Конструювання комоду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку виробництва комоду

2. Обґрунтування функціональних розмірів і розрахунок розмірів складальних одиниць

3. Технічний опис комоду

4. Розробка технологічного процесу виготовлення комоду

5. Розрахунок норм витрат основних і допоміжних матеріалів

Список літератури



Вступ

Найдавніші з відомих нам зразків меблів були знайдені в Єгипті в царських похованнях III століття до нашої ери. Це уламки скриньки з чорного дерева, інкрустованих слонової кісткою, малахітом і бірюзою. Там же були знайдені і перші в історії людства табурети, один з яких був навіть складним. Табурети ці були зроблені з дерева, а ніжки у вигляді копит тварин вирізані з цілих слонячих іклів. Стародавні єгиптяни є також "авторами" ліжок і стільців.

Перші меблі, створені людиною, були жорсткими і дуже функціональними. Тільки єгипетські фараони могли собі дозволити сидіти в кріслі, прикрашеному золотими накладками і складним різьбленням.

Великі, але невибагливі в побуті, греки придумали ларі - своєрідні скрині, що служили одночасно лежанками і лавками.

А ось в палацах і заміських віллах знаті в древньому Римі меблі були навіть занадто розкішним, прикрашеної різьбленням і інкрустаціями, позолотою і кольоровою емаллю. У прагненні до розкоші римляни використовували і нові матеріали для меблевого виробництва - бронзу і кольоровий мармур, з якого робили лавки і столи з мозаїчними стільницями, а римські ремісники для своїх будинків створювали зручні і недорогі меблі, сплетені з вербових прутів.

Значно пізніше стільця, столу і ліжка народилася шафа. Сталося це в середні століття в готичних замках феодальної Європи. Прообразом його служила скриня, яка намагалася витягнутися вгору від великої кількості збережених речей і перетворилася в шафу, відразу зайнявши одне з основних місць в меблевій ієрархії. Шафа стала наслідувати готичним замках, прикрашався подобою башточок, колон і навіть дерев'яною скульптурою. Дуже зручна для використання в різних цілях, шафа стала засновником цілої меблевої "династії": з неї пізніше виник буфет з скляними дверцятами, коли навчилися лити скло великої площі, а потім з'явилася і книжкова шафа. З розвитком столярного ремесла і фантазії людини, створюється гібрид столу і шафи-бюро.

М'які меблі виникли в замках європейської знаті в період класицизму. У Франції, законодавцеві мод в декорі інтер'єру, в цей час будуються резиденції королів і не відстають від них палаци знаті. Спочатку меблі, призначену для сидіння просто обтягували тканиною. Потім, коли власники замків все більше звикали до розкоші і комфорту, а їхній одяг ставала легше, менш утепленій і багатошаровою, сидіти на жорстких стільцях та диванах виявилося не дуже зручно. "Набивати" м'які меблі кінським волосом, овечої вовною, пухом, пізніше став застосовуватися каучук, а в наш час поролон і латекс.

Йшов час, з'являлися нові стилі в архітектурі і дизайні інтер'єрів і кожний з них або змінював вже існуючі елементи меблів, або створював щось абсолютно нове. Бароко "приніс" канапе і шезлонг, рококо з його любов'ю до дзеркал - трюмо і стіл для туалету з тристулковим дзеркалом - трельяж. Модерн "придумав" крісло без підлокітників і зі спинкою у вигляді половинки раковини. Меблі видозмінювалися, то спрощуючись, то ускладнюючись, залежно від тенденцій моди. З'явилися стілець без спинки - пуф і без спинки, але з подушками, диван - софа. Секретери, серванти, комоди і стелажі - це вже варіанти перетворення шафи.

Крім архітектурних стилів, меблі дуже "залежали" і від країни, де вони створювалися. У Франції - витончена і декоративна, у Німеччині - міцна з рясним скульптурним декором, що демонструє достаток господаря, в Скандинавії - зручна і функціональна. А англійці навіть створили власний кабінетний стиль завдяки майстру Т. Чіппендейла, який дав ім'я цьому стилю. Раціональність форм таких меблів з благородного дерева поєднувалася з майстерним і тонким декором. Наслідування чіппендейловскому стилю в Сполучених Штатах отримало назву колоніального стилю в меблях.

Цілком окремо і незалежно від європейських впливів стоять інтер'єри Сходу. Багато плетених речей з тростини, мотузок або смужок шкіри, меблі з темного, майже чорного дерева. Все низьке, незвичне для європейського ока: ширми і пуфи, лавки, що вставляються одна в іншу, маленькі столики.

Росія теж зробила свій внесок у формування меблевих стилів. Особливість нашої країни - суворий клімат, і житлові приміщення, що обігріваються піччю, були невеликими, а сім'ї, що проживають в них, могли складатися з декількох поколінь. Тому меблі були багатофункціональними. Винахід російської інтер'єру - лавки - це широкі і довгі лави без спинок. Вдень на ній сиділи кілька людей, а вночі вона служила комусь ліжком. Коли російський побут зрівнявся по комфорту з європейським (а іноді і перевершував його), інтер'єри в стилі російського класицизму теж мали свої особливості: в першу чергу це матеріал - карельська береза з неповторним декоративним малюнком деревини. Інтер'єри будинків дворян, навіть інтер'єри царської житлової резиденції - котеджу в Петродворце - не були химерними, в них відсутня зайва розкіш. Світле дерево і шовкова оббивка меблів, високі книжкові шафи і широкі столи з матовими абажурами настільних ламп в кабінетах, скляні дверцята буфетів ("гір") в їдальні з фарфоровим посудом імператорських заводів - все дуже благородно і функціонально.

У двадцятому столітті бурхливо розвивається хімія, а поява нових синтетичних матеріалів та пластмаси справило вибух в меблевій індустрії. Мінімалізм 60-х років створює пластмасові тонконогі столи та стільці, пластикові світильники-конуси. Виробництво меблів з штучного матеріалу стало потоковим, дерево змінили замінники. Подальший розвиток меблевої індустрії призводить до появи гарнітурів - це практично вже обставлена кімната. І як вершина поточного виробництва - жах недавнього минулого: однакові "стінки" і м'які меблі з однаковою оббивкою в типових квартирах.

У сучасній вітчизняній і зарубіжній практиці продовжується виготовлення дерев'яних меблів у традиційних і народних формах. Окремі групи меблевих виробів відрізняють фольклорним характером.

Збільшення випуску столярних виробів і меблів як і інших виробів промислової продукції залежить від прискорення темпів росту продуктивності праці, підвищення технічного рівня виробництва, більш ефективного використання виробничих потужностей і основних фондів.

Ці заходи передбачається здійснити на основі реконструкції діючих і будівництва нових підприємств, на яких удосконалюється технологія виготовлення окремих деталей і виробів, модернізується діюче обладнання, механізуються й автоматизуються технологічні процеси, розвиваються нові фонди організації праці.

На підприємствах використовують дерево оброблювальні верстати та інше спеціалізоване обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва.

Щоб раціональніше використовувати потужності дерево-оброблюваного обладнання, потрібно його добре знати і вміло використовувати при виконанні кожної технологічно операції.

Сьогоднішній час все розставив по місцях: велика різноманітність стилів, якість виготовлення (від ручної роботи до потоку), економне використання матеріалів, а, відповідно, і великий ціновий розкид - це сучасний стан меблевого ринку. Змінився стиль життя, і з'явилися нові види меблів. Меблі під аудіо-та відеоапаратуру, комп'ютерні столи, дивани - трансформери, в яких є все: від відкидних столиків до масажерів і вбудованих динаміків. Тепер кожен керується у виборі меблів власним смаком і радами дизайнера, обмежуючись лише почуттям міри і платоспроможністю. Створення меблів стало мистецтвом.



1. Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку виробництва комоду

Рік від року в світі зростає кількість меблевих виставок, створюються все нові і нові підприємства, що займаються виробництвом меблів. І хоча люди ще далекі від того, щоб міняти обстановку квартири раз на 4-5 років, тим не менш меблевий ринок продовжує рости швидкими темпами.

Комод як предмет меблів є універсальним елементом інтер'єру: його доречно використовувати й у передпокої, у вітальні, в спальні, в кабінеті, в дитячій, і навіть у ванній кімнаті.

Своє походження комод веде від звичайної скрині. Однак перетворення було довгим: спочатку він підріс, потім придбав ніжки-опори, потім суцільні фасади перетворилися в дверцята. І, нарешті, в XVII столітті з'явилася так звана "креденца" - невисока дводверна шафа з висувним ящиком. Від нього до комода було рукою подати.

Вважається, що комод вперше з'явився в XVII столітті в Італії, і через деякий час - у Франції. Проте деякі джерела стверджують, що батьківщиною комода можна по праву називати і Англію, де до цього предмету меблевого гарнітура ставилися з великим пієтетом. Зважаючи символом престижу, комод органічно вписувався в інтер'єри англійських багатих спалень і розкішних кабінетів. Характерним предметом англійської обстановки були вузькі комоди з відкидною кришкою - так звані "холостяцькі". Вони виготовлялися з червоного дерева і розписувалися золотом або сріблом по лаку в стилі "джаппанінг", як наслідування лакових японських меблів.

"Зірковий час" комода припав на першу половину XVIII століття - епоху рококо. Витончені і легкі комоди рококо відрізнялися плавними формами, хвилястими фронтонами і витонченою обробкою. Інкрустовані черепахою і перламутром, слоновою кісткою і дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням. Оброблені позолоченою бронзою комоди в епоху рококо були обов'язковою деталлю парадного інтер'єру. Втім, окрім парадних, з'являються і інші різновиди: комод з дзеркалом для будуара, комод-секретер для кабінету. В епоху мрій і мріянь було модно обмінюватися сентиментальними листами, писати мемуари. Ця епістолярна "продукція" і зберігалася в потайних скриньках секретерів.

У словнику В.І. Даля "комод" згадується як рід низької шафи з висувними ящиками. Само слово запозичено з французької від "commode", що означає "зручний", в німецькій мові також зустрічається ця форма.

Ще в XVII столітті скриню з відкидною кришкою повністю задовольняв потреби сім'ї з скромним достатком, але вона виявилася абсолютно непридатна для зберігання великого числа речей. Ідею комода можна трактувати, як рішення поставити одину на одну маленькі скриньки, але є ймовірність і абсолютно самостійного походження конструкції комода. Головне досягнення в історії розвитку меблів став винахід висувних ящиків, які відкривали зручний доступ до речей.

Перші комоди з'явилися в середині XVII століття, а до початку XVIII століття вони стали звичним атрибутом заможних сімей.

Спершу їх виготовляли в основному з горіха і дуба, з маленькими круглими ніжками.



На початок XVIII століття їх почали робити з червоного дерева на гнутих ніжках. До того часу змінилися і конструкції комодів. З'явилися нові різновиди: "комод на комоді", високий комод, "шафа на комоді", білизняний комод, а також нові форми: комод із зігнутою передньою стінкою.

У XIX столітті стали завозити нові сорти деревини: атласне дерево, світлі породи (ясен і клен), популярні в Німеччині і Франції, увійшла в моду горіхова фанеровка.

Висунутий новою модою в століття вишуканої витонченості, комод відразу ж став розкішними меблями. Його форма, прямолінійна або вигнута, гладка або опукла, масивна або вишукана конструкція, інкрустації, дорогоцінні породи дерева, бронза, лак - це вже символ престижу. Виготовленням комодів займалися найвідоміші майстри минулих століть. Наприклад, відомий італійський майстер XVIII століття Маджоліні славився сюжетними композиціями в техніці інкрустації. Венеціанські комоди покривалися точно такими ж лаками, якими покривають знамениті венеціанські гондоли.

З часом конструкція комодів спрощувалася, технологія виготовлення здешевлювалася, меблі ставали доступними все більш масовим категоріям населення. комод почав "розповзатися" по всьому світу, набуваючи відмінності, властиві національним особливостям кожної з країн.

Комоди тільки в XIX в. отримають загальне поширення.

У наші дні різноманітність моделей комодів дозволяє задовольнити будь-які запити: кількість ящиків від 3 та понад 10, комод з вітриною, з дверцятами, симетричний і асиметричний дизайн.

комод меблі дерев'яний



Комод може бути виготовлений і з масиву дерева (сосна, береза, горіх, дуб, клен, вільха, бук, вишня), і з ламінованої ДСП і МДФ будь-якого колірного рішення.

У сучасних моделях поєднуються найрізноманітніші матеріали від пластика до алюмінієвих сплавів, декорування шовкографією, високорельефний фасад, дверцята - зі скла в рамі або з шпону і т.д. і т.п. - ось неповна палітра комодів на сьогоднішній день.

Зараз сімейство комодів можна підрозділити на такі різновиди:

· Комоди для вітальні

· Комоди для спальні

· Комод для їдальні

· Комод для ванної

· Комод для гардероба

· Пристінні комоди

· Острівні комоди

· Приставні комоди

Крім того, комоди бувають мобільними (на коліщатках) і стаціонарними, а також підлоговими і підвісними.

2. Обґрунтування функціональних розмірів і розрахунок розмірів складальних одиниць

Комод призначений для зберігання чоловічих сорочок тощо. Верхня горизонтальна стінка прохідна. Шухляди столярні. Лицьові поверхні личковані шпоном струганим листяних порід, внутрішні - шпоном лущеним. Задня стінка накладна.

Аналіз функціональних розмірів елементів меблевих виробів для зберігання чоловічих сорочок тощо наведений у таблиці 2.1.



Таблиця 2.1.

Найменування функціональних розмірів	У стандарті	У проекті
Розміри відділень для зберігання чоловічих сорочок тощо, мають відповідати значенням не менше, (LхВ) мм.	420х300	872х400
При наявності висувних полиць чи лотків відстань між ними допускається, мм.	170	185
Висота заднього борта висувних полиць і лотків має бути не менше, мм.	30	170
Відстань від підлоги до верхньої крайки передньої стінки верхньої шухляди чи напівшухляди, призначених для зберігання білизни, столової білизни і столових наборів, має бути не більшою, мм.	1250	932
Примітка За глибину шухляди і напівшухляди приймається відстань від дна шухляди чи напівшухляди до конструктивного елемента, що обмежує висоту предметів, які зберігаються.

Розрахунок розмірів складальних одиниць і деталей

Габаритні розміри виробу: H=750, B=950, S=450, h=100

Обґрунтування функціональних розмірів

Шухляди (КП ТВД 61.05.00.00):

Розраховуємо максимально можливі розміри шухляди а завданням.

Внутрішні розміри шухляд за глибиною:

450-10-16-(10*2)-10=394 мм.

Приймаємо 400 мм.

Габаритні розміри коробки шухляди:

400+(10*2)=420 мм.

Внутрішні розміри шухляд за шириною:

950-(2*2)-(16*2)-(11*2)-(10*2)=872 мм.

Габаритні розміри коробки шухляд за шириною:

872+(10*2)=892 мм.

Висота відділення з шухлядами:

750-100-(16*2)=618 мм.

Фасадна стінка шухляди по висоті має виступати від коробки шухляди зверху 2 мм., знизу 16 мм. Кількість шухляд може бути:

(750-100-(16*2))/(170+2+16)=618/188=3,3 шт.

Приймаємо габаритні розміри коробки 185 мм.

Задня стінка коробки шухляди (КП ТВД 61.05.02.03):

Довжина - 892 мм.

Ширина - 170 мм. (185 мм.-15 мм.)

Товщина - 10 мм.

Передня стінка коробки шухляди (КП ТВД 61.05.02.02):

Довжина - 892 мм.

Ширина - 185 мм.

Товщина - 10 мм.

Бічна стінка коробки шухляди (КП ТВД 61.05.02.01):

Довжина - 420 мм.

Ширина - 185 мм.

Товщина - 10 мм.

Дно шухляди (КП ТВД 61.05.02.04):

Довжина 892- (10*2)+(5*2)=882мм.

Ширина 420-10+5=415 мм.

Товщина 4 мм.

Фасадна стінка шухляди (КП ТВД 61.05.01.00):

Довжина 950-(2*2)=946 мм.

Ширина (750-100-16-(2*3))/3=209 мм.

Товщина 16 мм.

Стінка горизонтальна (стільниця) (КП ТВД 61.02.00.00):

Довжина 950 мм.

Ширина 450 мм.

Товщина 16 мм.

Стінка цокольна (КП ТВД 61.04.00.00):

Довжина 950-(2*2)-(16*2)=914 мм.

Ширина 100 мм.

Товщина 16 мм.

Стінка горизонтальна (КП ТВД 61.03.00.00):

Довжина 950-(2*2)-(16*2)=914мм.

Ширина 450-10-16-4=420 мм.

Товщина 16 мм.

Стінка задня ДВП (КП ТВД 61.00.00.01):

Довжина 950-(3*2)-(2*2)=940 мм.

Ширина 750-100-(3*2)=644 мм.

Товщина 4 мм.

Кількість шурупів для кріплення задньої стінки:

(940+644)*2/150=21 шт.

3. Технічний опис комода

1. Визначення

Комод призначений для зберігання постільної та інших видів білизни.

Виріб складається з верхньої горизонтальної прохідної, нижньої горизонтально непрохідної, двох вертикальних, що переходять в опору, та задньої стінок. У комоді встановленні три шухляди. Коробки шухляд з масивної деревини з'єднанні на прямий ящиковий шип. Лицьові поверхні личковані шпоном струганим листяних порід, внутрішні поверхні шпоном лущеним. Задня стінка накладна.

2. Личкування та захисно-декоративні покриття.

Лицьові поверхні личковані шпоном струганим листяних порід (дуб, ясень, явір), внутрішні поверхні шпоном лущеним( береза, вільха) захисно-декоративні покриття лак НЦ-218.

3. Зовнішній вигляд та основні розміри.

Зовнішній вигляд та основні розміри показані на габаритному креслені.

4. Конструкція та матеріали.

Всі щитові елементи виробу виготовлені з плит ДСП ГОСТ 1033-89 товщиною 16 мм. Площини щитів личковані шпоном струганим ГОСТ 29.77-82 товщиною 0,6 мм і шпоном струганим ГОСТ 2977-82 товщиною 0,6 мм.

Крайки щитів личковані матеріалом МКР.ТУ 13-771-84. товщиною 0,5 мм.

Горизонтальні стінки з'єднані з вертикальними при допомозі шкантів Ф212.

Задня стінка з ДВП ГОСТ 45.98-86 товщиною 4 мм. Кріпиться в накладку при допомозі шурупів 1-8х25 ГОСТ 1145-80 та шайб Ф236.

Шухляда складається з двох бічних, передньої та задньої стінок, виготовлених з деревини хвойних порід ГОСТ 84.86-86 товщиною 10 мм. Стінки шухляди з'єднані на відкритий груповий шип, та клей синтетичний ГОСТ 14231-88.

Дно шухляди з ДВП ГОСТ 45.98-86 товщиною 4 мм встановляється в паз бічних та передньої стінок. До задньої стінки кріпиться в накладку при допомозі скоби Ф 231.01

Лицева панель з ДСП кріпиться до передньої стінки шухляди шурупами 1-8х25 ГОСТ 1145-80.

Шухляда установлена на роликових напрямних PRL-40, які кріпляться до вертикальних стінок при допомозі шурупів 3,5х10 ГОСТ 1145-80, та до нижньої крайки бічної стінки шухляди шурупами 3,5х10 ГОСТ 1145-80.

Шухляди відкриваються при допомозі ручок UR 0605 L-64, які кріпляться гвинтом М4х22.

До вертикальних стінок кріпиться п'ята Ф 315.02

Усі інші показники повинні відповідати вимогам ГОСТ 18371-87 "Мебель бытовая. Общие технические условия", ДСТУ ISO 9001-95 "Система якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення виробництва, монтажу та обслуговування", стандартам, що встановлюють функціональні розміри меблів, відповідним нормативно-технічним вимогам і конструкторській документації.



4. Розробка технологічного процесу виготовлення комоду

Весь комплекс матеріалів, який використовується для виробництва меблів, ділиться на дві групи:

· склад виробу (конструкційні і обробні рішення).

· використовується в технологічному процесі виготовлення (виробничі та експлуатаційні рішення).

Деревина, як оздоблювальний і конструктивний матеріал володіє: малооб'ємна маса, висока міцність, легкість обробки і різноманітних механічних прийомів її обробки у виріб. Широкий асортимент конструкційних матеріалів на її основі шаруватої і подрібненої деревини, красива поверхневе будова і тепла кольорова гамма багато в чому впливають на її використання. На ряду з цим деревина має ряд недоліків: розміри і форма змінюється стать впливом зовнішнього середовища, анізотропність властивостей залежить від напрямку волокон, розміри та фізико-механічні характеристики регламентуються ГОСТом.

Клеї є основним видом нероз'ємних з'єднань деревини і деревних матеріалів, що забезпечуємо отримання надійних міцних довговічних конструкцій.

Технологічність меблів визначається виробничим і економічним характером в кінцевому рахунку якість і собівартість продукції. Художньо-конструкційний проект відображає не тільки матеріальну структуру, але дає уявлення про технології його виготовлення тобто є технологічною моделлю виробу, яка дозволяє реалізувати технічну можливість виробництва. Результатом технологічної опрацювання форми і конструкції в процесі є виріб відповідає технологічним вимогам сучасного виробництва.

Технологічність меблів визначається наступними факторами:

1. правильний вибір матеріалів, тобто облік функціонального і конструкційного відповідності матеріалу формі, раціональністю розмірів деталей і заготовок з використанням специфічних властивостей матеріалів у їх взаємодії один з одним забезпечують надійність роботи виробу, економічністю їх використання;

2. зміною обсягу механічної обробки різанням шляхом використання більш виробничих видів обробки;

3. простий і естетичної доцільною формою створінь виробів на верстатах загального призначення і високо механічних технічних процесів;

4. високу вимогу до точності й частоти обробки. Точність обробки - це характер відповідності дійсних розмірів деталей отриманих в процесі обробки, прийнятим на основі розрахунку або за конструктивним міркуванню. Точність обробки регламентується системою допусків і посадок;

5. раціональність загального компонування вироби, тобто можливістю розчленовування па складальні одиниці, правильним вибором складальних мас можливість складання в будь-яких місцях без застосування спеціального обладнання; використання у конструкційних стандартів та уніфіковані деталі та вузли (найважливіше вимога).

Існує думка про те, що де з'являється стандарт, там помирає творчість. Не вірно в своїй основі і пов'язане не розумінням самого процесу "стандартизації" - це система заходів щодо встановлення та впровадження, розробки точно регламентованих обов'язкових властивостей і якостей виробів, і їх частин, матеріалів, виробничих процесів, методою і випробувань, позначень і одиниць виміру, передбачене обмеження їх числа доцільно "мінімізму". Стандартизація сприяє відбору високої якості виробів, збереженню витрати матеріалів, створення матеріальних технічних процесів, прискоренню та скорочення витрат па підготовку виробництва. Стандарт є результат конкретної роботи науки, техніки та практичного досвіду.

Технологічний процес виготовлення щитових складальних одиниць

Підготовка шпону до личкування.

Правильна підготовка шпону до личкування дає змогу економити цінні поради і краще використовувати їхні декоративні властивості.

Процес підготовки шпону до облицювання складається з сортування, розмічування і розкроювання шпону, прифуговування його кромок, добору та ребро склеювання шпону в форматні листи.

Сортування, розмічування і розкроювання шпону.

На меблеві підприємства шпон надходить пакетами, що складаються з пачок. Пакет містить 10-20 пачок, пачка має до 20 листів з однаковим рисунком. Це дає змогу добирати шпон за першим листом. З початку вибирають широкі листи для личкування щитів, а вузькі беруть для личкування брускових деталей і кромок.

Підібраний шпон розмічають по шаблонах кольоровою крейдою на спеціальному столі, де можна розмістити декілька пачок шпону. Розмітку роблять на першому листі. Якщо пачка має дефекти, то при розмічуванні ці місця не включають у ділову деревину і під час розкроювання відкидають. Припуск для шпону в середньому беруть за 1 мм на обидва боки.

Шпон у пачках можна розкроювати дрібнозубчастими пилками, на стрічкопилкових верстатах і на круглопилкових з прямолінійним переміщенням супорта, але найраціональніше на глютинових божницях НГ18 або НГ30.

Фугування кромок шпону

Здійснюють вручну за допомогою ножа, або спеціальної пилки, подвійним рубанком, а також на фугувальних і фрезерних верстатах за допомогою спеціальних затискачів.

Найраціональніше фугувати кромки шпону на кромкофугувальних верстатах

КФ-9. Для цього пачку шпону ставлять на стіл. Висунувши її кромки в бік купорта пилки. Натискуванням на кнопку вмикають електродвигун подачі каретки, при цьому автоматично вмикається електродвигун шпинделя пилки й електродвигун шпинделя фрези. Внаслідок переміщення каретки по напрямній пилка відпилює край пачки, а фреза фугує ї. Каретка, дійшовши до кінцевого вимикача, вимикає електродвигун каретки, а натискуванням другої кнопки каретки переміщується в зворотному напрямі. Під час фугування смуги шпону підбирають у формати потрібних розмірів.

Підбір шпону в листи

Підбір може бути прости і фігурним. При простому підборі всі смуги розміщують в одному напрямку, тобто вздовж волокон. Вони однакові за кольором і текстурою, рисунок розміщують симетрично.

При фігурному підборі шпон ріжуть на окремі шматочки, з яких потім викладають певний рисунок, враховуючи текстуру деревини.

За характером рисунка розрізняють такі види набору шпону в листи: "в ялину", "в півялину", "хрестом", "в конверт", "в шашку", "у фриз".

Листи шпону на основу наклеюють, як правило більш шершавим боком, проте, для збереження симетрії рисунка часто, парні або непарні листи завертають на 180о.

Підібрані ділянки шпону мастять кольоровою крейдою і передають для ребро склеювання в формати потрібних розмірів.

Ребросклеювання шпону в листи здійснюється на спеціальних ребросклеюваних верстатах за допомогою клейової стрічки або без неї, безпосередньо клеєм, нанесеним на кромки.

Для ребросклеювання шпону в листи клейовою стрічкою застосовують стрічкові ребросклеюючі верстати РС-6 та РС-7.

На меблевих підприємствах широко застосовують ребро склеювання на верстаті фірми "Купер ".

Нанесення клейового розчину на основу: на сучасних меблевих підприємствах клейовий розчин найчастіше наноситься двобічними клейозмазувальними вальцями з дозувальним пристроєм або без них.

Двобічні клейові вальці з нижнім живленням. Кращими є клейові вальці з верхнім і нижнім живленням, які дають можливість з великою точністю регулювати товщину клейового шару.

Зараз між клейовими вальцями і базувальним валиком, відстань між клейовими вальцями, а також тиск верхнього вальця на деталь залежна від заданого режиму регулюються спеціальним механізмами. За таким принципом працюють клейомазувальні вальці КМ-2. Анологічні вальці КВ9, КВ14 та КВ 18.

Наклеювання шпону на площини щитів.

Важливим етапом при личкуванні шпону є наклеювання його на основу, що можна здійснювати трьома способами: притиранням, пресуванням, коткуванням.

Наклеювати шпон глютиновими клеями можна притиранням і запресовуванням, а казеїновими і сентетичними клеями - тільки запресуванням. Для каткування придатні тільки синтетичний клей.

Наклеювання шпону притиранням застосовують дуже рідко, зокрема під час ремонтних робіт та при виготовленні меблів у малих майстернях. Щоб уникнути розходження клейового шва при висиханні, його скріплюють клейової стрічкою.

Личкування площин пресуванням наклеювати шпон пресуванням можна за допомогою гвинтових, пневматичних і гідравлічних пресів.

При невеликих обсязі облицювальних робіт застосовують механічні гвинтові преси.

Пневматичні преси застосовують переважно для облицювання невеликих поверхонь, кромок.

Гідравлічні преси з огрівальними плитами найбільш раціональні для личкування щитових деталей. Принцип дії гідравлічного преса ґрунтується на закону Паскаля, згідно з яким тиск, що діє на рідину в закритих посудинах, передається нею в усі боки одночасно Р-150.

Наклеювання шпону на кромки щитів.

Для облицювання кромок щитів на сучасних меблевих підприємствах застосовують пневматичні вайми з електроконтактними нагріваннями позиційного типу, а також високопродуктивні верстати прохідного типу.

Пневматичні вальми можуть бути різних розмірів і форм, проте принцип їхньої дії аналогічний. Для облицювання кромок щити з намазаними кромками вміщують у вайму і до кромок прикладають шпон. Поворотом крана впускають повітря в комару для натискування бруска на передню кромку, другим крон ким в пускають в камеру повітря заднього пересувного бруска для обтягування кутів і третім краном у бічні камери для притискування бічних брусків.

Для облицювання прямих кромок щитів з одного або й двох паралельних боків найраціональніше застосовувати прохідні кромколичкувальні верстати, забезпечені фрезерними головками для зняття звисів шпону. На таких верстатах клей наносять на кромки щитів, приклеюється шпон до кромок і знімаються звиси шпону.

Личкування криволінійних і профільних деталей.

Криволінійні та профільні деталі облицьовуються у спеціальних пристроях. До таких пристроїв належать контрпрофільні, рейкові, сипкі та гнучкі цулоги, а також нагнітальні та вакуумні камери й автоклави.

Для личкування дрібних деталей застосовують вакуумні резинові камери. Деталі вміщують у резинову камеру і герметично закривають її.

Після цього з камери викачують повітря через шланг і піл дією атмосферного тиску камера щільно обтискує деталь з усіх боків. Проте, вакуумні гумові камери при застосуванні клеїв і товстого шпону для складних профілів не створюють потрібного тиску. В таких випадках застосовують автоклав.

Автоклав - це герметично закритий циліндр, в який вміщують вакуумний мішок з облицювальною деталлю.

Найпродуктивнішим з вакуумних пристроїв є двопозиційний вакуумний прес.

Для контролю за режимом облицювання прес забезпечено терморегулятором і реле часу.

Фірми "Хюмон", "Стефані", "Хейан" та "Водків" створили ряд ліній для облицювання профільних кромок клеєм-розплавом або рідким клеєм і для шліфування їх.

Технологічний процес виготовлення брускових деталей

Виготовлення брускових деталей коробки передбачає такі етапи:розмітка дошки , її розкрій, фугування, фрезерування, розкрій кратних заготовок, нарізання шипів, шліфування.

Розмітка дошки перед розкроюванням дає можливість раціонально використовувати сировину.

Розкрій пиломатеріалів виконують на верстаті ЦДК4-2.

На фугувальному верстаті СВ6-1.

Після обробки на фрезерному верстаті СР6-9 заготовка має чистові розміри за перерізом.

Наступна операція - шліфування на МПШ-3.

Після складання коробки шухляди на клею вручну виконують зачищення надлишків клею та шліфування.

До готової коробки шухляди прикріплюють декоративну стінку.

Готові щитові деталі і шухляди прямують на дільницю складання.

5. Розрахунок норм витрат основних і допоміжних матеріалів

Норми витрати пиломатеріалів, ДСтП, ДВП, лущеного шпону для виготовлення гнутоклеєних заготовок і різних лицювальних матеріалів (струганого і лущеного шпону; матеріалу лицювального на основі паперів тощо) розраховують у табличній формі .

Норми витрати пиломатеріалів, шпону лущеного, які використовуються для конструкційних, елементів, розраховують у кубічних метрах з точністю до п'ятого знака після коми. Норми витрати ДСтП, ДВП і лицювальних матеріалів розраховують у квадратних метрах з точністю до третього знака після коми.

Графи 1-2 форми розрахунку заповнюють на основі креслення і специфікацій.

У графу 3 записують кількість однойменних деталей у виробі.

У графах 4, 5, 6 указують габаритні розміри нерозбірних складальних одиниць і деталей, відповідно, по довжині, ширині і товщині; для деталей із ДСтП, ДВП, фанери, лущеного і струганого шпону.

У графу 7 записують обсяг VД чи площу SД комплекту однойменних деталей, що розраховуються за формулами:

- для деталей з пиломатеріалів, лущеного шпону для гнутоклеєних елементів, м³

- для деталей із ДСтП, ДВП і лицювальних материалів, м2

У графах 8, 9, 10 указують відповідно припуски за довжиною, шириною і товщиною, а також кратність для багатократних заготовок (ZД, ZШ, ZТ). Припуски визначають враховуючи всі технологічні операції, на яких змінюється хоч один габаритний розмір заготовки. Величину припусків записують окремо для кожної операції її з коротким позначенням.

Графи 11, 12, 13 розраховують грунтуючись на данних у графах 4, 5, 6 та 8, 9, 10 за формулами



lЗ = l ZД + ? l1

bЗ = b ZШ +? b1

hЗ = h ZТ+? h

У графу 14 записують стандартну товщину матеріалів округлюючи розраховану за формулою (6) товщину заготовки до найближчого більшого стандартного розміру пиломатеріалів:

а) для пиломатеріалів хвойних порід, заГОСТ 24454-80, мм: 16; 19; 22; 25; 32; 40; 44; 50; 60; 75; 100; 125; 150; 175 і 250.

б) для пиломатеріалів листяних порід, за ГОСТ 2695-83, мм: 19; 22; 25; 32; 40; 45; 50; 60; 70; 80; 90 і 100.

У графу 15 записують обсяг V3, S3 або довжину LЗ комплекта однойменних заготовок на один виріб:

- для заготовок з пиломатеріалів, фанери з лущеного шпону для гнутоклеєних заготовок, м³:

- для заготовок із ДСтП, ДВП і личкувальних матеріалів

Величину технологічних відходів для графи 16 з`ясовують за додатком.

У графу 17 записують обсяг чи площу комплекту однойменних заготовок з урахуванням технологічних відходів і втрат, обумовлені в такий спосіб:

гр. 17 = 100 * гр.15 / (100 - гр.16).



У графі 18 для пиломатеріалів і шпону струганого і лущеного зазначаємо, що будемо розраховувати за середньозваженими співвідношеннями сортів

Графу 19 заповнюємо відповідно до додатку .

У графу 20 записують норму витрати матеріалів на комплект однойменних деталей з урахуванням корисного виходу:

гр.20 = 100 * гр.17 / гр.19

У графі 21 наводять величину чистого виходу, який дає оцінку ефективності використання матеріалів:

гр.21 = 100 * гр.7 / гр.20

Таблиця 5.2



Список літератури

1. Заяць І.М. Технологія виробів з деревини: К. - Віпол, 1999. - 295 с.

2. Черепахина А.Н. Эстетика современной мебели. - 2-е изд, перераб. и доп. - М.: Лесная промышленность, 1990. - 244с. Конструирование мебели. Справочник. Составители П.А. Андрианов, Ю.Ф. Стрежнев. С.-Претербург, ООО "ПРОФИ-ИНФОРМ", 2006. 227 с.

3. Барташевич А.А. Конструирование мебели. - Минск: Высшая школа, 1988. - 252 с.

4. ГОСТ 13025.1-85 - ГОСТ 13025.4-85. Мебель бытовая. Функциональные размеры.

5. Огвоздин В.Ю. Управление качеством: Основи теории и практики: Учебное пособие. - 4-е изд., испр. И доп. - М.: Издательство "Дело и сервис", 2002. - 160 с.

6. Справочник мебельщика. Конструкции и функциональные размеры. Материалы. Технология производства / Под редакцией канд. техн. наук. В.П. Бухтиярова. Издание второе, переработанное. - М.: Лесная пром-сть, 1985. - 360 с.

7. Отраслевая система унификации: Мебель корпусная. Корпуса унифицированные. Типы. Размеры. Элементы щитовые. Размеры. - М.: ВПКТИМ, 1982. - 27 с.

8. Отраслевая система унификации: Детали мебельные брусковые. Размеры сечений. М.: ВПКТИМ, 1981. - 15 с.

9. Базанов Л.Ф., Цухло В.М. Разработка конструкции изделия. М: Изд-во МГУЛ. 2002. - 75 с.

10. Блехман А.Б. Проектирование и конструирование мебели - М.: Экономика, 1988. - 196 с.

11. Конструирование мебельных изделий. Методические указания по выполнению курсового проекта. - М., 1987.

12. Мебель. Конструкция, размеры и материалы. Сборник руководящих технических материалов. Ч. 1 Корпусная мебель. - Минлеспром Украины. Укргипромебель. К., 1990.

13. Мебель. Конструкция, размеры и материалы. Сборник руководящих технических материалов. Ч. 2 Мягкая мебель. - Минлеспром Украины. Укргипромебель. К., 1990.

14. Каталог меблевої фурнітури. Т. 1, Т. 2. - УкрНМПО. К., 1995.

15. Дмитриева К.А. Конструирование мебельных изделий - М.: Лесная промышленность, 1996. - 146 с.

Размещено на Allbest.ru

...