Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний університет технологій та дизайну

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Розвиток наукових основ проектно-технологічних робіт на стадії створення конкурентоспроможної продукції взуттєвої та шкіргалантерейної галузі

Спеціальність 05.18.18. - Технологія взуття, шкіряних виробів та хутра

Гаркавенко Світлана Степанівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант:

заслужений працівник народної освіти України, доктор технічних наук, професор Коновал Віктор Павлович, Київський національний університет технологій та дизайну, кафедра конструювання та технології виробів зі шкіри, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Злотенко Борис Миколайович, Київський національний університет технологій та дизайну, кафедра тепломасообмінних процесів, завідувач

заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор Пілюшенко Віталій Лаврентійович, Донецька державна академія управління, проректор

доктор технічних наук, професор Рожок Володимир Давидович, Київський економічний інститут менеджменту, ректор

Захист відбудеться "22" квітня 2009 року о 10.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.03 Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД) за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий "19" березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Полька Т.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Взуттєва та шкіргалантерейна галузь легкої промисловості України в сучасних ринкових умовах перебувають під впливом тенденцій розвитку світового ринку виробів зі шкіри. Вступ України до СОТ зменшує бар'єри входу на український ринок європейських та азійських фірм. В умовах посилення конкуренції на ринку побутового, спеціального взуття та шкіргалантерейних виробів значно зростає роль комплексних стратегічних і тактичних рішень, що забезпечують високий рівень конкурентоспроможності фірм на внутрішньому та зовнішньому ринках. Посилюється актуальність досліджень, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності товару на етапі проектно-технологічних робіт.

Науковому обґрунтуванню способів і розробці практичних механізмів вирішення проблеми формування та підвищення конкурентоспроможності присвячено численні роботи технологічного та економічного спрямування вітчизняних і закордонних авторів. Результати наукових досліджень у сфері виробництва виробів зі шкіри, серед яких роботи Іспіряна Г.П., Замарашкіна М.В., Коновала В.П., Либи В.П., Нестерова В.П., Прохорова В.Т., Раяцкаса В.Л., Рожка В.Д., Фукіна В.О. сприяють формуванню конкурентоспроможності виробів у процесі розробки конструкцій, асортименту, технології їх виготовлення. Водночас актуальними є дослідження щодо вирішення проблеми на основі системного підходу, що забезпечив би синергічний ефект від реалізації технологічних, конструкторських та організаційно-технічних рішень в умовах невизначеності чинників зовнішнього середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з науковими напрямами "Нові наукомісткі технології виробництва товарів широкого вжитку та спеціального призначення" (держбюджетна тематика № Н/н 1); "Перспективні інформаційні технології виробництва виробів широкого вжитку" (держбюджетна тематика № Н/н 3) відповідно до перспективних планів науково-дослідної роботи кафедри конструювання та технології виробів зі шкіри Київського національного університету технологій та дизайну (1994-2008 рр.); у рамках науково-дослідних робіт, виконаних відповідно до плану НДР Міністерства освіти і науки України за темами "Розробка системи автоматизованого проектування конструкцій та технологій виготовлення взуття" (номер ДР 0105U008501, Інд.6.05.66, 2005-2006 рр.); "Наукові основи комплексного автоматизованого проектування конструкцій і технологій виготовлення взуття та галантерейних виробів" (номер 16.05.02. ДБ 0101U002390, 2005-2007 рр.).

Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних основ формування конкурентоспроможності взуття і шкіргалантерейних виробів на етапі конструкторсько-технологічної підготовки виробництва, опрацюванні методичного інструментарію передпроектних досліджень, розробки структури асортименту, конструкцій та технологій виготовлення повсякденного, спортивного та спеціального взуття.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток наукових основ конструкторсько-технологічної підготовки виготовлення взуття та шкіргалантерейних виробів, що забезпечують їх конкурентоспроможність в умовах невизначеності зовнішніх чинників.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких логічно пов'язаних теоретичних і практичних завдань:

розробити концепцію формування конкурентоспроможності виробів на етапі конструкторсько-технологічної підготовки виробництва на основі аналізу тенденцій розвитку ринку, чинників конкурентоспроможності, стратегічних альтернатив розвитку взуттєвих і шкіргалантерейних підприємств у ринкових умовах;

удосконалити методологію інформаційного забезпечення процесу технологічної підготовки виробництва; запропонувати концептуальну модель формування інформаційної бази даних передпроектних досліджень, визначити напрями поглиблення сегментування в умовах перенасиченості ринку; дослідити споживчі переваги різних сегментів як основу розробки конструкції та технології виробництва взуття;

запропонувати концептуальну модель формування структури асортименту взуття з урахуванням невизначеності чинників зовнішнього середовища;

на засадах систематизації напрямів інновацій конструкцій і технологій як різновиду стратегії підвищення конкурентоспроможності взуття удосконалити методологію визначення рівня диференціації базових моделей взуття;

запропонувати концептуальну модель вибору технології виготовлення взуття в системі розробки конкурентоспроможної продукції з використанням інформаційних технологій;

провести апробацію функціонування системи створення конкурентоспроможної продукції в умовах невизначеності.

Об'єктом дослідження є процес формування та підвищення конкурентоспроможності взуття та шкіргалантерейних виробів.

Предмет дослідження - розвиток наукових основ проектно-технологічних робіт на стадії створення конкурентоспроможної продукції взуттєвої та шкіргалантерейної галузі.

Методи дослідження. Теоретичні дослідження базуються на основних положеннях технології виробництва виробів зі шкіри та теорії маркетингу. У дисертації для вирішення конкретних наукових завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи. На основі теоретичного узагальнення проаналізовано процес формування та підвищення конкурентоспроможності взуття та шкіргалантерейних виробів.

Метод системного аналізу застосовано для визначення стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності виробів зі шкіри та розробки концепції формування інформаційної бази в процесі передпроектних досліджень; структурно-логічний аналіз - для розробки логічної моделі формування структури асортименту в умовах невизначеності зовнішніх чинників і структурно-логічної моделі оцінювання технологічного процесу складання взуття різних методів кріплення. Методи маркетингових досліджень (кабінетні і польові) використано для дослідження тенденцій розвитку ринку виробів зі шкіри та в процесі передпроектних досліджень - для дослідження споживчих переваг і сегментування ринку.

На засадах декомпозиційного аналізу досліджено граничну цінність показників надійності, ергономічності, естетичності взуття. Кластерний аналіз використано для сегментування ринку та узагальнення результатів оцінювання технологічних процесів. Методи системного аналізу та угруповань застосовано для розробки модифікованої класифікації взуття за методами кріплення.

Положення теорії невизначеності та теорії імовірностей використано для формування структури асортименту взуття. Морфологічний аналіз, метод індукції та дедукції застосовано для визначення напрямів інновацій і стратегій диференціації ринку взуття. Математичні моделі запропоновано для визначення структури асортименту в умовах невизначеності зовнішніх чинників, розробки розмірно-повнотного асортименту з урахуванням сонячних циклів.

Наукова новизна полягає в розробці наукових основ формування конкурентоспроможності виробів зі шкіри на етапі конструкторсько-технологічної підготовки виробництва. Основні наукові результати дослідження, отримані

вперше:

запропоновано концепцію формування стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності на етапі технологічної підготовки виробництва виробів зі шкіри;

запропоновано концептуальну модель формування інформаційної бази даних передпроектних досліджень в умовах невизначеності зовнішніх чинників;

конструкція технологія шкіргалантерейна галузь

запропоновано концептуальну модель формування структури асортименту взуття в умовах невизначеності та математичну модель визначення асортименту за видами взуття на основі ANOVA та ANCOVA-моделей;

сформульовано та підтверджено гіпотезу щодо залежності антропометричних даних стоп дорослого населення від сонячних циклів; запропоновано математичну модель формування розмірно-повнотного асортименту;

запропоновано класифікацію стратегій інновацій у сфері виробництва виробів зі шкіри як напряму підвищення конкурентоспроможності;

запропоновано концептуальну модель вибору конкурентоспроможних технологій виготовлення виробів зі шкіри та їх адаптації до стохастичних чинників зовнішнього середовища.

Удосконалено:

науково-методичні підходи до формування асортименту виробів зі шкіри на основі комплексного портфельного аналізу;

методичні підходи до вибору привабливих сегментів і ніш на основі поглиблення сегментування в умовах перенасиченості ринку взуття;

теоретичні підходи до формалізації конструктивно-технологічних характеристик взуття як основи вибору конкурентоспроможних технологій виготовлення взуття різних методів кріплення;

структурну модель проектування технологічного процесу складання взуття різних методів кріплення за модульним принципом.

Практичне значення одержаних результатів:

апробовано на прикладі взуття спеціального призначення функціонування системи створення конкурентоспроможної продукції на стадії проектно-технологічних робіт (патент України на корисну модель);

визначено напрями поглиблення сегментування ринку за споживчими перевагами в умовах перенасиченості ринку і різновиди стратегії диференціації взуття;

розроблено метод визначення структури асортименту взуття за його видами та стилями з урахуванням стохастичних чинників зовнішнього середовища;

розроблено метод розрахунку розмірно-повнотного асортименту чоловічого та жіночого взуття з урахуванням сонячних циклів;

сформовано інформаційну базу проектування технологічного процесу складання взуття різних методів кріплення за модульним принципом;

розроблено метод оцінювання конкурентоспроможності технологічних процесів складання взуття різних методів кріплення за інтегральним показником;

розроблено Державний стандарт України ДСТУ 2198. "Вироби шкіргалантерейні. Терміни та визначення" і проект змін до ДСТУ 2157. "Взуття. Терміни та визначення", що враховують запропоновані в роботі підходи до формування асортименту виробів зі шкіри;

розроблено на основі проведених досліджень і впроваджено в навчальний процес дисципліни: "Проектно-технологічні основи підвищення конкурентоспроможності продукції", "Конкурентоспроможні технології легкої промисловості", модуль "Інновації у виробництві виробів зі шкіри" професійно орієнтованої дисципліни "Ремонт, проектування малих і середніх підприємств, інновації у виробництві виробів зі шкіри".

Теоретичні і методичні розробки впроваджено на взуттєвих підприємствах - ТОВ "Зенкіс", "БВЛ-3С", ПП "Сокальський І. В," "Еліта Стиль". Загальний економічний ефект від впровадження результатів дослідження склав 73 269 грн, у тому числі на чотирьох взуттєвих підприємствах - 56 369 тис. грн, від реалізації підручника - 16,9 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням здобувача. Наукові ідеї, теоретичні розробки та практичні рекомендації, що містяться в роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто. Внесок автора в колективні наукові праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідались, бговорювались і здобули позитивну оцінку на наукових конференціях професорсько-викладацького складу; молодих вчених і студентів КНУТД, наукових семінарах кафедри конструювання та технології виробів зі шкіри (1988-2008 рр.), міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: VШ міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть" (м. Київ, 2001 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції "Маркетингові дослідження в Україні" (м. Ялта, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг: теорія і практика" (ІІІ - м. Ялта, 1999 р., VI - м. Київ, 2002 р.); науково-технічній конференції "Молодые исследователи - текстильной и легкой промышленности страны" (м. Москва, 1988 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту (м. Львів, 2002 р.); Х міжнародній науково-практичній конференції "Управління організацією: регіональні аспекти" (м. Чернігів, 2002 р.); І науково-практичній конференції "Современная контрольно-испытательная техника промышленных изделий и их сертификация (м. Мукачеве, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розвитку маркетингу і логістики у транзитивній економіці" (м. Донецьк, 2002 р.); Всесоюзній науково-практичній конференції "Совершенствование методов моделирования и конструирования обуви, изготавливаемой по индивидуальным заказам населения" (м. Шахти, 1988 р.); галузевій науково-практичній конференції молодих учених та спеціалістів шкіряно-взуттєвій промисловості "Розширення асортименту й підвищення якості шкіри і взуття - основний напрям перебудови в підгалузі (м. Київ, 1988 р.); українській конференції-семінарі взуттєвої промисловості (м. Київ, 1998 р.); Всеукраїнській науково-технічній конференції "Новітні технології, матеріали та дизайн в легкій промисловості" (м. Хмельницький, 2003 р.); міжнародній науково-методичній конференції "Забезпечення наступності змісту в системі ступеневої освіти (м. Київ, 2003 р.); республіканській науково-практичній конференції "Проблеми взуттєвої промисловості України" (м. Київ, 1996 р.).

Дисертація доповідалась повністю і одержала позитивну оцінку на міжкафедральному науковому семінарі КНУТД (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертації опубліковано в 76 роботах, серед яких 21 статті у фахових наукових виданнях, 1 підручник, 1 навчальний посібник з грифом Міністерства освіти і науки України, 32 тези доповідей на наукових конференціях, патент України на корисну модель № 200706874.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел (налічує 277 найменувань) і додатків. Основний зміст дисертації подано на 282 сторінках друкованого тексту, містить 75 рисунків, 21 таблицю. Загальний обсяг дисертації становить 468 сторінок, включаючи 4 додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, поставлено мету та сформульовано завдання досліджень, показано наукову новизну і практичне значення роботи.

Перший розділ присвячено аналізу стану проблеми підвищення конкурентоспроможності виробів зі шкіри та обґрунтуванню завдань дослідження, огляду літературних джерел, за якими вивчено стан питань, що належать до теми дослідження.

Проаналізовано тенденції розвитку ринку виробів зі шкіри, що дало змогу виокремити шість груп чинників, вплив яких суттєво позначиться на діяльності взуттєвих фірм - зростання споживання взуття (зокрема в країнах Східної Європи - до 2,64 пари на душу населення у 2010 р.); зменшення виробництва взуття в розвинутих країнах (до 900 млн. пар - в країнах Західної Європи) та збільшення виробництва в країнах Азії і Середнього Сходу (до 2,0 млрд. пар); тенденції щодо стабілізації вітчизняного ринку взуття; децентралізація виробництва і поява нових ринкових ніш; загострення конкурентної боротьби; скорочення обсягів науково-дослідних розробок.

Існування п'яти рівнів конкурентоспроможності (глобальний, національний, регіональний, підприємство, товар); споживчі (консументні), цінові і маркетингові фактори підвищення та методи оцінювання конкурентоспроможності виробів; базові, ключові та провідні технології; стратегічні альтернативи розвитку підприємства в ринкових умовах і стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності товару; дає підстави запропонувати концепцію формування конкурентоспроможності виробів, що базується на комплексному підході та охоплює всі елементи блочної системи конструкторсько-технологічної підготовки виробництва.

Перший блок передбачає визначення цілей, стратегії формування або підвищення конкурентоспроможності фірми та відповідного стратегічного напряму підвищення конкурентоспроможності виробів - розроблення та виготовлення інноваційних товарів, наділених фізико-механічними характеристиками, що відповідають наявним і потенційним споживчим вимогам; реалізація продукції за низькими цінами; підвищення рівня сервісу, передусім завдяки скороченню терміну виконання замовлень щодо виробництва взуття; активний, часом агресивний маркетинг, спрямований на просування продукції на ринок.

Другий блок передбачає оцінювання привабливості ринкових сегментів взуття за основними критеріями - місткість ринкового сегмента, темпи його зростання, рівень конкуренції.

Третій блок охоплює завдання підготовки виробництва, пов'язані з процесом формування структури асортименту за видами, асортиментними групами взуття з урахуванням сезонних кривих життєвого циклу різних видів взуття, окремих моделей, а також передбачає визначення розмірно-повнотного асортименту та кількості моделей взуття на основі визначення граничного рівня моделей з урахуванням психографічних чинників.

Четвертий блок завдань передбачає визначення вимог споживачів на основі мульти-атрибутивної моделі товару.

П'ятий блок передбачає трансформацію отриманих атрибутів товару у конструкторсько-технологічні характеристики виробів та визначення відповідних граничних економічних показників - максимально прийнятної ціни товару, граничного рівня собівартості товару.

Шостий блок передбачає певні конструкторські та технологічні рішення, що забезпечують відповідний вимогам споживачів, рівень корисності визначених атрибутів товару та співвідношення "ціна-якість".

Сьомий блок забезпечує процес вибору цільового ринку на основі оцінювання можливості фірми-виробника виробів зі шкіри конкурувати в попередньо обраному сегменті ринку. Серед використовуваних критеріїв, які використовуються при цьому - оцінювання конкурентоспроможності технологій, а також фінансові ресурси фірми як обмежувальний фактор, що визначає можливість реалізації необхідних технологічних та організаційних змін. Визначено методи дослідження конкурентоспроможності об'єктів на етапі технологічної підготовки на основі: відповідності споживчим вимогам; споживчим перевагам; показника "рейтинг товару"; інтегрального показника; кластерного аналізу; використання функції бажаності; методу аналізу ієрархій; методу зворотного розповсюдження.

Проведений аналіз засвідчує, що теорія та практика конструкторсько-технологічної підготовки виробництва потребує адаптації до сучасних умов діяльності взуттєвих і шкіргалантерейних підприємств з урахуванням чинників невизначеності процесів, які відбуваються на світовому, європейському та національному ринках виробів зі шкіри, що діє змогу визначити основні завдання дослідження щодо розвитку наукових основ проектно-технологічних робіт зі створення конкурентоспроможної продукції взуттєвої та шкіргалантерейної галузі.

Запропонована концепція формування конкурентоспроможності виробів на етапі конструкторсько-технологічної підготовки передбачає використання трьох концептуальних моделей - інформаційної бази даних передпроектних досліджень, формування структури асортименту в умовах невизначеності та вибору технології виготовлення взуття.

Другий розділ присвячено методології інформаційного забезпечення процесу формування та підвищення конкурентоспроможності виробів зі шкіри в умовах невизначеності.

Запропоновано концептуальну модель інформаційної бази даних передпроектних досліджень як основи розробки конструкції та технології виробництва конкурентоспроможних виробів, що охоплює п'ять етапів передпроектних досліджень: визначення цілей передпроектних досліджень; аналіз зовнішніх чинників невизначеності та ризиків; ідентифікацію інформаційної ситуації щодо виду невизначеності прийняття рішень; визначення напрямів і безпосередньо проведення передпроектних досліджень.

Чинники невизначеності, які підлягають оцінюванню та подальшому врахуванню в процесі технологічної підготовки виробництва, переважно є ідентермінованими - споживчі переваги, платоспроможність потенційних споживачів; товарна, цінова стратегії, технологія конкурентів, сезонний характер попиту на різні види продукції та погодні умови.

На засадах концептуальної моделі обґрунтовано вибір методів передпроектних досліджень відповідно до завдань, пов'язаних з прийняттям рішень щодо асортименту, конструкції та технології виготовлення виробів.

Удосконалено методологію сегментування ринку взуття. Визначено базові ознаки перспективних напрямів та етапи поглиблення сегментування в умовах перенасиченості ринку виробів зі шкіри з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку вітчизняного ринку взуття.

Перший етап пов'язаний з визначенням базових соціально-демографічних ознак - стать, вік, дохід, сприйняття нових товарів, антропометричні дані; другий - психографічних ознак, що характеризують переваги щодо певного стилю виробів; третій - соціально-культурних ознак релігійного, етнічного характеру, за поведінковими ознаками, особливостями професійної діяльності, сегментування за певними ситуаціями експлуатації. Основним критерієм привабливості сегмента ринку взуття є його місткість:

, (1)

де Qc - місткість сегмента ринку, грн; a_i, b_ij,c_ijk, d_ijkl - коефіцієнти, які характеризують частку споживачів у загальній чисельності сегмента, виділеного в результаті сегментації ринку за певною ознакою; n_c - кількість споживачів взуття в даному сегменті ринку; q_c - кількість пар взуття, яку в середньому щорічно купує кожен споживач; р_c - середня ціна за пару взуття, грн.

На основі декомпозицїйного підходу з використанням мультиатрибутивної моделі товару визначено споживчі переваги на ринку взуття як основи розробки конструкції та напрямів вдосконалення виготовлення виробів зі шкіри. Для цього ідентифіковано атрибути спортивного, повсякденного жіночого, спеціального взуття для військовослужбовців та їх рівнів; визначено, методом сумісного аналізу з використанням регресійного аналізу з фіктивними змінними, споживчі переваги на цих ринках і виокремлено, методом кластерного аналізу, сегменти споживачів за подібністю вимог до спортивного взуття.

Запропонована методологія інформаційного забезпечення діє змогу знизити ризик прийняття рішень щодо асортименту, конструкції та технології їх виготовлення в процесі формування конкурентоспроможності виробів зі шкіри в умовах невизначеності чинників зовнішнього середовища.

Третій розділ присвячено розробці методології формування структури асортименту взуття в умовах невизначеності зовнішніх чинників.

Запропоновано концептуальну модель формування структури асортименту на етапі конструкторсько-технологічної підготовки виробництва в умовах зовнішніх чинників, яка передбачає аналіз стохастичних зовнішніх чинників та аналіз наявного асортименту на основі методів портфельного аналізу. На основі стратегічного аналізу товарного портфеля підприємства концептуальною моделлю передбачено формування структури асортименту за видами взуття, конструкцією, формою носкової частини та висотою каблука та формування розмірного-повнотного асортименту. Обґрунтовані та рекомендовані моделі визначення структури асортименту - трендові, теоретико-ігрові, оптимізаційні, моделі дисперсійного та коваріаційного аналізу.

Запропоновано логічну модель формування асортименту на основі комплексного портфельного аналізу, яка базується на теоретичному інструментарії методів стратегічного аналізу - модифікованої матриці БКГ (Бостонської Консалтингової Групи), АВС-аналізу, аналізу ринкової сили торгової марки та співставленні їх результатів.

На основі аналізу чинників зовнішнього, середовища, більшість з яких є стохастичними, для вирішення завдань формування структури асортименту за видами взуття, конструкціями, формою носкової частини, висотою каблука запропоновано використовувати математичні моделі з фіктивними змінними - ANOVA та ANCOVA-моделі. На основі моделей дисперсійного аналізу, ANOVA рекомендовано

здійснювати прогнозування попиту з урахуванням стохастичних чинників, які можуть бути представлені тільки як фіктивні змінні. До таких факторів належать психографічні ознаки: (ставлення до моди - новатори, помірні, консерватори); соціально-демографічні - стать, соціальний статус тощо.

За умови, якщо розглядаються три типи споживачів і дві групи, що відрізняються за статтю або соціальним статусом (залежно від того, які саме чинники за попередніми дослідженнями виявлено такими, що визначають поведінку споживачів на ринку), математична модель прогнозування попиту Y матиме вигляд:

, (2)

де змінна, що відповідає вільному члену рівняння; двом типам споживачів; враховує стать (або соціальний статус); характеризують зміну вільного члена, зумовлені одночасними відмінностями соціального статусу та ставленню до моди.

Математичні сподівання попиту, залежно від різних співвідношень ознак, що стосуються ставлення до моди та соціального статусу, наберуть вигляду:

; (3)

;

;

;

:

,

де - коефіцієнти, що враховують ефекти, зумовлені соціальним статусом (або статтю) або ставленням до моди.

Математичну модель попиту на види взуття з урахуванням рішень щодо стилю в тому його тлумаченні, що безпосередньо впливає на вибір технологічного процесу складання взуття, побудовано як ANCOVA-модель, оскільки вона містить і фіктивні змінні, і квантифіковану змінну (ціну). Кількість груп визначається з урахуванням усіх видів продукції, що становлять сезонний асортимент, обраний підприємством, диференційований за кількістю стилів взуття. Загальний вигляд ANCOVA-моделі запишеться так:

, (4)

де - індекс асортиментної групи, ; b_j - параметри моделі за фіктивної змінної; - фіктивні змінні, що враховують структуру асортименту взуття; - вектор пояснювальної змінної.

За умови, якщо розглядається осінньо-зимовий асортимент взуттєвої фірми, загальну кількість асортиментних груп товару представлено вісьмома групами - туфлі, черевики, чоботи і туфлі стилю Casual та класичного стилю, математична модель містить сім фіктивних змінних. При цьому, ANCOVA-модель має вигляд:

, (5)

де X - вектор ціни на взуття, грн. Матрична форма моделі має вигляд:

. (6)

Кожну асортиментну групу представлено даними щодо попиту за п'ять місяців осінньо-зимового сезону - жовтень, листопад, грудень, січень, лютий, а модель попиту для підприємства побудовано на основі інформації, що містить 40 лонгітюдних даних, сформованих на основі структурного чинника - часового періоду.

Враховуючи цілі дослідження, модель побудовано з фіктивними та комбінованими змінними, що характеризують зв'язок фіктивних змінних із пояснювальною: , де - вектор оцінок параметрів моделі, які відповідають певним фіктивним змінним; - вектор оцінок параметрів моделі пояснювальних змінних.

Матриця містить окремо матрицю фіктивних змінних D, що характеризує зв'язок фіктивних змінних із пояснювальною змінною та матрицею пояснювальних змінних X уможливлює використання в одній моделі фіктивних змінних в адитивній і мультиплікативній формі.

Доведено, що побудована без урахування структури попиту між асортиментними групами взуття математична модель не дає змогу достовірно виміряти зв'язок між цими показниками.

На основі визначених F-критеріїв доведено також, що моделі, розраховані на основі окремих асортиментних груп з використанням фіктивних змінних, не можуть адекватно представляти структуру попиту.

З огляду на це, на наступному етапі досліджень попит усіх асортиментних груп взуття з урахуванням часового періоду представлено як лонгітюдні дані у загальній сукупності спостережень.

Це дає змогу, завдяки включенню до математичної моделі фіктивних змінних, побудувати моделі попиту для кожної із структурних груп, відповідно, стилю Casual і класичного стилю: для напівчеревиків - , ; черевиків - , ; чобіт - ,; туфель - , .

Динаміка у попиту на взуття окремих асортиментних групи за умови холодної зими в часі за фактичними та розрахунковими значеннями на основі отриманих рівнянь для конкретного підприємства описується рівняннями:

; ;

; ; (7)

. ; ;

; .

Тенденція зміни попиту на певні види взуття осінньо-зимового асортименту великою мірою пов'язана з погодними умовами, що пояснює перерозподіл попиту в межах асортиментних груп - чоботи та черевики, а також частково напівчеревиків.

Еластичність попиту на взуття кожної асортиментної групи в залежності від ціни складає - 6,11%.

У разі визначення коефіцієнтів рівнянь за окремими асортиментними групами можуть виникнути дві типові ситуації: перша - еластичність попиту однакова для різних асортиментних груп і різних видів взуття та характерна для взуттєвих фірм, диференціація цін в яких у межах товарного асортименту є незначною; друга - коефіцієнти при пояснювальній змінній значення коефіцієнта еластичності за ціною для окремих або для всіх асортиментних груп є різними.

Аналогічно побудовано рівняння на основі фактичних даних щодо попиту взуття осінньо-зимового асортименту за умови теплої зими.

Зіставлення теоретичних і розрахункових значень свідчить про те, що побудована теоретична модель адекватна фактичним даним щодо попиту на різні види взуття з урахуванням стилів, в яких спроектовано конструкції даного виду взуття.

Розробку методу формування розмірно-повнотного асортименту взуття здійснено через перевірку гіпотези щодо ймовірнісної залежності антропометричних даних дорослого населення від фази сонячної активності, що впливає на розподіл довжини стоп дорослого населення і, відповідно, розмірів взуття, змінюється одночасно зі зміною фаз сонячних циклів.

Для дослідження впливу сонячних циклів на антропометричні дані споживачів взуття використано середньомісячні (згладжені за 13 місяців) числа Вольфа, розраховані за формулою: , де - загальне число сонячних плям, незалежно від їх розмірів на видимій півсфері; - число груп плям; k - коефіцієнт, який приводить величини, що спостерігаються, до обраного стандарту. Значення розрахункових чисел Вольфа дають змогу виокремити сегменти, в межах яких споживачі мають подібний розподіл стоп і належать до однієї вікової підгрупи.

Перевірку висунутої гіпотези щодо впливу сонячних циклів на антропометричні дані стоп населення здійснено за результатами перевірки таких гіпотез: про нормальний або логнормальний розподіл довжини стоп з різними параметричними характеристиками вибіркових сукупностей окремих вікових груп дорослого населення; зміну модального значення довжини стопи; про гетерогенність дисперсій генеральної та окремих вибіркових сукупностей і гомогенність вибіркових сукупностей у суміжних фазах сонячного циклу відповідно до значень чисел Вольфа.

Для перевірки гіпотези щодо варіабельності антропометричної ознаки - проведено обмірювання довжини стопи для одинадцяти вікових груп, що охоплюють жінок 1979-1989 років народження. Вибіркова сукупність за кожним роком становила 100 осіб, а загальна вибіркова сукупність - 1100 жінок віком 18-28 років, 1979-1989 років народження, що охоплюють період - "мінімум 21-го циклу - максимум 22-го циклу".

Порівняння емпіричних та теоретичних частот нормального розподілу свідчить про їх суттєву відмінність за модальним значенням у вибіркових сукупностях 1980, 1982, 1986, 1987, 1988, 1989 років.

Так, згідно з емпіричним розподілом середнє значення довжини стопи дорівнює 245 мм, теоретичний розподіл характеризується модальним значенням 250 мм.

Суттєво відрізняється також розмах варіювання довжини стопи в різних вибіркових сукупностях. Отже, на цьому етапі досліджень гіпотезу нормальності розподілу прийнято тільки для даних розподілу стоп жінок 1979, 1981, 1983, 1984, 1985 років народження.

З огляду на це в інших вікових сегментах використано логарифмічно нормальний розподіл. Для подальшого аналізу розраховано параметричні значення характеристик нормального розподілу вибіркових сукупностей - вибіркова середня (), середньоквадратичне відхилення (), середнє середньо-квадратичне відхилення (), центральний емпіричний момент першого (m₁), другого (m₂), третього (m₃), четвертого (m₄) порядку, вибіркове значення коефіцієнта варіації.

Перевірку нормальності розподілу здійснено за такими критеріями: середнім абсолютним відхиленням (d); розмахом варіювання (R;) критерієм Колмогорова-Смірнова (); критерієм Пірсона (); показниками асиметрії () та ексцесу ().

За всіма одинадцятьма вибірками виконується умова d/; розраховані значення розмаху варіювання відношення R/ перебувають у межах критичних верхніх і нижніх значень; дотримано умови щодо <, значень критерію Пірсона < , незміщених оцінок асиметрії та ексцесу , що підтвердило гіпотезу щодо нормальності розподілу за всіма вибірковими та генеральною сукупністю 1979-1989 років. Розподіл довжини стоп жінок 1980, 1982, 1986, 1987, 1988, 1989 років. підпорядковується логнормальному розподілу.

На завершальному етапі дослідження перевірено гіпотезу про гетерогенність дисперсій генеральної та окремих вибіркових сукупностей і гомогенність вибіркових сукупностей в суміжних фазах циклу, відповідно до значень чисел Вольфа. Для цього за задано рівні значущості =0,05 перевірено нульову гіпотезу Н₀: у² (x) = у^{2 (}y) відносно рівності нормальних сукупностей та на основі значення критерію Фішера-Снедекора , що спостерігається (у_Б², у_М^{2 -} більше та менше значення виправленої дисперсії).

Зіставлення F_спост < F_кр за вибірковими сукупностями, що характеризують довжину стоп жінок 1979 та 1989 років народження та збігаються з максимумами, відповідно, 21-го та 22-го сонячних циклів - (F_спост =1,03, F_кр=1,30), - дають підстави зробити висновки про їхню гомогенність. Числа Вольфа при цьому дорівнюють , , .

Водночас зіставлення значення критерію Фішера-Снедекора, що спостерігається F_спост=1,30 з визначеним за таблицею критичних значень F_кр=1,00, (F_спост > F_кр), свідчить про гетерогенність генеральної сукупності та вибіркової сукупності .

Таким чином, якщо за результатами дослідження ринку визнано доцільним поглиблення сегментації, що супроводжується виокремленням певних вікових груп споживачів, під час визначення розмірно-повнотного асортименту взуття необхідно враховувати фази сонячного циклу.

Математична модель прогнозування розподілу ринку за розмірами взуття має вигляд:

, (8)

де - місткість ринкового сегмента взуття певного розміру, осіб; - щільність імовірності випадкової величини - довжини стопи.

Якщо виконуються умови - , , =, значення визначається за формулою:

, (9)

де D_{i -} довжина стопи, мм; - середньоквадратичне відхилення; .

Якщо > ; >; , визначення здійснюється за формулою логнормального розподілу, а значення - за формулою:

, (10)

де D_{i -} довжина стопи, мм; - натуральний логарифм медіани розподілу величини D_i; - дисперсія величини D_i.

Періодичність проведення антропометричних досліджень, що мають на меті коригування розмірно-повнотного асортименту взуття на певних ринках збуту, залежить від того, наскільки суттєвими є очікувані зміни антропометричних даних потенційних споживачів. Якщо в межах певної фази сонячної активності справедливим є твердження про подібний рівень сонячної активності поточного та попереднього періоду, тобто виконуються умови , , розподіл довжини стоп споживачів, що поповнили певний віковий сегмент, можна вважати тотожним базовому . За цих умов структура розмірно-повнотного асортименту періоду має бути прийнята тотожною періоду t і проведення дослідження слід вважати недоцільним.

Четвертий розділ присвячено теоретичним аспектам визначення інноваційних характеристик виробів зі шкіри на етапі розробки нових товарів.

У запропонованій класифікації інновацій у сфері виробництва виробів зі шкіри виокремлено три різновиди інновацій: що сприяють підвищенню споживчих властивостей виробів зі шкіри; забезпечують зниження ціни споживання та інновації щодо адаптації підприємства до змін у зовнішньому середовищі. До основних об'єктів інновацій віднесено матеріали, конструкцію взуття, шкіргалантерейних виробів та технологію їх виготовлення. Інновації щодо матеріалів передбачають нові способи їх виготовлення та склад основних або допоміжних матеріалів; процес проектування деталей і взуття - інновації в конструкції та методах проектування. Інновації в сфері технологій виготовлення взуття охоплюють операції розкроювання матеріалів, оброблення деталей верху та низу, складання заготовок і взуття, спрямованих на розроблення нових методів виконання операцій, зміну способу виконання операцій.

У контексті розвитку теоретичних аспектів визначення характеристик взуття та шкіргалантерейних виробів на етапі розробки нових товарів адаптовано методи генерування ідей до особливостей процесу розроблення конструкцій, моделей та технологій виготовлення виробів зі шкіри.

Запропоновано методологію визначення рівня диференціації базових моделей на основі біноміальної функції розподілу, яка дає змогу визначити раціональний розмір серії виробів з урахування психографічних характеристик споживачів та економічних обмежень щодо мінімальної партії виробів. Раціональний розмір серії має (Кр) відповідати умові:

<, (11)

де BEP - точка беззбитковості серії, пар; Nc - розмір сегмента, осіб; q - співвідношення кількості проданих виробів та розміру сегмента споживачів, на яких в даний момент може бути конкретна модель взуття. Імовірність зустрічі двох споживачів в однаковому взутті дорівнює та є різною для різних значень . Розрахований у такий спосіб розмір серії унеможливлює зустріч двох одягнених однаково споживачів, визначає максимальний розмір серії виробів і рівень диференціації базової моделі. Так, наприклад, у сегменті, чисельність якого становить 200 тис. осіб, розмір серії взуття 3 тис. пар.

П'ятий розділ присвячено формалізації конструктивно-технологічних характеристик взуття в системі автоматизованого проектування та вибору конкурентоспроможних технологій виготовлення взуття.

Для цього вдосконалено класифікацію взуття за методами кріплення, яка базується на основних ознаках - методі з'єднання низу та верху взуття та способі формування заготовки як ознаки, що безпосередньо впливає на вибір методу кріплення низу взуття, з огляду на споживчі характеристики та наявність певних технологічних операцій в процесі його автоматизованого проектування. Класифікація містить 32 методи кріплення. У результаті досліджень зроблено пропозиції щодо внесення до ДСТУ 2157 "Взуття. Терміни та визначення" взуття семи методів: комбіновані нитково-хімічні методи кріплення підошов, заготовка яких формується обтягувально-затягувальним способом - прошивно-клейовий, борто-клейовий, рантово-прошивно-клейовий; комбіновані: строчково-ниткові - строчково-бортовий, строчково-нитково-хімічні, заготовка яких має об'ємну форму, підложка пристрочується до заготовки з рантом чи без нього, а підошва приклеюється до підложки - строчково-допельно-клейовий, строчково-рантово-клейовий, строчково-сандально-клейовий. Конструктивно-технологічні характеристики взуття різних методів кріплення представлено у вигляді фрагмента їх профілів.

Формування баз даних для автоматизованого проектування та вибору технологічних процесів складання взуття здійснено на основі двох принципів - лінійної послідовності представлення даних, що відповідає порядку приєднання деталей низу до заготовки, та ієрархічності побудови кожного блоку універсальної та узагальнених структурно-логічних моделей деталей низу взуття різних методів кріплення.

Для формалізації даних щодо деталей низу розроблено 19 структурних блоків, що характеризують конструктивно-технологічні характеристики деталей, наявність яких передбачено модифікованою класифікацією взуття різних методів кріплення (блок 1 - "заготовка", 2 - "підносок", 3 - "задник", блоки 4-19 - зовнішні, внутрішні та проміжні деталі і низу).

На основі уніфікованого підходу до представлення інформації про окремі блоки розроблено систему ідентифікації даних. Система складається з трьох елементів: перелік деталей (наявність / відсутність, залежно від методу кріплення); конструктивні особливості деталей низу та взуття; різновиди матеріалів, використовуваних для виготовлення деталей низу взуття.

На наступному етапі процесу формалізації розроблено універсальну структурну модель складових елементів взуття різних методів кріплення.

Кожен з 19 інформаційних блоків моделі формалізовано у вигляді коду з п'яти знаків: перша та друга позиції - літери, що відображають умовне позначення деталей; третя - цифра, що характеризує певний варіант конструктивних особливостей зазначеної деталі; четверта та п'ята - літери, що характеризують вид матеріалу. На основі універсальної структурної моделі розроблено узагальнені структурно-логічні моделі деталей низу взуття 34 методів кріплення, що використовуються для повсякденного, модельного та спеціального взуття. Моделі дають змогу розглядати варіанти конструктивних особливостей деталей низу, характерні для певного методу кріплення, та матеріали (ТР - термопластичний матеріал, ШН - шкіра для низу взуття та ін.), передбачені нормативною документацією щодо їх виготовлення.

Для проектування, оцінювання та вибору технологічного процесу складання взуття, складено матриці відповідності деталей низу, в яких враховано обмеження щодо їх одночасного застосування в певних конструкціях взуття.

У матрицях використано дихотомні змінні: 1 - одночасна наявність елементів матриці - конструктивних особливостей певної деталі та матеріалів - можлива; 0 - не можлива або недоцільна.

Розроблені структурні моделі та коди деталей є вихідною інформацією для автоматизованого оцінювання технологічних процесів складання

взуття різних методів кріплення з відповідними конструктивно-технологічними харак-теристиками проектування за технологічними, екологічними та економічними критеріями з орієнтацією на формування певних споживчих властивостей взуття.

Шостий розділ присвячено розробці концептуальної моделі вибору технології виготовлення та моделюванню технологічного процесу складання взуття з урахуванням вимог щодо адаптації до стохастичних процесів зовнішнього середовища.

Вибір конкурентоспроможних технологій запропоновано здійснювати шляхом аналізу їх впливу на формування споживчих характеристик на основі інтегральної оцінки ризику нововведень. Нами запропоновано здійснювати оцінювання на основі кластерного аналізу або за значенням коефіцієнта еластичності , що характеризує поліпшення споживчих властивостей з урахуванням зміни витрат, пов'язаних з освоєнням технологій, альтернативних діючим на підприємстві:

, (12)

де - базові корисності консументних атрибутів виробів зі шкіри; - зміна часткових корисностей атрибутів; , - витрати, пов'язані, відповідно з виготовленням виробів за наявною і розробкою альтернативної технології.

Запропоновано метод вибору конкурентоспроможних технологій складання взуття різних методів кріплення. Основою методу є структурна модель технологічного процесу, єдиного для всіх методів кріплення, що складається з п'яти основних груп і 22 підгруп технологічних операцій та забезпечує можливість порівняння технологій за обраними критеріями, відповідно до визначених корисностей атрибутів.

Метод оцінювання технологій (або технологічних процесів) за консументними характеристиками базується на відповідних семантичних диференціалах, які розробляються за результатами експериментальних досліджень.

Запропоновано семантичні диференціали для порівняння взуття різних методів кріплення за основними параметрами: формостійкістю, гнучкістю, міцністю кріплення підошов, ремонтопридатністю, екологічністю технологічного процесу виготовлення взуття.

Результати оцінювання взуття різних методів кріплення здійснено на основі кластерного аналізу з використанням зваженої Евклідової відстані (рис.15), за умови об'єднання елементів, відстань між якими мінімальна: де - кластери - відстань між кластерами .

Відносна однорідність взуття в межах кожного кластера дає змогу розглядати ці методи за критерієм корисності як взаємозамінні в конкретній ринковій і виробничій ситуації.

Сьомий розділ присвячено апробації теоретичних аспектів дослідження - концепції формування конкурентоспроможності товару на етапі технологічної підготовки виробництва на прикладі ринку спеціального взуття; системи інформаційного забезпечення прийняття рішень; методики формування розмірного асортименту на основі чисел Вольфа.

За результатами дослідження ринку спеціального взуття визначено привабливість ринкової ніші - літнє взуття для військовослужбовців з верхом із текстильних матеріалів. На основі визначених часткових корисностей атрибутів, фізико-механічних характеристик взуття для військовослужбовців, їх граничних значень, відповідно до концептуальної моделі вибору технології виготовлення, запропоновано інноваційну технологію кріооброблення деталей берців та обґрунтовано, за результатами кластерного аналізу, технологію кріплення низу до заготовки. Запропонована технологія впроваджена на чотирьох взуттєвих підприємствах.

Метод формування розмірно-повнотного асортименту з урахуванням чисел Вольфа використано для оцінювання привабливості ринкових сегментів "взуття малих розмірів" та "взуття великих розмірів". До малих розмірів віднесено взуття 210-230, середніх - 235-260, великих - 265-280 розмірів.

На основі отриманих нами даних щодо теоретичного розподілу стоп малих або великих розмірів жінок 1979-1989 років народження (рис.16) з урахуванням чисел Вольфа.

Частка сегмента "малі розміри" коливається у віковій групі 19-29 років в межах 5,01% (1987 рік народження) до 15,65% (1980 р), а великих розмірів - від 7,78 % (1982 р.) до 15,86 % у 1983 р.

Чисельність сегмента малих розмірів на українському ринку взуття, розраховані нами на основі офіційної статистики 2006 р. щодо кількості жінок певного віку, становить 383 697 осіб, у тому числі 210-й розмір взуття мають 4653 споживачів; 215-й - 15 598 осіб. Найбільш чисельними є ринкові ніші взуття 220-го та 230-го розміру.

Місткість ринкових ніш взуття великих і малих розмірів, що дорівнює, відповідно, =882 тис. пар, 1039 тис. пар, є основою для прийняття рішень щодо їх вибору їх як цільового ринку взуттєвої фірми.

...