепловій обробці.

Після очищення на повітряно-ситовому сепараторі й каменевідбірнику зерно на розсіві сортується на 2 фракції крупності, які роздільно надходять на трієри. Потім зерно проходить воднотеплву обробку за класичною схемою: пропарювання - сушіння - охолодження. Крім підвищення міцності ядра, ВТО має на меті також знищити гіркуватий присмак, звичайний для вівсяної крупи.

Пропарювання здійснюють при тиску 0,05-0,10Мпа протягом 3-5 хвилин. Після нетривалого відлежування в засіку зерно направляють на сушіння й охолодження, при цьому його вологість знижується з 20% до 12,5-13,5%. Після зважування на автовагах зерно направляється на лущення.

Лущення вівса можна проводити на різних машинах. Застосовуються оббивні машини, лущильні постави, останнім часом у практику вівсяних заводів усе ширше входять відцентрові лущильні машини.

Зерно піддають дворазовому лущенню; не облущені зерна, що залишилися, після 2 лущильних систем виділяються на паді-машинах і повертаються на цю ж систему для додаткової обробки.

Після лущильного поставу продукт розсортовується на дві фракції на відцентровому бураті; прохід сита Ш2 складається із дробленого ядра й мучки і для їх розділення направляється на другий відцентровий бурат і дуоаспіратор. Схід з сита Ш2 являє собою суміш лущених і нелущених зерен і лузги. Для видалення останньої застосовують дворазове провіювання на дуоаспіраторах, а лущені й нелущені зерна розділяються на самостійні потоки на паді-машинах, причому за два проходи; внаслідок цього на шліфувальну систему надходить ціле ядро з незначним змістом нелушених зерен.

Послідовність операцій на 1 лущ.с. і 2 лущ.с. є однаковою.

На шліфувальному поставі з поверхні зерна видаляються волоски, а також повністю або частково плодові оболонки. Потім на розсіві виділяється фракція цілої крупи, що проходить двічі через паді-машины, провіюється, і шліфована крупа направляється в цех готової продукції. Виділені на паді-машинах нелущені зерна повертаються на 2 лущ.с.

У готовій крупі вміст жиру становить 8...9%, тобто зародок зерна й алейроновий шар при шліфуванні не відділяються. Тому крупа вимагає постійного контролю при зберіганні.

4.4 Технологія перлової крупи

Перлова крупа виготовляється із ячменя. Зерно ячменя відрізняється від інших плівчастих культур щільно зрослими із зернівкою квітковими плівками; тому для їхнього відділення при лущенні потрібен особливо сильний механічний вплив.

Крім того, сильно розвинений алейроновий шар, зазвичай він складається із трьох-п'яти рядів клітин; при виробництві перлової крупи він також повинен бути вилучений.

Перлова крупа являє собою чистий ендосперм зерна, що пройшов спеціальну обробку: шліфування й полірування.

За масою сухих речовин у зерні ячменя на частку ендосперму припадає 63...68% (у тому числі на алейроновий шар 12…13%), квіткові плівки займають 8...17 %, плодові й насінні оболонки 5...7%, зародок 2,5…3,0%.

Вміст білка у нелущеному зерні перебуває в межах 12,0...14,4%, крохмалю - 51...64 %, клітковини - 4,5...9,0 %, зольність становить 2,5...3,5%.

Залежно від крупності перлова крупа поділяється на п'ять номерів.

У підготовчому відділенні ячменезаводу здійснюється очищення від домішок і видалення квіткових плівок; лущене зерно називається пенсак.

Після очищення на повітряно-ситовому сепараторі й каменевідбірнику зерно очищається від домішок на розсіві, причому розділяється на 2 фракції: кожна фракція проходить очищення на сепараторі й трієрі, після цього зерно піддається гідротермічній обробці або ж відразу надходить на оббивальну машину для лущення.

При виробництві перлової крупи етап ВТО дуже важливий. При пропарюванні під тиском 0,2 МПа протягом 3 хвилин помітно поліпшуються технологічні властивості зерна й споживчі достоїнства крупи.

4.5 Лінія виготовлення дієтичного борошна

Плющення є проміжним етапом виробництва борошна, так як при потребі пластівці направляють на подальше подрібнення. До дієтичного борошна ставляться підвищені вимоги щодо якості, тому для стерилізації повітря, що використовується для сушки і охолодження, застосовуються соплові фільтри. технологічний виробництво крупа борошно

Лінія виробництва пластівців має продуктивність 34 т/добу.

Гречані пластівці виготовляють 2-ма потоками. При цьому ядро, яке пройшло очищення, зволожується і плющиться на 2-х вальцевих плющильних верстатах, охолоджується і сушиться в сушарках з висхідним потоком повітря. Далі відбувається фасування в мішки або пакети. На теперішній час на підприємстві виготовляють крім гречаних ще й горохові і ячмінні пластівці.

При необхідності виготовлення гречаного борошна, зволоження перед вальцевими верстатами не проводиться, а у вальцевому верстаті встановлюється таке співвідношення швидкостей обертання валків, що крім дії сили стиснення має місце дія сили зсуву, в результаті чого відбувається розмел ядра в борошно.

5. Лабораторія ВАТ “Сквирський комбінат хлібопродуктів”. організація виробничого контролю

Функції контролю якості сировини, допоміжних матеріалів, готової продукції здійснюють на підприємстві виробничо-технічні лабораторії.

Контроль процесів проводиться шляхом лабораторного аналізу зерна, що надходить на комбінат, проміжних продуктів, готової продукції і відходів, відібраних в контрольних точках технологічного процесу. Результати контролю фіксуються в журналах, встановлених форм: збірний журнал, журнал №16, форма №23, форма №78, форма №117, форма №41, журнал оперативного контролю, журнал контролю вологості. На основі цих результатів начальники цехів та їх замісники вживають заходи щодо усунення виявлених недоліків в ході технологічного процесу.

Лабораторія обладнана приладами для вимірювання і контролю, устаткуванням, є необхідні реактиви. Оскільки гречане борошно для дитячого харчування - продукт із жорсткими вимоками щодо періодичності контролю за показниками безпеки, лабораторія оснащена приладом для визначення токсичних елементів (кадмій, мідь, цинк, свинець), полярографом ІIV-1, а для визначення пестицидів-газовим хромографом; визначення мікробіологічних показників-спектром АИ-1024-95М, G 137, кмолотпостіінгом К-130, мікротоксинів - ультрафіолетовим випромінювачем КД-41М.

Задачами лабораторії ВТЛ є:

- сприяння впровадженню у виробництво передової технології, нового технологічного обладнання, що забезпечують підвищення якості продукції, яка випускається;

- забезпечення контролю за дотриманням технологічної дисципліни в цехах;

- раціоналізація роботи всіх ланок лабораторії.

Структуру і штати лабораторії затверджує голова правління у відповідності з урахуванням обсягів роботи й особливостей виробництва.

До складу лабораторії входить:

- центральна лабораторія;

- візіровочна;

- цехова лабораторія

- хіміко-аналітична лабораторія.

ВТЛ в особі начальника лабораторії несе відповідальність за:

- діяльність лабораторії у відповідності з Положенням і Настановою з якості ВТЛ;

- об'єктивність і достовірність результатів випробувань, вимірювань і аналізів;

- в рівній мірі з керівництвом несе відповідальність за випуск продукції, яка не відповідає вимогам НД;

- зберігання документів, матеріальних цінностей і протоколів випробувань;

- використання не відремонтованих, не атестованих і не повірених засобів вимірювальної техніки;

- продовження випробувань і аналізів по закінченню дії атестата акредитації;

- конфіденційність відомостей про результати аналізів, випробувань, вимірювань;

- несвоєчасне внесення змін і доповнень в НД.

Ступінь відповідальності співробітників визначається посадовими інструкціями.

Основні стандарти, які використовуються лабораторією

№ГОСТ,ДСТУ,ГСТУ	НАЗВА
10967-90	Зерно
304583-97	Зерно. Методи знаходження вмісту смітної і зернової домішок, вміст мілких зерен, пшениці пошкодженої клопом-черепашкою, вміст металомагнітної домішки
3768-98	Пшениця. Технічні умови.
135865-93	Методи знаходження вологості.
113586.3-83	Зерно. проб.
4524:2006	Гречка. Технічні умови.

А також поправки до стандартів. "Національні стандарти України до чинності яких внесено зміни (Наказ Держспоживстандарту України від 11.07.2003 за №121 )".

Виробництво на підприємстві відповідає міжнародним стандартам якості ISO 9001-2001.

Вхідному контролю підлягає кожна партія зерна гречки, яка перевіряється на відповідальність вимог ДСТУ 4524:206 "Гречка. Технічні умови" за наступними показниками: вологість, магнітна домішка, зернова домішка, шкідлива домішка, зараженість шкідниками.

Контроль технологічних показників виробництва круп i борошна проводиться працівниками лабораторії згідно карти технологічного контролю, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку. Результати контролю фіксують у спеціальних журналах.

6. Роль стандартизації в круп'яному виробництві

Стандартизація являє собою встановлення й прийняття правил для впорядкування діяльності в певній області, на користь і при участі всіх зацікавлених сторін. Застосування стандартизації передбачає досягнення оптимальної економії при дотриманні функціональних умов і забезпечення безпеки життєдіяльності й вимог екології.

Державні стандарти в нашій галузі регламентують показники якості сировини й готової продукції, правила відбору проб і методи аналізу для визначення показників якості.

В умовах ринкової економіки й конкурентної боротьби виробників стандартизація й сертифікація продукції мають важливе значення. З одного боку, дотримання вимог стандартів забезпечує захист споживачів від фальсифікації, з іншого боку-створює для всіх виробників рівні умови.

Для борошна, крупи й комбікормів до групи найбільш важливих показників якості відносять:

- калорійність, вміст поживних речовин, біологічну цінність;

- строк придатності;

- споживчі властивості, що визначають відповідність готової продукції цільовому призначенню;

- відповідність вимогам стандартів і ТУ.

Основними шляхами підвищення культури виробництва є:

- постійне впровадження технічного прогресу при проектуванні й експлуатації підприємств;

- впровадження досягнень науки, нової техніки, передового досвіду, нових типових проектів;

- систематичне проведення технічного переозброєння або реконструкції діючих підприємств;

- впровадження нових і вдосконалення існуючих форм прогресивної організації виробництва, а також удосконалення форм морального й матеріального стимулювання;

- систематичне проведення заходів щодо підвищення рівня знань і кваліфікації всіх працівників;

- постійне поліпшення умов праці, головним чином, дотримання санітарних вимог, ліквідація трудомістких операцій;

До найважливіших факторів, що визначають комфортні умови на підприємстві, відносять рівень шуму, вібрації, температуру, відносну вологість і запиленість повітря, а також всі фактори, пов'язані з виконанням виробничих обов'язків персоналом: розташування устаткування, наявність проходів між машинами, зручність і простота контролю технологічних параметрів устаткування і їхнє регулювання, колір устаткування, захищеність травмонебезпечних деталей устаткування й т.д.

Необхідно підтримувати у виробничих приміщеннях наших підприємств температуру в межах: улітку 18-25°С, узимку 17-22°С, а відносну вологість повітря на рівні 65...75%-цей діапазон оптимальний не тільки для людини, але й для ефективного ведення таких важливих технологічних операцій, як подрібнення зерна й сортування продуктів подрібнення. Запиленість виробничих приміщень, крім створення дискомфорту, може призвести до загоряння пилу й навіть вибуху з появою іскри.

Таким чином, стандартизація безпосередньо впливає на якість продукції, ефективність виробництва й у значній мірі визначає науково-технічний прогрес у галузі.

7. Питання екології в технології круп'яного виробництва

Інтенсивний розвиток енергоємних виробництв, пов'язаних з переробкою природної сировини, активна хімізація сільського господарства й багатьох галузей промисловості породили складні екологічні проблеми. У сучасній екології важливе місце займає розробка питань взаємодії людини й біосфери.

Небажаний вплив підприємств харчової промисловості на навколишнє середовище пов'язаний з рядом факторів, серед яких найбільш значимими є:

- забруднення прилягаючої території пилоподібними залишками; за правильно організованої аспірації устаткування це практично виключається;

- виниклий при роботі технологічного й допоміжного обладнання шум, особливо при роботі подрібнюючих машин і повітродувок; варто вживати спеціальних заходів для його зниження;

- скидання в каналізацію неочищених стічних вод з виробництва; у зв'язку з відмовою від мийки зерна на млинах це питання втратило остроту.

Однак повністю визнати екологічно чистими наші підприємства не можна. При розміщенні їх серед житлових масивів шум все-таки турбує жителів поблизу розташованих будинків, але в іншому вони екологічної небезпеки не несуть.

Висновок

Таким чином, ВАТ “Сквирський КХП” є досить потужним, розвиненим підприємством з виробництва круп. Завод постійно залучає нове обладнання та технології до виробничого процесу, що забезпечує максимальний вихід високоякісної продукції у короткі строки.

ВАТ “Сквирський КХП” обладнаний норіями, транспортерами. Усі лінії є автоматизованими, керування проводиться з пульту, що полегшує працю робітників. За якістю сировини і готової продукції ведеться систематичний контроль.

До того ж в нових умовах господарювання підприємство знаходить шляхи співробітництва з ведучими світовими фірмами-виробниками галузевого обладнання, з метою підвищення якості та збільшення асортименту готової продукції.

Велика увага приділяється соціальному захисту робітників та службовців.

Список використаної літератури

1. Егоров Г.А., Мельников Е.М, Журавлев В.Ф. Технология и оборудование мукомольно-крупяного и комбикормового производства.-М.: Колос, 1979.-367с.

2. Мерко И.Т. Технология мукомольного и крупяного производства.-М.: Агропромиздат, 1985.-288с.

3. Галкина Л.С. и др. Техника и технология производства муки на комплектном оборудовании/Л.С. Галкина, В.А.Бутковский, Г.Е. Птушкина.-М.: Агропромиздат, 1987.-191 с.

4. Робоча програма технологічної практики студентів ІІІ курсу спец. 6.091700 “Технологія зберігання і переробки зерна” напрямку 0917 “Харчова технологія та інженерія” ден. Форми навчання/Уклад.: О.І. Шаповаленко, М.А.Перегуда, Т.І. Янюк та ін.-К.: НУХТ, 2004.-15с.

Размещено на Allbest.ru

...