Проектування цеху з виробництва деревоволокнистих плит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Деревоволокнистими плитами називають листові матеріали, сформовані з деревних волокон. Виготовляють їх із деревини відходів або низькоякісної круглої деревини. При сухому способі килими можуть формуватись із висушеної деревоволокнистої масив повітряному середовищі. Пити отримують гарячим пресуванням килима, який має вологість 5-8%.

Деревоволокнисті плити використовуються в різних областях народного господарства: в будівництві (зовнішні і внутрішні елементи, сільськогосподарські будівлі);для виготовлення вбудованих меблів(кухонні шафи); в меблевому виробництві; автомобіле- і судно будівництві; виготовленні контейнерів; ящиків та інше.

Всі зростаючі потреби в деревоволокнистих плитах пояснюються їх високою ефективністю і подальшим розширенням використання. Це високоякісний, дешевий матеріал. ДВП ізотропні, не піддаються розтріскуванню, мають велику гнучкість.

М'які деревоволокнисті плити більше всього використовуються в стандартному будівле будівництві для утеплення щитів і панелей загороджувальних конструкцій. В промисловому багатоповерховому будівництві м'які плити використовуються для звукоізоляції внутрішньо кімнатних перегородок і міжповерховими перекриттями, для теплоізоляції вентиляційних каналів і коробок, для звукоізоляції приміщень спеціального призначення - клубів, кінозалів, радіо- і телевізійних студій та інше. Плити густиною 300-500 кг/м³ використовують для облицювання житлових приміщень, що забезпечує хорошу звукоізоляцію кімнат, значно прискорює виконання робіт, зменшує трудозатрати і витрати матеріалів.

Більш ширше тверді деревоволокнисті плити використовують при виготовленні дверей щитової конструкції і в будівле будівництві для облицювання щитів чи панелей. Надтверді плити використовують головним чином виробничих будівлях і конторських приміщеннях.

Використання плитних матеріалів в будівництві підвищує індустріалізацію підприємства і обумовлює скорочення працезатрат. В меблевому виробництві їх використання забезпечує економію працезатрат і дозволяє скоротити використання більш дорогих і дефіцитних матеріалів.

Виробництво деревоволокнистих плит потребує подальшого вивчення і розширення. Широка популяція цього виробництва, ріст кваліфікаційних кадрів будуть сприяти скороченню строків модернізації діючих підприємств.



1. Дані для проектування

Вихідні дані:

річна продуктивність цеху - 35000 м³;

густина плити - 850 кг/м³;

влогість плит - 8 %;

довжина плит - 2440 мм;

ширина плит - 1220 мм;

товщина плит - 3,2 мм;

вид сировини - тріска технологічна;

марка смоли - DECT 15-815-83, КФ-МТ-15;

спосіб пресування - каландровий;

карбамід.

Якщо цех працює по 5-ти денному графіку, фонд робочого часу складає 252·24=6048 год.

Годинна потужність цеху по об'єму складає:

плита цех деревоволокнистий склад

де Пр - річна програма, м³;

Фр.ч. - фонд робочого часу за рік;

К1 - коефіцієнт використання обладнання, 0,9;

К2 - коефіцієнт використання робочого часу, 0,95;

Кількість абсолютно сухого матеріалу в плитах з урахуванням 0,5% на лабораторні випробування складає:



На рисунку зображена схема технологічного контролю процесу виробництва ДВП сухим способом при безперервному пресуванні.

Кількість абсолютно сухого матеріалу, що поступає після пресової установки на форматну обрізку, складає:

а) при повздовжній обрізці:

де 15 - ширина обрізної кромки, мм;

5 - ширина прорізу середньої пилки, мм;

2440 - загальна ширина двох обрізаних плит мм;

б) при повздовжній обрізці:

в) загальні витрати в процентах: 1,41 + 0,204 = 1,614%

Втрати матеріалу при обрізці плит складають:

2194,31 - 2158,89 = 35,42 кг

Так як втрати матеріалу в процесі пресування практично відсутні, то приймаю, що ,

Тоді, кількість абсолютно сухого матеріалу, який поступає на УВЧ з врахуванням втрат килима в кількості 1,5 % при пусках і зупинках, складає:

Втрати абсолютно сухого матеріалу при цьому складуть:

Даний матеріал поступає на спалювання.

Кількість абсолютно сухого матеріалу, який поступає на підпресовку і обрізку килима після формуючих машин складає:

де 2475 + (100·2) - ширина необрізаного килима (100 мм на сторону при обрізці килима), мм;

2475 - ширина необрізаних і розрізаних плит, мм.

Нехтуючи мінімальною зміною ширини килима при пресуванні:

Втрати абсолютно сухого матеріалу при обрізці килима:

В процесі формування скальпельним валом знімається 20-30% кількості матеріалу. Тому кількість абсолютно сухого матеріалу, що поступає в форммашину, складає:

Кількість абсолютно сухого матеріалу, що знімається скальпельним валом, складає:

Кількість безповоротних втрат від формування килима і наступної обрізки, приімаючи цю величину за 5%, складає:

Кількість абсолютно сухого матеріалу, що повертається в форммашину, складає:

Кількість абсолютно сухого матеріалу, що поступає із змішувача, складає:

Із труби сушарки матеріал поступає в змішувач, де до нього добавляють карбомід в кількості 1% від маси абсолютно сухої смоли і хлористий амоній (затверджувач) в кількості 1% від маси абсолютно сухої смоли,

Тоді:

Витрата карбоміду і затверджувача визначається з урахуванням 5% втрат смоли в процесі сушки, тобто залишок відбивається залежністю:

де 1,3 - Процент добавки парафіну в розмольну камеру;

10 - процент добавки карбомідної смоли на виході із розмольної камери;

Х - кількість абсолютно сухого волокна, кг;

;

Кількість карбоміду і хлористого амонію, що додається в змішувач, складає:

а) карбаміду:

б) хлористого амонію:

Кількість абсолютно сухого матеріалу, що виходить із труби-сушарки складає:

Витрати перед змішувачем в сепараторі складають 1,5-2%, тому в розрахунках опускаю.

Втрати матеріалу в процесі сушки складають 5%. Тоді кількість абсолютно сухого матеріалу, що поступає на сушку після пропарювання і розмолу, складає:

Втрати по сушці складають:

а) волокна ;

б) смоли ;

в) парафіну .

16 В процесі пропарювання і розмолу тріски добавляється смола в розмірі 10% від маси абсолютно сухого волокна. Тоді кількість абсолютно сухого волокна, що виходить із розмольної камери складає:

а) кількість смоли та парафіну



а саме:

б) кількість смоли

в) парафіну

В процесі пропарювання тріски проходить гідроліз деревини. Величина втрат деревини за рахунок гідролізу складає від 10 до 20%. В процесі розлому тріски на волокна гідролізу підлягає ще 3-4% деревини. Приймаю загальну величину гідролізу рівною 15%. Тоді кількість абсолютно сухої тріски, що надходить дефібратор складає:

Витрати при цьому складуть:

Витрати при промивці тріски складають приблизно 1%. Тоді кількість абсолютно сухої тріски, що поступає на мийку складає:

Втрати абсолютно сухої тріски:

Відходи у вигляді тирси після сортування тріски непридатні для виготовлення волокнистої маси використовуються для спалювання в топках котлів, тому приймає втрати деревини в процесі подрібнення на тріску і сортування 7%. Тоді кількість абсолютно сухої деревини, що надходить на подрібнення складає:

Втрати по цьому складають:

Якщо сировина поступає на підприємство у вигляді тріски технологічної і зберігається на заводських майданчиках, то тут втрати неминучі. Приймаємо величину втрат 3%. Тоді кількість абсолютно сухої тріски, яка поступає на лісобіржу складає:

Втрати абсолютно сухої тріски на лісобіржі:

Витрати тріски в м³ насипних за годину складає:



де г - насипна маса тріски, кг/м³нас;

Так як в даному випадку суміш хвойних і листяних порід при вологості 80% приймає насипну масу тріски рівною 300 кг/м³нас, тоді об'єм тріски складе:

Питома витрата тріски складає:

Витрати компонентів на 1 м³ (питомі) складають:

а) смоли карбомідоформальдегідної КФ-МТ по сухому залишку

з урахуванням коефіцієнту втрат

ксм = 1,007; ктр=1,01

де ксм - коефіцієнт, що враховує втрати смоли на дільницях її приготування;

ктр - коефіцієнт, що враховує втрати смоли при її транспортуванні;

тоді:

Фактичні витрати складають:



б) витрата парафіну за годину:

в) питома витрата парафіну:

г) витрата карбоміду за годину:

д) витрати карбоміду на м³ плити:

е) витрати хлористого амонію за годину:

ж) витрати хлористого амонію на м³ плити:



Знаючи питомі витрати сировини і матеріалів, маю можливість визначити їх потребу на річну програму виробництва.

де G - кількість сировини або матеріалу, кг, м³;

Пр - річна програма цеху, м³;

qп - питома норма витрат, кг, м³;

Якщо сировиною являється тріска технологічна, то об'єм тріски складає:

Витрати смоли карбомідоформальдегідної по сухому залишку становить:

В перерахунку на смолу стандартну

де Gр - витрата смоли у вигляді розчину певної концентрації, кг;

Gа - витрата смоли по сухому залишку, кг;

К - концентрація рідкої смоли, %.

Витрата парафіну

Витрата карбоміду за рік складе:

Витрата хлористого амонію:

Наведені розрахунки звожу в табл. 1.

Таблиця 1

Компоненти	Витрати на 1	Витрати на програму
Тріска технологічна	5,21	182350
Смола	75,63	2647,05
Парафін	9,83	344,05
Карбамід	0,68	23,8
Хлористийамоній	0,68	23,8

Таблиця 2

№	Технологічна операція	Кількість сировини
		До операції кг	Після операції кг	Втрати
				%	кг
1	Форматнаобрізка	2194,31	2158,89	1,614	35,42
2	Пресування	2227,73	2194,31	-	-
3	УВЧ	2408,36	2227,73	1,5	180,63
4	Підпресс та обрізка килима	3440,51	2408,36	7,5	60,79
5	Формування килима	2288,52	3440,51	30	1095,9
6	Змішування	2048,77	2288,52	-	-
7	Сушка	2156,6	2048,77	5	107,83
8	Розмол	2250,47	2156,6	15	337,57
9	Промивка	2273,2	2250,47	1	22,73
10	Сортування	2444,3	2273,2	7	171,1
11	Лісобіржа	2519,9	2444,3	3	75,6



2. Розрахунки необхідної кількості обладнання

В даному розділі розраховую кількість обладнання та його завантаження, а також складаю остаточну відомість завантаження обладнання.

Розраховую кількість барабанних рубальних машин за формулою:

де А - кількість матеріалу, що направляється на дану одиницю обладнання, м³

Q - продуктивність обладнання.

; м³

де m - маса тріски, що направляється на дану одиницю обладнання, кг

- густина насипної тріски, кг/м³

; м³

0,55 приймаю 1 сортувалку

Процент завантаження барабанної рубальної машини складе:

%

Кількість сортувалок розраховую за формулою:



де А - кількість матеріалу, що направляється на дану одиницю обладнання, м³

Q - продуктивність обладнання.

; м³

; м³

0,4 приймаю 1 сортувалку

Процент завантаження сортувалки складе:

=4%

Об'єм бункера тріски розраховую за формулою:

,

де- насипна маса тріски - 300 кг/м³·нас;

g- маса тріски, що поступає в бункер;

ф - час запасу, год. (2ч3);

k- коефіцієнт заповнення бункера;

Приймаємо ДБО-60, тоді час запасу складає:



Розраховую кількість рафінерів:

; м³

0,15 приймаю 1 сортувалку

Процент завантаження рафінера складе:

%

Розраховую кількість сушилки:

; м³

0,01 приймаю 1 сортувалку

Процент завантаження сушилки складе:

Об'єм бункера тріски розраховую за формулою:

,

де- насипна маса тріски - 300 кг/м³·нас;

g- маса тріски, що поступає в бункер;

ф - час запасу, год. (2ч3);

k- коефіцієнт заповнення бункера;

Приймаємо ДБО-60, тоді час запасу складає:



Розрахунки звожу в таблицю

Таблиця 3. Відомість завантаження обладнання

№п/п	Найменування обладнання	Марка обладнання	Змінність роботи	Розрахункова кількість обладнання	Прийнято	Процент завантаження обладнання
					Всього	Резерв
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Барабанна русальна машина	TR "Рау - те"	3	0,55	1	__	55
2	Сортувалка	СЩ - 1	3	0,4	1	__	4
3	Бункер	ДБО-60	3
4	Рафінер	"Бауер -442"	3	0,15	1	__	15
5	Сушилка	Аерофонтанного типу	3	0,01	1		1
6	Бункер	ДБО-60	3		1
7	Формувальна машина		3		1
8	Прес підпресовки	"Бізон"	3		1
9	Прес	"Гідрадін"	3		1
10	Форматна обрізка		3		1

Розрахунок енергоресурсів і води на технологічні та побутові потреби

1) Загальні відомості

2) Розрахунок водяної пари

3) Розрахунок силової і світлової електроенергії

4) Розрахунок стиснутого повітря

5) Розрахунок води

1. До розрахунків енергоресурсів належать: розрахунки пари, електроенергії, стиснутого повітря на технологічні і побутові потреби.

У виробництві ДВП:

головний конвеєр, розмольний відділ, відділ сортування, клеєпідготовчий, сушильний, склад готової продукції, побутові приміщення.

2. Витрати водяної пари на технологічні потреби.

Для ДВП питомі витрати становлять 0.7 тон на 1 тону плити, якщо річна продуктивність становить: 35000 м³ то річні втрати водяної пари становлять: 35000 850=29750000 кг

В тонах це становить: 297500001000 = 29750 т

297500.7 = 20825 1т плити

В ГДж це становить: 20825 2.72= 56644 ГДж/год.

Витрати водяної пари на побутові потреби

Витрати тепла на опалення розраховую за формулою:

Де: V- об'єм приміщення що опалюється, м³

G - питомі витрати тепла на 1000 м³ приміщення, приймаю 16.

Z - тривалість роботи опалювальної системи за добу, приймаю 24 год.

N - тривалість опалювального сезону , становить 6 місяців = 183 доби

1) Витрати тепла на головний конвеєр :

В ГДж це становить: 72.8 2.72=198 ГДж

2) Витрати тепла на розмольний відділ

В ГДж це становить: 4.1 2.72=11.2 ГДж

3) Витрати тепла на сортувальний відділ:

В ГДж це становить: 74 2.72=201.3 ГДж

4) Витрати тепла на клеєпідготовчий:

В ГДж це становить: 8.1 2.72=22 ГДж

5) Витрати тепла на склад готової продукції:

В ГДж це становить: 255.4 2.72=694.7 ГДж

6) Витрати на побутові приміщення:

В ГДж це становить: 61.4 2.72=167 ГДж

Витрати енергії на вентиляцію:

Де: V- об'єм приміщення що опалюється , м³

G - питомі витрати тепла на вентиляцію приміщення, приймаю 110.

Z - тривалість роботи опалювальної системи за добу , приймаю 24 год.

N - тривалість опалювального сезону , становить 6 місяців = 183 доби

1)Витрати енергії на головний конвеєр :

В ГДж це становить: 500.4 2.72=1361.1 ГДж

2) Витрати енергії на розмовний відділ:

В ГДж це становить: 284.7 2.72=773 ГДж

3)Витрати енергії на сортувальний відділ:

В ГДж це становить: 500.4 2.72=1361.1 ГДж

4)Витрати енергії на клеєпідготовчий відділ:

В ГДж це становить: 55.7 2.72=152 ГДж

5) Витрати енергії на сушильний відділ:

В ГДж це становить: 822.8 2.72=2238 ГДж

6) Витрати енергії на склад готової продукції:

В ГДж це становить: 1755.8 2.72=4775.8 ГДж

7)Витрати енергії на побутові приміщення:

В ГДж це становить: 422.3 2.72=1148.7 ГДж

Сумарні витрати тепла на опалення і вентиляцію:

1294.5+11833.3=13127.8 ГДж

Загальні витрати водяної пари становлять:

56644+13127.8=69771.8 ГДж

3) Розрахунок силової і світлової електроенергії

Розрахункова потужність знаходиться за формулою:

, Вт/м²

де - площа відділу;

- встановлена потужність;

Встановлена потужність в даному відділі

Де - коеф. що враховує зниження освітлення в процесі експлуатації,старіння світильників, забруднення, приймаю 1-2

Споживча потужність розраховується а формулою:

,Вт

Де -коеф. використаної потужності, що враховує неодночасну роботу усіх ламп (приймається 0.85)

- коеф. корисної дії

Відомість витрат електроенергії на освітлення:

№ п/п	Найменування відділу	Встановлена потужність, (паспорт) Вт/м2	Площа відділу, м2	Розрахункова потужність, кВт	Коеф. запасу, %	Встановлена потужність, кВт	Споживча потужність, кВт	Час горіння, год	Річна витрата електроенергії, кВт
1	Розмольний	36	7.3	.26	1.3	0.33	0.302	4300	1299
2	Головний	30	129.5	3.88	1.3	5	4.5	4300	19350
3	Сортувальний	36	131.6	4.7	1.3	6.2	5.5	4300	23650
4	Клеєпідготовчий	18	14.4	0.26	1.3	0.34	0.304	4300	1307.2
5	Сушиьний	18	213	3.8	1.2	4.6	4.8	4300	17544
6	Склад Г/П	16	454	7.2	1.2	8.6	7.3	4300	31390
7	Побутові приміщення	12	218.5	31.5	1.1	34.7	31.05	4300	9315
Разом:	103855



Врахуванням 10% на аварійне освітлення річна витрата електроенергії становить:

103855 1.1=114240.7 кВт

Питомі витрати електроенергії на освітлення становлять:

, Вт/м²

Відомість витрат електроенергії на технологічні потреби:

№ п/п	Найменування споживачів	Встановлена потужність, кВт	Кількість обладнання	Сумарна встановлена потужність, кВт	Споживча потужність, кВт	Коеф. завантаження обладнання, %	Річна витрата електроенергії, кВт
1	Сортувалка СЩ-120	4.5	1	4.5	3.6	0.44	9580
2	Бункер ДБО-60	21.9	1	21.9	19.6	0.53	62827
3	Рафінер	290	1	290	259.4	0.67	1051130.3
4	Сушилка	335	1	335	299.7	0.94	1703830.5
5	Бункер ДБО-60	21.9	1	21.9	19.6	0.53	62827
6	Форм.машина	60	1	60	54	0.75	244944
7	Прес підпресовка	12	1	12	10.7	0.8	51771
8	Прес Бизон"Гидро-Дин"	240	1	240	214.7	0.85	1103729.7
9	Форматна обрізка ДЦ-3М	19	1	19	17	0.72	74028
Разом:	4851834

З врахуванням витрат електроенергії на транспортні засоби 17%, витрати енергії на технологічні потреби становлять:

1.174851834=5676645, питомі втрати енергії становлять:



, Вт/м²

4) Розрахунок необхідної кількості стиснутого повітря

Для ДВП питомі витрати приймаю 1.7 м³/год.

1.7 6048=10282 м³/год.

Де 6048-фонд робочого часу (252 дня)

Відомість витрат води на технологічні потреби

№ п/п	Найменування споживачів	Кількість споживачів	Годинна витрата води	Річна витрата води	Річний фонд робочого часу, год.
1	Рафінер	1	1.5	9077	6048
2	На розбавлення смоли	1	0.0655	396.1	6048
Разом:	9473.1

Питомі витрати води на технологічні потреби:

, Вт/м²

Витрати води на побутові потреби:

- на душові сітки



, м³

Де 500 - витрати води на 1 душову сітку

N - кількість змін у рік, ДВП-1131 зміна,

0.75 - час роботи душових сіток.

, м³

=424.23=1272.6

Витрати води на умивання:

=169.6 3=508.8

Витрати води на господарсько-побутові потреби:

м³

де (25-45)витрати води на 1 працюючого

N-кількість чоловіків і жінок працюючих в одній зміні

n-кількість змін

м³

Загальні витрати води становлять:

м³



3. Чисельний склад комплексних бригад

Професія	Розряд	Число змін роботи	Число штатних місць в зміну
Виробничі робочі
Оператор напів автоматичної лінії	V	3	2
Машиніст русальної машини	V	3	2
Бункеровщик	III	3	3
Дефібраторщик	V	3	3
Рафіноторщик	IV	3	1
Гідромийщик	IV	3	1
Клеєвар	IV	3	2
Фільтрувальник	V	3	1
Сіточник	V	3	1
Пресовщик	V	3	2
Пропітчик	IV	3	1
Тіпельщик	V	3	1
Термообробщик	V	3	2
Транспортировщик	III	3	2
Обрезщик	IV	3	3
Водій погрузщика	IV	3	2

Склад бригади 29 чоловік.

В одну зміну працює 29 робочих, в чотири зміни 29 робочих.

Приймаємо кількість робітників ремонтного персоналу 20% - це становить 24 робочих.

Всього приймаємо 140 робочих.

В резерві приймаємо 6% робочих, що становить 9 робочих. Отже всього 149 робочих із них чоловіків 60%, жінок 40% і це становить 90 чоловіків і 59 жінок.

В одну зміну 11 жінок і 18 чоловіків.



4. Розрахунок побутових приміщень

Група виробничого процесу - Iа

Санітарна характеристика процесів - виробничі процеси які відбуваються за не сприятливих метеорологічних умов або пов'язані з видаленням пилу чи напруженою фізичною силою;

Склад санітарно-побутових приміщень:

Загальні - гардеробні, душові, вмивальні, вбиральні, кімната для куріння, кімната відпочинку, кімната особистої гігієни жінки.

Спеціальні - ванни для ніг;

Кількість працюючих - 29 чоловік;

Чоловік - 18; Жінок - 11;

Площа загальних гардеробних приміщень (для групи I) розраховується за формулою:

де - спискова чисельність працюючих в усіх змінах

Окремі гардеробні приміщення розраховується за формулою:

де -спискова чисельність чоловіків або жінок;

Розраховую площ душових приміщень за формулою:



де - кількість душових кабін;

де В - спискова кількість людей в найбільшій зміні, окремо чоловіків, окремо жінок;

К - розрахункова кількість людей на одну душову (для групи I - 15 чол.)

Площа перед душової кімнати розраховується за формулою:

Площа вмивальних приміщень розраховується за формулою:

де - кількість кранів в приміщенні

Кількість кранів розраховується за формулою:



де - спискова чисельність працівників в найбільшій зміні, окремо чоловіків, окремо жінок.

К - кількість людей яка може використовувати 1 кран (для групи I - 7 чол.)

Площа вбиральних розраховується за формулою:

де - кількість кабін у вбиральній

Кількість кабін розраховується за формулою:

де - спискова кількість чоловіків або жінок в найбільшій зміні.

Розрахунок ванн для ніг розраховується за формулою:



де В - спискова кількість людей в найбільшій зміні, окремо чоловіків, окремо жінок;

К - розрахункова кількість людей на 1 ванну (для чоловіків - 50; для жінок - 40);

Кімната відпочинку розраховується за формулою:

де - розрахункова кількість людей

Кімната для куріння розраховується за формулою:

де - розрахункова кількість людей

Клеєпідготовча - ; Кімната майстра - ; Інструментальна -9 ;

Комора - ; Кімната технолога - ; Кімната начальника цеху - ;



Розраховую площу цеху

Площу цеху розраховую за формулою:

де - це площа зайнята обладнанням;

- площа внутрішньо цехових складів;

- площа побутових приміщень;

Виробнича площа - це площа зайнята під обладнання, яка розраховується за формулою:

2

де - норматив площі на одну одиницю обладнання; м²

кількість однотипного обладнання.

Якщо для одиниці обладнання немає нормативу площі, то вона розраховується за формулою:

2

де К - коефіцієнт, що враховує ширину, проїзди, проходи біля обладнання він дорівнює 2,2.



Зведена відомість площі, зайнятої виробничим обладнанням:

№	Назва обладнання та робочих місць	Розміри обладнання	Коеф. проходу і проїзду	Норматив площі і обладнання	К-сть. обладнання	Площа зайнята обладнанням
		Д	Ш
1	Сортувалка СЩ-120	2500	1890	2,2	4725000	1	10395000
2	Бункер ДБО-60	8,24	5,7	2,2	46,968	2	206,6592
3	Рафінер	2650	1250	2,2	3312500	1	7287500
4	Сушилка	46	7,4	2,2	340,4	1	748,88

5. Розрахунок площ складів готової продукції

Площа одного пакету розраховується за формулою:

Де: і - розміри готової плити, м

Плити складаються у пачки висотою до 400мм (40см), тому об'єм однієї пачки розраховую за формулою:

Висотою пачки в штабелі з врахуванням прокладок між пачками по 100 мм, становить:

Висота всього штабеля набраного з декількох пачок приймається не менше 4500 мм,тоді кількість пачок у штабелі становить:

Об'єм плит в одному штабелі становить:

, (приймаю 11 штук)

Кількість штабелів добової виробітки плит становить:

Площа яку займають штабелі добової виробітки становить:

Плити повинні зберігатися на складі не менше 7 днів, отже площа для зберігання тижневої виробітки становить:



З врахуванням проходів, проїздів між штабелями площа складу становить:

Фактична площа складу приймається з урахуванням кроку проектування і прогинів становить:

6. Заходи по підвищенню якості продукції

Для підвищення якості продукції необхідно використовувати окоренку деревину або здійснювати окороку на самому підприємстві, тому що наявність кори в волокнистій масі знижує фізико-механічні показники плит, так як кора за складом відрізняється від деревини більш високим (20-40% від маси кори) вміст екстрактивних речовин. По мірі підвищення проценту кори в деревоволокнистій масі міцність плит зменшується, водо поглинання і набухання підвищується, колір поверхні стає неоднорідним, що впливає на якість окремих засобів обробки. За даними фірми "ВІ50і"Г, наявність 10% кори в загальній деревноволокнистій масі знижує міцність до 20%. Вміст 10% кори лише у внутрішньому шарі знижує міцність до 10%. При використанні 70% нескореної деревини у внутрішньому шарі міцність плити знижується на 3,5 МПа, а водо поглинання підвищується на 2%.

Гнилля впливає також на якість готової продукції. Низькоякісна деревина, особливо мягколистяних порід, уражена гниллю, вміст гнилля досягає 60% об'єму. При використанні деревини з наявністю гнилля плити набувають більш темного нерівномірного відтінку, їх фізико-механічні властивості знижуються.

Проектом передбачено наступні заходи щодо підвищення якості продукції:

Ш Сортування деревини по породах;

Ш Промивка і сортування тріски;

Ш Добавка вільного карбаміду;

Ш Охолодження плит;

7. Заходи по підвищенню охорони навколишнього середовища

1. Вимоги безпеки.

Вимоги безпеки в виробництві ДВП повинні відповідати документам: "Правила по охороні в лісовій и в деревообробній промисловості" ГОСТ 1385-80; "Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання 042-73" ГОСТ 12.1.003-83 та СН3223-85.контроль доступного рівня шуму повинен відповідати вимогам методичних вказівок №1844-78.

Приміщення, в яких здійснюється виробництво ДВП, мають бути обладнанні системами загально-обмінні}ї вентиляції згідно ГОСТІ2.4.021-75 та СНІП 11.0405-91, освітленням згідно СНІП 114-79, та забезпечення водою згідно ГОСТ2874-82, а робочі місця місцевим відсмоктувальним устаткуванням, яке забезпечує вміст шкідливих речовин у повітрі на рівні, що не перевищує гранично допустимі концентрації згідно ГОСТ 12.1.005-88.

1.3. Устаткування комунікації та ємкості повинні мати заземлення згідно ГОСТ 12.1.018-86, СІ III1 ІІ-А-9-77ЛІІУЗ(правила влаштування електроустановок).

Контроль наявності шкідливих речовин в повітрі робочої зони повинен відповідати вимогам документі: "Методичні указівки по зміні концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Працюючі у виробництві ДВП мають бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту у відповідності з вимогами "Сборник норм выдачи спецодежды, спецобуви".

1.6 Карбамідоформальдегідна смола не горюча, не вибухонебезпечна водяна суспензія. Токсичність смоли обумовлюється наявністю в ній формальдегід, який виявляє подразнюючи слизові оболонки очей, дихальні шляхи , викликає дерматит. Гранично допускається концентрація формальдегіду у повітрі робочої зони 0,5 кг, згідно ГОСТ 12.1.005-88.

1.7. Хлористий амоній пожежо- і вибухо небезпечний. Токсичність його обумовлена наявністю в ньому аміаку, який викликає подразнення дихальних шляхів і очей.

Парафін є горючою речовиною з температурою спалаху нежче 160 С, температурою самозаймання не нижче 300°С. Застосування відкритого вогню при роботі з парафіном не допустимо.

Деревне волокно є пожежо- і вибухонебезпечним. Температура спалаху волокна 260-300°С. У відповідності з ГОСТІ5815-83 вміст мінеральних домішок в технологічній трісці для ДВП не повинен перевищувати 1% і відповідно, домішка диоксиду кремнію в деревному пилу не повинна перевищувати 1%. Контроль допустимого рівня пилу повинен відповідати методичним вказівкам №443687.

1.10. Ватажо-розвантажувальні роботи з плитами повинні проводитись згідно вимог ГОСТІ 12.3.009-76

2. Вимоги охорони навколишнього середовища.

Плити дозволені для виготовлення меблів, в якості оздоблювального матеріалу. Плити не повинні виділяти в навколишнє середовище шкідливі хімічні речовини в кількості, що перевищують допустимі рівні, затверджені Міністерством охорони здоров'я України. Вміст формальдегіду в плитах не повинен перевищувати 30мг/100г абсолютно сухої плити.

Технологія виготовлення плит повинна передбачати безвідходне використання сировини і матеріалів. Величини І "ДІВ повинні відповідати затвердженому проекту.

Размещено на Allbest.ru

...