Матеріали, які підлягають розкрою при виготовленні виробів з деревин, види розкроїв

Рис.2.28. Карта розкрою (варіант)	Складання карт вручну є трудомісткою операцією і не завжди дає максимальний можливий вихід заготовок. При підготовленні виробництва до розкрою плити на комплект заготовок для одного набору меблів слід підготувати до 150 і більше варіантів карт розкрою.

Розрахунок оптимальних карт розкрою плитних матеріалів з використанням математичних методів та комп'ютерів дає значно кращі результати, але вимагає додаткових витрат на придбання комп'ютерів, і тому їх застосування може рекомендуватися в тих випадках, коли економія від збільшення корисного виходу перевищить ці додаткові витрати. Сучасні верстати для форматного розкрою комплектуються комп'ютером із спеціальними програмами для складання оптимальних карт розкрою безпосередньо під час розкрою. Складання карт розкрою є важливою, складною і трудомісткою операцією.

При складанні таких карт для конкретного підприємства слід враховувати технологічні та конструктивні обмеження.

До технологічних обмежень належать:

розміри плит , що надходять на розкрій;

значення припусків на оброблення заготовок щита;

допустима кількість типорозмірів заготовок, що отримують з однієї плити;

розташування заготовок на плиті (напрям волокон личківки);

ширина пропилу (4.. .5 мм) та ін.

До конструктивних обмежень відносять:

тип верстата;

кількість пилкових вузлів для поперечного та поздовжнього розкроїв;

схеми розташування поперечних тапоздовжніх пилок;

найбільші і найменші розміри заготовок, що можна отримати на тому чиіншому верстаті по довжині та ширині;

відстань від крайки плити до першого поздовжнього і поперечного різів;

найменшу відстань між поздовжнімиі поперечними пропилами.

Залежно від специфікації заготовок і типу плит, що розкроюють, підприємстві накопичується банк карт розкрою. Оскільки кількість і розміри заготовок для певного виробу чи набору різні, а для збільшення корисного; виходу окремі заготовки можуть включатись в різні карти розкрою, то для отримання комплекту заготовок на певну програму випуску слід використати декілька карт розкрою. Для визначення кількості плит, що розкрою-: ватимуть за тією чи іншою картою розкрою, розробляється план розкрою.

5.4 План розкрою

Під планом розкрою розуміють визначення найменшої кількості плит, що розкроюють за тією чи іншою картою розкрою, які забезпечують отримання комплекту заготовок на задану програму. План розкрою складається на певний період роботи - зміну, добу, місяць, або на отримання певної кількості виробів.

У табл. 2.3. наведена можлива форма плану розкрою, який використовують на підприємствах.

В результаті складання плану розкрою визначають:

кількість листів плит, що підлягають розкрою за тією чи іншою картою розкрою;

різницю між фактичною і необхідною кількістю заготовок;

Для доукомплектування заготовок, яких недостатньо отримано за планом розкрою (табл. 2.3. б, д, є), рекомендують додаткові карти розкрою, з яких вирізають більше всього саме цих заготовок. Ті заготовки, яких отримано більше необхідної кількості, зберігають і враховують при складанні нового плану розкрою. Сьогодні розроблені методики складання карт розкрою з одночасною оптимізацією плану розкрою.

Використання ЕОМ дозволяє суттєво скоротити термін розроблення карт розкрою, збільшити корисний вихід заготовок.

Кращі результати розкрою плит будуть у разі:

централізованого розкрою;

наявності відповідного обладнання;

складання карт розкрою за допомогою ЕОМ;

складання плану розкрою на необхідний об'єм;

диспетчеризації накопичення та відправлення споживачам заготовок;

наявності відповідних виробничих та складських приміщень.

Упровадження галузевої системи уніфікації щитових елементів спрощує вирішення задач з оптимізації розкрою і дає можливість довести корисний вихід заготовок до 95...96 % з плит ДСП розміром 3500 х 1750 х 16 мм.

Таблиця 2.3 План розкрою плит ДСП на заготовки Кількість виробів, що випускають, -553 шт. Розміри плит 3500x1750x16 мм

№ карти	Позначення	Розм ір заготовс	Кількість заготовок в карті, шт	Кількіст листів п шт	Позначення деталі за кресленням
					а	б	в	г	д	ж	з	е	с
					Кількість заготовок за планом, шт
					1106	1106	553	1659	1106	553	553	553	553
Наявна кількість заготовок	0	0	0	0	0	0	0	0	0
1	а б	1389x316 1024x316	12 2	80	960	160
2	в б	1024x416 1024x316	8 6	70		420	560
3	г д а б	978x316 539x388 1389x316 1024x316	11 6 1 2	152	152	304		1672	912
4	е с д	978x390 980x242 539x388	8 9 1	70					70	560	630
5	ж з	982x342 514x384	10 9	60								600	540
Всього	1112	884	560	1672	982	560	630	600	540
Різниця	+6	-222	+7	+ 13	-124	+7	+77	+47	-13
Номер карти для доукомплектування	карта
		№6			№7				№8

	Рнс.2.29. Схема організації розкрою плит ДСПз додатковим склеюванням: 1, 3 -плити, що розкроюють, 7 - смуга плити; 2, 8 - фрези (пилки); 4, 9 - механізми для нанесення клею; 5, 10 - преси; 6, 11, 12 -круглі пилки; 13 - заготовка; І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ - дільниці оброблення плити

Іншим способом отримання максимально корисного виходу заготовок є організація розкрою плит за схемою з додатковім склеюванням плит (рис.2.29).

Як видно із схеми, на дільниці Т плити 1 і 3 вирівнюють по поздовжній крайці за допомогою фрези або пилки 2,8. На вирівняні крайки механізмом для нанесення клею 4 наносять клей (ділянка II), після чого їх з'єднують одним із способів по ширині в дотик і склеюють під пресом 5 (ділянка Ш),

Пилкою 6 від склеєних плит відрізають смугу завширшки В, яка однакова або кратна за шириною заготовці з урахуванням ширини пропилу. На ділянці IV відрізану смугу повертають на 90 градусів і вона надходить на ділянки V, VI, VII для виконання з нею операцій, аналогічних операціям з плитами на ділянках І, II, III. Отриману безперервну смугу завширшки В, за наявності ділильної пилки 11, розкроюють на заготовки необхідної ширини. Після цього пилкою 12 її торцюють на необхідну довжину заготовки /,. При роботі за такою схемою відходи будуть лише на вирівнювання крайок перед склеюванням і пропил, що забезпечить найбільший відсоток корисного виходу. Практично відпадає необхідність складати карти розкрою та оптимізувати розкрій, зменшується необхідність складських приміщень та ін. Одночасно розкроювати так можна лише по одній плиті

за товщиною. Отже, при наявності відповідного обладнання описану схему і технологію розкрою слід вважати перспективною для широкого застосування, якщо забезпечити необхідну міцність склеєних ділянок плити.

Для збільшення загального корисного виходу при існуючих схемах розкрою практикується додатковий розкрій кускових відходів, зібраних після основного розкрою, з подальшим склеюванням їх у щити або заготовки.

Організація робочого місця, як і продуктивність при розкрої плит, будуть залежати в основному від типів верстатів. Продуктивність форматних верстатів краще встановлювати за даними виробництва або технічною характеристикою верстата. Організація робочих місць біля таких верстатів залежить від типу верстата (лінії).

6. Розкрій листових матеріалів

6.1 Класифікація листових матеріалів

У виробництві виробів з деревини значне місце займають листові матеріали (рис. 2.30).

Вони застосовуються для:

личкування щитових і брускових заготовок; виготовлення м'яких меблів; шліфування деревних матеріалів.

Нижче подано перелік основних типів листових матеріалів, які використовують у виробництві виробів з деревини.

6.2 Розкрій натурального шиона

Матеріали для личкування використовують найбільше. За походженням вони бувають натуральними та синтетичними. До натуральних відносять шпон:

o струганий - з деревини листяних та шпилькових порід, а також з наростів (кап) всіх порід;

o лущений - з деревини листяних та шпилькових порід.



Рис.2.30 Листові матеріали

Струганий шпон за видом текстури буває: радіальним Р, напіврадіальним ПР, тангентальним Т та тангентально-торцевим ТТ; за товщиною - 0,4; 0,6; 0,8; 1,0. мм. Для більш економного використання шпона з деревини цінних порід в деяких країнах виготовляють мікрошпон завтовшки до 0,08 мм. Такий шпон наклеюють на спеціальний папір, такої ж товщини, а вже потім ним личкують поверхні. Ширина ділянок шпона не менше 60 мм. Розрахункова ширина ділянки - 150 мм для вітчизняних порід і 200 мм для порід червоного дерева. Мінімальна довжина 400...900 мм (200 - для кап). Виготовляють шпон струганий обрізним, прирізним та необрізним. Обрізний шпон обрізають з двох боків по ширині, прирізний обрізають з одного боку, необ-різний поставляють без обрізки. Листи шпону укладають в пачки (кнолі) в порядку їх зрізання по 10...30 штук, які складають в пакет. Транспортують пакети на коротку відстань без додаткової упаковки, на далекі - в разовій або багатооборотній тарі, що повинна захищати шпон від пошкодження та зволоження.

Оскільки струганий шпон є особливо цінним матеріалом, то його зберігати слід досить обережно. Шпон доцільно зберігати у кнолях в сухих прохолодних приміщеннях або етажерках при температурі 15...20 °С та відносній вологості 65 %. Ні в якому разі він не повинен торкатись до металевих частин, що може бути причиною появи плям. Сонячне опромінення і навіть денне світло можуть викликати значну зміну кольору. Тому на складах шпона рекомендується вікна заклеювати папером або покривати білою фарбою.

Лущений шпон поставляють нарізанним в листи, які укладають в пакети масою не більше 50 кг. Розміри листів лущеного шпону.

-товщина - 0,35...4,0 мм;

ширина - 150.. .2500 мм;

довжина - 800.. .2500 мм.

Лущений шпон використовують як підшар при двошаровому личкуванні, і як лицевий шар при одношаровому личкуванні нелицевих та невидимих поверхонь, а також для виготовлення гнутоклеєних блоків.

Вологість шпону для личкування має бути на 1.. .2 відсотки менша, ніж основи, але в процесі транспортування та зберігання він нерідко зволожується, тому перед розкроєм на ряді підприємств передбачають підсушування такого шпону до необхідної вологості. Така операція отримала назву кондиціонування шпону.

Для раціонального використання шпона, особливо струганого цінних порід, розрізняють личківки за призначенням: для поверхонь фасадних, лицевих, нелицевих та невидимих. Крім кондиціонування, шпон перед розкроєм сортують в залежності від призначення та нормативних вимог.

Для збільшення корисного виходу перед розкроєм шпону передбачається його розмічування. Воно здійснюється на верхньому листі шпона в пачці за допомогою шаблонів та лінійок, крейдою, олівцем або фарбами, які не містять оливи. Для простих рисунків набору личківок і при хорошій якості шпону такі пачки інколи не розмічають.

Розкроюють пачки шпона за лініями розмітки спочатку поперек, потім поздовж волокон. Організація робочих місць біля верстатів для розкрою шпона показана на (рис. 2.31).

Для розкрою шпона можуть використовуватись верстати:

круглопилкові;

стрічкопилкові;

паперорізальні машини;

гільйотинні ножиці.

Круглопилкові верстати найбільш прості й історично першими застосовувались для розкрою шпону, але їх пилки дають нерівні пропили, що призводить до додаткових втрат шпону і збільшення трудових затрат при подальшому його обробленні. Стрічкопилкові верстати дають менші втрати шпону, тому щомають дещо менші розміри зубів пилок.

Перші дві групи верстатів можна рекомендувати тепер лише на невеликих підприємствах, що не мають спеціалізованого обладнання, якими є машини для різання паперу, а також спеціально сконструйовані гільйотинні ножиці. Паперорізальні машини, через порівняно невелику довжину ножа, застосовують в основному для поперечного розкрою шпону, а за організацією робочого місця та за принципом дії вони є такі, як і гільйотинні ножиці. В залежності від обсягу виробництва гільйотинні ножиці можуть використовуватись лише для поперечного і поздовжнього розкроїв, або для поперечного і для поздовжнього одночасно.

	Рис.2.31. Організація робочих місць для розкрою шпона: а - круглопилковий; б - стрічкопилковий; в - паперорізальна машина для поздовжнього і поперечного розкрою; г - паперорізальна машина для поперечного розкрою; д - гільйотинні ножиці для поздовжнього розкрою відрізків; е - гільйотинні ножиці для поздовжнього і поперечного розкрою; є - гільйотинні ножиці для поперечного розкрою 1 - верстат; 2 - шпон для розкрою; З - шпон після розкрою; 4 - відходи шпона;: 5 - приставний стіл

Продуктивність верстатів для розкрою шпона:

а) для круглопилькових та стрічкопилкових

6)для паперорізальних машин та гільйотинних ножиць:

де Т - проміжок часу, для якого визначають продуктивність, хв;

n - кількість листів шпона у пачці, шт;

H - висота пачки, мм;

h - товщина шпона, мм;

і - кількість різів на один відрізок, i = 4, якщо з вирізкою дефектних місць,

t_ц тривалість циклу виконання одного різу, хв.;

m - кількість ділянок шпона в личківці;

В - ширина личківкн, мм,

150 - розрахункова ширина ділянки шпона (червоного дерева - 200)

U - швидкість подачі пачки шпона;

U = 6...18 м/хв.

l_пр - довжина пропилу, м;

l_пр = 2l_з 2b_п

в_п - ширина пачки пшона, м;

в_п = 0,200...0,250м.

Згідно з нормативами близько половини кількості шпону при розкрої йде у відходи. Невеликі розміри, наявність у них знач-ної кількості дефектів ускладнюють вико-ристання цих відходів безпосередньо для товарив широкого вжитку або для інших цілей. Для кращого транспортування і утилізації їх подрібнюють в дробарках до менших розмірів і пневмотранспортом спрямовують до місця використання.

6.3 Розкрій синтетичних матеріалів для личківок

У зв'язку з дефіцитом натураль-ного шпону, особливо струганого, останнім часом все більшого поширення для личкування набули синтетичні матеріали, а саме:

o плівки на основі просоченого паперу з глибоким ступенем полімеризації смоли (раніше називались синтетичним шпоном);

o плівки на основі просоченогопаперу з низьким ступенем полімеризації смоли;

o плівки полімерні;

o штучні шкіри на тканинній основі та на нетканому матеріалі та ін.

Такі матеріали надходять у виробництво у вигляді:

o листів, розміри яких встановлюють і погоджують зі споживачами;

o рулонів завширшки 875... 1850 мм і діаметром 350...800 мм.

У вигляді листів поставляють матеріал, жорсткість і крихкість якого не дозволяють його скручувати в рулон. Деякі типи підприємств використовують декоративний паперово-шаруватий пластик (ДПШП), який також надходить в листах завдовжки 400.. .3000 мм, завширшки 400... 1600 мм, завтовшки 1...4 мм.

Штучні шкіри поставляють в рулонах завширшки 1200... 1400 мм, завдовжки 30... 150 м.

Для розкрою синтетичних лис тових матеріалів та ДПШП застосовують те ж обладнання і ту ж організацію робочих місць, що і для розкрою натурального шпона. Крім того, їх можна розкроювати на верстатах прохідного типу за допомогою дискових ножиць.

Розкрій рулонних матеріалів здійснюють на спеціалізованних бабінорізальних пристроях для поздовжнього та поперечного розкроїв. При такому розкрої рулон матеріалу встановлюють для розкочування і, перемотуючи його, проводять різ гільотинними або ротаційними ножами в поперечному або поздовжньому напрямках.

Такі пристрої (рис. 2.32) в автоматичному режимі забезпечать розкрій рулонних матеріалів, без них це виконують вручну, на робочому столі, безпосередньо за механізмом розмотування рулону.

	Рис.2.32. Схеми пристроїв для розкрою матеріалів: І - для поперечного розкрою: а-ротаційним ножем; б - гільйотинними ножами; 1 - вал; 2 -обертовий ніж, що регулюється; 3 - рулонний матеріал; 4 - сопла для піддуву повітря; 5 - стоси відрізаних листів; 6 -нерухомий ніж; 7 - рухомий ніж; 8 - подавальні пальці, II - для поздовжнього розкрою: 1 - подавальнівальці; 2- рулонний матеріал 3,4 - круглі ножі;5 - рулони готової плівки.

7. Розкрій тканини

На підприємствах з випуску м'яких меблів технологічний процес включає операцію розкрою листових матеріалів, якими є покривні та лицеві тканини. Розкрій тканини складається з таких операцій:

o складання карт розкрою;

o проглядання та промір тканин (лицевих);

o формування настилу для розкрою;

o розмітка настилу згідно з картами розкрою;

o розкрій настилу.

Тканини надходять на підприємство в рулонах або у штапах. Зберігають їх в приміщеннях, обладнаних стелажами, або на вертикальних ланцюгових елеваторах (рис. 2.33).

	Рис.2.33. Схема ланцюгового елеватора для зберігання тканини Перш ніж приступити до розкрою, складають карти розкрою. Карти розкрою, як і для розкрою плит, зображаються графічно в масштабі з викреслюванням контурів всіх деталей та визначенням корисного виходу і

розмірів відходів. Карти розкрою складають окремо на кожний артикул лицевої тканини залежно від її ширини врахуванням найбільш щільної розкладки заготовок на полотні, а також щоб окремі заготовки в зібраному вигляді утворили гармонійний рисунок для всього виробу. На основі карт розкрою та лекал виготовляють шаблони для подальшого розкрою тканин.

Тканини для личкування перед розкроєм оглядають, проміряють та розбраковують за допомогою бракувально-промірювальних машин (рис. 2.34).

Операції настилання тканини виконуються вручну на столах завдовжки 8...10 м і завширшки 1,7 м (рис. 2.36), на спеціальних настилочно-розкрійних машинах з механізованим столом або мірильно-складально-різальних машинах. Товщина настилу тканин може досягати 150 мм.

	Рис.2.34. Схема роботи біля бракувально-промірювальної машини Покривні та рулонні настильні матеріали цим операціям не підлягають. На розкрійних машинах тканину з рулону або штапу перемотують на спеціальну качалку, візуально визначають дефекти в середині рулону і вимірюють їх по довжині та ширині
	Рис. 2.35. Схема настилочно-розкрійного стола (машини)

Розкрій настилів тканин здійснюють за допомогою вертикальних ручних електро-закрійних машинок зі зворотно-поступальним або обертовим рухом ножа або стрічковими розкрійними верстатами різної конструкції. Такі машинки можуть розкроювати настили з різних типів тканин, синтетичних матеріалів та шкіри. У разі високих вимог і важких умов розкрою на верстати ставлять ножі з різною формою леза.

8. Розкрій поролону

Поролон виготовляють і доставляють на підприємства у вигляді листів, блоків (2 х 1 х 0,5 м) та рулонів. Певну проблему може становити розкрій блоків і рулонів у листи. Для цього існують спеціалізовані верстати з горизонтально-стрічковим ножем (рис. 2,36).

Для зменшення жорсткості листового поролону інколи рулони і блоки розкроюють на профільні листи. В процесі формування профілю утварюються листи поролону з потовщенням з одієї площини у вигляді виступів заввишки від 10 до 120 мм (рис 2.37, б).

	Розкроювати поролон по довжині та ширині на різні за конфігурацією заготовки можна на стрічкопилкових верстатах та спеціальною ручною або електрорізальною машинками, аналогічними тим, що застосовуються для розкрою тканини. Рис. 2.36. Схема верстатів для розкрою поролону: а - для розкрою рулонів; б - для розкрою блоків

Відходи поролону, що утворю ються при розкрої, склеюють у великі куски гумовим клеєм типу 88Н або електроножем. В робочому положенні електроніж, при доторканні до нього кусків поролону, нагрівається сам і викликає розплавлених крайок поро лину. Притискаючи нагріті куски один до одного, їх склеюють.

	Рис. 2.І7. Схема різання поролона по товщині: а - з гладкою поверхнею: б - з профільною поверхнею; 1, 6 - притискні валки; 2 - відрізаний лист поролона; 3 -стіл (стрічка конвейєра) 4 - частина блока поролона, що залишилась; 5 - напрямна ножа; 7 - ніж

9. Розкрій шліфувальної шкурки

Шліфувальні шкурки являють собою абразивний матеріал, що наклеєний на спеціальний папір (шліфшкурка на папері) або тканину ( шліфшкурка на тканині) та ін.

На підприємства шліфувальні шкурки надходять у вигляді стрічок, листів або рулонів. Якщо стрічкові та листові шліфшкурки практично готові до використання, то рулонні слід розкроїти перед шліфуванням по ширині та довжині.

Розкрій рулонної шліфшкурки на папері по ширині здійснюють дисковими ножицями (рис. 2.38).

	Рис. 2.38. Схема пристрою для розкрою шліфшкурок: 1,2 - верхній та нижній ряди дискових ножів; 3 - шліфшкурка; 4 - привід

Відстань між дисками а в кожному ряді регулюють і встановлюють в залежності від необхідної ширини стрічки шліфшкурки.

Розкрій шліфшкурки для циліндрових верстатів, яку накручуватимуть на циліндри, проводиться за схемою і розмірами, які залежать від розмірів циліндрів. Для циліндрів діаметром 280 мм і завдовжки 1250 мм схема розкрою шліфшкурки показана на рис. 2.39.

	Рис. 2.39. Схема розкрою шліфшкурки для циліндра діаметром 280 мм і завдовжки 1250 мм

Розкрій рулонної шліфшкурки здійснюють вручну за схемою відповідно до необхідних розмірів заготовки, із зворотної сторони за допомогою ножа та лінійки.

Поперечний розкрій шліфшкурки в рулонах чи стрічках здійснюється гільйотинними ножицями, штампами для просічки з'єднання криволінійної форми, або вручну, за допомогою ножа і лінійки, з тильної сторони шліфшкурки. Коли поперечний розкрій виконують для з'єднання шліфшкурки в безперервну стрічку, обидва кінці шкурки ставлять один на одного, намагаючись, щоб поздовжні крайки одного кінця збігалися та були паралельні крайкам іншого кінця (рис. 2.40), і проводять розкрій.

	Рис. 2.40. Схема з'єднання шліфшкурки в безперервну стрічку

10. Дефекти розкрою деревних матеріалів

У процесі розкрою можливі різного виду дефекти, основними з яких є:

1. Неперпендикулярність поздовжнього різу поперечному, через неточне встановлення супортів поперечної та поздовжньої пилок.

2. Невитриманий кут нахилу крайки до площини через невідповідності кута нахилу площини різання пилки до площини стола.

3. Непрямолінійний різ через погане підготовлення пилки або недотримання режимів різання.

4. Невитримані значення розмірів заготовок (менші або більші) через неправильне налагодження упору, напрямної лінійки та ін.

Невитримані якість пропилу, шорсткість крайки через неправильне підготовлення пилки, недотримання режимів різання, робота незагостреним інструментом.

При розкрої шпона гільйотинними ножами можуть бути сколи шпона на крайках через неправильне підготовлення ножа та косошаровитість шпона.

розкрій деревний плитний листовий

11. Питання для самоконтролю

Назвіть матеріали, які підлягають розкрою при виготовленні виробів з деревини.

Назвіть переваги та недоліки виконання розкрою пиломатеріалу після сушіння.

Що таке: чорнова заготовка, чистова заготовка, кратна заготовка?

Що таке припуск? Які види припусків Ви знаєте?

Що таке кратна заготовка? Напишіть формулу розміру кратної заготовки.

Які види розкрою Ви знаєте?

Що таке корисний вихід заготовок і як він визначається?

Які заготовки при розкрої називають основними, які "попутними"?

Назвіть переваги та недоліки організації розкрою на підприємствах з виготовлення виробів з деревини у порівнянні з лісопильними.

Назвіть основні фактори, які впливають на розкрій пиломатеріалів.

Назвіть види ріжучого Інструменту для розкрою пиломатеріалу.

Які фактори впливають на вибір ріжучого інструменту?

Які види пиломатеріалів надходять на виробництво і як це впливає на технологічний процес їх розкрою?

В чому недоліки і переваги індивідуального та групового розкрою пиломатеріалу?

Які і для чого можуть проводитися підготовчі операції перед розкроєм

пиломатеріалу?

16. Як і для чого краще використати збігову частину необрізних дошок?

Назвіть 7 основних схем розкрою пиломатеріалу.

Назвіть групи верстатів, на яких можна провести поперечний розкрій пиломатеріалів.

Нарисуйте організацію робочого місця біля верстата для поперечного розкрою

пиломатеріалів.

20. Напишіть формулу визначення продуктивності верстатів для поперечного розкрою

пиломатеріалу на заготовки.

21. Напишіть формулу визначення продуктивності верстатів для поперечного розкрою

рейок на заготовки.

Назвіть типи верстатів, на яких можна провести поздовжній розкрій пиломатеріалу.

Нарисуйте організацію робочого місця біля верстата для поздовжнього розкрою

відрізків на заготовки.

24. Нарисуйте організацію робочого місця біля верстата для поздовжнього розкрою

дошок на рейки.

25. Напишіть формулу визначення продуктивності верстатів для поздовжнього розкрою відрізків пиломатеріалу на заготовки.

26. Напишіть формулу визначення продуктивності верстатів для поздовжнього розкрою дошок на заготовки.

Назвіть схему розкрою пиломатеріалу на криволінійні заготовки.

Вкажіть, які фактори призводять до збільшення корисного виходу криволінійних

заготовок.

Покажіть схематично порядок виконання та назвіть обладнання для отримання криволінійних різів за зовнішним та внутрішним контурами заготовки.

Нарисуйте організацію робочого місця біля стрічкопилкового верстата.

Напишіть формулу продуктивності стрічкопил кових та лобзикових верстатів.

Назвіть 7 основних факторів класифікації верстатів для форматного розкрою плитних матеріалів.

Назвіть схеми розкрою плитних матеріалів.

Нарисуйте можливі схеми роботи верстатів з підрізаючою пилкою для розкрою

ламінованих плит.

Що таке карта розкрою плитних матеріалів? Дайте ЇЇ графічне зображення.

Які фактори слід враховувати при складанні карт розкрою?

Що відносять до технологічних обмежень при складанні карт розкрою?

Що відносять до конструктивних обмежень при складанні карт розкрою?

Що розуміють під планом розкрою плитних матеріалів?

Зобразіть схему організації розкрою плит зі склеюванням.

Як можна використовувати відходи плит після розкрою?

Дайте класифікацію листових матеріалів, які розкроюють у виробництві виробів з деревини.

Назвіть технологічні операції для розкрою шпона струганого на ділянки.

Назвіть типи верстатів які застосовують для розкрою шпона.

Нарисуйте організацію робочого місця біля гільйотинних ножиць для розкрою шпона.

Напишіть формулу продуктивності круглопилкових та стрічкопилкових верстатів для розкрою шпона.

Напишіть формулу продуктивності паперорізальних машин та гільйотинних ножиць для розкрою шпона,

Як можна використовувати відходи шпона після розкрою?

Які типи синтетичних листових матеріалів для личкування Ви знаєте?

У якому вигляді надходять на виробництво синтетичні листові матеріали для личкування?

Нарисуйте схеми пристроїв для поперечного розкрою рулонних матеріалів для личкування.

Нарисуйте схеми пристроїв для поздовжнього розкрою рулонних матеріалів для личкування.

Які операції включає технологічний процес розкрою тканин?

Яке обладнання застосовують для розкрою тканин?

В якому вигляді надходить на виробництво поролон?

Нарисуйте схему машини для розкрою блоків з поролону.

Як використовують відходи поролону?

Як здійснюють розкрій шліфшкурки на папері по довжині?

Як здійснюють розкрій шліфшкурки по ширині?

Назвіть дефекти розкрою деревних матеріалів?

Размещено на Allbest.ru

...