Організація метрологічного забезпечення на Харківському державному авіаційному підприємстві

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

1. Організація метрологічного забезпечення на Харківському державному авіаційному підприємстві

1.1 Характеристика і структура метрологічної служби «ХДАВП»

Структурна схема метрологічної служби підприємства представлена на рисунку 1.

Рисунок 4.1 - Структура метрологічної служби заводу «ХДАВП»

1.2 Функції та основні задачі метрологічної служби підприємства

Бюро №1 - планування, контролю та координації робіт по метрологічному забезпеченню підприємства:

- розробляє план роботи по метрологічному забезпеченню підприємства на рік, план проведення метрологічної експертизи конструкторської та технологічної документації ХДАВП на рік;

- розробляє графіки: метрологічного контролю стану та вірності застосування контрольного, вимірювального та випробувального обладнання в підрозділах підприємства; калібрування засобів вимірювальної техніки; планово попереджувальних ремонтів, контролю працюючих зон термічного обладнання; атестації випробувального обладнання; перевірки конструкторської та технологічної документації;

- здійснює контроль стану та вірності застосування, контрольного, вимірюваного та випробувального обладнання в підрозділах підприємства;

- проводить метрологічну експертизу конструкторської та технологічної документації й перевірку конструкторської та технологічної документації;

- здійснює облік ЗВТ;- розробляє та спрямовує підрозділам підприємства документацію у відповідності з вимогами «КС УКП. Автоматизована система управління метрологічного забезпечення підприємства»;

- виконує роботи по впровадженню державних галузевих стандартів та інших нормативних документів, регламентуючи метрологічні норми та правила;

- розробляє та впроваджує стандарти підприємства та інші документи, регламентуючи питання метрологічного забезпечення розробки, виробництва, технічного обслуговування та експлуатації продукції;

- складає та узгоджує з органами Державної метрологічної служби України перелік ЗВТ, які знаходяться в експлуатації та які підлягають повірці;- виконує облік клейм, що калібруються;

- бере участь у підготовці та проведенні акредитації відділу головного метролога на право проведення калібрування;

- здійснює матеріально-технічне забезпечення калібрування та ремонт ЗВТ;

- організовує доставку ЗВТ на повірку та ремонт в органи Державної метрологічної служби України та оформлює необхідні документи.

Бюро №2 - метрологічного забезпечення контрольно-перевірочної апаратури виробів авіаційної техніки:

- виконує регламентовані роботи та повірку контрольно-вимірювальної апаратури (КПА) виробів авіаційної техніки (АТ);- виконує ремонт, налаштування та регулювання КПА виробів АТ;

- притягає, в разі необхідності, до проведення калібрування та ремонту КПА виробів АТ сторонні заводи - виробники;

- бере участь у виконанні контролю стану й вірності проведення контрольного, вимірювального і випробувального обладнання в підрозділах підприємства;

- бере участь у діяльності виробничих служб підприємства при випробуванні та впровадженні нових засобів вимірювальної техніки спеціального призначення;- розробляє пропозиції заміни морально застарілої та фізично зношеної КПА на сучасну вимірювальну техніку;

- бере участь у підготовці та проведенні акредитації відділу головного метролога на право проведення калібрування;- проводить технічне навчання.

Бюро №3 - метрологічне забезпечення механічних ЗВТ:

- виконує калібрування та ремонт ЗВТ тиснення;

- проводить калібрування та градуювання анероідно-маномеричних приладів та КПА;- виконує ремонт та калібрування ЗВТ маси;- виконує калібрування ЗВТ швидкості та часу;- бере участь в атестації обладнання, яке необхідно випробовувати;- проводить метрологічну атестацію не стандартизованих ЗВТ;- підготовлює та презентує ЗВТ на повірку в органи Державної метрологічної служби України;

- притягує, в разі необхідності, до проведення калі бровки та ремонту ЗВТ сторонні заводи-виробники;

- бере участь в виконанні контролю стану та вірності проведення контрольного і випробувального обладнання в підрозділах підприємства - проводить складні вимірювання по запиту керівників підрозділів підприємства, які не можуть бути здійснені силами та засобами самих підрозділів;

- розробляє пропозицію заміни морально застарілої та фізично зношені ЗВТ та КПА на сучасну вимірювальну техніку;

- бере участь в підготовці та проведенні акредитації відділу головного метролога на право проведення калібрування;- проводить технічне навчання.

Бюро №4 - метрологічного забезпечення ЗВТ температури та засобів не руйнованого контролю:- виконує калібрування та ремонт термоперетворювачів;

- виконує контроль робочих зон термічного обладнання у підрозділах підприємства;- підготовлює та презентує ЗВТ на повірку в органи Державної метрологічної служби України;

- здійснює технічну допомогу підрозділам підприємства з питань, пов'язаних з експлуатацією ЗВТ температури та не руйнованого контролю;- бере участь у контролі стану та вірності проведення контрольного, вимірювального та випробувального обладнання в підрозділах підприємства;

- виконує складні вимірювання по запиту керівників підрозділу підприємства, які не можуть бути здійснені силами та засобами самих підрозділів;

- розробляє пропозиції заміни морально застарілої та фізично зношені ЗВТ на сучасну вимірювальну техніку;

- бере участь в підготовці та проведенні акредитації відділу головного метролога на право проведення калібровки (калібровки);

- проводить технічне навчання.

Бюро №5 - метрологічне забезпечення радіотехнічних та електричних ЗВТ:

- виконує калібрування радіотехнічних та електричних ЗВТ;

- виконує регламентовані роботи, ремонт, регулювання та налаштування радіотехнічних та електричних ЗВТ;

- підготовлює та презентує ЗВТ на повірку в органи Державної метрологічної служби України;

- бере участь у контролі стану та вірності проведення контрольного і випробувального обладнання в підрозділах підприємства;

- виконує складні вимірювання по запиту керівників підрозділів підприємства, які не можуть бути здійснені силами та засобами самих підрозділів;

- розробляє пропозиції заміни морально застарілих та фізично зношених ЗВТ на сучасну вимірювальну техніку;

- бере участь у підготовці та проведенні акредитації відділу головного метролога на право проведення калібрування;

- проводить технічне навчання.

Бюро №6 - метрологічного забезпечення ЗВТ геометричних величин:

- складає графіки калібрування ЗВТ геометричних величин;

- проводить калібрування ЗВТ геометричних величин;

- проводить метрологічну атестацію нестандартизованих ЗВТ геометричних величин, виготовлених на підприємстві;

- бере участь в перевірці технологічного обладнання на відповідність встановленим нормам точності;

- підготовлює та презентує ЗВТ на повірку в органи Державної метрологічної служби України;

1.3 Посадові обов'язки працівників метрологічної служби підприємства

Контролер вимірювальних пристроїв та спеціального інструменту в своїй роботі керується справжньою робочою інструкцією, підпорядковується начальнику бюро та інженеру з метрології, виконує роботи з калібрування ЗВТ геометричних величин. На посаду контролера призначаються особи з середньою освітою.

Технік з метрології:

· здійснює калібрування лінійно-кутових ЗВТ згідно з вимогами державних та галузевих стандартів, стандартів підприємства, інструкцій, методичних вказівок та іншої нормативної і технічної документації. В разі необхідності технік з метрології здійснює регулювання та налаштування еталонів і ЗВТ, що використовуються для проведення калібрувальних робіт; технічну прийомку та приймає участь в метрологічній атестації нестандартизованих ЗВТ, розроблених та виготовлених підрозділами заводу.

· виконує регулювання та налаштування пристроїв для лінійно кутових вимірювань на задані розміри за заявами цехів; первинне калібрування та взяття на облік ЗВТ, які видаються зі складу у підрозділи заводу.

· виконує підготовку еталонів перед відправкою їх на повірку.

· розробляє календарні графіки калібрування ЗВТ цехів та відділів під методичним керівництвом інженера з метрології.

· приймає участь у комісії з перевірки стану й правильності використання контрольного, вимірювального та випробувального обладнання у підрозділах підприємства.

Інженер з метрології (технік з метрології) повинен знати:

· стандарти та іншу нормативну та технічну документацію з калібрування,

· налаштування та експлуатації ЗВТ,

· принципи роботи засобів вимірювальної техніки; методи виконання вимірювань; види гладких і різьбових калібрів;

· допуски на гладкі і різьбові калібри; методику розрахунків для калібрування різьбових, шліцьових і спеціальних калібрів; правила охорони праці,

· техніку безпеки,

· безпеку життєдіяльності, виробничу санітарію та пожежну безпеку (110Т 0.046-12-09);

· методи та засоби калібрування; типи калібрів;

· допуски на гладкі і різьбові вироби; розрахунки, пов'язані з визначенням виконавчих розмірів калібрів, похибок калібруємих засобів; розрахунки, пов'язані з повіркою плит калібрувальних контрольних різьбових калібрів.

Характеристика виконуваних метрологічних робіт:

· прийомка та калібрування мікрометричних інструментів, калібрів граничних для валу і отвору, калібрів для різьбових виробів;

· прийомка та калібрування складних вимірювальних пристроїв і інструментів - важільних мікрометрів та скоб, нутромірів індикаторних і кілець для їх налаштування, індикаторів типу ИЧ, ИРБ, кінцеві міри довжини, проволочки і роликові для контролю середнього діаметра різьби, кутомірних пристроїв типу УМ, УН, УРИ, калібрів спеціальних; прийомка і калібрування особливо складних вимірювальних інструментів та пристроїв - плит калібрувальних, різьбових мікрометрів, мікрометричних нутромірів, конрольних різьбових калібрів, атестація НСИТ.

Інженер з метрології повинен вимагати від співробітників ИРК, закріплених за ним цехів, своєчасного надання на чергове калібрування ЗВТ у відповідності з графіком калібрування; зупиняти калібрування ЗВТ у випадку не відповідності якого-небудь параметру вимогам документації.

Працівники метрологічної служби несуть відповідальність за своєчасне та якісне виконання обов'язків, визначених їх посадовою інструкцією.

2. Удосконалення метрологічного забезпечення виробництва

У сучасних умовах господарювання важливе значення в забезпеченні ефективного здійснення сертифікаційних вимірювань, використання засобів вимірювань, економії матеріальних ресурсів, підвищення якості продукції займає діяльність метрологічної служби підприємства.

Метрологічна служба підприємства виконує організаційно-технічні та методичні роботи з метрологічного забезпечення усіх сфер виробничої діяльності підприємства на етапах освоєння, випробувань й виробництва продукції.

Розглядаючи динаміку впливу засобів вимірювальної техніки, в т.ч. спеціалізованих, на якісні показники виробів, потрібно відмітити, що найбільша ефективність досягається на тому підприємстві, метрологічна служба якого найбільш розвинута.

Метрологічне забезпечення безпосередньо впливає на кінцеві результати діяльності підприємства.

Метрологічне забезпечення представляє собою комплекс організаційно-технічних і економічних заходів, які забезпечують необхідну єдність і точність вимірювань у відповідності з вимогами нормативно-технічної документації, а також впровадження прогресивних технологій, що забезпечують оптимальне здійснення виробничих режимів. Якість вимірювань залежить від якості засобів вимірювань, методів вимірювань, кваліфікації кадрів, якісної експлуатації й обслуговування вимірювальних приладів.

Метрологічне забезпечення охоплює весь життєвий цикл продукції - наукові дослідження, підготовку й виробництво, сферу обігу і експлуатації.

Аналіз основних функцій метрологічного забезпечення, характер його впливу на розвиток виробництва дозволяє сформулювати його основні особливості:

· Кінцевий результат діяльності метрологічної служби зосереджений на ефективності і якості здійснення вимірювань;

· Управління єдністю вимірювань;

· Високий рівень впливу на кінцеві результати діяльності всього підприємства.

У сучасних умовах резерви росту продуктивності праці полягають у удосконаленні метрологічного забезпечення вимірювальних процесів.

До основних факторів росту продуктивності праці працівників метрологічної служби належать:

· Підвищення технічного рівня та якості обладнання для калібрування;

· Автоматизація процесів виконання метрологічних робіт;

· Удосконалення нормування трудових витрат на виконання метрологічних робіт;

· Удосконалення організації діяльності метрологічної служби;

· Розвиток та удосконалення стимулювання працівників метрологічної служби;

· Удосконалення методів організації і планування заробітної плати;

· Підвищення кваліфікації метрологів.

2.1 Шляхи удосконалення метрологічного забезпечення виробництва

Головними напрямками удосконалення метрологічного забезпечення виробництва є розвиток калібрування і повірки засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ), атестація та постійний метрологічний нагляд за випробувальним обладнанням, створення системи керування вимірюванням у складі інтегрованої системи управління.

Калібруванню підлягають:

· засоби вимірювань, що застосовуються при проведенні аналізу сировини й матеріалів;

· засоби вимірювань, що застосовуються в якості робочих для вимірювань, результат яких використовуються в межах підприємства для обліку матеріальних цінностей, палива й енергії тощо;

· засоби контролю режимів технологічних процесів якості деталей, вузлів та готової продукції.

Однією з важливих функцій метрологічної служби є забезпечення ефективного використання засобів вимірювань. Покращення цього напрямку діяльності дозволить значно підвищити економічний потенціал всього підприємства.

2.2 Розрахунок річного споживання вимірювальних інструментів

Першим етапом вирішення питання щодо організації на підприємстві калібрування засобів вимірювань є розрахунок річного споживання вимірювального інструменту, визначення потреби у калібрувальних й роботах та необхідних для цього виробничих ресурсах (штату робітників, що здійснюють відповідні роботи, витрат на обладнання й виробничі площі, техніко-економічне обґрунтування варіантів оснащення приміщень для метрологічної діяльності виробничими ресурсами).

В цьому розділі на основі обраних засобів допускового контролю та заданого річного обсягу виготовлення деталей встановлюємо річне споживання вимірювальних інструментів.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 1.

Таблиця 1 - Розрахунок річного споживання вимірювального інструменту

Тип калібру	Розмір	Кількість вимірювань на 1 деталь Він	Кількість вимірювань що викликають спрацювання nв, шт	Допустиме спрацювання калібру Зk, мкм	Коеф., що враховує відновлення розміру Кв.р.	Річна програма випуску деталі N, шт	Кількість вимірювань інструменту Ів, шт.
Калібр скоба	38±0,31	1	600	17			25
Калібр пробка	O14Н12	1	600	8	1	250000	53
Фасочний калібр	0,5?45?	2	600	10			84
Фасочний калібр	1?45?	2	600	10			84
Радіусний калібр	R 0,3	2	600	10			84
Радіусний калібр	R 0,5	2	600	10			84
Всього	-	-	-	-	-	-	414

Річне споживання вимірювальних інструментів, І_в, шт., для кожного виду і розміру визначаємо за формулою:

= , (1)

де В_ін- кількість вимірювань на 1 деталь, шт.;

- річна програма випуску деталей, шт.;

- кількість вимірювань, що викликають спрацювання, шт.;

- допустиме спрацювання калібру, мкм;

- коефіцієнт, що враховує відновлення розміру

Інші розрахунки зведені до таблиці 1.

2.3 Розрахунок трудомісткості проведення робіт з калібрування, повірки, атестації та постійного метрологічного нагляду

В цьому розділі на основі заданих даних (графіка калібрування засобів вимірювань), визначаємо трудомісткість метрологічних робіт.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.

Таблиця 2 - Відомість наявності вимірювання та розрахунок трудомісткості виконання калібрувальних робіт

Найменування ЗВТ	Кількість ЗВТ, що підлягають калібруванню Ів, шт	Роз-ряд робіт, Р	Норма часу на калібрування tшт, год.	Коефіцієнт, що враховує відсоток позапланового калібрування, Кп.п.	Міжкалібрувальний інтервал Мi, років	Трудомісткість виконання калібрування, Тпр, год.
Калібр скоба 38±0,31	25	4	0,3	1,25	0,25	37,5
Калібр пробка O14Н12	52	4	0,4	1,25	0,25	104
Фасочний калібр 0,5?45?	84	4	025			105
Фасочний калібр 1?45?	84	4	0,25			105
Радіусний калібр R 0,3	84	4	0,35			147
Радіусний калібр R 0,5	84	4	0,35			147
Мікрометр гладкий 25-50 мм ГОСТ	200	5	0,6	1,25	1	150
6507				1,25	1
Нутромір індик-ний ГОСТ 868	200	5	0,6			150
Глибиномір 0-100 мм ГОСТ 7470	200	5	0,5			125
Індикатор годинникового типу ИЧ10 ГОСТ 577-68	60	6	0,9			67,5
Зразки шорсткості ГОСТ 9378	40	6	1,2			60
ПКМД Набір №1 (83 штук) ГОСТ 9038	60	6	0,7			52,5
ПКМД Набір №2 (38 штук) ГОСТ 9038	60		0,7	1,25	1	52,5
ПКМД Набір №3 (112 штук) ГОСТ 9038	60	6	0,7			52,5
Оптиметр ІКВ ГОСТ 5405	20	6	0,8			20
Плита повірочна 250?250 ГОСТ 10905-86	40	6	0,2			10
Разом	1353	-	-	-	-	1385,5

Трудомісткість виконання метрологічних робіт, Т_пр , год., взначається за формулою:

(2)

де t_шт - норма часу на проведення робіт з калібрування,год.;

К_п.п. - коефіцієнт, що враховує відсоток запланованого калібрування;

М_і - міжкалібрувальний інтервал, років.

2.4 Визначення потреби у комплектах обладнання для калібрування

Розглядаючи питання організації діяльності метрологічних служб, однією з головних її задач є вибір необхідних комплектів засобів калібрування.

До комплектів засобів калібрування входить мінімальна за складом елементів сукупність робочих еталонів і допоміжних засобів вимірювань, пристроїв і пристосувань, що є достатніми для калібрування з документом на методику калібрування, тобто в цьому розділі на основі визначеного обсягу метрологічних робіт та ефективного фонду часу роботи обладнання для калібрування, тобто в цьому розділі на основі визначеного обсягу метрологічних робіт та ефективного фонду часу роботи обладнання для калібрування визначаємо кількість комплектів. Розрахунок зводимо до таблиці 3.

Таблиця 3 - Розрахунок кількості комплектів обладнання для калібрування

Найменування ЗВТ та складові, що входять до калібрувального комплекту	Загальна трудомісткість, Тпр нормогодин	Ефективний фонд часу роботи обладнання, Феф.обл. ,годин	Кількість комплектів необхідного обладнання, одиниць
			Ср, розрахована	Спр, прийнята
Засоби вимірювальної техніки	1385,5	1944	0,71	1

Ефективний фонд часу роботи обладнання, Ф_еф.обл., год. визначаємо за формулою:

F_еф = [(F_к-Д_в-Д_св)?t_зм - t_пс]?S?(1 - П/100), (3)

де F_к - кількість календарних днів;

Д_в - кількість вихідних днів;

Д_св - кількість святкових днів;

t_зм - тривалість зміни, год;

t_пс - кількість передсвяткових годин, год;

S - кількість змін за режимом роботи;

П - відсоток планових витрат.

F_еф = [(365-104-10)?8 - 4]?1?(1 - ) = 1944

Ефективний фонд часу роботи калібрувальника, Ф_еф.кал., год. визначаємо за формулою:

F_еф = [(365-104-10)?8 - 4]?1?(1 - ) = 1804 (4)

Кількість комплектів для калібрування Ср визначаємо за формулою:

(5)

= 0,71

Прийняту кількість обладнання визначаємо округленням до цілого числа, тобто Спр = 1.

2.5 Формування чисельності та визначення структури персоналу метрологічної служби

У цьому розділі з урахуванням умов виробництва визначаємо чисельність працюючих метрологічної служби за професіями та рівнем кваліфікації, які необхідні для виконання обсягів метрологічних робіт.

Калібрування засобів вимірювальної техніки здійснюється фахівцями з метрології (техніками-метрологами, інженерами метрологами). Їх чисельність визначають, виходячи з номенклатури і кількості засобів вимірювань, що використовуються підприємством і підлягають калібруванню, а також періодичності калібрування й середньорічних норм часу на калібрування одиниці ЗВТ.

Розрахунок чисельності працівників (Чп), осіб здійснюємо за формулою:

(6)

де Феф.пов - річний ефективний фонд часу одного працівника, годин.

= 0,77 ? 1 особа

Визначаємо середній розряд калібрувальників за формулою:

(7)

де Рі - розряд калібрувальника;

Тпрі - загальна трудомісткість по кожному розряду, нормо-годин;

Окрім калібрувальників у діяльності метрологічної служби також приймають участь спеціалісти (інженер-метролог) та керівники.

Отже,загальна кількість працівників метрологічної служби становить:

Чпр = 1 + 1 + 1 = 3 особи

2.6 Визначення потреби у виробничих приміщеннях для метрологічних робіт

метрологічний вимірювальний експертиза калібрувальний

У цьому розділі з урахуванням норм площі на розміщення 1-го комплекту калібрувального обладнання та норм площі на 1-го працівника необхідно визначити виробничу площу приміщення для метрологічних робіт і запропонувати варіанти оснащення цього підрозділу виробничими ресурсами. Виробничу площу підрозділу визначаємо за формулою:

Пв = Fо?Спр + Fр?Чп, (8)

де Fо - норма площі на один комплект обладнання;

Fр - норма площі на одного робітника;

Пв = 11?1+3?3 = 20 м²

2.7 Організація робочого місця калібрувальника (техніка - метролога, інженера - метролога)

Під правильною організацією робочого місця працівника розуміють забезпечення необхідних умов для високопродуктивної праці при найменших фізичних умовах і мінімальній нервовій напрузі:

- оснащення робочого місця відповідним обладнанням, технологічним оснащенням, засобами зв'язку;

- раціональне розміщення всіх складових елементів робочого місця, що дає найбільший ефект в трудовому процесі;

- забезпечення безперервної роботи допоміжних служб;

- виконання вимог техніки безпеки праці.

Робоче місце і його обладнання повинні відповідати можливостям людини. Рухові можливості людини визначаються його антропометричними даними, тобто ростом, об'ємом, розмірами кінцівок і т. і.

Висота положення оброблюваного предмету повинна складати близько 60 % зрісту працюючого.

При обладнанні робочого місця необхідно враховувати зорові можливості людини: кут миттєвого зору в робочій зоні - 18?; кут ефективної видимості в робочій зоні - 30?; кут зони огляду при фіксованому положенні голови по горизонталі - 120?; при повороті голови - 220?; по вертикалі - 86?; при підйомі і нахилі голови - 125-135?.

Поворот голови вправо та вліво від нормального положення складає 30-40?. Рух очей - швидше і менш утомливо. Точність оцінки розмірів і пропорцій в горизонтальній площині краще, ніж в вертикальній. Межі сприйняття кольорів неоднакові: жовтий колір розрізняється в межах 120? по горизонталі і 95? по вертикалі; синій - в межах 100 і 80?, відповідно; червоний і зелений - в межах 60 і 40?.

При робочому положенні «сидячі» нормальна робоча зона має наступні межі: висоту - 600-1200 мм, глибину - 500 мм і по фронту - 500 мм від центру сидіння. Межі вільного простору під робочою площиною для ніг наступні: висота - не менше 600 мм; ширина - 500-600 мм; глибина - 450-550 мм. При виконанні роботи руками від себе з зусиллям більше 49 Н необхідна опора для спини, а при русі до себе - упор для ніг. Робота зі значними фізичними зусиллями 98-196 Н необхідно виконувати стоячи.

Відстань від місця розташування деталей, інструмента і т. д. до працюючого повинно бути таким, щоб він міг використати головним чином рухи рук. Інструмент, оснащення і предмети, що використовуються частіше від інших, повинні бути розміщенні по можливості на рівні рук працюючьго на відстані не більше 560-750 мм. До тари і обладнання він повинен доставати, не змінюючі положення корпусу. Велике значення має правильний підбір виробничих меблів.

3 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Визначення матеріальних та енергетичних затрат на метрологічні роботи та метрологічний супровід виробництва

У цьому розділі визначаємо потребу метрологічної служби в матеріальних й енергетичних ресурсах, а саме :

- у технологічній енергії;

- електроенергії на освітлення;

- води для господарсько-побутових потреб;

- тепла для опалення.

З урахуванням витрат електричної енергії на одиницю обладнання для калібрування і кількості цього обладнання визначається потреба у технологічній енергії.

Потреба у електричній енергії на освітлення W_річ, кВтгодин, розраховуємо за формулою:

W_річ = q S_вир Н_осв/1000, (9)

де q - норма витрати ел. енергії на 1 м² площі, Вт?годин;

S_вир - площа підрозділу, м²;

Н_осв - кількість годин роботи з освітленням, годин;

Д_р - кількість робочих днів за розрахунковий період.

W_річ = 20 20 2300/1000= 920

Потреба води на господарсько-побутові потреби Q_вп , м³, розраховується за формулою

Q_вп = q_вп Д_рЧ_п, (10)

де q_вп - норма витрат води на одного працюючого за зміну, м³.

Q_вп = 0,9 2513=677,7 м³

Потреба тепла для опалення Q_оп, кДж, розраховуємо за формулою:

Q_оп = , (11)

де q_п - витрати тепла на 1 м³ будівлі, кал/(м^Згодину);

V_діл - об'єм будівлі виробничого підрозділу, м³;

Н -- тривалість опалювального сезону, годин.

Q_оп = = 7314,9

Дані розрахунку потреби у матеріальних та енергетичних ресурсах виробничого підрозділу необхідно узагальнити до таблиці 4.

Таблиця 4 - Відомість потреби в енергетичних ресурсах виробничого підрозділу

Види енергії	Числове значення
1 Технологічна енергія, кВтгодин	-
2 Електроенергія на освітлення, кВтгодин	920
3 Вода для господарсько-побутових потреб, м3	677,7
4 Тепло для опалення, кДж	7314,9

3.2 Розрахунок вартості обладнання для калібрування

У цьому розділу потрібно розраховувати вартість основних виробничих фондів метрологічної служби В_оф, грн., за елементами.

Вартість будівель В_буд, грн., обчислюється на основі площі виробничого підрозділу S_вир, м₂ та вартості 1 м² виробничої площі Цб, грн.

Розрахунок вартості обладнання метрологічної служби В_уст, грн, обчислюється на основі їх прийнятої кількості і вартості обладнання .

Вартість споруд та передавальних пристроїв В_спор, грн., вимірювальних та регулюючих приладів а також приладів для підтримки і контролю кліматичних умов виконання вимірювань В_впр, грн., інструменту і приладдя В_інс,грн., виробничо-господарського інвентарю В_інв, грн., розраховуємо відповідно до структури основних фондів підрозділу.

Розрахунок виконується в таблиці 5.

Таблиця 5 - Відомість вартості основних виробничих фондів підрозділу

Види основних фондів	Методика розрахунку	Вартість, грн
1 Будівля	Вбуд = Sвир Цб Вбуд =20 1500	30000
2 Споруди та передавальні пристрої	Вспор = Вбуд ?Спор Вспор = 30000 5/100	1500
3 Обладнання	Вуст = Цуст ? Спр Вуст = 300000 ? 1	300000
4 Вимірювальні та регулюючі прилади а також прилади для підтримки і контролю кліматичних умов виконання вимірювань	Ввпр = Вуст ?Впр Ввпр = 300000 2/100	6000
5 Інструмент та приладдя	Вінс = Вуст ?Інс Вінс = 300000 3/100	9000
6 Виробничо-господарський інвентар	Вінв = Вуст ?Інв Вінв = 300000 1	3000
Разом		349500

де ?Спор, ?Впр, ?Інс, ?Інв - відповідно питома вага споруд та передавальних пристроїв, вимірювальних та регулюючих приладів, інструменту та приладдя, виробничо-господарського інвентарю в структурі основних фондів.

3.3 Розрахунок фонду оплати праці працівників метрологічної служби

Оплата праці працівників метрологічної служби здійснюється за погодинно-преміальною системою оплати праці і системою посадових окладів. Виходячи з середнього розряду робіт R_сер., визначаємо середньогодинну тарифну ставка С_ч4,76., грн., за формулою:

С_ч4,76 = ( С_ч5 - С_ч4) КR + С_ч4, (12)

де С_чб, С_чм - відповідно годинна тарифна ставка більшого і меншого розряду, грн.;

КR - коефіцієнт середнього розряду.

С_ч4,76 = ( 11,17 - 9,76) 4,76 + 9,76 = 10,84

Тарифний фонд оплати праці калібрувальників Ф_тар.к, грн., визначаємо за формулою:

Ф_тар.к = Ч_п С_чсер. F_еф.р, (13)

де С_чсер - годинна тарифна ставка калібрувальників, грн;

F_{еф р} - ефективний фонд часу роботи калібрувальників, годин.

Ф_тар.к = 1 10,84 1804 = 19555,36

Визначаємо премію Ф_пр., грн. за формулою:

Ф_пр =Ф_тар.к ? П/100, (14)

де П - відсоток премії, %.

Ф_пр =19555,36 ? 25/100 = 4888,84

Основний фонд оплати праці Ф_о., грн. визначаємо за формулою:

Ф_о = Ф_тар.к +Ф_пр.к, (15)

Ф_о = 19555,36 +4888,84 = 24444,2 грн

Додаткову оплату праці Ф_д., грн. визначаємо за формулою:

Ф_дк = Ф_ок ? Д/100, (16)

де Д - відсоток доплат, %.

Ф_дк = 24444,2 ? 9/100 = 2199,98

Загальний фонд оплати праці Ф_заг., грн. визначаємо за формулою:

Ф_заг.к = Ф_о.к. + Ф_д.к, (17)

Ф_заг.к = 24444,2 + 2199,98 = 26644,18 грн.

Єдиний соціальний внесок С_соц , грн., визначаємо за формулою:

С_соц = Ф_заг.к?В/100, (18)

де В - відсоток відрахувань на соціальні заходи, %.

С_соц = 26644,18?37/100 = 9858,35 грн.

Розрахунок фондів оплати праці за категоріями виконуємо в таблиці 6.

Таблиця 6 - Фонд оплати праці керівників і спеціалістів метрологічної служби

Назва категорії, посади	Чисельність, осіб	Оклад за місяць, грн.	Основний фонд оплати праці, грн.	Премія	Загальний фонд оплати праці, Фзаг, грн.
				%	Сума, грн.
Керівники
Головний метролог	1	2500	30000		12000	42000
Спеціалісти
Інженер - метролог	1	2000	24000		7200	31200
Разом	2		54000		19200	73200

Відрахування на соціальне страхування керівників і спеціалістів метрологічної служби С_оц, грн., визначаємо за формулою:

С_оц =В_заг?В/100, (19)

С_оц = 73200?37/100 = 27084

Фонд оплати праці працівників метрологічної служби Ф_пр, грн., визначаємо за формулою:

Ф_{пр =} Ф_заг.к + Ф_{заг.кер} + Ф_заг.сп, (20)

де Ф_заг.к, Ф_{заг.кер}, Ф_заг.сп - відповідно загальні фонди оплати праці працівників метрологічної служби різних категорій, грн.

Ф_пр = 26644,18 +42000 + 31200 = 99844,18

Середньомісячну заробітну плата одного працівника метрологічної служби підприємства ЗП_пр, грн., визначаємо за формулою:

ЗП_пр=Ф_пр/Ч_пр?12, (21)

де Ч_пр - загальна чисельність працівників метрологічної служби, осіб.

ЗП_пр=99844,18/3?12=2773,45

3.4 Складання калькуляції вартості однієї людино-години виконавців метрологічних робіт (послуг)

Вартість розрахункової калькуляційної одиниці часу метрологічних робіт складається з виробничої собівартості метрологічних робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут та прибутку.

Номенклатура та склад статей калькулювання вартості однієї людино-години виконавців метрологічних робіт встановлюється підприємствами-виконавцями за формою, наведеною у таблиці 7.

Таблиця 7 - Калькуляція вартості однієї людино-години виконавців метрологічних робіт і послуг

Назва статей калькуляції	Методика розрахунку	Сума, грн.
1. Основна заробітна плата	ЗПосн = Счсер?(1+) ЗПосн = 10,84?(1+)	11,82
2. Додаткова заробітна плата	Здод = ЗПосн? Здод = 11,82?	2,96
3. Єдиний соціальний внесок	Єсв = (ЗПо + ЗПд)? Єсв = (11,82 + 2,96)?	5,47
4. Матеріали та сировина	-	-
5. Амортизація	А = ЗПосн? А = 11,82?	1,77
6. Інші прямі витрати	-	-
7. Загальновиробничі витрати	Взаг.вир = ЗПо? Взаг.вир = 11,82?	14,18
8. Додаткові витрати	-	-
9. Виробнича собівартість	Свир = ЗПо + ЗПд + Єсв + А + Взаг.вир Свир = 11,82 + 2,96 + 5,47 + 1,77 + 14,18	36,2
10. Адміністративні витрати	Вадм = ЗПо? Вадм = 11,82?	7,09
11. Витрати на збут	-	-
12. Повна собівартість	Спов = Свир + Вадм Спов = 36,2 + 7,09	43,29
13. Прибуток	П = Спов ? П = 43,29 ?	1,73
14. Вартість без ПДВ	В = Спов + П В = 43,29 + 1,73	45,02
15. Податок на додану вартість	ПДВ = В? ПДВ = 45,02?	9,004
16. Вартість метрологічних робіт	Вмр = В + ПДВ Вмр = 45,02 + 9,004	54,02

3.5 Розрахунок вартості метрологічних робіт

У цьому розділі на основі норм часу на виконання метрологічних робіт і послуг та вартості розрахункової калькуляційної одиниці часу виконавців цих робіт визначається вартість метрологічних робіт.

Норми часу на калібрування ЗВТ розробляються і затверджуються ЦОВМ у відповідності з повноваженнями , наданими йому частиною другою статті 14 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»

У цьому розділі також необхідно скласти перелік засобів вимірювальної техніки, що калібрують ся із зазначенням вартості калібрування за формою, наведеною у таблиці 8.

Таблиця 8 - Вартість калібрування

Найменування ЗВТ	Кількість ЗВТ	Вартість калібрування одиниці ЗВТ, грн.	Загальна вартість калібрування, грн.
Калібр скоба 38±0,31	25	16,21	405,25
Калібр пробка O14Н12	52	21,61	1123,72
Фасочний калібр 0,5?45?	84	13,51	1134,84
Фасочний калібр 1?45?	84	13,51	1134,84
Радіусний калібр R 0,3	84	18,91	1588,44
Радіусний калібр R 0,5	84	18,91	1588,44
Мікрометр гладкий 25-50 мм ГОСТ 6507	200	32,41	6482
Нутромір індик-ний ГОСТ 868	200	32,41	6482
Глибиномір 0-100 мм ГОСТ 7470	200	27,01	5402
Індикатор годинникового типу ИЧ10 ГОСТ 577-68	60	48,62	2917,2
Зразки шорсткості ГОСТ 9378	40	64,82	2592,8
ПКМД Набір №1 (83 штук) ГОСТ 9038	60	37,81	2268,6
ПКМД Набір №2 (38 штук) ГОСТ 9038	60	37,81	2268,6
ПКМД Набір №3 (112 штук) ГОСТ 9038	60	37,81	2268,6
Оптиметр ІКВ ГОСТ 5405	20	43,22	8644
Плита повірочна 250?250 ГОСТ 10905-86	40	10,8	432
Разом	1353	-	38953,73

3.6 Техніко-економічні показники проекту, їх аналіз і пропозиції щодо можливого підвищення організаційно-економічних параметрів

У цьому розділі студент повинен проаналізувати всі сторони своєї курсової роботи, що повинно відобразитись у варіантах пропозицій щодо можливого покращення організаційно-економічних показників роботи метрологічної служби підприємства.

На основі розрахунку економічних показників можливо визначити частку витрат на метрологічні роботи до вартості якісної виготовленої продукції, а також вплив метрологічного забезпечення на економію матеріальних ресурсів, покращення використання виробничих фондів, підвищення якості продукції та ефективності виробництва в цілому.

Перелік техніко-економічних показників наведений у таблиці 7.

Таблиця 7 - Техніко-економічні показники метрологічних робіт

№ п/п	Назва показника	Одиниця вимірювання	Величина показника
1.	Середньорічний парк засобів вимірювальної техніки	одиниць	1353
2.	Трудомісткість метрологічних робіт	нормо - годин
3.	Вартість основних виробничих фондів	тис. грн	349500
4.	Кількість комплектів обладнання для калібрування	комплект	1
5.	Чисельність персоналу метрологічної служби	осіб	3
6.	Середньомісячна заробітна плата працівника метрологічної служби	грн.	2773,45
7.	Виробнича площа підрозділу для метрологічних робіт	м2	20
8.	Вартість метрологічних робіт	тис. грн.	54,02

Размещено на Allbest.ru

...