Наукові основи та розробка технології десульфурації залізовуглецевих розплавів зануреною електричною дугою

Виконаний термодинамічний аналіз можливих хімічних реакцій, що протікають при надходженні відновлених парів магнію й (або) кальцію в залізовуглецевий розплав разом із продуктами реакцій відновлення, з врахуванням гідро- і аеродинамічних закономірностей конденсації й відділення шлакової фази показав, що Mg і Ca будуть переважно витрачатися на видалення сірки із залізовуглецевого розплаву. При цьому процес обробки необхідно вести так, щоб він відповідав умовам спливання одиночних бульбашок. Ці умови регулюються електричною потужністю, що підводиться до ВБ.

Методом порожнього циліндра зі стаціонарним тепловим потоком, який генерується електричним струмом, експериментально визначені коефіцієнти теплопровідності л_i (Вт/(м·гр)) відновлюваних сумішей № 1-4 (табл.1). Результати експериментів апроксімовані поліномами другого степеню:

л₁ = 3 E-06·t² - 0,0075·t + 6,1293, R² = 0,9846; (13)

л₂ = 1 E-06·t² - 0,0034·t + 4,4945, R² = 0,9782; (14)

л₃= 3 E-06·t² + 0,0067·t + 10,22, R² = 0,99; (15)

л₄= 6 E-06·t² + 0,0028·t + 12,304, R² = 1, (16)

де - t температура, °С.

Отримані дані показали, що з погляду екранування електродів ВБ від теплового потоку з боку рідкого металу доцільно використовувати силікотермічний метод відновлення оксидів лужноземельних металів.

Швидкість нагрівання провідника під впливом електричного струму визначається вираженням:

(17)

де - щільність струму, А/м²;, с, - щільність (кг/м³), питомі теплоємність, Дж/(кг·град) і електроопір, (Ом·м) електродного стрижня, відповідно.

Процес нагрівання електрода струмом розраховували чисельним методом. При цьому всю різницю температур від початкової до кінцевої розділили на проміжки =50°. По рівнянню (17) розраховували середню швидкість нагрівання в даному проміжку, а по швидкості нагрівання визначали час ?ф, необхідний для заданого підвищення ?Т температури електрода.

Отримані результати свідчать про те, що при щільності струму більше 5 А/мм² сталевий електрод розігрівається струмом, що протікає по ньому, до °температур вище 800 С за 400 с. Прогнозуючи умови обробки залізовуглецевого розплаву електричною дугою, що занурюється, значення щільності струму 5 А/мм² варто вважати граничним.

Для визначення температурного

поля в тілі блоку, зануреного в рідкий метал, вирішували завдання нестаціонарної теплопровідності при початкових умовах: ВБ, що має в початковий момент часу ф = 0 у всіх крапках однакову температуру, рівну Т ₀, занурюється в рідкий метал з незмінною температурою Т_ж, коефіцієнт тепловіддачі в навколишнє середовище на всій поверхні ВБ постійний і становить . Безрозмірна температура тіла

и=(Т - Т_ж)/(Т₀ - Т_ж)

визначається безрозмірною координатою

,

числом Біо

й числом Фур'є

,

де - характерний лінійний розмір тіла; - коефіцієнти теплопровідності й температуропровідності матеріалу тіла.

Визначено температурне поле в тілі блоку, виготовленого з сумішей № 1-4 (табл. 1) для наступних умов: занурення в розплав з температурою 1300°С и 1600°С, форма блоку - циліндр із діаметром поперечного переріза Ш 0,2 м, 0,3 м і паралелепіпед з поперечним перерізом 0,2х 0,3 м, при різній тривалості витримки в розплаві.

Результатами розрахунків встановлене, що вплив нагрівання торця блоку теплом електричної дуги позначається тільки в безпосередній близькості від джерела тепла. Температура ВБ на відстані 5 мм від торця блоку становить 1320 °С, а на відстані 15 мм усього до 107°С. Сталеві електроди на відстані 50 мм від торця блоку мають температуру 1403 °С, 100 мм - 186 °С, а на відстані 150 мм - 20 °С. Таким чином, основними джерелами теплоти, під впливом яких розігрівається електрод, є електричний струм і рідкий метал. Тривалість періоду, протягом якого гарантована робота установки без руйнування ВБ становить: для сумішей № 1 і № 2, при контакті з рідким чавуном, щільності струму на електродах 3 А/мм², координаті установки 0,06 м і 0,08 м 550-1000 с при діаметрі блоку 0,2 м і 650-1200 с при діаметрі 0,3 м, відповідно; для сумішей № 3 і № 4, за тих самих умов 350-400 с і 550-800 с, відповідно. Збільшення щільності струму на електродах на 1 А/мм ² приводить до зниження розрахункового часу на ? 100-150 с, а підвищення температури навколишнього середовища до 1600 °С (рідка сталь) на ? 50-80 с.

У шостому розділі дисертаційної роботи "Дослідження технології обробки залізовуглецевих розплавів електричною дугою, що занурюється, у лабораторних умовах" виконані дослідження процесів нагрівання металу, фізико-хімічних закономірностей відновлення лужноземельних металів в об'ємі залізовуглецевого розплаву й рафінування останнього відновленими реагентами.

Найбільший прихід енергії від горіння електричної дуги спостерігається при щільності струму 3-9 А/мм². При цьому, крім іншого, зниження щільності струму на електродах до рівня нижче 3 А/мм² значно знижує стабільність горіння електричної дуги й рівномірність витрат електродів в поперечному перерізі, а підвищення вище 10 А/мм² приводить до втрати механічної міцності блоку за рахунок розігріву електродів, за час обробки, до температур вище 1000 °С.

Абсолютне значення й інтенсивність росту швидкості нагрівання збільшується зі збільшенням площі поперечного перерізу електрода. Наведений графік наочно демонструє можливість нагрівання сталі зануреною електричною дугою зі швидкостями 10-14 °С/хв, при тім, що на установках "ківш-піч" швидкість нагрівання металу на практиці становить 4-5 °С/хв, і навіть на проектованих установках цей параметр приймається не більше 7 °С/хв. Тепловий ККД процесу на 15-20 % вище, ніж при підігріві сталі на АКП. чавун метал теплофізичний електричний

Дослідження процесу десульфурації залізовуглецевого розплаву лужноземельними металами, відновленими в зоні зануреної в метал електричної дуги, проводили на сталі. У першій серії експериментів ВБ підводили до поверхні рідкого металу, подавали напругу на електроди, у результаті чого між їх робочими кінцями запалювалася електрична дуга, потім занурювали в сталь на задану глибину. Після виходу електричної дуги на поверхню рідкого металу обробку припиняли. У другій серії експериментів ВБ із поперечним перерізом 0,018х 0,014 м занурювали в рідкий метал на глибину 0,17 м, після чого здійснювали його безперервне уведення зі швидкістю, обумовленою з рівняння (8), протягом 180 сек, при цьому проби металу відбирали по ходу процесу через кожні 30 сек.

Представлена динаміка зміни вмісту сірки в розплаві й ступеня використання магнію.

Отримані дані є свідченням зміни механізму видалення сірки з розплаву. При високих концентраціях сірки в розплаві реакція десульфурації йде на поверхні розподілу бульбашка магнію-рідкий метал. Під час зниження концентрації сірки все більшу роль у процесі десульфурації грає реакція видалення сірки магнієм, розчиненим у розплаві. Підтримка горіння ВБ на постійній глибині приводить до практично лінійного зниження вмісту сірки в розплаві й більш рівномірному використанню магнію. На експериментах другої серії після закінчення процесу обробки із внутрішньої поверхні реакційної зони були відібрані проби шлакової плівки й зроблений її хімічний і рентгенофазовий аналіз. Зіставлення результатів хімічного й рентгенофазового аналізу показало, що: шлакова плівка на внутрішній поверхні реакційної зони у відновлюваному блоці утворюється з елементів вихідної відновлюваної суміші й продуктів реакцій відновлення; частка вихідної відновлюваної суміші в утворенні шлакової плівки становить 0,2-0,6; відновлення магнезиту йде переважно по розробленій термодинамічній схемі, а саме в присутності CaО, з утворенням двухкальцієвого силікату.

За результатами лабораторних досліджень розроблена фізико-хімічна модель процесу обробки залізовуглецевих розплавів електричною дугою, що занурюється. У результаті горіння електричної дуги в робочому торці ВБ формується реакційна зона.

Електрична дуга розігріває відновлювану суміш до температур вище 3000 °С. При цьому на внутрішній поверхні реакційної зони формується розплав - 4, що складається з оксидів - CaO, MgO, SiO₂, Na₂O, Al₂O₃ і інших, і відновлювача - FeSi або Al. У розплаві відновлювач вступає з оксидом магнію й (або) кальцію в хімічні реакції відновлення, в результаті яких виділяється пароподібний магній і (або) кальцій, які, у свою чергу,

формують у торці блоку паро-газову порожнину - 1. Оскільки реакції відновлення оксидів магнію й кальцію - ендотермічні й протікають із поглинанням великої кількості тепла, оксидний розплав охолоджується до температур початку відповідної реакції відновлення. Таким чином, шлакова плівка являє собою фронт реакції відновлення. Під час просування електричної дуги (на схемі показано стрілкою) зона високих температур просувається вище, углиб ВБ, прогріваючи нові шари суміші й забезпечуючи їхнє залучення у відновлювані реакції. Таким чином, за шлаковою плівкою розташовується перехідний шар суміші - 5 прогрітий до температур 1000 - 2500 °С, вище - шар 6 прогрітий до температур 100 - 1000 °С и ще вище вихідна суміш - 7. Надлишковий оксидний розплав і розплавлений матеріал електродів стікають по стінках газової порожнини донизу, що також сприяє виділенню пароподібних реагентів з реакційної зони.

У сьомому розділі дисертаційної роботи "Дослідження технології обробки залізовуглецевих розплавів електричною дугою, що занурюється, у напівпромислових умовах" розроблена методика розрахунку параметрів обробки залізовуглецевого розплаву лужноземельними металами й представлені результати напівпромислових експериментів.

Перевірку результатів теоретичних і лабораторних досліджень здійснили на Дніпропетровськом заводі прокатних валків, в умовах фасонно-ливарного цеху. Дослідження проводили у два етапи. На першому етапі досліджень виконували перевірку працездатності установки по обробці чавуну електричною дугою, що занурюється, оцінку її енергетичних можливостей, відпрацьовування окремих елементів технології й методики проведення експериментів. ВБ виготовляли з компонентів, вагове співвідношення яких представлено в таблиці 2. Було проведено 3 серії експериментів. Кількість обробок чавуну в серії склало: відновлюваними блоками, виготовленими із суміші №1 - 8 шт, №2 - 5 шт, №3 - 6 шт. Результати обробки чавуну наведені в табл. 3.

Таблиця 2 - Склад відновлюваної суміші

Таблиця 3 - Результати обробки чавуну в ковші^*

Перші експерименти, проведені в напівпромислових умовах, підтвердили принципову можливість обробки залізовуглецевого розплаву електричною дугою, що занурюється. Однак отримані результати були нижче очікуваних. Особливо це стосується обробки чавуну сумішшю №1 і №2. Це пов'язане з відхиленнями технологічних параметрів в ході процесу від розроблених, які були обумовлені особливостями проведення експериментів в умовах фасоноливарного цеху. Аналіз результатів перших двох серій експериментів дозволив виробити рішення, спрямовані на підвищення потужності електричного джерела постачання й коректування режиму обробки. У результаті середній спад температури чавуну при проведенні третьої серії експериментів скоротився до 15 °С. Ступінь десульфурації чавуну склала 92,86 % при ступені використання магнію 84,99 %.

На другому етапі досліджень були проведені дві серії експериментів. У завдання другого етапу входила перевірка результатів лабораторних досліджень у напівпромислових умовах. Параметри обробки розраховували за розробленою методикою. Чавун обробляли відновлюваним блоком, виготовленим із сумішей №1 і №4 (табл.1). Технологічні параметри обробки представлені в табл. 4.

Таблиця 4 - Результати обробки чавуну в ковші^*

Обробки чавуну електричною дугою, що занурюється, проведені в розрахунковому режимі показали високу ефективність розробленого способу. Середній спад температури чавуну за час обробки склал ~15 °С, як у першої, так і в другій серії експериментів. Ступінь десульфурації чавуну й ступінь використання магнію при цьому склала 94 % і 96 %, відповідно.

У восьмому розділі дисертаційної роботи "Технолого-економічна ефективність обробки залізовуглецевих розплавів електричною дугою, що занурюється" виконано розрахунок очікуваної економічної ефективності для варіанта обробки чавуну електричною дугою, що занурюється, стосовно до умов роботи конвертерного цеху меткомбината "Запоріжсталь", що буде обладнаний конвертерами ємністю 250 т, у порівнянні з найбільш прогресивними технологіями десульфурації чавуну гранульованим магнієм і магнійвмістким порошковим дротом, що застосовуються у світовій практиці.

Розрахунок виконаний відповідно до результатів власних експериментальних досліджень, технологічного завдання на проектування установки "ківш-піч" у мартенівському цеху ВАТ "Запорожсталь" (ТЛЗ-Х 060020013-2003) і на підставі матеріалів Укрдипромезу, викладених у зведених пояснювальних записках "Донецкий металлургический завод", Техперевооружение мартеновского цеха. I этап. Установка печь-ковш. Технико-экономическое обоснование инвестиций" (ДТ 337091. Том 1. 2002 г.) й "Технико-экономическое обоснование инвестиций ОАО "Запорожсталь". Техперевооружение мартеновского цеха с сооружением установки "печь-ковш" (ДТ 343211. Том 1.2003г.).

Порівняння ефективності різних способів десульфурації чавуну показало, що витрати на установці обробки металу заглибною електричною дугою нижче на 9,843 грн/т і 22,205 грн/т при силікотермічному відновленні магнію, і на 8,633 грн/т і 20,955 грн/т при алюмотермічному відновленні магнію в порівнянні з обробкою чавуну інжектуванням гранульованого магнію й магнийвмістким порошковим дротом, відповідно.

Висновки

На основі аналізу теоретичних аспектів і узагальнення практичного досвіду ковшової обробки чавуну й сталі запропоновані напрямки рішення проблеми підвищення конкурентоспроможності металопродукції України при одночасному зниженні ресурсо- і енерговитрат на її виробництво за рахунок створення універсальної технології обробки залізовуглецевого розплаву в ковші газопаровою фазою, яка утворена лужноземельними елементами відновленими в зоні зануреної в метал електричної дуги, що об'єднує процеси його нагрівання й рафінування, забезпечує дозований ввід й високий коефіцієнт засвоєння реагентів для обробки, найбільш повне використання їхньої реакційної здатності.

1. На підставі аналізу енергетичних і фізико-хімічних характеристик електричної дуги встановлено, що необхідною й достатньою умовою для виникнення електричного розряду і його стійкого існування в умовах обробки залізовуглецевих розплавів необхідна наявність в атмосфері дуги таких елементів, як калій, натрій, кальцій, магній.

2. У результаті термодинамічного аналізу існуючих термічних способів виробництва лужноземельних металів встановлено, що в умовах підвищеного тиску для одержання магнію можливо використання силікотермічного і алюмотермічного методу, а для одержання кальцію - алюмотермічного методу відновлення.

3. Розроблено термодинамічну схему відновлення оксидів магнію й кальцію й на її основі визначені склади сумішей для одержання пароподібних магнію й кальцію безпосередньо в об'ємі рідкого металу, що забезпечують протікання процесу з найменшими енерговитратами. Розрахунковим шляхом визначені сумарні витрати енергії на відновлення лужноземельних металів силіко- і алюмотермічним методом, які становлять на 1 г магнію 19,40 кДж і 17,72 кДж, відповідно, на 1 г кальцію - 14,65 кДж і 13,64 кДж.

4. Уперше, на основі дослідження закономірностей процесів виникнення електричної дуги, розроблено й експериментально вирішене завдання стабільного виникнення стійкого електричного розряду між робочими кінцями електродів, за рахунок установки між ними в процесі формування відновлюваного блоку суміші з тонкомолотого графіту й рідкого скла. Подібне рішення зробило операцію виготовлення відновлюваного блоку технологічною, яка не потребує особливих методів контролю. Встановлено, що відношення сили струму на електродах (А) до об'єму графітової вставки (мм ³) не повинне бути менше 0,5-0,7. У цьому випадку гарантований час запалювання відновлюваного блоку не перевищує 20-30 с.

5. Уперше, з використанням авторської методики проведення експериментальних досліджень, визначені фізичні закономірності й характер плавлення сталевих електродів при їх паралельному по відношенню друг до друга розташуванні й при горінні між їхніми робочими кінцями електричної дуги. Це дозволило науково обґрунтовано визначити раціональні конструктивні параметри електродів і відновлюваного блоку.

6. Уперше науково обґрунтовані умови експлуатації відновлюваного блоку при зануренні в залізовуглецевий розплав. Теоретичним аналізом і експериментальними дослідженнями встановлено, що застосування електродів у відновлюваному блоці із прямокутним поперечним перерізом забезпечує збільшення об'єму суміші, що вступає в реакцію відновлення в 1,1-1,2 і 1,4-1,8 разів у порівнянні із застосуванням електродів круглого й трубчастого поперечного переріза, відповідно. Відношення довжини широкої грані електрода до довжини вузької повинне бути не менше 2,5-4,0 і не більше 20,0.

7. Уперше експериментально визначена залежність швидкості витрат відновлюваного блоку від щільності електричного струму. Це дозволило вирішити завдання керування процесом обробки залізовуглецевого розплаву електричною дугою, що занурюється.

8. Уперше результатами "гарячого" моделювання нагрівання сталі незалежною електричною дугою показана можливість нагрівання сталі зануреною електричною дугою зі швидкостями 10-14 °С/хв.. Підігрів сталі повинен здійснюватися при високій напрузі джерела постачання й у вузькому діапазоні щільності струму 4-9 А/мм ², при цьому тепловий ККД процесу на 15-20 % вище, ніж при підігріві сталі на АКП.

9. У результаті узагальнення результатів теоретичного аналізу умов поглинання твердої фази при барботаже залізовуглецевого розплаву бульбашками магнію й(або) кальцію й розрахунків, виконаних з використанням експериментальних даних, у тому числі отриманих при виконанні чинної роботи, доведено, що відновлені магній і(або) кальцій витрачаються переважно на реакції десульфурації й розчинення в рідкому металі, а не окисляються продуктами відповідних реакцій відновлення.

10. Уперше експериментально визначено температурну залежність коефіцієнту теплопровідності відновлюваних сумішей розробленого складу і виконано розрахунок температури розігріву електродів відновлюваного блоку під впливом теплових потоків з боку електричного струму, що протікає по них, залізовуглецевого розплаву й електричної дуги. Встановлена тривалість періоду, протягом якого гарантована робота установки без руйнування відновлюваного блоку та доцільність, з погляду екранування електродів відновлюваного блоку від теплового потоку з боку рідкого металу, використання силікотермічного методу відновлення оксидів лужноземельних металів.

11. Уперше теоретично розроблена й експериментально підтверджена фізико-хімічна схема процесу десульфурації сталі магнієм, відновленим у зоні зануреної в рідкий метал електричної дуги на підставі якої розроблена методика розрахунку параметрів обробки залізовуглецевого розплаву електричною дугою, що занурюється. Отримані нові експериментальні дані про динаміку зміни вмісту сірки в оброблюваній сталі й ступеня використання магнію на реакцію десульфурації. Встановлено, що при зниженні вмісту сірки в сталі з 0,035 до 0,025 % ступінь засвоєння магнію становить 95-80 %, а при зниженні вмісту сірки в сталі з 0,010 до 0,005 % ступінь засвоєння магнію становить 40-25 %.

12. Уперше експериментально встановлено, що шлакова плівка на внутрішній поверхні реакційної зони у відновлюваному блоці утворюється з елементів вихідної відновлюваної суміші й продуктів реакцій відновлення, при цьому частка вихідної відновлюваної суміші в утворенні шлакової плівки становить 0,2-0,6.

13. У напівпромислових умовах виконана перевірка результатів лабораторних досліджень. Максимальний досягнутий ступінь десульфурації чавуну склав 97,2 %, ступінь використання магнію 98,14 %.

14. Порівняння ефективності різних способів десульфурації чавуну показало, що витрати на установці обробки металу заглибною електричною дугою нижче на 9,843 грн/т і 22,205 грн/т при силікотермічному відновленні магнію, і на 8,633 грн/т і 20,955 грн/т при алюмотермічному відновленні магнію в порівнянні з обробкою чавуну інжектуванням гранульованого магнію й магнийвмістким порошковим дротом, відповідно.

Публікації по темі дисертації

1. Низяев К.Г. Термодинамические закономерности восстановления магнезита под слоем жидкого металла /Низяев К.Г.// Теория и практика металлургии.- 1998.- № 1.- С.27-29.

2. Низяев К.Г. Экспериментальные исследования десульфурации чугуна магнезитом в условиях ДЗПВ /Низяев К.Г., Величко А.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н.. // Теория и практика металлургии. -2001.- №6.-С.16-19.

3. Низяев К.Г. Удаление серы из чугуна и стали методом дугового глубинного восстановления/ Низяев К.Г. // Металлургическая и горнорудная промышленность. -1999.- №4.- С.31-34.

4. Низяев К.Г. Анализ энергетической эффективности восстановления магния под слоем жидкого металла /Низяев К.Г., Бойченко Б.М. // Известия высших учебных заведений. Черная металлургия. - 2001.- №3.- С.23-26.

5. Низяев К.Г. Анализ условий десульфурации чугуна магнием, восстановленным под слоем жидкого металла/ Низяев К.Г. // Известия высших учебных заведений. Черная металлургия. - 2001.- №4.- С.9-11.

6. Технология обработки железоуглеродистого расплава погруженной электродугой /Низяев К.Г., Пищида В.И., Шибко А.В. и др. // Металл и литье Украины.- 2002.- №3-4.- С.27-29.

7. Анализ термодинамических закономерностей десульфурации металла ТШС различного состава /Стоянов А.Н., Черевко В.П., Низяев К.Г. и др.// Металл и литье Украины. 2002.- №3-4.-С.25-27.

8. Низяев К.Г. Термодинамический анализ силикотермического восстановления оксидов магния и кальция в условиях повышенного давления/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М.// Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2002.- №7.- С.67-71.

9. Низяев К.Г. Особенности нагрева стали независимой электрической дугой /Низяев К.Г., Душа В.М., Керницкий В.В. // Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2002.- №7.- С.147-149.

10. Низяев К.Г. Термодинамический анализ алюмотермического восстановления оксидов магния и кальция в условиях повышенного давления /Низяев К.Г. // Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2002.- №7.- С.149-153.

11. Низяев К.Г. Рафинирование чугуна и стали в ковше погружаемой электрической дугой/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н., Душа В.М. // Теория и практика металлургии.- 2003.- №4.- С.23-26.

12. Стоянов А.Н. Работа инжекционных систем для внепечной обработки метала /Стоянов А.Н., Низяев К.Г., Петренко В.А. // Металл и литье Украины 2003.- №5.- с.20-22.

13. Условия существования электродугового разряда в объеме железоуглеродистых расплавов при их внепечной обработке /Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Керницкий В.В. и др. // Металл и литье Украины.- 2004.- №5.- С.23-25.

14. Выбор энергетически целесообразной термодинамической схемы восстановления кальция и магния/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н. и др. // Металл и литье Украины.- 2005.- №3-4.- С.85-87.

15. Низяев К.Г. Комплексное решение задач повышения качества, легирования и модифицирования сталей путем восстановления металлов под слоем жидкого расплава /Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н. // Металл и литье Украины.- 2006.- №1.- С.30-31.

16. Стоянов А.Н. Технологии внепечной обработки стали шлакообразующими смесями на основе извести/ Стоянов А.Н., Бойченко Б.М., Низяев К.Г. // Металл и литье Украины.- 2006.- №1.- С.32-33.

17. Взаимодействие газо-паровой фазы с жидким чугуном при его десульфурации в зоне погруженной электродуги/ Бойченко Б.М., Низяев К.Г., Перевозчиков А.И. и др. // Металлургическая и горнорудная промышленность. 2006.- №7.- С.174-177.

18. Низяев К.Г. О материале для изготовления и конструктивных параметрах электродов восстанавливаемого блока при обработке железоуглеродистых расплавов/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н. // Металлургическая и горнорудная промышленность. 2006.- №7.- С.177-180.

19. Низяев К.Г. Исследование теплопроводности восстанавливаемой смеси при обработке железоуглеродистых расплавов погружаемой электродугой/ Низяев К.Г. // Металлургическая и горнорудная промышленность. 2006.- №7.- С.180-183.

20. Низяев К.Г. Создание методики розжига восстанавливаемого блока при обработке железоуглеродистого расплава/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н. // Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2006.- №7.- С.183-184.

21. Низяев К.Г. Нагрев стали электрической дугой, погруженной в жидкий металл/ Низяев К.Г. // Металлургическая и горнорудная промышленность.- 2007.- №3.- С.24-25.

22. Низяев К.Г. Определение скорости расходования блока при обработке стали погружаемой электрической дугой /Низяев К.Г. //. Металл и литье Украины.- 2007.- №5.- С.21-23.

23. Низяев К.Г. Физико-химическая модель процесса обработки железоуглеродистых расплавов погружаемой электрической дугой/ Низяев К.Г. // Теория и практика металлургии.- 2007.- № 2-3.- С.52-55.

24. Низяев К.Г. Исследование процесса десульфурации стали щелочноземельными элементами, восстановленными в зоне погруженной в металл электрической дуги/ Низяев К.Г. // Металл и литье Украины.- 2007.- №3.- С.9-10.

25. Низяев К.Г. Определение параметров розжига восстанавливаемого блока при обработке железоуглеродистого расплава/ Низяев К.Г. // Металл и литье Украины.- 2007.- №9-10.- С.17-19.

26. К.Г. Низяев Повышение эффективности десульфурации чугуна погружаемой электрической дугой/ К.Г. Низяев // Теория и практика металлургии.- 2007.- №4-5. - С.33-35.

27. Низяев К.Г. Десульфурация чугуна и стали магнием, восстановленным в зоне погруженной в металл электрической дуги/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М. // Бюллетень НТЭИ. Черная металлургия.- 2007.- №11.- С.34-39.

28. Низяев К.Г. Теплопроводность восстанавливаемой смеси состава CaO-MgO-FeSi-Al/ Низяев К.Г. // Металл и литье Украины.- 2008.- № 1-2.- С.61-64.

29. Десульфурация чугуна методом глубинного восстановления магнезита в зоне электродуги /Бойченко Б.М., Низяев К.Г., Перевозчиков А.И., Учитель Л.М. // YIII Междунар. науч. техн. конф. "Теория и практика кислородно-конвертерных процессов". Днепропетровск, 25-27 октября.-1994 г.-С.21-22.

30. О взаимодействии высокотемпературной газо-паровой фазы с расплавом при десульфурации способом дугового глубинного восстановления /Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Перевозчиков А.И., Перевозчикова С.В. // YIII Междунар. науч. техн. конф. "Теория и практика кислородно-конвертерных процессов". Днепропетровск, 25-27 октября.-1994 г. -С.23-24.

31. Влияние электросопротивления восстановительной смеси и токов утечки на стабильность процесса десульфурации чугуна магнием по методу дугового восстановления/ Перевозчиков А.И., Бойченко Б.М., Низяев К.Г., Леусов Ю.И. // YIII Междунар. науч. техн. конф. "Теория и практика кислородно-конвертерных процессов". Днепропетровск, 25-27 октября. - 1994 г. -С.66-68.

32. Разработка ресурсосберегающей технологии десульфурации чугуна за счет восстановления магния из первородной шихты в зоне погруженной в металл электродуги /Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Грицутенко Е.И. // Вторая международная научно-практическая конференция "Теория и практика решений экологических проблем в горнодобывающей и металлургической промышленности". Днепропетровск: ГМетАУ.- 1995.-С.22-23.

33. Дальнейшие исследования внепечной десульфурации жидкого чугуна методом дугового глубинного восстановления/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Перевозчиков А.И. и др. // Третий конгресс сталеплавильщиков. Москва, 10-15 апреля, 1995.- Труды третьего конгресса сталеплавильщиков.- АО "Чреметинформация.- 1996.- С.224-226.

34. Восстановление магнезита под слоем жидкого металла в зоне электродуги/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М. // Материалы научно-технической конференции "Электросталеплавильное производство Украины: Состояние и перспективы развития внепечного рафинирования и модифицирования стали (Электросталь-97). Днепропетровск: ГМетАУ.- 9.09.97-10.09.97.- С.50-51.

35. Reception High-Quality Steel and Iron of Expense of their Refining by Method of Arc Depth Abyssal Recovery Active Reagents/ Nizyaev K., Boitchenko B.M. // 3^rd International Symposium of Croatian metallurgists "State and Development of Plastic Metal Processing", SIBENIC, CROATIA, June 25-27, 1998.-Metalugija.-vol.37.-br.2.-Str.126.

36. Внепечная обработка металлургических расплавов активными металлами, полученными методом дугового глубинного восстановления/ Бойченко Б.М., Низяев К.Г. // Труды IX Международной научно-технической конференции "Теория и практика кислородно-конвертерных процессов".-Днепропетровск: ГМетАУ.- 10.06.98-12.06.98.-С.76-78.

37. О применении метода дугового глубинного восстановления оксидов для обработки расплавов в сталефасоно-литейном цехе/ Буряк Р.А., Бойченко Б.М., Низяев К.Г., Кирсанов В.М. // Труды IX Международной научно-технической конференции "Теория и практика кислородно-конвертерных процессов".-Днепропетровск: ГМетАУ.- 10.06.98-12.06.98.-С.80.

38. Термодинамические закономерности восстановления магнезита под слоем жидкого металла/ Низяев К.Г. // Труды IX Международной научно-технической конференции "Теория и практика кислородно-конвертерных процессов".- Днепропетровск: ГМетАУ.- 10.06.98-12.06.98.-С.26-28.

39. Результаты десульфурации чугуна магнием, восстановленным под слоем жидкого металла/Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н. и др.// Материалы международной научно-технической конференции "Производство стали в XXI веке. Прогноз, процессы, технологии, экология".-Киев.-15-16 мая, 2000.- Днепродзержинск.- 17-19 мая, 2000.-С.484-487.

40. Температурное поле в теле блока при нагреве стали погружаемой электродугой /Низяев К.Г., Керницкий В.В. // Материалы международной научно-методической конференции, посвященной 90-летию со дня рождения ученого-металлурга Меджибожского М.Я. "Современные проблемы производства стали и управления качеством подготовки специалистов".- Мариуполь.-11-13 сентября, 2002.-С.281-285.

41. Cast-iron desulphuration by magnesium, reduced from oxide under layer of liquid metal/ Nizyaev K.G., Boitchenko B.M., Velichko A.G., Stoyanov A.N. // 5^th International Symposium of Croatian metallurgical society SHMD 2002 "Material and metallurgy", June 23-27, 2002, Sibenic, Croatia.- Metalugija.-vol.41.-br.2.-Str.240.

42. Внепечная обработка стали погружаемой электродугой/ Низяев К.Г. // Седьмой конгресс сталеплавильщиков. Магнитогорск, 15-17 октября, 2002.- Труды седьмого конгресса сталеплавильщиков.- АО "Чреметинформация.- 2003.- С. 496-497.

43. Алюмотермическое восстановление магнезита в объеме жидкого металла/ Низяев К.Г., Бутурлим А.Н. // XXX Международная научно-техническая конференция, посвященная 70-летию ОАО "Запорожсталь".-С.17.

44. Нагрев железоуглеродистых расплавов в ковше/ Низяев К.Г., Керницкий В.В. // XXX Международная научно-техническая конференция, посвященная 70-летию ОАО "Запорожсталь".-С.17.

45. Десульфурация чугуна в ковше магнием, восстановленным под уровнем жидкого металла в зоне электрической дуги/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н., Керницкий В.В. // V Miedzynarodowa Sesja Naukowa "Nowe technologie I osiagniecia w metalurgii I inzynierii materialowej". Czestochowa.- 2004.-Czesc 1.-seria Metalurgia.-nr 39.-Str 49-52.

46. Processing of Steel in a Ladle by an Electro Arc Immersed in Liquid metal/ Nizyaev K.G., Boitchenko B.M., Stoyanov A.N.// 6^th International Symposium of Croatian metallurgical society SHMD 2002 "Materials and metallurgy", June 20-25, 2004, Sibenic, Croatia.- Metalugija.-vol.43.-br.3.-Str.230.

47. Термодинамика восстановления оксида магния за счет тепла химических реакций /Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Керницкий В.В., Черненко А.А. // Тезисы докладов международной научная конференция "Современные проблемы теории и практики производства качественной стали". - Мариуполь.- 8-10 сентября, 2004.- С.133-134.

48. Анализ условий выделения магния при восстановлении его из оксида в зоне погруженной дуги/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М. // Тезисы докладов международной научной конференции "Современные проблемы теории и практики производства качественной стали". - Мариуполь.- 8-10 сентября, 2004.- С.156-158.

49. Внепечная обработка чугуна и стали электрической дугой, погружаемой в объем железоуглеродистого расплава/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н., Керницкий В.В. // Восьмой конгресс сталеплавильщиков. Нижний Тагил, 18-22 октября, 2003.- Труды восьмого конгресса сталеплавильщиков.- АО "Чреметинформация.- 2004.- С.442-444.

50. Конструкция восстанавливаемого блока при обработке железоуглеродистых расплавов погруженной электрической дугой/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н. // Девятый конгресс сталеплавильщиков. Старый Оскол.- 17-19 октября, 2006.- Труды девятого конгресса сталеплавильщиков.- АО "Чреметинформация.-2007.- С.583-587.

51. Розжиг восстанавливаемого блока как первый этап обработки железоуглеродистого расплава погруженной электрической дугой/ Низяев К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов А.Н. // Девятый конгресс сталеплавильщиков. Старый Оскол.- 17-19 октября, 2006.- Труды девятого конгресса сталеплавильщиков.- АО "Чреметинформация.-2007.- С.581-583.

52. Поведение газо-паровой фазы при десульфурации чугуна в зоне заглубленной электродуги/ Бойченко Б.М., Низяев К.Г., Перевозчиков А.И. // Девятый конгресс сталеплавильщиков. Старый Оскол.- 17-19 октября, 2006.- Труды девятого конгресса сталеплавильщиков.- АО "Чреметинформация.-2007.- С.577-581.

53. Деклараційний патент 59273 А, Україна, МПК 7 Н 05В 7/18. Спосіб нагрівання сталі в ковші незалежною електричною дугою/ Бойченко Б.М., Нізяєв К.Г., Душа В.М. та інш.; заявник та власник патенту Національна металургійна академія України.- №20021210427; заявл. 23.12.02; опубл.15.08.03, Бюл. №8.

54. Деклараційний патент 8436, Україна, МПК 7 С 21С 1/02,1/00. Блок для рафінування і модифікування чавуну і сталі/ Нізяєв К.Г., Бойченко Б.М., Стоянов О.М., Керницький В.В.; заявник та власник патенту Національна металургійна академія України.- №20041008826; заявл. 28.10.04; опубл.15.08.05, Бюл. №8.

Размещено на Allbest.ru