Будова та комплектація шлюпки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Будова, комплектація шлюпки

1. Призначення і різновид шлюпок

кіль шпангоут шлюпка

Шлюпками називаються дрібні відкриті безпалубні плавзасоби, призначені для забезпечення потреб корабля. З їхньою допомогою вирішується широке коло завдань:

підрив плаваючих мін;

звезення десанту;

доставка розвідувальних груп;

надання допомоги суднам, що терпить біду;

порятунок особового складу у випадку загибелі корабля;

промірні, водолазні й інші роботи на воді;

завезення швартовів, станових і допоміжних якорів;

сполучення з берегом й іншими кораблями;

транспортування різних вантажів;

миття або фарбування борту;

проведення спортивних заходів.

Шлюпка є прекрасним засобом фізичного виховання. Ходіння на веслах виробляє спритність, наполегливість і витривалість. Керування шлюпкою під вітрилами розвиває сміливість, спостережливість, окомір. Участь у далеких шлюпкових походах сприяє формуванню вольових і командних якостей, необхідних моряку.

Шлюпка - кращий засіб початкового навчання курсантів керуванню маневрами корабля. Тому вона є необхідною приналежністю не тільки кораблів і частин ВМС, але також морських (морехідних) і військово-морських навчальних закладів.

Типи гребних і гребно-вітрильних шлюпок

Морські корабельні шлюпки класифікуються:

- за родом руху - на гребні, гребно-вітрильні, гребно-парусно-моторні;

- за матеріалами корпусу - на дерев'яні, металеві, пластмасові, гумові і композитні (набір й обшивка з різних матеріалів);

- за кормовим утворенням корпусу - на транцеві (з тупою зрізаною кормою - транцем) і вельботного типу (з гострим утворенням корми);

- за родом рушія - на веслові, вітрильні й гвинтові.

У Військово-Морських Силах використовується кілька типів гребних і гребно-вітрильних шлюпок.

Яли шести-, чотирьох- і двовеслові багатоцільового призначення. Мають дерев'яний корпус (пластмасовий) із транцевою кормою. Шести- і чотирьохвеслові яли мають однощоглове рейково-розрізне вітрильне озброєння й підвісний мотор.

Тузики - найменші гребні шлюпки із транцевою кормою й парними веслами. Є на малих кораблях, використовуються на закритих рейдах.

Вельботи шестивеслові (роз'їзні або рятувальні) мають дерев'яний корпус із гострим утворенням корми, розстібні весла й однощоглове вітрильне озброєння (гребно-вітрильні вельботи). Можуть бути також і гребно-парусно-моторні вельботи.

Рятувальні шлюпки - безтранцеві, вельботного типу. Розташовані уздовж бортів й у носовій частині корпуса герметичні повітряні ящики поліпшують непотоплюваність шлюпки. На вилицях корпуса є килі-поручні, а по бортах - рятувальні леєра з поплавцями, за які можуть триматися люди, що перебувають у воді. Весла розстібні. Вітрильне озброєння одномачтове люгерне.

2. Норми експлуатації ЯЛ-6

Одна з головних умов безпеки плавання - дотримання норм експлуатації, визначених для кожного типу шлюпок. Знання цих норм для командирів і старшин шлюпок обов'язкове.

Ялам і вельботам на закритих рейдах й у гаванях визначені наступні норми перевезень:

- шестивесловим ялам при вітрі < 5 балів і русі на веслах - 13 чоловік, при русі під вітрилами - 8 чоловік, при русі під мотором - 7 чоловік; при вітрі < 3 балів під мотором - не більше13 чоловік. Експлуатація яла під мотором при вітрі > 5 балів забороняється;

- чотирьохвесловим ялам при вітрі < 4 балів і русі на веслах - 9 чоловік, при русі під вітрилами - 6 чоловік; при хвилюванні моря < 2 балів і русі під мотором - 9 чоловік. При вітрі > 4 балів ці норми знижуються відповідно обстановці. Експлуатація яла під мотором забороняється;

- двовесловим ялам при вітрі < 2 балів - 3 чоловік. При хвилюванні моря >2 балів експлуатація яла забороняється;

- вельботам при вітрі < 5 балів і русі на веслах-13 чоловік, при русі під вітрилами - 8 чоловік.

Рятувальним шлюпкам мореплавність не обмежена.

Граничне навантаження шлюпок при перевезеннях компактних і малоємних вантажів визначається з розрахунку 80 кг вантажу замість однієї людини.

При перевезеннях рідких і сипучих вантажів в умовах сприятливої погоди прийняті наступні норми:

- на катерах - 4-6 т;

- на шестивеслових вельботах - 3 т;

- на шестивеслових ялах - 2,5 т.

При вітрі > 5 балів і бризі, а також при перевезеннях на відкритих рейдах й у морі наведені норми знижуються відповідно обстановці.

Відповідальність за дотримання норм експлуатації несе старший із присутніх на шлюпці офіцерів корабельного складу, а при відсутності офіцерів - старшина шлюпки. При відправленні шлюпки з корабля відповідальність покладає на вахтового офіцера.

3. Пристрій ЯЛ-6, його комплектність

Найпоширенішим типом гребно-вітрильної шлюпки є шестивесловий ял (мал. 1).

Мал. 1. Загальний вид шестивесельного яла:

1- форштевень; 2 - галсовий гак; 3 - брештук; 4 - отвір для ліхтарної стійки; 5, 37 - решітчаті люки; 6 - стопорна планка; 7 - наметка; 8 - вант-путенс; 9 - книця; 10 - підуключина; 11 - чака; 12 - упорка; 13 - степс уключини; 14 - качка; 15 - банка; 16 - продольна банка; 17 - кормове сидіння; 18 - румпель; 19 - заспинна дошка; 20 - кормова накладка (книця); 21 - обушок; 22 - ланцюжок чеки; 23, 56 - фалини; 24 - флюгарка; 25 - транцевий брус; 26 - транцева дошка; 27 - кормовий рим; 28 - сорлинь; 29 - отвір для ланцюгового підйома; 30 - кермо; 31 - стрижень; 32 - петля для підвіски керма; 33 - підкільна смуга (оковка); 34 - ахтерштевень; 35 - книця; 36, 55 - ланцюгові підйоми; 38 - пробка; 39 - шпангоут; 40 - кіль; 41 - кільсон; 42 - шпунтовий пояс; 43 - чьотирьохгранний цвях; 44 - рибина; 45 - зйомна стійка (пиллерс); 46 - підлегарс; 47 - заповнювач (деревяний); 48 - привальний брус; 49 - ширстрек; 50 - планшир; 51, 53 - буртики; 52-обшивка; 54-гніздо для нагеля; 57-носовий рим

Остовом корпусу служить набір, що складається з поздовжніх і поперечних дубових або ясенових брусів. Набір надає корпусу необхідну форму та забезпечує його міцність. Основна частина набору - кіль.

Кіль - суцільний дубовий або клеєний із двох дубових і трьох соснових дошок прямолінійний брус, що проходить по всій довжині шлюпки.

У носовій частині латунними болтами скріплений з кілем, утворюючи носовий край шлюпки (мал. 2), форштевень - криволінійний брус, клеєний з декількох дубових дошок.

Кормовий край шлюпки утворює врізаний у кіль під кутом приблизно 100° прямокутний клеєний з дубових дошок брус - ахтерштевень. Ахтерштевень скріплюється з кілем сталевою оцинкованою кницею на латунних болтах.

Мал. 2. Кіль і штевні:

1 - гак для кріплення клівер-галса (галсовий гак); 2 - форштевень; 3, 9, 10 - болти; 4- підкладка; 5 - книця; 6 - кормовий рим; 7 - ахтерштевень; 8 - транцева дошка; 11 - кіль; 12 - підкилева смуга

В ахтерштевень врівень врізана транцева дошка (транець), виготовлена із двох-трьох дубових дощок. Із внутрішньої сторони по периметру до транця кріпиться дерев'яний ободок - транцевий брус. До кіля зверху оцинкованими цвяхами прикріплений дубовий резен-кіль, що надає килю додаткову міцність.

По всій довжині кіля по обидва боки його верхньої частини вирізані шпунти для приєднання першого пояса обшивки (мал. 3).

Кіль і форштевень захищені від пошкоджень залізною підкілевою смугою.

До резен-кіля сталевими оцинкованими шурупами прикріплені шпангоути - поперечні ребра із твердих порід дерева, вигнуті за формою обводів шлюпки (мал. 4). На шестивесловому ялі 25 шпангоутів.

Поверх шпангоутів на резен-килі лежить кільсон - зйомна дошка, скріплена з килем латунними болтами (мал. 3 й 4).

Мал. 3. Конструкція кіля:

1 - резен-кіль; 2 - шпунт; 3 - кіль; 4 - підкільна смуга

Верхні кінці шпангоутів скріплені двома дубовими вигнутими за формою борта привальними брусами.

Мал. 4. Кріплення шпангоутів:

1- кільсон; 2-шпангоут; 3 - цвях із шайбою; 4 - обшивка; 5 - резен-кіль; 6 - шуруп; 7 - кіль

Носові кінці привальних брусів врізані у форштевень і скріплені з ним і між собою брештуком- залізною кницею з дерев'яною накладкою (мал. 5).

Кормові кінці привальних брусів скріплені сталевими кницями із транцевим брусом.

До набору яла оцинкованими або мідними цвяхами прибита обшивка із соснових і дубових дошок. Носові кінці обшивки втоплені у вирізаний шпунт на форштевні, а кормові - скріплені з ахтерштевнем ободком транця й транцевою дошкою. Обшивка складається з 14 поясів. Перший пояс - шпунтовий виготовлений з 16-мм дубових дошок (товщина інших дошок-12 мм). Верхній пояс обшивки - ширстрек теж виготовлений з дубових дошок. Між ширстреком і привальними брусами - дерев'яний заповнювач. Пояса обшивання яла покладені внакрой (мал. 6, а).

Мал. 5. Кріплення привальних брусів:

1 - форштевень; 2 - гак для кріплення клівер-галса; 3 - сталева книця; 4 - дерев'яна накладка (брештук); 5 - носовий рим; 6 - шпангоут: 7 - привальний брус; 8 - ширстрек штевні,

Привальні бруси, краї шпангоутів і верхній край ширстрека закриті зверху дубовою дошкою - планширем.

Два буртика - напівкруглі дубові або ясенові бруски - захищають борти шлюпки від ударів при швартуванні. Верхній буртик прикриває паз між планширем і ширстреком, а нижній - розташований на поясі, що нижче ширстрека. Буртики кріпляться до обшивки латунними шурупами. У планширі й дерев'яному заповнювачі є отвори для уключин (по три на кожному борту) (мал. 12).

Мал. 6. Обшивка:

а - внакрой; б - вгладь; 1 - планшир; 2 - буртики; 3 - дошки обшивки; 4 - цвяхи із шайбами; 5 - шпангоут; 6 - підлегарс; 7 - банка; 8 - штапик; 9 *- привальний брус

На поздовжні дубові бруси - підлегарси зпираються банки, які служать сидіннями для веслярів й елементами поперечного кріплення шлюпки.

Мал. 7 Кріплення банки до привального брусу:

I - металева книця; 2 - планшир; 3 - привальний брус; 4 - шпангоут; 5 - дерев'яний заповнювач; б - штапик; 7 - фасонний обушок для заведення клівер-шкота; 8 - підлегарс; 9 - банка (середня); 10 - чака

У ялі чотири банки: носова, бакова (щоглова), середня й загрібна (кормова). Сталевими оцинкованими кницями вони скріплені із привальними брусами (мал. 7). Щоб банки не прогиналися під вагою веслярів, їхні середні частини зміцнюють стійками - пілерсами. Верхній кінець стійки входить у гніздо на банці, нижній - у башмак на кільсоні (мал. 14). Між банками по бортах розташовані розпірки, які називають чаками. Поверх банок і чак впритул до шпангоутів покладена дубова планка - штапик (мал. 6 й 7).

У носовій частині шлюпки на підлегарс опирається знімний носовий ґратчастий люк з отвором для ліхтарної стійки (або номера для перегонів). Нижній кінець стійки входить у гніздо башмака на форштевні.

У кормовій частині шлюпки (мал. 8) на підлегарс зпирається сидіння, на якому при русі під вітрилом розміщаються пасажири, командир і старшина шлюпки. Паралельно транцевій дошці у вертикальні напрямні башмаки вставляється зйомна заспинна дошка. Між заспинною і транцевою дошками з правого борта на дерев'яній накладці - книці, що зпирається на привальний і транцевий бруси, розташоване місце старшини шлюпки при русі на веслах.

Мал. 8. Кормова частина шестивеслового яла:

1- качки; 2- напрямний башмак; 3 - розрізний фасонний обушок для заведення фока-шкота; 4 - дерев'яна книця (місце старшини шлюпки при русі на веслах); 5 - транцевий брус; 6 - кормовий рим; 7 -отвір для ланцюгового підйомного рима; 8 - кормове сидіння; 9 - кормовий ґратчастий люк; 10 - пробка

Для запобігання ушкодження шпангоутів, зручності пересування по шлюпці й рівномірного розподілу навантаження дно яла прикрите знімними дерев'яними щитами - рибинами, а між загрібною банкою й кормовим сидінням - кормовим ґратчастим люком (мал. 8 й 9), що складається із двох частин.

На рибинах є упорки для ніг веслярів. Для зливу води, що скопилася на дні шлюпки, під кормовим люком в обшивці є отвір із пробкою, що вигвинчується (мал. 8).

Мал. 9. Рибина:

1 - рибина; 2 - упірка; 3 - стропка

При спуску й підйомі шлюпки на борт корабля використовуються ланцюгові підйоми (підйомні рими). Ланцюговий підйом складається з обуха, наглухо прикріпленого до кіля, такелажної скоби, відрізка ланцюга й рима (мал. 10).

Мал. 10. Ланцюговий підйом (ланцюговий підйомний рим):

1 - рим;2 - стопорна планка; 3 - ланцюг; 4 - такелажна скоба; 5 - гайки; 6 - кільсон; 7 - болт; 8 - кіль; 9 - обух; 10 - штир

За рими заставляються гаки шлюпкових талів. Щоб шлюпка при спуску (підйомі) не кренилася, носовий рим пропускають через стопорну планку на носовій банці, а кормовий - через спеціальний отвір у кормовому сидінні.

Мал. 11. Рульовий пристрій:

1 - голівка руля; 2 - чеки з ланцюжком; 3, 5 - петлі з обкуттями; 4 - отвір для сорлиня; 6 - перо керма; 7 - ахтерштевень; 8 - стрижень; 9 - рим кормового фалиня; 10 - сорлинь; 11 - румпель

Для утримання шлюпки на заданому курсі або зміни напрямку її руху служить кермовий пристрій (мал. 11), що складається з начіпного керма, деталей для його навішання й румпеля (при русі на веслах використовується вигнутий румпель, при русі під вітрилом - прямий).

Кермо виготовлене з дуба й складається з голівки, пера й петель із обкуттями. Воно навішене на сталевий оцинкований стрижень, прикріплений на транцевій дошці й ахтерштевні яла. У голівці руля є квадратний отвір для румпеля. Щоб румпель не випав, він кріпиться чекою, зв'язаною ланцюжком з голівкою руля або румпелем. У пері руля є отвір для сорлиня - невеликого лина окружністю 25 мм. Один кінець сорлиня, пропущений в отвір на рулі, забитий вузлом - кнопом, а другий прив'язаний до рима на ахтерштевні.

Для кріплення весел, щогли й снастей при керуванні вітрилами, а також для інших потреб на корпусі шлюпки є наступні деталі.

Підуключини - врізані врівень в планшир кутові металеві оцинковані планки з отворами для уключин (мал. 12).

Мал. 12. Підуключина:

1 - планшир; 2 - підуключина; 3 - отвір для уключини; 4 - дерев'яний заповнювач; 5 - привальний брус

Наметка - відкидна металева скоба на шарнірі для утримання щогли у вертикальному положенні. Один кінець наметки закріплений на щоглевій банці, інший, відкидний, кріпиться до банки нагелем (мал. 13).

Степс - прикріплена до кільсону металева наділка для установки нижнього кінця (шпора) щогли. У поглибленні степса знаходиться горизонтальний штир, на який сідає щогла жолобом шпора (мал. 14).

Степсами називаються також металеві наділки з отворами для уключин, які іноді встановлюються нижче привального бруса.

Мал. 13. Наметка:

1 - отвір для нагеля; 2 - наметка; 3 - нагель

Вантпутенси - металеві планки з вушками для кріплення вант. Розташовані із внутрішньої сторони привальних брусів по два з кожного борту (мал. 20).

Розрізні фасонні обушки призначені для закладки фока-шкотів. Розташовані на планширі між заспинною й транцевою дошками (мал. 8). На кницях середньої банки - фасонні обушки для заведення клівер-шкотів (мал. 7).

Гак на форштевні (галсовий гак) призначений для осаджування й кріплення клівер-галса (мал. 2 й 5).

Мал. 14. Кільсон зі степсом і башмаками для стійок

1-башмак для стійки (пілерса); 2 - штир; 3 - степс; 4 - кільсон

Качки - металеві дворогі планки для кріплення кранців (мал. 8).

Швартовний пристрій складається з носового (на форштевні) і кормового (на ахтерштевні) римів, до яких кріпляться огоном фалині - троси з рослинних або синтетичних волокон. Призначений для швартування й буксирування шлюпок.

На внутрішній стороні транцевої дошки розташована обійма, а на кормовому сидінні - гніздо (або башмак) для кріплення флагштока (мал. 15).

Мал. 15. Деталі на транцевій дошці:

1 - флагшток; 2 - качка на флагштоці для кріплення фала прапора; 3 - металеві планки для кріплення підвісного мотора; 4 - фасонний обушок для кріплення леєра: 5 - транцевий брус; 6 - металева пластина з даними про мореплавність шлюпки; 7 - кормовий фалінь; 8 - фасонна дошка; 9 - гніздо для флагштока; 10 - прапорний позивний; 11 - обійма для флагштока

Для підвіски мотора на транцевій дошці встановлені дві металеві планки. Для кріплення леєра при зачохленні шлюпки є фасонний обушок.

Ліворуч від ахтерштевня на транцевій дошці прибита металева пластина з даними про мореплавність і пасажиромісткість шлюпки, а праворуч нафарбовується прапорний позивний цієї шлюпки.

Мал. 16. Розташування флюгарки на транці

Прапорний позивний надається шлюпці наказом командира корабля (частини) і складається зі сполучення двох прапорів Шлюпкової сигнальної книги: верхній прапор позначає букву, нижній - «Шлюпковий». Таким чином, прапорні позивні мають вигляд: А. Шл., Б. Шл. і т.д.

Крім прапорного позивного циркуляром начальника штабу ВМС шлюпці присвоюється флюгарка й цифровий позивний. Останній нафарбовується на гоночному номері й пришивається до вітрила. Порядок користування позивними викладений у Шлюпковій сигнальній книзі (ШСК).

У носовій частині на привальному брусі правого борту прикріплена табличка із вказівкою типу шлюпки, заводу-виготовлювача, заводського номера й року будівництва.

Флюгарки - круглі з дерев'яною окантовкою знаки (мал. 16), що вказують, якому кораблю (частині) належить шлюпка. Вони розташовуються ззовні обшивки в носовій частині й на транці з обох бортів.

4. Особливості будови шлюпок зі шпону, пластмаси або легкого сплаву

Корпус яла може бути виготовлений зі шпону, пластмаси або легкого сплаву. Корпус зі шпону настільки міцний, що для двох- і чотирьохвеслових ялів немає необхідності встановлювати шпангоути, а для шестивеслового яла кількість шпангоутів скорочується з 25 до 12.

Пластмасовий корпус шестивеслового яла, виготовлений із джгутової склотканини в сполученні з поліефірними смолами, шпангоутів не має, а товщина його зовнішніх стінок 6 мм.

Міцність корпуса підсилюється флорами, які перебувають під бортовими сидіннями, розташованими по всій довжині шлюпки, і утворюють внутрішні обсяги плавучості, заповнені пластиком ТПК-Н.

Ял з алюмінієво-марганцевого сплаву АМГ-5У конструктивно аналогічний пластмасовому. Весла, щогла, рейок, румпелі теж виготовляються з легкого сплаву.

Весла й вітрильне озброєння на шпоновому і пластмасовому ялах такі ж, як на ялі з деревяним корпусом.

Мал. 17. Предмети комплектування шестивеслового яла:

1 - весло валькове (а - рукоять; б - рубель; в - шкіра; г - веретено; д - лопасть; е - обкуття); 2 - весло розпашне; 3 - уключина; 4 - румпелі; 5 - Військово-морський прапор у чохлі; 6 - відпірні гаки (а -гак; б - шток; в - клот); 7-нагель; 8 - якір; 9 - якірний канат; 10-анкерок з ковшиком і пробкою; // - лійка до анкерків; 12 - цебро парусинове; 13 - лійка дерев'яна; 14 - кранець; 15 - мат шпигований; 16 - сокира; 17 - киса з такелажним ножем і свайкой; 18 - Шлюпкова сигнальна книга в чохлі; 19 - номер для перегонів; 20 - пробка, що ввертається; 21 - дощове плаття (комплект) ; 22 - ліхтарна стійка; 23 - фалінь* 24 - відповідний вимпел; 25 - семафорні прапорці; 26 - рангоутний чохол у зборі; 27 - шлюпковий компас; 28 - двох кольоровий ліхтар; 29 - білий акумуляторний ліхтар; 30 - рятувальний жилет

5. Предмети комплектування шестивеслового яла

У комплект шлюпки входять предмети, необхідні для її експлуатації. Перелік всіх предметів наведений у формулярі шлюпки. Нижче приводиться опис предметів шлюпкового постачання (мал. 17).

Весло - валькове. Виготовляється з ясена, бука або клеєної сосни. Частини весла: рукоять, рубель, веретено, лопасть з латунним обкуттям. Для захисту від намокання й розтріскування весло покрите оліфою. Місце упору весла в уключині обшите шкірою. Довжина весла - 3,9 м. Шість основних і два запасних весла укладаються на банки по бортах лопастями на ніс.

Уключина - металева розвилка для упору весел при веслуванні. Шість уключин вставляються в отвори на підуключинах і кріпляться штертами до подлегарсів або шпангоутів. Одна уключина зберігається як запасна. Штерти до уключин та інших предметів постачання виготовляються із бельного троса окружністю 18 мм.

Відпірний гак - металевий гак на дерев'яному штоку для затримки шлюпки при швартуванні й відштовхування при відході. Стовщення штока називається клотом. Шток виготовляється з дуба. Відпірний гак повинен мати позитивну плавучість. На шлюпці два гаки: один довжиною 2,5 м, інший -1,5 м. Шток довгого гака через кожні 25 см пофарбований у чорний і білий кольори для виміру глибини. Короткий не пофарбований. Зберігаються гаки з бортів на веслах (довгий - праворуч, короткий- ліворуч), а після відходу шлюпки від борту корабля кладуть на рангоут (короткий - гаком у корму, довгий - гаком у ніс).

Нагель - металевий стрижень із рукояткою. На шестивесловому ялі два нагелі: один служить для кріплення наметки, інший - фала. Вставляються в отвори щоглової банки. Штерти нагелів прихоплюються до пілерса банки.

Якір служить для втримання шлюпки на місці. Має двоє лабетів, веретено, шток, що укладається, і скобу. Зберігається в складеному вигляді (шток прикладається до веретена й прихоплюється двома штертами) між щогловою й носовою банками й прихоплюється двома штертами до кільсону. Маса якоря 20 кг.

Якірний канат - прядив'яний(пеньковий) смолений трос окружністю 50 мм. Згорнутий у бухту і зв'язаний у чотирьох місцях штертами зберігається під носовим ґратчастим люком. Довжина якірного каната 60 м.

Анкерок - дубове барильце(бочонок) ємністю 25 л. Призначається для зберігання прісної води. До пробки анкерка знизу прикріплений на ланцюжку ковшик. На ялі два анкерки. Установлюються в діаметральній площині шлюпки на спеціальних підставках - анкерах-блоках і кріпляться штертами до рибин.

При аваріях анкерки можуть використовуватися як рятувальні засоби. Для цього їх потрібно остропить - взяти два лини й втугу обтягти по окружності, зростити кінці кожного, а потім обидва лина скріпити між собою двома поперечними стропками, за які можна триматися, перебуваючи у воді.

Лійка служить для наповнення анкерків водою.

Парусинове цебро й дерев'яна лійка служать для видалення води зі шлюпки. Цебро зберігається під носовим ґратчастим люком, дві лійки - під кормовим сидінням.

Мат шпигований 300X500 мм виготовляється з пеньки або манільського троса. Служить для витирання ніг. У шлюпці укладаються: один мат - у носі на рибині, інший - у кормі на люку.

Сокира служить для ремонту корпуса й предметів постачання шлюпки. Зберігається прихваченим штертом до підлегарсу під носовим ґратчастим люком.

Кранець м'який діаметром 125 мм служить для захисту борта від ушкоджень при швартуванні. Чотири кранці (по два на борт) зберігаються на рибинах у районі качок.

Фалінь - бельний рослинний трос окружністю 50 мм. Носовий фалінь (12 м), що ввязується в рим форштевня, зберігається на носовому ґратчастому люку, кормовий фалінь (8 м), що ввязується в рим ахтерштевня, - на кормовому сидінні (у згорнутому вигляді).

Ліхтар двоколірний із червоним ліворуч і зеленим праворуч склом. Джерелом світла служить гасова або масляна лампа. Ліхтар білий - акумуляторний. Обидва ліхтарі служать для забезпечення безпеки плавання шлюпки в темний час доби. Двоколірний ліхтар надівається двома дужками на кронштейн спеціальної ліхтарної стійки, установлюваної в носі шлюпки. Зберігаються ліхтарі в ящику під загрібною банкою, ліхтарна стійка - на банках з лівого борта.

Військово-морський прапор виготовляється зі спеціальної вовняної тканини (флагдуха), флагшток - з дерева. При русі під вітрилом прапор, згорнутий навколо флагштока, міститься в парусиновому чохолі й укладається на весла із правого борту. При русі на веслах флагшток із прапором уставляється в обійму на транці й гніздо на кормовому сидінні шлюпки (мал. 15).

Гоночний номер - фанерна дошка розміром 40X40 см на дерев'яному штоку довжиною 130 см. На чорному тлі дошки по обидва боки нафарбований білою фарбою номер шлюпки. Цей номер відповідає номеру на вітрилі. При русі шлюпки на веслах гоночний номер установлюється на місце ліхтарної стійки.

Румпель - важіль для перекладки керма. При керуванні шлюпкою на веслах використовується вигнутий румпель, при керуванні під вітрилами - прямий. Обидва румпелі зберігаються між заспинною й транцевою дошками, прихоплені штертами до пілерса книці.

Пробка з різбленням закриває отвір у днищі шлюпки. Ланцюжком пробка кріпиться до кільсону.

Киса - парусиновий мішок, у якому зберігаються мотки ниток і лина, голка, шматки парусини, такелажний ніж і свайка, необхідні для роботи із тросами. У кисі зберігаються також запасна уключина, лійка, відповідний вимпел і семафорні прапорці. Киса зберігається під кормовим сидінням і кріпиться до рима кормового ланцюгового підйому.

Шлюпковий чохол виготовлений зі спеціальної парусини, скроєний за обводами шлюпки і має в носовій і кормовій частині розрізи, а по бортах - пришиті шматки парусини (вушка). Уздовж кромок розрізів і на вушках пробиті отвори - люверси, у які з одного борта зашпаровуються штерти. Щоб чохол не провисав і в ньому не накопичувалась вода, між форштевнем й ахтерштевнем натягають леєр з талрепом, який кріпиться в носі за галсовый гак, а в кормі - за фасонний обушок. Чохол кладуть на леєр і за допомогою штертів обтягують і кріплять до шлюпки. При спуску шлюпки на воду шлюпковий чохол залишається на кораблі (березі).

Рангоутний чохол зшитий з тієї ж парусини, зберігається разом з вітрилом на банках у діаметральній площині шлюпки, а при постановці вітрил - на кормовому ґратчастому люку.

Мал. 18. Типове розміщення предметів шлюпкового постачання

Размещено на Allbest.ru

...