Теоретичні та технологічні основи отримання виливків зі спеціальними властивостями з половинчастих і білих чавунів

0,11

0,025

0,04

6

3,12

2,2

0,60

5,33

0,11

0,025

0,04

7

3,13

2,2

0,62

3,94

0,07

0,024

0,04

За планом Шеффе можливе будування моделі наступного виду:

Y=₁х₁+₂х₂+₃х₃+₁₂х₁х₂+₁₃х₁х₃+₂₃х₂х₃+₁₂₃х₁х₂х₃

а б

в г

Рис. 12. Мікроструктура низькохромистих чавунів, Ч 150:

1,17 % Cr; 0,01 % Ti (а), 5,63 % Cr; 0,01 % Ti (б), 1,48 % Cr; 0,2 % Ti (в), 2,55 % Cr; 0,2 % Ti (г)

де Y - властивості матеріалу;

- коефіцієнт регресії;

х - кількість матеріалу, % по масі.

Коефіцієнти регресії визначали за формулами:

₁=₁,

_ij=4_ij-2_i- 2_j,

₁₂₃=27₁₂₃-12(₁₂+ ₁₃+₂₃)+3(₁+ +₂+₃),

де _i , _j, ₁₂₃ - результати експериментів у точках симплексної решітки.

Позначення на симплексних решітках полів з недопустимим рівнем властивостей, з подальшим накладенням зображень на одну решітку, дозволило визначити поле оптимального вмісту елементів у складі чавуну, що розроблявся.

В результаті металографічного аналізу експериментальних чавунів встановлено, що присутність титану нівелює карбідоутворюючий вплив хрому. У його ідентичному концентраційному інтервалі у випадку індивідуального впливу кількість цементиту змінювалася на 12 %; при 0,01 % Ti на 2 % і при 0,2 % Ti на 4 % (рис. 12). Виявлена значна кількість евтектики, яка кристалізується у формі сотового ледебуриту, що свідчить про зростання евтектичності чавуну. І в цьому суттєва різниця чавунів, які містять Cr+Ti від легованих тільки хромом, в них кількість евтектики складала від 6 до 9 %, тоді як в експериментальних 15 - 30 %. Очікуваного подрібнення структури не виявлено.

Збільшення вмісту титану до 0,2 % сприяло отриманню однорідної структури і стабілізувало властивості виливків з дослідних чавунів.

Легуючий комплекс Cr+Ti дозволив отримати мінімальну кількість неме-талевих вкраплень в структурі виливків. При цьому, хром знаходився в карбідах і в твердому розчині, а не у складі оксидів, що підтверджує його максимально повне засвоєння. Додавання навіть невеликої кількості титану призводило до утворення зміцнюючих з'єднань TiN, TiCN, кількість яких зі збільшенням концентрації титану зростала. При вмісті титану ~ 0,01 % більшість вкраплень знаходилася усередині зерен перліту або цементиту, що позитивно впливало на властивості виливків, так як концентрація вкраплень на межі колоній веде до їх окрихчування. При вмісті титану ~ 0,2 % кількість неметалевих включень була більша, вони різноманітні (рис. 13), дрібніші, компактної форми і розподілялися усередині структурних складових.

Рис. 13. Якісний склад неметалевих включеньу структурі виливків: 1,17 % Cr; 0,01 % Ti (а), 1,25 % Cr; 0,01 %Ti (б), 1,76 % Cr; 0,2 %Ti (в), 2,73 % Cr; 0,2 %Ti (г)

При сумісному легуванні хромом і титаном із зростанням їх кількості збільшуються: мікротвердість всіх структурних складових, твердість і щільність виливків (рис. 14). При більших концентраціях титану характеристики твердості і щільності відповідно були вищі. При обробці експериментальних даних розраховані наступні парні коефіцієнти кореляції: r (, Cr) = 0,96 - 0,97; r (, Н₅₀Ц) = 0,95 - 0,99; r (, Н₅₀П) = 0,86 - 0,99; r (, НRC) = 0,87 - 0,97.

Сплави з більшим вмістом титану виявилися і найбільш стійкими до корозії, про що свідчать нижчі струми в активній області. При цьому, збільшення кількості хрому в межах, що досліджуються, погіршує рівень стійкості не настільки виражено.

Аналіз коефіцієнтів гальмування (г) і від'ємного масового показника (К_m^-), розрахованих для максимального струму розчинення в анодній області, при ~ 0,01 % титану показав, що зі зростанням вмісту хрому швидкість анодної реакції корозії збільшується (табл. 7). Але при 0,2 % титану характер цієї залежності змінюється - швидкість реакції корозії зменшується. Це ще раз підтверджує, що при більшому вмісті титану сплав більш корозійностійкий.



а б

Рис. 14. Твердість, HRC (а) і щільність, кг/м³ (б) виливків з чавунів з різним вмістом хрому та титану

Таблиця 7. Показники корозійної стійкості виливків з дослідних чавунів

Вміст легуючих елементів, % по масі	Показники корозійної стійкості
Ti	Cr	г	Кm-, г/м2 год.
0,01	1,17	9,10	219
	1,37	4,04	440
	5,63	3,22	552
0,20	1,81	4,22	421
	2,55	4,36	419
	5,03	4,52	393

Згідно з ДСТУ 7769-82 достатньою вважається жаростійкість при прирості маси не більш за 0,5 г/(м² год.) при певній температурі випробувань протягом 150 годин. За результатами симплексної оптимізації встановлене поле оптималь-ного вмісту легуючого комплексу Cr + Ti, що забезпечує необхідну жаростійкість виливків при температурі експлуатації від 500 до 800 С (рис. 15). Жаростійкість виливків тим вище, чим більше в них вміст хрому і титану. При збільшенні кількості титану вище за 0,1 %, він перестає негативно впливати на цей показник.



а б

Рис. 15. Жаростійкість виливків з чавунів з різним вмістом хрому та титану при температурах 600 С (а), 800 С (б)

Зі збільшенням вмісту хрому рідкоплинність дослідних сплавів зменшується (рис. 16, а), а усадка зростає (рис. 16, б). Мікролегування титаном збільшувало рідкоплинність чавунів за рахунок його розкислюючого впливу. У цілому рівень отриманих ливарних властивостей експериментальних чавунів є достатнім для виробництва з них тонкостінних виливків.

а б

Рис. 16. Вплив легування хромом і титаном на рідкоплинність (а) и усадку (б) експериментальних чавунів



Рис. 17. Результат поєднання симплексних решіток

Визначено оптимальний вміст хрому 3,2…5,03 % і титану 0,014…0,20 % для виливків, які поєднували твердість не менше 51,0 НRС, мікротвердість цементиту і перліту вище 10320 МПа і 4360 МПа відповідно, щільність виливків не менше 7352 кг/м³, максимальну щільність струму в активній області при корозійних випробуваннях в сірчаній кислоті менше 522 А/м², жаростійкість при прирості маси не більше 0,5 г/(м² год.) при температурах випробувань 500-800 С протягом 150 годин (результат поєднання симплексних решіток показаний на рис. 17, поле оптимального вмісту залишилося незатемненим). Виливки з експериментальних сплавів доцільно використовувати замість чавунів ЧХ1, ЧХ2, ЧХ3, які працюють в кислому середовищі при температурах 700 - 800 С і помірному зносі.

У шостому розділі викладені результати розробки хімічних складів і вдосконалення технології отримання виливків зі спеціальними властивостями з комплексно модифікованих і легованих алюмінієм чавунів.

Плавки проведені за схемою повного факторного експерименту - ПФЕ (табл. 8), хімічний склад базового чавуну (%, по масі): С 2,8…2,9; Si 0,70…0,75; Mn 0,40…0,45; Cr 0,09…0,10; Се 0,28…0,30.

У відповідності до поставлених задач дослідження сформульовані основні вимоги до виливків, які працюють при високих температурах у корозійно - абразивному середовищі: жаростійкість при 750 С і 900 С 0,4 - 0,5 г/(м² год.); швидкість корозії у 5%-ній Н₂SО₄ (К_m^-) 0,025 - 0,010 г/(м² год.); коефіцієнт відносної зносостійкості (К₁) у абразивах типів пісок 4,0 - 4,5 і карбід кремнію 3,0 - 3,5; твердість 450 - 490 НВ; міцність 500 - 600 МПа; щільність 6900 - 7200 кг/м³.

Таблиця 8. Подматриця планування ПФЕ

№ досліду	№ плавки	Натуральний масштаб, % по масі
		SiC	TiCN	Al
1 2 3 4 5 6 7 8	8 3 7 2 5 6 4 1	0,05 - 0,05 - 0,05 - 0,05 -	0,1 0,1 - - 0,1 0,1 - -	6,0 6,0 6,0 6,0 2,0 2,0 2,0 2,0

Склад чавуну вважали оптимізованим, якщо він відповідав наведеному комплексу властивостей. Коефіцієнти регресії визначали на основі експериментальних даних, підставляючи їх в модельне рівняння отримували математичний опис властивості, що вивчалася.

Встановлено, що алюміній в обраному концентраційному інтервалі змінював фазовий склад чавуну, а додаткове модифікування фероцерієм і дисперсними порошками SiC (до 0,05 % розміром 1-25 мкм) і TiCN (до 0,10 % розміром 5-10 мкм) змінювало їх розподіл і кількість (рис. 18).

Зі збільшенням вмісту алюмінію до 6,0 % розподіл, форма, розмір карбідної фази, а також утворення легованого евтектоїду сприятливо вплинуло на властивості виливків: зберігся необхідний загальний рівень твердості і мікротвердості, а властивості окремих структурних складових вирівнялися. Розподіл основних і легуючих елементів у фазах і структурних складових чавуну підтвердив присутність карбіду Fe₃AlC_x з високою мікротвердістю (6400 - 8500 МПа). Алюміній рівномірно розподілявся між структурними складовими.

Модифікування дослідного чавуну церієм сприяло утворенню пластинчастого ледебуриту. А при 6,0 % алюмінію він підвищував компактність графіту і зберігав фазу Fe₃AlC_x в структурі без евтектоідного розпаду. Ця фаза розташовувалася в міжгілковому просторі дендритів аустеніту, приймаючи неправильну трьох-чотирьох пелюсткову форму.

Введення в чавун SiC знижувало модифікуючий вплив церію на утворення кулястого графіту. Металева матриця відрізнялася значною неоднорідністю, як по диференціюванню, так і за властивостями.

а	б	в	г	д	е	ж	з

Рис. 18. Мікроструктура чавунів: 1,6…2,0 % Аl (а); 5,9…6,0 % Аl (б); 1,6…2,0 % Аl + SiC (в); 5,9…6,0 % Аl + SiC (г); 1,6…2,0 % Аl + TiCN (д); 5,9…6,1 % Аl + TiCN (е); 1,6…2,0 % Аl + SiC + TiCN (ж); 5,9…6,1 % Аl + SiC + TiCN (з); Ч 150

а

б

2% Al 6% Al

Рис. 19. Вплив комплексного модифікування на твердість (а) і міцність (б) виливків

Карбонітрид титану нейтралізував графітизуючий вплив алюмінію і кількість графіту зменшувалася, але мала рівномірний розподіл. Також спостерігалося подрібнення дендритів аустеніту та продуктів його розпаду, змінювалася морфологія ледебуриту - формувався пластинчастий, кількість сотового була незначною. Все це обумовило позитивний вплив TiCN на комплекс механічних і експлуатаційних властивостей виливків.

За результатами аналізу регресійних залежностей (рис. 19) впливу легування алюмінієм і комплексного модифікування на твердість та міцність виливків з експериментальних чавунів встановлено, що при вмісті Аl ~2,0 % карбід кремнію знижував твердість і міцність, при цьому вплив карбонітриду титану був незначний. При Al ~ 6,0 % зростання твердості та міцності відбувалося при збільшенні вмісту обох модифікуючих присадок. Висока твердість виливків з ~6,0 % Al, SiC, TiCN обумовлена значною кількістю карбідної складової та рівномірністю структури, а їх висока міцність кулястою формою графіту та його рівномірним розподілом.

Встановлено, що рівень вмісту алюмінію у чавуні є фактором, що визначає корозійну стійкість виливків, а у комплексі з модифікуванням Се, SiC і TiCN суттєво покращує можливість протистояти корозії (рис. 20).

Рис. 20. Вплив легування Al і модифікування SiC (TiCN = 0,1 %) на корозійну стійкість виливків

Збільшення кількості алюмінію з 2,0 до 6,0 % має позитивний вплив на жаростійкість виливків, а також додавання обох дисперсних модифікаторів при 6,0 % Al в ~ 1,4 (750 С) і в 2,7 рази (900 С).

Зносостійкість цією групи виливків оцінювали за коефіцієнтом відносної зносо-стійкості (еталон - сталь 20 К₁=1). Для всіх дослідних зразків при випробуваннях у піску коефіцієнт К₁ змінювався незначно. А при випробуваннях у більш жорстокому абразиві, яким є карбід кремнію, К₁ зменшувався до 2,4…3,4 при 2,0 % Al і 1,9…3,0 при 6,0 % Al (рис. 21).

Рис. 21. Вплив комплексного модифікування на зносостійкість виливків (Al = 6,0 %)

За результатами проведених досліджень встановлено, що комплексу необхідних властивостей відповідають виливки зі сплаву, що містить 6,0 % Al і модифіковані комплексом Се + TiCN + SiC.

Отримані чавуни мають ливарні властивості, рівень яких дозволяє виробляти якісні виливки (табл. 9).

Виливки з дослідних чавунів були випробувані у промислових умовах приватного науково-виробничого підприєм-ства «КАРІОН-СЕРВІС» (м. Дніпропет-ровськ), де були використані як відлиті короби для спікання стрижнів в електропечах камерного типу, а також у сталеливарному цеху ВАТ «АК «АДВИС» (м. Хмельницький) у якості опок для прожарювання керамічних оболонкових форм в опорному наповнювачі (кварцовому піску) у газових печах прохідного типу для виробництва виливків литтям за витоплюваними моделями. На ВАТ «Приднепровський ремонтно-механічний завод» (м. Дніпропетровськ) проведено перевірку та приймання технологічного процесу плавлення чавуну в індукційних тигельних печах підвищеної частоти.

Таблиця 9. Рідкоплинність комплексно модифікованих чавунів, що леговані алюмінієм

Ливарні властивості дослідного чавуну	Вміст алюмінію, % по масі
	1,56…2,00	5,95…6,00
	-	SiC (0,05 %)	TiCN (0,1 %)	SiC+ TiCN	-	SiC (0,05 %)	TiCN (0,1 %)	SiC+ TiCN
Рідкоплин-ність, мм	790-820	810-840	810-850	820-860	740-770	740-780	760-800	780-840
Усадка, %	1,5	1,5	1,6	1,6	1,6	1,6	1,8	1,7

За час експлуатації опок встановлено, що їх стійкість аналогічна стійкості литих опок з високолегованої сталі 40Х24Н18С2Л, що використовувалися раніше, за рахунок змінення механізму руйнування (рис. 22). Однією з основних причин виходу з ладу сталевих опок є щілини розпалення, які з'являються внаслідок навуглецювання поверхневого шару сталевої опоки в умовах її термоциклювання. У разі чавунної опоки такі процеси практично відсутні, руйнування опок проходить за механізмом високотемпературного окислення.

а б

Рис. 22. Схема розташування щілин розпалення на опоці зі сталі 20Х23Н18С2Л (а) і полів окислення на опоці з експериментального чавуну (б) після 180 циклів їх нагрівання в газових прохідних печах

За результатами оцінювання коробів та опок в умовах цеху лиття за витоплюваними моделями встановлено, що:

- для опок, що використовуються для прожарювання керамічних оболонок, та коробів для спікання керамічних стрижнів, високолегована хромонікелева сталь може бути замінена на низьколегований зносостійкий, жаростійкий і корозійностійкий чавун, у якому відсутній нікель і на 16…18 % знижено вміст хрому, але присутні у незначній кількості алюміній і титан;

- розроблений процес плавлення та заливання виливків є стабільним та технологічним.

Оцінка техніко-економічних показників і якості виливків з експериментальних чавунів проведена за критерієм, який характеризує якість виливків у порівнянні з вимогами ДСТУ 7769-82. Значення узагальненого критерію для дослідних чавунів дорівнюють 2,13 і 2,47; що більше за 1,0. З цього слідує, що експериментальні чавуни мають більш високий комплекс механічних і експлуатаційних властивостей, що збільшить строки експлуатації виливків.

Висновки

В дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення науково-прикладної проблеми, що полягає у розробці технологічних процесів лиття на основі перспективних способів легування та модифікування білих і половинчастих чавунів з метою отримання прогнозованого комплексу зносостійкості, жаростійкості та корозійної стійкості виливків, і розширити їх застосування у промисловості.

На основі проведених теоретичних і експериментальних досліджень зроблені наступні основні висновки:

1. Аналіз сучасного стану ливарного виробництва і науково-технічної літератури показав, що дослідження спрямовані на вивчення механізму впливу хрому, титану, алюмінію та кремнію на формування структури, механічні та експлуатаційні властивості виливків з білих і половинчастих чавунів, а також розробку наукових і технологічних основ їх модифікування з використанням менш дефіцитних і дорогокоштуючих легуючих елементів, є актуальними.

2. Дослідження впливу хрому в інтервалі концентрацій 0,47…5,30 % на структуру і властивості виливків з білого та половинчастого чавунів дозволили встановити три концентраційні інтервали вмісту хрому, які відрізняються формуванням різної первинної структури при охолодженні виливків, що впливало на комплекс їх властивостей. Так в І інтервалі вмісту хрому (0,47…1,08 %) виливкам з половинчастого чавуну властиві кращі корозійна стійкість у кислому середовищі, рідкоплинність та усадка, але вони мають низькі жаростійкість, зносостійкість, щільність та твердість. У ІІ концентраційному інтервалі (1,08…2,14 %) структура чавуну відрізняється значною хімічною неоднорідністю аустеніту, що утворюється при формуванні первинної структури, і під час евтектоідного розпаду сприяє значній структурній неоднорідності перліту в об'ємі одного виливка та знижує весь комплекс досліджуваних властивостей. В ІІІ інтервалі вмісту хрому (2,14…5,30 %) структура білого чавуну забезпечує отримання стабільно підвищених значень твердості, щільності, корозійної стійкості у нейтральному середовищі, а також жаростійкості та зносостійкості виливків.

3. Визначено залежність вмісту хрому (0,47…5,30 %) і температури заливання (1340…1450 ⁰С) на усадку та рідкоплинність низькохромистого чавуну в інтервалі швидкостей охолодження 0,7…1,5 град/с, що мають місце у ливарній формі, яка дозволила встановити, що з підвищенням вмісту хрому, вплив температури заливання на рідкоплинність зменшувався. Показано, що температура заливання 1430 - 1450 ⁰С і вміст хрому 2,14…5,30 % забезпечували задовільну рідкоплинність дослідних сплавів 460-770 мм, а усадка половинчастого чавуну при вмісті хрому 0,47…1,08 % складала 1,15 - 1,20 %; білого чавуну - 1,40-1,55 % при концентрації хрому 2,14…5,30 %.

4. Встановлено вплив характеру високовуглецевої фази на ливарні властивості низькохромистих чавунів, який показав, що збільшення кількості цементиту сприяло зниженню рідкоплинності чавуну від 790-810 мм до 320 - 380 мм і підвищенню його усадки з 1,15 % до 1,45 %, а збільшення кількості графіту підвищувало рідкоплинність з 510 - 540 мм до 790-810 мм і зменшувало усадку від 1,26% до 1,15 %.

5. Поляризаційні криві, побудовані для експериментальних сплавів, дозволили визначити корозійну поведінку низькохромистих чавунів (кількість хрому до першого порогу пасивності) у кислому і нейтральному середовищі, а також виявити явище перепасивації у чавунах з вмістом хрому 0,47…5,30 %. Встановлена підвищена корозійна стійкість половинчастого низькохромистого чавуну в кислому середовищі (5%-ній сірчаній кислоті), а також білого низькохромистого чавуну - в нейтральному середовищі (3%-ному розчині NaCl).

6. Встановлено спадковий зв'язок між структурою базової чавунної шихти, температурою нагрівання розплаву та структурою одержаного металу. Проведення плавки експериментальних сплавів при температурах нагріву 1350…1450 С з використанням базового сірого або білого чавуну сприяло формуванню у виливках структури, що зберігає спадковість шихти відповідно сірого або білого чавуну.

7. Визначено вплив титану на особливості кристалізації чавуну, отриманого на основі різної базової шихти. У випадку базової шихти на основі сірого чавуну титан в інтервалі його концентрацій 0,017…0,044 % виступав у якості графітизуючого та розкислюючого елементу, викликав збільшення кількості вуглецевої складової та посилював тенденцію до утворення дисперсного міждендритного графіту.

У випадку базової шихти на основі білого чавуну титан в інтервалі його вмістів 0,014…0,042 % виступав у якості модифікуючого і (або) графітизуючого елементу, причому із зростанням його кількості модифікуючий вплив зменшувався, а графітизуючий - зростав; при цьому не виявлена тенденція к утворенню міждендритного графіту.

8. Змінення в сплавах вмісту титану в інтервалі концентрацій 0,017…0,044 %, що отримані на основі шихти з сірого чавуну, дозволяє регулювати комплекс необхідних властивостей виливків (твердість, зносостійкість, жаростійкість і корозійну стійкість) для визначених умов експлуатації.

9. Встановлені розбіжності у закономірностях впливу індивідуального та комплексного легування хромом і (або) титаном на структуру і властивості виливків з білих чавунів. Сумісне легування хромом і титаном значно підвищувало евтектичність чавунів, при цьому зростання вмісту титану до ~ 0,2 % сприяло одержанню однорідної структури, підвищенню мікротвердості всіх структурних складових і стабілізації властивостей виливків.

10. Визначений оптимальний вміст хрому 3,20…5,03 % і титану 0,014…0,20 % для виливків з білого чавуну, з ціллю забезпечення наступних властивостей: твердість не менша за 51,0 НRС, мікротвердість цементиту і перліту вища за 10320 МПа та 4360 МПа відповідно, щільність виливків не нижче 7352 кг/м³, корозійна стійкість у сірчаній кислоті, жаростійкість при прирощенні ваги не більше 0,5 г/(м² год.) при температурах випробувань 500 - 800 С продовж 150 годин.

11. Встановлені особливості формування макрогетерогенної структури у процесі кристалізації половинчастих чавунів, що леговані алюмінієм (2,0…6,0 %) і модифіковані Се (0,25…0,30 %), TiCN (до 0,1 % розміром 5 - 10 мкм), SiC (до 0,05 % розміром 1-25 мкм) як індивідуально, так і у комплексі. Встановлено, що алюміній сприяв зміненню фазового складу чавуну, а додаткове модифікування ферроцериєм і дисперсними порошками SiC і TiCN не оказувало суттєвого впливу на склад фаз і структурних складових, але приводило до змінення їх розподілення та кількості.

12. Отримано теоретичні та експериментальні результати, які дозволили розробити високоефективну технологію лиття для виробництва виливків з комплексно модифікованих і легованих алюмінієм чавунів з композиційним зміцненням, що поєднують підвищені твердість (472-490 НВ), міцність (530-580 МПа), зносостійкість у піску (К₁ = 4,6-4,8) та карбіді кремнію (К₁ = 3,0-3,4), корозійну стійкість у середовищі 5%-ної сірчаної кислоти (К^-_m = 0,010-0,022 г/м² год.), жаростійкість при температурах 750 С (0,14-0,40 г/м² год.) и 900 С (0,39-0,45 г/м² год.). Одержані закономірності впливу легування та комплексного модифікування на структуру чавунів, дозволили керувати фізико-механічними і спеціальними властивостями виливків.

13. Проведено теоретичне обґрунтування, розроблено і впроваджено технологічний процес лиття опок та коробів для прожарювання оболонкових форм і стрижнів у газовому абразивному середовищі з окислювальними властивостями при литті за витоплюваними моделями. За час експлуатації опок встановлено, що вони мають стійкість не нижчу за стійкість опок з високолегованих хромонікелевих сталей (акт впровадження від 12.09.2007 р. ПНВП «КАРІОН-СЕРВІС», акт приймання технологічного процесу від 16.04.2008 р. ВАТ «АК «АДВІС»).

14. Розроблено технологічний процес плавлення чавуну в індукційних тигельних печах підвищеної частоти з використанням отриманих температурно-часових параметрів, який впроваджено у ливарному цеху ВАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (акт впровадження від 23.09.2008 р., технологічна інструкція № 33 від 08.10.2008 р.).

15. Наукові результати роботи використовуються під час навчання студентів на кафедрі ливарного виробництва Національної металургійної академії України при викладенні курсів «Виробництво виливків з чавуну», «Металургійні основи легування і модифікування чорних металів», «Виробництво виливків зі спеціальними властивостями», а також при виконанні дипломних і магістерських робіт (акт від 14.09.2010 р.).

Основніпублікації

1. Матвеева М.О. Комплексное влияние титана, азота и хрома на структуру и свойства валковых чугунов / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Теория и практика металлургии. - 1999. - № 4. - С. 13-16.

2. Дворникова Н. В. Исследование нитридных и карбонитридных фаз в железоуглеродистых сплавах / Н.В. Дворникова, М.О. Матвеева, А.Ю. Пройдак, Б.В. Климович // Теория и практика металлургии. - 2003. - № 1. - С. 37-42.

3. Шаповалова О.М. Влияние хрома, титана и азота на формирование структурных составляющих износостойких высокопрочных чугунов / О.М. Шаповалова, М.О. Матвеева // Металознавство та термічна обробка металів. - 2003. - № 1-2. - С. 71-76.

4. Шаповалова О.М. Влияние хрома на формирование графита в чугуне / О.М. Шаповалова, М.О. Матвеева // Металознавство та термічна обробка металів. - 2004. - № 4. - С. 24-30.

5. Матвеева М.О. Влияние содержания хрома на морфологию структуры перлита / М.О. Матвеева, О. М. Шаповалова // Теория и практика металлургии. - 2005. - № 3. - С. 52-58.

6. Матвеева М.О. Изменение структуры и свойств ледебурита под влиянием хрома / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2005. - № 2. - С. 12-17.

7. Матвеева М.О. Влияние содержания хрома на структуру и свойства чугунов / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Системні технології. - 2005. - № 5 (40). - С. 3-13.

8. Матвєєва М.О. Морфологічні особливості ледебуриту в чавуні економно легованого хромом / М.О. Матвєєва, В.М. Беспалько // Металознавство та обробка металів. - 2006. - № 1. - С. 37-41.

9. Матвеева М.О. Особенности эвтектических процессов в белых и половинчатых чугунах легированных хромом / М.О. Матвеева // Теория и практика металлургии. - 2006. - № 4-5. - С. 83-85.

10. Матвеева М.О. Влияние хрома на плотность белого и половинчатого чугуна / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2006. - № 5. - С. 37-41.

11. Шаповалова О.М. Влияние хрома на фазовые превращения в чугунах / О.М. Шаповалова, М.О. Матвеева, В.М. Беспалько // Современные проблемы металлургии. - 2006. - С. 15-26.

12. Матвеева М.О. Влияние легирования хромом на электросопротивление белых и половинчатых чугунов / М.О. Матвеева // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2007. - № 3/4 (27). - С. 42-44.

13. Матвеева М.О. Исследование коррозионной стойкости чугунов экономнолегированных хромом / М.О. Матвеева, Е.Э. Чигиринец // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2007. - № 5. - С. 52-56.

14. Матвеева М.О. Влияние качества шихты и параметров плавки на структуру и свойства чугуна / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Сучасні проблеми металургії. - 2007. - Том Х. - С. 83-93.

15. Матвеева М.О. Влияние титана на формирование структуры чугуна / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Металознавство та термічна обробка металів. - 2008. - № 1. - С. 65-75.

16. Матвеева М.О. Информационные технологии в оценке влияния различных факторов на жидкотекучесть чугунов экономнолегированных хромом / М.О. Матвеева // Системные технологии. - 2008. - № 3 (56). - С. 30-34.

17. Матвеева М.О. Исследования коррозионной стойкости чугунов экономнолегированных титаном / М.О. Матвеева, Е.Э. Чигиринец, А.А. Макарова // Вісник Донбаської Державної Машинобудівної Академії. - 2009. - № 1 (15). - С. 203-207.

18. Матвеева М.О. Анализ комплексного влияния структурной наследственности и легирования титаном на свойства чугуна / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Теория и практика металлургии. - 2008. - № 5-6. - С. 74-82.

19. Матвеева М.О. Исследование структуры чугуна экономнолегированного хромом методом электронного растрового микроанализа / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова,В.Н. Беспалько // Теория и практика металлургии. - 2009. - № 1-2. - С. 90-95.

20. Матвеева М.О. Анализ влияния титана и характеристик шихты на удельную плотность отливок / М.О. Матвеева // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2009. - № 2. - С. 64-69.

21. Матвеева М.О. Влияние хрома и титана на структуру и свойства белых чугунов / М.О. Матвеева // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2010. - № 1. - С. 54-57.

22. Матвеева М.О. Коррозионная и жаростойкость отливок из чугунов легированных хромом и титаном / М.О. Матвеева // Научный Вестник Донбасской государственной машиностроительной академии. - 2010. - № 1 (6Е). - С. 153-160. - Режим доступу до журн.: www.dgma.donetsk.ua/publish/vesnik/.

23. Пат. 85023 Україна, МПК (2006) С 21 С 1/00, С 22 С 37/00, С 21 В 5/02. Чавун жаро- та корозійностійкий для пічного обладнання та литих коробів / Шаповалова О.М., Матвєєва М.О., Беспалько В.М., Клімович Б.В., Макарова А.О.; власник Національна металургійна академія України. - № а 2008 01004; заявл. 28.01.2008; опубл. 10.12.2008, Бюл. № 23.

24. Декл. пат. 40175А України, МПК⁶ С 22 С 33/06, 35/00, С 21 В 3/02. Брикет для виробництва синтетичного чавуну (його варіанти) / Гасік М.І., Овчарук А.М., Білай Г.О., Матвєєва М.О., Дерев'янко І.В., Клименко Ф.К., Кісельгоф О.Л., Москаленко О.П., Матейка М.В.; власник Національна металургійна академія України. - № 2000084951; заявл. 21.08.2000; опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6.

25. Матвеева М.О. Влияние легирования алюминием и карбидообразующими добавками на эвтектическую кристаллизацию белых чугунов / М.О. Матвеева, Г.Е. Белай, В.Н. Беспалько, Т.А. Соколова // Эвтектика V: междунар. конф., 12-14 июня 2000 г.: науч. труды - Д., 2000. - С. 151-155.

26. Овчарук А.Н. Разработка и исследование технологии выплавки синтетического чугуна с использованием металлургических карбидокремниевых брикетов / А.Н. Овчарук, Г.Е. Белай, М.О. Матвеева, И.В Деревянко // Эффективность реализации научного, ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях: тематическая подборка и материалы первой промышленной междунар. науч.-техн. конф., 19-23 февр. 2001 г.: тезисы докл. - К., 2001. - С. 90.

27. Matveyeva M. Development economyalloying of heat resistant pig-iron of increased operational properties / M. Matveyeva, V. Bespalko, E. Zhilenkova // METALURGIJA : Materials and metallurgy - Summaries of lectures, 23-27 June 2002. - Croatia: Sibenik, 2002. - vol. 41, br. 3, str. 240.

28. Шаповалова О.М. Легирование фазовых составляющих белых валковых чугунов хромом, титаном и азотом / О.М. Шаповалова, М.О. Матвеева // Неметалеві вкраплення і гази в ливарних сплавах: збірник наукових праць X Міжнародної науково-практичної конференції, 12-16 травня 2003 р. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. - С. 164-167.

29. Матвеева М.О. Особенности структурообразования и ликвации в железо-углеродистых сплавах легированных азотсодержащими ферросплавами / М.О. Матвеева, А.Ю. Хитько, Б.В. Климович // Новые технологии и оборудование в металлургии и материаловедении: сборник научных трудов IV Международной научной конференции, 20-22 мая 2003 г. - Польша: Ченстохов, 2003. - С. 316-319.

30. Shapovalova O.M. Role Microalloying in Increase of Wear Resistance White Cast Iron / O.M. Shapovalova, M.O. Matveyeva // METALURGIJA: Materials and metallurgy - Summaries of lectures, 21-25 June 2004. - Croatia: Sibenik, 2004. - vol. 43, br. 3, str. 213.

31. Matveyeva M.O. Peculierty of formation pearlite in economy-alloying pig-iron / M.O. Matveyeva, V.N. Bespalko, B.V. Klimovich // METALURGIJA: Materials and metallurgy - Summaries of lectures, 26-30 June 2006. - Croatia: Sibenik, 2006. - vol. 45, br. 3, 2006, str. 195.

32. Матвеева М.О. Особенности формирования структуры чугунов экономнолегированных хромом / М.О. Матвеева // Неметалеві вкраплення і гази в ливарних сплавах: збірник наукових праць XI Міжнародної науково-практичної конференції, 19-22 вересня 2006 р. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. - С. 101-104.

33. Матвеева М.О. Влияние технологии и температурно-временных параметров плавки на усвоение хрома и однородность слитка чугуна / М.О. Матвеева, В.Н. Беспалько, Б.В. Климович // Стратегия качества в промышленности и образовании: II междунар. конф., 2-9 июня 2006 г.: сб. трудов - Варна, Болгария, 2006. - С. 162-172.

34. Матвеева М.О. Влияние температуры перегрева расплава на однородность слитка чугуна / М.О. Матвеева, В.Н. Беспалько, Н.В. Дворникова, Б.В. Климович, Е.В. Жиленкова // Стратегия качества в промышленности и образовании: III междунар. конф., 1-8 июня 2007 г.: науч. журнал техн. универс. - Варна, Болгария, 2007. - Т. 1. - С. 370-373.

35. Матвеева М.О. Примеси титана в чугуне и их влияние на качество отливок / М.О. Матвеева, В.Н. Беспалько, Б.В. Климович // Стратегия качества в промышленности и образовании: IV междунар. конф., 30 мая-6 июня 2008 г.: сб. трудов - Варна, Болгария, 2008. - С. 162-172.

36. Matveeva M.O. Phase transformations in economy-alloying white and vague cast iron / M.O. Matveeva, O.M. Shapovalova, V.N. Bespalko // METALURGIJA: Materials and metallurgy - Summaries of lectures, 23-27 June 2008. - Croatia: Sibenik, 2008. - vol. 47, br. 3, str. 242.

37. Матвеева М.О. Белые и половинчатые чугуны с повышенными эксплуатационными свойствами / М.О. Матвеева, О.М. Шаповалова // Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2009. - № 1 (109). - С. 36-38.

38. Матвеева М.О. Исследование влияния легирования алюминием на структуру и свойства чугунов / М.О. Матвеева, В.Н. Беспалько, Н.В. Дворникова, Б.В. Климович // Стратегия качества в промышленности и образовании: V междунар. конф., 6-13 июня 2009 г.: науч. журнал техн. универс. - Варна, Болгария, 2009. - Т. 1. - С. 293-296.

39. Матвеева М.О. Влияние хрома и титана на неметаллические включения в экономнолегированном чугуне для прокалочных опок / М. О. Матвеева, С.И. Губенко // Неметалеві вкраплення і гази в ливарних сплавах: збірник наукових праць XIІ Міжнародної науково-практичної конференції, 22-25 вересня 2009 р. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. - С. 94-96.

40. Матвеева М.О. Анализ влияния примесей титана на структуру и свойства чугуна / М.О. Матвеева // Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2010. - № 2 (123). - С. 87-89.

41. Матвеева М.О. Износостойкость изделий из чугунов легированных титаном / М.О. Матвеева, В.Н. Беспалько, Б.В. Климович // Литье - 2010: материалы VI международной научно-практической конференции, 21-23 апреля 2010 г. - Запорожье, 2010. - С. 85-86.

42. Matveyeva M.O. Influence of impurity Ti on corrosion stability of pig-iron / M.O. Matveyeva, O.E. Chygyrynets', А.А. Makarova // METALURGIJA: Materials and metallurgy - Summaries of lectures, 20-24 June 2010. - Croatia: Sibenik, 2010. - vol. 49, br. 3, str. 197.

43. Матвеева М.О. Динамика износа отливок из серого чугуна микролегированного титаном / М.О. Матвеева, В.Н. Беспалько, Б.В. Климович // Стратегия качества в промышленности и образовании: VІ междунар. конф., 4-11 июня 2010 г.: науч. журнал техн. универс. - Варна, Болгария, 2010. - Т. 1. - С. 367-371.

44. Матвеева М.О. Структура и свойства алюминиевых чугунов модифицированных церием / М.О. Матвеева, В.Н. Беспалько, Б.В. Климович // Нові конструкційні сталі та стопи і методи їх оброблення для підвищення надійності та довговічності виробів: матеріали ХІІ Міжнародної науково-технічної конференції, 6-8 жовтня 2010 р. - Запоріжжя, 2010. - С. 85-87.

45. Матвеева М.О. Влияние модифицирования на коррозионную стойкость отливок из алюминиевых чугунов / М.О. Матвеева // Перспективные технологии, материалы и оборудование в литейной индустрии: материалы международной научно-практической конференции, 19-21 октября 2010 г. - Киев, 2010. - С. 144.

Размещено на Allbest.ru

...