Технологічні прийоми поліпшення якості молока на фермах з безприв'язним утриманням корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут тваринництва національної академії аграрних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Технологічні прийоми поліпшення якості молока на фермах з безприв'язним утриманням корів

Чехічин А.В.

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Харків - 2011

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку тваринництва серед чисельної низки галузей молочне скотарство посідає провідне місце в забезпеченні продовольчої безпеки України. У високорозвинених країнах ближнього та дальнього зарубіжжя близько 80 відсотків загального виробництва молока залежить від впровадження інноваційних промислових технологій. Натомість вирішальне значення в цих процесах відіграє система його якості та безпеки. Однак, в Україні висока якість та безпека молока не завжди є власне метою самих виробників, для них вона лише засіб отримання стабільного фінансового прибутку.

За таких умов особливого значення набуває потреба в забезпеченні комфортного утримання високопродуктивних тварин, що досягається шляхом розміщення у сільгосппідприємствах сучасного технологічного доїльного обладнання, створення ефективних систем природного і штучного освітлення й вентиляції приміщень, використання сучасних засобів механізації та автоматизації виробничих процесів. Проте до цього часу, як не прикро, на існуючих крупних молочних фермах та промислових комплексах все ще застосовуються екстенсивні технології. Разом із цим, як свідчить практика, у більшості високорентабельних сільгосппідприємствах усе більшу увагу приділяють безприв'язному утриманню високопродуктивної молочної худоби з відпочинком на глибокій солом'яній підстилці або в боксах, з доїнням на автоматизованих установках типу "Ялинка", "Паралель", "Карусель", як малоенергоресурсозатратному. Однак, якість виробленого молока за цієї технології утримання худоби не завжди висока.

Розроблена у 2010 році концепція комплексної державної програми реформ та розвитку сільського господарства України це лише перший крок докорінної його перебудови. Ключовими чинниками, що впливають на кількісні та якісні показники молока, у ній визначено: генетичний потенціал корів, якість кормів та збалансованість раціонів, технологічні можливості доїльного обладнання, комфорт та технологія утримання тварин, рівень кваліфікації та вміння персоналу управляти технологічною системою молочного виробництва.

Поряд із цим реалізація програми має здійснюватися шляхом створення сучасних великотоварних ферм із застосуванням технології безприв'язного утримання тварин, запровадженням цілорічної однотипної годівлі та гарантованим забезпеченням світових стандартів якості одержуваного молока. Існуюча в Україні система стандартів якості молока менш жорстка порівняно зі стандартом ЄС, а тому потребує перегляду в напрямі її жорсткішання. Тобто є нагальна необхідність визначення чинників, що впливають на складові молока та розробки технологічних прийомів підвищення його якості при безприв'язній технології утримання на крупних фермах і комплексах промислового типу, що обумовлює актуальність теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в період 2005-2010 рр. і є складовою частиною тематичного плану наукових досліджень відділу технології виробництва молока і яловичини Інституту тваринництва УААН за комплексною науково-технічною програмою: "Технології виробництва продукції тваринництва на інноваційній основі", завдання: "Розробити та економічно обґрунтувати технології інтенсивного виробництва молока для господарств різних типорозмірів" (№ державної реєстрації 0106U010679) та НТП "Механізація та електрифікація АПК. Розробити новітні ресурсоощадні технології, технологічні процеси і високопродуктивні технічні засоби для механізації, електрифікації і технічного сервісу в сільськогосподарському виробництві та способи ефективного використання техніки", завдання: "Розробити високомеханізовану ефективну технологію машинного доїння корів у стійлах (№ державної реєстрації 0107U005357).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування і розробка ефективних технологічних прийомів поліпшення якості молока при виробництві його на крупних фермах та комплексах промислового типу.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

дослідити сезонну динаміку забруднення поверхні тіла корів при безприв'язному їх утриманні та використанні різних технічних засобів видалення гною;

обґрунтувати параметри та розробити пристрій для оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів;

розробити методичні підходи щодо оцінки якості молока, залежно від ступеня забруднення поверхні тіла корів;

визначити вплив механічного забруднення окремих ділянок тіла корів на рівень бактеріального обсіменіння молока;

з'ясувати вплив окремих елементів конструкції боксів, режиму внесення в них підстилки і способу видалення гною на забруднення поверхні тіла корів та якість молока;

дослідити вплив санітарного стану доїльно-молочного обладнання перед доїнням на бактеріальне обсіменіння молока;

визначити окремі параметри технології безприв'язного утримання корів на глибокій підстилці, що впливають на якість одержуваного молока;

розрахувати економічний ефект розроблених і удосконалених технологічних прийомів поліпшення якості молока на крупних фермах та комплексах промислового типу.

Об'єкт дослідження. Обґрунтування та розробка технологічних прийомів, що впливають на санітарно-гігієнічний стан високопродуктивних корів, доїльно-молочне обладнання, механічне і бактеріальне їх забруднення та якість молока при промисловій технології його виробництва.

Предмет дослідження. Технології утримання, приміщення, високопродуктивні корови українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід за різних способів утримання, зразки молока, змиви з поверхні тіла корів, стійлове та доїльно-молочне обладнання.

Методи дослідження. Для виявлення чинників, що впливають на стан високопродуктивних корів та якість молока, використовували загальноприйняті зоотехнічні методи. Для оцінки якості молока також застосовували сучасні стандартизовані інструментальні методи дослідження та сертифіковані прилади порівняно з традиційними хімічними методами. Визначення бактеріального обсіменіння проводили методами прямого посіву, відповідно до ДСТУIDF100B:2003. Опрацювання отриманих результатів експериментальних досліджень здійснювали статистичними методами з використанням комп'ютера та сучасного ліцензійного програмного забезпечення.

Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтовано та розроблено технологічні прийоми одержання молока вищого ґатунку на крупних фермах і промислових комплексах із безприв'язним утриманням корів у боксах і на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці.

Виявлено найбільш ефективні варіанти та обґрунтовано комплекс рішень, що включені до єдиної системи технологічних операцій з удосконалення технології виробництва молока в умовах племзаводу ДП ДГ "Кутузівка" ІТ НААН.

Запропоновано й випробувано конструктивно новий пристрій для оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів. Новизну наукових досліджень підтверджено патентом України на корисну модель (№ 41645 від 25.05.2009 р.).

Практично доведено доцільність розробки та впровадження методичного підходу щодо визначення забруднення поверхні тіла корів та оцінки якісних показників і ґатунковості молока, залежно від ступеня їх забруднення.

Вперше встановлено, що збільшення ступеня забруднення окремих ділянок тіла корів при безприв'язному утриманні за бальною оцінкою від 1 до 5-ти балів супроводжується зростанням кількісних значень механічного забруднення змивів із вимені, молока та бактеріального його обсіменіння, й відповідно зниженням його ґатунковості за ДСТУ 3662-97, що підтверджено високою позитивною кореляційною залежністю між сумарною бальною оцінкою забруднення тіла корів і механічним забрудненням молока (r = 0,906-0,943) та бактеріальним його обсіменінням (r = 0,897-0,904).

Практичне значення одержаних результатів. Визначено основні прояви порушення окремих елементів технології виробництва молока на крупних фермах та комплексах промислового типу з безприв'язним утриманням молочної худоби в боксах і на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці; розроблено й реалізовано ефективні, економічно обґрунтовані технологічні прийоми усунення цих порушень, що дають змогу одержувати молоко вищого ґатунку.

Запровадження удосконалених технологічних режимів обслуговування молочних корів при безприв'язному їх утриманні з відпочинком на глибокій солом'яній підстилці сприяє зменшенню ступеня механічного забруднення поверхні тіла корів, зниженню вмісту соматичних клітин в їх молоці та забезпечує зростання кількості ґатункового молока з 72,4 % до 92,3 %.

Застосування технологічних прийомів ретельного санітарного оброблення молочних танків, молокопроводу доїльних установок, дійкової гуми доїльних стаканів, дійок вимені корів чистою водою або пінкою Udder Foam перед доїнням забезпечує зниження бактеріального обсіменіння одержуваного молока з другого ґатунку до рівня, що відповідає вимогам вищого та першого ґатунків за ДСТУ 3662-97.

Обладнання боксів обмежувальною планкою з урахуванням довжини корів, забезпечення щоденного внесення в них підстилки з розрахунку 0,8-1,0 кг/голову та видалення гною з корівника за допомогою дельта-скреперної установки УСГ-4 через кожні 2 години в автоматичному режимі дає змогу створити комфортні умови для утримання тварин і одержати від них молоко високої якості.

Одержані результати досліджень є підґрунтям щодо уточнення відомчих норм технологічного проектування скотарських підприємств.

Основні положення виконаної дисертаційної роботи використано при розробці проекту ДСТУ "Обладнання для комплексної первинної обробки молока та його миття і дезінфекції. Загальні технічні вимоги" (№ держреєстрації 0106U006919); ДСТУ "Молоко. Методи визначення кількості соматичних клітин. Метод проточної цитометрії (Експрес-метод)" (№ держреєстрації 0106U006924); виконанні робіт за договором з Мін АПК України № 6.07.37 від 06.09.2007 р. на тему: "Розробка зооветеринарних вимог до об'єктів тваринництва з урахуванням етології, зоогігієни, що забезпечують реалізацію генетичного потенціалу, продуктивне довголіття і ефективне відтворення тварин" (№ держреєстрації 0107U007807).

Результати досліджень запроваджено на фермах філіалу СТОВ "Богоявленський" агрофірми "Агротіс" Мар'їнського району Донецької області, ВСАТ "Агрокомбінат" Слобожанський" Чугуївського району та ДП ДГ "Кутузівка" ІТ НААН Харківського району Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто визначено чинники, що впливають на якість молока на крупних молочних фермах і комплексах промислового типу, розроблено технологічні прийоми та режими обслуговування корів при безприв'язному утриманні на глибокій солом'яній підстилці та з відпочинком у боксах, науково обґрунтовано прийоми оброблення вимені та дійок у корів перед і після доїння в доїльному залі та санітарно-гігієнічного догляду за доїльним обладнанням, розроблено методичний підхід щодо оцінки якості молока, залежно від ступеня забруднення поверхні тіла корів, зібрано первинні дані та опубліковано матеріали, в яких викладено основні розділи дисертації. У надрукованих працях особиста участь автора становить 100 %, а в технічному рішенні, захищеному патентом на корисну модель - 35 %.

Спільно з науковим керівником визначено основні напрями досліджень, розроблено загальну схему досліджень, сформовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні розробки, що ввійшли до дисертаційної роботи, розглянуто, схвалено, затверджено й рекомендовано секцією виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Мінагрополітики України до впровадження в господарствах. Матеріали дисертаційної роботи обговорені на: координаційно-методичних радах ІТ УААН (Харків, 2005-2007) та вчених радах ІТ УААН (Харків, 2005-2007), координаційно-методичних радах ННЦ "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" (Глеваха, 2005-2007), всеукраїнському науково-технічному семінарі "Екологічні проблеми у тваринництві" (Запоріжжя, 2005), конференції молодих вчених (Харків, 2005, 2006), міжнародній науково-методичній конференції "Технічне забезпечення інноваційних технологій АПК" (Харків, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей (чотири особистих і одна сумісна) та отримано патент України на корисну модель. Усі статті надруковані в фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, загальної методики й основних методів досліджень, результатів власних експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, додатків, списку використаних джерел літератури. Основний текст дисертації надруковано на 118 сторінках комп'ютерного тексту, він містить 23 таблиці, 10 рисунків та 8 додатків. Список використаної літератури налічує 201 джерело, у тому числі 37 іноземних авторів.

1. Загальна методика та основні методи досліджень

Дослідження проводили у ВСАТ Агрокомбінат "Слобожанський" Чугуївського району, ПАОП "Зоря" Красноградського району, ДП ДГ "Кутузівка" ІТ НААН Харківського району Харківської області та СТОВ "Богоявленський" агрофірми "Агротіс" Мар'їнського району Донецької

Для досягнення поставленої мети проведено шість науково-господарських дослідів.

Перший науково-господарський дослід мав характер рекогносцирування і був присвячений дослідженню загального стану забруднення поверхні тіла корів, залежно від способу їх утримання, виконання технологічних процесів та етологічних особливостей. Вивчення забруднення окремих ділянок тіла корів проводили на трьох групах корів, по 200 голів у кожній, шляхом обстеження та огляду в трьох господарствах.

Метою другого досліду було розроблення та впровадження методичного підходу щодо визначення ступеня забруднення окремих ділянок тіла корів при різних способах безприв'язного утримання. Спеціальні спостереження за забрудненням окремих ділянок тіла піддослідних тварин здійснювали на двох групах тварин, по 64 голови у кожній, у різні сезони року на крупних молочних фермах з безприв'язним боксовим і утриманням на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці.

На основі отриманих експериментально обґрунтованих вихідних даних розробили та виготовили конструктивно новий пристрій для експертної оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів за різних технологій їх утримання.

У третьому досліді досліджували вплив механічного забруднення окремих ділянок тіла корів на рівень бактеріального обсіменіння молока при безприв'язно-боксовому їх утриманні на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці. Дослідження проводили на двох групах тварин, чисельністю відповідно 80 та 103 голів у кожній, за умови використання розробленого пристрою для оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів у різні сезони року.

У четвертому досліді вивчали вплив параметрів утримання корів у боксах на забруднення поверхні їх тіла та якість молока. Експеримент включав три серії.

Для визначення ефективності встановлення обмежувальної планки, залежно від довжини тварини, сформували одну технологічну групу корів, у кількості 74 голови. Дослід проводили за методом періодів. У підготовчий період визначали екстер'єрні проміри тварин та параметри боксів. У дослідний період, що складався з двох підперіодів, по 20 діб кожний, провели визначення кількості тварин з забрудненням окремих ділянок тіла, показників їх продуктивності та бактеріального обсіменіння молока. У перший підперіод обмежувальна планка боксів була розташована на відстані 20 см від передньої частини боксу. Через 20 діб першого підперіоду обмежувальну планку боксів переставили на відстань 40 см від передньої частини боксу і розпочали другий підперіод дослідного періоду.

Другу серію науково-виробничого досліду з вивчення впливу різних режимів внесення солом'яної підстилки в бокси на забруднення корів і якість молока проводили після завершення першої серії на тій же групі корів, також методом періодів, тривалістю по 10 діб кожний. Для її реалізації запропонували наступні режими внесення підстилки: I режим - 1 раз на 2-3 доби по 0,8-1,0 кг у кожен бокс, II режим - щоденне внесення соломи в аналогічній кількості.

У третій серії обґрунтовували оптимальний режим видалення гною та з'ясовували його вплив на забруднення поверхні тіла корів та якість молока при утриманні їх у приміщенні в літній період року.

П'ятий науково-господарський дослід був спрямований на визначення впливу стану доїльно-молочного обладнання перед доїнням на бактеріальне обсіменіння молока, який проводили на фермі з безприв'язним боксовим утриманням високопродуктивних корів при використанні доїльного обладнання фірми "ДеЛаваль". При цьому досліджували вплив мікробного забруднення внутрішньої поверхні молочного танку при різних режимах його підготовки до приймання молока, а також дійок вимені корів і дійкової гуми доїльних стаканів при різних прийомах підготовки тварин до доїння на бактеріальне обсіменіння молока.

У шостому науково-господарському досліді вивчали ефективність технологічних прийомів з удосконалення технології утримання корів і режиму видалення гною в умовах племзаводу ДП ДГ "Кутузівка" ІТ НААН із безприв'язним утриманням корів на довгонезмінній солом'яній підстилці.

Усі дослідження проводили за загальноприйнятими в зоотехнії економіко-технологічними, етологічними та статистичними методами, а також за методикою "Випробування сільськогосподарської техніки. Устаткування доїльне для корів. Програми та методи досліджень РД 10.25. I-87".

Забруднення поверхні тіла тварин, санітарно-гігієнічний стан доїльно-молочного обладнання та ступінь впливу їх на стан вимені та бактеріальне обсіменіння молока визначали за сезонами року.

Оцінку ступеня забруднення поверхні тіла корів проводили шляхом фотографування площі задньої бокової частини тіла та візуального огляду корів перед ранковим та вечірнім доїннями один раз на 10-15 діб.

При визначенні якості молока керувалися вимогами чинних нормативних документів: відбір проб молока здійснювали згідно з ДСТУ ISO 707:2002; кількість мікроорганізмів визначали відповідно до ГОСТ 9225 та ДСТУ IDF 100B:2003; кількість коліформ - згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 30518-97 та ДСТУ IDF 73А:2003 на середовищі Ендо.

Змиви для оцінки бактеріального обсіменіння робили з площі 10 см2 поверхні стегна, гомілки, вимені та дійок до виконання операцій з підготування корів до машинного доїння. Одночасно відбирали зразки молока для визначення бактеріального обсіменіння. Оцінку комфортного утримання корів та чинники, що на нього впливають, проводили шляхом оцінки поведінки, санітарного стану тварин за методиками: Бондаря А.А. (1998 р.); Лейцюся Г. (1995 р.); Ferry J.W. (1995 р.).

Вплив різних способів підготовки вимені корів та доїльно-молочного обладнання до і після доїння на санітарний стан та якість молока визначали за дією мийно-дезінфікуючих препаратів.

При дослідженні молока методом інфрачервоної спектроскопії враховували: масову частку сухої речовини та жиру на аналізаторі молока Bentley 150, вміст соматичних клітин - методом лазерно-проточної цитометрії на аналізаторі Somacount 150.

Рівень бактеріального обсіменіння оцінювали за стандартними мікробіологічними методами, прямим посівом.

Розрахунок економічного ефекту розроблених та удосконалених технологічних прийомів підвищення якості молока на крупних фермах та комплексах промислового типу проводили згідно з ГСТУ 46.012-2000 "Методи економічної оцінки техніки для тваринництва".

Біометричне опрацювання й аналіз матеріалів досліджень виконували за допомогою стандартного пакету прикладної статистичної програми SPSS - 12.0.

Результати власних експериментальних досліджень

Сезонна динаміка забруднення окремих ділянок тіла корів при різних способах їх утримання. При обстеженні й візуальному огляді тварин на предмет забруднення їх тіла з'ясовано, що ступінь забруднення окремих його ділянок був неоднаковий і залежав від зони та способу відпочинку, засобів й режимів видалення гною, а також сезону року.

Дослідженнями з визначення ступеня забруднення тіла корів встановлено, що у весняний період року кількість корів із забрудненням окремих частин тіла найбільшою виявилася в I групі (84,5 %) з боксовим утриманням і видаленням гною дельта-скрепером, у порівнянні з тваринами ІІ групи, де при видаленні гною використовували бульдозер та ІІІ групи - з утриманням на глибокій підстилці. У літній період у I та II групах відмічалося зменшення кількості корів із забрудненим тілом, а у III групі, навпаки, кількість забруднених тварин зростала внаслідок збільшення випадків порушення режиму видалення гною. В осінній період кількість забруднених корів у I групі зменшилася до 50 %, II - до 65 %, а у III групі - зросла з 85 % до 96 %.

Спосіб видалення гною також впливав на рівень забруднення тварин. Так, кількість забруднених корів у II групі в осінній період була майже на 30 % більшою ніж у I групі, що обумовлено, на нашу думку, недосконалістю режиму видалення гною при боксовому утриманні з використанням бульдозера. Результати спеціального досліду, проведеного на фермі ВСАТ "Агрокомбінат Слобожанський", свідчать, що видалення гною УСГ-4 з режимом роботи три рази на добу по 30 хвилин, а в нічний час - 1 раз порівняно з використанням бульдозера дає змогу на 20,0 % зменшити кількість корів із забрудненням тіла та мікробне забруднення вимені в 15 разів. При цьому бактеріальне обсіменіння молока корів I групи становить 1,6·105 КУО/см3, що у 94 рази вище, ніж молока тварин II групи.

Обґрунтування параметрів та розробка пристрою для оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів. Узагальнення методичних підходів з оцінки різних гігієнічних чинників у тваринництві підтверджує, що найчастіше для цього застосовують бальну систему. Спеціальні спостереження (2560 корів) на молочних фермах із безприв'язним утриманням дали змогу виділити найбільш характерні прояви забруднення і розподілити тварин за ступенем забруднення окремих ділянок тіла й умовною оцінкою його в балах від 1-го до 5-ти (табл. 1).

Таблиця 1 Характеристика забруднення окремих ділянок тіла тварин

Ступінь забруднення окремих ділянок тіла тварин (у % до площі статі)	Бали
Не забруднена поверхня тіла тварин	1
Забруднення тіла: гомілки 20-30 %	2
Забруднення тіла: стегна - 30-40 %, гомілки - 30-50 %	3
Забруднення тіла: стегна - 40-60 %, гомілки - 50-70 %, вимені - 25-30 %	4
Забруднення тіла: стегна - 60-70 %, гомілки - 70-90 %, вимені - 30-40 %	5

Результати оцінки забруднення окремих ділянок тіла корів за розробленим методичним підходом вказують на те, що із загальної чисельності технологічної групи 66-82 % тварин одержали оцінку 1 бал; 9-15 % корів - оцінку 2 бали; 5-11 % - 3 бали; 2,7-5,0 % - 4 бали та 1,8-3,5 % - 5 балів.

Для оцінки кількісних значень механічного й бактеріального забруднення тварин розроблено й виготовлено пристрій, використання якого дає змогу одержувати змиви та визначити ступінь забруднення поверхні тіла тварин.

Для перевірки придатності та ефективності розробленого пристрою сформовано 5 груп корів, по 3 голови в кожній, із забрудненням поверхні тіла, що мали оцінку відповідно 1; 2; 3; 4 та 5 балів. Відбір змивів і визначення груп механічного забруднення (кількість механічних домішок на фільтрі - їх площа у відсотках до площі фільтра та маса після висушування) проводили у трьох повтореннях.

Аналіз забруднення фільтрів свідчить, що зі збільшенням площі забруднення окремих ділянок тіла за 5-бальною системою відбувається підвищення механічного забруднення змивів. У корів з оцінкою чистоти тіла 1 бал площа механічних домішок на фільтрі після пропускання змиву становить до 3 % загальної площі фільтра, а після висушування їх маса знаходиться на рівні 21,7±5,2 мг/л. У корів з оцінкою чистоти тіла 2 бали відповідно дорівнює 3-10 % площі та 43,7±7,6 мг/л; з оцінкою 3 бали - 11-25 % площі та 74,7±8,2 мг/л; 4 бали - 26-40 % площі та 119±15,9 мг/л та 5 балів - понад 40 % площі та 185,7±17,9 мг/л.

Вплив механічного забруднення окремих ділянок тіла корів на рівень бактеріального обсіменіння молока. Дослідження проведені на крупних фермах із безприв'язним утриманням у боксах і на глибокій підстилці в різні сезони року при використанні розробленої методики та пристрою для оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів дали змогу встановити кількісні значення рівня забруднення тварин (табл. 2).

Таблиця 2 Розподіл корів за ступенем бальної оцінки забруднення поверхні окремих ділянок тіла при утриманні за різних технологій у відсотках

Оцінка забруднення тіла, балів	Спосіб утримання
	на глибокій солом'яній підстилці	у боксах
	зима	весна	літо	осінь	зима	весна	літо	осінь
1	71,8	61,2	65,0	65,9	87,5	76,2	83,5	80,0
2	12,6	18,4	15,0	13,5	6,2	13,8	4,8	10,6
3	7,8	8,2	15,0	11,3	3,8	6,2	3,5	5,8
4	4,8	7,1	3,0	5,2	2,5	2,5	3,4	2,4
5	3,0	5,1	2,0	4,1	-	1,3	4,8	1,2
Кількість корів у групах, голів	103	98	100	97	80	80	86	85

При безприв'язному утриманні корів на глибокій підстилці питома частка тварин з оцінкою чистоти тіла 1 бал у весняний, літній та осінній періоди дещо зменшується порівняно із зимовим періодом, що пояснюється збільшенням тривалості їх перебування в ці періоди року на вигульно-кормових майданчиках.

У корів, які мали повністю чисте тіло (1 бал), механічне забруднення змивів з вимені при утриманні на глибокій підстилці становить 35,0±1,7 мг/л, а при утриманні в боксах - 32,0±1,4 мг/л. Механічне забруднення молока - відповідно 1,3 та 1,2 мг/л, а кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) в молоці корів - відповідно 287 та 261 тис/см3, що підтверджує вимоги вищого ґатунку за ДСТУ 3662-97.

Забруднення тіла корів з оцінкою 2 бали при утриманні на глибокій підстилці призводить до збільшення механічного забруднення змивів із вимені, порівняно з оцінкою 1 бал на 74,0 %, молока - на 84,0 %, а КУО молока - на 3,1 %. При утриманні в боксах механічне забруднення змиву з вимені зростає на 69,0 %, молока - на 75,0 % і КУО молока - на 10,7 %, але продукція також відповідає вищому ґатунку.

У 20 корів, що отримали оцінку 3 бали за забруднення тіла при обох способах утримання, відбувається збільшення механічного забруднення змиву як із вимені, так і молока. Проте останнє відповідає вимогам першому ґатунку.

При подальшому зростанні забруднення окремих ділянок тіла до оцінки 4 та 5 балів, порівняно з оцінкою 1 бал, механічне забруднення змиву з вимені зростає відповідно у 4,1 та 5,5 раза при утриманні на глибокій солом'яній підстилці та у 3,9 та 5,2 раза при боксовому.

Разом із цим істотно збільшується бактеріальне обсіменіння молока у 10,0 та 15,0 разів при утриманні на глибокій підстилці та у 10,0 та 12,5 раза - при утриманні в боксах, що призводить до погіршення ґатунку молока. Від корів із забрудненням тіла, оціненого як 4 бали молоко відповідає 2 ґатунку, а 5 балів - віднесено до неґатункового.

При аналізі результатів досліджень встановлено високу позитивна кореляційну залежність між забрудненням поверхні тіла піддослідних корів за бальною оцінкою та механічним забрудненням змивів із вимені, молока та бактеріальним його обсіменінням (табл. 3).

Таблиця 3 Кореляційні залежності (r) якості бальної оцінки забруднення тіла корів із механічним і бактеріальним обсіменінням молока

Показник	Утримання на глибокій підстилці	Утримання в боксах
Сумарна бальна оцінка забруднення тіла / механічне забруднення змиву з вимені	0,969**	0,971**
Сумарна бальна оцінка забруднення тіла / механічне забруднення молока	0,943**	0,906**
Сумарна бальна оцінка забруднення тіла / КУО молока	0,904**	0,897**
Механічне забруднення змиву з вимені / механічне забруднення молока	0,958**	0,935**
Механічне забруднення змиву з вимені / КУО молока	0,944**	0,932**
Механічне забруднення молока / КУО молока	0,985**	0,918**

Примітка. ** - р<0,01.

Між сумарною бальною оцінкою забруднення (СБОЗ) тіла корів і механічним забрудненням змиву з вимені коефіцієнт кореляції при безприв'язному утриманні на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці та при утриманні в боксах практично має однакову й майже найвищу величину.

Враховуючи те, що перед доїнням вим'я корів піддається санітарно-гігієнічній обробці, то коефіцієнт кореляції між СБОЗ й механічним забрудненням молока дещо знижується, й особливо істотно при боксовому утриманні, що пояснюється застосуванням під час переддоїльної підготовки вимені корів ретельного його обмивання теплою водою та обробленням спеціальною пінкою Udder Foam. У подальшому це привело до зниження бактеріального обсіменіння молока.

Разом із цим установлено, що на бактеріальне обсіменіння молока найбільше впливає рівень механічного забруднення молока: при утриманні на глибокій підстилці r = 0,985, а при боксовому утриманні r = 0,918.

Результати застосування розробленого методичного підходу щодо оцінки ступеня забруднення поверхні тіла за бальною системою на поголів'ї 40 корів при безприв'язному утриманні свідчать про можливість на основі цих даних і бактеріального обсіменіння змивів з вимені та молока оцінити його ґатунок (табл. 4).

Таблиця 4 Показники забруднення поверхні тіла та бактеріального обсіменіння змивів із вимені та молока корів (М±m), n = 40

Оцінка забруднення тіла корів, балів	Кількість мікроорганізмів, КУО1 тис/см3	Ґатунок за ДСТУ 3662-97 за бак. обсіменінням, тис/см3
	у змиві з дійок вимені	у молоці
	МАФАнМ2	Ентеро бактерії3	МАФАнМ2	Ентеро бактерії3
1	300±0,10	170±0,13	22±0,18	8±0,07	Вищий <300
2	870±0,19	460±0,19	125±1,6	24±1,1	Вищий <300
3	2600±0,10	540±0,13	428±13,6	31±2,9	I <500
4	4500±0,20	720±0,15	2814±39,4	130±9,6	II <3000
5	6700±0,22	870±0,16	4700±0,19	190±0,12	Неґатункове >3000

Примітка. 1 КУО - колонієутворюючі одиниці; 2 МАФАнМ - мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми; 3 ентеробактерії - (грамнегативні палички родини Enterobacteria ceae).

Вплив параметрів утримання корів у боксах на забруднення поверхні їх тіла та якість молока. Для реалізації цього питання було проведено дослід з вивчення впливу правильності встановлення обмежувальної планки в боксах на ступінь забруднення тварин (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив способу встановлення обмежувальної планки у боксах на санітарно-гігієнічний стан корів, показники кількості та якості молока

Періоди досліду	Найменування технологічних чинників	Кількість боксів у секції, шт	Всього, голів	Кількість корів із забрудненням окремих ділянок тіла, голів	Тривалість відпочинку лежачи, год/добу (М±m)	Показники молока(М±m)
				з них із бальною оцінкою		середньодобовий надій, кг	бактеріальне обсіменіння, тис. КУО/см3
				1	2	3	4	5
I	Встановлення обмежувальної планки: без урахування довжини тварини	80	74	30	6	12	9	17	8,3± 0,24	21,2± 0,51	220± 0,12
II	з урахуванням довжини тварини	80	74	53	5	1	7	8	9,4± 0,22	22,2± 0,11	57± 0,31**

Примітка. ** - р<0,01.

Встановлення обмежувальною планки на відстані не 20 см, як загальноприйнято, а 40 см відносно передньої частини боксу, тобто з урахуванням довжини тварин, сприяло зменшенню їх чисельності з оцінкою забруднення поверхні тіла 1 бал - на 1,4 %; 3 бали - на 14,9 %; 4 бали - на 2,7 % і 5 балів - на 12,2 %, що свідчить про створення комфортніших умов для відпочинку тварин і на цій основі до збільшення величини середньодобових надоїв молока на 1 кг (4,7 %). Крім того такий захід призводить до зменшення бактеріального обсіменіння молока з 220 до 57 тис. КУО/см3, тобто в 3,9 раза, за рахунок чого і до підвищення ґатунковості молока.

У досліді з вивчення двох режимів внесення підстилки: I режим - 1 раз на 2-3 доби по 0,8-1,0 кг в кожному боксі, II режим - щоденне внесення в тій же кількості, встановлено, що при щоденному внесенні солом'яної підстилки кількість чистих тварин у II періоді досліду виявилася на 20,3 % більшою. Крім того, кількість корів із оцінкою забруднення поверхні тіла 5 балів зменшується на 13,5 %; оцінкою 4 бали - на 4,1 %, а з оцінкою 3 бали - на 5,4 % (табл. 6).

Таблиця 6 Вплив режиму внесення підстилки в боксах на санітарно-гігієнічний стан корів, кількісні та якісні показники молока

Періоди досліду	Найменування технологічних чинників	Кількість боксів у секції, шт	Всього, голів	Кількість корів із забрудненням окремих ділянок тіла	Тривалість відпочинку лежачи, год/добу (М±m)	Показники молока(М±m)
				з них із бальною оцінкою		середньо-добовий надій, кг	бактеріальне обсіменіння тис. КУО/см3
				1	2	3	4	5
I	Режим внесення солом'яної підстилки 1 раз на 2-3 доби (0,8-1,0 кг)	80	74	40	3	8	7	16	7,7± 0,19	20,9± 1,60	270± 0,31
II	Режим внесення солом'яної підстилки щоденно 1 раз (0,8-1,0 кг)	80	74	55	5	4	4	6	9,8± 0,26	22,8± 0,19*	86± 0,27**

Примітка. * - р<0,05; ** - р<0,01.

Результати проведених досліджень свідчать про неоднозначний вплив різних режимів видалення гною з приміщення в літній період року на забруднення поверхні тіла корів за умови видалення гною з приміщень 3 рази на добу (I період). При цьому частка тварин з оцінкою 1 та 2 бали знаходиться на рівні 58,1 %; з оцінкою 5 балів - 24,3 %; 4 бали - 10,8 %; 3 бали - 6,8 % (табл. 7).

Установлено, що при чищенні гнойових проходів через кожні 2,0 години (II період) частка чистих тварин збільшується до 79,7 %, а із забрудненням 5 балів, навпаки, зменшується на 14,9 %; 4 бали - на 2,7 %; 3 бали - на 4,1 %. Середньодобовий надій молока у цей період виявився на 0,6 кг або на 2,6 % вищий ніж у I період, а бактеріальне обсіменіння молока меншим - у 4,4 раза. При зміненні режиму видаленнягною в незначній мірі, лише на 0,1 годину за добу, збільшується тривалість відпочинку корів, що позитивно впливає на зниження бактеріального обсіменіння молока за рахунок чистішої поверхні тіла тварин.

Таблиця 7 Вплив режиму видалення гною з приміщень при боксовому утриманні корів на їх санітарно-гігієнічний стан та показники молока

Періоди досліду	Найменування технологічних чинників	Кількість боксів у секції, шт	Всього, голів	Кількість корів із забрудненням окремих ділянок тіла	Тривалість відпочинку лежачи, год/добу (М±m)	Показники молока (М±m)
				з них із бальною оцінкою		середньо-добовий надій, кг	бактеріальне обсіменіння, тис. КУО/см3
				1	2	3	4	5
I	Видалення гною 3 рази/день	80	74	39	4	5	8	18	9,2± 0,23	23,0± 0,56	267± 21
II	Видалення гною з проміжком 2 години упродовж дня	80	74	50	9	2	6	7	9,1± 0,25	23,6± 0,25	61± 2,4**

Примітка. ** - р<0,01.

Вплив стану доїльно-молочного обладнання перед доїнням на бактеріальне обсіменіння молока. Наступним етапом було досліджено вплив окремих операцій з підготовки молокопроводу та молочного танку-охолоджувача перед доїнням на бактеріальне обсіменіння молока (табл.8).

Таблиця 8 Вплив підготовки молокопроводу та молочного танку-охолоджувача перед доїнням на бактеріальне обсіменіння змивів та молока, n = 4

Об'єкт дослідження	Витрати часу на виконання операцій, хвилин	Кількість КУО/см2 (см3), тис. (М±m)
		Змиви з внутрішньої поверхні	Молоко з танка
		МАФАнМ1	ЕнтероБ2	МАФАнМ1	ЕнтероБ2
Молоко-провід	без промивання перед доїнням	-	430±4,56	36±3,12	720±23,44	85±5,19
	після промивання перед доїнням	15	30±0,47	0,61±0,04	340±16,56	34±3,46
Зливний отвір молочного танка-охолоджувача	без автоматичного промивання перед доїнням	-	750±4,47	120±1,87	820±24,83	92±6,15
	після автоматичного промивання перед доїнням	7	12±0,12	0,1±0,05	214±21,74	43±7,08

Примітка. МАФАнМ1 - мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми, ЕнтероБ2 - Ентеробактерії.

У ході досліджень встановлено, що проведення промивання молокопроводу призвело до зменшення МАФАнМ у змиві в 14 разів та в молоці у 2,1 раза.

Бактеріальне обсіменіння змивів із внутрішньої поверхні зливного отвору молочного танку після автоматичного промивання перед доїнням зменшилося у 63 рази, а молока - майже у 4 рази, і за якістю відповідало вимогам вищого ґатунку.

Дослідженнями з визначення впливу промивання доїльних стаканів перед доїнням на бактеріальне забруднення як дійкової гуми, так і молока, одержаного під час доїння окремо дослідженої корови, доведено, що застосування цього технологічного прийому забезпечує зниження мікробного забруднення змивів з дійкової гуми - у 2,7 раза, а молока - у 1,9 раза (табл. 9).

Таблиця 9 Вплив прийомів підготовки дійок вимені перед доїнням на бактеріальне обсіменіння змивів та молока, n=4

Об'єкт дослідження	Витрати часу на виконання операцій, секунд	Кількість КУО/см2 (см3), тис. (М±m)	Ґатунок за відповідним стандартом
		Змив	Молоко після видоювання
		МАФАнМ1	ЕнтероБ2	МАФАнМ1	ЕнтероБ2	ДСТУ 3662-97	Стандарт ЄС
Дійкова гума доїльного стакана	без промивання перед доїнням	-	640± 4,65	51,6± 2,41	690± 23,16	7,1± 0,37	II	н/п3
	після промивання перед доїнням	600	240± 12,10	16,0± 0,92	370± 21,54	5,9± 0,28	I	з/в4
Поверхня дійки	без обмивання перед доїнням	-	930± 10,19	8,8± 0,44	608± 20,26	6,2± 0,30	II	н/п3
	після обмивання водою з розпилювача	12- 15	140± 9,08	1,2± 0,76	430± 74,77	72,0± 2,19	I	з/в4
	після оброблення пінкою UDDER FOAM	10-12	4,2± 0,1	0,15± 0,08	77± 7,65	1,9± 0,33	В	с/є5

Примітка. МАФАнМ1 - мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми, ЕнтероБ2 - Ентеробактерії, н/п3 - непридатне, з/в4 - задовільне, с/є5 - середнє.

Необхідно зазначити, що у пробах молока, одержаних після обмивання дійок вимені теплою водою, бактеріальне обсіменіння зменшується на 30 % і воно відповідає вимогам першому ґатунку за ДСТУ 3662-97, а при використанні дезінфікуючої пінки молоко за цим показником забезпечило дотримання вимог вже вищого ґатунку. Представлені результати доводять, що найефективнішим із проведених двох прийомів оброблення дійок перед доїнням виявилось використання пінки Udder Foam. При цьому кількість мікроорганізмів зменшується у 33,3 раза порівняно з обмиванням дійок із розпилювача, а кількість ентеробактерій відповідно у 8 разів.

Удосконалення технології утримання корів та режиму видалення гною на комплексі ДП ДГ "Кутузівка" ІТ НААН. На основі проведеного дослідження окремих параметрів технології утримання корів і видалення гною на молочному комплексі ДП ДГ "Кутузівка" ІТ НААН були виявлені певні порушення технології, що негативно впливають на якісні показники молока. Тому було запропоновано удосконалену технологію утримання корів та видалення гною, яка передбачала збільшення норми внесення підстилки на 1 корову в приміщенні з 2 кг/добу до 3 кг/добу та на вигульно-кормовому майданчику (ВКМ) з 1 кг/голову до 2 кг/голову, збільшення частоти внесення підстилки у приміщенні з 2 разів на тиждень до щоденного та на ВКМ з 1 до 2 разів на тиждень, очищення і вивезення гною з вигульно-кормових майданчиків з 1 до 2 разів на тиждень, частоти очищення від гною скотопрогінних доріг з 2 разів на тиждень до щоденного.

Впровадження вдосконаленої технології внесення підстилки та очищення від гною приміщень для відпочинку та вигульно-кормових майданчиків сприяло значному поліпшенню якісних показників молока порівняно з різними сезонами року до удосконалення.

У середньому за рік при удосконаленні технології кількість проб молока, віднесених до вищого ґатунку, зросла з 54,0 % до 68,0 %; першого - з 11,5 % до 16,6 %; другого - з 6,9 % до 7,2 %, а неґатункового, навпаки, зменшилася з 27,6 % до 8,2 %.

Наявність неґатункового молока за умов удосконаленої технології свідчить про те, що крім санітарного стану приміщень, де перебувають тварини та стану поверхні їх тіла, на якість молока, впливають й інші чинники, перш за все захворюваність на мастит, що підтверджено значним зниженням вмісту сухої речовини в пробах молока.

Економічний ефект від впровадження розроблених і удосконалених технологічних прийомів підвищення якості молока на крупних фермах та комплексах промислового типу. Результати розрахунків, представлені в табл. 10, свідчать про доцільність застосування одержаних результатів наукових досліджень у практику.

Таблиця 10 Ефективність технологічних прийомів поліпшення якості молока

Назва технологічного прийому	Обсяг впровадження, голів	Економічний ефект на 1 голову за добу, грн
Застосування дельта-скреперної установки УСГ-4 замість бульдозерної навіски на трактор	40	3,51
Встановлення обмежувальної планки у боксах з урахуванням довжини корів	74	5,50
Удосконалений режим внесення підстилки в бокси щоденно по 0,8-1,0 кг/гол. замість 1 разу в 2-3 доби	74	6,71
Удосконалений режим видалення гною при боксовому утриманні дельта-скрепером	74	5,63
Промивання молокопроводу та молочного танка-охолоджувача перед доїнням	400	8,77
Підготовка дійок вимені перед доїнням: обмивання водою обмивання пінкою Udder foam	4 4	9,16 13,74
Удосконалення технології безприв'язного утримання корів на глибокій солом'яній підстилці	400	2,86

корова санітарний бактеріальний молоко

На підставі проведених досліджень визначені чинники, що впливають на якість

молока високопродуктивних корів на крупних молочних фермах і комплексах промислового типу та економічну ефективність його виробництва. Проте розроблені та впроваджені технологічні прийоми дають змогу, в основному за рахунок підвищення ґатунковості молока, одержувати економічний ефект з розрахунку на 1 голову в межах 2,86-13,74 грн/добу.

Висновки

1. Низький рівень якості молока на багатьох крупних фермах і комплексах промислового типу є результатом невідповідностей умов утримання, режимів і способів очищення приміщень від гною в різні сезони року, а також інших елементів технології виробництва, що призводить до зростання забруднення тварин й зниження якості одержуваного молока, усунення яких забезпечується використанням запропонованих ефективних технологічних прийомів із створення і дотримання комфортних умов утримання високопродуктивних корів та вимог машинного їх доїння.

2. Застосування дельта-скреперної установки УСГ-4 для очищення приміщення від гною при боксовому утриманні, порівняно з бульдозерною навіскою на тракторі МТЗ-80, дає змогу зменшити кількість корів із забрудненим тілом на 20,0 %, знизити мікробне забруднення змиву з вимені у 15 разів та бактеріальне обсіменіння молока у 94 рази.

3. Використання розробленого пристрою (патент № 41645) і методичного підходу щодо оцінки ступеня забруднення поверхні тіла корів забезпечує одержання змивів з різних ділянок та вірогідну оцінку санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів, сприяє підвищенню якості молока та здійсненню експертизи щодо відповідності умов їх утримання і доїння при промисловій технології виробництва молока.

4. Збільшення ступеня забруднення окремих ділянок поверхні тіла корів при безприв'язному утриманні супроводжується зростанням кількісних значень механічного забруднення змивів з вимені й молока та бактеріального його обсіменіння, і, відповідно, зниженням його ґатунку, що підтверджується високою позитивною кореляційною залежністю між сумарною бальною оцінкою забруднення тіла тварин і механічним забрудненням молока (r = 0,906-0,943) та бактеріальним його обсіменінням (r = 0,897-0,904) і свідчить про необхідність жорсткішого контролю за дотриманням технологічних прийомів догляду та обслуговування під час їх відпочинку і доїння.

5. Розміщення молочних корів з живою масою 580-590 кг і довжиною тулуба 150-160 см у боксах довжиною 220 см з обмежувальною планкою на відстані 20 см від передньої частини боксу призводить до забруднення поверхні тіла у 59,5 % особин групи. Встановлення обмежувальної планки на відстані 40 см від передньої частини боксу, тобто з урахуванням довжини корів, сприяє збільшенню на 31,1 % кількості тварин без забруднення поверхні тіла та одержанню молока вищого ґатунку за бактеріальним обсіменінням.

6. Застосування технологічного прийому щоденного внесення солом'яної підстилки в бокси по 0,8-1,0 кг/голову замість 2-3 разового на тиждень такої ж кількості забезпечує зростання чисельності корів без забруднення тіла на 20,3 %, середньодобових надоїв - на 9,1 % (p<0,01) та зменшення бактеріального обсіменіння молока в 3,1 раза з віднесенням його до вищого ґатунку. Режим видалення гною дельта-скреперною установкою УСГ-4 з боксового корівника через кожні 2 години упродовж доби порівняно з режимом - три рази за добу сприяє зростанню кількості корів без забруднення поверхні тіла з 58,1 % до 79,7 % та зниженню бактеріального обсіменіння молока з 267 до 61 тис. КУО/см3, або в 4,4 раза.

7. Якісне виконання операцій санітарного оброблення доїльно-молочного обладнання перед доїнням забезпечує зниження бактеріального обсіменіння молока, а саме промивання: молочних танків з 820 до 214 тис/см3; молокопроводу - з 720 до 340 тис/см3; дійкової гуми доїльних стаканів - з 690 до 370 тис/см3; дійок вимені корів водою з розпилювача - з 608 до 430 тис/см3; дійок вимені корів пінкою Udder Foam - з 608 до 77 тис/см3, що сприяє одержанню молока вищого та I ґатунків.

8. Запровадження удосконаленої технології внесення підстилки та очищення від гною місць утримання та відпочинку корів на глибокій довго незмінній солом'яній підстилці забезпечує комфортніші умови утримання тварин, що сприяє зменшенню забруднення поверхні їх тіла й на цій основі поліпшенню якості молока, а саме: збільшенню кількості одержуваного молока вищого ґатунку з 54,0 % до 68,0 %; першого - з 11,5 % до 16,6 %; другого - з 6,9 % до 7,2 %, а неґатункового - зменшення з 27,6 % до 8,2 %, порівняно з періодом до удосконалення.

9. Застосування запропонованих прийомів удосконалення технології утримання та обслуговування корів під час відпочинку та доїння забезпечує економічний ефект з розрахунку на 1 корову за добу від 2,86 до 13,74 грн.

Пропозиції виробництву

1. На крупних молочних фермах і комплексах із промисловою технологією виробництва молока високої якості пропонується застосовувати розроблені технологічні прийоми зі створення комфортних умов утримання корів та догляду за доїльним і молочним обладнанням.

2. Розроблені пристрій (патент № 41645) та методичний підхід щодо оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів пропонуються для використання при визначенні кількісних значень механічного забруднення окремих ділянок їх тіла, та оцінки якості одержуваного молока.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Чехічин А.В. Вплив окремих технологічних факторів на створення адекватних умов утримання корів у боксах / А.В. Чехічин // НТБ, № 92 / Інститут тваринництва УААН.- Харків, 2006.- С. 125-133.

2. Чехічин А.В. Вплив різних технологічних прийомів на стан здоров'я корів в умовах безприв'язного боксового утримання / А.В. Чехічин // НТБ, № 95 / Інститут тваринництва УААН.- Харків, 2007.- С. 246-249.

3. Савран В.П. Методика оцінки та прогнозування показників якості молока залежно від ступеня забрудненості поверхні тіла корів / В.П. Савран, Т.Ю. Трускова, А.В. Чехічин // НТБ, № 99 / Інститут тваринництва УААН.- Харків, 2009.- С. 29-35. (Здобувачем проведено дослідження, обґрунтовано доцільність розробки методики, здійснено біометричне опрацювання результатів, написано статтю).

4. Чехічин А.В. Вплив забрудненості поверхні тіла корів на якість молока при безприв'язному утриманні / А.В. Чехічин // Вісник ХНТУСГ імені Петра Василенка, № 95/ Харків, 2010.- С. 204-211.

5. Чехічин А.В. Обґрунтування параметрів і розробка пристрою для оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла тварин / А.В. Чехічин // НТБ, № 102 / Інститут тваринництва НААН.- Харків, 2010.- С. 195-202.

6. Патент України на корисну модель № 41645, МПК (2009) A01J7/00. Пристрій для оцінки санітарно-гігієнічного стану поверхні тіла корів / В.П. Савран, А.В., Чехічин, Т.Ю. Трускова. - № u200901505; заявл. 23.02.2009; опубл. 25.05.2009, Бюл. № 10. (Здобувачем проведено експериментальну частина роботи, біометричне опрацювання даних та їх аналіз, сформовано формулу винаходу).

Размещено на Allbest.ru

...